Зміст
Вступ
Кліматологічні дані місця будівництва
Технологічно-тепловий розрахунок системи гарячоговодопостачання
Розрахунок снігового навантаження опорної конструкції
Підбір і встановлення водогрійного котла
Підбір і встановлення водонагрівача
Розрахунок діаметра труб і циркуляційного насоса
Підбір мембранного розширювального баку
Гідравлічний розрахунок системи гарячого водопостачання
ВисновкиЛітература
Вступ
Запроектовано односімейний житловий будинок у місті Київ , розміром в плані 8600х8850мм для чотирьох чоловік. Будинок складається з трьох кімнат, кухні , ванна і санвузла . Запроектовано геліосистему з активним використанням сонячної енергії, а також дублююче джерело тепла.
Сонячний колектор розташований на скатному даху над південним фасадом. Кількість колекторів 8, загальна площа геліополя Р=40,52м2. До встановлення приймаємо колектори \/іїО8ОІ 200 тип 020.
Снісний водонагрівач ШіІосеІМЛНОО у підлоговому виконанні (тип С\/А-від 160 до 300 л) з об'ємом 200л, який виконує функції теплообмінника і подає гарячу воду до споживача, гарячу воду на систему опалення, здійснює теплообмін між теплоносієм геліоконтуру і теплоносієм контуру споживача.
Для забезпечення опалення в будинку використовується газовий конденсатний модуль у настінному виконанні серії \/іІосіеп5 200. Допоміжним елементом системи є циркуляційний насос ЗоІаг-Оіуісоп типу Р810, який забезпечує циркуляцію теплоносія в системі з урахуванням загальної витрати і втрат тиску в системі.
Діаметри з'єднувальних труб 22x1 мм. Для вилучення пари з системи в робочій фазі і для запобігання підвищення надлишкового тиску в системі на зворотню лінію встановлюємо два розширювальні баки об'ємом 18л \ 40л.
Обладнання системи розташовуємо таким чином:
водогрійний котел - на кухні з підведенням до димового каналу;
водонагрівач і насосний блок -також на кухні ;
розширювальні баки - на горищі;
подаючий і зворотній трубопроводи прокладаються під дахом.
Подача і зворотка СГВ прокладається під підлогою і утеплюється пінопіліуретаном .
Дана установка характеризується цілорічним використанням і забезпечує опалення будинку і гаряче водопостачання.
1. КЛІМАТОЛОГІЧНІ ДАНІ МІСТА БУДІВНИЦТВА
На підставі [1] для міста Київ виписуємо такі розрахункові параметри зовнішнього повітря:
розрахункова географічна широта 50,4° пн.ш;
барометричний тиск 990 гПа;
температура зовнішнього повітря:
абсолютно мінімальна -32 °С;
абсолютно максимальна 39 °С;
середня максимальна найбільш гарячого місяця 25,6 °С;
найбільш холодної доби забезпеченістю 0,92 -26 °С;
найбільш холодної п'ятиденки забезпеченістю 0,92 -22 °С;
середня температура опалювального періоду -1,1 °С;
тривалість опалювального періоду 187 діб;
середня температура найбільш холодного періоду -10 °С.
Згідно [2] виписуємо для м. Києва прихід сонячної радіації (пряма+ розсіяна) на горизонтальну поверхню.
Таблиця 1.
І
II
.
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII

31
54
97
139
187
218
204
172
126
72
29
22


Згідно [5] виписуємо снігове навантаження для м. Чернівці. -січень 50=520Па(Н/м2); -лютий 50 -800 Па (Н/м2);
5
березень 50 =700 Па (Н/м2);
жовтень 50 -200 Па (Н/м2);
листопад 50 -320 Па (Н/м2);
грудень 50 -430 Па (Н/м2);
2. ТЕХНОЛОГІЧНО-ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ГАРЯЧОГО
ВОДОПОСТАЧАННЯ
Розрахунок системи гарячого водопостачання за допомогою зодяних геліоустановок проводиться в наступній послідовності: 1 . Визначення теплового навантаження споживачами.
В загальному вигляді теплове навантаження визначається із Іалежності:
х п х 6' -
3600x24 3600x24
де ^-потрібна кількість тепла, кВт;
с -теплоємність води, с = 4,І87 кДж/(кгх°С);
/и; -норма .споживання води на технологічні потреби, кг/год,
оскільки у нашому житловому будинку немає
технологічного виробництва, то т, =0 кг/год; я, -кількість об'єктів, шт; т; - норма споживання води на побутові потреби, кг/год,
приймаємо т, -60 кг/год на одну людину; пІ -кількість людей, що користуються гарячою водою, приймаємо
я, -4 люд; /* , /А -кінцева температура води Аго (/то) споживача, приймаємо
/,-бО°С; /„ , Ін -початкова температура води Аго (/го) споживача,
приймаємо /„ -5 °С;
Отже, ^,0+^
3600x24
6
2. Площа геліополя.
Після визначення теплового навантаження, враховуючи призначення геліоустановки, прихід сонячної радіації, коефіцієнт корисної дії установки визначаємо площу геліополя за формулою:
^ = — ^— , м2 бш>х*7
де ^- потрібна площа геліополя, м2,
О -потрібна кількість теплоти на гаряче водопостачанн, кВт, ;?- коефіцієнт корисної дії геліосистеми,
&Иг> - прихід теплоти (сонячної радіації) на 1м2 похилої поверхні геліополя, кВт, обчислюється за формулою:
де дп -попадання прямої радіації на горизонтальну поверхню,
Вт їм2 ,
Р" - коефіцієнт перерахунку прямої радіації на похилу поверхню (залежить від широти місцевості, де встановлюється геліосистема, кута нахилу геліополя до горизонту, годинного кута заходу сонця до горизонту). Середньомісячні значення Р" вказані в-таблиці 2 [1],
сір -попадання розсіяної радіації на горизонтальну поверхню,
Вт/м2 ,
рр -коефіцієнт перерахунку розсіяної радіації на похилу поверхню,
ПР 2 ^
Р^ =СО5 — ,
/(^.-альбедо (коефіцієнт відбивання поверхні), приймаємо рівним 0,2,
рв -коефіцієнт перерахунку відбитої радіації на похилу поверхню,
а -кут нахилу геліополя до горизонту.
Отже, обчислимо площу геліополя для кожного місяця:
7
Січень
(2па0 = 21,632 х 2,14 + 14,421 х 0,93 + (21,632 + 14,421) х 0,2x0,067 = 60,1
1770 2
= 17,72л/ ;
60,187x0,6
Лютий
.пм = 37,68 1 х 1,71 + 25. 121 х 0,93 + (37,681 + 25. 121)х 0,2x0,067 = 88.64
м
64°
88,64x0,6 Березень
£^ = 67,687 х 1,42 + 45,1 24 х 0,93 + (67,687 + 45,124) х 0,2x0,067 = 139,59^,
139,59x0,6 Квітень
^паа = 96,994 х 1,1 9 + 64,663 х 0,93 + (96,994 + 64,663) х 0,2 х 0,067 - 1 77,726— ,
м
64°
177,726x0,6
Травень
Йгм
О агі = 1 30,489 х 1,07 + 86,992 х 0,93 + (1 30,489 + 86,992) х 0,2 х 0,067 = 223,444-^,
м
64° 477 ^
223,444x0,6
= 4,77^ ;
Червень
= 152,12х 1,02 + 101,41 х 0,93 + (152,12 + 101,4 1)х 0,2x0,067 -252,87-,
м~
в а
252,87x0,6
Липень
О™
(^пай = 142,35 1 х 1,04 + 94,9x0,93 + (142,351 + 94,9) х 0,2x0,067 = 239,481^,
м
^ ,
239,481x0,6
Серпень
паа - 120,022 х!,13 + 80,014x0,93 + (120,022 + 80,014) х 0,2x0,067 = 212,72
м1
Іг 64° *т з
г = - -5.01м
212,72x0,6
— Вересень
Опм = 86,923x1,30 + 58,62x0,93 + (86,923 + 58,62)хО,2х 0,067 = 169,47—,

,. 640 ,,0 2
/' - - = 6,29л* 169,47x0,6
— Жовтень
(2паІ> - 50,242 х 1,56 + 33,494 х 0,93 + (50,242 + 33,494) х 0,2 х 0,067 = 1 1 0,65 ~ ,
м'
110,65x0,6 Листопад
<2поо - 20,236x1,96 + 13,49x0,93 + (20,236 + 13,49)х 0,2x0,067 = 52,66-,
м
Г 64° ОПОА !
/- =— --- = 20,26л* ; 52,66x0,6
Грудень
<2т() = 15,352x2,31 +10,23 х 0,93 + (15,352 + 10,23)хО,2х 0,067 = 45,32~,
м
640
45,32x0,6
Із отриманого ряду площ, площу геліополя приймаємо із умови: при цілорічному використанні геліоустановки без дублюючого джерела тепла, тобто за максимальною площею.
Приймаю максимальну площу геліополя, яка складає для місяця грудень.
Визначаємо кількість колекторів:
= 23,54 ^ 0? ^ 8 ^ 2,29
Проектуємо 8 колекторів \/іІозоІ 200 тип 020. Х=2028 мм, ¥=1450 мм, Площа (ХУ)=2,94 м2.
3. РОЗРАХУНОК СНІГОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ ОПОРНОЇ
КОНСТРУКЦІЇ
Снігове навантаження обчислюється за формулою:
50х^ + Л/, +М2, Н
де £0 -снігове навантаження, Н/м2, приймаємо згідно [5], г = (Х- У) -проектована площа, м2, м,-маса вантажу, Н, м2-маса колектора, Н. січень 5„=800 Па (Н/м2);
= 3778,8Я, «378 КГ
34,8 ЛЮТИЙ
5, -800 Па (Н/м2);
800 -2,94 + 880 + 920 + 450 = 4602Н, ^460 КГ
34,8
березень £„=700 Па (Н/м2);
700 -2,94 + 880 + 920 + 450 = 4308Я , «431 КГ
34,8
жовтень
50= 200 Па (Н/м2); 200 -2,94 + 880 + 920 + 450 = 2838Я, «284 КГ
2828
= 81,55/7<2.
34,8
листопад
10
яй=320Па(Н/м2);
320 2,94 + 880 + 920 + 450 = ЗІ90,8Я, «319 КГ
3191
= 92Па.
34,8
грудень Л'0=430Па(Н/м2);
430 -2,94 + 880 + 920 + 450- 3514,2Я, «351 КГ 3514
34,8
4. ПІДБІР І ВСТАНОВЛЕННЯ ВОДОГРІЙНОГО КОТЛА
За необхідною потужністю приймаємо до встановлення газовий конденсатний модуль у настінному виконанні \7гїосіеп5 200, потужністю 4-32 кВт для природнього і зрідженого газу.
Газовий конденсатний настінний модуль з модульованим пальником-випромінювачем із нержавіючої сталі. Номінальна потужність: 8,8 - 26,0 кВт
1
Котел у розрізі

Vіїосіепз 200 являє собою настінний конденсаційний котел з оптимальним співвідношенням якості й ціни, що
.
надає високий комфорт для опалення та приготування питної води. Котел компактний і відзначається елегантним дизайном. Він споживає
менше енергії, додатково використовуючи тепло вихідних газів. Завдяки
н
цьому нормативний ККД сягає 109%.
Основні переваги:
Газовий конденсатнии водогрійний котел, що використовується дляопалення і як комбінований модуль, потужність від 8,8 до 26 кВт.
Нормативний ККД: до 109%.
Поверхні нагріву Іпох-РасііаІ з нержавіючої сталі: ефективно танадійно.
Економний циліндричний пальник із нержавіючої сталі.
Вміст шкідливих речовин у продуктах згоряння задовольняє вимогистандарту "Блакитний янгол".
Не потребує додаткового вільного простору навколо себе для обслуговування.
Характеристика котла
Газовий водогрійний котел, тип Сз, категорія І2ШгУр. Діапазон номінальної теплової потужності:
— опалення приміщення
'^/'ЗД=75/60°С 4-11 КВТ,
ііюг)1(_ін =40/30°С 4,5-12 кВт,
— приготування гарячої води 4-16кВт.Номінальне теплове навантаження 4,2-16,7кВт.Ідентифікатор виробу СЕ-0085АТ0355.
Тиск підєднаного газу
природний газ 20мбар,
зріджений газ 50мбар.
12
Максимально допустимий тиск підведеного газу 57,5мбар.
Вживана потужність 130Вт.
Рівень звукової потужності при роботі 46сІВ(А).
Маса 65 кг.Об'єм теплообмінника 3,7 м:
Об'ємна витрата мереженої води при величині напору
200мбар 1050л/год.
Номінальна витрата циркуляційної води при ДТ=20К 473л/год.
З бар.
Допустимий робочий надлишковий тиск
Під'єднувальні патрубки:
3/4,
Патрубки подаючого і зворотнього трубопроводу
0(зовнішня різьба)
3/4.
Запобіжний клапан ^внутрішня різьба)
406мм, 500мм, 900мм. 1116мм,
1975мм. 1/2.
Розміри: Довжина Ширина Висота
1,70 м3/год, 2,05 мз/год, 0,88 м3/год.
з коліном газохода
з ємкісним водонагрівачем під котловий блокПатрубок підключення газу Р (зовнішня різьба)Значення приєднання відносномаксимального навантаження
природний газ Е 9,45 кВт-год/м3
природний газ II 8,13 кВт-год/м3
— зріджений газ 12,79 кВт-год/м3Відведені гази
температура (брутто) при:
35°С, 65°С.
7,8-31,5 кг/год, 7,7-30,9 кг/год.
/,„,//,.=40/304:
Масовий потік у випадку природнього газу
зрідженого газу Із
Середній об'єм конденсату при
3,5-4 л/добу, 5-6 л/добу. ЮОПа. 1,0 мбар,
20 Ду, 15ДУ.
20-24мм.
Наявний напір Умовний прохід лінії
до розширювального баку
до запобіжного клапануПриєднання до отвору конденсатуПатрубок відведення газів, діаметр умовного проходу 71мм.Труби для припливного повітря 11 Омм.
5. ПІДБІР І ВСТАНОВЛЕННЯ ВОДОНАГРІВАЧА
До встановлення приймаємо сталевий міст кісний водонагрівач УііосеІІ -\Л/100 (тип СЛ/А-160) для комплектації настінних водогрійних модулів.

VI
Основні переваги:
Сталевий місткісний водонагрівач із внутрішнім емалевим покриттям. Для комплектації настінних водогрійних модулів. Об'єм: 80 -300л
Двошар ове
внутріш не емалев е
покриття Сегаргоїесі надійно захищає сталеву місткість від корозії.
Крім того, у місткості змонтований магнієвий анод (пасивний
захист) або електрод активного анодного захисту.
14
\/іїосеІІ-\Л/100 постачають у настінному та підлоговому виконанні.
Змійовик нагрівального контуру сягає дна місткості й рівномірнопрогріває ввесь об'єм води.
Оптимізована геометрія поверхонь теплообміну забезпечуєшвидкий, рівномірний та максимально комфортний режим приготування гарячої води.
Малі втрати завдяки всебічній високоякісній та екологічно сприятливій
(без фреонів) спіненій теплоізоляції.
Характеристика водонагрівача
Об'єм 200 л.
З'єднувальні патрубкиПодаючий і зворотній трубопроводимереженої води Р (зовнішня різьба) 1.
Трубопровід холодної і гарячої води Р (зовнішня різьба) 3/4.Патрубок циркуляційного трубопровода 3/4.
Допускний робочий надлишковий тиск
зі сторони мереженої води 25бар,
в контурі водорозбору ГВС Юбар.Допустима температура
— зі сторони мереженої води 160°С,
— в контурі водорозбору ГВС 95°С.
Втрати енергії на підтримання 1,34 кВт-год/добу.
Розміри
довжина 581мм,
ширина 653мм,
висота 1415мм.
Маса 108 кг.
З модулем \ЛІосІеп5 200
Діапазон номінальної теплової потужності 6-24кВт.
Тривале виробництво 24кВт.при підігріві питної води з 10 до 45°С і середньої
температури котлової води 78°С 390 л/год.Коефіцієнт потужності л^ по ОІН 4708
Об'єм водонагрівача 160 л 182 л/1 Охв,
200л 230л/10хв,
300л 364 л/1 Охв.
6. РОЗРАХУНОК ДІАМЕТРА ТРУБ І
ЦИРКУЛЯЦІЙНОГО НАСОСА Гідродинамічний опір сонячної установки Повний гідродинамічний опір сонячної установки складається з:
опору колекторів;
опору трубопроводів;
опору теплообмінника у ємнісному водонагрівачі.Повний гідродинамічний опір визначається наступним чином:
при послідовній схемі встановлення колекторів: повнийгідродинамічний опір рівний сумі місцевих гідродинамічнихопорів,
при паралельній схемі встановлення колекторів: повнийгідродинамічний опір рівний місцевому гідродинамічномуопору (припускається, що всі місцеві гідродинамічні опорирівні),
Для послідовно розташованих 4 колекторів \/іІозоІ 200 типу 020 із загальною площею 20,26м2, підбираю діаметри труб згідно [3]. При площі колектора 20м2, об'ємна витрата становить 400 л/год=6,7
л/хв.=0,4м$/год; необхідний діаметр труб 22x1 мм.
16
Об'ємна витрата одного колектора 1,68 л/хв. отже згідно діаграми с.45[3], гідродинамічний тиск одного колектора Х/ііозоІ 200 типу 020,
р-0,95 мбар, а гідродинамічний тиск 4 послідовно з'єднаних колекторів Арі =0,95x4=3,8 мбар.
Згідно діаграми на с.44[3], гідродинамічний тиск подаючого і зворотнього трубопроводів теплоносія сонячної установки (на 1м трубопроводу) становить р=10 мбар. Отже, загальний гідродинамічний тиск подаючого і зворотнього трубопроводів по всій довжині Ар2=10 мбар. Сумарні втрати тиску в системі становлять:
£Ар-АрІ+Ар2=3,8+10=13,8 мбар=1,4 м.вод.ст.
Розрахунок циркуляційного насосу При відомій витраті і втратам тиску всієї установки, за
характеристиками насосів вибираємо тип насосу. Рекомендовано до
встановлення насоси з регульованою частотою обертання, яку можна
змінювати в залежності з вимогами установки.
Для спрощення монтажу вибираємо насосний вузол
колекторного контуру Зоїаг-Оіуісоп фірми Х/іеззтапп. До складу Зоїаг-Омсоп входять:
— ущільнена збірка арматури і запобіжних пристроїв у комплекті;
- регулятор витрати для контролю сонячної установки при вводі в експлуатацію і підчас експлуатації;
— вмонтовані зворотні клапани.
Для установок із другим контуром насоса або з байпасною схемою потрібні Зоїаг-Оіуісоп і геліонасосний вузол. Якщо на установках з байпасною схемою геліонасосний вузол розташовується справа від Зоїаг-Омсоп, то насос ЗоІаг-Омсоп служить циркуляційним насосом байпасного контуру, а насос геліонасосного контуру - циркуляційним насосом контуру сонячної установки. В такому випадку збірка запобіжних пристроїв встановлюється на геліонасосному вузлі.
17
Об'ємна витрата одного колектора 1,68 л/хв. отже згідно діаграми с.45[3], гідродинамічний тиск одного колектора УіїобоІ 200 типу 020,
р-0,95 мбар, а гідродинамічний тиск 4 послідовно з'єднаних колекторів Арі =0,95x4=3,8 мбар.
Згідно діаграми на с.44[3], гідродинамічний тиск подаючого і зворотнього трубопроводів теплоносія сонячної установки (на 1м трубопроводу) становить р=10 мбар. Отже, загальний гідродинамічний тиск подаючого і зворотнього трубопроводів по всій довжині Ар2=10 мбар. Сумарні втрати тиску в системі становлять:
ЕАр=АрІ+Лр2=3)8+10=13,8 мбар=1,4 м.вод.ст.
Розрахунок циркуляційного насосу При відомій витраті і втратам тиску всієї установки, за
характеристиками насосів вибираємо тип насосу. Рекомендовано до
встановлення насоси з регульованою частотою обертання, яку можна
змінювати в залежності з вимогами установки.
Для спрощення монтажу вибираємо насосний вузол
колекторного контуру Зоїаг-Оіуісоп фірми Уіеззтапіт. До складу Зоїаг-Омсоп входять:
— ущільнена збірка арматури і запобіжних пристроїв у комплекті;
- регулятор витрати для контролю сонячної установки при вводі в експлуатацію і підчас експлуатації;
— вмонтовані зворотні клапани.
Для установок із другим контуром насоса або з байпасною схемою потрібні Зоїаг-Оіуісоп і геліонасосний вузол. Якщо на установках з байпасною схемою геліонасосний вузол розташовується справа від ЗоІаг-ОМсоп, то насос Зоїаг-Оіуісоп служить циркуляційним насосом байпасного контуру, а насос геліонасосного контуру - циркуляційним насосом контуру сонячної установки. В такому випадку збірка запобіжних пристроїв встановлюється на геліонасосному вузлі.
17
Приймаємо до встановлення циркуляційний насос ЗоІаг-Оіуісоп типу Р310.
Технічні дані ЗоІаг-ОМсоп і геліонасосного вузла:Геліонасосний вузол типу Р10
Циркуляційний насос (фірми СгипсІТоз) 25-60
Номінальна напруга 230 Вт
Вживана потужність 40 Вт
Максимальна подача 3,7 м3/год
Максимальна величина напору 5,8 м
Регулятор витрати 2-15 л/хв.
Запобіжний клапан (тільки для Зоїаг-Оіуісоп) 6 бар
Максимальна робоча температура 120°С
Максимальний надлишковий тиск 6 бар
Підключення (0 стяжного різьбового з'єднання): контуру сонячної установки (трубопровід із
нержавіючої сталі для сонячних установок) 22 мм
розширювального баку (тільки для ЗоІаг-ОК/ісоп) 22 мм.
7. ПІДБІР МЕМБРАННОГО РОЗШИРЮВАЛЬНОГО БАКУ
Номінальний об'єм мембранного розширювального баку розраховуємо за формулою:
/?,-(/>,,, +0,5)
де к„ -номінальний об'єм баку, л;
у у -об'єм запобіжного водяного затвору (теплоносія), л;
V, =К, -(0,01...0,02),л
УА -наливний об'єм всієї установки, л
для Х/іїозоІ 200 тип О20 наливний об'єм одного агрегату становить 4,0 л, а всієї установки становитиме уа -4,0x8=32 л, отже,
К(, =32-0,02-0,64л,
У2 -збільшення об'єму при підігріві установки,
/5-коефіцієнт розширення (для установки фірми \/іе55тапп при нагріві теплоносія від -20 до 120°С) /3 = 0,1 з
У, =32-ОДЗ = 4,16л, ре -допустимий кінцевий надлишковий тиск, бар;
запобіжного
клапану,
/?„ -тиск спрацювання
приймаємо 6 МПа = 60 бар,
ре =60-0,1-60 = 5450/7,
раі -надлишковий тиск азоту на вході в розширювальний бак, бар,
рХІ = 15бар + ОЛ Н = 1,5 + 0,1 -1,5 - 1,656яр,
и- статична висота установки, м,
2-число колекторів, шт,
ук -об'єм колектора, л ( для колектора Х/ііосеІІ-\Л/100 ук = бл,
(0,64 + 4,1 + 8 -6.0) -(54 + 1)
ОТЖЄ, У„ = ±^ -^—^ '- = 55,94л
54-(1,65 + 0,5)
Оскільки відсутній бак на отриманий номінальний об'єм, то приймаємо до встановлення два мембранні розширювальні баки з такими характеристиками:
Таблиця 2

Надлишковий





Розширювальний
Об'єм,

а,
ь,
Підключення,
Маса,



робочий тиск,





бак
л

мм
мм
К
кг



бар





А
18
10
280
370
3/4
7,5

В
40
10
390
625
3/4
15

19
8. ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТА ЧАННЯ
Гідравлічний розрахунок системи гарячого водопостачання виконуємо у табличній формі. Швидкість руху води в подаючих трубопроводах і стояках приймаємо не більше 1,5 м/с, а в підводках до водорозбірних приладів не більше 2,5 м/с, згідно [4].
Ймовірність дії водорозбірних приладів системи гарячого водопостачання будинку визначаємо за формулою: р _
о
бОО-А'-?
де £/,';„ -норма витрати гарячої води в годину найбільшогоспоживання, л, приймаємо згідно дод.З [6],
<7о -секундна витрата гарячої води, л/с, приймаємо згідно дод.З
[6],
^/-кількість мешканців, чол.,
Л/-кількість водорозбірних приладів, шт.,
ОТЖе, Р = - 1С^— = 0,01 85 . 3600-3-0,2
Максимальна витрата гарячої води визначаємо:
а -коефіцієнт, який приймається згідно дод.4 [6], залежно від загального числа приладів на розрахунковій ділянці і ймовірності їх дії.
Розрахункова витрата гарячої води з врахуванням циркуляційної витрати:
?**"=/ (1 +*„,), Л/С,
^I' -витрата води на ділянці, л/с,
/ссіг - коефіцієнт, який приймається: для водонагрівачів і початкових ділянок системи до першого водорозбірного стояка по дод.5 [6], для всіх інших ділянок рівним 0.
Втрати тиску на окремих ділянках трубопроводів системи гарячого водопостачання визначаємо за формулою:
у?-питомі втрати тиску на тертя при розрахунковій витраті я на ділянці, Па/м, приймаємо згідно [6],
/-довжина ділянки трубопроводу, м,
/см -коефіцієнт, що враховує співвідношення втрат тиску на ділянці в місцевих опорах і на тертя, приймаємо *м = 0,25 для циркуляційних стояків.
Втрати напору на ділянці:
;——, М.ВОД.СТ. Р'8
р- густина води при І = в5°с.
Результати розрахунку заносимо в таблицю.
Таблиця З

ділянки
N
Р . л/с
Р
МР
а
Я , л/с
N
р , л/с
І, м
сі,
мм
Р, Па/м
ВД,
м/с
К
Ар, Па
Ан,
М.ВОД.СТ.

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
1-3.
14
15
16

1
1
0,2
0,0185
0,0185
0,211
0,211
0
0,211
2,48
15
1545
2,71
0,25
4790
1,494

2
2
0,2
0,0185
0,037
0,250
0,250
0
0,250
2,62
15
2431
0,98
0,25
7962
1,582

3
1
0,2
0,0185
0,0185
0.211
0,211
0
0,211
2,94
15
1545
2,71
0,25
5678
1,637

4
3
0.2
0,0185
0,0555
0,282
0,282
0
0,282
8,32
15
3105
1,11
0,25
32292
5,024


9,737

21
10. ВИСНОВКИ
У житловому будинку, який знаходиться у м. Києві запроектовано геліосистему з активним використаням сонячної енергії. Система розрахована на круглорічне використання на гаряче водопостачання і у холодний період року на опалення.
Максимальна необхідна площа геліополя припадає на місяць з мінімальним приходом сонячної радіації на поверхню землі. Згідно технологічно-теплового розрахунку максимальна необхідна площа геліоколекторів припадає на грудень /^ = 45,32лг. Обчисливши кількість колекторів, можемо зробити висновок, що площі даху буде достатньо для встановлення колекторів і тому отримана кількості теплоти від геліоустановки достатня для потреб споживачів. Тому дублюючого джерела тепла не потрібно. До встановлення приймаємо 8 геліоколекторів Уііозої 200 тип 020.
За площею колекторів і витратою ми визначили діаметри з'єднувалтних труб 22x1 мм.
Для видалення повітря із геліоконтуру і запобігання перевищення тиску розраховано два мембранні розширювальні баки, які розташовані на зворотній лінії, об'ємом 18л і 40л.
Водорозбір гарячої води здійснюється трьома водорозбірними приладами. Рівномірність подачі гарячої води забезпечується рециркуляційним трубопроводом.
Згідно відповідних розрахунків приймаємо до встановлення таке основне обладнання: для забезпечення опалення в будинку використовується газовий конденсатний модуль у настінному виконанні серії Уііосіепз 200; ємнісний водонагрівач МііосеІМЛ/100 у підлоговому виконанні (тип С\/А-від 160 до 300 л) з об'ємом 200л, який виконує функції теплообмінника і подає гарячу воду до споживача, гарячу воду
22
на систему опалення, здійснює теплообмін між теплоносієм геліоконтуру і теплоносієм контуру споживача.
Допоміжним елементом системи є циркуляційний насос ЗоІаг-Оіуісоп типу Р310, який забезпечує циркуляцію теплоносія в системі з урахуванням загальної витрати і втрат тиску в системі.
ЛІТЕРАТУРА
І.СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика.-М.: Стройиздат, 1983.
С.С.Жуковський, В.Й.Лабай. Системи енергопостачання ізабезпечення мікроклімату будинків та споруд.
УІТОТЕС Руководство по тестированию,- 2000.
Внутренние санитарно-технические устройства. Часть2. Водопровод иканализация /Ю.Н.Саргин, Л.И.Друскин, И.Б.Покровская и др.; Подред. И.Г.Староверова и Ю.И.Шиллера.-М.: Стройиздат, 1990.-247.
Р.Кінаш, О.Бурнаєв. Снігове навантаження в Україні. Видавництвонауково-технічної літератури. 1997.
СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий/Госстрои СССР.-М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986.