ВСТУП Економіка різних країн світу терпить сьогодні швидкі і часом суперечливі зміни. Дві сили направляють ці зміни. Перша – глобалізація, вибух світової торгівлі і міжнародної конкуренції. Сьогодні жодна країна уже не може ігнорувати міжнародний поділ праці. Якщо вона закриє свої ринки для іноземних конкурентів, її громадяни будуть більше платити за низькоякісні товари. Але якщо країна відкриває свої кордони для іноземних компаній, вона зіштовхується з жорсткою конкуренцією, яка нашкодить багатьом фірмам. Другою силою є технологічні зміни. В останні десятиліття ми стали свідками відкриттів в області доступу до інформації і швидкості комунікацій, нових матеріалів, лікувальних засобів, чудес електроніки. Парадокс полягає в тому, що глобалізація і технологічні відкриття, порушуючи статус-кво, одночасно створюють багато нових можливостей. Старі компанії зникають, а на їх місце приходять нові. Успіху на ринку досягають ті фірми, котрі найкращим шляхом пристосувались до факторів зовнішнього середовища. Ці фірми дають людям те, що вони готові купити. Окремим людям, компаніям, містам і цілим країнам необхідно шукати способи виготовити те, що буде цінуватися на ринку, - товари і послуги, котрі інші захочуть купити. Сучасні ринки змінюються надзвичайно швидко. На додаток до глобалізації і технологічних перемін ми є свідками переходу влади від виробників до величезних роздрібних торговців, швидкого росту і прийняття населенням внутрішньо магазинних марок товарів, нових форм роздрібної торгівлі, зменшення ролі масового маркетингу і реклами і падіння лояльності до торгових марок. Все це заставляє керівників компаній постійно переглядати свої стратегії. Щоб захистити прибуток, компанії першочергово намагаються зменшити свої затрати, зменшити об’єм робочої сили. Але навіть ті, що досягли успіху в зниженні можливих витрат можуть так і не отримати більших доходів, якщо їм не вистачає маркетингової інтуїції і маркетингових ноу-хау. Багато керівників вважають, відділ маркетингу – це лише один із відділів фірми, де працюють люди-кар’єристи: дослідники, спеціалісти з реклами і просуванню товарів, працівники служб обслуговування покупців, розробники нових товарів, менеджери товарів, і, звичайно, продавці. Їх загальна робота полягає в аналізі ринку, виявленні нових можливостей, формуванні маркетингових стратегій, розробці конкретних заходів і контролі за всім цим. Але така точка зору не зовсім коректна. Крім вищесказаного, маркетинг повинен орієнтувати компанію на задоволення потреб як всього ринку, так і окремих споживачів. Кількість споживачів обмежена, а без них компанія існувати не зможе. Для того, щоб привернути і втримати споживачів, потрібно приймати найрізноманітніші дії. Задоволення споживачів залежить від великої кількості факторів, багато з яких – надійність доставки, чіткість виписаного рахунку – виходять за рамки відділу маркетингу. Тому маркетологам доводиться застосовувати значні зусилля для того, щоб вся компанія працювала на клієнтів і виконувала свої обіцянки. Метою бакалаврської роботи є дослідження проблем функціонування підприємства, проблем маркетингового менеджменту, розроблення рекомендацій щодо створення служби маркетингу на підприємстві, а також рекомендацій щодо впровадження концепцій маркетингу в фінансово-господарську діяльність ВАТ "Самбірбуд", що сприятиме підвищенню ефективності виробництва і прибутковості підприємства. Дана бакалаврська робота складається з двох розділів. У першому, теоретичному розділі на основі аналізу літературних джерел викладено теоретичні і методичні аспекти теми "Управління діяльністю ВАТ "Самбірбуд" на засадах маркетингу”. У другому, аналітично-рекомендаційному розділі наведено загальну виробничо-господарську, організаційну та фінансову характеристики підприємства ВАТ "Самбірбуд", проведено аналіз фінансових результатів діяльності, а також аналіз господарської і маркетингової діяльності підприємства. Суть маркетингу та його роль в системі управління підприємством Теорія і практика маркетингу народжені з проблем і вимог, які не охоплювала материнська наука маркетингу – економіка. Століттями підприємці зосереджували увагу на вдосконаленні виробництва , запровадженні нових технологій та форм управління з метою скорочення витрат, підвищенні продуктивності праці та зниженні собівартості продуктивних виробів. Це давало змогу знижувати час від часу ціни на товари та утримувати позиції підприємства на ринку або навіть збільшувати продаж товарів. Подібна тактика діяльності на ринку одержала назву цінової конкуренції. Тактика цінової конкуренції через недостатню результативність з другої половини 20 ст. у більшості промислово розвинутих країн світу почала поступово втрачати свої позиції: по-перше, зниження собівартості виробництва товарів не нескінченний процес, і зменшення на цій підставі ціни товару має свою межу; по-друге, зменшення ціни, як виявляється, не завжди стимулює попит і збільшує продаж товарів. Навпаки, як свідчать останні дослідження, зниження ціни товару все частіше наводить покупця на думку, що цей товар нижчого рівня якості або застарілих конструкції, моделі, фасону і що, як правило, зниження ціни товару передує появу на ринку товару-новинки. З огляду на непридатність цінової конкуренції, безліч фірм виробничої та торговельної сфер зіткнулися з проблемою, сутність якої полягала в значних ускладненнях продажу виготовлених та запропонованих покупцю товарів на ринку. Цю проблему не можна було пояснити та вирішити за допомогою класичної економіки. Адже за її канонами вся увага підприємця концентрувалася на виробничих , технологічних процесах , категоріях вартості, собівартості, продуктивності праці. Питання продажу , а тим більше перебування товару у сфері споживання виготовлених продуктів або користування ними, випадали з поля зору бізнесу виробничої сфери. Маркетинг став тим відгалуженням економіки, яке заповнило утворені прогалини між виробництвом, продажем і споживанням. Шляхом застосування маркетингу процеси виробництва, продажу та споживання товару об’єднані в єдине нерозривне ціле. І це, безумовно, оцінено як звичайний і суттєвий поступ у сфері підприємництва. Термін маркетинг виник на рубежі 20 ст.в США. Маркетинг – від англійського кореня слова market – ринок та суфікса ing – дії, тобто маркетинг означає дії на ринку. Погляди на маркетинг, тлумачення самого терміна, неоднозначні. Найбільш поширене тлумачення маркетингу подане Американською асоціацією маркетингу у 1960 р., яка визначає його як різноманітні види господарської діяльності , що спрямовують потік товарів від виробництва до споживача. Трактування поняття маркетингу евоціонувало. Залежно від теоретичних розробок, практичного запровадження концепції маркетингу на підприємствах погляди на маркетинг, його дефініції змінювалися. Згідно цієї концепції маркетинг це: система заходів щодо вивчення ринку, активного впливу на попит з метою збільшення продажу; система управління фірмою, основана на вивченні процеів, які відбуваються на ринку; різноманітні види господарської діяльності, які спрямовують потік товарів від виробника до споживача; творча діяльність, яка сприяє збільшенню виробництва та максимальному продажу товарів і грунтується на виявленні запитів ринку, наукових дослідженнях, розробках новинок; діяльність, спрямована на освоєння ринків, активацію потенційних можливостей обміну та задоволення запитів ринку; виявлення потреб, створення та пошук нових способів їх задоволення на основі обміну та поліпшення рівня життя людини. Варто зауважити, що маркетинг та повязану з ним діяльність підприємств України запозичено від західних країн. І робляться не вдалі спроби ідентифікувати цю діяльність з відомою пересічному підприємцю в повсякденній роботі. Тому не дивно, що і тепер маркетинг ототожнюють з вивченням попиту на товари, рекламою товарів, продажем товарів. І повторюють помилки, свого часу допущені підприємцями Заходу. Насправді маркетинг набагато складніше і ширше поняття [1,с.345]. Маркетинг являє собою комплексну систему організації виробництва і збуту продукції, яка включає аналіз ринку, взаємодію різних видів діяльності підприємства: планування, ціноутворення, продаж (покупку), постачання сировини, продукції (товарів) і надання послуг, у яких існує потреба в реальних і потенційних покупців. Сукупність поглядів (представлень) на джерела, рушійні сили, напрямки і перспективи розвитку маркетингу називають концепцією маркетингу. В даний час виділяють п'ять основних концепцій, на основі яких ведеться маркетингова діяльність: виробнича; товарна; інтенсифікації комерційних зусиль: маркетингова; соціально-етичного маркетингу. Виробнича концепція виходить з того, що основним є виробництво і широке поширення товару при забезпеченні його доступності за ціною. Ця концепція прийнятна, коли продаж товару гарантований, коли попит перевищує пропозицію. Дана концепція переважала в колишньому СРСР. Продаж гарантувався централізованими планами з реалізації продукції. Перехід до ринку і насичення його «заморськими», більш якісними і відносно недорогими товарами привели до того, що продукція багатьох вітчизняних виробників стала неконкурентоспроможною, перестала задовільняти вимоги покупців. Товарна концепція пропонує приділяти основну увагу найвищим якісним і експлуатаційним характеристикам товару. Ця концепція життєва, однак, захоплення цими показниками може привести підприємство до повної втрати прибутку. Крім того, інтереси покупців мають тенденцію змінюватися, тому удосконалювання якісних і експлуатаційних характеристик не гарантує постійного збуту. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль чи концепція збуту, з'явилася в результаті розвитку виробничої і товарної концепцій, що, приділяючи увагу нарощуванню виробництва й удосконаленню товару, не займалися вивченням і формуванням ринку. Відповідно до даної концепції споживачі будуть купувати вироблені товари в достатніх кількостях у тому випадку, якщо будуть застосовуватись значні зусилля в сфері збуту і стимулювання. Концепція орієнтується в основному на продавця, іноді її пов'язують з нав'язуванням товару. Концепція маркетингу орієнтує на успіх шляхом виявлення потреб покупців і задоволення їх більш ефективним, ніж у конкурентів, способом. Ця концепція побудована на пріоритеті інтересів споживачів. Роблячи ті товари, що потрібні споживачу, підприємство забезпечує їхній збут і одержання прибутку. «Знайдіть потребу і задовольніть її” - це відоме в маркетингу вираження достатньо повно характеризує суть концепції маркетингу. Концепція соціально-етичного маркетингу передбачає збалансованість прибутку підприємства, купівельних потреб і інтересів усього суспільства. Відповідно до цієї концепції поряд із задоволенням потреб споживачів необхідно одночасно забезпечувати збереження і зміцнення суспільства в цілому (розвиток сфери соціально-побутових послуг, збереження навколишнього середовища і т.п.). Поява цієї концепції викликана значною мірою критикою підприємців збоку громадськості за високі ціни товарів, оплату посередників і реклами, ігнорування інтересів незаможних споживачів, недостатній випуск суспільно необхідних товарів, витіснення культури рекламою. Реалізація даної концепції покликана звести до мінімуму названі негативні аспекти. Кожна з перерахованих концепцій має право на існування на визначених етапах розвитку суспільства й економіки. Маючи на увазі перспективи розвитку вітчизняних підприємств і насиченість ринку закордонними товарами, у даний час найбільш кращою є концепція маркетингу. Саме ця концепція в найбільшій мірі відповідає інтересам покупців і є ефективним інструментом для надвиробництва продукції і відсутності попиту на неї. Ефективність цієї концепції підтверджує і досвід багатьох закордонних підприємств. Концепція маркетингу визначає стратегію підприємства у вирішенні ним задач розробки, виробництва, продажу і післяпродажного обслуговування товарів. Увага до концепції маркетингу обумовлено наступними обставинами: ускладненням процесів розробки, виробництва і продажу продукції, товарів (збільшується ступінь ризику на всіх стадіях створення, виробництва і продажу товарів); різким розширенням асортименту товарів; загостренням конкурентної боротьби, тобто на ринок виходить усе більше виробників і торгових посередників; прискоренням темпів соціально-економічного і науково-технічного прогресу; зростанням дії невизначених і надзвичайних ситуацій в зовнішньому стосовно підприємства середовищі. Маркетинг як системне явище виступає насамперед як єдність підходів до досліджень, розробки і реалізації товарів. Поряд з цим маркетинг виступає як концепція керування підприємством, орієнтована на успіх у зовнішньому світі, де необхідними і твердими елементами виступають конкуренти, споживачі, усе зовнішнє середовище. І нарешті, маркетинг виступає як своєрідна філософія бізнесу, що повинен бути соціально-етичним: підприємство зобов'язане діяти на строгих моральних принципах, на всебічному обліку і повазі думок та вимог споживачів продукції. Чесність, порядність, послідовність, професіоналізм виступають як найважливіші вимоги до маркетингової діяльності, і одночасно ці якості виступають як основний капітал кожного бізнесмена, учасника ринкової угоди. Сучасний маркетинг перетворюється в єдиний технологічний процес, що володіє орієнтацією не тільки на одержання комерційного успіху, але і на розвиток соціальних відносин, зміцнення норм суспільної етики і моралі. Маркетинг є об'єктом керування, і до нього застосовані всі принципи, усі функції і методи керування - економічні, організаційно-розпорядницькі, соціально-психологічні. Маркетинг особливо має потребу в прогнозуванні, організації, контролі. У зв'язку з об'єктивними умовами розвитку ринок у відомій мірі втрачає хаотичність і підпадає під регулюючий вплив заздалегідь встановлених господарських зв'язків. Особлива роль при цьому приділяється споживачу. Споживач висуває свої вимоги до продукту (його якості, кількості, техніко-економічних характеристик, термінів постачання і т.п.). Зростає значення конкуренції, боротьби за споживача. Це змушує виробників ретельно і глибоко вивчати конкретних потенційних.споживачів і запити ринку. [ 3, c.384 ] Отже, маркетинг – це комплекс дій підприємця, спрямований на забезпечення руху потоків товарів чи послуг від виробників до споживачів. У 1985 р. відповідно до нових умов господарювання маркетинг стали визначати як процес планування та втілення в життя задуму (ідеї товару чи послуги), ціноутворення, просування і реалізації ідей, товарів, послуг тощо за рахунок обміну, який задовольняє потреби окремих осіб чи організацій.[ 3, c.286 ] . Знання умов ефективного застосування маркетингу на підприємстві , володіння інструментом кожного з різновидів маркетингу значно полегшує вирішення проблем його запровадження на підприємстві. Однак запровадження маркетингу на підприємстві повязане з багатьма труднощами. По-перше, застосування концепції маркетингу вимагає докорінної перебудови апарату управління, визначення нових пріоритетів, що викликає певну опозицію до маркетингових структур. По-друге, маркетингова діяльність вимагає значних фінансових витрат. Тому переорієнтація на маркетингові принципи повинна бути обгрунтованою, цьому передують аналіз роботи , певні розрахунки. Перед усім слід виявити причини, що спонукають до запровадження підприємством маркетингової концепції. Достатньо аргументованим є запровадження концепції маркетингу, якщо підприємство у своїй діяльності на ринку стикається хоча б з однією з таких проблем: скорочення обсягів продажу товарів; уповільнення темпів зростання продажу товарів або прибутків; зміна попиту покупців на товари виробництва підприємства; загострення конкуренції на ринку; зростання витрат на продаж товарів. Скорочення обсягів продажу товарів підприємства – це найбільш поширена причина, яка спонукає до запровадження концепції маркетингу. Уповільнення темпів зростання продажу товарів або прибутків розцінюють як перший симптом неблагополуччя підприємства і вагому причину яка спонукає запровадження концепції маркетингу. У жодній країні світу не існує шкали бажаних темпів зростання прибутковості, за якою можна визначити доцільність упровпадження концепції маркетингу. У деяких країнах на підприємствах існують свої виняткові погляди на бажані і небажані темпи зростання прибутків. У більшості випадків, не одержавши запланованих прибутків, на підприємстві проявляють зацікавленість маркентинговою діяльністю. Важливим аргументом щодо запровадження маркетингу на підприємстві є зміна попиту покупців на товари виробництва підприємства у зв’язку зі зміною способу задоволення традиційної потреби. Переважна більшість підприємців орієнтується на запити покупців на ринку. Однак, одну і ту ж потребу можна задовільнити різними способами , а отже і різними товарами. Попит на товари в останні десятиліття набуває особливої динамічності передусім внаслідок кращої інформованості та освіченості покупців, появи нових пріоритетів у людей і суспільства. Певні зміни відбулися і в психології покупців та споживачів товарів. Необізнаність в цих змінах і призводить до падіння темпів зростання, а пізніше до скорочення обсягів продажу товарів та валових доходів. Загострення конкуренції на ринку спонукає до застосування концепції маркетингу. За поодинокими винятками, загальний обсяг продажу-купівлі товарів та послуг – величина досить статична. Верхню межу обсягу продажу товарів стримують доходи людей, тому збільшення частки ринку одного підприємства неодмінно супроводжується зменшенням частки іншого, або навіть декількох підприємств. Для того, щоб зберегти позиції на ринку або завоювати нові, потрібні заходи маркетинговвого спрямування. Підприємства, які не застосовують маркетингової концепції, мають значно менші шанси на ринку товарів та послуг. Зростання витрат на продаж товарів змушує підприємство запроваджувати маркетингову концепцію діяльності на ринку. Залежно від товару, специфіки ринку, конкурентного середовища застосовують ті чи інші методи продажу, розповсюдження товарів, фактори активізації ринку, а значить, і обсяги витрат, пов’язані із продажем товарів. Якщо ж витрати виходять за раніше визначені межі, то це спричиняє зменшення доходів. З огляду на це необхідно мати різнобічну інформацію, яка б пояснювала, а головне, обгрунтувала збільшення витрат на продаж товарів та програму дій на ринку. Розробку такої програми пов’язують із запровадженням концепції маркетингу. Помилково вважати, що в застосуванні концепції маркетингу зацікавлені лише підприємці. Однаково в цьому зацікавлені і громадяни, тому,що: маркетинг розглядають як ключовий інгредієнт економічного зростання. Засобами маркетингу стимулюють інноваційну діяльність, розробку нових товарів, зростання зайнятості населення, розширення виробництва, збільшення доходів, поліпшення добробуту людей; маркетинг все більше оточує нас у повсякденному житті. Завдяки маркетингу через газети, журнали, радіо та телебачення нас знайомлять з товарами, правилами користування ними або їх споживання, послугами, цінами. Пересічні покупці та споживачі, глядачі, учні, студенти, відвідувачі концертів, спортивних змагань – активні учасники системи маркетингу; значну частку доходів громадяни витрачають на маркетинг; концепція маркетингу дозволяє більш ефективно провадити власну індивідуальну діяльність незалежно від сфери та посади, контактувати з людьми, задіяними і незадіяними в сфері маркетингу, обирати та робити власну кар’єру. Оскільки на підприємствах України маркетингові структури перебувають у стадії становлення, в штатних розкладах багатьох підприємств маркетологи або професії з кола маркетингових відсутні. [ 5, c.896 ]. Принципи та способи ефективної організації маркетингу на підприємстві. Для того щоб підприємство могло виконувати свої функції у господарському комплексі, у суспільстві і досягати запланованої мети, на ньому повинна бути створена певна структура. Структура підприємства – це його схема, яка забезпечує логічні взаємовідносини окремих рівнів управління та функціональних областей, побудована у формі, що дозволяє найбільш ефективно реалізувати цілі підприємства. Структура підприємства залежить від багатьох чинників. Зокрема, її зумовлюють: сфера, вид діяльності; виконувані підприємством функції; масштаби підприємства; регіон діяльності підприємства; концепція, покладена в основу діяльності підприємства. Принципи маркетингу, як відомо можуть застосовувати підприємства будь-якої сфери діяльності: виробничої, торговельної, страхової, банківської. Кожне з підприємств має свою структуру, властиву для підприємств цієї сфери, хоч окремі сфери можуть бути однаковими або подібними. Наприклад, підприємство кожної сфери (рекламне агенство, страхова компанія, торговельна фірма, виробнича фірма) може мати відділ маркетингу, але водночас його структура буде різною. Підприємства однієї сфери можуть виконувати різні функції. На виробничому підприємстві можуть бути присутні, крім виробничих, ще й дослідницькі, конструкторські, функції з продажу виробів та ін. Підприємства відрізняються обсягами, причому в основу поділу можуть бути покладені різні ознаки: обсяг виробництва, обсяг продажу товарів, вартість основних фондів, кількість працівників. Регіон діяльності підприємства також впливає на його структуру. Суттєвим чинником, який зумовлює структуру підприємства, є концепція покладена в основу його діяльності. Ф.Котлер виокремлює п’ять концепцій, які наведені вище. Перехід від однієї концепції до іншої зумовлений певною ситуацією на ринку та акцентами на підприємстві. Для виробів пвдприємства, в основу діяльності якого покладено концепцію вдосконалення виробництва, властиве перевищення попиту над пропозицією, і тому вся увага зосереджена на вирішенні виробничих проблем, аби наростити обсяги виробництва. Для підприємства, яке опанувало концепцію соціально-етичного маркетингу, виникає протилежна ситуація: пропозиція перевищує попит. Тому акценти на цьому підприємстві зміщуються від виробничих до проблем підвищення рівня життя суспільства. Неважко дійти висновку про те, що саме ринок, ситуація на ньому, співвідношення попиту та пропозиції товарів підприємства зумовлюють зміни в концепції управління, а водночас і структуру підприємства та апарату управління, зокрема. Що характерно для підприємства, структура якого зорієнтована на виробництво. По-перше, належність фахівців, які забезпечують споріднені види діяльності, пов’язані конструюванням та моделюванням товарів, їх виготовленням, продажем та післяпродажним сервісом, до різних структур. По-друге, широкий діапазон різнопланових функцій окремих служб, об’єднаних в одній структурі, ставлять під сумнів компетентне управління ними. Цілком зрозумілі функції підготовки кадрів або нормування витрат, визначення цін чи бюджетів для управління фінансів. По-третє, невідповідність між характером роботи окремих служб та основним напрямом управління унеможливлює ефективний контроль за роботою цих служб та окремих фахівців. Що ж стосується апарату підприємства, зорієнтованого на збут, то тут відбулися суттєві зміни, і вони зумовлені ситуацією на ринку. Невластиві для управління фінансів та управління кадрів функції вилучені. Цілеспрямованіше виглядає управління збутом. В ньому зосереджені всі основні операції від дослідження ринку до стимулювання збуту та реклами, а також обробки замовлень. Якщо розглядати структуру апарату управління підприємством, в основу якого покладено концепцію маркетингу, то слід передусім звернути увагу на зосередженість усіх служб, повязаних з дослідженням маркетингу, плануванням асортименту, реклами та збутових операцій, в єдиній структурі маркетингу. Спостерігається також розподіл праці в межах цієї структури та створення відповідних відділів, за кожним з яких закріплені функції певного спрямування. І це для того, аби підвищити здатність відділу маркетингу та фірми загалом стежити за ринком, пропонувати необхідні рішення та досягати поставленої мети. Є різні варіанти подолання перешкод у справі запровадження маркетингу на фірмах малого та середнього бізнесу. Перший варіант. Кілька дрібних фірм кооперуються для спільного фінансування централізованої маркетингової лабораторії, в обов’язки якої входило б виконання робіт, пов’язаних з дослідженням ринку, тестуваням асортименту товарів та їх якості, збором маркетингової інформації, науково-дослідними дослідженнями, проведенням рекламних кампаній, заходів стимулювання продажу тощо. Другий варіант. Фірми малого та середнього бізнесу можуть скористатися послугами спеціалізованих маркетиногових агенств, які на замовлення виконують окремі види маркетингових робіт. Якщо фірмі належать роботи рекламного характеру, до її послуг належать спеціальні рекламні агенства. Третій варіант. Фірми можуть скористатися послугами платних консультантів: співробітників науково-дослідних інститутів та лабораторій, маркетингових і рекламних агенств. Четвертий варіант. Наймання на роботу за сумісництвом працівників маркетингових агенств, науково-дослідних інститутів, лабораторій. За умов невизначеності структур національних підприємств, неукомплектованості управлінських служб фахівцями з маркетингу зазначені варіанти виконання окремих маркетингових робіт на фірмах або запровадження концепції маркетингу загалом є цілком слушні і знаходять широке застосування на сучасному етапі на підприємствах України. Уже зазначалося, що з переорієнтацію підприємства на концепцію маркетингу провідне місце на ньому посідає структура маркетингу. Таке її становище зумовлене тим, що з одного боку, саме ця структура перетворює, досліджені нею запити ринку через інші структури підприємства на готовий виріб, а, з іншого боку, готовий виріб засобами маркетингу перетворює у гроші для підприємства. Тобто структура маркетингу виступає центральною ланкою, що забезпечує обмін виробів підприємства на гроші клієнтів і тим самим значною мірою сприяє ефективності всього процесу виробництва. Тому варто більше уваги приділити побудові апарату саме цієї структури маркетингу. [ 1, c.345 ]. Організація маркетингу на підприємстві має базуватися на відповідних організаційних структурах. Саме в цих підрозділах мусять здійснюватися усі планові, оперативні і контрольні функції маркетингового менеджменту. Створення таких підрозділів вимагає дотримання певних принципів: 1. Цілеспрямованість. Організація маркетингу має відповідати сучасним цілям, філософії та політиці підприємства, бути чітко сформульованою, мати кількісні виміри. Організація маркетингу мусить мати спеціальні підрозділи, спрямовані на вирішення суто маркетингових проблем, бути орієнтованою на інтереси споживачів і на активну наступальну діяльність на ринку. 2. Чіткість організаційної структури. Вона має бути розумно спеціалізованою, відповідати напрямкам діяльності підприємства, комплексно вирішувати проблеми виробництва і збуту, забезпечувати єдність керівництва маркетинговою діяльністю. 3. Структуризація стадій. В організації маркетингу треба об'єднати перспективне (стратегічне), тактичне й оперативне управління підприємством, при цьому тактика мусить бути підкорена стратегії. 4. Гнучкість. Організація маркетингу на підприємстві має оперативно реагувати на зміни у навколишньому середовищі. 5. Стимулювання активності й творчості працівників. Це досягається делегуванням прав, автономією і відповідальністю за результати роботи, системою заходів матеріального та морального заохочення. 6. Скоординованість і узгодженість дій окремих підрозділів і виконавців. Створення ефективної організації маркетингу на підприємстві потребує вирішення трьох основних завдань: - як згрупувати працівників; - хто для кого є керівником; - хто які функції виконує. З 1960 р. вчені почали займатись розробкою моделей організації «з погляду факторів навколишнього середовища». В результаті Берне і Сталкер у 1961 р. побудували дві протилежні організаційні моделі - механічну (бюрократичну) й органічну (підприємницьку). Основна ідея механічної структури полягає у миттєвій реакції на якусь подію. Її відмінні ознаки: спеціалізація працівників, чітке розмежування функцій, формалізація відносин, централізація прийняття рішень, односторонній зв'язок вищого і нижчого ешелонів, мала гнучкість. Основна ідея органічної структури полягає у спробі випередити подію. Ознаками такої структури є не формальність, гнучкість, інтенсивний обмін інформацією як вертикально, так і горизонтально, постійна зміна функцій, автономія підрозділів. Умови використання механічних та органічних структур наведені в таблиці 1.1 Таблиця 1.1 Умови використання механічних та органічних структур Умови навколишнього середовища Організаційні структури
Механічна Органічна
Клієнти (споживачі) Пасивні Сильні, агресивні
Конкуренція Відсутня Сильна
Технологія Стабільна Змінна
Розвиток продукції Немає Динамічний
Ціни Поточні ринкові Залежність від цінової політики підприємства
Система розподілу Стабільна Динамічна
Не існує раз і назавжди даного ідеального типу організації. Треба постійно шукати оптимальне співвідношення між стратегією підприємства, навколишнім середовищем і організацією маркетингу. Планування функцій маркетингу, які виконують окремі працівники, може здійснюватися з використанням таких методів: - затратний - праця має тривати повний робочий день і бути доцільною; між виконавцями окремих функцій має існувати логічний зв'язок; - управлінський - створення умов, які дають змогу керувати роботою так, щоб вона здійснювалася послідовно і в одному напрямку; - соціальний - робота має відповідати статусу працівників, бути повноцінною, давати задоволення; - гнучкий - зміст функцій і час на їх виконання мають залишати простір для швидкого реагування на зміну умов навколишнього середовища. Створюючи ефективну організацію маркетингу на підприємстві, необхідно керуватися деякими загальними правилами. Насамперед необхідно визначитися із тим, до якого бізнесу ви належите, на які ринки спрямована діяльність підприємства, адже саме вони є головним фактором, котрий визначає структуру організації. Динамічні ринки потребують гнучкої організаційної структури, що швидко й адекватно змінюється. Проте жорстка конкуренція потребує централізації для підвищення ефективності діяльності організації, а це, у свою Чергу, супроводжується зростанням бюрократії і стандартизації всього виробничого процесу. Щоб з'ясувати, наскільки раціональною є організація маркетингу на підприємстві, необхідно відповісти на такі запитання: - чи працює організація цілеспрямовано (які цілі організації, чи реалізуються вони, чи можна їх перелічити і проконтролювати)? - чи достатньо гнучка структура організації (як швидко вона реагувала на останні зміни, наскільки швидко може приймати рішення)? чи добре помітна організаційна структура працівникам, клієнтам, чи є схеми побудови структури організації, опис виконуваних функцій та процедур? - чи достатні права делеговані працівникам, якою є міра свободи прийняття ними рішень? - чи достатня інформація для прийняття рішень кожним підрозділом чи працівником? - що є опорою організації (головний клієнт, провідні працівники)? - як працює організація з економічного погляду (витрати на маркетингові підрозділи, заробітна плата працівників та її залежність від виробничих досягнень)? - чи є в керівника досить часу для обговорення стратегічних завдань? - чи існує в організації дух співробітництва. як часто виникають конфлікти? Маркетингові організаційні структури підприємства є сукупністю підрозділів: групи (бюро, сектори, відділи тощо) досліджень ринку, замовлень і планування асортименту продукції, управління процесами товарного руху, збуту готової продукції, ціноутворення, комунікацій, сервісу, організації фірмової торгівлі, маркетингового контролю та аналізу, закупівель матеріально-технічних ресурсів та ін. Кожне підприємство самостійно формує свою маркетингову структуру, а тому існує безліч прикладів її побудови. Разом із тим можна виділити кілька типових моделей. Серед них насамперед слід назвати інтегровані й неінтегровані маркетингові структури. Неінтегровані маркетингові структури - це сукупність відповідних підрозділів, не скоординованих у своєму впливі на споживача(рис.1.1). Інтегровані маркетингові структури здійснюють свою діяльність комплексно і управляються з одного координуючого центру (рис.1.2). Рис1.1 Неінтегрована маркетингова структура. Рис.1.2 Інтегрована маркетигнова структура Інтегровані маркетингові структури можуть бути побудовані за функціональним чи товарним принципом, з орієнтацією на споживачів чи ринки, з лінійною чи матричною взаємозалежністю окремих складових. Крім стаціонарних маркетингових організаційних структур у вигляді відділів, бюро, секторів і т.п., на підприємствах можуть створюватись також тимчасові. Вони складаються найчастіше з однієї чи кількох груп працівників різних підрозділів основної організації і створюються для вирішення завдань тимчасового характеру. Такими тимчасовими маркетинговими організаційними структурами можуть бути ради з маркетингу (дорадчі органи, які включають провідних спеціалістів підприємства і періодично збираються для вирішення якихось проблем) або венчурні групи (невеликі групи спеціалістів, які працюють деякий час спільно над реалізацією запропонованої ідеї). Для створення тимчасових маркетингових організаційних структур необхідно чітко сформулювати їх основне завдання, визначити відповідальність кожного, організувати чітке планування роботи, призначити відповідальних виконавців. Відомі також неформальні маркетингові структури. Вони не мають чіткого розподілу задач і відповідальності. Це можуть бути найбільш досвідчені працівники фірми, які самі приймають рішення (але при цьому керівник має підтвердити свою згоду підписом). [ 4, c.268 ]. 1.3 Функції та взаємозв’язки служби маркетингу з іншими підрозділами підприємства Маркетинг являє собою систему організації і збуту продукції, орієнтовану на задоволення потреб покупців і отримання прибутку на основі дослідження і прогнозування ринку, вивчення внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, розроблення заходів із покращення товару, його асортименту, вивчення покупців, конкурентів, цінової політики, формування попиту, стимулювання збуту і реклами. Основними принципами маркетингу, які відбивають його сутність і допускають ефективне досягнення його цілей, є такі: виробництво продукції, яке базується на точному знанні потреб споживачів, ринкової ситуації і реальних можливостей підприємства ефективна реалізація продукції і послуг на конкретних ринках в запланованих обсягах і у визначені терміни забезпечення довгострокової результативності (прибутковості) виробничо-комерційної діяльності підприємства, що допускає постійний заділ науково-технічних ідей і розроблень для підготовки товарів ринкової новизни єдинство стратегії і тактики поведінки підприємства з метою активної адаптації довимог покупців, які швидко змінюються, при одночасній взаємодії на формування і стимулювання їх потреб. Відділ маркетингу є самостійним структурним підрозділом підприємства і підпорядковується безпосередньо директору підприємства. Відділ маркетингу очолюється начальником відділу, котрий назначається і звільняється з посади директором підприємства. Структура і штати відділу затверджуються директором підприємства, виходячи із особливостей виробництва, а також обсягу робіт, покладених на відділ. Відділ керується у своїй роботі діючими законодавчо-нормативними актами, наказами і розпорядженнями по підприємству. Задачами відділу маркетингу є: комплексне вивчення ринку і розробка на основі його результатів довгострокових, середньострокових і короткострокових прогнозів потреб у продукції, що випускається; забезпечення стійкої реалізації продукції; ринкова орієнтація виробництва - у виробництво запускається тільки та продукція яка продається; формування і проведення в життя товарної, цінової і збутової політики, визначення і реалізація заходів щодо формування попиту і стимулюванню збуту; забезпечення потреб підприємства в сировинних і матеріально-технічних ресурсах; своєчасна підготовка і висновок договорів на постачання готової продукції і ресурсів; контроль і облік відвантаження продукції і постачань ресурсів; орієнтація керівництва підприємства і виробництва на виконання вимог покупців до продукції, що випускається. Функції Обов'язком відділу маркетингу є реалізація трьох функцій: аналітичної, що включає дослідження ринку, продажу продукції, забезпечення потреб підприємства ресурсами. Реалізація аналітичної функції припускає вивчення ринку і прогноз його розвитку, аналіз вимог покупців до якості і споживчих властивостей продукції, аналіз найбільш ефективних методів продажів і реклами. Вивчення ринку і прогноз його розвитку може містити аналіз і прогноз кон'юнктури, ємності, розвитку структури ринку, аналіз діяльності і якісних характеристик продукції конкурентів, аналіз поводження покупців, партнерів по бізнесі, цін. Аналіз вимог до якості і споживчих властивостей продукції включає: аналіз впливу науково технічного прогресу на продукцію, що випускається, вивчення можливих змін технічного про і технологічний напрямок; відповідність показників якості і споживчих властивостей продукції вимогам покупців; визначення конкурентноздатності продукції на різних ринках, виявлення і реалізація передових тенденцій у світовому виробництві Аналіз методів продажів і реклами припускає вивчення й оцінку каналів товароруху їхнього розміщення, наявності складських і інших приміщень, що забезпечують процес продаж, витрат на організацію продажів, стимулювання продажів з відстрочкою платежів, пільгових продажів, аналіз ефективності рекламних заходів. Основною функцією відділу маркетингу, як і всього підприємства є продаж продукції, що включає: організацію оптового продажу продукції і просування її до споживача в те місце, де вона потрібна, в той час, коли вона потрібна, у таких кількостях у яких вона потрібна, і такої якості, яка задовольняє покупців; підбір покупців і заключення договорів постачання; вибір місця збереження запасів готової продукції й організація належного її збереження; визначення системи переміщення готової продукції до місць збереження і продажу; впровадження автоматизованої системи керування запасами; впровадження автоматизованої системи обробки замовлень, договорів; вибір способів і маршрутів транспортування продукції до місць продажів; організацію вантажно-розвантажувальних робіт; організацію системи формування попиту, стимулювання збуту, реклами; проведення цілеспрямованої асортиментної політики; проведення цілеспрямованої цінової політики; узгодження з зацікавленими підрозділами підприємства асортименту й обсягів продукції, цін, знижок і надбавок до них, витрат на рекламні заходи і ресурси; розгляд і задоволення претензій і рекламацій, поступивших від покупців і партнерів по бізнесі на продукцію підприємства; формування попиту і реалізація продукції на нових ринках України й інших країн; організацію участі і проведення виставок, ярмарків, виставок продажів і інших заходів щодо формування споживчого попиту на продукцію підприємства; підготовку щоденних довідок про продажі, щомісячних, квартальних і річних звітів про продаж. Забезпечення потреб підприємства ресурсами припускає: визначення джерел ресурсів; забезпечення скоординованих із планом виробництва по термінах, обсягам і асортименту постачань сировини і матеріально технічних ресурсів; вироблення і реалізацію найбільш раціональних схем ресурсного забезпечення; організацію найбільш повного й ощадливого використання на підприємстві матеріальних ресурсів, а саме: контроль за раціональним використанням сировини, матеріалів, дотримання норм їхніх витрат; встановлення обґрунтованих нормативів виробничих запасів; скорочення втрат і максимальне використання виробничих відходів; вивчення можливості і доцільності встановлення тривалих господарських зв'язків з постачальниками; організацію належної збереження матеріальних ресурсів і високого рівня механізації транспортно-складських операцій; здійснення належного обліку ресурсів, представлення достовірних звітних даних. [ 3, c. 384 ]. Взаємовідносини відділу маркетингу з підрозділами підприємства зображено в таблиці 1.2 Таблиця 1.2 Взаємовідносини відділу маркетингу з підрозділами підприємства Відділ маркетингу отримує Відділ маркетингу презентує
Планово-економічний відділ
Плани виробництва для укладання договорів з покупцями і постачальниками ресурсів Затвердження ціни на продукцію, що випускається, розміри знижок, націнок, умов продаж Проекти цін на нові види продукції Затвердження частки витрат на рекламу і стимулювання збуту Положення про оплату і стимулювання праці. Штатний розклад. Колективний договір Звіти про продаж, залишок готової продукції і ресурсів Дані про недопостачання продукції і ресурсів Пропонування зміни цін на продукцію виходячи із стану ринку і попиту. Пропонування по вдосконаленню організації і стимулювання праці працівників відділу. Пропонування зміни обсягів і асортименту продукції на поточний період і на перспективу.
Відділ кадрів
Плани підготовки і підвищення кваліфікації працівників відділу Заяви на необхідність в кадрах і підвищення кваліфікації працівників відділу
Юрисконсульт
Завізовані проекти: Господарських договорів, контрактів, наказів, розпоряджень і інших документів правового характеру. Висновки і відповіді на заявлені конрагентами претензії і іски на рахунок неналежного виконання договорів, контрактів, окремих обов’язків. Готові претензії, іски до інших підприємств, організацій, фізичних осіб Проекти господарських договорів, контрактів, наказів, розпоряджень для перевірки їх відповідності вимогам діючого законодавства. Претензії і іски контрагентів на рахунок неналежного виконання договірних обов’язків підприємства. Матеріали для заявлення претензій і ісків до інших підприємств, організацій і фізичних осіб. Документи, довідки,розрахунки і інші дані, необхідні для виконання завдань, покладених на юрисконсульта.
Бухгалтерія
Підсумки інвентаризації готової продукції і ресурсів. Заробітну плату. Відомості про покупців, які допустили прострочення оплати рахунків за відвантажену продукцію Дані про наявність на складах відділу готової продукції і ресурсів на перше число кожного місяця. Товарно-транспортні накладні і накладні і документи на відвантаження готової продукції Табелі обліку робочого часу Частки витрат на рекламу і стимулювання збуту Звіти про проведення рекламних заходів Договори про доставку продукції і ресурсів
Продовження таблиці 1.2
Головний інженер
Інструкції з техніки безпеки вантажно-розвантажувальних робіт, охорони праці, санітарії Пропозиції по вдосконаленню технологічних процесів, якості продукції, її упаковки і цілісності Звіти про виконання записів, указів і розпоряджень з питань охорони праці, техніки безпеки, санітарії
Лабораторія якості
Сертифікати якості на продукцію підприємства Сертифікати якості на сировину і ресурси
Виробничі підрозділи
Замовлення на сировину і ресурси Готову продукцію Сировину матеріали, ресурси Акти-претензії, обумовлені низькою якістю виробника, упакування і зберігання продукції Претензії про зриви строків доставки продукції
Транспортні підприємства (підрозділи)
Транспортні засоби Договори на транспортне обслуговування. Заявки на подачу транспортних засобів, контейнерів на рік, квартал, місяць, день
В принципі всі функції організації повинні бути узгоджені, щоб забезпечити досягнення її цілей. На практиці, проте, для характеристики зв’язків між відділами більше підходять слова “конкуренція” і “недовіра”. Деякі внутрішні конфлікти виникають через розбіжності у поглядах відносно того, що краще відповідає інтересам компанії, деякі – через те, що і компанії повинно бути добре, і відділам також повинно якось жити. Конфлікти можуть виникати і через невдалі стереотипи і , які існують у відділах. У нормальній організації кожна функція здійснює вплив на задоволення клієнта. Маркетингова концепція така, що всі відділи повинні в першу чергу думати про клієнта і працювати спільно, щоб задовільнити його потреби і виправдати сподівання. Слідкувати за цим повинен відділ маркетингу. У віце-президента з маркетингу є два завдання: 1) координувати внутрішню маркетингову діяльність компанії і 2) координувати маркетинг і фінанси, виробництво і інші функції, які повинні служити покупцю. Правда, думки про те, яку владу повинен мати відділ маркетингу над рештою відділами для забезпечення узгодженої роботи, розходяться. Як првило, віце-президент з маркетингу повинен діяти за допомогою переконань, а не влади. Ця ситуація добре простежується на прикладі віце-президента із маркетингу однієї великої європейської авіакомпанії. Його завдання – створити визначену частку ринку для компанії. В той же час він не наділений іншими функціями, які впливають на задоволення клієнта. Він не може наймати або навчати екіпажі (відділ кадрів). Він не може тип і якість їди, яка пропонується під час польоту (відділ обслуговування). Він не може підвищити стандарти чистоти літаків, не може змінювати розклад (технічний відділ). Він не може навіть впливати на вартість білетів (фінансовий відділ). А що ж він може? Віце-президент з маркетингу контролює дослідження, торговий персонал, рекламу і просування. Але щоб забезпечити задоволення вимог пасажирів, він повинен працювати і з іншими відділами також. А інші відділи часто не хочуть перевантажуватись і працювати на інтереси клієнтів. Так само, як маркетинг робить наголос на покупців, інші відділи вказують на важливість своїх власних завдань. Кожний відділ буде визначати проблеми і цілі компанії із своєї точки зору. Результат – неминучість конфліктів інтересів. В таблиці перераховані основні розбіжності між відділом маркетингу і іншими відділами фірми. [6, с.818-820] В таблиці перераховані основні розбіжності між відділом маркетингу і іншими відділами фірми. Організаційні конфлікти між відділом маркетингу і іншими відділами подано в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 Організаційні конфлікти між відділом маркетингу і іншими відділами. Відділ Інтереси відділу Інтереси відділу маркетингу
Конструкторській відділ Прості дослідження Якість “як вийде” Функціональні характеристики Прикладні дослідження Якість “як потрібно” Характеристики, які необхідні ринку
Відділ розроблень Давгий час розробки Декілька моделей Стандартні компоненти Короткий час розробки Багато моделей Необхідні компоненти
Відділ закупівель Вузький спектр товарів Стандартні компоненти вартість матеріалів Вигідні розміри партій Рідкі закупівлі Широкий спектр продуктів Нестандартні компоненти Якість матеріалів Великі партії, щоб уникнути дефіциту Термінові закупівлі в міру необхідності
Виробничий відділ Довготривалий цикл виробництва Довготривала робота з невеликою кількістю моделей Немає модифікацій моделей Стандартні замовлення Простота виготовлення Середній контроль якості Короткий виробничий цикл Короткочасна роботаз великою кількістю моделей Часті зміни моделей Замовлення, підлаштовані під споживача Естетичний зовнішній вигляд Жорсткий контроль якості
Операційний відділ Зручність роботи персоналу Нормальне розміщення Звичайний сервіс Зручність для споживачів Приємне розміщення Незаурядний сервіс
Фінансовий відділ Строгораціональний підхід до витрат Ціни повинні покривати витрати Жорсткі і швидкв бюджети Інтуїтивний підхід до витрат ресурсів Ціноутворення направлене на подальший розвиток ринку Гнучкі бюджети, які відповідають змінам потреб
Бухгалтерія Стандартні угоди Мало звітів Спеціальні умови і знижки Багато звітів
Відділ кредитування Повне дослідження фінансового стану покупців Кредитування без ризику Жорсткі умови надання кредиту Жорсткі процедури повернення кредиту Мінімальне дослідження фінансового стану покупців Кредитування з деяким рівнем ризику Прості умови надання кредиту Прості процедури повернення кредиту
Розділ 2. Аналіз передумов формування системи управління діяльністю Самбірбуд на засадах маркетингу 2.1 Загальна виробничо-господарська характеристика ВАТ “Самбірбуд” Відкрите акціонерне товариство “Самбірбуд” засновано відповідно до наказу Української державної будівельної корпорації “Укрбуд” від 01.02.94р. №58 шляхом перетворення державного підприємства ДБМФ “Самбірбуд” у відкрите акціонерне товариство “Самбірбуд” відповідно до Указу Президента України “Про корпоратизацію підприємств” від 15.06.93р. Право юридичної особи товариство набуває з моменту державної реєстрації. Товариство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством. Товариство не несе відповідальності за зобов’язаннями його засновників та/або акціонерів, а засновники та/або акціонери несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства тільки в межах своїх вкладів до статутного фонду. Назва Товариства: повна: українською мовою - Відкрите акціонерне товариство “Самбірбуд”. скорочена: ВАТ “Самбірбуд”. У своїй діяльності Товариство керується законодавством України та цим Статутом. Метою діяльності товариства є: підвищення рентабельності виробництва та послуг, ріст прибутковості діяльності товариства, вдосконалення на базі впровадження прогресивних технологій і розширення масштабів виробництва номенклатури та обсягу послуг, забезпечення надійності, якості та ефективності виконання прийнятих замовлень і договірних зобов'язань, зміцнення прямих зв’язків товариства з суміжниками і споживачами його продукції та послуг. Предметом діяльності товариства є: 1. Проектування, будівництво, обслуговування та експлуатація об’єктів соціально-культурного, комунального, побутового, сервісного, виробничого та промислового значення; 2. Ведення житлового та промислового будівництва, ремонт, реставрація, та реконструкція житлових та адміністративних будинків і промислових споруд, а також їх експлуатація; 3. Придбання, ремонт, реконструкція, експлуатація та реалізація об’єктів житлового, соціально-культурного та виробничо-технічного призначення, нерухомого майна, в тому числі об’єктів санаторно-курортного оздоровлення; 4. Виконання проектно-конструкторських, інженерно-пошукових, графічних, художніх, дизайнерських робіт, науково-технічні послуги, впровадження новітніх технологій. Юридична інформація про підприємство. Форма власності – колективна Повна назва підприємства – Відкрите акціонерне товариство „Самбірбуд”; Юридична адреса –Україна, 81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. Коперніка, 37 Контактний телефон – 2-74-34 Галузь економіки – Будівельна промисловість Статутний капітал: Статутний фонд – 23,2 тис. гривень Вид цінного паперу – проста іменна акція номінальною вартістю 0,25 грн. Кількість випущених цінних паперів – 15703 шт. Основні техніко-економічні показники діяльності товариства зображені в таблиці 2.1. Таблиця 2.1 Основні техніко-економічні показники. Показники Од. вимір. 2001р. 2002 р. 2003р.
ВИРОБНИЦТВО І РЕАЛІЗАЦІЯ
Обсяг реалізованої продукції тис. грн. 32,8 43,8 31,6
ПРАЦЯ
Чисельність працюючих, всього чол. 53 56 60
Чисельність робітників чол. 42 46 49
Середньоміс ЗП 1-го працюючого грн. 269,8 277,1 285
Середньоміс ЗП 1-го робітника Грн. 260,7 291,7 219,3
Собівартість продукції тис. грн. 23,3 32,4 21,7
Рентабельність РП % 0,2 0,6 0,3
Рентабельність в-ва % 1,7 4,5 1,9
Середня вартість основних виробничих фондів тис. грн. 890 920 965
Середня вартість нормованих обігових коштів тис. грн. 75,8 68,3 78,7
Фондовіддача трн. 0,1 0,13 0,12
Загальна виробнича площа М2 8780 8780 8780
Фондоозброєння праці грн. 65920 55357 53774
Чистий прибуток тис. грн. 9,5 11,4 9,9
За 2003 рік обсяг реалізованої продукції ВАТ "Самбірбуд" складає 31,6 тис. грн. Виходячи з техніко-економічних показників обсяг реалізованої продукції зменшився в порівнянні з минулим роком на 29,3%. В 2003 році товариство працювало в 3-х денному режимі. Середньомісячна зарплата працівника складає 285 грн. Коефіцієнт використання робочого часу за 2003 рік становить 70%, що пояснюється незавантаженістю робочого часу через недостатні обсяги виробництва. Собівартість товарної продукції за 2003 р. – 21,7 тис. грн. Рентабельність реалізованої продукції – 0,3%. За 2003 рік ВАТ ” Самбірбуд ” отримало чистий прибуток в розмірі 9,9 тис.грн, що на 1,5 тис.грн менше ніж за попередній рік. Це пов’язано із зменшенням обсягу реалізованої продукції через простій у роботі за січень-лютий 2003 року. На ВАТ "Самбірбуд" працює 60 ос., з яких 49 робітників. На рис. 2.1 зображено організаційну структуру підприємства.
Рис. 1 Організаційна структура упрпавління ВАТ “Самбірбуд”. Підприємство очолює голова правління в підпорядкуванні якого знаходяться заступники. Голова правління керує роботою підприємства, представляє його у відносинах з іншими юридичними особами. Заступник голови правління з організаційних питань керує процесами планування, фінансово-кредитної діяльності, організації, оплати і матеріального стимулювання праці; відповідає за розробку економічної стратегії. Також заступник відповідає за забезпечення виробництва сировиною і матеріалами. Найчастіше саме у відсутність голови правління заступник з організаційних питань призначається виконуючим його обов’язки. У підпорядкуванні головного бухгалтера знаходяться функції бухгалтерського обліку, статистичної звітності, проведення внутрішнього аудиту. Заступник по роботі з клієнтами займається роботою з існуючими та пошуком нових клієнтів, займається організацією рекламної роботи. В його підпорядкуванні знаходиться також відділ контролю. Планово-економічний відділ займається прогнозом випуску і реалізації продукції, розрахунком витрат на виробництво, проводить економічний аналіз стану підприємства. Управління ВАТ “Самбірбуд” здійснюють: - вищий орган Товариства; - правління Товариства; - ревізійна комісія. Посадовими особами органів управління Товариством є Голова та члени правління, Голова ревізійної комісії,. Вищим органом ВАТ “Самбірбуд” є Загальні збори акцiонерiв. Чергові Збори скликаються правлінням Товариства раз на рік. Місце проведення Зборів визначається рішенням правління Товариства та обов’язково зазначається у повідомленні про скликання Зборів. Правління Товариства формує перелік питань, які заплановані до порядку денного Зборів та готує проекти рішень з зазначених питань. Питання, запропоновані до розгляду загальними зборами, включаються правлінням до порядку денного Зборів обов’язково за винятком питань, які можуть бути вирішені іншим чином. Позачергові Збори скликаються правлінням ВАТ “Самбірбуд” за обставин, що зазначені у Статуті. При цьому всі витрати на скликання та проведення позачергових зборів акціонерів, що скликаються акціонерами, котрі в сукупності володіють більше ніж 10% акцій, авансово оплачує сторона, на вимогу якої скликаються позачергові збори. Витрати на скликання та проведення Зборів на вимогу Ревізійної комісії покриває Товариство. Вимога про скликання Зборів подається правлінню виключно у письмовому вигляді із зазначенням : ( мотивів, які спричинили необхідність скликання Зборів; ( пропозиції щодо порядку денного Зборів; ( перелік акціонерів, які підтримують вимогу скликання Зборів із зазначенням кількості голосів кожного акціонера із засвідченням особистим підписом ( для акціонера – фізичної особи ), чи підпис керівника та печатка ( для акціонера – юридичної особи ). До компетенції вищого органу ВАТ “Самбірбуд” належить: затвердження та внесення змін і доповнень до Статуту Товариства; обрання, переобрання та відкликання членів Правління Товариства та членів Ревізійної комісії; затвердження річних результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів); створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх Статутів та положень. Плани фiнансово-господарської дiяльностi ВАТ “Самбірбуд” розробляються правлінням та затверджуються Вищим органом Товариства. Матерiально-технiчне забезпечення дiяльностi Товариства здiйснюється через систему прямих угод або через бiржу та iншi пiдприємства рiзних форм власностi.Товариство здiйснює реалiзацiю послуг, продукцiї за цiнами i тарифами, що встановлюються самостiйно або на договiрнiй основi, а у випадках, передбачених чинним законодавством України за державними цiнами i тарифами. Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку та обсязі органам державної статистики. Перший фінансовий рік починається з дати реєстрації Товариства і завершується 31 грудня цього самого року, наступні фінансові роки визначаються відповідно до календарних. Товариство самостiйно встановлює форми, cистеми та розмiри оплати працi, а також iншi види доходiв працiвникiв. Товариство самостiйно визначає фонд оплати працi без обмежень його зростання з боку державних органiв. Соцiальнi та трудовi гарантiї робiтникiв ВАТ “Самбірбуд” гарантуються чинним законодавством України. 2.2. Аналіз потенційного ринку робіт та послуг ВАТ “Самбірбуд” Будівельна галузь є однією з найважливіших галузей народного господарства, від якої залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання в країні. Важливість цієї галузі для економіки будь-якої країни можна пояснити наступним чином: капітальне будівництво, напевне, як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість робочих місць і споживає продукцію багатьох галузей народного господарства. Економічний ефект від розвитку цієї галузі полягає у мультиплікаційному ефекті коштів, вкладених у будівництво. Адже з розвитком будівельної галузі будуть розвиватися: виробництво будівельних матеріалів і відповідного обладнання, машинобудівна галузь, металургія, тощо. Отже, ріст будівельної галузі неминуче викликає економічний ріст у країні і виникнення необхідних умов для розв'язання багатьох соціальних проблем. Але на сучасному етапі її розвитку говорити про будь-яку конкурентоспроможність цієї галузі не представляється можливим. Якщо на регіональному рівні чітко просліджується тенденція верховенства будівельних організацій центральних районів та великих міст-мільйонерів у зв’язку з їх значними потужностями і інвестиційною привабливістю, то на глобальному рівні будівельна галузь України програє через брак необхідних фінансових та організаційних перетворень. Сьогодні в Україні будівництво перебуває в занепаді: основні фонди зношені майже на 60 %, у середньому на одну родину вони втричі менші ніж в Росії і вчетверо - ніж у Литві. Порівняно із західноєвропейськими країнами матеріальна база України в 3-5 разів менша стосовно житла, в 4-5 разів щодо культури та спорту, удвічі щодо науки та в 5-6 разів щодо медицини. Цього року на ринку будівельних робіт працює близько семи тисяч будівельних організацій в яких зайнято 764 тис. працівників, 46 % будівельних організацій об'єднані в корпорації та концерни, інші працюють на ринку самостійно, 86,4 % підрядних організацій мають недержавну форму власності. Несвоєчасність розрахунків замовників за виконані роботи негативно впливає на фінансовий стан будівельних підприємств і організацій, зумовлює зростання дебіторської та кредиторської заборгованостей. В даний час і в найближчій перспективі (10-15 років) будівництво нових виробничих об’єктів буде вестися в незначних обсягах. Основними напрямами і пріоритетами структурної реорганізації промислового будівництва буде розширення, реконструкція, перепрофілювання і технічне переоснащення існуючих промислових об’єктів. На жаль, уряд не приділяє уваги промисловому будівництву через підвищення затрат на соціальну сферу. Обсяг бюджетних інвестицій у капітальне будівництво різко зменшився, і цього року оголошено свого роду спеціальний мораторій на його фінансування. Основні показники діяльності будівельного комплексу України наведені у табл. 2.2 Таблиця 2.2 Діяльність будівельного комплексу України за 2002-2003 рр. Показники 2002 рік 2003 рік в % до рівня мину- лого року
1.Введення в дію основних фондів,(млн.грн.) 17195,5
- житлових будинків, (тис.кв.м.) 5356,0 6003,8 89,3
- середніх закладів освіти, (учнівських місць) 14292 24674 57,9
- дошкільних закладів, (місць) 565 1260 44,8
- лікарень, (ліжок) 784 1411 55,6
4.Вартість підрядних робіт, виконаних власними силами будівельних організацій за договірними цінами, (млн.грн.) 8429,0 8360,0 100,8
5.Обсяг виробленої продукції промисловості будівельних матеріалів, (млн.грн.) 3799,6
99,6
У 2002 році у житловому будівництві не вдалося зупинити скорочення введення житла, якого побудовано 5,36 млн.кв.м загальної площі, що на 10,7 % менше, ніж у 2001 році. Найбільший спад відбувся в Автономній Республіці Крим (-33,1 %), Рівненській (-42,5 %), Вінницькій (-39,1 %), Хмельницькій (-34,8 %) та інших областях. Приріст досягнуто лише у Тернопільській (33,4 %), Дніпропетровській (11,7 %), Херсонській (8,7 %), Львівській (6,4 %) та Чернівецькій (5,4%) областях та у м.Києві (16,8%). Зберігається тенденція скорочення обсягів будівництва житла державними підприємствами та організаціями. В цілому по Україні їх питома вага становить 16,7 %. Окремі колективи в останні роки суттєво нарощують обсяги робіт. Перш за все це ХК “Київміськбуд”, ПТ “Познякижилбуд”, концерн “Укрмонолітспецбуд” та ЗАТ “Аеробуд” корпорації “Укрбуд”, АТ “Консоль” (АР Крим). ВАТ “Самбірбуд” за своїм розміром і показниками діяльності не може зрівнятися їз провідними компаніями будівельної галузі України, проте сьогодні воно займає тверді позиції на ринку Львівської області, а також поступово виходить на Західноукраїнський ринок. На сьогоднішній день основними споживачами продукції ВАТ “Самбірбуд” є: Львівська залізниця, ЖБК “Нива” м. Самбір, ЖБК “Пролісок” м. Дрогобич, ДП “Одеський домобудівельний комбінат №3”, ТзоВ “Шлях”, ПП “Ліля”, ЖБК “Едельвейс” м. Городок та інші. Основна діяльність товариства полягає у проведенні будівництва, реконструкції, ремонті житлових, адміністративних та промислових споруд. Крім цього ВАТ “Самбірбуд” займається виготовленням різноманітних будівельних матеріалів (різноманітні розчини, марки бетонів та бетонних блоків, тощо). Основними споживачами будівельних матеріалів є підприємства та оргаізації Самбірського району, а також прилеглих до нього (Мостиського, Городоцького, Старосамбірського, Турківського) районів. Це, зокрема: Самбірське виробниче управління водоканалізаційних мереж, ВАТ “Прикарпатбуд” м. Дрогобич, ПП “Геолог” м. Мостиська, тощо. На ринку будівельної продукції спостерігається досить висока конкуренція. Основними конкурентами ВАТ “Самбірбуд” у Львівському регіоні є: ВАТ “Стрийбуд”, ПП “Фронтон” м. Дрогобич, ВАТ “Прогрестехбуд” м. Львів, ПП “Лідер” м. Червоноград, корпорація “Карпатбуд”, та інші. ВАТ “Самбірбуд” входить в десятку найпотужніших будівельних компаній Львівської області. Основні конкуренти товариства на Львівщині зосереджені у м. Львові, Дрогобицькому регіоні та Червонограді, тому частка ВАТ “Самбірбуд” на будівельному ринку цих регіонів є незначною. Проте у Самборі та прилеглих до нього районах товариство практично не відчуває конкуренції. Для того, щоб детальніше ознайомитись з ринком будівельних робіт та послуг Львівщини коротко розглянемо діяльність основних конкурентів ВАТ “Самбірбуд”. Одним з найпотужніших конкурентів ВАТ “Самбірбуд” є ВАТ “Прогрестехбуд”. На сьогодні дана фірма працює на ринку будівельних робіт та послуг всієї Західної України. Причому її позиції на ринку з року в рік зростають. Будівельна компанія ВАТ "Прогрестехбуд" існує з 1996 року. Центральний офіс розташований в м.Львові, паркінг будівельної автотехніки, майстерні, складські приміщення та столярний цех - на території виробничої бази ВАТ "Прогрестехбуд" неподалік Львова та у Стрию. За 7 років активної праці було здано в експлуатацію більше сотні об'єктів, серед яких окремі будинки, офісні приміщення, магазини, кафе, бари, об'єкти соцкультпобуту, дахові котельні, очисні споруди та ін. Фірма приймала участь в реконструкції санаторію "Кришталевий палац" в м.Трускавці, Палацу Культури Залізничників в м.Львові, реколекційного Центру сестер-катехиток в смт.Брюховичі Львівської області та ін. На фірмі працює близько 400 чоловік, серед яких більшість - фахівці високого класу. ВАТ "Прогрестехбуд" займається: зведенням несучих та огороджуючих конструкцій, будівель і споруд (збірних та монолітних фундаментів; фундаментів під обладнання; металевих конструкцій для громадських і житлових малоповерхових будівель і споруд; витяжних вентиляційних і димових труб; бетонних та залізобетонних монолітних конструкцій житлових, громадських та виробничих малоповерхових будівель і споруд; збірних бетонних та залізобетонних конструкцій будівель і споруд для малоповерхових окремих конструкцій житлових, громадських, адміністративних будівель каркасного, панельного та об'ємноблочного типів, а також малоповерхових виробничих каркасів); будівництвом та монтажем інженерних і транспортних мереж (для звичайних умов, для нового будівництва, для реконструкції та капітального ремонту). ВАТ “Прогрестехбуд” виконує ряд будівельних робіт на території Самбірського регіону і тому є одним з основних конкурентів для ВАТ “Самбірбуд”. Досить міцні позиції на регіональному ринку будівельних робіт та послуг займає Приватне Підприємство “Фронтон”, яке було створена в 1993 році у м. Дрогобичі. Основні види діяльності компанії: гідроізоляція будівельних конструкцій, виробництво промислових споруд, ремонт м'яких покрівель, загальбудівельні роботи, тощо. Різноманітний асортимент гідроізоляційних матеріалів, наявний у наявності, дає можливість комплексно вирішити будь-які поставлені задачі, зв'язані з гідроізоляцією. Доступні ціни, висока якість матеріалів забезпечили ПП “Фронтон”, визнання у всьому регіоні. Дана фірма практично не представлена у Самбірському районі, проте у сусідніх регіонах вона витісняє ВАТ “Самбірбуд” з ринку. Одним з конкурентів ВАТ “Самбірбуд” є ПП “Лідер”, центральний офіс якого знаходиться у м. Червонограді. Представництва компанії знаходяться майже у кожному районі області. Дане підприємство здатне споруджувати найрізноманітніші об'єкти як виробничого, так і соціально-культурного призначення. ПП “Лідер” займається будівництвом: виробничих об'єктів: для тваринництва та птахівництва; елеватори, комбікормові заводи, молокозаводи та м'ясокомбінати; склади, сховища, ремонтні майстерні. житлових будинків, як багатоповерхових, так і садибного типу (програма "Власний дім"); об'єктів соціально-культурного призначення: школи; дитячі садки; клуби; культові споруди. Спеціалізовані бригади ПП “Лідер” виконують: монтаж технологічного устаткування; електромонтажні та налагоджувальні роботи; будівництво газопроводів низького тиску, внутрішні санітарно-технічні роботи; Отже, як бачимо ВАТ “Самбірбуд” має досить багато сильних конкурентів і тому керівництво повинно постійно проводити ряд ефективних заходів для того, щоб зберегти свої позиції на ринку будівельних робіт та послуг. В першу чергу слід підвищити якість виконуваних робіт, встановити не надто високу ціну за будівельні послуги, переймати досвід провідних будівельних компаній України, провести ефективні маркетингові заходи, тощо. Також варто подумати про вихід на нові ринки ( особливо в Івано-Франківській та Закарпатській областях). 2.3. Основні напрямки удосконалення системи управління ВАТ "Самбірбуд" на засадах маркетингу Бажання досягти успіху в підприємницькій діяльності повинно спонукати засновників і керівників підприємств до організації підрозділу маркетингу, який забезпечував би виробництво ресурсами, матеріалами, досліджував ринок і постійно й ефективно продавав би продукцію. При цьому статус підрозділу з маркетингу повинний бути таким, щоб він був на початку, а не наприкінці виробничого циклу. Головними критеріями оцінки ефективності роботи служби маркетингу слід вважати: якість, своєчасність і глибина виконаних робіт із аналізу кон’юнктури ринку і, як наслідок, точність розроблених прогнозів обсягу реалізації по основних видах продукції на коротко-, середньо- і довгострокові періоди; здійснення пошуку споживачів основних видів продукції підприємства, виявлення основних причин відмови від заключення договорів на поставку і освоєння нових ринкових ніш; якість і своєчасність виконання робіт у сфері розроблення пропозицій по плануванню і розширенню асортименту, організації товаропросування, реклами, включаючи виставкову діяльність і формування іміджу підприємства. Будівництво, будучи однією із провідних фондоутворюючих галузей народного господарства, володіє рядом специфічних особливостей: кінцева будівельна продукція має суто територіальне закріплення (адресність), а отже не володіє транспортністю, тобто не може доставлятись на склад; кінцева будівельна продукція характеризується високими рівнями трудомісткості і капіталомісткості; ринок будівельної продукції охоплює всі галузі народного господарства; проблема маркетингу об’єктів капітального будівництва на відміну від традиційних товарів вирішується безпосередньо в місцях їх “виробництва” та “споживання”. Тому ефективність збутової діяльності підприємства залежить не лише від переваг технологічних і експлуатаційних об’єктів, а й від економії витрат на його спорудження, досягнутої в процесі будівництва. Найголовнішим для ВАТ "Самбірбуд" при відсутності відділу маркетингу є створення служби маркетингу, яка буде побудована за функціональним принципом. На рис. 2.4 приведено приклад організації служби маркетингу. Рис. 2.4. Відділ маркетингу підприємства У залежності від обсягів виробництва, його специфіки, чисельності працівників, ринків збуту структура відділу маркетингу може бути різною. При величині ВАТ "Самбірбуд" в 60 чол., доцільно, щоб у відділі маркетингу працювало 3 працівники. При організації маркетингової структури бажано дотримуватися наступних основних принципів: 1. Простота маркетингової структури. Чим простіше структура, тим мобільніше керування нею і вища ефективність. 2. Чіткість системи взаємин відділу маркетингу з підрозділами підприємства 3. Гнучкість і пристосованість. Під впливом змін купівельного попиту, науково-технічного прогресу, росту обсягів і ускладнення виробництва маркетингова структура повинна бути здатна змінювати свою організаційну форму. Реалізація третього принципу повинна проходити під гаслом "Маркетинг для підприємства, а не підприємство для маркетингу». Це значить, що маркетинговий підрозділ повинний постійно розвиватися, підбудовуватися під мету, задачі й особливості функціонування підприємства, у максимальній мірі забезпечуючи йому ефективні умови ринкової діяльності. Вибір організаційної структури відділу маркетингу є важливою передумовою для його ефективної роботи. Але для того, щоб відділ дійсно став ефективно працювати, його необхідно укомплектувати висококваліфікованими фахівцями, правильно розподілити між ними обов'язки, наділити правами, створити сприятливі умови для роботи. Основні задачі, які вирішуються відділом маркетингу: комплексне дослідження ринку, аналіз конкурентного середовища, прогнозування обсягу продажів, збір інформації з окремих секторів ринку; забезпечення стійкої реалізації продукції; формування і втілення в життя товарної, цінової і збутової політики; планування і реалізація заходів щодо формування попиту і стимулюванню збуту, формуванню сприятливої суспільної думки про продукцію і підприємство серед покупців і партнерів по бізнесу; забезпечення потреби підприємства в сировинних і матеріально-технічних ресурсах; своєчасна підготовка і висновок договорів на постачання готової продукції і ресурсів. Розглянемо основні обов’язки працівників відділу маркетингу. Обов’язки начальника відділу маркетингу: рекомендації керівництву підприємства про найбільш вигідні ринки ресурсів і збуту продукції; постійний аналіз ринкової ситуації і інформування керівництва підприємства про можливі зміни; планування діяльності з реалізації маркетингових заходів; вивчення тенденцій розвитку ринку і прогнозування обсягів продаж; визначення програми діяльності із формування попиту і стимулювання збуту продукції; реалізація зростаючого обсягу продукції і отримання запланованого рівня доходу; управління ціновою політикою, методами продаж, післяпродажним обслуговуванням. Начальник відділу маркетингу несе відповідальність за правильність, обґрунтованысть, вірогідність і ефективність розроблених пропозицій по виробництву і реалізації продукції, а також за своєчасне і якісне виконання вимог посадової інструкції Менеджер із реклами і просування товару Визначення об'єктів реклами і сегментів ринку на який необхідно рекламувати продукцію підприємства Вивчення технічних характеристик і економічних показників продукції, що випускається, і визначення спільно з фахівцями підприємства найбільш важливих її особливостей для проведення реклами Розробка стратегії реклами по кожному виді продукції і плану проведення рекламних заходів Організація реклами за допомогою засобів масової інформації (газет, телебачення, радіо). Організація і підготовка статей інформаційних матеріалів для журналів, газет, радіо. Здійснення зовнішньої реклами Організація участі підприємства у всеукраїнських регіональних галузевих виставках, ярмарках, виставках-продажах. Підготовка необхідних документів і матеріалів Організація виставок-продажів на підприємстві Організація спільно з фахівцями підприємства демонстрації продукції в ході проведення оптових ярмарок, виставок-продажів. Організація роботи зі стимулювання збуту продукції шляхом підвищення якості, зниження цін чи у особливих випадках зняття окремих видів продукції з виробництва. Складання кошторису витрат на проведення рекламних заходів і здійснення контролю за її виконанням. Визначення дієвості реклами, її впливу на збут продукції, інформованості споживачів про продукцію підприємства. Менеджер із реклами і стимулювання збуту несе відповідальність за якість і своєчасність виконання покладених на нього обов’язків. Менеджер зі збуту Здійснення маркетингової діяльності орієнтованої на дослідження ринкових можливостей майбутніх продажів, організацію транспортною обслуговування, керування запасами готової продукції на підприємстві, підбор оптових покупців, поширення інформації про переваги продукції і переконання потенційних споживачів купувати саме цю продукцію. Визначення платоспроможності і надійності існуючих і потенційних замовників споживачів продукції Вивчення діяльності конкурентів і складання висновку про їхні можливі дії в області нових технологій, продажів, нових видів продукції, рівні цін, рентабельність, взаємодії з посередниками, транспортними організаціями, постачальниками сировини. Підготовка й узагальнення пропозицій і рекомендацій начальнику відділу і керівництву підприємства із створення нової продукції, зміні характеристик і технології виробництва нової продукції і тої, що вже випускається з метою поліпшення її споживчих властивостей на основі думки покупців. Участь разом із планово економічним відділом у визначенні собівартості нових виробів і розробці заходів щодо зниження собівартості продукції, що випускається Здійснення досліджень споживчих властивостей виготовленої продукції і збір інформації про задоволеність нею покупцями. Аналіз відповідності продукції, що випускається підприємством, потребам споживачів. Вивчення попиту на продукцію, що випускається, на основі збору заявок про потребу в розроблюваній і виробленій продукції, даних статистичної звітності, обстеження, опитування, особистих інтерв'ю, анкетування. Аналіз організації оптової торгівлі, збутової мережі, вибір найбільш оптимальних по тривалості, вартості і технічній оснащеності каналів реалізації продукції підприємства. Оцінка ефективності роботи збутової мережі Менеджер зі збуту і маркетингових досліджень несе відповідальність за якість і своєчасність виконання покладених на нього обов’язків. Діяльність відділу маркетингу направлена на досягнення загальної мети підприємства, включаючи економічні питання і перспективи розвитку підприємства. Виходячи з цього, метою відділу маркетингу є розробка рекомендацій по наступних напрямах: визначення збутової політики підприємства з урахуванням наявних ресурсів і існуючої динаміки ринку; координація роботи всіх підрозділів підприємства, що мають відношення до продажів.
