В умовах ринкової економіки діяльність науково-дослідних установ УААН спрямовується на залучення інновацій (ІН) та створення інноваційних продуктів (ІНП) й ефективну їх комерціалізацію. На результативність цього процесу значною мірою впливають прийняті до користування:
механізми комерціалізації ІН, тобто системи методів та заходів, спрямованих на сприяння здійсненню передачі ІН споживачеві на комерційній основі;
Інструментарії комерціалізації ІН, тобто форми фінансових та майнових взаємовідносин між розробником та споживачем ІН, згідно з якими останній отримує право на їх використання або володіння ними.
Інструментарії комерціалізації ІН, тобто форми фінансових та майнових взаємовідносин між розробником та споживачем ІН, згідно з якими останній отримує право на їх використання або володіння ними.
Відбір будь-яких механізмів та інструмент таріїв для практичного використання залежить від багатьох чинників, що характеризують науковий та комерційний рівень розробника ІН, їх якість, ринкове середовище, законодавчу базу, а також поточну ситуацію в агропромисловому виробництві та економіці країни загалом.
З огляду на досвід ННЦ «ІМЕСГ» можна стверджувати, що у технічному забезпеченні агропромислового виробництва дієвими механізмами комерціалізації ІН виявилися такі: передача ІН споживачеві на постійній або тимчасовій основі; цінова політика з використанням форм, які передбачають певне зниження цін для перших споживачів ІН, відстрочення виплат за ІН до відповідного зростання обсягів випуску нових товарів або надання послуг; виробнича перевірка ІН у фінансово спроможних господарствах, які після позитивного її завершення виступають у ролі зацікавлених покупців цих ІН; навчання і перепідготовка спеціалістів сільськогосподарського виробництва на базі ННЦ «ІМЕСГ» з відповідним використанням ІН у науково-методичному і рекламному плані, вплив на формування галузевих науково-технічних програм включенням до них кращих ІНП.
На поточний період варіант механізму комерціалізації ІН, ІНП на тимчасовій основі, тобто коли розробки наукової лабораторії не мають постійного споживача, є домінуючим у комерційній діяльності інституту. Основними замовниками ІНП виступають Мінагрополітики та Мінпромполітики України і заводи сільськогосподарського машинобудування. Інформацію щодо кількісної оцінки цього механізму комерціалізації ІНП за останні роки по ННЦ «ІМЕСГ» наведено в таблиці.
Виконання державних замовлень сприяє ефективній співпраці наукових лабораторій ННЦ «ІМЕСГ» з 24-ма заводами сільськогосподарського машинобудування. Однак нестабільний фінансовий стан багатьох із них, відносно малі обсяги виробництва техніки, часта зміна власників заводів та їхньої виробничої структури, а іноді навіть і їх перепрофілювання, призводять до необхідності комерціалізувати ІНП на тимчасовій основі.
ННЦ «ІМЕСГ» має достатній досвід використання механізму комерціалізації ІНП і на постійній основі, але цей варіант має значно менші обсяги фінансування.
Наприкінці 90-х років в Україні була гострою проблема розроблення і виготовлення вітчизняного обладнання для доїння корів. Тоді при ВАТ «Брацлав», яке розпочало освоювати це виробництво, було організовано в інституті наукову лабораторію «Проектування і впровадження техніки для доїння та первинної обробки молока», яка зараз функціонує на площах ВАТ «Брацлав». На кожну гривню державного бюджетного фінансування лабораторія отримує гривню від заводу за розроблені ІНП.
Обсяги реалізації ІНП та їх кількість по роках
Показник
Рік реалізації ІНП


2001
2002
2003
2004
2005

Загальний обсяг реалізації, млн. грн
0,42

0.89

2,25

3,68
3,23

у тому числі:









вартість власної частки ІНП
0,24

0,78

1,66

2,57
2,46


передача споживачеві сімейства споріднених ІНП, створених з використанням принципу уніфікації, які мають відповідний патентний захист;
відсутність у споживача власного конструкторського бюро;