Агент – комерційний посередник між виробником та споживачем, що визначає умови постачання, цін на товари в певному регіоні. Агент не має права власності на товар.
Акція – цінний папір, без встановленого строку, що засвідчує вкладання певного паю в статутний фонд акціонерного товариства. Дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь в управлінні акціонерним товариством.
Асортимент – група товарів, тісно пов’язаних міх собою тим, що вони задовольняють одні і ті ж потреби споживачів, або тим, що продасться одним і тим самим споживачам.
Аукціон – форма організації торгівлі, при якій продаж товарів здійснюється за процедурою публічних торгів, а товари, що продаються, купуються особою, яка запропонувала найвищу ціну.
Акціонерне товариство – підприємство, в яке вкладені кошти різних товариство суб’єктів (держави, підприємств, осіб), а також різних верств населення, що купили акції цього товариства.
Авторське право – виключне право автора на виробництво, публікацію, продаж винаходу, товару тощо.
Агентські угоди – угоди, що укладаються між підприємством та її збутовим агентом з невизначеним терміном дії і правом розірвати їх у. обумовлений строк.
Б
Банкноти – кредитні знаки грошей, які випускаються емісійними банками для заміни грошей як засобу обігу та платежу.
Базисні умови поставок (БУП) – складовий елемент предмету зовнішньоторгівельних переговорів, який включає: обов’язки продавців та покупців щодо того, хто й за чий рахунок забезпечує транспортування товарів на територіях країн продавця і покупця, транзитних країн сушею, морем, повітрям; обов’язки продавців щодо упаковки, маркування товарів; обов’язки та затрати сторін, які стосуються страхування вантажів, оформлення комерційної документації тощо.
Баланс – це система показників, у якій одна частина, що характеризує ресурси за джерелами надходження, дорівнює іншій частині, що характеризує розподіл за всіма напрямками використання.
Банко – курс, за яким банк продає або купує цінні папери.
Бартерна угода – експортно–імпортна операція щодо прямого обміну певної кількості одного або кількох найменувань товарів на еквівалентну за вартістю кількістю іншого товару.
Біржа – простий, але ефективний інструмент оперативного реагування на зміни попиту споживачів, особливий ринок, на якому через посередників здійснюється оптова торгівля товарами, цінними паперами, валютою.
Біржа товарна – особливий ринок, на якому купуються і продаються великі партії якісно однорідних взаємозамінних товарів, без їх фактичного пред'явлення, але з наступною поставкою.
Біржа фондова – установа, яка зосереджує попит та пропонування цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України, статуту і правил.
Біржовий товар – товар, на посередницькій діяльності в реалізації якого спеціалізується товарна біржа.
Брокер – це підприємство, або окремий незалежний торговий посередник, що організовує продаж товару, який не переходить в його власність.
В
Валюта – в економічному розумінні вживається для визначення типу грошової системи, яка діє в даній країні, а також грошової одиниці, даної країни.
Вартість – уречевлена в товарах праця; виражає відносини між товаровиробниками з приводу затрат їхньої праці на виробництво продуктів, котрими вони обмінюються як товарами.
Вексель – письмове боргове зобов’язання встановленої форми, яке дає його власнику беззастережне право після збігу визначеного часу вимагати з боржника сплати суми грошей.
Величина вартості товару – суспільно необхідні затрати праці на виробництво товару.
Вертикальна маркетингова система – система товароруху, за якої виробник, оптовий та роздрібний торговці становлять єдиний комплекс під егідою одного з партнерів.
Вивчення ринку – аналіз структури, сегментів, ємності, динаміки, кон’юнктури, тенденцій розвитку ринку, поведінки конкурентів на ньому, оцінка ситуації власного становища на ринку.
Відділ маркетингу – спеціалізований підрозділ, який відповідає за створення товару, визначення ціни, каналів товароруху, розробки реклами, збуту продукції.
Відпускна ціна підприємства – це ціна, по якій підприємство реалізує свою продукцію споживачам.
Вільні ціни – це ціни, рівень яких підприємство встановлює самостійно, виходячи з власних міркувань та попиту на продукцію.
Г
Графік пропозиції – показ співвідношення між ринковими цінами і кількістю товарів, які виробники бажають запропонувати на ринок при інших рівних умовах, включаючи: витрати виробництва, технічний прогрес, ступінь конкурентноздатності.
Графік попиту – показ залежності між ринковою ціною товару і грошовим відображенням попиту на нього при інших рівних умовах, в тому числі при однаковому середньому доході покупців, стабільних обсягах ринку тощо.
Гроші – загальний еквівалент, який виділився з ряду товарів у процесі розвитку мінової форми вартості, і закріпився за золотом.
Грошовий обіг – безперервний рух грошей у сфері обігу та їх функціонування як засобу обігу та платежу.
Д
Дивіденд – частина прибутку акціонерного товариства, яка розподіляється серед акціонерів пропорційно їх вкладеному капіталу. Доход, що виплачується за акцію.
Диверсифікація – відмова фірми від принципу домінанти одного продукту в обсязі виробництва і продажу та перехід на виробництво продуктів, взаємопов’язаних технологією, збутом тощо.
Дилер – особа (підприємство), що здійснює біржове або торгівельне посередництво за свій рахунок.
Дистриб’ютор – порівняно велика незалежна посередницька фірма, що здійснює збут на основі оптових закупок готової продукції у промислових підприємств-виробників; має власні склади, встановлює довгострокові контрактні відносини з промисловцями.
Директивне планування – це процес розробки планів, які мають силу юридичного закону, є обов’язковими для об’єктів планування, вміщують комплекс заходів щодо забезпечення їх виконання. Директивні плани носять адресний характер, обов’язкові для виконавців, а посадові особи несуть всю відповідальність за невиконання планових завдань.
Джоббери – невеликі підприємства чи особи, які закуповують невеликі партії товару для швидкого перепродажу.
Демаркетинг – одна із форм співвідношення між попитом та пропозицією товару. Основною метою є зниження надмірного попиту.
Депорт – біржова угода на строк, що укладається спекулянтами, які грають на пониження з метою отримання курсової різниці.
Девальвація – така реформа грошового обігу, яка проводиться шляхом законодавчого зменшення металевого вмісту грошової одиниці, або пониженням курсу валюти даної країни по відношенню до ціни на золото.
Довжина каналу – кількість незалежних учасників руху товароруху товарів.
Дебет – ліва сторона бухгалтерського рахунку, на якій зазначають господарські операції.
Девізи – платіжні засоби (чеки, векселі, перекази) виражені в іноземній валюті, що використовують в міжнародних розрахунках.
Державне підприємство – це організаційно–правова форма підприємства, заснованого на державній власності.
Доход – гроші, або матеріальні цінності, одержувані державою промисловим підприємством або приватною особою в результаті будь–якої діяльності.
Е
Еластичність попиту – залежність змін попиту від якогось ринкового фактора. Розрізняють цінову еластичність попиту (величина зміни попиту в процентах при зміні ціни на один процент) та еластичність попиту від доходів сповивачів.
Емітент – юридична чи фізична особа, яка випускає цінні папери й зобов’язується суворо виконувати обов’язки, що випливають з умов їх випуску.
Експортер – особа чи підприємство, що вивозить за кордон товари.
Експорт – вивіз за кордон товарів або капіталу для реалізації їх на зовнішньому ринку.
Є
Ємність ринку – повна потреба країни з тому чи іншому товарі, послугах.
Ж
Життєвий цикл товару (ЖЦТ) – послідовність „фаз життя” товару на ринку: провадження, розвиток; зрілість спад. ЖЦТ є базовим параметром стратегії виробництва комплексного продукту, визначає процес планування асортименту.
З
Збутові агенти – особи, до представляють інтереси певних виробників при збуті їх товарів, самостійно продаючи товари підприємства покупцям.
Запаси – це певна кількість матеріальних ресурсів, які постійно зберігаються в певних ланках матеріально–технічного постачання і є умовою безперервності процесу виробництва.
Зачин – невеликий текст, до розкриває основну думку слогану.
Інжиніринг – надання на комерційній основі різних інженерно–консультаційних послуг щодо створення виробничих підприємств, об’єктів інфраструктури.
Інвестори – юридичні і фізичні особи, до купують акції.
Індикативне планування – найбільш поширена у всьому світі форму державного планування, є засобом реалізації соціально–економічної політики держави, основним методом її впливу на хід функціонування ринкової економіки. Індикативне планування є антиподом директивному, тому що індикативний план не має обов’язкового для виконання характеру.
Індикатори – це параметри, які характеризують стан і напрямки розвитку економіки, розроблені органами державного управління в ході формування соціально-економічної політики, які встановлюють форми державного впливу на господарські процеси з метою досягнення вказаних параметрів.
Іноземне підприємство – це організаційна форма підприємства з місцезнаходженням в Україні, створеного як суб’єкт права згідно з законодавством іноземної держави, майно якого повністю є у власності іноземних громадян, або держави.
Інфляція – процес переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових грошей, що веде до їх знецінення та додаткового перерозподілу національного доходу і національного багатства на шкоду переважної більшості населення.
Інфраструктура ринку – система державних, приватних і громадських інститутів, технічних засобів, до обслуговують інтереси суб’єктів ринкових відносин, забезпечують їх взаємодію.
Інформаційна система маркетингу – сукупність засобів, методів, організаційних прийомів, технічних засобів збору, аналізу, передачі інформації, необхідної дія здійснення маркетингової діяльності.
Імпортер – ввіз товарів та капіталів будь-якою країною чи підприємством з-за кордону.
К
Канал товароруху – послідовність, що включає організації і людей, пов’язаних з пересуванням та обміном товарів та послуг. Канали товароруху можуть бути прямими та опосередкованими.
Колективне підприємство – це організаційно-правова форма підприємства, заснованого на власності трудового колективу підприємства.
Комунікації – методи і форми передачі інформації, засоби впливу на певну аудиторію, адресатів.
Комісіонер – особа, що має склад з товарами, котрі він продає від свого імені, але за рахунок підприємства – виробника.
Консигнатор – особа, якій підприємство на основі консигнації передає товари на відповідальне зберігання.
Конкурентно- здатність товару – найважливіша комплексна ринкова характеристика товару, це сукупність якісних та вартісних характеристик товару, які з точки зору покупця в суттєвими, і забезпечують задоволення конкретних потреб.
Консюмеризм – організований рух споживачів, громадян усієї держави за посилення прав і можливостей покупців у їхніх взаєминах з виробниками та продавцями.
Кон’юнктура ринку – умови, то склалися на ринку а певний період часу і в конкретному місці чи регіоні. До уваги беруться соціально-економічні, торговельно-організаційні та інші чинники реалізації товарів чи послуг, що є результатом взаємодії всіх факторів, які визначають структуру, динаміку і співвідношення попиту, пропозиції та цін на товари і послуги.
Консорціум – угода групи банків або промислових підприємств для спільного здійснення великих фінансових проектів.
Купівельний попит – комплексна характеристика рівня розвитку і життя, потреб і можливостей різних груп споживачів.
Конвертованість – гарантована здатність національної гронової одинці обертатися.
Конкуренція – процес суперництва міх товаровиробниками, постачальниками і покупцями товарів за найвигідніших умов їх реалізації та виробництва.
Кредит – система економічних відносин, спрямована на мобілізацію тимчасово вільних коштів і передачу їх на потреби розширеного відтворення.
Контрольний пакет акцій – певна кількість акцій, яка забезпечує кількість голосів на зборах акціонерів підприємства.
Курс акцій – ціна, за якою акція продається.
Л
Лізинг – передача в тимчасове користування товарів, засобів виробництва, нерухомості тощо з періодичною оплатою їх вартості.
Ліцензія – документ, що надає право іншій особі або підприємству використовувати чиїсь винаходи, відкриття, товарні знаки, промислові зразки.
Ліцензіар – особа, що передала (продала) ліцензію.
Ліцензіат – особа, що купила ліцензію і є власником цієї ліцензії на термін, зазначений у ліцензійній угоді.
Логістична система – це організаційно-господарський механізм управління інформаційними та матеріальними потоками.
М
Масштаб цін – каса золота, яка міститься в грошовій одиниці та її складових частинах.
Макросередовище – фактори оточуючого маркетингового середовища: демографічні, економічні, природні, науково–технічні, політико-правові, культурні, соціальні тощо.
Маркетинг – багатозначуща категорія, це процес планування і втілення задуму щодо ціноутворення, просування і реалізації ідей, товарів і послуг шляхом обміну, який задовольняє цілі окремих осіб і організацій.
Маркетингові дослідження – систематичне збирання, упорядкування й аналіз даних щодо різких, маркетингових проблем, включали й саме управління маркетингом. Об’єктами маркетингових досліджень є: ринок, товари, конкуренти, ціна, товарорух, реклама тощо.
Матеріальний баланс – це плановий документ, який відображає забезпечення оптимального співвідношення наявності і потреби в засобах виробництва, ресурсах.
Менеджмент – уміння управляти інтелектуальними, фінансовими, матеріальними ресурсами з метою найбільш ефективного виробництва.
Мікросередовище – фактори маркетингового середовища, які безпосередньо стосуються самого підприємства та її можливостей щодо обслуговування сповивачів; саме підприємство з його особливостями, структурою, цілями, маркетингові посередники тощо.
Міжнародний маркетинг – маркетинг товарів та послуг за межі країни, де знаходиться підприємство.
Мінімальний споживчий бюджет – це комплексний показник, який виражає рівень споживання, нормативно достатній для відтворення життєдіяльності людини.
Монополістична конкуренція – умови ринку, які передбачають диференціацію продукту, пов’язану або з особливостями самого продукту (якість, марка, упаковка), або з місцезнаходженням продавців чи з особливими послугами, які супроводжують продаж товару.
Н
Невиробнича сфера – армія, міліція, держапарат, апарат громадських організацій тощо.
Норма – науково обґрунтована величина затрат ресурсу, необхідна для виготовлення одиниці продукції, виконання робіт, надання послуги заданої якості в умовах планового періоду. (Наприклад, норма витрати металу показує, скільки кілограм металу необхідно використати на один виріб).
Нормою виробничого запасу – називається середній запас матеріалу в днях його споживання, планований на кінець року як перехідний запас.
Норматив – це плановий показник, який характеризує по елементні складові норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, затрат праці та ступінь їх ефективного використання. (Наприклад, витрати заробітної плати на 1 грн. готової продукції).
Нормативна трудоємністю – затрати праці на виготовлення продукції або на виконання певного обсягу робіт по діючих на підприємстві нормах.
Номенклатура – розуміють укрупнений перелік виготовленої підприємством продукції або наданих послуг.
Нормативний метод в плануванні – це один із методів розробки прогнозних планових документів, оснований на розробці і використанні норм та нормативів.
Нужда – почуття людини, групи людей, організація спричинене нестачею чогось.
О
Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений строк з виплатою фіксованого відсотка.
Обмін – процес отримання однією стороною від другої товару із зустрічною пропозицією, яка б задовольняла сторону продавця.
Олігостична конкуренція – умови ринку, на якому однорідну продукцію продають декілька продавців.
Оперативно–виробниче планування – це процес доведення до безпосередніх виконавців розроблення виробничих завдань на різні періоди – квартал, місяць, добу, зміну – виходячи з конкретних умов їх реалізації, що створились в плановому періоді.
Опціон – привілей, який купують, сплативши певну суму грошей, на отримання товару по заздалегідь встановленій ціні протягом певного часу.
Оптова ціна – це ціна, по якій оптові організації реалізують товар виробника роздрібній торгівлі та кінцевим споживачам.
Оптовик – особа, або підприємство, що купує значну кількість товару у різних виробників та організовує їх товарорух роздрібній торгівлі або здійснює безпосередній збут споживачем.
Оптовик-комівояжер – збутовій посередник, який за дорученням виробника, переміщаючись по ринку, шукає покупців його товару.
Оптовик-посилторговець – особа, що спеціалізується на розсиланні товарів поштою або доставкою різним транспортом.
Оптовик-комісіонер – особа, яка за дорученням підприємства, за деяку комісійну винагороду, здійсняють угоди на поставку товару підприємства.
П
Попит – потреба, забезпечена грошима, або суспільна чи особиста потреба в матеріальних благах і цілях, у засобах виробництва і предметах споживання, забезпечена купівельною здатністю, тобто грошовими засобами покупців.
Потреба – нужда в чомусь об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку особи, соціальної групи.
Персональний продаж – усна характеристика товару під час бесіди з одним або кількома потенційними покупцями даного товару.
Перспективне планування – охоплює період більше 5 років (10, 15, 20 років). Такі плани визначають довгострокову стратегію підприємства, його соціальний, економічний та науково–технічний розвиток.
Підготовчий запас – призначений для забезпечення виробництва в момент кількісного і якісного приймання матеріалу, сортування, складування і підготовки до виробництва.
План маркетингу – документ, на основі якого організується практична діяльність підприємства.
Планова трудоємність – це затрати праці на виготовлення одиниці продукції або на виконання певного обсягу робіт по змінених нормах в плановому періоді в результаті впровадження організаційно-технічних заходів.
Планування – це процес формування цілей, визначення пріоритетів, засобів і методів їх досягнення, основаних на використанні об’єктивних економічних законів, як заключний етап прогнозування, в процесі якого приймаються рішення на основі вибору тих чи інших можливих варіантів чи альтернативних рішень.
Позиціювання товару на ринку – забезпечення товарові певного, що вигідно відрізняється від конкурентних, бажаного для підприємства місця на ринку.
Показники плану – це форма кількісних і якісних параметрів завдань, винесених в план для стимулювання найбільш раціонального ведення господарської діяльності підприємства, досягнення планом цілей з найменшими затратами.
Поточний запас – основна частина виробничого запасу, який призначений для забезпечення виробництва в період між двома черговими надходженнями на підприємство матеріалів в умовах рівномірності поставок за періодичністю та величиною відвантажувальних партій.
Приватне підприємство – це організаційно-правова форма підприємства, заснованого на власності фізичної особи.
Прогнозування – це процес передбачення, побудований на імовірнісних, науково обґрунтованих судженнях про перспективу розвитку об’єкта в майбутньому.
Програмно–цільовий метод – це спосіб формування системи планових рішень важливих народногосподарських проблем. Його сутність полягає у виборі основних цілей соціального, економічного і науково-технічного розвитку, розробці основних заходів для їх досягнення у визначені терміни при збалансованому забезпеченні ресурсами виробництва.
Просування товарів, послуг – будь-яка форма агітаційних повідомлень, використовувана підприємством для інформування, переконання чи нагадування покупцям про свої товари чи послуги.
Пропонування – сукупність товарів, що представлені на ринку.
Постачальник – підприємство. особа, які забезпечують підприємства виробників необхідною сировиною, товарами.
Прибуток – узагальнюючий показник фінансових результатів господарської діяльності; визначається як різниця між грошовою виручкою від реалізації продукції і всіх витрат, пов’язаних з її виробництвом.
Принципи планування – це основні вихідні положення, правила формування, обґрунтування і організації розробки планових документів.
Пропаганда – неособисте стимулювання попиту на товар, послугу за допомогою розміщення комерційно-важливих новин у виданнях на телебаченні, радіо тощо.
Р
Репорт – продаж цінних паперів на певний строк банком з правом викупу їх після певного отроку за більш високим курсом.
Ринок – спосіб організації економічного життя, сфера товарного обігу, місце, де здійснюється купівля-продаж; сукупність економічних відносин у сфері обміну між усіма виробниками і споживачами і продавцями даного товару.
Ринок вільний – ринок з великою кількість виробників однорідної продукції, необмеженою інформацією стосовно продуцентів, споживачів, посередників, якості продукції.
Ринок монополізований – ринок, на якому діє незначна кількість виробників певного товару, існує дефіцит необхідної інформації, ускладнений доступ до ресурсів.
Ринок регульований – ринок, який контролюється і регулюється державою за допомогою спеціальних заходів.
Ринкова ніша – відокремлена, невелика за розмірами частика ринку.
Розподіл і збут – найважливіші елементи (компоненти) товароруху, що включають транспортування, збереження товару і контакти з споживачами.
Ревізія маркетингу – комплексне, системне, об’єктивне і регулярна дослідження маркетингового середовища підприємства, мети, планів, результатів діяльності для визначення відхилень від наміченого курсу.
Регульовані ціни – це ціни, на які держава встановлює максимальний і мінімальний рівень, перевищувати який підприємствам заборонено.
Реклама – цілеспрямований інформативний вплив опосередкованого характеру та споживача для просування товарів і послуг на ринку збуту.
Роздрібна торгівля – підприємницька діяльність, пов’язана з продажем товарів безпосередньо споживачам для задоволення їх потреб.
Роздрібна ціна – це ціна, по якій роздрібні торговці та особи реалізують продукцію кінцевим споживачам.
Сегментація ринку – діяльність щодо класифікації потенційних споживачів товарів підприємства з урахуванням структури їхнього попиту.
С
Сегмент ринку – група споживачів, що зайняті пошуком однотипних товарів та згідні їх купити.
Середньострокове планування – проводиться на період від 1 до 5 років.
Система маркетингової інформації (МІС) – постійно діюча система взаємозв’язку людей, машин та методичних прийомів, призначена для збирання, класифікації, аналізу, оцінки та розповсюдження актуальної, точної інформації для вирішення маркетингових завдань.
Система норм і нормативів – це комплекс науково обґрунтованих матеріальних, трудових, фінансових норм і нормативів, їх формування, поновлення і використання при розробці планових документів.
Стандарт – це документ, прийнятий центральним, регіональним та іншими органами, які відповідають за стандартизацію, що встановлює для загального та багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи ї результатів, з метою досягнення ступеня впорядкованості у певній галузі.
Стимулюва- ння збуту – комплекс заходів, звернутих до споживачів, посередників, продавців: виставки, каталоги, сувеніри, видача купонів тощо.
Стратегічне планування – являє собою набір процедур і рішень, з допомогою яких розробляється стратегія підприємства, яка забезпечує досягнення цілей функціонування підприємства.
Слоган – короткий рекламний лозунг, заклик, афоризм, заголовок.
Спільне підприємство – це організаційна форма підприємства, заснованого за законами України на базі об’єднання майна різних форм власності (так звана змішана форма власності, ст. 3. Закону “Про власність”). Засновниками спільних підприємств можуть бути юридичні особи і громадяни України та інших держав.
Стратегія маркетингу – управлінська система, процес створення відповідності між цілями підприємства та її потенційними можливостями.
Стратегічне планування – це процес здійснення сукупності систематизованих і взаємопов’язаних робіт щодо визначення довгострокових цілей та напрямків діяльності держави чи підприємства.
Структура маркетингу – конкретна організація відділів та груп для досягнення поставлених перед підприємством цілей та завдань.
Суспільний клас – це порівняні стабільні групи суспільства, розташовані в ієрархічному порядку, які характеризуються наявністю в їхніх членів споріднених ціннісних уявлень, інтересів, поведінки.
Т
Тактика маркетингу – це процес прийняття внутрішніх поточних рішень на підприємстві для досягнення поставлених перед ним завдань.
Тактичний план – це розгорнута програма виробничої, господарської, соціальної діяльності колективу підприємства, направлена на виконання завдань стратегічного плану при повному, раціональному використанні матеріальних, трудових, фінансових і природних ресурсів.
Технологічний запас – утворюється, коли до початку виробництва необхідно провести організаційно-технічну підготовку матеріалу.
Товар – предмет, продукт праці і природи, річ, що задовольняє завдяки своїм властивостям певні потреби людини і призначена для обміну шляхом купівлі–продажу на ринку.
Товарна марка – ім’я, знак, символ чи їх поєднання, що використовуються для ідентифікації продукції чи послуг конкретних виробників.
Товарорух – фізичне пересування товару або послуги від виробника до споживача, включаючи транспортування, зберігання, організацію продажу.
Товарний асортимент – група товарів, тісно зв’язаних міх собою функціональним призначенням, якістю.
Торги – своєрідний метод укладання угод купівлі–продажу чи підряду, за якими покупець оголошує конкурс на виробництво товару із заздалегідь визначеними техніко–економічними показниками.
Транснаціона-льна компанія – підприємство, яке здійснює свою основну діяльність за межами своєї країни.
Транспортний запас – надходження матеріалу в дорозі; визначається як різниця між часом руху матеріалу від постачальника до підприємства.
У
Упаковка – об’єкт маркетингу, що виконує функцію захисту товару, полегшує складування, транспортування, робить продаж товару зручним.
Управління маркетингом – це аналіз, планування, втілення в життя і контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення вигідних обмінів з цільовими покупцями для досягнення максимального прибутку та обсягів продажу.
Ф
Фіксовані ціни – це тверді, встановлені державою ціни, рівень яких визначений в прейскурантах, і які підприємство змінити не може.
Фондова біржа – установа, яка створена для забезпечення сприятливих умов вільної купівлі-продажу цінних паперів за ринковими цінами на регулярній та упорядкованій основі.
Форвардні угоди – угоди із зобов’язанням поставити товари в майбутньому.
Ф’ючерні угоди – угоди із зобов’язанням поставити товар, заздалегідь обумовлений за всіма параметрами, який буде вироблено у майбутньому.
Ц
Цільова комплексна програма – документ, в якому наводять цілі та комплекс виробничих, організаційно-господарських, соціальних та інших завдань і заходів, направлених на реалізацію найбільш ефективним шляхом народногосподарських проблем за наявних ресурсів, виконавців, термінів проведення.
Ціна – грошова форма виразу вартості товару.
Ціна попиту – гранична максимальна ціна, за якою покупці ще згодні брати товар.
Ціна пропонування – гранична мінімальна ціна, за яку продавці ще готові пропонувати товар.
Ціна рівноваги – ціна, за якої попит дорівнює пропозиції.
