№ п/п Найменування електрообладнання та електричних мереж ремонтномеханічного цеху заводу хімічного і текстильного машинобудування Одиниці виміру К-ть
1. Трьохфазні асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором напругою до 660 В відкритого та захищеного виконання: nо = 1000 об/хв., nо = 1500 об/хв., nо = 750 об/хв. 0,4-1,5 кВт 23
2.
1,6-3 кВт 16
3.
3,1-5 кВт 8
4.
5,1-7 кВт 6
5.
7,1-10 кВт 4
6.
10,1-15 кВт 2
7. Електродвигуни постійного струму серії П загальнопромислового призначення напругою 110, 220 і 440 В захищеного виконання з: nо = 1000 об/хв. 2,2-6 кВт 8
8. Електричні двигуни кранові асинхронні з фазним ротором на напругу до 500 В з: nо = 1000 об/хв. 2,3-3 кВт 8
9. Електричні печі опору, шахтні з робочою температурою 710 – 1250 оС потужністю 24 кВт 1
10. Машини контактного електрозварювання різного призначення потужністю 14,8 кВА 2
11. Силові трансформатори 1000 кВА 1
12. Внутрішньо-цехова силова електрична мережа 50-70 мм2,м 3400
13. Мережа заземлення м 980
14. Мережа освітлення 3х1,5 мм2,м 2400
15. Електрична освітлювальна арматура шт. 220
ВИХІДНІ ДАНІ Лист 1 Лист 2
Завідуючий відділенням Н.М. Причепа Керівник курсового проекту А.А. Музика Дата видачі завдання “ 19 ” вересня 2002 р. Дата здачі курсового проекту в навчальну частину “ 4 ” листопада 2002 ЗМІСТ Вступ.............................................................................................................................................. Характеристика і організація планово-попереджувального ремонту електричного обладнання та електричних мереж цеху.......................................................................................................... Характеристика електричного обладнання та електричних мереж цеху............................... Розрахункова частина................................................................................................................. 4.1. Розрахунок планової тривалості ремонтного циклу, міжремонтного та міжоглядового періодів. Побудова структури ремонтного циклу.................................................................... Розрахунок планової трудомісткості ремонту електричного обладнання та електричних мереж цеху............................................................................................................................. Побудова річного графіка ППР електричного обладнання та електричних мереж цеху........................................................................................................................................................ Розрахунок кількості ремонтного персоналу.................................................................... Розрахунок річного фонду заробітної плати та середньомісячної зарплати робітника......................................................................................................................................................... Розрахунок кількості і вартості основних матеріалів для ремонту електричного обладнання та електричних мереж цеху................................................................................................. Розрахунок кошторису витрат на ремонт електричного обладнання та електричних мереж цеху......................................................................................................................................... Основні техно-економічні показники ремонту електричного обладнання та електричних мереж цеху................................................................................................................................ Наукова організація праці при ремонті електричного обладнання та електричних мереж цеху........................................................................................................................................................... Техніка безпеки при ремонті та обслуговуванні електричного обладнання та електричних мереж цеху................................................................................................................................................ Література....................................................................................................................................... ВСТУП Ефективність роботи промислових підприємств визначається безвідказною роботою обладнання енергогосподарства. Тому необхідно постійно контролювати і підтримувати певні показники його надійності, що неможливо здійснювати без належної організації робіт по технічному обслуговуванню та ремонту. Науково-технічний прогрес і курс його прискорення потребують критичного підходу до прийомів і методів управління промисловими підприємствами, зокрема їх допоміжними, ремонтними службами, де є великі резерви економії трудових і матеріальних ресурсів. За останні роки продовжується подальша систематизація діяльності енергетичних служб промислових підприємств, поглиблення науки і практики ремонту та оновлення машин і обладнання, удосконалюються відповідні директивні документи та державні стандарти з експлуатації техніки. Ще гостріше постало питання економічної ефективності капітального ремонту – частини загальної проблеми ефективності впровадження нової техніки. Розвивається НОП, бригадний підряд, господарський розрахунок та ін., що в свою чергу повинно підняти рівень продуктивності і якості праці. На промислових підприємствах все ширше застосовуються автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП), автоматизовані системи управління підприємством (АСУ П) на основі використання ЕОМ, які застосовуються і в енергетичних службах підприємств. Разом із тим залишається серйозним питання раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, їх економії, боротьби із втратами в результаті аварій, незадовільної експлуатації та ремонту обладнання і техніки. Важливим питанням є також охорона навколишнього середовища, очищення викидів промислової діяльності підприємств. В основі заходів, направлених на удосконалення господарської діяльності підприємств, лежить прагнення забезпечити стабільність та ефективність функціонування обладнання із одночасним зменшенням трудових та матеріальних затрат, що здійснюються шляхом підвищення продуктивності та якості праці матеріального стимулювання ремонтних робітників, удосконалення діяльності ремонтних служб підприємства, і забезпечення їх необхідними запасними вузлами і деталями. СУТНІСТЬ І ПРИЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ Й РЕМОНТУ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ У результаті зносу і старіння деталей і елементів техніки, устаткування енергогосподарств промислових підприємств виникають зміни в їхніх параметрах і технічному стані, з'являється ймовірність відмовлення. На відміну від інших видів устаткування (наприклад, верстатного) аварія і вихід із ладу устаткування енергогосподарств (трансформатора, котла, компресора й ін.) чи теплової чи електричної мережі мають не тільки важливе самостійне значення, але й можуть викликати тривалі простої основного виробничого устаткування, устаткування виробничих ділянок і цехів. Крім того, стан устаткування енергогосподарств багато в чому визначає умови праці працюючих на підприємстві (ступінь освітленості, рівень шуму, забезпечення мікроклімату і т.п.), активно впливає на продуктивність праці. Усі ці фактори ризику вимагають ретельно продуманої системи профілактичних, попереджувальних заходів щодо підтримки устаткування енергогосподарств промислових підприємств у належному технічному стані. Організацію й проведення робіт із підтримки відповідних показників якості і технічного стану устаткування енергогосподарств здійснює на промисловому підприємстві служба головного енергетика. Реалізується ця задача застосуванням системи технічного обслуговування й ремонту, Системи ТОР ЕО. Система ТОР ЕО — система так називаного планово-попереджувального типу. Сутність такої системи технічного обслуговування й ремонту полягає в тім, що після закінчення визначеного відпрацьованого часу в момент очікуваного відмовлення виробляються різного виду ремонтні впливи (технічне обслуговування, поточний, середній чи капітальний ремонти). Чим менший за часом розрив між фактичним моментом відмовлення і моментом очікуваного відмовлення і виконання відповідного ремонтного впливу на об'єкт, тим ефективніша і економічніша система технічного обслуговування й ремонту. Чітко і злагоджено діюча система профілактичного, попереджувального технічного обслуговування і ремонту устаткування енергогосподарств є одним із найбільш діючих засобів надійної роботи устаткування основного виробництва й ефективної роботи усього підприємства. Система ТОР ЕО служить нормативно-інформаційною базою, необхідної для розробки й складання основного документа, по якому організується робота зі здійснення технічного обслуговування устаткування енергогосподарств промислових підприємств. Таким документом є річний графік технічного обслуговування й ремонту устаткування енергогосподарств підприємства. Цей документ дозволяє визначити потребу у відповідному виробничому персоналі, а також потребу в матеріалах, комплектуючих виробах, запасних частинах. Річний графік технічного обслуговування і ремонту є основою для складання річного кошторису витрат на технічне обслуговування й ремонт, кошторисів цехових витрат і т.д. Спираючись на нормативно-інформаційну базу Системи ТОР ЕО, можна вести економічний аналіз діяльності енергоремонтних служб із метою планомірного зниження відповідних витрат у ремонтному виробництві на одиницю продукції, що випускається підприємством; можна проводити аналіз організаційно-технічної роботи та ін. Система ТОР ЕО покликана сприяти рішенню наступних основних задач: упровадженню системи технічного обслуговування й ремонту устаткування енергогосподарств промислових підприємств, пропонованих норм і нормативів, її рекомендацій і положень; підвищенню надійності устаткування енергогосподарства й устаткування основного виробництва; забезпеченню безперебійної подачі якісних енергоресурсів основному технологічному устаткуванню; створенню досить комфортних санітарно-гігієнічних умов для працівників і відповідних умов для функціонування устаткування й техніки підприємства; економії паливно-енергетичних ресурсів, раціональному використанню ремонтних матеріалів, запасних частин і комплектуючих виробів; підвищенню продуктивності і якості праці енергоремонтного персоналу; скороченню простою основного технологічного устаткування за рахунок удосконалювання технічного обслуговування й ремонту устаткування енергогосподарства; попередженню передчасного зносу виробничих основних фондів, збільшенню їхньої довговічності і схоронності; упровадженню порівнянних показників по оцінці якості ремонту і якості роботи енергоремонтних служб; забезпеченню виконання відповідних інструкцій, положень і правил по технічній експлуатації і техніці безпеки; організації обліку технічного стану устаткування; організації виробничо-технічної бази; упровадженню різних засобів механізації технічного обслуговування і ремонту, передових технологічних процесів; упровадженню нових, більш прогресивних видів технічного обслуговування і ремонту; упровадженню сучасних засобів механізації й обчислювальної техніки, включаючи й автоматизовані системи керування ремонтом; організації матеріально-технічного забезпечення ремонтного виробництва запасними частинами, матеріалами і комплектуючими виробами; підвищенню рівня кваліфікації інженерно-технічного і виробничого персоналу енергогосподарств; упровадженню прогресивних форм оплати праці; упровадженню єдиних форм енергоремонтної документації; установленню функцій і задач енергоремонтних служб і енергоперсоналу. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕКТРИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ЦЕХУ В цеху встановлене слідуюче обладнання: Трьохфазні асинхронні двигуни з короткозамкненим ротором напругою до 660 В відкритого та захищеного виконання з синхронною частотою обертання 1000, 1500, 750 об/хв., потужністю 0,5 – 15 кВт. Електродвигуни постійного струму серії П загальнопромислового призначення напругою 110, 220 і 440 В захищеного виконання з частотою обертання 1000 об/хв., потужністю 2,2 – 6 кВт. Електричні двигуни кранові асинхронні з фазним ротором на напругу до 500 В з синхронною частотою обертання 1000 об/хв., потужністю 2,3-3 кВт. Електричні печі опору, шахтні з робочою температурою 710 – 1250 оС потужністю 24 кВт. Машини точкової електрозварки різного призначення потужністю 14,8 кВА. Живлення електрообладнання цеху здійснюється від комплектної трансформаторної підстанції напругою до 10 кВ з потужністю трансформатора 1000 кВА. Внутрішня електромережа виконана кабелем січенням 50 – 70 мм2 загальною довжиною 3400 м. Освітлювальна мережа виконана кабелем січенням 3х1,5 мм2 загальною довжиною 2400 м. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА 4.1. РОЗРАХУНОК ПЛАНОВОЇ ТРИВАЛОСТІ РЕМОНТНОГО ЦИКЛУ, МІЖРЕМОНТНОГО ТА МІХОГЛЯДОВОГО ПЕРІОДІВ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТА ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ ЦЕХУ. ПОБУДОВА СТРУКТУРИ РЕМОНТНОГО ЦИКЛУ Ремонтний цикл – це період роботи обладнання між двома капітальними ремонтами. Ремонтний цикл складається з міжремонтного та між оглядового періодів. Міжремонтний період – це період роботи електрообладнання між двома черговими плановими ремонтами. Між оглядовий період – це період роботи електрообладнання між двома черговими оглядами, або між черговими ПР і оглядами. Планова тривалість ремонтного циклу(Т), міжремонтного (Т) та міжоглядового (Т) розраховуємо за формулами: Т = Т * Ді , роки, (4.1) Т= Т * Ді , міс, (4.2) Т= Т * Ді , міс (4.3) де Т, Т, Т - відповідні нормативні дані тривалості ремонтного циклу, міжремонтного та міжоглядового періодів, взяті з таблиць [л – 1]. Ді - добуток поправкових коефіцієнтів, що враховують тип електрообладнання та умови його роботи. Ді = ** **, (4.4) де - коефіцієнт, який враховує змінність роботи електрообладнання (= 2/Кзм). Цей коефіцієнт не розповсюджується на тривалість ремонтного циклу для електричних печей та електричних мереж. - коефіцієнт, який вводиться для основного електричного обладнання підприємства або цеху (для ремонтного циклу – 0,85, для міжремонтного періоду – 0,7). - коефіцієнт, який враховує використання електричного обладнання по потужності і в часі ( = 1). - коефіцієнт, який вводиться для визначення тривалості ремонту, міжремонтного періоду електричного обладнання, оснащеного пересувними пристроями ( = 0,6). - коефіцієнт, який враховує конструктивні особливості колекторних машин постійного і змінного струму ( = 0,75). Структура ремонтного циклу – це склад і послідовність ремонтів, які виконувались на протязі одного ремонтного циклу. Основними складовими елементами структури ремонтного циклу є: профілактичні огляди (О); поточні ремонти (П); капітальні ремонти (К). Кількість поточних ремонтів (Nп), профілактичних оглядів (Nо) в структурі ремонтного циклу визначаються за формулами: Nп = - 1; (4.5) Nо = - Nп - 1. (4.6) Розрахунок нормативів системи ППР електричного обладнання та електричних мереж цеху та побудова структури ремонтних циклів для них приведений в Табл. 4.1. 4.2. РОЗРАХУНОК ПЛАНОВОЇ ТРУДОМІСТКОСТІ РЕМОНТУ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТА ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ ЦЕХУ Трудомісткість ремонтних робіт – це трудові затрати на проведення ремонту того чи іншого виду одиниці електричного обладнання чи дільниці електричної мережі цеху. Трудомісткість ремонтних робіт визначається за формулами: Ткр = tнк * N, люд.год, (4.7) Тпр = tнп * N, люд.год, (4.8) Тто = % * N, люд.год, (4.9) де Ткр, Тпр, Тто, - трудомісткість капітального, поточного ремонтів та технічного обслуговування, люд.год; tнк, tнп, - норми трудомісткості капітального і поточного ремонтів одиниць електричного обладнання, люд.год; N – кількість ремонтних одиниць електричного обладнання та електричної мережі цеху. Величина норм трудомісткості (tн) окремих одиниць електричного обладнання та електричної мережі цеху знаходиться по таблицях [л – 1]. Розрахунок планової трудомісткості ремонту електричного обладнання та електричної мережі цеху приведений в Табл. 4.2. 4.3. ПОБУДОВА РІЧНОГО ПЛАНУ-ГРАФІКА ППР ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТА ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ ЦЕХУ Основним документом, за яким організовується робота ППР електричного обладнання та електричної мережі цеху, є річний план-графік ППР, який затверджується головним енергетиком підприємства. Він складається для кожної одиниці електричного обладнання та електричної мережі цеху окремо. При плануванні річного графіка необхідно виходити з рівномірного розподілу ремонтних робіт за місяцями поточного року. План-графік ППР складається на основі даних про періодичність ремонтів, враховуючи при цьому тривалість міжремонтного та міжоглядового періодів і трудомісткість ремонтних робіт. Ремонт – комплекс операцій по відновленню працездатності виробів і відновленню ресурсів виробів або їх складових частин. Розрізняють слідуючи види ремонтів: капітальний, середній, поточний, плановий, регламентований, за технічним станом. Капітальний ремонт – ремонт, який виконують для відтворення справності і повного або близького до повного відновлення ресурсів виробу з заміною або відновленням будь-яких його частин, включаючи базові. Середній ремонт – ремонт, який виконується для відтворення справності і часткового відтвореня ресурсу виробу з заміною або відтворенням складових частин номенклатури і контролем технічного стану частин, виконуваного в об’ємі, встановленому в нормативно-технічному документі. Поточний ремонт – ремонт, який виконують для забезпечення або відтворення працездатності виробу і будучих в заміні і відновленні окремих частин. Плановий ремонт – ремонт, постановка на який здійснюється у відношенні з вимогами нормативно-технічного документу. Неплановий – ремонт, постановка виробів на який здійснюється без попереднього призначення. Регламентований – плановий ремонт, який виконується з періодичністю в об’ємі, встановленими в експлуатаційній документації, незалежно від технічного стану виробу в момент початку робіт. Ремонт за технічним станом – плановий ремонт, при якому контроль технічного стану виконується з періодичністю і об’ємом, встановленими в нормативно-технічній документації, а об’єм і момент початку ремонту визначається технічним станом виробу. Для планування ремонтів електричного обладнання та електричних мереж цеху необхідно знати вид останнього ремонту і дату його проведення в минулому році (шифр ремонту). Вид ремонту, який необхідно включити в план-графік ППР в поточному році, визначити із структури ремонтного циклу, а строк проведення ремонту, виходячи з тривалості між ремонтного періоду на план-графіку ППР умовно позначено: чисельник – вид ремонту (О, П, К); знаменник – трудомісткість ремонту. Річний план-графік ППР електричного обладнання та електричної мережі цеху приведений в Табл. 4.3. 4.4. РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ПЕРСОНАЛУ ДЛЯ РЕМОНТУ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТА ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ЦЕХУ У відповідності з ремонтними роботами електроремонтний персонал ділиться на дві групи: слюсарі-електрики по ремонту електричного обладнання, зайняті капітальними та поточними ремонтами (ремонтні слюсарі-електрики); слюсарі-електрики по ремонту електричного обладнання, зайняті технічним обслуговуванням (чергові слюсарі-електрики). Кількість робітників, необхідних для виконання ремонтних робіт ППР електричного обладнання та електричних мереж цеху, визначається за формулою: Nроб = , чол., (4.10) де Т – сумарна трудомісткість певного виду ремонтних робіт, що враховує аварійний вихід електричного обладнання з ладу. Т = Трі * (1 + /100), люд.год, (4.11) де - процент аварійного виходу електричного обладнання з ладу (=3%); Трі – річна планова сумарна трудомісткість виконання ремонтних робіт електричного обладнання та електричних мереж цеху, лбд.год; Фд – річний дійсний фонд часу роботи робітника, год. Фд = [[Дк – (Дс + Дв)]* tзм - Дпс]* Кпн , днів (4.12) де Дк – кількість календарних днів у році (Дк = 365); Дс – кількість святкових днів у році (Дс = 8); Дв – кількість вихідних днів у році (Дв = 107); Дпс – кількість передсвяткових днів у році (Дпс = 6); tзм – тривалість зміни (tзм =8,2 год); Кпн – коефіцієнт планових невиходів на роботу по поважних причинах (Кпн = 0,85); Квн – коефіцієнт виконання норм (Квн = 1,01 – 1,15). За результатами даних Табл. 4.5 визначаємо середній тарифний і середній розрядний коефіцієнт робочих за формулою: К= , (4.13) де К - середній тарифний коефіцієнт робітників; N - число робочих певного розряду, чол.; Т - відповідна даному розряду годинна тарифна ставка, грн./год; Nроб - загальна кількість робочих, чол.; Т - годинна тарифна ставка робітника першого розряду. К = , (4.14) де К - середній розрядний коефіцієнт; N - кількість робітників даного розряду; N - загальна кількість робітників; Р - розряд робітника. Розрахунок кількості персоналу для ремонту і обслуговування електричного обладнання і електричних мереж цеху приведений в Табл. 4.5.
4.5. РОЗРАХУНОК РІЧНОГО ФОНДУ ЗАРПЛАТИ РЕМОНТНОГО ПЕРСОНАЛУ ЦЕХУ ТА СЕРЕДНЬОМІСЯЧНОЇ ЗАРПЛАТИ РОБІТНИКА Фонд основної зарплати робітника складається з фонду погодинної праці і доплати, передбачених законодавством: Фо прям = Ф + Д, грн., (4.15) де Ф - тарифний фонд заробітної плати, грн.; Д – доплати, передбачені законодавством. Фонд прямої (тарифної) зарплати визначається за формулою: Ф = Фд * Nроб * Т, грн., (4.16) де Фд – річний дійсний фонд часу роботи робітника, год; Nроб – загальна кількість ремонтного персоналу, чол.; Т - тарифна ставка середнього розряду, грн/год. Т= К * Т, грн/год, (4.17) де Т - тарифна ставка першого розряду, грн/год; К - середній тарифний коефіцієнт. Доплати, премії визначаються в процентному відношенні до прямої тарифної зарплати (40 %). Фонд додаткової заробітної плати визначається в процентному відношенні до основної заробітної плати: Фд = 10 – 20 % Фо, грн. (4.18) Річний фонд оплати праці розраховується за формулою: Фр = Фо + Фд, грн. (4.19) Середньомісячна заробітна плата робітників визначається за формулою: ЗПст. = , грн.. (4.20) Розрахунки фонду заробітної плати ремонтного персоналу та середньомісячної заробітної плати робітника приведені в Табл. 4.5. 4.6. РОЗРАХУНОК ПОТРІБНОЇ КІЛЬКОСТІ І ВАРТОСТІ ОСНОВНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ РЕМОНТУ І ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ЦЕХУ Потрібна кількість на рік основних матеріалів на ремонт і технічне обслуговування електричного обладнання та електричних мереж цеху розраховується на підставі трудомісткості річного плану ППР і норм витрат матеріалів на 100 люд* год трудомісткості ремонту і технічне обслуговування, приведених в таблиці [л – 1]. Річна потреба у матеріалах для кожного виду електричного обладнання та електричних мереж цеху визначається за формулою: Nі = 0.01* Hі * T, (4.21) де Hі – норма витрат матеріалів на 100 люд.год трудомісткості ремонту і технічного обслуговування електричного обладнання та електричних мереж цеху [л – 1]; T - річна планова трудомісткість ремонту чи технічного обслуговування електричного обладнання та електричних мереж цеху, люд.год. Розрахунок потрібної на рік кількості основних матеріалів на ремонт і технічне обслуговування електричного обладнання та електричних мереж цеху приведений в Табл. 6.1. – 6.5. Вартість основних матеріалів, необхідних для ремонту технічного обслуговування електричного обладнання та електричних мереж цеху визначається за формулою: Ві = Ці * Nі, грн., (4.22) де Ці – ціна за одиницю кожного виду найменування матеріалів. Розрахунок вартості основних матеріалів, необхідних на рік для ремонту електричного обладнання та електричних мереж цеху, приведений в Табл. 4.6.1. – 4.6.5. 4.7. СКЛАДАННЯ КОШТОРИСУ ЗАТРАТ НА РЕМОНТ І ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ЦЕХУ Кошторис затрат на ремонт електричного обладнання та електричних мереж цеху складається щорічно на кожен вид ремонтних робіт і включає в себе слідуючі статті затрат: Затрати на основні матеріали; Основна зарплата робітників; Додаткова зарплата робітників; Нарахування на зарплату, яке береться у розмірі 37 % від суми основної та додаткової заробітної плати; Загальнозаводські затрати, які плануються тільки для капітального ремонту і визначаються в процентному відношенні від суми основної зарплати та затрат на утримання та експлуатацію електричного обладнання. Розрахунок кошторису затрат на виконання ремонтних робіт і проведення технічного обслуговування електричного обладнання та електричних мереж цеху приведений в Табл. 4.7. 4.8. СКЛАДАННЯ ОСНОВНИХ ТЕХНІКО-ЕКОНОМЯЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РЕМОНТУ ТА ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ЦЕХУ У роботі енергослужби підприємства важливим є не тільки визначення всіх витрат на ремонтні роботи, а й розрахунок техніко-економічних показників роботи електроремонтної служби цеху (дільниці). Витрати на силову електроенергію (Ес) прямо пропорційні ступеню використання потужності встановлених електродвигунів і визначаються за формулою: Ес,грн., (4.23) де М – сумарна встановлена потужність електродвигунів, кВт; Дф – дійсний річний фонд часу роботи обладнання, г; Км – коефіцієнт використання обладнання за потужностями; Кв – коефіцієнт використання обладнання за часом; Кп – коефіцієнт, який враховує втрати електроенергії в мережі; Цс – вартість 1 кВт-г силової електроенергії, коп.. Приклад. В механічному цеху масового виробництва 10 розточувальних верстатів мають сумарну встановлену потужність електродвигунів 120 кВт. Дійсний річний фонд часу роботи верстата 4015 годин, коефіцієнт використання обладнання за потужністю – 0,6 і коефіцієнт використання обладнання за часом – 0,5, коефіцієнт, який враховує втрати електроенергії в мережі 1,05, вартість силової електроенергії за 1 кВт-г – 2,2 коп. Виходячи з цих даних і приведеної формули, витрати на електроенергію (Ес) становлять: Ес= (120*0,6*4015*0,5*1,05)*2,2=334 грн. Витрати на освітлювальну електроенергію (Ео) визначаються за формулою: Ео=, (4.24) де Ре – витрати електроенергії на освітлення 1 м2 площі підлоги, Вт-г; Оп – освітлювальна площа підлоги цеху, м2; Ио – кількість годин штучного освітлення за добу; Тр – планована кількість днів роботи цеху в році; Цо – вартість освітлювальної електроенергії за 1 кВт-г. Приклад. Ре = 10 Вт-г, Оп = 5100 м2, Ио = 12 г, Тр = 230 днів, Цо = 1,5 коп. Виходячи з приведених даних, витрати на освітлювальну електроенергію становлять:
Ео= грн.. Контроль за використанням інтенсивного навантаження двигунів змінного струму, приєднаних до електростанції, здійснюється через так званий коефіцієнт потужності, або cos. Він визначається відношенням корисно використаної електроенергії до всієї енергії, споживаної двигуном. Частина корисно використовуваної електроенергії залежить від навантаження: при максимальному значенні cos втрати мінімальні і навпаки. Номінальною його величиною рахується 0,8; при більш низькому показнику електростанція застосовує штрафні санкції до своїх абонентів. Витрати пару на отоплювальні цілі цехових приміщень визначаються за нормою витрат тепла (20ккал/л на 1 м3 отоплювальних приміщень) і тривалістю отоплювального сезону (в середньому 160 днів в році). Загальні річні витрати пару Рп (в Гкал) для отоплення можна розрахувати за наступною формулою: Рп = , (4.25) де 24 – кількість годин у добі; Оз – об’єм отоплюємих приміщень за внутрішніми розмірами, м3. Цп – вартість 1 м3 пару, коп.. Ціна пару приймається за діючим тарифом у даному економічному районі. Витрати води на господарські потреби (Вхн) в кубічних метрах за рік визначається за формулою: Вхн = , (4.26) де Рв – кількість води, витраченої на 1 м2 площі підлоги, 1-1,5 л; Тр – планована кількість днів роботи цеху в році; Пц – площа підлоги цеху, м2. Витрати води на санітарно-технічні потреби (Вст) в кубічних метрах за рік розраховується за наступною формулою: Вст = , (4.27) де Рч – кількість води, яку витрачають за добу на одну людину, (80-100 л); Чр – кількість працюючих в цеху, чол.. Загальна кількість води (Вхн + Вст) множиться на вартість 1 м3 води, і отримана сума проставляється в смєті цехових витрат. Основні показники роботи електроремонтного цеху (дільниці) зводимо у Табл. 4.8. НОП ПРИ РЕМОНТІ ЕЛЕКТРИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ЦЕХУ НОП – це сукупність організаційних, технічних, соціально-економічних санітарно-гігієнічних заходів, які забезпечують виконання робіт, ефективне використання матеріалів та трудових ресурсів. Для виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту електричного обладнання та електричних мереж цеху створена комплексна бригада слюсарів-електриків, які закріплені за даним цехом. Для підвищення відповідальності слюсарів-електриків за стан електричного обладнання за кожним з них закріплена певна група верстатів, за стан і експлуатацію яких він несе особисту відповідальність. Із складу бригади виділяється необхідна кількість чергових слюсарів-електриків для технічного обслуговування електричного обладнання та електричних мереж цеху по змінах. Чергові слюсарі-електрики щомісячно міняються, що дає можливість всьому складу бригади вивчити закріплене за нею електричне обладнання і тим самим підвищити кваліфікацію. Для максимального скорочення простою електричного обладнання через ремонт, проведення ремонтних робіт електричної частки планується в обідні перерви та вихідні дні, коли обладнання не працює. Вихідні дні для слюсарів-електриків встановлюються за поточним графіком. Кількість слюсарів-електриків, які одночасно беруть участь в ремонтних роботах, залежить від виду і трудомісткості ремонту та ремонтних особливостей електричного обладнання. Перезміна слюсарів-електриків проводиться за умовами: Виконання місячного плану ППР у встановленій номенклатурі ремонтних робіт; Дотримання і скорочення часу фактичного простою електричного обладнання під час повного ремонту; Безаварійність і відповідальність стану обладнання пред’явленим вимогам. Премія розподіляється серед членів бригади з врахуванням не тільки фактичного відробленого часу але і того особливого вкладу в роботу бригади(якість і складність роботи, дотримання робочої і трудової дисципліни, оперативність явки по виклику, оперативність усунення неполадок в роботі електричного обладнання). Фінансування робіт по технічному обслуговуванню і поточному ремонту електричного обладнання та електричних мереж здійснюється за рахунок експлуатаційних витрат виробництва; по капремонтах за рахунок амортизаційних відрахувань на капремонти. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РЕМОНТІ ТА ОБСЛУГОВУВАННІ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТА ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ ЦЕХУ При обслуговуванні і ремонті електричного обладнання необхідно дотримуватися правил ТБ. Під час роботи електричне обладнання його час від часу потрібно перевірити чи вийшло воно з ладу, а у випадку аварійної ситуації – відключити. При огляді електричного обладнання обов’язково потрібно звернути увагу на наявність і справність захисного заземлення чи занулення корпусів, каркасів і т.д. не змінюючи кожухів і огороджень з діючого обладнання роботи. Всі роботи по ремонту діючого електричного обладнання, як правило, виконують при знятій напрузі. Далі необхідно зняти запобіжники у колі управління, замкнути шафу управління і вивісити плакати “НЕ ВМИКАТИ – ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ”, або “НЕ ВМИКАТИ – РОБОТА НА ЛІНІЇ”. У випадку, коли неможливо закрити шафу на замок, від’єднують кінці кабеля, який живить електричне обладнання. В окремих випадках ПТБ дозволяють виконувати не велике за об’ємом роботи по усуненню несправностей без зняття напруги. Роботу під напругою дозволяють виконувати інструментом з ізольованими ручками, або в діелектричних перчатках, стоячи на діелектричному килимку. При цьому не можна використовувати сталеві лінійки та інші інструменти, що можуть викликати коротке замикання. Роботи без зняття напруги проводять робочим персоналом у кількості не менше ніж двох чоловік, один з яких має четверту групу допуску. При фазуванні кабельних і повітряних ліній потрібно одягати захисні окуляри і стояти на діелектричному килимі. Не допускається залишати лінію живлення під напругою при пошкодженій ізоляції. Ремонтні і монтажні роботи на магістральних, розподільчих шинопроводах, в силових колах та колах освітлення повинні проводитись тільки за нарядами.
ЛІТЕРАТУРА 1. М.А. Афанасьєв, М.А. Юсипов “Система технического обслуживания и ремонт электрооборудования энергохозяйства промышленных предприятий”. г. Москва, Энергоатомиздат, 1989.
