Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра обліку та аудиту Реферат з дисципліни ,,Організація обліку на ПМБ” на тему ,,Особливості складання фінансової звітності малих підприємств” Підготувала студентка ФЕіП групи ОА-45 Колос Тетяна Перевірила: Дорошенко О.О. Рівне – 2009 Зміст Вступ………………………………………………………………………………..……………3 1. Значення і основні принципи фінансової звітності на малих підприємствах.……………4 2. Зміст, структура та порядок складання Балансу……………………………………………7 3. Зміст, структура та порядок складання Звіту про фінансові результати…...……13 Висновки……………………………………………………………………………..………….17 Список використаної літератури…………………………………………………..…………..18 Вступ Кожне підприємство в процесі свого функціонування має на меті досягнення максимального ефекту від своєї діяльності, а це неможливо без ефективного управління ним. В свою чергу управління виступає творчим процесом керівника, що ґрунтується на виважених рішеннях прийнятих на основі даних, що відображають реальний стан речей на підприємстві. Дані, що є основою прийняття рішень, представляються у формі фінансових звітів відповідних звітних періодів. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем. Для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Як наслідок процес підготовки та складання фінансових звітів повинен бути організований відповідно до законодавства та забезпечувати користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності і фінансовий стан підприємства. А так як є і зовнішні користувачі то фінансова звітність забезпечує у повній мірі їх потреби, пов’язані з інформацією про даний суб’єкт господарювання. Отже, фінансова звітність є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів в інформації і як наслідок створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи підприємства. Метою цієї роботи є висвітлення основних категорій фінансової звітності та особливостей складання її на малому підприємстві, тобто, розкриття значення і основних принципів фінансової звітності на малому підприємстві у відповідності з діючими нормативно–правовими актами; розкриття змісту, структури та порядку складання Балансу, тобто звіту про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал; розкриття змісту, структури та порядку складання Звіту про фінансові результати, що є звітом про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства та визначення сутності даних фінансової звітності безпосередньо для управління. З метою вдосконалення обліку, та складання звітності і використання її показників для управління. 1. Значення і основні принципи фінансової звітності на малих підприємствах Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію про господарську діяльність підприємства. Для одержання інформації про результати такої діяльності дані поточного обліку необхідно узагальнювати в певній системі показників, що забезпечує наявність достовірної, своєчасної, узагальненої, економічної інформації та досягається складанням звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку. Звітність - це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний період. Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996- XIV із змінами та доповненнями, а також прийнятими відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні. Зазначений Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. [1] Бухгалтерська звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. Фінансова звітність є складовою частиною бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона розрахована, насамперед на таких користувачів інформації, як інвестори, кредитори та інших, які не можуть вимагати звітів з урахуванням їх конкретних потреб. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття обґрунтованих рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Використання фінансової звітності для управління має провідне значення, так як дані представлені в звітності дають конкретні дані про фінансовий стан підприємства, що дозволяє оперативно оцінити фінансовий стан та зробити висновки щодо подальшої діяльності. Напрямки забезпечення потреб користувачів щодо фінансової звітності зображено на Рис. 1
Рис. 1 Напрямки забезпечення інформаційних потреб користувачів фінансової звітності. Згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку №25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" фінансова звітність малого підприємства складається з Балансу (форма №1-м) і Звіту про фінансові результати (форма 2-м)[ 5]. Виступаючи в ролі основного джерела інформації, показники фінансової звітності використовуються користувачами. Користувачів фінансової звітності зображено на Рис. 2: Внутрішні: Зовнішні:
Менеджер та керівник для прийняття рішень щодо подальшої діяльності підприємства. Комерційні партнери (постачальники і покупці ) та державні податкові служби .
Рис. 2 Користувачі інформації на малому підприємстві Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам... Квартальна фінансова звітність подається підприємствами органам, зазначеним вище, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним року... Відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2000 р. N 419 “Про затвердження Порядку подання фінансової звітності”. Для того щоб забезпечити інформаційні потреби користувачів, облік повинен бути організований згідно Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, розділ III - організація та ведення бухгалтерського обліку. Головний бухгалтер на якого покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства : забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства. А саме, бухгалтер виходячи із цілі бухгалтерського обліку повинен забезпечити реалізацію конкретних задач обліку, таких як: дотримуватися методологічних основ ведення бухгалтерського обліку на основі законодавчих та нормативно-правових актів; неперервне, взаємозв’язане та документальне спостереження за економічними явищами та процесами; забезпечення контролю за закономірністю та раціональністю здійснюваних господарських операцій; установлення контролю за збереженням майна та раціональним використанням всіх видів ресурсів; створення вихідної інформаційної бази для контролю, аналізу та планування діяльності підприємства[1]. Вимоги щодо якісних характеристик наведені в П(С)БО №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” і полягають в наступному: інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації; фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скорегувати їхні оцінки, зроблені у минулому; фінансова звітність повинна бути достовірною, тобто, вона є достовірною, якщо не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності; фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди. Також, інформація, що відображається повинна відповідати принципам підготовки фінансової звітності у відповідності з П(С)БО №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, а саме таким принципам: - автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства; - безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі; - періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності; - історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів виходячи з витрат на їх виробництво та придбання; - нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей; - повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі; - послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обгрунтована і розкрита у фінансовій звітності; - обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; - превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; - єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці. Інформація що розкривається у фінансових звітах на підприємстві має дані про: - підприємство; - дату звітності та звітний період; - валюту звітності та одиницю її виміру; - відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду; - іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами). При цьому інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає: назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства; короткий опис основної діяльності підприємства; середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду. А також, кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого П(С)БО №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності. У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу[2]. 2. Зміст, структура та порядок складання Балансу Найважливішою з обов’язкових форм звітності є бухгалтерський баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Фінансова звітність суб'єктами малого бізнесу складається у порядку, установленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року №39, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за №161/4382, із змінами та доповненнями. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до Балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, крім банків та бюджетних установ. Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Відповідно до П(С)БО №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, баланс, як і будь-яка форма фінансової звітності, включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться: назва підприємства, його організаційно-правова форма та місцезнаходження; назва звіту; дата, на яку складено звіт; валюта, в якій складено звіт та рівень її точності. Елементами балансу, безпосередньо пов'язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін в ньому, є: активи; зобов'язання; та власний капітал. Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому. Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Активи і зобов'язання не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу. Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням. Зобов'язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни. Статті активу й пасиву Балансу поєднані в розділи, яких у активі три, а в пасиві – п’ять. Особливістю групування статей у розділи є взаємний зв’язок Балансу та Плану рахунків бухгалтерського обліку. Взаємозв’язок Балансу та Плану рахунків наведено в таблиці 1. Актив Балансу складається з трьох розділів: І. Необоротні активи. ІІ. Оборотні активи. ІІІ. Витрати майбутніх періодів. І. “Необоротні активи” відображають вартість об’єктів, які віднесено до складу необоротні активів згідно з існуючими положеннями (стандартами). Окремо відображають первісну і залишкову вартість необоротних активів, а також нараховану в установленому порядку суму зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу. У статті "Незавершене будівництво" (рядок 020) відображаються вартість незавершених капітальних інвестицій (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюються для власних потреб суб'єкта малого підприємництва, а також авансові платежі для фінансування таких інвестицій. У статті "Основні засоби" (рядки 030-032) наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних державних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також вартість інших необоротних матеріальних активів. У цій статті також наводиться вартість нематеріальних активів. У статті наводяться окремо первісна (переоцінена) та залишкова вартість основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, а також нарахована в установленому порядку сума їх зносу. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю вказаних необоротних активів і сумою їх зносу на дату балансу. У статті "Довгострокові фінансові інвестиції" (рядок 040) відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інші фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який час. У статті "Інші необоротні активи" (рядок 070) наводяться суми інших необоротних активів, які не можуть бути включені до згаданих вище статей розділу "Необоротні активи". ІІ. Оборотні активи У статті "Виробничі запаси" (рядок 100) відображається вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектувальних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання в ході нормального операційного циклу. У цій статті також наводяться витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги). У статті "Готова продукція" (рядок 130) відображається собівартість виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам. У цій статті наводиться також покупна вартість товарів, які придбані підприємствами для подальшого продажу. У статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" (рядки 160-162) відображається заборгованість покупців або замовників за реалізовані їм продукцію, товари, роботи або послуги, включаючи забезпечену векселями заборгованість. У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів. У статті "Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом" (рядок 170) відображається визнана дебіторська заборгованість казначейських, фінансових і податкових органів. У статті “Інша поточна дебіторська заборгованість” (рядок 210) відображається заборгованість дебіторів, яка не включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів. У статті "Поточні фінансові інвестиції" (рядок 220) відображаються фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів). У статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" (рядки 230-240) відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валюті. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, відображаються у складі необоротних активів. У статті "Інші оборотні активи" (рядок 250) наводяться суми оборотних активів, які не включені до згаданих вище статей розділу "Оборотні активи". ІІІ. “Витрати майбутніх періодів”(рядок 270) У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів. Пасив Балансу складається з п’яти розділів: І. Власний капітал ІІ. Забезпечення майбутніх витрат і платежів. ІІІ. Довгострокові зобов’язання. IV. Поточні зобов’язання. V. Доходи майбутніх періодів. І. “Власний капітал”. У статті "Статутний капітал" (рядок 300) наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. У статті "Додатковий капітал" (рядок 320) відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу. Тут також наводиться сума пайового капіталу (пайових внесків) членів споживчого товариства, спілок та інших організацій. У статті "Резервний капітал" (рядок 340) наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. У статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" (рядок 350) відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. У статті "Неоплачений капітал" (рядок 360) відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Господарські товариства у цій статті також відображають вилучений капітал, тобто фактичну собівартість часток, викуплених у своїх учасників. Суми за цією статтею вираховуються при визначенні підсумку власного капіталу. ІІ. Забезпечення майбутніх витрат і платежів (рядок 430) У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються суми забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету та інших джерел. ІІІ. Довгострокові зобов’язання. (рядок 480) У статтях розділу "Довгострокові зобов'язання" наводиться сума заборгованості підприємства банкам за отримані від них позики, яка не є поточним зобов'язанням, сума довгострокової заборгованості підприємства за зобов'язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов'язаннями. IV. Поточні зобов’язання. У статті "Короткострокові кредити банків" (рядок 500) відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками щодо отриманих від них короткострокових позик. Зобов'язання за кредитами банків наводяться у балансі з урахуванням належної на кінець звітного періоду до сплати суми процентів за користування ними. У статті "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" (рядок 510) наводяться суми зобов'язань, які утворилися як довгострокові, але з дати балансу підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців. У статті "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги" (рядок 530) відображається сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги, включаючи заборгованість, забезпечену векселями. У цій статті також відображається заборгованість постачальникам за невідфактуровані поставки і розрахунки з надлишку товарно-матеріальних цінностей, який встановлено при їх прийманні. У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом" (рядок 550) відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи суму податку з працівників підприємства. У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування" (рядок 570) відображається сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду України, на обов'язкове соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників. У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці" (рядок 580) відображається заборгованість за нарахованою, але ще не сплаченою сумою оплати праці, а також за депонованою заробітною платою. У статті "Інші поточні зобов'язання" (рядок 610) відображаються суми зобов'язань, які не включені до інших статей, наведених у розділі "Поточні зобов'язання", зокрема заборгованість за одержаними авансами, заборгованість засновникам у зв'язку з розподілом прибутку, заборгованість пов'язаним сторонам[5]. V. Доходи майбутніх періодів. (рядок 630) До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів. Порядок складання балансу включає такі етапи: Спочатку приймаються та обробляються первинні документи, що фіксують господарські операції, наступним етапом є складання журналів та відомостей на основі відповідних первинних документів. Журнали заповнюються на основі нагромаджувальних та групувальних відомостей, які узагальнюють інформацію за кредитовим принципом. Усі журнали відображають кредитові обороти у кореспонденції з дебетом рахунків. Потім іде взаємоперевірка записів кореспондуючих рахунків у відомостях і журналах, а після цього переносяться записи з журналів у Головну книгу. У Головній книзі відкривається одна сторінка на кожний синтетичний рахунок. Вона може відкриватися на місяць, квартал, півріччя, дев’ять місяців та рік. Наступним етапом є складання оборотної відомості на основі головної книги . Оборотна відомість служить для контролю за правильністю розноски операцій на рахунках обліку, виведення оборотів і сальдо на кінець періоду. Якщо збігаються суми дебетового і кредитового сальдо та оборотів, це свідчить про правильність ведення обліку з формального боку. Лише після складання оборотних відомостей можна заповнювати бухгалтерський баланс методом переносу залишків за рахунками на відповідні статті балансу. Таблиця 1. Інформація для заповнення статей балансу. Назва статті Код статті Інформація для заповнення статті
Актив
І. Необоротні активи. Основні засоби залишкова вартість
030
рядок 031-03
первісна вартість 031 рахунок 10
знос 032 рахунки 131, 132
Довгострокові фінансові інвестиції 040 рахунок 14
Інші необоротні активи 070 рахунки 16,18,19
Усього за розділом І 080 статті 030+040+070
Оборотні активи Виробничі запаси
100
рахунки 20,21, 22,23, 25.
Готова продукція 130 рахунки 25,26,27,28.
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість
160
статті 161-162
первісна вартість 161 рахунок 36
резерв сумнівних боргів 162 рахунок 38
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 170 рахунки Дт 641, 642.
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 рахунок 37,65,66,68
Поточні фінансові інвестиції 220 рахунок 352
Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 230 рахунки 30, 311, 313, 331,333,351.
IV. Поточні зобов’язання Короткострокові кредити банків
500
рахунки 60,684
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 рахунок 61
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 рахунок 63
Поточні зобов'язання за розрахунками: з бюджетом
550
рахунок 64
зі страхування 570 рахунок 65
з оплати праці 580 рахунок 66
Інші поточні зобов'язання 610 рахунки 372,62,644,67,68 (крім 684).
Усього за розділом IV 620 статті 500+510+530+550+570+ 580+610.
V. Доходи майбутніх періодів 630 рахунок 69
Баланс 640 статті 380+430+480+620+630
Отже, Баланс є основним фінансовим звітом підприємства та служить для аналізу структури активів, зміни окремих статей (зменшення чи збільшення за відповідний період), зобов’язань і власного капіталу[6,192-196]. 3. Зміст, структура та порядок складання Звіту про фінансові результати Форма і зміст звіту про фінансові результати визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 (далі — П(С)БО 3) "Звіт про фінансові результати". За П(С)БО 3, звіт про фінансові результати — це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Зазначені вимоги стосуються підприємств, організацій, установ і інших юридичних осіб (далі підприємств) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Малі підприємства складатимуть такий звіт за спрощеною формою, що є додатком до Положення (стандарту) 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва". Основним показником ефективності господарювання вважається прибуток. Ефективність роботи підприємства означає спроможність підприємства генерувати прибуток, який означає перевищення сукупних доходів над сукупними витратами за певний період. Прибуток від господарської діяльності підприємства обчислюється, як різниця між виручкою від реалізацією продукції (без ПДВ) і витратами на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг). Згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати": Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) [4]. Загальні критерії ж визнання статей у фінансових звітах — ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею, та можливість достовірного визначення оцінки статті — встановлені П(С)БО 1. П(С)БО 25 деталізує ці критерії стосовно доходу і витрат на малому підприємстві. Дохід повинен відображатись у звіті про фінансові результати, коли внаслідок господарської операції збільшуються економічні вигоди у вигляді надходження активів або зменшуються зобов'язання, що призводить до зростання власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників). Витрати визнаються у звіті про фінансові результати на момент зменшення активу або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам) за умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена; на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди, пов'язані з використанням відповідного активу; негайно, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню їх як активу балансу. Доходи і витрати включаються до складу звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування та відповідності. Тому доходи і витрати визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Крім того, витрати визнаються у звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами. Доходи і витрати, які відповідають викладеним у стандартах критеріям, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду (крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила). Розглянемо структуру та склад Звіту про фінансові результати. У статті "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" (рядок 010) відображається у звіті при надходженні активу або погашенню зобов’язань, загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг на підприємстві, накопичення якого за звітний період відображається по кредиту 702 рахунку. У статті "Непрямі податки та інші вирахування з доходу" (рядок 020) відображається сума податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (надані знижки, вартість повернутих товарів та інші обов'язкові збори). Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 030) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків та інших вирахувань з доходу. У статті "Інші операційні доходи" (рядок 040) відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо. У статті "Інші звичайні доходи" (рядок 050) відображаються: дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства. У статтях "Надзвичайні доходи" (рядок 060) і "Надзвичайні витрати" (рядок 160) відображаються відповідно: втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій; суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи або втрати від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій. Разом чисті доходи (рядок 070) визначається як алгебраїчна сума таких рядків як (030+040+050+060). У статті “Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції” (рядок 080) показується збільшення або зменшення залишків незавершеного виробництва і готової продукції підприємства. Показник про зменшення залишків наводиться у дужках. У статтях “Матеріальні затрати”(рядок 090), “Витрати на оплату праці”(рядок 100), “Відрахування на соціальні заходи”(рядок 110), “Амортизація” (рядок 120), “Інші операційні витрати” (рядок 130) наводяться елементи операційних витрат, які здійснює підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду . У рядку “Собівартість реалізованих товарів” (рядок 140) відображаються витрати підприємства на виробництво та збут товарів. У статті "Інші звичайні витрати" (рядок 150) відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства. У статті "Податок на прибуток" (рядок 170) відображається сума податку на прибуток. У цій статті наводиться також сума єдиного податку, плата за спеціальний торговий патент. У статті “Разом витрати” (рядок 180) відображається алгебраїчна сума здійснених витрат по рядкам 090+100+110+120+130+140+150+/-080+160+170. У статті "Чистий фінансовий результат" (рядок 190) відображається чистий прибуток або чистий збиток і визначається як різниця рядків 070 та 180. Процедура складання “Звіту про фінансові результати” є логічним продовженням після складання Балансу. Інформацію для заповнення статей звіту наведено у таблиці 2., що є методикою розрахунку чистого прибутку, як результату діяльності підприємства[5]. Таблиця 2. Інформація для заповнення статей звіту про фінансові результати. Стаття Код рядка Інформація для заповнення статті (рахунок)
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 Кт 701-703
Непрямі податки та інші вирахування з доходу 020 Дт 701-704
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 030 рядок 010-020
Інші операційні доходи 040 Кт 711-719
Інші звичайні доходи 050 Кт 72,73,74
Надзвичайні доходи 060 Кт 75
Разом чисті доходи 070 030+040+050+060
Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції 080 Розрахунково
Матеріальні затрати 090 Дт 80
Витрати на оплату праці 100 Дт 81
Відрахування на соціальні заходи 110 Дт 82
Амортизація 120 Дт 83
Інші операційні витрати 130 Дт 84
Стаття Код рядка Інформація для заповнення статті (рахунок)
у тому числі: 131 Дт 84
140 Кт 28
Інші звичайні витрати 150 Дт 85
Надзвичайні витрати 160 Дт 85
Податок на прибуток 170 Дт 85
Разом витрати 180 рядки 090+100+110+120+130+140+ 150+/-080+160+170
Чистий фінансовий результат 190 рядки 070-180
Отже, “Звіт про фінансові результати” є одним з головних фінансових звітів підприємства, що характеризує результати діяльності підприємства за звітний період шляхом розрахунку чистого прибутку (збитку). Також дані звіту є основою для розрахунку фінансових показників і як наслідок прийняття управлінських рішення на їх основі[6,197-199]. Висновок В Україні малими, незалежно від форми власності визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 70 млн.грн.. Підтримка малого підприємництва в Україні базується на можливості використанні спрощеної систему оподаткування, обліку та звітності. Для юридичних осіб це: право переходу на єдиний податок, а також запровадження простої чи спрощеної форми бухгалтерського обліку. Для фізичних осіб передбачено можливість переходу на сплату єдиного чи фіксованого податку і звільнення від обов’язкового ведення бухгалтерського обліку. Проста форма бухгалтерського застосовується малими підприємствами з незначним документооборотом, що здійснюють діяльність з виконання нематеріаломістких робіт і послуг і передбачає використання Журналу обліку господарських операцій а також застосування аналітичного регістру – Відомості 3-м. Спрощена форма бухгалтерського обліку використовується, якщо мале підприємство на балансі обліковує ОЗ, виробничі запаси. Ця система передбачає узагальнення інформації про господарські операції у таких регістрах бухгалтерського обліку: відомість 1-м, відомість 2-м, відомість 3-м, відомість 4-м, відомість 5-м, оборотно-сальдова відомість. Юридичними та фізичними особи платниками єдиного податку для визначення результатів своєї підприємницької діяльності ведеться Книга обліку доходів і витрат. Платники фіксованого податку звільнення від ведення цієї книги. Для юридичних осіб, визнаних згідно чинного законодавства суб’єктами малого підприємництва, затверджено спрощений План рахунків – План рахунків б/о активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій суб’єктів малого підприємництва, який носить рекомендаційний характер. Особливістю обліку витрат полягає в тому у можливості не використовувати рахунки класу 9, які передбачені для обліку витрат на виробництво, та вести облік витрат на виробництво в розрізі економічних елементів на рахунках класу 8 “Витрати по елементам”, а також можливості не використовувати рахунка 23 «Виробництво» з списанням усієї суми витрат операційної діяльності з кредиту рахунків класу 8«Витрати по елементах» списувати в дебет рахунка 79 «Фінансові результати». Суб'єкти, які ведуть спрощену форму обліку здають тільки дві форми звітності: Ф - 1м "Баланс" та Ф - 2м "Звіт про фінансові результати". При складанні фінансової звітності підприємства керуються П(С)БО 25 «Фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва». Список використаної літератури 1.Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 – ХІV, від 16.07.99 р. 2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". Наказ Мінфіну України від 31.03.99 р. №87. 3.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87. 4.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати ". Наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87. 5.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва". Наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 р. №39. 6.Буряк П.Ю., Шевців Л.Ю., Хом’як Р.Л. Облік на підприємствах малого бізнесу: Навч. посібник. – К.: ВД ,,Професіонал”, 2005 – 272 с. 7.Костюк Д. Бухгалтерський облік на малих підприємствах згідно з П(С)БО. – Бібліотека ,,Фактора”, 2002
