2.Статистика соціального обслуговуваня населення України Рівень життя населення розглядають у вузькому та широкому розумінні слова. Рівень життя у вузькому розумінні — досягнутий рівень споживання населенням матеріальних благ та послуг, що обумовлюється відповідними рівнями та структурою доходів. Напрямки статистичного вивчення цих аспектів рівня життя нами розглянуті у двох попередніх підрозділах. Рівень життя в широкому розумінні слова включає в себе весь комплекс соціально-економічних умов життя. Надання соціальних послуг як і оцінка рівня їх розвитку та ступеню впливу на рівень життя у зв’язку з численними видами цих послуг потребують специфічного підходу до розрахунку статистичних показників та їх аналізу. При цьому виходять з того, що послуга — це корисна діяльність чи корисний ефект, що створюється у ході цілеспрямованої діяльності, яка направлена на задоволення певних потреб. Послуги відбиваються в особливих споживчих вартостях, які можуть задовольнити потреби тільки в процесі створення послуг, коли витрачається праця для надання послуг. У свою чергу соціальні показники визначаються з урахуванням конкретних галузей і повинні бути спрямовані на одержання інформації, необхідної для прийняття фактичних заходів для задоволення соціальних потреб. У практиці розроблені і використовуються різні системи соціальних показників. Структура такої системи визначається її призначенням. Базовою для інших систем є система для соціальної та демографічної статистики (ССДС), яка була розроблена Статистичним бюро ООН у 1975 році та організована за принципом життєвого циклу. Поширений в Європі Перелік соціальних показників (ОЕРС) побудований за принципом соціальних цілей, а Система основних соціальних показників (РЕВ), яка використовується з невеликими вдосконаленнями і в нашій країні, — за принципом програмного розвитку. Відмінності в принципах побудови породжують, у свою чергу, і відмінності в змісті конкретних підсистем або блоків соціальних показників. ССДС як базова пропонує розподіл показників на такі підсистеми: 1. Чисельність та склад населення, народжуваність, смертність та міграція. 2. Сім’ї та домогосподарства. 3. Соціальні класи. 4. Розподіл доходів, споживання та нагромадження. 5. Житловий фонд. 6. Розподіл часу та використання дозвілля. 7. Соціальне забезпечення та соціальна допомога. 8. Освіта. 9. Зайнятість та безробіття. 10. Охорона здоров’я та медичне обслуговування. 11. Громадський порядок: безпека та правопорушення. 2.1Статистика житлового фонду Статистика житлового фонду повинна розглядатися ширше, ніж тільки статистика наявності та змін, які відбуваються в забезпеченні населення помешканнями для проживання Для оцінки задоволення життєво-побутових потреб населення та створення необхідних умов для повноцінного відпочинку людей слід виділити розділ, який можна назвати статистикою житлово-комунального господарства (ЖКГ), а показники його умовно можуть бути віднесені до таких груп: житловий фонд: (млн. м2 загальної площі) Весь житловий фонд 1015,0 1026,1 1031,7 1035,7 1040,0 1046,4 1049,2 1057,6
У середньому на одного жителя, м2 20,7 21,0 21,3 21,6 21,8 22,0 22,2 22,5
Міський житловий фонд 643,2 653,4 658,4 661,7 664,5 669,9 671,3 677,6
У середньому на одного жителя, м2 19,3 19,9 20,2 20,4 20,5 20,8 20,9 21,2
Державний комітет статистики України реконструкція та знесення; житлові умови проживання; обслуговування та фінансування житлового фонду. Джерелами статистичного вивчення житлового фонду є: звіти житлових організацій, інвентаризація та переписи (або одночасні обліки) житлового фонду. Інвентаризацію проводять спеціальні організації (бюро технічної інвентаризації), що знаходяться в складі житлових та комунальних організацій місцевих адміністрацій. При цьому одержують дані про місцезнаходження, призначення, належність та оцінку будови, її головні будівельні ознаки, дату спорудження будови та її технічний стан. Для характеристики житлового фонду за окремими ознаками провадять його статистичне групування. Типи групувань при цьому такі: 1) за призначенням приміщень — житлові, нежитлові; 2) за правом власності — місцевих адміністрацій, кооперативних підприємств, в особистій власності; 3) за типом будови — щодо матеріалу стін та перекрить; 4) за поверховістю — мало- (1—2), середньо- (3—5), багато-(6—15) та високоповерхові (вище 15 поверхів); 5) за внутрішнім благоустроєм — електричне освітлення, вода, газ, каналізація, сміттєпровід та ін.; 6) за технічним станом — показники рівня зносу. Підтримання в постійно справному стані самої будівлі та створення необхідних умов мешканцям, що в них живуть, визначають завдання статистики експлуатації. Господарсько-фінансові плани та річні бухгалтерські звіти будинкоуправлінь мі-. стять необхідну інформацію для вивчення експлуатаційної діяльності житлового господарства. її аналіз виявляє структуру доходів та витрат житлового господарства, середні їх рівні на одиницю площі, дозволяють побудувати ряди динаміки, а також вивчити фактори, що впливають на зміну доходів та витрат житлового господарства. Вивчення житлових умов має важливе значення для визначення розмірів, розміщення, структури житлового будівництва, для визначення типів будинків та типів квартир. При цьому вивчення житлових умов провадиться в трьох напрямках: кількісна та якісна характеристика житлових умов, економічні умови користування житлом. Кількісна характеристика житлових умов дозволяє визначити рівень забезпеченості населення житлом. Щільність заселення характеризується середньодушовою забезпеченістю житловою площею. Показник ізольованості житла залежно від завдань дослідження може бути виражений у вигляді процентного співвідношення чисельності сімей та одинаків, що мають окрему квартиру, до загальної кількості сімей та одинаків (коефіцієнт посімейного розселення), або у вигляді відношення квартир, що заселені однією сім’єю до загальної кількості заселених квартир (коефіцієнт ізольованості жител) Для повноти характеристики житлових умов населення необхідно оцінити економічні умови користування житлом, тобто визначити витрати населення, пов’язані з користуванням квартирою. Поряд з абсолютним показником житлових витрат та їх питомою вагою в доходах сім’ї, обчислюють відносний показник — коефіцієнт житлових витрат — в якому береться до уваги чисельність сімей. Піклування про благоустрій населених місць покладається на комунальне господарство, що має забезпечити найбільш зручні умови проживання населення в даному населеному пункті та створювати нормальні умови діяльності підприємствам та організаціям шляхом розвитку, експлуатації та підтримання в належному стані його технічного, інженерного обладнання та інших видів благоустрою. 2.2 Комунальне господарство Комунальне господарство складається з великої кількості різних за призначенням і технологією виробництва підприємств та господарств. їх можна розділити на такі групи: а) санітарно-технічні підприємства — водогін та каналізація; б) енергетичні підприємства — міські електромережі, газове господарство, підприємства об’єднаних котелень та теплових мереж. Основними показниками, що наведені в річному статистичному техніко-експлуаційному звіті про роботу водопроводу, є: кількість водозаборних вузлів, артезіанських свердловин та насосних станцій, а також установлена потужність насосних станцій першого підняття (м3/добу); підняття води на певну висоту або дотримання в трубопроводах відповідного тиску; продуктивність, тобто кількість води, яка надається в мережу за одиницю часу; різниця між піднятою водою та наданою в мережу (споживання води для своїх потреб); різниця між наданою та реалізованою водою (втрати в мережі та неураховані витрати води для гасіння пожеж, поливання вулиць та зелених насаджень). Робота каналізації, що являє собою транспортування (видалення) забруднених вод з території населеного пункту, знешкодження, очищення цих вод та спуск очищених вод у водойми, характеризується обсягом вод, що пропущені через очисні споруди, та якістю цих вод, що скидаються у водойми. Головним завданням комунальної статистики в галузі енергопостачання є вивчення обслуговування цими видами послуг населення та організацій місцевого та комунального господарства. Обслуговування поселень та територій характеризується охопленням їх мережами енергетичних підприємств у вигляді процента населених місць, що ними обслуговуються, а в містах — часткою жителів, що користуються цими видами благоустрою, у загальному числі жителів, і показниками рівня споживання електроенергії, газу, тепла, гарячої води. 2.3 Розподіл часу та використання дозвілля Статистика бюджету часу населення узагальнює та аналізує інформацію: про те, як люди проводять свій час; про основні способи використання дозвілля і про час, що відводиться на кожний з цих способів різними групами населення; про засоби та устаткування для використання дозвілля і про рівень збільшення можливостей організувати дозвілля завдяки державним та приватним витратам. Основними показниками використання часу є показники структури витраченого часу на різні види діяльності, у тому числі — і в час дозвілля, відносно до різних статево-вікових груп населення та сімей з різним рівнем доходів. Вивчення бюджету часу населення спрямоване на вирішення задач статистичного аналізу показників добового фонду часу та, особливо, позаробочого часу населення. При цьому слід навчитися досліджувати вплив соціально-економічних та демографічних факторів на структуру позаробочого часу, відмінності цих структур у мешканців міста та села, сімей різного типу, представників соціально-економічних груп населення. Окремого вивчення потребує вільний час та дозвілля, що пов’язане з аналізом задоволення потреб населення у відпочинку та культурному розвиткові. Ці питання вивчає статистика культури та мистецтва. Головне завдання статистики культури та мистецтва пов’язане з необхідністю характеризувати діяльність установ культури та мистецтва, хоча не менш важливе місце при цьому займає оцінка впливу зростання культурного рівня населення на підйом продуктивних сил, прогрес науки та техніки та інші явища, що мають місце у сфері матеріального виробництва. Ознайомитись з досягненнями світової та вітчизняної культури можна в закладах культури, більшість яких створена та фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Основними серед них є музеї, бібліотеки, клубні установи, ботанічні сади та інше. В установах культури населення може ознайомитись із творами мистецтва, що мають матеріальний характер (книжки, скульптури, картини). Для знайомства з творами таких мистецтв, як музика, кіно, театр та ін. необхідне відвідування установ мистецтва: театрів, кінотеатрів, концертних залів, цирків тощо. Відносно бібліотек, то їх можливості щодо обслуговування читачів оцінюють залежно від технічного стану приміщень, їх площі, кількості відділів, кількості місць у читальних залах та руху бібліотечного фонду. Характеристику їх роботи проводять за допомогою показників: 1) кількість книговидач — кількість книжок, виданих одному читачу; 2) доступність бібліотечної мережі — кількість бібліотек у розрахунку на 1000 км2 або 10000 осіб; 3) книгозабезпеченість населення — кількість книжок та журналів у бібліотечних фондах на 1 жителя (читача). Специфічними показниками у звіті про роботу музеїв є ті, що характеризують їх фонди у співвідношенні до площі залів. Рівень науково-освітньої діяльності оцінюють за кількістю відвідувань, екскурсій та прочитаних лекцій Організації, що здійснюють редакційно-видавничу діяльність, відносять до сфери виробництва, але показники їх діяльності розглядають як показники закладів культури. Пов’язане це з тим, що продукція цих організацій має освітній характер (книжки, брошури, журнали, газети) і сприяє ознайомленню населення з досягненнями культури. Облік цієї продукції ведуть як за кількістю друкованих аркушів, так і за накладом. На підставі цих даних установлюють обсяг назви як відношення суми всіх аркушів до загальної кількості назв. Найбільш тісний контакт з глядачем серед усіх закладів мистецтва забезпечує театр. Про роботу театру слід судити з двох точок зору: кількісної та якісної. До кількісної відносять такі показники, як кількість заходів, глядачів та сума зборів. Оцінити добір репертуару та постановку конкретних вистав дозволяють показники, за допомогою яких характеризують оновлення репертуару, заповненість глядачевого залу та ін. За даними про відвідування кіносеансів обчислюють: 1) доступність кіномережі — кількість кіноустановок у розрахунку на 10000 осіб населення; 2) забезпеченість населення місцями в кінотеатрах — кількість місць у стаціонарних кінотеатрах у розрахунку на 1000 жителів; 3) середня кількість відвідувань кіносеансів. Можливості показу кінофільмів забезпечуються також кіностудіями, де ці фільми знімають. Тому як редакції та видавництва, так і кіностудії хоч і відносять до сфери виробництва, але показники їх роботи є показниками закладів мистецтва, головним серед яких є випуск фільмів. 2.4 Соціальне забезпечення Доповненням статистики доходів є показники статистики соціального забезпечення. Соціальний захист населення — це система державних та громадських заходів щодо впровадження матеріального забезпечення громадян похилого віку, а також у разі хвороби, повної чи часткової втрати працездатності або годувальника, або в разі безробіття. Надання грошової та натуральної допомоги малозабезпеченимверствам населення у 2007 р. (органами соціального захисту населення разом з благодійними організаціями та іншими установами) Взято на облік громадян, які потребували допомоги, тис. У тому числі Середній розмір допомоги одній особі, грн.
усього з них у сільській місцевості одинокі непрацездатні громадяни та інваліди з них у сільській місцевості
Усього 2126,7 1366,4 1294,6 661,7 ×
Надано допомогу
грошову 588,6 261,9 329,7 159,5 148,7
натуральну 1382,7 705,4 1003,6 510,4 70,3
Малозабезпечені громадяни одержували натуральну допомогу продуктами харчування, гарячими обідами, промисловими і господарчими товарами. Крім того, їм частково оплачувалася вартість санаторно-курортних та оздоровчих путівок, комунальних послуг, палива та надавались інші види допомоги. Державний комітет статистики України Основна задача статистики соціального забезпечення та соціальної допомоги — це вивчення видів і способів соціального захисту та соціальних гарантій, що передбачені законодавчими та нормативними актами, за їх цільовим призначенням, напрямками, групами населення, джерелами фінансування та ін. Нині в Україні система соціального обслуговування перебуває на стадії становлення і розвитку: тривають пошуки її оптимальної структури, формування основних функцій, провідних напрямків діяльності на різних рівнях, відпрацювання економічно-фінансових, організаційно-технологічних засобів і важелів підтримки соціально-вразливих верств населення та окремих громадян (дані про основні види та обсяги послуг наведено в додатку 3). За останні роки набули розвитку нові підходи до вирішення проблем малозабезпечених верств населення, спрямовані на забезпечення їм соціального обслуговування незалежно від майнового стану та доходів сім’ї, посилення державної підтримки та контролю за використанням державних коштів, зокрема, визначено основні засади державної політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку та формування в суспільстві гуманного, шанобливого ставлення до них і забезпечення їх активного довголіття, забезпечено ветеранам праці та громадянам похилого віку рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя. Вивчення теоретичних і практичних питань проведення реформи в системі соціального захисту приводить до висновку: розробка економічних та організаційних інструментів впровадження в життя державної програми соціального обслуговування повинна базуватись на всебічному аналізі наявної економічної бази, демографічної ситуації, наявної нормативної бази. Додаток 3 Обсяги послуг за видами економічної діяльності (млн.грн)
Обсяг реалізованих послуг1 Обсяг послуг, реалізованих населенню1
2004 2005 2006 2007 2004 2005 2006 2007
Усього 74406,2 95832,3 120910,2 159638,1 20459,6 27376,9 33327,3 43345,4
у тому числі
Торгівля;ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 515,3 656,7 884,9 1326,1 169,9 221,6 291,9 453,9
технічне обслуговування та ремонт автомобілів і мотоциклів 420,6 531,0 714,2 1122,7 123,3 166,4 235,3 388,9
ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку 94,7 125,7 170,7 203,4 46,6 55,2 56,6 65,0
Діяльність готелів та ресторанів 1261,4 1633,3 2199,0 2925,2 793,0 1024,8 1362,1 1882,0
діяльність готелів та надання інших місць для тимчасового проживання 1261,4 1633,3 2199,0 2925,2 793,0 1024,8 1362,1 1882,0
Діяльність транспорту та зв’язку 51445,6 63979,3 79239,8 99389,0 12885,8 17811,1 21762,0 26909,3
діяльність транспорту 29474,0 34294,9 40473,3 51849,3 5094,4 7207,2 7537,5 9605,2
послуги з організації подорожувань 789,8 963,9 1219,0 1645,4 354,7 474,1 636,0 865,6
організація перевезення вантажів 2064,3 2758,3 3679,8 5092,8 15,1 20,3 25,6 52,1
діяльність пошти та зв’язку 19117,5 25962,2 33867,7 40801,5 7421,6 10109,5 13562,9 16386,4
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям 14071,1 20055,1 26732,1 40160,7 2576,1 3164,6 3784,7 5341,0
операції з нерухомим майном 3663,8 5152,8 7041,5 10798,4 1802,4 2270,8 2784,4 4018,5
оренда машин та устатковання 388,8 722,0 905,5 1302,4 16,2 11,3 27,2 15,1
прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку 10,4 11,8 14,4 16,9 7,2 6,9 9,6 10,9
діяльність у сфері інформатизації 941,4 1183,3 1595,6 2417,0 142,3 139,2 160,6 206,1
ремонт і технічне обслуговування офісної та електронно-обчислювальної техніки 132,7 168,3 200,4 258,4 3,2 7,0 4,6 4,9
дослідження і розробки 1297,8 1672,3 1969,9 2431,0 21,7 32,3 22,5 28,8
діяльність у сфері права, бухгалтерського обліку та аудиту; консультування з питань комерційної діяльності та управління 1238,6 1845,5 2412,2 4634,1 58,2 66,4 96,2 125,9
діяльність у сферах інжинірингу, геології та геодезії 2282,4 3246,5 4123,3 5810,9 338,6 423,4 490,5 696,7
технічні випробування та дослідження 318,4 379,0 503,3 632,3 13,8 15,8 11,5 17,8
рекламна діяльність 1694,6 2857,7 4190,8 6714,2 10,7 10,8 10,6 16,3
підбір та забезпечення персоналом 76,5 124,6 154,3 224,6 16,8 21,5 19,4 22,5
проведення розслідувань та забезпечення безпеки 1076,2 1396,4 1639,1 2338,5 30,7 33,8 16,7 38,2
прибирання виробничих та житлових приміщень, устатковання та транспортних засобів 57,6 102,8 144,9 205,3 0,7 4,7 13,1 12,6
діяльність у сфері фотографії 37,7 39,8 35,0 32,2 31,7 33,3 28,1 22,3
пакування 14,7 35,6 46,0 50,9 0,0 0,0 3,7 1,2
надання секретарських послуг та послуг з перекладу 16,3 16,5 21,8 30,3 7,0 2,4 2,2 2,3
надання інших комерційних послуг 823,2 1100,2 1734,1 2263,3 74,9 85,0 83,8 100,9
