Лекція 12 Метод моментів побудови оцінок Метод моментів застосовується коли відомий тип розподілу, але невідомі його параметри . Наприклад, відомо, що Х – нормальний розподіл , але невідомі числа і їх треба оцінити. Використовують уже розглянуті нами оцінки початкових моментів – вибіркові початкові моменти , які є незміщеними і сильно конзистентними. Кілька вибіркових початкових моментів прирівнюють до відповідних теоретичних початкових моментів, обчислених для даного типу розподілу, позначивши невідомі параметри . (Теоретичні початкові моменти будуть залежати від невідомих параметрів.)
(неперервний розп.) (дискр. розп.)
... . Отримаємо систему k рівнянь , з яких знаходимо невідомі через . Можна деякі початкові моменти () заміняти на відповідні центральні моменти (), бо вони виражаються через початкові: , і для багатьох типів розподілів дисперсія вже виражена через параметри: для нормального , для рівномірного і т.д. Приклад. Оцінити методом моментів параметри рівномірного розподілу. Рівномірний розподіл має два параметри a,b. Тому потрібно скласти два рівняння. Використаємо i, бо вони вже виражені нами через параметри a,b. ,
Розв'яжемо систему відносно . Помножимо друге рівняння на 3 і добудемо корінь квадратний з обох його частин, а потім додамо та віднімемо його від першого рівняння:
Отже, оцінки методом моментів параметрів рівномірного розподілу:, . Теорема. Якщо розв'язки системи є неперервними функціями від , то оцінки отримані методом моментів є сильно конзистентними. Доведення.
...
Припустимо, що система р-нь має єдиний розв'язок, неперервний відносно вибіркових моментів:
...
При великих обсягах вибірок вибіркові моменти . Друга система при точних значеннях моментів дає точні значення параметрів. При неперервних функціях :
(всі границі з імовірністю 1). Отже, отримані в прикладі оцінки для параметрів рівномірного розподілу є сильно конзистентними. Метод Гауса (найбільшої правдоподібності) Знову ж відомий тип розподілу, але невідомі параметри і їх треба оцінити за вибіркою, тобто виразити їх через . Знаходимо ймовірність реалізації вибірки ( ), використовуючи відомий тип розподілу Х. Ця ймовірність буде залежати від параметрів =() і називається функцією правдоподібності: = =L( ,) =L(,). Врахуємо, що експерименти незалежні, тоді– незалежні в.в. з однаковим розподілом Х. L(,)=, де формули для ймовірностей беруть з даного типу розподілу, тут дискретного. Для неперервного розподілу функція правдоподібності має вигляд: L(,)= =, тобто використовують щільність даного типу. Метод найбільшої правдоподібності полягає у підборі таких значень параметрів , при яких функція правдоподібності досягає максимуму. Отже, треба знайти точку максимуму функції L від k змінних і координати цієї точки М() і будуть шуканими оцінками. Вони будуть залежати від елементів вибірки . Для знаходження критичної точки складаємо систему рівнянь:
...
Але, оскільки функція правдоподібності є добутком, то зручніше шукати максимум ln L(x,). Точки максимуму L і ln L співпадають, бо ln x зростаюча функція.:
...
Метод Гауса можна застосовувати лише тоді, коли функція правдоподібності має один максимум. Теорема. Оцінки отримані цим методом є ефективними (якщо взагалі існують ефективні оцінки) і сильно конзистентними (без доведення). Приклад. Щоб зателефонувати до деякої установи необхідно було набрати номер разів відповідно протягом n днів. Оцінити ймовірність додзвонювання з першого разу. Кількість промахів до першого успіху – X – геометричний розподіл. Цей розподіл має 1 параметр – ймовірність успіху в одному випробуванні: p. В нашому випадку кількість набирань номеру до першого додзвонювання – K =X+1. Потрібно оцінити параметр p. Функція правдоподібності: L(, p)== =. Прологарифмуємо: ln L(, p)=. Шукаємо точку max. Тут одна змінна p. , . Це буде точка максимуму, бо при меншому p похідна додатна, а при більшому – від'ємна . Отже, . Для порівняння, методом моментів отримаємо: , тобто оцінки параметра геометричного розподілу p, отримані методом максимальної правдоподібності та методом моментів, співпали.