Розділ 2. Вплив вибуття основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства.
2.1. Аналіз вихідних даних
Підприємства є однотипними, тому недоцільно опрацьовувати весь масив даних, можна застосувати статистичну вибірку. Для масиву даних із 100 підприємств при заданих параметрах = 0,18; ? = 0,5; t = 2; об’єм вибірки буде порахований за формулою:

В дослідженні використовувалася безповторна вибірка. За результатами розрахунків об’єм вибірки становить:

Вихідні дані для аналізу за цими підприємствами наведені в таблиці 2.1.
підприємство
виробнича потужність,тис.грн.
річний обсяг виробництва продукції, тис.грн.
балансова вартість ОВФ,тис.грн.
чисельність персоналу,осіб
рух ОВФ,тис.грн.
річний знос,%
витрати виробництва
втрати робочого часу в результаті,%
технологічна структура ОВФ
використання ОВФ у … зміну,тис.грн.
підвищення кваліфікації
матеріальне стимулювання




первісна вартість
залишкова вартість
всього
осіб,в т.ч.робітник
% в найбільшу зміну
вибуло
надійшло всього
із них нові

всього
з них на утримання і експлуатацію ОВФ,%
перебування в ремонті
організаційних причин
інші

першу
другу
третю
щорічне підвищення кваліфікації,%
приріст обсягу на 1%
додаткові витрати на 1%
щорічне підвищення,%
приріст обсягу на 1%
додаткові витрати на 1%

1
4500
4200
2200
1800
400
320
95
200
250
180
9
3800
20
10
5
2
1,05
2000
1500
1000
5
2
1
7
20
1

2
6000
5500
2700
2000
350
280
90
220
200
200
9
5000
20
9
3
1
1,.06
2200
1500
1000
5
2
2
6
22
2

3
5200
4800
2400
2100
400
330
94
280
250
200
8
4000
21
10
3
1
1,03
2100
1600
1200
4
1
1
7
20
1

4
5000
4800
2200
1700
380
310
92
230
220
200
9
4200
23
9
5
2
1,06
1800
1200
600
4
2
2
6
22
1

5
4500
4000
2100
1500
420
360
95
200
210
200
8
3600
21
9
1
1
1,03
1800
1300
1000
4
2
2
2
19
2

6
6000
5600
2700
2000
450
380
93
200
180
180
10
5000
20
9
5
1
1,03
2500
1300
700
3
2
2
7
18
1

7
5900
5500
2800
2200
390
300
88
220
200
190
8
5100
20
8
2
1
1,05
2500
2000
1000
5
2
2
5
18
2

8
4800
4200
2200
1600
400
320
87
200
200
170
9
3800
21
9
2
2
1,05
1800
1200
700
6
1
1
6
22
1

9
5900
5500
2800
2200
390
300
88
220
200
190
8
5100
20
8
2
1
1,05
2500
2000
1000
5
2
2
5
18
2

10
4300
3900
1900
1600
450
370
88
200
200
200
10
3200
21
10
6
1
1,03
1400
1000
500
5
2
1
5
16
2

11
4000
3700
1800
1000
500
420
92
190
230
230
8
3000
23
8
4
1
1,05
1500
1000
800
4
2
1
3
21
1

12
4500
4100
2000
1500
390
300
89
220
220
220
10
3600
22
11
5
1
1,05
1600
1000
600
7
2
1
4
20
2

13
5500
5000
2500
1800
390
300
94
240
200
180
9
4400
20
8
3
1
1,03
2000
1200
700
3
3
1
5
21
1

14
5500
5000
2500
1800
390
300
94
240
200
180
9
4400
20
8
3
1
1,03
2000
1200
700
3
3
1
5
21
1

15
5300
5000
2600
1900
410
360
93
190
180
180
8
4500
20
8
2
2
1,05
2000
1300
700
2
3
1
7
20
2

16
4200
4000
2000
1600
410
320
87
200
220
200
9
3500
23
9
4
2
1,05
1800
1500
1000
6
2
2
2
18
1

17
4000
3700
1800
1000
500
420
92
190
230
230
8
3000
23
8
4
1
1,05
1500
1000
800
4
2
1
3
21
1

18
5200
4800
2400
2100
400
330
94
280
250
200
8
4000
21
10
3
1
1,03
2100
1600
1200
4
1
1
7
20
1

19
5100
4700
2400
2000
420
350
86
270
270
220
8
4100
22
10
2
1
1,05
2000
1500
1100
7
1
1
4
19
1

20
4500
4200
2200
1800
400
320
95
200
250
180
9
3800
20
10
5
2
1,05
2000
1500
1000
5
2
1
7
20
1

Таблиця 2.1.2.2. Показники ефективності використання основних виробничих фондів.
Для зручності проведення аналізу я покажу пораховані показники тільки по першому підприємству, а показники по всіх 20 підприємствам наведу в наступній таблиці 2.2.
Фондовіддача

де О – Обсяги виконаних робіт (продукції); Бв - балансова вартість;
= 4200/2200=1,91
Фондовіддача 1,91 означає, що 1,91 одиниць виготовленої продукції припадає на одиницю основних фондів. Але даний показник має значні недоліки, бо він враховує матеріалоємкість продукції. Таким чином чим вище буде вартість матеріалів та сировини, з яких виготовляється продукція, тим вище буде обсяг виробництва і тим самим вище фондовіддача.
Коефіцієнт зносу
Коефіцієнт зносу: характеризує ступінь зношеності основних фондів. Ступінь зношеності основних фондів на 1-му підприємстві складає Кзн = 0,182 або 18,2%.
Коефіцієнт придатності
Коефіцієнт придатності основних фондів: показує яку долю складає їх залишкова вартість від первісної вартості. Кпр = 0,818, тобто 0,818 частину складає залишкова вартість від первісної вартості.
Для знаходження витрат на 1 грн виготовленої продукції знаходимо одиницю витрат на експлуатацію ОВФ:

де ВВ – витрати виробництва; ВВЕК. – витрати виробництва на утримання і експлуатацію ОВФ, %
.
Витрати на 1 грн виготовленої продукції будуть дорівнювати:
В=760/4200=0,18
Отже, витрачається 0,18грн. для отримання 1 грн виготовленої продукції.
Коефіцієнт фондозйому

де Ов – обсяг виготовленої продукції; Оек. ОВФ - одиниця витрат з експлуатації ОВФ.
Для того щоб знайти фондозйом нам насамперед потрібно знайти одиницю витрат з експлуатації ОВФ.

де ВВ – витрати виробництва; ВВЕК. – витрати виробництва на утримання і експлуатацію ОВФ, %
.

Коефіцієнт фондозйому з виробничих фондів характеризує обсяг виготовленої продукції на одиницю витрат з експлуатації (утримання) ОВФ.
Коефіцієнт віддачі спожитих ОВФ

де Ар – річні амортизаційні відрахування.
У вихідних даних намає даних про річні амортизаційні відрахування, для того щоб їх знайти використаємо таку формулу:

де Рз – річний знос, %.
тис.грн.

Коефіцієнт віддачі спожитих основних виробничих фондів характеризує ефективність використання основних фондів з врахуванням їх оборотності.
Показники ефективності використання ОВФ
Таблиця 2.2.
Показники
Підприємства


1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

1. Обсяг виготовленої продукції,тис. грн.
4200
5500
4800
4800
4000
5600
5500
4200
5500
3900

2. Балансова вартість ОВФ, тис. грн.
2200
2700
2400
2200
2100
2700
2800
2200
2800
1900

3. Річний знос, %
9
8
8
9
8
10
8
9
8
10

3. Фондовіддача
1,91
2,04
2,00
2,18
1,90
2,07
1,96
1,91
1,96
2,05

4. Коеф. зносу
0,18
0,26
0,13
0,13
0,29
0,26
0,21
0,27
0,21
0,16

5. Коеф. придатності
0,82
0,74
0,88
0,77
0,71
0,74
0,79
0,73
0,79
0,84

6. Одиниця витрат на експлуатацію ОВФ
760
1000
840
966
756
1000
1020
798
1020
672

7. Витрати на 1 грн ВП, грн.
0,18
0,18
0,18
0,20
0,19
0,18
0,19
0,19
0,19
0,17

8. Коеф. фондозйому
5,53
5,50
5,71
4,97
5,29
5,60
5,39
5,26
5,39
5,80

9.Амортизаційні відрахування, т.грн.
244,44
337,50
300,00
244,44
262,50
270,00
350,00
244,44
350,00
190,00

10.Коеф. віддачі спожитих ОВФ
17,18
16,30
16,00
19,64
15,24
20,74
15,71
17,18
15,71
20,53


Продовження табл. 2.2.
Показники
Підприємства


11
12
13
14
15
16
17
18
19
20

1. Обсяг виготовленої продукції,тис. грн.
3700
4100
5000
5000
5000
4000
3700
4800
4700
4200

2. Балансова вартість ОВФ, тис. грн.
1800
2000
2500
2500
2600
2000
1800
2400
2400
2200

3. Річний знос, %
8
10
9
9
8
9
8
8
8
9

3. Фондовіддача
2,06
2,05
2,00
2,00
1,92
2,00
2,06
2,00
1,96
1,91

4. Коеф. зносу
0,44
0,25
0,28
0,28
0,27
0,20
0,44
0,13
0,17
0,18

5. Коеф. придатності
0,56
0,75
0,72
0,72
0,73
0,80
0,56
0,88
0,83
0,82

6. Одиниця витрат на експлуатацію ОВФ
690
792
880
880
900
805
690
840
902
760

7. Витрати на 1 грн ВП, грн.
0,19
0,19
0,18
0,18
0,18
0,20
0,19
0,18
0,19
0,18

8. Коеф. фондозйому
5,36
5,18
5,68
5,68
5,56
4,97
5,36
5,71
5,21
5,53

9.Амортизаційні відрахування, т.грн.
225,00
200,00
277,78
277,78
325,00
222,22
225,00
300,00
300,00
244,44

10.Коеф. віддачі спожитих ОВФ
16,44
20,50
18,00
18,00
15,38
18,00
16,44
16,00
15,67
17,18



\
2.3. Показники руху та оновлення ОВФ
В таблиці 2.3. проведені наступні розрахунки:
Коефіцієнт вибуття

де Бвв – сума основних фондів, що вибула; Бвп – балансова вартість основних фондів на початок періоду.
Квв = 200/2200=0,09
Цей коефіцієнт показує, яка доля цих фондів, що була на балансі підприємства на початок періоду, вибула за певний період (рік) із-за зносу або інших причин. Наприклад на 1-му підприємстві цей коефіцієнт показує, що вибуло із-за зносу 0,09 або 9% від ОВФ на початок року.
Коефіцієнт оновлення

Бвекс – величина основних фондів що надійшли на підприємство; Зв – залишкова вартість.
Кон = 180/1800=0,1
На 1-му підприємстві цей коефіцієнт становить 0,10 або 10% – це означає, що за 1 рік на підприємство надійшло 10% основних фондів.
Коефіцієнт інтенсивності оновлення

Кін =0,10/0,09=1,11
Коефіцієнт інтенсивності оновлення характеризує внутрішні зв’язки процесів оновлення і вибуття основних фондів на підприємстві. Квв = 0,09, Кон = 0,10, а Кін = 1,11, він більший за 1, це означає що на підприємстві основних фондів оновлюється більше ніж вибуває.
Показники руху та оновлення ОВФ
Таблиця 2.3.
Показники
Підприємства


1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

1. Вибуло ОВФ, тис. грн.
200
220
280
230
200
200
220
200
220
200

2. Надійшло ОВФ, тис. грн.
180
200
200
200
200
180
190
170
190
200

3. Коеф. вибуття ОВФ
0,09
0,08
0,12
0,10
0,10
0,07
0,08
0,09
0,08
0,11

4. Коеф. оновлення ОВФ
0,10
0,10
0,12
0,13
0,14
0,09
0,09
0,13
0,09
0,13

5. Коеф. інтенсивності оновлення ОВФ
1,11
1,25
1,00
1,30
1,40
1,29
1,13
1,44
1,13
1,18


Продовження табл.2.3.
Показники
Підприємства


11
12
13
14
15
16
17
18
19
20

1. Вибуло ОВФ, тис. грн.
190
220
240
240
190
200
190
280
270
200

2. Надійшло ОВФ, тис. грн.
230
220
180
180
180
200
230
200
220
180

3. Коеф. вибуття ОВФ
0,11
0,11
0,10
0,10
0,07
0,10
0,11
0,12
0,11
0,09

4. Коеф. оновлення ОВФ
0,23
0,15
0,11
0,11
0,09
0,14
0,23
0,12
0,14
0,14

5. Коеф. інтенсивності оновлення ОВФ
2,09
1,36
1,10
1,10
1,29
1,40
2,09
1,00
1,27
1,56


2.4 Механізм впливу вибуття ОВФ на господарську діяльність підприємства.
Теоретично, при збільшенні коефіцієнту вибуття мають збільшуватись фондовіддача і витрати на 1грн. виготовленої продукції. Також при збільшенні коефіцієнта інтенсивності оновлення фондовіддача також має збільшуватись.
Проаналізуємо вплив вибуття ОВФ на ті показники за допомогою побудови кореляційного поля (рис. 2.1., 2.2., 2.3.).
Рисунок 2.1

Рисунок 2.2.

Рисунок 2.3.

Отже на основі цих діаграм ми бачимо, що при збільшенні коефіцієнта вибуття фондовіддача і витрати на 1грн. виготовленої продукції зростають. При збільшенні коефіцієнта інтенсивності оновлення фондовіддача також в нас зростає. Отже наша гіпотеза справдилась, і ми приступаємо до третього розділу нашої курсової роботи .
Розділ 3. Оптимізація вибуття ОВФ.
3.1. Якщо вибуття ОВФ більше або менше за амортизаційні відрахування
Амортизаційні відрахування є складовою витрат підприємства і відшкодовуються за рахунок реалізованої продукції. За своїм економічним змістом амортизаційні відрахування призначені на повне відтворення основних фондів підприємства. Тому є всі підстави вважати їх власністю підприємства і вилученню не підлягають.
Амортизаційні відрахування як власні кошти підприємства використовують на свій розсуд щодо освоєння основних фондів, а саме: на технічне переоснащення підприємства з метою оновлення продукції та підвищення її якості.
Економічна функція амортизації полягає у фактичній компенсації коштів, витрачених на придбання основних фондів. Таким чином, метою економічної амортизації повинно бути визначення реальних витрат підприємства, пов’язаним з повним відтворенням засобів праці, а отже, і собівартість продукції (послуг). Амортизаційні відрахування в цьому випадку відображають реальне знецінювання основного капіталу в процесі виробництва і відносяться на витрати діяльності суб’єктів господарювання. Економічна амортизація повинна використовуватися в межах управлінського обліку, причому керівники підприємств можуть вибирати норми і правила нарахування самостійно.
В економічній амортизації тривалість амортизаційного періоду повинна відповідати фактичному терміну служби до списання або вибуття конкретного засобу праці на кожному підприємстві. Цей період у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби” від 18 травня 2000р. названо строком корисного використання (експлуатації). Фактичний термін служби до списання конкретного засобу праці може бути економічно раціональною, що найбільше вигідно для підприємства, або з різних причин може відрізнятись від нього в будь-який бік.
Якщо вартість вибулих основних фондів повністю перенесена в амортизаційний фонд, то проходить перетворення амортизаційного фонду із грошової форми у споживчу форму основних фондів (придбання нових основних фондів). У нашому випадку вибуває ОВФ більше, ніж амортизаційні відрахування, тобто основні фонди приходять у непридатність раніше встановленого терміну їх служби (передчасно вибувають), значить для повного їх оновлення не не хватає амортизаційного фонду. В цьому випадку для відновлення вибулих фондів підприємство вимушене спрямовувати частину прибутку і тим самим уповільнюються темпи розширеного відтворення. Вибуває ОВФ більше, ніж амортизаційні відрахування на таких підприємствах: 1-му та 12-му (виділені жирним шрифтом в табл. 3.1.).
Таблиця 3.1.
Показники
Підприємства


1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

1. Вибуло ОВФ, тис.