Лабораторна робота №1
ВИМІРЮВАННЯ НАПРУГИ ТА СИЛИ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ АНАЛОГОВИМИ І ЦИФРОВИМИ ПРИЛАДАМИ
Мета роботи – набути практичних навиків вимірювання напруги та сили постійного струму аналоговими і цифровими приладами та у методиці опрацювання результатів експерименту з поданням результату вимірювання.
1. ПЛАН РОБОТИ
1.1. Підготовка до вимірювального експерименту.
Опрацювати теоретичний матеріал:
Вивчити основні характеристики аналогових та цифрових вольтметрів та амперметрів: діапазон вимірювання, клас точності, споживання, а також методику оцінювання похибок результатів вимірювання.
Розв(язати задачу:
1) Для еквівалентної схеми споживача (рис. 1.1) з параметрами Re1, Re2, яка живиться від регульованого джерела живлення (РДЖ) з вихідною напругою U (наближені значення Re1, Re2 та U подані в таблиці завдань), розрахуйте орієнтовні значення напруги Ux та струму Ix, які потрібно виміряти.
2) Відповідно до орієнтовних значень Ix та Ux виберіть границі вимірювань Iк та Uк наявних на робочому місці аналогових амперметра і вольтметра. Аналогічно виберіть контрольний вольтметр Vк, за показом якого встановлюється напруга живлення U.
3) Відповідно до орієнтовного значення Ux виберіть границю вимірювання Uк1ц наявного цифрового вольтметра.
4) Відповідно до орієнтовного значення Ix виберіть опір резистора RN та границю вимірювання Uк2ц цього ж цифрового вольтметра для непрямого вимірювання струму Ix за спадом напруги на резисторі RN. Методична похибка ?М внаслідок ввімкнення резистора RN послідовно в коло не повинна перевищувати заданого значення ?М,ДОП..
1.2. Проведення вимірювального експерименту.
Скласти електричне коло за схемою, зображеною на рис. 1.2, і провести всі необхідні вимірювання:
1) Встановіть напругу живлення U за показом контрольного вольтметра Vк.
2) Виконайте по два вимірювання:
- напруги Ux аналоговим вольтметром;
- напруги Ux цифровим вольтметром;
- струму Ix аналоговим амперметром;
- струму Ix за спадом напруги URn, який вимірюється цифровим вольтметром на відомому опорі RN.
Перший раз вимірюйте при заданій напрузі живлення U, а другий раз – при напрузі в 2-4 рази меншій, не змінюючи границі вимірювань приладів.
Результати експериментів запишіть у таблиці 1.1. – 1.4.
Записати метрологічні (технічні) характеристики використаних засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) в табл. 1.5.
1.3. Опрацювання результатів експерименту
1) Обчисліть граничні значення похибок кожного вимірювання напруги та сили струму.
2) Запишіть результати вимірювань напруги та сили струму у стандартизованій формі у таблиці 1.1. – 1.4.
1.4. Оформити і захистити звіт.

Рисунок 1.1. Еквівалентна схема споживача.

Рисунок 1.2. Схема вимірювання сили струму та напруги.
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

1.1. Вибір приладів для вимірювань
Вибір границі вимірювання приладів. Вибір того чи іншого приладу для конкретного вимірювання, крім економічних факторів (вартість приладів та їх обслуговування), залежить від орієнтовного значення вимірювання (струму чи напруги), потрібного часу вимірювання, необхідної точності вимірювання, а також інших факторів, наприклад, можливості автоматизованого опрацювання результатів вимірювання за допомогою комп’ютера.
Орієнтовне значення вимірюваної величини впливає на вибір границь вимірювання приладу. Очевидно, що границя вимірювання приладу повинна бути не меншою від значення вимірюваної величини. Тому перед вимірюванням експериментатор повинен оцінити орієнтовне значення вимірюваної напруги чи струму, наприклад, шляхом спрощених розрахунків на основі відомих параметрів об’єкта дослідження.
Клас точності приладу. Похибки приладу. Інша характеристики, що впливає на вибір приладів, це необхідна точність вимірювання.
Узагальненою характеристикою точності приладу є його клас точності, згідно з яким встановлюються границі основних та додаткових похибок. Ці границі можуть встановлюватися у формах абсолютної, відносної чи зведеної похибок.
Абсолютна похибка ?х приладу – це різниця між показом приладу хп та істинним значенням Х вимірюваної величини:
(1.1)
Відносна похибка приладу – відношення абсолютної похибки до істинного значення. Відносна похибка, як правило, виражається у відсотках:
(1.2)
Зведена похибка ? приладу – це виражене у відсотках відношення абсолютної похибки до нормувального значення хN (умовно прийнятого значення, що для різних приладів може дорівнювати верхній границі вимірювання хК (кінець шкали), діапазону вимірювання, довжині шкали, тощо):
(1.3)
Клас точності аналогових вимірювальних приладів. Для аналогових амперметрів та вольтметрів клас точності найчастіше встановлює границі ?гр зведеної похибки. При чому ?гр вибране з ряду (1; 1.5; 2; 2.5; 4; 5; 6)·10n, %, де n = 1, 0, -1, -2, … Фактичне значення зведеної похибки приладу повинне знаходитись в межах допустимих значень, що задаються класом точності, тобто:
чи (1.4)
Наприклад, при класі точності 0.5 границі допустимої зведеної похибки ?гр = ±0.5 %, чи -0.5 % ? ? ? 0.5 %.
За відомими границями зведеної похибки, відповідно до означення зведеної похибки, можна визначити допустимі границі абсолютної та відносної похибок:
абсолютної
; (1.5)
відносної
. (1.6)
Таким чином, якщо клас точності приладу встановлений у формі зведеної похибки, то граничне значення абсолютної похибки (1.5) є сталим (не залежить від значення вимірюваної величини). Граничне значення відносної похибки (1.6) зростає зі зменшенням вимірюваної величини, тобто точність вимірювань зменшуватиметься, якщо показ приладу буде значно меншим за границю вимірювання.
Провівши вимірювання, за показом приладу хп отримуємо оцінку вимірюваної величини, істинне значення Х якої накривається інтервалом навколо показу хп ширина якого визначається межами допустимої похибки ±?гр, тобто:
. (1.7)
Тому на практиці при обчисленні граничного значення відносної похибки в (1.6), враховуючи близькість Х та хп, замість істинного значення Х використовують показ приладу хп:
. (1.8)
Приклад 1.1. Розглянемо приклад. Нехай здійснено вимірювання аналоговим вольтметром з верхньою границею вимірювання Uк = 150 В та класом точності 0.2 і отримано показ Uп = 120.0 В. Необхідно оцінити границі абсолютної та відносної похибок.
Оскільки клас точності для аналогових вольтметрів встановлює границі зведеної похибки (?гр = ±0.2%), то при нормувальному значенні, що дорівнює верхній границі вимірювання UN = Uк = 150 В, границі абсолютної похибки згідно з (1.5) становлять:
.
Отже, -0.3 В ? ?Uгр ? 0.3 В, а істинне значення напруги знаходиться в межах:
, чи
119.7 (В) ? 120.3 (В) або U = (120.0 ± 0.3) В.
Границі відносної похибки згідно з (1.8) становлять
.
Тобто -0.25 % ? ?U,гр ? 0.25 %.


Клас точності цифрових вимірювальних приладів. Клас точності цифрових приладів встановлює границі основної допустимої відносної похибки за двочленною формулою:
, (1.9)
тут коефіцієнти c і d мають значення з вказаного вище ряду, причому с – це граничне значення відносної похибки в кінці шкали, коли хп = хК, а коефіцієнт d – це граничне значення зведеної похибки на початку шкали, коли хп = 0.
Границі абсолютної похибки визначають в цьому випадку за попередньо обчисленою граничною відносною похибкою ?х,гр або використовуючи (1.9), тобто за формулами:
; або . (1.10)
Приклад 1.2. Наприклад, на границі вимірювання ІК = 100 мА отримаємо показ амперметра І = 50.14 мА. Необхідно оцінити границі відносної та абсолютної похибки, якщо клас точності амперметра c/d = 0.1/0.05.
Границі відносної похибки знайдемо за формулою (1.9):
,
і абсолютної – за (1.10):
.
Зауважимо, що згідно з (1.10), границі абсолютної похибки лінійно зростають зі значенням вимірюваної величини.


Методична похибка вимірювання напруги.
Важливою характеристикою приладів є їх споживання енергії з вимірювального кола. Для приведення в рух механізму зі стрілкою необхідна певна енергія, що споживається з вимірювального кола, змінюючи при цьому його режим.
Для амперметрів та вольтметрів нормують не саме споживання, а вхідний опір (RA чи RV), при чому на різних діапазонах вимірювання він різний. Найменше споживання серед електромеханічних приладів для вимірювання постійних струмів чи напруг мають магнітоелектричні прилади.
Споживання електронних приладів значно менше, ніж електромеханічних, завдяки використанню підсилювачів, що споживають енергію не від вимірювального кола, а від додаткових джерел живлення. Тому вхідний опір електронних вольтметрів значно більший, а опір амперметрів значно менший, ніж у електромеханічних.
Ввімкнення електромеханічного приладу в малопотужну схему може суттєво змінити струм у її вітках та спади напруг на її елементах, у результаті цього показ увімкненого в схему приладу не відповідає значенню вимірюваної величини, яке було до його ввімкнення. Тобто виникає похибка, яка залежить від вхідного опору приладу.
Наприклад, у колі (рис. 1.3а) з параметрами R1, R2 напруга U2 на резисторі R2 (при нехтовно малому внутрішньому опорі джерела напруги):
. (1.11)
Якщо паралельно до R2 ввімкнути вольтметр з вхідним опором RV (рис. 1.3б), то показ вольтметра UV:
. (1.12)



а
б

Рисунок 1.3. До методичної похибки вимірювання напруги.
Приклад 1.3. Нехай у нашому випадку U = 120 В, R1=R2=RV= 15 кОм, тоді згідно з (1.11):
,
і за (1.12):
.
Показ вольтметра є заниженим внаслідок методичної похибки, спричиненої зменшенням опору кола (вольтметр зашунтував резистор R2). Абсолютна методична похибка:
.
Відносна методична похибка:
.
Як бачимо, показ вольтметра на третину відрізняється від фактичного значення напруги. Очевидно, що такі похибки є недопустимими, тому необхідно навчитися їх оцінювати і приймати відповідні заходи до їх зменшення.


Користуючись формулами (1.11) та (1.12), отримуємо загальний вираз абсолютної методичної похибки:
. (1.13)
Відповідно для відносної методичної похибки маємо:
. (1.14)
Звідси видно, що для вимірювань у високоомних колах (наприклад, в електронних схемах) для зменшення методичної похибки необхідно використовувати вольтметри з великим вхідним опором, щоб відношення R2/RV>0. Найкраще для цього підходять цифрові електронні вольтметри, де RV становить десятки чи сотні мегаом.
1.3. Методична похибка вимірювання струму
Методична похибка виникає і у випадку вимірювання струму. До ввімкнення амперметра в коло (рис. 1.4а) струм дорівнює:
. (1.15)
Після ввімкнення амперметра з опором RA (рис. 1.4б) струм в його колі:
. (1.16)



а
б

Рисунок 1.4. До методичної похибки вимірювання струму.
Приклад 1.4. Наприклад, при U = 18 В, R1=R2 = 20 Ом і RA = 5 Ом за (1.15) обчислюємо струм до ввімкнення амперметра:
,
і за (1.16) знаходимо струм після ввімкнення амперметра:
.
Методична абсолютна похибка вимірювання струму в цьому випадку:
.
Відносна методична похибка:
.


У загальному випадку, абсолютна методична похибка зумовлена збільшенням опору кола внаслідок ввімкнення амперметра і на основі (1.15) та (1.16) описується виразом:
, (1.17)
а відносна:
. (1.18)
Під час вимірювання слід кількісно оцінити методичні похибки, щоб переконатися, що результати вимірювань не є ними спотворені.
За відомих допустимої методичної похибки ?Мдоп та еквівалентного опору кола Rекв можна оцінити максимально допустимий опір, який вмикається послідовно в коло, або мінімально допустимий опір, який вмикається паралельно.
1.4. Непряме (опосередковане) вимірювання струму
Окрім прямих вимірювань (напруги – вольтметром, струму – амперметром) у певних випадках застосовують непрямі (опосередковані) вимірювання. Наприклад, вимірювання струму за спадом напруги, який вимірюється на відомому опорі резистора RN (рис. 1.5).

Рисунок 1.5. До непрямого вимірювання струму.
Якщо опір вольтметра значно більший за опір резистора (RV > RN), то показ вольтметра:
,
звідси:
. (1.19)
Абсолютна похибка вимірювання струму має дві складові, що зумовлені похибками резистора та вольтметра:
, (1.20)
де ?RN, ?UV – абсолютні похибки резистора і похибка вимірювання напруги вольтметром.
Відносна похибка для цього вимірювання:
, (1.21)
де ?Rn, ?V – відносні похибки резистора і вимірювання напруги вольтметром. Ці похибки можуть мати різні знаки і значення в межах їх граничних значень ?Rn,гр, ?V,гр. Тому граничне значення відносної похибки непрямого вимірювання струму:
. (1.22)
3. ПРАКТИЧНІ ВКАЗІВКИ
3.1. Практичні вказівки до розв’язування задачі
Орієнтовні значення вимірювання струму та напруги. Орієнтовні значення струму IX та напруги UX знаходять за значеннями Re1, Re2 та U, застосовуючи закони електротехніки до схеми (рис. 1.1).
Приклад 1.5. Наприклад: нехай задано U = 36 В, Re1 ? 1.2 кОм, Re2 ? 1.8 кОм.
Тоді орієнтовне значення струму в колі:
.
Орієнтовне значення напруги на резисторі Re2:
.


Границі вимірювань ІК та UК аналогових амперметра і вольтметра. Як було зазначено раніше, границя вимірювання повинна бути не меншою за орієнтовне значення вимірюваної величини: ІК ? IX; UК ? UX. Однак границі повинні бути не занадто великими, щоб не отримати великих похибок вимірювань. Границі вимірювань аналогових приладів типово кратні числам (1; 1.5; 2.0; 2.5; 3; 4.5; 5; 6; 7.5)·10n (де n ціле число). Для нашого прикладу, при IX = 12 мА доцільно вибрати границю вимірювання амперметра ІК = 15 мА (> IX = 12 мА), а для UX =21.6 В – границю вимірювання вольтметра UК = 30 В (> UX =21.6 В).
Границя вимірювання UК цифрового вольтметра. Границю вимірювання UК цифрового вольтметра вибирають аналогічно, як і для аналогового. Слід мати на увазі, що границі вимірювань цифрових приладів типово кратні 10n: 0.01; 0.1; 1; 10; 100 і т.д. Стосовно нашого прикладу (UX =21.6 В) вибираємо границю UК1ц = 100 В.
Номінальний опір зразкового резистора RN. Номінальні опори RN резисторів становлять 0.1 Ом; 1 Ом; 10 Ом; 100 Ом; 1000 Ом. Опір вибирають з умови не перевищення методичної похибки ?М вимірювання струму (за рахунок ввімкнення послідовно в коло опору RN) більшої за задане значення ?М,ДОП, а також з умови, щоб потужність РN на резисторі RN не перевищувала його допустимої потужності РN,ДОП = 0.1 Вт.
Приклад 1.6. Нехай для нашого прикладу ?М,ДОП = ±0.1 %.
Оскільки згідно з (1.18) (замість RА підставляємо RN):
,
то
.
Вибираємо RN = 1 Ом (? 3 Ом).
Перевіряємо на допустиму потужність:
,
тобто IX вибрали правильно.
Границю вимірювання цифрового вольтметра UК2ц для цього вимірювання вибираємо за очікуваним значенням URn:
.
Вибираємо UК2ц = 100 мВ.


3.2. Практичні вказівки до виконання експерименту
Під час вимірювань багатограничними аналоговими приладами важливо правильно отримати показ (прилад має одну шкалу чи дві, а границь вимірювань більше). У цьому випадку необхідно мати відлік по шкалі N (NA чи NV) і сталу шкали приладу Сn. Стала шкали на різних діапазонах різна і дорівнює відношенню границі вимірювання XК (ІК чи UК) до максимального відліку зі шкали (NMAX):
. (1.23)
Тоді показ приладу:
. (1.24)
Приклад 1.7. Наприклад, нехай вибраний амперметр має максимальний відлік NA,MAX = 150, тоді при ІК = 15 мА, стала шкали амперметра:
.
Припустимо, що в нашому експерименті маємо відлік на шкалі NA = 125. Тоді показ амперметра:
.
Для вибраного вольтметра, наприклад UК = 30 В і NVmax = 150, знаходимо CV = 30 B/150 = 0.2 B. Нехай в експерименті отримали відлік NV = 110.5, тоді показ вольтметра:
.


Покази цифрових приладів отримуються безпосередньо в цифровій формі.
3.3. Практичні вказівки до опрацювання результатів
вимірювальних експериментів
Оцінювання похибки вимірювань аналоговими приладами
Границь відносної похибки ?ГР вимірювань оцінюють за класами точності приладів, їх показами (хп) та границями вимірювань (хК), користуючись формулою (1.8), а границі абсолютної – користуючись формулою (1.5).
Приклад 1.8. Нехай наявний амперметр має клас точності 1.5, а клас точності вольтметра 0.5. Тоді для отриманих показів:
границі відносної похибки вимірювання струму:
;
границі абсолютної похибки вимірювання струму:
;
границі відносної похибки вимірювання напруги:
;
границі абсолютної похибки вимірювання напруги:
.


Заокруглення значень похибок і запис результату вимірювання
При записуванні значень похибок необхідно слідувати наступним правилам заокруглення:
а) якщо перша значуща цифра заокруглюваного значення дорівнює 1, 2 або 3, то заокруглюємо до другої значущої цифри;
б) якщо перша значуща цифра заокруглюваного значення дорівнює 4, 5, 6, 7, 8 або 9, то заокруглюємо до однієї значущої цифри.
Приклад 1.9. Наприклад:
? = 0.0274 мА, заокруглюємо до двох значущих цифр: ? ? 0.027 мА;
? = 3.145 В, заокруглюємо до двох значущих цифр: ? ? 3.1 В;
? = 4.7325 Ом, заокруглюємо до однієї значущої цифри: ? ? 5 Ом.
В нашому випадку похибки слід заокруглити наступним чином: ?І,гр ? ±1.8%; ?І,гр ? ±0.23 мА; ?U,гр ? ±0.7%; ?U,гр ? ±0.15 В.
Крім того, необхідно погоджувати молодші розряди результату вимірювання і заокругленої абсолютної похибки. Зокрема, при ?І,гр ? ±0.23 мА результат слід записати з точністю до сотих часток міліампера (бо похибка заокруглена до сотих часток). Тобто результат вимірювання струму:
.


Оцінювання методичних похибок вимірювання напруги та струму
Кількісно відносні методичні похибки вимірювання напруги та струму оцінюють за відомими параметрами вимірювального кола (R1, R2) та опорами вольтметра RV і амперметра RА згідно з виразами (1.14) та (1.18).
Приклад 1.10. Нехай при вимірюваннях використовується вольтметр з опором RV = 50 кОм і амперметр з опором RА = 2 Ом. Тоді, за (1.14):
.
Відносна методична похибка вимірювання струму згідно з (1.18):
.


Знайдені значення цих похибок у багатьох випадках не є точними, а лише орієнтовними, бо еквівалентні опори схеми, як правило, відомі лише наближено. Тому не завжди є змога повністю врахувати методичні похибки в результаті вимірювання, незважаючи на те, що вони є систематичними.
Практичні вказівки до оцінювання похибок вимірювання
цифровим вольтметром
Границі відносної та абсолютної похибок оцінюють за формулами (1.9) і (1.10), підставляючи коефіцієнти класу точності, границю вимірювань та показ цифрового вольтметра. Правила заокруглення похибок і запис результату здійснюють за п. 3.3.2.
Практичні вказівки до оцінювання результату та похибок непрямого вимірювання струму.
Результат вимірювання струму визначають за законом Ома, використовуючи показ цифрового вольтметра.
Приклад 1.11. Наприклад, URN = 12.62 мВ та опір резистора RN = 1 Ом:
.
Згідно з (1.21), відносна похибка вимірювання має дві складові: похибку вимірювання напруги цифровим вольтметром ?Uv,гр та похибку опору резистора ?RN,гр.
Границі відносної похибки вимірювання струму в цьому випадку дорівнюють сумі границь складових похибки (1.22).
Нехай для вимірювання використаний цифровий вольтметр з UK = 100 мВ, границі відносної похибки якого визначаються за формулою:
.
Якщо границі відносної похибки резистора ?RN,гр = ±0.1%, то границі відносної похибки непрямого вимірювання струму:
.
Границі абсолютної похибки вимірювання струму:
.
Отже результат вимірювання:
.


4. ЗМІСТ ЗВІТУ
Мета роботи.
Завдання.
Розв’язок задачі.
Схеми експериментів.
Заповнені таблиці з підписом викладача.
Формули, за якими визначалися всі величини таблиці (в загальному вигляді та з підставленими числовими значеннями, але без проміжних).
Технічні (метрологічні) характеристики використаних засобів вимірювальної техніки.
Висновок.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Як вибрати границю вимірювання приладу?
Чим кількісно характеризується точність вимірювань?
Що таке абсолютна похибка вимірювання?
Що таке відносна похибка вимірювання?
Як визначають сталу шкали приладу?
Як визначають показ для багатограничних приладів?
Для якого з амперметрів з опором RА1 = 1 Ом і RА2 = 1.5 Ом методична похибка вимірювання струму менша?
Як визначають границі відносної та абсолютної похибок вимірювань за класом точності, показом, та границею вимірювання приладу?
Як заокруглюють числові значення похибок вимірювань?
Як записують результат вимірювання?
Запишіть вираз відносної похибки непрямого вимірювання струму.
ЛІТЕРАТУРА
Основи метрології та вимірювальної техніки: Підручник: У 2 т./ М. Дорожовець, В. Мотало, Б. Стадник, В. Василюк, Р. Борек, А. Ковальчик; За ред. Б. Стадника. – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2005. – Т. 2. Вимірювальна техніка. – 656 с.
Метрологія та вимірювальна техніка: Підручник. Є.С. Поліщук, М.М. Дорожовець, В.О. Яцук та ін. /За ред. Є.С. Поліщука. Львів: Бескид Біт.– 2003.– 544 с.
Опрацювання результатів вимірювань: Навч. посібник/ Дорожовець М.М.– Львів: Вид. Національного університету "Львівська політехніка", 2007.– 624 с.
Таблиця 1.1
Вимірювання струму аналоговим амперметром
№
п/п
Орієнтовне значення струму, Іх
Відлік амперметра, NA
Стала шкали, CA
Показ амперметра, IA
Гранична відносна похибка, ?I,гр
Гранична абсолютна похибка, ?Ігр
Результат вимірювання, І
Методична похибка, ?Ім


А (мА)

А (мА)
А (мА)
%
А (мА)
А (мА)
%

1
2










Таблиця 1.2
Вимірювання напруги аналоговим вольтметром
№
п/п
Орієнтовне значення напруги, Ux
Відлік вольтметра, NV
Стала шкали, CV
Показ вольтметра, UВ
Гранична відносна похибка, ?U,гр
Гранична абсолютна похибка, ?Uгр
Результат вимірювання, U
Методична похибка, ?Uм


В (мВ)

В (мВ)
В (мВ)
%
В (мВ)
В (мВ)
%

1
2










Таблиця 1.3
Вимірювання напруги цифровим вольтметром
№
п/п
Орієнтовне значення напруги, Ux
Показ цифрового вольтметра, UЦВ
Гранична відносна похибка, ?Uцв,гр
Гранична абсолютна похибка, ?UЦВ,гр
Результат вимірювання, UЦВ
Методична похибка, ?UЦВ,м


В (мВ)
В (мВ)
%
В (мВ)
В (мВ)
%

1
2








Таблиця 1.4
Непряме (опосередковане) вимірювання струму за спадом напруги на резисторі
№
п/п
Орієнтовне значення струму, Іх
Номінальне значення опору RN
Допустима відносна похибка опору, ?RN,доп
Показ цифрового вольтметра, URN,ЦВ
Гранична відносна похибка вимірювання напруги, ?URN,цв,гр
Гранична відносна похибка вимірювання струму, ?IRN,гр
Гранична абсолютна похибка вимірювання струму, ?ІRN,гр
Результат вимірювання, ІRN


А (мА)
Ом
%
В (мВ)
%
%
А (мА)
А (мА)

1
2










Таблиця 1.5
Технічні (метрологічні) характеристики засобів вимірювальної техніки
№
п/п
Назва
Тип (система)
Межа вимірювання
Клас точності
Заводський номер
Рік виготовлення
Вхідний опір

1
2