Тема 8. Становлення системи монополісn. капіталізму та його особлив.у провідних країнах
Заг. характеристика розвитку світового господарства наприкінці 19-поч. 20 ст.
Основні риси світового господарського розвитку:
новий етап НТР;
формування в пром.-сті масового в-ва;
трансформація системи вільної конкуренції на систему монополістичного капіталізму;
посилення у провідних країнах впливу держави на економіку та становлення держ. монополістичного капіталізму;
завершення територіального поділу світу та формування колоніальної системи;
початок економічного поділу світу;
інтенсивний вивіз капіталу;
мілітаризація економіки провідних країн внаслідок високої прибутковості і стабільності військового в-ва.
2.Чинники та особливості господарського розвитку у провідних капіталістичних країнах.
У кінці 19ст. у Великобританії темпи зростання в-ва, а відтак і госп. розвиток вцілому почали уповільнюватися.
Основні чинники:
вивіз капіталу в колонії, що обмежило можливості технічного переозброєння промисловості усередині країни;
низька енергоозброєність праці;
політика вільної торгівлі, активне зростання якої звузило ринки для англійських товарів;
втрата власної аграрної бази і збільшення залежності від імпорту хліба;
повільна монополізація англ.. промисловості;
не помірно високі бюджетні видатки на утримання найбільшого у світі флоту.
Господарство США у к.19 ст. отримало потужні імпульси для стрімкого розвитку:
активне впровадження у промисловість найновіших досягнень науки і техніки, впровадження масового в-ва;
створення великої кількості фермерських господарств, які використовували вільну найману працю;
іміграція в країну висококваліфіков кадрів;
прискорене залізничне будівництво;
швидке завершення індустріалізації;
концентрація промислового капіталу і його монополізація переважно у формі трестів;
злиття промислового капіталу з банківським;
розвиток міжнародної торгівлі;
активна протекціоністська політика у т.ч. участь у ек. поділі світу.
Господарський розвиток Німеччини набув позитивної виразної динаміки після політичного об*єднання країни в єдину державу (1871р.)
Основні чинники:
розвиток науки і освіти;
стрімка урбанізація населення;
завершення промислового перевороту з акцентом на галузі важкої промисловості;
концентрація в-ва та утворення монополій, переважно у формі картелів і синдикатів;
велика роль банків у стимулювання розвитку промисловості;
стрімкий процес концентрації банківського капіталу;
перехід до політики протекціонізму в торгівлі;
агресивна експансіоністська політика держави з метою забезпечення потреб нац.. компаній сировинними базами і ринками збуту.
3. Господарський розвиток укр. Земель в складі Рос. Імперії
Господарський розвиток Росії набув позитивної динаміки в 1860 роках.
Вирішальні значення щодо цього мали:
скасування кріпосного права
аграрна реформа
Основні риси господарського розвитку у післяреформений період:
-бурхливий розвиток капіталістичних відносин
-зростання товарності с.г та виникнення економії
-створення нового вугільно-металургійного центру
-ек. розвиток харчової промисловості
-концепція промислового к-лу та виникнення монополії, д-сть яких значною мірою контролювалися державою
-зрощення банківського к-лу з промисловим
-створення спеціалізованих товарних бірж і числених торгівельних фірм з розгалуженою мережею стаціонарних магазинів і складів
Додатковий ефект забезпечувала ефективна держ. Політика, зокрема:
-фін. Реформа, яка наповнила держ. Скарбницю і сприяло стабілізації грошової одиниці.
-перехід до політики протекціонізму торгівлі
-аграрна реформа Сталіна
Тема 9. Передумови становлення змішаної економіки та її теоретичне обґрунтування в кейнсіанській теорії
1.Ек. передумови виникнення кейнсіанства
Достатньо швидка відбудова світового господарства після І світ.війни та повоєнної ЕК. Кризи, високий рівень НТП та стрімкий розвиток молодих монополіз. галузей. Це зумовило впевненість багатьох політиків і науковців у настанні епохи вічного процвітання
Разом з тим їхня увага була відвернута від низки гострих ЕК. Проблем:
1.застій або спад в окремих галузях
2.відносна вузькість внутрішнього ринку
3.низька інвестиційна активність населення внаслідок вкрай нерівномірного розподілу доходів і низьких темпів викор. з/п.
За таких умов ЕК. Криза, що увійшла в історію під назвою «велика депресія» виявилася для багатьох неочікуваною і неминучою. Вона почалася у США у жовтні 29 року і згодом поширилась на весь капіталістичний світ.
Основні риси і наслідки кризи в США:
зменшеня обсягів пром. ви-ва майже вдвічі
банкрутство десятка тисяч в, приблизно 5 тис. банків та мільйона фермерських господарств.
різке зниження рівня з/п
зростаюче безробіття
Дефляція (наслідок ефекту перевиробництва)
Важливою рисою депресії була значна її тривалість зумовлена політикою держ. Невтручання в економіку, обґрунтованою пануючою на той час неокласичною теорією.
Таким чином екон. Думка виявилась нездатною дати адекватне пояснення, а тим більше вказати способи подолання кризи.
2. Кейнсіанська революція в економічній теорії та економічна політика
На початку 30-х в багатьох капіталістичних країнах під впливом ідей активного державного втручання змінилось політичне керівництво, яке розпочало реформи, проте, без належного теоретичного обґрунтування.
Лише в 1936р. була опублікована книга Джона Кейнса «Загальна теорія зайнятості проценту і грошей», яка створила теоретичну базу нового напрямку економічної теорії.
Кейнсіанство – це один з провідних напрямків розвитку сучасної наукової думки, основні положення якої були сформульовані в середині 30-х р. Джоном Кейнсом.
Основною ідеєю кейнсіанства є те, що ринкова система не є досконалою і саморегульованою, тому забезпечення повної зайнятості і економічного зростання потребує активного державного регулювання.
Основні ідеї Кейнса:
відкинув неокласичну концепцію і констатував, що цілковите домінування рікардіанського підходу протягом століття було катастрофою для економічної науки
мікроекономічного підходу неокласиків протиставив макроекономічний підхід
розглядав економіку, як єдине ціле, заснувавши нову наукову дисципліну – макроекономіку
ввів в економічний аналіз поняття «сукупний попит» і «сукупне пропонування», дослідив основні фактори, що впливають на них
заперечив закон Цея, поставивши на перший план проблему формування ефективного попиту
створив концепцію мультиплікатора інвестицій
обґрунтував парадокс ощадливості
сформулював основний психологічний закон
вважав втручання держави єдиним можливим засобом уникнення повної руйнації існуючих економічних форм і умовою для успішного формування приватної ініціативи
розробив програму економічних дій уряду спрямованих на стимулювання сукупного попиту в умовах кризи
Висновки Кейнса були настільки вражаючими, що його ідеї були прийняті як кейнсіанська революція в економічній теорії.
Політика нового курсу Франкліна Рузвельта
закриття всіх банків на так звані банківські канікули, після якх відновили роботу лише фінансово здорові установи
створення генеральної страхової корпорації
створення національної адміністрації з відбудови економіки
заборона вивозу золота за кордон та його викуп урядом з метою проведення деталізації
посилення контролю за біржами і ринками цінних паперів
об*єднання підприємців у союзи в середині яких діяли так звані, кодекси чесної конкуренції
організація громадських робіт
запровадження обов’язкових пенсій за віком і допомоги по безробіттю
підвищення рівня оподаткування для фінансування численних соціальних програм
3. Еволюція кенсіанства.
Революційні ідеї Кейнса дали поштовх до розвитку екон. науки вцілому, разом з тим вони пройшли серйозні випробування практикою в 2 пол. 20 ст., покликавши до життя такі напрямки:
кенсіанство;
посткенсіанство.
Неокенсіанство – це модифікований або оновлений, варіант кенсіанства, що значно більшою мірою відповідав реаліям розвитку капіт. Системи після 2 св. Війни.
Основну увагу приділяв проблемі заб-ня стану темпів екон. Зрост-ння.
Оксій Домар – осн. Праця «Нариси теорії економічного зростання»
Основні ідеї:
умовою довгострокової рівноваги вважав динаміку інвестицій, якій створ. Нові доходи і новий капітал;
розробив модель довгострокового екон. Зростання за умови відсутності екон. Прогресу (коли гранична продуктивність капіталу є постійною).
Райд Харрод – праця «До теорії екон. динаміки».
Основні ідеї:
розробив модель екон. Зростання, якій основну увагу зосередив на зайнятість роб. сили;
розробив принцип акселератора;
розрізняв гарантований та прир. Темпи економ. Зростання, співвідношення між якими хар-є стан економіки.
Елен Хансен – праці «Екон. Цикли та нац.. доход»
Основні ідеї:
розробив клас-ію циклів, розвинув інв.-ну теорію циклів;
причиною циклічності вважав коливання динаміки інвестицій, який поділяв на автономніі індуковані;
розробив модель мультиплікатора-акселератора;
розробив модель спільної рівноваги товарного і грошового ринків.
Артур Філіпс – праця «Взаємозвязок між безробіттям та темпами приросту номінальноїьЗП у Великобританії в 1861-1957рр.»
Основні ідеї:
виявив обернену залежність між рівнем безробіттям і темпами приросту ЗП (крива Філіпса);
обґрунтував можливості за виваженого держ. регулювання на збалансувати помірну інфляцію з незалежним рівнем безробіття.
Посткенсіанство – це течія розвитку (еволюції) кейнсіанської теорії представники якої виступили з критикою та переглядом кейнсіанської та неокенсіанської доктрини, намагались завершити розпочату Кейнсом революцію в екон. Теорії і створ. Новий синтез мікро і макроекономіки.
Джоан Робінсон – праця «Екон. Теорія недосконалої конкуренції».
Основні ідеї:
розробила теорію недосконалої конкуренції;
обґрунтувала неефективність функціонування фірм недоскоч. Конкуренції, що обумовлює необхідність держ. регулювання;
дослідила можливість вик-ння ціни для впливу на попит і регулювання збуту продукції застосовуючи поняття «цінової дискримінації»;
дос-ла поведінку монопсонії;
запропонувала власну концепцію екон. Зростання на основі реформування існуючої ринкової системи;
виступала з радикальними програмами держ. перерозподілу доходів, зменшення військових видатків та обмеження впливу монополій.
Едвард Чемберлін – основно праця «теорія монополістичної конкуренції: ре орієнтація вартості».
Основні ідеї:
розробив теорію монополістичної конкуренції;
досліджував види нецінової і недобросовісної конку-ції;
одним з перших звернув увагу на збільшення кіл-ті видів ринкових структур і необхідність їх аналізу.
Йосип Шумпетер – праця «Капіталізм, соціалізм, демократія».
Основні ідеї:
вважав, що досконала конкуренція втрачає своє значення і не може розглядатись, як модель максимальної ефективності;
важливою умовою ефективності конкуренції вважав монополізацію вир-ва;
повязував екон. Цикли з нерівномірністю впровадження інновацій у виробництво.
Тема 10. Формування національних моделей змішаної економіки. Неолібералізм.
Економічні програми відбудови та реформи після Другої світової війни.
Загальні риси економічного становища світу після Другої світової війни:
занепад с/г;
виснаження сировинних баз;
руйнування промислових об’єктів на інфраструктури;
моральний та фізичний знос промислового обладнання;
зниження життєвого рівня, що призвело до високої смертності населення;
нестабільність національних валют;
розпад колоніальної системи;
зміна у співвідношенні сил на світовій арені, зумовлена формування так званого соціалістичного табору.
Спільні чинники економічного відродження капіталістичних країн:
використання здобутків НТР;
наймасштабніша в історії капіталістичних країн націоналізація промисловості, транспорту та фінансових установ;
розвиток державного підприємництва і створення потужного державного сектора як запору зайнятості і доходів;
запровадження економічного та адміністративного контролю над цінами і заробітною платою;
запровадження систем соціально-економічного програмування.
Відбудові господарства окремих країн Європи сприяла реалізація плану Маршалла.
Програми після воєнної відбудови господарства капіталістичних країн значною мірою базувалася на концепції державного регулювання економіки Кейнса, яка була пануючою в зх. економічній науці до кінця 1970-х років. Разом з тим, починаючи з 30-тих років почалась модифікація неокласичного напряму, що передбачає визначення ролі державного регулювання у встановленні ринкової рівноваги. Виник, а згодом набув поширення неолібералізму – це один із основних напрямів сучасної економічної теорії та економічної політики, що ґрунтується на визнання необхідності поєднання принципів економічної свободи з обмеженням державного регулювання.
Фрайбурзька школа неолібералізму та економічна програма Людвіга Ерхарда.
Фрайбурзька школа (ордолібералізм). Основні положення:
використання методології неокласиків та інституціональних підходів, розроблених історичною школою;
поєднання ідеї сильної держави, що виконує інституціональні, організаторські та виховні функції, що на меті має створити сильну конкурентну економіку, спираючись на ментальність нації та неокласичних ідей саморегулювання економіки.
Представники:
Вальтер Ойкен. Осн. праця “Основи національної економіки”.
Осн. ідеї:
об’єктом дослідження вважав лише ідеальні типи господарства: центрально кероване господарство та вільно ринкове господарство;
ринкова економіка не реалізує принципи соціальної справедливості, який може забезпечувати лише центрально керована система, разом з тим централізація суперечить самій природі економіки і руйнує її;
розробив теорію “ладу”, що ґрунтується на 3-ьох принципах: індивідуальної свободи, системної економічної політики, сильної держави.
Альфред Мюллер-Армак. “Господарський порядок і господарська політика”
Осн.ідеї:
вперше концептуально виклав ідею поєднання принципу свободи ринку з принципом соціального вирівнювання;
запровадив у науковий оборот термін “соціальне ринкове господарство” – це поєднання конкурентно ринкового господарства, заснованого на приватній власності і соціальної ролі сильної держави;
вважав, що державне регулювання повинне бути спрямоване на досягнення синтезу між гарантованою законом свободою в економічні сфері та зобов’язаннями у забезпеченні соціальної справедливості і захищеності.
Людвіг Ерхард. “Добробут для всіх”.
Осн.ідеї:
метою господарської реформи вважав свідоме створення нового економічного ладу – соціально ринкового господарства, а її змістом – лібералізацію економічного життя та скасування всіх регламентуючих економічну діяльність функцій держави;
основним завданням держави вважав підтримку умов існування соціального ринкового господарства шляхом стеження за виконанням правил вільної конкуренції, обмеження монополізації, гарантування охорони і пріоритетного значення приватної власності;
здійснив низку реформ, ставши батьком німецького дива.
3. Лондонська школа неолібералізму.
Лондонська школа зробила сучасним класичне трактування завдань і цілей економ. науки, функціонування ринкових механізмів в умовах обмеженості ресурсів. Школа в найбільшій мірі ґрунтується на класичних засадах лібералізму.
Фрідріх Хайєк. Основні праці «Дорога до рабства», «Фатальна концепція: помилки соціалізму».
Основні ідеї:
-розробив концепцію спонтанного порядку, що ґрунтується на індивідуальній свободі;
-відстоював принципи неокласичної теорії, рішуче виступав проти держ. втручання в ринкову економіку;
-визнавав необхідність втручання держави лише в сфери, які ств. внутр. середовище розвитку економіки;
-пропонував скасувати монополію держави на випуск грошей;
-розробив теорію торговельного циклу;
-здійснив критичний аналіз планової економ. системи соціалізму, довівши неминучість диктатури в країнах, які ставлять цілі рівномірного розподілу доходів і контролю над цінами.
Основні чинники і риси післявоєнного розвитку Великобританії:
-посилення держ. регулювання;
-часткова націоналізація базових галузей економіки з метою забезпечення певної зайнятості;
-здійснення контролю і регулювання капіталовкладень у націоналізовані галузі;
-планування діяльності приватних компаній;
-проведення режиму економії зарплати та ін. доходів, імпорту для вирівнювання платіжного балансу і стабілізації грош. одиниці.
4. Паризька школа неолібералізму.
Паризька школа (дирижизм) – виникла в 1920-30-х рр. і базувалась на теоретичних засадах, запропонованих як неокласиками, так і представниками альтернативних напрямків.
Моріс Алле. Основні праці «У пошуках економ. дисципліни», «Про податкову реформу».
Основні ідеї:
-обґрунтував економ. модель суспільства, що зводиться до саморегульованої ринкової економіки з активною роллю держави водночас;
-досліджував проблеми як на мікро-, так і на макрорівні, ключовою з них вважав проблему поєднання економ. ефективності і соц. справедливості;
-розробив теорію економіки ринків;
-універсальними в регулюванні економіки вважав монетарні засоби, що дають змогу розв’язати проблему інвестування за допомогою індикативного планування;
-сформ. власну версію «золотого правила нагромадження».
Основні чинники післявоєнного розвитку Франції (політика Ш. де Голя):
-запровадження системи індикативного планування та програмування;
-ств. фонду соц.- економ. розвитку;
-націоналізація депресивних галузей та ств. адміністративних рад для управління націоналізованими п-вами;
-розширення прав фабрично-заводських профспілкових комітетів;
-обмеження панування монополій.
ТЕМА 11. Неоконсервативні економічні концепції та їхній вплив на господарську практику провідних країн.
1.Неоконсервативні концепції.
Незважаючи на стрімкі темпи НТР, господарство провідних країн в 1970-х рр. втратило позитивну динаміку, а інтенсивне бюджетне фінансування не супроводжувалося адекватним зростанням зайнятості, натомість зумовило незнану раніше проблему стагфляції. Це спонукало до гострої критики кейнсіанської концепції держ. регулювання та поширення неоконсервативних теорій і шкіл в економ. науці.
Чикагська школа (монетаризм) – це течія, яка всебічно аналізує гроші, кредитно-грошові інститути та їх роль в стабілізації економіки.
Основні положення:
-визначальна роль в циклічному розвитку економік належить грошам;
-ці гроші повинні бути зароблені, а не просто отримані;
-держ. втручання в економіку не дає бажаних результатів, тому потрібно повністю відновити механізм ринкової саморегуляції та ліквідувати держ. власність;
-держ. регулювання допустиме лише по відношенню до грош. ринку, де держава може регулювати пропонування грошей.
І. Фішер. Основні ідеї:
- розвинув кількісну теорію грошей та вивів рівняння обміну;
- розробив модель міжчасового вибору, яка пояснює рішення домогосподарств відносно поточного і майбутнього споживання.
Мілтон Фрідмен. Основні праці «Дослідження у галузі кількісної теорії грошей», «Свобода вибору».
Основні ідеї:
-ств. монетарну теорію господарського циклу;
-розробив теорію перманентного або постійного доходу;
-єдиним ефективним інструментом впливу держави на економіку вважав регулювання грош. пропонування;
-єдину причину інфляції вбачав у перевищенні темпів зростання номінальної грош. маси над темпами зростання реального ВВП;
-спростував обернену залежність між інфляцією і безробіттям у довгостроковому періоді;
-розробив концепцію природного рівня безробіття, до якого тяжію економіка у довгостроковому періоді;
-виділив п’ять форм багатства: гроші, акції, облігації, фізичні блага, інтелектуальний (людський) капітал;
-розробив монетарне правило і вивів рівняння довгострокової рівноваги грош. ринку, згідно якого пропонує підтримувати темп приросту грош. маси на рівні 3-5%;
-ввів поняття «портфель активів», що повязує гроші і ВВП;
-прийшов до висновку, що держава здатна регулювати лише показники, виміряні в номінальних величинах.
Теорія раціональних очікувань – це течія, представники якої намагаються створити модель формалізації суб’єктивної поведінки виробників та споживачів, прогнозуючи їхню реакцію на зміни кон’юктури чи економ. політики.
Основні положення:
-виділення двох підходів до оцінки очікувань: адаптивні очікування і раціональні;
-заперечення необхідності держ. втручання в економіку, спираючись на тезу про типовість економ. поведінки суб’єктів, яка врівноважує ситуацію і нівелює будь-яке втручання держави.
Роберт Лукас. Основна праця «Методи і проблеми теорії ділового циклу».
Основні ідеї:
-заснував нову класичну школу економікс, яка поставила під сумнів численні положення як кейнсіанської, так і монетаристської концепції, заперечує будь-які форми держ. втручання в економіку і базується на суб’єктивістському підході до аналізу економ. явищ;
-розробив нову теорію економ. зростання, ключовими чинниками якого є капіталовкладення в НДР та інвестиції в людський капітал;
-виходить не з того, що люди завжди роблять точні передбачення; а з того, що люди не роблять постійно помилкових передбачень;
-узагальнив, систематизував і класифікував численні обчислювальні, статистичні,Ю аналітичні, економічні та економетричні методи та інструментарій.
Теорія економіки пропонування – виходить з того, що сукупний попит залежить від сукупного пропонування. Основними чинниками, що стримують сукупне пропонування та призводить до інфляції є високі податки та надмірні урядові видатки, зниження яких дозволить збільшити заощадження та інвестиції, а відтак – нац. дохід і податкові надходження в майбутньому.
Атрур Лаффер. Основна праця «Економ. теорія ухилення від податку».
Основні ідеї:
-люди працюють не для того, щоб платити податки, тому для стимулювання економ. активності необхідно мінімізувати податковий тиск;
-зростання заощаджень спричиняє не негативний, а позитивний вплив на економіку;
-обґрунтував і змоделював причинно-наслідковий зв'язок між зміною податкової ставки і обсягом податкових надходжень.
2. Вплив неоконсервативних концепцій на господарську практику
Політика Рейгана в США була основана на теорії ек-ки пропонування з викор-ням практичних рекомендацій Фрідмена і передбачала:
ліквідацію неконкурентноздатних під-в і навіть галузей,
податкову реформу напрямку скороченя податків з метою збільшення заощаджень та інвестування середнього класу,
застосування стримувальної монетарної політики для підтримки стабільно-високого курсу долара,
реалізацію концепції нового федералізму.
Політика Теттчер у Великобританії була заснована на концепції монетаризму і включала:
Обмеження держ. під-цтва шляхом приватизації держ. під-в та житлового комплексу,
Дерегулювання та де бюрократизація спрямовані на підтримку під-цької ініціативи,
Реформа бюджетної сис-ми,
Приборкання влади профспілок,
Боротьба з інфляцією шляхом суворого контролю над темпами зростання грош. маси
Тема №12: Інституціоналізм, як відображення багатофакторності екон розвитку
1. Ідейно-теоретичні основи інс-зму, його напрями.
Інститут-зм – один з напрямів суч екон думки, об’єктами дослідж якого є певні інститути, а також правові, психологічні та марольно-етичні аспекти.
Осн положення:
1) основою капіталу є не лише екон проблеми, а й проблеми соц, політ., етичні, правові тощо.
2) критика абстрактних методів класиків, які відірвались від реальності і відмовились від аналізу поведінки людини як особистості, що перебуває в певному сусп. середовищі.
В рамках раннього інститут-зму сформув три осн напрями: 1) соц.-психологічний; 2) соц.-правовий; 3) емпіричний.
Т.Веблен – засновник соц.-псих інститут-зму
Осн праця: «Теорія будівельного класу: екон дослідження інституцій»
Осн ідеї:
1) сприймав історію, як боротьбу двох непримиренних класів (бізнесмени, промисловці)
2) ввів в науковий оборот термін «показне споживання»
3) до рушійних сил розвитку в-ва і с-ва відносив такі інституції, як батьківські почуття, інстинкт майстерності,задоволення від виконаної роботи, а також потяг до знань і праці
4) заснував технологічний детермінізм будучи прихильником технократичної революції.
Дж. Коммонс – засн. соц.-правового напряму інститут-зму
Осн праця «Правові основи капіталізму», «Інституціональна економіка»
Осн ідеї:
1) розробив юридичну мінову концепцію сусп. розвитку на основі відносного обміну, зображуючи їх як юридичні
2) найбільшу увагу приділяв розвитку трьох соц. Інститутів: корпорацій, профспілок, політ партій
3) вихідною умовою і екон категорією вважав правові угоди, за допомогою яких можна цілком успішно розв’язати будь-які соц.-екон та політичні конфлікти.
В. Мітчел – засн. Емпіричного напряму інститут-зму.
Осн праця: «Економічні цикли», «Лекції про типи екон теорії»
Осн ідеї:
1) головним завданням науки вважав збір статист даних
2) політ. економію вважав наукою про інститути, які забезпечують зразки і норми поведінки, укоріненій в звичках та інститутах
3) з’ясував взаємозв’язок численних екон та неекон чинників
4) досліджував циклічні коливання головними в яких вважав чинники с-ми грошового г-ва
5) одним з перших поставив питання про можливість і необхідність держ анти циклічного регулюв шляхом індикативного планування та прогнозування
2. Екон теорії неоінституціоналізму
В 1950 – 60-х рр. сформув, а згодом набув визнання, як особлива форма екон теорії новий наук напрям, який назив неоінституціоналізм.
Неоінст-зм – це сукун сучас інститут-них концепцій переважно техніко-екон і соц. –правового спрямування для яких хаоктерні:
1) критичний аналіз ортодоксальних теорій
2) спроба інтегрувати екон теорію з ін. сусп. науками
3) прагнення вивч трансформацію екон с-ми під впливом НТР
4) вимоги посилит сусп. контроль над бізнесом
5) визначення необхідності втруч держави в економіку.
Р. Коуз – засновник неоінституц-зму
Осн праця: «Природа фірми», «Проблема соціальних витрат»
Осн ідеї:
1) ввів поняття «трансакційні в-ти» - це в-ти функціонув ринку, що забезпеч перехід прав власності з одних рук до ін.,також захист цих прав
2) виходячи з поняття трансакційні в-ти пояснив стр-ру і еволюцію інститутів
3) сформулюв теорію Коуза
4) закликав шукати, так звані провали ринку, які необхідно долати за допом держ втручання.
Д. Норт
Осн праця: «Інститути, інституційні зміни та функціонування економіки»
Осн ідеї:
1) заснів нову науку, яка назив «кліометрія» - це особлива концепція щодо дослідж екон явищ на основі поєдн мате мат статист методів та історичної теорії
2) визнач в історії 2 екон революції: перша повяз з оформл права власності на землю; друга пов’язана з появою авторського права
3) довів, що стр-ра економіки і процеси, які протікають в ній, тісно повзані з соц. І політ інститутами країни.
Дж. Гелбрейт
Осн праця: «Сус-тво добробуту», «Нове індустріальне с-во»
Осн ідеї:
1) розробив концепцію врівноважувальної сили
2) спробував розробити синтетичну теорію, яка б охоплювала всі найважлив закономірності сус-ва в якому основою екон прогресу є техніка
3) спростував ідею досягнення соц. однорідного с-ва, вважаючи що ринковий капіталізм створ процвітання для окремих осіб і сусп. убогість
4) вважав, що техн. прогрес зумовлює необхідність держ планув та регулюв сукупн попиту
5) висунув теорію конвергенції двох с-м і показав, що на певному істор проміжку капіталізм і соціалізм з’єднуються в єдину соц.-екон с-му.
Тема 13: Сучасні тенденції Світового господарського розвитку та їх теоретичне осмислення
1. Трансформаційні процеси
Важливою тенденцією, що прямо чи опосередковано охопила усі країни світу є трансформаційні процеси, зокрема:
- технологічна трансформація;
- структурна трансформація – пов’язана з капіталовкладеннями у невиробничу сферу – це засвідчує про початок нового пост. – індустріального етапу в роз-ку передовсім провідних країн світу.
- системна трансформація – пов’язана з перетворенням с-ми соціалістичного господ-ства на модель змішаної економіки.
Основні методи ринкової трансформації
- гра дуалістичне реформування – передбачає поступовий, планомірний перехід до ринкових відносин;
- „шокова терапія”- передбачає швидкий стрибкоподібний перехід до ринкової економіки.
Основні складові:
- лібералізація внутр., і зовн., торгівлі;
- макроекономічна стабілізація;
- масштабна приватизація.
2. Глобалізація світового господарства
Дедалі виразнішою тенденцією сучасного світового роз-ку стає глобалізація. ЇЇ основними складовими є:
- інтеграційні процеси, які відбуваються практично в усіх частинах світу;
Прикладом найбільш вдалої екон., інтеграції, можна вважати створення європейського економічного співтовариства, а згодом на його основі ЄС.
Нині до ЄС входить 28 країн і досягнуто найвищий рівень інтеграції, про що засвідчує наявність єдиного митного союзу, валютної с-ми, центрального банку, спільних законодавчих і виконавчих органів влади.
- поширення транснаціональних корпорацій за рахунок стрімкого роз-ку міжнародної торгівлі та інтенсивних переливів кап-лу переважно у формі прямих інвестицій.
Це призводить до:
- надходження в менш розвинуті країни нових знань, технологій і форм організації бізнесу;
- руйнування соціальних структур традиційних сус-ву та їх перетворення відповідно до світових стандартів;
- уніфікації економіки побуту та культурних цінностей в різних регіонах світу;
- унеможливлення регулювання виробничих процесів та ринків на нац. рівні.
- поширення впливу міжнародних організацій, які стають головними учасниками світо-господарських процесів.
Зазначені процеси отримали теоретичне відображення в численних концепціях глобальних економічних с-м.
- теорія імперіалізму і неоколоніалізму – пояснює стр-ру світу, як боротьбу між провідними державами за нові ринки джерела сировини та енергії, посилення політичного, культурного впливу.
- Метатеорія залежності – виходить з того, що капіталістична с-ма у світовому масштабі, одночасно призводить до високого економ., роз-ку одних країн та низького роз-ку інших.
- Концепція світової с-ми- ґрунтується на динамічній зміні поділу праці і поділяє світ на центральні, периферійні і полуферійні країни.
- Теорія глобальної взаємозалежності – обґрунтовує необхідність активного держ., втручання з метою забезпечення зовнішньо- екон. рівноваги та платіжного балансу внаслідок зростання взаємозалежності країни.
Тема 14: С-ма соціалістичного г-ва та ек думка радянської доби
П-ка воєнного комунізму та її наслідки
Початок буд-ва соціаліст с-ми пов-ють з приходом до влади Росії більшовиків та реалізації ними п-ки Воєнного комунізму.
Складові воєнного комунізму:
націоналізація землі
нац-ція промисловості та фін установ
ств-ня раднаргоспів
запровадження продрозкладки
запров заг труд та військової повинності
руйнування товарно-грощових відносин та їх заміна натуральними відносини
НЕП, змішана ек-ка
Навесні 1321 влада змінила ек курс і почала реалізовувати НЕП
Осн складові НЕП:
заміна продрозкладки продподатком
переведення пром. П-в на комерційні засади госпрозрахунку та оренди
перехід від жорстко централізованої с-ми упр-ня до територіальної
скасування заборони на приватне підприємництво
запров товарообмінних операцій на основі твердого еквіваленту
поступове запров товарно-гршових відносин
відновлення грош оплати праці, запров тарифної с-ми
податкова реформа, що передбачала перенесення податк. тиску з населення на п-ва
Основним результатом НЕПу є побудова моделі змішаної ек-ки.
3. Консервація адмін. командної сис-ми
Осн засоби для побудови адміністративно-командної системи в СРСР:
Націоналізація приватного сектора
Індустріалізація промисловості з акцентом на розвиток сировинно-енергетичних галузей
Колективізація с/г
Розкуркулення
Запровадження с-ми директивного планування
Введення паспортної с-ми та прописки
Запровадження соціалістичного заохочення у поєднання з репресіями за порушення труд дисципліни та широке застосування примусової праці засуджених.
4. Реформування радянської ек-ки після 2 світової війни
В 2 пол 20 ст. було здійснено кілька спроб реформувати ек с-му СРСР, зокрема першу спробу повязують з Хрущовим:
Реорганізація с-ми управління за територіальним принципом
Реформування с/г
Грошова реформа 61р.
Скасування закону, що прикріплював робітників до п-ств
Впровадження нових буд матеріалів та буд-во нових житлових кварталів
Реформа Косигіна
1. Поширення ек. методів управління та скорочення к-сті директивних, планових завдань.
2. Ліквідація раднаргоспів і повернення до галузевого принципу управління.
3. Створення фондів соц.-ек. розвитку на п-вах.
4. Перехід від показників валової і товарної п-ції до показників: собівартість та прибуток як більш адекватних вимірників ефективності п-ва.
Реформа Горбачова «Перебудова»
1. Запровадження гласності в соц.-ек сфері.
2. Підвищення трудової дисципліни.
3. підвищення стандартів якості п-ції.
4. Прийняття закону «Про держ. п-во»
5. Реформа ціноутворення.
6. Лібералізація дрібної підприємницької д-сті.
5. Розвиток ек. думки в рад. період.
На поч.. радян. доби в ек. думці Росії та України переважала ек-на теорія, що формувалась на засадах основних ек-них шкіл заходу.
Її представники сподівалися втілити свої наукові ідеї на реформаторських засадах розбудови нового с-ва.
М. Туган-Барановський («Соц. теорія розподілу», «Соціалізм як позитивне вчення»)
Осн. ідеї:
1. Розробив психологічну теорію цінності що узгоджує трудову теорію вартості з теорією граничної корисності.
2. Здійснив синтез найновітніших знань з ек-ної теорії, ек. історії та історії економічної думки.
3. Започаткував сучасну інвестиційну теорію циклу.
4. Найприйнятнішою формою організації госп-ва вважав кооперації.
5. Заснував нову кон’юктурну теорію грошей.
6. Розробив соц. теорію розвитку.
7. Розробив концепцію соціалізму.
8. Створив перший укр.. мовний підручник з «Політ. економії»
Є. Слуцький («До теорії збалансованого бюджету споживача»)
Осн. ідеї
1. Заснував маржиналіську матем. Теорію споживання.
2. Обґрунтував ординаліську версію поведінки споживача.
3. Ввів поняття «компенсованої зміни ціни»
4. Вперше поставив питання про формування особливої науки «праксеології»
5. Відкрив синусоподібну форму режиму хвилеутворення в ек. циклі.
М. Кондратєв («Великі цикли ек. кон’юктури», «Довгі хвилі кон’юктури»)
Осн. ідеї:
1. Розрізняв 3 види ек-ної рівноваги, порушення яких породжує відповідно:короткі, довгі, і середні хвилі ек. динаміки.
2. Розробив теорію великих циклів ек. кон’юктури.
3. Спрогнозував велику депресію.
4. Заклав основи дослідження ек-ки через виробничі ф-ції.
Після 1917р. більш впливовим напрямком ек-ної думки в Росії, а згодом і в Україні, стало ліворадикальне крило соціал-реформізму, представники якого розробили вчення про соціалізм.
В. Ленін. («Квітневі тези», «Державна реформація»)
Осн. ідеї:
1. Обґрунтував власну теорію соц. революції, яка може перемогти в окремо взятій країні.
2. Під соціалізмом розуміє державну монополістичну структуру, дії якої спрямовані на користь усього народу.
3. Розробив теоретичні основи націоналізації землі, банків та промисловості.
4. Розробив питання співвідношення ек-ки і політики, підкреслюючи, що ек-ка є фундаментом, а політика є концентрованим виразом ек-ки.
5. Розробив основи вчення про соціалістичне планування, про організацію праці і соц. змагання та ін..
Тема 15: Відновлення ринкової с-ми госп-ва в Україні.
1. Осн. чинники ек. кризи 1990-х рр. в Україні.
1) Сусп-неадекватна і неефективна ек. модель.
2) Неефективна деформована структура промисловості.
3) Надмірно великий військово-промисловий комплекс.
4) Висока енергоємність в-ва.
5) Потерпання значної частини ресурсного потенціалу.
6) Неефективне с/г.
7) Несприятливий екологічний стан.
8) Низька частка в-ва з повним технологічним циклом.
2. Ек. перетворення 1990-х рр.. та їх результати.
Під впливом ліберальних ідей укр.. влада після проголошення незалежності обрала метод шокової терапії для ринкової трансформації ек-ки.
Вже від поч..1992 р. розпочато ринкові перетворення, проте без чіткої програми та належної теоретичної бази.
Осн. кроки:
1. Запровадження в обіг купона-карбованця.
2. Вихід з рублевого простору та перехід до розрахунків з країнами СНД на основі світов. цін.
3. Проголошення лібералізації внутр. торгівлі.
4. Переорієнтація зовн. торгівлі на внутр.. ринках.
5. Початок приватизації п-ва.
6. Вступ до МВФ.
7. Початок структурної перебудови промисловості.
Позитивні наслідки
1. Зменшення урядових видатків на утримання збиткових п-ств.
2. Формування прошарку дрібних власників.
3. Початкове нагромадження к-лу або зосередження в руках крупних структур.
Негативні наслідки
1. Зниження інституціального потенціалу держави.
2. Низька ефективність новостворених ринкових інститутів.
3. Високий рівень демократизації з низькою керованістю держ. п-вами.
4. Найглибший серед країн з низькою ек-кою спад в-ва.
5. Найвищий рівень інфляції.
6. Різке зниження реальних поточних доходів і добробуту багатьох верств населення.
Реформа Л. Кучми
1. Скасування дотацій на в-во збиткової п-ції.
2. Досягнення певної фін. Стабільності, що дозволило провести грошову реформу.
3. Відмінна с-ма фіксованого валютного курсу; перехід до с-ми регульованого курсу.
4. Прискорення темпів приватизації.
5. Сьворення законодавчих засад для ліквідації держ. монополії щодо властивості не землю.
Тема 8. Становлення системи монополістичного капіталізму та його особливостіиу провідних країнах
Заг. х-ка розвитку світового г-ва наприкінці 19-поч 20 ст.
Чинники та особливості господ розвитку провідних капіталістичних країн.
Господ. розвиток укр.. земель в складі Рос. Імперії
Тема 9. Передумови становлення змішаної економіки та її теоретичне обґрунтування в кейнсіанській теорії
Економ. передумови виникнення кейнсіанства
Кейнсіанська революція в економ., теорії та економ., політика.
Еволюція кейнсіанства
Тема 10. Формув-ня національних моделей змішаної економіки. Неолібералізм.
Економ., програми відбудови та реформи після II Cвітової війни
Фрейбурзька школа неолібералізму та економ. програма Л. Ерхарда
Лондонська школа неолібералізму
Паризька школа неолібералізму
Тема 11. Неоконсервативні економ., концепції та їх вплив на господарську практику провідних країн
Неоконсервативні концепції
Влив неоконсервативних концепцій на госп. практику
Тема 12. Інституціоналізм як відображення багатофакторності економ., розвитку
1. Ідейно-теоретичні основи інституціоналізму, його напрями
2. Економ. теорії неоінституціоналізму
13. Сучасні тенденції світового господ. роз-ку та їх теоретичне осмислення
1. Трансформаційні процеси
2. Глобалізація світового госп-ва.
14. С-ма соціалістичного г-ва та економ. думка радянської доби.
1. Політика воєнного комунізму та її наслідки
2. НЕП, змішана економіка.
3. Консервація адміністративно-комадної с-ми;
4. Реформування радянської екон-ки після II Cвітової війни
5. Розвиток економ. науки в радянській період
15.Відновлення ринкової с-ми г-ва в Україні
1. Основні чинники економ. кризи 1990-х рр.. в Україні
2.Економ. перетворення 1990-х рр. та їх рез-ти.