3. Визначення розмірів зборів за використання природних ресурсів
Мета: Визначити розміри зборів за використання природних ресурсів підприємством, в межах лімітів та понад ліміти.
Вихідні дані:
Використання як пального таких речовин:
-перша речовина дизельне паливо - 342т.,
-друга речовина зріджений нафтовий газ - 642т.,
-третя речовина стиснений природній газ - 442т.
Забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами;
-перша речовина ангідрид сірчистий- 1420т. при ліміті 1670т.,
-друга речовина сірковуглець - 1142т. при ліміті 1150 т.,
-третя речовина фенол - 242т. при ліміті 120 т.
Скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти:
-перша речовина –нітрати 4,2т., при ліміті 4 т.,
-друга речовина –нітрити 4,2 т. при ліміті 1,5 т.,
-третя речовина –сульфати, 42т. при ліміті 75 т.
Підприємство розмістило на своїй території, згідно дозволу, відходи:
-відходи ІІ класу - 242т., при ліміті 245 т.,
-відходи ІІІ класу - 142т., при ліміті 150 т.,
-люмінесцентні лампи у кількості 642штук (дозвіл відсутній).
Кі=2,5; Кн=10; Кнас=1,2; Кф=1,25; Крб=2; Км=3; Ко=3;
Додаток 1
Норматив збору за забруднення навколишнього природного середовища
Методика розв’язання:
3.1. Методичні рекомендації щодо розрахунку загальної величини збору.
Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення НС України затверджена 24.05.93 р. Міністерством НПС України.
Збори розраховуються підприємствами самостійно на підставі отриманих лімітів та затверджених нормативів і сплачуються щоквартально за наростаючими з початку року показниками.
Екологічні платежі розподіляються таким чином:
- 10 % - на окремі рахунки фондів охорони НПС сільських, селищних, міських бюджетів;
- 25 % - на окремі рахунки фондів охорони НПС обласних бюджетів;
- 65 % - на окремий рахунок фонду охорони НПС Державного бюджету.
3.1.1. Збори за забруднення атмосфери.
3.1.1.1. Стаціонарні джерела забруднення.
Пвс = ?(Млі + Мпі х Кн) х Нбі х Кнас х Кф х Кі,
де: Пвс – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, грн.;
Млі – річний обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі – річний обсяг понадлімітного викиду і-ої забруднюючої речовини (фактичний викид мінус ліміт), т;
Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні викиди (10);
Нбі – норматив збору за викид 1 т забруднюючої речовини в атмосферу в межах ліміту, грн./т.
Кі – величина індексу споживчих цін (індекс інфляції) – 2,5.
Кнас – коригуючий коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (до 100 тис. – 1; 100,1 – 250 – 1,2; 250,1 – 500 – 1,35; 500,1 – 1000 – 1,55; понад 1000 – 1,80).
Кф – коригуючий коеф., що враховує народногосподарське значення населеного пункту (села і міста районного значення – 1, обласні центри і міста обласного значення – 1,25, курортні місця – 1,65);
3.1.1.2. Пересувні джерела забруднення.
Ппс = ?Мі х Нбі х Кнас х Кф х Кі,
де: Ппс – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами, грн.;
Мі – кількість використаного пального і-го виду, т;
Нбі – норматив збору за 1 т використаного і-го пального, грн.
3.1.2. Забруднення водних об’єктів.
Пс = ?(Млі + Мпі х Кн) Нбі х Крб х Кі.,
де: Ппс – сума зборів за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, грн.;
Млі – річний обсяг скиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі – річний обсяг понадлімітного скиду і-ої забруднюючої речовини (фактичний скид мінус ліміт), т;
Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди (10);
Нбі – норматив збору за скид 1 т забруднюючої речовини у водні об’єкти в межах ліміту, грн./т.
Крб – регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт (для басейнів Азовського і Чорного морів – 2, Дунаю, Дніпра (від Каховського гідровузла до Чорного моря), Сіверського Донця, Міуса, Кальміуса – 2,2; Дніпра (від кордону до Києва, Західного Бугу, Вісли, Десни – 2,5; Дністра, рік Криму – 2,8; Тиси, Пруту – 3,0).
3.1.3. Розміщення відходів.
Прв = ?(Млі + Мпі х Кн) Нбі х Км х Ко х Кі,
де: Млі – обсяг розміщення шкідливих відходів і-го виду в межах ліміту, т;
Мпі – обсяг розміщення понадлімітних шкідливих відходів і-го виду (фактичні обсяги розміщення шкідливих речовин за мінусом лімітів), т;
Нбі – норматив збору за розміщення 1 т відходів і-го виду в межах ліміту, в залежності від класу небезпеки відходів, грн./т.
Км – коригуючий коефіцієнт, що враховує розташування місця розміщення відходів (у межах населених пунктів чи на відстані менше 3 км від них – 3; за межами населених пунктів, не менше 3 км – 1);
Ко – коригуючий коефіцієнт, що враховує обладнання місця розміщення відходів (спеціально обладнані полігони, що цілком забезпечують охорону атмосфери, води і землі від забруднення – 1; смітники, що не забезпечують повного захисту середовища – 3).
Норматив збору для:
обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням – 83 грн. /одиницю;
люмінесцентних ламп – 1,5 грн. /одиницю.
Розв’язання:
3.1.1. Збори за забруднення атмосфери.
3.1.1.1. Стаціонарні джерела забруднення.
Ангідрид сірчистий= 1420* 190*2,5*1,2*1,25=1011750 (грн).
Сірковуглець= 396*1142*2,5*1,2*1,25=1695870 (грн).
Фенол= (120+122*10)*861*2,5*1,2*1,25=4326525 (грн).
Загалом=1011750+1695870+4326525=7034145 (грн).
В межах ліміту=1011750+1695870+387450=3095070 (грн).
Понад ліміту= 3939075 (грн).
3.1.1.2. Пересувні джерела забруднення.
Дизельне паливо= 342*11*2,5*1,2*1,25=14107,5 (грн).
Зріджений нафтовий газ= 642*14*2,5*1,2*1,25=33705 (грн).
Стиснений природній газ=442*7*2,5*1,2*1,25=11602,5 (грн).
Загалом=59415 (грн).
3.1.2. Забруднення водних об’єктів.
Нітрати = (4+0,2*10)*4*2*2,5=330 (грн).
Нітрити = (1,5+2,7*10)*100*2,5*2=87210 (грн).
Сульфати= 42*4*2,5*2=840 (грн).
Загалом=330+87210+840=88380 (грн).
В межах ліміту=220+4590+840=5650 (грн).
Понад ліміт=110+82620=82730 (грн).
3.1.3. Розміщення відходів.
Відходи ІІ класу= 242*7*3*3*2,5=38587,5 (грн).
Відходи ІІІ класу= 142*2*3*3*2,5=6390 (грн).
Люмінисцентні лампи= 10*1,5*642*3*3*2,5 =216675 (грн).
Загалом=261652,5 (грн).
В межах ліміту=38587,5+6390=44977,5 (грн).
Понад ліміт=216675 (грн).
Таблиця 3.1. Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища
Таблиця 3.2. Зведена таблиця суми зборів
4. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО
ВАРІАНТА ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ
Мета: Вибрати та економічно обґрунтувати природоохоронний захід, який дасть змогу скоротити викиди забруднюючих речовин та зменшити збитки підприємства від сплати зборів за понад лімітні викиди
Вихідні дані:
Таблиця 4.1. Вихідні дані
Ен=0,12; Тj=12 міс.; Тс=1185 (грн); Фн=2017 (год); К =0,9; Пе=0,77 (грн/кВт);
Рв=0,15(кг/год); Т =3212 (год); ?=0,9; Цпм =0,5 (грн/кг);
Методика розв’язання:
4.1. Методичні рекомендації щодо економічного обґрунтування оптимального варіанта природоохоронних заходів.
При виборі із кількох варіантів найкращого рішення показником порівняльної економічної ефективності є мінімум приведених витрат:
С + Ен х К > min;
де: С - поточні річні витрати на обслуговування і утримання фондів природоохоронного значення;
К – капітальні вкладення на впровадження ПОЗ;
Ен – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень. (0,12).
Розрахунки порівняльної економічної ефективності необхідно провести для базового варіанта та двох запропонованих. Сукупні приведені витрати визначаються через капіталовкладення в природоохоронні об'єкти чи устаткування (К), експлуатаційні (поточні) витрати по їх утриманню (С) та залишковий збиток після впровадження природоохоронних заходів (Зб)
ПЗ = C+Ен* К+Зб > min
де: ПЗ - приведені річні витрати на природоохоронні заходи, грн.;
Величина експлуатаційних витрат на утримання та обслуговування природоохоронних об'єктів обраховується за формулою:
С = Аj+ Pj + ЗПj + Селj + ПМj +Мj+ HВj + Iнj,
де: Аj - амортизаційні відрахування для j-того варіанта заходів, грн.;
Pj -затрати на ремонт для j-того варіанта заходів, грн.;
ЗПj - затрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу для j-того варіанту заходів, грн.;
Селj - витрати на електроенергію для роботи природоохоронного обладнання для j-того варіанта заходів, грн.;
ПМj - витрати на паливно-мастильні матеріали для j-того варіанта заходів, грн.;
Мj - вартість матеріалів, реагентів та напівфабрикатів для j-того варіанта заходів, грн.;
НВj - накладні витрати для j-того варіанта заходів, грн.;
Інj - інші витрати для j-того варіанта заходів, грн.
Виходячи з величини середньорічної вартості фондів природоохоронного призначення і відповідних норм відрахувань, визначаються амортизаційні відрахування та затрати на ремонт.
Величина середньорічної вартості основних фондів природоохоронного призначення приймається 85% від величини капітальних вкладень природоохоронного призначення.
Для визначення затрат на заробітну плату експлуатаційного персоналу використовуємо залежність
ЗПj = Чj * Тj * Тс+Дз,
де: Чj - чисельність експлуатаційного персоналу для j-того варіанта заходів чол.;
Тj - тривалість роботи протягом року, міс (Тj = 12 міс);
Тс - посадовий оклад або середня тарифна ставка на місяць (Тс = 1185 грн).
Дз – державні збори, грн..
Витрати на електроенергію, що споживається технічними засобами на природоохоронних спорудах, розраховуються за залежністю
Сел. = Фн* М * К * Пе,
де: Фн - номінальний річний фонд роботи обладнання, год,
М - встановлена потужність обладнання, кВт,
К - коефіцієнт використання потужності обладнання (К=0,9),
Пе - вартість електроенергії (0,77 грн/кВт).
Витрати на паливно-мастильні матеріали залежать від сумарної потужності необхідних механізмів і розраховуються
ПМ = М * Рв * Т * ? * Цпм ,
де: М - сумарна потужність механізмів, кВт (залежить від вибраного варіанта);
Рв - питомі витрати пального на 1 кВт потужності (0,15кг/год),
Т - тривалісті роботи механізмів на рік, год
? - ККД двигуна (0,9),
Цпм - вартість паливно-мастильних матеріалів, (0,5 грн/кг).
Накладні витрати приймаються в розмірі 20% від фонду заробітної плати.
Витрати на матеріали, реагенти та напівфабрикати умовно приймаємо у розмірі 60% від суми витрат на електроенергію та паливно-мастильні матеріали, інші витрати становлять 1% суми всіх попередніх статей витрат.
Обрахунок величини залишкових збитків після проведення запропонованих заходів пов'язаний з проведенням складних розрахунків упереджених збитків. За спрощеною схемою приймаємо, що перший варіант забезпечує зниження величини збитків порівняно з базовим на 63%, а другий - на 68%.
Порівняльний економічний ефект від впровадження обраного оптимального варіанта визначають через приведені затрати:
Е = ПЗj - ПЗmin
де: Е - порівняльний економічний ефект від впровадження обраного оптимального варіанта, тис. грн,
Розв’язання:
Обрахуємо суму державних зборів, і результати зведемо в таблицю 4.2.
Таблиця 4.2. Сума державних зборів
ПФ0=16*12*1185*0,32=72806,4 (грн..),
ПФ1=18*12*1185*0,32=81907,2 (грн..),
ПФ2=19*12*1185*0,32=86457,6 (грн..),
Соц.страх0=16*12*1185*0,014=3185,28 (грн..),
Соц.страх1=18*12*1185*0,014=3583,44 (грн..),
Соц.страх2=19*12*1185*0,014=3782,52 (грн..),
Безробіття0=16*12*1185*0,016=3640,32 (грн..),
Безробіття1=18*12*1185*0,016=4095,36 (грн..),
Безробіття2=19*12*1185*0,016=4322,88 (грн..),
ТвП0=16*12*1185*0,025=5688 (грн..),
ТвП1=18*12*1185*0,025=6399 (грн..),
ТвП2=19*12*1185*0,025=6754,5 (грн..),
Обрахуємо показники витрат на електроенергію, паливно-мастильні матеріали та затрат на заробітну плату, результати зведемо в таблицю 4.3.
Таблиця 4.3. Показники витрат на електроенергію, ПМ та заробітну плату
Обрахуємо необхідні статті витрат для визначення експлуатаційних витрат, результати зведемо в таблицю 4.4.
Таблиця 4.4. Статті експлуатаційних витрат
Aj0= 9640700*0,056=539879,2 (грн..),
Aj1= 9895700*0,05=494785 (грн..),
Aj2= 9938200*0,052=516786,4 (грн..),
Pj0=9640700*0,045=433066,5 (грн..),
Pj1=9895700*0,041=405026,7 (грн..),
Pj2=9938200*0,043=426611,6 (грн..),
Mj0=(65476,62+436107,7)*0,6=300950,6 (грн..),
Mj1=(68728,77+461267,7)*0,6=317997,9 (грн..),
Mj2=(70896,87+433312,1)*0,6=302525,4 (грн..),
HBj0=312840*0,2=62568 (грн..),
HBj1=351945*0,2=70389 (грн..),
HBj2=371497,5 *0,2=74299,5 (грн..),
Зб0=4238480 (грн..),
Зб1=4238480-(4238480*0,63)= 1568238 (грн..),
Зб2=4238480-(4238480*0,68)= 1356314 (грн..),
Обрахуємо показники експлуатаційних витрат, приведені річні витрати на природоохоронні заходи та оберемо оптимальний варіант природоохоронних заходів, результати зведемо в таблиці 4.5.
Таблиця 4.5. Показники експлуатаційних витрат, приведених річних витрат та варіанти природоохоронних заходів.
С0=539879,2+433831,5+300950,6+62568+21516,54+65476,62+436107,7+312840=2173170 (грн..),
С1=494785+405723,7+317997,9+70389+21708,37+68728,77+461267,7+351945=2192545 (грн..),
С2=516786,4+427342,6+302525,4+74299,5+21966,6+70896,87+433312,1+371497,5=2218627 (грн..),
ПЗ0=2173170+(0,12*11342*1000)+4238480= 7772690 (грн..),
ПЗ1=2192545+(0,12*11642*1000)+1568238=5157823 (грн..),
ПЗ2=2218627+(0,12*11692*1000)+1356314=4977981 (грн..),
Е0=7772690-4977981=2794710 (грн..),
Е1=5157823-4977981=179842,5 (грн..),
Е2=4977981-4977981=0 (грн..),
Результати розрахунків подамо в табличній формі (табл..4.6.).
Таблиця 4.6. Щорічні витрати на експлуатацію і утримання фондів природоохоронного призначення
Розрахунок основних економічних показників впровадження природоохоронних заходів зводимо в таблицю 4.7.
Таблиця 4.7. Основні економічні показники впровадження природоохоронних заходів
5. ЕКОЛОГО – ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ
ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ
Мета: Визначити еколого-економічну ефективність здійснення обраного природоохоронного заходу
Вихідні дані:
Пл=30 (км2); Щ=42 чол./км2; ЗП = 60 (грн/день); Д=7 (діб); Рз0=2,4; Рз1=1,9; В1=42 (ц); В2=47,04 (ц); Ен=0,12;
Методика розв’язання:
5.1. Методичні рекомендації щодо розрахунку загальної величини збору.
Загальна ефективність природоохоронних заходів визначається для виявлення економічної результативності природоохоронних заходів шляхом порівняння економічних результатів з витратами, які необхідні для їх здійснення.
Оскільки визначення ефективності затрат природоохоронного призначення пов'язано із розміром ефекту, то необхідно визначити величину ефекту внаслідок проведення водоохоронних заходів.
Повний економічний ефект впровадження цих заходів включає:
- ефект від зниження захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживання забрудненої води;
- ефект від збільшення обсягів продукції рибного господарства;
- ефект від скорочення затрат на додаткову очистку забрудненої води споживачами.
5.1.1. Економічний ефект від зниження захворюваності населення
Економічний ефект від зниження захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживання забрудненої води визначається як сума ефектів від:
- скорочення додаткових затрат на лікування населення від хвороб, викликаних забрудненням води;
- зменшення суми виплат із фонду соціального страхування;
- відвертання втрат чистої продукції за час хвороби працівників, зайнятих в матеріальному виробництві.
Езах = Елік + Есоц + Ечп,
Виплати з фонду соціального страхування визначають виходячи з суми на додаткову оплату листків непрацездатності та розраховують за залежністю
Есоц = Пл * Щ * ЗП * (Д * Рз - Д),
де: Пл- площа регіону, км2 (приймається 30 км2);
Щ- щільність населення, чол./км2(42);
ЗП - середньоденна заробітна плата одного працюючого, грн. (ЗП = 60 грн/день);
Д - кількість днів невиходу на роботу по хворобі за звичайних умов, дні (7 діб);
Рз - ріст захворюваності із-за забруднення води, раз (до впровадження заходів приймається 2,4 рази, після впровадження заходів приймається 1,9 рази).
5.1.2. Економічний ефект від попередження втрат рибної продукціїзниження захворюваності населення
Ефект від попередження втрат рибної продукції та відтворення рибних популяцій і росту виловів риби до рівня, який передував забрудненню річки, визначається за формулою:
Ер = В2*(Ц-С2) - В1*(Ц-С1) ,
де: В1, В2 - середні щорічні вилови риби до і після проведення заходів, ц. Величину щорічного вилову риби до проведення заходів приймають згідно з варіантом 42 центнера. Після проведення заходів обсяги щорічного вилову риби зросли на 12%.
Ц - оптова ціна одиниці продукції (в середньому) - 11,20 грн/кг, Цінностні коефіцієнта рибної продукції наступні: лящ, щука - 1,50; окунь, карась - 1,35; плотва - 0,90;
С1, С2 - собівартість одиниці продукції до і після проведення заходів, в середньому - 5,25 грн./кг. до і після проведення заходів.
5.1.3. Економічний ефект від додаткової очистки забрудненої води.
Величина ефекту від зменшення затрат на додаткову очистку забрудненої води визначається як:
Ев = (С1- С2)*Ор ,
де: С1, С2 - середня собівартість річної очистки води різкими споживачами до і після водоохоронних заходів, грн/м3. Приймається відповідно С1 = 0,9+0,42?? грн/м3, С2 = 0,3+0,42?? грн/м3.
Ор - обсяги річного водоспоживання, 110200 м3.
Ев=(1,32-0,72)*110200=66120 (грн.)
5.2. Загальна економічна ефективність водоохоронних заходів.
Загальна економічна ефективність затрат на водоохоронні заходи визначається відношенням повного річного економічного ефекту до суми поточних і одноразових витрат, приведених до одного року
Е EMBED Equation.3 ,
де: Сп - поточні експлуатаційні витрати на водоохоронні заходи (приймається 36% від загальної величини експлуатаційних витрат);
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень 0,12.
Кв - капітальні вкладення на природоохоронні заходи, приймаються у розмірі 40% від загальної величини капітальних вкладень
Розв’язання:
5.1.1. Економічний ефект від зниження захворюваності населення
Есоц0=30*42*60*(7*2,4-7)= 740880 (грн..)
Есоц1=30*42*60*(7*1,9-7)= 476280 (грн..)
Витрати на лікування населення і на попередження втрат чистої продукції приймається згідно питомої витрат вказаних в таблиці 5.1.
Розрахунок ефекту від зниження захворювання населення проводиться в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1. Розрахунок ефекту від зниження захворюваності населення
5.1.2. Економічний ефект від попередження втрат рибної продукціїзниження захворюваності населення
Ер1=4704*(11,2*1,5-5,25)-4200*(11,2*1,5-5,25)= 12340,94 (грн.)
Ер2=4704*(11,2*1,35-5,25)-4200*(11,2*1,35-5,25)= 10545,89 (грн..)
Ер1=4704*(11,2*0,9-5,25)-4200*(11,2*0,9-5,25)= 5160,75 (грн..)
Разом=12340,94+10545,89+5160,75=28047,6 (грн..)
5.1.3. Економічний ефект від додаткової очистки забрудненої води.
Е=(1323000+28047,6+66120)/( 186044,4 +0,12*4676800)=1,81
