Економічна характеристика розрахунків з оплати праці
Відповідно до статті 1 Закону України „Про оплату праці” заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник чи уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. У бюджетній сфері процес праці має певні особливості:
результатом виконуваної роботи є часто не річ (продукція), а послуги (діяльність);
праця носить переважно розумовий характер;
у складі сукупних витрат бюджетних установ на оплату праці припадає від 60 до 85% усіх витрат;
у бюджетній сфері досить високий рівень кваліфікації працюючих, а в деяких галузях (освіта, охорона здоров’я, мистецтво) частка спеціалістів вищої кваліфікації сягає близько 50% загальної чисельності працівників.
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників бюджетних установ шляхом: встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій; встановлення умов і розмірів оплати праці на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів; оподаткування доходів працівників.
Згідно зі ст. 8 Закону України ,,Про оплату праці” від 24.03. 1995 р. умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються КМУ. З 1 березня 2001 року набрала чинності постанова КМУ від 07.02.2001 р. №134 ,,Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери”, Цей документ затвердив схеми посадових окладів (ставок) керівних, наукових, науково-педагогічних працівників, фахівців, службовців, інших працівників установ окремих галузей бюджетної сфери та інші умови оплати праці (розміри доплат, надбавок, порядок надання матеріальної допомоги тощо). Крім того було дещо змінено сам порядок оплати праці бюджетників: встановлено надбавки за високі досягнення у праці, за складність, напруженість у роботі, за виконання особливо важливої роботи. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50% посадового окладу (таке обмеження не поширюється на працівників національних установ).
Основними формами оплати праці в бюджетних установах є почасова й відрядна, але переважає, як правило, почасова оплата. Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні характеристики.
Почасова оплата праці в бюджетних установах має 2 різновиди: штатно-окладна і погодинна. При штатно-окладній формі оплати праці кожному працівникові встановлюється місячний посадовий оклад згідно зі штатним розкладом, посадою, освітою, науковим ступенем, вченим званням, категорією тощо.
Погодинна оплата праці передбачає наявність погодинних ставок. Сума оплати праці залежить від кількості відпрацьованих і визначається множенням відпрацьованих годин на погодинну ставку.
Почасова оплата праці може застосовуватись у вигляді простої почасової або почасово-преміальної. При простій по часовій оплаті сума заробітку визначається лише кількістю відпрацьованого часу та погодинною ставкою або окладом. При почасово-преміальній оплаті, крім заробітку за ставкою чи окладом, виплачується премія за досягнення відповідних якісних та кількісних показників діяльності. Преміювання здійснюється в межах витрат на оплату праці, передбачених кошторисом установи.
Заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, плати за ранг, премій, надбавок за вислугу років тощо.
У бюджетних установах допускаються роботи у святкові та неробочі дні, викликані необхідністю обслуговування населення. Оплата за ці дні проводиться:
- відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
- працівникам на погодинних або денних ставках – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
- працівникам на місячних окладах – у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий чи неробочий день проводилась у межах місячної норми робочого часу, і у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота проводилась в обсягах, що перевищують місячну норму.
В окремих випадках працівникам бюджетних установ, як і працівникам інших галузей народного господарства, нараховують деякі виплати, виходячи із середньої заробітної плати, порядок обчислення якої затверджено постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100. Такі виплати застосовуються у випадках:
- надання працівнику щорічної та додаткової відпусток з оплатою;
- виконання працівником державних і громадських зобов’язань;
- залучення працівників до виконання військових обов’язків;
- службових відряджень тощо.
Оплата днів відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки(або за фактичний час роботи, якщо він менше року).При цьому для визначення середньоденного заробітку загальну суму виплат за вказаний період (крім виплат, що не враховуються при визначенні середнього заробітку згідно із законодавством – пенсії, премії, компенсаційні виплати тощо) треба поділити на відповідну кількість календарних днів року або фактично відпрацьованого періоду за винятком святкових і неробочих днів. Одержану суму середньоденного заробітку множать на кількість календарних днів відпустки. Святкові та неробочі дні, що припадають на дні відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.
За період виконання державних і громадських обов’язків, якщо вони здійснюються у робочий час, середній заробіток визначається з розрахунку останніх двох місяців роботи(або фактично відпрацьованого часу, якщо він менше двох місяців) перед місяцем, за який нараховується середній заробіток. При цьому у розрахунок середнього заробітку включаються всі виплати, які мають постійний характер. Допомога у з’язку з тимчасовою непрацездатністю у середній заробіток не включається.
У бюджетних установах фінансування виплат зарплати здійснюють за окремою статтею, яка є захищеною. Це означає, що виплати заробітної плати здійснююся в першу чергу.
Економічна характеристика розрахунків зі страхування
Всі бюджетні установи, які використовують працю найманих працівників, є платниками збору на обов’язкове соціальне страхування (у тому числі загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття) і збору на обов’язкове пенсійне страхування. Тарифи обов’язкових соціальних внесків на державне соціальне страхування встановлені законами України, а розмежування відрахувань до Пенсійного фонду і фонду соціального страхування визначає Кабінет Міністрів України.
Згідно з чинним законодавством діють ставки розподілу у таких розмірах:
до Пенсійного фонду – 33,2 % від об’єкта оподаткування;
до фонду соціального страхування - ____?_____ від об’єкта оподаткування,
збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - __?__ від об’єкта оподаткування.
Згідно Закону України про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платниками є:
1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;
2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;
3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу;
4) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо;
5) юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют;
Об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень та виплат, виходячи з тарифних ставок, премій, заохочень та інших виплат, з яких справляється прибутковий податок.
Платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) є:
1. Роботодавці;
2. Наймані працівники;
3. У разі взяття участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах:
- особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок);
- фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю.
Страхові внески сплачуються одночасно зі сплатою прибуткового податку після закінчення календарного місяця, але не пізніше терміну отримання в установах банків коштів на виплату заробітної плати.
Кошти фонду соціального страхування включаються до Державного бюджету України. Цими коштами розпоряджається фонд соціального страхування, а на місцях – місцеві профспілкові органи. За рахунок коштів соціального страхування через бухгалтерію установ виплачується допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, за вагітністю і пологами, на поховання. Всі інші виплати за рахунок Пенсійного фонду і фонду соціального страхування проводяться через органи соціального захисту населення.
Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю нараховується за листками непрацездатності, а виплачується разом із заробітною платою за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями.
Суму допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю нараховують виходячи із середнього динного або середньоденного заробітку, призначеного розміру допомоги та кількості днів непрацездатності. Середньоденний заробіток для розрахунку допомоги працівникам обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.95 № 100 з подальшими змінами, шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані два останніх місяці роботи, що передують випадку, з яким пов’язана відповідна виплата, на число робочих днів. Для нарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю середньоденний заробіток визначається із фактичної заробітної плати, що не повинна перевищувати подвійної тарифної ставки, подвійного посадового окладу. Обмеження не застосовуються у разі надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю у випадках виробничого травматизму, професійного захворювання, травми, пов’язаної з роботою, захворювань осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та віднесені до І і ІІ категорій, надані допомоги у зв’язку із вагітністю та пологами.
Загальна сума допомоги визначається шляхом множення суми допомоги за один день залежно від призначеного розміру допомоги у відсотках до заробітку на число робочих днів, пропущених у період непрацездатності.
3.Первинний облік розрахунків з оплати праці та страхування.
Міністерством статистики України затверджено наступні первинні документи з обліку особового складу .
Кадрова документація:
Форма П-1 Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу;
Форма П-2 Особова картка;
Форма П-3 Алфавітна картка;
Форма П-4 Особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи
Форма П-5 Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу;
Форма П-6 Наказ (розпорядження) про надання відпустки;
Форма П-7 Список про надання відпустки;
З обліку використання робочого часу:
Форма П-8 Наказ (розпорядження) про припинення дії трудового (контракту) договору;
Форма П-12 Табель обліку використання робочого часу і розрахунку зарплати;
Форма П-13 Табель обліку використання робочого часу;
Форма П-15 Список осіб, які працювали у понад нормований час;
Форма П-16 Листок обліку простоїв;
З обліку розрахунків з працівниками по оплаті праці:
Форма П-49 Розрахунково–платіжна відомість;
Форма П-50 Розрахункова відомість;
Форма П-51 Розрахункова відомість;
Форма П-52 Розрахунок заробітної плати;
Форма П-53 Платіжна відомість;
Форма П-54 Особовий рахунок;
Форма П-54-А Особовий рахунок;
Форма П-55 Накопичувальна картка виробітку та заробітної плати
Форма П-56 Накопичувальна картка обліку заробітної плати;
Первинними документами розрахунку обов’язкового державного соціального страхування можуть бути:
розрахунково-платіжні відомості (ф №П-49);
табель використання робочого часу;
довідки-розрахунки бухгалтерії (за всіма видами додаткової заробітної плати і допомоги по тимчасовій непрацездатності);
рішення судових органів (на утримання за виконавчими листами);
листки по тимчасовій непрацездатності, акцептовані керівником заяви працівників;
колективний договір.
Табель (див. додаток) – це первинний документ з обліку відпрацьованого часу. Табелі необхідні як для обліку використання робочого часу всіх категорій робітників, так і для контролю за дотриманням ними встановленого режиму роботи, розрахунків з ними по заробітній платі і отримання інформації про відроблений час. Табель складається в одному примірнику людиною, уповноваженою на його ведення.
Оперативний облік присутності робітників та їх перебування на роботі в організації ведеться по кожному підрозділу в спеціальному табелі обліку використання робочого часу (форма №П–12 – призначена не тільки для обліку використання робочого часу, але й для розрахунку заробітної плати, а форма №П-13 тільки для обліку робочого часу).
У кінці місяця визначається загальна кількість відпрацьованих днів і годин та кількість днів неявок з окремих причин із записом їх у відповідній графі. При цьому оплачувані дні неявок, дозволені законом (відрядження, виконання державних обов’язків та ін.), включають до загального підсумку відпрацьованих днів і окремо не показують. Підписує табель керівник структурного підрозділу, після чого його здають до бухгалтерії, для розрахунку заробітної плати робітникам підприємства
Нормальна тривалість робочого часу (згідно з Кодексом законiв про працю України) працiвникiв не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Пiдприємства i органiзацiї при укладеннi колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалостi робочого часу.
Первинні документи по обліку праці і заробітної плати, що надходять до бухгалтерії, після перевірки і опрацювання групують за ідентифікаційними номерами працівників і використовують для складання розрахунково-платіжних відомостей (ф.№П-49). При значній кількості первинних документів по обліку виробітку робітників для складання розрахунково-платіжних відомостей використовують дані накопичувальних карток виробітку і заробітної плати (ф.№П-55 і ф.№П-56).
Для виплати заробітної плати оформлюються видаткові касові ордери, розрахунково-платіжні відомості або платіжні відомості .
Розрахунково-платіжна відомість - це зведений документ, який відображає розрахунки з робітниками та службовцями з оплати їх праці. Вони містять інформацію про всі нарахування за видами оплат, утримання із заробітної плати і суми, що належать видачі на руки. Підставою для складання розрахунково-платіжних відомостей служать: табель використання робочого часу (для нарахування заробітної плати та всіх інших оплат, в основу яких покладено час - доплати за роботу в нічний і понадурочний час, оплата простоїв, за час непрацездатності тощо); накопичувальні картки виробітку і довідки-розрахунки бухгалтерії рішення судових органів (на утримання за виконавчими листками); заяви працівників на різні види перерахувань; платіжні відомості (на раніше виданий аванс за першу половину місяця) тощо.
Отримання заробітної плати в відбувається по платіжних відомостях (ф.№П-53). В відомості вказується табельний номер, прізвище, ім’я, по-батькові робітника та сума до видачі.
Бухгалтерія підприємства (організації) не тільки нараховує заробітну плату та різні доплати і допомоги, але й також здійснює утримання із заробітної плати.
На підставі розрахункових і платіжних відомостей (або відповідних машинограм) складають таблицю «Зведення по розрахунках з робітниками і службовцями», які містять інформацію про склад фонду оплати праці за групами і категоріями персоналу і видами виплат за звітний місяць.
3.Первинний облік розрахунків з оплати праці та страхування.
На кожному підприємстві, в установі, організації виникає необхідність оцінити і оплатити результати праці. Документування господарських операцій має забезпечити одержання своєчасної та об’єктивної інформації про чисельність працівників, використання робочого часу і розрахунки щодо оплати праці.
Для контролю за використанням трудових ресурсів ведеться поточний облік чисельності персоналу та затрат робочого часу. Ці показники є об’єктами оперативного обліку та статистичного узагальнення, в той же час вони органічно пов’язані з обліком заробітної плати і тому обробляються та контролюються бухгалтерією.
Міністерством статистики України затверджено наступні первинні документи з обліку особового складу .
Кадрова документація:
Форма П-1 Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу;
Форма П-2 Особова картка;
Форма П-3 Алфавітна картка;
Форма П-4 Особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи
Форма П-5 Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу;
Форма П-6 Наказ (розпорядження) про надання відпустки;
Форма П-7 Список про надання відпустки;
З обліку використання робочого часу:
Форма П-8 Наказ (розпорядження) про припинення дії трудового (контракту) договору;
Форма П-12 Табель обліку використання робочого часу і розрахунку зарплати;
Форма П-13 Табель обліку використання робочого часу;
Форма П-15 Список осіб, які працювали у понад нормований час;
Форма П-16 Листок обліку простоїв;
Оформлення працівника на роботу в Управлінні містобудування та архітектури проводиться на підставі розпорядження про прийняття на роботу (ф. №П-1).
На кожного працівника у відділі кадрів відкривають особову картку (ф. №П-2), до якої заносять відомості про працівника (і подальші зміни у службовому стані), водночас роблять запис про прийняття на роботу у трудовій книжці і присвоюють йому табельний номер. Записи в особовій картці повинні відповідати записам в трудовій книжці.
Облік робочого часу та контроль за станом трудової дисципліни здійснюється табельним методом.
Табель (див. додаток) – це первинний документ з обліку відпрацьованого часу. Табелі необхідні як для обліку використання робочого часу всіх категорій робітників, так і для контролю за дотриманням ними встановленого режиму роботи, розрахунків з ними по заробітній платі і отримання інформації про відроблений час. Табель складається в одному примірнику людиною, уповноваженою на його ведення. Табель відкривається 1-го числа кожного місяця і передається в бухгалтерію 2 рази на місяць:
- для коригування суми виплат за першу половину місяця (авансу);
- для розрахунку заробітної плати за місяць.
Табельні номера встановлюються на підприємстві в цілому по порядково-серійній системі.
Оперативний облік присутності робітників та їх перебування на роботі в Управлінні ведеться по кожному підрозділу в спеціальному табелі обліку використання робочого часу (форма №П–12 – призначена не тільки для обліку використання робочого часу, але й для розрахунку заробітної плати, а форма №П-13 тільки для обліку робочого часу).
У кінці місяця визначається загальна кількість відпрацьованих днів і годин та кількість днів неявок з окремих причин із записом їх у відповідній графі. При цьому оплачувані дні неявок, дозволені законом (відрядження, виконання державних обов’язків та ін.), включають до загального підсумку відпрацьованих днів і окремо не показують. Підписує табель керівник структурного підрозділу, після чого його здають до бухгалтерії, для розрахунку заробітної плати робітникам підприємства
Нормальна тривалість робочого часу (згідно з Кодексом законiв про працю України) працiвникiв не може перевищувати 40 годин на тиждень.
З обліку розрахунків з працівниками по оплаті праці:
Форма П-49 Розрахунково–платіжна відомість;
Форма П-50 Розрахункова відомість;
Форма П-51 Розрахункова відомість;
Форма П-52 Розрахунок заробітної плати;
Форма П-53 Платіжна відомість;
Форма П-54 Особовий рахунок;
Форма П-54-А Особовий рахунок;
Форма П-55 Накопичувальна картка виробітку та заробітної плати
Форма П-56 Накопичувальна картка обліку заробітної плати;
Соціальне страхування – це одна з гарантій здійснення прав працюючих на матеріальне забезпечення.
Первинними документами розрахунку обов’язкового державного соціального страхування можуть бути:
розрахунково-платіжні відомості (ф №П-49);
табель використання робочого часу;
довідки-розрахунки бухгалтерії (за всіма видами додаткової заробітної плати і допомоги по тимчасовій непрацездатності);
рішення судових органів (на утримання за виконавчими листами);
листки по тимчасовій непрацездатності, акцептовані керівником заяви працівників;
колективний договір.
Первинні документи по обліку праці і заробітної плати, що надходять до бухгалтерії, після перевірки і опрацювання групують за ідентифікаційними номерами працівників і використовують для складання розрахунково-платіжних відомостей (ф.№П-49). При значній кількості первинних документів по обліку виробітку робітників для складання розрахунково-платіжних відомостей використовують дані накопичувальних карток виробітку і заробітної плати (ф.№П-55 і ф.№П-56).
Для виплати заробітної плати оформлюються видаткові касові ордери, розрахунково-платіжні відомості або платіжні відомості .
Розрахунково-платіжна відомість - це зведений документ, який відображає розрахунки з робітниками та службовцями з оплати їх праці. Вони містять інформацію про всі нарахування за видами оплат, утримання із заробітної плати і суми, що належать видачі на руки. Підставою для складання розрахунково-платіжних відомостей служать: табель використання робочого часу (для нарахування заробітної плати та всіх інших оплат, в основу яких покладено час - доплати за роботу в нічний і понадурочний час, оплата простоїв, за час непрацездатності тощо); накопичувальні картки виробітку і довідки-розрахунки бухгалтерії рішення судових органів (на утримання за виконавчими листками); заяви працівників на різні види перерахувань; платіжні відомості (на раніше виданий аванс за першу половину місяця) тощо.
В Управлінні містобудування та архітектури замість розрахунково-платіжних відомостей як єдиних документів можуть складати окремо розрахункові відомості (ф.№П-50), які містять повний розрахунок належної заробітної плати і утримань з неї, і окремо — платіжні відомості (ф.№П-53), які використовуються тільки для виплати заробітної плати. На платіжних відомостях повинен бути надпис про дозволяння видачі грошових коштів із каси, підписаний керівником підприємства і головним бухгалтером, із зазначенням суми і строку виплати (як правило) протягом трьох днів, враховуючи день одержання грошових коштів в банку).
Заробітна плата робітникам за першу половину місяця може видаватись у вигляді авансу, розрахованого виходячи з даних табеля про виконаний час та тарифної ставки. Сума авансів потім утримується з заробітної плати робітників, розрахованої за підсумком місяця.
В розрахункові відомості зараховуються всі виплати, які входять до фонду заробітної плати, а також окремі, які не входять до нього, якщо вони зараховуються до середньої заробітної плати та підлягають стягненню прибуткового податку.
Не зараховуються до розрахункової відомості виплати, що не входять до фонду заробітної плати та заробітної плати робітників, при підрахунку їх середніх розмірів; одноразові допомоги та добові, пенсії. Ці суми виплачуються окремо по розрахункових відомостях (т.ф. №Т-53) чи видатковим касовим ордером (ф.№КО-2).
Отримання заробітної плати в Управлінні відбувається по платіжних відомостях (ф.№П-53). В відомості вказується табельний номер, прізвище, ім’я, по-батькові робітника та сума до видачі.
Бухгалтерія підприємства (організації) не тільки нараховує заробітну плату та різні доплати і допомоги, але й також здійснює утримання із заробітної плати.
Після закінчення трьох днів встановлених для виплати заробітної плати, касир перевіряє у платіжній відомості підписи в одержанні коштів і підраховує суму виплаченої заробітної плати. Своєчасно не одержана робітниками і службовцями заробітна плата депонується, тобто напроти прізвища осіб, які її не одержали, проставляється штамп або пишеться від руки «Депоновано». Платіжна відомість закривається двома сумами: видано готівкою і депоновано. На депоновані суми касир складає реєстр невиданої заробітної плати (ф. № П-ІІ). Виплачена за платіжною відомістю сума заробітної плати оформляється видатковим касовим ордером (ф. № КО-І). Суму депонованої заробітної плати касир вносить в банк для зарахування на поточний рахунок. При цьому в об'яві на внесення готівки зазначається «Депонентські суми». Депоновану заробітну плату підприємство зберігає на своєму рахунку в банку протягом трьох років, після чого вона підприємствами всіх форм власності підлягає перерахуванню до бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця (наказ Мінфіну України від 09.08.93 № 55). За несвоєчасне перерахування до бюджету зазначених депонентських сум стягується пеня у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
На підставі розрахункових і платіжних відомостей складають таблицю «Зведення по розрахунках з робітниками і службовцями», які містять інформацію про склад фонду оплати праці за групами і категоріями персоналу і видами виплат за звітний місяць.
4. Аналітичний і синтетичний облік розрахунків з оплати праці і страхування.
4.1.Облік нарахувань оплати праці та інших виплат.
Облік заробітної плати в системі рахунків – це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об’єктами калькулювання.
Рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці” призначений для обліку розрахунків за всіма видами оплати праці: заробітної плати, премії, виконання громадських обов’язків та ін.
Для обліку розрахунків по оплаті праці використовують субрахунки:
661 ,,Розрахунки із заробітної плати”;
662 ,,Розрахунки зі стипендіатами”;
663 ,,Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит”;
664 ,,Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банк”;
665 ,,Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування”;
666 ,,Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків”;
667 ,,Розрахунки з працівниками за позиками банків”;
668 ,,Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання”;
669 ,,Інші розрахунки за виконані роботи”.
На кредиті субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” відображаються:
нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва, виробництва напівфабрикатів, допоміжних виробництв;
нарахована заробітна плата робітникам за обслуговування і ремонт обладнання цехів основного виробництва;
нарахована заробітна плата службовцям та обслуговуючого персоналу;
нарахована заробітна плата спеціалістам;
нарахована плата працівникам житлово-комунального підприємства;
нарахована заробітна плата за впровадження нової техніки, технології, за виконаний ремонт основних засобів;
суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності;
сума премій, нараховані за рахунок коштів Фонду економічного стимулювання або Фонду спеціального призначення;
оплата праці за рахунок коштів Резерву наступних витрат і платежів та інші.
На дебеті субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” відображаються виплачена заробітна плата, депонована заробітна плата, відрахований прибутковий податок із заробітної плати працівників та службовців на користь державного бюджету, відраховані аліменти та інші відрахування згідно з виконавчими листами, відрахування до Пенсійного фонду, сплачені дивіденди за акціями, відрахування сум за лікарняними листами, збір на випадок безробіття та ін.
Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі має стільки ж рахунків, скільки працюючих на підприємстві за обліковим складом, тобто це облік розрахунків по заробітній платі по кожному працюючому окремо. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичного рахунку (тобто по кожному працюючому) дорівнюватиме кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за звітний місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу, підприємству в цілому. Сума всіх відрахувань за аналітичними рахунками дорівнюватиме дебетовому обороту синтетичного рахунка 66. Сума в графі Розрахунково-платіжної відомості “Сума, належна до виплати” аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці”. Кредитове сальдо рахунка 66 показує заборгованість підприємства робітникам і службовцям на 1-ше число кожного за звітним місяця.
По рахунку 66 може бути розгорнутий залишок: кредитовий, який відображає заборгованість підприємства працівникам підприємства по заробітній платі, і дебетовий, що показує заборгованість працівників підприємству по заробітній платі.
Схема відображення операцій по рахунку 66 субрахунок 1 «Нарахована заробітна плата».
№ п/п

Найменування господарської операції
Бухгалтерська проводка



Дт
Кт

1
Нарахована заробітна плата працівникам бюджетної установи:
- за основну статутну діяльність, що фінансується з державного або місцевого бюджетів;
- за роботи, що фінансуються за рахунок спеціального фонду;

801,802
811-813

661
661

2
Нарахована працівникам допомога з тимчасової непрацездатності
652
661

3
Відрахування із заробітної плати:
прибуткового податку
внески до Пенсійного фонду та на інші соціальні заходи

661
661

641
651-654

4
Видача заробітної плати з каси
661
301

5
Депонована не одержана вчасно зарплата
661
671

6
Перераховано за призначенням суми, відраховані із заробітної плати працівників

641,
651-654
671

7
Видана з каси депонована зарплата
671
301


Аналітичний облік розрахунків із працівниками ведеться в розрахункових і розрахунково-платіжних відомостях, а синтетичний облік розрахунків з оплати праці здійснюється журналі №5. Нараховані суми відображаються, крім того, в особових рахунках установленої форми. Документальне оформлення операцій при переході на нові облікові принципи не змінилися. Типові форми документів з обліку праці та її оплати затверджено наказами Мінстату України від 19.10.1995 року №253 та від 22.05.1996 року №144.
4.2. Облік обов’язкових утримань з оплати праці
З нарахованої заробітної плати працівників проводяться утримання. Облік утримання суми збору до Пенсійного фонду підприємствами відображаються по дебету рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” і по кредиту рахунка 65 "Розрахунки за страхуванням" субрахунок 651 "За пенсійним забезпеченням".
Підприємства відображають розрахунки по збору на обов'язкове соціальне страхування до Фонду соціального страхування на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" на субрахунках 652 "За соціальним страхуванням" і 653 "За страхуванням на випадок безробіття".
Для обліку утримання суми збору на обов'язкове соціальне страхування дебетується субрахунок 652 "За соціальним страхуванням" і кредитується рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці”.
Підприємства відображають в обліку розрахунки збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття по дебету субрахунку 653 "За страхуванням на випадок безробіття" у кореспонденції з рахунком 66 "Розрахунки з оплати праці”.
При перерахуванні коштів до Пенсійного фонду та фонду Соціального страхування дебетується рахунок 65 субрахунки 651, 652, 653 і кредитується відповідний рахунок грошових коштів у банках, які зосереджені на рахунку 31 "Рахунки в банках".
Підприємства відображають в обліку розрахунок прибуткового податку на рахунку 641 «Розрахунки з бюджетом» «Прибутковий податок». При цьому для його нарахування застосовують проводку дебетується 66 "Розрахунки з оплати праці” і кредитується 641 «Прибутковий податок». При перерахуванні коштів до держбюджету дебетується рахунок 641 «Розрахунки з бюджетом» «Прибутковий податок» і кредитується відповідний рахунок грошових коштів у банках, які зосереджені на рахунку 31 "Рахунки в банках".
На рахунках бухгалтерського обліку суми утримань із заробітної плати прибуткового податку і відрахувань у фонди в УМтаА відображаються :
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків



Дебет
Кредит

1
Утримано податок на доходи фізичних осіб 13%
661
641

2
Утримано внески до Пенсійного фонду 1-2%
661
651

3
Утримано збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності 0,5-1%
661
652

4
Утримано збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття 0,5%
661
653


4.3. Облік розрахунків зі страхуванням.
Розрахунки з нарахування суми збору до Пенсійного фонду підприємствами відображаються по дебету рахунків обліку витрат на виробництво, адміністративних витрат, витрат на збут, використання прибутку, капітальних інвестицій, надзвичайних витрат, інших операційних витрат і по кредиту рахунка 65 "Розрахунки за страхуванням" субрахунок 651 "За пенсійним забезпеченням".
При перерахуванні коштів до Пенсійного фонду дебетується рахунок 65 субрахунок 651 і кредитується відповідний рахунок грошових коштів у банках, які зосереджені на рахунку 31 "Рахунки в банках". Витрати, здійснені за рахунок збору до Пенсійного фонду, відображаються по дебету рахунка 65 субрахунок 651 у кореспонденції з рахунком 66 "Розрахунки з оплати праці”
Підприємства відображають розрахунки по збору на обов'язкове соціальне страхування до Фонду соціального страхування на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" на субрахунках 652 "За соціальним страхуванням" і 653 "За страхуванням на випадок безробіття".
По кредиту названих субрахунків відображаються суми:
нарахованого страхового збору в кореспонденції з дебетом рахунків, на які віднесена нарахована заробітна плата, премії і винагороди;
отриманої від працівників часткової сплати за путівки, видані за рахунок коштів фонду, у кореспонденції з дебетом рахунка 30 "Каса";
отримані від профспілкового органу чи органу соціального страхування (у випадках перевищення витрат над сумою відрахувань) у кореспонденції з дебетом рахунка 31 "Рахунки в банках".
По дебету субрахунків 652 і 653 ведеться облік сум перерахованих з поточного рахунку у сплату здійснених відрахувань, а також сум, які відповідно до діючих положень виплачуються за рахунок коштів фонду, різних видів допомоги, що виплачуються працівникам.
Суми нарахованої допомоги та інші витрати, здійснені за рахунок відрахувань на соціальне страхування, відносяться з кредиту рахунка 66 в дебет субрахунку 652.На субрахунку 654 відображаються розрахунки за індивідуальним страхуванням на підставі письмових доручень працівників підприємства про перерахування із належної їм оплати праці на рахунки страхових організацій. При цьому дебетується рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці" і кредитується рахунок 654 ,,Розрахунки з інших видів страхування”.