ГОЛОВНА GS1 УКРАЇНА СИСТЕМА GS1 СЛУЖБИ ПРАКТИКА ДОКУМЕНТАЦІЯ ЯК ОТРИМАТИ НОМЕР Головна>Система GS1>Ідентифікація та штрихове кодування>Ідентифікація товарних позицій
СИСТЕМА GS1 Ідентифікація та штрихове кодування Про штрихові коди Ідентифікація товарних позицій Особливості ідентифікації товарів змінної кількості Ідентифікація одиниць постачання GLN Ідентифікація документів на знижку Ідентифікація інвентарного майна GSRN Ідентифікація документів Електронна комерція GDSN EPC Префікси GS1 Термінологія GS1 Ідентифікація товарних позицій
Для чого товари маркуються штриховими кодами GS1? В сучасних торгових стосунках кожен товар, паралельно з фізичним існуванням, має своє "віртуальне відображення" у комп'ютерних системах підприємств, у яких товар обліковується і у яких фіксується кожна операція з товаром. Вводити вручну інформацію про операції з товаром недоцільно: це забирає багато часу, крім того, існує велика вірогідність введення помилкових даних. Вирішити проблему допомагає штриховий код. Закодовану у штриховому коді інформацію можна автоматично зчитати за допомогою спеціальних пристроїв - сканерів штрихового коду. У штриховому коді подається лише однозначне позначення товару - його ідентифікаційний номер. Іноді можна почути, що штриховий код на товарі містить якусь конкретну інформацію про товар - про його склад або ціну. Це не так. Вся інформація про товар у кожному конкретному випадку пов’язується з ідентифікаційним номером, закодованим у штриховому коді. Наприклад, в електронному касовому апараті з ідентифікаційним номером товару пов'язується його роздрібна ціна. Коли при продажі товару штриховий код сканується, касовий апарат за отриманим ідентифікаційним номером знаходить ціну товару і автоматично здійснює фіскальну реєстрацію касової операції. Таким чином, нанесена на товар штрихова позначка з унікальним ідентифікаційним номером є універсальним "засобом зв'язку" між фізичним існуванням товару та його відображенням у електронних системах. А ідентифікаційний номер у системі GS1 забезпечує однозначну ідентифікацію будь-якого товару, незалежно від його характеристик, походження, призначення та застосування. Що таке "товарна позиція". Окремо обліковувати кожну одиницю товару вважається недоцільним – адже за день підприємство торгівлі може отримати та продати тисячі однакових товарних одиниць, ознаки яких заздалегідь відомі. Тому у торгівлі зазвичай обліковують лише кількість товарів по кожній позиції асортименту. Для позначення такого об'єкту обліку у торгових стосунках широко використовується поняття "товарна позиція". Наприклад, замовляючи товар, підприємство торгівлі повідомляє постачальника про необхідність доставити певну кількість товарних одиниць по кожній товарній позиції. Таким чином "товарна позиція" охоплює всі одиниці товару, однакові за всіма суттєвими для споживача ознаками. Товарна позиція Будь-який вид виробу чи послуги, щодо якого(-ї) є потреба одержати певні наперед означені відомості та який(-а) може бути оцінений(-а), замовлений(-а) чи внесений(-а) до рахунку-фактури в будь-якому пункті ланцюжка постачання. Слід зауважити, що "товарна позиція" в торгівлі не завжди тотожна одиницям обліку продукції на виробничих підприємствах. Наприклад, виробник пластмасових відер під час виробництва може обліковувати лише кількість виробленої продукції певної моделі, не відрізняючи продукцію за кольорами. Однак, споживач сприйматиме червоні й сині відра як різні товари, тож торгівля розрізнятиме такі різновиди як відмінні товарні позиції та обліковуватиме їх окремо. Коли йдеться про ідентифікацію товарних позицій - мається на увазі можливість за певною ознакою відрізнити цю товарну позицію від іншої. Такою ознакою може бути ідентифікаційний номер, присвоєний товарній позиції. Система GS1 передбачає єдині всесвітні правила ідентифікації товарних позицій. Ці правила переслідують просту мету: щоб виробник товару міг без будь-яких попередніх погоджень із постачальниками та реалізаторами продукції ідентифікувати її та промаркувати штриховими кодами. Завдяки цьому, куди б товар не надійшов, з ним без будь-якої підготовки можуть здійснюватись всі необхідні облікові операції, й не сплутають із іншим товаром. Глобальний номер товарної позиції (GTIN) Ідентифікаційний номер GS1 у штриховому коді на товарі дозволяє безпомилково визначити, до якої товарної позиції відноситься певна одиниця товару. Таким чином, цей номер забезпечує однозначну ідентифікацію товарної позиції будь-де у світі. Тому цей номер прийнято називати Глобальним номером товарної позиції (Global Trade Item Number) - GTIN. Слід зазначити, що: GTIN є незначущим номером. Він не містить у собі ніякої інформації про товар. GTIN забезпечує однозначну ідентифікацію товару у будь-якій країні світу і не може бути присвоєний ніякому іншому товару. Номери GTIN у кожній країні адмініструються національною організацією GS1. GTIN має чітку структуру - тобто будується за визначеними правилами. Залежно від призначення товару, йому може бути присвоєно GTIN довжиною 8, 12,13 або 14 цифр. Докладніше про стандартні структури номерів GS1 розповідається далі. GTIN подається у штриховому коді за стандартними правилами. Номери GTIN в Україні присвоює асоціація "ЄАН-УКРАЇНА" (GS1 Україна). Загальне правило полягає у тому, що кожній товарній позиції потрібен окремий унікальний GTIN. Це означає, що кожному варіанту товару повинен бути присвоєний відмінний GTIN кожного разу, коли відмінність є будь-яким чином очевидною і суттєвою для будь-якого партнера у ланцюжку постачання, для кінцевого споживача або для роздрібного продавця. З моменту присвоєння GTIN не повинен змінюватися, поки не змінюються характеристики товарної позиції. Суттєва зміна будь-якої з основних характеристик товарної позиції, потребує присвоєння відмінного ідентифікаційного номера. Необхідно зазначити, що критерії "суттєвої відмінності" у різних галузях можуть відрізнятись. Детальні правила ідентифікації товарних позицій, що відносяться до категорії "споживчих товарів", викладено в нормативно-технічному документі асоціації "ЄАН-УКРАЇНА" (GS1 Україна) "Правила присвоєння GTIN споживчим товарам". Побудова Глобального номера товарної позиції. Існує декілька стандартних варіантів побудови (структур даних) Глобального номера товарної позиції. Це зумовлено технічними особливостями штрихових кодів, за допомогою яких GTIN подається на товарі, а також історичними особливостями розвитку системи GS1. Отже, номер GTIN може будуватись відповідно до наступних стандартних структур даних: EAN/UCC-13, EAN/UCC-8, UCС-12 та EAN/UCC-14. GTIN будь-якої із зазначених структур даних забезпечить унікальну та однозначну ідентифікацію. Однак, вибір та застосування тієї чи іншої структури даних GTIN залежить від особливостей товару та його використання в торгових чи постачальницьких процесах, а також від деяких інших умов (про це далі). Обов'язковою складовою кожного Глобального номера товарної позиції є Префікс GS1. Префікс GS1 (раніше називався "Префікс EANUCC") складається з трьох цифр. Адмініструє Префікси GS1 міжнародна асоціація GS1. Необхідно зазначити, що Префікс GS1 не визначає країну походження товару. За префіксом можна дізнатись, в якій країні (національній організації GS1) зареєстрований виробник чи постачальник відповідного товару. Префікс GS1 та і ідентифікаційний номер підприємства разом складають Префікс GS1 підприємства в міжнародній системі GS1. Префікси підприємства можуть бути різної довжини (тому в наведених нижче таблицях вони позначені стрілками). Довжина префікса GS1 підприємства, як правило, складає від 6 до 9 цифр і визначається національною Організацією GS1, коли підприємство стає учасником системи GS1 залежно від специфіки діяльності підприємства, його поточної та планової товарної номенклатури й інших факторів. Остання цифра кожної стандартної структури даних називається контрольною цифрою. Її значення залежить від попередніх цифр номера і обчислюється за стандартним алгоритмом. Контрольна цифра використовується для перевірки правильності номера. Структури даних GTIN
Глобальний номер товарної позиції цієї структури присвоюється товарам, які завжди виробляються в однаковому виконанні і складі та призначені для роздрібного продажу.
Глобальний номер товарної позиції структури EAN/UCC-8 присвоюється товарам малих розмірів, які не мають достатнього місця для розміщення якісної штрихкодової позначки EAN-13. На товарі цей номер представляється у штрихкодовій позначці EAN-8.
Номери GTIN структури UCC-12 адмініструються американською організацією GS1 США (що раніше називалася UCC). На товарі такий номер представляється у штрихкодовій позначці UPC-A, а найменші вироби маркують штрихкодовими позначками UPC-E (у них застосовується "скорочений" номер із виключеними за певним алгоритмом нулями у певних розрядах). Історично склалося так, що значна частина обладнання та програмного забезпечення підприємств торгівлі в США та Канаді не забезпечувала обробку штрихкодових позначок EAN-13. Тому виробникам та експортерам, які постачали товари до цих країн, доводилося отримувати адміністровані організацією UCC номери UСC-12 через національні Організації GS1 у своїх країнах. Це спричиняло додаткові витрати і затримки при виході продукції на ринок. Відповідно до програми "Sunrise - 2005", розпочатої у 1997 році в США та Канаді, всі підприємства торгівлі у цих країнах із 1 січня 2005 року сканують на касових вузлах не лише штрихові коди UPC-A та UPC-E , а й EAN-8 та EAN-13.
Глобальний номер товарної позиції структури EAN/UCC-14 може бути присвоєний: груповим упаковкам, що містять стандартну кількість однакових товарних одиниць. При цьому цифра-індикатор може приймати значення від 1 до 8. На товарі GTIN представляється у штрихкодовій позначці символіки ITF-14 або UCC/EAN-128; товарам змінної кількості (які ще називають "ваговими" товарами), що не призначені для продажу вроздріб. Особливість таких товарів полягає у тому, що кожна товарна одиниця відрізняється від іншої за вагою або за іншим параметром, від якого безпосередньо залежить її ціна (наприклад, головки сиру, ковбасні вироби, пряжа тощо). Цифра-індикатор у даному випадку має значення "9". Для маркування таких товарів використовується тільки штрихкодова символіка UCC/EAN-128. У штриховому коді подається Глобальний номер товарної позиції (GTIN) та, обов’язково, значення змінного параметру (ваги, довжини, об'єму тощо). Як правило, ідентифікація за допомогою GTIN та маркування товарної одиниці штриховим кодом здійснюється ще на етапі виробництва. У випадку, коли товарній позиції номер GTIN не був наданий при виробництві, постачальник такого товару (найчастіше це імпортер) може звернутись до асоціації GS1 Україна і отримати GTIN на відповідну товарну позицію. На етикетці такого товару, зокрема, вказується отриманий GTIN у вигляді штрихового коду та “Постачальник: назва компанії-постачальника”. Однак, за можливості, краще звернутися до виробника з вимогою щодо забезпечення ідентифікації і маркування продукції штриховими кодами. Слід зазначити, що у деяких випадках однозначна ідентифікація товарів повинна бути забезпечена в межах окремого підприємства, мережі підприємств або окремої країни. Типовим прикладом є облік товару, який розважується та фасується для роздрібного продажу безпосередньо на підприємстві торгівлі. Міжнародна система GS1 передбачає для цієї мети ідентифікаційні номери обмеженої циркуляції. Особливості ідентифікації товарів, що постачаються для роздрібного продажу. Сканери, якими обладнані контрольно-касові вузли в роздрібній торгівлі, призначені для зчитування штрихових кодів символіки EAN/UPC. Тому всі товари, які постачаються для роздрібного продажу, маркуються штриховими кодами цієї символіки. В загальних випадках товару присвоюється ідентифікаційний номер EAN/UCC-13. Товар при цьому маркується штрихкодовою позначкою EAN-13. На найменших за розміром товарах недостатньо місця для розміщення якісної штрихкодової позначки EAN-13. Таким товарам присвоюється ідентифікаційний номер структури EAN/UCC-8, який на товарі представляється в штрихкодовій позначці EAN-8. Слід зазначити, що ідентифікація товарів змінної кількості має свої особливості. Докладніше про ідентифікацію та маркування товарів змінної кількості, які постачаються для роздрібного продажу. Особливості ідентифікації товарів, що не призначені для роздрібного продажу. Багато товарів, наприклад, групові упаковки, не продаються вроздріб. Однак облік таких товарів здійснюється і під час виробництва, й під час складських операцій, і під час їх постачання. Тому забезпечити ідентифікацію таких товарів не менш важливо, ніж тих, що скануються при роздрібному продажі. Товарам, які не продаються через контрольно-касові вузли у роздрібній торгівлі, може бути присвоєно GTIN структури EAN/UCC-13, EAN/UCC-14 та UCC-12 (застосовуються у Сполучених Штатах та Канаді). Маркуватися такі товари можуть як штрихкодовими позначками символіки EAN/UPC, так і ITF-14 та UCC/EAN-128. Штрихкодовою позначкою ITF-14 найчастіше маркуються групові упаковки, які містять стандартну кількість однакових товарів. У штриховому коді ITF-14 представляється GTIN структури EAN/UCC-14. Штрихкодова позначка UCC/EAN-128 дозволяє, окрім Глобального номера торгової одиниці, закодувати додаткову інформацію про товар, наприклад, номер партії або термін зберігання. Типовим прикладом застосування штрихового коду UCC/EAN-128 є маркування упаковки, яка містить "ваговий" товар. Для однозначної ідентифікації такого товару в штриховій позначці UCC/EAN-128 представляється як Глобальний номер торгової одиниці, так і значення ваги товару. Правильно визначити штрихкодову символіку залежно від особливостей товару та його призначення допоможе наступна схема:
