Тема 9. Поточні витрати виробництва та їх зниження
Напрямки економії витрат.
Можливості зниження витрат виробництва виділяються й аналізуються по двох напрямках: по джерелах і по чинниках.
Джерела—це витрати за рахунок економії яких можуть бути знижені витрати виробництва. Чинники—це техніко-економічні умови, під впливом яких змінюються витрати.
Основними джерелами зниження витрат виробництва і реалізації продукції є :
зниження витрат сировини, матеріалів, палива і енергії на одиницю продукції;
зменшення розміру амортизаційних відрахувань, що припадають на одиницю продукції ;
зниження витрат заробітної плати на одиницю продукції ;
скорочення адміністративно-управлінських витрат ;
ліквідація непродуктивних витрат і втрат.
На економію ресурсів дуже впливає число техніко-економічних чинників. Найбільший вплив мають такі групи внутрішньовиробничих чинників :
підвищення технічного рівня виробництва ;
удосконалювання організації виробництва і праці ;
зміна обсягу виробництва.
Підвищення технічного рівня виробництва, удосконалювання організації виробництва і праці призводить до зниження витрат сировини, матеріалів і заробітної плати.
Зменшення витрат сировини і матеріалів досягається за рахунок зниження норм їхньго використання, скорочення відходів і втрат у процесі виробництва і збереження, повторне використання матеріалів, впровадження безвідходних технологій. На розмір витрат істотний вплив має зміна цін на сировину і матеріали. При їхньому збільшенні витрати зростають, а при зниженні - зменшуються. Відсоток зниження розміру витрат за рахунок зменшення матеріальних витрат і зміни цін на сировину та матеріали може бути розрахований по формулі:
ЗВм = ( 1 - jм x jц )Ум х 100, де
j—індекс зміни норм використання сировини і матеріалів на одиницю продукції;
jц—індекс зміни цін на сировину і матеріали;
Ум—питома вага вартості матеріальних витрат у витратах підприємства ( у відсотках ).
Зниження витрат підприємства забезпечується за рахунок зменшення витрат живої праці на одиницю продукції і темпів зростання його продуктивності стосовно темпів зростання середньої заробітної плати. Розмір зниження витрат (у відсотках) за рахунок росту продуктивності праці можна визначити за формулою :
ЗВзп = ( 1 - jзп : jпп )Узп х 100, де
jзп—індекс росту середньої заробітної плати;
jпп—індекс росту продуктивності праці;
Узп —питома вага заробітної плати у витратах підприємства, (у відсотках)
Існує ще один вид визначення динаміки собівартості. Він здійснюється на основі розрахунку індивідуального індексу собівартості :
is = Z 1 / Z 0 , де
Z 1 і Z 0 базова і звітна собівартості одиниці продукції.
Коли на підприємстві випускається декілька видів продукції, то динаміку собівартості усього виробництва визначають на основі розрахунку загального індексу собівартості в якому фактично випущена в звітному періоді товарна продукція оцінюється по фактичній собівартості звітного періоду, а потім також продукція оцінюється по плановій собівартості або по фактичній собівартості базисного періоду :
I 2 = е Z 1 Q 1 / е Z 0 Q 0
Z 0 - собівартість одиниці продукції в базовому періоді або за планом.
Q 1 , Q 0 - кількість продукції в звітному періоді.
Z 1 - собівартість одиниці продукції в звітному періоді.
Для окремої продукції використовують показник собівартості продукції виражений у витратах на у.о. товарної продукції. Цей показник одержують шляхом ділення повної собівартості усієї товарної продукції на вартість цієї товарної продукції в оптових цінах підприємства. Він визначається в чотирьох варіантах.
1 Витрати на у.о. товарної продукції по затвердженому плані:
е Z пл Q пл / е P пл Q пл
2 Витрати на у.о. фактично випущеної товарної продукції.
а) за планом перерахованому на фактичний обсяг випуску і асортимент продукції;
Z пл Q пл / P пл Q пл
б) фактично, у цінах, що діяли в звітному році ;
Z 1 Q 1 / P 1 Q 1
в) фактично, у цінах, прийнятих у плані ;
Z 1 Q 1 / P пл Q 1, де
Z пл - планова собівартість одиниці продукції ;
Z 1 - фактична собівартість продукції ;
P пл - планова оптова ціна одиниці продукції ;
P 1 - фактична оптова ціна одиниці продукції ;
Q пл - кількість одиниць за планом ;
Q 1 - фактична кількість одиниць продукції ;
Методи оцінки впливу техніко-економічних чинників на зниження витрат підприємства, що наведені вище, можуть використовуватися як при аналізі, так і при плануванні собівартості продукції на майбутній період.
Розподіл непрямих витрат при калькулюванні у багатопродуктовому виробництві