РОЗДІЛ ІІІ РЕКОМЕНДАЦІЙНА ЧАСТИНА 3.1. Рекомендації щодо вдосконалення внутрішньої будови і комунікацій у фінансовій роботі МКП «Жидачівводоканал» Розвиток ринкових відносин зумовив підвищення ролі фінансів на макрорівні і на рівні підприємств. Кількісні та якісні показники фінансового стану підприємства визначають його місце на ринку і спроможність функціонувати в економічному просторі, що склався. У процесі роботи було розраховано певні показники для оцінки фінансового стану (див. додаток В і табл.2.1). Аналіз проводився за І-ІІІ квартали 2004 року. Показники ліквідності підприємства є нижчими за норму, а саме: коефіцієнти загальної ліквідності близькі до критичного в усіх періодах, але спостерігається тенденція до його збільшення на 0,09, що свідчить про можливість ЖВК погасити весь обсяг поточних зобов’язань за рахунок усіх оборотних активів. Коефіцієнти швидкої і поточної ліквідності також не відповідають нормативним значенням, але впродовж трьох кварталів відбулось зростання показників на 0,044 та 0,07 відповідно. Отже, очевидним є низький рівень платоспроможності підприємства і нездатність його погасити свої короткострокові зобов’язання ні за рахунок високоліквідних і ліквідних активів. Показники рентабельності можна обчислити лише для ІІ і ІІІ кварталів, оскільки в першому діяльність підприємства була збитковою. Зробивши аналіз даних показників, можна зробити висновок про негативну тенденцію їх зміни, а саме: зменшення рентабельності активів на 9,6, збільшення рентабельності основної діяльності на 1,23 та рентабельності власного капіталу на 0,06. Аналіз ділової активності підприємства ґрунтується на визначенні ефективності використання ресурсів, що визначається їх оборотністю, оскільки від неї залежить величина необхідних активів для здійснення процесу виробництва. На основі проведеного аналізу можна зробити загальний висновок про незадовільний фінансовий стан МКП “Жидачівводоканал”, тому необхідно вжити термінових заходів щодо подолання недоліків у фінансово-господарській діяльності, а саме: Збільшити обсяги фінансової роботи на підприємстві. Вдосконалити організаційну структуру ЖВК шляхом створення фінансової служби. На ЖВК відповідальність за управління фінансами покладено на головного бухгалтера, рівень кваліфікації якого дозволяє виконувати функції фінансового менеджера. Принципові рішення щодо управління фінансами приймаються за узгодженістю між головним бухгалтером і директором. Тобто, на підприємстві відсутні будь-які фінансові служби, які б виконували суто фінансову роботу, зокрема, фінансове планування та аналіз, управління ризиками, роботу щодо оптимізації структури активів та пасивів тощо; що і є наслідком незадовільного стану підприємства. Для його покращення необхідно збільшити обсяг фінансової роботи. У результаті чого працівники бухгалтерії будуть затрачати більше часу на проведення однієї фінансової операції і відповідно, кількість операцій, виконаних протягом одного робочого дня також зменшиться. Це означає, що для покращення фінансового стану підприємства, необхідно не тільки збільшити обсяг фінансової роботи, але й збільшити чисельність працівників, які б цю роботу виконували. Оптимальним вирішенням цієї проблеми буде створення фінансової служби, яка матиме чітко визначені завдання і функції. В результаті чого працівники бухгалтерії будуть проводити операції, пов’язані лише з бухгалтерським обліком, тим самим формуючи для фінансових служб інформаційну базу для планування, стимулювання, організування, аналізу і контролю фінансово-господарської діяльності підприємства. Рекомендовані зміни в організаційній структурі зображені у додатку Є. На ЖВК фінансову роботу виконували головний бухгалтер і двоє працівників бухгалтерії. Після утворення фінансової служби їх кількість збільшиться вдвічі. Як наслідок, обсяг роботи працівників бухгалтерії скоротиться, вони зможуть виконувати у два рази більше бухгалтерських операцій, що зменшить трудомісткість проведення однієї фінансової операції і збільшить продуктивність праці на 50 %. Наприклад: Виконуючи фінансову роботу на МКП «Жидачівводоканал», працівник бухгалтерії протягом одного робочого дня здійснює в середньому 60 фінансових операцій. Після утворення фінансової служби, обсяг роботи скоротився, що дало можливість проводити вдвічі більше бухгалтерських операцій. Трудомісткість проведення операції працівником бухгалтерії до утворення фінансової служби становила 8/60 = 0,134 нормо-годин. Продуктивність праці відповідно дорівнювала: 60/8 = 7,5 операцій на годину. Після утворення фінансової служби кількість операцій, які проводитиме працівник бухгалтерії становитиме: 60*2 = 120 операцій. В результаті чого, трудомісткість здійснення операції зміниться, а саме становитиме: 8/120 = 0,067 нормо-годин, що впливає і на зміну продуктивності праці одного працівника: 120/8 = 15 операцій за годину. Отже, у результаті утворення фінансової служби і розмежування фінансової роботи, трудомісткість проведення операцій бухгалтером зменшиться на половину, що призведе до збільшення продуктивності праці на 50%. Основні шляхи зміцнення фінансів підприємств пов’язані з оптимізацією коштів, що використовуються ними і ліквідацією їхнього дефіциту. У зв’язку з цим виділимо пріоритетні напрямки роботи фінансової служби підприємства у нинішніх умовах, а саме: фінансово-кредитне прогнозування і планування; системний, постійний економічний аналіз їхньої фінансово-господарської діяльності (інформація, рейтингові оцінки, внутрішній аудит); створення фінансово-економічного моніторингу; оптимізація затрат на поточну діяльність, пов’язану з виробництвом і реалізацією продукції і розподілом доходів; цінова політика; контроль за станом, фінансуванням і рухом основних і оборотних коштів; інвестиційна політика і формування ефективного портфеля інвестицій; раціональна податкова політика. Впровадження цих заходів на МКП “Жидачівводоканал” дозволить їм більш гнучко здійснювати управління, адекватно реагувати на зміни у законодавчій базі. 3.2. Рекомендації щодо вдосконалення зовнішніх фінансових зв’язків на МКП “Жидачівводоканал” Діяльність підприємства супроводжується рухом його грошових коштів. Рух грошових коштів—це надходження та вибуття грошових коштів підприємства ті їх еквівалентів. Відображається рух цих коштів у “Звіті про рух грошових коштів”. Аналіз руху потоків грошових коштів дає змогу вивчити їх динаміку, визначити суму перевищення надходжень над витратами, що дозволяє робити висновки про можливості внутрішнього самофінансування. Загальну динаміку зміни руху грошових коштів від діяльності МКП “Жидачівводоканал” за 2003- 2004 роки на основі проведеного аналізу (див. табл.2.2) зведемо у таблицю 3.1. Таблиця 3.1. Динаміка грошових коштів ЖВК за 2003-2004 рр. Вид діяльності Загальна величина грошових коштів за 2003 рік (+/-), тис. грн Загальна величина грошових коштів за 2004 рік (+/-), тис. грн
Операційна 311,4 464,9
Інвестиційна -422,7 -35,4
Фінансова 184,0 -22,7
Підсумок 72,7 406,8
Зробивши аналіз руху грошових потоків ЖВК за 2003-2004 роки, можна зробити висновки, що у результаті операційної діяльності грошові кошти зросли на 153,5 тис. грн., тобто на 33%. Проте у результаті інвестиційної діяльності, як у 2003році, так і у 2004, не було надходжень грошових коштів, а видатки становили 422,7 тис. грн. і 35,4 тис. грн. відповідно. Але варто зауважити, що хоча від інвестиційної діяльності підприємство несе тільки витрати впродовж двох років, спостерігається позитивна тенденція їх змін, а саме за аналізований період видатки зменшились на 91,63%, що становить 387,3 тис. грн. У результаті фінансової діяльності ЖВК у 2003 році надходження становили 184 тис. грн., а у 2004 році витрати перевищили надходження на 22,7 тис. грн., що є негативним для підприємства. Якщо аналізувати рух грошових коштів загалом по всіх видах діяльності, то на ЖВК спостерігається позитивна тенденція, так як за 2003-2004 роки надходження грошових коштів зросли на 82,13%, а саме на 334,1 тис. грн. Для покращення фінансового стану підприємства потрібно: збільшити надходження грошових коштів. Цього можна досягти у результаті збільшення обсягів виконання робіт та надання послуг, зокрема, додаткове обслуговування населення: проведення систем водопостачання та каналізації, встановлення лічильників тощо; проведення поточних і капітальних ремонтів за рахунок замовників; залучення додаткових інвестицій від населення та надходжень з бюджету розвитку міста; проведення комплексної механізації і автоматизації процесів водозабезпечення; закупівля енергозберігаючого обладнання. 3.3. Рекомендації щодо вдосконалення роботи із забезпечення зовнішніх інформаційних зв’язків на ЖВК На МКП «Жидачівводоканал» впродовж їхньої діяльності проводять вдосконалення роботи із забезпечення зовнішніх інформаційних зв’язків. Зокрема, проводиться вдосконалення надходження статистичної, податкової, правової, нормативно-довідкової та директивної інформації. Керівникам ЖВК необхідно: вдосконалити комп’ютерне забезпечення (придбати додаткові одиниці, а також провести оновлення програмного забезпечення тих, які є у наявності); для того, щоб економити час працівників бухгалтерії і зменшити трудомісткість їх роботи, доцільно використати систему «Клієнт-Банк», яка дозволяє проводити операції з банком, не виходячи з офісу; з метою удосконалення системи аналізу фінансово-господарського стану ЖВК варто створити на базі існуючої бухгалтерії, яка ведеться за допомогою автоматизованої системи ведення бухгалтерського обліку "1С-бухгалтерія", пакет аналізу фінансово-господарського стану. Тобто в оболонці програми "1С-бухгалтерія" створюється універсальний пакет аналізу фінансово-господарського стану підприємства, що проводиться в автоматичному режимі, використовуючи дані бухгалтерії. Також існує економічна доцільність створення такого пакету, оскільки більшість підприємств переходить на ведення бухгалтерського обліку за допомогою відомої бухгалтерської програми "\С-бухгалтерія", і відчувають гостру потребу у проведенні також систематичного аналізу фінансово-господарського стану, використовуючи фінансові результати, відображені в журналі операцій цієї програми. З проведеного аналізу видно, що основна задача при проведенні аналізу стоїть в проведенні серії розрахунків, представленні результатів господарської діяльності у вигляді таблиць чи графіків. Саме цю роботу без проблем може зробити комп’ютер, а працівнику фінансової служби залишиться лише оцінити ситуацію та провести аналіз динаміки зміни розрахованих фінансових показників. Тому на даний момент актуальним є створення простого і універсального програмного продукту, який би в автоматичному режимі провів необхідні розрахунки для подальшого фінансового аналізу на базі поданих в державні органи фінансових показників діяльності підприємства. З іншого боку використання в аналізі показників, що відображаються в Балансі та "Звіті про фінансові результати" є досить незручним, оскільки часто міняються форми бланків та коди рядків разом із фінансовими показниками, що відображаються у цих документах. Переважно цю фінансову звітність заповнюють бухгалтери, користуючись даними бухгалтерського обліку. Отже, враховуючи те, що "1С - бухгалтерія" дозволяє створювати звіти довільної форми, доцільно на базі бухгалтерії паралельно провести розрахунок фінансових показників та створити документ, що дає можливість відслідковувати динаміку їх зміни. Створення подібного пакету є досить актуальним для комунального підприємства, оскільки дозволить проводити фінансовий аналіз на базі існуючого бухгалтерського обліку фактично в автоматичному режимі у будь-який необхідний для цього момент, що, в свою чергу значно заощадить кошти та підвищить ефективність діяльності. Для проведення такого аналізу в першу чергу необхідно пов'язати фінансові показники із даними бухгалтерського обліку. Це дасть можливість практично не пов'язувати аналіз із вказаними документами статистичної звітності, а працювати виключно із оборотно-сальдовою відомістю бухгалтерії через журнал операцій. 3.4. Розрахунки прогнозу зміни показників діяльності МКП «Жидачівводоканал» статистичними методами дослідження за 2002-2004 роки Завданням статистичного аналізу фінансового стану ЖВК є відображення динамічності зміни показників у процесі його діяльності. Аналіз проводять на основі рівнів ряду динаміки, які дозволяють дати всебічну характеристику напряму та інтенсивності змін фінансових показників діяльності підприємства у часі. Використовуємо такі статистичні показники як абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, середній темп зростання, середній темп приросту. Проведемо розрахунок даних показників для аналізу зміни коефіцієнта покриття (поточної ліквідності) та коефіцієнта платоспроможності. Зробимо розрахунок цих коефіцієнтів за наступними формулами: Абсолютний приріст: ?yі = yі - y0 — базисний ; (3.1) ?yі = yі - yі-1 — ланцюговий. (3.2) 2. Коефіцієнт зростання: Кі = yі/y0*100% — базисний; (3.3) Кі = yі/yі-1*100% — ланцюговий. (3.4) 3. Темп приросту: Ті = ?yі/y0*100% — базисний; (3.5) Ті =?yі/yі-1?100% — ланцюговий. (3.6) Проведемо розрахунок коефіцієнтів покриття та платоспроможності за 10 періодів, а саме за 2002-2004 роки. Розрахунки зведемо у таблицю 3.3. Коефіцієнт покриття = Поточні активи/ Поточні зобов’язання (3.7) Коефіцієнт платоспроможності = Власний капітал/ Пасиви (3.8) Таблиця 3.2. Результати розрахунку коефіцієнту покриття та коефіцієнту платоспроможності за період 2002-2004 роки Показник 01.07. 2002 01.10. 2002 01.01. 2003 01.04. 2003 01.07 2003 01.10 2003 01.01 2004 31.03 2004 30.06 2004 30.09 2004
Зведені результати аналізу зміни коефіцієнтів покриття і платоспроможності відображено у таблицях 3.3 і 3.4 відповідно. Таблиця 3.3 Результати розрахунків коефіцієнту покриття ЖВК статистичними методами дослідження за 2002-2004 роки Періоди Показники 01.07 2002 01.10 2002 01.01 2003 01.04 2003 01.07 2003 01.10 2003 01.01 2004 31.03 2004 30.06 2004 30.09 2004
Рис.3.2. Графічна інтерпретація результатів розрахунків коефіцієнту платоспроможності статистичними методами дослідження за 2002-2004 роки Обчислимо середній темп зростання (ланцюговий) коефіцієнта покриття ЖВК за формулою: К=% (3.9) Обчислимо середній темп приросту (ланцюговий) коефіцієнта покриття ЖВК за формулою: Т=100%- К = 100- 62.09 = 37,91% (3.10) Обчислимо середній темп зростання (ланцюговий) коефіцієнта платоспроможності ЖВК за формулою: К= Обчислимо середній темп приросту (ланцюговий) коефіцієнта платоспроможності ЖВК за формулою: Т=100%- К = 100- 63,02 = 36,98% Абсолютний приріст показника показує на скільки він зменшився чи збільшився у відповідному кварталі порівняно з першим (базисні прирости) чи попереднім (ланцюгові прирости) кварталом. Темп зростання показує інтенсивність зміни показника: значення більше за 100 свідчить про зростання показника, а менше – про зменшення. Темп приросту є вимірником відносної швидкості зростання показника і показує, на скільки відсотків збільшився (додатні значення) чи зменшився (від’ємні значення) показник. Отже, середній темп зростання коефіцієнта покриття ЖВК становить 62,09 %, а середній темп приросту—37,91%. Що стосується коефіцієнту платоспроможності, то Середній темп зростання та середній темп приросту становлять 63,02% і 36,98% відповідно. 3.5.Оцінка економічного ефекту від можливого впровадження рекомендацій на МКП «Жидачівводоканал» У зв’язку з впровадженням рекомендацій щодо вдосконалення внутрішньої будови та зовнішніх фінансових зв’язків МКП «Жидачівводоканал» можна досягнути певного економічного ефекту. Розрахуємо економічний ефект від впроваджених рекомендацій поетапно. Етап І. Визначимо економічний ефект (Е1) від утворення фінансової служби. У частині першій цього розділу було розраховано, як зміниться продуктивність праці одного працівника бухгалтерії у результаті утворення фінансової служби. Отже, продуктивність праці зросте вдвічі, а трудомісткість зменшиться на 0,07 нормо-годин, що становить 52,2%. Проведемо розрахунок цих показників для підприємства в цілому. Для цього потрібні такі дані: середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві становить 123 особи; об’єм виконаних робіт за І-ІІІ квартали 2004 року становив 860,2 тис. грн.; витрати на оплату праці –268,7 тис. грн. У результаті утворення фінансової служби приріст чисельності працюючих становитиме троє осіб. Розрахуємо трудомісткість виконання робіт на підприємстві до утворення фінансової служби відношенням середньоспискової чисельності працюючих на обсяг виконання робіт: 123/860,2 = 0,143 н-годин. Визначаємо виробіток на підприємстві до утворення фінансової служби: 860,2/123 = 6,99 тис.грн./ люд. У результаті ефективного виконання фінансовою службою роботи, продуктивність праці на підприємстві загалом зросте на 7,9%. Після утворення фінансової служби виробіток зміниться і становитиме: 6,99*1,079 = 7,54 тис. грн./ люд. Так як виробіток дорівнює відношенню обсягу виконаних робіт до середньоспискової чисельності працюючих, то звідси можна визначити, як зміниться обсяг виконаних робіт у результаті збільшення виробітку на 0,55 тис. грн./ люд. Обсяг виконаних робіт становитиме: 7,54*126 = 950,04 тис. грн. Відповідно зміниться трудомісткість, а саме: 126/950,04 = 0,13 н-годин. Отже, об’єм виконаних робіт збільшиться на 950,04-860,2 = 89,84 тис.грн., а трудомісткість зменшиться на 0,013 н- годин. У зв’язку з тим, що середньоспискова чисельність збільшиться на три працівника, то відповідно зростуть витрати на оплату праці. До утворення фінансової служби становили 268,7 тис.грн., а загальна чисельність дорівнювала 123 працівники, то витрати на оплату праці одного робітника становили 2,18 тис.грн. Після утворення фінансової служби відповідно збільшаться витрати на оплату праці на 6,54 тис.грн. (2,18*3 = 6,54 тис.грн.) і становитимуть 268,7+6,54 = 275,24 тис.грн. Для того, щоб визначити економічний ефект від впровадження рекомендацій на МКП «Жидачівводоканал» потрібно відняти від обсягу робіт, які будуть виконані після утворення фінансової служби, обсяг виконання робіт за аналізований період і витрати на оплату праці трьох працівників. Отже, економічний ефект становитиме 950,04-860,2-6,54 = 83,3 тис.грн. Етап ІІ. Визначимо економічний ефект (Е2) від зниження собівартості продукції за рахунок закупівлі енергоощадного обладнання Для того, щоб МКП «Жидачівводоканал» могло придбати енергозберігаюче обладнання потрібно скласти проект, визначити його економічний ефект, термін окупності і написати звернення до місцевої ради для передбачення цих коштів у бюджеті розвитку міста. Після чого ЖВК отримає кошти. Отже, підприємство отримає на закупівлю обладнання 300,0 тис. грн., які будуть зараховані до статутного капіталу підприємства. Для розрахунку необхідні такі дані: вартість енергозберігаючого обладнання –300.0 тис.грн., вартість витраченої сировини та матеріалів—322,2 тис. грн.; витрати на оплату праці—268,7 тис.грн.; амортизація –191,3 тис. грн.; витрати підприємства на оплату енергії –31,0 тис.грн.; економія енергії –30%. Визначимо виробничу собівартість (Св) до придбання енергоощадного обладнання просумувавши: вартість витраченої сировини та матеріалів, витрати на оплату праці, амортизацію та витрати підприємства на оплату енергії . Св = 322,2+268,7+191,3+ 31,0 = 1061,2 тис. грн. Розрахуємо витрати на оплату енергії після придбання енергозберігаючого обладнання: 31,0*30/100 = 9,3 тис. грн. економія енергії в місяць; 31,0-9,3 = 21,7 тис. грн. в місяць; 21,7*9 = 195,3 тис.грн. за три квартали. Визначаємо виробничу собівартість після придбання обладнання: 322,2+268,7+191,3+195,3 = 977,5 тис. грн. Економічний ефект від придбання енергозберігаючого обладнання: 1061,2-977,5= 83,7 тис. грн. Етап ІІІ. Визначимо економічний ефект (Е3) від встановлення на базі існуючої бухгалтерії пакету аналізу фінансово-господарського стану. Для розрахунку потрібні такі дані: Вартість програми—2,75 тис. грн.; об’єм виконаних робіт працівниками фінансової служби за І-ІІІ квартали 2004 року становив 20,17 тис. грн.; витрати на оплату праці –7,54 тис. грн. Визначаємо виробіток на підприємстві до встановлення програми: 20,17/3 = 6,72 тис.грн./ люд. Після встановлення програми виробіток зміниться і становитиме: 6,72*1,053 = 7,08 тис. грн./ люд. Так як виробіток дорівнює відношенню обсягу виконаних робіт до середньо спискової чисельності працюючих, то звідси можна визначити, як зміниться обсяг виконаних робіт у результаті збільшення виробітку на 0,36 тис. грн./ люд. Обсяг виконаних робіт становитиме: 7,08*3= 21,24 тис. грн. Отже, об’єм виконаних робіт збільшиться на 21,24-20,17 = 1,07 тис. грн. Для того, щоб визначити економічний ефект від впровадження рекомендації на МКП «Жидачівводоканал» потрібно відняти від обсягу робіт, які будуть виконані після встановлення програми, обсяг виконання робіт за аналізований період і вартість програми. Отже, економічний ефект становитиме 21,24-20,17-2,75 =-2,68 тис.грн. Позитивний економічний ефект від викори-стання програми отримаємо лише через 2 рjкb і 7 місяців, який = 1,07 тис.грн. Етап IV. Визначаємо загальний економічний ефект (ЕЕ) від можливого впровадження рекомендацій ЕЕ = Е1+Е2+Е3 = 83,3+83,7+1,07 = 168,07 тис.грн.
