ВСТУП Контрольна робота "Опрацювання програми емпіричного соціологічного дослідження" є важливим етапом вивчення дисципліни "Соціологія", її мета - виховати кваліфікованого споживача соціологічної Інформації, дати студентові уявлення про технологію роботи соцюдога-практика, виробити початкові навички збору та аналізу первинних даних, що можуть бути використані у громадському житті та майбутній фаховій діяльності. Наприклад, при участі разом з фахівцями у плануванні І виконанні маркетингових досліджень, в оцінці публікацій соціологічних даних, які стосуються громадсько-політичних процесів тощо Для написання контрольних робіт слід використати теоретичні знання, насамперед - з теми: "Предмет та методи соціологічних досліджень", де студенти ознайомилися з видами І технологією прикладних досліджень, методами збору І аналізу інформації, а також решти Іеч курсу, що дасть змогу студентові правильно сформулювати проблему дослідження, визначити його стратегію. Матеріали контрольної роботи можуть бути використані при підготовці до відповідної теми семінарського заняття Обсяг контрольної' роботи визначається проблемою І масштабом вибраного дослідження Всі елементи програми повинні бути сформульовані лаконічно та лопчно поєднані між собою Рекомендується, щоб загальний обсяг роботи не перевищував 7-10 сторінок тексту Бюджет часу на виконання 5-7 годин самостійної роботи Термін виконання І захисту Контрольна робота, якщо вона не доповідалася І не була захищена на відпови.ю-,; семінарському занятті, повинна буї и здана викладачу за 15 днів до останньою в семес.р модульного тижня І захищена студентом Завдання до контрольної роботи включає: 1. Проблематику емпіричних соціологічних досліджень (ДОДАТОК Б; видасться викладачем) 2 Завдання для виконання методологічної частини програми емпіричного соціологічного дослідження 3 Завдання для виконання методичної частини програми емпіричного соціологічного дослідження Структура контрольної роботи: " титульний аркуш тема емпіричного соціологічного дослідження, затверджена виклола-чем. прізвище
Визначення об'єкта дослідження передбачає отримання просторово-часових тякісно-кшькісннх його характеристик Тому в програмі слід зафіксувати такі ознаки об'єкта 1) просторові (місто, регіон, країна), 2) часові (період, який охоплюється дослідженням), 3) галузеві (вид досліджуваної діяльності - промисловість, бізнес, освіта культургощо), 4) сощально-демографічні (стать, вік, освіта, сімейний стан) та Інші, якможуть зацікавити дослідника Приклад. Об'єкт дослідження випускники 2002 року економічних спеціальностей вищих навчальних закладів Ш - IV рівнів акредитації м Львова, які бажають працевлаштува тися на підприємствах та в установах у м Львові Час дослідження - травень 2002 р З виділенням об'єкта тісно пов'язане І визначення предмета соціологічного дослідження Предмет емпіричного дослідження - це найістотніші сторони, властивості та відносини об'єкта, пізнання яких необхідно для вирішення соціальної проблеми Один І той самий об'єкт можна вивчати з позиції різних соціальних проблем, а, отже, він передбачає безліч предметів Тому визначення предмета дослідження одночасно визначає межі, в яких конкретний об'єкт досліджують у цьому випадку Предмет дослідження співвідноситься з темою дослідження Приклад. Хоча ми розуміємо, що випускники-економісти стискаються з безліччю соціальних проблем, предметом нашого дослідження ми вибираємо лише їх частину - ті, які пов язаы з пошуком ними місця праці (не обов'язково за спеціальністю) у м Львові 3 Третім елементом програми соціологічного дослідження є визначення мети І основних завдань дослідження Мета - це зш альна спрямованість дослідження, очікуваний остаточний результат Вона вшначас орієнтацію, від якої залежить уся логіка здійснення І реалізації соціологічного досчтження Як правило, емпіричне соціологічне дослідження орієнтоване насамперед на юсягнення практичної мети, пошук алгоритмів вирішення певних соціальних проблем Для чіткішого з'ясування мети дослідження в програмі на п основі розробпясться система основних чаніань достідження Завдання емпіричного дос пдження - це сукупність конкретних штьових настанов спрямованих на аналіз І вирішення проблеми Завдання дослідження безпосередньо вишивають Із поставленої перед досіїдником мети, конкретизують її Приклад Мета дослідження - встановлення основних моделей працевлаштування випускників вищих навчальних закладів 2002 року економічного профілю Ш - IV рівнів акрежгацц в умовах ринку пращ м Львова Завдання дослідження визначення соціально-економічних орієнтацій випускників, пов'язаних Із пошуком ними місць пращ у м Львові, визначення кількості випускників, які мають зарезервовані місця пращ у м Львові, характер цих робочих місць та спосіб, якими вони були одержані дослідження планованих модеіей активного працевлаштування випускників, які не мають зарезервованих місць пращ у м Львові а) тимчасове вташтування на роботу на львівських підприємствах не за спеціальністю, б) продовження навчання - перекваліфікація для здобуття фаху, який користується попитом на ринку пращ Львова, в) пошук роботи за спеціальністю поза м Львовом з метою набуття професійного досвіду І повернення у Львів 4 Четвертий розділ методологічної частини програми відводиться для інтерпретації основних понять дослідження Під час аналізу проблеми І предмета дослідження використовуються певні абстрактні, узагальнені поняття, котрі неможливо безпосередньо виміряти Але до безпосередніх завдань емпіричного соціологічного дослідження входить вимірювання досліджуваних соціальних фактів Тому як проміжний етап для отримання емпіричних даних використовується Інтерпретація понять - їх тлумачення, пояснення І переведення на простіші та емпірично фіксовані відповідники Приклад "Працевлаштування не за спеціальністю" - влаштування на посаду, яка не відповідає фаху молодого спеціаліста І рівню його професійної кваліфікації 4 Останній розділ методологічної частини програми повинен містити гіпотезу, яку висуває дослідник Гіпотеза - це науково обгрунтоване припущення, яке висувають для можливого пояснення певних соціальних фактів, явищ І процесів, котре треба підтвердити або спростувати в ході дослідження У методологічному плані ппотеза служить з'єднувальною ланкою між теоретичною концепцією та емпіричною базою дослідження До побудови гіпотези ставляться певні вимоги Вона повинна відповідати теорії (загальній або загальносошолопчшй), бути науково обгрунтованою (тобто не суперечити вже доведеному), мати сенс у межах досліджуваної проблеми, бути придатною для перевірки емпірично бути логічною та несуперечлнвою Гіпотези поділяють на гіпотези підстави І гшотези-наслідки, котрі виводяться з перши'-Приклад. Гшотеза-підстава хоча більшість випускників-еконочістів хоті ш б о ;r l влаштуватися на роботу за спеціальністю у м Львові, обмеженість ринку робочих місць спонукає їх до вибору Інших моделей трудової поведінки після закінчення навчання Гіпотези насішки основні моделі поведінки тих випускників, яким не вдасться знайти роботу за спеціальністю у м Львові, будуть зводитися до а) влаштування на будь яке місце праці на підприємствах Львова І продовження пошуків роботи за спеціальністю, б) перекваліфікація для набуття Іншого фаху, який користується попитом у м Львові, в) тимчасове влаштування на роботу за спеціальністю в провищи як "стартова поіишя" перед поверненням до Львова з досвідом роботи, а отже - вищим особистісним потенціалом ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ II Емпіричний матеріал, потрібний для соціологічного дослідження, має різний характер І міститься у багатьох різноманітних джере Іах Інформація, яка є у кожному з них, як правило, дає змогу охарактеризувати досліджуване явише лише в якомусь одному аспекті Для забезпечення комплексного, всебічного аналізу досліджуваної проблеми рекомендується в емпіричних дослідженнях передбачити одержання Інформації з різних джереп відповідними методами Кожен з них має певні обмеження до застосування, сильні та слабкі сторони, що слід врахувати при плануванні дослідження (див таблицю) Планування дослідження Метод Переваги Обмеженгсть
Спостереження Дає безпосередню ' гарячу' 1 Дає найкращі результати лише при
(відкрите І шномаштну І багату Інформацію вивченні малих груп
приховане) 2 Гнучкість у виконанні 2 Важко фіксувати процеси, які
досліджень "розтягнуті ' в часі та в просторі
3 Є проблеми з визначенням важливості
Інформації, відбором тієї, яка відображає
дійсно Істотні зв язки, явища
Експеримент ! Дослідник може контролювати та 1 Неможливо застосувати для вивчення
коригувати дію системи чинників їх життєдіяльності ветиких соціальних
вплив на об єкт суб'єктів, упродовж тривалого часу
2 Створюється можливість 2 Багато аспектів соціального життя
моделювання різних ситуацій та неможливо змодетювати а, отже вони не
аналізу поведінки субіктів у них піддаються експериментальному
3 Можливе повторне виконання вивченню
експеримент) в І ч І і різними 3 На результат може впливати
учасниками, у різних умовах 'лабораторна ситуація '
4 Потреба значних матеріальних затрат І
часу на шдіоговісу та виконання
1 Аналіз 1 Метод базується на аналізі первин 1 Можуть виникати проблеми т юстуиом
докумеїтш них І автентичних продуктів діяль до джерел виїначенням Іч автентичності Іа
1 ності самих соціальних еуб сктів Іч Інтерпретацією
2 Забезпечується глибоке вивчення 2 Джерела можуть давати субєктивну
предмета, в т ч змін самого об'єкта Інформацію, а отже, спотворювати
достижения упродовж тривалого соціальні реали
часу 3 Метод вимагає вміння відібраї и саме
3 Дає змогу реставрувати ' необхідну Інформацію, відділити її від
соціальні cv6 єкти які припинили другорядної та зайвої
своє Існування та їх поведінку, а
отже виконувати Історико- 1
соцюлої Ічні дослідження
Опитування 1 Можна виконувати на ветиких 1 Для забезпечення репрезентативності
масивах а отже вивчати поведінку результатів потрібно правильно визначити
веіикич сошальнич еубіктів коло респондентів (зробити вибірку)
2 Дає змогу зробити порівняльний 2 Матеріал може бути повсрчовим, не
аналіз відповідей респондентів відображати глибинних процесів
3 При повгорнич дослідженнях житдіяльності обікіа що вивчається
можна встановити Іинаміку змін особливо коли опиіуваїшя виконується "по
обскта досіїджсння гарячич слідах
4 Дослідник сам формує банк 3 "Закрип" ІапиІаІІІІя шужують обеяг
Інформації "І Ібирпі пише потрібні одержаної Інформації
йому емпіричні ІанІ 4 "Відкриті" запитання часто залишаються
5 Іабсіпсчус оперативність збору респондентами без відповіді
1 Інформації 5 Потребує значних матеріальних затрат
Завдання сгуїенп по ІяІ к в io\tv moo вінпічіпи м Ікснма Іьну ы Іькісіь Іжсре І які містять необчі Іну Інформлнк) 11 вибрати а Іеквіпп \itii та завмнням юс її Іжсішя мсто лі її одержання Ciyiuir повинен чи ко окрес піти яка саме Інформація буде сприміїм і псиного джереіа І яке шачеїшя вона буде мати дая досягнення мети дослідження Потрібно відшачіпи основний метод збору Інформації Іа опрацювати дія ньою відповідний Інструментарій Емпірична база достшження повинна будуватися так щоб блоки Інформації, очержат з риннч джере І І рішіїми метод Імп Іобре узгоджуватися між собою взаємно доповнювали о Іин одного І давали по мож ІпвостІ змогу перевірити Інформацію набуту одним методом Інформацію отриманою Іншим методом з Іншого джере Іа Прикіл Вибираючи мето їм збору Інформації почнемо Із етрукгурування об (кга юс Іиження Ht враховуючи І> ч Істину випускників які не Іпанмоть працевлаштуватися \ ІьвовІ а тому не с об сктом нашої уваги видшягчо серед решти моло шх спеціалістів Іві І руни випускники ям на час дос п Іжсння (травень 2002 р ) мають зарезервоване місце гірші v ІьвовІ або І вас працюють за спеціальністю І п які шукають роботу Інформацію про моде п праасвлцитування тієї частий випускників які мають визначене місце робот можні о Іержати проана.Іпу впиши такі .току мені и І) замовлення ві І прайс І Іві ш н І \Іо Іо ш\ спеціалістів б) іаявіеамич випускників \ І ІУІІІІІсІрашІо нав Іа Іьиоіо ык 111\ про сіірямчи ІІІІІя І\ ні poooiv н І винові п п їм її І ріп мит І н \и шиті З цих iokv\ еіітів можна ти піся - кпьмсть робочих місць ні ІІнІІрІк мсгвіч рііііич форм віасності різннч ними як займуть випіскникії га Іч якісні мрчмерінлііки (поса п розмір заробітної Іпаїи мож півкть забепіс ІеІІня жнттом гоню) - ипяч яким випускники о иржа.ІІІ ці місця (замов Існня ві І ІІпприсмства на спеці І псі І ці Іьова Іп Іготовкі фічівця коштом имопннка перс мої а у вибірковому конкурсі І а шип) Ми також можемо вичоїпін І mm то моїеп працсвІ цитування випускників 2002 рок\ не будуть Істотно вирішишся під вже реаліюванич модетеи поведінки на ринку ІІрІІІІ випускників попоре них Ірьоч років І оі/ке їх можна простежити л відпові тою докумснтаціпо якщо гака вс ІстІ.ея адміністративними е Іужбами Іа вінілами працсвлаштіання сіудентів навчальнич закладів Ця Інформація буде використовуватися нами як допоміжна с Іужигиме для порівняльною аналізу якшо він пере [бачений планом досішження Метод еііосіиісжс'ііня можна і Істоеувати при вивченні Ілкбинних мотивів вибору певної мотелі працсвлішіування то не вхо Іить в коло наших ивдань аоіже він не б\де вмкорнсто вуватися Специфіка юелідження також не псреібачас застосування екеперимемта Іьнич методів Виходячи із завдання планованої роботи, найбільшу користь, на наш погляд, може принести метод опитування. Тому ми приймемо його як основний і зупинимося детальніше на його використанні у планованій роботі. Як правила емпіричні дослідження такого роду виконують на вибірковій сукупності. Тому цей розділ передбачає також виконання розрахункової роботи - визначення обсягу (або похибки) однощаблевої випадкової вибірки як такої, що мас найчіткіше статистичне обгрунтування. Отже, розділ II повинен складатися з таких елементів: " розрахунок вибірки (вихідні дані див. ДОДАТОК Б); -10 питань). ДОДАТКОВІ РОЗ'ЯСНЕННЯ 1. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні. Об'єктом соціологічних досліджень звичайно € великі сукупності людей, які за своїми соціально-демографічними характеристиками є носіями певної проблеми І утворюють генеральну сукупність. Якщо вивчаються всі індивіди генеральної сукупності, то говорять про суцільне дослідження (наприклад, перепис населення). Однак такі дослідження виконуються рідко, частіше досліджується лише частина генеральної сукупності, яка називається вибірковою. Це пов'язано Ік-редусім з економічними і часовими обмеженнями на суцільне дослідження. Для того щоб суцільне дослідження можна було замінити вибірковим, потрібно, щоби властивості генеральної сукупності були адекватно представлені у вибірковій. У статистиці здатність вибіркової сукупності (вибірки) відображати характеристики генеральної називають репрезентативністю вибірки. Різниця характеристик вибіркової та генеральної сукупності називають помилкою репрезентативності. Можна виділити два види шких помилок: випадкові - ті, які при повторних вимірюваннях змінюються за законами ймовірності. Приклад. Якщо ми визначаємо певну характеристику вибірки, наприклад, середнє арифметичне, то отримуючи нові випадкові вибірки того самого розміру, будемо одержувати відхилення цієї характеристики то в один, то в інший бік від істинного значення (тобто від шачення в генеральній сукупності) приблизно з однаковою частотою. При збільшенні кількості вибірок середня похибка наближається до нуля. Але це лише за умінні, шо вибірки дійсно е випадковими, тобю неї елементи досліджуваної сукупності миють однакову Імонірність потрапити у вибірку; систематичні, які являють собою деяке постійне зміщення, яке не зменшується зі збільшенням кількості опитаних і викликане вадами та прорахунками н системі відбору респондентів. Приклад. Для вивчення моделей працевлаштування випускників було відібрано випадковим методом жителів 40 кімнат в гуртожитку, в яких проживають випускники, а потім опитано всіх, хто виявився на місці в момент опитування (від 18 до 19 години) Одержані таким способом дані не будуть репрезентативними, бо не враховано таких моментів: а) можна допустити, шо мобільніші студенти, тобто ті, які проводять значну час І Ішу часу в пошуках роботи, працюють або навчаються, проводять менше часу в гуртожитку, а отже, з меншою вірогідністю стануть респондентами; б) з вибірки повністю "випали" ті студенти, які не проживають в гуртожитку. Випадкова помилка буде присутньою завжди при будь-якому вибірковому опитуванні; систематичну помилку можна усунути, змінюючи процедуру формування вибірки. Випадкова помилка підкоряється певним закономірностям і придатна для оцінювання. Систематична ж помилка значно небезпечніша. З усіх наявних типів вибірки найчіткіше статистичне обгрунтування .має одношаблсва випадкова вибірка - тобто така, під час якої безпосередньо з генеральної сукупності випадково відбираються респонденти. Репрезентативність такої вибірки характеризується двома взаємопов'язаними параметрами - рівнем поми.Іки та Імовірністю відсутності помітки цього рівня. Говорити про якуіь нішірку. що вона с репрезентативною, ні.' зовсім точно, оскільки будь-яка кибірка мм пашни /лнень репрезентативності. Точніше сказати. Гич помилка репрезентативності ціп ІІІІбІрки І Імовірністю Р не перевищує Л пмомірпісп, Р нашваюіь довірчою! Зад.иочна. певним рівнем Імовірності, помилку ниОІрки можна визначити, якщо віломіпі об'єм Іенс\купносп Іа вибірки Однак при плануванні соціологічної о дослідження шпчайно вирішують Інше завдання --задаються певним рівнем точності результатів, шо влаштовує дослідника, тобто допустимом помилкою І довірчою Імовірністю, та ніпначають необхідний об'єм вибірки. Так. обЧм вибірки для визначення частки певної отакії А' в генеральній сукупності визначай ься Іа формулою: де N - об'єм генеральної сукупності, л - об'єм вибірки, / - коефіцієнт, що відповідає довірчій Імовірності Р (нІІІ визначається за т.зв. таблицями Стыодента: при Р - 0,954 / = 2, а при Р = 0,997; / = 3 ці два шачення найчастіше використовуються в соціології), v - частка ознаки X в генсукупності, 4 - величина допустимої помилки* (в частках). Приклад. Припустимо, що дослідник хоче отримати з імовірністю 0,95 (якщо 1=2) дані про частку ознаки X (скажімо, частку чоловіків) в генсукупності (нехай N = 10000) з помилкою, що не перевищує 5 % (4 = 0,05), і йому відомо, що частка, яку відшукують, становить приблизно 20 % (v= 0,20). Тоді за наведеною вище формулою одержуємо, що потрібно опитати 25 6 осіб (я = 25 6). Недолік цієї формули полягає в тому, що вона вимагає хоча би приблизної інформації про частку ознаки в генеральній сукупності, тобто саме про те, що досліднику потрібно визначити. Однак при v = 0,5 добуток v(l-v) є максимальним, отже, я також є максимальним. Тому, якщо у наведену формулу замість v підставити 0,5, отримаємо формулу, якою можна користуватися при будь-яких значеннях частки ознаки в генеральній сукупності (об'єм вибірки одержуватиметься з певним запасом). Зафіксувавши таке значення довірчої імовірності, прийнявши його таким, що дорівнює 0,954 (якщо t = 2), отримаємо: За цісю формулою можна досліджувати, як об'єм вибірки залежить від об'єму генеральної сукупності і від величини допустимої в дослідженні помилки: Об'єм генеральної сукупності 500 1000 2000 3000 4000 5000 10000 100000 »
Об'єм вибірки 222 286 333 350 360 370 385 398 400
Д = 0,05
/> = 0,954
Звідси видно, що для забезпечення заданої репрезентативності при дослідженні міста з населенням 100 тисяч жителів потрібно опитати 398 осіб, а при дослідженні цілої держави практично стільки ж - 400 осіб. Для забезпечення одного і того самого рівня репрезентативності (5%) потрібно опитати такі частки генсукупності: для N = 500 я * 222 особи, тобто приблизно 44 % генсукупності, для N - 500 я - 370 осіб - 7,4 %, а для N = 4 000 000 (наприклад, населення великого міста) я 400 осіб - 0,01 % генсукупності. Тому характеристики, що зрідка зустрічаються в публікаціях характеристики вибірки, типу «було опитано 15% генсукупності» або «опитували кожного двадцятого школяра», нічого не говорять про репрезентативність вибірки. Як бачимо, починаючи від певного моменту збільшення об'єму генеральної:' сукупності істотно не впливає на збільшення об'єму вибірки, тому при великих генеральних сукупностях (скажімо, при N > 5000) величиною 1 / N у другій формулі можна знехтувати. Тоді ця формула набираг вигляд: я = 1 / Д2, звідки й = V я. Цими формулами можна користуватись при прийнятті рішення відносно об'єму вибірки у разі, якщо генеральна сукупність більша від 5000 одиниць, тобто можна вважати, що вона нескінченна. Об'єм вибірки отримаємо з певним запасом): Помилка вибірки % 20 15 10 9 8 7 6 5 4 3. 2 1 0,5"
Під час планування вибірки слід мати на увазі, що формула я = 1 / Д2 і ця таблиця дає змогу отримати обсяг вибірки для заданої точності при аналізі вибірки загалом, тобто якщо ми не будемо розчленовувати її на частини. Приклад. Якщо вимагається визначити частку осіб, що перебувають у шлюбі для великого міста, то опитавши 625 випадково відібраних людей, ми визначимо частку, яку шукаємо, з помилкою, котра не перевищує 4 % (із ймовірністю 0, 954). Але якщо вимагається визначити цю частку з такою самою точністю не для всього масиву загалом, а для жінок і для чоловіків, то необхідно, щоб у вибірці було 625 чоловіків і 625 жінок, тобто 1250 осіб. Тобто чим більше дробиться масив під час аналізу інформації, тим більший вимагається об'єм вибірки. Отже, слід пам'ятати: об'єм вибірки залежить більшою мірою від завдання на опрацювання анкет (від міри дробності аналізу), ніж від об'єму вибірки (від того, з якою помилкою готовий змиритися дослідник). 2, Конструювання анкети. Кожне емпіричне дослідження потребує створення особливої анкети, але всі вони мають спільну структуру. Будь-яка анкета складається з трьох основних частин: ' вступної: вказується, хто виконує дослідження, його мета і завдання (коротко), спосіб заповнення анкети, підкреслюється анонімний характер її заповнення', а також висловлюється подяка за участь в анкетуванні; змістовної (основна частина); завершальної (паспортичка, соціально-демографічний портрет респондента): - містить відомості про респондентів (вік, стать, освіта, соціальне становище тощо). * Анонімність респондентів у більшості емпіричних досліджень пояснюється, по-перше, тим, що дослідника цікавить не оригінальна думка, варіант поведінки окремого респондента, а узагальнені думки і моделі поведінки певних соціальних груп (з цією метою створюється соціально-демографічннй портрет респодснта), по-друге, для забезпечення щирості, правдивості відповідей респодента, вільного висловлення ним своєї позиції. ~ Визначення належності респодентів до певної соціальної групи, їх соціальних статусів важливе з огляду на те, що члени різних статусних груп практикуватимуть різні моделі соціальної поведінки. Питання анкет розрізняють: І. За характером відповідей на поставлені питання (відкриті, шкриті, напівзакриті, шкальні, питання-меню, альтернативні). При конструюванні бліц-анкети найчастіше використовують такі з них. Закриті питання - питання, на які наведено повний (в міру можливого) набір варіантів відповідей (див. питання 5 додатка А). Такі питання досить легко опрацювати, шо часто призводить до їх використання навіть без достатніх на це підстав. Головна ж підстава вибору міри стандартизації відповідей на питання - впевненість дослідника в тому, що пропонований ним набір відповідей максимально повно відповідає потенційній різнорідності думок респондентів. Основні вимоги до закритих запитань: 1. Максимально передбачити можливі варіанти відповідей (лля цього найчастіше використовують т. зв. напівзакритий варіант, в якому залишається місце для додаткових коментарів та зауважень (наприклад, в кінці списку відповідей значиться: «Додаткові іауваження (вкажіть, які саме)»..., тобто поєднуються ознаки закритості і відкритості (див. питання 2 додатка А). 2. Формулюючи питання відповідей (підказки), слід пам'ятати гри важливі правила: а) респондент частіше вніїпрас перші підказки, ріділе - останні: Івілси - правило .Vі 1: першими повійни буї и найменш вірогідні варіанти відповідей: б) 'Іим .Іонній HUKUIKJ. Іим менша вірої ІлІІІсІь Гі вибору, оскільки для ІисвоІ пня й ІмІсІС потрібно більше часу, а респондент не хоче його витрачати; звідси правило .Уа 2 - підказки повинні бути приблизно однакового розміру; в) чим абстрактнішші характер мас підказка, тим менша вірогідність її вибору; звідси правило № З - всі варіанти відповідей слід витримати на одному рівні конкретності. 3. Не можна комбінувати декілька ідей в одній фразі (наприклад, «робота цікава і добре оплачується», «робота нецікава, але добре оплачується»): слід перерахувати обидві- ознаки і визначити їх значимість за шкалою інтенсивності. 4. Всі можливі варіанти відповідей до одного запитання повинні бути видрукувані на одній сторінці, щоб респондент міг візуально охопити рамки співвідношення оцінок. 5. Не можна друкувати серію позитивних підказок підряд, а слідом - серію негативних або ж навпаки. В цих випадках думка нав'язується самою послідовністю пропонованих варіантів. 6.Список пропонованих відповідей не повинен бути занадто обширним, шоб респондент не втомився у міру просування до його кінця і не почав давати відповіді «за інерцією» 7. Обмеження вибору підказок можуть бути «строгими» і «нестрогими». Якщо за змістом мигання можливі комбінації різних виборів, причому в будь-якім кількості, не можна без •особливих» пояснень обмежувати вибір умовою: «Вкажіть не більше від трьох найважливіших пунктів» (наприклад, при виборі професії). Однак якщо мета питання -виявити домінанту зацікавленості, обмежити вибір цілком доречно (наприклад: «Хоча при виборі саме цього місця праці ви керувалися різними мотивами, просимо вибрати із списку не більше від трьох, на які Ви зважали найбільше. У цьому випадку дослідник пояснює обмеження, шоб респондент не подумав, що його в чомусь обмежують і не відмовився відповідати). 8. Важливу роль виконує варіант відповіді, який дає змогу респондентові ухилитись від відповіді. Формула такого ухилення (наприклад, «важко сказати», «не пам'ятаю», «не знаю») підкреслює свободу респондента, що спонукає його добросовісно ставитись до опитування. Відкриті питання - питання, в яких дослідник ставить перед респондентом запитання і залишає місце для того, щоб він власноруч записав відповідь (наприклад: «Які, на Вашу думку, основні причини того, шо випускники прагнуть знайти місце роботи саме у Львові ?» _______________(місце для відповіді)). Не маючи підказки, респонденти дають відповідь, яка носить природний характер і дає максимум інформації, хоча зумовлює певні труднощі при їх обробці (див. питання 3 в додатку А). В анкетних дослідженнях, як правило, комбінують всі види питань, чим підвищують об'єктивність і повноту інформації. 2. За предметним змістом (про факти, про знання, про думки з приводу "чогось, про мотиви). При конструюванні бліц-анкети найчастіше використовують такі з них: Питання про думки з приводу (опінії), скеровані на фіксацію фактів, побажань, очікувань, планів на майбутнє. Відповіддю в цьому випадку найчастіше є оціночні судження. Питання про мотиви, метою яких є виявити суб'єктивні уявлення людини про мотиви своєї діяльності (див. питання 2 додатка А). 3. За логічною природою (основні, фільтри, контрольні, контактні). Конструюючи бліц-анкету, найчастіше використовують такі з них. Основні питання, на основі відповідей на які будуються висновки про досліджуване явище, становлять більшу частину анкети. Питанпя-фіпьтри. Соціолог адресує свої питання групам людей, які можуть різнитися між собою за рівнем інформованості щодо досліджуваної проблеми. Тому в процесі опитування виникає необхідність звернутися з питанням не до всієї групи людей, а тільки до окремої її частини (див. питання 1 додатка А). Питання-фільтри виконують функцію уточнення адресата, від якого очікується відповідь. їх відсутність призводить до «засмічення» маси відповідей, викликаного тим, шо до групи опитування включаються респонденти, які не володіють необхідною інформацією. Такі свідчення можуть слугувати джерелами систематичних помилок і в будь-якому випадку звужують можливості інтерпретації отриманих відповідей. Послідовність питань в блш-анкеті найчастіше формується метолом «лійки», тобто питання компонуються ви найпростіших до найскладніших Кожне шпигання повинно бути сформульоване нейтрально І боку дослідника (тобто запитання не повинно містиш підкажи, наприклад «Як Ви ставитесь до таких негативних явищ нашого життя, як безробіття?»). Всі питання анкети повинні бути пронумеровані по порядку, варіанти відповідей також нумеруються по порядку. Бажано використовувати рпний шрифт для друкування запитань І відповідей. Анкета повинна бути виконана чітким шрифтом, передбачати достатньо місця для записів відповідей на відкриті питання І чіткі стрілки-вказівники переходів від одних питань до Інших при фільтрації респондентів. ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ НІ Рохііл III містить' коротко викладені результати дійсно виконаного дослідження групою студентів під керівництвом викладача, або прогнозовані результати, якщо реальне дослідження не виконувалося, визначення сфер мо/мппою кіс І осування одержаних даних ДОДАТОКА ПРОГРАМА ЕМПІРИЧНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ (зразок) Загальна характеристика проблеми. У наші дні, коли країна лише починає виходити з кризового стану, коли залишається складною ситуація в соціальній, економічній, культурно-освітній та інших сферах життя, багато наших співвітчизників, насамперед - молодих, звертають свої погляди на певні професії, передовсім - економіста, менеджера, маркетолога, внаслідок чого зростають конкурси до вищих навчальних закладів на вказані спеціальності. Це зумовлено іміджем в суспільстві зазначених економічних професій як таких, шо є інтелектуальними, і які, автоматично забезпечуючи високий рівень матеріального доходу їх представникам, надають їм високий соціальний статус. Однак очевидно, що не кожен із тих, хто отримає відповідну спеціальність, зможе реалізувати себе як професіонал повною мірою. Це може статись з ряду причин: відсутності вміння відповідно «подати себе», небажання роботодавців приймати на роботу молодих спеціалістів; нарешті, непоодинокими є випадки, коли на престижну роботу влаштовуються «по блату». Внаслідок цього талановиті молоді спеціалісти часто не отримують тієї посади, на яку заслуговують, а відтак - втрачають можливість самореалізувати себе у вибраній професійній сфері; натомість на вершині соціальної піраміди опиняються далеко не найкращі. Зрозуміло, що за таких умов страждають не лише ті, у кого не склалась професійна кар'єра; ни меншою мірою страждає держава. Існує ще один бік цієї справи. Так, якщо кількість випускників економічних спеціальностей буде збільшуватись, то незабаром ринок праці буде значно перенасичений спеціалістами певного профілю: їх виявиться така кількість, яка перевищить попит на них, що створить додаткове напруження на ринку праці. У виграшному становищі виявляться ті, хто матиме певні переваги: досвід роботи, досконале знання комп'ютера та іноземних мов, поглиблені знання у певній галузі, яка потребуватиме спеціалістів, наявність другої спеціальності тощо. В результаті вже в зовсім недалекому майбутньому може виникнути другий «професійний бум», коли почнеться масова перекваліфікація спеціалістів з вищою освітою, але тепер вже на інші спеціальності, наприклад, прикладного характеру. Отже, маємо проблемну ситуацію, коли виникає протиріччя між престижем окремих економічних спеціальностей і зменшенням в недалекому майбутньому можливостей для багатьох їх представників належно самореалізуватись у відповідній сфері. Проблемна ситуація тут розглядається в межах соціальної проблеми самореалізації молоді в умовах нестабільного суспільства. Тема дослідження відтак може бути сформулювала так: "Проблеми працевлаштування випускників львівських вищих навчальних закладів економічного профілю в умовах суспільного ринку праці" Мета дослідження - встановлення основних моделей працевлаштування випускників вищих навчальних закладів 2002 року економічного профілю Ш - IV рівнів акредитації в умовах трудового ринку м. Львова. Завдання дослідження: визначення соціально-економічних орієнтацій випускників, пов'язаних із пошуком ними місць праці у м. Львові; визначення кількості випускників, які мають зарезервовані місця праці у м. Львові, характер цих робочих місць та спосіб, якими вони були одержані; дослідження планованих моделей активного працевлаштування випускників, які не мають зарезервованих місць праці у м. Львові: а) тимчасове влаштування на роботу на львівських підприємствах не за спеціальністю; б) продовження навчання - перекваліфікація для здобуття фаху, який користується попитом на ринку праці Львова; в) пошук роботи за спеціальністю поза М.Львовом для набуття професійного досвіду і повернення у Львів. Об'єкт дослідження - об'єкт дослідження: випускники 2002 року економічних спеціальностей вищих навчальних закладів Ш - IV рівнів акредитації м. Львова, які бажають працевлаштуватися на підприємствах та в установах у м. Львові. Час дослідження - травень 2002 р. Предмет дослідження - хоча ми розуміємо, що випускники-економісти стикаються з безліччю соціальних проблем, предметом нашого дослідження ми вибираємо лише їх частину -ті, які повязані з пошуком ними місця праці (необов'язково за спеціальністю) у м. Львові. Інтерпретація основних понять. "Працевлаштування не за спеціальністю" - влаштування на посаду, яка не відповідає фаху молодого спеціаліста і рівню його професійної кваліфікації. Гіпотези дослідження. Гіпотеза-підстава: хоча більшість випускників-економістів хотіли б одразу влаштуватися на роботу за спеціальністю у м. Львові, обмеженість ринку робочих місць спонукає їх до вибору інших моделей трудової поведінки після закінчення навчання. Ппотези-наслідки: основні моделі поведінки тих випускників, яким не вдасться знайти роботу за спеціальністю у м.Львові, будуть зводитися до: а) «лаштування на будь-яке місце праці на підприємствах Львова і продовження роботи за спеціальністю; б) перекваліфікація для набуття іншого фаху, який користується попитом у м. Львові; в) тимчасове влаштування на роботу за спеціальністю в провінції як "стартова позиція" перед поверненням до Львова з досвідом роботи, а отже - вищим особистісним потенціалом. Метод дослідження: Вибираючи методи збору інформації, почнемо із структурування об'єкта дослідження. Упускаючи ту частину випускників, які не планують працевлаштуватися у Львові, а тому не є об'єктом нашої уваги, виділяємо серед решти молодих спеціалістів дві групи: випускники, які на час дослідження (травень 2002 р.) мають зарезервоване місце праці у Львові, або і вже працюють за спеціальністю і ті, які шукають роботу. Інформацію про моделі працевлаштування тієї частини випускників, які мають визначене місце роботи, можна одержати, проаналізувавши такі документи: а) замовлення від працедавців на молодих спеціалістів; б) заяви самих випускників у адміністрацію навчального закладу про спрямування їх на роботу на відповідні підприємства та в установи. З цих документів можна дізнатися: - кількість робочих місць на підприємствах різних форм власності, різних типів, які займуть випускники, та їх якісні характеристики (посада, розмір заробітної плати, можливість забезпечення житлом тощо); - шлях, яким випускники одержали ці місця (замовлення від підприємства на спеціаліста, цільова підготовка фахівця коштом замовника, перемога у відбірковому конкурсі та інші). Ми також можемо виходити з того, що моделі працевлаштування випускників 2002 року не будуть істотно відрізнятися від вже реалізованих моделей поведінки на ринку праці випускників попередніх трьох років, а отже, їх можна простежити за відповідною документацією, якщо така ведеться адміністративними службами та відділами працевлаштування студентів навчальних закладів. Ця інформація буде використовуватися намй~ як допоміжна, служитиме для порівняльного аналізу, якщо він передбачений планом дослідження. Метод спостереження можна застосувати при вивченні глибинних мотивів вибору певної моделі працевлаштування, що не входить в коло наших завдань, а отже, він не буде використовуватися. Специфіка дослідження також не передбачає застосування експериментальних методів. Виходячи із завдання планованої роботи, найбільшу користь, на наш погляд, може принести метол опитування. Тому ми приймемо його як основний і зупинимося детальніше на його Використанні у планованій роботі. Розрахунок вибірки. Генеральну сукупність визначаємо як нескінченну, оскільки ми не знаємо заздалегідь точну кількість тих, хто бажає працевлаштуватись у м. Львові за економічними спеціальностями. Немає необхідності членувати вибірку на частини, оскільки з позицій нашого дослідження склад генеральної сукупності є досить однорідним. Відповідно отримуємо: N - >., ц = 400 при 4 =0,05, Р=0, 954. Отже, для забезпечення рівня репрезентативності 5 % при довірчій ймовірності 0,954 треба опитати 400 респондентів, використовуючи нижче наведений опитувальний лист (анкету). Анкета Шановний абітурієнте! Ми - студенти "Львівської політехніки", просимо Вас взяти участь у соціологічном) опитуванні, яке стосується вивчення соціальних проблем професійної орієнтації молоді Анкета є анонімною, всі результати дослідження будуть представлені лише в узагальненомз вигляді. Просимо Вас детально ознайомитись з запитаннями і обвести ті відповіді на них, які найбільшою мірою збігаються з Вашою позицією або дописати свій варіант відповіді (просима вибирати не більше від двох варіантів відповіді). Наперед дякуємо за співпрацю. 1. Скажіть, будь ласка, чи плануєте. , Ви ппяЧшта професійну кар'-еру зі твоею спеціальністю? а) так; б) ні (перехід до питання 9); в) важко відповісти (перехід до питання 9). 2. Як Ви думаєте, в чому головна перевага вибраної Вами професії? а) це надзвичайно цікава професія, яка дає змогу реалізувати мій інтелектуальний потенціал; б) це професія, яка дає змогу працювати "не напружуючись"; в) ця професія забезпечить мені задовільний рівень добробуту; г) мій майбутній фах дасть мені змогу організувати власний бізнес; д) Ваш варіант відповіді____________ 3. Як Ви вважаєте, що иаиоільшою мірою сприяє отриманню цікавої високооїілачуваїюї роботи за вашою спеціальністю? а) глибокі знання у вибраній сфері; б) впливові родичі; в) певні риси характеру потенційного працівника (вкажіть, які саме)_ г) Ваш варіант відповіді____________________________________ а) у Львові; а; у Львові; б) у місті (містечку, селищі, селі) за місцем свого постійного проживання; в) байдуже; г) Ваш варіант відповіді_______________________________________________________ 5. Чи масте Ви у м. Львові зарезервоване місце праці, де плануєте розпочати свою професійну кар'єру? а) так; б) ні (перехід до питання 7). 6. У який спосіб Ви зарезервували це робоче місце? а) я вже працюю в цій фірмі як ________________протягом____________ б) моє майбутнє місце праці мені підшукали батьки (родичі, знайомі) - потрібне підкреслити; в) Ваш варіант відповіді______ 7. Якщо Вам не вдасться одразу після закінчення ВНЗ влаштуватись за спеціальністю у мЛьвові, в який спосіб Ви, найімовірніше, будете діяти: а) займетеся пошуками роботи' за спеціальністю поза межами Львова для набуття професійного досвіду, а відтак - повернення у Львів? б) погодитесь на перекваліфікацію, щоб залишитися у Львові і продовжуватимете в) спробуєте організувати власний бізнес; д) Ваш варіант відповіді '._ 8. З яких причин, вступаючи -д» навчального закладу, Ви вибрали саме цю спеціальність? ' ' а) вона видавалася мені цікавою ; б) рекомендували батьки; в) Ваш варіант відповіді ____ 9. Чому, здобувши вишу освіту, Ви вирішили змінити спеціальність? а) важко знайти місце місце праці за 'спеціальністю у Львові; б) я просто втратив інтерес до спеціальності; в) Ваш варіант відповіді _ __!_: _ 10. На Іавершення просимо Вас вказати: Ваш вік_ _ Ваша стать Місце проживання (постійне) Очікувані результати дослідження /виклад підсумків реально виконаного дослідження/. Результати дослідження можуть бути використаними для: - планування розвитку господарського комплексу регіону, - планування роботи навчальних закладів, які займаються підготовкою економістів; - прогнозування попиту на робочу силу певної кваліфікації, який може бути необхідний при виборі абітурієнтом навчального закладу; визначення працедавцями розміру зарплати тощо. ДОДАТОК Б ПРОБЛЕМАТИКА ЕМПІРИЧНИХ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ вибирається з останньою цифрою залікової книжки або № 25 після її узгодження з викладачем. В дужка: позначено вихідні дані для розрахунку вибірки, що слід узгодити з об'єктом дослідження якщо генеральна сукупність скінченна, це означає, що об'єктом дослідження виступа соціальна група середнього масштабу, безмежна - велика соціальна група. 1. Соціальний захист неповносправних громадян у Львові (N =1035, А 2. Ефективність роботи львівських правоохоронних органів (N=°a, Д=0,05, Р=0,954). І 3. Популярність різних видів засобів масової інформації (N=°°, Д=0,03, Р =0,954). 4. Наркоманія в молодіжних середовищах (N = 4525, Д = 0,03, Р =0,954). v 5. Молодіжне безробіття (N = », Д = 0,03, Р =0,954). 6. Конфлікт між працедавцями та найманими працівниками (N = °°, Д = 0,03, Р =0,954). 7. Функціонування студентських гуртожитків (N =520, Д = 0,03, Р =0,954). 8. «Ідеальна жінка» очима студентів (N = 3020, Д = 0,03, Р =0,954). 9. «ідеальний чоловік» очима студентів ((N = 3020, Д = 0,03, Р =0,954). 1 0.Політичні орієнтації львівського студентства (N = 2500, Д = 0,03, Р =0,954). 1 1 .Студентство і військова служба (N = 2000, Д = 0,04, Р =0,954). ' 12. Поєднання навчання і роботи (додаткового заробітку) студентами (N = °», Д = 0,0; Р =0,954). -~ ^ 3 . Вивчення гуманітарних наук в технічному вузі (N = °°, Д = 0,03, Р =0,954) . 14. Релігійні орієнтації студентів (N = », Д = 0,06, Р =0,954). -15. Вільний час студента (N = 500, Д = 0,03, Р =0,954). 1 6. «Пробний шлюб» очима молоді (N = 1 150, Д = 0,03, Р =0,954). И.Нетрадиційні форми сім'ї (N - <*>, Д = 0,03, Р =0,954). 18.Бажаяа модель внутрішніх сімейних стосунків. (N = 1210, Д = 0,03, Р =0,954). 19.Престижність вищої освіти (N = °°, Д = 0,07, Р =0,954). 20.Студентська сім'я (N = 400, Д = 0,03, Р =0,954). 21. Вільне відвідування у вищому навчальному закладі (N = 5050, Д = 0,03, Р =0,954). * 22. Культура міжособистісного спілкування в молодіжних середовищах (#=4000, Д = 0,0 Р =0,954). 23. Друга вища освіта (N = 630, Д = 0,03, Р =0,9^4). 24. Життєві пріоритети студентів молодших і старших курсів (N =2000, Д = 0,05, Р =0,954). 25. «Вільна тема» в контексті спеціальності студента. Список літератури 1 Паніна Н В Технологія соціологічного дослідження / Курс лекцій. - К, 1996. 2 Шниогго В.И, Максименко B.C. Количественные методы в социологических ТїггГв.м!в™ич С.Й., Маковецький В.М. Як підготувати, провести і узагальнити рузультати соціологічного дослідження-. - Львів, 1996. 4. Піча В.М. Соціологія. - К, 1999. 5. Рабочая книга социолога - М., 1983. й Гппіологія / За пед. С.О. Макеєв. - К., 1999. 7. сГГн Ю.П Туїков Н.В. Методология и методы социологических исследований. - К 2000 8. Чернит Н.Й. Соціологи: Курс лекцій. - Львів, 1996.
