Задача 1. Маються наступні дані про чисельність населення районів. Необхідно визначити середньорічну чисельність населення кожного району.
Чисельність населення районів
Район А

Район Б


Дата, на яку маються дані
Чисельність населення, тис. чол.
Дата, на яку маються дані
Чисельність населення, тис. чол.

01.01.2001
114
01.01.2001
112

01.02.2001
124
01.04.2001
155

01.05.2001
116
01.07.2001
135

01.10.2001
126
01.10.2001
147

01.01.2002
134
01.01.2002
151


Рішення.
Спочатку знаходимо середньорічну чисельність населення району А.
Дати, на які маються дані, не рівноудалені друг від друга. Скористаємося для розрахунку формулою середньоарифметичної зваженої:
Чсередн.=((114+124/2*1+124+116/2*3+116+126/2*5+126+134/2*3))/12=1472:12=123 тис. чол.
Далі розраховуємо середньорічну чисельність населення району Б. Дати, на які маються дані, рівноудалені друг від друга. Скористаємося для розрахунку формулою, середньої хронологічної:
Чсер.=(1/2*112+155+135+147+1/2*151):4=568,5:4=142 тис. чол.
Таким чином, середньорічна чисельність району А виявилася рівної 123 тис. чол., району Б – 142 тис. чол.
Задача 2.
Чисельність населення району 210000 осіб, населення молодшого працездатного віку 48100 осіб, населення старшого працездатного віку 42500 осіб, інваліди (1,2 групи) працездатного віку – непрацюючі 2000 осіб, учні старших класів і студенти денної форми навчання 4600 осіб, все незайняте населення працездатного віку 25900, безробітні 9800, працюючі пенсіонери 10500, працюючі підлітки 100 осіб, особи вимушено зайняті (неповний робочий день), які шукають роботу на повний робочий день 34200 осіб, зневірені 2500 осіб, кількість вакантних місць 3150.
Розв’язок.
1.Чисельність трудових ресурсів=(чис.нас.району-чис.мол.прац.віку-чис.старш.прац.віку-чис.інвалідів)+чис.прац.пенсіонерів+чис.прац.підлітків=
2.Чисельність економічно активного населення=(чис.нас.району-чис.мол.прац.віку-чис.старш.прац.віку)+чис.працюючих пенсіонерів+чис.прац.підлітків+чис.безробітних=
3.Чисельність зайнятого населення=чис.ек.активного-чис.безробітних
4.Рівень економічно активного дорослого населення=чис.ек.актив.нас.-чис.прац.підлітків/чис.нас.району-чис.нас.молодш.прац.віку*100
5.Рівень зайнятого дорослого населення=чис.зайн.нас.-чис.зайн.нас.молодш.прац.віку/чис.нас.району-чис.нас.молодш.прац.віку*100
6.Рівень безробіття=чис.безроб./чис.ек.акт.*100
7.Сук.пропоз.пр.=сук.безробітних+вимушенозайн.(непов.роб.день)+зневірені
8.Попит на працю=к-сть вакантних РМ
9.Навантаж.на 1 вакантне РМ серед безроб.=чис.безроб./к-сть вакантних РМ
10.Навантаж. на 1 вак. РМ сук. пропоз. праці=сук.пропоз.праці/к-сть вак. РМ
11.Коефіцієнт заміщ.труд.рес.з (+) сальдо міграції=(чис.труд.ресурсів вступивших в працезд.вік+сальдо міграції)/(чис.вибулих з працезд.віку+чис.померлих в працезд.віці)*С (С=1000)
12.Коефіцієнт заміщ.труд.рес. з (-) сальдо міграції=(чис.труд.ресурсів вступивших в працезд.вік)/(чис.вибулих з працезд.віку+чис.померлих в працезд.віці+Сальдо міграції)*С (С=1000)
13.Коефіцієнт інтенсивності заміщення труд.рес.=(чис.вступивших в працезд.вік+чис.прибулих в працезд.віці)/(чис.середньорічна)*С (С=1000)
Задача 3.
НД 4 за 5 р. – 35%
Ч/З в НГ – 2%
?НД/ПП=(1-2/35)*100= %
Задача 4.
Чроб. залу зі=10000 осіб
Розр.? сер. робітників=3,95
Р?робіт=4,02
Робіт=4,01
Розр.?пл.=3,98
Чраб.^квал.=Рробіт-Розр. роб-ків (плановий)/Розр. роб.-Розр. роб-ків (базовий)*Чзаг.
Задача 1
Підрахувати, чи вигідно молодій людині інвестувати у вищу освіту за наступних умов: з 17 років людина поступила в університет, а у 22 роки його закінчила, сплачуючи за навчання щороку 9800 грн. Після цього працювала до 60 років, починаючи із з/п 2800 грн зі зростанням з/п кожні 5 років на 15% у зв’язку з просуванням по службі.
Загальний обсяг інвестицій в освіту за 5 років навчання: 9800*5 = 49000(грн).
Розраховуємо суму зростання з/п працівника за період з 22 до 60 років.
ЗП 1 (22-27) = 2800*12*5 = 168000 (грн)
ЗП 2 (27-32) = 168000*1,15 = 193200 (грн)
ЗП 3 (32-37) = 193200*1,15 = 222180 (грн)
ЗП 4 (37-42) = 222180*1,15 = 255507 (грн)
ЗП 5 (42-47) = 255507*1,15 = 293833 (грн)
ЗП 6 (47-52) = 293833*1,15 = 337908 (грн)
ЗП 7 (52-57) = 337908*1,15 = 388594 (грн)
ЗП 8 (57-60) = (388594/5)*3 = 233156 (грн)
Отже, молодій людині вигідно інвестувати у вищу освіту, оскільки сума коштів, яку вона отримуватиме протягом 38 років зі зростанням з/п, значно перевищуватиме обсяг інвестиційних освітніх витрат.
Задача 2
Підрахувати, чи вигідно молодій людині інвестувати у вищу освіту за наступних умов: а) з 17 років людина поступила в університет, а у 22 роки його закінчила, сплачуючи за навчання щороку 9800 грн. Після цього працювала до 60 років, починаючи із з/п 2800 грн зі зростанням з/п кожні 5 років на 25% у зв’язку з просуванням по службі; б) людина вирішила не вчитися і з 17 років пішла працювати, працювала до 60 років; стартова з/п – 1000 грн, яка зростала у зв’язку з підвищенням кваліфікації перші 5 років – на 7%, а далі – на 10% кожні 5 років. Зробити порівняння та висновки.

а) Загальний обсяг інвестицій в освіту за 5 років навчання: 9800*5 = 49000(грн).
Розраховуємо суму зростання з/п працівника за період з 22 до 60 років.
ЗП 1 (22-27) = 2800*12*5 = 168000 (грн)
ЗП 2 (27-32) = 168000*1,25 = 210000 (грн)
ЗП 3 (32-37) = 210000*1,25 = 262500 (грн)
ЗП 4 (37-42) = 262500*1,25 = 328125 (грн)
ЗП 5 (42-47) = 328125*1,25 = 410156 (грн)
ЗП 6 (47-52) = 410156*1,25 = 512695 (грн)
ЗП 7 (52-57) = 512695*1,25 = 640869 (грн)
ЗП 8 (57-60) = (640869/5)*3 = 384521 (грн)
б) Розраховуємо суму зростання з/п працівника за період з 17 до 60 років.
ЗП 1 (17-22) = 1000*12*5 = 60000 (грн.)
ЗП 2 (22-27) = 60000*1,07 = 64200 (грн.)
ЗП 3 (27-32) = 64200*1,1 = 70620 (грн.)
ЗП 4 (32-37) = 70620*1,1 = 77682 (грн.)
ЗП 5 (37-42) = 77682*1,1 = 85450 (грн.)
ЗП 6 (42-47) = 85450*1,1 = 93995 (грн.)
ЗП 7 (47-52) = 93995*1,1 = 103395 (грн.)
ЗП 8 (52-57) = 103395*1,1 = 113735 (грн.)
ЗП 9 (57-60) = (113735/5)*3 = 68241 (грн.)
У випадку а) молодій людині вигідно інвестувати у вищу освіту, оскільки сума коштів, які вона отримуватиме протягом 38 років зі зростанням з/п, значно перевищуватиме обсяг інвестиційних освітніх витрат. У випадку б) людина не працювала і протягом 43 років її з/п зростала у зв’язку з підвищенням кваліфікації. Аналізуючи вище наведені варіанти, можна зробити висновок, що інвестиції в освіту є доцільними та забезпечують окупність освітніх витрат, оскільки сума коштів, яку отримуватиме молода людина, що навчалася, протягом періоду трудової діяльності, значно перевищуватиме рівень доходів людини, що не навчалася.
Задача 1
Розрахувати ІЛР за наступними даними: очікувана тривалість життя – 75,5 років; грамотність дорослого населення – 98%; сукупна частка учнів серед осіб, що мають навчатися – 87%; індекс реального ВВП на душу населення з врахованим ПКС – 0, 675.
Розраховуємо ІЛР за наступною формулою:

Індекс тривалості життя обчислюємо за формулою:
= 75,5-25/85-25 = 0,842
Індекс рівня освіченості обчислюємо за формулою:
= (2*0,98+0,87)/3 = 0,943
= (0,842+0,943+0,675)/3 = 0,82
ІЛР = 0,82, отже, країна має високий рівень людського розвитку.
Задача 2
Розрахувати ІЛР за наступними даними: очікувана тривалість життя – 68,8 років; грамотність дорослого населення – 82,7%; сукупна частка учнів серед осіб, що мають навчатися – 70,2%; індекс реального ВВП на душу населення з врахованим ПКС – 0, 678.
Розраховуємо ІЛР за наступною формулою:

Індекс тривалості життя обчислюємо за формулою:
= 68,8-25/85-25 = 0,73
Індекс рівня освіченості обчислюємо за формулою:
= (2*0,827+0,702)/3 = 0,785
= 0,73+0,785+0,678)/3 = 0,731
ІЛР = 0,731, отже, країна має середній рівень людського розвитку.
Задача 1
Експерти департаменту ООН з ек. та соц. Питань зазначають, що в 2004 р. населення земної кулі сягнуло 6,4 млрд. осіб. За прогнозами, до 2015 р. землян побільшає до 7,2 млрд. Визначити показники народжуваності та смертності на цей прогнозний період, якщо відомо, що кожної хв. у світі народжується 153 людини (високосні роки – 2004, 2008, 2012).
1) Визначаємо чисельність народжених за прогнозний період:
1 день – 24 год – 60хв = 1440 (хв.)
Не високосний рік = 365*1440 = 525600 (хв.)
Високосний рік = 366*1440 = 527040 (хв.)
2) Підраховуємо чисельність народжених у високосному 2004 році:
527040*153 = 80637120 (осіб)
3) Підраховуємо чисельність народжених у не високосному 2005 році:
525600*153 = 80416800 (осіб)
4) Підраховуємо кількість народжених за високосні та невисокосні роки загалом:
80637120*3 = 241911360 (осіб)
80416800*9 = 723751200 (осіб)
5) Розраховуємо коефіцієнт народжуваності за прогнозний період:
Кн. = 241911360 + 723751200/(7,2 + 6,4/2) = 0, 142*1000 = 142 особи народилося у розрахунку на 1000 осіб населення.
6) Розраховуємо коефіцієнт смертності:
Ксм. = (241911360 + 723751200) – 0,8 (7,2-6,4)/6,8 = 0,024*1000 = 24 особи померли у розрахунку на 1000 осіб населення.
Задача 2
В області протягом звітного року виїхало 2720 працездатних громадян і в’їхало на постійне місце проживання 1982 працезд. громадянина. За цей період чис. нас. Зменшилася на 2500 громадян і становила 1822 тис.осіб. Визначити рівень трудової міграції в області за прибуттям і вибуттям та загальний обсяг трудової мірації.
Чисельність вибулих працездатних громадян – 2720 (осіб).
Чисельність прибулих працездатних громадян – 1982 (осіб).
Чисельність населення на початок періоду: 1822000 + 2500 + 738 = 1825238 (осіб)
Рівень трудової міграції за прибуттям = 1982/(1825238 + 1822000/2) = 0,00108*1000 = 1,08.
Рівень трудової міграції за вибуттям = 2720/1823619 = 0,00149*1000 = 1,49.
Загальний обсяг трудової міграції = 2720 + 1982 = 4702 (осіб).
Задача 3
У якій області більше уваги приділяється використанню трудового потенціалу?
Рівень використання трудового потенціалу в області А:
тривалість б/р*чис-ть б/х/Сума чисельності б/х = 4,46 (тис. осіб).
Рівень використання трудового потенціалу в області Б: = 3,4 (тис. осіб).
Отже, трудовий потенціал краще використовувався в області Б, оскільки чисельність безробітних за визначений період у ній менша у порівнянні з областю А.
Задача 4
В області середньорічна чисельність населення становить 3,7 млн.чол., вибуло в інші райони країни – 0,125 млн.чол., прибуло з інших регіонів країни – 0,110 млн. осіб. Визначити наступні показники міграції:
валову (брутто-міграцію),
загальний коефіцієнт міграції,
коефіцієнт інтенсивності вибуття та прибуття,
коефіцієнт інтенсивності міграційного обігу,
коефіцієнт інтенсивності чистої міграції.
1) Валова (брутто-міграція) = Чис.виб. + Чис.приб. = 0,125 + 0,110 = 0,235 (млн.осіб).
2) = 4) Загальний коефіцієнт міграції:
3) Коефіцієнт інтенсивності вибуття: (0,125/3,7)*1000 = 33,8 ‰.
Коефіцієнт інтенсивності прибуття: (0,110/3,7)*1000 = 29,7 ‰.
4) Коефіцієнт інтенсивності міграційного обігу: Валова міграція/Середньорічна чис. нас. = 0,235/3,7 = 0,064.
5) Коефіцієнт інтенсивноті чистої міграції: (0,110-0,125/3,7)*1000 = -4,1‰.
Задача 1
Цех механічного заводу налічує 245 працівників промислово - виробничого персоналу. Основні робітники – відрядники працюють за шостирозрядною тарифною сіткою. Із 78 робітників, які мали на початку року середній розряд 3, підвищили його до четвертого 42 особи. Підрахуйте можливе зростання продуктивності праці за рахунок підвищення кваліфікації робітників.
Зростання продуктивності праці внаслідок підвищення кваліфікації робітників (у %) розраховуємо за формулою:
ПП = ( Р к.р. – Р п.р.) ( ( К ( ПВ,
де Р п.р. і Р к.р. – середній розряд робітників відповідно на початок і кінець року;
( К – різниця між тарифними коефіцієнтами в тому інтервалі, в якому здійснюється підвищення тарифного розряду;
ПВ – питома вага робітників, які підвищили кваліфікацію, в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, відсотків.
ПП = (4-3)*(1,48-1,29)*(42/245*100) = 3,26 %.
 
Кваліфікаційні розряди


1
2
3
4
5
6

Тарифні коефіцієнти
1,0
1,13
1,29
1,48
1,71
2,0


Отже, за рахунок підвищення кваліфікації робітників продуктивність праці зросла на 3,26 %.
Задача 2
На виробництві, яке налічує 385 працівників, увійшла до ладу нова ділянка. Її комплектування 28 робітниками знизило середній тарифний розряд основних робітників з 4,6 до 4,3. Яку зміну продуктивності праці на протязі року можна від цього очікувати?
ПП = ( Р к.р. – Р п.р.) ( ( К ( ПВ,
де Р п.р. і Р к.р. – середній розряд робітників відповідно на початок і кінець року;
( К – різниця між тарифними коефіцієнтами в тому інтервалі, в якому здійснюється підвищення тарифного розряду;
ПВ – питома вага робітників, які підвищили кваліфікацію, в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, відсотків.
ПП = (4,3-4,6)*(1,71-1,48)*(28/385*100) = -0,5 %.
Отже, за рахунок зниження середнього тарифного розряду основних робітників, продуктивність праці на виробництві скоротилася на 0,5 %.
Задача 3
Визначте без урахування інфляції у порівнянні – чи вигідно молодій людині інвестувати у вищу освіту за таких умов:
1-й варіант. Із 17 років людина вступила у вищий навчальний заклад, а в 22 роки його закінчила, сплачуючи щорічно за навчання 5000 грн. Після цього вона працювала до 65 років, починаючи із заробітної плати 2500 грн. на місяць зі зростанням заробітку кожні 5 років на 25 % у зв’язку з просуванням по службі.
2-й варіант. Людина вирішила не навчатися і з 18 років почала працювати і працювала до 65 років. Перші 5 років заробітна плата її становила 1200 грн., а далі кожні 5 років зростала на 15 % у зв’язку з підвищенням кваліфікації.
1 варіант. Розраховуємо загальний обсяг інвестицій в освіту за 5 років: 5000*5=25 000 грн.
Розраховуємо суму зростання заробітної плати працівника в період з 22 до 65 років:
ЗП1 (22-27) = 2500*12*5=150 000 грн.
ЗП2 (27-32) = 150 000*1,25 = 187 500 грн.
ЗП3 (32-37) = 187 500 *1,25 = 234 375 грн.
ЗП4 (37-42) = 234 375* 1,25=292968,75 грн.
ЗП5(42-47) = 292968,75*1,25 = 366210,94 грн.
ЗП6 (47-52) = 366210,94 *1,25=457763,67 грн.
ЗП7 (52-57) = 457763,67*1,25=572204,58 грн.
ЗП8 (57-62) = 572204,58*1,25=715255,73 грн.
ЗП9 (62-65)=(715255,73\5)*3=429153,44 грн.
2 варіант. Розраховуємо суму зростання заробітної плати працівника за період з 18 до 65 років.
ЗП1 (18-23)=1200*12*5=72000 грн.
ЗП2 (23-28)= 72000*1,15=82800грн.
ЗП3 (28-33) = 82800*1,15=95220 грн.
ЗП4(33-38)= 95220*1,15=109503 грн.
ЗП5 (38-43)= 109503*1,15=125928,45 грн.
ЗП6 (43-48)=125928,45*1,15=144817,7 грн.
ЗП7 (48-53)= 144817,7*1,15=166540,35 грн.
ЗП8 (53-58)= 166540,35*1,15=191521,4 грн.
ЗП9 (58-63)=191521,4*1,15=220249,61 грн.
ЗП10 (63-65) = (220249\5)*2=132149,76 грн.
Отже, молодій людині вигідно інвестувати у вищу освіту, оскільки сума коштів, які вона отримуватиме протягом 43 років зі зростанням з/п, значно перевищуватиме обсяг інвестиційних освітніх витрат. У другому випадку людина не працювала і протягом 47 років її з/п зростала у зв’язку з підвищенням кваліфікації. Аналізуючи вище наведені варіанти, можна зробити висновок, що інвестиції в освіту є доцільними та забезпечують окупність освітніх витрат, оскільки сума коштів, яку отримуватиме молода людина, що навчалася, протягом періоду трудової діяльності, значно перевищуватиме рівень доходів людини, що не навчалася.
Задача 4
Підрахуйте індекс тривалості життя при народженні населення України за останній рік відповідно до статистичних даних.
Індекс тривалості життя розраховуємо за статистичними даними 2007 року. Відомо, що очікувана тривалість життя при народженні в даному періоді становила 68,2 роки.
Індекс тривалості життя (Ilife) обчислюється за формулою:
Ilife = (Xi – Xmin)\(Xmax – Xmin), де
Xi – очікувана тривалість життя при народженні населення і-тої території;
Xmax – максимальне значення показника (прийняте на рівні 85 років);
Xmin – мінімальне значення показника (прийняте на рівні 25 років).
Отже, Ilife = (68,2-25)\(85-25) = 0,72
Задача 5
Підрахуйте індекс рівня освіченості населення України за даними статистики.
Індекс рівня освіченості населення України розраховуємо за статистичними даними 2007 року.
Відомо, що у 2007 році рівень освіченості дорослого населення становив 99,7; сукупна частка учнів – 90 %.
Індекс рівня освіченості (Ieduc) можна визначити за формулою:
Ieduc = (2*Iadult + Ichild)\3, де
Iadult – індекс грамотності дорослого населення; Iadult = (Xi – Xmin)\(Xmax – Xmin) = (99,7-0)\(100-0)=0,997
Ichild - індекс сукупної частки учнів у загальної чисельності населення відповідного віку. Ichild = (Xi – Xmin)\(Xmax – Xmin) = (90 - 0)\(100-0)=0,9
Отже, Ieduc = (2*0,997 +0,9) \ 3 = 0,965
Задача 6
Підрахуйте індекс людського розвитку в Україні за останній рік відповідно до статистичних даних.
Індекс людського розвитку в Україні розрахуємо за статистичними даними 2007 року.
Для обчислення індексу людського розвитку використовуємо формулу ІЛР = (Ilife+Ieduc+Iinc)/3, де індекс тривалості життя (Ilife), індекс рівня освіченості (Ieduc), індекс скоригованого ВВП (за ПКС у дол.США) (Iinc).
Два попередніх показника за статистичними даними 2007 року були вже розраховані і, відповідно, становлять індекс тривалості життя =0,72 ; індекс рівня освіченості – 0,965.
Тепер слід розрахувати індекс скоригованого ВВП (за ПКС у дол. США) за наступною формулою:
Iinc= (lg xi – lg xmin)/(lg xmax – lg xmin) ,
де Хі – скоригований реальний ВВП у розрахунку на рік (за ПКС) на душу населення і-ї території; відповідно до статистичних даних 2007 року ВВП на душу населення (ПКС в дол. США) –становить 6914.
Xmax –максимальне значення показника (прийняте на рівні 40 000 доларів на рік);
Xmin - мінімальне значення показника (прийняте на рівні 100 доларів на рік)
Отже, Iinc= (lg xi – lg xmin)\ (lg xmax – lg xmin)= (lg 6914 – lg 100)\ (lg 40000 – lg 100) = (3,84-2)\(4,6-2)=0,707
Тому, ІЛР = (Ilife+Ieduc+Iinc)/3 = (0.72+0,965+0,707)/3 = 0,797
Отже, можна зробити висновок, що країна належить до країн із середнім рівнем людського розвитку.
Задача 7
Підрахуйте індекс людського розвитку в Україні (по даних за останній рік), якщо тривалість життя при народженні зросте на 5 %, рівень освіченості – на 7 % і скорегований реальний ВВП в доларах ВВП на душу населення – на 10 %.
Використовуючи статистичні дані 2007 року, слід відмітити, що рівень тривалості життя становить 0,72, рівень освіченості - 0,965, рівень скоригованого реального ВВП на душу населення(за ПКС у дол.США) – 0,707.
Відповідно до поставленного завдання формуємо наступні пропорції:
Зростання рівння тривалості життя при народженні
0,72 – 100%
Х - 105% , отже х = 0,756
Зростання рівня освіченості
0,965 – 100%
Х – 107%, тому х = 1,033
Зростання рівня скоригованого реального ВВП на душу населення (за ПКС у дол. США)
0,707 – 100% ; Х – 110%, тому х = 0,777
Визначивши необхідні показники, обраховуємо індекс людського розвитку в країні за формулою: ІЛР = (Ilife+Ieduc+Iinc)/3 = (0,756+1,033+0,777)/3 = 0,855
Отже, можна зробити висновок, що країна належить до країн із високим рівнем людського розвитку.
Задача 8
Чисельність населення області становить 1538 тис. осіб, з яких 18% підлітки до 15 років. Підрахуйте середню тривалість навчання та питому вагу неграмотного населення за такими даними :
12 тис. осіб мало 0 років навчання;
38 тис. осіб мало 3 роки навчання;
65 тис. осіб мало 6 роки навчання;
290 тис. осіб мало 8 років навчання;
512 тис. осіб мало 11 років навчання;
179 тис. осіб мало 16 років навчання;
108,8 тис. осіб мало 17 років навчання;
52,8 тис. осіб мало 18 років навчання;
3 тис. осіб мало 19 років навчання.
Середня тривалість навчання: 12*0+38*3+65*6+290*8+512*11+179*16+108,8*17+52,8*18+3*19/(12+38+65+290+512+179+108,8+52,8+3) = 114+390+2320+5632+2864+1849,6+950,4+57/1260,6 = 11 (років)
Питома вага неграмотного населення: 12/1538*1000 = 8 (осіб) – на 1000 осіб населення припадає 8 неграмотних осіб.
Задача 1
Пенсіонер за рік отримав від індивідуальної трудової діяльності 3450 грн., пенсію в розмірі 9864 грн., разову допомогу - 200 грн., 400 грн. - винагороду у зв’язку з річницею дня Перемоги. Підрахуйте його загальний дохід за рік і в тому числі трудовий дохід та його питому вагу у загальному заході.
Розвязання
Загальний дохід = 3450+9864+200+400=13914 грн.
Трудовий дохід = 3450 грн.
Питома вага трудового доходу у загальному доході песіонера:
13914 – 100%
3450 – х. тому х = 24,8 %
Таким чином, можна стверджувати, що загальний дохід пенсіонера за рік становить 13314 грн, при цьому 24,8 % припадає саме на трудовий дохід працівника.
Задача 2
Селянин отримав за рік 7350 грн. заробітної плати і 1 тону зерна пшениці вартістю 720 грн. Крім того, він вирощував у своєму підсобному господарстві овочі для власного споживання на суму 2500 грн. Підрахуйте річний дохід селянина.
Розвязання
Річний дохід селянина = 7350+720+2500 = 10570 грн.
Задача 3
На протязі року селянин, котрий працює в КЄП, отримав: заробітної плати 7524 грн., пенсії 6384 грн, від продажу продуктів з особистого підсобного господарства 9300 грн., отримав по дивідендах 700 грн. Підрахуйте сумарний дохід селянина за рік і питому вагу його трудових доходів у загальній їх сумі.
Розвязання
Сумарний дохід = 7524+6384+9300+700=23908 грн.
Трудовий дохід =7524+700= 8224грн.
Питома вага трудових доходів у загальній сумі доходів селянина:
23908 – 100%
8224– х, тому х = 34,4 %
Отже, сумарний дохід селянина за рік становить 23908 грн, при цьому 34,4 % в даній сумі припадає як результат трудової діяльності селянина.
Задача 4
На протязі року робітник отримав 22680 грн. заробітної плати, мав дохід від власності 11200 грн. Підрахуйте реальний дохід робітника, якщо інфляція в даному році склала 7,3 %.
Розвязання
Реальний дохід робітника = (11200+22680)*(1-0,073)=31406,76 грн.
Задача 6
Робітник за рік отримав 15724 грн. заробітної плати, 5240 грн. від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва, 1620 грн. по пільгах за ліквідацію аварії на ЧАЕС, 8000 грн. пенсії, 12000 грн. доходів від власності і 2400 грн. дивідендів від акцій. Підрахуйте питому вагу трудового доходу робітника.
Розвязання
Загальний дохід = 15724+5240+1620+8000+12000+2400=44984 грн.
Трудовий дохід = 15724+2400= 18124грн.
Питома вага трудового доходу робітника:
44984 – 100%
18124 – х%, тому х = 40,3 %.
Задача 7
Працівник за рік отримав 17270 грн. заробітної плати, 370 грн. дивідентів, 14720 грн. пенсії і 3000 грн. виграшів у лотереї. У даному році інфляція становила 8,3%. Підрахуйте скільки працівник має отримати індексацію до свого доходу у зв’язку з інфляцією.
Розвязання
Загальний дохід працівника: 17270+370+14720+3000=35360 грн.
Сума, яку робітник отримає додатково до свого доходу внаслідок інфляції:
35360*0,083=2934,88 грн.

Задача 3
Два підприємства однаково звітували стосовно простоїв, показавши їх у розмірі 1,2 % за рік. У той же час одне з цих підприємств не показало в звітності 6 днів простоїв через відсутність комплектуючих з 248 днів реального річного фонду робочого часу. На скільки відсотків фактично ефективніше використовувалася кількісна складова трудового потенціалу на першому підприємстві?
Розраховуємо ефективність використання кількісної складової трудового потенціалу на підприємстві:
Еф = Ффакт. * 100%.
Фефек.
Фефек. = 248-6 = 242 (дні).
Еф = 284 * 100% = 102,4 %
242
Отже, кількісна складова трудового потенціалу на першому підприємстві використовується на 2,4 % краще ніж на другому, що пов’язано з меншими витратами фонду робочого часу на простої на данному підприємстві.
Задача 5
На підприємстві А за звітний рік приріст продукції становив 12 %, а чисельності ПВП – 10 %. На підприємстві Б у базисному і звітному роках виробництво продукції становило відповідно 115,3 млн. грн. і 118,6 млн. млн.. Чисельність ПВП у базисному та звітному періодах було 1375 і 1390 осіб відповідно. Знайдіть, яке з даних підприємств ефективніше використало трудовий потенціал у звітному році?
Пп = Q/Чпвч.
По підприємству Б:
У базисному році Пп = 115,3 /1375 = 0,08385;
У звітному році Пп = 118,6 / 1390 = 0,08532;
Співвідносимо звіт/баз. = 0,08532/0,08385 = 1,018
По підприємству А:
Пп = 12 / 10 = 1,2.
Отже, трудовий потенціал ефективніше використовувався на підприємстві А у звітному році.
Задача 6
У базисному році на підприємстві витрати робочого часу на виправлення браку склало 1,3%, внутрішньозміні простої – 4,7%, цілодобові – 2,1% від ефективного робочого часу. У звітному році за рахунок певних заходів простої на виправлення браку становили 0,6%, внутрішньозмінні – 2,0% і цілодобових не було зовсім. Підрахуйте як поліпшилося використання трудового потенціалу підприємства за рахунок підвищення продуктивності праці.
Розраховуємо суму витрат робочого часу :
У баз. році = 1,3 + 4,7 + 2,1 = 8,1 %
У звіт. році = 0,6 + 2 = 2,6 %.
Отже, відбулося підвищення продуктивності праці ((97,4 / 91,9 – 1) * 100) на 6 %.
Задача 7
Відповідно до даних таблиці підрахуйте, в якому випадку трудовий потенціал використовується краще у звітному році?
Випадки


1-й
2-й
3-й
4-й

Чисельність економічно-активного населення, млн.. осіб
22,6
23,8
23,0
22,8

Чисельність безробітних, млн.. осіб
1,9
2,4
2,1
2,0


Рівень безробіття = чис. безробітніх * 100 %
чис. ЕАН
Випадки


1-й
2-й
3-й
4-й

Чисельність економічно-активного населення, млн.. осіб
22,6
23,8
23,0
22,8

Чисельність безробітних, млн.. осіб
1,9
2,4
2,1
2,0


Отже, у звітному році трудовий потенціал використовується краще у першому випадку за рівня безробіття 8,4 %.
Задача 8
В країні у базисному році чисельність населення у віці 15-70 років становила 36 млн. осіб, з яких 23,7 млн. виявляли економічну активність. У звітному році чисельність осіб даної вікової категорії зросла на 1,15 млн. осіб, проте чисельність економічно активного населення залишилася на тому ж самому рівні. У якому році база ресурсів праці для більш ефективного використання трудового потенціалу була більшою?
Чисельність населення у звітному році = 36 + 1,15 = 37,15 (млн. осіб)
база ресурсів праці = ЕАН / чисельність населення у віці 15-70 рр.
база ресурсів праці баз. року = 23,7/36 = 0,6583
база ресурсів праці звіт. року = 23,7/ 37,15 = 0,6379
Отже, база ресурсів праці була більшою у базисному році для більш ефективного використання трудового потенціалу.
Задача
По області за 2009 р. відомі такі дані, тис. осіб.
Чисельність населення області........................................................... 6900
Чисельність непрацюючих інвалідів у робочому віці ............................10
Чисельність осіб, що вийшли на пенсію на пільгових умовах .................14
Зайнято в економіці області .....................................................................2120
з них проживають у інших областях..............................................................14
Зайнято в економіці інших областей з числа
мешканців даної області................................................................................. 9
Чисельн працюючих підлітків........................................................................13
Чисельн осіб працездатного віку, що навчаються з відривом
від виробництва......................................................................................... 420
Чисельн осіб пенсійного ............................................................................826
з них працюючих.......................................................................................... 14
Частка населення в працездатному віці в загальній чисельності населення області.......................................................................................... 49%
Визначити:
1. Чисельність трудових ресурсів.
2. Коефіцієнт працездатності всього населення.
3. Коефіцієнт працездатності населення працездатного віку.
4. Коефіцієнт зайнятості всього населення області.
5. Коефіцієнт зайнятості трудових ресурсів.
6. Коефіцієнт навантаження населення працездатного віку.
7. Коефіцієнт пенсійного навантаження.
8. Коефіцієнт природного, механічного і загального приросту населення, якщо коефіцієнт народжуваності склав 9 проміле , смертності 15проміле , прибуло на постійне проживання в область 24 тис. чол., вибуло в інші області 38 тис. чол.
9. Перспективну чисельність населення і трудових ресурсів на 2010 р., 2011 р., 2012 рр. за умови, що коефіцієнт загального приросту залишиться незмінним, а частина трудових ресурсів в усьому населенні в 2010 р. буде нижче на 0,05 пункти, у 2011 р. - на 0,08, у 2012 р. - на 0,06 у порівнянні з 2009 роком. Зробити висновки.
Хід розв’язку
Чис.труд.рес.= Насел.працезд.віку – Чис.непр.інал.у роб.віці – Чис.ос., що вийшли на пенс.на пільг.умов. + Чис.прац.підліт. + Чис.прац.пенс.
Насел.працезд.віку = Чис.насел.обл.* Частку нас.пр.віку
Насел.працезд.віку = 6900 * 0,49 = 3381 (тис.осіб)
Чис.труд.рес.= 3381 – 10 – 14 + 13 + 14 = 3384 (тис.осіб)
Кпрацезд.насел. = Чис.працезд./Чис.насел. * 1000
Чис.працезд. = Насел.прац.віку - Чис.непр.інал.у роб.віці – Чис.ос, що вийшли на пенс.на пільг.умов.
Чис.працезд. = 3381 – 10 – 14 = 3357 (тис.осіб)
Кпрацезд.насел. = 3357 / 6900 * 1000 = 487 ос. На 1000 ос.
Отже, на тисячу осіб області припадає 487 працездатних осіб.
К.працезд.насел.прац.віку. = Чис. працезд / Насел.працезд.віку * 1000
К.працезд.насел.прац.віку. = 3357/ 3381 * 1000 = 993 ос. На 1000 ос.
Отже, на 1000 осіб населення працездатного віку припадає 993 працездатні особи.
Кзайн. = Чис. зайн. / Чис. насел. * 1000
Чис.зайн. = Зайн.в ек.обл. – Зайн.в ек.обл., що прожив в інш.обл.
Чис.зайн. = 2120 – 14 = 2106 (тис.осіб)
Кзайн. = 2106 / 6900 * 1000 = 306 ос. На 1000 ос.
Тобто, на тисячу населення області припадає 306 зайнятих в економіці області осіб.
Кзайн.труд.рес. = Чис. зайн. / Чис.труд.рес. * 1000
Кзайн.труд.рес. = 2106 / 3384 = 623 ос. На 1000 ос.
На 1000 осіб, що входять до трудових ресурсів області, 623 особи зайняті в економіці області.
Кнавант.насел.працезд.віку = Чис. насел. працезд.віку / Чис.насел. непрацезд віку
Кнавант.насел.працезд.віку = 3381 / 3519 * 1000 = 960 ос. На 1000 ос.
На 1000 осіб непрацездатного населення припадає 960 осіб працездатного віку.
К пенс.наватаж. = Чис. пенсіонерів / Чис. насел.працезд.віку
К пенс.наватаж. = 826 / 3381 * 1000 = 244 ос. На 1000 ос.
На тисячу осіб працездатного віку припадає 244 пенсіонера.
8. Кпр.приросту = Кнародж. – Ксмерт.
Кпр.приросту = 9 – 15 = -6 (‰)
Кмехан.приросту = Кприбуття – Квибуття
К прибуття = Чис.осіб які прибул.на пост.прожив. / Чис.насел.обл.
К прибуття = 24 / 6900 * 1000 = 3,84 (‰)
К вибуття = Чис.осіб які вибул.в інш.обл. / Чис.насел.обл.
К вибуття = 38 / 6900 = 5,5 (‰)
Кмехан.приросту = 3,48 – 5,5 = -2,02 (‰)
К заг.прир. = К пр..приросту + К механ. приросту
К заг.прир. = -6 + (-2,02) = -8,08 (‰)
9. Чис. насел. 2010 = Чис.насел. 2009 * (100 – 0,808) / 100
Чис. насел. 2010 = 6900 * 0,99192 = 6844 (тис. осіб)
Чис. Насел. 2011 = Чис.насел. 2010 * 0,99192 = 6844 * 0,99192 = 6788 (тис. осіб)
Чис. Насел. 2012 = Чис.насел. 2011 * 0,99192 = 6788 * 0,99192 = 6733 (тис. осіб)
Частка труд.рес. 2009 = Чис.труд.рес. / Насел.обл.
Частка труд.рес. 2009 = 3384 / 6900 = 0,49 (49 % населення належить до трудових ресурсів)
Чис. труд.рес. 2010 = Чис.насел. 2010 * (Частка труд.рес. 2009 – 0,05)
Чис. труд.рес. 2010 = 6844 * (0,49 – 0,05) = 3011 (тис. осіб)
Чис. труд.рес. 2011 = Чис.насел. 2011 * (Частка труд.рес. 2009 – 0,08)
Чис. труд.рес. 2011 = 6788 * (0,49 – 0,08) = 2783 (тис. осіб)
Чис. труд.рес. 2012 = Чис.насел. 2012 * (Частка труд.рес. 2009 – 0,06)
Чис. труд.рес. 2011 = 6733 * (0,49 – 0,06) = 2895 (тис. осіб)
Задача
Чисельність населення області – 1475 тис осіб, з них працюють за наймом 518 тис осіб, зайняті індивід. труд діяльн – 107 тис осіб, у підсобному госп-ві – 126 тис осіб. 413 тис осіб – підлітки до 15 років та літні люди понад 70 років, 2,7 тис осіб – інваліди без залишкової прц-ті. Підрахувати економічне навантаження на працюючих:
а) непрацюючого населення; б) непрацездатного населення.
а) Ек. нав. = 1475-(518+107+126)/518+107+126 = 0,96.
б) Ек. нав. = 413+2,7/518+107+126 = 0,55.
Задача
Трудомісткість 5 операцій по 5 робочих місцях складає 10, 22, 4, 31, 15 хв.
Ч явочна по 5 р.м.?
Ч заг. явочна?
Тзмінна = 480 хв
За зміну запускається в роботу 240 деталей.
Т зміння = Вам*t = 240*4 = 960 (хв.)
Чя мін. оп. = Т мін.оп/Тзмінна = 960/480 = 2 особи.
Чя оп. 1 = (tі оп/t мін. оп)*Чис-ть явочна мін. оп-ції = 10/4*2 = 5 осіб.
Чя оп.2 = 22/4*2 = 11 осіб
Чя оп 3 = 31/4*2 = 16 осіб
Чя оп 4 = 15/4*2 = 8 осіб.
загальна чисельність працівників = 5+11+16+8=40 осіб
Задача
За 5 років нац. Дохід зріс на 20 %, чис-ть зайнятих – на 5 %. Знайти долю приросту НД за рахунок ПП.
(НД = (1- 5/20)*100 = 60%.