Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та
природокористування
Кафедра менеджменту

101–93

Методичні вказівки
до виконання практичних робіт з курсу "Менеджмент природничої діяльності" студентами напряму підготовки 6.030601 „Менеджмент”, денної і заочної форми навчання (частина 2).

Рекомендовано методичною
комісією напряму 6.030601
"Менеджмент".
Протокол №_17__від_12__2007


Рівне 2007
Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу "Менеджмент природничої діяльності" студентами напряму 6.030601 "Менеджмент" /П.М.Скрипчук, І.О. Панасюк, О.В. Пахаренко, Рівне: НУВГП, 2007 – 32 с.

Упорядники: П.М.Скрипчук, канд. техн. наук, доцент, І.О. Панасюк, канд. с.-г. наук, доцент, Пахаренко О.В., асистент.
Відповідальний за випуск Л.Ф. Кожушко доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту
ЗМІСТ
TOC \o "1-2" \h \z \u HYPERLINK \l "_Toc182203599" Практична робота № 1.
Перелік питань екологічного аудиту на підприємстві PAGEREF _Toc182203599 \h 3
HYPERLINK \l "_Toc182203603" Практична робота №2
HYPERLINK \l "_Toc182203604" Екологічний аудит підприємства (організації) 1 PAGEREF _Toc182203604 \h 3
HYPERLINK \l "_Toc182203605" Практична робота №3
Екологічний аудит промислових виробництв і господарських систем ……………………………………………………………... PAGEREF _Toc182203605 \h 26





© Скрипчук П.М, Панасюк І.О.,
Пахаренко О.В., 2007
© НУВГП, 2007
Практична робота №1
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Зміст екологічного аудиту (ЕА) на об'єкті повинен відповідати прийнятим в системі екологічного аудитування типовим протоколам, які перш за все відносяться до оцінки стану навколишнього природного середовища (НПС).
Склад робіт на об'єкті ЕА визначається програмними цілями і тісно пов'язаний з критеріями ЕА.
Загальний зміст робіт на об'єкті ЕА
1. Персонал, який необхідно опитати (перелік, реквізити);
2. Інформативне забезпечення (нормативно-правове забезпечення діяльності аудитора на об'єкті);
3. Загальна інформація і характеристика підприємства;
4. Історія підприємства;
5. Екологічний стан об'єкту ( в історичному розрізі);
6. Енергія і енергозбереження на об'єкті ( аналіз даних);
7. Викиди в атмосферу (аналіз розрахунків, інструкцій, проектів);
8. Водопостачання та водовідведення.
9. Зберігання, транспортування, використання сировини і матеріалів;
10. Небезпечні матеріали, речовини;
11. Устаткування з використанням масел, змащувальних матеріалів тощо;
12. Азбест, волоконні матеріали;
13. Радіоактивні матеріали (цикл обігу);
14. Поводження з відходами (життєвий цикл);
15. Стан приміщень і споруд;
16. Плани дій в аварійних умовах (інструкції, заходи техніки безпеки);
17. Зведений звіт відповідності вимогам діючої нормативно-правової бази;
18. Статистична звітність (аналіз в історичному розрізі);
19. Оцінка діяльності на об'єкті ЕА (екологічна безпека) тощо.
20. Висновки
При формуванні складу робіт на об'єкті ЕА використовується діюча на об'єкті структура вимог екологічного менеджменту. Збираються початкові аналітичні дані для проведення ЕА і складання аудиторських протоколів.
Опитування персоналу
Опитуванню підлягають:
генеральний директор; головний інженер; головний енергетик; керівник відділу охорони навколишнього природного середовища (екоменеджмент); головний технолог; керівник відділу економіки; заступник із виробництва; заступник із постачання; начальники цехів та інші посадові особи відповідно до специфіки об'єкту.
2. Інформативне забезпечення
2.1. Карта області (району), міста з позначенням місця розташування підприємства і його санітарно-захисної зони.
2.2. Карта-схема (генеральний план) підприємства, яка включає споруди, резервуари, місця складування відходів, плани цехів, складських приміщень, зони викидів, місця скидання стічних вод, свердловини видобутку підземних вод і інші об'єкти.
2.3. Попередні звіти про стан навколишнього природного середовища (2-5 років), та більше.
2.4. Історія підприємства в екологічному аспекті (заходи, які здійснювалися у минулому щодо зменшення забруднення навколишнього середовища).
2.5. Інвентаризаційна відомість запасів і відходів хімічних речовин, джерел забруднення.
2.6. Копії дозволів (ліцензій) із природокористування.
2.7. План заходів щодо профілактики аварійних ситуацій і ліквідації їх наслідків.
2.8. Документація за програмою охорони праці працівників підприємства і техніки безпеки.
2.9. Копія положення про екологічну політику підприємства, іншої регламентуючої діяльності та документації.
2.10. Система екологічної паспортизації об'єкту ЕА.
2.11.Система екологічного менеджменту на об”єкті ЕА, системи менеджменту якості.
3. Загальна інформація і характеристика підприємства
3.1. Привести повну юридичну назву підприємства і його юридичну адресу, номери телефонів, факсу.
3.2. Вказати адреси постачальників, суміжників, а також підприємств, які знаходяться у власності підприємства за межами його території.
3.3. Скласти перелік керівних працівників підприємства, до яких слід звертатися.
3.4. Привести опис діючої на підприємстві структури управління у галузі НПС. Встановити відповідність лабораторного контролю діючим метрологічним нормам і правилам.
3.5. Привести опис режиму роботи підприємства, штатний розклад, привести короткий опис роботи структурних підрозділів підприємства.
3.6. Вказати форму власності, яким законодавством і актами вона закріплена.
3.7. Вказати загальну площу та інфраструктуру підприємства, кількість споруд і їх призначення.
3.8. Вказати характерні особливості підприємства і відобразити їх на плані розміщення підрозділів підприємства: а) склад сировини і матеріалів (якісна характеристика); б) основне виробництво, його проектна і фактична потужність (порівняти); в) допоміжне виробництво, його проектні і фактичні дані; г) лабораторні приміщення, устаткування, фахівці (перевірити відповідність); д) зона скидання забруднюючих речовин, в т.ч. ставки-відстійники; е) зони зберігання і заправки паливними і паливно-мастильними матеріалами; ж) очисні споруди (технологічні можливості, ступінь очищення); з) комунально-побутова зона.
3.9. Привести перелік готової продукції, ринки поставки товарів, маркетингові показники, екологічне маркування; привести зразки господарських договорів з постачальниками і покупцями, географія ризиків збуту.
3.10. Дати первинну оцінку ефективності і безпеки діяльності об'єкту.
3.11. Вказати виробничі або складські приміщення, окрім власного підприємства, які використовуються на умовах контракту або оренди.
4. Історія підприємства
4.1. В ретроспективі простежити історію підприємства до справжнього власника. Вказати дати, власників, напрями використовування, екологічні проблеми, які були і можуть бути (звітність, опитування громадськості).
4.2. Привести опис послідовності змін проектних рішень, узгоджень, яких-небудь змін в діяльності підприємства (причини, наслідки).
4.3. Привести опис терміну служби і використання природоохоронних і пов'язаних з ними споруд на підприємстві.
4.4. Вказати, які хімікати, пестициди, небезпечні речовини, нафтопродукти і інша сировина та матеріали використовувалися раніше (використовуються).
4.5. Привести опис дій, які спричиняють вплив на навколишнє природне середовище, розслідування аварій і вжитих заходів.
4.6. Системи менеджменту якості, системи екологічного менеджменту, інтегровані системи.
5. Екологічний стан об'єкту ЕА
5.1. Привести опис топографії місцевості, де розташоване підприємство; описати кліматичні умови (що є специфічним, визначальним); дати опис використовування довколишньої території; позначити розміщення охоронно-паркових ділянок, заболочених ділянок, природних заповідників, а також критичні місця для фауни і флори в радіусі 5 км від підприємства та більше.
5.2. Привести детальний опис ґрунтів і геологічних умов, порядок ліквідації забруднень, які утворюються на підприємстві. Чи проводиться на підприємстві відбір зразків ґрунтів? Привести дані і результати вимірів, вказати відомі або можливі випадки забруднення поверхневих і підземних вод безпосередньо навколо підприємства.
5.3. Привести детальний опис гідрогеологічних умов даної місцевості і району. Вказати глибину і напрями руху підземних вод, глибину і напрям потоків в самому верхньому, доступному до використання (водоносному) горизонті. Вказати вихід підземних вод у відкриті водоймища або русла річок, болота.
Вказати розміщення, кількість і використання всіх свердловин на підприємстві (в т.ч. закинутих і виведених з експлуатації). Дати специфікації свердловин - глибина, діаметр, тип обсадження, захист і продуктивність насосного устаткування, тампонаж. Описати відомі або можливі забруднення підземних вод на території об'єкту або за її межами.
5.4. Привести детальну характеристику поверхневих водойм. Вказати назву, місцезнаходження і відстань до всіх поверхневих водойм в радіусі 5 км від об'єкту.
5.5. Вказати стоки (контрольовані і неконтрольовані) підприємства в поверхневі водоймища. Вказати розташування канав, русел водотоків або колекторів (зливної каналізації в радіусі 150 м від підприємства), в які можуть надходити його стоки. Описати, як на території підприємства організований контроль (відведення) дощової води.
Енергія і енергозбереження
6.1. Скласти перелік всіх минулих і майбутніх джерел енергії (включаючи електроенергію і опалювання) і перелік видів палива, яке використовується. Детально вказати потреби в енергії, паливі (за основними підрозділами підприємства). Аналіз матеріалів паливно-енергетичного балансу підприємства. Заходи щодо ресурсозберігання. Сучасні технологічні рішення з енергозбереження.
Викиди в атмосферу
7.1. Вказати, які законодавчі і нормативні акти регулюють викиди в атмосферу забруднюючих речовин підприємства. Перерахувати склад викидів в атмосферу. Привести копії дозволів на викиди (відповідність).
7.2. Вказати загальну кількість джерел викидів в атмосферу на підприємстві (витяжні і вентиляційні труби) і режим викидів (безперервний, періодичний, інший) в атмосферу. Описати, як історично змінювалися джерела викидів і охарактеризувати діюче очисне устаткування.
7.3. Дати характеристику забруднюючих речовин у викидах в атмосферу. Представити зміст таких забруднюючих речовин (г/куб. м).
7.4. Охарактеризувати причини яких-небудь неконтрольованих випадків на підприємстві і прийнятих заходів щодо їх контролю.
7.5. Описати систему моніторингу викидів в атмосферу. Привести дані за останній рік. Перерахувати всі факти порушень нормативів із забруднення з вказівкою встановлених санкцій і примусових заходів до підприємства за останні три роки, обґрунтування кожної такої дії.
7.6. Висловити вимоги до повідомлень про наднормативні (регулярні і незаплановані) викиди. Відзначити які-небудь випадки наднормативних викидів. Дати опис встановленого на підприємстві порядку реагування на скарги громадськості щодо аварійних викидів.
7.7. Описати перспективні плани і графіки заходів щодо зменшення забруднення атмосфери. Які технологічні процеси повинні стати першочерговою метою плану зменшення забруднення?
7.8. Зафіксувати присутність відмічених запахів, твердих частинок, рідини, туману в повітрі приміщень підприємства, а також в атмосфері за межами споруд, але в межах підприємства, і за його межами.
7.9. Привести дані про інші джерела відомого або підозрюваного забруднення повітря (відстань від підприємства і характер забруднення).
7.10. Робота лабораторій з контролю викидів забруднюючих речовин.
Водопостачання та водовідведення
8.1. Описати всі джерела технологічної, питної і охолодженої води. Привести існуючі дані щодо якості цих джерел.
8.2. Вказати джерела водопостачання на підприємстві: водосховища (ставки), свердловини; об'єми водосховищ (ставків) - проектні і фактичні; стан берегів; дебіт свердловин (проектний і фактичний). Дані щодо водозабірних і гідротехнічних споруд; наявність рибозахисних споруд; інформація про насосну станцію: кількість насосів, їх потужність (проектна і фактична). Стан гідротехнічних споруд.
8.3. Об'єми водопостачання (проектний і фактичний). Способи обліку води (водоміри, лічильники роботи насосного устаткування і ін.).
8.4. Вказати джерела питної води для підприємства. Яка регулярність хлорування і перевірки цієї води? Привести результати і вказати, як дотримуються діючі стандарти. Охарактеризувати забруднення питної води у минулому і в даний час.
8.5. Описати порядок використання технологічної, питної і охолодженої води. Привести існуючі дані про якість води в позначених джерелах.
8.6. Привести характеристику системи оборотного водопостачання вод першої категорії (системи охолодженого водопостачання), дані про ці системи.
8.7. Перерахувати всі регламентуючі органи, з якими підприємство контактує в питаннях скидання і очищення стічних вод. Прикласти копії дозволів на водокористування з вказівкою дати видачі і закінчення терміну дії. Дати назву і адресу регламентуючого органу, ім'я контактної особи і телефон.
8.8. Охарактеризувати всі джерела і об'єми стічних вод. Перерахувати вміст забруднюючих речовин в стічних водах.
8.9. Дати технічний опис процесів очищення стічних і оборотних вод.
8.10. Привести дані про міську каналізаційну систему з погляду її пропускної спроможності і її зв'язок з розвитком виробництва.
8.11. Зробити детальний опис виробництв, які використовують очисні споруди. Хто виконував і замовляв аналізи для безперервного контролю? Аналіз результатів.
8.12. Вивчити дані про якість стічних вод і їх зв'язок з історією розвитку підприємства. Якою мірою підприємство відповідає діючим стандартам. Привести результати комплексного біологічного аналізу стічних вод на токсичність. Дається інформація про інспекцію підприємства представниками державної інспекції (контролю).
8.13. Визначити, куди здійснюється скидання очищених (неочищених) стічних вод.
8.14. Указується, чи проводилися які-небудь роботи із очищення ємностей , в які скидаються стічні води, як розпоряджаються шламом і іншими твердими речовинами.
8.15. Приводиться перелік всіх попереджень про порушення, які пов'язані з скиданням води; перелік всіх зафіксованих порушень водозахисного законодавства; вжиті заходи дії і відшкодування шкоди (збитків).
8.16. Аналізуються всі плани, витрати під ці плани і графіки щодо підвищення якості стічних вод, реалізації вимог контролюючих органів. Вказується, який процес експлуатації необхідно запланувати на початковому етапі для зменшення обсягу скидання стічних вод і охолодженої води.
8.17.Вказується, яке виробництво є найбільш екологічно небезпечним.
8.18. Дається опис роботи з місцевими комунальними системами очищення стічних вод.
8.19. Аналіз роботи лабораторії з контролю якості стічних вод.
Зберігання і транспортування
9.1. Одержати інвентаризаційні відомості товарно-матеріальних цінностей і сировини з визначенням їх кількості і місць розташування.
9.2. Дати опис всіх сховищ на території підприємства, порядку надходження матеріалів і умов зберігання.
9.3. Привести опис майданчиків для завантаження і розвантаження. Вказати розміщення дощової каналізації в цьому районі.
9.4. Привести детальний опис складських приміщень (в т.ч. герметизації, вентиляції, моніторингового устаткування, наявності колекторів-відстійників, аварійного устаткування для ліквідації стоків і ін.)
9.5. Забезпечено чи ні необхідний розподіл сировини і відходів, потоків сировинних матеріалів і відходів?
9.6. Вказати всі попередні огляди і інспекції складського господарства на підприємстві за останні п'ять років. Привести перелік всіх рекомендацій інспекторів (прикласти звіти).
9.7. Прослідкувати “життєвий цикл” сировини, продукції, відходів.
Небезпечні матеріали
10.1. Привести перелік небезпечних і токсичних хімічних матеріалів, які використовуються на підприємстві. Вказати найбільші об'єми складських приміщень.
10.2. Привести опис умов зберігання небезпечних матеріалів. Якщо є, прикласти зміст планів заходів на випадок аварійних розливів і стоків.
10.3. Прослідкувати “життєвий цикл” небезпечних матеріалів.
10.4. Заплановані новітні технології із зменшення небезпечних матеріалів.
11. Устаткування з використанням масел, змащувальних матеріалів
11.1. Загальне число трансформаторів, споживачів електроенергії, гідравлічне устаткування і мережі подачі тепла на підприємстві.
11.2. Привести опис процесу обробки змащувальних матеріалів, а також гідравлічних рідин.
11.3. Привести опис місць розташування і стану основного устаткування. Вказати для кожної одиниці устаткування, чи мали місце розливи в процесі його експлуатації.
11.4. Привести опис всіх технологічних елементів, які мають місце у зв’язку з експлуатацією, або знаходяться на складі і містять поліхлорованний біфенол (ПХБ).
12. Азбест, волоконні матеріали
12.1. Привести опис стану і ступеня використання всіх матеріалів, що містять азбест та інші волоконні матеріали і дрібнодисперсні порошки на підприємстві (таких, які використовуються для ізоляції труб, казанів і котельної арматури, азбестоцементних елементів стін і покриттів, азбестових труб, плит перекриттів стелі ).
12.2. Позначити державні, регіональні і місцеві нормативно-правові акти, які містять особливі вимоги до обороту і вилучення вищеперелічених матеріалів.
12.3. Якою мірою використовуються позначені матеріали і в якому стані вони знаходяться. Прикласти відповідні матеріали за наслідками перевірок.
12.4. Чи проводилися коли-небудь роботи із знищення або вилучення з господарського обігу матеріалів, що містять азбест? Описати роботи із вивезення, вилучення і організації збереження. Вказати об'єми вивезеного матеріалу.
12.5. Прослідкувати “життєвий цикл” таких матеріалів.
13. Радіоактивні матеріали
13.1. Вказати, яка система радіоактивного контролю діє на підприємстві, які державні (національні) і місцеві нормативно-правові акти діють в цьому напрямі.
13.2. Вказати, які можливі шляхи надходження на підприємство радіоактивних матеріалів, яка система вилучення позначених матеріалів.
13.3. Привести опис проведеного обліку і реєстрації радіоактивних матеріалів на підприємстві, зокрема при виконанні будівельних робіт (деревина, гравій і т. п.).
13.4. Система контролю за якістю сировини.
14. Поводження з відходами
14.1. Вказати державні (національні), регіональні і місцеві нормативно-правові акти, які відносяться до порядку, зберігання, транспортування і вилучення небезпечних і безпечних відходів, зокрема стічних вод і шламів.
14.2. Вказати прізвища працівників підприємства, відповідальних за всі питання, які відносяться до управління поводження з відходами. Складіть перелік всіх організацій, з якими підприємство взаємодіє в питаннях поводження з відходами.
14.3. Вказати потоки небезпечних відходів у минулому і в теперішньому часі. Привести детальний опис джерел (кількість), об’ємів. Включити в опис біологічні, неорганічні і радіоактивні відходи.
14.4. Чи має підприємство план оцінки і стеження за станом відходів, з відбором проб, їх аналізом, зберіганням або вилученням?
14.5. Привести опис методів переробки, зберігання і вилучення відходів на території підприємства у минулому, і діючих в теперішньому часі. Одержати копії відповідних дозволів і ліцензій.
14.6. Розібратися в роботі діючої на підприємстві системи спостереження за переміщенням відходів (вантажні накладні, специфікації і ін.).
14.7. Привести опис діючої на підприємстві програми мінімізації відходів. Які технології найбільш доцільні для мінімізації відходів, і яка їх орієнтовна вартість? Вивчити організацію зберігання безпечних відходів з погляду конструкції складських приміщень, поєднання різних відходів, споруди допоміжних сховищ, стану барабанів, маркування і габаритів. Перевірити методи транспортування відходів. . Скласти перелік всіх небезпечних відходів, які утворюються і вилучаються на підприємстві. Ліміт відходів і його встановлення. . Скласти перелік всіх небезпечних відходів, які утворюються і вилучаються на підприємстві. Ліміт відходів і його встановлення.
14.8. Привести опис системи дренажу дощових стоків, захисних бордюрів і інших способів захисту в зоні транспортування відходів.
14.9. Визначити, наскільки можливо, всі місця скидання, розміщення відходів, куди підприємство вивозило свої небезпечні відходи. Чи мають такі місця розміщення відходів відповідні дозволи. Вказати, чи достатня площа таких місць скидання і розміщення відходів, коли проводилася інспекція перевірки практичних методів скидання відходів. Зафіксувати альтернативні варіанти знешкодження відходів.
14.10. Привести опис порядку знешкодження і переробки небезпечних і безпечних відходів на підприємстві. Позначити наявність на підприємстві ставків-відстійників, звалищ сміття, систем рекультивації. Позначити також, чи використовує підприємство спалювання сміття або інші системи переробки відходів. Чи відповідають діючі технології вимогам державних (національних) стандартів?
14.11. Описати процес вивозу небезпечних відходів з території підприємства. Кому належать транспортні засоби? Чи мають вони відповідну ліцензію для вивозу небезпечних відходів?
15. Стан приміщень і споруд
15.1. Привести опис існуючих спеціалізованих зон зберігання і переробки (утилізації) матеріалів і відходів, що надходять.
15.2. Привести опис природного середовища і яких-небудь ознак зливів, скидів, розміщення твердих і рідких відходів на поверхні території (з покриттям і без нього).
15.3. Привести опис яких-небудь поховань і випадків спалювання відходів на території підприємства. Ідентифікувати характер забруднення поверхні.
15.4.Санітарний стан приміщень і території підприємства.
16. Плани заходів в аварійних умовах
16.1. Чи є на підприємстві плани заходів в аварійних умовах (плани запобігання зливам, розливам забруднюючих речовин, та інші інструкції письмово). Привести опис питань, які містяться в таких планах. Прикласти копії змісту таких планів.
16.2. Чи визначені в планах координатори робіт? Чи проводиться реєстрація аварійних випадків в спеціальних журналах?
16.3. Чи проводилися коли-небудь теоретичні і практичні заняття щодо заходів в аварійних умовах, із залученням зовнішніх організацій, спеціалізованих аварійних загонів?
17. Зведений звіт відповідності вимогам нормативно-правової бази
17.1 Вказати особу, яка відповідає за роботу, що пов'язана з екологічною безпекою і охороною навколишнього середовища, за дотриманням екологічних вимог; підлеглість.
17.2 Які організації здійснюють інспекцію підприємства і з якою періодичністю? Зібрати документацію щодо рекомендацій, вимог здійснення необхідних заходів і графіків робіт.
17.3 Чи мали місце які-небудь заходи (санкції) проти підприємства за порушення природоохоронних вимог? Попросити надати копії всіх протоколів про порушення і накладення штрафів.
17.4 Привести опис офіційних претензій до підприємства з боку урядових і неурядових організацій, а також місцевих і суспільних установ і організацій.
18. Статистична звітність
18.1. Звіт про використовування води. Стан первинної інформації і її документування (журнали типу ПОД).
18.2. Звіт про викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Стан первинної інформації (журнали типу ПОД).
18.3. Звіт про токсичні відходи виробництва. Стан первинної інформації і її документування. Статистична звітність.
18.4. Відомості про поточні витрати на охорону природи, капітальні вкладення в заходи щодо охорони навколишнього середовища, екологічні і природоохоронні платежі . Стан первинної інформації.
18.5. Інші форми державної статистики про стан навколишнього середовища (пересувні джерела, спалювання пального, тощо).
Практична робота № 2.
Екологічний аудит підприємства (організації)
2.1 Планування аудиту
Початковий етап роботи
Основа успішної аудиторської роботи - взаєморозуміння між аудиторами й представниками об'єкта ЕА (організації) у всьому, що стосується процедур екоаудиту. Для цього особи, що беруть участь в аудиторському процесі (з боку організації, що підлягає ЕА), повинні мати повне уявлення про них. Аудитор повинен мати досвід про функціонування системи управління навколишнім середовищем, охорону здоров'я й екологічну безпеку. Таким чином, конфлікт між незалежністю аудиторів й їхнім професійним досвідом, уявленням про функціонування муніципальних СЕМ якоюсь мірою неминучий. Члени аудиторської команди повинні бути компетентними у питаннях управління навколишнім середовищем на муніципальному рівні, і в той же час незалежними від адміністрації. Як правило, в органах влади недооцінюють значення аудиту, тому доводиться організовувати одне або кілька нарад на міському рівні, для того щоб ідеї аудиту були адекватно прийняті.
Планування аудиту
Екологічний аудит стосується наступних сфер і аспектів:
відповідність законодавству й офіційній політиці в галузі навколишнього середовища;
вплив на навколишнє середовище виробничих процесів і методів господарювання, існуючі СЕМ, СМЯ ;
діяльність органів управління, в т.ч. екологічного, включаючи моніторинг стану навколишнього середовища, контроль впливу, реєстрацію у встановленому порядку;
діяльність виробничих управлінь комунального господарства;
використання ГІС технологій щодо землевпорядкування територій міста;
зв’язки з громадськістю, освітянськими структурами;
природоохоронні заходи, програми, що проводились або заплановані, їх спрямованість, зміст, перспективність та актуальність;
економіка природокористування, інвестиційна політика й планування в галузі навколишнього середовища;
гласність відносно висновків аудиту;
у рамках МЕА особливе значення надається ефективному виконанню програм в галузі навколишнього середовища (наприклад, у тім, що стосується поінформованості про екологічні проблеми).
I. ОГЛЯД СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
А) Стан навколишнього середовища
Основне завдання - опис й аналіз стану навколишнього середовища на підставі вже наявної інформації. Треба насамперед звертати увагу на використання ресурсів, якість вод й атмосферного повітря, обіг із твердими відходами, санітарний стан ґрунтів. Можуть оцінюватися й інші екологічні показники, наприклад, шум, вібрація, тепловий, світловий вплив, електромагнітні поля, тощо.
Б) Система моніторингу для оцінки стану навколишнього середовища
Оцінюється організація й проведення екологічного моніторингу, надійність системи заходів і способів відбору проб, а також технічний рівень моніторингу й вірогідність одержуваної інформації. Якщо моніторингу підлягають системи якості, спеціально вповноважені аналітичні лабораторії, відомості про них також рекомендується включати в огляд.

II. ОГЛЯД ВИКОНАННЯ ПРОГРАМ НАВКОЛИШНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА
А) Адміністрація міста (рис. 1).
Оцінюється екологічна політика міста і його адміністративних структур. Описуються процедури планування, прийняття рішень і повідомлення про їх виконання. Основні моменти - політика й програми в галузі навколишнього середовища, відповідальність за стан навколишнього середовища й використання ресурсів, а також дії й відповідальність у надзвичайних ситуаціях.
Б) Система управління (включаючи основні органи й установи).
На підставі актуального стану системи міського управління оцінюється потреба в подальшому вдосконаленні. Важливо з'ясувати, як організована система управління, яким чином розподіляються обов'язки й відповідальність посадових осіб (урядових, муніципальних структур, приватних підприємств) і наскільки ефективний інформаційний обмін. Найбільш важливими вважаються такі сектори, як управління водними ресурсами, поводження з відходами, забезпечення й витрата енергоресурсів, контроль за транспортними потоками, санітарним станом і безпекою навколишнього середовища. Керівництво
Адміністрація міста
SHAPE \* MERGEFORMAT Організація збору і захоронення відходів
Прихід і витрата енергоресурсів
Водокористування
Планування руху транспорту
Використання природного середовища
Санітарно-епіде-міологічний і екологічний стан навколишнього середовища
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
СТАН НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
вода
шум
атмо-сфера
запах
ґрунт
інше
відходи
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ

Рис. 1. Схема діяльності адміністративних структур міста в межах СЕМ
В) Поінформованість про проблеми навколишнього середовища та їх гласність.
Поінформованість про проблеми навколишнього середовища - це, по-перше, рівень компетенції міської адміністрації з питань охорони навколишнього середовища, і по-друге, поінформованість населення про екологічні проблеми. В огляді вказуються джерела екологічної інформації і їхня надійність, дається оцінка й рекомендації з точки зору:
- інформованості адміністрації й населення про стан навколишнього середовища;
- інформованості населення про політику адміністрації в сфері охорони навколишнього середовища;
- інформованості адміністрації про відношення населення до природоохоронних заходів, що проведені муніципальними органами.
У компетенцію муніципального екологічного аудиту не входять підприємства й установи з іншим (не муніципальним) рівнем підпорядкування, але враховується вплив усіх підприємств як антропогенних чинників на територію міста.
2.2 АУДИТОРСЬКІЙ ЗВІТ
Аудиторська команда
Вибирається керівник аудиторського процесу. У його обов'язки входить забезпечення бюджетними й іншими ресурсами для проведення аудиту, контакти із зацікавленими організаціями, наприклад, муніципальною комісією з питань охорони навколишнього середовища, відбір і підготовка аудиторського персоналу, коректування аудиторської програми відповідно до попередніх результатів аудиту або існуючої інформації, контроль за дотриманням цілей і норм екологічного аудиту.
Розподіл відповідальності
Відповідно до схеми МЕА, кожен фахівець готовить докладний висновок (текст, графіки, таблиці, додатків), які представляє керівникові аудиторської групи. Висновки поєднуються керівником в аудиторський звіт. Фахівці визначають напрямки аудиту, пов'язані з їхньою професійною компетенцією, оцінюють виконання організацією, що підлягає ЕА програм з охорони навколишнього середовища й готують пропозиції з усунення недоліків.
Планування часу
Аудит ділиться на кілька стадій; кожна з них вимагає попередніх робіт, що зазвичай забирають більше часу, чим власне аудиторська перевірка. Фахівцям потрібно час на те, щоб ознайомитися з місцевими умовами.
Необхідно прогнозувати як час, необхідний для власне аудиторської роботи, так і період, на який поширюються заходи аудиту. Фахівці повинні планувати свою роботу на кілька місяців вперед, тому що аудит здійснюється в кілька етапів.
Збір даних
Важливо відмітити, що аудит завжди спирається на вже наявні дані. У рамках аудиторської процедури відбувається їхній збір і обробка. Це робиться по-різному, у залежності від спрямованості аудиту - "Огляд стану навколишнього середовища" чи "Виконання програм з охорони навколишнього середовища"; в обох випадках попередня інформація збирається до початку роботи. У деяких містах огляди стану навколишнього середовища готуються регулярно (раз у рік), що служить інформацією для МЕА. Фахівці, що працюють у даній сфері, мають доступ до цих щорічних джерел. Аудит "Виконання програм з охорони навколишнього середовища" - це крок вперед у порівнянні з "Оглядом стану", і здійснюється він на основі контакту з представниками промислових підприємств для досягнення розуміння в проблемних областях, вже описаних в "Огляді стану навколишнього середовища". Збір даних, перш за все, набуває вигляду інтерв'ю, аналізу статистичних даних та матеріалів науковців, дисертаційних досліджень, даних санепідстанцій, галузевих служб тощо.
При цьому використовуються особисті дослідження та перемовини. Доцільно використовувати великі ряди спостережень за станом навколишнього природного середовища, картографічні матеріали, знімки з супутників, дані опитування населення тощо.
Аналіз даних
Одна з важливих особливостей екологічного аудиту - аналіз зібраних даних, що демонструє сильні й слабкі сторони системи управління навколишнім середовищем на підприємстві, надійність методів екологічного моніторингу. Важливо опиратися на загальновизнані нормативи - ГДК (гранично допустимі концентрації), нормативи ВОЗ (Всесвітньої організації охорони здоров'я) і національні. Крім того, моніторинг повинен приділяти увагу контрольним (фоновим) показникам. При складанні висновків повинні відзначатися й аналізуватися такі зміни якості навколишнього середовища, які не пов'язані із впливом підприємства.
Аудиторський звіт
Проект аудиторського звіту готується відразу ж після проведення аудиту. Муніципальні службовці, що безпосередньо брали участь у процесі аудиту (наприклад, працівники управлінь з охорони навколишнього середовища й глави департаментів, де проводився аудит), повинні знайомитись з аудиторськими оцінками до написання звіту.
Проект звіту повинен бути наданий для ознайомлення муніципальним службовцям. Керівник аудиту вирішує, чи доцільно вносити в нього після цього якісь зміни. Після цього звіт передається замовникові, а також клієнтові (організації, що підлягала ЕА). Про зміст звіту повинні бути сповіщені як органи міського управління, так і громадськість. Ознайомившись із результатами аудиту, адміністрація міста розглядає можливість ознайомлення з ними громадськості, тому що інформація про хід аудиторської перевірки й виконання програм з охорони навколишнього середовища подається у формі офіційного звіту. Цим закладається початок усунення недоліків в екологічній політиці, якщо вони є.
Звіт повинен бути написаний зрозуміло й стисло, на підставі лише кількісних стверджень, таких як, наприклад: «Рівень ГДК у центрі міста перевищувався два рази за місяць». У практиці аудиту використовується термін «висновки». Вони є основним результатом аудиту. Аудитори відповідають за складання звіту в відповідності до використаних критеріїв аудиту. Звіт повинен сприяти усуненню недоліків і пишеться таким чином, щоб був зрозумілим пріоритет необхідних змін (ранжування вирішення проблем) і давалися чіткі рекомендації для органів управління.
Аналіз муніципальної політики й систем управління навколишнім середовищем є ще одним важливим компонентом звіту. У цій сфері результатам нелегко додати кількісну форму, якщо вони, наприклад, стосуються відсутності інформації або механізму відповідальності за усунення недоліків. Муніципальний екологічний аудит дає результати технічного характеру, якими можуть скористатися зі своєї ініціативи, наприклад, начальники департаментів. Коли ж аудитори надають результатам досить загального характеру, як, наприклад, неефективність інформаційного обміну за межами муніципалітету або відсутність механізму відповідальності в певних областях, то це не дає можливості в робочому порядку почати необхідні зміни, - рішення про них повинне прийматися муніципальними комісіями або адміністрацією. Щоб приступити до дій на цьому рівні, необхідно спочатку привернути увагу громадськості до екологічних проблем.
Таким чином, відповідальність муніципальних комісій й адміністрації передбачається схемою аудиту.
2.3 АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК
Після надання аудиторських звітів органи міського управління (або орган, що замовив аудит) ознайомлюються з «Висновком». У цьому документі відображаються як основні принципи, так і конкретні висновки аудиту. Головна мета його - інформувати громадськість про хід виконання муніципальних програм, пов'язаних з навколишнім середовищем, і дати необхідні рекомендації управлінню міста з метою вдосконалення екологічно безпечного управління.
Аудиторський звіт
Остання фаза аудиту в схемі МЕА називається «аудиторський звіт». Вона містить в собі оцінку якості проведеного аудиту і його відповідності концепції МЕА.
У звітному процесі бере участь команда експертів. Технічно оцінюється саме екологічний «Висновок», але при цьому перевіряється весь аудит, його відповідність вимогам МЕА. Звітний процес не зосереджується на деталях, пов'язаних з аудиторською роботою, однак від аудиторів очікується дотримання тих же принципів. «Висновок» доцільно оцінювати до його опублікування, щоб можна було виправити помилки. У майбутньому очікується включення звітного процесу в схему МЕА як її компонента.
Аудиторський цикл
Аудит носить повторюваний характер, тому невірні висновки повинні згодом переглядатися. Періодичність аудиту залежить від конкретних умов. Рік - у більшості випадків занадто короткий строк. На муніципальному рівні найбільш підходящим є строк в 2 - 3 роки (може бути прийнятий і більш короткостроковий період). Зручно проводити аудит у декількох областях, користуючись річними екологічними звітами, які регулярно подають багато муніципалітетів. Таким чином, працюють із екологічними параметрами, що підлягають систематичному моніторингу, для яких існують ГДК або інші нормативи. Якщо звіт складений правильно, він призводить до усунення недоліків. З іншого боку, справжнім продовженням аудиту служить оповіщення населення про його результати й - після того, як екологічні проблеми стануть надбанням громадськості - забезпечення їхнього рішення місцевою адміністрацією. Документально оформлені дані й висновки аудиту повинні зберігатися для майбутнього використання. При цьому важлива правильність датування й підпису на всіх документах, що здаються в архів. Інакше вони виявляться марними, тому що за період аудиту може складатися кілька варіантів висновку, і потрібно, щоб була можливість навіть через багато років знайти останню версію аудиторського висновку.
ОГЛЯД СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Звіт «Огляд стану навколишнього середовища» складається з наступних частин:
1) актуальний стан навколишнього середовища і його моніторинг;
аналіз найбільш важливих факторів, що загрожують природному середовищу;
оцінка ситуації й рекомендації для майбутньої діяльності.
Сфери навколишнього середовища й природокористування традиційно є пріоритетними для екології. Це насамперед:
якість води (включаючи водні ресурси, забруднення моря й водотоків), комунальне господарство, очисні споруди;
якість повітря (включаючи викиди в атмосферу від пересувних та стаціонарних джерел забруднення);
санітарний стан ґрунтів, аналіз земельного кадастру;
тверді відходи (включаючи їхнє утворення), полігони, накопичувачі тощо.
На додаток до них муніципалітет повинен розглядати й інші фактори й напрямки, важливі для даного міста. Особливу увагу слід звернути на систему екологічного моніторингу та її ефективність. Аудитори не тільки подають висновок про стан НПС і аналізують його, але й оцінюють використані методи моніторингу і їх надійність. Хоча такий спосіб оцінки більшою мірою сконцентрований на недоліках, важливо підкреслити позитивні результати і допомогти їх закріпленню.
1. Якість води
В екологічному огляді вказується перелік законодавчих і підзаконних нормативних актів з водопостачання. Оцінюється екологічний і санітарний стан водних об’єктів, ефективність його моніторингу, концентрації забруднюючих речовин. Оцінка системи очищення води становить центральну частину огляду. Вказуються існуючі шляхи вирішення проблем, пов'язаних із забрудненням води, наявність санітарно-технічних споруд. Навантаження на водні об'єкти, викликане промисловим виробництвом, розподіляється й класифікується за джерелами (галузями виробництва) та обсягами забруднення. Особливу увагу приділяють стічним водам, що містять небезпечні речовини. Проблеми, створені промисловими стоками для муніципальної системи очищення води, повинні бути документовані. У звіті оцінюється ефективність моніторингу промислового забруднення. Розглядається забруднення річкових вод (у тому числі від джерел, що перебувають поза даною адміністративною територією), зміни річкового стоку. У звіті, крім висновків, повинна бути загальна оцінка й рекомендації з усунення недоліків. Повинні бути зроблені необхідні аналізи як питної води, так і води для потреб промислового споживання, для того щоб виробити стратегію розумного використання підземних і поверхневих вод.
2. Якість повітря
Повинна бути зібрана інформація про всі проблеми, що стосуються викидів в атмосферу й забруднення повітря від основних джерел (транспорт, промисловість, електростанції й теплоелектроцентралі, опалення житлових приміщень, спалювання відходів і т.д.), що існують, систем очищення й моніторингу забруднення атмосферного повітря, контролю викидів, політики й нормативної бази в сфері охорони атмосферного повітря, впливу забруднення атмосфери міст на здоров'я людей. Важливо також зазначити шляхи зниження рівня забруднення атмосфери, інформувати про способи усунення шкідливих впливів на навколишнє середовище й здоров'я населення. Огляд повинен бути заснований на метеорологічно достовірних попередніх даних, а також інформації про можливу циркуляцію потоків. Повинна бути зазначена законодавча база в сфері охорони атмосферного повітря й контролю забруднення. Варто звернути увагу на способи опалення міських приміщень і склад викидів в атмосферу (по районах), системи моніторингу якості атмосферного повітря, склад викидів і характер сировини (для виробників енергії), продуктивність виробництва, споживання й заощадження енергоносіїв. Дається оцінка забруднення й рекомендації з його усунення. Для транспортного забруднення приймаються до уваги склад викидів, кількість і тип транспортних засобів (з бензиновими двигунами, дизельними, електричними) за останні кілька років, роль каталітичних нейтралізаторів, наявність не етильованого бензину, прогнози розвитку транспортної галузі. Далі здійснюється оцінка забруднення, перелік невідкладних заходів і рекомендацій на майбутнє. При моніторингу якості повітря, пов'язаного з концентраціями забруднюючих речовин, важливо вказувати не тільки число вимірювальних постів, а і їхнє місцезнаходження. Приводяться значення ГДК, нормативи якості повітря. Звіт закінчується оцінкою, переліком невідкладних заходів і рекомендацій на майбутнє. Іншими важливими факторами забруднення атмосфери й довкілля є шум, електромагнітні поля, вібрація тощо.
3. Забруднення ґрунту
Один з найважливіших показників якості навколишнього середовища - забруднення ґрунтів. Особлива увага приділяється місцям розміщення відходів, промисловому обладнанню, бензоколонкам й іншим об'єктам з різним періодом експлуатації. Забруднення ґрунтів, як правило, буває наслідком аварій або впливу постійних джерел забруднення. Щоб обмежити подальше забруднення ґрунтів, потрібно відшукати його причину. Однак, буває так, що підприємства, з вини якого відбувалося забруднення, більше не існує. Огляд забруднення ґрунтів завершується аналізом на забруднення нафтою й нафтопродуктами, наявність важких металів і т.д. Аудитор повинен, розглянувши зібрані дані, відповістити на запитання: чи є ризик погіршення якості навколишнього середовища у зв'язку з надлишковим вмістом забруднюючих речовин у ґрунтах. Обстежуються як житлові, так і промислові райони. Крім аналізів ґрунтів (ґрунту), доцільно проводити аналіз ґрунтових вод, тому що саме він часто дає уявлення про ступінь забруднення. Припустимі рівні вмістів забруднюючих речовин визначаються національним законодавством і стандартами. При відсутності національних нормативів варто використати міжнародні.
Якщо встановлено значне забруднення ґрунтів, аудитор повинен спробувати розділити області забруднення на ті, які потребують негайного втручання й ті, що менш небезпечні для здоров'я населення і якості навколишнього середовища. Картографування місцевості вимагає особливо відповідального підходу. Одночасно із цим оцінюється ефективність системи моніторингу якості ґрунтів. Важливо вказувати всі заплановані заходи щодо його поліпшення.
4. Тверді відходи
Вказується утворення відходів від різних джерел - побутових й промислових (тверді побутові відходи міського господарства, відходи виробництва, небезпечні відходи, наприклад масло, використані батареї, радіоактивні відходи). Потім оцінюється ефективність використання матеріалів, споживання відновлюваних і повільно відновлюваних природних ресурсів, використання небезпечних речовин і матеріалів (РVС, фреони, РСВ, важкі метали), якщо воно супроводжується утворенням відходів, можливе забруднення поверхневих вод від міських смітників. Можна також використати таку одиницю виміру, як кількість відходів (кг) на одного жителя в рік за типами житлових будинків (приватні будівлі, багатоповерхові будинки). Порівнюється утворення відходів внаслідок діяльності приватних підприємств, у сфері послуг, кількість побутових відходів населення із загальним обсягом утворення відходів. Описується характер твердих відходів, непридатних для подальшого використання (пластик, електричні лампочки), що йдуть на переробку (папір, картон, скло, пластики, металобрухт), небезпечних відходів і відходів, підданих біологічному розкладанню. Особлива увага приділяється наявності затверджених лімітів на утворення відходів. Аналізується дотримання законодавства підприємствами та установами міста.
ОГЛЯД ВИКОНАННЯ ПРОГРАМ з ОХОРОНи НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
1. Установи й загальний менеджмент
Один з перших етапів МЕА - подання громадськості схеми екоаудиту. Важливо розуміти й вміти охарактеризувати всі існуючі системи аудиту, всі процедури, що використані в муніципальній практиці, наприклад «Оцінку впливу на навколишнє середовище», - і тільки тоді висновки МЕА здатні реально поліпшити якість навколишнього середовища в містах.
Варто піднімати питання, що стосуються зв'язку між екологічними проблемами й адміністративною структурою міських установ, вказувати галузі, що потребують законодавчого й нормативного регулювання, показувати роль заходів, що вже проводяться для поліпшення якості навколишнього середовища і їхню ефективність, представляти пропозиції з підвищення ефективності роботи муніципалітетів. В огляді повинні розділятися сфери муніципальної й національної (федеральної) юрисдикції, відображатися досвід спільного рішення проблем на різних рівнях, прийматися до уваги такі принципи, як «найкраща існуюча технологія», «забруднювач платить», принцип профілактики, «принцип обережності». Від посадового положення осіб, відповідальних за рішення й визначення пріоритетів в сфері екології, залежить успішне рішення екологічних проблем. При описі підпорядкованості міських установ і фінансових відносин між ними корисно використати карти й таблиці. Облік адміністративної структури міста необхідний, тому що вона і є базою для проведення аудиту. Аудитори повинні мати чітке уявлення про те, які підрозділи є в муніципалітеті, як вони зв'язані між собою, як розподіляється відповідальність за охорону навколишнього середовища. У їхній обов'язок входить аналіз повідомлень комісій (управлінь) про свою діяльність, визначення екологічно значущих секторів з неясним розподілом обов'язків, підготовка пропозицій з покращення координації органів з різними або частково співпадаючими повноваженнями, система зв’язків з громадськими та освітянськими організаціями.
2. Екологічна політика й програми
Основу заходів щодо охорони й раціонального використання навколишнього середовища становлять екологічні програми. Вони повинні бути у будь-якої організації (підрозділу), діяльність якої впливає на навколишнє середовище. Екологічні програми ґрунтуються на комплексній екологічній політиці міста. Варто висвітлювати поділ обов'язків і повноважень між містом й урядом. Екологічна стратегія міста, у свою чергу, може визначатися організаціями й посадовими особами, що займаються питаннями охорони навколишнього середовища й, що звітують про виконання екологічних програм.
3. Управління муніципальними комісіями і департаментами
Забезпечення населення різними видами послуг входить у функції міської адміністрації - так, існують комісії з культурних, соціальних, екологічних питань, енергопостачання, будівництва й транспорту відносяться до компетенції відповідних управлінь (департаментів). Найважливішими в екологічному відношенні є експлуатація водних ресурсів, організація збору й розміщення відходів, енергопостачання й підвищення ефективності використання енергоносіїв, планування руху транспорту, регулювання біологічної різноманітності, озеленення, екологічна й санітарно-епідеміологічна безпека.
3.1. Вода
Необхідний збір інформації із всіх питань, що стосуються актуального й прогнозованого стану водних ресурсів, наприклад, водопостачання, комунально-побутові стічні води, стічні води підприємств, контроль хімічного й бактеріологічного забруднення вод, концентрація забруднюючих речовин, моніторинг якості води, а також наявність документів, що підтверджують виконання заходів щодо покращення якості вод. Аналізуються якісні й кількісні аспекти експлуатації водних об'єктів (ресурсів), стан і функціонування мереж водопостачання, якщо це має значення з погляду впливу на навколишнє середовище, можливості більш раціонального використання водних ресурсів. Дається загальний огляд особливостей водного басейну, якщо вони впливають на якість і чистоту води. Важливо враховувати адміністративні границі. Вказуються відомості про систему забору, транспортування й очищення води, стан каналізаційної й дренажної систем (включаючи дощові стоки), систему плати за водокористування й забруднення вод. В огляд включаються питання, пов'язані з безпекою використання водних ресурсів (об'єктів), наприклад, специфіка водних об’єктів, запобігання аварій.
3.2. Відходи
Збираються дані про утворення, збір, транспортування, переробку й захоронення відходів. Описуються програмні заходи міста з зменшення утворення відходів й їх утилізації, технічна база поводження з відходами, відповідність чинному законодавству.
3.3. Зелені насадження
Збираються дані про вплив міського господарства, туризму, промисловості й сільського господарства на зелені насадження (включаючи санітарно-захисні зони). Вказуються об'єкти, що потребують негайних заходів. Особлива увага приділяється паркам, зонам рекреації, захисним лісовим насадженням, а також відновленню порушених земель.
3.4. Біологічна різноманітність
Необхідний аналіз біологічної різноманітності, що відноситься до різних сфер моніторингу, що проводиться в місті, способів контролю й захисту місць існування, що перебувають під загрозою. Даються рекомендації щодо проведенню профілактичних заходів. Аналізується можливість створення комплексних парків, зелених зон з навчальними, рекреаційними функціями.
3.5. Санітарний стан навколишнього середовища й екологічна безпека
Питання, пов'язані зі здоров'ям населення, такі, як безпека праці, рівень шуму, якість питної води й продуктів харчування, можуть стосуватися компетенції органів охорони здоров'я, а не природоохоронних органів. Тому вони, як правило, не висвітлюються в регулярних звітах про стан навколишнього середовища.
Інший ряд питань - екологічні ризики й небезпеки, здатні зробити значний вплив на здоров'я населення. Для запобігання небезпек, особливо пов'язаних із промисловим виробництвом і зберіганням небезпечних речовин (матеріалів), у підприємства повинен бути план дій у випадку аварії, включаючи заходи щодо порятунку потерпілих. Потреба в рятувальних службах звичайно забезпечується містом, особливо в тому випадку, який стосується ризику транспортних аварій і катастроф. Для запобігання й зниження ризику екологічно небезпечних аварій необхідно мати плани й програми, розроблені муніципалітетом. Муніципальні органи повинні знати, як розподіляються ризики, і вибирати найбільш безпечні й прийнятні для навколишнього середовища варіанти. Це повинно робитися завчасно, щоб виявити слабкі сторони міського середовища, що вимагають пріоритету при плануванні захисних і профілактичних заходів, і цим запобігти аварійним ситуаціям.
4. Екологічна поінформованість
Міські програми в області охорони навколишнього середовища оцінюються з позицій екологічної поінформованості. Аналізується зв'язок (формальний, дієвий) з громадами міста з питань звітування органів влади за виконану роботу в засобах масової інформації, в навчальних закладах тощо.

Практична робота №3
ЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ ПРОМИСЛОВИХ ВИРОБНИЦТВ І ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ
В процесі екологічного аудитування (ЕА) підприємств ефективною і необхідною є оцінка екологічної безпеки об'єкту ЕА для навколишнього природного середовища, що забезпечує вдосконалення системи екологічного нормування як основи екологічної безпеки промислових виробництв і господарських систем.
Як правило, екологічне нормування здійснюється не комплексно, роздільно для різних природних компонентів, без належного урахування економічної ефективності виробництва, без оцінки ефекту виробничого природокористування, тобто впливу на стан навколишнього природного середовища (НПС) з боку об'єкту ЕА.
Загальний комплексний показник екологічної безпеки виробництва виражається величиною основних видів порушень природних балансів території, що доводиться на одиницю продукції, яка виробляється на даній території. Цей показник відображає ступінь екологічної небезпеки, одночасно враховує рівень соціальної компенсації даної небезпеки у вигляді одержуваних при цьому суспільно необхідних товарів, робіт і послуг.
Загальні критерії екологічної безпеки, будучи еколого-економічними показниками, дозволяють оцінити господарську систему будь-якого рангу як за сукупністю ознак її екологічної небезпеки для всієї природної системи території, так і за ефективністю використання природних систем життєзабезпечення, розширюючи і заглиблюючи можливості екологічного нормування, екологізації господарської діяльності, збереження природного середовища.
Інформація, що її використовує аудитор повинна базуватися перш за все на наявних інформаційно-статистичних даних, не вимагати проведення значних додаткових натурних досліджень, що істотно знижує трудомісткість оціночних робіт і підвищує їх оперативність.
Схема роботи експертів-аудиторів на виробничому майданчику підприємства включає (рис. 1):
- етап планування програми (визначення структури виробничого контролю і управління; визначення напрямів і аспектів екологічної діяльності; встановлення наявності і характеристик екологічної документації; визначення системи екологічних пріоритетів підприємства);
- етап аналізу вихідних даних з формуванням програми ЕА;
- основний етап робіт з ЕА (проведення «оглядових турів» на майданчику; робота з персоналом і внутрішньою документацією; складання аудиторських протоколів за пріоритетними проблемами);
- етап аналізу, організації даних, з розробкою рекомендацій і пропозицій та підготовкою проекту звіту;
- завершальний етап, який на основі аналізу можливостей використання одержаних даних передбачає необхідність коректування господарського курсу підприємства .
При екологічному аудиті рекомендується використовувати наявні звіти з оцінкою дії на навколишнє середовище (ОВНС), які дають аналіз відповідних аспектів безпеки за ступенем глибини і деталізації, потенційних негативних наслідків реалізації господарського проекту. Головні споживачі інформації ОВНС - розробники господарських проектів, інвестори, громадськість прилеглих районів, фірми і організації, які здійснюватимуть проект, банківські структури. Звіт про ОВНС є інформація, яка необхідна для обґрунтування розробки і розгляду господарського рішення.
Звіт ОВНС, що використовується аудитором (експертом) при ЕА, включає:
1. Узагальнювальну інформацію про висновки і рекомендації відносно господарського проекту, рішення.
2. Основна частина складається з наступних елементів:
* опис проекту в контексті географії, екології, соціальних і тимчасових чинників; опис методики, яка використовується для оцінки стану НС;
* політичні, правові і адміністративні умови, які розповсюджуються на господарський проект (рішення);
* основні дані, які дають уявлення щодо зони реалізації проекту та існуючих фізичних, біологічних і соціально-економічних умов;
* результати заходів щодо проведення консультацій з групами населення, які відносяться до зацікавленої сторони, і перелік питань, які були розглянуті на таких обговореннях;
* вплив на НПС. Враховується можливий позитивний і негативний вплив на навколишнє середовище (в т.ч. біологічна, фізична, соціально-економічна дія), який в результаті реалізації проекту може бути визначений, спрогнозований і оцінений з урахуванням відповідних норм і вимог. Як правило, питання, які відносяться до будівництва і експлуатації об'єкту, розглядаються окремо. Розглядаються питання, пов'язані з оцінкою і аналізом кількісних і якісних даних;
* заходи, які необхідні для зменшення негативної дії на навколишнє середовище;
* системно екологічний розгляд і виконання порівнянь (у кількісних вимірюваннях) з погляду дії на навколишнє середовище альтернативних підходів та інших варіантів проекту (при цьому здійснюються основні обгрунтування вибору технологій, які рекомендуються з урахуванням дії на НПС);
Рис. 2 Схема роботи аудиторів на підприємстві
* план раціональних і ефективних (з погляду вартості) заходів щодо припинення або зниження негативної дії на навколишнє середовище до прийнятого рівня, який піддається підтримці протягом тривалого періоду;
* на додаток до рекомендацій з поліпшення стану навколишнього середовища приводяться оцінки, які були виконані відповідними екологічними організаціями, що мають відношення до проекту;
* представляється план безперервного контролю за станом навколишнього середовища до і після закінчення реалізації проекту, а також вказується ефективність заходів щодо зниження негативної дії на навколишнє середовище. План враховує конкретні методики безперервного контролю, відповідальну за контроль особу, звітність, тощо.
У деяких конкретних випадках здійснюється звіт з ОВНС, що включає кошториси витрат, пов'язаних з охороною НПС.
Вказані оцінки дії використовуються для їх обліку при екологічній оцінці дії на навколишнє середовище і для включення результатів подібних оцінок в загальні висновки аудитора при роботі з господарськими проектами.
Бажаним додатком для процедури ЕА є:
* імена осіб, які відповідають за підготовку звіту з оцінкою стану навколишнього середовища;
* посилання на матеріали, які використовувалися при підготовці звіту;
* список проведених переговорів;
* запис бесід і консультацій з громадськістю, які були проведені при підготовці звіту, включаючи списки представників громадськості;
* технічні дані, які мають відношення до проведення оцінок.
На основі оцінки критеріїв екологічної безпеки об'єкту ЕА, здійснюваної за наявними матеріалами ОВНС, аудитором визначаються напрями і аспекти діяльності підприємства для цілей програми і плану екоаудиту (таблиця 1).
Таблиця 1
ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМІВ І АСПЕКТІВ ЕКОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ПРИ ЕКОАУДИТІ

Примітки:
1. Аспекти діяльності можуть відноситися до нормальних умов роботи, нештатних умов роботи, випадкових явищ, потенційно аварійних ситуацій, що розповсюджуються на зони впливу і промисловий майданчик, охоплюють всі види виробництв підприємства (основне і допоміжне виробництво, а також забезпечуючі підрозділи і служби).