https://dostavka-byketov.ru сервисы по доставке цветов в Фокино.

РОЗДІЛ 7
АВТОМАТИЗАЦІЯ ФОРМУВАННЯ ЗВІТНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ


7.1. Загальна характеристика звітності
Банківську звітність можна поділити на такі види:
( фінансова звітність;
( статистична звітність для складання грошово-кредитної статистики;
( статистична звітність для складання платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України.
До фінансової звітності у країнах з розвинутою ринковою економікою належать: бухгалтерський баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух грошових коштів та різні додатки, які визначаються потребами користувачів.
Статистична звітність для складання грошово-кредитної статистики має такі напрями:
( загальнобанківська статистика;
( монетарна (грошово-кредитна) статистика;
( статистика банківського нагляду;
( статистика операцій з іноземною валютою;
( емісійно-кредитна статистика;
( статистика готівково-грошового обігу.
Особливу роль у державній статистиці відіграє статистика платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України, яка є інструментом узагальнюючої оцінки економічного стану країни та ефективності її світогосподарських зв’язків. Функція складання платіжного балансу держави, розроблення методологічної і методичної бази для його аналізу і прогнозування та проведення відповідних розробок покладена на Національний банк України.
Своєчасні й достовірні статистичні дані про грошово-кредитну і фінансову діяльність банків дають змогу:
( аналізувати стан і перспективи розвитку банківської системи;
( спостерігати за ходом реалізації грошово-кредитної політики держави та прогнозувати розвиток її грошово-кредитного ринку;
( стежити за розвитком валютного ринку та операцій з іноземною валютою;
( здійснювати заходи щодо забезпечення стабільності національної грошової одиниці;
( здійснювати нагляд за діяльністю комерційних банків та інших фінансових небанківських організацій;
( моделювати рішення Національного банку України при виконанні ним регулюючих і наглядових функцій;
( забезпечувати взаємозв’язок грошово-кредитної та банківської статистики з іншими макроекономічними системами даних;
( забезпечувати порівняність з даними міжнародних фінансових і банківських організацій та центральних банків інших країн.
Усім користувачам необхідна інформація, яка допомогла б їм оцінити дійсний фінансовий стан, рентабельність та ризики банку з урахуванням нових економічних правил. Також вони потребують інформацію, яка дала б можливість правильно розуміти операції, що здійснюються банком.
Первинною ланкою в системі формування звітності про діяльність банківської системи в Україні є комерційні банки. З 1 січня 1998 р відбувся перехід банків України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим переходом змінилась вся система звітності та порядок її формування. Для з’ясування суті формування звітності розглянемо структуру плану рахунків та особливості аналітичного обліку в комерційних банках.
7.2. Структура плану рахунків комерційного банку
Автоматизація обліку та формування звітності операцій банку повинна забезпечувати два його аспекти: аналітичний по особових рахунках і синтетичний по балансових рахунках. Аналітичний облік повинен забезпечувати отримання детальної інформації про кожного контрагента та кожну банківську операцію.
Синтетичний облік пов’язаний з необхідністю відображення інформації про операції в агрегованому вигляді для формування балансової та фінансової звітності. Синтетичний облік у банках ведеться на рахунках, план яких відповідає загальноприйнятим у міжнародній практиці принципам та стандартам бухгалтерського обліку. План рахунків складається з дев’яти класів:
Балансові рахунки
Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції.
Клас 2. Операції з клієнтами.
Клас 3. Операції з цінними паперами та іншими активами і зобов’язаннями.
Клас 4. Довгострокові вкладення, основні засоби та нематеріальні активи.
Клас 5. Капітал банку.
Рахунки доходів та витрат банку
Клас 6. Доходи.
Клас 7. Витрати.
Рахунки управлінського обліку
Клас 8. Управлінський облік.
Позабалансові рахунки
Клас 9. Позабалансові рахунки.
Перший клас плану рахунків визначає відносини між Національним та комерційними банками, а також між комерційни-ми банками, а саме: операції з готівкою, банківськими металами, кредитами, депозитами та цінними паперами, що рефінансуються НБУ.
Другий клас відображає операції з клієнтами, зокрема операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими депозитами.
Третій клас передбачений для відображення операцій з цінними паперами (окрім цінних паперів, що рефінансуються НБУ, та довгострокових вкладень), а також операцій за іншими розрахунками, зокрема за господарськими операціями банку, операціями з формуванням банківських резервів, субординарного боргу, клірингових та транзитних рахунків, розрахунків між установами одного банку за іноземною валютою, банківськими металами тощо.
Четвертий клас відображає довгострокові вкладення установ та операції за основними засобами і нематеріальними активами.
П’ятий клас визначає капітал банку. Він включає привнесений капітал, нерозподілений прибуток та фонди і резерви, створені за рахунок прибутку.
Капітал — це різниця між активами та зобов’язаннями банку. Прибуток розглядається як економічний показник діяльності установи, а не як кошти. Економічний прибуток — це різниця між доходами і витратами.
Шостий і сьомий класи плану рахунків відображають відповідно доходи та витрати банку.
У восьмому класі відображаються операції, деталізація яких визначається банком самостійно. Дані восьмого класу не враховуються у фінансових звітах банків.
Дев’ятий клас передбачений для ведення обліку позабалансових операцій банку.
Кожний клас в свою чергу поділений на певну кількість розділів, а розділи — на групи. Згідно з таким розподілом визначаються:
рахунки II порядку (двозначні — розділ) ;
рахунки III порядку (тризначні — група) ;
рахунки IY порядку (чотиризначні — балансовий рахунок).
Структура номера балансового рахунку має такий вигляд:
х х х х
| | | |---- номер балансового рахунку
| | |------- група
| |---------- розділ
|------------- клас
Детальний аналітичний облік щодо кожного клієнта та кожної операції забезпечується за допомогою аналітичного обліку, що дає змогу уникнути використання зайвої кількості окремих балансових рахунків.
Між аналітичним та синтетичним обліком існує певна відповідність: кожний особовий (аналітичний) рахунок відкривається за певним балансовим рахунком, залишок по балансовому рахунку дорівнює сумі залишків по особових рахунках.
7.3. Особливості ведення та автоматизації аналітичного обліку
Згідно з методичними вказівками НБУ щодо ведення параметрів аналітичного обліку для організації автоматизації аналітичного обліку вводяться параметри аналітичного обліку, які поділяються на параметри, що характеризують клієнтів (контрагентів) та безпосередньо параметри аналітичного обліку. При цьому кожному контрагенту може відповідати декілька аналітичних рахунків.
Клієнтами (контрагентами) банку вважаються ті суб’єкти господарської діяльності або фізичні особи, які мають встановлені банком постійні або тимчасові договірні відносини, що стосуються банківських операцій. Таким чином, контрагентами банку є його клієнти, банки-кореспонденти, банки чи інші особи, з якими укладені угоди на розміщення або залучення коштів тощо.
Всі параметри поділяються на обов’язкові та необов’язкові. Обов’язкові в свою чергу поділяються на загальні та спеціальні. Обов’язкові — це параметри, які є обов’язковими для заповнення при формуванні інформації про нових клієнтів та при відкритті аналітичного рахунку. Обов’язкові параметри використовуються при формуванні звітності для НБУ.
Необов’язкові параметри є рекомендованими для заповнення, і вони можуть використовуватись у банку для внутрішнього обліку та при поданні звітності іншим організаціям.
Спеціальні параметри використовуються для певних видів аналітичних рахунків і використовуються для ведення автоматизованого обліку окремих операцій та при формуванні звітності для НБУ.
7.3.1. Характеристика параметрів контрагентів
Розглянемо обов’язкові параметри контрагентів банку, їх коди та характеристики.
Обов’язковими параметрами контрагентів банку є такі: код контрагента, ідентифікаційний код, резидентність, код країни, ознака податкового номера суб’єкта господарської діяльності, ознака інсайдера, інституційний сектор економіки, форма власності, галузь економіки, види економічної діяльності.
Розглянемо характеристики та коди обов’язкових параметрів.
Код контрагента (К010) — містить код контрагента відповідно до реєстра контрагентів, який ведеться банком самостійно.
Ідентифікаційний код (К020) — містить код суб’єкта господарської діяльності відповідно до ЄДРПОУ або ідентифікаційний код платника податків для фізичних осіб.
Резидентність (К030) — параметр може приймати значення : резидент -1, нерезидент -2. Цей параметр визначається відносно контрагента, а не відносно власника коштів. Таким чином, кореспондентський рахунок в зарубіжному банку і поточний рахунок клієнта-нерезидента будуть мати однакову ознаку — нерезидент.
Код країни (К040) — містить тризначний код країни контрагента відповідно до класифікатора країн KL_K040.
Ознака інсайдера (К060) — двозначний код, який характеризує клієнта. Iнсайдер — спорiднена щодо комерційного банку особа (фізична або юридична) .
Інституційний сектор економіки (К070) — визначається для клієнтів-резидентів згідно з «Методичними рекомендаціями щодо класифікації інституційних секторів економіки», затверджених наказом № 172 Мінстату України від 25 липня 1994 р. Формат параметра — 5 цифр.
Форма власності (К080) — визначається лише для контрагентів суб’єктів господарської діяльності, згідно з Державним класифікатором України ДК-001-94 «Класифікатор форм власності», який затверджений наказом № 288 Держстату України від 22 листопада 1994 р. Параметр може приймати такі значення: приватна власність, колективна власність, державна власність розподіляється на загальнодержавну і комунальну власність, власність інших держав, власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав. Формат параметра — 2 цифри.
Галузь економіки (К090) — визначається лише для контрагентів суб’єктів господарської діяльності, згідно з «Номенклатурою статистичної звітності по кредитах банків України», затвердженої постановою Правління НБУ №80 від 29 березня 1996 р. Формат — 3 цифри. Заповнюється з картки клієнта, причому заповнюється та галузь, яка зазначена першою в картці. Формат параметра — 5 цифр.
Види економічної діяльності (К110) — визначаються лише для контрагентів суб’єктів господарської діяльності, згідно з карткою клієнта відповідно до «Класифікатора видів економічної діяльності». У картці може стояти кілька видів діяльності відповідно до реєстраційної картки суб’єкта господарської діяльності. Під час заповнення цього параметра береться з картки той, що проставлений першим. Формат параметра —5 цифр.
Необов’язковим параметром контрагента є :
Ознака податкового номера суб’єкта господарської діяльності — цей параметр необхідно заповнювати по мірі присвоєння податкових номерів клієнтам Державною податковою інспекцією. Він має таку структуру:
XXXXXXX NN MM K, де
XXXXXXX — ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності;
NN — код області;
MM — код району;
К — ключовий розряд.
7.3.2. Характеристика параметріваналітичного обліку
Загальними обов’язковими параметрами аналітичного рахунку є такі: номер аналітичного рахунку; номер балансового рахунку; код валюти; характеристика контрагента; код контрагента; характеристика аналітичного рахунку.
Номер аналітичного рахунку (R010) — це ідентифікатор рахунку, який проставляється у банківських документах. Номер включає до 14 цифр, перші п’ять з яких жорско регламентовані, інші формуються банком самостійно, виходячи з його потреб.
Номер балансового рахунку (R020) — чотиризначний номер рахунку з довідника плану рахунків комерційного банку КL_R020.
Код валюти (R030) — містить тризначний код валюти згідно з класифікатором валют КL_R030.Цей параметр може включатись як складова номера рахунку.
Код контрагента — цей параметр є посиланням на довідник контрагентів. Він необхідний для встановлення інформаційного зв’язку і містить код власника рахунку.
Характеристика аналітичного рахунку (R050) вказує на належність рахунку до класу балансу і містить його характеристику. Наприклад, може приймати такі значення: 03- актив/пасив, 11 — актив, 12 — актив (контрактив), …. , 62 — доходи (пасив) і т.п.
Деякі обов’язкові параметри входять до складу коду аналітичного рахунку. Розглянемо його структуру.
Код аналітичних рахунків має таку структуру:
ВВВВ К С NN . EEEEEE, де
( ВВВВ — номер балансового рахунку . Довжина номера рахунку не є фіксованою, вона може встановлюватись у діапазоні 8-14 знаків.
( К — контрольний розряд;
( С — характеристика контрагента;
( NN — порядковий номер аналітичного рахунку;
( EEEEEE — код клієнта може вміщувати до 6 знаків.
Параметри NN та EEEEEE визначаються банками самостійно.
Спеціальні обов’язкові параметри аналітичного рахунку такі: параметр нарахування відсотків, параметри для кредитних та депозитних рахунків, параметр для рахунків цінних паперів.
Параметр нарахування процентів (S010) вказується для рахунків, по яких виконується нарахування відсотків, зокрема для: позичкових, депозитних, рахунків цінних паперів, кореспондентських та розрахункових рахунків. Параметр S012 характеризує відсоткову ставку.
Для кредитних рахунків задаються такі параметри: вид кредиту (S020), вид забезпечення (S030), дата видачі кредиту (S040), дата повернення кредиту (S050), кількість пролонгацій (S070), категорія ризику (S080), код строку кредитних та депозитних рахунків (S180), код строковості (S181), код строку пролонгації та прострочки (S190), код джерела кредитування (S200).
Для рахунків цінних паперів задаються такі параметри: емітент (S110), місце емісії (S120), вид цінних паперів (S130), дата погашення (S140), ознака, котуються чи ні на біржі (S150), входять чи ні для обчислення бази при оподаткуванні (S160).
Для рахунків «Кошти в розрахунках» — код розрахунку (S170).
Для депозитних рахунків параметр вміщує такі характеристики: дата розміщення (залучення) (S090); дата повернення коштів (S100); початковий строк розміщення (S060).
Необов’язкові параметри аналітичного рахунку: вид рахунку, ліміт овердрафту.
Параметр вид рахунку характеризує вид рахунку відповідно до інструкції № 121 НБУ «Про порядок відкриття розрахункових, поточних та бюджетних рахунків в установах банків» від 27.06.96 р.
Параметр ліміт овердрафту вказує на поточний ліміт овердрафту, який дозволено для рахунку. Він може приймати значення величини ліміту.
Параметри аналітичного обліку кодуються. Їм присвоюється чотиризначний символьний код такого формату:
LNNN, де L та NNN можуть приймати такі значення:
L — [K, R, S, D, B, T, F], де:
K — позначення для параметрiв клiєнтiв;
R — позначення для загальних параметрiв рахункiв;
S — позначення для спеціальних параметрiв рахункiв;
D — позначення для параметрiв документів;
В — позначення для додаткових параметрів банків-нерезидентів;
T — позначення для iнших параметрiв, якi використовуються при формуванні економiчного показника;
F — параметри, які використовуються у формулах підрахунку показників і вказують на підмножину рахунків, які включаються до показника.
7.3.3. Характеристика параметрів для опису характеристик показників та формул їх підрахунку
Крім параметрів аналітичного обліку та контрагентів, є ряд параметрів, які використовуються для опису економічних показників звітності та формул їх підрахунку.
Розглянемо групу параметрів, які характеризують вид-показник, вказуючи, що треба враховувати при його підрахунку. Коди цих параметрів починаються з літери Т, вони представлені в таблиці 7.1.
Таблиця 7.1
Код параметра
Назва параметра

Т010
Дебетовий залишок в національній валюті

Т020
Кредитовий залишок в національній валюті

Т030
Кредити, кошти, надані в національній валюті

Т040
Кредити, кошти, отримані в національній валюті

Т050
Дебетові обороти в національній валюті

Т055
Коригуючі дебетові обороти в національній валюті

Т060
Кредитові обороти в національній валюті

Т065
Коригуючі кредитові обороти в національній валюті

Т070
Сума в національній валюті

Т011
Дебетовий залишок в іноземній валюті

Т021
Кредитовий залишок в іноземній валюті

Т051
Дебетові обороти в іноземній валюті

Т056
Коригуючі дебетові обороти в іноземній валюті

Т061
Кредитові обороти в іноземній валюті

Т066
Коригуючі кредитові обороти в іноземній валюті

Т070
Сума в іноземній валюті

Т080
Кількість (угод, клієнтів або рахунків та ін.)

Т090
Середньозважена відсоткова ставка


Коди параметрів, які використовуються в формулах для визначення підмножини рахунків, починаються з літери F.
F_01 — поле у файлі KL_R020, яке визначає перелік балансових рахунків, які необхідно включити у файли звітності 01 та 02. Якщо поле приймає значення 1, то рахунок включається для передачі як окремий показник.
F_02 — поле у файлі KL_R020, яке визначає перелік балансових рахунків, які необхідно включити у файли звітності 06 та 14. Якщо поле приймає значення 1, то рахунок включається для передачі як окремий показник.
Параметри F_07, F_08, F_16 та F_17 характеризують поле у файлі KL_R020, яке визначає перелік балансових рахунків, які необхідно включити відповідно у наступні файли звітності 07, 08, 16 та 17. Якщо поле приймає значення 1, то рахунок включається для передачі як окремий показник.
Параметри F_12, F_13 характеризують поле у файлі KL_D010, яке визначає перелік касових символів, які необхідно включити відповідно у наступні файли звітності 12 та 13 для передачі. Якщо поле набуває значення 1, то символ включається для передачі як окремий показник.
7.4. Порядок формування економічнихпоказників звітності
НБУ запровадив нову технологію надання звітності, яка базується на економічних показниках. Згідно з цією технологією звітна інформація надається електронною поштою у вигляді файлів з певним набором значень економічних показників. Надані комерційними банками економічні показники звітності зберігаються в спеціальному сховищі даних, яке має назву електронного репозитарію.
Файли, розроблені на базі показників форм звітності, згруповані за періодичністю надання та економічною суттю показників. Кожний файл має двозначний цифровий ідентифікатор, у якому задіяні номери від 01 до 55. Вихідні документи за формами звітності формуватимуться із значень економічних показників того чи іншого файлу.
Звітність складається в одиницях, встановлених для кожної форми окремо, з округленням сум до одиниць таким чином, щоб були збережені правильність підсумків та повний набір даних статистичних звітів і балансу.
Звітність подається за певними схемами, коди яких містяться в довіднику кодів схем KOD_A011. Код схеми вказує на те, хто і кому подає звітність, та на ступінь її консолідації. Наприклад, якщо звітність подається філією, то код схеми знаходиться в межах 01-04 залежно від того, кому подається звіт(01-обласній дирекції банку, 02-головному банку як юридичній особі, 03-обласному управлінню НБУ, 04-ЦРП НБУ).
Звітність формується у вигляді файлів, які містять певні економічні показники. Кожний файл складається з однорідних по-казників. Перелік показників в розрізі кожного звітного файлу подається у довіднику показників EK_POK_1, структуру якого наведено в таблиці 7.3. (див. пункт 7.6).
Економiчний показник описується у вигляді певної формули, яка включає коди параметрів та формулу його підрахунку. Кожний параметр, який використовується для опису економічних показників, зберігається у відповідному довіднику, який характеризує розріз подання показника. Кодові позначення розрізів та довідники, які використовуються під час формування звітності, наведено в таблиці 7.2.
Економічний показник може бути сумою, кількістю, відсотковою ставкою i т. iн. Для опису показників звітності НБУ було розроблено штучну мову опису показників, яка заснована на кодових позначеннях параметрів. Кожний показник має свою формулу розрахунку.
Формула розрахунку економiчного показника може включати суму за окремим балансовим рахунком (можливо, за iншим параметром) чи певну її підмножину або алгебраїчну суму групи рахункiв.
Загальний опис формули розрахунку економiчного показника складається з таких п’яти наступних частин:

Рис. 7.4.1. Структура формули розрахунку показника
Перша частина розрахунку показника містить параметр, що починається на літеру Т (див. табл. 7.1).
Ця частина опису зберігається в полі PRM1 довiдника показників EK_POK_1.
Друга частина визначає параметр показника та вказує на те, чи описується показник одним параметром чи їх групою. Якщо друга частина опису показника складається тільки із значення параметра, то вказується цей параметр. Для визначення, чи параметр підлягає передачі повністю чи лише його певна підмножина, необхідно дивитись третю частину опису параметра.
Якщо ж в показник входить група значень параметра, то пiсля параметра в дужках йде значення параметра або перелiк значень параметра, якi входять до пiдрахунку показника. Перед значенням параметра може бути один із знаків: [>], [<], [>=], [<=], [#] (більше, менше, більше-дорiвнює, менше-дорiвнює, не дорiвнює). Знак [=] (дорiвнює) опускається.
Перелiк значень параметра може роздiлятися одним iз знакiв [,],[:]. При цьому [:] означає, що до пiдрахунку показника включаються значення параметра з початкового до кiнцевого включно. Ця частина опису розрахунку зберігається в полі PRM2 довiдника показників EK_POK_1.
Приклади: R020(1500:1505,1521,1523)
R020(>=2000,<2200)
R020(2200).
Третя частина опису показника має місце тоді, коли друга частина опису складається лише з параметра без переліку значень.
Якщо у файл для передачі входить вся множина значень параметра окремими економічними показниками, то третя частина опису не заповнюється (поле PRM3 — буде пусте).
Коли у файл для передачi входить пiдмножина значень параметра окремими економiчними показниками, опис складається з параметра, який визначає цю пiдмножину (F_01,F_06,F_07,F_08 для параметра R020, F_12, F_13 для параметра D010), а далi в дужках йде значення, при якому необхiдно включати значення параметра, вказаного в другій частині опису, для передачi окремим економiчним показником. Перед значенням параметра може бути один із знаків: [>], [<], [>=], [<=], [#]. Знак [=] опускається.
Наприклад, F_01(1) F_01(>2) F_01(#1). Цей параметр є полем довідника, у якому зберігаються можливі значення параметра, який створює економічний показник. Всі записи із значенням 1 або >2 або #1 відповідно в полі F_01 визначають цю підмножину.
Ця частина опису зберігається в полі PRM3 довiдника показників EK_POK_1.
Четверта частина вказує на розрізи параметра, якщо при формуванні показника вони використовуються не всі. В такому разі четверта частина опису складається з найменування параметра, за яким в дужках знаходиться перелiк можливих конкретних його значень. Перед значенням параметра може бути один із знаків: [>], [<], [>=], [<=], [#]. Перелiк значень параметра може роздiлятися одним iз знакiв [,], [:]. Перелiк параметрiв з конкретними значеннями роздiлятиметься знаком [,]. Наприклад, необхідно подати дані по рахунках тільки за кодами валюти 840 та 980 і тільки за резидентами, тоді опис буде мати вигляд: R030(840,980),K030(1).
Ця частина опису зберігається в полі PRM4 довiдника показників EK_POK_1.
П’ята частина опису пiдрахунку показника містить перелiк розрiзiв, в яких необхiдно подавати показник (розрiз кодiв валют, форм власностi, секторiв економiки, галузей економiки, груп валют, груп країн, кодiв строкiв, строковостi, резидентностi тощо). Перелiк розрiзiв роздiляється знаком [,]. Наприклад, якщо економiчний показник надається в розрiзi резидентностi, то його загальна сума буде подiлена на двi частини, одна з яких вiдноситься до резидентiв, друга — до нерезидентiв. У файлi для передачi цi двi частини показника будуть подаватися двома записами. Якщо до розрiзу резидентностi ще додати розрiз груп валют, то кожна з цих двох частин показника може подiлитися ще на три частини по групах валют. У файлi для передачi може бути шiсть записiв для цих частин показника. За кожним наступним розрiзом розподiл економiчного показника буде аналогiчним. Ця частина опису зберігається в полі PRM5 довiдника показників EK_POK_1.
Приклад 1. Для файла з кодом 03, коду показника 1310KGR — щоденна сума за мiжбанкiвськими наданими кредитами в розрiзi кодiв строкiв, груп валют та резидентностi, формула пiдрахунку має вигляд: T030 R020(1521,1523,1524,1525) S180,R031, K030, де:
перша частина опису — T030 — суми, поданi в гривневому еквiвалентi
друга частина опису — R020(1521,1523,1524,1525) — показник є алгебраїчною сумою рахункiв, зазначених в дужках;
п’ята частина опису — S180,R031,K030 — розріз кодів строків, груп валют та резидентності.
Таблиця кодів розрізів у кодах показників та довідників, які використовуються при описі економічних показників, має такий вигляд.
Таблиця 7.2
Код А016
Зміст розрізу
Довідник
Поле

ВBBB
Балансовий рахунок
KL_R020
R020

VVV
Код валюти
KL_R030
R030

G
Група валюти
KL_R031
R031

Z
Параметр R011
KL_R011
R011

Y
Група країн
KL_К041
К041

S
Сектор економіки
KL_К071
К071

F
Форма власності 1-го рівня
KL_К081
К081

Продовження табл. 7.2
Код А016
Зміст розрізу
Довідник
Поле

EE
Код галузі економіки 2-го рівня
KL_К091
К091

A
Код галузі економіки 1-го рівня
KL_К092
К092

K
Код строку
KL_S180
S180

X
Строковість
KL_S181
S181

R
Резидентність
KL_К030
К030

I
Код строку прострочки (пролонгації)
KL_S190
S190

W
Місце емісії
KL_К041
S120

P
Параметр R013
KL_R013
R013

J
Ознака бюджетної організації
KL_К130
К130

NNN
Символ бюджетної класифікації доходів
KL_S230
S230

OOO
Символ міністерств і відомств
KL_К120
К120

CC
Символ касових оборотів
KL_D010
D010

LL
Розділ видів економічної діяльності
KL_К111
К111

HHHHHHHHHH
Код банку- нерезидента
RC_BNK
B010

MMM
Код країни
KL_К040
К040

T
Категорія ризику
KL_S080
S080

Q
Джерело кредитування
KL_S200
S200

UUU
Код ювілейної монети (для НБУ)
KL_Z070
Z070

7.5. Структура файлів звітності
Всі файли звітності мають однакову структуру:
1- рядок — службовий;
2- рядок — заголовковий;
3- рядок — підзаголовок для 1-го розрізу файла;
4+n — інформаційний рядок 1-го розрізу (n — загальна кількість рядків 1-го розрізу);
i-й рядок підзаголовок для k-го розрізу файла;
(i+1) –й … (i+m)-й — інформаційні рядки k-го розрізу файла.
Кожний рядок файла звітності ідентифікується за певними правилами. Розглянемо структуру інформаційних рядків на прикладі файлів 01 та 02.
Структура iнформацiйних рядкiв файла звітності:
NNNNNNNN=XXXXXXXXXX,
де: NNNNNNNN — код показника, який може приймати значення поля KOD_EKPOK довiдника економiчних показникiв EK_POK_1 (див. табл. 7.2) в межах коду файла. Код показника в межах одного файла відносно даних філії або області має унікальне значення. Довжина коду показника для всіх кодів файлів може бути різною. В межах одного коду файла довжина всіх кодів показників однакова.
XXXXXXXXXX — значення показника. Довжина значення показника вказана в полях WIDTH та DEC довiдника економiчних показникiв EK_POK_1.
Опис показників відносно коду файлів.
Код файла 01 — щоденнi данi про залишки на балансових рахунках в розрiзi кодiв валют та резидентностi.
Код одиницi вимiру даних — 21 (копiйки, сота частина одиниць валюти).
З даних файла 01 створюється форма 1Д-КБ.
Формат коду показника для файла 01 — DDBBBBVVVR, де:
DD — характеризує вид показника, який зберігається в полі PRM1 довідника показників EK_POK_1 і може приймати значення:
10 — дебетовий залишок в нацвалюті (гривневий еквiвалент);
11 — дебетовий залишок в інвалюті;
20 — кредитовий залишок в нацвалюті (гривневий еквiвалент);
21 — кредитовий залишок в інвалюті.
Сегмент, який визначає розрiзи надання iнформацiї:
BBBB — балансовий рахунок, який може приймати значення поля R020 довiдника плану рахункiв KL_R020;
VVV — код валюти (поле R030 довiдника валют KL_R030);
R — резидентність (поле K030 довiдника резидентності KL_K030 в табл.7.11).
У довіднику EK_POK_1 для файлу 01 будуть наступнi коди показникiв:
10BBBBVVVR — для рахункiв з дебетовим залишком в нацвалюті;
опис: T010 R020 F_01(1) R030,K030.
11BBBBVVVR — для рахункiв з дебетовим залишком в інвалюті;
опис: T011 R020 F_01(1) R030,K030.
20BBBBVVVR — для рахункiв з кредитовим залишком в нацвалюті;
опис: T020 R020 F_01(1) R030,K030.
21BBBBVVVR — для рахункiв з кредитовим залишком в інвалюті.
опис: T021 R020 F_01(1) R030,K030.
Код файла 02 — щомiсячнi дані про обороти та залишки на балансових рахунках в розрiзi кодiв валют та груп країн.
Код одиницi вимiру даних — 21 (копiйки, сота частка одиниць валюти).
З даних файла 02 створюється форма 1-КБ.
Формат коду показника для файла 02 –> DDBBBBVVVY, де
DD — характеризує вид показника, який зберігається в полі PRM1 довідника показників EK_POK_1 і може приймати значення:
10 — дебетовий залишок в нацвалюті (гривневий еквiвалент);
11 — дебетовий залишок в інвалюті;
20 — кредитовий залишок в нацвалюті (гривневий еквiвалент);
21 — кредитовий залишок в інвалюті;
50 — дебетові обороти в нацвалюті (гривневий еквiвалент);
51 — дебетові обороти в інвалюті;
60 — кредитові обороти в нацвалюті (гривневий еквiвалент);
61 — кредитові обороти в інвалюті.
Сегмент, який визначає розрiзи надання iнформацiї:
BBBB — балансовий рахунок, який може приймати значення поля R020 довiдника плану рахункiв KL_R020.
Сегмент, який визначає розрiзи надання iнформацiї:
VVV — код валюти (поле R030 довiдника KL_R030);
Y — розподіл клієнтів за групами країн ( поле K041 довiдника груп країн KL_K041).
У довіднику EK_POK_1 для файла 02 будуть такі коди показникiв:
10BBBBVVVY — для рахункiв з дебетовим залишком в нацвалюті;
опис: T010 R020 F_01(1) R030,K041.
11BBBBVVVY — для рахункiв з дебетовим залишком в інвалюті;
опис: T011 R020 F_01(1) R030,K041.
20BBBBVVVY — для рахункiв з кредитовим залишком в нацвалюті;
опис: T020 R020 F_01(1) R030,K041.
21BBBBVVVY — для рахункiв з кредитовим залишком в інвалюті;
опис: T021 R020 F_01(1) R030,K041.
50BBBBVVVY — для рахункiв з дебетовим оборотом в нацвалюті;
опис: T050 R020 F_01(1) R030,K041.
51BBBBVVVY — для рахункiв з дебетовим оборотом в інвалюті;
опис: T051 R020 F_01(1) R030,K041.
60BBBBVVVY — для рахункiв з кредитовим оборотом в нацвалюті;
опис: T060 R020 F_01(1) R030,K041.
61BBBBVVVY — для рахункiв з кредитовим оборотом в інвалюті;
опис: T061 R020 F_01(1) R030,K041.
7.6. Інформаційна модель формуванняфайлів звітності 01 та 02
При формуванні файла 01 — «Щоденнi данi про залишки на балансових рахунках в розрiзi кодiв валют та резидентностi» та файла 02 — «Щомiсячнi дані про обороти та залишки на балансових рахунках в розрiзi кодiв валют та груп країн» використовуються файли, які надає комерційному банку НБУ, та файли, що формуються в АБС, зокрема в підсистемі ОДБ. Схему інформаційної моделі формування файлів звітності 01 та 02 наведено на рис. 7.2.
На основі файла 01, який містить дані щоденної звітності про залишки на рахунках, можна сформувати такі звітні форми: «Баланс комерцiйного банку»(1Д-КБ), «Довiдка про залученi кошти та їх залишки для визначення розмiру обов’язкових резервiв»(381), «Звiт про вiдкритi валютнi позицiї на кiнець операцiйного дня»(540), «Розшифровка рахункiв за видами валют» (550Д). На основі даних файла 02, який містить дані щомісячної звітності про обороти та залишки на рахунках, можна сформувати такі звітні форми: «Баланс комерцiйного банку»(1_КБ); «Оборотно-сальдовий баланс комерцiйного банку»(10-КБ); «Оборотно-сальдовий баланс фiлiй українських комерцiйних банкiв, що розташованi за межами України» (10-Н); «Балансовий звiт комерцiйного банку» (11); «Обороти за мiсяць за рахунками в iноземних валютах» (550).
Структуру основних файлів, які задіяні в цьому процесі, наведено відповідно в таблицях 7.3–7.13.

Рис. 7.2. Схема інформаційної моделі формування файлів звітності # 01, # 02
СТРУКТУРА ФАЙЛА «ДОВІДНИК ПЕРВИННИХЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ» (EK_POK_1)
Таблиця 7.3
Назва поля
Ідентифікатор
Формат

Код файла
A010
С(2)

Код показника
Kod_ekpok
С(24)

Назва показника
Name_ ekpok
С(N6)

Чим є показник (сума, кількість, % ставка)
Prm1
С(10)

Параметр, який створює показник
Prm2
С(N6)

Параметр, який визначає підмножину Prm2
Prm3
С(24)

Параметр, відносно якого береться частка Prm2
Prm4
С(200)

Розрізи показника
Prm5
С(N6)

Тип даних показника
Typ
С(1)

Довжина даних показника
Width
N(3)

Точність даних показника
Dec
N(1)

Форма — джерело даних показника
Forma
С(24)

Дата створення показника
Data_o
D(8)

Реквізити особи, відповідальної за показник
Fio_tel
С(51)

Ознака формування показника з даних аналітичного обліку
Priznak
С(1)

Ким надається
Rem
С(3)

Дата закриття показника
Data_c
D(8)

Дата змін показника
Data_m
D(8)

СТРУКТУРА ФАЙЛА « ДОВІДНИК КОДІВ ФАЙЛІВ» KOD_A010
Таблиця 7.4
Назва поля
Ідентифікатор
Формат

Код файла
A010
С(2)

Код схеми надання
A011
С(5)

Код розрізу розташування
A012
С(1)

Код періоду
A013
С(1)

Розріз консолідації
A014
С(1)

Одиниця виміру
A015
С(2)

Тип файла передачі
A017
С(1)

Назва файла
NAME_F
С(N6)

СТРУКТУРА ФАЙЛА «ДОВІДНИК КОДІВ СХЕМНАДАННЯ ДАНИХ» (KOD_A011)
Таблиця 7.5
Назва поля
Ідентифікатор
Формат

Код схеми надання
A011
С(2)

Тип файла передачі
A017
С(1)

Код схеми відповіді
F_FROM
С(1)

Назва
NAME_S
С(48)


СТРУКТУРА ФАЙЛА «ДОВІДНИК РОЗРІЗІВРЕЗИДЕНТНОСТІ» (KOD_A012)
Таблиця 7.6
Назва поля
Ідентифікатор
Формат

Код розрізу резидентності
A012
С(1)

Назва
NAME
С(48)


СТРУКТУРА ФАЙЛА «ДОВІДНИК КОДІВОДИНИЦЬ ВИМІРУ» (KOD_A015)
Таблиця 7.7
Назва поля
Ідентифікатор
Формат

Код одиниці виміру
A015
С(2)

Назва одиниці виміру
NAME_OD
С(30)


СТРУКТУРА ФАЙЛА «ДОВІДНИК БАНКІВ» (BANK)
Таблиця 7.8
Назва поля
Ідентифікатор
Формат

Код МФО
MFO
N(6)

Код банку
KB
N(4)

Код області
KU
N(3)

Тип банку
PRB
N(1)

Коротка назва банку
KNB
С(27)

Ідентифікатор банку
NCKS
С(4)

Електронна адреса банку
HCKS
С(4)

Дата відкриття банку
DATA_O
D(8)

СТРУКТУРА ФАЙЛА «ДОВІДНИК РАХУНКІВ» (KL_R020)
Таблиця 7.9
Назва поля
Ідентифікатор
Формат

Тип банку
TIP_BANK
С(3)

Клас рахунків
KL
N(1)

Розділ
RAZD
N(2)

Група балансових рахунків
GR
N(3)

Ознака (класу, розділу, групи)
PR
С(1)

Номер балансового рахунку 4-го порядку
R020
N(4)

Тип балансового рахунку
T020
N(1)

Характеристика балансового рахунку
R050
С(2)

Код резидентності
K030
N(1)

Код групи валют
R031
N(1)

Строковість кредиту
S181
N(1)

Галузь економіки 2-го рівня
K0N1
N(1)

Перелік балансових рахунків для файла «#01»
F_01
N(1)

Назва балансового рахунку
NAME_BR
С(1N2)


СТРУКТУРА ФАЙЛА «ДОВІДНИК ВАЛЮТ» ( KL_R030)
Таблиця 7.10
Назва поля
Ідентифікатор
Формат

Код валюти
R030
N(3)

Код країни
K040
N(3)

Літерний код валюти
A3
С(3)

Код групи валют
R031
N(1)

Код групи валют за групою країн
R032
N(1)

Група конвертації
GR
N(1)

Літерний код країни(старий)
KOD_LIT
С(3)

Код валюти (старий)
KOD_NUM
С(3)

Назва показника
TXT
С(27)

Номінал валюти
NOMIN
N(5)

Назва валюти
NAIM
С(27)

СТРУКТУРА ФАЙЛА «ДОВІДНИК РЕЗИДЕНТНОСТІ» KL_K030
Таблиця 7.11
Назва поля
Ідентифікатор
Формат

Код резидентності
K030
N(1)

Назва
NAME
С(48)

СТРУКТУРА ФАЙЛА «ДОВІДНИК ГРУП КРАЇН» (KL_K041)
Таблиця 7.12
Назва поля
Ідентифікатор
Формат

Код групи країн
K041
N(1)

Код групи валют за групою країн
R032
N(1)

Місце емісії
S120
N(1)

Код резидентності
K030
N(1)

Назва групи країн
NAME_GR_K
С(48)

СТРУКТУРА ФАЙЛА «СТАН РАХУНКУ» ( SOST_CHET)
Таблиця 7.13
Назва поля
Ідентифікатор
Формат

Номер аналітичного рахунку
N_R
N(14)

Код резидентності
K030
N(1)

Код групи валют
R_031
N(3)

Вхідний залишок по дебету
VH_D
N(17).N(2)

Вхідний залишок по кредиту
VH_K
N(17).N(2)

Обороти по дебету
O_D
N(17).N(2)

Обороти по кредиту
O_K
N(17).N(2)

Вихідний залишок по дебету
V_D
N(17).N(2)

Вихідний залишок по кредиту
V_K
N(17).N(2)


Контрольні питання
1. Якими особливостями характеризується автоматизація формування звітності?
2. Які параметри характеризують клієнта (контрагента)?
3. Перерахуйте загальні обов’язкові параметри аналітичного обліку.
4. У чому полягає суть економічного показника як основи при автоматизації формування звітності?
5. Що таке електронний репозитарій?
6. З яких частин складається опис показника? Схарактеризуйте кожну з них.
7. Яку структуру мають файли звітності?
8. Схарактеризуйте призначення файла-довідника первинних економічних показників (EK_POK_1).
9. Які файли нормативно-довідкової інформації використовуються під час автоматизації формування файлів звітності 01 та 02?
10. Які вихідні звітні форми можна сформувати на основі файла 01?
11. Які вихідні звітні форми можна сформувати на основі файла 02?