23.Призначення та склад консолідованих фінансових звітів. Процедура консолідованих фінансових звітів.
КФЗ – це звітність яка відображає фін стан і рез-ти д-сті юридичної особи та її дочірніх п-п як єдиної економічної одиниці. Характерною рисою цієї звітності є те, що активи, зобов’язання, доходи та витрати двох або більше юридично самостійних обииниць об’єднуються в окрему систему фінансових звітів. КФЗ повинне подавати материнське п-во. До КФЗ включаються показники фінансової звітності всіх дочірніх п-в за винятком випадків коли дочірнє п-во: А) було придбане і утримується лише з метою його наступного продажу протягом короткострокового періоду, Б) здійснює д-сть в умовах які обмежують його здатність передавати кошти материнському п-ву.
Процедура КФЗ. КФЗ скл шляхом впорядкованого додавання показників фін звітності дочірніх п-в до аналогічних показників фінансової звітності материнського п-ва.Фін звітність материнського п-ва та його дочірніх п-в, що використовуються при складанні КФЗ, скл за той самий звітний період і на ту саму дату балансу. КФЗ складають з фінансової звітності групи п-в з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо при складанні КФЗ неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це повідомляється у примітках до КФЗ. при складанні КФЗ можуть не наводитися статті форм фін звітності, по яких у групи п-в відсутні показники та підлягають виключенню: а)балансова вартість фінансових інвестицій материнського п-ва в кожне дочірнє п-во і частка материнського п-ва в кожному дочірньому п-ву, б)сума внутрішньо групових операцій та внутрішньо групового сальдо, в)сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньо групових операцій. Материнське п-во для складання КФЗ визначає частку меншості в капіталі та фін результатах дочірних п-в. Частка меншості визначається як добуток відсотку голосів які не належать материнському п-ву, відповідно до власного капіталу та чистого прибутку (збитку) дочірних п-в, зменшеного ( збільшеного ) на суму нереалізованого прибутку (збитку ) від внутрішньо групових операцій. Частка меншості відображається в консолідованому балансі окремо від зобов’язань та власного капіталу материнського п-ва описуваному рядку „частка меншості”. У консолідованому звіті про фін рез-ти частка меншості у прибутку ( збитку ) відображ у описуваному рядку „часка меншості” від’ємною величиноу у дужках.
16. Структура та техніка складання звіту про рух грошових коштів прямим методом ( фінансова д-сть).
У третьому розділі звіту про рух грошових коштів відображається рух коштів від фінансової д-сті, а саме тієї, яка призводить до змін у власному і позичковому капіталі. Для заповнення цього розділу звіту необхідно використати дані пасиву балансу розділ 1 власний капітал, розділ 2 Забезпечення наступних витрат і платежів, розділ 3 Довгострокові зобов’язання та розділ 4 поточні зобов’язання. Структура формування 3 розділу звіту про рух грошових коштів наведено в таблиці.

Рух грошових коштів від фінансової д-сті.



24. Використання балансу під час аналізу фін стану п-ва
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан п-ва на звітну дату для прийняття ефективних, економічних рішень, тобто для оцінки фін стану п-ва необхідна інф-я, яку можна отримати з балансу. Інформація про ресурси п-ва які ним контролюються і принесуть економічну вигоду в майбутньому, є надзвичайно корисною адже вона характеризує можливості створення грошових потоків в майбутньому. Дані про власний капітал необхідні для визначення потреб у фінансових ресурсах в майбутньому та для передбачення розподілу прибутку. Інформація про зобов’язання п-ва допомагає користувачам оцінити здатність його щодо виконання своїх обов’язків перед кредиторами. За даними балансу оцінюється автономність п-ва, його ліквідність, плато- і кредитоспроможність. Звітність на п-х, в організаціях, установах використовується для контролю за виконанням проектних завдань, планів, аналізу, формуванням прогнозів, складанням бізнес-планів. Вищим органом управління звітність необхідна для контролю д-стю п-в, виявлення і узагальнення передового досвіду чи недоліків в роботі, проведення аналізу їх господарської д-сті, для складання зведеної чи консолідованої звітності. Отже баланс є головним джерелом інформації для оцінки фінансового стану п-ва і на цій підставі прийняття ефективних управлінських рішень.
25. Використання звіту про фінансові рез-ти для оцінки результатів д-сті п-ва.
Процес розрахунку прибутку ( збитку ) звітного періоду включає:
Визначення чистого доходу від реалізації продукції = дохід мінус непрямі податки та інші вирахування з доходу;
Розрахунок валового прибутку = різниця між чистим дохом від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції;
Визначення фінансового рез-ту від операційної д-сті = валовий прибуток плюс операційні доходи мінус операційні витрати;
Розрахунок фінансового результату звичайної д-сті до оподаткування = фінансовий результат від операційної д-сті плюс доходи звичайної д-сті мінус витрати звичайної д-сті;
Визначення прибутку ( збитку ) від звичайної д-сті = прибуток ( збиток) від звичайної д-сті до оподаткування мінус податок на прибуток від звичайної д-сті;
Визначення чистого прибутку ( збитку ) звітного періоду = алгебраїчна сума прибутку ( збитку ) від звичайної д-сті та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.
17. Дайте визначення та класифікацію приміток до фін звітів, розкрийте склад форми №5 річного фін звіту.
Примітки до фінансових звітів – це сукупність показників і пояснень яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними положеннями. Відповідно до П(С)БО 1 примітки до фін звітів за складом поділяються на три компоненти: 1.облікова політика, 2.інформація яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями, 3.інформація що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібних для забезпечення її зрозумілості та доречності. За формою подання примітки поділяються на цифрові та описові. Переважно використовують цифрові.
Типова форма №5 „Примітки до річної фін звітності” містить 13 розділів: 1. „Нематеріальні активи”, 2.”Основні засоби”, 3. „Капітальні інвестиції”, 4. „Фінансові інвестиції”, 5. „Доходи і витрати ”, 6. „Грошові кошти”, 7. „Забезпечення і резерви”, 8.„Запаси”, 9. „Дебіторська заборгованість”, 10. „Нестачі і витрати від псування цінностей”,11. „Будівельні контракти”, 12. „Податок на прибуток”, 13. „Використання амортизаційних відрахувань”.







18. Дайте визначення облікової політики. Поясніть на прикладі активів, зобов’язань, доходів і витрат вимоги до приміток, які повинні розкривати облікову політику.
Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються п-м для складання та подання фінансової звітності. Згідно ПСБО 1 п-во має висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису: принципів статей звітності; методів обліку щодо окремих статей звітності. Облікова політика може змінюватися тільки, якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення б/о, або, якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фін звітності п-ва. Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображаються у звітності шляхом: 1. коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;2. повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.
Події після дати балансу – це події, що відбуваються між датою балансу і датою затвердження керівництвом фін звітності, підготовленої до оприлюднення, які вплинули або можуть вплинути на фін стан, рез-ти д-сті та рух коштів п- ва. Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фін звітів. . Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов’язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних статей активів та зобов’язань. Коригування активів і зобов’язань здійснюються шляхом сторнування та/або додаткових запасів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу. Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фін звітів. Такі події слід розкривати в примітках д фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачі звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення. Якщо п-во змінило облікову політику, щодо застосування методів нарахування амортизації за основними засобами, то необхідно внести зміни до форми №1 Баланс станом на початок звітного періоду зміни будуть внесені в рядки: „Знос”, „Залишкова вартість”, „Нерозподілений прибуток”. У звіті про власний капітал за рядком „Зміна облікової політики” і „Нерозподілений прибуток”. Коригування даних рядків у формах фін звітності призведе до коригування відповідних статей приміток.
26. Використання звіту про рух грошових коштів для оцінки результатів д- сті п-ва.
Рух грошових коштів – це надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Звіт про рух грошових коштів – це звіт який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді. Метою складання звіту є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів апротягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фін. д-сті п-ва. Якщо грошові кошти п-ва зросли на протязі певного періоду, то цей факт оцінюється позитивно і навпаки. У кінцевому підсумку підприємство має створювати позитивні грошові потоки, щоб продовжити своє функціонування. Здатність підприємства генерувати довгострокові позитивні потоки грошових коштів є одним з критеріїв, за яким інвестори його оцінюють. Справа в тому, що можна отримувати прибуток, але погане управління грошовими коштами може знищити п-во. Втрата, наприклад, контролю над погашенням дебіторської заборгованості може призвести до необхідності запозичень, які мають свою ціну, часто вищу, ніж сума прибутку, отримуваного п-вом. Тому необхідно не лише контролювати залишки коштів у банку, а й керувати активами і пасивами з метою генерування грошових коштів. Звіт про рух грошових коштів відображає зміни у чистих активах п-ва, а також його можливість здійснювати платежі за поточними зобов’язаннями у майбутньому. Він є індикатором майбутньої економічної життєздатності фірми. Котроль грошових потоків дає змогу оцінити раціональність використання грошових коштів, напрямів д-сті п-ва, платоспроможність і скласти прогноз на майбутній період.




28. Використання приміток для оцінки фінансового стану та результатів діяльності підприємств. Примітки до фінансових звітів – це сукупність показників і пояснень яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними положеннями. Зміст інформації, обов’язків для розкриття всіма п-вами такий: * звітність повинна містити дані про облікову політику п-ва та її зміни;* у примітках до фін. звітів слід розкривати таку інформацію щодо виправлення помилок які мали місце в попередніх періодах;* зміст і сума помилки,* стаття фін. звітності минулих періодів які були пере обраховані з метою повторного подання порівняльної інформації;* факт повторного оприлюднення виправлених фін. звітів або недоцільність повторного оприлюднення;* п-ву слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках які мають суттєвий вплив на поточний період або як очікується суттєво будуть впливати на майбутні періоди;* у разі потреби розкриття події, що відбулася після дати балансу, слід надавати інформацію про зміст події та оцінку її впливу на фін. результат або обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку;* вартість (первісна або переоцінена ) за якою ОЗ відображені в балансі;* вартість (первісна або переоцінена ) за якою нематеріальні активи відображені в балансі;* перелік дебіторів і сума довгострокової дебіторської заборгованості;* склад і сума доходів і втрат за кожною надзвичайною подією;* інформація про зменшення і відновлення корисності активів.
27. Використання звіту про власний капітал для оцінки фінансового стану підприємства. Звіт про власний капітал – це звіт який відображає зміни у складі власного капіталу п-ва протягом звітного періоду. Мета звіту – це надання користувачам адекватної, достовірної інформації про зміни в акціонерному капіталі (чистих активах) п-ва на протязі звітного періоду. У відповідності з головним бухгалтерським рівнянням власний капітал п-ва визначається як різниця між його активами і зобов’язаннями. У звіті про власний капітал наводиться узагальнена інформація про всі доходи і витрати, які впливали на акціонерне (власний) капітал на протязі звітного періоду, що дає можливість його користувачам оцінювати зміни у фінансовому стані п-ва та виявляти основні причини цих змін. Доходи і витрати п-ва відображаються у звіті про фін. результати. Чистий прибуток (збиток) збільшує (зменшує) власний капітал п-ва. Крім того є доходи та витрати, які не відображаються у звіті про фін. результати, а включаються безпосередньо до складу власного капіталу (наприклад, переоцінка ОЗ, довгострокові інвестиції, тощо). Акціонерний капітал також змінюється в результаті дій власників, тому що учасники отримують дивіденди, п-во випускає додаткові акції, чи вилучає їх. Сума власного капіталу на початок періоду може бути також скоригована у результаті зміни облікової політики або виправлення помилок попередніх періодів. Інформація подана у звіті про власний капітал дає користувачам змогу оцінювати причини та наслідки змін, що відбуваються з власним капіталом п-ва у результаті: д-сті на протязі звітного періоду; включення окремих прибутків та збитків безпосереднього у капітал; операції пов’язані з д-стю власників; коригування пов’язаних із виправленням помилок минулих періодів, зміною облікової політики і інших змін.Відображення чистого прибутку (збитку) у звіті про власний капітал: у статті „Чистий прибуток (збиток) за звітний період” показується сума чистого прибутку (збитку) зі звіту про Фінансові результати. У статтях „Розділ прибутку” наводяться сума нарахованих дивідендів, дані про інший розподіл прибутку між учасниками (власниками) п-ва або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу, тощо.
19. Узгодженість показників звіту про власний капітал з іншими формами фінансових звітів
Звіт про власний капітал пов’язаний з балансом таким чином:
У звіті про власний капітал містяться залишки на початок і на кінець року усіх складових власного капіталу підприємства, які відповідають значенням цих же складових власного капіталу в розділі “Власний капітал” пасиву балансу.
Звіт про власний капітал пов’язаний зі звітом про фінансові результати таким чином:
Звіт про власний капітал містить рядок “чистий прибуток (збиток)” за звітний період, значення якого відповідає значенню чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати. Це ж значення отримаємо, якщо від нерозподіленого прибутку на кінець періоду відняти нерозподілений прибуток на початок періоду.


20. Узгодженість показників балансу з іншими формами фінансових звітів
Баланс надає користувачам повну, правдиву та неупереджену інформацію про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства.
Баланс пов’язаний зі звітом про фінансові результати таким чином:
Величина чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати дорівнює різниці нерозподіленого прибутку на кінець періоду та нерозподіленого прибутку на початок періоду з розділу “Власний капітал” пасиву балансу.
Залишок грошових коштів на кінець періоду (баланс) - Залишок грошових коштів на початок періоду (баланс) = Чистий прибуток за період (Звіт про фінансові результати) +/- Коригування +/- Зміни робочого капіталу (Баланс) - Відсотки та податки сплачені +/- Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності +/- Рух грошових коштів від фінансової діяльності.
Баланс пов’язаний зі звітом про рух грошових коштів таким чином:
Витрати майбутніх періодів (їх різниця на кінець і на початок періоду) з активу балансу дорівнює збільшенню (зменшенню) витрат майбутніх періодів зі звіту про рух грошових коштів.
Доходи майбутніх періодів (їх різниця на кінець і на початок періоду) з пасиву балансу дорівнює збільшенню (зменшенню) доходів майбутніх періодів зі звіту про рух грошових коштів.
Сума грошових коштів та їх еквівалентів в національній валюті і грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті активу балансу на початок і на кінець звітного періоду дорівнюють відповідно залишку коштів на початок року і залишку коштів на кінець року зі звіту про рух грошових коштів.
Баланс пов’язаний зі звітом про власний капітал таким чином:
У звіті про власний капітал містяться залишки на початок і на кінець року усіх складових власного капіталу підприємства, які відповідають значенням цих же складових власного капіталу в розділі “Власний капітал” пасиву балансу.
21. Узгодженість показників звіту про фінансові результати з іншими формами фінансових звітів
Звіт про фінансові результати пов’язаний з балансом таким чином:
Величина чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати дорівнює різниці нерозподіленого прибутку на кінець періоду та нерозподіленого прибутку на початок періоду з розділу “Власний капітал” пасиву балансу.
Залишок грошових коштів на кінець періоду (баланс) - Залишок грошових коштів на початок періоду (баланс) = Чистий прибуток за період (Звіт про фінансові результати) +/- Коригування +/- Зміни робочого капіталу (Баланс) - Відсотки та податки сплачені +/- Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності +/- Рух грошових коштів від фінансової діяльності.
Звіт про фінансові результати пов’язаний зі звітом про рух грошових коштів таким чином:
Величина показника прибутку (збитку) у рядку «фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування» зі звіту про фінансові результати дорівнює прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування зі зі звіту про рух грошових коштів.
Величина амортизації зі звіту про фінансові результати дорівнює коригуванню на амортизацію необоротних активів зі звіту про рух грошових коштів.
(Дохід від участі в капіталі + Інші фінансові доходи + Інші доходи) мінус (Витрати від участі в капіталі + Інші витрати) зі звіту про фінансові результати дорівнює коригуванню на збиток (прибуток) від неопераційної діяльності зі звіту про рух грошових коштів.
Фінансові витрати зі звіту про фінансові результати дорівнюють витратам на сплату відсотків зі звіту про рух грошових коштів.
Звіт про фінансові результати пов’язаний зі звітом про власний капітал таким чином:
Звіт про власний капітал містить рядок “чистий прибуток (збиток)” за звітний період, значення якого відповідає значенню чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати. Це ж значення отримаємо, якщо від нерозподіленого прибутку на кінець періоду відняти нерозподілений прибуток на початок періоду.





22. Узгодженість показників звіту про рух грошових коштів з іншими формами фінансових звітів
Звіт про рух грошових коштів пов’язаний балансом таким чином:
Витрати майбутніх періодів (їх різниця на кінець і на початок періоду) з активу балансу дорівнює збільшенню (зменшенню) витрат майбутніх періодів зі звіту про рух грошових коштів.
Доходи майбутніх періодів (їх різниця на кінець і на початок періоду) з пасиву балансу дорівнює збільшенню (зменшенню) доходів майбутніх періодів зі звіту про рух грошових коштів.
Сума грошових коштів та їх еквівалентів в національній валюті і грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті активу балансу на початок і на кінець звітного періоду дорівнюють відповідно залишку коштів на початок року і залишку коштів на кінець року зі звіту про рух грошових коштів.
Звіт про рух грошових коштів пов’язаний зі звітом про фінансові результати таким чином:
Величина показника прибутку (збитку) у рядку «фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування» зі звіту про фінансові результати дорівнює прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування зі зі звіту про рух грошових коштів.
Величина амортизації зі звіту про фінансові результати дорівнює коригуванню на амортизацію необоротних активів зі звіту про рух грошових коштів.
(Дохід від участі в капіталі + Інші фінансові доходи + Інші доходи) мінус (Витрати від участі в капіталі + Інші витрати) зі звіту про фінансові результати дорівнює коригуванню на збиток (прибуток) від неопераційної діяльності зі звіту про рух грошових коштів.
Фінансові витрати зі звіту про фінансові результати дорівнюють витратам на сплату відсотків зі звіту про рух грошових коштів.
1. Визначення бухгалтерської та фінансової звітності. Користувачі фінансової звітності та їхні інформаційні потреби.
Правові засади регулювання, організації, ведення бух. Обліку та складання фін. Звітності визн. ЗУ «Про бух.облік та фін. звітність в Україні».
Бух.звітність-звітність, що складається на підставі даних бух.обліку для задоволення потреб певних користувачів. Поділяється на:
-зовнішню(фінансова-Міністерство фінансів; податкова-ДПА, статистична Держкомстат,інша-ДКЦПФР та інші центральні органи виконавчої влади);
-внутрішню-управлінська – керівництво підприємства.
Фінансова звітність – бух.звітність, що містить інф-ю про фін.стан, результати діяльності та рух грошових коштів під-тва за звітний період. Користувачі фін.звітності – фізичні і юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.Фін.звітність складається з :балансу, звіту про фін.рез-ти, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів. Фін.звіти містять статті. Стаття наводиться у звітності, якщо відповідає таким критеріям: існує ймовірність надходження або вибуття екон.вигід, пов’язаних з цією статтею, оцінка статті може бути достовірно визначена.
Консолідована фін.звітність-звітність, яка відображає фін.стан, рез-ти діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірних під-тв як єдиної екон.одиниці.
Для того,щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про під-тво, дату звітності за звітний період, валюту звітності та одиниці її виміру, відповідну інф-ю за звітний період і аналогічний період попереднього року,облікову політику під-тва та її зміни, консолідацію фін.звітів, припинення окремих видів діяльності,обмеження щодо володіння активами, участь у спільних під-твах, виявлені помилки минулих періодів та пов’язані з ним коригування, переоцінку статей фін.звітів,іншу інф-ю. Інформація про під-тво яка підлягає розкриттю у фін.звітності включає:назву під-тва, його орг-правову форму та місцезнаходження, короткий опис основної діяльності, назву органу управління, якому підпорядковане під-тво, середню чисельність персоналу протягом звітного періоду.
Звітний період для складання фін.звітності є календарний період. Дата подання фін.звітності-день її фактичної передачі за належністю, а у разі надсилання поштою-дата одержання адресатом. У разі, коли дата подання звітності припадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.Перший звітний період новоствореного під-тва може бути меншим 12 міс., але не може бути більшим 15міс. Кожний фін.звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники або період, який він охоплює. У фін.звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності та одиниця її виміру.

2. Принципи підготовки фінансової звітності. Поясніть на прикладах, яким чином вони досягаються.
Досягти якісних характеристик допоможе дотримання принципів обліку і звітності. Принцип бухгалтерського обліку -правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.
безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що йогодіяльність буде тривати далі;
періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансовоїзвітності.
автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чимособисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;
повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідкигосподарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна обліковоїполітики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, іповинна бути обгрунтована та розкрита у фінансовій звітності. Облікова політика - сукупність принципів, методів іпроцедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності;
єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;
історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їхвиробництво та придбання;
нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періодунеобхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьомудоходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежновід дати надходження або сплати грошових коштів;
превалювання сутності над формою операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи зюридичної форми;
10. обачність застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінкизобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.
Наприклад, якщо підприємство приймає рішення:
- не нараховувати амортизацію за рік, то порушується принцип нарахування і відповідності доходів і витрат(амортизація не нараховується, а дохід отримуємо).
- не створювати резерв сумнівних боргів, а сторнувати резерв, створений у попередньому році – порушується принцип обачності, адже немає впевненості, що всі дебітори розрахуються.
3. Якісні характеристики фін.звітності. Поясніть на прикладах, яким чином вони досягаються.
Корисними фін.звіти будуть, якщо будуть відповідають таким якісним характеристикам:
1. дохідливість-однозначне тлумачення інф-ї у фін.звітності користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інф-ї;
2.доречність-інф-ю, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.
3.достовірність – інф-я, наведена у фін.звітності, не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.
4.зіставність – можливість користувачам порівнювати: фін.звіти під-тва за різні періоди; фін.звіти різних підприємств. Передумовою зі ставності є наведення відповідної інф-ї попереднього періоду та розкриття інф-ї про облікову політику і її зміни.
Наприклад, якщо підприємство приймає рішення:
- не нараховувати амортизацію за рік, то порушується принцип нарахування і відповідності доходів і витрат(амортизація не нараховується, а дохід отримуємо).
- не створювати резерв сумнівних боргів, а сторнувати резерв, створений у попередньому році – порушується принцип обачності, адже немає впевненості, що всі дебітори розрахуються. Це вплине на таку якісну характеристику як достовірність і спотвориться фін.звітність.








7.Структура та оцінка необоротних активів балансу. Техніка розрахунку підсумків за розділом. Необоротні активи-всі активи, що не є оборотними.Уста. ”Нематеріальні активи” відображається вартість об’єктів, які віднесені до складу немат.активів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У ста. Наводяться окремо первісна та залишкова вартість немат. активів, а також нарахована у встановленому порядку сума накопиченої амортизації. Зал.-ва вар.-ть виз.-ся як різниця між первісною вар.-тю і сумою накопиченої амортизації, яка наводиться у дужках. У ста.”Незавершене будівництво” відображається вартість незавершених капітальних інвестиуій у буд.-во, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоро.активів (включаючи необоротні матервальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу ), що здійснюються підприємством, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва. У ста. “Основні засоби” наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесегі до складу основних засобів згвдно з відповідними положеннями. Також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів. У ста. Наводяться окремо первісна (перпоцінена) вартість, сума зносу осн. засобів (у дужках) та їх залишкова вартість.До підсумку балансу включається залищкова вартість, яка визначається як різниця між первісною вартістю осн. засобів і сумою їх зносу на дату балансу. У ста. “Довгострокові фін.-ві інвестиції” від.-ся фін.-ві інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Уцій статті виділяються фін.-ві інвестиції, які згідно відповідними положеннями обліковуються методом участі в капіталі. У ста. ”Довгострокова дебіторська заборгованість” показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. У ста. “Відстрочені податкові активи” від.-ся сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки. У ста. “Інші необоротні активи ” наводяться суми необоротних активів, які можуть бути включені до наведених вище статей розділу “Необоротні кативи”, крім гудвілу і гудвілу негативного, що виникають при придбанні. Усього за розділом I сума за рядками: залишкова вартість нематеріальних активів, незавершене будівництво, залишкова вартість основних засобів, довгострокові фінансові інвестиції (які одліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств,інші фінансові інвесттиції),довгострокова дебіторська заборгованість,відстрочені податкові активи, інші необоротнв активи.
9. Структура та оцінка поточних зобов’язань. Техніка розрахунку підсумків за розділом. Поточні зобов’язання –зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу під.-ва або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.У ста.”Кортко.-ві кредити банків” від.-ся сума поточних зобов’язань під.-ва перед банками за отриманими від них позиками. Уста.”Поточна заб.-ть за довгостроковими збов’язаннями” – сума довго.-их зоб.-нь, яка підлягає погашенню протягом 12.-ти місяців з дати балансу. У ста. “Векселі видані” – сума заб.-ті, на яку під.-во видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів.У ста “Кре.-ка заб.-ть за товари, роботи, послуги” – сума заб.-ті постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані робти та отримані послуги (крім заб.-ті забезпеченої векселями). У ста.”Поточні зоб.-ня за роз.-ми”: з одержаних авансів – сумаа авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок про.-ії, виконання робіт (послуг); з бюджетом – заб.-ть під.-ва за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників під.-ва; з позабюджетних платежів – заб.-ть за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним зако.-вом; зі страхування – сума заб.-ті за відрахуваннями до пенсійнрго фонду, на соціальне старахування, страхуваня майна під.-ва та індивідуальне страхування його працівників; з оплати праці – заб.-ть під.-ва з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату; з учасниками – заб.-ть під.-ва його учасникам (засновникам), пов’язана з розподілом прибутку (дивіденди, тощо) і формування статутного капіталу; із внутрішніх розрахунків – заб.-ть під.-ва пов’язаним сторонам та кредиторська заб.-ть з внутрішньовідомчих розрахунків. У ста. “Інші поточні зобов’язання” від.-ся суми зобов’язань,які не можуть бути включеними до інших статей, наведених у розділі ”Поточні зобов’язання”. Усього за розділомIV сума за рядками: короткострокові кредити банків; поточна заб.-ть за дов.-ми зоб.-ми; векселі видані; кре.-ка заб.-ть за товари, роботи, послуги; поточні зоб.-ня за розрахунками (з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, їз внутрішніх розрахунків); інші поточні зоб.-ня.
8.Структура та оцінка оборотних активів і витрат майбутніх періодів. Техніка розрахунку підсумків за розділом. Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, прзначені для реалізації чи споживання пртягом операційного циклу чи пртягом дванадцяти місяців з дати балансу. У ста.”Виробничі запаси” показується вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу. У ста.”Тварини на вирощуванні та відгодівлі” відображається вартість: дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кроликів, дорослих тварин, вибракуваних із основного стада для реалізації, та молодняку тварин. У ста.”Незавершене виробництво” показуються витрати на нез.-не вир.-во і незавершене роботи (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва і валова заборгованість замовників за будівельними контрактами. У ста.”Готова продукція ” показуються запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. У ста. “Товари” показується вартість товарів, які придбані підприємствами для наступного продажу(без торгової націнки).Уста.”Векселі одержані” показується заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями. У ста. “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги” відображається заб.-ть покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи та послуги (крім збор.-сті, яка забезпечена векселем). У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської збор.-сті резерву сумнівних боргів. Сума резерву сумнівних боргів наводиться у дужках. У ста. “Деб.-ка заб.-ть за розрахунками з бюджетом” – деб.-ка заб.-ть фінансових і податковах органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету. У ста.”Деб.-ка заб.-ть за виданими авансами ” –сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів. У ста.”Деб.-ка заб.-ть з нарахованих доходів” –сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню. У ста.”Деб.-ка заб.-ть із внутрішніх розрахунків” –показується заб.-ть пов’язаних сторін та деб.-ка заб.-ть із внутрішньовідомчих розрахунків.У ста. “Інша поточна деб.-ка заб.-ть” -заб.-ть дебіторів, яка не може бути включена до інших статей деб.-ої заб.-ті та яка відображається у складі оборотних активів. У ста. “Поточні фінансові івестиції” – від.-ся фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).Уста.”Грошові кошти та їх еквіваленти ” –кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У ста. “Інші оборотні активи” –від.-ся суми оборотних активів, які не можуть бути включені до статей розділу “Оборотні активи”. У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних перводів, але належать до наступних звітних періодів.Усього за розділомII сума значень за рядками: виробничі запаси; тварини на вирощуванні та відгодівлі; незавершене виробництво; готова продукція; товари; векселі одержані; деб.-ка заб.-ть за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість; деб.-ка заб.-ть за роз.-ми з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків;Інша поточна дебіторська заборгованість; поточнв фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти в нац. валюті і в іноземній валюті; інші оборотнв активи.







10.Структура та оцінка довгострокових зобовязань. Техніка розрахунку підсумків за розділом.
Довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями. Довгострокові зобов’язання знаходяться в пасиві балансу. Структура цих зобов’язань така:
Довгострокові кредити банків - сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням.
Інші довгострокові фінансові зобов'язання сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки.
Відстрочені податкові зобов'язання сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.
Інші довгострокові зобов'язання показується сума довгострокових зобов’язань , які не можуть бути включені до інших статей розділу „довгострокові зобовязання”.
Підсумок отриманих статей в пасиві балансу і буде загальною сумою довгострокових зобов’язань.
Зобов’язання на яке нараховується відсотки та яке підлягає погашенню протягом 12 мі-ців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов’язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж 12 м-ців та до затвердження фін звітності. Існує угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове.
Довг. Зобов за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов’язань на вимогу кредитора (позикодавця), у разі порушення певних умов, пов’язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим якщо:
- позикодавець, до затвердження фін звітності, погодився не вимагати погашення зобов’язання в наслідок порушення;
- не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом 12 м-ців з дати балансу.
Довгострокові зобов’язання на які нараховуються відсотки відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов’язань.
29.Структура та оцінка забезпечень балансу. Техніка розрахунку підсумків за відповідним розділом. Забезпечення ств. при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі ек. вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється ств. забезпечення для покриття майб. збитків від діяльності п-ва.
Обов’язково ств. забезпечення для відшкодування наступних операційних витрат на:
-виплату відпусток працівникам;-додаткове пенсійне забезпечення;-виконання гарантійних зобов’язань;-реструктуризація;-виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів.
Суми створених забезпечень визнаються витратами.
Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів, необхідних для погашення відповідного зобов’язання, на дату балансу.
Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.
У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються нараховані у зв.періоді майб. витрати та платежі, величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх оцінок, а також залишки коштів цільового фін-ня і цільових надходжень, які отримані з бюджету та ін.джерел.
У рядку 420 „Цільове фінансування” відображають залишок коштів цільового фін-ня. Отриманих для здійснення заходів цільового призначення і, в тому числі, отриману гуманітарну допомогу. Кошти цільового фінансування можуть надходити у вигляді субсидій, асигнувань з бюджету та позабюджетних фондів, цільових внесків фізичних та юридичних осіб.
12.Призначення та структура звіту про власний капітал. Причини змін у власному капіталі та їх вплив на статі капіталу.
Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
У структурі власного капіталу виділяють такі статті:
„Залишок на початок року” та „залишок на кінець року” показують суми власного капіталу на початок і на кінець року.
„Зміна облікової політики , виправленні помилок, інші зміни” відображають суми коригувань передбачених положенням СБО 6 „Виправлення помилок і змін у фінансових звітах”.
„Скоригований залишок на початок року” показує залишок власного капіталу на початок звітного року після внесення відповідних коригувань.
„Переоцінка активів „ наводяться дані які відображають збільшення або зменшення ВК в результатті переоцінки ОЗ та інших активів.
„Чистий прибуток (Збиток)” пока-ся сума чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати.
„Розподіл прибутку” наводиться сума дивідендів, дані про інший розподіл прибутку між учасниками підприємства або спрямування прибутку до статутного, резервного капіталу.
„Внески учасників” наводяться дані про збільшення стат.кап. та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасникіу за внесками до статутного капіталу п-ва.
„Вилучення капіталу” наводяться дані про зменшення власного капіталу п-ва внаслідок виходу учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості або з інших причин.
„Інші зміни” в капіталі дані про всі інші зміни у власному капіталі, що не були включені до вищеназваних статей, зокрема, списання невідшкодованих збитків, безкоштовно отримані кативи та інші зміни.
„Разом змін в капіталі” наводиться підсумок всіх змін, які відбулися у названих статтях
Основні терміни
Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників(учасників) до капіталу підприємств. Пайовий капітал - суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчим документами. Додатковий капітал - суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, також суми дооцінки необоротних активів І фінансових інструментів та вартість необоротних актив безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу. Резервний капітал - капітал, створений відповідно до чинного законодавства та установчих документів рахунок нерозподіленого прибутку. Вилучений капітал - фактична вартість викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепрода;анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.Неоппачений капітал - заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками статутного капіталу підприємства;ГБК=І(СтатК + ДодК + РезК + НРП - БилК - НеоплК)
Зміни у власному капіталі повязані із внесенням певних змін облікової політики, виправлення помилок та внесення певних коригувань.
У статтях "Залишок на початок року" та "Залишок на кінець року" показують суми власного капіталу початок (не скоригований залишок) і кінець року.У статтях "Зміна облікової політики", "Виправлення помилок" та "Інші зміни" відображаюті суми коригувань, передбачених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".
У статті "Скоригований залишок" показується залишок власного капіталу на початок звітного року після внесення відповідних коригувань.
Виділяють такі зміни у власному капіталі: переоцінка активів, чистий прибуток та його розподіл, внески власників, вилучення капіталу, інші зміни.





11.Структура та оцінка власного капіталу балансу. Техніка розрахунку підсумків балансу.
Власний капітал знаходиться у пасиві балансу. А пасив у свою чергу складається з таких розділів:
Пасив = Власний капітал + Зобовязання (забезпечення, довгострокові та поточні зобов’язання, доходи майбутніх періодів)
Структура ВК включає: статутний, пайовий, додатково вкладений, інший додатковий капітал, резервний капітал , нерозподілений пробуток, вилучений та неоплачений капітал
Техніка складання розділу «Власний капітал» пасиву балансу включає такі статті:
Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які євнеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких непередбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статі суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.
Пайовий капітал - суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарське підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчим документами.
Додатково вкладений капітал – акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Інші підприємства відображають у цій статті суму капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал.
Інший додатковий капітал - сума дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів та вартість необоротних активів безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.
Резервний капітал – сума резервів , створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів , за рахунок нерозподіленого прибутку.
Вилучений капітал - фактична вартість викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепрода;анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.
Неоппачений капітал - сума заборгованості власників (учасників) господарського товариства за внесками статутного капіталу підприємства.
Сума ВК=(СтатК + ДодК + РезК + НРП - ВилК - НеоплК)
30. Надання інформації про сегменти діяльності. Склад та структура форми №6 річної фінансової звітності
Інформація про звітні сегменти наводиться в Додатку до річної ФЗ „Інф-я за сегментами” – ф№6.
Звітний сегмент – господарський або геогр. сегмент, який визначений п-вом за критеріями, наведених у пунктах 6-9 П(с)БО 29.
Господарський сегмент – відокремлювана частина д-ті п-ва з в-ва та/або продажу виду пр-ї, яка відрізняється від інших: видом пр-ї,; способом отримання доходу; хар-м вир. процесу; категорією покупців.
Географічний сегмент – відокремлювана частина д-ті п-ва з в-ва та/або продажу певного виду продукції у конкретному ек. Середовищі, яка відрізняється від інших: ек. і політичними умовами географічного регіону; взаємозв’язком між д-тю в різних географічних регіонах; територіальним розташуванням в-ва пр-ї або покупців пр-ї; характерними для географічного регіону ризиками д-ті; правилами валютного контролю і валютними ризиками в таких регіонах.
Інформація щодо сегментів розкривається трьох розділах:
Показники пріоритетних звітних сегментів;
Показники за допоміжними звітними сегментами;
Пок-и за допоміжними звітними географічними сегментами.
Найбільш деталізована інф-я подається за пріоритетними звітними сегментами. Щодо цих сегментів наводять доходи та витрати за основною д-тю. Інші доходи та витрати наводяться у випадках, коли вони можуть бути безпосередньо пов’язані з діяльністю сегмента.
До складу звітних сегментів не включаються: адміністративні витрати та втрати на збут, які пов’язані з діяльністю п-ва в цілому і не можуть бути віднесені до окремого сегмента; витрати з податку на прибуток; надзвичайні витрати, якщо їх виникнення прямо не пов’язано з певним звітним сегментом. Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати наводяться в сумі, яка безпосередньо стосується звітного сегменту. За кожним звітним сегментом у розд1 наводиться інформація про суму аморт.відрах. і капітальних інвестицій.
У розд.1 Додатка до річної фін.зв-і наводяться дані про балансову вартість активів і зобов’язань пріоритетних звітних сегментів і нерозподілені статті. Сукупні дані про активи і зобов’язання за звітними сегментами та нерозп. статтями мають узгодження із відповідними загальними показниками фінансової звітності п-ва.

31. Вплив гіперінфляції на показники фінансової звітності
Показники річної фінансової звітності підприємства за умовами досягнення значення кумулятивного приросту 90 і більше відсотків підлягають коригуванню з застосуванням коефіцієнта коригування.
Оцінка статей балансу за попередній рік визнається балансовою вартістю відповідних активів, власного капіталу і зобов’язань звітного року, якщо значення кумулятивного приросту інфляції не перевищує 90%. Офіційно вважається, що гіперінфляція в Україні завершилась.
Індекс інфляції – індекс інфляції, оприлюднений центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Корегування показників балансу
Монетарні активи та монетарні зобов’язання, які згідно з угодою між підприємством та ін. стороною підлягають індексації, відображаються в балансі в сумі, передбаченою угодою. Показники інших монетарних статей не корегуються. Показники немонетарних статей (ПНС), відображені за справедливою вартістю, визначеною на дату балансу, не коригуються, я ті, що не на дату балансу – коригуються з використанням індексу інфляції на дату переоцінки. ПНС, відображені за первісною або залиш.вартістю, коригуються із застосування індексу інфляції на дату визнання відповідного активу, зобов’язання і вл.кап.
Скоригована вартість нем.активів(НА) зменшується до суми очік.відшкодування від майбутнього використання відповідних активів, якщо вона перевищує таку суму. Якщо п-во придбало активи на умовах відстрочення платежу без сплати %, унаслідок чого суму % визначити неможливо, вартість таких активів коригується із застосування індексу інфляції з дати платежу.
На поч.першого звітного року, в якому застосовується Положення ПС(стандарту)22, суми до оцінки активів, наведенні у складі вл.капіталу, до скоригованого балансу не включаються, а показником нерозподіленого прибутку визнається різниця між сумою скоригованих показників нерозподіленого активу та сумою скоригованих показників пасиву балансу.
Коригування показників звіту про фінансові результати
Усі показники звіту про фінансові результати і тов-в коригуються із застосуванням коеф. коригування. Якщо доходи і витрати протягом зв.періоду визнавалися майже рівномірно, п-во може застосувати сер.індекс інфл-ї протягом цього періоду до заг.суми доходів і витрат. Сер.індекс інфл-ї не застосовується до витрат і доходів, пов’язаних з немонетарними статтями, визнаними активами або зобов’язаннями в попередніх звітних періодах.
Показники чис.прибутку і скориг.приб. на 1 просту акцію для скор-го звіду про фін. Рез-ти розрах. з урахуванням даних про чистий приб., визначений із застосування Положення (стандарту)22.
Коригування показників звіту про рух гр.коштів
Скориговані показники розділу 1 звіту про рух грошових коштів визначаються згідно з П(с) БО 4 з урахуванням відповідних статей скоригованого балансу та скориг. Звіту про фін.фін. рез. Сума нарахованих та сплачених %, сплаченого податку на прибуток, надходження гр..коштів унаслідок надзвичайних подій, коригуються з використання м індексу інфляції на дату їх визнання.
Коригування показників звіту про власний капітал здійснюються згідно з П(с)БО 5.
У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:
1) факт коригування показників звітності із застосуванням Положення стандарту 22;
2) суму коригування амортизації основних засобів;
3) розрахунок амортизації основних засобів;
4) індекс інфляції на дату балансу і зміни індексу інфляції протягом поточного та попереднього звітного періодів.








4. Призначення звіту про фін. результати. Визначення елементів звіту та класифікація доходів та витрат за формулою.
Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Вимоги П(С)БО З стосуються підприємств, організацій, установ і інших юридичних осіб (далі підприємств) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
Структура Звіту про фінансові результати
Елементи звіту: визначення, визнання та оцінка
Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період. Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до
зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період. Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати. Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Основна діяльність - операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. Надзвичайна подія - подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.
5. Порядок визначення чистого доходу, валового прибутку, прибутку від операційної діяльності, прибутку від звичайної д-ті, чистого прибутку у звіті про фін. результати.
Процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду і заповнення розділу І Звіту про фінансові: 1.Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг); 2. Розрахунок валового прибутку (збитку);3. Визначення фінансового результату - прибутку (збитку) - від операційної діяльності; 4.Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування; 5.Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності; 6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.
Результати кроків 1, 2 та 4 розраховуються під час складання звіту форми №2.
Чистий дохід - дохід мінус непрямі податки та інші вирахування з доходу, Валовий прибуток - різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), Фінансовий результат опер, діяльності - Валовий прибуток плюс операційні доходи мінус операційні витрати, Фінансовий результат звич. діяльності до оподаткування - Фінансовий результат від операційної діяльності плюс доходи звичайної діяльності мінус витрати звичайної діяльності, Чистий прибуток - алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.





6. Призначення балансу. Осн. елементи звіту. Принципи класифікації статей балансу п-ва. Структура балансу.
Баланс надає користувачам повну, правдиву та неупереджену інформацію про фінансовий стан підприємства на
звітну дату. У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства. Згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).
Рівняння балансу
Сума активів балансу = сума зобов'язань та власного капіталу.
АКТИВ- Необоротні активи, Оборотні активи, Витрати майбутніх періодів
ПАСИВ- Власний капітал, Забезпечення, Довгострокові зобов’язання, Короткострокові зобов’язання, Доходи майбутніх періодів.
Основні терміни
Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому. Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати
балансу. Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів (еквівалентів грошових коштів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг Необоротні активи - всі активи, що не є оборотними. Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.
Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи здати балансу. Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.