Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» Записка До курсового проекту На тему: Одноповерховий житловий будинок
Зміст: Вибір конструктивної схеми будинку; Фундаменти; Конструкція стіни; Перекриття; Покрівля; Теплотехнічний розрахунок стіни Вибір конструктивної схеми будинку. Остов будинку визначає конструктивну схему будинку. Залежно від характеру опирання горизонтальних несучих елементів (перекриттів) на вертикальні несучі елементи (стіни, окремі опори і балки між ними) розглядають такі конструктивні схеми цивільних будинків: з несучими поздовжніми стінами; з поперечними несучими стінами; з поздовжніми і поперечними несучими стінами; з неповним каркасом (поздовжним поперечним напрямком прогонів); з повним каркасом. У нашому випадку маємо будинок з поздовжніми несучими стінами . Товщину зовнішніх стін приймаємо 510 мм, внутрішніх – 380. Перегородки виконані із цегли товщиною 120 мм. Привязка зовнішніх поздовжніх несучих стін – 200 мм, поперечних ненесучих -0. Фундаменти. Фундаменти в нашому випадку – стрічкові бетонні монолітні. З врахуванням глибини промерзання грунту для району будівництва (м. Нововолинськ), закладаємо фундамент під зовнішні стіни і стіни, розміщені на віддалі 1 м від зовнішніх ,- на глибині 1 м; під внутрішні, що розміщені на віддалі більше 1 м від зовнішніх, - на глибині 0,6м. Фундаменти запроектовані прямокутними шириною 400 мм з подушками шириною 600мм. Конструкція стін Стіни запроектовані з цегли керамічної пустотної. Детальна конструкція стіни показана у теплотехнічному розрахунку. Перекриття. У нашому випадку перекриття виконане по дерев’яних балках. Оскільки максимальний проліт становить 5м, то розміри бруса приймаємо 100*200мм. По нижньому краю балки прибиваємо черепні бруски розмірами 50*50мм, на які буде кріпитися щитовий настил.
Щитовий настил виконується із дощок товщиною 25мм, що розміщені у три ряди. По щитовому настилу проводимо засипку шлаком товщиною 60мм.
По щитовому настилу і балкам прибиваємо дранку і заштукатурюємо. Крок між балками приймається в межах 800-1000мм.
Балку опираємо на стіну на 180мм. Між балкою і стіною залишаємо зазор у 30мм для виходу вологи з неї . Також на краю балки робимо скіс завдовжки 30мм, що пришвидшує вихід вологи з неї.Балки анкетуємо через одну. Анкер одною стороною забивається у балку, а другою замуровується у стіну. В зоні опирання балок на стіну бокові поверхні огороджуємо двома шарами руберойду. Кінці балок пропитуємо антисептиками і антипіренами. Металева покрівля Металеву покрівлю (рис. 7.15) виконують з оцинкованих чи чорних листів сталі завширшки 510-710мм, завдовжки 710-3000мм, завтовшки 0,25-2мм.Листи з’єднуються між собою за допомогою фальців, які бувають стоячими та лежачими. Стоячі фальці розташовують вздовж скату, лежачі – поперек скату. Листи покрівельної сталі вкладають на обрешїтку з брусків 50x50 мм | кроком 250 мм. Покрівлю кріплять до обрешітки так званими клямерами - це вузька смуга сталі, один кінець якої прибивається до обрешітки, а другий запускається у стоячий фальц. Для улаштування звису до обрешітки через 700 мм прибивається Т-подібний костиль із полосової сталі. Він мас винос на 100 мм від обрешітки, під який відгинають покрівельну сталь.
Рис. 7.15. Загальний вигляд улаштування металевої покрівлі 6.Теплотехнічний розрахунок стіни Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою: . (И.1) де ?в, ?з – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м2 .К), які приймаються згідно з додатком Е; ?в=8.7 Вт/(м2 .К) ?в=23 Вт/(м2 .К) Ri – термічний опір i-го шару конструкції, м2 .К/Вт; R0=2.5 м2 .К/Вт ?iр – теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації (згідно з додатком Л), Вт/(м ? К);
