Розділ І В розрахунковій роботі розрахунки, що пов’язані з такою господарською ситуацією: створюється нове промислове підприємство у формі господарського товариства. Слід прийняти кваліфіковане рішення стосовно економічної доцільності розпочинати такий бізнес. Обґрунтування потреби підприємства в основному капіталі. Основні фонди (основний капітал) – частина виробничих фондів підприємства, що має речову форму засобів праці – машини, обладнання, устаткування, споруди, будівлі, приміщення, складські приміщення. Вони багаторазово беруть участь у виробничих циклах, що періодично повторюються. Також вони поділяються на активну та пасивну частину. Мал. 1:1 Структура основних фондів.
Потреба підприємства в ОВФ визначається, виходячи з обставин: ( банківський кредит – доступний; ( процентна ставка – помірна; ( за результатами маркетингових досліджень гарантованим обсяг продажу продукції. Потреба підприємства в ОВФ характеризується в таблиці 1. Табл. 1 Потреба підприємства в основному капіталі № п\п
Види ОВФ
Кількість, шт
Вартість, грн. Заг. первісна вартість, грн.
1 1:1 1:2 Пасивна частина ОВФ - будівля офісу - будівля цеху
1 1
80616 9481,2
80616 9481,2
2 2:1 2:2 2:3 2:4 Активна частина ОВФ - обладнання А - обладнання Б - обладнання В - вир. госп. інвентар
52 32 24 1
628232 779755,2 787855,2 1650
12180 24216 32556 1650
Разом 112 2287590 160699
Діаграма 1:1 Потреба підприємства в основному капіталі.
Як бачимо з діаграми, потреба підприємства активній частині ОВФ набагато більша ніж у пасивній. У відсотковому значенні витрати на активну частину ОВФ складають 96,06% від усіх витрат на основний капітал, а витрати на пасивну частину складають 3,94 % від загальних витрат на основний капітал. Потреба підприємства в обладнанні. Потреба підприємства в обладнанні визначається, виходячи з виробничої програми підприємства. Виробнича програма підприємства – максимальний обсяг робіт та послуг, що може виробляти підприємство при ефективному та раціональному використанні власних виробничих ресурсів з врахуванням обсягів ринкового попиту на продукцію підприємства. Кількість обладнання кожного виду визначається за формулою: Q*tн ПАБВ =______________ tгод. tгод. = t дн *к зм * tзм , де ПАБВ – кількість обладнання кожного виду на підприємстві, шт. Q = 2160 шт. - обсяг виробництва продукції за рік згідно затвердженої виробничої програми. tн – норма затрат машинного часу на роботу обладнання кожного виду на одиницю продукції. tнА = 31,2 маш/год. tнБ = 19,2 маш/год. tнВ = 14,4 маш/год. tгод. – тривалість роботи одиниці обладнання, год. t дн =162,5 дня - тривалість роботи одиниці обладнання, дні (виходячи з балансу робочого часу у розрахунку на одиницю обладнання). к зм =0,99 - коефіцієнт змінності роботи обладнання. tзм =8 - нормативна тривалість зміни. Кількість обладнання виду А становить: 2160*31,2 ПА= _________________ = 52,4 8*0,99*162,5 Кількість обладнання виду Б становить: 2160*19,2 ПБ= _________________ = 32,2 8*0,99*162,5 Кількість обладнання виду В становить: 2160*14,4 ПВ= _________________ = 24,2 8*0,99*162,5 Діаграма 1:2 Потреба підприємства у обладнанні виду А, Б. В.
Як бачимо, , у відсотковому співвідношенні з усіх типів обладнання підприємство потребує 50% обладнання виду А, 30% обладнання виду Б і 20% обладнання виду В. Плановий баланс робочого часу. Для визначення тривалості роботи одиниці обладнання, розробляється баланс робочого часу. Табл. 2 Плановий баланс робочого часу № п\п Назва показника Значення
1 Календарний фонд робочого часу 365 днів
2 Неробочі дні, всього вихідні - святкові 115 104 11
3 Номінальний фонд часу робот обладнання 250
4 Час перебування обладнання в ремонті, технічному обслуговуванні, очікуванні ремонту. 87,5
5 Планова тривалість роботи одиниці обладнання. 162,5
Час перебування обладнання в ремонті ми визначаємо добуток номінального фонду і різниці між одиницею та коефіцієнтом технічної готовності. Планову тривалість роботи одиниці обладнання визначаємо як різницю між номінальним фондом робочого часу і часом перерубування в ремонті та очікуванні технічного обслуговування. Діаграма 1:3 Співвідношення робочих і неробочих днів.
Як бачимо з діаграми, робочі дні протягом року становлять 68,49% всього часу, а неробочі 31,51% протягом року. На мою думку необхідно скоротити тривалість неробочих днів, шляхом скорочення часу перебування обладнання в очікуванні ремонту та на технічному ремонті. Склад і структура основного капіталу. Табл.3 Склад і структура основного капіталу підприємства на момент створення № п\п Назва складових основного капіталу Вартість, грн. Структурні показники
1 1:1 1:2 ОВФ, всього Активна частина Пасивна частина 2295940 2205842 90097,2 49,9 48 2
Як бачимо з діаграми, найбільші затрати йдуть на ОВФ, а саме на основну частину (48% від усік коштів). Найменші затрати йдуть на нематеріальні активи, а саме на одержання ліцензії (0,01% від усіх коштів). Затрати на основну частину у 4800 разів перевищують затрати на ліцензію. Розділ ІІ Визначення та обґрунтування планової річної величини амортизаційних відрахувань. Амортизація основних фондів і нематеріальних активів – це поступове віднесення витрат на їх придбання, встановлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань. Підприємство використовує 2 методи нарахування амортизації на повне відновлення. По пасивній частині ОВФ – рівномірний метод. По активній частині ОВФ – рівноприскорений метод з коефіцієнтом збільшення амортизаційних норм відрахування. Табл. 4 Визначення планової річної величини амортизаційних відрахувань. № п.\п.
Види ОВФ Норма амортизаційних відрахувань, % Збільшуючий коефіцієнт амортизації Загальна вартість ОВФ, грн. Річна сума відрахувань на повне відновлення, грн
