1.2 Бізнес-план Продовження діяльності ПП «Веста» Повна назва підприємства: Приватне підприємство «Веста» Стисла назва проекту: ПП «Векста» Юридична адреса: Україна, 35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Сарненська 15а. Керівник підприємства: Рижало Д.А. Проект підготувала: рижало Д.А. Дата початку реалізації товару: 15.06.2007р. Тривалість проекту: 2 роки. Період часу актуальності вихідних даних: 1 рік. Дата складання: 24.04.2007р. 1.2.1.Анотація Приватне Підприємство «Веста» Керівник Рижало Д.А. Проект підготував Рижало Д.А. Змістом проекту є вдосконалення підприємницької діяльності. Місце реалізації м.Костопіль за адресою вул.Сарненська 15а. Результатом реалізації проекту є отримання чистого прибутку за рік в сумі 1230078грн. при витратах 2672975грн. Періодом окупності проекту являється 3 міс. 1.2.2.Резюме Ідея підприємницького проекту: Виробництво дверей, спрямоване на задоволення потреб споживачів у вітчизняному продукті високої якості. Існуюче підприємство планує випускати продукцію високої якості і за нижчою ціною. Продовження роботи приватного підприємства «Веста» по виробництву столярних виробів в м.Костопіль дозволить налагодити місцеве виробництво вказаних продуктів. Постачальник деревини обраний таким чином, щоб основний матеріал був високоякісним, що забезпечить відповідну якість столярних виробів. Деревина закуповується в м. Рівне на аукціонах і виготовлення з деревини столярної доски є найбільш підходящим для виробництва конкурентноздатної продукції. Успіх проекту забезпечить оптимальне розфасування доски, що зручно для гуртових покупців. Ринок збуту – місцевий, територія Костопільського району, Рівненської область. Освоєння ринку через заходи реклами та стимулювання збуту дозволить зайняти і утримувати сегмент в розмірі певного відсотку місцевого ринку. Вигідність проекту полягає в тому, що буде: Зростуть обсяги промислового виробництва в м. Костопіль та обсяги товарообороту в торгівлі; Додатково в бюджет буде сплачено 611335. грн. Податку на додану вартість Вигідність проекту підкріплюється фінансовими розрахунками, які свідчать що: - чистий дохід ПП “Веста” складе – 1230078грн.; - при очікуваних витратах в сумі 2672975грн. Прибуток складатиме 3622500грн., що відповідає рівню рентабельності 1,3. вкладеної у виробництво і реалізацію фігурних макаронних виробів в розмірі 460грн. Вкладений в проект капітал окупиться майже за 2-3 місяців, а виробництво буде беззбитковим при досягненні обсягу реалізації на рівні 750м3. Столярні вироби для українців є засобом бита і потрібні кожній родині. Налагоджене виробництво через 2-3 років може стати стартовим для виготовлення столярних виробів (аналогічно «ДБК» в роки радянського союзу). Проект є перспективним та інвестиційно-привабливим для створення приватного підприємства по причині відносно не великої суми інвестицій. 1.2.3Опис підприємства і галузі Підприємство є приватним. За чисельністю працюючих і обсягами виробництва воно відноситься до категорії малих. Відповідно власником прийнято рішення кваліфікувати підприємство, як “Мале підприємство”. ПП “Веста” працює на місцевому ринку, тому в своїй діяльності керується системою нормативно-правових документів діючих в народному господарстві України. Всі господарські операції оформляються документами типових форм, затверджених Міністерством статистики та Міністерством фінансів України В процесі виробництва буде використовуватись: лаки, фарби, навіси, замки, ґрунтовка та шурупи (м.Костопіль ринок «Квадрат»). 1.2.4.Опис продукту Приватне підприємство “Веста” буде виготовляти двері таких типів: Тип №1 Тип№2 Тип№3 Тип№4 Тип№5 Тип№6 Тип№7 Призначення столярних виробів – двері, як продукт переробки деревини. На основі цього проводиться вибірковий контроль якості деревини. На ринку м. Костополя реалізуються столярні вироби, які виробляються такими фірмами як: Алекс, Райагробут,Дизайн та інші. ПП “Веста” забезпечить надходження на ринок м. Костополя столярних виробів вироблених на новітньому обладнанні із дотриманням технологічних, та екологічних вимог. До параметрів, які забезпечать успішне входження столярних виробів ПП “Веста” на ринок відносяться: Краща технологічна база; Наявність високо кваліфікованих робітників; Продаж продукції за нищими цінами; Продукція клієнтам буде постачатись за рахунок фірми, та установка дверей за мінімальну ціну. Відпускна ціна буде встановлюватись на 10-15% нижче від відпускних цін товаровиробників – конкурентів. Перевагою ПП “Веста” є те, що підприємство знаходиться на місці, не потрібні додаткові затрати на транспортування. Орієнтована ціна 1м2столярних виробів(під лак) – 460 грн. З ПДВ.
Отже, конкурентні підприємства даної галузі випускають високоякісну продукцію, але за високою ціною, або за нищою ціною але з поганою якістю. Дана ж новостворена фірма планує випускати продукцію високої якості і за помірною ціною. За рахунок більш сучаного устаткування тим самим збільшивши кількість продукції за нищими цінами. 1.2.5. Маркетинговий план Відповідно до логіки і послідовності стадій відтворювального процесу визначальним напрямком діяльності кожного підприємства в умовах ринкових відносин є вивчення ринку товарів, або ситуаційний аналіз. Такий аналіз повинен передбачати комплексне дослідження ринку, рівня конкурентоспроможності і цін на продукцію, інших вимог покупців товару, методів формування попиту і каналів товарообігу, зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. Відповідно ще однією складовою внутрішнього середовища, яка пов’ язана із діяльністю підприємства по просуванню продукції від виробника до споживача є маркетинг. Маркетинг – представляє собою процес управління та втілення задуму ціноутворення, просуванню та реалізації ідей, товарів та послуг через обмін, що задовольняє цілі окремих осіб та організацій. Маркетинг включає комплексну систему організації виробництва, постачання товарів, яка забезпечує і спрямована на максимальне задоволення потреб ринку та споживача і отримання підприємством прибутку. В розділі ,,Маркетинговий план” бізнес плану визначаються: чіткі межі сегменту ринку; орієнтований попит; ціна і цінова політика; маркетонгова стратегія; канали розподілу товарів і стимулювання збуту. Стратегічним сегментом збуту ПП ,,Веста”, столярних виробів є продуктом побуту, є всі верстви населення України. Територіальні межі збуту – Костопільський район. Все дальше будівництво набуває більш великих обертів. Отже двері мають все більш вищий попит. Населення Костопільського району становить 50000 чол. Нехай частка потенційних споживачів становитиме 5% (2500 чол.). На основі цих даних можна визначити попит на товар за наступною формулою: N=gna; Де n–кількість потенційних споживачів, g- річна потреба одного споживача в одиницях товару, a- частка ринку новоствореного підприємства(в даному випадку a=0,3). N=2500120,3=9000шт. Ціна товару. Цінова політика – це комплекс заходів щодо визначення цін, цінової стратегії і тактики умов оплати, варіювання цінами залежно від позиції на ринку стратегічних і тактичних цілей фірми. При визначені ціни нового товару необхідно враховувати інтереси виробника і споживача, що відбувається за рахунок співставлення цін. Звідси ціна виробника дорівнює: Цв = С(1+Р/100); Де, С-собівартість нового товару, Р- рівень рентабельності (20%). Цв=308(1+20/100)=369 грн.; Ціна, що враховує інтереси споживача визначається за формулою: Цс = Ца (1+б( Кя -1)); Де, Ца- ціна товару аналогу, б-коефіцієнт боніфікації (винагороди за якість(б=0,5..0,7)), Кя- коефіцієнт якості (визначається на основі таблиці 1) Цс=500(1+0,6(1,1797-1))=554 грн.; Порівняння якості нового товару(Столярних виробів «Веста») і товару конкурента (,,Алекс”) Таблиця 1 № п/п Назва показників споживчих властивостей Значення показників для товару Kj Lj Kj*Lj
нового аналога
1 Надійність 9 8 1,125 0,25 0,28125
2 Звуко ізоляція 8 6 1,33333 0,2 0,26667
3 Універсальність 8 7 1,14286 0,1 0,11429
4 Естетичність виду 9 8 1,125 0,3 0,3375
5 Екологічність сировини 6 5 1,2 0,15 0,18
Коефіцієнт якості Кя= 1,1797
Цв>= Ц =< Цс
369>= 460 =< 554
Таким чином враховуючи інтереси соживачів і виробника раціональна ціна нового товару становитиме приблизно 460 грн. Приватне підприємство ,,Веста’’ обрало цінову стратегію низьких цін або (,,проникнення’’), яка передбачає початковий продаж товарів за низькими цінами з метою стимулювання попиту, здобуття певної частки ринку, отримання передумов у конкурентній боротьбі з можливістю зайняти монопольне становище, а потім підвищувати ціну на свій товар. Політика розподілу та просування товару на підприємстві. Політика розподілу – це діяльність фірми, щодо планування. Реалізації та контролю руху товарів від виробника до кінцевого споживача з метою задоволення потреб споживача та отриманням фірмою прибутку. Оскільки політика розподілу передбачає вибір каналів розподілу, то канал розподілу – це наявність певних посередників, які займаються реалізацією продукції. Взяте мною підприємство ,,Веста’’ використовує двох рівневий канал розподілу (таб.1) Таблиця 1 З малюнка видно, що підприємство займається як оптовою так і роздрібною торгівлею. Оптова торгівля – діяльність пов’язана з продажем товарів для їх наступного перепродажу чи комерційного використання. Роздрібна торгівля – це діяльність пов’язана з продажем товарів і послуг кінцевим споживачам, які купують їх для особистого вжитку. Основними оптовими та родрібними торгівельними структурами з якими підприємство веде спільну діяльність та постачає продуцію є: спеціалізовані магазини; універсами; склади-магазини. Стимулювання збуту на підприємстві можна поділити на такі: 1) засоби стимулювання споживачів; 2) засоби стимулювання торгових посередників; 3) засоби стимулювання торгового персоналу фірми. До першої групи відносяться: знижки, які сприяють короткостроковому зростанню обсягу продажу; стимулювання збуту в місцях продажу (розміщення прямо в магазинах плакатів та інших зображень товарів). Із другої групи на підприємстві застосовуються: знижки за умов продажу великої партії товару; реклама на місцях реалізації; Що ж до групи стимулювання торгового персоналу підприємства: грошові премії найкращим працівникам; надання додаткових днів відпустки; залучення працівників до обговорення результатів діяльності та планів фірми моральне заохочення працівників – поздоровлення та вручення пам’ятних подарунків керівниками фірми з нагоди свята чи особистої урочистості. 1.2.5. План виробництва
Обсяги виробництва нового товару у натуральному виражені в період освоєння продукції визначається за наступною формулою: Nt=Nр/12t/(T+1); Де Nt-обсяги виробництва в t-ому місяці, Np-річний обсяг випуску продукції в кінці періоду освоєння продукції, що відповідає потенційному попиту, од./міс. Прийнявши, що термін освоєння нової продукції становить Т=3 місяці, визначаємо обсяги по місячях: N1=9000/121/(3+1)=187м2.; N2=9000/122/(3+1)=375м2; N3=9000/123/(3+1)=563м2.; N4=9000/124/(3+1)= 750м2.; Відповідно валові доходи становитимуть: Q=ЦNр; Q1 = 460 188 = 86250(грн./міс.) ; Q2 = 460 375 = 172500(грн./міс.) ; Q3 = 460 563 =258750 (грн./міс.) ; Q4 = 460 750= 345000 (грн./міс.) ; Потребу в трудових ресурсах (чисельність необхідних працівників) можна визначити за методом прямого розрахунку, тобто штатного розпису якщо він вже наявний або за наступною формулою: Ч=Q/q; Де Ч- чисельність необхідних працівників, Q- обсяги виробництва у вартісному виражені, q=13000 грн/люд. - середня статистична продуктивність праці в аналогічних виробництва солярних виробів. Ч=345000/13000=27 (чол.) При чому 2 чол. із загальних потреб в трудових ресурсах становить виробничий персонал, а решта 25 чол. - виробничий персонал (працівники цехів, складських приміщень водії виробничого призначення та інші.) Виробничі затрати за рік (ВВ) визначаються виходячи з собівартості одиниці виробу(С) та обсягу виробництва у натуральному виражені (Np) за формулою ВВ=СNр; Але спершу потрібно визначити собівартість продукції на початок освоєння та у період після освоєння: Спо = (Ц100)/100+р; Спо-собівартість після освоєння продукції, Ц- ціна одиниці продукції, р- бажаний рівень рентабельності. Спо = (460100)/100+20=480 грн. Собівартість на початок освоєння продукції: С1=1,4-1,8 Спо; Сt=С1-(С1-Спо)/Т(t-1) С1=1,6480=476 грн.; C2=476-(476-480)/3(2-1)=672; C3=476-(476-480)/3(3-1)=576; C4=Cпо=480; Звідси валові витрати дорівнюють: ВВ1=768187=144000 грн. ВВ2=672375=252000 грн. ВВ3=576562=324000грн. ВВ4=480750=360000грн. Валові витрати за рік становитимуть ВВ=СNр; ВВ=144000+252000+324000+(9*360000)=3960000 Собівартість одиниці продукції після освоєння її виробництва визначається за формулою: С=(М+З)/азм Де М- витрати на основні матеріали (у тому числі сировину і куповані вироби) грн./год., З- витрати на оплату праці з врахуванням у позабюджетні фонди, грн./од., азм – питома вага витрат на матеріали і оплату праці (з відрахуванням у позабюджетний фонди) в собівартості продукції в анологічних виробництвах (азм=0,5..0,8). Але спочатку потрібно визначити витрати на основні матеріали (М) та витрати на оплату праці з відрахуванням у позабюджетний фонди (З) за наступною формулою: М= ()*N mi – кількість і-го матеріалу в розрахунку на одиницю продукції: деревина навіси замки шурупи ці – ціна і-го матеріалу в розрахунку на одиницю продукції; N – річний випуск продукції. М= 315*9000=4140000 Витрати на оплату праці в рік розраховуються за формулою: З=ЗсерЧ12(1+к/100); Зсер - середня зарплата в галузі; к-доплати працівникам(20%) і відрахування в позабюджетні фонди. З=6002712(1+20/100)=191459 грн. Собівартість одиниці продукції після освоєння її виробництва С=(М+З)/азм С=((2835000+191459)/9000)/0,7=480 Потребу в основних засобах також може визначатись за допомогою прямого розрахунку (виходячи з переліеку необхідного обладнання та відповідних цін придбання) або за методом укрупненого розрахунки за відповідними групами амортизації. Потреба в основних засобах групи І (будівлі цехів та їх структурні компоненти, складські приміщення, гаражі, офісне приміщення) визначається за слідуючою формулою: Всб=(bS (1+j) Ч)/з; Де b–середня вартість 1м2 виробничої площі(550 грн.), S-середня площа в розрахунку на одне робоче місце, j-відношення вартості споруд та інших складових пасивної частини до вартості будівель, з-кількість змін(1). Всб=(5508(1+0,3) 27)/1=151800грн. Потреба в основних засобах групи ІІ ( виробниче устаткування, обладнання, автомобілі і комплектуючі, офісне обладнання, комп»ютери, меблі та інше ) визначається наступним чином: Вн=bnЧ+eВу; Де bn-вартість офісного обладнання, тощо на розрахунок на 1 керівника (5000грн.), e-відношення вартості приладів до вартості устаткування, Ву- вартість устаткування. Bн=90002+0,1515500=41250 грн. Потребу в основних засобах групи ІІІ ( будь-які інші основні фонди ) можна визначити за формулою : Ву=(Ф (1+п) Ч)/з; Де Ф-середня вартість офісного обладнання і устаткування на робочому місці, п-відношення вартості інших знарядь праці цієї групи до вартості машин та устаткування, з-кількість змін(1). Ву=(8000(1+0,15) 27)/1=244154 грн.
1.2.6. Організаційний план Наступним кроком після визначення перспективи і майбутніх перспектив діяльності організації є її побудова, яка закріплює повноваження, завдання та обов’язки працівників у різних підрозділах. Побудова організації здійснюється шляхом організаційного проектування, який включає наступні етапи: горизонтальний поділ організації (закріплення видів діяльності за лінійними і функціональними підрозділами); встановлення зв’язків між різними підрозділами; встановлення співвідношень повноважень різних посад; визначення посадових обов’яків, закріплення їх за конкретними посадовими особами; В результаті організаційного проектування створюється організаційна структура управління. Організаційна структура управління – це впорядкована сукупність підрозділів, які дозволяють управляти організацією та її взаємовідносини. Організаційна структура ПП „Веста” (додаток 1) являє собою звичайну лінійну структуру. Основи лінійних структур таких, як організаційна структура ПП «Веста» складає так називаний "шахтний" принцип побудови і спеціалізація управлінського процесу по функціональних підсистемах організації (маркетинг, виробництво, дослідження і розробки, фінанси, персонал і т.д. ). По кожній підсистемі формується ієрархія служб ("шахта"), що пронизує всю організацію від верху до низу . Результати роботи кожної служби оцінюються показниками, що характеризують виконання ними своїх цілей і задач. Відповідно будується і система мотивації і заохочення працівників. При цьому кінцевий результат (ефективність і якість роботи організації в цілому) стає як би другорядним, тому що вважається, що всі служби тією чи іншою мірою працюють на його одержання. Переваги такої організаційної структури: чітка система взаємних зв'язків функцій і підрозділів; чітка система єдиноначальності - один керівник зосереджує у своїх руках керівництво всією сукупністю процесів, що мають загальну мету; ясно виражена відповідальність; швидка реакція виконавчих підрозділів на прямі указівки вищестоящих. Водночас є і недоліки: відсутність ланок, що займаються питаннями стратегічного планування; у роботі керівників практично всіх рівнів оперативні проблеми ("текучка") домінує над стратегічними; тенденція до тяганини і перекладання відповідальності при рішенні проблем, що вимагають участі декількох підрозділів; мала гнучкість і пристосовність до зміни ситуації; критерії ефективності і якості роботи підрозділів і організації в цілому - різні; тенденція до формалізації оцінки ефективності і якості роботи підрозділів приводить звичайно до виникнення атмосфери страху і роз'єднаності; велике число "поверхів керування" між працівниками, що випускають продукцію, і особою, що приймає рішення; перевантаження керівників верхнього рівня; підвищена залежність результатів роботи організації від кваліфікації, особистих і ділових якостей вищих керівників. Основними функціями директора є спостереження, контроль, регулювання, корегування діяльності всього підприємства, а також стратегічне планування( забезпечення сировиною). Механік (інженерно-технологічне забезпечення підприємства та ремонт обладнання). Бухгалтер (планово-фінансова робота, бухгалтерський облік, фінансування, звітність, контроль фінансовий, видача роботи робітникам, різні операції з готівкою, робота із замовленнями). Важливим також у побудові організації підприємства є створення штатного розпису. Штатний розпис – це сукупність всіх посад на підприємстві. Він показує загальну потребу підприємства в робочій силі, тобто скільки працівників, якої посади і кваліфікації необхідно залучити з внутрішнього чи зовнішнього середовища. Штатний розпис ПП ,,Веста” Посада К-сть прац. Посадо вий оклад в грн/міс Посадо вий оклад грн/рік
1. Директор 1 800 9600
2. Бухгалтер 1 700 8400
3. Водій 1 500 6000
4. Механік 1 640 7580
5. Майстер 1 630 7560
6.Столяр 21 12180 146160
7.Сторож 1 500 6000
Всього 27 15950 191460
1.2.7. Оцінка ризику і страхування. Види ризиків та форми їх страхування № п/п Вид ризику Рівень ризику Форма страхування
1 Затритмка початку реалізації проекту (відсутність ліцензій, проектно-кошторисної документації, земельної ділянки тощо) критичний Розробка ефективних профілактичних заходів з метою попередження ризиків
2 Несвоєчасне завершення виробництва припустимий Створення страхових (резервних) фондів для їх покриття
3 Значне перевищення вартості у порівнянні з проектно-кошторисною документацією припустимий Чітке визначення обовязків і відповідальності усіх учасників проекту, розподіл збитків між ними.
4 Ризик не виходу у встановлені строки на проектну потужність критичний Отримання певних гарантій від органів влади.
5 Ризики втрати ринку збуту (падіння попиту, високий рівень конкуренції) катастрофічний Зовнішнє страхування окремих ризиків у страхових компаніях.
6 Зниження запланованого рівня чистого прибутку (підвищення рівня затрат, зменшення рівня цін, зміни податкового законодавства) критичний
1.2.8. Фінансовий план На даному підприємстві до оборотних засобів відноситься насамперед столярна доска, пальне, електроенергія, швидкозношувальні запчастини виробничого обладнання, незначні затрати на мастило та інше. Потреби в оборотних засобах визначається за наступними елементами: Обортні засоби в матеріальних запасах: Змз=(МТм)/360; М-річна потреба в метеріальних цінностях (М=2835000, Тм- норма запасів в днях(20). Змз=(283500020)/360=157500 грн. Оборотні засоби в залишках готової продукції: Зз=(QTз)/360; Q- обсяг виробництва і реалізація у вартісному обчисленні, Тз-норма запасів в днях(5). Зг=(3450005)/360=4792 грн. Оборотні засоби в незавершеному виробництві: Знз=(0,5(М+Св) Тц)/360; М- витрати на матеріали, Св – валові витрати підприємства з урахуванням амортизаційних відрахувань після освоєння виробництва, Тц-тривалість виробничого циклу. Знв=(0,5(2835000+191459)15)/360=63051; Інші оборотні засоби (8-10% від суми попередніх): ІОЗ=0,09 (Змз+Зг+Знв)=0,09( 157500+4792+63051)=20281 грн. Основна потреба в оборотних засобах: СОЗ= Змз+Зг+Знв+ІОЗ; СОЗ=157500+4792+63051+20281=245624. Фінансовий план дивитись в додатку 2
