Фін ТЕМА 1 ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ
1. Характеристика діяльності бюджетних установ та правові засади їх діяльності.2. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах.3. План рахунків бюджетних установ та його структура.4. Меморіальні ордери: їх види та застосування.
Питання для самостійного вивчення: 1. Первинні бухгалтерські документи, їх значення, порядок оформлення та зберігання.2. Права та обов’язки головних бухгалтерів централізованих бухгалтерій та бюджетних установ. Література:Основна: [1-4, 15, 16, 18-22, 46, 47, 48, 49, 50, 51]Додаткова: [53, 54, 58, 59, 60, 61] 1. Характеристика діяльності бюджетних установ та правові засади їх діяльностіБюджетні організації – це організації, які створені органами місцевого самоврядування, діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.Сфера бюджетних установ є досить різноманітною за функціональними ознаками. Умовно їх можна поділити на три групи:· установи, які виконують законодавчі функції, функції управління, охорони, контролю – установи законодавчої та Найвагомішою складовою в запропонованій схемі є установи соціально-культурного комплексу, сфера діяльності яких досить різноманітна. Однак, незважаючи на це, можливо визначити головні загальні особливості їх діяльності, що виокремлюють цю сферу не тільки в бюджетній сфері, але й поміж інших складових економіки України загалом. До них слід віднести такі важливі моменти:· основним результатом діяльності таких установ є послуга;· показник ефективності праці в цій сфері слід розглядати в економічному та соціальному аспектах, причому другий, як правило, має пріоритетне значення;· у сфері нематеріального виробництва найчастіше відбувається збіг двох фаз руху та реалізації невиробничої послуги, тобто традиційна схема “виробництво – розподіл – обмін – споживання” набуває скороченого вигляду, а саме “виробництво – споживання”;· послуги неможливо робити “про запас”, неможливо транспортувати (транспортування послуги можливе лише як зміна місця перебування виконавця), неможливо споживати в більшій, аніж потрібно, кількості. Ця особливість продукту сфери нематеріального виробництва зумовлює необхідність попереднього індивідуального чи суспільного попиту на певні види діяльності;· відсутнє поняття “брак” у традиційному його розумінні: оскільки послуга є нематеріальним результатом, важко оцінити її вартість; у науковій сфері взагалі негативний результат не класифікується як неякісно виконана робота, розробка, тому що в науці негативний результат – це теж результат;· бюджетні установи існують на засадах державної форми власності, що автоматично вносить корективи в права бюджетних організацій як юридичних осіб – обмеження щодо реалізації та передачі цінностей; відсутність поняття “банкрут” щодо фінансового стану будь-якої бюджетної установи.Для бюджетних установ основним фінансовим документом є кошторис доходів і видатків, який підтверджує повноваження на отримання доходів та здійснення видатків та який визначає обсяг та напрями коштів для виконання відповідних функцій.Основним документом, який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, є Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-ХІV.Бюджетні установи належать до одного з різновидів організацій некомерційного характеру, для яких одержання прибутку не є їх основною метою.Організації, заклади та установи, для яких одержання прибутку не є основною метою їх діяльності, належать до групи організацій, які не займаються підприємницькою діяльністю. Основою для них є діяльність з надання просвітницьких, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, послуг зі створення системи соціального самозабезпечення громадян та здійснення інших цілей, передбачених статутними документами.Державна реєстрація бюджетних організацій проводиться у виконавчому комітеті міської, районної ради, районної міст Києва і Севастополя державної адміністрації за їх місцезнаходженням відповідно до вимог Закону України “Про підприємництво”.Бюджетні організації здійснюють свою діяльність на підставі положення (статуту), що затверджується уповноваженим органом (як правило, органом, який прийняв рішення про їх створення). Такі організації визнаються юридичною особою з дня реєстрації положення (статуту) і з цього моменту можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та нести зобов’язання, бути позивачами в суді, арбітражному або третейському суді.Незважаючи на те, що основна діяльність бюджетних установ не пов’язана з веденням підприємницької діяльності, а отже, і одержанням від неї доходів (хоча вони і можуть одержувати доходи від надання окремих послуг, виконання робіт у випадках, передбачених законодавством), таким організаціям необхідно підтвердити свій статус неприбуткових.Мається на увазі необхідність включення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій, що створюється і ведеться Державною податковою адміністрацією України.Реєстр неприбуткових установ та організацій являє собою автоматизовану систему збирання, накопичення і оброблення даних про неприбуткові організації та установи, які відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, звільняються від сплати податку на прибуток.Установи та організації, які утримуються за рахунок коштів бюджету, підлягають обов’язковій реєстрації в:· органах податкової служби;· Пенсійному фонді;· органах Фонду соціального страхування;· органах Державної служби зайнятості. Ліквідація бюджетних організаційЛіквідація установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів бюджету, здійснюється органами, за рішенням яких вони були створені, а саме: органами державної влади й органами місцевого самоврядування.Орган, який прийняв рішення про ліквідацію бюджетної організації, встановлює порядок і строки проведення ліквідації.Ліквідація бюджетних організацій здійснюється ліквідаційною комісією, створеною за рішенням уповноваженого органу в загальноприйнятому порядку.Згідно Закону України “Про підприємства” ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію підприємства, розміщує в офіційній пресі за місцезнаходженням підприємства публікацію про його ліквідацію і про порядок та терміни заяв кредиторами претензій. Ліквідаційна комісія проводить роботу щодо повернення дебіторської заборгованості та задоволення претензій кредиторів, складає ліквідаційний баланс і подає його в орган, який призначив ліквідаційну комісію.Зміна державної реєстрації юридичної особи здійснюється органом державної реєстрації за заявою власника або уповноваженого ним органу після проведення ліквідаційною комісією заходів із ліквідації і подання в орган державної реєстрації наступних документів:· заяви (рішення) власника або уповноваженого ним органу або рішення арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством;· акта ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, затвердженого органом, який призначив ліквідаційну комісію;· довідки аудитора, якщо це необхідно;· довідки установ банків про закриття рахунків;· довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку;· підтвердження опублікування в друкованих засобах масової інформації оголошення про ліквідацію юридичної особи;· довідки архіву про прийом документів, які підлягають довготривалому зберіганню;· довідки органів внутрішніх справ про прийом печаток та штампів;· оригіналів засновницьких документів (статуту, положення, засновницького договору).Після ліквідації бюджетної організації необхідно знятися з обліку в органах податкової служби, у Пенсійному фонді, у Фонді соціального страхування та у Фонді зайнятості.Юридична особа вважається ліквідованою з моменту виключення її з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ). 2. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установахУстанови та організації, що утримуються за рахунок коштів бюджету, ведуть облік виконання бюджету й кошторисів видатків, який прийнято називати бюджетним обліком.Предметом бюджетного обліку є процес виконання бюджету.Об’єктом бюджетного обліку є:· доходи і видатки бюджету;· фонди і резерви, які створюються в бюджеті в процесі його виконання;· витрати на утримання бюджетних установ;· матеріальні цінності бюджетних організацій;· грошові кошти в касі та на рахунках.Сутність бюджетного обліку найбільш повно проявляється в його функціях:· функція нагляду використовується в процесі створення і використання грошових коштів держави – бюджету як за доходами, так і видатками;· функція відображення базується на тому, що всі операції, які виконуються за рахунок бюджетних коштів, відображаються у відповідних документах, на рахунках та ін.;· функція узагальнення проводиться при здійсненні всіх операцій за розрахунками, результатом яких є баланс доходів і видатків як бухгалтерський звіт;· функція контролю виявляє себе при проведенні бюджетного обліку надходжень доходів за їх видами та обліком виконання видаткової частини бюджету у відповідних галузях, установах і організаціях, які фінансуються з бюджету;· функція управління і керівництва процесом виконання бюджету і забезпечення планування бюджету;· функція забезпечення збереження коштів бюджету як державної власності.Зазначені функції деталізуються у вигляді відповідних завдань.Завданнями бухгалтерського обліку бюджетних установ є:1) забезпечити правильну організацію обліку, точність і своєчасність відображення всіх господарських операцій з виконання кошторисів (облік фінансування, грошових коштів, видатків, розрахунків, матеріальних цінностей, фондів тощо);2) забезпечити раціональне та ефективне використання коштів бюджетної установи за цільовим призначенням відповідно до затвердженого кошторису;3) забезпечити повноту і своєчасність проведення інвентаризації матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків;4) забезпечити повноту та достовірність складання звітності;5) забезпечити контроль за виконанням зобов’язань, наявністю і рухом майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів;6) своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутрігосподарських резервів;7) формування повної, достовірної інформації про господарські процеси та результати діяльності організації, установи, необхідної для оперативного керівництва та управління, а також для її використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими, статистичними та банківськими установами та іншими зацікавленими органами та організаціями.В Україні здійснюється державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Згідно зі ст. 6 Закону про бухгалтерський облік порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання кошторисів бюджетних установ регулюється Головним управлінням Державного казначейства України (ГУДКУ). Воно розробляє План рахунків бухгалтерського обліку і порядок його застосування, інструкції з обліку наявності та використання бюджетних та позабюджетних коштів, валютних операцій, основних засобів. Така сувора регламентація методології обліку забезпечує його єдність, порівнюваність показників установ різних галузей невиробничої сфери, можливість отримання зведених показників для контролю за виконанням кошторисів і бюджетів.Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, які розробляються і затверджуються Міністерством фінансів України, на бюджетні установи не поширюються.Ведення бухгалтерського обліку, здійснення контролю за виконанням кошторисів, а також складання звітності в бюджетних установах покладається на бухгалтерію, яка є, як правило, самостійною службою і має свою структуру. Існують дві організаційні форми обліку в бюджетних установах: бухгалтерії при окремих установах і централізовані бухгалтерії. Самостійні бухгалтерії мають великі установи: вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, лікарні тощо.Централізовані бухгалтерії – найбільш поширена форма організації обліку. Вони створюються за відомчою чи міжвідомчою ознаками при територіальних і районних медичних об’єднаннях, міністерствах, відомствах та їх управліннях, управліннях місцевих державних адміністрацій і виконують функції з обліку та звітності бюджетних установ, які вони обслуговують.Процес створення централізованих бухгалтерій почався в 60-ті роки, на теперішній час ними обслуговується понад 90 % бюджетних установ, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів.Централізація справила позитивний вплив на бухгалтерський облік і звітність: поліпшився функціональний розподіл обов’язків між працівниками, набули поширення прогресивні форми і методи обліку, скоротилися видатки на утримання апарату управління, з’явилася можливість порівнювати та узагальнювати результати аналізу і контролю виконання кошторисів однотипних установ, використовувати сучасну обчислювальну техніку. ТОВ “Парус” розробляє і впроваджує в Україні пакети прикладних програм з комплексної автоматизації бухгалтерського обліку в бюджетних установах з виходом на баланс та інші форми звітності.Автоматизація обробки обліково-економічної інформації є вирішальним фактором підвищення оперативності, аналітичності та достовірності даних бухгалтерського обліку. 3. План рахунків бюджетних установ та його структураЗаконом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” функцію встановлення правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з виконання кошторисів бюджетних установ закріплено за Державним казначейством України. Виходячи з цього його Головним управлінням було розроблено новий План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. У грудні 1999 року він був зареєстрований у Міністерстві юстиції України і з 1 січня 2000 року набув чинності.План рахунків – це систематизований перелік рахунків поточного обліку, призначених для відображення господарських операцій.В основу нового Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ покладено Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, а також План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій з урахуванням особливостей виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ.План рахунків має забезпечити точне та достовірне відображення в обліку та звітності господарських операцій бюджетних установ, а також вирішення таких конкретних завдань:· можливість систематичного контролю за ходом виконання кошторису установи;· прозорість обліку з метою дотримання економії та цільового використання бюджетних коштів згідно з вимогами бюджетної класифікації України;· подання повної інформації, потрібної для складання звіту про виконання державного та місцевого бюджетів, а також здійснення аналізу відповідно до вимог щорічного Закону України “Про Державний бюджет України”.План рахунків налічує 8 класів балансових рахунків і один клас позабалансових рахунків:1 клас – “Необотні активи”;2 клас – “Запаси”;3 клас – “Кошти, розрахунки та інші активи”;4 клас – “Власний капітал”;5 клас – “Довгострокові зобов’язання”;6 клас – “Поточні зобов’язання”;7 клас – “Доходи”;8 клас – “Витрати”;0 клас – Позабалансові рахунки.Клас 1 “Необоротні активи” об’єднує рахунки, які призначені для обліку матеріальних та нематеріальних активів, що отримані для тривалого використання і не призначені для реалізації або витрачання протягом одного року. На рахунках цього класу обліковуються основні засоби бюджетних установ, інші необоротні матеріальні активи і нематеріальні активи, а також знос необоротних активів.Клас 2 “Запаси” об’єднує групу рахунків для обліку оборотних матеріальних активів, що належать бюджетним установам, реалізація або використання яких передбачається протягом одного бюджетного року.На рахунках класу 2 обліковують:· устаткування, яке підлягає встановленню на об’єктах, що будуються або реконструюються, будівельні матеріали, конструкції, деталі та інші матеріальні цінності, придбані за рахунок коштів, виділених на капітальне будівництво, матеріали для науково-дослідних робіт, а також спеціальне устаткування, придбане для виконання науково-дослідних робіт за господарськими договорами;· усі види тварин і тварини на відгодівлі, птахи, кролі, хутрові звірі та сім’ї бджіл;· МШП, що знаходяться на складі та в експлуатації, строк використання яких не перевищує одного року;· матеріали та продукти харчування;· готові вироби, вироблені у виробничих (навчальних) майстернях, а також готова друкована продукція;· продукція підсобних сільських та навчально-дослідних господарств.Клас 3 “Кошти, розрахунки та інші активи” містить рахунки, призначені для відображення поточних фінансових активів: грошових коштів у касі, на рахунках в установах банків або органах Державного казначейства України, в розрахунках з дебіторами.На рахунках класу 3 обліковують:· рух коштів у касі установи або централізованій бухгалтерії;· кошти на поточних рахунках в установах банків розпорядників коштів місцевих бюджетів і лише тих розпорядників коштів державного бюджету, які згідно з нормативно-правовими актами Президента України чи Кабінету Міністрів України не переведені на казначейське обслуговування кошторисів доходів і видатків;· рух коштів на реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства України розпорядників коштів, що перебувають на державному бюджеті, які відповідно до нормативно-правових актів Президента України чи Кабінету Міністрів України переведені на обслуговування до органів Державного казначейства України;· рух коштів, що знаходяться в акредитивах, чекових книжках, оплачених талонах на бензин, мазут, харчування тощо, оплачених путівках до будинків відпочинку, санаторіїв, на туристичні бази, в повідомленнях на поштові перекази, митних марках, у бланках трудових книжок і вкладишах до них, а також в інших грошових документах;· короткострокові векселі, отримані установою у випадках, передбачених нормативно-правовими актами України;· розрахунки з покупцями і замовниками за виконані роботи та надані послуги, умови договорів з якими передбачають попередню оплату (авансові платежі);· розрахунки установи з постачальниками у порядку планових платежів, тобто розрахунки з постачальниками, що здійснюються не за кожною окремою угодою, а шляхом періодичного перерахування коштів у строки і в розмірах, заздалегідь узгоджених сторонами; розрахунки з підзвітними особами по видатках, що не можуть бути здійснені шляхом безготівкових розрахунків; суми нестач і крадіжок коштів та цінностей; суми втрат від псування матеріальних цінностей, віднесені за рахунок винних осіб, та інші суми, що підлягають утриманню в установленому порядку;· розрахунки з різними організаціями-дебіторами по авансових платежах за матеріальні цінності, роботи і послуги тощо.Клас 4 “Власний капітал” об’єднує рахунки, призначені для обліку вкладень до фондів бюджетних установ і визначення результатів виконання кошторисів бюджетної установи, а також сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів за поточний рік.До фондів бюджетної установи належать:· фонд у необоротних активах;· фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах.Клас 5 “Довгострокові зобов’язання” призначений для обліку довгострокових зобов’язань, що не є характерними для діяльності цієї бюджетної установи, не пов’язаних з використанням бюджетних коштів, і погашення яких здійснюватиметься у наступні бюджетні роки.Клас 6 “Поточні зобов’язання” об’єднує рахунки, призначені для обліку зобов’язань установи, що виникають у процесі її діяльності, і погашення яких очікується протягом одного бюджетного року.До поточних зобов’язань бюджетної установи належать:· заборгованість за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з заробітної плати;· заборгованість з заробітної плати штатного і нештатного персоналу, з допомоги по тимчасовій непрацездатності; за стипендіями аспірантам та учням;· заборгованість за відрахуваннями до Пенсійного фонду України, на соціальне страхування та індивідуальне страхування працівників;· авансові платежі, отримані від фізичних і юридичних осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт, надання послуг;· кредиторська заборгованість постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги.Слід врахувати, що зобов’язання, пов’язані з витратами, які виникають у процесі нормального операційного циклу (в результаті придбання матеріалів для надання державних послуг, нарахування комунальних платежів, виплати заробітної плати персоналу тощо), є поточними навіть тоді, коли строк погашення їх настає після 12-ти місяців від дати балансу. Водночас зобов’язання, прямо не пов’язані з операційною діяльністю установи, є поточними за умови, що вони будуть погашені протягом одного бюджетного року.Клас 7 “Доходи” призначений для обліку надходжень грошових коштів (доходів), отримуваних установами за рахунок загального і спеціального фондів, а також сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів.Загальний фонд кошторису розпорядників бюджетних коштів об’єднує доходи установи (асигнування), що надходять до фонду із загальних ресурсів бюджету, які не мають при надходженні до бюджету певної мети.До складу спеціального фонду входять позабюджетні кошти установи – спеціальні кошти, суми за дорученнями, інші позабюджетні кошти під назвою “власні надходження установи”, доходи, що мають цільову спрямованість.Клас 8 “Витрати” об’єднує групи субрахунків для обліку фактичних видатків і витрат бюджетних установ, а також касових видатків сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів, що здійснюються протягом бюджетного року.На рахунках класу 8 обліковують:· видатки по загальному фонду (фактичні видатки, здійснені установами за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів на утримання установи та інші заходи, передбачені кошторисом цієї установи; касові видатки в централізованих бухгалтеріях сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) бюджетів);· видатки по спеціальному фонду (фактичні видатки спеціального фонду за кошторисами доходів і видатків у розрізі спеціальних коштів установ, інших надходжень та інших коштів спеціального фонду);· виробничі витрати (на випуск готових виробів у виробничих (навчальних) майстернях, видання друкованої продукції та надання послуг; витрати підсобних сільських і навчально-дослідних господарств; витрати на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт за договорами з підприємствами та установами; витрати на виготовлення різних експериментальних пристроїв для проведення наукових експериментів по роботах, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету; витрати на операції з заготівлі та переробки матеріалів господарським способом).На позабалансових рахунках обліковуються матеріальні цінності, інші активи та зобов’язання, що не належать установі або перебувають у тимчасовому її розпорядженні. Для обліку зазначених цінностей застосовуються такі позабалансові рахунки:01 “Орендовані необоротні активи”;02 “Активи на відповідальному зберіганні”;03 “Незавершене капітальне будівництво”;04 “Непередбачені активи і зобов’язання”;05 “Гарантії та забезпечення”;07 “Списані активи і зобов’язання”;08 “Бланки суворого обліку”;09 “Призначення та зобов’язання”. 4. Меморіальні ордери: їх види та застосуванняВиходячи з основних вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, метою ведення бухгалтерського обліку і складання звітності є формування повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності й руху грошових коштів організації.Одним із засобів виконання цього завдання є вибір форми бухгалтерського обліку.Під формою бухгалтерського обліку розуміють сукупність облікових реєстрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.Для відображення операцій про виконання кошторисів передбачені такі форми бухгалтерського обліку:· журнал-головна, яка використовується в установах з невеликим обсягом облікової роботи, які ведуть облік самостійно;· журнально-ордерна, яка використовується в установах з великим обсягом облікової роботи, які ведуть облік самостійно;· меморіально-ордерна, яка використовується в установах з великим обсягом роботи, облік яких централізований;· автоматизована.Найбільш поширеною формою ведення бухгалтерського обліку бюджетних установ є меморіально-ордерна форма обліку.Меморіально-ордерна форма обліку одержала назву від меморіального ордера, складанням якого завершується обробка документів.Основними принципами меморіально-ордерної форми обліку є:· оформлення бухгалтерських проводок меморіальними ордерами;· розподіл синтетичного обліку на хронологічний та систематичний;· ведення аналітичного обліку на картках;· особлива будова Головної книги, яка розкриває кореспонденцію рахунків, що підвищує можливості аналізу та контролю за правильністю записів.З метою забезпечення єдності бухгалтерського обліку наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 року № 68 затверджено Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їх складання.При меморіально-ордерній формі обліку перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами проведення операцій і оформляються меморіальними ордерами – накопичувальними відомостями, яким присвоюються такі постійні номери:· меморіальний ордер 1 – накопичувальна відомість щодо касових операцій (ф. 380);· меморіальний ордер 2 – накопичувальна відомість руху коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (ф. 381);· меморіальний ордер 3 – накопичувальна відомість руху коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (ф. 382);· меморіальний ордер 4 – накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими дебіторами (ф. 408);· меморіальний ордер 5 – зведення розрахункових відомостей щодо заробітної плати та стипендій (ф. 405);· меморіальний ордер 6 – накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими кредиторами (ф. 409);· меморіальний ордер 7 – накопичувальна відомість щодо розрахунків у порядку планових платежів (ф. 410);· меморіальний ордер 8 – накопичувальна відомість щодо розрахунків з підзвітними особами (ф. 386);· меморіальний ордер 9 – накопичувальна відомість щодо переміщення і вибуття необоротних активів (ф. 438);· меморіальний ордер 10 – накопичувальна відомість щодо вибуття і переміщення малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. 439);· меморіальний ордер 11 – зведення накопичувальних відомостей щодо надходження продуктів харчування (ф. 398);· меморіальний ордер 12 – зведення накопичувальних відомостей щодо витрачання продуктів харчування (ф. 411);· меморіальний ордер 13 – накопичувальна відомість витрачання матеріалів (ф. 396);· меморіальний ордер 14 – накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ (ф. 409);· меморіальний ордер 15 – зведення відомостей щодо розрахунків з батьками за утримання дітей (ф. 406).Для відображення операцій, які не фіксуються в меморіальних ордерах з 1 по 15, а також для операцій, щодо яких немає необхідності складати накопичувальні відомості і зведення (наприклад, в установі з невеликим обсягом операцій), використовується меморіальний ордер ф. № 274.Записи в меморіальному ордері ф. № 274 здійснюються як на підставі окремих первинних документів, так і за групами однорідних документів. Кореспонденція субрахунків у цьому меморіальному ордері записується залежно від характеру операції таким чином: по дебету одного субрахунка і по кредиту іншого субрахунка або дебету одного субрахунка і по кредиту декількох субрахунків або, навпаки, по кредиту одного субрахунка і по дебету декількох субрахунків. Таким меморіальним ордерам присвоюються номери , починаючи з 16, за кожний місяць окремо.Меморіальні ордери підписуються виконавцем, особою, що перевірила записи в меморіальному ордері, та головним бухгалтером.Усі меморіальні ордери підлягають реєстрації в книзі “Журнал-головна” ф. 308. Облік у книзі “Журнал-головна”, як правило, ведеться по субрахунках. В окремих бюджетних установах і централізованих бухгалтеріях за рішенням головного бухгалтера облік може здійснюватися на рахунках другого, третього і т.д. порядку.Книга “Журнал-головна” відкривається щороку записами сум залишків на рахунках на початок року відповідно до балансу і залишками на рахунках за минулий рік. Записи в ній при веденні в установах окремих меморіальних ордерів здійснюються у міру їх складання, але не пізніше наступного дня, а при складанні меморіальних ордерів – накопичувальних відомостей – один раз на місяць. Сума з меморіального ордера переноситься спочатку до графи “Сума оборотів за меморіальним ордером”, а потім – до дебету і кредиту відповідних кореспондуючих рахунків.Наприкінці місяця перевіряється правильність записів по рахунках синтетичного обліку в книзі “Журнал-головна”. Для цього підраховуються обороти по кожному субрахунку і виводяться залишки на кінець місяця в рядку “Усього”. При цьому сума оборотів за місяць по всіх субрахунках як по дебету, так і по кредиту має дорівнювати підсумку графи “Сума оборотів за меморіальним ордером”.Аналітичний облік ведеться в облікових реєстрах (у книгах, картках, накопичувальних відомостях та ін.).Для контролю за правильністю бухгалтерських записів по рахунках синтетичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості форм 44, 285, 326 по кожній групі аналітичних рахунків, що об’єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів і залишки по кожному аналітичному рахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів і залишками цих субрахунків книги “Журнал-головна” ф. 308.Підставою для відображення записів в облікових реєстрах є належним чином оформлені первинні документи. Документи, що є підставою для відображення записів у реєстрах бухгалтерського обліку, повинні подаватися до бухгалтерії в терміни, встановлені графіком документообороту.Первинні документи, що надійшли до бухгалтерії, підлягають перевірці за формою та змістом, тобто контролюється наявність у документах обов’язкових реквізитів і відповідність господарської операції до вимог діючого законодавства, логічний зв’язок окремих показників.Перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами здійснення господарських операцій (у хронологічному порядку) в облікових реєстрах.
ТЕМА 8. ОБЛІК ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ 1. Праця та заробітна плата у бюджетних установах. Завдання обліку.2. Оперативний облік особового складу працівників.3. Облік використання робочого часу та виробітку.4. Форми та види оплати праці в бюджетних установах.5. Порядок нарахування заробітної плати.6. Утримання із заробітної плати працівників.7. Нарахування заробітної плати за середнім заробітком.8. Облік розрахунків із заробітної плати. Питання для самостійного вивчення:1. Облік розрахунків із стипендіатами та аспірантами. Література:Основна: [1-5, 8, 13, 18-20, 43, 46, 47-51]Додаткова: [53, 54, 55, 58-61] 1. Праця та заробітна плата у бюджетних установах. Завдання облікуКонституція України гарантує кожному громадянину право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується.Під працею ми розуміємо процес свідомої доцільної діяльності людей, в якій вони видозмінюють зовнішню природу чи людину, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речовин між собою і водночас змінюють власну природу.Процес прикладання праці у нематеріальній сфері має певні особливості:· так як зазначалось, послуги надаються не як річ, а як діяльність, тому ця праця переважно розумова, хоча включає затрати фізичної праці;· у нематеріальній сфері переважає жива праця у складі сукупних витрат: на сьогоднішній день видатки на заробітну плату становлять від 60 до 85 відсотків;· високий рівень кваліфікації працюючих у бюджетній сфері. У таких галузях, як освіта, охорона здоров’я, мистецтво, спеціалістів найвищої кваліфікації близько 50 % загальної чисельності працівників.Як загальна економічна категорія заробітна плата – це грошовий вираз вартості та ціни робочої сили.Більш прикладне формулювання викладено у ст. 1 Закону України “Про оплату праці”: Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує робітнику за виконану ним роботу.В бюджетних установах фінансування виплат по заробітній платі здійснюється за окремою статтею, яка відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України” є захищеною. Це означає, що виплати по заробітній платі здійснюються першочергово разом з перерахуванням до фондів обов’язкових платежів.Облік праці та розрахунків по заробітній платі є одним із найважливіших напрямів облікового процесу бюджетних установ. До завдань обліку праці та її оплати слід віднести:· контроль за дотриманням штатної дисципліни та раціональним використанням робочого часу;· правильне обчислення витрат робочого часу та облік праці;· правильне обчислення заробітної плати та утримання з неї;· здійснення своєчасних і достовірних розрахунків по заробітній платі;· контроль за використанням фонду заробітної плати;· забезпечення споживачів інформацією про працю і заробітну плату. 2. Оперативний облік особового складу працівниківОсобовий склад працюючих визначається структурою працівників бюджетної установи. За функціональним призначенням персонал бюджетної установи поділяється на три групи:· персонал основної діяльності;· адміністративно-управлінський персонал;· допоміжний обслуговуючий персонал.До персоналу основної діяльності відносяться працівники, на яких покладено виконання головних функцій у загальній системі розподілу праці відповідної бюджетної установи (педагогічний персонал, лікарі).Завдання адміністративно-управлінського персоналу полягає у забезпеченні керівництва та раціонального функціонування установи.Допоміжний обслуговуючий персонал виконує функцію обслуговування працівників двох попередніх категорій і сприяє, таким чином, кращому виконанню функцій, закріплених за зазначеною установою чи організацією (середній медичний персонал, навчально-допоміжний та інший персонал).Працівники, які обіймають посади в державних органах та їх апараті, згідно із Законом України “Про державну службу” є державними службовцями. При прийнятті на роботу вони складають присягу державного службовця і їм присвоюється відповідний ранг у межах категорії.Ранги, які відповідають посадам першої категорії, присвоюються Президентом України, а другої категорії – Кабінетом Міністрів України.Прийняття на державну службу на посади третьої-сьомої категорії здійснюється на конкурсній основі, при цьому ранги, які відповідають цим категоріям, присвоюються керівником державного органу, в системі якого працює державний службовець.Загальна чисельність працівників бюджетної установи називається списковою чисельністю, або штатним складом.Для виконання робіт на короткий час можуть залучатися особи, які не перебувають у штаті установи і працюють за трудовою угодою; такі працівники належать до нештатного (неспискового) складу.Завдання по оперативному обліку особового складу покладено на відділ кадрів, який оформляє прийом, переведення та звільнення працюючих на основі різного роду документів, а саме: заяви працівника, наказів про прийом на роботу, про надання відпустки, припинення трудового договору. При прийомі на роботу працівник до відділу кадрів подає оформлену відповідним чином трудову книжку, паспорт чи інший документ, що засвідчує особу, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, заяву на ім’я керівника, документ про освіту (за потребою), довідку про стан здоров’я (за потребою). Якщо особа не працювала до цього часу і не має трудової книжки, відділ кадрів видає їй трудову книжку.Первинні документи використовуються не тільки відділом кадрів для ведення особових карток працівників, а й іншими відділами та службами. Так, у бухгалтерії на підставі копій наказів відкриваються картки-довідки або особові рахунки на кожного працівника, прийнятого на роботу, видаються розрахункові книжки, заноситься прізвище в табель. На керівних, наукових працівників та ІТР додатково оформляється особовий листок з відділу кадрів, а на наукових працівників крім цих двох документів заповнюється й облікова картка наукового працівника.Вперше прийнятому на роботу на строк більше п’яти днів видається трудова книжка, присвоюється табельний номер, який наводиться в усіх документах з обліку заробітної плати. У разі переведення працівника на іншу роботу чи звільнення його табельний номер, як правило, не присвоюється іншому працівникові 1-2 роки. За даними карток і первинних документів, якими оформляється рух персоналу, в установі організується статистичний облік чисельності та складу працівників.Приймаючи працівника на роботу із відповідним записом в його трудовій книжці, адміністрація бюджетної установи вступає, таким чином, із ним у трудові відносини, що зазначені Законом України “Про працю”. Основним документом, що регулює ці відносини, виступає трудовий договір чи контракт.Трудовий договір (щодо бюджетної установи) – це угода між працівником і адміністрацією бюджетної установи.Контракт є різновидом трудового договору, він укладається на певний строк і застосовується щодо працівників, що працевлаштовуються на визначений термін або на час виконання певної роботи. Після укладання договору чи контракту у відділі кадрів заводиться особова картка, в якій фіксуються всі відомості про трудову діяльність прийнятого на роботу. 3. Облік використання робочого часу та виробіткуУ зміцненні трудової дисципліни та підвищенні продуктивності праці важливу роль відіграють контроль своєчасності явок на роботу, облік відпрацьованого часу та часу залишення роботи.У кожній бюджетній установі встановлено певний трудовий режим, що включає систему реєстрації виходу та уходу з роботи, розпорядок трудового дня, регламентацію праці щодо вихідних і робочих днів та ін.Облік виходу на роботу та уходу з роботи в бюджетних установах здійснюється за однією із систем реєстрації:· пропускна – працівник, прибувши в установу, здає свою перепустку, а по закінченні робочого дня отримує її;· рапортно-відомча – контроль здійснюється за допомогою рапортів;· карткова – за допомогою контрольного годинника автоматично позначається час прибуття на роботу в особовій картці працівника;· жетонна – реєстрація здійснюється за допомогою жетонів, на кожному з яких проставлено табельний номер працівника – власника жетона.Контроль за дотриманням розпорядку трудового дня здійснюється за допомогою табельного обліку і формалізується у вигляді табеля обліку використання робочого часу. Табель – це іменний список працівників у розрізі відповідних структурних підрозділів. У ньому фіксуються такі дані:· прізвище, ім’я та по батькові працівника;· табельний номер;· кількість відпрацьованих днів і годин.Обов’язки по веденню табельного обліку покладаються на працівника структурного підрозділу, призначеного наказом по установі. Зазначена особа на початку місяця заповнює необхідні реквізити відповідно до даних обліку особового складу. Впродовж місяця у табелі у вигляді умовних позначень фіксується інформація про приходи та неявки на роботу на основі відповідних документів – довідок про виклик у військкомат, до суду, листів про тимчасову непрацездатність тощо.Облік виходу на роботу здійснюється методом безперервної реєстрації та методом за відхиленнями. При системі оплати праці з нарахуванням авансових виплат працівникам табель заповнюється двічі: за першу половину місяця – для нарахування авансових платежів, за весь місяць – для розрахунку суми заробітної плати за місяць. В кінці місяця у табелі підраховується загальна кількість відпрацьованих і невідпрацьованих днів. Заповнений відповідним чином табель подається в бухгалтерію, де проводиться нарахування заробітної плати.Крім табельного обліку, у бюджетних установах здійснюється нормування робіт у годинах за допомогою нормованих завдань. Тобто для виконання відповідних функцій та обсягу робіт встановлюється норма обсуговування. Так, у вищих навчальних закладах встановлено норми на перевірку контрольних, курсових робіт, керівництво дипломними проектами, дисертаціями. В медичних закладах існують норми прийому хворих лікарями. Праця незначної частини працівників науково-дослідних установ вимірюється кількістю та якістю виробітку – облік виробітку ведеться у нарядах на відрядну роботу.Щодо бюджетних установ існує державна регламентація робочого тижня. Відповідно до Кодексу законів про працю в Україні (гл. 4) робочий тиждень не перевищує 40 годин, при цьому він може бути як п’ятиденним, так і шестиденним. Але існує певна категорія працівників, для яких встановлена скорочена тривалість робочого часу. Скорочений робочий час встановлено, наприклад, для деяких працівників розумової праці, діяльність яких пов’язана з підвищеним інтелектуальним і нервовим напруженням. До них, зокрема, належать викладачі, вчителі, лікарі. 4. Форми та види оплати праці в бюджетних установахПід фондом оплати праці бюджетних установ розуміють обсяг коштів, отриманих як у вигляді фінансування із бюджету, так і від надання платних послуг і т.п.., що запланований відповідно до кошторису доходів і видатків бюджетних установ для використання при розрахунках по заробітній платі з працівниками.При плануванні та обліку заробітної плати необхідно розрізняти плановий і фактичний фонд заробітної плати.Плановий фонд – це суми асигнувань, передбачені кошторисом бюджетних установ.Фактичний фонд – це нарахована заробітна плата працівникам по розрахунково-платіжним відомостям.Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оплату праці” фонд заробітної плати містить такі складові:· основна заробітна плата;· додаткова заробітна плата;· інші заохочувальні та компенсаційні виплати.Основна заробітна плата є винагородою за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона має форму відрядних розцінок, тарифних ставок та посадових окладів. До її складу включають:· заробітну плату, нараховану за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) працівників і посадовими окладами незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;· суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), у випадках, якщо вони є основною заробітною платою;· суми авторського гонорару працівникам мистецтва, редакцій газет та журналів, телеграфного агентства, видавництв, радіо, телебачення та ін., а також оплату їх праці, що здійснюється за ставками авторської винагороди.Додаткова заробітна плата являє собою теж винагороду, однак, на відміну від основної заробітної плати, вона виплачується за працю понад установлені норми – за трудові успіхи, винахідливість, а також за особливі умови праці. До фонду додаткової заробітної плати відносять:· доплати й надбавки щодо тарифних ставок та посадових окладів (за високу кваліфікацію, персональні надбавки, за знання іноземних мов, за суміщення професій (посад), за роботу у важких, шкідливих умовах, за вислугу років, стаж роботи);· гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством (оплата праці у вихідні та святкові дні, оплата щорічних і додаткових відпусток, суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати, оплата навчальних відпусток, оплата працівникам-донорам днів обстежень, здачі крові і т.п.);· премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань (виконання і перевиконання виробничих завдань, виконання акордних завдань у встановлені строки, підвищення продуктивності праці, поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності структурного підрозділу, економія матеріальних цінностей і т.п.).До інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені чинним законодавством або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми (оплата простоїв не з вини працівника, суми, що виплачуються працівникові, що знаходиться у вимушеній відпустці, з частковим збереженням заробітної плати, винагороди за відкриття, раціоналізаторство, винаходи, одноразові заохочення, матеріальна допомога, суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам і т.п.).Відповідальність за правильне планування і витрачання фонду оплати праці покладено на керівника установи і головного бухгалтера.У бюджетних установах основними формами оплати праці є:· погодинна;· відрядна.Оплату праці, що залежить від якості, обсягу виконаної роботи, а також розцінок на цю роботу, називають відрядною.При погодинній формі оплати праці первісне значення для визначення розміру заробітної плати мають кількість відпрацьованого часу та кваліфікація працівника.У бюджетних установах превалює погодинна форма оплати. Вона поділяється на:· штатно-окладну – за якою кожному працівникові встановлюється місячний посадовий оклад згідно зі штатним розкладом, посадою, освітою, вченим ступенем, категорією;· просту погодинну – побудована на принципі погодинної оплати: для працюючих встановлюється тверда погодинна ставка;· погодинно-преміальну – за якою крім заробітку відповідно до посадового окладу, виплачується премія за досягнення відповідних якісних та кількісних показників. Ця система оплати праці є досить продуктивною і стимулюючою.Відрядна форма оплати праці має наступні системи:· пряма відрядна;· відрядно-прогресивна;· відрядно-преміальна;· акордна.Відрядна форма оплати праці застосовується на видах робіт, де є:· кількісні показники виробітку продукції чи виконаних робіт, які правильно відображають затрати праці;· можливості встановлення норм виробітку та обліку їх виконання;· умови для точного обліку виробленої продукції або виконаних робіт;· виробничі умови для збільшення працівником виробітку продукції у порівнянні зі встановленими нормами та завданнями.При обліку індивідуального виробітку кожного працівника застосовується індивідуально-відрядна оплата праці, а при обліку роботи, виконаної колективном, – бригадно-відрядна. 5. Порядок нарахування заробітної платиДля виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ здійснюється її нарахування, що включає розрахунок заробітку за місяць.Нарахування заробітної плати здійснюється раз на місяць на основі розпорядчих та первинних документів з обліку відпрацьованого робочого часу та виробітку, що передаються в бухгалтерію відповідними структурними підрозділами.При розрахунку заробітної плати потрібно брати до уваги нормативні акти, що регулюють нарахування заробітної плати в бюджетних установах різних профілів.При погодинній оплаті праці, яка, як зазначалось, є превалюючою в бюджетних установах, нарахування основної та додаткової заробітної плати здійснюється на підставі штатного розкладу, тарифної сітки, наказів про прийом на роботу, про присвоєння розрядів, про надання відпустки, припинення трудового договору, а також табеля обліку використання робочого часу.При відрядній формі оплати праці для нарахування заробітної плати необхідні дані про обсяг виробітку працівника. Вони подаються у вигляді актів про прийняття виконаних робіт, накладних на здавання продукції, накопичувальної картки виробітку та заробітної плати, нарядів на відрядну роботу тощо.У бюджетних установах часто зустрічаються випадки, коли працівники з тих чи інших обставин змушені працювати в понаднормовий час, у вихідні та святкові дні, а також у нічний час (з 22 години вечора до 6 години ранку).Згідно з Кодексом Законів “Про працю” оплата праці за умов відхилення від норми здійснюється таким чином:· у понаднормовий час – у подвійному розмірі годинної ставки за погодинною системою оплати праці, за відрядною формою оплати праці виплачується доплата у розмірі 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою;· у нічний час – у підвищеному розмірі – від 20 % до 40 % годинної тарифної ставки, посадового окладу за кожну годину роботи у нічний час, якщо вищий розмір не визначено законодавством;· у святкові та неробочі дні – у подвійному розмірі:а) відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;б) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;в) працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму.Для держслужбовців існує система надбавок, а саме:· за ступінь рангу, що присвоєний відповідному службовцю;· за вислугу років;· за високі досягнення у праці та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників тощо.При нарахуванні заробітної плати посадових осіб органів державної податкової служби значення набувають доплати у вигляді надбавок до посадових окладів за спеціальні звання.Необхідно лише зауважити, що всі доплати і надбавки здійснюються за рішенням відповідної ради у межах затвердженого фонду оплати праці працівників апарату відповідного органу. 6. Утримання із заробітної плати працівниківІз заробітної плати працівників бюджетних установ здійснюються наступні обов’язкові утримання:· прибутковий податок;· збір до Пенсійного фонду;· збір до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;· збір до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;· за судово-виконавчими листами.Із заробітної плати працівників бюджетних установ здійснюються наступні необов’язкові утримання:а) за рішенням адміністрації:· планові та позапланові аванси;· неповернуті вчасно підзвітні суми;· суми нанесених матеріальних збитків;· штрафи, накладені в адміністративному порядку;б) узгоджені з працівниками:· профспілкові внески;· сплата відсотків за позики;· сплата відсотків за товари, продані в кредит;· індивідуальне страхування. Прибутковий податок. Об’єктом оподаткування у громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (він складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.Об’єктом оподаткування у громадян, що не мають постійного місця проживання в Україні, є дохід, одержаний з джерел на території України.Декретом Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” передбачена система пільг для громадян, що мають на утриманні дітей віком до 16 років; громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; інвалідів війни першої групи; учасників Великої Вітчизняної війни, інших бойових операцій по захисту колишнього СРСР; інвалідів дитинства та ін.Утримання прибуткового податку за місцем основної роботи здійснюється за встановленою шкалою.Із сум доходів, що були отримані громадянами не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, а також громадян, що не проживають постійно на території України, податок утримується в розмірі 20 % суми заробітку. При цьому із заробітку цих громадян не виключається неоподатковуваний мінімум доходів громадян та не надаються пільги. Утримання збору до Пенсійного фонду. Об’єктом оподаткування в цьому випадку є сукупний оподатковуваний дохід за місяць, але не більше 2200 грн. Ставка збору залежить від об’єкта оподаткування і складає:· 1 % – якщо сукупний оподатковуваний дохід не перевищує 150 грн.;· 2 % – якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 грн.Для робітників, які мають статус державного службовця або які займають посади, робота на яких зараховується в трудовий стаж, що дає право на отримання пенсій відповідно до Законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціального захисту журналістів”, “Про наукову та науково-технічну діяльність”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, Митного Кодексу України, положення про помічника-консультанта народного депутата України, передбачені диференційовані ставки утримань збору до Пенсійного фонду: Сукупний оподатковуваний дохід, грн. Розмір збору Сукупний оподатковуваний дохід, грн.
Розмір збору
До 150 грн. 1 % від суми доходу
Від 151 грн. до 250 грн. 1,50 + 2 % від суми, що перевищує 150 грн.
Від 251 грн. до 350 грн. 3,50 + 3 % від суми, що перевищує 250 грн.
Від 351 грн. до 500 грн. 6,50 + 4 % від суми, що перевищує 350 грн.
Понад 500 грн. 12,50 + 5 % від суми, що перевищує 500 грн
Утримання збору до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням. Розмір збору також залежить від розміру об’єкта оподаткування, який складається з суми оплати праці, що включає основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян, але не більше 2200 грн. Ставка збору залежить від об’єкта оподаткування і складає:· 0,25 % – якщо сукупний оподатковуваний дохід не перевищує 150 грн.;· 0,5 % – якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 грн. Утримання збору до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Ставка збору – 0,5 % від об’єкта оподаткування, який ідентичний об’єкту при обкладанні збором до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Утримання аліментів. Розмір аліментів залежить від кількості дітей, а саме:· 1 дитина – 25 %;· 2 дитини – 33 %;· 3 дитини – 50 %. Решта утримань (необов’язкових) проводиться в порядку, визначеному адміністрацією установи та за погодженістю працівника організації.Внески до Пенсійного фонду, Фондів соціального страхування перераховують одночасно з перерахуванням прибуткового податку не пізніше дня отримання в установі банку коштів на виплату заробітної плати.Відповідно до Закону України “Про оплату праці” загальна сума утримань не повинна перевищувати 20 %, а в окремих випадках – 50 % заробітної плати. Не дозволяються утримання із вихідної допомоги, компенсаційних виплат та інших виплат, що визначені законодавчо. 7. Нарахування заробітної плати за середнім заробіткомПри нарахуванні окремих виплат виходять із середньої заробітної плати. Такі виплати застосовуються у таких випадках:· надання працівникам щорічної відпустки та додаткових відпусток;· виконання працівниками державних і громадських обов’язків;· надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;· залучення працівників до виконання військових обов’язків;· службових відряджень;· тимчасової втрати працездатності;· в інших випадках.При обчисленні середньої заробітної плати з метою розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, до уваги береться заробітна плата за останні шість місяців роботи, що передують випадку, з яким пов’язана відповідна виплата.Якщо працівник працював менше шести календарних місяців, середній заробіток обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.Підставою для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності є подані до бухгалтерії листки непрацездатності (лікарняний листок), де й відображається кількість днів хвороби працівника.Лікарняні листки підшиваються в окрему папку і нумеруються у хронологічному порядку з початку року, де на кожному лікарняному листку проставляється номер розрахунково-платіжної відомості, в яку він врахований для нарахування.На розмір лікарняних, крім середньої заробітної плати та днів хвороби, впливає також страховий стаж, а саме:· якщо страховий стаж особи до 5 років, то оплачується 60 % середньої заробітної плати;· якщо страховий стаж особи від 5 до 8 років, то оплачується 80 % середньої заробітної плати;· якщо страховий стаж особи понад 8 років, то оплачується 100 % середньої заробітної плати.Звідси формулу для розрахунку лікарняних можна подати в такому вигляді:СЛ = (ЗП / КД) х Рд х В,де, СЛ – сума лікарняних;ЗП – заробітна плата за шість попередніх місяців;Рд – кількість робочих днів хвороби;В – відсоток оплати залежно від страхового стажу працівника.Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим працівникам за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності лише починаючи з шостого дня непрацездатності. А перші 5 днів оплачуються за рахунок коштів установи і відносяться на видатки за кодом економічної класифікації “Нарахування на заробітну плату”. Державні гарантії права на відпустку встановлено Конституцією України, Законом України “Про відпустки”, КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами. Основна щорічна відпустка надається тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на два календарних дні, але не більше 28 календарних днів.Керівникам, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів. Щорічна додаткова відпустка надається медичним працівникам за роботу із шкідливими умовами праці та за особливий характер праці. Передбачено також додаткові відпустки в зв’язку із навчанням і творчі відпустки.При обчисленні середньої заробітної плати для нарахування виплат за час чергової, додаткової (творчої) відпусток або компенсації за невикористану відпустку до уваги береться заробітна плата за останні 12 місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористану відпустку.Якщо працівник працював на даному підприємстві менше року, то середній заробіток обчислюється, виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа наступного місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, у якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.Підставою для нарахування відпускних є заява працівника про відпустку, на підставі якої за згодою керівника оформляється наказ про відпустку тієї чи іншої особи.Розрахунок відпускних проводиться за наступною формулою:СВ = (ЗП / 365 – СН) х КВ,де, СВ – сума відпускних;ЗП – заробітна плата за 12 попередніх місяців;СН – кількість святкових і неробочих днів, які прийняті законодавством;КВ – кількість календарних днів відпустки.Якщо святкові та неробочі дні припадають на період відпустки, то вони у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються. 8. Облік розрахунків із заробітної платиГоловним розрахунковим документом, що містить зведену інформацію щодо розрахунків по заробітній платі, є розрахунково-платіжна відомість (реєстр аналітичного обліку розрахунків із заробітної плати). До неї заносяться:· прізвище, ім’я та по батькові працівника;· табельний номер;· категорія персоналу, до якого відноситься працівник;· кількість відпрацьованих днів, годин;· нарахована сума за видами оплат;· утримання;· заборгованість працівника, якщо вона є;· сума до видачі.В деяких установах для нарахування та виплати заробітної плати використовуються окремі форми первинного обліку, а саме: розрахункова відомість і платіжна відомість.Підставою для складання розрахунково-платіжних відомостей є:· накази про зарахування, звільнення і переміщення працівників відповідно до затверджених штатів і ставок заробітної плати;· документи з обліку відпрацьованого часу і виробітку (табелі обліку використання робочого часу, наряди, картки обліку виробітку);· лікарняні листки;· розрахунково-платіжні відомості за минулий місяць;· виконавчі листи судових органів;· доручення-зобов’язання за товари, продані в кредит;· платіжні відомості на видачу авансу та ін.При складанні цих відомостей в бухгалтерії використовуються таблиці тарифних ставок, ставок податків, довідники з трудового законодавства та інші дані, що полегшують підрахунок заробітної плати та утримань з неї.При уході працівників у відпустку розрахунки з ними здійснюються в записці-розрахунку, а належна їм заробітна плата виплачується за платіжною відомістю. Нараховані, утримані і виплачені суми за цими відомостями включаються в розрахунково-платіжну відомість за поточний місяць.Як правило, заробітна плата виплачується два рази на місяць у вигляді авансу і залишкової суми заробітної плати. Аванс – це частина заробітної плати (як правило 50 %), що виплачується за першу половину місяця з урахуванням усіх податків і зборів, що підлягають утриманню. Зміна планового авансу відбувається за умов невиходів на роботу у першій половині місяця: у бухгалтерію надається довідка про зміну планового авансу. Виплата авансу здійснюється за платіжною відомостю.Розрахунково-платіжні документи з нарахування та виплати заробітної плати складаються, підписуються та перевіряються бухгалтером розрахункового відділу. На документах платіжного характеру керівник та головний бухгалтер своїми підписами підтверджують дозвіл на виплату заробітної плати у відповідному обсязі та у встановлені строки.Виплата заробітної плати здійснюється в триденний термін (враховуючи день отримання коштів з банку), після чого касир “закриває” платіжну відомість, тобто напроти прізвищ працівників, які не отримали заробітну плату, він проставляє штемпелем чи робить помітку від руки “Депоновано”. В кінці відомості касир фіксує суми фактично виданої та неотриманої заробітної плати, звіряє ці цифри із загальною сумою за відомістю та підтверджує попередні записи своїм підписом. Задепоновані суми заносять до реєстру депонованих сум і одночасно відображають їх у книзі обліку депонентів.Після ретельної перевірки відміток, зроблених касиром у платіжних і розрахунково-платіжних відомостях, підрахунку виданих і депонованих сум на виплачені суми заробітної плати складається видатковий касовий ордер, який оформляється в установленому порядку і реєструється в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів. На платіжних і розрахунково-платіжних відомостях проставляється дата і номер видаткового касового ордера, за яким здійснено списання коштів у касі.Сума не отриманої працівниками заробітної плати повертаються на поточний (реєстраційний) рахунок на наступний день після закінчення терміну виплати заробітної плати.Аналітичний облік депонованих сум ведеться у книзі аналітичного обліку депонованої заробітної плати, в якій відкриваються окремі рахунки на кожного депонента.Депонована заробітна плата видається за видатковими касовими ордерами чи депонентськими картками.Виплати, що з будь-яких причин не збігаються зі строками виплати заробітної плати (це можуть бути кошти на відпустку, позапланові аванси і т.п.), оформлюються видатковими касовими ордерами, в яких робиться помітка “Разовий розрахунок по заробітній платі”.Синтетичний облік розрахунків з оплати праці ведеться на рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”.Аналітичний облік за субрахунком 661 “Розрахунки із заробітної плати” ведеться в особових рахунках (на картках-довідках), які відкриваються окремо на кожного працівника, де щомісячно реєструються дані про нараховану заробітну плату та утримання за видами. На лицьовому боці особового рахунка наводяться дані про працівника: прізвище, ім’я, по батькові, табельний номер, професія, посада, розмір окладу, рік народження, утримання із заробітної плати, пільги щодо податків тощо.На основі розрахунково-платіжних відомостей складається меморіальний ордер № 5, що є реєстром синтетичного обліку розрахунків із заробітної плати при меморіально-ордерній формі обліку. До меморіального ордеру повинні бути прикладені всі документи, на підставі яких була нарахована заробітна плата (табель обліку використання робочого часу, накази про звільнення та прийом на роботу; лікарняні листки).
