БІЛЕТ №1 1.Є. Філософія може бути лише або матеріалістичною,або ідеалістичною,оскільки першоначалом(первинним)може бути або матеріальне(природа)або ідеальне(свідомість,дух). 2.Стають. Народжуються індивідом, а особистість формуеться суспільством, середовищем і власною волею та само вдосконаленням. 3. Матерія.(це реальність, яка впливає на наші почуття) 4. Матеріалізм ідеалізм Напрям у філ. за первинне бере ідеальне(дух,свідомість),буття, природа,матеріальне-вторинне
5. 1)досократичний;2)класичний;3)елліністичний;4)римський. 6. Чарвака. матеріаліст. Течія. 7-8ст.,хоч витоки свої має в глибокій давнині Індія Бріхаспаті, Джаяраші, Удалака Критика брахманізму і Вед,в-ня про чотири елементи,про достовірне знання
8. Зенон Елейський 10. Хілон,але приписується Сократу БІЛЕТ №2 1. Ні,напр.всі суб'єктивні ідеалісти(Берклі,Юм,Кант)були агностиками,а серед матеріалістів агностиків немає. 2. Є світоглядом, але на рівні світо розуміння, коли філ. Виступає теоретичним ядром світогляду. 3.Буття.(це філ. кат., яка означає все,що існує реально, все що істинно і спосіб існування всього реального. 4. Ідеалізм Матеріалізм Напрям у філ.,який за первине бере матерію,природу.
8. Аристотель 10. Сократ БІЛЕТ №3 1. Є. Агностики заперечують об'єктивне існування речей,явищ і процесів,а матеріалісти визнають об,активність світу,природи. 2. Поняття якості, оскільки кількість може бути тільки кількостю.певної якості.саме якість робить предмет тим чи він є. 3. Гносеологія – займається осмисленням пізнання. Аспект рефлекції світогляду – чи можливе адекватне пізнання? 4. Монізм дуалізм Напрям у філ.,який визнає одночасне існування двох першоначал-матерії і свідомості,які не залежать одне від одного.
5. 1)апологетика;2)патристика;3)схоластика. 6. Буддизм. Ідеалістична течія. 6.ст.до н.е. Індія Сіддхартха Гаутама (Будда) Вчення про переселення душ,про етичні норми.
8. Аверроес (Ібн-Рошд) 10. Геракліт БІЛЕТ №4 1.Так,напр.Гегель.він за єдине начало світу визнавав абсолютну ідею,яка існувала до появи світу і людини. Тобто був об'єктивним ідеалістом.те саме можна сказати і про об’єктивного ідеаліста Платона, який за першоначало(первине),брав світ ідей. 2.Одиничне, бо одиничне містить в собі ще багато неповторних , індивідуальних ознак і водночас має ті ознаки, які входять у загальне 3. Онтологія – предмет осмислення – світ. Аспект рефлекції світогляду – чи можлива людина з її свідомістю у цьому світі? Яким має бути світ? 4. Дуалізм Монізм Це напрям у ф-ї, який визначає первинне тільки одно першоначало – матерію або свідомість.
5.1)класичний позитивізм;2)емпірио критицизм;3)неопозитивізм;4)постпозитивізм. 6. Конфуціанство. Ідеалізм. 6-5ст.до н.е. Китай Конфуцій,Мен-цзи Етичні норми,правила поведінки в різних ситуаціях церемонії.
8. Мозес Маймонід 10. Протагор БІЛЕТ №5 1.Так.і Платон і Гегель визнавали об'єктивне існування речей. 2.«Річ у собі.» За Кантом «річ для нас»- це тільки світ яви, або феноменів, а світ сутностей, або ноуменів, є для нас недоступним, в силу чого кожна річ залишається «річчю в собі».Саме й належить свіс сутностей. 3. Аксіологія. – предмет осмислення. Аспект рефлексії світогляду – чи мреалізація життєвого сенсу, ключових цінностей? 4. Монотеїзм політеїзм Учення, котре визначає існування багатьох богів.
5. 1)докласична доба;2)класична;3)некласична доба(новітня). 6Даосизм.Наївний матеріалізм з яскраво вираженими елементами діалектики. 6-5ст.до н.е. Китай Лао-цзи,Чжуан-цзи,Ле-цзи Вчення про дао де,інь і Ян??????.
8. Авіценна (Абу- Ал і) 10. Геракліт БІЛЕТ №6 1. Ні в цілому суб'активний ідеалізм(Берклі,Юм)не визнавали об'активного існування матеріального світу, бо для них існує тільки те,що дане люд.у її відчуттях,тобто існіє тільки те,що сприймається суб'єктом (“існувати-значить бути сприйманим”Берклі). 2. Гегель був представником об»єктивного ідеалізму, оскільки вважав, що до природи і людини вже об»єктивно існувала абсолютна ідея. 3. Методологія – предмет осмислення – загальні підходи до розуміння світу. Аспект рефлексії світогляду – які типи філософствування адекватно відповідають предмету філософії? 4. Політеїзм Монотеїзм Учення,що визнпє існування тільки одного єдиного Бога.
5. 1)спостереження;2)порівнення;3)вимірювання;4)експеримент. 6. Мілетська школа. Матеріалізм. 6 ст.до н.е. Греція Фалес,Анаксімен, Анаксімандр Вчення про першоначала світу/вода-Фалес, повітря-Анаксімен, апейрон-Анаксімандр.
8. Фома Аквінський 10. Парменід БІЛЕТ №7 1. Так.упродовж всього історико філ процесу в центр філ.ставилися(залежно від вимог часу)різні проблеми:походження світу його сутність(стародавня Індія, Китай), Космос (Греція),людина(Відродження) людське існування (екзистенціаналізм) тощо. 2. Декарт розробив дедуктивний метод мислення. Він пропанував все наше знання виводити логічно із безсумнівних і ясних принцепів. 3. Соц. ф-я (ф-я історії) – предмет осмислення – сукупна людина (суспільство). Аспект рефлексії світогляду – яке співвідношення суб'єктивного та об'єктивного, скінченного та нескінченного в суспільстві? 4. Сенсуалізм Раціоналізм Напрям в теорії пізнання,який єдиним джерелом пізнання бере розум.
5. 1)індукція;2)дедукція;3)анологія. 6. Елейська школа 6-5ст.до н.е. Греція Ксенофан,Пармені,Зенон, Меліс. Проблема буття і не буття,вчення про буття як єдине і непорушне; заперечення руху як видимості;апорії Зенона.
8. Лао-цзи 10. Демокріт БІЛЕТ №8 1. Ні, до появи марксизму існували матеріалістичні течії у філ.:червака в Індії,атомістична філ.Демокріта в Греції,французький матеріалізм18ст., антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. 2.Світосприйняття відноситься до релігійного відображення світу, бо в основі релігійного світогляду лежить нераціональність, а сфера чуттевого та емоцій. Світ почуттів і переживань. 3. Міра. (міра показує межу, в якій предмети залишаються якісно визначеними) 4. Раціоналізм Сенсуалізм Напрям у філ.,який єдиним джерелом пізнання визнає відчуття.
5. Доповнити основні теоретичні методи пізнання:1)ідеалізація;2)формація;3)моделювання;4)оксиоматичний. 6. Піфагорійський союз 6-4ст.до н.е. Греція Піфагор,Алкмеон,Епіхарм, Архіт,Гіпіас,Евдокс Кількісні відношення є сутністю речей у 4ст.вніс цінні ідеї в розвиток астрономії і математики.для піфагорійців характерні виразні елементи містицизму.
8. Августин 10. Платон БІЛЕТ №9 1.Так, це брахманізм,буддизм,їдозоїзм стародавніх греків(Анаксімандр,Дідро,Кабаніса18ст.) 2. Світорозуміння характеризує філ.відображення світу,а міф обмежуєьься лише світовідчуттям,сферою чуттєвого,тоді як філ.грунтується на раціональному витлумаченні світу. 3. Час – є одномірним, бо він характеризується тривалістю. 4. Суб'єктивна діалектика об'єктивна діалектика Діалектика,яка існіє об»єктивно в самих предметах і явищах, суб'єктивна діалектика є лише відображенням у свідомості людей тих законів які існують в самій дійності.
5. 1)відчуття;2)уявлення;3)сприймання; 6. Кініки 4 ст.до н.е. Греція Антисфен, Діоген Відмова від норм моралі,від багацтва,слави,чуттєвих Насолод,досягнення повної незалежності і внутрішньої свободи.
8. Мішель Монтень 10. Тертулліан БІЛЕТ №10 1.Так, за Аристотелем внизу як першооснова всього лежить матерія без форми(субстрат) вгорі- існує форма без матерії,або форма всіх форм (теос) вчення про неї Аристотель назв. теологією. 2.Світорозуміння характеризує філ.відображеннясвіту.філ.спирається на розум на знання,а релігія на віру,на почуття. 3. Простір – поняття простору має смисл тоді, коли воно пов'язане з існуючою матерією, яка є диференційова, структуризована 4. Об'єктивна діалектика Суб'єктивна діалектика. Діалектика, яка є відображенням у свідомості людини діалектики об'єктивної.
5. 1)поняття;2)судження;3)умовивід. 6. Кіренаїки 5 ст. до н.е. Північна Африка Арістіп, Евгемер, Гегеоій, Аннікерід. Визнання чуттєвого пізнання єдиною основою наших знань, загальні імена (поняття) – лише конвенції; ми знаємо лише наші відчуття, але не їх причини; проповідь геонізму.
8. Джордано Бруно 10. Августин БІЛЕТ №11 1. Ні мова-це соціальноь закріплена лексична і граматична с-ми,які для індивіда виступають як об'активно існуючі, а мовлення - це спілкування людей між собою за допомогою мови ,тобто мовна діяльність.вона завжди має індивідуальний характер.під мовленням розуміть треба як сам процес говоріння так і його результат.Мова реалізується через мовленя. 2. Марксизм створив формаційний підхід до вивчення історії філ.кожний етап історико-філ.процесу він ставив у залежність від певної суспільно-історичної формації: філ. рабовласницьгого ладу ,філ. доби феодалізму, філ. буржуазного суспільства,філ.доби розвинутого соцолізму. 3. Випадковість 4. Молодогегельянство Старогегелянство Прихильники Гегеля,які трактували його філ. в дусі протистантської ортодоксії і Гьошель,Гінгрігс Габлер\,розглядаючи його філ. с-му як раціональну форму богослов'я
5. 1)філософська методологія;2)загальнонаукова-методологія;3)соціально-науковий. 6.мегарська школа 4ст.до н.е. Греція м.Мегара Евклід, Євбулід, Діодом Крон, Стілпон Буття властиве тільки ідеям, воно єдине і нерухоме,визнання існування тільки добра \Евклі котре незмінне і тотожне самому собі ; широке використання діалектики і софістики як методу філософування
8. Спіноза 10. Фома Аквінський БІЛЕТ №12 1.Так, суб'активною компонентою у світі виступає свідомість люд.,весь комплекс внутр.світу об'єкта. 2.Схоластична філ.була теоцентричною,оскільки центральним поняттям схоластики був Бог.(теос) 3. Необхідність 4. Якість Кількість Філ.кат.,що виражає таку визначеність об'єкта,зміна якої у певних межах не веде до перетворення даного предмета в інший і характеризується величиною,предметами,темпами змін тощо,котрі виражаються числом.
5. 1)натурально(соціал-дарвініська);2)ідеалістична;3)матеаріалістична;4)формаційна. 6.атомісти 5-1 ст до н.е Греція, Італія Левкіп, Демокріт, Епіку, Лукрецій Атоми і порожнеча-дві першооснови світу; матеріалізм,заперечення богів;питання етики і способу та мети життя /особливо в Епікура/.
8. Кант 10. Євангеліє від Луки БІЛЕТ №13 1.Так, в одиничному завжди присутнє загальне як те спільне та істотне,що об'єднає йог з іншим одиничним. 2.Антична філ.була космоцентр.,бо всі філ. школи античності в центрі своїх учень ставили поняття космосу. 3. Стрибок - розрізняють за: характером, змістом, формою їхнього прояву та ін.) 4. Якість Кількість Філ.кат.,що виражає таку визначеність об»єкта,зміна якої у певних межах не веде до перетворення даного предмета в інший і характеризується величиною,предметами,темпами змін тощо,котрі виражаються числом.
5. 1)основа пізнаня;2)мета пізнання; 3)критерій пізнання;4)джерело і рушійна сила. 6.софісти 5-4 ст до н.е. Греція, Протагор, Гордий, Продик, Антисфен, Критій Релятивізм як спільна риса всіх софістів; невизнання об'активної істини,відносність добра і зла протиставлення проти сталості природи і мінливості людських законів, розробка проблем логіки і граматики,широке використання софізмів як способу аргументації.
8. Руссо 10. Вольтер БІЛЕТ №14 1. Так, каузальність(від лат.пауза-причина)-це те саме,що і причинність. 2.Філ. Відродження була антропоцентричною бо вцентрі цієї філ.стояла люд.(антропос) і все, що пов'язане з її діяльністю. 3. Протилежність 4. Кількість Якість Філ.кат,що виражає невіддільну від буття об'єкта його істотну визначеність,завдяки якій він є саме цим,а не іншим об'єктом.
5. 1)логічні;2)прагматичний;3)естетичний;4)моральні. 6.академія Платона 4ст. до н.е. Греція, Афіни Платон (засновник), Аркесілай, Севсіп, Карнеад, Ксенократ, Кратет Вчення про ідеї як вічні і незмінні першооснови речей;про безсмертя і переселення душ;культ геометрії як основи пізнання;боротьба з матеріалістичною філософією.
8. К. Маркс 10. Кант БІЛЕТ №15 1. Так, необхідність і випадковість є діалектичними протилежностями-необхідність реалізується тільки через ряд випадковостей а випадковість є формою існуваня необхідності. 2. Суспільний договір є договором між народом і владою 3. Якість – це внутрішня визначеність предметів і явищ. Я. виявляє себе через властивість. 4. Матеріальне буття Ідеальне буття Буття людського духа в усіх його проявах, форми пізнання, психічне.
5. 1)потреби;2)інтереси;3)цінності. 6..перипатетики 4ст.до н.е. Греція, Афіни Аристотель (засновник) Теофраст, Стратон, Арістон, Діодор Основою проблематики перипатеків було вчення Аристотеля:про матерію як субстрат речей,про єдність матерії і форми, про чотири причини існуючого:формальну,матеріальну,Діючу і цільову;про активність форми і пасивність матерії,про можливість і дійсність,про Теоса як форму всіх форм і вічне нерухоме і незмінне ідеальне першоначало світу.
8. Ф. Енгельс. 10. Сковорода БІЛЕТ №16 1. Ні, народонаселення це все населення певного краю чи країни.це поняття є категорією етнічною,а суспільство-категорія соціальна,що назначає історично визначений тип соціальної с-ми. 2. Для софістів головним було не досягнення істини,а способи її доведення,які часто за видимістю логічної правильності приховували навмисне перекручення істини:істину видати за хибність,хибність за істину,добро-за зло,зло-за добро і тд. 3. Система 4. Ідеальне буття Матеріальне буття Буття природи, суспільства, індивіда яке існує об'єктивно.
5. 1)ступінь задоволення;2)розвиток продуктивних сил;3)рівень культури моралі;4)рівень демократії і свободи. 6. стоїки 3 ст. до н.е. Греція, Афіни Зенон із Кітіона/засновник/Хрисіп, Посидоній,Епіктет,Аврелій Етика,натурфілософія,логвка,вчення про пасивне начало-речовину й активне начало-всепроникаючий логос,або бог;про чотири першоелементи світу-землю,воду, повітря і вогонь;про мету життя як життя узгоді з природою;про логос як закон світу і долю людини,яку не можна змінити,а слід приймати покірно і безприсно як необхідність.
8. Фейєрбах 10. Кант БІЛЕТ №17 1. Ні, індивід це неповторні риси люд.якими він наділений від природи,а особистість це соціально сформовані особливості людини. 2. Причинності.головне для детермінізму –з'ясувати об'єктивно-існуючі причинно-наслідкові зв»язки,в цьому він вбачає головне завдання як наукового,так і всякого пізнання взагалі. 3. Наука 4. Одиничне Загальне Філ.кат.на позначення спільних й істотних рис в одиничному.
5. 1)великі соціальні групи;2)малі соц.групи;3)особистості. 6..неоплатоніки Ідеалізм 3ст н.е Італія Плотін,Порфирій,Ямвліх, Амелій,прокл Єдине в усій повноті його буття, світ-еманація (випромінюваня) Єдиного, внаслідок чого послідовно виникають розум/світ ідей світова душа і природа/чуттєвий матеріальний світ/;мета життя як звільнення від усього тілесного; визнання найвищого буття як творчого начала.
8. Гегель 10. Е. Фромм БІЛЕТ №18 1. Ні, немає науки індійської,нім,укр.,а філ.є.Неможе існувати наук.які взаємно заперечують одна одну,а такі філ.вчення є-матеріалістичні і ідеалістичні. 2. Випадковості. Оскільки він взагалі заперечує об'єктивне існування причинності 3. Творчість (Головна цінність відображуваної діяльності людської свідомості полягає у творчому її функціонуванні, коли розпредметнення результатів попередньої діяльності супроводжуєтьсявнесенням у них нового змісту, що істотно змінює попередній зміст. 4. Загальне Одиничне Філ.кат.на позначення неповторного,індивідуального в предметах і явищах
5. 1)наукова творчість;2)технічна творчість;3)художня творчість;4)соціальна творчісь. 6.Александрійська школа Ідеалізм 1ст.до н.е.-6ст.н.е Єгипет, м. Александрія Оріген, Климент, Філон, Аммоній Синтез ілінської культури і християнськоі віри;теорія трьох смислів Біблії:тілесний/буквальний/ Душевний/моральний/і духовний/філософсько-містичний/; проблема боголюдини.
8. Бердяєв 10. Дж. Берклі БІЛЕТ №19 1. Ні, хоча поняття “культура”і “цивілізація тісно пов”язані між собою,вони не є тотожними,бо культура-це насамперед сфера духовного в суспільстві і людині,а цивілізація-це впершу чергу сфера громадянського суспільства,рівень розвитку техніки,правових і політичних норм,ступінь захищеності прав і свободи людини, міра гуманізованості суспільства. водночас неправомірно протиставляти цивілізацію і культуру як це робили напр.. О.Шпенглер та М.Бердяєв. 2.Апологетика є характеристикою патристики,бо вона відноситься до тогораннього періоду становлення християнського богослов'я,коли отці церкви-(патери)змушені були захищати християнське віровчення (бути його апологетами)від чисельних нападів світської влади і язичницьких філосфів. 3. Істина 4. Метафізика Діалектика Спосіб мислення і підходу до предметів,коли всі вони розглядаються у взаємозв'язках і розвитку як внутрішньо суперечлив і де протилежності переходять одна в одну.Найповніше розроблений Гегелем.У марксизмі-учення про найзагальніші закони розвитку природи,суспільства і мислення.
5. 1)воно;2)понад я;3)я. 6.номіналісти Ідеалізм 12 ст н.е Франія Англія Росцелін, Дуно Скот, Оккам Визнання одиничного як реально існуючого і проголошення універсалій(загальних понять)як таких, що не мають реального буття, а є лише номенами /назвами/класів однорідних предметів.
8. О.П. Блаватська 10. Декарт БІЛЕТ №20 1. Так, всяка істина містить у собі момент релятивного тобто відносного адже істина –це процес,в ході якого окремі сторони істини уточнюються,розширюються чи звужуються або й відкидаються зовсім. 2. Фома(Тома)із Аквіну 3. Пізнання – ідеальна,духовна форма освоєння світу 4. Діалектика Метафізика Спосіб мислення,протилежний до діалектики,який розглядає предмети ізольовано без розвитку,без визнання їхньої суперечливої природи.
5. 1)біологічна;2)моральна;3)соціальна;4)релігійна. 6.реалісти ідеалізм 11-13ст Англія,Італія, Франція Ансельм Кентерберійський, гіль ом із шампо,Фома Акві нський,Ерігуена Проголошення/вслід за Платоном/ загальних понять/універсалій/як існуючих ркально і до речей.
8. В.І. Вернадський 10. Авенаріус БІЛЕТ №21 1. Так, в усякій нетривіальній істині поруч з відносним існують і зерна абсолютного знання ,тобто такого, котре з розвитком науки і практики залишатиметься сталим. 2. Філ.Відродженя (Ренесанс)відродила гармонійну людину доби античності,бо це збігалося уявленнями Ренесансу про сутніст і призначення людини.адже в центрі своєї філ.Відродження поставило саме людину. 3. Культуру 4. Сутність Явище Філ. кат.,що виражає зовн.прояви сутності,зовнішню фрму існування сутності.
5. 1)буття речей;2)буття людини;3)духовного;4)соціального буття;3)буття індивідуалізованого та об'єктивного духовного. 6.Києво-Могилянська акдемія.ідеалізм.пантеїзм (Сковорода) 1632р. Україна Київ Гізель Козачинський, Могила, Прокопович, Сковорода Натурфілософська проблематика природа людини,мета і сенс життя, риторика,логіка,метафізика,вчення про державу та її роль у суспільстві.
8. Г. Маркузе 10. Гегель БІЛЕТ №22 1. Ні, свобода не може бути абсолютною,оскільки вона кінчається там,де починається свобода і право іншої людини. 2. Геліоцентризм, бо саме в цю добу Миколай Коперник створив свою геліоцентричну с-му. 3. Свідомість 4. Явище сутність Філ. кат.,що виражає внутр.глибинні зв»язки предмета,його основу.
5. 1)політична;2)моральна3)філософська;4)правова. 6. Львівсько-Варшавська школа.неопозитивізм,логічний позитивізм 20-ті роки Україна, Польща Твардовський(засновник), Лукасевич,Котарбінський, Лиснєвський,Тарський Утвердження раціоналізму за допомогою апарату математичної логіки,заперечення ірраціоналізму, дослідження логіки наукового міркування, ґрунтовна розробка проблем математики, логіки, методології, дедуктивних наук, логічної семантики.
8. Г.С. Сковорода 10. Фейєрбах БІЛЕТ №23 1. Не визнає бо, вважає, що сутність Христа і його природа є виключно божественною,духовною,а не тілесною.земною. Офіційний погляд Церкви-Христос має дві природи-божествену і тілесну,оскільки був народжений людиною від земної жінки. 2. Макіавелі абсрагувався від морально-етичних оцінок норм і законів права і політики,чим вперше в європейській філ. І юриспруденції відділив мораль відділив мораль від політики і права 3. Практику 4. Необхідність випадковість Філ.кат.,що виражає одиничні неістотні,зовнішні зв'язки предметів і явищ;те,що може відбутися,а може й невідбутися.
5. 1)речовина2)поле;3)фіз.вакуум;4)антиматерія. 6.Віденський гурток.Неопозитивізм. логічний позитивізм 20-ті роки 20ст. Австрія, Відень Шлік,Гьодель,Карнап,Нейрат, Фейгль,Франк Намагання побудувати філософію на строго логічній і науковій основі;принцип верифікації як засіб відокремлення наукових висловлювань від ненаукових.
8. Л. М. Гумільов 10. Маркс БІЛЕТ №24 1. Так визнає таких поглядів дотримувалися, зокрема, Джордано Бруно, Бенедикт Спіноза, Г. Сковорода. 2. За Томасом Мором стимулювати людську працю може тільки висока мораль, а не примус. Там, де примус, там немае ні свободи праці, ні моральних стимулів до підвищення її продуктивності, як це було в добу рабовласництва чи феодалізму. 3. Свободу 4. Випадковість необхідність Філ.кат.,що позначає спосіб перетвореня в дійсність єдиної в данних умовах можливості;те,що неминуче має відбутися саме в такий спосіб,а не інший.
5. 1)рух;2)простір;3)час;4)спокій. 6..німецька класична філософія.Ідеалізм.Матеріалізм 18-19ст Німеччииа Кант,Фіхте,Шеллінг,Гегель, Фейєрбах. Проблеми гносеології,активна роль суб'акта в пізнанні,категоричний імператив;діалектика як всезагальний метод пізнання і принцип розвитку;людина як основний предмет філософії,спроба створити нову релігію як мораль нового суспільства.
8. П. Д. Юркевич 10. Шеллінг БІЛЕТ №25 1.Так визнає,оскільки апологетика проголошувала сумісність грецької філ.з принципами віровчення Ісуса Христа. Апологети тобто раньо-християнські письменники 2ст.(Юстин,Афіногор), широко використовували твори античних авторів для захисту християнства від нападоязичницьких володарів і вчених. 2.За Локком, первинними якостями є форма ,розмір,довжина, вага і т.п. тобто ті якості, які є об'єктивними, і не залежать від будови і стану органів чуття суб'єкта, які видбивають властивості предметів у об'єктивній формі. 3. Прогрес (має місце там, де підвищується рівень організації системи, її цілісності, пристосованості до середовища, функціональна і струкрур. ефективність, генетична пластичність з високим рівнем наступного розвитку) 4. Причина наслідок Явище, яке характеризується необхідністю, породжується причиною.
5. 1)діяльне відображення; 2)рефлексів; 3)предметність; 4)самосвідомість. 6.франкфуртська школа 30-40р 20ст Німеччина Хоркхаймер,Адорно,Маркізе, Фромм,Хбермас “критична теорія суспільства”поєднання критики Маркса бурж.культури згегельянством і фрейдизмом,ґрунтовна розробка проблеми відчуження,проблеми масової культури” і “масового суспільства”;формування принципів “заперечної діалектики”.
8. Дмитро Донцов 10. Дж. Локк БІЛЕТ №26 1. Так, схоластика надзвичайно широко використовувала філософські ідеї Платона та Аристотеля як для раціонального обґрунтування Бога так і для обгрунт.середньовічного реалізму.Твори названих філософів використовували як представники ранньої схоластики (Ансельм Кентерберійський, П'єр Абеляр)так і представники пізньої схоластики (13-14ст.-Ф.Аквінський,Дунс Скот,Вільям Оккамта ін.) 2. Колір,смак, звук,запах. 3. Заперечення-заперечення 4. Наслідок причина Явище,котре за певних умов щоразу з необхідністю породжує інше явище-наслідок.
5. 1)абсолютна ідея поза часом і простором; 2)природа;3)суб'єктивний дух. 6..школа психоаналізу філософський психологізм Кінець19-поч.20ст Австрія Фрейд (засновник), Юнг Проблема безсвідомого;Я,Воно, Над-я; “комплекс Едіпа”,лібідо виявлення основ людського буття і психіки.
8. Альбер Камю 10. П. Юркевич БІЛЕТ №27 1.Так, визнає.як твердить Гегель у 3 книгі “лекції по історії філософії”, вСірії,особливо в таких містах як Бейрут,Антіохія,Ейдес,існували потужні наукові центри,які становили собою з”єднуючу ланку між грецькою філ.і арабською вченістю.Араби старанно студіювали твори Аристотеля вони головним чином коментували твори Стаєри (Альфа рабі, Авіценна, Аверроєс). 2. За Марксом, відчуженняможна подалати тільки шляхом знищення приватної власності, бо лише вона дае можливість привласнювати резульат праці інших лбдей(товари,вироби ремісників, твори мистецтва,література). 3. Протеріччя 4. Форма зміст Філ.кат.що виражає внутр єдність усіх сторін,елементів і властивостей даного предмета.
5. 1)теза; 2)метод; 3)воля; 4)антитеза; 5)синтез. 6.Герменевтика 19ст. Німеччина Шлейєрмахер/засновник/ Дільтей,Гайдеггер,Гадамер Вживання в текст,щоб його зрозуміти так,як розумів сам автор; реконструкція Духа минулих епох /Дільтей/;герменевтика як функція онтології, проблема розуміння /Гадамер/.
8. Рене Декарт 10. Сартр БІЛЕТ №28 Ні, номіналісти вважали.що загальним поняттям(універсаліям)в дійсності нічого не відповідає,що вони є лише назвами(номенами)для класів однорідних предметів,які існують як індивіди. 2. Серце, бо тільки в ньому зосереджено сутність людини і її духовний стрижень. 3. Дійсність 4. Зміст форма Філ.кат.,що виражає спосіб існування певного змісту: внутрішня структура змісту, його організація.
8. Д.І. Чижевський 10. Конфуцій БІЛЕТ №29 1.Так, погоджуються ,бо їхні погляди на універсалії збігалися з поглядами Платона на ідеї,поняття. 2. Це Біблія. На його думку Біблія є незвичайна книга, де написане слід розуміти прямо(буквально текстуально), а переносно ,символічно, бо текст Біблії – цеприхований зміст зібрання символів, які і нам треба навчитись розшифровувати, за видемим бачити невидиме. 3. Релятивність 4. Можливість дійсність Філ.кат.на позначення реально існяючого буття/природи,суспільства,свідомості/;сукупність усіх реалізованих можливостей
5. 1)шлях павука;2)шлях мурашки;3)шлях бджоли; 6.український романтизм, ідеалізм 19ст Україна Котляревський, Максимович, Шашкевич, Гоголь. “народна душа”. Внутрішнє значення і єдність предмета,зведення знання до загального начала і розвиток їх у структурну систему/Максимович/. Мова як найважливіший елемент національної свідомості і самобутності,ідеальний та ірраціональний характер творчості /Шашкевич/. Очищення і піднесення людської душі до добра,зло і брехня притаманні самому життю,тому соціальні зміни їх не змінять до того часу,коли не зміниться сама душа людини/Гоголь/.
8. Джон Локк 10. Кант БІЛЕТ №30 1.Так, об'єкти існують незалежно від того чи сприймаюься вони суб'єктами чи ні. Існування об'активного світу не залежить від пізнання його суб'єктами. 2. За Люттером праця є покликанням, а той, хто працює за покликанням, не сприймає працю як тягар, а як Боже благословення, як Божий заповіт. 3. Заперечення 4. Дійсність можливість Філ.кат.,що виражає сукупність передумов,котрі за певних умов можуть стати дійсністю.
5. 1)визначення принципів;2)поділ предмет дослідження на стільки частин, наскільки це можливо(аналіз);3)перехід від простого до складного,а потім об'єднання аналізу в одно ціле;4)енумерація – робити повний перелік настільки повним,щоб у ньому ніщо не було пропущеним. 6..неопозитивізм.Суб”активний ідеалізм. 20р.20ст. Австрія Шлік,Карнап,Нейрат,Рейхенбах Айдукевич,Бриджмен, Аналіз і структура мови,логічний синтаксис,формалізація мови,логічна семантика;лінгвістична філософія,аналітична філософія.
