Вибір організаційно правової форми підприємства
Підприємство, що описуватиметься у процесі виконання курсової роботи - водоканал "ВАТ H2O".
Судячи із обсягу випуску, що поданий у вхідних даних(10000 тис. метрів кубічних за рік; 3000 тис. грн. – обслуговування мережі) і кількості людино-годин затрачених на одиницю продукції фірма належить до підприємств великої ланки бізнесу. Виходячи з особистих схильностей засновника підприємства, обирається стратегія, яка дозволить мінімізувати можливі наслідки банкрутності, але забезпечить можливість його створення без значних банківських кредитних позик.
Основною цілю організації є забезпечення потреб населення у питній, гарячій та холодній воді, обслуговування та ремонт водопостачальної мережі.
З огляду на стратегію найкращою правовою формою цього підприємства є господарське товариство, а саме відкрите акціонерне товариство. Акціонерне товариство - це одна з організаційно-правових форм підприємств. Воно створюється шляхом централізації грошових коштів (об’єднання капіталу) різних осіб, яка проводиться шляхом продажу акцій з метою здійснення господарської діяльності та отримання прибутку. Можна сказати, що акціонерне товариство — це так зване «товариство капіталів».
Обґрунтую вибір такої форми підприємства наступним:
Створення акціонерного товариства передбачає, що статутний капітал утворюється в наслідок виручки, що надійшла на підприємство від продажі акцій на певну суму. Це є вигідним в тому плані, що потреби брати кредит не виникає. Але це є актуальним тільки за умови, що на акції буде достатній попит;
Міра відповідальності – невелика, що є зручним для засновників, але залякуючим фактором для акціонерів;
Окрім вигод, які виникають із використанням цієї правової форми також наявний ряд негативних факторів. По-перше незручність полягає у тому, що права передачі акцій – необмежені. Це дозволяє їх власнику розпоряджатися акціями, як він забажає, що створює необхідність постійно підтримувати позитивний імідж. По – друге, законодавством передбачається обов’язковий розмір статутного капіталу для акціонерних товариств(1250 мінімальних заробітних плат). По – третє, вищим органом управління являються збори акціонерів, що тягне за собою зменшення мобільності в управлінні підприємством. Це у свою чергу викликає необхідність створювати органи управління на погоджувальній основі з акціонерами.
Основними нормативно – правовими актами, які регулюють діяльність мого підприємства є:
1) Господарський кодекс;
2) Цивільний кодекс України: „Загальні положення про юридичну особу”;
3) Кримінального кодексу(права на інтелектуальну власність);
4) Закон України "Про акціонерні товариства";
5) Закон України "Про господарські товариства"(визначають права та обов’язки акціонерів);
6) Закону України "Про цінні папери і фондову біржу".
7)Постанова Кабміну " Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води… ".
8) Закон України "Про питну воду та питне водопостачання".
Внутрішніми статутними документами є статут та установчій договір.
(Таблиця 1.1:Загальна характеристика "ВАТ H2O")
№ п/п
Параметр, який характеризується
Зміст та особливості

1
Форма підприємства
Відкрите акціонерне товариство - господарське товариство статутний капітал якого розбивається на визначену кількість акцій





2
Профіль
Надання комунальних послуг 

3
Види діяльності
Надання послуг забезпечення гарячою та холодною водою, опалення населення

4
Форма власності
Колективна


Процес створення акціонерного товариства складається з ряду послідовних стадій, передбачених законом.
Перша стадія передбачає заснування фізичними та/або юридичними особами простого товариства для створення акціонерного товариства. Це суб'єкт права, який не має прав юридичної особи. Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства. Вони повинні внести не менше, як 25% статутного капіталу товариства.
Другою стадією є повідомлення в засобах масової інформації про намір створити товариство, яке повинні зробити засновники. Це оголошення довільної форми, в якому зазначаються основні статутні реквізити: назва товариства, мета і предмет діяльності, засновники, розмір статутного фонду, кількість і вартість акцій .
Третьою стадією є відкрита підписка на акції, яка організується засновниками.
Четвертою стадією є установчі збори, які повинні провести засновники не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на акції. Пропуск строку може призвести до не створення товариства.
Установчі збори — це орган, до компетенції якого входить створення товариства. Тому вони мають бути правомочними. Такими визнаються збори за участю кількості осіб , які підписалися більш як на 60 відсотків акцій, на які проведено підписку. Засновники акціонерних товариств готують статут , який затверджують збори засновників.
П'ятою стадією заснування є державна реєстрація акціонерного товариства.
В основі системи управління акціонерного товариства. лежить така схема:
вищій орган влади в товаристві, який представляє власника об’єднаного капіталу - загальні збори акціонерів;
орган, що здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу - рада акціонерного товариства (спостережна рада);
глава товариства, керуючий діяльністю товариства, обираємий загальними зборами акціонерів - генеральний директор (президент) товариства;
орган управління оперативною діяльністю, до якого входять управлінці та менеджери вищої ланки - правління товариства.
* * *
Оцінка внутрішнього середовища організації
2.1 Середовище організації – це сукупність певних обставин і факторів як у середині організації, так і навколо неї, що впливають на прийняття рішень. Організація постійно перебуває під постійним тиском окремих ланок зовнішнього та внутрішнього середовища. Організація становить взаємодію таких основних елементів, як цілі, структури, завдання, технології, люди, а також оточення – політичне, економічне, культурне, ринкове, до якого вона повинна пристосуватися.
Внутрішнє середовище організації – це сукупність компонентів, пов’язаних між собою за допомогою певних структур у межах організації.
До основних змінних внутрішнього середовища організації належать: цілі, завдання, структури, технології, люди.
1. Цілі організації – це конкретний кінцевий стан або бажаний результат, якого намагається досягти група працюючи разом.
2. Завдання організації – це передбачена робота, серія робіт або частина її, яка повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у заздалегідь обумовлені строки.
3. Структури організації – це логічні взаємовідносини взаємодії організаційних форм протікання технологічних процесів переробки вхідних ресурсів, побудовані в такому вигляді, який дозволяє найбільш ефективно досягати цілей організації. Схема структури організації завжди розробляється зверху до низу. Спочатку розділяють її на широкі сфери дій, потім на менші команди і на функціональні завдання конкретним виконавцям.
4. Технології – це процес перетворення в системі, який складається з відпрацювання програм і здійснення порядку виконання операцій над ресурсами та інформацією з метою перевтілення їх у бажану продукцію.
5. Люди організації – це персонал зі своїми попитами, характерами та переживаннями, або центральний фактор будь-якої організації.
Зовнішнє середовище організації – це сукупність елементів, які не входять до складу організації, але здійснюють певний вплив на неї.
Зовнішнє середовище організації прямого впливу – це середовище, яке включає в себе елементи, що безпосередньо впливають на операції організації та відчувають на собі прямий вплив операцій організації.
Зовнішнє середовище організації опосередкованого впливу – це сукупність факторів, які можуть не здійснювати прямий, тобто негайний вплив на операції організації, але з часом будуть відображатись на них.До елементів зовнішнього середовища організації прямого впливу належать: споживачі, конкуренти, постачальники, закони і державні установи тощо.
1. Споживачі – це фізичні або юридичні особи, які використовують продукцію організації для особистих потреб або потреб своєї організації.
2. Конкуренти – це виробники подібної продукції на ринку.
3. Постачальники – це фірми або окремі особи, які здійснюють постачання машин, устаткування інших матеріальних ресурсів для задоволення технологічних або особистих потреб організації чи окремої особи.
4. Закони і державні установи – це правові та нормативні акти вищого органу законодавчої та виконавчої влад або їх спеціальні органи, які здійснюють нагляд за дотриманням державних вимог підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами. 
До факторів зовнішнього середовища організації опосередкованого впливу належать: стан економіки, науково-технічний прогрес, політичні та соціально-культурні зміни, вплив міжнародних подій тощо.
1. Стан економіки – це тенденції та рівень інфляції, ставки банківського процента, рівень безробіття та ін.Науково-технічний прогрес – це розвиток технологічного процесу у конкурентів.
2. Політичні зміни – це тенденції у сферах законодавства, судової справи, політики, державного регулювання тощо.
3. Соціально-культурні зміни – це сукупність відносин, цінностей, норм, переконання, поведінки тощо.
4. Вплив міжнародних подій – це процеси, які відбуваються за межами країни і впливають на курс національних грошей, конкуренцію тощо.
Будь-яка організація знаходиться в середовищі і функціонує в тому випадку, коли середовище дає йому таку можливість.
Внутрішнє середовище організації є джерелом її життєвої сили і включає потенціал, що дає можливість організації існувати і виживати в певному проміжку часу, але воно може бути і джерелом проблем, і навіть банкрутства організації при незабезпеченні функціонально необхідних потреб.
Зовнішнє середовище є джерелом забезпечення організації ресурсами, необхідними для підтримки її внутрішнього потенціалу на необхідному рівні для досягнення цілей. Для визначення майбутньої поведінки організації її керівництву потрібно мати уяву як про внутрішнє, так і про зовнішнє середовища, їх потенціали і тенденції розвитку, а також знати місце своєї організації в середовищі.
Тісний зв’язок внутрішнього і зовнішнього середовищ дає змогу організації зменшити негативний вплив їх елементів на себе, а також збільшити свої можливості.
2.2 Проведемо аналіз внутрішнього середовища.
Структура організації:
Аналіз існуючої структури організації. Процес прийняття рішень на підприємстві є централізованою. Ця функція належить виключно вищій ланці управління – директору. Він встановлює пріоритетні завдання та вимагає від керівників усіх п’яти структурних підрозділів(див. вихідні дані), стратегію спрямовану на вирішення поставлених задач. Кожен із керівників підрозділу, скликає провідних спеціалістів свого відділу і вимагає від них пропозицій щодо реалізацій такої стратегії. Таким чином для директора формується п’ять планів, з кожного відділу, щодо досягнення поставлених завдань. Його задача полягає в узгодженні усіх п’яти планів між собою, та видача вже скоригованих до керівників підрозділами. Також до директора встановлюється вимога звітуватись перед зборами акціонерів та надавати контрольно ревізійній комісії усю необхідну інформацію.
Організація структурована за функціональним принципом. На ній виділяють п’ять відділів: а) відділ управління водопостачанням і водовідведенням, б) відділ науково – конструкторських розробок та досліджень, в) відділ обслуговування водних мереж, г) відділ управління ресурсами та постачанням, д) відділ економічної аналітики, фінансової звітності та зв’язків з громадськістю.
Відсутність складних вертикальних ієрархій та наявність зв’язку між підрозділами забезпечує простоту розуміння структури підприємства.
Організаційна структура мого підприємства побудована на одній з моделей управління, що має назву «управління за цілями». ЇЇ суть полягає у розподілі управлінської функції за напрямками та встановлення пріоритетних цілей за кожним напрямком, які підпорядковані загально корпоративній цілі. Обираючи таку управлінську схему, ми спрямовувались на сам перед максимізацією узгодженості між підрозділами та швидкої реакції й мобільності управління, для забезпечення якнайшвидшого реагування на зрушеннях у потребах споживачів.
-.
Ядром корпоративної культури підприємства є філософія якості сформована на принципах Демінга. Для кращого розуміння, наведемо деякі з них:
- Ціль підвищення якості продукції повинна стати постійною та незмінною, це необхідно для збереження конкурентноздатності та для забезпечення достатніх обсягів виконання робіт;
- Не зосереджуйтесь на перевірці якості у процесі її досягання. Позбавтесь від необхідності контролю на масовій основі, з самого початку встановлюйте конкретні показники якості зробивши це своєю першочерговою задачею;
- Знищіть елемент страху. Кожен має працювати гранично ефективно на благо компанії;
- Знищить бар’єри, що позбавляють робітників права пишатися своєю майстерністю.
Ресурси та сфера діяльності організації:
1) Працівники:
Поточною стратегією в управлінні персоналом є прийняття нової філософії, яка базується на принципах Демінга. По – перше повинно бути забезпечення розуміння того, що якість виготовленої продукції, є найголовнішим завдання для усіх працівників. Кожен має досягти наперед встановлених показників якості, що має підтримуватись протягом усього виробничого циклу. По друге на підприємстві інтегрується особлива культура, запозичена із практики управління персоналом в Японії: фірма дбає про своїх працівників, намагаючись забезпечити їм соціальний захист, страховку, що має перевищувати норми встановлені законодавством, також надається можливість кар’єрного росту для кожного робітника. Знищується елемент страху, менеджмент направлений не на керування робітниками а на їх спрямування. По третє – забезпечується можливість розкриття творчого потенціалу персоналу завдяки більш адаптованій для цього структурі організації управління. Отже, цілі організації доведені до робітників в абсолютному обсязі. Кожний працівник фірми має змогу стати її акціонером, при дотриманні ряду умов, серед яких визначені необхідний стаж роботи, та відсутність зауважень.
Плинність кадрів має дуже негативний вплив на діяльність ВАТ H2O. Це можна пояснити наступним: встановлена стратегія управління персоналом полягає на сам перед у налагоджені взаємної довіри та відданості, а тому, якщо робітник звільняється це означає, що встановлена система управління функціонує невірно. Звідси випливає, що пріоритетною задачею в організації є зведення плинності кадрів до мінімуму. Для цього використовується ретельний добір персоналу, на основі на сам перед бажання працювати і постійно вчитись щодо обраної посади. Необхідність впровадження системи підготовки не тягне за собою негативних наслідків, адже від підвищення кваліфікації робітників якість продукції тільки покращиться, якщо звісно, діятиме умова збереження сталості у штаті. Отже, плинність кадрів для цієї організації є досить важливою проблемою.
Роль лінійного менеджера полягає у допомозі та спрямуванні виробничого персоналу. Його завдання полягає у активації творчого потенціалу кожного робітника, забезпечення зв’язків з вищим керівництвом і тільки на останок перевірка виконання плану, що встановлений із залученням думки робітників.
Організація не має конкурентів, оскільки специфіка її роботи (постачання води) технічно не дозволяє наявність більше ніж одної фірми, що займається цією діяльністю.
2) Фінанси:
На даному етапі, підприємство проводить політику забезпечення стабільного рівня прибутку. Оскільки корпоративна ціль водоканалу це ,на сам перед, забезпечення якісного задоволення потреб населення у постачанні води, то така політика є вигідною для обох сторін: встановлені найбільш раціональні ціни, які дозволяють покрити усі витрати підприємства, що виникають у процесі надання послуг та є оптимальними в даних економічних умовах для населення. У теорії маркетингу така політика найбільше віддзеркалюється у наступних методах утворення ціни: «аналіз беззбитковості та встановлення цільового прибутку» та «ціни орієнтовані на споживачів».
Маркетинг

Організація спеціалізована. Асортимент продукції відсутній. Чутливість попиту до зміни економічних умов – низька, адже забезпечення водою відноситься до першочергових потреб людини. Стратегія ціноутворення направлена на забезпечення цільового прибутку. Попит на продукцію не еластичний.
Організація рекламує себе використовуючи Інтернет та газети. Ціль реклами полягає у забезпеченні доброякісного іміджу та постійне нагадування, що організація на сам перед прагне надавати населенню якісну воду.
Відділ управління ресурсами та постачанням функціонує на низькому рівні задовільності. Ця проблема зумовлена, тим, що незважаючи на необхідність закупки нового устаткування для більшого підвищення якості води у процесі її фільтрації, організації не вистачає на це коштів. Тарифи на воду змінам не підлягають(виходячи з економічного становища населення), а банківські кредити зважаючи на період стагнацій, що зараз триває у країні, видаються неохоче. Невикористаного власного прибутку не вистачає для самостійної закупки необхідного обладнання.
Конкуренти відсутні.
Дослідження та розробка технологій
Технологія, що забезпечує реалізацію цілей організації є у наявності. Але вона не забезпечує покращення у плані якості. У цьому полягає проблемний момент діяльності організації про який згадувалось вище.
Для мети підвищення якості води, що постачається організацією, та більш ефективного оновлення систем водного постачання проводяться як власні науково - технічні дослідження так і моніторинг досягнень закордонних підприємств у цій галузі. Дане питання відіграє дуже важливу роль у її діяльності.
Інвестиції вкладувались у розробку нового типу водних підземних магістралей, що забезпечить менший рівень забруднення води за рахунок відсутності домішок на кшталт іржі і т.п. На сьогоднішній день, більшість старих металевих труб замінено на нові. Планується подальший прогрес у цьому напрямку.
Виробництво:
Як зазначалося вище завданням організації – є забезпечення якісного водопостачання та безперебійної роботи водних мереж, та пошук шляхів покращення якості води у процесі фільтрації Для досягнення поставленої мети необхідно:
а) Повністю завершити процес заміни нових труб у системі водопостачання на нові;
б) Знайти інвесторів для закупки нових очищувальних систем;
5.2) -.
Серед основних факторів мезосередовища найважливішими є законодавство та економічний стан регіону. Законодавство чинить прямий вплив на діяльність організації. Економічний стан регіону, а саме платоспроможність споживачів впливає на прибутковість підприємства.
Організація використовує приблизно 75% механічної праці та 25% - фізичної.
5.5) -.
5.6) -.
Інформаційні системи:
Використовується комп’ютеризована система контролю та моніторингу водопостачання, із можливістю широкої статистичної обробки даних. Застосовуються найновіші засоби зв’язку включно із використання локальних і глобальних мереж. Використовується автоматизована система ведення бухгалтерського обліку.
За останній час революційний прогрес у техніці стосовно інформаційних систем дав могутнього поштовху для застосування нових, куди більш ефективних способів раціоналізації виробництва, забезпечення більш ретельного моніторингу та автоматизації усіх процесів на підприємстві. Використання цих технічних нововведень на практиці дозволить підприємству впровадити значно більшу економію робочого часу, витрат виробництва та збільшить його рентабельність і прибутковість. Наведемо простий приклад: ще декілька років тому бухгалтерській облік підприємства складався та коригувався у більшості випадків на папері. Зараз, із появою спеціалізованого програмного забезпечення, необхідність проводити розрахунки вручну відпала.
У наш час використання технічних нововведень набуло небувалого поширення. Кожний більш-менш раціонально мислячий керівник розуміє наскільки вигідніше нарощувати обсяги виробництва та підвищувати якість продукції саме інтенсивним шляхом, а не екстенсивним. Забезпечення такої схеми розвитку ґрунтується на використанні нових технологій та технічних нововведень.
6.3 -;
6.4 -;
Зовнішнє середовище, вплив та можливості
Ринкові фактори:
До споживацького сектору організації належить все населення міста та підприємства.
Темпи росту ринку у короткостроковому періоді залежать від кількості новостворених підприємств, які у своїй діяльності потребують значних затрат води. У довгостроковому періоді залежність відносно підприємств зберігається, але з’являється прямий зв'язок із темпами росту житлових площ, які також потребуватимуть обслуговування у плані водопостачання. Тому можна стверджувати, що темпи росту ринку малі, адже сучасні економічні умови не сприяють формуванню нових підприємств.
Циклічність попиту – низька. Якісна вода, як предмет споживання, належить до продуктів найпершої необхідності.
На підприємстві диференціація продукції майже відсутня. Організація – вузькоспеціалізована. Це є проблемою, оскільки така форма встановлює критичну залежність від прибутковості організації від реалізації лише одного продукту.
Конкуренція:
Конкуренти – відсутні. Технологічна специфіка роботи організації виключає надання послуг двома і більше підприємствами. Вхід у галузь – закритий. Товари замінники майже відсутні(багато споживачів надають перевагу, у процесі харчування використовувати мінеральну або додатково очищену воду).
Бар’єри входу в галузь:
Ефект масштабу малий оскільки, основні фонди підприємства різноманітні за своїм призначенням.
Підприємство має невелику потребу в інвестиціях – його організаційно правова форма(відкрите акціонерне товариство) передбачає, що частка засновників у статутному капіталі підприємства повинна складати не менше ніж 25%, саме вона підлягає залученню інвестицій.
Державний протекціонізм забезпечений на високому рівні – підприємство є стратегічно важливим.
Бар’єри виходу з галузі:
Існують великі державні і соціальні обмеження – вихід підприємства з галузі означатиме перебій у водопостачанні для усіх підприємств та інших споживачів міста. До того ж, специфікація обладнання виключає можливість швидкого її демонтажу: по-перше воно великі і не транспортабельне, по – друге, щоб змінити обладнання потрібно втручатися в усю мережу водопостачання, а це потребує величезних витрат.
Взаємовідносини з постачальниками:

Підприємство має велику потребу у закупці нового обладнання. Потенційні партнери знаходяться за межами країни, а це означає додаткові витрати на організацію транспортування.
Макроекономічні фактори:
В країні за останні роки спостерігається високі інфляційні тенденції(5-6% у рік), що пов’язано із нестабільною політичною ситуацією.
Кваліфікація робочої сили знаходиться на достатньому рівні. Крім того, у рамках управління якістю, на підприємстві організовуються курси підвищення кваліфікації та постійного навчання і перенавчання персоналу.
Наявний також великий степінь законодавчих загроз. По-перше, наявність обов’язкового зовнішнього аудиту; по-друге, великий ступінь відповідальності керівництва за результати роботи.
Соціальні фактори:
Дисципліна працівників, завдяки вдалій організація менеджменту якості, знаходиться у відмінному стані. Кожен працює гранично ефективно, оскільки встановлена можливість підвищення заробітної плати і кар’єрного росту, виключений елемент страху, робітникам забезпечена можливість пишатися результатами своєї праці.
Побудовані відносини взаємної довіри між працівниками та керівництвом. Підприємство прагне піклуватися про своїх робітників та їх сімї надаючи соціальний захист, страхування, достатню винагороду за їх роботу.
(Таблиця 2.1: Сильні та слабкі сторони в організації)
Номер факторів
Переваги
Недоліки

1
Проста та ефективна структура управління
Плинність кадрів має дуже негативний вплив на роботу підприємства

2
Сформовані добрі відносини між працівниками та керівництвом
Значний борг населення - часті ухиляння від оплати послуг

3
Ціни орієнтовані на споживачів
Вузький асортимент продукції

4
Нееластичний попит
Проблеми при закупці нового обладнання

5
Відсутність конкуренції
Малі темпи росту ринку

6
Високій рівень державного протекціонізму
Значні бар’єри при виході з галузі

7
Відмінна дисципліна працівників
Потенційні фірми-партнери знаходяться за межами країни

8
 
Великій степінь законодавчих загроз


* * *
3.
Незалежно від виду товару його життєвий цикл починається з
моменту виникнення ідеї про створення.
Етап I. Розроблення товару. Активно досліджується ринок. Згідно з аналізом досліджень розробляється товар. Починається розроблення з ідеї товару. Ідея товару - загальне уявлення про можливий товар, який фірма могла б запропонувати на ринок (наприклад, недорогий, економічний, маневрений автомобіль). Після сформування ідеї товару виникає задум щодо товару, тобто опрацьовується варіант ідеї, що виражається значущими для споживача поняттями (автомобіль малолітражний, з трьома дверима). На цій стадії ідея немовби матеріалізується.
Після цього настає стадія розробки товару — зображення товару, коли створюються конкретні креслення, моделі товару. На цій стадії на ринку ще немає інформації про новий товар. Тому завданнями маркетингу є:
- поінформувати споживача про товар, що готується до випуску;
- викласти переваги товару порівняно з товарами конкурентів;
- проаналізувати і зорієнтувати фірму на певне коло споживачів, певну ціну, сервіс, можливе місце продажу.
Етап II. Виведення товару на ринок. На цьому етапі ринок уже має певне уявлення про новий товар. Найзацікавленіші споживачі відвідали підготовлені фірмою виставки та презентації, пересвідчившись у перевагах нового товару. У них виникло бажання купити його. Так народжується попит. Проте і конкуренти відвідали виставки та презентації і почали шукати резерви для розробки товару якщо не кращого, то хоча б аналогічного.
Завдання маркетингу:
- максимально поінформувати про новинку;
- спонукати споживачів до апробації товару;
- забезпечити розповсюдження товару через роздрібну торгівлю.
Етап III. Зростання товару. Товар заявив про себе. Про нього знають, його хочуть купити. Проте конкуренти запропонували перші, ще недосконалі аналоги нового товару.
Завдання маркетингу:
- підвищити якість новинки, надати їй додаткових властивостей,
- випустити нові моделі;
- проникнути на нові сегменти ринку;
- віднайти нові канали розподілу;
- переорієнтувати частину реклами на стимулювання споживання товару;
- своєчасно знизити ціну з метою залучення нових споживачів.
Етап IV. Зрілість товару. Продукцію всі знають. Товар фірми продається в кожному магазині. Проте з’являються перші тривожні симптоми: товаром уже не цікавляться; немає додаткових замовлень; немає черги. З’явився аналогічний товар, дещо вищої якості або за нижчою ціною. Завдання маркетингу:
- зменшити обсяги виробництва товару;
- модифікувати ринок (шукати нові сегменти, нових споживачів);
- модифікувати товар (поліпшити якість, властивості, зовнішнє
оформлення);
- модифікувати комплекс маркетингу (сервіс, гарантії, систему знижок і пільг).
Етап V. Спад товару. Першою й очевидною ознакою є затоварювання. Товар певний час не користується попитом. Споживачі купують продукцію з новими властивостями інших фірм.
Завдання маркетингу:
- різко зменшити витрати на виробництво товару;
- творчо переосмислити ідею товару;
- проаналізувати ринок; у разі негативного результату зняти товар з виробництва і переорієнтувати фірму на випуск нового товару.
(Табл. 3.1: динаміка обсягів надання послуг і виробництва)
Роки
Видм послуг і продукції


Постачання води(тис. метрів кубічних)
Обслуговування мереж(тис. грн)

2003
8375
2500

2004
8350
2400

2005
8900
5800

2006
9500
4500

2007
10000
3000




З початку 2004 року, обсяги постачання води почали збільшуватись. Це можна пов’язати із застосуванням нової технології внутрішнього цементування труб. Як видно з графіку витрат на обслуговування мережі – вони почали зростати з початку 2004 року(разом із початком встановлення нової технології цементування труб) і досягши свого найбільшого значення(5800 тис. грн) у 2005 році пішли на спад – це пов’язано з необхідністю проведення робіт по заміні старих труб новими.
Оскільки подання води – благо першочергової необхідності, не можна говорити про його циклічність. На нього існує постійний попит, який у довгостроковому періоді залежить від динаміки змін у населенні та структурі підприємств, діяльність яких передбачає масове використання води.
* * *
Функції менеджменту
4.1 Місія підприємства – забезпечення потреб населення і підприємств у постачанні води. З огляду на місію та наявні негативні моменти у його роботі, формується стратегія направлена на максимально можливе їх усунення.
Реалізація стратегії передбачає встановлення таких довгострокових та короткострокових цілей:
1) Усунення плинності кадрів шляхом подальшого використанні філософії Демінга:
а) формування спеціальних фондів, спрямованих на виплату бонусів, премій, заохочень для роботи персоналу;
б) формування спеціального резерву для забезпечення соціального захисту працівників та їх сімей;
в) чергова переатестація персоналу, розробка індивідуальних програм підвищення кваліфікації та забезпечення навчання.
2) Забезпечення індивідуального підходу до найбільших боржників з оплати за послуги водопостачання:
а) укладення нових контрактів з підприємствами споживачами води із встановлення штрафних санкцій за несплату;
б) проведення роз’яснювальних робіт серед порушників із подальшим відключенням їх від мережі.
3) Пошук постійних партнерів та налагодження добрих стосунків:
а) Пошук та аналіз потенційних партнерів. Вибір найбільш оптимального варіанту орієнтуючись на вартість договору та якість продукції, що постачається;
б) Застосування вимог стандарту ISO 9000 – 2004, щодо постачальників (розділ «закупки»):
Організація повинна забезпечити відповідність закупленого продукту вказаним вимогам до закупівель. Вигляд і об'єм контролю, застосовного до постачальника і закупленого продукту, повинен залежати від впливу закупленого продукту на подальше створення продукту або кінцевий продукт.
«Організація повинна оцінювати і вибирати постачальників на основі їх здатності поставити продукт відповідно до вимог організації. Повинні бути встановлений критерії вибору, оцінки і повторної оцінки. Результати оцінки і всіх необхідних дій, витікаючих з оцінки, повинні бути документально оформлені.
Інформація про закупівлю повинна описувати продукт, що закупляється, включаючи, якщо це можна застосувати:
вимоги по схваленню продукту, процедур, процесів і устаткування
вимоги до кваліфікації персоналу, і
вимоги до системи менеджменту якості:
“Організація повинна забезпечити адекватність вказаних вимог до закупівель до їх повідомлення постачальнику
Організація повинна встановити і упровадити контроль або інші дії, необхідні для забезпечення відповідності закупленого продукту вказаним вимогам до закупівель.
Якщо організація або її споживач мають намір виконати перевірку на території постачальника, організація повинна визначити відповідні заходи по перевірці і спосіб відпустки продукту в інформації про закупівлю.» [стандарт ISO 9001-2000, розділ 7.4 Закупки].
Для того, щоб обрати стратегічну альтернативу розвитку підприємства потрібно визначити усі існуючі. Стратегічне планування виділяє чотири основні стратегічні альтернативи:
Обмежене зростання – це визначення подальших цілей на основі аналізу досягнутого, їх корекція з врахуванням інфляції та інших обмежень. Цієї стратегії дотримуються більшість організацій, якщо вони задоволені своїм станом.
Зростання – щорічне підвищення рівня короткострокових та довгострокових цілей у порівнянні з попереднім роком.
Скорочення – щорічне пониження складності короткострокових та довгострокових цілей у порівнянні з попереднім роком.
Поєднання з будь яких трьох попередніх стратегій.
Проаналізувавши короткострокові та довгострокові цілі підприємства "ВАТ H2O", ми встановили, що найраціональнішим буде вибір стратегії «обмеженого зростання», оскільки деякі цілі потребують значних затрат ресурсів, а тому виконуватимуться протягом тривалого періоду, поетапно; потрібно враховувати усі текучі зміни, чого не можливо зробити обравши стратегію «зростання». Дана стратегія найбільш оптимально відповідає можливостям підприємства, оскільки наявні всі можливості для її реалізації та фактор складності і комплексності поставлених завдань – врахований.
Ризик здійснення стратегії, полягає в наступних моментах:
Незважаючи на широкомасштабну роботу з персоналом рівень плинності кадрів може збільшитись – стратегія підприємства передбачає організацію постійного підвищення кваліфікації та періодичної атестації, а це, як відомо, спричиняє велике нервове навантаження на робітників;
Застосування міжнародних стандартів якості до партнерів може значно скоротити список їх вибору, забезпечивши йому тим самим можливість делегувати свої інтереси та ціни.
4.2Визначення виробничої програми підприємства та необхідної кількості промислового виробничого персоналу
(таблиця 4.1: плановий бюджет робочого часу працівника)
№п.п
Види витрат робочого часу у плановому періоді
Фонд робочого часу



у днях
в годинах
у % до робочого часу

1
Календарна кількістьднів
365
-
-

2
Неробочі дні:
114
-
-

а)
вихідні
104
-
-

б)
свячткові
10
-
-

3
Робочий час(номінальний фонд робочого часу)
251
2008
100

4
Невиходу на роботу:
21
166,7
8,3

а)
Чергові відпустки
13
100,4
5

б)
відпочинок у звязку з вагітністю
3
22,1
1,1

в)
виконання державних обовязків
1
6,0
0,3

г)
у звязку з хворобою
8
60,2
3

5
Явочний робочий час
230
1841,3
-

6
Додаткові витрати робочого часу
24
190,2
9,5

а)
перерви на годування дітей
14
110,1
5,5

б)
скорочення робочого часу для підлітків та працівників в шкідливих умовах праці
10
80,1
4

7
Ефективний фонд робочого часу
206
1651,1
-


Чпвп
 
 

Чдопоміжного
 
 

Чуправлінців