ТЕМАТИЧНІ ПЛАНИ ТА ФОРМИ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: — навчальні заняття; — самостійна робота; — практична підготовка; — контрольні заходи. Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є: — лекція; — лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; — консультація. Закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 р., ст. 43. «Форми організації навчального процесу». Навчальний процес з вивчення дисципліни «Операційний менеджмент» здійснюється у таких формах: навчальні заняття (докладну характеристику наведено нижче); самостійна робота студентів з навчальним матеріалом, здійснювана у час, вільний від обов’язкових навчальних занять (рекомендації та поради щодо організації самостійної роботи наведено у частині ІІІ «Методичні поради щодо вивчення тем курсу» та у частині V «Методичні рекомендації щодо виконання наукових досліджень та оформлення їхніх результатів»); практична підготовка, здійснювана на передових підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, метою якої є набуття студентом професійних навиків і вмінь (частина IV містить набір завдань для самостійного опрацювання прикладних аспектів операційного менеджменту; виконання студентами цих завдань сприятиме їх практичній підготовці, яка є обов’язковою компонентою освітньо-професійної програми підготовки фахівців кваліфікаційного рівня «Бакалавр» з напряму «Менеджмент»); контрольні заходи, що включають в себе поточний і підсумковий контроль (розгорнуту характеристику поточного та підсумкового контролю наведено у частині VI «Система контролю знань студентів»). Основними видами навчальних занять з курсу «Операційний менеджмент» є: лекції; семінарські заняття; практичні заняття; індивідуальні заняття; консультації. Лекції — ключова організаційна форма навчального процесу; їх головною метою є формування основ знань з управління операційною діяльністю організацій різних типів, галузей господарювання, форм власності і т. ін. На лекціях викладач знайомить студентів з базовими науково-теоретичними положеннями та прикладними аспектами дисципліни, розвиває здатність до систематичної творчої роботи над курсом, визначає напрями, основний зміст і характер усіх видів навчальних занять і самостійної роботи. У навчальних лекціях у логічній, науково обґрунтованій і систематизованій формі викладається найважливішій нормативний програмний матеріал, що визначає основу підготовки фахівця й потребує науково-теоретичних обґрунтувань та узагальнень. Нескладні описові теми та окремі питання курсу студенти можуть вивчати самостійно за підручниками або за іншою літературою, що її рекомендує викладач. На лекціях розглядаються теми або окремі питання тем, які є досить складними за змістом, неповно та несистемно висвітлені в літературі, передусім — у навчальній. У лекціях проблемного характеру висвітлюються дискусійні питання, альтернативні погляди відомих учених і наукових шкіл на ту чи ту проблему, сучасні концепції та тенденції розвитку операційного менеджменту, закордонний досвід і вітчизняний досвід радянського періоду з управління виробництвом та операціями, критично оцінюються можливості успішної імплементації його основних здобутків в Україні. Основне призначення лекцій — стимулювати зацікавленість студента у поглибленні своїх знань, прищеплювати потяг до творчості та розуміння того, що не існує «істини в останній інстанції». Слід мати на увазі, що операційна система організації — це динамічна система, яка постійно розвивається на основі впровадження передового досвіду менеджменту. Особливо це стосується вітчизняних підприємств, що проходять складний процес реструктуризації та адаптації до ринкових умов. Ця обставина підвищує роль лекцій як форми навчального процесу, оскільки на них можна оперативно аналізувати новітні напрями розвитку операційного менеджменту. Семінарське заняття — це форма навчального заняття, при якій викладач організовує обговорення попередньо визначених тем чи окремих питань, до котрого студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій тощо. Практичні заняття являють собою найбільш активну форму роботи студентів над курсом. На практичних заняттях викладач організовує детальний розгляд студентами базових теоретичних положень дисципліни та формує вміння і навики їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань. Основна мета практичних занять — закріплення, розширення, поглиблення та деталізація теоретичних знань, надбаних студентами на лекціях і в процесі самостійної роботи, набуття практичних навиків прийняття та обґрунтування управлінських рішень у сфері операційного менеджменту, оволодіння методикою та технікою здійснення техніко-економічного та організаційно-управлінського аналізу і розрахунків на рівні різних ланок операційної системи організації. Плани семінарських і практичних занять наведено у частині ІV «Практикум». На семінарські та практичні заняття виносяться найбільш важливі питання, які потребують обговорення і поглибленого з’ясування сутності. Важливим завданням практичних занять є також розгляд методики розв’язання задач й аналіз кейсів і виробничих ситуацій. Кожний студент самостійно розв’язує задачі та аналізує конкретні ситуації, приходячи на заняття з поетапними і підсумковими рішеннями у письмовій формі. На практичних заняттях перевіряються результати розв’язання задач та їх обґрунтованість, аналізуються можливі варіанти й приймається остаточне рішення. У процесі практичних занять здійснюється поточний контроль рівня знань студентів (див. частину VI «Система контролю знань студентів»). Індивідуальні заняття проводяться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Вони тісно пов’язані із самостійною роботою студентів щодо засвоєння теоретичних і прикладних аспектів операційного менеджменту та проведення наукових досліджень у відповідній царині та організуються за окремим графіком. Консультації являють собою таку форму навчального заняття, за якої студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів — залежно від того, чи пов’язані розглядувані питання з виконанням індивідуальних завдань, чи стосуються теоретичних питань навчальної дисципліни. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння матеріалом дисципліни, набуття необхідних вмінь і навиків у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Вона здійснюється за допомогою: навчально-методичної літератури — підручників, навчальних і методичних посібників, конспектів лекцій тощо; спеціальної літератури — наукової та фахової монографічної та періодичної. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу дисципліни «Операційний менеджмент» може виконуватися в бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах. Основними формами самостійної роботи є: опрацювання матеріалу (нормативного та поглибленого рівнів) кожної теми за конспектами лекцій та рекомендованою літературою (основною і додатковою); самостійне вивчення певних питань або тем курсу; підготовка до практичних занять шляхом вивчення теоретичного матеріалу, опрацювання проблемних аспектів операційного менеджменту, розв’язання задач, виконання практичних завдань, аналізу кейсів і виробничих ситуацій; виконання завдань науково-дослідного та прикладного характеру. Форми та організаційне забезпечення самостійної роботи студентів над курсом «Операційний менеджмент» детально розглянуто у частині ІІІ «Методичні поради щодо вивчення тем курсу». Нормативний час, відведений на вивчення дисципліни «Операційний менеджмент», суттєво варіює залежно від освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів вищої освіти (базова/повна вища освіта, бакалавр/магістр) і напряму підготовки. Конкретний обсяг часу, відведеного на вивчення дисципліни, визначається освітньо-професійною програмою підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Орієнтовні межі коливання нормативного часу: максимальний час, відведений на вивчення дисципліни «Операційний менеджмент», — 135 годин (2,5 кредиту); мінімальний час, відведений на вивчення дисципліни «Операційний менеджмент», — 54 години (1 кредит). Таблиця 2.1 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»(ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ) Розділ,тема Кількість годин
усього у тому числі (за формами навчального процесу)
Л С, П І СРС
Розділ 1. Операційна система організації та операційний менеджмент
Тема 1. Введення в дисципліну «Операційний менеджмент» 6 2 2 — 2
Тема 3. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту 11 4 2 1 4
Тема 4. Моделі та інструментарій обґрунтування рішень в операційному менеджменті 12 — — 2 10
Перший проміжний модульний контроль 2 — 2 — —
Розділ 2. Управління поточним функціонуванням операційної системи
Тема 5. Планування та контроль реалізації операційної функції організації 14 4 4 2 4
Тема 6. Забезпечення усталеного функціонування операційної системи 11 4 2 1 4
Тема 7. Управління якістю та продуктивністю операційної діяльності 11 4 2 1 4
Другий проміжний модульний контроль 2 — 2 — —
Розділ 3. Управління створенням і розвитком операційної системи
Тема 8. Ключові аспекти проектування та створення операційної системи 12 4 2 1 5
Тема 9. Ключові аспекти перетворень та розвитку операційної системи 12 4 2 1 5
Тема 10. Інструментарій проектного менеджменту та його застосування в управлінні створенням та розвитком операційної системи 14 4 4 2 4
Третій проміжний модульний контроль 2 — 2 — —
Тема 11. Сучасні концепції та перспективи розвитку операційного менеджменту 11 4 2 1 4
Разом годин: 135 40 32 13 50
Примітка: Л — лекції, С, П — семінарські, практичні заняття; І — індивідуальні заняття; СРС — самостійна робота студентів. Таблиця 2.2 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»(ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВЕЧІРНЬОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ) Розділ, тема Кількість годин
усього у тому числі (за формами навчального процесу)
Л С, П СРС
Розділ 1. Операційна система організації та операційний менеджмент
Тема 1. Введення в дисципліну «Операційний менеджмент» 6 2 — 4
Тема 3. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту 12 4
6
Тема 4. Моделі та інструментарій обґрунтування рішень в операційному менеджменті 12 — — 12
Розділ 2. Управління поточним функціонуванням операційної системи
Тема 5. Планування та контроль реалізації операційної функції організації 14 4 2 8
Перший проміжний модульний контроль 2 — 2 —
Тема 6. Забезпечення усталеного функціонування операційної системи 12 4 2 7
Тема 7. Управління якістю та продуктивністю операційної діяльності 13 4 2 8
Розділ 3. Управління створенням і розвитком операційної системи
Тема 8. Ключові аспекти проектування та створення операційної системи 12 4 2 7
Тема 9. Ключові аспекти перетворень і розвитку операційної системи 12 4
7
Тема 10. Інструментарій проектного менеджменту та його застосування в управлінні створенням і розвитком операційної системи 14 4 2 8
Другий проміжний модульний контроль 2 — 2 —
Тема 11. Сучасні концепції та перспективи розвитку операційного менеджменту 12 4 — 8
Разом годин: 135 38 16 81
Примітка: Л — лекції; С, П — семінарські, практичні заняття; СРС — самостійна робота студентів. Таблиця 2.3 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»(ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ) Розділ, тема Кількість годин
усього у тому числі (за формами навчального процесу)
Л С, П СРС
Розділ 1. Операційна система організації та операційний менеджмент
Тема 1. Введення в дисципліну «Операційний менеджмент» 12 1 — 11
Тема 3. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту 12 1 — 11
Тема 4. Моделі та інструментарій обґрунтування рішень в операційному менеджменті 10 — — 10
Розділ 2. Управління поточним функціонуванням операційної системи
Тема 5. Планування та контроль реалізації операційної функції організації 14 2 2 11
Тема 6. Забезпечення усталеного функціонування операційної системи 13 1
11
Тема 7. Управління якістю та продуктивністю операційної діяльності 12 1
11
Розділ 3. Управління створенням і розвитком операційної системи
Тема 8. Ключові аспекти проектування та створення операційної системи 13 1 2 11
Тема 9. Ключові аспекти перетворень і розвитку операційної системи 13 1
11
Тема 10. Інструментарій проектного менеджменту та його застосування в управлінні створенням і розвитком операційної системи 12 1
11
Тема 11. Сучасні концепції та перспективи розвитку операційного менеджменту 12 1 — 11
Разом годин: 135 12 4 119
Примітка: Л — лекції; С, П — семінарські, практичні заняття; СРС — самостійна робота студентів. Ця кількість годин розподіляється між формами навчального процесу та видами навчальних занять залежно від форми навчання: денна (очна), вечірня, заочна. Для студентів, що навчаються на денному і вечірньому факультетах, тривалість окремих форм навчального процесу та видів навчальних занять приблизно однакова (за винятком індивідуальних занять, які передбачені лише для очного навчання). Для заочної форми навчання навчальним планом передбачаються тільки лекції і практичні заняття в досить обмеженій кількості. Основною формою вивчення дисципліни тут є самостійна робота, верхня межа якої за часом з боку навчального закладу не нормується. Тематичні плани вивчення дисципліни студентами денної, вечірньої та заочної форм навчання, виходячи з максимальної кількості навчальних годин, відведених на опанування курсу (135 годин, або 2,5 кредиту), наведено у табл. 2.1—2.3.
