Анотація
Темою дипломного проекту є “ Покращення процесів стратегічного фінансового планування ВАТ “Бродівський консервний завод з метою досягнення фінансової стійкості підприємства”.
Метою дипломного проекту є оцінка нормативної бази та методів організування фінансової роботи ВАТ “Бродівський консервний завод”. Завданням роботи є дослідження висвітлення проблеми в періодичній, монографічній літературі, оцінка нормативно – правової бази створення та функціонування акціонерних товариств плодоовочевої промисловості, а також аналіз фінансової діяльності акціонерного товариства.
Annotation
"Estimation of methods of planning of financial work at the Brodіvscomou canning plant is the theme of bachelor qualifying work"
Estimation of normative base and methods of organizouvannya financial work VAT is the purpose of bachelor cvalificaiynoi work the "Brodivsciy cannery". Research of illumination of problem in periodic, monographic literature, estimation normatively - legal base of creation and functioning of joint-stock companies of fruit and vegetable industry, and also analysis of financial activity of joint-stock company, is the task of work.
ВСТУП
Із виникненням у нашій державі недержавного сектору економіки постало питання вибору організаційних структур, які б найбільшою мірою сприяли швидкому розвитку ринкових відносин і відповідали принципу соціальної справедливості. Підприємство в Україні здійснюється у будь – яких організаційних формах, визначених законами України, на вибір підприємця.
Становлення підприємницького сектору найчастіше пов’язують із малим та середнім бізнесом, підприємствами індивідуального та партнерського типу. Значно менше уваги приділяється формулюванню корпоративного підприємства. Проте історія розвитку країн із ринковою економікою засвідчила, що саме корпоративна форма господарювання якнайбільше відповідає умовам ринкових відносин і стимулює їхній прогрес. Розвиток саме корпоративної форми у вигляді акціонерних товариств має сприяти зміні й удосконаленню структури власності вітчизняної економіки. Плодоовочева промисловість на сьогоднішній день є актуальною. Для дослідження цієї промисловості було обрано ВАТ “Бродівсьий консервний завод”.
Одним із основним критерієм дохідності підприємства є його прибуток.
Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами прибуток виражає мету підприємницької діяльності і береться за головний показник її результативності.
Прибуток є головним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально – технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямується на те, щоб забезпечити зростання прибутку.
Розділ 1. Теоретична частина. Огляд навчальної літератури
Стратегічне фінансове планування як і будь-який інший вид діяльності має свою мету і свої задачі. Метою стратегічного фінансового планування є визначення можливих обсягів надходження грошових коштів і їх витрачання на плановому періоді. Воно потрібне, в першу чергу, для збереження фінансової рівноваги підприємства, тобто його фінансової стійкості а , з іншого боку - для уникнення накопичення зайвих ліквідних засобів.
Стратегічне фінансове планування – необхідний елемент управління економікою промислових підприємств, який суттєво впливає на виробничо – господарські процеси встановленню оптимального обсягу фінансових ресурсів для їх здійснення. Розглянуто різні тлумачення вченими – економістами категорії “стратегічного фінансового планування”, запропоновано новий підхід до її визначення.[7, c.25]
Особливістю сучасного перехідного періоду розвитку економіки є те, що механізм ринкового регулювання суспільного виробництва перебуває в стадії зародження. Промислові підприємства опинилися в складному становищі, лишившись наодинці із невизначеним зовнішнім середовищем, передбачуваною поведінкою інших суб’єктів ринкових відносин. Саме тому сучасні умови господарювання спонукають промислові підприємства до максимального розширення прогнозування тастратегічного фінансового планування, подальшого удосконалення методології й методики розроблення як прогнозів так і планів. Відомо чим вищий рівень планування фінансової роботи, тим ефективнішим є управління фінансовою діяльністю промислових підприємств. Фінансовий план визначає конкретну мету й передбачає детальний фінансовий розвиток об’єкта, що досліджується. Перед тим як розглянути правовий режим стратегічного фінансового планування роботи в Україні, доцільно докладніше зупинитися на визначення цього процесу вченими – економістами.
Місце і роль стратегічного фінансового планування у діяльності промислових підприємств можна чітко визначити лише тоді, коли матимемо теоретичне обґрунтування його необхідності.[13,с.75].
Стратегічне фінансове планування на рівні суб’єктів господарювання, на думку О.М. Бандурки, М.Я. Коробова, П. І. Орлова та К. Я. Петрової – “це процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємства.” [7,с.54].
У трактуванні О.Д. Василика “за своєю суттю стратегічне фінансове планування – це сукупність методів і засобів визначення джерел одержання фінансових ресурсів і напрямків їхнього використання для забезпечення господарської діяльності”[11, с.54].
Розглядаючи це визначення, слід зауважити, що процес стратегічного фінансового планування повинен втілювати мету маркетингової діяльності промислового підприємства. Такої думки дотримується А.М. Поддєрьогін, який вважає, що “стратегічне фінансове планування - процес забезпечення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді.” [26, с.64]. Але тут автор не уточняє, на якому етапі планування фінансової роботи доцільно врахувати виробничі та маркетингові показники діяльності промислового підприємства. Відповіддю на цю думку, якраз і є тлумачення поняття “стратегічне фінансове планування” А.В. Чупісом. Він зазнає, що під стратегічним фінансовим плануванням розуміють управлінський процес утворення та підтримання фінансової відповідності між цілями підприємства, його потенційними можливостями і можливостями у сфері маркетингу.[33, с. 65].
Отже, завершальною фазою стратегічного фінансового планування є прийняття управлінських рішень в умовах, коли реальне виконання планів не відповідає бажаному стану.
1.2. Огляд монографічної літератури
У монографії Загороднього А. Г і Єлисєєва А. В. розглянуто основні функціональні ознаки податків та їхня роль у регулюванні підприємницької діяльності, проаналізовано чинну систему оподаткування та її вплив на фінансово – господарську діяльність підприємницьких структур, обґрунтовано потребу реалізації у підприємницькій діяльності елементів податкового менеджменту й податкового планування. Автори слушно наголошують, що послабити негативний вплив чинної системи оподаткування та фінансово – господарської діяльності суб’єктів господарювання можна як через реформування податкового законодавства, яке передбачає зменшення податкового навантаження на підприємство та стабілізацію системи оподаткування на тривалий час, так і через реалізацію на підприємстві системи податкового планування. Заслуговує на увагу і те, що авторами чи не вперше визначено суть завдання і відмінності між плануванням податкових платежів та податковим плануванням , розроблено пропозиції щодо організації податкового планування на підприємстві, сформульовану систему показників оцінки податкового навантаження на підприємство і реалізація заходів щодо його зменшення, зокрема методами податкового планування.[17, с.75].
У своєму розумінні Котляр М. Л. проаналізував фінансову стійкість підприємства, яка має понад двісті аналітичних показників. На теперішній стан постає важливе питання щодо розроблення методики оцінки фінансового стану підприємства. Головну роль у терміні фінансової стійкості відіграє ліквідність. Під цим терміном розуміється здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання перед усіма контрагентами і державою. Тобто стан ліквідності показує, що підприємство знаходиться під банкрутством і зазнає фінансового краху.[22, с.32].
Відомий вчений Петренко Ю. В. У своїй монографії звернув увагу на таку проблему - формування раціональної структури джерел фінансових ресурсів підприємницьких структур для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня доходів є одним із найважливіших завдань фінансів цих структур. У ринковій економіці фінансові ресурси вкладаються в будь - які види діяльності виключно за критерієм максимум прибутку. Власник капіталу підприємства, його менеджери повинні оцінювати будь – яке рішення у сфері управління наявними коштами, порівнюючи витрати з прибутком , тим більше, що фінансові ресурси завжди обмежені певними обсягами, а одержаний прибуток – це фінансовий ресурс для здійснення нових вкладень.[26, с. 65].
Переважна більшість економістів ототожнюють поняття “фактора виробництва” та “ресурсу”. Наприклад, Фонотов А.Г. вважає ресурсом суспільного виробництва такий фактор, на використання якого в межах виробничого циклу поширюється хоча б одне із таких обмежень: порівнянність обсягу потреби в цьому факторі з обсягом його запасів, що фактично перебуває в розпорядженні господарської системи. [33, с. 75].
Інтенсивність використання такого фактору залежить від обсягу його запасів, від видатків на поповнення та розширення запасів, на залучення цього фактору до господарського обороту. На думку Фонотова А. Г. , ресурсний потенціал – це сукупність запасів пов’язаних із характеристикою джерел ресурсів., до якого вводять запаси природних, матеріальних, фінансових, інформаційних ресурсів населення. Ресурсний потенціал потрібен для оцінки майбутнього періоду.
Віханський О. С дотримувався твердження, що ресурсний потенціал пов’язаний із формуванням та ефективним використанням ресурсів. Автор вважає, що процес формування і мобілізації ресурсів починається з того що механізм використання ресурсного потенціалу організації проводиться у відповідності із наявною стратегією. Для цього вище керівництво привести характер і напрям діяльності функціональних підрозділів у відповідність із завданням реалізації стратегії.[12,с. 23].

1.3. Огляд періодичної літератури
Розглянуто різні тлумачення вченими – економістами тлумачення “стратегічне фінансове планування”. Доктор економічних наук Мельник О. Г. Дослідив так цей методи. Вивчена література та дослідження дають змогу стверджувати, що планування – це процес формування фінансів для конкретних об’єктів на нетривалий період з метою визначення на засадах багатоваріантного аналізу видатків і надходжень, оптимізація їхньої структури для досягнення цілей організації з нарахуванням наявності певних обмежень і впливу чинників середовища функціонування. Процес стратегічного фінансового планування є видом управлінської діяльності, який пов’язаний із розробленням в організації фінансів різних видів і для різних об’єктів, формування моделі їхньої консолідації для отримання зведених фінансів організації[25, с.43].
Стратегічне фінансове планування за Савчуком В.П. – це управління процесом утворення, розподілу, перерозподілу та використання фінансових ресурсів на підприємстві, яке реалізується в деталізованих фінансових планах.[30, с. 44].
Підтверджує цю думку О.С. Філімоненко: “Стратегічне фінансове планування – це процес розрахунку надходження видів фінансових ресурсів і їх розподілу на покриття відповідних витрат за різноманітними видами діяльності підприємства у запланованому періоді[32,с.24].
Бойко Є. І. Та Крисоватий А. І. вважають, що трансформація підприємства в Україні вимагає врахування впливу оподаткування на процеси планування і регулювання діяльності окремих підприємств. Хоча певні теоретичні і практичні аспекти податкового менеджменту і досліджені у працях вітчизняних та зарубіжних економістів, сьогодні немає єдиного підходу до наукового трактування суті податкового планування, формування його концептуальних основ, принципів та інструментів оптимізації справляння податків і податкових платежів
Мізюк Б. М. дослідив перехід економіки до ринкових відносин спричинив ускладнення діяльності кожного підприємства незалежно від форми власності, галузі і напрямів прикладання зусиль, правового статусу тощо. В міру ускладнення зовнішнього середовища, змін технологій, на якій базується робота підприємства, поява нових цілей висуває на перший план необхідні застосування ідеології стратегічного планування. .[24, с.87].
Кандидат економічних наук Довгань Л. П. у своїх працях показав державне регулювання фінансової діяльності акціонерних товариств. Розвиток форми власності на підприємстві, де розширилась сфера і напрями політики державного регулювання економіки. У процесі державного регулювання визначаються масштаби, форми і методи такого регулювання. Найефективнішими інструментами регулювання виявилися державні фінанси, грошовий обіг та кредит. На сучасному етапі державне регулювання фінансів підприємницьких структур здійснюється за двома напрямами:
проведення бюджетно – податкової та кредитно – грошової політики;
створення системи державної підтримки розвитку підприємницьких структур і з метою і фінансової діяльності.
У науковій економічній літературі існують різні точки зору щодо визначення понять “фактори виробництва” та “ресурси”. Більшість економістів ототожнюють ці поняття.[15, с. 28].
Фактори виробництва – це елементи у виробничому процесі, які прямо чи опосередковано впливають на його здійснення і отримання кінцевого результату. Тоді як виробничий ресурс – це джерело формування факторів виробництва, запаси певних елементів, що можуть мати як матеріальну, так і нематеріальну природу, фактично перебувати у розпорядженні господарської системи і “перероблюються” у виробничому процесі.
Кембелл Р. Макконел і Стенлі Л. Брю поділяють ресурси на матеріальні та людські, що використовуються для виробництва товарів і послуг.
Контроль за використання фінансових ресурсів може бути ефективним, якщо він охоплює всі ланки фінансової діяльності підприємства: формування витрат на виробництво, надходження виручки від реалізації, використання грошових надходжень, формування і використання коштів на створення основних і оборотних засобів. При цьому цей контроль має бути безперервним і доповнюватися комплексним аналізом фінансового стану. [23, C.31].
Білик М. Д. трактує поняття “фінансової стійкості підприємства”, як комплексне, що характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства. [9, с. 13].
Фінансова стійкість підприємства, за Коробовим М.Я., - це складна інтегрована з багатьма показниками характеристика якості діяльності, яку можна визначити, як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами.[21, с. 34].
Маркар’ян Е. А. та Герасименко Г. П. Визначають це поняття так: “фінансова стійкість підприємства – це сукупність показників, які відображають його спроможність погасити свої боргові зобов’язання.”
Фінансова стійкість за Дем’яненком М. – це комплексне поняття, що відображає якісну сторону його виробничої та фінансової діяльності та є результатом реалізації усіх елементів зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства.[16,с. 19].
Звужено описали поняття фінансової стійкості підприємства Ковальова А. І. і Привалова В. Вони показали фінансову стійкість, як сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.[20,с.5].
Проте на думку вченого Осмоловського В.В. , фінансова стійкість підприємства – це також комплексне поняття, але яке характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами необхідними для нормальної виробничої діяльності комерційних та інших суб’єктів господарювання, доцільністю та ефективністю їх розміщення.
1.4 Огляд законодавчо-нормативної бази підприємства
В Україні правове забезпечення підприємницької діяльності гарантується насамперед Господарським кодексом, ухваленим Верховною Радою. Ключовими його розділами є: 1) загальні положення щодо підприємництва (суб'єкти, свобода, обмеження, принципи та організаційні форми); 2) умови здійснення підприємництва (державна реєстрація, право наймання працівників і соціальні гарантії, відповідальність суб'єктів, припинення діяльності); 3) стосунки підприємця і держави (гарантії прав, державні підтримка та регулювання, діяльність іноземних підприємств, міжнародні договори).[1, с.1].
Важливе значення має Закону України ”Про господарські товариства ”В законі вказано найменування товариства, строк його діяльності, державна реєстрація та інше. Господарськими товариствами цим Законом визначаються підприємства, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни. В Законі також вказано, що якщо в установчих документах товариства не вказано строк його діяльності, то товариство визначається створеним на невизначений строк. Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Товариства, що займаються банківською діяльністю, реєструються Національним банком України в порядку, визначеним законодавством України про банки і банківську діяльність. Акціонерні товариства за Законом повинно діяти на підставі установчого договору і статуту. [2, с.2].
У таблиці представлено перелік чинних законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів нормативної та довідкової бази, що регулюють діяльність даного підприємства.
Таблиця 1.1.
Нормативно-законодавчі акти, що регулюють діяльність ВАТ
№№п/п
Нормативно законодавчий акт
Дата
Короткий зміст

11
Господарський кодекс
Від 24.08.91р.
№436-ВР
Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання.

2
2
Закон України “Про господарські товариства”
Від
19.01.91р
№ /91-ВР
Цей закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов’язки їх учасників та засновників.

3
3
Закон України “Про податок на додану вартість”
Від
1.10.97р №168/97-ВР
Цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій.

4
4
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”
Від 28.12.94р №334/94-ВР
Цей Закон стосувався даного підприємства по результатах роботи за 2004 рік, коли воно було на загальній системі оподаткування.[4, с.2].

5
5
Указ Президента України “Про державну підтримку малого підприємництва”
Від
26.12 00р
№201/00-ВР
Указ був прийнятий з метою формування і реалізації державної політики з питань
розвитку та підтримки малого підприємництва.[5, с.3].

6
6
Постанова”Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього приро-дного середовища і стягнення цього збору”
Від
1.03.99р №303/99-ВР
У Постанові показано затвердження Порядку встановлення нормативів збору та забруднення навколишнього середовища і стягнення цього збору.[6, с.1].


Підведемо підсумки, що процес стратегічного фінансового планування є необхідним елементом управління економікою промислових підприємств. На мою думку, процес стратегічного фінансового планування – це процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств.
Процес стратегічного фінансового планування потрібний, в першу чергу, для збереження фінансової роботи підприємства, а з іншого боку – для уникнення накопичення зайвих ліквідних засобів.
Основне завдання процесу – це забезпечення нормального відтворювального процесу необхідними джерелами фінансування та використання.
Кожне підприємство, організація чи установа повинна базуватися на певних Законах України, Постановах Верховної Ради, Указах Президента України. ВАТ “Бродівський консервний завод” також підпорядковується певним законам, постановам і указам, які вже вище згадувалися. По них чітко видно, що підприємство діє на підставі статуту. Товариство може займатися будь – якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України. Закон України “Про господарські товариства” визначає поняття і види господарських товариств( акціонерне товариство), правила їх створення, діяльності, а також права і обов’язки їх учасників та засновників. Під організаційно – господарськими відносинами у Кодексі розуміють відносини, що складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно – господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
Розділ ІІ. Аналіз внутрішньої будови суб’єкта господарювання і комунікації у фінансовій роботі
Будь-яке підприємство діє на підставі власного статуту, тобто певного зібрання обов’язкових правил, що регулюють його індивідуальну діяльність. У статуті підприємства визначаються: його точне найменування (у нашому випадку-ВАТ “Бродівський консервний завод”) та місцезнаходження; власник або засновник; основна місія й цілі діяльності; органи управління та порядок їхнього формування; компетенція трудового колективу та його виборних органів; джерела та порядок утворення майна; умови реорганізації і припинення існування.[8, ст. 87]
ВАТ “ Бродівський консервний завод” засновано згідно наказу РВ ФДМУ по Львівській області від 26.03.1997р. №420 шляхом перетворення державного підприємства Бродівський консервний завод у відкрите акціонерне товариство із збереженням його профільності, технологічної єдності виробництва та цілісності майнового комплексу і технологій відповідно до законів України. Форма власності колективна. Індентифікаційний код, за яким товариство занесено органами статистики до державного реєстру звітних одиниць України №00374120.Основним предметом діяльності товариства є: виробництво плодоовочевих консервів.
В умовах ринку, коли господарська діяльність підприємства здійснюється за принципами самофінансування, а при нестачі власних фінансових ресурсів за рахунок позичкових коштів, дуже важливо проаналізувати фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел.
Фінансовий стан підприємства – це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентровішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобовязанями.
Таке трактування суті поняття “фінансовий стан” дає змогу розуміти під ним характеристику діяльності підприємства, у якій, як у дзеркалі, знаходяться відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства в тому числі роботи з управління фінансовими ресурсами.
Якщо параметри діяльності підприємства і розміщення його фінансових ресурсів відповідають критеріям позитивної характеристики фінансового стану, говорять про фінансову стійкість підприємства.
За всіх умов підприємство(і це одна з найважливіших ознак його фінансової стійкості) повинне дбати про певний рівень своєї фінансової незалежності, тобто не допускати залучення фінансових ресурсів у розмірах, які перевищують його власні фінансові ресурси, бо в такому разі воно стає неспроможним покрити свої фінансові зобовязання власними коштами. Показник, який характеризує фінансову незалежність підприємства (фінансової “автономії”), є коефіцієнт, який визначає питому вагу власного капіталу підприємства у загальній сумі його власних і залучених коштів.цей показник подано нище.
Для оцінки фінансової стійкості підприємства використовують систему коефіцієнтів, найважливішими з них є:

Таблиця 2.2
Показники ефективності фінансового стану ВАТ ”Бродівський консервний завод” за 2003-2005рр.
Показники
На 1.01.03р
На 1.01.04р
На
1.01.05р.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)
1.Ка =
0.09
0.02
0.16

Коефіцієнт фінансової залежності
2.Кфз =
10.2
38.2
6.04

Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів
3.Кз/в =

10.6
43.26
5.04

Коефіцієнт маневреності власного капіталу
4Км =

- 6.1
- 4.78
- 0.25

Коефіц. забезпечення власними обіговими коштами запасів
5Кзаб =

-11.9
- 5.99
-7.5

Коефіцієнт фінансової стабільності
6.Кфс =

0.09
0,023
0.19

Коефіцієнт фінансової стійкості
7Кфсті =

0.53
0,47
0.16

Коефіцієнт автономії
Ка2003 = (962,4+ 364,2)/ 13585,3 = 0,09
Ка2004 = 500 / 19130 =0,02
1) Ка2005 = 2022,1 /12231,4 = 0,16
Провівши розрахунки показників ефективного фінансового стану підприємства за 2003 і 2005 роки, робимо висновки, що цей показник не дотягує до 0,51. Він характеризує частку власників підприємства в загальній сумі валюти балансу. Що більше значення цього показника, то більшою є фінансова стійкість даного підприємства та незалежність його від кредиторів.
Наприклад у першому випадку 0.09 — означає, що активи підприємства на 9% забезпечено власними коштами. Решта 81% фінансуються за рахунок боргових зобов’язань. Така величина є неприйнятною — борги не покриваються власним капіталом. Якщо К < 0,5, то зростає ризик несплати боргів, а відтак і занепокоєння кредиторів.
Коефіцієнт фінансової залежності
Кфз2003 = 13585,3 / (962,4 + 364,2) = 10,2
2)Кфз2004 = 19130/500 = 38,2
2) Кфз2005 = 12231,4/2022,1 = 6,04
Коефіцієнт фінансової залежності є обернений до коефіцієнта фінансової автономії.
Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів
Кз/в2003 = ( 5832,8 + 8350,5)/ (962,4 + 364,3 + 0) = 10,6
Кз/в2004 = (8583,5+13046,8)/500 = 43,26
3) Кз/в2005 = (25,8+10183,5)/2022,1 = 5,04
Коефіцієнт Кз/в показує кількість позичкових коштів, що припадає на 1 грн. власного капіталу.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу
Км 2003= ( 962,4 + 364,3+ 0- 9524,9) / ( 962,4+ 364,3) = - 6,1
4) Км 2004 = (500-10687,2)/500 = - 4,78
4) Км2005 = (2022,1-9515,8)/2022,1 = -0,25
Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує частку власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності підприємства. Збільшення цього коефіцієнта позитивно характеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить про збільшення можливості вільно маневрувати власними коштами.
Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів
Краб2003 = ( 962,4 + 364,3 +0 – 952,4)/ ( 654,4 + 29.2) = -11,9
Краб2004 = (500-10687,2)/(1250,3+448,5) = - 5,99
5) Краб2005 = (2022,1+9515,8)/(784,7+212,8) = - 7,5
Цей коефіцієнт показує на скільки дане підприємство забезпечене обіговими коштами
Коефіцієнт фінансової стабільності
Кфс2003 = ( 962,4 + 364,3 + 0) / ( 5832,4 + 8350,5) = 0,09
Кфс2004 = 500/(8583,5+13046,8) =0,023
6) Кфс2005 = 2022,1/(25,8+10183,5) = 0,198
Коефіцієнт фінансової стабільності це є обернена величина до коефіцієнта співвідношення залучених коштів до власних. Цей коефіцієнт ще називають “коефіцієнт забезпечення боргів” він є модифікатором коефіцієнта автономії.
Нормальну вважають ситуацію, коли Кфс > 1
У даному випадку він не дотягує до одиниці.
Коефіцієнт фінансової стійкості
7) Кфст2003 = ( 962,4 + 346,3 + 5832,4 + 0)/ 13585,2= 0,53
7) Кфст2004 = (500+8583,5)/19130,3 = 0,47
7) Кфст2005 = (2022,1+25,8)/12231,4 = 0,61
У даному випадку коефіцієнт фінансової стійкості зрівнявся з коефіцієнтом автономії із-за відсутності довгострокових зобов’язань.
На жаль, аналітична оцінка фінансового стану підприємства за такими показниками не завжди є однозначною. Безумовно, зменшення частки боргів у сукупному капіталі зміцнює фінансову незалежність підприємства. Проте водночас звужуються джерела фінансування та можливості підвищення ефективності його діяльності. За певних умов кредити (збільшувати поточні та довгострокові зобов’язання) вигідно брати тут проявляється ефект так званого фінансового важеля (лівериджу), який виражається через відношення заборгованості до власного капіталу.
2.2 Аналіз зовнішніх фінансових зв’язків ВАТ “Бродівський консервний завод”
Фінансові взаємовідносини ВАТ “Бродівський консервний завод” тісно поєднані з:
постачальниками – основними являються продукція, склотара (Бучацький, Херсонський, Київський заводи), постачання кришки(Одеський і Вінницький завод). Для вироблення консервів завод має зв’язки із 14 колгоспами, які постачають заводу сировину: Бродівський, Золочівський, Радехівський та ін. Із - за малої кількості садів фруктову продукцію завозять із інших областей України.
замовниками – це населення та юридичні особи.
будівельними та іншими підрядними організаціями – наймані працівники, з якими заключаються договори підряду та інші сторонні організації, які працюють на контрактній основі.
та з іншими сторонніми організаціями – до цього переліку можна віднести, ті які надають наступні послуги:
послуги зв’язку (Укртелеком)
комунальні послуги (ЖЕК’и та ін.)
послуги по страхуванню (цивільної відповідальності автовласників транспортних засобів)
водопостачання – Бродівський водоканал
газопостачання - Бродинафтогаз
водовідведення
компанії з підписки на пресу (“Фактор” та ін.)
автозаправні компанії
послуги сторонніх організацій з автоперевезення
перелік рекламних компаній у пресі, радіо, телебаченні
Аналіз зовнішніх фінансових зв’язків ВАТ “Бродівський консервний завод”
Рис 2.1. Узагальнена схема фінансових відносин підприємства
У середині компанії:
Розрахунки з заробітної плати, відпускних, лікарняних та нещасних виплатах основним працівникам даного підприємства.
Формування та хід замовлення впродовж цілого виробничого циклу від одного цеху до іншого.
Так як і кожне підприємство є платником різноманітного роду податків:
Відносини з Державною Податковою Адміністрацією: сплата ПДВ, подання звітів, оформлення податкових векселів
Сплата єдиного податку.
Нарахування та сплата пенсійного фонду + подання звіту.
Подання “Балансу” та “Звіту про фінансові результати” до управління статистики
Взаємовідносини з фондом зайнятості
Взаємовідносини з фондом соціального страхування: на випадок безробіття та на випадок тимчасової втрати працездатності.
Так, як невід’ємною складової кожної підприємницької діяльності є кредитування (взяття кредитів), а дане підприємство не виключення, то взаємозв’язки з банківськими установами ту не рідкість.
Взаємозв’язки зі страховими компаніями
Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругооборотом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу і використання. При цьому визначаються розподіл коштів, напрями та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально – технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами ( сплата податків ), персоналом підприємства тощо. Важливу роль на підприємстві відіграють постачальники, які повністю забезпечують підприємство сировиною.[14, с.176].
2.3.Аналіз зовнішніх інформаційних зв’язків
Виконання більшості господарських операцій підприємства пов’язані із грошовими розрахунками. У нашому випадку фінансовий відділ у ВАТ “ Бродівський консервний завод” здають наступні дані про обсяги грошових розрахунків підприємства за звітний період:
1. Звіт по праці щомісячний чи щоквартальний, ФОРМА № 1- ПВ. Він здається в центральне статистичне управління (ЦСУ) або у обласне статистичне управління в м. Львів ( ОЦСУ). Звіт складається з двох розділів і термін подання його не пізніше сьомого числа після звітного періоду. Він складається з: фонду оплати праці штатних працівників; з оплати за невідпрацьований час,; натуральна оплата праці, нарахована продукцією ,що дозволена до виплати працівникам та інше.
2. Звіт про використання робочого часу ФОРМА №3- ПВ, в якому вказується кількість людей на роботі , лікарняні, відпускні, понад урочні роботи. Звіт здається в ЦСУ. Він складається з трьох розділів: використання робочого часу, рух робочої сили, інформація про укладення колективних договорів станом на 1 квітня чи 31 грудня 2005 року.
3.Звіт по цінах ФОРМА №1 – ціни(промислова). Здається в обласне центральне статистичне управління по якому ОЦСУ вибирає по яких видах продукції нам звітуватися (зелений горошок 0.5 СКО 1 сорт, ікра літня, мариновані огірки та інше).
Ціни виробників промислової продукції - це ціни, що фактично склалися на 20 число звітного місяця на продукцію, призначену для реалізації на внутрішніх та зовнішніх ринках без податку на додану вартість та акцизного збору. Якщо підприємство реалізувало продукцію декільком покупцям і ціни при цьому були різними, то показується ціна товару з найбільшої за обсягом партії. При цьому необхідно, щоб умови реалізації продукції( умови кредитування - готівковий/ безготівковий розрахунки. тип споживача підприємства) були однаковими якщо на підприємстві у звітному місяці на момент реєстрації даного конкретного виду продукції , то показується ціна за якою ця продукція реалізується до дня реєстрації. В ціну товару не включаються додаткові витрати, які наводяться в платіжних документах ( наприклад, на транспортування продукції). На ціну не повинні впливати зміни комплектувати товари у звітному місяці порівняно з попереднім ( наприклад, комплектування виробу додатковими приладами). У разі тимчасової відсутності виробництва виду продукції у звітному місяці підприємство робить в банку примітку “даний товар у звітному місяці вироблявся” . Якщо даний товар знято з вироблення, то підприємство сповіщає про це органам статистики і пропонує на заміну інший товар. Для включення нового товару в обстежені необхідно, щоб ціни на нього були наведені як за місяць, так і за попередній.
4.Звіт по реалізації готової продукції ФОРМА №1 – ПЕ. Бухгалтер дає дані на яку суму ми реалізуємо продукцію протягом місяця. Звіт здається а ОЦСУ і здається кожного місяця. У звіті обчислюються такі економічні показники:
- обсяг реалізованої промислової продукції у відпускних цінах підприємства без ПДВ, АЗ та інших непрямих податків.
- обсяг замовлень на виробництво промислової продукції, виконання робіт, послуг, що надійшли за місяць без ПДВ, АЗ.
- середня чисельність працівників промислової діяльності ( включаючи штатних працівників, працюючих за договорами, та зовнішніх сумісників ) осіб.
- відпрацьовано людино - годин працівниками, зайнятими у виробництві з тривалим циклом.
5.Терміновий звіт про виробництво готової продукції ФОРМА №1 –П.В звіті обчислюється такі економічні показники:
- обсяг виробленої промислової продукції у порівняних цінах підприємств на 1 січня звітного року.
- вартість давальної сировини, використаної на вироблену у звітному кварталі продукцію.
Обсяг виробленої продукції обчислюється в тоннах. Продукція поділяється на 3 види: м’ясні, овочеві, фруктові.
6. Звіт по прихованому безробіттю, який здається в центр зайнятості. В звіті говориться про наявність вільних робочих місць. Уточняється: скільки працівників потрібно і якої саме професії. За деякий час з центру зайнятості приходить направлення на працевлаштування.
7. Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання ФОРМА №6 _ ПВ. Звіт здається в ЦСУ. На момент початку сезону кількість працівників збільшується, тому потрібно здавати цей звіт.
8. Звіт про чисельність, склад, і рух працівників, які займають посади керівників та спеціальність за 2004рік. Звіт здається в ЦСУ.
9. Звіт по розрахунку земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Звіт здається щороку в Державну Податкову Адміністрацію.
10. Звіт по розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів. Звіт здається щороку а Державну Податкову Адміністрацію( надалі ДПА)
11. Звіт про фінансові результати ФОРМА №2 Звіт складається з 3 розділів: Фінансові результати ( фінансові результати від операційної діяльності, фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування, фінансові результати від звичайної діяльності, надзвичайні доходи і витрати, чистий прибуток і збиток.), елементи операційних витрат ( матеріальні затрати, витрата
на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація.), розрахунок показників прибутковості акцій. Звіт здається щоквартально в ЦСУ.
12. Баланс ФОРМА № 1 Складається з активу( необоротні активи, оборотні активи, витрати майбутніх періодів.) і пасиву ( власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання, доходи майбутніх періодів.) Баланс здається щоквартально в ЦСУ.
13. Декларація з податку на прибуток підприємства. Розраховується приріст балансової вартості запасів, амортизаційні відрахування, витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат, обчислюється прибуток від продажу землі. Звіт здається щоквартально в ДПА.
14. Звіт по розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Звіт здається щоквартально в ДПА.
15. Звіт по розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики. Для водних ресурсів місцевого значення 100% збору за спеціальне використання водних ресурсів сплачується до місцевого бюджету. Звіт здається щоквартально до ДПА.
16. Звіт про фінансові результати і дебіторську заборгованість. форму №1-Б складають усі підприємства незалежно від підпорядкування та форми власності, які перебувають на господарському розрахунку і є юридичними особами ,крім бюджетних установ. Розділ 1 “Фінансові результати ” заповнюється за перший і другий місяць кожного кварталу та за рік наростаючим підсумком з початку року. Розділ 2”Дебіторська та кредиторська заборгованість” складається з трьох підрозділів і заповнюється щомісячно. Звіт здається в ЦСУ.
17. Податковий розрахунок комунального податку. Кількісний склад працівників визначається відповідно до Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 7 липня 1995 року №171. Звіт здається щомісячно в ДПА.
18. Податкова декларація з податку на додану вартість. Звіт складається з трьох розділів: податкові зобов’язання, податковий кредит, розрахунки з бюджетом за звітний період. Звіт здається щомісячно в ДПА.
Вище перечисленні усі звіти, декларації, розрахунки здаються в Державну Податкову Адміністрацію і Центральне Статистичне Управління. З боку Податкової проводяться зустрічні перевірки. Раз в рік проводиться документальна перевірка всієї фінансової роботи і навчання про зміни чи новини в податковому законодавстві. Інколи проводяться консультації по питаннях податкового законодавства.
Виконання більшості господарських операцій суб’єктів підприємництва пов’язаними із грошовими розрахунками. Дані про обсяги грошових розрахунків підприємства за звітний період містить звіт про рух грошових коштів.
Проведення аналізу руху грошових коштів підприємства в звітний період дає можливість оцінити зміну грошових коштів підприємства між початком і кінцем цього звітного періоду. З’ясовується звідки одержані і на що використані грошові кошти підприємства, достатність обсягу грошових коштів для здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності визначається рівень платоспроможності підприємства. Рух грошових коштів пов’язаних із інвестиційною діяльністю, передбачає надходження грошей від списання нерухомості, основних засобів, землі, продаж цінних паперів підприємства.
Рух грошових коштів – це надходження грошей до підприємства і відтік від нього в результаті фінансово – господарської діяльності. Рух грошових коштів можна визначити як різницю між всіма одержаними і виплаченими підприємством грошовими коштами за певний звітний період.[11,с.34].
Розділ ІІІ 3.1.Рекомендації щодо вдосконалення внутрішньої будови суб’єкта господарювання і комунікацій у фінансовій роботі
На ВАТ “Бродівський консервний завод” є багато невирішених проблем. На даний момент проводиться заміна старого обладнання новим, більш сучасним, високопродуктивним. Проходить реконструкція і монтаж трьох ліній по випуску соків( морквяного, яблучного та інших).Для цього потрібно збудувати нову силову лінію, підстанцію.
Потрібно вдосконалити фінансово – економічний стан підприємства, бо певний перелік показників ефективності не справляє хорошого враження:
Коефіцієнт фінансової незалежності “не дотягує до 50%” — для цього необхідно збільшити І розділ Пасиву (статутний капітал, нерозподілений прибуток, резервний капітал). Цього можна досягнути прямим внеском додаткових основних запасів, запасів, готової продукції власниками підприємства у статутний фонд. Або зменшувати поточні зобов’язання: з бюджетом, з оплати праці, з страхування.
Коефіцієнт фінансової залежності необхідно також зменшувати до “одиниці”. Нормальним співвідношенням є “1 до 1”. Тобто коли ти маєш майно у вартості 100 гривень, як заставу, і позичаєш гроші у еквіваленті 100 грн., і то майно (вартістю 100 грн.) йде у заставу. І виходить оптимальне забезпечення банківського кредиту. Але тут ми маємо справу не тільки з короткостроковими кредитами банку, а і: кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги; поточними зобов’язаннями за розрахунками з бюджетом, працівниками, з страхування. Тому у цьому випадку необхідно збільшувати “заставне майно” — Форма І, Актив, розділ І (Основні фонди, незавершене будівництво), або зменшувати Форма І, Пасив, розділ ІV — “позичкове майно”
Спершу розглянемо, як удосконалити законодавчу базу акціонерного товариства. Відомо, що розвиток вітчизняного підприємства потребує удосконалення цілого ряду законодавчих і нормативних актів із питань діяльності акціонерних товариств та корпоративного управління у цілому. Тому практичне застосування законодавчої бази різними суб’єктами цивільно-правових відносин в умовах її неоднозначного розуміння виявляється не завжди простою справою.
Проблеми, з якими стикаються сьогодні відкриті акціонерні товариства, зокрема ті, що стосується переходу прав власності на свої акції, актуальні для більшості з них. Це підписання установчих документів, нотаріальне завірення підписів фізичних осіб – засновників, внесення змін до установчих документів, реорганізація товариств, відчуження акцій і таке інше. Якщо у ВАТ налічується кілька десятків тисяч акціонерів, здійснити будь – яку із зазначених дій практично неможливо. Відповідно до Положення “Про порядок реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 740, документи, які подаються до реєстраційного органу, мають бути підписані усіма учасниками товариства. Якщо учасники – фізичні особи, їхні підписи мають бути завірені нотаріально, що стає проблематичним для 10-20 учасників товариства, а вже для кількох тисяч – практично неможливим. А якщо загальні збори акціонерів ухвалили рішення про реорганізацію товариства, то як можна зібрати й нотаріально завірити тисячі підписів акціонерів, коли декого з них нема в певній місцевості через різні об’єктивні причини або коли вони давно померли. Проблемним також стають будь – які спроби відчуження акцій ВАТ, бо для багатьох лишається загадкою, з якого моменту здійснюється перехід прав власності на акції: після внесення змін до установчих документів товариства чи з моменту внесення цих змін до системи реєстру у реєстратора.[14,с. 122].
Розглядаючи першопричини такого неоднозначного розуміння норм чинного законодавства, можна зробити висновок, що спроби застосування одночасно кілька законодавчих норм до однієї процесуальної дії можуть закінчитися не чим іншим, як суперечками або судовими розглядами.
Можна стверджувати, що установчий договір акціонерного товариства є документом, який визначає права та обов’язки акціонерів щодо створення товариства.
Водночас установчий договір Цивільного кодексу – це багатостороння письмова угода, яка відповідно до статті 44 Цивільного кодексу має бути підписана особами, котрі її укладають. Якщо засновниками є фізичні особи, їхні підписи мають бути завірені нотаріально. У ВАТ коло засновників та акціонерів не збігається, особи, які купили акції, установчого договору не підписують і можуть не погоджуватися з нормами установчого договору. Проте це не означає, що установчий договір, який був припинений, є недійсним.

3.2. Рекомендації щодо вдосконалення зовнішніх фінансових зв’язків
Прикладом удосконалення економічних стосунків з акціонерними товариствами можуть бути заходи, впроваджені в сусідніх країнах. Так засновником акціонерного товариства в Росії може бути єдина юридична чи фізична особа. Тепер складається становище коли можуть утворюватися акціонерні товариства, які повністю діятимуть на базі приватної власності або іноземного капіталу, бо юридичною чи фізичною особою ( громадянами) разом з радянськими можуть бути і іноземні фірми та громадяни.
Дочірні підприємства, філії та представництва акціонерних товариств дозволено відкривати на території Росії і за кордоном. Багато положень прийнятих у постанові Ради Міністрів, ліберальніші, ніж у відповідній українській. Наприклад, для реєстрації товариства до Мінфіну Росії необхідно подавати такі нотаріальні завірені документи: заявку про реєстрацію, статут і протокол установчих зборів ( якщо засновників більше одного) відмова у реєстрації може бути лише у випадку порушення положень цієї постанови.
Протягом 30 днів після реєстрації засновники акціонерного товариства в Росії повинні сплатити 50% вартості акцій, згідно із Законом України “Про господарські товариства” – 60%. Мінімальний статутний фонд відкритого акціонерного товариства Росії- 100 тис. Грн.. Засновники акціонерного товариства Росії не зобов’язані володіти 25% статутного фонду як мінімальним пакетом акцій.
Акції відкритого акціонерного товариства можуть передаватися без згоди інших акціонерів. Прибуток товариства оподатковується відповідно до податкового законодавства Росії для підприємств та організацій ( за постановою – не більше 38% від прибутку). Це створює сприятливі умови для розвитку за короткий час вільного підприємства Росії за допомогою акціонерних товариств. Багато цих положень потрібно було б використати в українському акціонерному товаристві.
Нині Закон про господарські товариства на Україні повинен дати розвиток діловій активності підприємців. Підвищити економічний рівень та якість роботи підприємств. Удосконалити галузеву структуру народного господарства, піднести прибутковість підприємств. Звільнити трудові колективи від опіки міністерств, відомств, налагодити ефективні зв’язки між господарськими одиницями під час виробництва, обігу та реалізації продукції , підвищити відповідальність господарських організацій за господарювання і користування господарськими та державними коштами, які були притягнуті для їх розвитку , розширити можливість маневру фінансовими коштами, скоротити ризик при використанні державного бюджету, збільшити можливість використання приватних нагромаджень громадян для розвитку української економіки, значно розширити можливості використання іноземного капіталу.
3.3 Рекомендації щодо вдосконалення роботи із забезпечення організацією зовнішніх інформаційних зв’язків
Перед власниками даного підприємства ВАТ ”Бродівський консервний завод” постають невирішені питання щодо вдосконалення роботи із забезпечення організацією зовнішніх інформаційних зв’язків. Оперативний, бухгалтерський, та статистичний облік і звітність товариства здійснюються в порядку, встановленому законодавством України. Фінансові підсумки діяльності товариства встановлюються на основі річного бухгалтерського звіту. Фінансовий рік товариства збігається з календарним роком. Серед великої кількості існуючих механізмів запровадження на практиці стандартів ефективного корпоративного управління найголовнішим є розкриття компаніями на рівні річного звіту інформації про їх дотримання.
Сутність цього механізму полягає у тому, компанія вільна у виборі щодо дотримання або недотримання положень Принципів корпоративного управління. Водночас вона повинна відверто про це сказати своїм акціонерам і потенційним інвесторам для того, щоб останні могли зрозуміти, як функціонує товариство і у чиїх інтересах приймаються ключові рішення. Наявність такої інформації дає можливість акціонерам та потенційним інвесторам об’єктивно оцінити існуючу у компанії практику корпоративного управління і приймати виважені управлінські та інвестиційні рішення. З метою запуску цього механізму у практику українських компаній Спеціальною робочою групою з питань корпоративного управління були розробленні методичні рекомендації щодо розкриття інформації про дотримання положень Принципів корпоративного управління в окремому розділі річного звіту – стан корпоративного управління.
Робота, яка здійснюється в такому напрямі , дає підстави сподіватися , що поява вже найближчим часом у річному звіті акціонерного товариства окремого розділу, який висвітлює стан його корпоративного правління, стане правилом доброго тону у практиці корпоративного правління українських компанії [28,с.33].
На мою думку, для того, щоб вдосконалити роботу зовнішніх інформаційних зв’язків на підприємстві, потрібно частіше проводити зустрічні перевірки зі сторони Державної Податкової Адміністрації, Центрального чи Обласного Статистичного Управління. Тільки раз в рік проводяться документальні перевірки всієї фінансової роботи. Я вважаю, що така перевірка повинна проводитися частіше. Повинні надаватися певні консультації по питаннях податкового законодавства. Повинне проводитися навчання фінансової роботи для працівників фінансового відділу. Працівники підприємства мусять знати про всі зміни та новини, які відбулися в податковому законодавстві.
Повинна випускатися спеціальна преса з рекомендаціями і пропозиціями щодо вдосконалення організації акціонерного товариства загалом. Преса по наданню інформації зовнішньоекономічної інформації, щодо управління товариством, щодо ведення звітності на підприємстві. Встановити певну спеціалізовану програму на комп’ютері, яка б послабила обрахунок всієї звітності.