РОЗДІЛ 1. Теоретична частина. Кредит, як економічна категорія Огляд навчальної літератури за темою кредитування
Кредит банківський – позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, платності та цільового характеру використання [1, с. 98]. Принцип забезпеченості означає наявність у банку права та можливостей захисту своїх інтересів у вигляді одержання відповідних засобів забезпечення наданого кредиту (застава, гарантія поручительство тощо). Принцип повернення, терміновості та платності означає, що кредит має бути повернений позичальником банку у визначений термін зі сплатою відповідного відсотка за його користування. Цільовий характер кредитування передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором . НБУ встановлює певні вимоги щодо здійснення комерційними банками кредитних операцій. Так, кожне рішення з надання кредиту, незалежно від його розміру та терміну, повинно укладатися колегіально – правлінням банку, кредитним комітетом, кредитною комісією тощо. Кредитування позичальників здійснюється банками за умови дотримання відповідних економічних нормативів банківської діяльності. До нормативів що регулюють кредитну діяльність банків, належать: Максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н8); Норматив великих кредитних ризиків (Н9); Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10); Максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11); Максимальний розмір наданих міжбанківських позичок (Н12); Крім того, НБУ забороняє комерційним банкам надавати кредити для покриття збитків господарської діяльності позичальників, формування та збільшення статутного фонду банків та інших господарських товариств [2, c. 162]. Суб'єкти кредитування – особи, які беруть участь у процесі кредитування. Види суб'єктів та основні вимоги до них представлені на рис.1.1.
Рис.1.1. Суб’єкти процесу кредитування та вимоги до них Умови банківського кредитування До укладання кредитної угоди фахівець банку повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність потенційного позичальника, тобто його здатність своєчасно повернути позичку, вивчити фактори, які можуть спровокувати її неповернення. Збереженість основної суми боргу є одним з головних принципів, який завжди має дотримуватися при здійсненні банком позичкової операції. Тому оцінка якості потенційного позичальника є одним із важливих етапів процесу кредитування. При цьому особливе значення має встановлення обґрунтованості кредиту. Жодні додаткові заходи захисту не можуть запобігти кризовій ситуації, якщо позичка у своїй основі не є обґрунтованою. Одним із елементів оцінки кредитоспроможності є з’ясування персональних якостей потенційного позичальника. Тут увага банку має зосереджуватись на таких моментах, як репутація, порядність і чесність, професійна здатність, матеріальна забезпеченість, ставлення до своїх зобов’язань перед іншими кредиторами і в минулому. Необхідно ретельно вивчити фінансовий стан позичальника, ліквідність його балансу, ефективність виробництва і використання основного й оборотного капіталу. Для цього використовується бухгалтерська, статистична і фінансова звітність позичальника, матеріали попередніх перевірок на місці, прогнози фінансового стану клієнта протягом усього періоду користування позичкою. Оскільки банк як позичальник може мати різних клієнтів – підприємницькі структури (юридичні особи), фізичні особи і банки – оцінка їх кредитоспроможності здійснюється неоднаково [ 3, с. 155 ]. При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи мають бути враховані: соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості, рухомого майна, цінних паперів тощо; сімейний стан клієнта; вік та здоров’я клієнта; доходи і витрати клієнта; інтенсивність користування банківськими позиками у минулому та своєчасність їх погашення і процентів за ними, а також користування іншими банківськими послугами; зв’язки клієнта у діловому світі [4, с. 122]. До основних умов банківського кредитування відносять: Операції проводяться тільки в межах вільних кредитних ресурсів у національній або іноземній валюті. Банки виходять із необхідності поєднання своїх інтересів з інтересами вкладників та держави. Для забезпечення власної стійкості операції проводяться з дотриманням встановлених НБУ економічних нормативів. Про видачу кредитів у іноземній валюті обов’язково повідомляється НБУ. Рішення про умови та порядок надання кредиту приймається колективно і визначається правилами банку. Кредити надаються тільки право- та кредитоспроможним позичальникам, які мають власні оборотні кошти і самостійний баланс. Позики видаються на забезпечення потреб сфери виробництва і сфери обігу, фізичним та юридичним особам незалежно від форми власності й організаційної будови. Всі питання у кредитних взаємовідносинах будуються на договірній основі тощо. Забороняється надання кредитів на такі цілі : покриття збитків від господарської діяльності позичальників; формування статутних фондів; погашення раніше отриманих позик; придбання цінних паперів інших підприємств і організацій; без відповідного забезпечення, крім випадків надання банкових кредитів [5, c. 154]. До основних методів кредитування належить: одноразове кредитування; відкрита кредитна лінія; гарантійне кредитування (із заздалегідь обумовленою датою надання) [6, с. 69]. Основною передумовою повернення банківської позички є цільові грошові надходження, дохід, прибуток від реалізації об'єкта, що прокредитований. Але будь – яка кредитна операція пов’язана з певним ризиком. Для страхування цього ризику застосовують певні форми страхування повернення боргу або певні гарантії. В Україні згідно з чинним законодавством банки можуть використовувати такі форми забезпечення позичок: застава; гарантія; пере відступлення (цесія) на користь банку вимог і рахунків до третьої особи; іпотека; страхова угода (поліс). Кредитор – застоводатель має право реалізувати заставне майно, якщо забезпечене ним зобов’язання не буде виконано. Кредитор має право у разі невиконання боржником-заставодавцем забезпеченого заставою зобов’язання отримати задоволення з вартості заставного майна раніше інших кредиторів боржника [7, с. 125]. Сутність кредитного процесу Сьогодні в переважній більшості банківських установ (особливо в структурних підрозділах банків – філіях, відділеннях тощо) кредитний процес на всіх його етапах здійснюється в межах одного кредитного підрозділу (див. рис.1.2).
Рис.1.2. Основні етапи кредитного процесу Досвід свідчить, що організаційна структура, за якої функції кредитного процесу зосереджені в одному підрозділі, не здатна забезпечити ефективної системи організації та внутрішнього контролю за проведенням кредитних операцій – насамперед через відсутність розмежування функцій аналізу та подальшого супроводження кредитних проектів [8, с. 54]. При вирішенні питань, пов’язаних із підвищенням ефективності кредитних операцій, важливе значення має вдосконалення організаційної структури підрозділів банку, які забезпечують виконання кредитного процесу [9, с. 124]. Кредиті операції банків нерозривно пов’язані з визначенням не тільки обсягів залучених ресурсів, а й належної структури цих зобов’язань, бо останні є основою ресурсної бази банку. Так, за статистичними даними, частка зобов’язань банків у обсязі фінансових ресурсів за загальної системи банків України становить понад 80% [10, с.111]. Втім, якщо депозитні ресурси є основною для проведення більшості кредитних операцій, то ресурси залучені, наприклад, за рахунок міжбанківських кредитів, рефінансування у системі центрального банку, операції РЕПО або емісії цінних паперів власного боргу, як правило, використовуються з метою забезпечення виконання резервних вимог НБУ(у разі такої потреби) або для покриття негайних потреб окремих позичальників. Певною мірою збалансована структура зобов’язань впливає і на вибір ефективних шляхів застосування банківського капіталу [11, с. 15]. При цьому саме строкові зобов’язання банків є найбільш стійкими його фінансовими ресурсами, здатними забезпечити фінансові потреби економіки у довгостроковій перспективі. Однак, незважаючи на зростання загальної частки строкових фінансових ресурсів все ж слід зазначити їх недостатність на сучасному етапі [12, с. 3]. При викладенні методичних підходів щодо оцінювання ефективності кредитної діяльності банку в цілому за витратним підходом ми зауважили те, що у практичній роботі її, як правило, обчислюють з урахуванням обмеженого кола факторів – процентних і комісійних доходів та процентних витрат [13, с. 73]. З урахуванням тільки прямих доходів та процентних витрат зазвичай обчислюють ефективність на рівні окремих кредитних проектів [14, с.23]. Виходячи з принципу, що витрати за аналізом не повинні перевищувати зиску від нього, такий підхід був виправдано достатнім в умовах завищеного рівня процентної маржі. Це зумовлювало її домінантність у системі факторів ефективності банківського кредитування [15, с. 67]. Але сучасні тенденції у наближенні рівня процентної маржі до світових стандартів потребують перегляду підходів до оцінювання ефективності окремих кредитних проектів, оскільки при врахуванні всіх витрат кредитний проект з позитивним рівнем ефективності, розрахованим за принципом наведеного прикладу, може виявитися навіть збитковим. Проте проблематичність у визначенні всіх витрат, що пов’язані з реалізацією окремих кредитних проектів, є ускладнюючим фактором у процесах оцінювання їх ефективності за повними витратами [16, с. 43]. Ці ж ускладнення є відчутними і при визначенні собівартості кредитних послуг та відповідному встановленні рівня плати за кредит (процентної ставки та комісійної винагороди). Так, на проблемі визначення всіх методів ціноутворення банківського кредиту, зокрема такого як метод «вартість плюс», що передбачає, в тому числі, врахування вартості залучених ресурсів та всіх витрат банку, пов’язаних із наданням кредиту [17, с. 8]. Погіршення в останні роки фінансового стану окремих банків, невиконання ними економічних нормативів, банкрутство деяких із них, - усе це спричинено передовсім збитками у кредитній діяльності. Виникли вони унаслідок несплати процентів за користування кредитами та неповернення самих кредитів, головною причиною чого є недосконала система оцінки кредитних проектів і відсутність ефективної системи внутрішнього контролю за існуючими ризиками, що притаманні кредитним операціям [18, с. 45]. 1.4. Огляд законодавчо – нормативної бази щодо діяльності комерційних банків в Україні В своїй діяльності банк керується такими законами, положенням і постановами, які вказані в табл. 1.1. Таблиця 1.1 Законодавчо-нормативна база, що регламентує кредитування комерційних банків № п/п Нормативний акт Характеристика основних положень нормативного акту
1 2 3
1. Положення «Про порядок здійснення операцій для операцій на поточних рахунках фізичних осіб» Перелік основних документів для відкриття поточного рахунку, повноваження з управління з рахунком, подальша взаємодія з клієнтом
2. Положення «Про кредитування» Перелік документів, умови кредитування
3. Положення «Про порядок формування використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків» Згідно даного положення резерв використовується тільки для покриття непогашеної кредитної заборгованості за основним боргом
4. Закон України «Про банки і банківську діяльність» Регулювання діяльності комерційних банків і процентної політики
Продовження табл.1.1 1 2 3
5. Постанова №337 «Про організацію емісійно–касової роботи в банках» На основі даного положення здійснюється видача грошей з каси банку і прийом готівки
6. Положення НБУ «Про порядок видачі банками банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» На основі даного Положення здійснюється видача ліцензій
7. Постанова Правління НБУ №189 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» Під час реалізації програми ідентифікації і вивчення своїх клієнтів банк відносного кожного клієнта формує і веде відповідну анкету
8. Постанова НБУ №221 «Про окремі питання регулювання грошово – кредитного ринку» Була створена з метою ефективного регулювання грошово – кредитного ринку та систематизація вимог щодо виконання банками нормативу обов’язкового резервування
Аналіз сучасного стану банківської системи України дає привід стверджувати, що за останні роки вона практично сформувалась і в цілому відповідає запитам перехідного періоду. Розробка і запровадження нових принципів діяльності банків, менеджменту, розробка НБУ необхідної нормативно – правової бази, широке використання закордонного та накопичення власного досвіду зробили банківську систему України важливою складовою фінансово – кредитної системи держави. Однак подальший розвиток процесів, масова приватизація, розширення зовнішньоекономічних відносин, висунули нові вимоги до банківської системи. Основним вектором формування банківської системи України та трансформація банківської діяльності на найближчу перспективу є реорганізація та реструктуризація комерційних банків, їх входження до фінансово – промислових об’єднань. Реорганізація банків має за мету фінансове оздоровлення та збагачення стабільного функціонування банківської системи, в цілому підвищення рівня концентрації банківського капіталу, створення банківських корпорацій, а також вдосконалення систем банківського нагляду. Забезпечення фінансової стійкості банків – необхідна умова ефективного функціонування економіки України. Але банк, як комерційне підприємство, зацікавлене у найбільш прибутковому вкладенні наявних грошових ресурсів. Прагнення до максимізації прибутків, зумовлює вкладення коштів в операції, що мають підвищений ступінь ризику. Отже, комерційний банк, здійснюючи певні операції, може зазнати ризику втрат та банкрутства. Класичне поняття про банківську систему виходить з існування трьох головних критеріїв, які слід враховувати комерційним банкам, розглядаючи проблему ризику. Це – ліквідність, рентабельність та безпечність. РОЗДІЛ 2. Аналітична частина 2.1. Аналіз внутрішньої будови суб’єкта господарювання і комунікацій у фінансовій роботі Банк «Мрія» розпочав свою діяльність 21 жовтня 1992року. Структуру банку складають Головний офіс в місті Києві і 84 територіальні відділення. Банк у результаті двох конкурсів, проведених Пенсійним фондом України, отримав право на виплату пенсій і матеріальної допомоги в регіонах, де працюють філії АКБ «Мрія». Банк згідно із класифікацією Національного банку України, за сумою активів зарахований у групу банків з активами більш ніж 500 млн. грн. (рішення Комісії по питаннях контролю і регулювання діяльності банків № 224 19.09.2003). АКБ «Мрія» став одним із переможців тендера, проведеного Державним казначейством України по визначенню банків України, які будуть брати участь в касовому обслуговуванню підприємств з метою оплати готівкою чеків органів Казначейства. Банк отримав право на оплату готівкою чеків органів Казначейства в АРК, м. Севастополі, Вінницькій, Волинській, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Львівській областях і в місті Києві. Організаційна структура кредитного підрозділу АКБ «Мрія» подана на рис.2.1.
Рис. 2.1. Організаційна структура кредитного підрозділу АКБ «Мрія» Для аналізу ефективності діяльності банку розглянемо горизонтальний, або трендовий аналіз. Він дає змогу вивчати динаміку активів у цілому й окремих їх видів у часі, визначати тенденції їх зміни або тренду [19, с. 23].За допомогою показників балансу можна провести горизонтальний (трендовий) фінансовий аналіз за період 2000-2004 роки. Таблиця 2.1 Основні фінансові показники діяльності банку «Мрія» за 2002-2004 р. тис. грн.. № п/п Фінансові показники 2002 рік 2003 рік 2004 рік
1 Загальні доходи 8270 10864 12932
2 Загальні витрати 6854 9550 11922
3 Зобов’язання 39914 45977 65642
4 Кредити та заборгованість клієнтів 38176 50948 61431
5 Чистий прибуток / збиток 1044 1314 1010
За 2004 рік банком отримано 12932 тис. грн. доходів і порівняно з 2003 р. доходи зросли на 2068 тис. грн.. або на 19%. Спостерігається загальна тенденція до зростання доходів. Це позитивне явище для банку, бо зі збільшенням доходів зростає власний капітал. Загальні витрати за 2004 р. склали 11922 тис. грн. і зросли порівняно з минулим роком на 2372 тис. грн. або на 25%. Спостерігається загальна тенденція до зростання витрат. Збільшення витрат пов’язане з нестабільною економічною ситуацією в Україні у зв’язку з виборами Президента. Зменшення розміру прибутку за 2004 р., порівняно з 2003 р. на 304 тис. грн., зумовлено створенням резерву на відшкодування можливих втрат під кредитні ризики в сумі 764 тис. грн. та не стабільною ситуацією на грошово-кредитному ринку в четвертому кварталі 2004 р. Комплексний аналіз прибутковості різних сфер діяльності банку дає можливість його керівництву визначити «сильні» та «слабкі» сторони його діяльності та розробити пріоритети свого розвитку. При цьому дуже важливим є функціонально-вартісний аналіз системи менеджменту банку та факторів зовнішнього середовища і особливо їх прогнозного впливу на діяльність банку в майбутньому. Для аналізу прибутковості різних сфер діяльності банку використовуємо показники з балансу (додаток А). Таблиця 2.2 Основні показники прибутковості діяльності банку № п/п Фінансові показники Розрахунки 2002 рік 2003 рік 2004 рік
4 Чистий дохід до витрат на персонал ПпО / Вутр.пр. 0,80 0,84 0,53
Показник прибутковості активів визначає рівень рентабельності сукупних активів. Оптимальне значення цього показника – 0,75 – 1,5%. У 2002-2003 роках цей показник перевищує норму, але у 2004 – нормалізувався. Показник чистої процентної маржі визначає здатність банку приносити прибуток у вигляді його доходу від процентної різниці. Оптимальне значення цього показника – не менше ніж 4,5%. З табл.2.2 видно, що показник чистої процентної маржі у 2002-2003 роках несуттєво нижчий від норми, а у 2004 році дещо занижений. Але це не впливає на стабільність банку. Показник операційної маржі характеризує залежність банку від непроцентних доходів. Протягом 2002-2003 років діяльності банку показник операційної маржі є стабільним і становить 0,05%. Проте у 2004 році відбулося зниження даного показника до 0,02%, що свідчить про збільшення рівня залежності банку від непроцентних доходів. Показник чистого доходу до витрат на персонал дає можливість порівнювати результати роботи банків із різною чисельністю працівників. Зменшення цього показника у 2004 році свідчить про збільшення витрат банку на утримання персоналу. Для аналізу кредитної активності банку розрахуємо абсолютне і відносне відхилення таких показників з балансу (додаток А), які найбільше впливають на масштаби кредитної діяльності банку. Ці показники наведенні в табл. 2.3. Таблиця 2.3 Аналіз масштабів кредитної діяльності банку «Мрія» Показник На початок 2004 р. На кінець 2004 р. Відхилення
абсолютне відносне, %
1. Кредитні вкладення, тис. грн. 2. Загальні активи, тис. грн. 3. Питома вага кредитів у загальних активах, % 15682 24995 29,4 27388 33548 44,3 + 11704 + 8553 +14,9 + 74,6 + 34,2 +50,6
Отже, ми бачимо, що частка кредитних операцій на початок року становила 22,4%, а на кінець року – 44,3%, тобто підвищилась на 14,9 %. На кінець 2004 року кредитні вкладення збільшились на 11704 тис. грн. у порівнянні з початком 2004 року, загальні активи – на 8553 тис. грн., а питома вага кредитів у загальних активах – на 14,9%. Це можна оцінювати як збільшення довіри споживачів до банку. Але повний висновок про доцільність розширення позикової діяльності можна зробити після аналізу погашення позик та розрахунку ефективності окремих видів банківської діяльності. Кредитні відносини між банком і клієнтом розпочинаються з отримання та розгляду кредитної заявки, в якій передусім містяться відомості щодо позики, якої потребує клієнт: мета, розмір, вид, і термін позики, вид забезпечення тощо. Необхідною складовою заявки є пакет супровідних документів, ретельний аналіз яких здійснюється на наступних етапах процесу кредитування [20, с. 90]. Необхідною складовою заявки на отримання кредиту в філії АКБ «Мрія» є пакет супровідних документів, на основі яких оцінюють кредитоспроможність позичальника. До пакета входять такі документи: 1.для позичальника – юридичної особи: а) копія статуту; б) копія свідоцтва про державну реєстрацію підприємства; в) фінансова звітність, що включає баланс підприємства, звіт про фінансові результати та звіт про рух грошових коштів за останні 3 роки; г) відомості про раніше отримані кредити та наявність (відсутність) заборгованості за ними; д) матеріали аудиторських перевірок за попередні 3 роки; е) бізнес-план; є) довідка з податкової адміністрації про сплату податків; ж) копія ідентифікаційного коду; з) документація на предмет застави або поручительства; и) належним чином оформлені договори на постачання та реалізаціію відповідних товарів (послуг); і) паспорт директора підприємства; 2. для позичальника – фізичної особи: а) копія паспорту; б) копія ідентифікаційного коду; в) довідка з роботи про нараховану або видану на руки зарплату. В АКБ «Мрія» діє універсальна програма “MSM 4.0 – DOS 4 G”, яка призначена для автоматизації процесу кредитування: аналізу фінансового стану позичальника; визначення його платоспроможності; оцінки ризику при кредитуванні; формування та обліку кредитних договорів; введення та користування розпорядженнями на оплату кредитів, страхових зобов’язань, процентних ставок, графіків оплати; нарахування процентів; аналізу структури кредитного портфелю. У процесі комплексного аналізу банківської діяльності необхідно використовувати таку методику, яка найбільшою мірою сприятиме його ефективності. Під методикою проведення будь-якого аналізу слід розуміти сукупність способів, правил і заходів щодо найбільш доцільного виконання певної роботи. В аналізі банківської діяльності методика являє собою сукупність аналітичних способів і правил вивчення діяльності банку, спрямованих на дослідження різних об’єктів аналізу. Вони допомагають одержати найбільш повну оцінку фінансової стійкості та прибутковості банку, яка враховується його керівництвом у процесі прийняття управлінських рішень щодо вироблення подальшої стратегії розвитку банку. 2.2. Аналіз зовнішніх фінансових зв’язків Банки мають специфічний характер діяльності – виступають як кредитні установи, що зосереджують тимчасово вільні грошові кошти та надають їх у строкове користування, виступають посередниками у взаємних виплатах та розрахунках між підприємствами, установами чи окремими особами. У процесі здійснення фінансової діяльності між АКБ «Мрія» та суб’єктами, що його оточують, виникають відносини, які умовно можна поділити на такі групи: 1. Відносини між банком та акціонерами, засновниками з приводу формування, збереження та поповнення статутного капіталу банку, виплати дивідендів. Ця група фінансових відносин є однією з найважливіших умов створення та організації діяльності банку. 2. Між банком та державою щодо сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджету, а також внесення коштів до Пенсійного фонду України, Державного інноваційного фонду та інших цільових фондів. 3. Відносини з іншими банками. Ці відносини мають фінансовий аспект з огляду на отримання грошових надходжень та формування кредитних ресурсів. 4. Відносини, що виникають між банком та клієнтами (фізичними та юридичними особами). Вони передбачають зберігання коштів клієнтів на поточних і депозитних рахунках, обслуговування їх розрахунково-касових операцій, надання та погашення кредитів. 5. Між банком та страховими організаціями у зв’язку зі сплатою страхових платежів та отриманням страхових відшкодувань за різними видами страхування, пенсійними фондами й іншими фінансовими посередниками. Фінансові відносини між банком та суб’єктами, що його оточують, виникають, перш за все, з приводу отримання фінансового результату, який використовується ним на задоволення власних потреб [21, с. 45]. Ефективність кредитної діяльності банку аналізується за допомогою системи показників: - дохідність кредитних операцій; - дохідність активів за рахунок кредитних операцій; - питома вага доходів від надання кредитів в загальній сумі доходів; - рентабельність кредитних операцій; - прибутковість кредитних операцій; - дохід на одного працівника кредитного відділу. Аналіз ефективності кредитних операцій в АКБ «Мрія» подано в табл. 2.4. Таблиця 2.4. Аналіз ефективності кредитних операцій за 2003-2004 р. тис. грн. Показники 2003 рік 2004 рік Абс. відх.
1 2 3 4
1. Дохід від кредитних операцій 15313 30475 +15162
2. Середні активи 132013 236710 +104697
3. Середні кредитні вкладення 38283 92317 +54034
4. Витрати на залучення ресурсів 10624 23364 +12740
5. Прибуток від кредитних операцій 4689 7111 +2422
6. Всього доходів банку 43751 78141 +34390
7. Дохідність кредитних операцій (Кдох) 0,40 0,33 -0,07
8. Витрати на функціонування кредитного відділу 1056 1330 +274
9. Дохідність активів за рахунок кредитних операцій 0,12 0,13 +0,01
10. Питома вага доходів від наданих кредитів у загальній сумі доходів 0,35 0,39 +0,04
11. Рентабельність кредитних операцій (Р1) 0,311 0,234 -0,077
12. Рентабельність кредитних операцій (Р2) 1,441 1,304 -0,137
13. Процентні витрати на 1 грн процентних доходів 0,694 0,767 +0,073
14. Прибутковість кредитних операцій 0,095 0,063 -0,32
15. Середньооблікова чисельність працівників кредитного відділу 9 12 +3
16. Дохід на одного працівника кредитного відділу 1701 2540 +839
17. Витрати на функціонування одного працівника кредитного відділу 117,3 110,8 -6,5
Отже, аналізуючи ефективність кредитних операцій, ми бачимо що, дохід від надання кредитів у 2004 р. підвищився на 15162 тис. грн. порівняно з 2003 р. Це обумовлено насамперед збільшенням масштабів кредитної діяльності. Проте, як свідчать розрахункові показники, ефективність кредитних операцій дещо погіршилась( з 0,311 у 2003 році до 0,234 - у 2004). Це пов’язано передусім зі зниженням середньої процентної ставки за наданими кредитами. Основною причиною такої ситуації було зниження ставки рефінансування НБУ та зниження попиту на кредити на ринку капіталів в цілому. Тенденція зниження ефективності кредитних операцій підтверджується і динамікою решти показників. Про зниження ефективності кредитних операцій свідчить і зменшення розміру прибутку в розрахунку на одну гривню активів.
2.3. Вхідні і вихідні інформаційні потоки Зовнішні інформаційні зв’язки банку «Мрія» складаються з вхідних і вихідних інформаційних потоків. До вхідних інформаційних потоків належать: положення, нормативи, інструкції НБУ; законодавство України; розпорядження облдержадміністрації, мерії, ДПА. До вихідних інформаційних потоків належить: подання в органи статистики звіту з праці; подання в податкові органи: розрахунок податкових зобов’язань щодо сплати податку на прибуток (філії – консолідованого податку на прибуток); розрахунок комунального податку; місцеві податки і збори; розрахунок на транспорт; податок за забруднення зовнішнього середовища; подання НБУ фінансову і статистичну звітність; подання учасникам банку (відповідно до установчих документів) фінансову звітність. Банк зобов’язаний подавати НБУ фінансову і статистичну звітність щодо роботи банку, його операцій, ліквідності, платоспроможності, прибутковості, а також інформацію афілійованих осіб банку з метою оцінки фінансового стану банку. НБУ має право вимагати від банку подання консолідованої звітності, а також в окремих випадках подання разової тимчасової звітності. Кожний власник істотної участі в банку, який є юридичною особою, зобов’язаний подавати НБУ у встановлений ним термін річний звіт про свою діяльність. Національний Банк України має право вимагати подання інших періодичних звітів чи інформацію від власників істотної участі в банку з метою здійснення нагляду за безпекою і надійністю фінансового стану банку та забезпечення дотримання положень Закону України «Про банк і банківську діяльність». Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку є: з числа резидентів – суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначені вище, що не мають статуту юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади. Згідно з Законом України «Про житловий кодекс України» плата за комунальні послуги береться за затвердженими тарифами і вноситься щорічно. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом [22, с. 56]. РОЗДІЛ 3. Рекомендаційно-розрахункова частина 3.1. Підвищення ефективності кредитування шляхом розподілу функцій у кредитному процесі Досвід свідчить, що організаційна структура, за якою функції кредитного процесу зосереджені в одному підрозділі, не здатна забезпечити ефективної системи організації та внутрішнього контролю за проведенням кредитних операцій – насамперед через відсутність розмежування функцій аналізу та подальшого супроводження кредитних проектів. Нещодавно НБУ розроблено проект Положення «Про організацію операційної роботи банків» (надалі – Проект), який базується на принципах розмежування функцій. Проект містить такі поняття, як “фронт-офіс” та “бек-офіс”, які поки що не мають широкого застосування у вітчизняній банківській практиці. Під фронт-офісом розуміють підрозділ банку, який виконує роль його представника перед клієнтом та виступає ініціатором операції. Структурний підрозділ, що забезпечує продовження операції, розпочатої фронт-офісом шляхом здійснення реєстрації, перевірки, звірки, обліку та контролю всіх операцій, у Проекті названо бек-офісом. Мета діяльності фонд-офісу – отримання прибутку, мінімізація впливу ризиків фінансового ринку, протидія конкурентному середовищу, підтримання ліквідної позиції та розширення спектру банківських послуг і банківських продуктів. Фронт-офіс, з огляду на результати роботи всіх підрозділів, відноситься до центру прибутків. Він відповідає за розвиток банківських продуктів, ліквідність і виконання нормативів. Згідно з Проектом отримані від фронт-офісу документи працівники бек-офісу перевіряють, реєструють, вводять всю необхідну інформацію в автоматизовану систему обробки даних і в подальшому контролюють виконання операції. Бек-офіс відноситься до центру витрат. Він забезпечує дотримання стандартів, виконання відповідних процедур обліку та контролю. Особливу увагу в Проекті приділено оптимізації системи внутрішнього контролю за операційним ризиком, який виникає внаслідок неспроможності контролювати обробку операцій, документацію, облікове та фізичне середовище [23, с.34]. З метою запобігання або зменшення операційного ризику в банках у Проекті пропонується застосовувати такі методи забезпечення ефективної системи внутрішнього контролю: Адміністративний контроль: організаційні методи; виробничі методи; метод розподілу функцій. Бухгалтерський контроль: метод обліку операцій у повному обсязі; метод захисту і збереження облікової інформації; метод своєчасної звірки; метод оцінки вартості. Особливої уваги заслуговує запропонований у Проекті метод розподілу функцій. Розподіл обов’язків як один із засобів адміністративного контролю зменшує ризик махінацій та помилок і покликаний не допустити одноосібного впливу на хід операції. У ній повинні брати участь принаймні дві особи і її виконання слід відокремлювати від облікової та контрольної функції. Запропонована у Проекті структура розподілу функцій за будь-якими банківськими операціями, де фронт-офіс відповідає за укладення угод, ідентифікацію операцій з оцінкою ризиків, а бек-офіс – за звірки. Обліку та контролю, може бути використаний щодо кредитних послуг тільки як принципова. На відміну від інших операцій, виконання розпочатої фронт-офісом кредитної операції не обмежується здійсненням реєстрації, перевірки, звірки – воно потребує також спілкування з клієнтом, регулярного моніторингу кредитного ризику шляхом аналізу діяльності позичальника, відображеної у його фінансовій та бухгалтерській звітності в процесі супроводження кредитного проекту. Відтак виникає потреба у створенні проміжної ланки – мідл-офісу (організаційна структура, місце та основні завдання цього підрозділу відображено на рис. 3.1). Однією з основних причин виникнення проблемних кредитів є помилки допущені фахівцями банку на стадії аналізу кредитоспроможності потенційних позичальників та їх проектів. Тому цілком логічним було б виконання мідл-офісом функції контролю кредитних пропозицій, поданих фронт-офісом. Тобто мідл-офіс проводить незалежне визначення адекватності оцінки кредитного ризику, зробленої фронт-офісом, спеціалісти якого, розглядаючи проект, можуть проявити суб’єктивізм під впливом безпосереднього спілкування з клієнтом. Таке удосконалення системи внутрішнього контролю за здійсненням кредитних операцій дасть змогу знизити рівень проблемної заборгованості за позичками [24, с. 65] Запропонована організаційна структура кредитного процесу, заснована на розмежуванні функцій аналізу, супроводження кредитних проектів та їх обліку між окремими структурними підрозділами, є дієвим засобом підвищення ефективності кредитних операцій. З її упровадженням, по-перше, очікується збільшення обсягу кредитних операцій, по-друге – суттєво вдосконалиться система внутрішнього контролю за всіма кредитними операційними ризиками, що в свою чергу дасть змогу знизити їх рівень, а отже, поліпшити структуру кредитного портфеля, зменшити частки проблемної заборгованості. Це сприятиме скороченню витрат банків на формування резервів для відшкодування збитків за кредитними операціями. Рис. 3.1. Варіант розмежування функцій кредитного процесу 3.2. Рекомендації щодо забезпечення стабільного функціонування та розвитку банку «Мрія» в 2005 році З метою забезпечення стабільного функціонування та розвитку в 2005 році банк має зосередитись на вирішенні таких нагальних проблем. 1. Підвищення рівня капіталізації та достатності капіталу. Незважаючи на те, що впродовж 2004 року капітал зростав випереджаючими темпами і призупинилась тенденція до зниження нормативу адекватності регулятивного капіталу, рівень капіталізації ще є недостатнім для забезпечення стабільного і ефективного функціонування банку. 2. Підвищення рівня ліквідності і платоспроможності банку. На сьогодні залишаються розриви між активами і пасивами за строками. Якщо банк не приділятиме належної уваги формуванню збалансованої за строками структури активів і пасивів, у нього можуть виникнути проблеми з ліквідністю. 3. Поліпшення якості активів, кредитного портфеля та зниження ризиків діяльності банку. Високими темпами збільшувалися такі неробочі активи як дебіторська заборгованість, прострочені та сумнівні до отримання доходу, основні засоби та нематеріальні активи, що позначились на показниках ефективності діяльності банку. Для банку «Мрія» в 2005 р. важливим завданням залишається забезпечення свого стабільного функціонування та розвитку, підвищення конкурентноспроможності на внутрішньому та зовнішньому фінансових ринках, посилення взаємодії банку із реальним сектором економіки. Знизити процентні ставки вдасться, якщо буде досягнуто рівноваги між попитом на кредити та їх пропозицією, дотримано низького рівня інфляції, стабільності гривні [25, с. 121]. 3.3. Рекомендації щодо вдосконалення роботи і забезпечення організації зовнішніх інформаційних зв’язків Для вдосконалення роботи із забезпечення львівської філії АКБ «Мрія» зовнішніх інформаційних зв’язків доцільно використовувати в банку систему Інтернет-банк. Це дасть можливість клієнту: одержувати виписки з рахунків; контролювати стан рахунків та платіжних документів; готувати, підписувати, шифрувати та відправляти нові платіжні документи; керувати станом та змістом відправлених документів, якщо платіж фактично не виконано і виправлення можливі; звільнитися від необхідності мати та підтримувати базу даних та спеціальне програмне забезпечення на клієнтському комп’ютері; відправляти платіжні документи з інших систем за допомогою файлу імпорту; обмінюватись поштовими повідомленнями з банком; друкувати платіжні документи. При застосуванні в львівській філії АКБ «Мрія» системи Інтернет-банк значно покращиться обслуговування клієнтів банку, оскільки у них більше не виникне потреба відвідувати банк з метою проведення платежів. Інтернет-банк перетворить комп’ютер клієнта у відокремлене робоче місце банку [26, с. 122]. Особливості сервісу полягатимуть у використанні: спеціального протоколу обміну інформацією між клієнтом і банком; цифрових підписів та шифрування; ліцензування клієнта. Застосування в банку інформаційної системи Інтернет-банк призведе до зростання уже в 2005 р. Клієнтської бази банку, що значною мірою вплине на збільшення його доходності, оскільки отримати якомога більший прибуток банк зможе лише тоді, коли він найкраще задовольняє потреби свого клієнта. Окрім введення в дію системи Інтернет-банк для сприяння доведенню у 2005 р. кількості клієнтів (юридичних та фізичних осіб) до 70 тис. та сприяння отриманню у наступному році прибутку в розмірі 1500 тис. грн., банк повинен здійснювати модернізацію уже діючих інформаційних систем та впровадження нових інформаційних технологій [27, с. 345] 3.4. Аналіз фінансових показників АКБ «Мрія» з використанням статистичних методів Статистичний аналіз фінансового стану банку являє собою глибоке науково – обґрунтоване дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі діяльності банку. Завданням статистичного аналізу фінансового стану комерційного банку є відображення динамічності змін в процесі здійснення його діяльності. Аналіз проводять на основі рівнів ряду динаміки, які дозволяють дати всебічну характеристику напрямів та інтенсивності змін фінансових показників діяльності у часі [28, с. 22Ця система включає в себе такі показники: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, середній темп зростання, середній темп приросту. Проведемо розрахунок даних показників для аналізу зміни власного капіталу банку «Мрія» за період 10 років. табл.. 3.1 Зміна показників власного капіталу банку «Мрія» за період 10 років тис. грн. Роки 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
Аналізуємо абсолютний приріст власного капіталу, який поділяється на базисний абсолютний і ланцюговий абсолютний прирости. За допомогою цього показника, ми зможемо побачити, як змінюється власний капітал протягом кожного року. Спочатку, за формулою (3.1) розрахуємо базисний абсолютний приріст: (3.1) ?y96 = 400 - 395 = 5 тис. грн.; ?y01 = 714 - 395 = 319 тис. грн.; ?y97 = 420 - 395 = 25 тис. грн.; ?y02 = 874 - 395 = 319 тис. грн.; ?y98 = 483 - 395 = 88 тис. грн.; ?y03 = 978 - 395 = 583 тис. грн.; ?y99 = 560 - 395 = 165 тис. грн.; ?y04 = 1317 - 395 = 922 тис. грн. ?y00 = 595 - 395 = 200 тис. грн.; Отже, проаналізувавши базисний приріст власного капіталу за період 10 років, ми бачимо, що з кожним роком власний капітал збільшується. Порівняно з 1996 роком у 2004 році власний капітал збільшився у 3,5 рази. Це означає, що банк ефективно здійснює свою діяльність і тому його прибутки зростають. Для визначення рівня власного капіталу по роках скористаємось методом ланцюгового абсолютного приросту, який розраховується за формулою:
(3.2) ?y96 = 400 - 395 = 5 тис. грн.; ?y01 = 714 - 595 = 119 тис. грн.; ?y97 = 420 - 400 = 20 тис. грн.; ?y02 = 874 - 714 = 160 тис. грн.; ?y98 = 483 - 420 = 63 тис. грн.; ?y03 = 978 - 874 = 104 тис. грн.; ?y99 = 560 - 483 = 77 тис. грн.; ?y04 = 1317 - 978 = 339 тис. грн. ?y00 = 595 - 560 = 35 тис. грн.; Проаналізувавши цей метод, можна побачити, що власний капітал з кожним роком суттєво збільшується. Тільки у 2003 і 2004 роках спостерігається зниження власного капіталу за рахунок нестабільної економічної ситуації в Україні. Але в загальному це не впливає на економічний розвиток банку «Мрія». Тепер проаналізуємо з яким темпом відбувається зростання власного капіталу по роках. За допомогою розрахунків базисного темпу приросту, можна визначити у скільки разів змінюється прибуток 1996-2004 років у порівнянні з 1995 роком. Він розраховується за формулою: (3.3) К96 = 400 / 395 = 1,01; К00 = 595 / 395 = 1,5; К97 = 420 / 395 = 1,06; К01 = 714 / 395 = 1,8 ; К98 = 483 / 395 = 1,22; К02 = 874 / 395 = 2,21; К99 = 560 / 395 = 1,41; К03 = 978 / 395 = 2,48; К04 = 1317 / 395 = 3,33. Отже, застосувавши метод базисного темпу зростання власного капіталу ми визначили у скільки разів збільшується власний капітал 1996-2004 років у порівнянні з 1995 роком. Ми побачили, що з кожним роком відбувається зростання прибутку, а це свідчить про ефективність банку. Наступним методом аналізу буде ланцюговий метод темпу зростання валютного капіталу. Він розраховується за такою формулою: (3.4) К96 = 400 / 395 = 1,01; К01 = 714 / 595 = 1,2 ; К97 = 420 / 400 = 1,05; К02 = 874 / 714 = 1,22; К98 = 483 / 420 = 1,15; К03 = 978 / 874 = 1,12; К99 = 560 / 483 = 1,16; К04 = 1317 / 978 = 1,35. К00 = 595 / 560 = 1,06; Як бачимо, зміни відбулися у 2000 і 2003 роках, але це, як уже було сказано, пов’язано із не стабільною економічною ситуацією в Україні. Тепер проаналізуємо з яким темпом відбувається приріст власного капіталу по роках. За допомогою розрахунків базисного темпу приросту, можна визначити на скільки відсотків змінюється прибуток 1996-2004 років у порівнянні з 1995 роком. Він розраховується за формулою: (3.5) T96 = 5 / 395 = 1,00%; T01 = 319 / 395 = 80,88% ; T97 = 25 / 395 = 6,34%; T02 = 479 / 395 = 121,41%; T98 = 88 / 395 = 22,04%; T03 = 583 / 395 = 148,24%; T99 = 165 / 395 = 42,00%; T04 = 922 / 395 = 222,11%. T00 = 200 / 395 = 50,94%; Отже, розрахувавши показники за допомогою методу базисного темпу приросту, ми бачимо, що у порівнянні з 1996 роком у 2004 році базисний темп власного капіталу зріс у 222,11 %. Наступним методом аналізу буде ланцюговий темп приросту власного капіталу. Його можна розрахувати за формулою: (3.6) T96 = 5 / 400 = 1,25%; T01 = 119 / 714 = 16,77% ; T97 = 20 / 420 = 4,76%; T02 = 160 / 874 = 18,3%; T98 = 63 / 483 = 13,04%; T03 = 104 / 978 = 10,63%; T99 = 77 / 560 = 13,75%; T04 = 339 / 1317 = 25,74%. T00 = 65 / 595 = 10,92%; Таким чином, застосувавши цей метод ми можемо побачити на скільки відсотків змінюється власний капітал кожного року порівняно з минулим роком. Ми бачимо, що у 2000 і 2003 рр. спостерігається зниження власного капіталу. Це пояснюється незначною економічною кризою. Визначивши ланцюговий темп зростання власного капіталу, можна обчислити середній темп зростання за формулою: , (3.7) де - ланцюгові темпи зростання власного капіталу.
Таким чином, обчисливши середній темп зростання власного капіталу, можна побачити, що в середньому власний капітал щороку зростав на 1,15%. Цей показник свідчить про позитивну динаміку росту банківських активів. Знаючи середній темп зростання власного капіталу, можна визначити його середній темп приросту за формулою: (3.8)
Як бачимо із наведених показників зміни, що відбувалися з власним капіталом, вони були позитивними протягом 10-ти років. Тобто майже постійно відбувалося зростання власного капіталу. В середньому темп зростання становив 1,15%. Основними факторами, що вплинули на цей показник, було збільшення статутного і резервного капіталу. Зведені результати аналізу зміни власного капіталу АКБ «Мрія» відображено у таблиці 3.1. Таблиця 3.1 Аналіз зміни власного капіталу банку «Мрія» у часі
ПОКАЗНИКИ РОКИ
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
Власний капітал, тис. грн. 395 400 420 483 560 595 714 874 978 1317
ВИСНОВКИ Отже, спираючись на багатий зарубіжний досвід та вітчизняну практику, знання банківської справи, законодавчих і нормативних актів, що регулюють діяльність установ банківської системи України, ми розкрили мету, шляхи, зміст традиційних та нових стратегій реорганізації та реструктуризації комерційних банків, можливі наслідки цієї діяльності. В бакалаврській роботі досліджувались методи кредитування в львівській філії АКБ «Мрія». В першому розділі розглядались актуальні для банку питання, а також розкривались методи організації фінансової роботи. В другому розділі аналізувалась внутрішня будова банку, організаційна структура та інформаційна звітність. В третьому розділі надаються рекомендації щодо покращення методів кредитування, а також визначається прогнозні зміни показників діяльності банку статистичними методами. В бакалаврській роботі розглядаються актуальні для банківської системи питання, особлива увага приділяється ефективності методів кредитування. Виходячи з того, що оцінка вартості банку є складною методологічною проблемою, досліджуються концептуальні підходи до оцінки вартості банку як цілісної, безупинно функціонуючої структури та базуючись на аналізі банківського капіталу. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Банківська справа: Навч. посібник/За ред. проф. Р.І. Тиркала – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314 с. 2. Васюренко О.В. :Банківський менеджмент: Посібник. – К.: Видавничий центр Академія, 2001. – 320 с. 3. Кочетков В. М.Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку: теоретико-методологічні аспекти. Монографія. - К .: КНЕУ, 2002. – 238 с. 4. Васильченко З.М. Комерційні банки: реструктуризація та реорганізація. Монографія. - К . : КНЕУ, 2000 5. Глен А. Велш, Деніел Г. Шорт. Основи фінансового обліку. Монографія –К : “Основи”, 1997, -с.124. 6. Нікітіна Т.В. Банківський менеджмент. Монографія – СПб:Пітер,2002. –с.654 7. Корнієнко Т. Оцінка збалансованості процентних операцій при аналізі прибутковості комерційного банку/Монографія – 2000. – 450 с. 8. Діана Завадська. Оптимізація кредитно-депозитної стратегії комерційного банку/Вісник НБУ – 2002, №5 9. Петро Юхименко. Трансакційні витрати у здійсненні банківських розрахунків/Вісник НБУ – 2003, №1 10. Леонід Долгий. Роль і місце іпотечного кредитування в умовах відновлення агропромислового виробництва та реальне значення ціни землі як об’єкта застави/Вісник НБУ, січень 2003 11. Коробейников М. Роль кредитования в период становления риночних отношений// Фінансовий бізнес. – 2000. - №1 12. Василь Савич. Державний іпотечний банк як елемент інфраструктури іпотечного ринку/Вісник НБУ – 2001, №4 13. Волохов В. Методика оцінки ефективності кредитної діяльності банку за витратним підходом/Вісник НБУ. – 2002. - №8 14. Лариса Луценко. Векселі та кредити: практичні правові аспекти/ Вісник НБУ. – 2002. - №7 15. Волохов В. Підвищення ефективності кредитування шляхом розподілу функцій у кредитному процесі/Вісник НБУ. – 2001. - №4 16. Савченко Р. Аналіз проблем фінансового розвитку комерційних банків України/Фінансовий бізнес. – 2003. - №7 17. Буханцева М. Визначення та облік резерву сумнівних боргів.// Вісник податкової служби України. – 2004. - №21. – с. 60 – 63. 18. Єфімов О. Документальне підтвердження «сумнівності» та «безнадійності».//Бухгалтерія.-2004.- № 17.- с.34-37. 19. Положення «Про порядок здійснення операцій для операцій на поточних рахунках фізичних осіб» №69 від 11.05.95 20. Положення «Про кредитування» №246 від 28.09.95 21. Положення «Про порядок формування використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків» №212 від 15.04.96 22. Закон України «Про банки і банківську діяльність» №2121-III від 07.12.2000 23. Постанова «Про організацію емісійно–касової роботи в банках» №337 від 16.04.99 24. Положення НБУ «Про порядок видачі банками банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» №155 від 27.07.2002 25. Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» №189 від 20.11.2002 26. Постанова НБУ «Про окремі питання регулювання грошово – кредитного ринку» №221 від 17.15.2001 27. Гроші та кредит: Підручник. – 3-тє вид./М. І. Савлук , А.М. Мороз, М. Ф. Пудовкіна та ін.: За ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 598 с. 28.Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ. – М.:ДИС, 1998. – 120с. 29. Облік операцій з цінними паперами в банках України//С. Петрова / Вісник ПСУ/№ 8 (290) лютий 2004 р. 30. Бушуєва І. Основні шляхи забезпечення прибутковості комерційного банку/Банківська справа. – 2002. - №6 – С.34.
