міністерство НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ Кафедра обліку і аналізу БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА на тему : БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ІЗ ОПЛАТИ ПРАЦІ. ( на матеріалах Кривчицького психоневрологічного інтернату ) АНОТАЦІЯ Бакалаврська робота виконана на тему “Бухгалтерський облік розрахунків із оплати праці “ на матеріалах Кривчицького психоневрологічного інтернату . Метою бакалаврської роботи є дослідження , організації та ведення обліку заробітної плати, та ознайомлення з нормативно – законодавчими актами, що регулюють ці питання . У бакалаврській роботі розглядаються організація та розрахунки із оплати праці, а також складання та подання відповідної звітності. ANNOTATION This Bachelor work has been done on a topic “ Accounting Calculations From A Payment Work “ and is based on the materials of the Kryvchyck Psychiatric Neurologestic Centre. The aim of this work is to research, organize and conduct the calculations of the salary and learning of some normative Legislative acts that regulate these subjects. Organization and accounting calculations from a payment work are looked at in this Bachelor work and the compiling and presentation of the corresponding accounts as well.
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ 1.1. Економічний зміст по обліку оплати праці 1.2. Форми та системи оплати праці 1.3. Законодавчо – нормативне регулювання обліку оплати праці РОЗДІЛ2. ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВО ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КРИВЧИЦЬКОГО ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНОГО ІНТЕРНАТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ 2.1. Загальна характеристика діяльності Кривчицького психоневрологічного інтернату 2.2. Вплив особливостей діяльності Кривчицького психоневрологічного інтернату на організацію бухгалтерського обліку і формування облікової політики РОЗДІЛ3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ У КРИВЧИЦЬКОМУ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНОМУ ІНТЕРНАТІ 3.1. Порядок документального оформлення обліку заробітної плати на підприємстві 3.2. Аналітичний та синтетичний облік розрахунку з оплати праці ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ
В С Т У П Здійснення будь-якого господарського процесу обов’язково пов’язане із застосуванням праці та її оплатою. Праця – це цілеспрямована свідома діяльність людини в результаті якої утворюються споживчі вартості: продуктом праці є створення всіх матеріальних і духовних цінностей. Вона є необхідною складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеного матеріального та духовного блага виражається у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці. Заробітна плата — один з найважливіших засобів підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту. Це один з основних стимулів та мотиваторів праці. Сутність заробітної плати виявляється у функціях, які вона виконує в процесі суспільного відтворення. Найважливішими з них є такі: Відтворювальна функція полягає у забезпеченні працівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь. Стимулююча функція заробітної плати полягає у встановленні залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства. Регулююча, або ресурсно - розміщувальна функція заробітної плати полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон’юнктури. Соціальна функція заробітної плати відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між найманими працівниками і власниками засобів виробництва. Функція формування платоспроможного попиту населення. Її призначення – узгодження платоспроможного попиту, під яким розуміємо форму виявлення потреб, забезпечених грошовими коштами покупців, з одного боку, і виробництва споживчих товарів – з іншого. Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад, форми і системи оплати праці, преміювання. Облік праці і заробітної плати — одна з найважливіших і складних ділянок роботи, що потребує точних і оперативних даних, у яких відбиваються зміни чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат. Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі обліку на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників, підприємства, установ та організацій. Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством. Дуже важливо відображати економічно достовірну та обґрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміку показників про працю, нагляд за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві. На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати. Заробітна плата знаходиться в центрі уваги різних зацікавлених сторін – найманих працівників, власників, пенсійного фонду, податкових органів, профспілок, державних структур. Для кожної із сторін значення заробітної плати оцінюється по-різному, але повільність нарахування та утримання зачіпає інтереси всіх.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ Економічний зміст по обліку оплати праці
Основним нормативно – правовим документом, який визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати є Закон України “ Про оплату праці “№108/95-ВР від 24. 03. 1995 року. В умовах переходу України до ринкової економіки і водночас в умовах економічної кризи , спаду виробництва, звільнення з виробництв значної кількості працівників відбуваються значні зміни в організації праці та її оплати. На кожному підприємстві в Україні має бути реальна і достовірна інформація про нарахування заробітної плати. Таку інформацію повинен забезпечити бухгалтерський облік. Відповідно до статі 1 Закону України “Про оплату праці “ заробітна плата –це винагорода обчислена як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - діловий якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Як правова категорія заробітна плата є грошовою винагородою , яка виплачується працівнику за працю у встановленому сторонами трудового договору розмірі і в межах, визначених законодавством, соціально – партнерськими угодами, колективним і трудовим договорами . Структурно заробітна плата складається з трьох частин: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Відповідно на підприємстві встановлюються фонди оплати праці. Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу, відповідно до встановлених норм праці ( норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робочих та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановленні норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбаченні чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До фонду додаткової заробітної плати входять: - надбавки та доплати до тарифних ставок і окладів у розмірах передбачених законодавством ; - премії працівникам за виробничі результати, винагороди за вислугу років; - оплата праці працівників, які не числяться в штаті підприємства, за виконання робіт відповідно до договорів цивільно – правового характеру (наприклад, за договорами підряду) ; - оплата основних та додаткових відпусток, компенсацій за невикористану відпустку ; - суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників у межах передбачених чинним законодавством. Інші заохочувальні та компенсаційні та інші виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші виплати , які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановленні зазначеними актами норми. Структура заробітної плати наведена ( рис. 1.1.) Інструкція №323, яка затверджена наказом Міністерства статистики України від 11.12.1995р. наводить такі виплати цієї групи : - Оплата простоїв не з вини працівника; - суми, що виплачуються працівникам, які знаходяться у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати; - надбавки та доплати понад розміри, установлені законодавством; - винагороди за підсумками роботи за рік; - винагороди за вислугу років; - винагороди і премії за винаходи, раціоналізаторські пропозиції, за освоєння нової техніки та інші досягнення; - одноразові заохочення (наприклад, до ювілейних дат); - благодійна допомога; - суми наданих пільг працівникам. Інші виплати, що не входять до складу фонду оплати праці. До них належать: суми вихідної допомоги при звільненні; допомога за тимчасовою непрацездатністю; відшкодування заробітку та інших витрат у разі заподіяного каліцтва або іншого ушкодження здоров'я працівника; витрати на підготовку та перепідготовку кадрів; витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв); суми матеріальної допомоги підприємства на поховання; компенсація працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту; інші виплати. Не включаються до фонду оплати праці доходи (дивіденди, відсотки) від акцій і внесків у майно підприємства працівників, які є членами акціонерних товариств і знаходяться в їх обліковому складі. Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, отримані внаслідок їх господарської діяльності .Для установ і організацій, які фінансуються з бюджету – це кошти, що виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу отриманого внаслідок господарської діяльності , а також з інших джерел. Правильна організація оплати праці, дотримання справедливих пропорцій, співвідношень, обліку розмірів заробітної плати з умовами і результатами праці служать могутнім чинником стимулювання продуктивності праці, зацікавленості працівника в підвищені результативності та якості роботи. Найбільш питому вагу становить оплата праці і є одним із найважливіших напрямків соціально – економічної політики держави і має охоплювати всі верстви населення, сприяти зростанню реальних доходів працюючого та непрацюючого населення. Проведений аналіз дозволяє сформулювати ще одну функцію заробітної плати – соціальну. Вплив зарплати на кість робочої сили здійснюється не тільки безпосередньо, зарплата має великий і опосередкований вплив на розвиток соціальних процесів. Адже саме від заробітної плати здійснюються відрахування – страхові внески до різних соціальних фондів, формуються податки. Таким чином, зарплата багато в чому зумовлює рівень охорони здоров’я, соціального забезпечення, освіти, підготовки кадрів. Потрібно визначити, що заробітна плата є провідним інструментом соціальної політики. Вона зумовлює рівень соціальності суспільства, здатності держави підтримувати рівень якості життя соціуму загалом і кожної людини окремо . Законом України “ Про оплату праці “ передбачаються дві сфери регулювання заробітної плати : державному і договірному рівнях. Державний рівень заробітної плати полягає у законодавчому регулюванні оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, а також інших державних норм та гарантій. Мінімальна заробітна плата – один з важливих соціальних стандартів, який застосовується в усіх державах світу. Згідно зі ст. 3 Закону “ Про оплату праці” мінімальна зарплата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту некваліфіковану працю, нижче якою не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці. До складу мінімальної зарплати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна зарплата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання. Розмір зарплати визначається з урахуванням : - вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників у міру стабілізації та розвитку економіки країни ; - загального рівня середньої зарплати; - продуктивності праці; - продуктивності праці; - рівня зайнятості та інших економічних умов. Мінімальна заробітна плата встановлюється в розмірі не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості з розрахунку на працездатну особу (ст. 9 Закону “ Про оплату праці”). Ця норма ведена в дію з1 квітня 1997р., однак реально не виконується. На сьогоднішній день мінімальна зарплата становить 350,00 гривень. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило один раз на рік під час затвердження Державного бюджету України ( ст. 10 Закону України “ Про оплату праці”). Разом з тим Законом України від 24. 12. 1997 р. було передбачено, що розмір заробітної плати переглядається щоквартально разом з уточненням показників Державного бюджету України. Держава також здійснює регулювання інших норм і гарантій в оплаті праці. До таких норм належать оплата праці за роботу в по надурочний час, в святкові не робочі й вихідні дні, в нічний час, за час простою, який стався не звини працівника. До гарантій для працівників належать оплата щорічних відпусток, за час виконання державних обов’язків для переведених працівників за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу та ін. Дотримання цих державних норм і гарантій є обов’язковим для підприємств і організацій всіх форм власності та видів господарювання . Оплата праці працівників бюджетних установ і організацій здійснюється на основі законодавчих та інших нормативних правових актів України, соціально – партнерських угод, колективних договорів в межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних фондів. Зокрема постановами Кабінету Міністрів України “ Про упорядкування умов оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери” від 29. 05. 1996р. №565 і №1458 від 02.12.1996р. затверджені схеми посадових окладів керівних працівників, фахівців, службовців, працівників установ і організацій освіти, науки, охорони здоров’я та ін., які фінансуються з бюджету. Договірне регулювання оплати праці здійснюється на основі системи соціально – партнерських угод, які укладаються на державному галузевому регіональному і виробничому рівнях згідно із Законом України “ Про колективні договори і угоди “ . Головним принципом при цьому є недопущення погіршення положення працівників шляхом зниження гарантій, передбачених угодою більш високого рівня або законодавством. Організація оплати праці являє собою систему організаційно – правових засобів, спрямованих на встановлення змісту і порядку введення системи оплати праці, тарифної системи, нормування праці, відрядних розцінок, преміювання, інших заохочувальних виплат, індексації зарплати у зв’язку порушенням термінів її виплати. Всі норми з оплати праці в рамках своєї компетенції підприємства встановлюють в колективному договорі. У колективному договорі з урахуванням норм і гарантій передбачених законодавством і угодами встановлюються такі умови в сфері оплати праці працівників конкретного підприємства: - визначаються фонди оплати праці ; - системи оплати праці ; - норми праці й грошові розцінки ; - тарифні сітки ; - розмір тарифної ставки I-го розряду, що перевищує розмір встановлений нормами більш високого рівня ; - схеми посадових окладів ; - надбавки та доплати ; - премії ; - компенсаційні і гарантійні виплати. Згідно з ст.26 Закону України “ Про підприємства в Україні” підприємство здійснює, крім виробничої діяльності, також і діяльність соціальну. Якщо колективний договір на підприємстві не укладений, власник зобов’язаний погодити всі питання щодо встановлення умов праці з профспілковим органом, який представляє інтереси більшості працівників. 1.2. Форми та системи оплати праці Тарифна система є основою правового регулювання оплати праці , яка являє собою систему державних нормативів, що встановлюють вихідні розміри оплати праці. За допомогою тарифної системи здійснюється диференціація оплати праці залежно від складності, ступеня шкідливості, важкості, інтенсивності, суспільної значущості праці й кваліфікації працівника. Основними елементами тарифної системи є : тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, тарифно – кваліфікаційні характеристики. Постановою Кабінету міністрів України “ Про єдині тарифні умови оплати робітників і службовців за загальними професіями і посадами “ були затверджені тарифні умови, які були рекомендовані сторонами Генеральної тарифної угоди як предмет колективних переговорів. Вони були затверджені тарифною угодою 1993р. Згідно з даним актом розмір тарифної ставки (окладу) I- тарифного розряду визначається на рівні встановленого державою мінімального розміру заробітної плати . Тарифна сітка – схема, за допомогою якої здійснюється співвідношення в оплаті праці працівників залежно від складності роботи та їх кваліфікації, тобто забезпечується більш висока оплата праці за більш складну роботу. Тарифна сітка складається з розрядів, тарифних коефіцієнтів і груп тарифних коефіцієнтів. Тарифний розряд – це показник ступеня складності роботи, що виконується і рівня кваліфікації працівника. За допомогою тарифної сітки встановлюється співвідношення тарифних ставок між розрядами. Тарифні ставки (оклади) інших більш високих розрядів і груп визначаються множенням тарифної ставки I – розряду та тарифних коефіцієнтів. Тарифно – кваліфікаційні довідники (ТКД) являють собою систематизовані переліки робіт і професій, що використовуються на виробництві ТКД є елементом тарифної системи і виконують роль своєрідного зразка еталона професійних вимог за різними посадами і роботами. З 1 січня 1996р. був введений в дію Класифікатор професій ДК 003 –95, затверджений наказом Держстандарту України від 27.07.1995р.№257; затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України від 22.10.1996р.№441 Класифікатор України “ Класифікація видів економічної діяльності ДК 07, 11, 16, 57,25,61,05,35 Довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників ; випуск 01 Довідника “ Професій працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності “. Вимоги за конкретною посадою, роботою знаходять свою конкретизацію в трудовому договорі, в посадовій інструкції. Яка затверджується керівником. Під системою оплати праці розуміється спосіб обчислення розмірів винагороди, належної виплати працівникам відповідно до витрат праці, а в ряді випадків і до її результатів. Практика виробила дві основні системи, які застосовуються як в “чистому” вигляді, так і з різними модифікаціями , - пасову і відрядну системи оплати праці . При по часовій системі розмір заробітної плати визначається залежно від тривалості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника. Відрядна система передбачає визначення заробітку залежно від фактичного виробітку продукції належної якості . По часова система може мати три підвиди: погодинна, поденна, помісячна. Праця оплачується за фактично відпрацьований час : години, дні, місяць. При щомісячній оплаті розмір окладу не залежить від кількості робочих днів у місяці. Відрядна система також має декілька різновидів . Пряма відрядна – заробіток підраховується шляхом множення відрядної розцінки на кількість придатної продукції. Непряма відрядна застосовується для допоміжних робітників, розмір зарплати залежить від результатів праці працівників основного виробництва, яке обслуговують допоміжні працівники. Відрядно - прогресивна це оплата за продукцію у межах норми, проводиться за незмінними розцінками, а за продукцію понад норму – за прогресивно зростаючими розцінками. Форми та системи оплати праці ( рис. 2.1.)
Рис. 2.1. Форми та системи оплати праці Відрядна система може бути індивідуальною або колективною, залежно від способу організації праці. Індивідуальна відрядна система застосовується на виробничій діяльності, де забезпечений чіткий облік праці окремих працівників. Колективно відрядна встановлюється за загальними результатами праці бригади. При цьому розподіл заробітку проводиться із застосуванням коефіцієнта трудової участі КТУ. На підприємствах приймаються локальні положення про КТУ встановлюються конкретні показники, порядок обчислення заробітку. Враховується також і кваліфікація працівника. Розмір заробітної плати не може бути нижчим встановленого розміру мінімальної зарплати. Є також така система як акордна оплата праці – винагорода за виконання комплексу робіт, остаточний розрахунок проводиться за акордним нарядом після прийняття всього обсягу робіт, про що складається акт. Зарубіжний досвід свідчить про переважне застосування пасової оплати праці в різних її модифікаціях. Головною умовою виплати зарплати є виконання повного обсягу робіт, розрахованого на основі прогресивних нормативів витрат праці . Виплата працівникам грошових сум понад основний заробіток з метою стимулювання результатів праці та їх заохочення є преміювання. За цільовим призначенням премії в рамках системи оплати праці поділяються на два види : премії за основні результати господарської діяльності і премії за поліпшення окремих сторін виробничої діяльності. Зниження або позбавлення премії проводиться за спеціальними підставами, а саме : за порушення виробничої, технологічної дисципліни, прогул, появу на роботі у нетверезому стані, розкрадання на роботі та ін. Гарантійні виплати – це суми, що зберігають працівнику заробітну плату за час, коли він з поважних причин, передбачених законом звільняється від виконання трудових обов’язків і за ним зберігається місце роботи. До гарантійних виплат належать: 1. Виплати працівникам за час виконання державних або громадських обов’язків (ст. 119 КЗ п П ) ; 2. Виплати при переїзді на роботу в іншу місцевість ( ст.120 КЗпП); 3. Виплати за час підвищення кваліфікації з відривом від виробництва (ст.122 КЗпП, постанова Кабінету Міністрів України від 28.06.1997р. №695 “Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва”); 4. Виплати донорам (ст.124 КЗпП ст.9 Закону України від 23.06.1995р.”Про донорство крові та її компонентів”), та ін. Гарантійні доплати – це суми, які виплачуються понад заробітну плату працівникові при скорочені робочого часу або переведені на іншу роботу у встановлених законом випадках. Ці виплати не є заробітною платою, але тісно пов’язані з нею: а) здійснюються з фонду оплати праці ; б) розмір їх як правило порівнюється з тими самими показниками , що і заробітна плата . Гарантійні доплати виплачуються працівникові у разі зниження заробітку. Компенсаційні виплати – це суми, які виплачуються працівникам понад оплати за працю для компенсації витрат пов’язаних з виконанням ними своїх трудових обов’язків, а також витрат у зв’язку з переїздом при прийнятті на роботу в іншу місцевість. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору . Розмір заробітної плати не може бути нижчим від мінімального. Відрахування із заробітної плати можуть проводитися тільки у випадках передбачених законом. Відповідно до ст. 36 Закону України “ Про оплату праці “ за порушення законодавства про оплату праці винні посадові особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності. 1.3.Законодавчо –нормативне регулювання обліку оплати праці Питанням праці і заробітної плати законодавство приділяє особливу увагу. Нижче наведені основні, на мою думку законодавчо – нормативні акти, що регулюють питання обліку оплати праці на підприємствах : - Кодекс законів про працю України прийнятий Законом УРСР від 10.12.71р. з подальшими змінами і доповненнями 1999р. №42-43 ст. 378.( далі КЗпП ). - Постанова Кабінету міністрів України про “Порядок обчислення середньої заробітної плати “№100 від 08.02.95р. із змінами та доповненнями (далі Постанова №100 ) - Закон України “ Про оплату праці “№108/95ВР від 24.03.95р. із змінами та доповненнями - Закон України “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України “ 1356-XIVвід 24.12.99р. опублікований в газеті “Урядовий кур’єр”№5 від 13.01.2000р. - Закон України “ Про відпустки “ №504/96 ВР від 15.11.96р. - Постанова Кабінету міністрів України про “ Про правила обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги з тимчасової непрацездатності “ №1658 від 19.10.98р. - Постанова Кабінету Міністрів України “ Про внесення змін і доповнень до порядку обчислення середньої заробітної плати “ №1398 від 30.07.99р. Основними документами з трудового законодавства є: - КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-УИІ, зі змінами і доповненнями. - Закон України «Про оплату праці» від 24.03.97 р. № 108/95-ВР, зі змінами і доповненнями. - Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР. - Закон України від 26.06.97 р. № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», зі змінами і доповненнями. - Закон України від 23.09.99 р. № 1105-ХІУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». - Закон України від 22.02.01 р. № 2272-ИІ «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». - Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.01 р. № 2240-ІП. - Закон України від 11.01.01 р. № 2213-Ш «Про розмір внесків на деякі види загальноосвітнього державного соціального страхування». - Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.00 р. № 1533-ІП. - Закон України «Про колективні договори та угоди», зі змінами і доповненнями. - Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-ХП, зі змінами і доповненнями. - Декрет № 13-92 — Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок із громадян», зі змінами і доповненнями. - Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, зі змінами і доповненнями. - Постанова КМУ від 26.09.01 р. № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням». - Постанова КМУ від 07.03.01 р. № 225 «Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу)), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів». - Постанова Кабінету Міністрів України від 18.05.98 р. № 697 «Про затвердження Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, і які не враховуються при обчисленні середньомісячної плати для нарахування пенсій». - Інструкція № 16-6 — Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.10.01 р. № 16-6. - Інструкція про порядок передачі страхувальником виконавчій дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань документів, що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 08.09.01 р. № 12. - Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.00 р. № 339. - Інструкція № 11 — Інструкція про порядок надходження, обліку і витрати коштів фонду соціального страхування України, затверджена постановою Правління Фонду соціального страхування України від 26.08.99 р. № 11. - Інструкція № 12 — Інструкція про прибутковий податок із громадян, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р. № 12, зі змінами і доповненнями. Інструкція № 323 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. № 323. Міжнародно – правове регулювання праці Відповідно до ст.9 Конституції України діючі міжнародні договори, згода на обов’язковість яких дана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором, в якому Україна бере участь , встановлені інші правила ніж ті, які містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору (ст.8-1КЗпП України) В Конституції і в Кодексі Законів про працю України закріплений принцип пріоритету міжнародно – правових норм перед нормами національного законодавства. Міжнародно правове регулювання праці – це встановлена міжнародними договорами система стандартів щодо регулювання праці, яку держави, що приєдналися до відповідного міжнародного договору, використовують в національному трудовому законодавстві. Суб’єктами міжнародно – правового регулювання праці є ООН та її спеціалізований орган – Міжнародна Організація Праці (МОП) Україна являється членом МОП з 1954р. вищий орган МОП є Міжнародна конференція праці , яка скликається щорічно і складається з делегатів усіх держав – членів МОП. Виконавчим органом МОП є Адміністративна рада, яка обирається на Міжнародній конференції праці й складається з 56 чоловік МОП приймає міжнародно – правові акти в сфері праці у таких напрямках : право на працю, заборона примусової праці, право на страйк, право на колективні договори, зайнятість і праце влаштування, умови праці, охорона праці, соціальна співпраця працівників і роботодавців, мирні засоби вирішення трудових конфліктів. Систематизовані конвекції і рекомендації МОП утворюють Міжнародний кодекс праці. Право на працю – одне із основних прав людини . Уперше це право було проголошене у Загальній декларації прав людини, ст.23 Декларації проголошує, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці й на захист від безробіття. Державна політика зайнятості має бути спрямована на створення умов для забезпечення роботою усіх, хто готовий приступити до роботи і шукає її. Забезпечити свободу вибору зайнятості з урахуванням рівня економічного розвитку країни. Основний принцип міжнародно – правового регулювання праці – рівність в здійсненні прав і свободи людини. В Україні діє прийнятий 01.03.1991р.Закон “Про зайнятість населення” , ст.3,4 і 5 якого містить основні принципи державної політики зайнятості населення., перелік державних гарантій права на вибір професії і виду діяльності та додаткової гарантії зайнятості для окремих категорій населення. Ряд конвенцій присвячений захисту трудових праву галузі умов і охорони праці. Так, Конвенція №47 про скорочення робочого часу до 40 годин у тиждень (1935р.) передбачає, що встановлення 40- годинного робочого тижня не тягне за собою якого б не було зменшення заробітної плати. У галузі регулювання заробітної плати найбільш важливими є Конвенції №131 про встановлення мінімальної заробітної плати (1970р.) “95 про охорону заробітної плати(1949р.) Отже, вплив зарплати на якість робочої сили здійснюється не тільки безпосередньо, а й опосередковано на розвиток соціальних процесів. Адже саме від заробітної плати здійснюються відрахування – страхові внески до різних соціальних фондів, формуються податки. Таким чином, зарплата багато в чому зумовлює рівень охорони здоров’я, соціального забезпечення, освіти, підготовки кадрів. Потрібно визначити, що заробітна плата є провідним інструментом соціальної політики. Вона зумовлює рівень соціальності суспільства, здатності держави підтримувати рівень якості життя соціуму загалом і кожної людини окремо. РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВО ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КРИВЧИЦЬКОГО ПСИХОНЕВРОЛГІЧНОГО ІНТЕРНАТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ 2.1. Загальна характеристика діяльності Кривчицького психоневрологічного інтернату Кривчицький психоневрологічний інтернат (надалі - Інтернат) єстаціонарною соціально-медичною установою, призначеною для постійногопроживання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребуютьстороннього догляду, побутового і медичного обслуговування. Психоневрологічний інтернат заснований на спільній власності територіальних громад області, управління якою здійснює Хмельницька обласна рада (надалі - Орган управління майном). При виконанні основних завдань Інтернат підпорядкований Головному управлінню праці та соціального захисту населення облдержадміністрації. У своїй діяльності Інтернат керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства праці та соціальної політики України, рішеннями сесій обласної ради, розпорядженнями голови обласної ради, іншими нормативне - правовими актами з питань, що регулюють діяльність інтернатних установ, а також цим Положенням. Інтернат є юридичною особою, має право відкривати рахунки в установах банків, укладати договори, угоди, набувати майнових та особистих прав, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському, третейському судах, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань перед партнерами і бюджетом. Інтернат має круглу печатку із своїм найменуванням, штампи, бланки інші реквізити, затверджені і зареєстровані у відповідному порядку. Інтернат має право, за погодженням з Органом управління майном, створювати в установленому порядку свої відділення, в тому числі з правом відкриття розрахункових і інших рахунків. Основним завданням Інтернату є забезпечення належних умов проживання психічно хворих громадян, які потребують належного стороннього догляду і допомоги. Мешканці Інтернату забезпечуються відповідно до встановлених норм: - житлом, одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвентарем та столовим посудом; - раціональним чотириразовим харчуванням, у тому числі і дієтичним, з урахуванням віку і стану здоров'я осіб, що проживають в Інтернаті в межах натуральних норм харчування (проміжки часу між прийманням їжі не повинні бути більше ніж чотири години, останнє приймання їжі організовується за дві години до сну); - цілодобовим медичним обслуговуванням, консультативною допомогою, стаціонарним лікуванням на базі закріплених лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я; - слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування (крім моторизованих); - медикаментами та життєво необхідними ліками, відповідно до медичного висновку; - комунально-побутовим обслуговуванням (опалення, освітлення, радіофікація, тепло-, водопостачання, тощо ); - організацією працетерапії, культурно-масової та оздоровче - спортивної роботи з урахуванням стану здоров'я і віку тих, хто проживає в Інтернаті; - умовами, що сприяють адаптації психічно хворих громадян у новому середовищі. Інтернат зберігає, перевозить, придбає і знищує наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори в порядку, передбаченому чинним законодавством. До Інтернату приймаються на державне утримання психічно хворі особи, які досягли пенсійного віку, та інваліди І-ІІ груп з психоневрологічними захворюваннями, старші 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги та яким не протипоказане перебування в Інтернаті відповідно до медичних показань та протипоказань до прийому в інтернатну установу, незалежно від наявності батьків або родичів, зобов'язаних їх утримувати згідно вимог чинного законодавства. Психічно хворі особи, які мають особливі заслуги перед Україною, інваліди і учасники Великої Вітчизняної війни, а також члени сімей загиблих військовослужбовців та померлих інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до І, II, III категорій згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", приймаються до Інтернату в першочерговому порядку. Приймання до Інтернату здійснюється за путівкою, виданою Головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, виданою на підставі: - заяви особи, яка виявила бажання проживати в Інтернаті, або її опікуна (піклувальника) про приймання до інтернатної установи; - паспорта, або іншого документа, що засвідчує особу; - медичної картки; - довідки про розмір призначеної пенсії; - довідки про склад сім'ї за встановленою формою; - висновку лікарської комісії за участю лікаря - психіатра про можливість перебування у психоневрологічному інтернаті; - копії судового рішення про недієздатність чи часткову дієздатність осіб, що влаштовуються до Інтернату (для недієздатних осіб ); - довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності ( за наявністю). Особам, які проживають в Інтернаті, пенсія виплачується відповідно до чинного законодавства. Адміністрація Інтернату приймає на зберігання грошові суми, коштовності та цінні папери осіб, які проживають в Інтернаті. Адміністрація Інтернату виконує обов'язки піклувальника щодо підопічних, яким органами опіки чи піклування опікуни (піклувальники ) не призначені і які визнані судом недієздатними, одночасно вживає заходів щодо встановлення опіки чи піклування над тими підопічними, які того потребують. Якщо особи, які проживають в Інтернаті, потребують стаціонарної медичної допомоги, то вони направляються на лікування до відповідних лікувально-профілактичних закладів Міністерства охорони здоров'я України в установленому порядку. Переведення підопічних до інтернатної установи іншого типу може бути здійснено на підставі висновку лікарської комісії за участю лікаря -психіатра, клопотання адміністрації Інтернату, особистої заяви підопічного про переведення і путівки Головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації. Переведення підопічних до Інтернату іншого регіону здійснюється заузгодженням Головного управління праці та соціального захисту населенняоблдержадміністрації за наявності висновку лікаря Інтернату про те, що змінакліматичних умов не сприятиме погіршенню стану здоров'я. Тимчасове вибуття підопічних з Інтернату за особистою заявою або заявою опікунів (піклувальників) дозволяється за погодженням з адміністрацією на термін не більше двох місяців календарного року з урахуванням висновку лікаря про можливість виїзду та за наявності письмового зобов'язання родичів або інших осіб, які згодні їх прийняти і забезпечити догляд. Якщо підопічні тимчасово вибувають з Інтернату на лікування до відповідних лікувально-профілактичних закладів або за власним бажанням, вони наказом по Інтернату знімаються з харчування, але залишаються у списках мешканців і пенсія їм за період відсутності виплачується в повному розмірі. Витрати, пов'язані з поїздкою до родичів або до інших осіб, Інтернатом не компенсуються. Відрахування підопічного з Інтернату здійснюється з дозволу Головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації: - за письмовою згодою дітей, родичів, опікунів чи піклувальників про можливість утримувати підопічного і забезпечувати за ним догляд та за довідкою про наявність у них житлової площі. Під час відрахування з Інтернату підопічному видаються закріплений за ним одяг, білизна і взуття за сезоном, документи, власні речі і цінності (ощадна книжка, акції, цінні папери та інше), які зберігалися в Інтернаті, а також довідка із зазначенням терміну перебування в даній установі. Майно Інтернату є комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і закріплене за Інтернатом на праві оперативного управління. Майно Інтернату становлять основні фонди, оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Інтернату. Інтернат користується закріпленим за ним майном на свій розсуд, розпоряджається за згодою Органу управління майном в порядку, визначеному чинним законодавством та Положенням. Джерелами формування майна Інтернату є майно, передане йому Органом управління майном, майно придбане на підставах, не заборонених законом, капітальні вкладення і дотації з бюджетів, безоплатні або благодійні внески, а також інші джерела, не заборонені законодавством України. Інтернат не має права без згоди Органу управління майном передавати належне йому майно в безоплатне користування або оренду. Збитки, завдані Інтернату внаслідок виконання рішень органівдержавної влади чи органів місцевого самоврядування, підлягають відшкодуваннязазначеними органами добровільно або за рішенням суду.
2.2. Вплив особливостей діяльності Кривчицького психоневрогічного інтернату на організацію бухгалтерського обліку і формування облікової політики Інтернат фінансується з обласного бюджету, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки в банківських установах. Для виконання поставлених завдань за Інтернатом закріплено на праві оперативного управління майно в вигляді будинків, споруд, обладнання, яке є спільною власністю територіальних громад області. Інтернат користується наданим майном і звітує щодо ефективності його використання перед Органом управління майном двічі на рік. Фінансово-господарська діяльність Інтернату здійснюється відповідно до єдиного кошторису доходів і видатків, штатного розпису, які затверджуються Головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації та погоджуються Хмельницькою обласною радою. Економічні і виробничі відносини Інтернату з підприємствами і організаціями всіх форм власності здійснюються на підставі договорів. Планування, облік, калькуляція собівартості продукції, яка виробляється у виробничих структурах Інтернату, здійснюється відповідно до чинного законодавства. Стимулювання праці працівників Інтернату здійснюється згідно зПоложенням про преміювання, розробленим керівництвом Інтернату запогодженням з профспілковим комітетом Інтернату, яке погоджується Головнимуправлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації вмежах фонду заробітної плати зазначеної установи. Інтернат для розвитку матеріально-технічної бази, благоустрою, культурно-виховної роботи може використовувати допомогу підприємств, організацій, релігійних конфесій, благодійних об'єднань та громадян. Очолює Інтернат директор, який призначається на посаду і звільняється з посади Органом управління майном і є підзвітним цьому органові. Призначення на посаду здійснюється за погодженням з Головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації. Директор працює на контрактній основі. Директор Інтернату та його працівники несуть персональну відповідальність за збереження життя та здоров'я підопічних. Формування і ведення особової справи здійснюється особою, відповідальною за збереження і ведення особової справи підопічного, яка призначається наказом директора Інтернату. Паспорт та інші особисті документи підопічних за їх бажанням з метою збереження можуть додатково міститися в особовій справі; вони заносяться до опису і видаються на руки підопічному при його відрахуванні з інтернату та на його (опікуна, піклувальника) першу вимогу. В особовій справі можуть накопичуватися дані про підопічного, які відображають його поведінку, листування стосовно його особи та інші дані. При переїзді підопічного до іншої інтернатної установи особова оправа разом із витягом з історії хвороби пересилаються поштою на нове місце проживання. Оригінал історії хвороби (медична справа) пересиланню не піддягає. Контроль за якістю соціальне -побутового і медичного обслуговування психічно хворих громадян, які проживають в Інтернаті, додержанням санітарко -протиепідемічного режиму та надання спеціалізованої медичної допомоги здійснюють Головне управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації спільно з органами охорони здоров'я в установленому законодавством порядку, Перевірка роботи і ревізія фінансово - господарської діяльності Інтернату проводиться Органом управління майном, Головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації та іншими спеціально уповноваженими органами відповідно до діючого законодавства України Припинення діяльності Інтернату відбувається шляхом його ліквідації або реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення). Реорганізація Інтернату відбувається за рішенням Органу управління майном чи за рішенням суду згідно вимог чинного законодавства. При цьому вся сукупність прав та обов'язків Інтернату переходить до правонаступників. Інтернат ліквідується : -за рішенням Органу управління майном за поданням Головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, погодженим з Міністерством праці та соціальної політики України; у випадках визнання його банкрутом з власної вини, прийняття рішення суду про заборону діяльності Підприємства через невиконання умов, встановлених законодавством згідно рішення суду, яким визнані недійсні установчі документи і рішення про створення Підприємства, а також на інших підставах передбачених законодавчими актами України. Бухгалтерський облік у інтернаті має певні особливості так як інтернат створений з метою забезпечення виконання функцій держави, і виступає не лише як контроль за виконання кошторису доходіві видатків та засіб реєстрації господарських факторів , а й джерелом інформації для прийняття рішень. Кривчицький психоневрологічний інтернат є бюджетною не прибутковою установою, фінансування, матеріально – технічне забезпечення інтернату здійснюється за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету відповідно до затвердженого кошторису доходів і видатків. (Додаток А). Свою діяльність інтернат здійснює відповідно до Положення “ Про Кривчицький психоневрологічний інтернат” Згідно затвердженого штатного розпису установі числиться 87 штатних одиниць, які утримуються за рахунок загального фонду. Основну чисельність працюючих медперсонал та молодший медичний персонал.(Додаток Б). Бухгалтерський облік і звітність у Кривчицькому психоневрологічному інтернаті ведуться відповідно до єдиних методологічних основ і порядку , установленими Законом України « Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».На підприємстві бухгалтерський облік здійснюється відділом “Бухгалтерія”, який складається з трьох чоловік: головний бухгалтер, бухгалтер 1 категорії, оператор комп’ютерного набору. Підприємство самостійно вибирає форму бухгалтерського обліку виходячи з потреб свого виробництва і керування. Початковим етапом бухгалтерського обліку є суцільне документування всіх господарських операцій шляхом складання визначених матеріальних носіїв первинної облікової інформації . Працівники відділу виконують свої обов’язки відповідно посадових інструкцій, затверджених директором інтернату на кожного працівника. Так головний бухгалтер інтернату здійснює контроль за належним виконанням покладених завдань на працівників відділу, суворим дотриманням законодавства, норм бухгалтерського обліку. Здійснює контроль за надходження та виконання коштів установи. На підставі планів та завдань розробляє бюджетні запити на майбутній бюджетний рік та на підставі доведених асигнувань складає кошторис доходів і видатків на поточний бюджетний рік і в разі потреби вносить зміни до нього. Головному бухгалтеру організації забороняється приймати до виконання й оформлення документи по операціях , що суперечать законодавству і порушують договірну і фінансову дисципліну. Бухгалтер 2 категорії проводить розрахунки з нарахування та утримання з заробітної плати працівників. Складає місячну звітність до Пенсійного фонду та квартальну звітність до фондів соціального страхування. Також веде кількісно – сумовий облік по рахунках 232 “Продукти харчування” і 235 “Паливно мастильні матеріали та вугілля” . Доходи і видатки інтернат здійснює на підставі Кошторису, який підписується директором і головним бухгалтером інтернату та затверджуються начальником Головного управління праці та соціального захисту населення у Хмельницькій області. Відповідно до затвердженого кошторису на 2004 рік у Кривчицькому психоневрологічному інтернаті передбачено асигнування по КЕКВ-1111 “Заробітна плата” на суму 304,8 тис.грн. Кошти, які надійшли протягом року були повністю використані. На 2005 рік кошторисом доходів і видатків було затверджено фонд заробітної плати в сумі 484,9 тис.грн. Який повністю був використаний. Порівнюючи фонд заробітної плати у Кривчицькому психоневрологічному інтернаті ми бачимо, що оплата праці у 2004 році набагато була меншою ніж у 2005році. У 2005 році заробітна плата більша на 59% ніж у 2004 році (Табл.2.1)
Табл.. 2.1. Фонд заробітної плати Працюючий персонал Фонд заробітної плати т.грн.
2004 рік 2005 рік
Лікарський персонал 4,0 3,6
Середній медичний персонал 29,8 47,6
Молодший медичний персонал 143,6 236,7
Спеціалісти 26,3 52,5
Інші працюючі 101,1 144,0
Всього : 304,8 484,4
Отже, Кривчицький психоневрологічний інтернат має некомерційний характер, для якого отримання прибутку не є метою діяльності.Основною метою є соціальне самозабезпечення громадян, які проживають у інтернаті. Бухгалтерський облік у інтернаті забезпечує виконання функцій держави. РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ У КРИВЧИЦЬКОМУ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНОМУ ІНТЕРНАТІ 3.1. Порядок документального оформлення обліку заробітної плати на підприємстві Особовий склад працівників обліковується з метою одержання даних щодо чисельності зайнятого персоналу, аналізу забезпеченості підприємства працівниками на різних ділянках, прийняття управлінських рішень щодо необхідності найму, звільнення чи перестановки кадрів, аналізу плинності кадрів, рівня заробітної плати, одержання інших показників. Облік чисельності організується оперативно і повинен забезпечити точне відображення кількості працюючих за звітний період, їх середньоспискову чисельність. Загальна кількість працівників називається обліковою кількістю працюючих. Облік змін в обліковому складі здійснюється відділом кадрів. Приймання на роботу нових працівників оформляється відділом кадрів наказом (розпорядженням) про прийом на роботу типової форми. У разі першого оформлення на роботу на кожного працівника у відділі кадрів заповнюють трудову книжку, куди потім вносять всі зміни, пов'язані з місцем роботи, посадою і т.п. Трудова книжка зберігається у відділі кадрів до звільнення або виходу на пенсію. На підставі наказу (розпорядження) про прийом на роботу відділ кадрів робить запис у трудовій книжці, заповнює особисту картку працівника, вносить його прізвище до табеля обліку відпрацьованого часу. За кожним працівником закріплюється табельний номер. Переведення на іншу роботу, переміщення на іншу посаду оформляється наказом (розпорядженням). У разі звільнення видається наказ (розпорядження) про припинення трудового договору, на підставі якого бухгалтерією проводиться остаточний розрахунок; працівник виключається зі списків працюючих на підприємстві та з табеля. У разі надання основної або додаткової відпусток складається «Записка про надання відпустки», що служить підставою для розрахунку виплат за відпустку. На кожного робітника і службовця, прийнятого на постійну, тимчасову або сезонну роботу, у відділі кадрів заповнюється особиста картка. До облікового складу працівників підприємства мають включатися всі робітники та службовці, прийняті на постійну, сезонну і тимчасову роботу терміном на один день і більше, з дня зарахування їх на роботу. У залежності від терміну, на який оформляються працівники, вони можуть бути постійними, тимчасовими і сезонними. Постійні — без зазначення строку закінчення робіт; тимчасові — на строк не більше як два місяці, а також у разі заміщення відсутніх — до чотирьох місяців; сезонні — прийняті на роботи, що проводяться протягом визначеного періоду в залежності від природних та кліматичних умов, який, як правило, не перевищує шести місяців. У списках підприємства числяться не тільки фактично працюючі на даний день, але й відсутні на роботі з різних причин. Обліковий склад завжди більший за фактичний, бо в ньому фіксуються працівники, які знаходяться у відпустці, виконують державні обов'язки народних депутатів, хворі і т.п. Чисельність персоналу, фактично зайнятого щодня на виробництві, обліковується в табелях, у яких здійснюється й облік відпрацьованого часу .(Додаток В ). Облік відпрацьованого часу поєднується з контролем за явкою на роботу та виходом робітників та службовців з неї. Табельний облік ведеться за окремими структурними підрозділами підприємства та категоріями, які працюють, а потім узагальнюється в цілому за підприємством. Контроль за своєчасним початком і закінченням роботи, використанням часу протягом робочого дня здійснюють особи, на яких покладено цей обов'язок (найчастіше — керівники підрозділів), або за допомогою пропускної системи. Записи в табелі виконуються шляхом умовних оцінок всіх, хто з'явився на роботу, тих, хто не з'явився, а також запізнень, понаднормових годин, часу простоїв і т.п. На підставі відповідних документів (листків тимчасової непрацездатності, посвідчень про відрядження, відпускних записок, наказів і розпоряджень) обліковуються всі види відпусток, перерв, передбачених законом і зараховуваних у робочий час, виконання державних і суспільних обов'язків. Для цього застосовуються єдині буквені та цифрові умовні позначки або шифри. Найкращим є ведення табеля тільки шляхом реєстрації відхилень: днів неявок, запізнень, понаднормових годин, простоїв тощо. Поруч з умовною позначкою ставиться кількість днів і годин відхилення. На основі відхилень легко установити відпрацьований час. Дані табельного обліку використовуються насамперед для нарахування заробітної плати тим працівникам, праця яких оплачується за кількістю витраченого ними часу. Заробітна плата робітникам та службовцям виплачується згідно зі ст. 24 Закону України «Про оплату праці» регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором, та не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, у вигляді авансу за першу половину місяця й остаточного розрахунку за другу половину місяця. У тому випадку, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим чи неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір авансу визначається угодою адміністрації підприємства з профспілковою організацією під час укладання колективного договору. Мінімальний розмір авансу за умов встановлення на підприємстві дворазової виплати не може бути нижчим від тарифної ставки робітника за відпрацьований час. Якщо із заробітної плати працівника проводяться утримання (аліменти, адміністративні штрафи і т.п.), то розмір авансу може бути відповідно зменшений, щоб забезпечити рівномірну видачу коштів двічі на місяць і не допустити заборгованості за заробітною платою за працівником на кінець місяця. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому, проводиться в день звільнення. Якщо працівник у цей день не працював, виплати проводяться не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Кожному працівнику щомісяця видається на руки розрахунок заробітної плати (типова форма № П-52), у якому показуються суми за видами нарахувань і утримань. На кожного співробітника відкривається картка — особовий рахунок, де протягом року накопичуються всі дані з нарахувань та утримань. Ці картки є регістром аналітичного обліку, використовуються для підготовки звіту із заробітної плати 8ДР, для перерахунку прибуткового податку за минулий рік, для розрахунку середньої заробітної плати. Слід зазначити, що термін зберігання карток становить 70 років, тому оформленню та збереженню цих документів варто приділити особливу увагу. ( Додаток Д) Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами або працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні відпустки зі збереженням місця роботи і заробітної плати. Згідно КЗпП щорічна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований рік. Але так як на підприємстві працює різна категорія працівників, тривалість днів відпустки буде різна: - молодший медичний персонал і медичний персонал - 49 календарних днів; - решту працівників – 28 календарних днів. Розрахунок сум відпускних виплат працівникам здійснюється відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.0998р. Під час обчислення заробітної плати для нарахування оплати основних і додаткових відпусток використовується середня заробітна плата, виходячи з виплат за останні 12 місяців роботи, що передували наданню відпустки. Якщо працівник числиться на підприємстві менше року, його середню заробітну плату обчислюють, виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця, що наступає після дати оформлення на роботу, до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Розрахунок виплат за відпустку (або його компенсацію) проводиться таким чином. Сумарний заробіток співробітника, що враховується для розрахунку, за останні 12 місяців (або менший, фактично відпрацьований період) ділиться на кількість календарних днів за відповідні 12 місяців або за менший, фактично відпрацьований, час. При цьому слід враховувати, що число днів року зменшується на число святкових і неробочих днів. Законодавством передбачено 10 неробочих і святкових днів. Отриманий результат множимо на кількість календарних днів наданої відпустки.( Додаток Е). Якщо працівник, який звільняється, не використав належну йому щорічну і додаткову відпустку, то згідно зі ст. 24 Закону про відпустки в цьому разі власник або уповноважений ним орган виплачує такому працівнику грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей. Уразі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток і додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям. Для забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, у разі народження та поховання або для розрахунку виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також оплати перших п’яти днів хвороби за рахунок підприємства середній заробіток обчислюється, виходячи з останніх шести календарних місяців роботи (з 1-го по 1-е число), що передують події.(Додаток Ж ). Оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі проводиться за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за робочі дні, що припадають на дні тимчасової непрацездатності. Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого КМУ № 1266 від 26.09.2001 р., до складу виплат, які враховуються для розрахунку заробітної плати, включаються: - основна заробітна плата; - додаткова заробітна плата; - інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До складу виплат, на основі яких обчислюється середня заробітна плата, входять тільки ті виплати, які підлягають оподаткуванню з громадян (причому передбачені законодавством пільги не віднімаються) і з яких сплачувалися страхові внески до фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування. Нарахування виплат за лікарняними листками для оплати перших п’яти днів непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, для оплати лікарняного листка органами соціального страхування, страхових виплат внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, а також витрат, обумовлених народженням і похованням, проводиться за допомогою розрахунку середньоденного заробітку. У разі виплати допомоги з тимчасової непрацездатності середньоденний заробіток помножується на кількість робочих днів тимчасової непрацездатності. Середньоденний заробіток визначається шляхом ділення фактичної нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (окладу), з якої сплачувалися внески, на кількість відпрацьованих у розрахунковому періоді днів. Виходячи із середньоденного заробітку, визначається допомога за один день, у залежності від встановленого розміру допомоги, у відсотках до заробітку. Загальна сума допомоги визначається шляхом множення суми допомоги за один день на кількість робочих днів, пропущених у зв’язку з непрацездатністю. Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від загального виробничого стажу працівника. Працівникам виплачується: - 100% середньої заробітної плати – тим, хто має страховий стаж понад 8 років; - 80% середньої заробітної плати – особі, яка має страховий стаж 5-8 років; - 60% середньої з/плати особі, яка має страховий стаж до 5 років. Якщо працівник перед настанням тимчасової непрацездатності не мав заробітної плати протягом необхідних для розрахунку середнього заробітку шести місяців (наприклад, перебував у відпустці без збереження заробітної плати), то розрахунок допомоги роблять виходячи з установленої йому тарифної ставки, посадового окладу, що встановлені працівнику на момент настання страхового випадку. Якщо працівник відпрацював і сплачував страхові внески менше 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці, за які сплачені страхові внески. Бухгалтерський облік операцій, пов’язаних із призначенням та виплатою заробітної плати і допомоги по тимчасовій непрацездатності.(табл..3.1.) Табл.. 3.1. Зміст та відображення операцій у бухгалтерському обліку. Зміст господарської операції Дебет Кредит
Нараховано заробітну плату 801 661
- до Пенсійного фонду 801 651
- до ФСС з ТВП 801 652
- до Фонду на випадок безробіття 801 653
- до Фонду від нещ. випадк. і проф. захв 801 656
Нарах. допом. по тимч. непацезд. За рах. страхових внесків 652 661
- прибутковий податок 661 641
- збір до Пенсійного фонду 661 651
- внесок до ФСС з ТВП 661 652
- внесок до Фонду на вип. Безробіття 661 653
Перераховано прибутковий податок 641 311
- Пенсійного фонду 651 311
до ФСС з ТВП 652 311
- до Фонду на випадок безробіття 653 311
- до Фонду від нещ. вип.. і прф. Захвор. 654 311
Отримано грошові кошти до каси для виплати з/пл.. і допом. по тимч. непрац. 301 311
Виплачено з/пл.. і допом. по тимч. Непрацезд. 661 301
3.2. Аналітичний і синтетичний облік розрахунків з оплати праці Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» економічний елемент «Витрати на оплату праці» відображається в бухгалтерському обліку одночасно зі збільшенням зобов’язань, які зменшують власний капітал або призводять до зменшення активів. Розрахунки за заробітною платою ведуться за допомогою рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці». За кредитом рахунка відображаються нарахована заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, інші нарахування, за дебетом – виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами й інші утримання із сум оплати праці персоналу. Кредитове сальдо рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» показує заборгованість підприємства перед працівниками за заробітною платою. Залишки заборгованості за заробітною платою згідно з П(С)БО 2 «Баланс» відображаються в статті «Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці» на дату складання балансу. Нарахування заробітної плати є одночасно її розподілом за напрямами витрат, тобто за кореспондуючими рахунками синтетичного обліку, видами виробничих витрат діяльності підприємства. Для цього призначена зведена відомість розподілу заробітної плати за призначенням витрат на підставі згрупованих первинних документів з обліку праці та заробітної плати. Операції пов’язані з нарахуванням заробітної плати, та інші записи за кредитом рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» відображаються в журналах № 5. Дебетові обороти за рахунком 66 «Розрахунки з оплати праці» (видача заробітної плати, утримання з неї, депонування та інш.) відображаються в журналах № 1 – за рахунком 30 «Каса», за іншими операціями та інш. У найбільш узагальненому вигляді показники синтетичного обліку розрахунків з працівниками подані в Головній книзі, де відображаються щомісячні обороти за дебетом і кредитом рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці», а також заборгованість за цими розрахунками до кінця кожного місяця. Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, за видами виплат і утримань у розрахункових або розрахунково-платіжних відомостях. Зведені документи або розрахунково-платіжні відомості складають щомісяця по кожному цеху, допоміжній службі або відділу з групуванням прізвищ робітників і службовців у розрізі категорій працюючих. Відомість складається із чотирьох частин. У першій частині вказується прізвище, ім’я, по батькові кожного працівника і його посада, у другій – суми всіх видів нарахованої зарплати за її видами, в третій –утримання за їх видами, а четвертій – суми, які належать до виплати. Фонд оплати праці формується відповідно до затвердженого у встановленому порядку штатного розпису , який затверджується начальником головного управління .По Кривчицькому психоневрологічному інтернаті штатний розпис затверджено на 87 працюючих .Які розподілені по підрозділах : - адміністративно управлінський персонал ; - медичний та молодший медичний персонал; - обслуговуючий персонал столової і кухні. Система заробітної плати адміністративно – управлінського персоналу ґрунтується на встановленні схемного посадового окладу і надбавки 25%. Схемний посадовий оклад залежить від посади з врахуванням кваліфікаційної категорії. Медичному і молодшому медичному персоналу оплачується погодинна форма оплати раці. Їм ще доплачуються відпрацюванні нічні години та святкові. Нічні години вважаються з 22.00 год. по 6.00 год. ранку. Години нічної роботи оплачуються у 35% від посадового окладу. Робота у святкові дні оплачується у подвійному розмірі за відпрацьовані години. Заробітна плата є основною складовою бази обкладення соціальними внесками. Тож розглянемо докладно порядок нарахування та утримання кожного з передбачених законодавством внесків на прикладі Кривчицького психоневрологічного інтернату До цих внесків належать такі: 1.Внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; 2.Внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; 3.Внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; 4.Внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності. 1.Пенсійний фонд : Відповідно до чинного законодавства в частині пенсійного страхування виділяють дві категорії платників внеску на пенсійне страхування, а саме: - платники-роботодавці, які здійснюють так звані нарахування на заробітну плату своїх працівників: - платники – наймані працівники, із заробітної плати яких здійснюються так звані утримання. Ставку внеску на пенсійне страхування для виплат, здійснюваних роботодавцями, що виплачують дохід у вигляді заробітної плати, а також виплати винагород фізичними особами за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-трудового характеру встановлено в розмірі 31,8% об’єкта оподаткування і відображається у бухгалтерському обліку Дт-801 Кт- 651. Для найманих працівників, а також фізичних осіб, які виконують роботу на підприємствах за цивільно-правовими договорами, ставка внеску на пенсійне страхування становить 1% якщо заробітна плата не перевищує 150,00 грн. і 2% якщо розмір заробітної плати перевищує 150,01 грн. у бухгалтерському обліку відображається Дт-661 Кт- 651 Підприємства , які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за формою, передбаченою в додатку 23 до Інструкції № 21-1. Розрахунок подається платником незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності. (п.11.13 Інструкції № 21-1) . (Додаток З). Ставки внеску на пенсійне страхування по заробітній платі (Табл..3.2)
Табл.. 3.2. Ставки внеску на пенсійне страхування на заробітну плату працівників. Категорії платників Ставка внесків
Для нарахувань об’єктом для нарахування внесків є суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати основної та додаткової заробітної плати та інші виплати. 31,8%
Для утримань об’єктом внесків є суми доходу у вигляді заробітної плати , інших витрат і винагород, нарахованих ( виплачених) платнику згідно з умовами трудового або цивільно – правового договору, що включаються до складу загального оподаткованого доходу на підставі закону №889 1% ( за умови, що дохід не перевищує 150грн.) 2% (за умови, що дохід перевищує 150,00 грн.)
2. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності Згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ платниками внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, є підприємства та наймані працівники. У частині утримань об’єктом обкладення внеском на страхування з тимчасової непрацездатності є суми оплати праці, що включають основну й додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Ставка внеску на страхування з тимчасової непрацездатності відповідно до Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування « від 11.01.2001р. № 2213-ІІІ, зі змінами та доповненнями, становить 2,9% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. У бухгалтерському обліку відображається Дт- 801 Кт- 652 Для працівників ставка внеску на страхування з тимчасової непрацездатності становить: 0,5% до 483,00 грн. і від 483,01 грн.- 1,0% сукупного оподатковуваного доходу – для найманих працівників. У бухгалтерському обліку відображається Дт-661 Кт- 652 Звіт складається платниками внеску щокварталу у двох примірниках наростаючим підсумком із початку року за формою №4 – ФСС з ТВП, де зазначаються суми нарахованих та сплачених страхових внесків, а також суми, витрачені на виплату допомоги та здійснення інших заходів, фінансування яких провадиться за рахунок коштів Фонду.(Додаток К.) Для бухгалтерського обліку зазначених зборів згідно із Планом рахунків використовується рахунок 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням». 3.Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ, зі змінами та доповненнями, платниками внеску на страхування на випадок безробіття в частині нарахувань є підприємства, установи, організації, філії та представництва юридичних осіб, у частині утримань – працівники таких підприємств. Не є платниками страхових внесків особи, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття: - працюючі пенсіонери та особи, у яких згідно з чинним законодавством виникло право на пенсію; - іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Розмір внеску на випадок безробіття в частині нарахувань становить 1,3% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відображається у бухгалтерському обліку Дт-801 Кт- 653. Що ж до утримань, то ставка внеску на страхування на випадок безробіття для них становить 0,5% від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. У бухгалтерському обліку відображається Дт-661 Кт- 653. Згідно з п.5.6 Інструкції №339 страхові внески сплачуються один раз на місяць у день отримання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. Відповідно до Інструкції № 339 роботодавці щокварталу складають у двох примірниках Розрахункову відомість про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнодержавного соціального страхування України на випадок безробіття, один примірник якої подається до центру зайнятості за місцем реєстрації платника.(Додаток Н) Для бухгалтерського обліку внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Планом рахунків передбачено субрахунок 653 «Розрахунки за соціальним страхуванням на випадок безробіття». 4.Внесок на страхування від нещасного випадку: На відміну від розглянутих вище внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності сплачується виключно роботодавцями. Страхові тарифи для роботодавців, диференційовані за групами галузей економіки (видами робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлено в Законі України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001р. № 2272-ІІІ, зі змінами та доповненнями. Клас професійного ризику присвоюється підприємству згідно з його основним видом економічної діяльності. У Кривчицькому психоневрологічному інтернаті нарахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві становить – 0,2%. Відповідно до Інструкції № 12 роботодавці – юридичні особи – платники внеску на страхування від нещасного випадку щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування та перерахування страхових внесків і витрачання коштів Фонду, один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації страхувальника (Додаток С). Планом рахунків не передбачено окремого субрахунку для відображення розрахунків із Фондом соціального страхування від нещасного випадку. Тому підприємства можуть самі ввести відповідний субрахунок, до рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням» 5. Податок з доходів фізичних осіб З 01 січня 2004 року питання оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі заробітної плати, регулюються Законом № 889. Відповідно до п.п. 4.2.1 ст. 4 Закону №889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Для обкладення податком з доходів фізичних осіб заробітна плата зменшується на всі соціальні внески, що утримуються із заробітної плати: - внесок на пенсійне страхування; - внесок на страхування з тимчасової непрацездатності; - внесок на страхування на випадок безробіття. Це стосується заробітної плати, отриманої як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. З 2004 року особливістю оподаткування доходів фізичних осіб є те, що замість звичного для всіх неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.), застосовується податкова соціальна пільга, яка становить 176,00 грн. Право на застосування податкової соціальної пільги в установленому розмірі вимагає виконання певних умов. Так, згідно з п.п. 6.5.1. ст. 6 Закону № 889 податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податків як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо її розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. Наказом ДПАУ від 29.09.2003р. № 451 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ), а також Порядок його заповнення. Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Розмір податкової соціальної пільги для працівників Кривчицького психоневрологічного інтернату становить 176,00 грн. Також, що квартально подаємо у Головне Управління соціального захисту населення дані щодо кількості фактично зайнятих штатних посад (Додаток Т), в якій вказується кількість штатних одиниць та фонд заробітної плати . Синтетичний облік розрахунків по оплаті праці підприємства здійснюють на пасивному рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» за субрахунками: 661 «Розрахунки за заробітною платою», По кредиту субрахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» відображаються суми нарахованої основної і додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а по дебету - утримання із заробітної плати (прибуткового податку, збору до Пенсійного фонду, до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, за виконавчими листками та інші утримання), суми виплаченої заробітної плати і депонованої. Звідси в бухгалтерському обліку на суму нарахованої заробітної плати роблять запис по кредиту рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і дебету рахунків: 652 «По соціальному страхуванню» (на суму допомоги по соціальному страхуванню, нарахованої за рахунок коштів соціального страхування) та ін. Суми утримань із заробітної плати працівників підприємства відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки по заробітній платі» в кореспонденції з кредитом рахунків: 641 «Розрахунки за податками» (на суму утриманого прибуткового податку, що підлягає перерахуванню до бюджету); 651 «За пенсійним забезпеченням» (на суму утримані збору до Пенсійного фонду); 653 «За страхуванням на випадок безробіття» (на суму утримань збору до Фонду соціального страхування на випадок безробіття); 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (на суму утримань за виконавчими листками) та ін. Суми, виплачені з каси підприємства (заробітна плата премії, допомога по тимчасовій непрацездатності тощо належні працівникам), відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредиту рахунка 30 «Каса» Аналітичний облік розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті ведеться в картках - особових рахунках (ф. № П-54 і № П-54а), які містять утриманнях, виплаті. Ця інформація використовується для наступних розрахунків середньої заробітної плати (при оплаті відпусток, нарахуваннях допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо), видачі різного виду довідок. Аналітичний облік депонованої заробітної плати ведеться по кожній незатребуваній сумі безпосередньо в реєстрі або книзі обліку депонованої заробітної плати. Виплата такої заробітної плати оформляється видатковим касовим ордером. Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66 (Додаток Ф). Порівнюючи фонд заробітної плати працівників Кривчицького психоневрологічного інтернату за 2004р. і 2005р.ми бачимо на скільки зросла заробітна плата працівників у 2005році. Пропорційно більше утримується із заробітної плати та нараховується на фонди соціального страхування (Табл.3.2) Таблиця 3.2. Утримання та нарахування на заробітну плату за 2004р.- 2005р. Фонди соціального страхування 2004р. 2005р.
Внески на загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності: утримано 0,5-1 % нараховано 2,9%
1556,90 грн. 8741,34 грн.
4021,68 грн. 14062,43 грн.
Внески на загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття утримано 0,5% нараховано 1,6%
1136,07 грн. 5923,76 грн.
2103,45грн. 7758,58 грн.
Нараховано страхових внесків від нещасних випадків на виробництві-0,2%
Утримано податок з доходів фізичних осіб 29149,65 грн. 39658,62грн.
Згідно чинного законодавства підприємства чи організації зобов’язані складати і подавати звітність, пов’язану з нарахуванням і виплатою заробітної плати. Перелік форм звітності, які необхідно подавати Кривчицькому психоневрологічному інтернату: Звіт з праці (Форма № 1-ПВ); Звіт про використання робочого часу (Форма № 3-ПВ); Розрахунок суми страхових внесків на загально - обов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті (Додаток № 23); Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загально – обов’язкового соціального страхування України на випадок безробіття (Додаток 6 до пункту 6.7 Інструкції); Звіт про нараховані внески перерахування та витрати, пов’язані з загально-обов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (Ф4-ФСС з ТВП); Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (додаток 2); Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (Форма №7 м м.); Звіт про фінансові результати (Форма № 2 –м д); Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Ф № 1ДФ);
ВИСНОВОК
Питання нарахування заробітної плати, а також податкового і бухгалтерського обліку оплати праці займають особливе місце в роботі бухгалтерії кожного підприємства. Заробітна плата – це точка перетину інтересів багатьох: підприємства, працівника, податкової, фондів тощо. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати, якщо не як найважливіших. У зв’язку з цим важко переоцінити значення роботи бухгалтера, пов’язаної з обліком витрат на оплату праці. Вона, як правило, найбільш складна та трудомістка. Згідно з цим бухгалтерський облік на підприємстві повинен забезпечувати : точний розрахунок заробітної плати кожного робітника відповідно до кількості і якості витраченої праці, що діють формами і системами його оплати, правильний підрахунок утримань із заробітної плати; контроль за дисципліною праці, використанням часу і виконанням норм виробітки робітниками, своєчасним виявленням резервів подальшого росту продуктивності праці, витратою фонду заробітної плати (фонду споживання) і т.п.; правильне нарахування і розподіл по напрямках витрат відрахувань на соціальне страхування і відрахувань у Пенсійний фонд України. Перехід до ринкових відносин економіки України, у якій раніше панувала централізована система планування і керування, потребує переробки системи бухгалтерського обліку, звітності, контролю, аналізу, а також придбання фахових навичок і уміння робітників приймати правильні й ефективні управлінські рішення. Основою ефективної діяльності будь-якого суб'єкта господарювання виступає чітко налагоджена система урахування і контролю. Незалежно від форми власності фірмі необхідний бухгалтерський облік як основа, що підтверджує юридичну і фінансову обґрунтованість дій організації, її взаємодії з органами державного керування і правопорядку і дотримання встановлених норм і правил. Останнім часом законодавчі і нормативні документи, що регламентують оподатковування витрат на оплату праці, змінювалися досить часто і кардинально. У цих документах багато разів вносилися зміни і доповнення відповідними законами України, які стосувалися безпосередньо зміни бази оподатковування, наприклад, збір у Пенсійний фонд для підприємства (в цьому році змінився з 32,3% до 31,8%), збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців (з 1,9% до 1,3%), з січня 2004р. було впроваджено соціальну пільгу для обчислення прибуткового податку, тощо. Тому бухгалтеру важливо знати, як здійснювати оподаткування тієї або іншої виплати в даний час. Особлива увага приділена порядку проведення індексації заробітної плати, і виплати компенсації робітникам утрати частини заробітної плати в зв'язку з затримкою термінів її виплати. З метою виконання задач, що стоять перед обліком, на підприємстві обов’язково ведеться контроль: за чисельністю персоналу та використанням робочого часу; за правильністю документального оформлення виробки робочих та службовців; за своєчасним нарахуванням заробітної плати та допомог, а також їх видаванням; за своєчасним утриманням сум податків та перерахування їх до бюджету; планування звітів про працю. При виконанні бакалаврської роботи : - вивчили діючу практику обліку нарахування та виплат заробітної плати в бюджетній сфері та в Кривчицькому психоневрологічному інтернаті, зокрема; - ознайомилися з діючою в Україні нормативно-законодавчою базою, яка регулює облік оплату праці; - ознайомилися з порядком документального оформлення операцій з оплати праці; - розкрили поняття праці, форми суть та види заробітної плати; - розглянули порядок утримання із заробітної плати; - охарактеризували порядок оформлення розрахунків з працівниками та виплати заробітної плати; - розкрили особливості синтетичного та аналітичного обліку заробітної плати та пов’язаних з нею розрахунків; Загалом бухгалтерський облік тісно пов'язаний із багатьма категоріями економічних наук, і насамперед - із категоріями споживчого ринку - ціною, рентабельністю, прибутком, фінансовою усталеністю, ліквідністю. Бухгалтерський облік служить першоосновою ефективної господарської діяльності. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Ф.Ф.Бутинець Бухгалтерський облік у бюджетних установах,- ЖитомирП.П.”Рута”-2204. 2.Бутинець Ф.Ф.Теорія бухгалтерського обліку.- Житомир .: ЖІТІ2001.- 642с. 2. Бухгалтерський фінансовий облік,- за ред.д.е.н.проф..Ф.Ф. Бутинця.Житмир П.П.”Рута”2005. 3. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України, - Н.М.Ткаченко . Київ “А.С.К.” 2000. 4. В.К.Орлова , В.І.Савич, Л.А.Костецька та інш. “ Бухгалтерський облік”,- навчальний посібник Київ 2204. 5. Трудове право України : Підручник .За редакцією ..олотіної,Г.І.Чанишевої-2- ге вид. Київ: “ Знання “, 2001-293-341. 6. Кодекс Законів про працю України та інше Законодавство про працю, -Фірма “ Праця” К.1994. 7.Хом’як Р.Л. Бухгалтерський облік в Україні, - Львів: «Інтелект-Захід»,2003.– 820с. 8. Онищенко Т. Оплата труда. Налоговый и бухгалтерский учет, - Харьков: Фактор, 2001. – 225с. 9.Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за національними стандартами: Навчальний посібник. – Харків, 2002. – 295с. 10.Заробітна плата: нарахування та утримання // Податки та бухгалтерський облік. – 22 березня 2004. – (спецвипуск №6 (102)). – 56 с. 11.Облікова політика підприємства // Податки та бухгалтерський облік. – 26 січня 2004. – (спецвипуск №2 (98)). – 28с. 12.Щорічна відпустка: порядок надання та розрахунок // Податки та бухгалтерський облік: - 13 травня 2002. – (спецвипуск №9 (57)).– 40с 13.Допомога по тимчасовій непрацездатності // Податки та бухгалтерський облік: - 24 лютого 2003.–(спецвипуск №4 (76)). – 48с. 14.Облік торговельних операцій // Податки та бухгалтерський облік: - 13 серпня 2001. (спецвипуск №15 (39)). – 52с. 15.Все про бухгалтерський облік. – Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета. – 5 вересня 2005. № 81 (1114). – 32с. 16. Пироженко О. Формы оплаты труда, - Харьков: Фактор, 2002. – 68с. 17. Атамас П.Й.Основи бухгалтерського обліку .- К.: ЦНЛ, 2003.-105с. – 283с. 18. Настоящий бухучет. – Харков: Фактор, 2005р.- 1072с. 19. Павленко Н.Трудові відносини : запитання та відповіді .- 2-ге вид., перероб. і доп.- Харків : Фактор, 2002.- 140с. 20. Павленко Н.Організація праці та заробітна плата (практичний посібник).- 2 – ге вид. перероб. і доп .- У 2-х томах.Т.1.- Харків: Фактор, 2002.- 242с.
