КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИЩОДО ЗАСВОЄННЯПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ 4.1. ФОРМИ КОНТРОЛЮ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Необхідною умовою для допуску студента до екзамену є виконання ним протягом семестру двох лабораторних робіт і отримання позитивної оцінки з контрольної роботи. Лабораторна робота № 1 «Розробка постановки задачі та її розв’язання на ЕОМ» (ЛР1) полягає у виконанні постановки задачі і заданні алгоритму її автоматизованого розв’язання на основі використання табличного процесора або СУБД. При виконанні роботи обов’язковим є створення форми (форм) вихідних повідомлень, які видаються на друк або на екран, і визначення переліку необхідних первинних атрибутів (даних), які представлені у вигляді файла типу .DBF і можуть бути оброблені в подальшому табличним процесором або СУБД. Розробка постановок задач на стадії технічного проектування є одним з важливіших етапів і виконується при активній участі користувача. Вона супроводжується формуванням документа «Опис постановки задачі» (РД 50-34.698-90), який містить розділи: «Характеристика задачі», «Вихідна інформація» та «Вхідна інформація». Методичні вказівки до виконання роботи задані на стор.7-9 «Тематики практичних і лабораторних робіт та завдання до самостійної роботи з дисципліни «Інформаційні системи і технології в банківській справі». Київ, КНЕУ. — 1998 р. автори: Рогач І.Ф., Денісова О.О., Каранфілов М.С. ЛР1 не вимагає спеціального програмного забезпечення і тому може виконуватися, практично, на будь-яких ПК. Лабораторна робота № 2 (ЛР2) «Моделювання роботи операційного дня банку» вимагає спеціального програмного забезпечення і тому може виконуватися тільки в тих комп’ютерних класах ВЦ КНЕУ, де це програмне забезпечення встановлено, під керівництвом викладача і з дозволу інженера, який веде цей програмний продукт і відповідає за його готовність до роботи. Метою лабораторної роботи є ознайомлення студентів з автоматизацією основних функцій операційного дня банку за допомогою програмного комплексу ОДБ «УНІТІ-БАРС». Вона є комплексною і може виконуватися поетапно. Вказівки до лабораторної роботи № 2 наведені на стор. 25-32 «Тематики практичних і лабораторних робіт та завдання до самостійної роботи з дисципліни «Інформаційні системи і технології у банківській справі», Київ, КНЕУ. — 1998 р., автори: Рогач І.Ф., Денисова О.О., Каранфілов М.С. Окрім того, додаткова інформація про роботу з пакетом і його можливості знаходиться в файлах технічної документації до комплексу (каталог FOX/DOK). По кожній лабораторній роботі контроль полягає в оцінці виконання студентом окремих завдань роботи безпосередньо на ПК і в захисті звіту. Результати контролю оцінюються за двобальною системою: «зараховано», «не зараховано». «Не зараховано» проставляється, якщо: студент не може продемонструвати виконання на ПК окремих пунктів завдання своєї роботи; звіт по ній не відповідає вимогам або містить результати виконання чужого варіанта; студент подає звіт про виконання лабораторних робіт пізніше вказаного викладачем терміну, дає неправильні відповіді на запитання поточного контролю, по технології і змісту лабораторної роботи, припускається грубих помилок і не може їх виправити, ухиляється від захисту без поважних причин. Оцінювання знань студентів на екзамені здійснюється за 100-бальною системою з подальшим переведенням в традиційну 5-бальну систему: в екзаменаційну відомість виставляються підсумки за 100-бальною і 5-бальною системами, в залікову книжку — лише за 5-бальною системою. Кожне запитання оцінюється за такою шкалою: 10, 5, 0 балів. Врахування рівня знань здійснюється за такими критеріями: Відмінному рівню (10 балів) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння інформації з лекційного курсу, основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами та інструментарієм, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових проблемних ситуацій. Задовільному рівню (5 балів) відповідає виявлення знання основного програмного матеріалу; засвоєння інформації в основному з лекційного курсу; володіння основним понятійним апаратом, методами та інструментарієм, передбаченими програмою, вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, допускаючи окремі непринципові помилки. Незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин у знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методами і інструментарієм, допускаючи при їх використанні принципові помилки; відсутність відповіді на питання. Оцінка по білету в цілому визначається як середньозважена оцінок усіх десяти запитань білета із врахуванням їх вагових коефіцієнтів. Наприклад, типовий випадок, коли вагові коефіцієнти всіх питань окрім 10-го (завдання) дорівнюють одиниці, а вага 10-го питання в два або три рази вища, тобто рівняється двом або трьом одиницям. Перелік екзаменаційних запитань і завдань, структура екзаменаційних білетів та приклад білета приведено нижче (п.п. 4.2. — 4.5.). Для традиційного оцінювання знань для фіксації оцінки в нормативних документах приймається така шкала: 1) 85 — 100 балів—оцінка «відмінно»; 2) 65 — 80 балів — оцінка «добре»; 3) 50 — 60 балів — оцінка «задовільно»; 4) нижче 50 балів — оцінка «незадовільно». Проміжний контроль за самостійною роботою студентів протягом семестру здійснюється: захистом звітів по лабораторних роботах; перевіркою виконання індивідуальних завдань. Загальна схема віднесення тем дисципліни до навчальних блоків (модулів) та форми проміжного контролю наведені в табл. 4.1. Таблиця 4.1 ТАБЛИЦЯ ФОРМ ПРОМІЖНОГО КОНТРОЛЮ Номер блоку (модуля) Теми блоку Форми контролю Термін
1 Теми: 1, 2, 3. Захист Л/р № 1 5, 6 тиждень
2 Теми: 4,5, 6,9,11 Захист Л/.р № 2 10, 11 тиждень
3 Теми: 7, 8, 10, 12, 13 Контрольна робота 14 тиждень
Поточний контроль за роботою студентів здійснюється перевіркою виконання заданих завдань, перевіркою готовності студентів до виконання лабораторних робіт і практичних занять, а також шляхом проведення контрольної роботи на практичних заняттях в аудиторії з тем відповідного навчального блоку (модуля). Суть контрольної роботи полягає в тому, що студент повинен в аудиторії дати відповідь у письмовій формі на запитання, які йому випадуть, з розглянутих раніше тем навчального модуля. Відповідь по «випадково» вибраних запитаннях оцінюється в двобальній системі: на «вірно» (зараховано) і «не вірно» (не зараховано). Перелік усіх запитань поточного контролю по всіх навчальних модулях є попередньо відомий і наводиться нижче (п. 4.6). 4.2. ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ Одиниці виміру економічної інформації. Фінансово-кредитна інформація та її властивості. Основні структурні одиниці економічної інформації. Елементарні структурні одиниці економічної інформації. Складні структурні одиниці економічної інформації. Показники, задання первинних і вторинних показників. Формалізоване задання атрибутів. Показники і повідомлення, визначення та задання. Інформаційний масив та його характеристика. Формалізоване задання первинних і вторинних показників. Запис. Характеристики запису. Код, алфавіт і довжина коду. Код, основа і місткість коду. Основні системи класифікації. Ієрархічна система класифікації та її суть. Основні системи класифікації. Фасетна система класифікації та її суть. Системи кодування проставлення кодів у порядково-серійній системі. Системи кодування проставлення кодів при послідовній системі. Системи кодування проставлення кодів при паралельній системі. Контрольне число. Використання його для контролю при вводі та передачі даних. Суть автоматизації контролю правильності введення числових даних документів. Суть автоматизації контролю правильності передачі електронних повідомлень. Класифікатори економічної інформації. Види класифікаторів за сферою дії. Класифікатори економічної інформації. Види класифікаторів за призначенням. Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації, її складові. Основна відмінність АІС у фінансово-кредитних установах від АІС на виробничих об’єктах. Обов’язкові складові (АРМи) АІС окремого банку. Види структур комерційних банків. Проблеми створення ІС для багаторівневих комерційних банків. Основні принципи створення АІС у фінансово-кредитних установ. Додаткові принципи створення і функціонування АІС у фінансово-кредитних установах. Додаткові вимоги при створенні та функціонуванні АІС у банківських установах. Декомпозиція АІС. Головні компоненти системи. Підсистеми забезпечуючої частини. Структура функціональної частини банківської АІС. Ознаки виділення підсистем. Поняття АРМ, типи АРМ. Загальна послідовність проведення автоматизації банківських установ. Стадії створення АІС. Технічне завдання і його основні розділи. Етапи автоматизації задачі в умовах існування АІС. Постановка задачі та її розділи. Послідовність розробки постановки задачі. Контрольний приклад і його призначення. Алгоритм розв’язання задачі та способи його задання. Алгоритм, рівні деталізації алгоритму. Основні вимоги до обліково-операційної роботи в банківській АІС. Структура коду особового рахунка в банках України. Забезпечення відповідності аналітичного та синтетичного обліку в банківській АІС. Структура коду балансового рахунка в банківській системі України та її використання в АІС. Основні функції, які автоматизуються в ОДБ банківської АІС для розрахункових операцій. Основні функції, які автоматизуються в ОДБ банківськіої АІС для касових операцій. Основні масиви обміну між ОДБ і АРМ-3 протягом робочого дня банку. Які дані (атрибути) містять основні інформаційні масиви обміну між ОДБ і АРМ-3? Тип і загальна структура масивів обміну між ОДБ і АРМ-3. Вихідне повідомлення ОДБ для клієнтів, його зміст і форма. Основні типи блоків ОДБ та їх призначення. Основні операції блоків першого типу ОДБ. Основні операції блоків другого типу ОДБ. Основні операції блоків третього типу ОДБ. Блоки «відкату» в ОДБ та їх призначення. Блоки ведення нормативно-довідкової інформації в ОДБ та їх призначення. Вхідні потоки інформації банківської АІС. Зміст першого вхідного потоку інформації банківської АІС. Зміст другого вхідного потоку інформації банківської АІС. Основні етапи технології відкриття нових особових рахунків в ОДБ КБ. Основні етапи автоматизованої технології касових операцій. Основний принцип автоматизації касових операцій у банківській ІС та види касових файлів-журналів. Операція «Оплата документа» на АРМ касира, її зміст і технологія. Основні етапи автоматизованої обробки платіжних документів. Автоматизація статистичної звітності банків. Форми подання даних. Ознаки виділення комплексів задач при автоматизації кредитних операцій. Основні процеси автоматизованого ведення кредитних і депозитних угод. Існуючі підходи до організації автоматизації валютних операцій та їх суть. Стадії кредитування, характеристика основних задач першої стадії. Стадії кредитування, характеристика основних задач третьої стадії. Стадії кредитування, характеристика основних задач другої стадії. Суть операції автоматизованого контролю виконання угод за кредитами та депозитами. Особливості відкриття валютних рахунків та алгоритм котирування залишків на них. Автоматизація розрахунку кредитоспроможності постачальника. Автоматизація валютних операцій у пунктах обміну валюти. Загальна структура електронної пошти НБУ. Призначення та особливості електронної пошти НБУ. Структура поштового повідомлення і адреси в електронній пошті НБУ. Способи забезпечення контролю доставки повідомлень в електронній пошті НБУ. Можливості, які надаються кінцевим користувачам у вузлах електронної пошти НБУ. Види файл-квитанцій електронної пошти НБУ та їх призначення. Основні задачі в яких використовується електронна пошта НБУ. Існуючі основні типи систем банківських розрахункових операцій. Основні інформаційні масиви обміну між банком і РРП та їх загальна структура. Структура імені файлів у СЕП та її використання. Загальна структура системи міжбанківських електронних платежів НБУ. Основні елементи СЕП. Призначення. АРМ-1. Основні елементи СЕП. Призначення. АРМ-2. Основні елементи СЕП. Призначення. АРМ-3. Проходження платежів по СЕП. Основні етапи обробки масивів платежів на рівні РРП. Файли квитовки при роботі банку в СЕП. Електронний документ СЕП та вимоги до нього. Режим роботи РРП та його основні етапи. Суть етапу «Закінчення початкових міжрегіональних оборотів» РРП. Основні роботи етапу «Кінець робочого дня» в РРП. Регламент роботи банку в СЕП. Основні роботи етапу «Кінець робочого дня» в банку. Призначення і структура файлів типу В і А. Призначення і структура файлів типу S і Т. Основні елементи ПСНП. Моделі роботи банку в СЕП при наявності АРМ-3 у всіх його філіях. Моделі роботи банку в СЕП при наявності АРМ-3 тільки у головного банку. Можлива кількість моделей роботи банків у СЕП, існуючі моделі роботи банків. Умови роботи банку в СЕП по «нульовій» моделі. Умови роботи банку в СЕП по «першій» моделі. Умови роботи банку в СЕП по «другій» моделі. Умови роботи банку в СЕП по «третій» моделі. Умови роботи банку в СЕП по «четвертій» моделі. Характеристика «п’ятої» моделі роботи комерційних банків у СЕП. Характеристика «шостої» моделі роботи комерційних банків у СЕП. Види лімітів, способи їх задання і використання при роботі банку в СЕП. Взаємодія головного банку і філій при роботі по «другій» і «третій» моделі. Суть бізнес-правил і їх використання в моделях роботи комерційних банків у СЕП. Характеристика «сьомої» моделі роботи комерційних банків у СЕП. Система СВІФТ, її призначення та можливості. Структура повідомлень у системі СВІФТ. Структура системи СВІФТ, основні її складові. Забезпечення безпеки функціонування в СВІФТ. Затрати підключення і роботи в СВІФТ. Призначення і зміст кожної складової повідомлення в СВІФТ. Система «Клієнт—Банк», її призначення і основні елементи. Варіанти структури системи «Клієнт—Банк». Основні технологічні операції по роботі з платіжними документами в АРМ-Клієнт. Суть операцій «Підпис документа» в АРМ-Клієнт, який статус документ приймає після її виконання? Суть операцій «Відкрити новий документ» і «Відправити документ». Який статус приймає документ після їх виконання? Інформаційне забезпечення системи «Клієнт—Банк». Статуси документів при їх обробці в АРМ-Клієнт. Суть операцій «Відкрити новий документ» і «Копіювати документ». Основні випадки їх використання. Призначення АРМ-Клієнт і АРМ-Банк. Призначення АРМ-Клієнт і концентратора повідомлень клієнтів у системі «Клієнт—Банк». Типи електронних грошей. Основні елементи системи електронних грошей. Смарт-картки і їх використання як електронних грошей. Електронні гаманці та їх типи. Використання електронних гаманців у системі електронних грошей. Використання дебетових карток у системі електронних грошей. Використання розрахункових карток у системі електронних грошей. Технічна характеристики смарт-карток. Особливості використання смарт-карток як електронних грошей. Структура Національної системи масових електронних платежів. Які операції можуть виконуватися в Національній системі масових електронних платежів для електронних гаманців і чеків в режимі «off-lіne»? Які операції можуть виконуватися в Національній системі масових електронних платежів для електронних гаманців і чеків в режимі «on-lіne»? Які нефінансові операції можуть виконуватися з картками в Національній системі масових електронних платежів у банку-емітенті? Функціональні підсистеми автоматизованої системи фінансових розрахунків. Основні задачі першого блоку автоматизованої системи фінансових розрахунків. Основні задачі другого блоку автоматизованої системи фінансових розрахунків. Основні задачі третього блоку автоматизованої системи фінансових розрахунків. Основні задачі четвертого блоку автоматизованої системи фінансових розрахунків. Структура функціональної частини автоматизованої системи фінансових розрахунків на рівні підсистем і блоків. Специфіка технології розв’язання планових задач в автоматизованій системі фінансових розрахунків. Специфіка технології розв’язання задач звітності та статистики в автоматизованій системі фінансових розрахунків. Особливості створення автоматизованої системи фінансових розрахунків. Основні функціональні АРМ ІС «Податки», використовувані на рівні районної ДПА. Основні функції ІС «Податки». Забезпечення контролю за правильністю введення даних з первинних документів в ІС «Податки». Основні джерела (системи) надходження та основні споживачі інформації районної ДПА. Основні принципи нарощування потужностей технічних засобів у ІС «Податки». Категорії користувачів у ІС ДПА. Основні принципи, цілі та завдання ІС «Страхування». Задачі основних функціональних підсистем АСІ «Страхування». 4.3. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ЕКЗАМЕНУ Значення яких структурних одиниць може містити інформаційний масив? Чи може запис масиву містити кілька показників (повідомлень) одночасно? Розрізняють довжину реквізиту та довжину його ідентифікатора. (Останню іноді неправомірно називають довжиною реквізиту). Поясніть різницю між цими поняттями. Чому дорівнюватимуть основи кодів із таким алфавітом: числовим; буквеним латинським; буквено-числовим латинським і як зміниться місткість коду в разі переходу від числового алфавіту до буквено-числового латинського? Призначення та склад постановки задачі і контрольного прикладу. У якому разі розділи 2-й і 3-й постановки задачі не розробляються? Рівні деталізації задання алгоритму. Чи можливі змішані рівні деталізації задання алгоритму однієї задачі? Чи можуть бути задані для розв’язання однієї і тієї самої задачі алгоритми з різними рівнями деталізації? Основні вихідні повідомлення модуля розрахункових операцій. Наведіть формули варіантів автоматизованого визначення процентів за залишками на особових рахунках. Назвіть основні вхідні повідомлення в разі розрахунку кредитоспроможності клієнта. Назвіть основні вихідні повідомлення в разі розрахунку кредитоспроможності клієнта. Чи можна з допомогою електронної пошти НБУ передавати повідомлення без підтвердження його доставки? Чому файл-квитанція про отримання платежу не зберігається в архіві вузла-відправника платежу? Визначте максимальний обсяг файла типу А в байтах та максимальне значення грошової суми, яку можна подати у платіжному документі файлів СЕП. Чому пакет платіжних документів, який забраковано АРМ-2 в РРП не повертається до банку-відправника? В якому разі можуть не мати інформаційних рядків файли типу Z, Т? Чи може бути в РРП більше одного АРМ-2? Чи може комерційний банк працювати за двома чи більше моделями одночасно? Чому? Назвіть недоліки роботи банку за «нульовою» моделлю. Як їх усунуто в моделі «першій»? Якими параметрами роботи філій може керувати головний банк за допомогою лімітів і в яких моделях? Чи можуть ліміти для філій набувати від’ємних значень? Чи можливо, щоб за моделлю «першою» під час заповнення документів та формування філією масивів типу А як відправник було проставлено МФО головного банку або самої філії? Чи відображаються на кореспондентському рахунку банку платежі між його філіями в разі роботи за моделлю «першою», «другою», «третьою»? Які витрати під час роботи у СВІФТ можна віднести до поточних? Чому всі операції з розрахунковою карткою можуть виконуватися лише в режимі прямого доступу ? Хто платить за додаткові послуги у разі використання смарт-карток як електронних грошей? Власник смарт-карток оплачує додаткові витрати всіх учасників системи чи лише свої? В яких задачах ІС клієнта може використовуватися інформація, отримувана АРМ-Клієнт із банку? Що це за дані? Які загальнодержавні та галузеві класифікатори використовуються в ІС «Податки»? У чому полягають особливості функціонування АСІ «Страхування» для різних рівнів страхової компанії? (*В завданнях з подальшими номерами курсивом виділено дані, які можуть змінюватися в конкретних задачах білетів.) * Документ «Платіжне доручення» містить атрибути: номер і дату документа, номер рахунка платника, код банку платника, номер рахунка одержувача та код його банку, суму платежу і його обгрунтування. Потрібно дати математичний опис алгоритму отримання на основі даних «Платіжних доручень» суми, яка була перерахована з рахунку клієнта-платника за період з Д1 по Д2. * Розробити алгоритм розв’язання задачі по визначенню величини залишків на дату Д1 по групах балансу, якщо відомі залишки на балансових рахунках на цю ж дату. * На основі даних файлів первинних міжбанківських платежів банку типу А розробити алгоритм отримання повідомлень про суми платежів, які були направлені банком за період Д1-Д2 у вказаний банк. * У файлі СЕП типу А службовий рядок займає 102 символи (байти), заголовочний — 195 байтів, а інформаційний — 594 байти. Потрібно визначити в байтах обсяг файла, який містить 100 платежів, і вказати його призначення. * На основі даних файлу зворотних міжбанківських платежів типу В розробити алгоритм отримання суми платежів, які надійшли до банку від інших банків за вказаний період Д1-Д2. * Із заданої множини імен файлів СЕП виберіть файли типу В і розкрийте інформацію, яку містять їх імена. Вкажіть призначення цих файлів. Документ «Платіжне доручення» містить первинний показник, який визначає суму платежу, перерахованого з рахунка платника на рахунок отримувача у відповідних банках згідно з документом, який має певний номер і дату оформлення. а) Сформуйте показники, які визначають загальну суму коштів, яка була перерахована з банку за день до решти банків на основі платіжних доручень. б) Введіть ідентифікатори, визначіть значення і сформуйте ІМА платіжних доручень «РDОR», який містить первинні дані та визначте довжину його запису і обсяг пам’яті, потрібний для зберігання 100 платіжних доручень. 4.4. СТРУКТУРА ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ БІЛЕТІВ № запитання в білеті Узагальнений розділ дисципліни Номери запитань в переліку екзаменаційних запитань
1 Фінансово-кредитна інформація як об’єкт автоматизованої обробки 1—24
2 Основи побудови та використання ІС у фінансово-кредитних установах 25—43
3 ІС комерційних банків. Автоматизація розрахункових і касових операцій 44—68
4 ІС комерційних банків. Автоматизація кредитних і валютних операцій 69—78
5 Електронні системи передавання банківської інформації 79—85, 119—134
6 Автоматизація міжбанківських розрахунків. Система електронних платежів (СЕП) НБУ 86—104
7 Моделі обслуговування комерційних банків у СЕП 105—118
8 ІС у фінансоввих установах, податковій системі та страхуванні 148—163
9 Електронні гроші. Задачі 135—147
10 Завдання Завдання (1—35)
4.5 ПРИКЛАД КОМПОНОВКИ ЗАПИТАНЬ В ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ БІЛЕТАХ Екзаменаційний білет 1 Одиниці виміру економічної інформації. Основна відмінність ІС в фінансово-кредитних установах від ІС на виробничих об’єктах. Основні вимоги до обліково-операційної роботи в банківській ІС. Ознаки виділення комплексів задач при автоматизації кредитних операцій. Загальна структура електронної пошти НБУ. Існуючі основні типи систем банківських розрахункових операцій. Моделі роботи банку в СЕП при наявності АРМ-3 у всіх його філіях. Функціональні підсистеми автоматизованої системи фінансових розрахунків. Типи електронних грошей. Значення яких структурних одиниць може містити інформаційний масив? Чи може запис масиву містити кілька показників (повідомлень) одночасно? 4.6. ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ Запитання блоку 1. (Теми: 1, 2, 3) 1. Значення яких структурних одиниць може містити інформаційний масив (ІМА)? Чи може запис масиву містити кілька показників (повідомлень) одночасно? 2. Чому дорівнюватимуть основи кодів із таким алфавітом: числовим; буквеним латинським; буквено-числовим латинським? Як зміниться місткість коду в разі переходу від числового алфавіту до буквено-числового латинського? 3. Код балансового рахунку банку має таку структуру:
Визначіть місткість коду за різних алфавітів та різних систем класифікації й кодування. 4. Нехай задано чотирицифровий код — 2317 і потрібно визначити контрольний розряд за формулою (*) при М = 7. Візьмемо вагові коефіцієнти для розрядів числа, зворотні номеру розряду, і визначимо К за формулою (*). Код 2 3 1 7; Вагові коефіцієнти 4 3 2 1; Чисельник у формулі (*): 8+9+2+7 = 26. . Кодове позначення з контрольним розрядом у разі, коли його включити в кінець коду, матиме вигляд 23172, а коли в початок, то 22317. Нехай під час введення коду виникла помилка і було введено, наприклад, число 21372 (переставляння чисел 3 і 1). Яке контрольне число, що не дорівнює 2, буде знайдено в результаті перевірки? 5. Проілюструвати застосування систем кодування найбільш наочно можна на такому прикладі. Нехай у деякій групі студентів 17 осіб жіночої та 8 чоловічої статі. Потрібно присвоїти кожній особі код, який визначав би її за прізвищем та статтю, застосовуючи різні методи кодування (див. таблицю). Прізвище КОД
Визначіть структуру використаних кодів для кожного методу кодування і закодуйте нові прізвища 27, 28, 29. 6. Головні відмінності між АІС у ФКУ та АІС на виробничих об’єктах. 7. Додаткові принципи (вимоги), що висуваються в разі створення АІС у ФКУ; у банківських установах. 8. Які існують стадії створення АІС та які із них є обов’язковими? 9. За якими ознаками виокремлюють функціональні підсистеми в АІС КБ? 10. Постановка задачі та її розділи. 11. Послідовність розробки постановки задачі. 12. Контрольний приклад і його призначення. 13. У якому разі розділи 2-й і 3-й постановки задачі не розробляються? 14. Рівні деталізації алгоритму. Чи можливі мішані рівні деталізації задання алгоритму однієї задачі? 15. Рівні деталізації алгоритму. Чи можуть бути задані для розв’язання однієї і тієї самої задачі алгоритми з різними рівнями деталізації? Запитання блоку 2. (Теми: 4, 5, 6, 9, 11) Які основні АРМ включає в себе програмний комплекс ОДБ? Функції АРМ операціоніста ОДБ. Функції АРМ технолога ОДБ. Основні етапи технології відкриття нових особових рахунків в ОДБ КБ. Суть автоматизації розрахунку кредитоспроможності постачальника. Автоматизація ведення кредитних і депозитних угод. Структура коду особового рахунка в банках України. Структура коду балансового рахунка в банківській системі України та її використання в ІС. Основні функції ОДБ, які автоматизуються в банківській ІС для розрахункових операцій. Основні функції ОДБ, які автоматизуються в банківській ІС для касових операцій. Основні масиви обміну між ОДБ і АРМ-3 протягом робочого дня банку. Які дані містять основні інформаційні масиви обміну між ОДБ і АРМ-3? Яких значень може набувати статус документа під час його підготовки в АРМ_К? Роль «електронного підпису» в забезпеченні цілості документа? В яких задачах АІС клієнта може використовуватися інформація, отримувана АРМ_К із банку? Можливості, які надаються кінцевим користувачам у вузлах електронної пошти НБУ. Види файл-квитанцій електронної пошти НБУ та їх призначення. Основні задачі, в яких використовується електронна пошта НБУ. Затрати підключення і роботи в СВІФТ. Варіанти структури системи «Клієнт—Банк». Призначення АРМ-Клієнт і АРМ-Банк. Призначення АРМ-Клієнт і концентратора повідомлень клієнтів у системи «Клієнт—Банк». Запитання блоку 3. (Теми: 7, 8, 9, 10, 12, 13) 1. Як визначити максимальний обсяг файла типу А в байтах? 2. Як обрахувати максимальне значення грошової суми, яку можна подати у файлах платіжних документів СЕП? 3. Якими параметрами роботи філій може керувати ГБ за допомогою лімітів? 4. В якому разі можуть не мати інформаційних рядків файли типу S, Т? 5. Основні інформаційні масиви обміну між банком і РРП та їх загальна структура. 6. Структура імені файлів у СЕП та її використання. 7. Основні елементи СЕП. Призначення АРМ-1. 8. Основні елементи СЕП. Призначення АРМ-2. 9. Основні елементи СЕП. Призначення АРМ-3. 10. Призначення і структура файлів типу В і А. 11. Призначення і структура файлів типу S і Т. 12. Моделі роботи банку в СЕП при наявності АРМ-3 у всіх його філіях. 13. Моделі роботи банку в СЕП при наявності АРМ-3 тільки у головного банку. 14. Можлива кількість моделей роботи банків у СЕП, існуючі моделі роботи банків. 15. Види лімітів, способи їх задання і використання при роботі банку в СЕП. 16. Суть бізнес-правил і їх використання в моделях роботи комерційних банків у СЕП. 17. Чому операції з розрахунковою карткою можуть виконуватися лише в режимі прямого доступу ? 18. Cтоп-листи і їх призначення в НСМЕП. 19. Типи електронних грошей. 20. Основні елементи системи електронних грошей. 21. Смарт-картки і їх використання як електронних грошей. 22. Електронні гаманці та їх типи. 23. Структура Національної системи масових електронних платежів. 24. Які операції можуть виконуватися в Національній системі масових електронних платежів для електронних гаманців і чеків у режимі «off-lіne»? 25. Які операції можуть виконуватися в Національній системі масових електронних платежів для електронних гаманців і чеків у режимі «on-lіne» ? 26. Які нефінансові операції можуть виконуватися з картками в Національній системі масових електронних платежів у банку-емітенті? 27. Які підсистеми входять до забезпечувальної частини системи? 28. Визначте основні компоненти інформаційного забезпечення. 29. Назвіть основні джерела надходження інформації РДПА. 30. Назвіть основних споживачів інформації РДПА. 31. Назвіть інші системи, інформація від яких надходить до АІС «Податки». 32. Категорії користувачів в АІС ДПА та їх функції. 33. У чому полягають особливості функціонування АСІ «Страхування» для різних рівнів страхової компанії? 34. Основні блоки функціональної структури автоматизованої системи фінансових розрахунків. 35. Особливості створення автоматизованої системи фінансових розрахунків. 36. Основні функціональні АРМ ІС «Податки», використовувані на рівні районної ДПА. 37. Назвіть і охарактеризуйте склад задач основних функціональних підсистем АСІ «Страхування».
