Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні засади формування фондозйому основних виробничих фондів підприємства 1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх соціально-економічне значення 1.2. Фондозйом з основних виробничих фондів підприємства як економічна категорія 1.3. Механізм впливу фондозйому з основних виробничих фондів на виробничо-господарську діяльність 1.4. Фактори, що впливають на величину фондозйому з основних виробничих фондів Розділ 2. Економічна оцінка фондозйому з основних виробничих фондів і його вплив на господарську діяльність 2.1. Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження 2.2. Характеристика об’єкта дослідження 2.3. Оцінка впливу фондозйому з основних виробничих фондів на обсяги виробництва 2.4. Оцінка впливу фондозйому з основних виробничих фондів на продуктивність праці 2.5. Оцінка впливу фондозйому з основних виробничих фондів на їх фондовіддачу 2.6. Оцінка впливу зношуваності з основних виробничих фондів на фондозйом 2.7. Оцінка впливу фондозйому з основних виробничих фондів на ефективність виробництва Розділ 3. Обґрунтування пропозицій щодо збільшення величини фондозйому з основних виробничих фондів Висновки Список використаної літератури
Вступ Перехід до ринкових відносин на даному етапі в Україні потребує глибоких зрушень в усіх сферах економіки – одній з найважливіших сфер людської діяльності. Ринкова економіка по своїй суті є засобом, що стимулює ріст продуктивності праці і збільшення ефективності виробництва. Підвищення ефективності суспільного виробництва означає ефективніше використання наявних трудових ресурсів для збільшення випуску якісної і потрібної країні продукції, а також постійно співставляти затрати з отриманими результатами і вносити певні корективи для того, щоб вкладені кошти принесли максимальну віддачу. В умовах ринкової економіки підвищення ефективності виробництва на підприємстві невіддільно пов’язане із проблемою економіки всіх видів ресурсів, в тому числі і основних виробничих фондів, величина і підвищення ефективності використання яких в певній мірі визначають виробничі можливості підприємства. Тільки в цих умовах наше народне господарство може підвищити рівень життя людей. Велика роль відводиться проблемі підвищення ефективності фондозйому з ОВФ, які визначають рівень його матеріально-технічної бази, яка в значній мірі визначає обсяг виробництва продукції. Проте, ефективність виробництва на підприємстві залежить не тільки від забезпеченості підприємства основними фондами, але й ступеня такого узагальнюючого показника як фондовіддача. Підприємству потрібно прагнути до зростання даного показника, що дозволить підвищити ефективність виробництва. Задоволення потреб населення на ринку у тій чи іншій продукції залежить від обсягу виробництва продукції на підприємстві, тобто від пропозиції. Проте, обсяг виробництва продукції на підприємстві залежить від того наскільки ОВФ повно використовуються і забезпечують ефективність виробництва. Таким чином, підвищення ефективності фондозйому підприємства знаходять свій вираз у збільшенні обсягу виробництва продукції, підвищення продуктивності праці та фондовіддачі, та підвищенні ефективності виробництва. Крім того, підвищення резервів фондозйому ОВФ є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. Це обумовлено тим, що значна частка витрат виробництва, які утворюють собівартість продукції, пов’язана із фондозйомом ОВФ на підприємстві. Так, у собівартості продукції знаходиться значна частка витрат на утримання і експлуатацію ОВФ. Збільшення резервів фондозйому ОВФ збільшує обсяг виробництва продукції. При зменшенні умовно-постійної частини у витратах по експлуатації ОВФ – величина яких є умовно-постійною по відношенню до річного обсягу продукції, збільшується сама фондовіддача. Внаслідок цього, чим більше буде вироблятися продукції, тим меншою буде питома вага амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції, а це веде і до збільшення прибутку підприємства. Підвищення ефективності виробництва також зменшує потреби підприємств у капітальних вкладеннях для розвитку матеріально-технічної бази підприємства з метою зменшення обсягу виробництва продукції, тобто відбувається економія коштів на ці цілі. Ефект від збільшення резервів фондозйому з ОВФ реалізується значно швидше, ніж від повних капітальних вкладень. Крім того, резерви підвищення фондозйому з ОВФ зменшує витрати від їх морального зносу. Таким чином, в умовах ринкової економіки, резерви підвищення фондозйому з ОВФ, поліпшення цього узагальнюючого показника є важливим фактором росту ефективності виробництва на підприємстві і на цій основі забезпечення стабілізації виробництва. Мета даної курсової роботи – ознайомитися з методикою впровадження заходів по резервах підвищення фондозйому з ОВФ на підприємстві. За допомогою розрахунків обгрунтувати доцільність впровадження цих заходів, а також розрахувати величину ефекту від здійснення необхідних господарських операцій. Робота складається з вступу, трьох розділів та висновків. Перший розділ знайомить з такими поняттями як фондозйом як економічна категорія, механізм впливу фондозйому, основні фонди. Дає їх характеристику, допомагає зрозуміти рольфондозйому у діяльності підприємства, а також проводить коротке ознайомлення з основними резервами підвищення ефективності фондозйому з ОВФ на підприємстві. У другому розділі дається економічна оцінка фондозйому і його вплив на господарстку діяльність. Третій розділ розрахунково-модельна частина. У ньому проводимо обґрунтування позицій щодо підвищенню величини фондозйому з ОВФ на підприємстві, а також проведена загальна порівняльна характеристика стану підприємства до і після впровадження запропонованих заходів. Розділ 1. Теоретичні засади формування фондозйому основних виробничих фондів підприємства 1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх соціально-економічне значення. Процес виробництва на підприємстві здійснюється при наявності факторів виробництва, серед яких важливе місце займають засоби праці та предмети праці або ж це засоби виробництва. Виражені у грошовій (вартісній) формі вони утворюють виробничі засоби підприємства. У процесі виробництва здійснюється їх споживання (кругооборот), в результаті чого створюються матеріальні блага. В залежності від характеру їх споживання (кругообігу), тобто перенесення своєї вартості на готову продукцію, у процесі виробництва виробничі засоби поділяються на основні й оборотні. Під основними засобами розуміють сукупність матеріальних коштів, які формує і утримує підприємство з метою використання їх в процесі виробництва або постачання виробів, надання послуг, здавання в оренду іншим юридичним особам, здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій: очікуваний термін використання яких бічьше одного року або операційного циклу, якщо останній довший за рік. Основні фонди – це сукупність засобів праці, які мають свою вартість і функціонують у процесі виробництва протягом тривалого періоду часу, зберігаючи при цьому натуральну речову форму і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції (надалі послуги) частинами, в міру свого спрацювання. Основні фонди – це найбільш активна частина основних засобів підприємства, яка безпосередньо бере участь у виробничому процесі виготовлення продукції (надання послуг). Співвідношення окремих видів (груп) основних виробничих фондів, виражених у відсотках до їх загальної вартості на підприємстві характеризує їх видову (технологічну) структуру. На підставі даних про видову (технологічну) структуру основних фондів судять про прогресивні зміни в складі основних засобів, які відбуваються під впливом багатьох факторів. Найбільш вагомими серед них слід виділити такі: - науково-технічний прогрес і зумовлений ним технічний рівень вирооництва; -прогресивні форми організації виробництва; -відтворювальна структура капітальних вкладень при формуванні нових основних фондів; -розміщення підприємства і його кооперовані зв'язки; -вартість будівництва нових об'єктів і рівень цін на технологічне устаткування. Основні фонди (засоби) на підприємстві представлені засобами праці. Характер їх споживання (кругообороту) у процесі виробництва такий, що вони приймають участь у процесі виробництва протягом тривалого часу (більше одного року), зберігаючи при цьому свою натуральну (речову) форму, не входять до складу новоствореної продукції, свою вартість передають на готову продукцію частинами по мірі їх зносу, створюючи елемент витрат виробництва (собівартості) підприємства. Речовим змістом основних фондів є будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструмент. До основних фондів не відноситься спеціальний одяг, спеціальне взуття незалежно від їх вартості, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, багаторічні насадження, що вирощуються. Засоби праці становляться основними фондами тільки тоді, коли вступають у виробничий процес. Засоби праці, які знаходяться у стадії встановлення, монтажу представляють собою недіючі основні фонди, адже вони не виконують своєї ролі засобів праці та не служать засобом впливу на предмет праці, а навпаки, самі є предметом праці. Економічне значення основних фондів заключається в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне і якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних фондів збільшується економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці тощо. Первісне формування основних засобів на підприємстві залежить від форми його власності. Державні підприємства і організації одержують основні засоби від держави і обліковують як частину статутного капіталу. Підприємства, що приватизуються, основні засоби викуповують у держави або створюють шляхом акціонування. Заново створювані товариства з повною і обмеженою відповідальністю формують основні засоби за рахунок пайових внесків замовників. Окремі пайовики можуть вносити як пай будівлі, машини, обладнання або право користуватися ними, інші вносять гроші, за рахунок яких купуються основні засоби. Заново створювані акціонерні товариства купують основні засоби, головним чином, за рахунок виручки від реалізації акцій. В інтересах суспільства і окремих підприємств є досягнення такої видової (технологічної) структури основних фондів, яка дозволяє здійснювати ефективну організацію процесів виготовлення продукції (надання послуг) високої якості та конкурентноспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках. Тому поряд з намаганнями збільшувати активну частину основних фондів підприємства, яка характеризує підвищення його технічного рівня, треба постійно дбати про необхідну кількість і утримання в належному стані інших груп основних засобів. Досягнення оптимального співвідношення між активною і пасивною частинами основних засобів дає змогу досягти злагодженого функціонування підприємств і високих результативних показників їх діяльності.
1.2. Фондозйом з основних виробничих фондів як економічна категорія. Фондозйом – економічна категорія, яка відноситься до узагальнюючих показників на рівні із фондовіддачею, коефіцієнтом віддачі спожитих основних виробничих фондів. Для підприємства фондозйом є одним з показників, за допомогою резервів підвищення якого можна підвищити ефективність виробництва. Коефіцієнт фондозйому з одиниці основних виробничих фондів характеризується обсягом виробництва продукції на одиницю витрат з експлуатації основних виробничих фондів, і визначається як співвідношення за формулою: Фзм = де Фзм – фондозйом продукції з одиниці основних виробничих фондів, СОВФ – витрати з експлуатації основних виробничих фондів. Коефіцієнт фондозйому характеризується, обсягом виготовленої продукції, що припадає на одну гривню витрат по експлуатації ОВФ . Підвищення ефективності фондозйому підприємства знаходять свій вираз у збільшенні обсягу виробництва продукції, підвищення продуктивності праці та фондовіддачі, та підвищенні ефективності виробництва. Підприємству потрібно прагнути до зростання даного показника, що дозволить підвищити ефективність виробництва. Фондозйом має значний вплив на виробничо-господарську діяльність, впливає на ефективність підвищення виробництва. Поліпшення та збільшення резервів фондозйому підприємства призводить до збільшення обсягу виробництва продукції. Це супроводжується підвищенням продуктивності праці і фондовіддачі, веде до зменшення частки річних амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці виготовленої продукції, тобто до підвищення ефективності виробництва. Отже поліпшення резервів фондозйому є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. 1.3. Механізм впливу фондозйому з основних виробничих фондів на виробничо-господарську діяльність. Фондозйом має значний вплив на виробничо-господарську діяльність, впливає на ефективність підвищення виробництва. Перш за все, при збільшенні резервів фондозйому збільшується обсяг виробництва продукції на одиницю витрат – являється найбільш впливовим механізмом на виробничо - господарську діяльність. При цьому знижується собівартість продукції, внаслідок цього і знижується частка амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції, що також позитивно впливає на ефективну діяльність підприємства. Механізм впливу фондозйому проявляється в збільшенні обсягу продукції на одиницю витрат і впливає на продуктивність праці працівників, яка визначається обсягом виробленої продукції до витрат праці, вона показує співвідношення між витратами робочого часу та кількістю виробленої продукції, розраховується:
де Вп - витрати праці, Ов – обсяг виробленої продукції; Збільшення обсягу виробництва продукції сприяє підвищенню продуктивністі праці забезпечує, забезпечує скорочення витрат на оплату праці з розрахунку на одиницю продукції, а за умови випереджувальних темпів росту продуктивності праці у порівнянні і ростом середньої заробітної плати забезпечує здешевлення продукції, тобто все в загальному виступає вирішальним мотивом у поліпшенні матеріального добробуту працівників, що сприяє у зацікавленості робітників якісно і добросовісно виконувати свою роботу і позначається на ефективності виробництва. Ще одним моментом впливу фондозйому на виробничо-господарську діяльність є вплив фондозйому на фондовіддачу, яка характеризується обсягом продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів = де О – обсяг виробленої продукції, Б - середньорічна вартість основних виробничих фондів; Таким чином чим, вище буде вартість матеріалів та сировини, з яких виготовляється продукція, тим вище буде обсяг виробництва і тим самим вище фондовіддача. В свою чергу, чим вищим буде коефіцієнт фондозйому, тим більше буде коефіцієнт фондовіддачі. Отже загалом, фондозйом є узагальнюючим показником є невід’ємно впливає і на ефективність виробництва, що знаходить свій прояв у збільшенні обсягів виробництва на 1 витрат, продуктивності праці, збільшенні фондовіддачі, зниженні собівартості продукції – все це проявляється при зростанні резервів фондозйому. 1.4. Фактори, що впливають на величину фондозйому з основних виробничих фондів. Вплив на величину фондозйому характеризується багатьма факторами, що впливають і на саму діяльність підприємства. Одним з основних факторів є величина зношуваності та експлуатація основних виробничих фондів; Найбільш впливовим фактором від якого залежить величина фондозйому – витрати на експлуатація основних виробничих фондів в собівартості продукції, чим більшими будуть витрати на експлуатацію, (ця величина є постійною і не залежить від обсягу виготовленої продукції), тим меншою буде фондозйом. Зменшення цих витрат проходить за рахунок зменшення постійної величини у витратах на експлуатацію обладнання. Тобто чим більші обсяги робіт виконуються основними фондами, тим менша питома вага витрат на експлуатацію. На фондозйом може впливати і матеріалоємність продукції і структура виконаних робіт. Ще одним фактором впливу на фондозйом є балансова вартість, чим більша балансова вартість, тим більшими будуть витрати, проведення усіх видів ремонту, різного виду простої, перерви у використані обладнання, модернізації, тобто весь час, за який основні фонди використовується непродуктивно, та інших видів поліпшення основних фондів. Тривалість робочого часу є невід'ємним показником впливу на фондозйом, адже при збільшенні тривалості робочого часу, ми бачимо, що чим більше часу витрачається, тим більші витрати на експлуатацію. Отже, загалом на фондозйом може впливати впровадження прогресивних методів організації і технології виробництва, підвищення кваліфікації робітників, впровадження прогресивних форм організації й оплати праці, удосконалення структури ОВФ, матеріальне стимулювання працівників, що забезпечить збільшення обсягу продукції або виконаних робіт на одиницю витрат з експлуатації основних виробничих фондів. Розділ 2. Економічна оцінка вибуття основних виробничих фондів підприємства та їх вплив на господарську діяльність 2.1.Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження Основними методами опрацювання результатів статистичного спостереження є: економічне групування; середні і відносні величини; графічні прийоми; кореляційний аналіз; індексний метод; безповторна вибірка; дисперсійний аналіз. Вибрана чисельність одиниць піддається економічному обгрунтуванню, яке передбачає розчленування сукупності одиниць на групи за суттєвими ознаками з метою вивчення структури і структурних зрушень, закономірностей розвитку явищ. Відносними величинами називаються статистичні величини, що характеризують зміни явища у часі. Представляють собою відношення значення показника за даний період до його значення, що відноситься до одного з минулих періодів. Середня величина – абстрактна, узагальнююча величина, що характеризує рівень варіаційної ознаки у якісно-однорідній сукупності. Вона завжди узагальнює кількісну варіацію ознаки. Є основою для розрахунку граничних помилок вибіркового спостереження і базою для кореляційного аналізу. Кореляційний аналіз – метод, за допомогою якого можна отримати кількісні вираження взаємозв?язку між соціально-економічними явищами. Його суть полягає у побудові економічно-математичної моделі, у вигляді рівняння регресії, рівняння кореляційного зв?язку, яка приблизно виражає залежність середнього значення результативної ознаки від одного або кількох ознак факторів. Основною метою дисперсійного аналізу є виявлення на основі величини загальної дисперсії впливу окремих чинників, які визначають варіацію ознаки. Підприємства є однотипними, тому недоцільно опрацьовувати весь массив даних, можна застосувати статистичну вибірку. Для массиву даних із 100 підприємств при заданих параметрах µ=0,05; ? = 0,4; t =2; об’єм вибірки буде порахований за формулою:
Виходячи з вихідних даних знайдемо за формулою:
В дослідженні використовувалась безповторна вибірка. За результатами розрахунків об’єм вибірки становить:
Вихідні дані для аналізу за цими підприємствами наведені в таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1. № п/п № під-ва Обсяг виробленої продукції Первісна вартість Залишкова вартість Чисельність персоналу Витрати вир-ва, тис.грн. Утримання та експлуатація ОВФ,%
