Хронологічний довідник
Бл. 1 млн. –11 тис. років тому – доба давнього кам’яного віку – палеоліту. Поява найдавніших людей у Закарпатті, Подністров’ї, Донбасі та ін. 150–35 тис. років тому первісна людина навчилася добувати вогонь, будувати штучні житла. 35–11 тис. років тому з’явився сучасний тип людини – людина розумна (Homo Sapiens).
Х–VІ тис. до н. е. – доба середнього кам’яного віку – мезоліту. Закінчився льодовиковий період, сформувалися сучасні ландшафт, клімат, флора та фауна. Людина приручила собаку, винайшла лук із стрілами, опанувала рибальство, навчилася виготовляти найпростіший посуд.
VІ–ІV тис. до н. е. – доба нового кам’яного віку – неоліту. Відбулася “неолітична революція”: перехід до землеробства й скотарства.
ІV–ІІІ тис. до н. е. – мідний вік (енеоліт). З’являються вироби з міді та золота, колісний транспорт, зароджується орне землеробство з використанням плуга.
Бл. 3500–2700 років до н. е. – найвищого розвитку набула Трипільська культура.
ІІІ–І тис. до н. е. – епоха бронзи, завершальний етап первіснообщинного ладу та переходу до класового суспільства. Відбувся перший великий поділ праці: тваринництво остаточно відокремилося від хліборобства.
Х–VІІ ст. до н. е. – кіммерійський період, початок залізної доби.
VІІІ–VІ ст. до н. е. – виникнення грецьких міст–держав у Північному Причорномор’ї та у Криму.
VІІ–ІІІ ст. до н. е. – період панування на українських землях скіфів.
V ст. до н. е. – заснування Боспорського царства у Криму.
ІІІ ст. до н. е. –ІІІ ст. н.е. – панування сарматів у причорноморських степах.
І–ІІ ст. н. е. – найдавніші письмові згадки про слов’ян (венеди, ставани) у працях античних істориків та географів (Пліній Старший, Тацит, Птоломей та ін.).
ІІ–ІІІ ст. н. е. – навала готів – германських племен.
ІV–V ст. н. е. – навала гунів, завершення античного періоду європейської історії.
ІV–VІІ ст. н. е. – письмові відомості про антів та склавинів. Кін. V– перша пол. VІ ст. – ймовірний період князювання легендарного князя Кия. VІ–VІІ ст. – велике розселення слов’ян та поділ їх на східних, західних та південних.
VІ– ІХ ст. н.е. – існування на території сучасної України східнослов’янських союзів племен, формування у Подніпров’ї Руської землі з центром у Києві.
838–839 рр. – посольство “русів” до Константинополя та інших країн.
Бл. 860–882 рр. – правління літописних князів Аскольда і Дира.
860, 866 рр. – походи руського війська на чолі з Аскольдом на Константинополь. Хрещення Аскольда.
Бл. 882–912 рр. –князювання Олега.
907, 911 рр. – літописні відомості про походи Олега на Константинополь та заключення мирних договорів.
912–945 рр. – князювання Ігора.
941, 944 рр. – походи Ігоря на Візантію.
945 р. – повстання древлян, вбивство Ігоря.
945–957 (964) рр. – князювання Ольги.
946 р. – мирне посольство у Константинополь, хрещення Ольги.
959 р. – посольство Ольги до германського імператора Оттона.
957 (964) – 972 рр. – князювання Святослава.
964–966 рр. – розгром Святославом в’ятичів, волзьких булгар, хазарського каганату.
968–972 рр. – походи князя Святослава у Болгарію та війни з Візантією.
972–978 рр. – князювання Ярополка Святославича.
978–1015 рр. – князювання Володимира Великого.
988 р. – літописна дата запровадження на Русі християнства.
989–996 рр. – у Києві споруджено Десятинну церкву.
1015–1019 рр. – міжусобна боротьба синів Володимира, загибель Бориса й Гліба.
1019–1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого.
1030–ті рр. – запроваджено норм законів “Руської правди” (“Правди Ярослава”).
1036–1037 рр. – розгром печенігів. Початок будівництва у Києві Собору св. Софії. Створено першу бібліотеку.
1037–1050 рр. –Іларіон написав “Слово про Закон і Благодать”.
1051 р. – засновано Києво–Печерський монастир. Іларіона призначено київським митрополитом.
1054–1093 рр. – князювання синів Ярослава Мудрого – Ізяслава, Всеволода і Святополка. “Тріумвірат” Ярославичів (1054-1073 рр.).
1068 р. – перший великий напад половців на Русь. Поразка Ярославичів на р.Альті. Народне повстання у Києві.
1072 р. – укладено збірник правових норм (“ Правди Ярославичів”).
1076 р. – підготовлено відомий літературний твір "Ізборник".
1093–1113 рр. – князювання Святополка Ізяславича.
1097 р. – з’їзд (“снем”) князів у Любечі; встановлення вотчинної форми правління.
1113 р. – повстання киян. Нестор–літописець зредактував “Повість врем’яних літ”.
1113–1125 рр. – князювання Володимира Мономаха.
1125 – 1132 рр. - князювання Мстислава Володимировича. У 30-40-х рр. ХІІ ст. посилилися процеси феодальної (політичної) роздробленості Русі.
1124-1153 рр. – князювання у Галичині Володимирка Володаревича (Галицького). У 1141–1144 рр. відбулося об’єднання галицьких земель з центром у Галичі.
1152-1187 рр. – князювання у Галичині Ярослава Осмомисла.
1169 р. – коаліція князів на чолі з Андрієм Боголюбським захопила і знищила Київ.
1170-1205 рр.- князювання на Волині і у Галичині Романа Мстиславовича.
1185 р. – похід новгород–сіверського князя Ігоря Святославича проти половців (“Слово о полку Ігоревім”).
1187, 1189 рр. – перші літописні згадки етноніма “Україна”.
1199 р. – князь Роман Мстиславович об’єднав Волинь і Галичину.
1205–1238 рр. – боротьба за галицько–волинські землі.
1223 р. – поразка русько–половецького війська від монголо–татар на р. Калка.
1237–1238 рр. – розгром Д. Галицьким німецьких рицарів під Дорогочином на півночі Волині; утвердження влади Д. Галицького у Галичині (князював до 1264 р.). На Волині до1269 р. князював Василько Романович.
1239–1241 рр. – захоплення монголо–татарами українських земель.
1240 р. – перша письмова згадка слова “козак” у Початковій монгольській хроніці. Монголо-татари захопили Київ.
1245 р. –Данило Галицький розгромив угорсько–польські війська під Ярославом.
1253 р. – коронація Д. Галицького у м. Дорогочині.
1254–1255 рр. – перемога Д. Галицького над ордою Куремси під Крем’янцем.
1256 р. – перша літописна згадка про м. Львів.
1264 р. – смерть Д. Галицького; похований у м.Холм.
1264 – 1301 рр. – князювання у Галичині Лева І Даниловича.
1272 – 1288 рр. – князювання на Волині Володимира Васильковича.
1288 – 1292 рр. – князювання у Гал.-Волинському князівстві Мстислава Даниловича.
1300 р. – перенесення митрополичої кафедри з Києва до Володимира–на–Клязьмі. (згодом митрополит переїхав до Москви).
1301 – 1308 рр. – князювання Юрія Львовича.
1303 р. – утворення галицької православної митрополії. Поява терміну “Мала Русь”.
1308 – 1323 рр. – князювання Андрія та Лева ІІ Юрійовичів.
1323–1324 рр. – приєднання до Литви Київської, Берестейської та Дорогочинської земель.
1324 р. – перша писемна згадка про дію магдебурзького права в українських містах (Володимир–Волинський). Згодом це право отримали також міста Сянок (1339 р.), Львів (1356 р.), Кам’янець–Подільський (1374 р.), Луцьк (1432 р.) та ін.
1325 – 1340 рр. – князювання Болеслава Юрія ІІ (Тройденовича).
1340, 1349 рр. – походи польського короля Казимира ІІІ на Львів. Приєднання Галичини до Польщі.
1340 – 1385 рр. – князювання на Волині Любарта (Дмитра) Гедиміновича.
1359 р. – приєднання Буковини до Молдавського князівства.
1362 р. – перемога литовсько–руських військ над татарами у битві на р. Сині Води (Синюха) на Поділлі.
1370–1387 рр. – Галичина знаходилася під владою Угорщини.
1377 р. – захоплення Угорщиною Холмщини і Белзщини.
1380 р. – участь у Куликівській битві волинського князя Боброка.
1385 р. – Кревська унія між Литвою й Польщею.
1387 р. – остаточне приєднання Галичини до Польщі.
1393 р. – приєднання Поділля до Польського Королівства.
1399 р. – ліквідація удільного устрою українських земель у складі Литви. Поразка литовсько–руських військ під проводом Вітовта від ординців на р. Ворскла.
1410 р. – Грюнвальдська битва. Перемога над Тевтонським орденом.
1413 р. – Городельська унія між Литвою і Польщею.
1415 р. – спорудження фортеці Хаджибей (тепер Одеса).
1415–1420 рр. – утворення Вітовтом окремої Київської митрополії.
1419–1434 рр. – гуситський рух у Чехії з участю українських князів.
1425 р. – У Львові укладено перший реєстр міських ремісничих цехів.
1432–1440 рр. – громадянська війна у Литві та боротьба українських і білоруських князів за автономію.
1433–1434 рр. – утворення у складі Польського королівства Руського воєводства (Перемишльська, Сяноцька, Львівська, Галицька землі). Запровадження земських та гродських судів.
1434 р. – остаточне приєднання західного Поділля до Польського королівства. Утворення Подільського воєводства. Урівняння в правах української православної шляхти з католицькою.
1435 р. – поразка українсько–білоруських князів під проводом Свидригайла на р. Швянті під Вількомиром (тепер м. Укмерге у Литві). Загинуло 13 руських князів, 42 – потрапили у полон.
1440 р. – відновлення Київського та Волинського удільних князівств.
1440–1452 рр. – правління останнього волинського князя Свидригайла.
1447 р. – перший напад кримських татар на українські землі.
1449 р. – відокремлення Кримського ханства від Золотої Орди.
Бл. 1450–1494 рр. – життя і діяльність Юрія Котермака (Дрогобича) – першого відомого у Європі українського вченого, ректора і професора Болонського і Краківського університетів, першого українського автора друкованої книги і друкованого вірша.
1452 р. – остаточна ліквідація Волинського князівства.
1454–1470 рр. – правління останнього київського князя Семена Олельковича. У 1471 р. Київське князівство було остаточно ліквідовано.
1458 р. – відокремлення київської митрополії від московської.
1462 р. – утворення Белзького воєводства з центром у м. Белз.
1475 р. – вторгнення турків у Крим і перетворення Кримського ханства на васала султанської Туреччини.
1479 р. – кримські орди Менглі–Гірея здійснили напад на Поділля.
1481 р. – змова українських князів М.Олельковича, І.Гольшанського та Ф.Бєльського проти Литви.
1482 р. – великий напад кримських татар на Київ за намовою Москви.
1489 р. – дата першої згадки про козаків на Поділлі у "Хроніці польській" М.Бєльського.
1490–1492 рр. – повстання селян на Покутті під проводом Мухи.
1491 р. – у Кракові Швайпольт Фіоль видав перші кириличні книги.
1492 р. – перша документальна згадка про козаків на Дніпрі у листі великого литовського князя Олександра.
1503 р. – найдавніша писемна згадка про кобзарів.
1508 р. – повстання української та білоруської шляхти на чолі з князем М.Глинським проти Литви.
1526 р. – захоплення Закарпаття Угорщиною (Трансільванією).
1529 р. – перша писемна згадка про опришків. Запровадження І Литовського статуту.
1553–1556 рр. – будівництвом князем Д.Вишневецьким фортеці на острові Хортиця (Мала Хортиця).
1556–1561 рр. – на Рівненщині створене Пересопницьке Євангеліє.
1562–1563 рр. – похід Д.Вишневецького у Молдавію, ув’язнення й страта його у Стамбулі.
1564–1566 рр. – адміністративна реформа у Великому Князівстві Литовському з встановленням на українських землях Київського, Волинського і Брацлавського воєводств; запроваджено земські суди.
1566 р. –ІІ Литовський статут.
1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої. Перехід українських земель під юрисдикцію Польської держави.
1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої. Приєднання до Корони Польської Київського, Волинського і Брацлавського воєводств та Підляшшя.
1572 р. – універсал короля Сигізмунда ІІ Августа про формування із запорожців 300 реєстрових козаків.
1574 р. – І.Федоров у Львові видав Апостол – першу друковану книгу на українських землях та перший у Східній Європі Буквар (т.зв. львівська „Граматика”).
1575 р. – походи козаків на чолі з гетьманами Іваном Свирговським та Богданом Ружинським у Молдавію, Волощину, Крим і Туреччину.
1576–1577 рр. – в Острозі засновано школу, друкарню та науковий гурток.
1577 р. – похід запорозьких козаків під проводом Івана Підкови у Молдавію. І.Підкова був проголошений молдавським господарем; у 1578 р. страчений поляками у Львові.
1578 р. – "козацька реформа" польського короля Стефана Баторія: встановлення 500 чол. реєстру, окремої юрисдикції, платні, арсеналу й шпиталю у містечку Терехтемирів.
1581 р. – видано Острозьку Біблію – першу повну Біблію церковнослов’янською мовою.
1585–1586 рр. – у Львові засновано православне братство, укладено статут братської школи.
1587 р. – перший друкований полемічний твір "Ключ царства небесного" ректора Острозької школи Г.Смотрицького.
1588 р. – ІІІ Литовський статут. Остаточне закріпачення селян у Литві.
1591–1593 рр. – повстання козаків під проводом К.Косинського.
1594 р. – посольство Священної Римської імперії на чолі з Еріхом Лясотою до запорозьких козаків.
1594–1596 рр. – козацькі походи і війни на чолі із Северином Наливайком та Григорієм Лободою.
1596 р. – церковні собори ( уніатський та православний) у Бресті.
1599–1602 рр. – гетьманування Самійла Кішки – відомого керівника повстань запорожців на турецьких галерах та численних морських походів.
1603–1604 рр. – сухопутні та морські походи запорожців у Крим і Туреччину.
1604–1605 рр. – участь запорожців у поході Лжедмитрія І на Москву.
1609 р. – ухвала польського сейму "Про козаків запорозьких".
1609–1612 рр. – участь запорозьких козаків у поході польсько–литовського війська на Москву.
1613 р. – ухвала польського сейму про ліквідацію козацької юрисдикції.
1614–1622 рр. – гетьманування П.Сагайдачного.
1614–1616 рр. – великі морські походи запорожців на Трапезунд,Синоп, Царгород, Кафу та ін.
1615 р. – у Києві створено православне братство із школою.
1617 р. – заснувані православне братство, школа й шпиталь у Луцьку.
1618–1648 рр. – Тридцятилітня війна у Європі між католиками й протестантами та участь у ній українських козаків.
1618 р. – похід 20–тисячного козацького війська на чолі з П.Сагайдачним на Москву.
1619 р. – укладено Роставицьку угоду, за якою козацький реєстр становив 3000 чол.
1620 р. – в Україні відновлено православну митрополію. П.Сагайдачний звернувся до московського царя з проханням взяти козаків на службу. Битва під Цецорою.
1621 р. – Хотинська війна.
1624 р. – угода козаків з кримським ханом Шагін–Гіреєм про взаємодопомогу у боротьбі з Туреччиною.
1625р. – козацько–селянське повстання під проводом Марка Жмайла. Підписано Куруківську угоду.
1628 р. – похід гетьмана Михайла Дорошенка з 4–тисячним козацьким загоном у Крим на допомогу кримському хану. Під Бахчисараєм М.Дорошенко загинув.
1630 р. – козацько–селянське повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила).
1630–1650–ті рр. – заселення українськими козаками та селянами Слобідської України (теп. землі Харківської, Сумської, Донецької та Луганської областей в Україні, а також Білгородської, Воронезької та Курської у Росії).
1632 р. – утворено Києво–Могилянський колегіум. Польський сейм ухвалив "Статті про заспокоєння грецької віри".
1635 р. – козаки на чолі з І.Сулимою зруйнували польську фортецю Кодак на Дніпрі.
1636 р. – антикатолицький виступ міщан в Острозі.
1637 р. – козацько–селянське повстання під проводом Павла Бута (Павлюка).
1638 р. – повстання під керівництвом Я.Острянина, Д.Гуні та Скидана. Ухвала польським сеймом "Ординації Війська Запорозького реєстрового" з обмеженнями козацьких прав та вольностей.
1645 р. – запрошення урядом Франції 2,5 тисяч запорожців на військову службу.
1647 р. – арешт і втеча Богдана Хмельницького на Запоріжжя.
1648 – 1657 рр. – гетьманування Богдана Хмельницького.
1648 р. – початок національно–визвольної війни (революції). Переможні битви під Жовтими Водами й Корсунем (29 квітня – 6 травня), під Пилявцями (11 – 13 вересня). Похід у Галичину до Львова й Замостя (вересень – листопад). Повернення до Києва (грудень).
1649 р. – великі битви під Зборовим, Збаражем, Лоєвим (червень–серпень). У серпні підписано Зборівську угоду.
1650 р. – похід козацького війська на Молдавію. У Франції вийшов цінний “Опис України” Г. Л. Боплана.
1651 р. – відновлення українсько–польської війни. Героїчна оборона козаками м.Красне та Вінниці (лютий – березень). Битва й оборона під Берестечком (18 – 30 червня). Захоплення литовським військом Києва (липень – серпень). Оборона Білої Церкви й підписання Білоцерківської угоди (вересень).
1652 р. – розгром польського війська під Батогом (22 – 23 травня). Похід козаків у Молдавію. Т.Хмельницький одружився з дочкою молдавського господаря Розандою (серпень).
1653 р. – військові дії на Поділлі та у Молдавії. Поранення й смерть Т.Хмельницького під Сучавою (вересень). Оточення польської армії й підписання угоди під Жванцем (вересень – грудень). Рішення Земського собору у Москві про прийняття України під протекцію царя (1 жовтня). Прибуття в Україну московського посольства на чолі з В.Бутурліним (грудень).
1654 р. – Переяславська рада і присяга українського населення на вірність московському цареві (січень – лютий). У березні у Москві підписано “Березневі статті”, або “Статті Б.Хмельницького”. Продовження військових дій на території Брацлавщини, Білорусі, Поділля.
1655 р. – оборонні битви під Уманню та Охматовим (січень). Наступ на Поділлі (липень – серпень). Визволення Галичини (вересень – жовтень). Бої під Озірною на Поділлі (листопад).
1656 р. – Укладено союз із семигородським князем Юрієм ІІ Ракочієм. Віленське перемир’я між Росією та Польщею (жовтень). Початок московсько–шведської війни (1656–1658 рр.). Організація походу на Польщу 20–тисячного козацького війська київського полковника Антона Ждановича (грудень).
1657 р. – спільні дії семигородського війська та козаків на території Польщі. Захоплення Любліна та Варшави, згодом відступ і поразка союзників на Поділлі (січень – липень). Призначення Юрія Хмельницького спадкоємцем гетьмана Богдана (квітень). Прийняття присяги від білоруської шляхти Пинського повіту, яка прилучалася до української держави (червень). Смерть і похорон Б.Хмельницького (липень – серпень).
1657 – 1659 рр. – гетьманування Івана Виговського.
1657 р. – союз Війська Запорозького із Швецією (жовтень).
1658 р. – громадянська війна; зруйнування Полтави (травень). Гадяцький договір із Польщею (вересень).
1659 р. – Конотопська битва (червень).
1659 – 1663 рр. - гетьманування Юрія Хмельницького.
1659 р. – підписання з Москвою переяславських статей (жовтень).
1660 р. – бої під Чудновим на Волині. Слободищенський трактат із Польщею. Капітуляція російської армії. Початок поділу Війська Запорозького на лівобережне і правобережне.
1661 р. – у Львові засновано медичний факультет першого на українських землях університету (офіційне відкриття Львівського університету відбулося у 1784 р.)
1662 р. – у Москві створено Малоросійський приказ для вирішення українських справ.
1663 – 1665 рр. – гетьманування на Правобережній Україні Павла Тетері.
1663–1664 рр. – похід польських та козацьких військ на Лівобережжя.
1664–1665 рр. – повстання проти польського панування на Правобережній Україні.
1665 р. – І.Брюховецький підписав Московські договірні статті.
1665 – 1676 рр. – гетьманування на Лівобережній Україні Дем'яна Многогрішного.
1667 р. – Андрусівське перемир’я між Польщею та Росією; поділ України на Лівобережну і Правобережну.
1668 р. – короткотривале об'єднання Лівобережної і Правобережної України під правлінням П.Дорошенка.
1669 р. – гетьман Д.Многогрішний підписав Глухівські договірні статті з Москвою. На Правобережжі ухвалено рішення про воєнний союз П.Дорошенка з Туреччиною.
1669–1674 рр. – боротьба П.Дорошенка на Правобережній Україні проти П.Суховія та М.Ханенка.
1671–1672 рр. – війна козаків у союзі з турками проти Польщі на Правобережній Україні.
1672 р. – Бучацький мирний договір між Польщею і Туреччиною; до останньої відійшло Поділля.
1672 – 1687 рр. – гетьманування на Лівобережній Україні Івана Самойловича.
1673–1676 рр. – польсько–турецька війна за Правобережну Україну і Поділля. За Журавненським мирним договором 1676 р. Поділля і значна частина Правобережної України відходили до Туреччини.
1674 р. – похід московсько–козацьких військ на Правобережну Україну. Гетьманом обох сторін Дніпра проголошено І.Самойловича.
1676 р. – похід московсько–козацької армії на Чигирин. П.Дорошенко зрікся гетьманської булави.
1677 – 1681 рр. – гетьманування на Поділлі Юрія Хмельницького.
1677–1678 рр. – чигиринські походи турецько–татарських військ та загонів Ю.Хмельницького на Чигирин.
1677–1681 рр. – московсько–турецька війна за Правобережжя.
1679 р. – примусове переселення населення із Правобережної на Лівобережну Україну.
1681 р. – Бахчисарайський мирний договір між Москвою, Туреччиною і Кримом.
1683 р. – участь українських козаків в обороні Відня.
1685 – 1686 рр. - Київську митрополію остаточно підпорядковано Московському патріархату.
1686 р. – “Вічний мир” між Росією і Польщею.
1686–1699 рр. – участь козаків у російсько–турецьких війнах.
1687 – 1709 рр. – гетьманування Івана Мазепи.
1690–1697 рр. – визвольний рух на Правобережній Україні під проводом С.Палія.
1692 р. – виступ на Запоріжжі Петра Іваненка (Петрика) у союзі з Кримом.
1694 р. – Києво–Могилянський колегіум отримав статус вищого навчального закладу – академії.
1699 р. – за Карловицьким мирним договором між Польщею і Туреччиною значна частина Поділля з Кам'янцем відійшли до Речі Посполитої. Польський сейм ухвалив рішення про ліквідацію козацтва на Київщині і Брацлавщині та про заборону православним займати виборні посади у магістратах.
1700–1704 рр. – боротьба козацтва на Правобережній Україні проти польського панування.
1700–1721 рр. – Північна війна Росії із Швецією.
1701 р. – універсал гетьмана І.Мазепи про встановлення двохденної панщини.
1703–1711 рр. – участь закарпатців у визвольній війні в Угорщині проти австрійських Габсбургів.
1704–1706 рр. – походи військ гетьмана Мазепи на Правобережну Україну, Волинь і Галичину. Арешт і заслання С.Палія. Бойові дії козацьких загонів у Польщі і Литві.
1708 р. – Гетьман І.Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ. Московські війська захопили та спалили Батурин.
1708 – 1722 рр. – гетьманування Івана Скоропадського.
1709 р. – до шведів приєдналися запорожці на чолі з К.Гордієнком. За наказом Петра І зруйновано Стару (Чортомлицьку) Січ. Полтавська битва. Смерть І.Мазепи.
1710 р. – "Конституція" П.Орлика.
1710 – 1742 рр. – гетьманування Орлика в еміграції.
1715 р. – перша писемна згадка про гайдамаків.
1720 р. – заборона Петра І друкувати книги українською мовою. Запровадження на Правобережній Україні та у Галичині уніатської церкви.
1722 р. – вперше в Україні ліквідовано гетьманство. Указом Петра І утворено малоросійську колегію (діяла до 1727 р.).
1727 – 1734 рр. - гетьманування Данила Апостола.
1728–1743 рр. – укладено звід законів “Права, за якими судиться малоросійський народ”.
1734 р. – друга відміна гетьманства; початок діяльності "Правління гетьманського уряду" (діяла до 1750 р.); заснування Нової Січі на р.Підпільній (проіснувала до 1775 р.).
1734–1738 рр. – значне піднесення гайдамацького руху у Правобережній Україні.
1735–1739 рр. – участь козаків у російсько–турецькій війні за вихід до Азовського моря.
1738–1745 рр. – виступи опришків під проводом О.Довбуша у Прикарпатті та Покутті.
1749–1750 рр. – активізація гайдамацького руху.
1750 – 1764 – гетьманування Кирила Розумовського.
1752 р. – утворення на запорозьких землях Нової Сербії – воєнно–адміністративної одиниці, заселеної виходцями з Балкан; заборона запорозьким козакам самостійно обирати кошового отамана.
1756–1763 рр. – участь козаків у Семилітній війні між Росією і Прусією.
1762–1764 рр. – перетворення слобідських козацьких полків на регулярні гусарські.
1764 р. – остаточно ліквідовано гетьманство; утворено Малоросійську ІІ Колегію (діяла до 1786 р.) на чолі з П.Румянцевим. Створено Новоросійську губернію.
1765 р. – ліквідовано полково–сотенний устрій на Слобожанщині; створено Слобідсько–Українську губернію.
1768 р. – Коліївщина – найвище піднесення народно–визвольного руху на Правобережній Україні.
1768–1774 рр. – участь козаків у російсько–турецькій війні за вихід до Чорного моря.
1770–1790–ті рр. – на півдні України і у Криму засновано міста: Олександрівськ (Запоріжжя), Катеринослав (Дніпропетровськ), Миколаїв, Херсон, Севастополь, Одеса та ін.
1772 р. – перший поділ Речі Посполитої; приєднання Галичини до Австрії.
1775 р. – за наказом Катерини ІІ знищено Запорозьку Січ (4 червня ); маніфест про знищення Січі вийшов 3 серпня.
1775–1828 рр. – Задунайська Січ під протекторатом Туреччини.
1783 р. – До Росії приєднано Крим. Указ про остаточне закріпачення селян Лівобережної і Слобідської України. Козацькі полки перетворено на регулярні російські.
1787–1788 рр. – формування Катеринославського і Чорноморського козацького війська.
1787–1791 рр. – участь козаків у черговій російсько–турецькій війні.
1789 р. – “Волинська тривога” – заворушення селян на Волині.
1789–1793 рр. – повстання козаків у с.Турбаях Полтавського полку.
1791 р. – таємна місія В.Капніста до пруського короля з проханням допомоги Україні.
1792 р. – переселення Чорноморського козацького війська на Кубань.
1793 р. – приєднання до Росії Правобережної України (ІІ поділ Речі Посполитої).
1795 р. – приєднання до Росії Західної Волині внаслідок ІІІ поділу Речі Посполитої.
1772 р. – перший поділ Речі Посполитої. До Австрії відійшла Галичина.
1793 р. – другий поділ Речі Посполитої. Росія приєднала Правобережну Україну.
1795 р. – третій поділ Речі Посполитої. Росія приєднала західну Волинь і Східну Холмщину. Більша частина Холмщини відійшла до Австрії.
60-80 рр. ХІХ ст. – утвердження капіталізму на Наддніпрянщині.
1818 р. – у Полтаві засновано масонську ложу “Любов до істини”.
1830-1837 рр. – заснування та діяльність у м. Львові “Руської трійці”.
1821 р. – створення у Тульчині “Південного товариства” декабристів.
1823 р. – створено у Звягелі (Новоград-Волинську) “Товариство об‘єднаних слов’ян”.
1825 р., 14 грудня – повстання декабристів на Сенатській площі в Петербурзі.
1826 р., січень – поразка повстанців Чернігівського полку на Київщині.
1846 р. – виникнення “Кирило-Мифодіївського братства” у Києві.
1848 р. – відбулась демократична революція в Австро-Угорській імперії. Скасовано кріпацтво.
1848 р. – виникнення у Львові “Головної Руської Ради”.
1861 р. – скасування кріпацтва в Наддніпрянщині.
1890 р. – у Львові засновано “Русько-українську радикальну партію” – першу українську політичну партію.
1900 р. – утворено у Харкові “Революційну українську партію” (РУП) – першу українську політичну партію у Наддніпрянській Україні.
1905-1907 рр. – перша буржуазно-демократична революція в Російській імперії.
1908 р. – заснування Товариства українських поступовців (ТУП).
1914-1918 рр. – Перша світова війна.
1914 р. – створення у Львові “Головної Української Ради”. Формування легіону Українських січових стрільців.
1914 р. – створено у Львові Союз Визволення України (СВУ), який діяв у Відні.
4-7 березня 1917 р. – утворено Українську Центральну Раду.
6-8 квітня 1917 р. – відбувся Український національний конгрес.
травень 1917 р. – переговори у Петрограді делегації Центральної Ради з Тимчасовим урядом.
10 червня 1917 р. – Перший Універсал Центральної Ради, проголошення автономії України.
15 червня 1917 р. – створення Генерального секретаріату.
3 липня1917 р .  -- Другий Універсал Центральної
7 листопада 1917 р. – Третій Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки.
4 грудня 1917 р.- Ультиматум РНК Росії Українській Центральній Раді.
22 січня 1918р.- Четвертий Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності Української Народної Республіки.
29 січня 1918р. – бій під Крутами студентського куреня та підрозділів війська УНР з більшовицькою армією.
9 лютого 1918 р.- підписання Брестського миру між УНР та державами Черверного союзу.
29.04.-14.12.1918р. – Гетьманщина Павла Скоропадського.
1 листопада 1918 р. – утворення Західноукраїнської Народної Республіки.
14 листопада1918 р. -- створення Директорії УНР.
14 грудня 1918 р. – прихід Директорії до влади.
22 січня 1919 р. – Акт злуки УНР та ЗУНР.
квітень 1919 р. – перебування Директорії на Рівненщині.
28 квітня1920р. – підписання Варшавського договору між УНР та Польщею.
1920 р.- остаточне встановлення більшовицької влади в Україні.
18 березня 1921 р. – підписання Ризького договору, згідно якого Східна Галичина і Західна Волинь відходили до Польщі.
березень 1921 р. – Х з’їзд ВКП(б). Перехід до НЕПу.
літо 1921 р. – перший голодомор в Україні. Загальні втрати близько 5 млн. осіб.
30 грудня 1922 р. – утворення СРСР, до якого увійшли РРФСР, БРСР, УСРР, ЗФСР.
1923 р. – впровадження політики українізації.
1929 р. – ліквідація НЕПу, згортання українізації.
1929 р. – виникнення у Відні Організації українських націоналістів (ОУН), керівник – полковник Є.Коновалець.
1929-1930 рр. -- суцільна колективізація та розкуркулювання.
1932-1933 рр. – другий голодомор в Україні. Загальні втрати близько 10 млн.осіб.
січень 1937 р., – прийнято нову Конституцію УРСР.
15 березня 1939 р. -- проголошено незалежну Карпатську Україну та обрано президентом держави А.Волошина.
18 березня 1939 р. – майже уся територія Карпатської України була окупована угорськими військами.
23 серпня 1939 року – підписання німецько-радянського договору про ненапад та додаткового таємного протоколу – т.зв.”пакту Ріббентропа-Молотова”.
1 вересня 1939 р. – напад Німеччини на Польщу. Початок П світової війни.
17 вересня 1939 р. – напад СРСР на Польщу, вступ радянських військ на територію Західної України та Західної Білорусії.
28 вересня 1939р. – підписання радянсько-німецького договору про дружбу і кордон.
30 листопада 1939 р. – 12 березня 1940 р. – радянсько-фінська війна. Окупація Радянським Союзом частини території Фінляндії.
28 червня 1940 р. – Радянському Союзу передано Бессарабію та Північну Буковину, що перед тим належали Румунії.
10 лютого 1940 р. – у Кракові створено Революційний провід ОУН на чолі з Степаном Бандерою.Початок розколу в ОУН.
22 червня 1941 р. – напад Німеччини на СРСР. Початок німецько-радянської війни.
22-24 червня 1941 р. – розстріли політичних в’язнів у радянських в’язницях Західної України.
30 червня 1941 р. – проголошення у Львові Акту відновлення незалежності Української держави.Утворення уряду на чолі з Ярославом Стецьком.
5 липня 1941 р. – німцями у Кракові заарештовано Стапана Бандеру.
3 серпня 1941 року – створення “Поліської Січі” Тараса Бульби-Боровця.
осінь 1941 – окупація більшої частини території України нацистською Німеччиною.
Жовтень 1942 року – створення Української Повстанської Армії.
Листопад 1942 р. – радянський контрнаступ під Сталінградом, оточення 6-ої німецької армії генерала Паулюса.
Листопад 1943 р. – вступ радянських військ до Києва.
Листопад 1943 р. – УПА скликає конференцію поневолених народів Східної Європи та Азії у селі Будераж Здолбунівського району Рівненської області.
Грудень 1943 року – таємні українсько-угорські переговори в Будапешті про припинення вогню між УПА та угорською армією.
Лютий 1944 р. – захоплення радянськими військами м. Рівне.
23-25 квітня 1944 р. – найбільша битва між формуваннями УПА та військами НКВД в урочищі Гурби Здолбунівського р-ну., Рівненської обл.
Липень 1944 р. – створення Української Головної Визвольної Ради – уряду українського самостійницького підпілля.
Жовтень 1944 р. - витіснення Червоною армією німецьких військ з території України.
8 травня 1945 року – підписання в Берліні акту капітуляції Німеччини.
2 вересня 1945 р. – підписання акту капітуляції Японії, завершення ІІ Світової війни.
1945 рік
Завершення ІІ Світової війни. УРСР стала членом-співзасновником ООН.
1946 – 1947 рр.
Третій масовий голодомор в УРСР (1946-1947 рр.).
У Галичині ліквідовано греко-католицьку церкву (1946 р.). Створено Закарпатську область.
Започатковано шовіністичну політику “ждановщини” із звинуваченнями діячів української науки і культури у націоналізмі. У 1947 р. запроваджено новий український правопис, наближений до російського.
У Польщі за підтримки урядів СРСР і Чехословаччини здійснено злочинну акцію “Вісла” по переселенню бл. 150 тис. західних українців (1947 р.).
В СРСР проведено наймасовішу у повоєнний період депортацію українців із західних областей (бл. 78 тис. чол.); здійснено грошову реформу та відмінено карткову систему (1947 р.).
1948 – 1952 рр.
Генеральна Асамблея ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини (1948 р.).
Прийнято Державний гімн, герб і прапор УРСР (1949 р.).
На Закарпатті ліквідовано уніатську церкву (1949 р.).
У с. Білогорщі поблизу Львова загинув командир УПА Р.Шухевич (1950 р.).
В СРСР пройшли репресивно-ідеологічні кампанії нищення генетичної науки (“лисенківщина”, 1948 р.); проти “безродних космополітів-антипатріотів” і низькопоклонства перед Заходом (1949-1950 рр.); “рішучої боротьби з проявами українського буржуазного націоналізму” та ін. Редакцію журналу “Дніпро” звинувачено в антинародності і формалізмі. У 1951 р. розкритиковано вірш В.Сосюри “Любіть Україну”, лібрето опери О.Корнійчука “Богдан Хмельницький” та ін. Проведено чергову “чистку” в КП(б)У. У 1952 р. ВКП(б) була перейменована у КПРС, відповідно КП(б)У – у КПУ.
1953 – 1955 рр.
В СРСР після смерті Й.Сталіна розпочалися процеси десталінізації і лібералізації. Керівником партії у вересні 1953 р. обрано М.Хрущова; вийшли укази про скасування військових трибуналів та “особливої наради” МВС, постанов 30-х років про здійснення терористичних актів, а також розпочався перегляд рішень колишніх колегій ОДПУ, “трійок НКВС” і т.п. У грудні винесено смертний вирок Л.Берії. В УРСР Компартію очолив О.Кириченко – перший українець на цій посаді.
Ухвалено постанови та проведено масові акції по відзначенню З00-річчя “возз’єднання” України з Росією (1953-1954 рр.). Розпочалася кампанія освоєння цілинних і перелогових земель (1954 р.).
Проведено зміни в адміністративному устрої УРСР: Кримську область передано зі складу РРФСР до УРСР; створено Черкаську область; ліквідовано Ізмаїльську та включено її до Одеської; місто Проскурів перейменовано у м. Хмельницький, Кам’янець-Подільська область – у Хмельницьку.
Відбувся розкол у закордонних частинах ОУН-Б (1954-1955 рр.). Прихильники Л.Ребета оформили групу “ОУН за кордоном” (ОУНз).
Українські політичні в’язні мордовських таборів передали “Відкритий лист до ООН” – один з перших документів “самвидаву” (1955 р.).
1956 – 1960 рр.
На ХХ з’їзді КПРС (1956 р.) М.Хрущов зробив доповідь про культ особи Сталіна. Згодом ЦК КПРС ухвалив постанову про подолання культу особи та його наслідки.
Розпочалася антицерковна кампанія. Закрито багато церков і монастирів.
Ліквідовано Дрогобицьку область та включено її до складу Львівської області.
Л.Лук’яненко створив опозиційну Українську робітничо-селянську спілку з вимогами конституційного права виходу УРСР зі складу СРСР (1959-1960 рр.). У Києві “шестидесятники” утворили Клуб творчої молоді (КТМ, 1960 р.).
В Узбекистані утворено перші ініціативні групи та організовано перші звернення кримських татар з вимогою повернення на історичну батьківщину (1956 р.).
До переліку проголошених Конгресом США щорічних “Тижнів поневолених націй” увійшла і українська.
У Мюнхені агентом КДБ Б.Сташинським вбито Л.Ребета (1957 р.), згодом С.Бандеру (1959 р.). Суд над вбивцею відбувся у Німеччині у 1962 р.
1961 – 1964 рр.
В СРСР проголошено програму будівництва комуністичного суспільства (1961 р.) Ю.Гагарін вперше в історії здійснив політ людини у космос. Проведено кампанію боротьби із “проявами формалізму і абстракціонізму” у літературі та мистецтві.
Місто Сталіно перейменовано 1961 р. у Донецьк (Донецька область), Станіслав 1962 р – в Івано-Франківськ (Івано-Франківська область).
У зв’язку з підвищенням цін у Києві розповсюджувалися листівки із закликом до протесту (1962 р.); у Кривому Розі відбувся робітничий страйк (1963 р).
У 1963 р. у Києві (КДУ) відбулася представницька наукова конференція з вимогою надати українській мові статус державної.
Першим Секретарем ЦК КПУ у 1963 р. призначено П.Шелеста (1963-1972 рр.). У жовтні 1964 р. Першим секретарем ЦК КПРС обрано Л.І.Брежнєва.
У 1964 р. у Київському університеті знищено вітраж на пошану великого Кобзаря, виконаний А.Горською, П.Заливахою, Г.Зубченко та Л.Семикіною. У Державній бібліотеці АН УРСР Погружальський здійснив зумисну пожежу.
1965 – 1967 рр.
У 1965-1966 рр. пройшла велика хвиля арештів та судових процесів над українськими діячами. І.Дзюба виступив із працею “Інтернаціоналізм чи русифікація?”, що згодом без дозволу автора вийшла у “самвидаві”. У Парижі вийшов друком збірник В.Чорновола “Лихо з розуму” про долю українських політв’язнів. Відомий український учений М.Брайчевський написав дискусійну полемічну розвідку “Приєднання чи возз’єднання?”.
У 1967 р. у Києві біля пам’ятника Т.Шеченкові та біля будинку ЦК КПУ відбулися демонстрації протесту та сутички з міліцією з приводу арешту учасників Шевченківського вечора. Заарештовано учасників нелегальної організації “Український Національний Фронт”.
У 1967 р у Нью-Йорку засновано Світовий Конгрес Вільних Українців (СКВУ).
1968 – 1969 рр.
У журналі “Вітчизна” (січень 1968 р.) опубліковано роман О.Гончара “Собор”, що був згодом брутально розкритикований, як “політично шкідливий твір, що пропагує елементи націоналізму, в спотвореному світлі зображує радянську дійсність”.
Відомі українські діячі та представники української інтелігенції і молоді направили листи до радянського керівництва з протестом проти нової хвилі політичних репресій і закритих судових процесів, проти російщення України (1968 р.).
У Києві здійснив акт самоспалення колишній воїн УПА і в’язень сталінських таборів Василь Макух (1968 р.).
У Чернівцях та в інших містах УРСР розповсюджувалися листівки з протестом проти вторгнення радянських військ у Чехословаччину. Українські дисиденти направили листа до Комісії охорони прав людини в ООН про отруювання в СРСР політв’язнів.
У Львові засуджено священика УГКЦ, автора книги “Історія чудотворної ікони Божої Матері помочі” Василя Величковського (1969 р.). У західних областях УРСР стихійно формуються ініціативні групи по відновленню УГКЦ, організовується петиційна кампанія.
У Москві утворено “Ініціативну групу захисту прав людини в СРСР”, до складу якої ввійшли Л.Плющ з Києва та Г.Алтунян з Харкова (1969 р.).
У Гарвардському університеті відкрито кафедру історії України (1968 р.)
1970 – 1972 рр.
Місто Луганськ перейменовано у Ворошиловград, Луганську область – у Ворошиловградську.
В Івано-Франківську відбувся судовий процес над дисидентом В.Морозом, що спричинив хвилю протестів в Україні і за кордоном. Почав виходити підпільний опозиційний часопис “Український вісник” за редакцією В.Чорновола (1970 р.).
У Василькові біля Києва трагічно загинула Алла Горська (1970 р.).
Відбувся виступ та арешт А.Лупиноса біля пам’ятника Т.Шевченка у Києві (22.05.1971 р.). На Янівському кладовищі у Львові знищено могили українських січових стрільців. Створено “Громадський комітет захисту Ніни Строкатої”.
Розпочато будівництво Чорнобильської атомної електростанції (1971 р.).
У 1972 р. П.Шелеста звільнено з посади І Секретаря ЦК КПУ. Його наступником став В.Щербицький (“опора застою”, 1972-1989 рр.).
У 1972 р. у м. Чоп заарештовано Ярослава Добоша – громадянина Бельгії, активіста “Союзу української молоді”; його звинувачено у проведенні антирадянської діяльності в Україні. Пройшла друга велика хвиля арештів українських дисидентів.
1973 – 1976 рр.
Посилився наступ на інтелігенцію. Українського правозахисника Л.Плюща направлено на примусове лікування в психіатричну лікарню (звільнений у 1976 р.). Письменника В.Некрасова виключено з членів КПРС (1973 р). Визначено недоліки у роботі Харківського відділення СПУ, редакції журналу і видавництва “Прапор”. “Літературна Україна” опублікувала вимушену заяву-каяття І.Дзюби.
У Запоріжжі відбувся судовий процес проти групи кримських татар, звинувачених в антирадянській та націоналістичній діяльності. Академік А.Сахаров звернувся з листом до міжнародної громадськості з проханням об’єднати зусилля в боротьбі за звільнення лідера кримськотатарського національного руху Мустафи Джемілєва.
У 1974 р. політв’язні Прибалтики, України й Кавказу звернулися до керівництва СРСР з вимогою відновлення національних прав неросійських республік.
Створено московське відділення організації “Міжнародна амністія” до складу якого увійшов український письменник Микола Руденко (1974 р.).
У 1975 р. українські політв’язні (В.Чорновіл, І.Світличний, І.Калинець та ін., всього понад 20 чол.) склали заяви про відмову від радянського громадянства.
У 1976 р. у Києві засновано Українську групу сприяння виконанню Гельсінських угод на чолі з М.Руденком (УГГ). Подібну групу створено також у Вашингтоні (президент А.Зварун).
У Гарварді створено Український науковий інститут; в Едмонтоні почав діяти Канадський інститут українських досліджень Альбертського університету.
1977 – 1979 рр.
В СРСР та УРСР прийняті нові Конституції та Державні Гімни (1977-1978 рр.). У 1979 р проведено Всесоюзний перепис населення. Посилився паспортний режим, особливо щодо кримських татар. У Ташкенті відбулася (1979 р.) Всесоюзна конференція, яка накреслила нові заходи щодо російщення народів СРСР. Радянські війська введено в Афганістан (грудень 1979 р.).
УГГ оприлюднила “Маніфест українського правозахисного руху” (1977 р.) і почала видавати “Інформаційний бюлетень” (1978 р.).
У 1978 р. у Каневі поблизу могили Т.Шевченка здійснив акт самоспалення колишній політв’язень польських та радянських тюрем Олекса Гірник із Калуша. Ряд протестних самоспалень і самогубств здійснено кримськими татарами. Помер від тортур письменник-дисидент Г.Снєгірьов (1978 р.). На Янівському цвинтарі у Львові у 1978 р. перезахоронено тіло єпископа Й.Кощиловського, який був засуджений за антирадянську діяльність і помер у в’язниці. У Брюховичах поблизу Львова трагічно загинув за загадкових обставин популярний український композитор В.Івасюк (1979 р.).
Організації західної діаспори звернулися до ООН у справі деколонізації України. Масові акції на захист прав України пройшли у Нью-Йорку. У Клівленді створено правниче об’єднання з метою правового захисту українських дисидентів. Колишній генеральний прокурор США Р.Кларк висловив бажання стати адвокатом українських політв’язнів М.Руденка і О.Тихого.
1980 – 1985 рр.
Радянський режим досяг апогею системної кризи. Протягом 1982-1985-х років в СРСР тричі змінювалося партійно-державне керівництво: у 1982 р. до влади прийшов Ю.В.Андропов; у 1984 р. – К.У.Черненко; у 1985 р. – М.С.Горбачов.
У 1980 р. Закордонне представництво УГГ почало видавати “Вісник репресій в Україні” за редакцією Н.Світличної. У 1982 р. Президент США Р.Рейган підписав прокламацію про відзначення “Дня Української Гельсінської групи”. У 1983 р. на Заході відзначено 50-річчя голодомору в Україні.
У Львові Ініціативна група захисту прав віруючих і церкви в Україні (Й.Тереля, В.Кобрин та ін.). розпочала видавати “Хроніку Української Католицької Церкви”.
У 1984 р. померли і загинули у радянських таборах Б.Антоненко-Давидович, О.Тихий, Ю.Литвин, В.Марченко, у 1985 р. – В.Стус.
У 1985 р. в СРСР на квітневому пленумі ЦК КПРС проголошено курс на перебудову; у травні розпочалася гучна кампанія проти пияцтва та алкоголізму.
1986 рік
На четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найбільша у ХХ столітті аварія-катастрофа (26.04).
1987 рік
В УРСР посилилися процеси демократизації і гласності у всіх сферах суспільно-політичного і духовного життя. Розгорнулася масова кампанія щодо реабілітації жертв політичних репресій 1930-х – початку 1950-х років.
З ув’язнення повернулися В.Чорновіл, М.Горинь та інші дисиденти. У Києві виник Український культурологічний клуб, у Львові – Товариство Лева, Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції, Комітет захисту УКЦ та ін.
Відбулися наради і демонстрації кримських татар з вимогами повернення на батьківщину. Утворено Державну комісію для розгляду звернень кримських татар.
1988 рік
УГГ перетворена на Українську Гельсінську спілку (УГС). Згодом УГС оприлюднила “Декларацію принципів” з радикальними вимогами перетворення СРСР на конфедерацію незалежних держав; надання державного статусу українській мові; створення республіканських військових формувань; звільнення всіх політв’язнів; легалізації УКЦ та УАПЦ тощо.
Влітку у Львові пройшли багаточисленні мітинги з вимогою демократичних перетворень та створення Народного фронту в Україні. Продовжувалися мітинги кримських татар проти порушень їхніх національних та громадянських прав.
У Києві створено клуб “Спадщина” та студентське об’єднання “Громада”.
Відзначено 1000-ліття утвердження християнства на Русі.
1989 рік
Вперше на альтернативній основі відбулися вибори народних депутатів СРСР (26.03). Ряд народних депутатів обрано від опозиції.
Завершено виведення радянських військ з Афганістану (15.02) У Луцьку відкрито перший в Україні пам’ятник воїнам-афганцям.
Розпочали діяльність Товариство української мови ім. Т.Шевченка (лютий; ТУМ, згодом – ТУМ “Просвіта”), історико-просвітницьке товариство “Меморіал”, Народний рух України за перебудову (вересень; Рух), Українська екологічна асоціація “Зелений світ” та ін. Відновлено діяльність НТШ у Львові, Товариство ім. Т.Г.Шевченка у Ленінграді. Створено Міжнародну асоціацію україністів (МАУ), Республіканську асоціацію українознавців (РАУ) та ін. З’явилися перші масові і впливові неформальні видання: “Вибір”, “Вільна Україна”, “Поступ”, “Слово” та ін.
У вересні подав у відставку В.В.Щербицький.
Ухвалено Закон про мови (28.10), що надавав українській мові статус державної.
У Західній Україні пройшли масові демонстрації на підтримку УГКЦ. Відбулася часткова легалізація діяльності УГКЦ та УАПЦ.
Відбулися масові робітничі мітинги та демонстрації, страйки шахтарів у Донбасі та у Західній Україні. У Криму відбулася нарада представників незалежних національно-демократичних рухів республік СРСР.
На мітингу пам’яті Чорнобильської трагедії у Львові вперше піднято синьо-жовтий прапор. Відновлено традицію відзначення Дня пам’яті козаків на “Козацьких могилах” під Берестечком.
Кримські татари спорудили перші “наметові містечка”, що були розгромлені правоохоронними органами. У Львові з ініціативи письменника С.Тельнюка утворено громадську організацію “Українці на захист кримських татар”.
Проголошено створення Української Національної Партії.
У Києві на Байковому цвинтарі відбулося перепоховання В.Стуса, Ю.Литвина та О.Тихого (19.11). У багатьох місцях відбулося перепоховання та пошанування жертв сталінських репресій, мітинги і вечори пам’яті відомих діячів.
1990 рік
Вперше у республіці публічно відзначено Різдво Христове (7.01) та День Чорнобильської трагедії (26.04). Відбулися також масові акції по відзначенню пам’яті жертв голодомору 1932-1933 рр., репресій НКВС-КДБ, 500-річчя українського козацтва та ін. Скасовано ідеологічні постанови ЦК КП(б)У 1940-х – початку 50-х років з питань розвитку української літератури, мистецтва, історії.
У День соборності (21.01) проведено “живий ланцюг” – “українську хвилю” від західних до центральних і східних областей.
Місто Ворошиловград перейменовано у Луганськ, Ворошиловградську область у Луганську.
Рішенням Московського Собору РПЦ створено Українську Православну Церкву (УПЦ) – Український екзархат Московського патріарха.
На позачерговому ІІІ з’їзді народних депутатів СРСР (12-15.03) М.С.Горбачова обрано Президентом СРСР. В СРСР запроваджено багатопартійність.
Вибори до ВР УРСР та місцевих Рад народних депутатів на альтернативній основі (4 та 18 березня). У ВР виникла парламентська опозиція – Народна Рада.
У містах Стрий та Львів вперше на державних установах піднято синьо-жовті прапори (березень-квітень). У Червонограді демонтовано пам’ятник В.І.Леніну (1.08), що набуло згодом масового характеру.
На основі УГС створено Українську Республіканську Партію (УРП). Виникло об’єднання “Державна самостійність України”.
У Києві проведено перший Собор УАПЦ (5-6.06).
Декларація про державний суверенітет України (16 липня).
Л.М.Кравчука обрано Головою ВР УРСР (23.07). У Києві поруч з Державним прапором УРСР піднято національний синьо-жовтий прапор (24.07).
Ухвалено Закон про економічну незалежність УРСР (3.08).
Відбувся одноденний політичний страйк (1 жовтня).
Голодування студентів у Києві (2-17.10) з радикальними вимогами відставки Голови РМ УРСР; перевиборів ВР УРСР, відмови від підписання союзного договору та надання Декларації про державний суверенітет України конституційної сили, проходження військової служби юнаками України за межами республіки лише на добровільних засадах та ін.
ВР УРСР ухвалила рішення про скасування 6-ї статті Конституції про керівну і спрямовуючу роль КПРС, а також про відставку Голови РМ В.А.Масола (23.10).
На ІІ з’їзді Руху (25-28 жовтня) сформульовано нову програмну ціль – здобуття самостійності України мирними методами.
1991 рік
Ухвалено постанову про відновлення Кримської автономної Республіки (12.02).
Проведено Всесоюзний референдум (17. 03) щодо збереження Союзу РСР як оновленої федерації рівноправних суверенних республік. Згодом з’явилося декілька варіантів договору про Союз Суверенних Республік.
Відбулися масові шахтарські страйки (березень-квітень).
У Сімферополі курултай ухвалив Декларацію про національний суверенітет кримськотатарського народу та обрав меджліс під головуванням М.Джемілєва.
ВР УРСР ухвалила закон про заснування поста Президента УРСР (5.07).
Спроба антиконституційного державного перевороту у Москві (“путч”, 19-21.08). Президія ВР УРСР відхилила пропозицію про запровадження на території УРСР надзвичайного стану.
Проголошення незалежності України (24 серпня). 30.08. заборонено діяльність Компартії. 4.09. над будинком ВР піднято синьо-жовтий прапор.
У вересні-листопаді створено Службу національної безпеки України (СБУ); прийнято закони про Національну гвардію, Державний кордон і Прикордонні війська України. Ухвалено Закон “Про громадянство України” (8.10) та “Основні напрями економічної політики України в умовах незалежності”.
Заява ВР про без’ядерний статус України (24.10).
Ухвалено Декларацію прав національностей України (1.11).
Всеукраїнський референдум і вибори Президента України (1 грудня). У грудні розпочалося міжнародне визнання незалежності України.
Указ Президента про створення Збройних сил України (6.12).
СРСР припинив існування як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність. 7–8 грудня керівники Білорусії, Росії та України підписали Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД)). 21.12 ухвалено декларацію держав – учасниць СНД. 25 грудня Президент СРСР М.Горбачов подав у відставку.
1992 рік
Введено в обіг купони багаторазового використання (1.01).
Затверджено Державні гімн (15.01), прапор (28.01) і малий герб (тризуб, 19.02).
Україна подала заявку на вступ до Ради Європи і розпочала членство у Конференції (Організації) з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ). У Брюсселі Україну прийнято до Північноатлантичної Ради із співпраці.
Указом Президента утворено Державну думу України та запроваджено посади Представників Президента в областях.
Загострилося українсько-російське протистояння щодо Криму і Чорноморського флоту (ЧФ). Указом Президента ЧФ України оголошено українським (5.04). ВР Криму ухвалила Акт про проголошення державної самостійності Республіки Крим (5.05) та прийняла Конституцію Республіки Крим (6.05), окремі положення якої суперечили Конституції України. У вересні ВР Криму узгодила положення Конституції Республіки Крим з Конституцією України.
Із території України вивезено тактичну ядерну зброю.
ВР ухвалила закон “Про національні меншини в Україні” (25.06).
Всеукраїнський Собор ухвалив рішення про об’єднання УПЦ та УАПЦ в єдину Українську православну церкву Київського патріархату на чолі з патріархом Мстиславом (25.06).
У Києві відбувся Всесвітній форум українців (21-24.08). Утворено Українську всесвітню координаційну раду (УВКР, голова – І.Драч).
В.Чорновіл обраний головою Руху (4.12).
1993 рік
Угода між Російською Федерацією та Україною щодо формування ВМФ Росії і ВМС України на базі Чорноморського флоту (17.06). 3.09. у Масандрі (Крим) Президенти Росії та України Б.Єльцин і Л.Кравчук підписали протокол “Про врегулювання проблем Чорноморського флоту”.
ВР Росії ухвалила постанову про місто Севастополь як російське місто і головну базу єдиного Чорноморського флоту (9.07). Таке рішення викликало протести в Україні та у Раді Безпеки ООН. Велике збурення у суспільстві викликала заява та проект договору урядів Білорусії, Росії та України про створення Економічного союзу (липень).
У Донецьку відбувся з’їзд Компартії України, що заявив про відновлення діяльності КПУ. Згодом КПУ оголосила себе правонаступницею КПУ у складі КПРС.
Влітку відбувся політичний страйк шахтарів Донбасу.
Верховна Рада ухвалила Основні напрямки зовнішньої політики України (2.07) та воєнну доктрину України (19.10).
Створено Координаційний комітет з питань здійснення ринкових реформ та подолання економічної кризи (27.09).
1994 рік
У Москві президенти України, Росії і США підписали трьохсторонню заяву та угоду щодо ліквідації ядерної зброї в Україні (14.01). Згодом у Будапешті підписано Меморандум про надання гарантій Україні з боку ядерних держав – США, Великобританії та Росії (5.12).
Україна першою серед країн СНД підписала програмні документи НАТО “Партнерство заради миру” (лютий). У Брюсселі підписано угоду про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Союзом (березень).
Загострення стосунків із Кримською автономією. Президентом Республіки Крим обрано Ю.Мєшкова (31.01). ВР Криму відновила Конституцію Криму в редакції від 6 травня 1992 р. в питаннях встановлення договірних відносин з Україною, права на подвійне громадянство, можливості створення власних військових формувань та ін. (20.05). Конституційна криза. Рішеннями ВР Криму фактично запроваджено парламентську республіку. ВР України скасувала рішення Севастопольської міської ради народних депутатів від 23.08. про російський статус міста (15.09).
Вибори до ВР та рад народних депутатів України (27.03, 10.04) та вибори президента України (26.06; 10.07). Президентом обрано Л.Кучму.
1995 рік
Відбулося стрімке зростання цін на енергоносії, житлово-комунальні послуги, транспорт тощо. Акції протесту.
Рішеннями ВР України і Указами Президента України Автономну республіку Крим повернено у законодавче поле України (березень-квітень). У Криму припинено діяльність консульської групи МЗС Росії по оформленню російського громадянства. ВР Криму ухвалила, а згодом скасувала рішення про проведення загальнокримського референдуму.
У Сочі відбулася російсько-українська зустріч на найвищому рівні з питань поділу Чорноморського флоту (9.06).
Президент Л.Кучма і Голова ВР О.Мороз підписали Конституційний договір про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття Конституції України (8.06).
Відбулися зіткнення з міліцією під час похорону патріарха Володимира (Романюка). на Софіївському майдані (липень).
Україна стала повноправним членом Ради Європи.
1996 рік
Прийнято Конституцію (Основний закон) України (28 червня).
Завершено вивезення з території України ядерної зброї; прийнято рішення про закриття з 2000 року Чорнобильської АЕС; закрито перший енергоблок ЧАЕС.
У грошовий обіг введено гривню (вересень).
1997 рік
Підписано Договори про дружбу, співпрацю і партнерство з Росією і з Румунією та Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО.
Відбувся перший в історії України військово-морський парад (1.08).
ІІ Всесвітній форум українців у Києві (серпень).
Міністр ЗС України Г.Удовенко обраний головою 52-ї сесії Генер. Асамблеї ООН.
ВР ухвалила Закон про вибори за пропорційно-мажоритарною системою (жовтень).
Громадянин України Леонід Каденюк розпочав космічний політ у складі міжнародного екіпажу американського корабля “Колумбія” (19.11).
1998 рік
Вибори до ВР та Рад народних депутатів України (29.03).
Катастрофічний паводок у Закарпатті.
Указом Президента встановлено День пам’яті жертв голодомору – четверта субота листопада кожного року.
1999 рік
Відзначено 80-річний ювілей возз’єднання УНР та ЗУНР. Указом Президента встановлено День соборності України – 22 січня.
У Львові відбулася VI зустріч керівників держав Центральної Європи (14-15.05).
Трагічно загинув в автомобільній катастрофі В’ячеслав Чорновіл (25.03).
Вибори Президента України (31.10.; 14.11.). Президентом вдруге обрано Л.Кучму.
2000 рік
1 лютого депутати некомуністичної парламентської більшості провели сесію у приміщенні Українського дому. Було обрано нове керівництво ВР та встановлено новий порядок обчислення скликань ВР; ухвалено постанови про скасування неробочих днів 7 і 8 листопада та про заміну радянської символіки на фасаді будинку ВР державною символікою незалежної України.
В Україні скасовано смертну кару (лютий).
Проведено Всеукраїнський референдум про реформування парламенту (16.04).
24 липня проголошено Днем національного прапора України.
Зникнення безвісти журналіста Г.Гонгадзе (16.09). У листопаді опозиція озвучила у ВР України записи майора М.Мельниченка з розмовами у кабінеті Президента; розгорнувся так званий “касетний скандал” та активізувалася кампанія з вимогами розслідування вбивства журналіста Г.Гонгадзе.
Закрито Чорнобильську АЕС (15.12).
2001 рік
Відбулися багаточисленні маніфестації та акції протесту “Україна без Кучми”, “Україна за правду”, “Народний трибунал” та ін.; розгортання наметових містечок у столиці та регіонах; створено “Форум національного порятунку”.
Звернення до українського народу Л.Кучми, І.Плюща та В.Ющенка (13.02).
1 березня міліція ліквідувала наметове містечко опозиції на Хрещатику. 9 березня відбулося небезпечне протистояння і сутички маніфестантів – учасників акції “Україна без Кучми” з міліцією у Києві поблизу пам’ятника Т.Шевченка, біля приміщень МВС, адміністрації Президента (затримано 217 осіб).
Велика повінь у Закарпатті (березень).
Розпочалася різка критика діяльності прем’єр-міністра В.Ющенка та дискусії про створення коаліційного уряду (лютий). 26 квітня ВР України ухвалила резолюцію про недовіру Кабінету Міністрів, очолюваного В.Ющенком.
Указом Президента запроваджено інститут державних секретарів (травень).
Візит в Україну Папи Римського Івана Павла ІІ (23-27.06).
У Києві відбувся ІІІ Всесвітній форум українців (18-20.08).
Відбувся перехід до 12-річної загальної середньої освіти.
Внаслідок попадання ракети українських сил ППО над Чорним морем зазнав катастрофи російський літак ТУ-154 (4.10).
ВР України ухвалила Земельний кодекс України (25.10).
Всеукраїнський перепис населення (5-14.12).
2002 рік
Вибори до ВР України та Рад місцевих депутатів (31.03).
Загострилося українсько-польське протистояння навколо польського військового поховання на Личаківському кладовищі у Львові (травень).
На Скнилівському військовому літовищі поблизу Львова під час авіашоу сталася велика трагедія внаслідок падіння літака (27.07). Загинуло 76 людей.
У зверненні до народу з нагоди Дня незалежності (24.08) Президент Л.Кучма запропонував черговий проект проведення у країні політичної реформи.
Відбулася опозиційна акція “Повстань, Україно!” з вимогою відставки Президента Л.Кучми (вересень). Активізувалася міжнародна кампанія по звинуваченню України та Л.Кучми у поставках ракетних установок “кольчуг” до Іраку.
В Україні та за кордоном проведено заходи по вшануванню 70-ї річниці пам’яті жертв Великого голодомору 1932-1933 рр. (листопад).