Тема 11. Методичні основи аналізу найважливіших показників фінансово-господарської діяльності підприємств 1. Аналіз фінансового стану підприємства. 2. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства. 1. Аналіз фінансового стану підприємства Фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів підприємства, його існуючі й потенційні фінансові можливості. Фінансовий стан визначається здатністю підприємства формувати і залучати кошти, повертати борги і покривати збитки. Предметом аналізу фінансового стану підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Аналіз фінансового стану є важливим елементом аудиту, складовою частиною загального економічного аналізу діяльності підприємств. Суб'єктами аналізу є як безпосередньо, так і опосередковано зацікавлені в діяльності підприємства користувачі звітної фінансової інформації. (табл. 1). Інструментом оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі даних фінансового обліку і звітності є фінансовий аналіз. Залежно від інформаційного забезпечення та суб'єктів фінансового аналізу його поділяють на внутрішній (внутрішньогосподарський) та зовнішній. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього фінансового аналізу пов'язана в основному з відмінностями інформаційного забезпечення і завданнями, що вирішуються в процесі здійснення цих видів аналізу. Аналіз фінансового стану, як зовнішній, так і внутрішній, може бути ретроспективним, поточним і перспективним. Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану є фінансова звітність: форма № 1 "Баланс"; форма № 2 "Звіт про фінансові результати"; форма № 3 "Звіт про рух грошових коштів"; форма № 4 "Звіт про власний капітал"; форма № 5 "Примітки до річної фінансової звітності". Окрім перерахованих форм фінансової звітності, для проведення аналізу фінансового стану може використовуватись інформація з таких джерел: обов'язкова державна статистична звітність; вибіркові фінансова і статистична звітності, які формуються за спеціальними розпорядженнями; дані бухгалтерського обліку; планова та нормативна інформація (фінансові плани, нормативи запасів тощо); - необлікова інформація (матеріали маркетингових досліджень, законодавчі та інші нормативні акти, інструкції, експертна інформація тощо). При проведенні аналізу фінансового стану підприємства використовують прийоми економічного аналізу, основними серед яких є: - горизонтальний аналіз, що базується на вивченні динаміки показників фінансової звітності. В процесі його використання розраховують абсолютні і відносні зміни (темпи зростання, приросту) окремих показників фінансової звітності або їх груп за певні періоди та визначають тенденції цих зміни; - вертикальний (структурний) аналіз, що базується на розрахунку структури окремих підсумкових показників фінансової звітності підприємства; - аналіз фінансових коефіцієнтів (коефіцієнтний аналіз), що базується на розрахунку співвідношення різних балансових статей або інших абсолютних показників фінансової звітності між собою. Система фінансових показників (фінансових коефіцієнтів) за економічним змістом може бути класифікована на такі групи: Показники оцінки ліквідності. Оцінюючи ліквідність підприємства, мають на увазі наявність у нього оборотних коштів у розмірі, що теоретично достатній для погашення короткострокових зобов'язань. Тому розрахунок показників ліквідності базується на зіставленні поточних активів з поточними пасивами. Оскільки різні види оборотних коштів мають різний ступінь ліквідності, в аналізі застосовують кілька коефіцієнтів ліквідності (абсолютний, проміжний, загальний). Показники ділової активності. Ефективність поточної фінансово-господарської діяльності може бути оцінена тривалістю операційного циклу, що залежить від оборотності коштів у різних видах активів. Тому основними показниками цієї групи є показники ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів: виробіток, фондовіддача, коефіцієнт оборотності коштів у запасах і розрахунках. Показники фінансової стійкості. З їх допомогою оцінюється склад джерел фінансування і динаміка співвідношення між ними. - факторний аналіз - аналіз впливу окремих факторів на зміну фінансового показника, що аналізується, за допомогою детермінованих або стохастичних прийомів дослідження. Аналіз фінансового стану підприємства за даними фінансової звітності є класичним способом аналізу, який може здійснюватися з різним рівнем деталізації. За цією ознакою зазвичай виділяють два види аналізу: попередня загальна оцінка, або експрес-аналіз фінансового стану, і поглиблений фінансовий аналіз, який дає можливість дослідити й оцінити майновий стан підприємства, його фінансову стійкість, ліквідність і платоспроможність, грошові потоки, ділову активність, загрозу банкрутства тощо. З урахуванням зазначеного й будується логіка аналізу фінансового стану підприємства, яку можна подати у вигляді послідовності окремих взаємопов'язаних етапів, як на рис. 1. 2. Аналіз фінансових результатів і рентабельності підприємства Прибуток і рентабельність є основними критеріями ефективності конкретної виробничої (операційної) діяльності, критеріями вибору інвестиційних проектів, програм оптимізації поточних витрат, фінансових вкладень. У величині прибутку знаходять відображення всі аспекти діяльності суб'єкта господарювання: техніка і технологія, якість і асортимент продукції, організація виробництва та управління, галузеві та інші особливості діяльності. Прибуток в класичному його розумінні є різницею між ціною товару і витратами на його виробництво. Саме таке розуміння прибутку закладене в нормативних актах України про систему бухгалтерського обліку. Аналізують прибуток і рентабельність за такими основними напрямами (рис. 2). Алгоритм розрахунку всіх видів показників прибутку подано на рис. 3. У нижньому правому кутку прямокутників містяться посилання на коди рядків форми № 2 "Звіт про фінансові результати". Метою аналізу прибутку і рентабельності є об'єктивна оцінка та виявлення резервів подальшого підвищення ефективності управління цими показниками фінансового результату діяльності підприємства. Основними завданнями аналізу прибутку і рентабельності є: систематичний контроль за формуванням фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутку; виявлення впливу об'єктивних і суб'єктивних факторів на фінансові результати і рівень рентабельності; дослідження напрямів, структури та ефективності використання прибутку; визначення резервів зростання суми прибутку та рівня рентабельності, розроблення рекомендацій щодо їх використання. Джерелами інформації для аналізу прибутку і рентабельності можуть бути: фінансові плани підприємства; бізнес-плани; дані бухгалтерського обліку (рахунок 79 "Фінансові результати" та його субрахунки, рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", рахунки класів 7 "Доходи і результати діяльності", 8 "Витрати за елементами" та 9 "Витрати діяльності"); форми фінансової звітності (форма № 1 "Баланс", форма № 2 "Звіт про фінансові результати", форма № 3 "Звіт про рух грошових коштів", форма № 4 "Звіт про власний капітал", форма № 5 "Примітки до річної фінансової звітності"); податкова звітність ("Декларація про прибуток підприємства"); статистична звітність (форма № 1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства", форма № 1 -Б "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість" та ін.); облікові регістри; первинні документи; матеріали ревізій та аудиторських перевірок тощо. Таблиця 1 Суб'єкти аналізу фінансового стану підприємства Суб'єкти аналізу Інтереси суб'єктів аналізу
Безпосередньо зацікавлені в діяльності підприємства
Власники (акціонери) Динаміка частки власного капіталу; фінансові результати, фінансова стійкість підприємства
Інвестори, фінансові аналітики на ринку капіталів Інвестиційна привабливість, інвестиційна активність, рівень ризику інвестування
Кредитори Кредитоспроможність, ліквідність
Постачальники, інші контрагенти Фінансова стійкість, платоспроможність
Конкуренти Фінансовий стан
Держава в особі контролюючих органів Фінансові результати
Менеджери підприємства Фінансова інформація, необхідна для управління
Персонал Фінансові результати, фінансовий стан
Опосередковано зацікавлені в діяльності підприємства
Аудитори, консультанти, консалтингові фірми, фондові біржі, засоби масової інформації, асоціації, профспілки Фінансовий стан підприємства або його окремі аспекти
Рис. 2 Модель проведення аналізу прибутку і рентабельності.
Рис. 1 Структурно-логічна модель проведення аналізу фінансового стану підприємства
Тема 12. Аналіз факторів виробництва 1. Зміст факторів виробництва. 2. Структурно-логічна модель аналізу персоналу підприємства. 3. Структурно-логічна модель аналізу основних засобів. 4. Структурно-логічна модель аналізу матеріальних ресурсів. Ключові терміни та поняття: Засоби виробництва; засоби праці, предмети праці; персонал; основні засоби; матеріальні ресурси. 1. Зміст факторів виробництва Основні фактори виробництва представлені засобами виробництва (речовий фактор) і безпосередніми виробниками, наділеними здатністю до праці, яка реалізується у поєднанні з засобами праці (особистий фактор). Складовими засобів виробництва є засоби праці і предмети праці. Активною частиною засобів праці є знаряддя праці ( робочі машини, механізми, обладнання, пристосування, автоматизовані системи управління, тощо.) Пасивною частиною засобів праці є засоби виробничої інфраструктури, що забезпечують загальні умови виробництва (будівлі, приміщення, шляхи сполучення, засоби зв'язку, інформації та інші комунікаційні системи). Предмети праці як друга частина засобів виробництва це те, на що спрямована праця людини і з чого вона виробляє майбутній продукт. В економіці підприємства засоби праці відображаються основними засобами, а предмети праці – матеріальними ресурсами. Модель формування засобів виробництва показано на рис.1. Потенціальний ефект засобів виробництва не реалізується без втручання головної продуктивної сили – людини. Від забезпечення підприємства робочою силою й ефективності використання персоналу залежать обсяг і своєчасність виконання всіх робіт, ефективність та продуктивність використання устаткування, машин, механізмів, конкурентоспроможність та результативність діяльності підприємства в цілому. Тому важливим є проведення аналізу персоналу на підприємстві у взаємозалежності із іншими факторами виробництва. 2. Структурно-логічна модель аналізу персоналу підприємства Найбільш вагомим елементом розвитку підприємства є люди: їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує незаперечна залежність між підвищенням конкурентоспроможності підприємства та її персоналом. Персонал – це основний, постійний штатний склад кваліфікованих працівників, який формується та змінюється під впливом певних внутрішніх та зовнішніх факторів. Формування персоналу на підприємстві є однією із значних складових організації діяльності всього підприємства. Достатня чисельність, оптимальна структура, кваліфікація, продуктивність персоналу призводять до ефективної та результативної діяльності підприємства. Інформаційною основою аналізу формування та використання персоналу є матеріали статистичної звітності – Ф № 1-ПВ ''Звіт з праці'', штатний розпис, колективний договір, Статут чи Установчий договір, інші внутрішні нормативні документи з питань організації та оплати праці, матеріали обліку використання праці та нарахування заробітної плати, рішення про додаткове стимулювання, його форми та розміри, тощо. Аналіз персоналу проводиться переважно за такими напрямами: 1. Аналіз використання персоналу. 2. Аналіз витрат на персонал. 3. Аналіз організації праці (аналіз умов праці та нормування праці). Структурно-логічні схеми головних напрямів аналізу персоналу показано на рис. 2 та рис.3. 3. Структурно-логічна модель аналізу основних засобів Виробничо-господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними засобами та від їх використання. Основні засоби – це засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, і поступово, в міру зношення, переносять свою вартість на продукцію, що виробляється. Основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує для використання їх у процесі виробництва, постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій. Термін корисного використання (експлуатації) основних засобів перевищує один рік. Починати аналіз основних засобів слід із ознайомлення з їх складом у цілому на підприємстві та за окремими групами. При цьому виявляється зміна вартості основних засобів, розподіл основних засобів підприємства на основні виробничі засоби головного виду діяльності, основні виробничі засоби інших видів діяльності і засоби невиробничого призначення. Вивчаючи стан основних засобів, визначають також і забезпечення ними підприємства. Для цього спочатку аналізують потужність обладнання й те, наскільки ця потужність відповідає виробничій програмі підприємства. Забезпеченість підприємства основними засобами характеризується показниками фондоозброєності праці та технічної озброєності праці. Темпи зростання фондоозброєності та технічної озброєності повинні перевищувати темпи зростання продуктивності праці. Загальними показниками ефективності використання основних засобів є фондовіддача — виробництво продукції на 1 гривню основних засобів ті обернений до неї показник – фондомісткість. Фондовіддача є одним із основних факторів, які визначають обсяг продукції підприємства, тому необхідно детально проаналізувати, які чинники, у свою чергу, впливають на неї. Джерелами інформації для аналізу основних засобів підприємства є: паспорт підприємства; план економічного та соціального розвитку; план технічного розвитку; форма 1 «Баланс підприємства»; форма 4 «Звіт про власний капітал»; форма 1-П «Звіт підприємства (об’єднання) з продукції»; форма 11-ОФ «Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)». Крім названих джерел інформації, для аналізу використовуються також дані проведених на підприємстві інвентаризацій, інвентарні картки обліку тощо. Основні напрями аналізу використання основних засобів та послідовність його проведення показано на рис. 4. 4. Структурно-логічна модель аналізу матеріальних ресурсів Одним з головних факторів, що впливає на величину прибутку підприємства, є рівень матеріальних ресурсів. Виручка від реалізації та прибуток з’являться лише тоді, коли предмети праці, використані в процесі виробництва, перенесуть свою вартість на вартість виготовленого продукту та знайдуть кінцевого споживача. Тому стабільна забезпеченість матеріальними ресурсами є необхідною умовою функціонування та розвитку будь-якого підприємства. У загальному русі матеріалів за стадіями виробничого процесу матеріальні ресурси слід класифікувати як запаси предметів праці, що вже придбані, але ще не брали участі у виробництві продукції. Відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси», п. 6 матеріальними ресурсами слід вважати запаси предметів праці, які включають сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріали, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб і наявність яких є необхідною умовою ритмічної роботи підприємства. Зрозуміло, що запаси матеріальних ресурсів треба постійно поповнювати. Нині підприємство самостійно може визначати доцільність створення різних виробничих запасів і, оцінюючи структуру попиту і пропозиції щодо окремих груп матеріалів у поточному періоді, придбавати матеріальні ресурси. Джерелами надходження матеріальних ресурсів можуть бути товарно-сировинні біржі, інші підприємства, а також власне виробництво та використання відходів. Джерелами інформації для аналізу ефективного використання матеріальних ресурсів є: планова інформація, яка використовуються для аналізу постачання підприємства матеріальними цінностями; облікова інформація, яка використовуються: а) для аналізу забезпеченості підприємства необхідними запасами, тобто всі дані документів складського, синтетичного й оперативного обліку; б) для аналізу використання матеріальних ресурсів, тобто дані зі звітності про матеріальні витрати на виробництво, віднесені на собівартість товарної продукції; нормативно-довідкова інформація, яка регулює господарську діяльність, а саме: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні; господарсько-правові документи; технічна й технологічна документація; інформація, отримана в ході маркетингових досліджень, тощо. Основні напрями аналізу матеріальних ресурсів показано на рис. 5.
- земельні ділянки; - сировина; - капітальні витрати на - матеріали; поліпшення земель; - паливо; - будинки, споруди, передавальні пристрої; - енергія; - машини та обладнання; - комплектуючі вироби; - транспортні засоби; - напівфабрикати; - інструменти, прилади, - тощо. інвентар; - робоча і продуктивна худоба; - багаторічні насадження; інші основні засоби. Рис. 1. Модель формування засобів виробництва Рис. 2. Основні напрями аналізу використання персоналу Рис. 3. Основні напрями аналізу витрат на персонал
Рис. 4. Основні напрями аналізу основних засобів
Рис. 5. Основні напрями аналізу матеріальних ресурсів
