МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

РЕФЕРАТ
з курсу “Менеджмент” на тему:
«Охоронний менеджмент»


Кардинальні реформи та зміни у житті, політична, економічна нестабільність, виникнення нових форм власності, зростання кількості нових від суб'єктів господарської діяльності, стрімкий розвиток підприємництва і розширення приватного сектору економіки неминуче призвели до зміни системи суб'єктів боротьби з злочинністю в Україні. У період реформ втратили колишнє значення окремі громадські формування, такі як добровільні народні дружини, тому і виникли нові суб'єкти боротьби з злочинністю. Зокрема, інтенсивно розвивався інститут приватної детективної й охоронної діяльності.
Під Охоронним менеджментом, я розумію менеджмент з охоронної діяльності.
Відомо, що більшість грошей платників податків йде до державного апарату, зокрема утримання правоохоронних органів. Держава у тій чи іншій мірі створює гарантії безпеки своїх громадян і їхньої власності. Ось тільки чи здатна держава забезпечити повну гарантію безпеки своїх громадян та їх власності? Усі цивілізовані країни пройшли шлях як дозволу діяльності приватних охоронних і детективних структур, так й в різний спосіб стимулювання їхнього розвитку.
Своєю діяльністю недержавні охоронні підприємства вносять значний внесок у боротьбу з злочинністю. Забезпечення охорони комерційних і окремих державних структур, перевірка торгових оборотів і фінансових партнерів, перевірка благонадійності громадян при працевлаштуванню, усе це сприяє скороченню темпів зростання правопорушень, зберігає від розкрадання значні матеріальні і фінансові ресурси, та в цілому - сприяє стабілізації економіки і покращенню криміногенної ситуації у країні.
За нинішньої ситуації приватні охоронні підприємства стали невід'ємною частиною системи внутрішньої безпеки держави. Вони вносять значний внесок у справу стримування зростання злочинності.
Нині основну частину керівництва приватних охоронних служб і служб безпеки становлять колишні працівники МВС, СБУ і прокуратури. Вони зберегли свої зв'язки з колишнім місцем роботи, що дає їм змогу, за правильної постановки питання, сприяти координації діяльності державним та й приватним правоохоронним структурам.
1. Діяльність приватних охоронних структур
Приватна детективна і охоронна діяльність визначається, як надання на комерційній договірній основі послуг фізичним та юридичним особам з метою захисту матеріальних цінностей та їх законних прав і інтересів. Така діяльність може здійснюватися підприємствами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію).
18 жовтня набрав чинності Закон України "Про охоронну діяльність", який суттєво розширює права охоронців. Зокрема, відтепер охоронні приватні структури, що мають відповідні ліцензії МВС, отримали право застосовувати за потреби палиці, сльозогінний газ, службових собак, затримувати та обшукувати людей тощо
Фахівці вказують, що закон, який регулює охоронний бізнес, і справді давно на часі, однак у чинній редакції цілком здатний загострити конфліктні ситуації між приватними охоронцями та звичайними людьми. До того ж він однозначно вигідний представникам великого бізнесу, які обзавелися власними охоронними "арміями", котрі конче потребують офіційного дозволу на використання зброї, хай і травматичної.
У законі є доволі суперечливий пункт про "вилучення речей і документів, що є знаряддями або предметами правопорушення". Втім, за словами адвоката Дмитра Коробка, цей пункт можна трактувати вільно, оскільки він не пов’язаний із супермаркетами, адже вони є громадським місцем, а не об’єктом із пропускним режимом. Тобто, якщо ви не проникаєте потай на охоронюваний склад або на чуже подвір’я, нічого вилучати у вас не можуть.
Ще більше запитань постає щодо права працівників приватних охоронних фірм застосовувати заходи фізичного впливу, спецзасоби та службових собак. Закон чітко визначає, в яких випадках суворо заборонено діяти в такий спосіб - стосовно осіб похилого віку та жінок з ознаками вагітності й у місцях значного скупчення людей. Спецзасоби матимуть право використовувати виключно суб’єкти охоронної діяльності (тобто ліцензовані МВС охоронні агенції), потрапити до яких можна лише за умов належної професійної підготовки та досвіду роботи у цій сфері. Тоді як більшість супермаркетів, крамниць, торговельно-розважальних центрів, у яких українці щоденно стикаються зі звичайними приватними охоронцями, мають власну внутрішню службу безпеки, потрапити до складу якої може будь-хто, і, відповідно, права цієї служби нічим не відрізняються від прав кожного громадянина України. Тому такі представники охорони матимуть дозвіл на перцевий балончик чи пневматичний пістолет, щонайбільше - гумову палицю, але не міліцейського зразка, себто без металевого штиря всередині.
Повною протилежністю є стан справ в охороні олігархів, великих компаніях. Там, навпаки, працюють виключно професіонали - у складі приватних охоронних підприємств, які й отримали левову частку повноважень за новим законом й куди потрапляють лише свої та до своїх.
Наприклад, один із менеджерів компанії "Метінвест", що належить Рінату Ахметову, розповів, що в кожної людини з топ-менеджменту є спеціальні "аварійні" номери телефонів, які слід набирати в разі виникнення будь-якої фізичної загрози. Після дзвінка доволі швидко з’являється "силова група", яка терміново й дуже жорстко вирішує всі питання.
Відразу після трагедії в київському ТРЦ "Караван" почали ширитися чутки, що всі ці події насправді були інспіровані лобі охоронного бізнесу, який прагнув у такий спосіб довести необхідність надати охоронцям право носити зброю та застосовувати спецзасоби.
За найскромнішими оцінками експертів, загалом в Україні діють близько 5 тис. різноманітних охоронних структур.
2. Структура ринку охоронно-детективних послуг
Ринок охоронно-детективних послуг в основному має лінійну структуру управління.
2.1. Види охоронно-детективних послуг
Сучасний ринок пропонує господарюючому суб'єкту такі охоронно-детективні послуги:
забезпечення фізичного захисту і збереження матеріальних об'єктів і коштів;
контроль та безпеку персоналу;
забезпечення безпеки інформаційних ресурсів;
інформаційно-аналітичні дослідження та прогнозні оцінки безпеки, зокрема економічної (оцінка економічної стійкості, фінансову спроможність й надійності партнерів і конкурентів, керування фінансовими та інші підприємницькими ризиками та інші.)
Вочевидь, що з збереження своїх позицій над ринком виробники цих послуг повинні підвищувати їх якість, що у найближчим часом зажадає проведення наукових досліджень про підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації кадрів у сфері фінансово-господарської діяльності, управління персоналом, психології, створення технічних засобів охорони, захисту тощо. Ця тенденція вже простежується у роботі провідних компаній країни («ВЕНБЕСТ», «ЯВІР», «ВІКТАН» та інші), що можна судити з дедалі зростаючого кількості різних заходів (виставок, семінарів, конференцій, короткострокових курсів) з охоронно-детективного бізнесу.
Особливістю ринку охоронно-детективних послуг є необхідність створення власної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Сьогодні система підготовки кадрів охоронно-детективних структур представлена лише недержавними освітніми установами початкового професійної освіти, які готують приватних охоронців. Що ж до фахівців середньої і вищого ланки, то цивільними вищими й середніми навчальними закладами України не готують управлінців у сфері безпеки, хоча у всіх розвинених країнах світу безпеку бізнесу забезпечують професійні менеджери з безпеки.
Поки в цьому напрямі підготовки відсутні державні освітні стандарти затверджені установленому порядку спеціальності, підготовка таких фахівців можливе тільки у системі додаткового професійної освіти.
З огляду на специфічний характер послуг з використанням службової зброї, спецзасобів і спецтехніки, ринок охоронно-детективних послуг повинен контролюватися правоохоронними органами. Відомчий контроль повинен забезпечити рішення завдань правового регулювання діяльності охоронно-детективних структур:
контроль над дотриманням приватними охоронно-детективних структурами ліцензійних умов і нормативів;
організація розробки і проведення експертизи програм, проектів, нормативно-правових актів у галузі забезпечення суспільного ладу;
розкриття злочинів і протидії тероризму;
сприяння формуванню конкурентного середовища над ринком охоронно-детективних послуг та інші.
2.2. Структура безпеки в Україні.
Аналіз сучасного стану ринку охоронно-детективних послуг показує, що назріла потреба залучення у цей ринок структур, котрі займаються безпосередньо охоронно-детективною діяльністю, але обслуговуючих загальні потреби учасників ринку та, як наслідок, з'явилися завдання щодо забезпечення додаткової, «горизонтальної» координації їх дій. Для цього було створено некомерційне партнерство недержавних (приватних) структур безпеки України, яке взаємодіє з Управліннями внутрішніх справ по регіонам.
Основними завданнями Партнерства є:
науково-методичне і організаційне сприяння державних органів влади й управління у забезпеченні безпеки фізичних юридичних осіб, в захисті їхніх прав, свобод, законних інтересів від протиправних зазіхань;
сприяння законодавчому визнанню та підвищення престижу професії охоронця і детектива щодо визначення кваліфікаційних вимог до осіб, які займаються недержавною охоронною і детективною діяльністю;
вивчення і розповсюдження позитивного досвіду роботи охоронних, детективних, освітніх, технічних та інших підприємств, розробка і впровадження нових форм, методів і тактичних прийомів, що підвищують якість охоронно-детективних послуг;
організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів на ринку охоронно-детективних послуг;
організація наукових досліджень області соціальних і технічних наук з проблем безпеки особи і бізнесу;
здійснення інформаційно-видавничої діяльності у сфері безпеки;
організація симпозіумів, конференцій, семінарів, виставок та інших заходів, що сприяють формуванню попиту охоронно-детективних послуг, розширення та підвищення якості.
Рішення всіх цих та інших завдань Партнерства сприятиме підвищенню якості охоронно-детективних послуг, вкладених у забезпечення безпеки особи і бізнесу.
3. Іноземні компанії на українському ринку охоронних послуг.
 
Отже, що саме відбудеться на українському ринку охоронних послуг у разі приходу іноземних компаній? До речі, іноземні охоронні компанії вже цікавляться охоронним ринком України.
Спроби захоплення ринку охоронних послуг іноземними компаніями, наразі поки, відсутні. Але було б бажання, так би мовити… Експерти припускають, що скуповування вже існуючих компаній іноземним фірмам нецікава. Активи середнього Приватного Охоронного Підприємства малопривабливі для інвестора. Якщо «вони» будуть мати можливість законно працювати на Україні, звісно, буде створено Приватне Охоронне Підприємство з великим іноземним капіталом.
Охоронним підприємствам з іноземною участю, у випадку їхнього приходу на ринок, нічого не залишиться, як працювати за тарифами, які існують сьогодні на українському ринку охоронних послуг. Адже клієнти, звісно, не бажають марнувати багато грошей.
І що «загрожує» вже існуючим українським підприємствам?
– Необхідність збільшення власного статутного капіталу;
– необхідність значного збільшення рекламного бюджету;
– значне збільшення власного «страхового» бюджету;
– необхідність закуповувати якісніше і, отже, дорожче обладнання та автомобілі;
 – необхідність постійного підвищення якості послуг;
– можливе зниження ціни охоронні послуги;
– збільшення зарплати охоронцям;
– розширення переліку своїх послуг;
– підвищення кваліфікації та професіоналізму управлінців;
– необхідність відповідності підприємства міжнародним професійним стандартам.
Вочевидь, що завдяки входу в ринок охоронно-детективних послуг охоронних підприємств з іноземною участю, загостриться конкуренція.
З великою долею ймовірності можна припустити, що у ринку залишаться тільки сильні гравці: зникнуть підприємства, які не зуміли справитися з вже переліченими вимогами.
ВИСНОВОК
 
На всіх етапах розвитку людства проблема безпеки завжди була одним із найбільш актуальних і важливих. Якщо визнати, що найбільшою і безумовною цінністю будь-якого суспільства є людське життя, доведеться погодитися, що національна безпека особи в розмаїтті аспектів цього поняття, є одним із найвищих вартостей цивілізованого суспільства.
У розвинених країнах світу найактивніша частина товариства робить те, що сьогодні в нашій країні називається бізнесом. Звідси з неминучістю випливає, що національна безпека і добробут особи визначається безпекою і успішністю бізнесу.
Останні кілька років до проблем безпеки бізнесу додалися нові, і дуже серйозні загрози життю і здоров'ю людей, пов'язані з активізацією міжнародного тероризму. На відміну від кримінальних структур, загрозливих бізнесу, терористи зазвичай переслідують політичну мету, і із нею – прерогатива державними структурами безпеки. Однак у боротьбі із злочинністю, безумовно, мають сприяти приватні охоронно-детективні структури, котрі мають необхідну матеріальну базу і відповідно підготовлених співробітників.
Тому на противагу організованій злочинності на законних підставах почали з'являтися приватні детективні і охоронні служби, очолювані професіоналами вищого класу, а організована злочинність у боротьбі за місце під сонцем, стала залучати до своїх рядів професіоналів у справі, що призвело до професіоналізації організованої злочинності. Нині там задіяні поруч із закоренілими злочинцями, молодими молодиками, колишні працівники МВС, учасники афганської, чеченської воїн, спортсмени зі світовими іменами, котрі мають вищу освіту, котрі розуміються на фінансовій, банківській діяльності та у комп'ютерній техніці.
Список використаної літератури:
Закон України від 22.03.2012 № 4616-VI.
Інтернет: http://uk.wikipedia.org/
Інтернет: http://smi.liga.net