Зміст Вступ ст. 1 Вихідні дані на проектування ст. 2 Класифікація механізмів безперервної дії ст. 3 Будова та принцип роботи заданої лінії, механізму ст. 4 Вибір конвейєра, та його характеристики ст. 5 Вимоги до електроприводів та схеми керування заданої лінії ст. 6 Аналіз типових схем керування заданої лінії (конвейєра) ст. 7 Вибір типової схеми керування заданої лінії (конвейєра) ст. 8 Розробка або внесення змін до прийнятої лінії (конвейєра) ст. 9 Розрахунок потужності головного двигуна та його вибір ст. 12 Розрахунок механічної характеристики прийнятого двигуна ст. 13 Визначення часу пуску конвейєра та часу його гальмування ст. 15 Розрахунок та вибір провідників живлення ст. 18 Розрахунок робочого освітлення конвеєра ст. 20 Розрахунок та вибір апаратів схеми (автоматів, пускачі, елементів схеми управління) ст. 21 Опис роботи схеми управління ст. 22 Характерні неполадки та способи їх усунення ст. 24 Техніка безпеки при обслуговуванні електрообладнання конвейєрної лінії ст. 25 Міроприємства по економії та збереженні енергетичних ресурсів ст. 26 Специфікація елементів ст. 28 Література ст. 29 Вступ Сучасний стан автоматизації та механізації механізмів безперервної дії Механізми безперервної дії широкого використання для переміщення вантажів або пасажирів у суворо визначеному напрямку і на обмежену відстань. Робочі органи цих механізмів приводяться в рух від електродвигунів безпосередньо або через механічні передачі, а у трубопровідному транспорті для створення підвищеного тиску використовуються компресори. Механізми безперервної дії широко використовуються на електромашинобудівельних заводах для між операційних переміщень в середині цехів, а також між цехами різних заготовок, деталей і складальних одиниць, видалення з робочих місць відходів з металообробних, подача сипучих матеріалів, транспортування готових електричних машин і т.д. До цих механізмів в першу чергу відносяться конвеєри різноманітних типів: стрічкові, підвісні, ріжкові і т.д. Для переміщення пасажирів використовують канатні дороги, ескалатори та багато кабельні ліфти. Канатні дороги використовуються в гірських місцевостях, також як вони менш чутливі снігових бурь, ожеледиць і дощам, чим інший транспорт, дуже скорочують шлях і створюють комфорт для місцевого населення, використовуються в спортивних і туристичних таборах, а також в місцях відпочинку. Канатні дороги все ширше використовуються для перевезення вантажів у вище сказаних природних умовах. Ескалатори та багато кабельні ліфти використовуються, як правило, для перевезення пасажирів в двох напрямках: перші - при масовому потоці пасажирів (станції метро, торгові центри і т.д.), другі – в адміністративних будинках при місткості кабіни до двох чоловік. Трубопровідний транспорт використовується для переміщення різноманітних тіл. Прикладом може бути кільце труб великого діаметру по яких стиснуте повітря, гонять вони – контейнери, перевозячи за рік біля 6 міл. тон вантажу і звільняючи таким чином велику кількість людей (біля 200 чоловік) і автомашин (27 – тонних біля 40). такі трубопроводи мають в середньому 30 км. протяжності. Для переміщення рідких вантажів чи газів по трубах використовуються високий тиск, що створюється компресорами станціями. В теперішній час проводяться роботи по встановленню безнапірних трубопроводів для транспортування вантажу, при використанні якого значно зменшується вартість самого трубопроводу, так і контейнерів для переміщення вантажу. 1. Вихідні дані на проектування: Продуктивність конвейєра.......................................................Q=150т/год. Швидкість руху стрічки...............................................................V=0,67м/с. Висота підйому...........................................................................H=5м. Довжина переміщення...............................................................L=100м. Діаметр ведучого барабана......................................................D=0,5м. Передаточне число редуктора..................................................і=40 К.К.Д. передачі...........................................................................=0,82 Ширина стрічки............................................................................E=0,7м. Кількість конвейєрів.....................................................................n=2шт. 2. Класифікація механізмів безперервної дії До групи механізмів безперервної дії відносять: 1. Конвеєри та ПТС. Конвеєри складаються з тягової та несучої частини з підтримуючими та направляючими елементами, барабанів або зірок, натяжного пристрою та рами. Комплекс механізмів і ємностей в системі єдиного технологічного процесу, що призначені для зберігання, транспортування та переробки матеріалів в потоці, утворюють поточно – транспортну систему. 2. Канатні дороги. Розрізняють два види канатних доріг: маятникові та кільцеві, що рухаються на зустріч один одному з одночасною зупинкою на кінцевих станціях і подальшим реверсуванням їх у зворотному напрямку. Другі – безперервно рухомі канати до яких приєднано вагони та пасажирські сидіння. Пасажирські поділяються на буксировочні та карусельні. 3. Ескалатори та багато кабіні ліфти використовуються, як правило, для перевезення пасажирів. Ескалатори – при масовому потоці пасажирів, інші в адміністративних будівлях при місткості кабін до двох чоловік. 4. Трубопровідний транспорт. Використовуються для переміщення різноманітних тіл. Для переміщення твердих тіл стиснуте повітря гонить по трубах використовується високий тиск, що створюється компресорними станціями. 3. Будова та принцип роботи заданої лінії, механізму. Конвеєрна стрічка – один з основних елементів конвеєра, який визначає надійність і безперебійність роботи. Конвеєрна стрічка виконуючи функції тягового і вантажонесучого органу, повинна: бути міцною на розрив; мати еластичність у поперечному напрямі; мати високий опір пробивання від падіння на неї матеріалів; бути вогнестійкою та мати хороше щеплення з приводним барабаном; Рамкоопори призначені для підтримання стрічки і надання їй необхідної форми: бути міцними, довговічними, мати малу масу і опір обертанню. Завантажуючий пристрій служить для: направлення вантажопотоку на стрічку, за визначення центрального ходу стрічки і зниження центрального ходу і зниження динамічного навантаження на стрічку від великих падаючих шматків. (для цього під стрічкою завантажую чого пристрою встановлюють амортизуючи ролики). Розвантажуючи пристрої можуть бути стаціонарними та рухомими з завантаженням на одну або на дві сторони. Принцип дії стрічкового конвеєра полягає в тому, що стрічка лежачим на ній вантажем, яка переміщується по стаціонарних рамкоопорах, одночасно являється вантажонесучим і тяговим органом. Завантаження стрічкових конвеєрів можливе по всій довжині конвеєрного става, але в місцях завантаження потрібне встановлення спеціальних завнтажуючих пристроїв, які протидіють розсипанню вантажу, забезпечують центральне завантаження стрічки і надають поступаючому вантажу швидкість, приблизно рівну швидкості руху стрічки. Розвантаження вантажу з цих конвеєрів також можливе у любому місці, але з використанням спеціальних розвантажуючих пристроїв різних конструкцій. 4. Вибір конвейєра та його характеристики. Згідно з вихідними даними на проектування приймаємо два конвеєра типу РТУ-150, що характеризується слідуючими даними: Продуктивність конвеєра Q=150[т/год] 2. Довжина конвейєра L=100[м] 3. Приймальна здатність – 6,5[м3/хв] 4. Допустимий кут нахилу – 95[град] 5. Ширина стрічки – 0,7[м.]
5. Вимоги до електроприводів та схеми керування заданої лінії. Так, як конвеєри працюють у важких умовах (на відкритому повітрі, у місцях з великою запиленістю, вологих і агресивних середовищах) і пускаються в хід при великих моментах навантаження, тому двигуни повинні мати закрите виконання і підвищений пусковий момент. До схеми керування конвеєрними лініями пред’являються технологічні і електромеханічні вимоги. Технологічні вимоги виконуються при наявності в схемах ПТС слідуючих умов: Пуск конвеєрів проводиться після подачі попереджувального сигналу, який знімається після закінчення пуску. Пуск конвеєрів проводиться в напрямку протилежному технологічному процесу. Зупинка будь – якого конвеєра повинна супроводжуватись автоматичною зупинкою всіх попередніх за технологічним процесом конвеєрів. Біля робочих конвеєрів встановлюють вимикачі для їх відключення при аваріях і непередбачених випадках. Дозуючі пристрої автоматично відключають конвеєри при зміні встановленого режиму подачі компонентів суміші. Можливість переходу на місцеве управління приводами окремих конвеєрів при ремонті, огляді чи регулюванні. Аварійне відключення привода конвеєра при обриві стрічки, зниженні її швидкості, завалі пренавантаженню пункту. Електротехнічні вимоги виконуються при наявності в схемі управління слідуючих блокувань і пристроїв: Контроль за наявністю напруги забезпечується нульовим захистом. Попередження замикання на землю проводів кіл управління, що може помилково вимикати спрацювання апаратів і включення конвеєрів. При коротких замиканнях в колі управління захисту повинні виключати само запуск конвеєрів. Для контролю роботи конвеєрів встановлюють датчики для фіксації руху, зупинки стрічки, її розриву і пробуксовки. 6. Аналіз типової схеми керування заданої лінії. Для управління конвеєрними лініями на даний момент застосовують слідуючи елементи керування. Релейно – контактні. Релейно – контактні, у яких застосовується безконтактні елементи (тиристори, інтегральні мікросхеми та інші). На базі спеціалізованих ЕОМ та мікропроцесорів – у стадії розробки експериментування. Типові релейно контактні схеми автоматизації конвеєрних ліній приведені у (Л4. ст. 200) Мал.. 5 -9 Електрична схема управління двигунами сумісно працюючих конвеєрів. (Л4. ст. 202) Мал. 5 – 10 Електрична схема управління двигунами узгоджено працюючих конвеєрів. Типові релейно – контактні схеми, у яких застосовуються безконтактні елементи інтегральні мікросхеми приведені у (Л5. ст. 79) Мал. 13. Принципова електрична схема пристрою контролю швидкості УКС. (Л6. ст. 122) Мал. 27. Електрична схема реле РС - 77. Вибір типової схеми керування заданої лінії (конвеєра). По (Л6. ст. 200 рис. 5.9) вибираємо типову схему керування двигунами конвеєрів. Конвеєри стрічкові. Конвеєри насипні які переміщають вантажі з правого бункеру в лівий. Дана схема керування забезпечує: захист від струму к.з. в силових колах та колах керування; нулеві захисти; захист від довгочасних перенавантажень двигунів, а також сигналізацію, яка вказує у якому стані при нормальних умовах експлуатації знаходяться двигуни (червона лампка вказує на те, що двигун працює, зелена лампка на те, що двигун зупинений). Загальна зупинка проводиться натисканням кнопками SB1, SB3.В схемі передбачений контроль за станом стрічки та іншим пошкодженням в стрічках. 8. Розробка або внесення змін до прийнятої схеми керування конвеєрною лінією. У вибрану типову схему керування конвеєрною лінією вводимо контроль за швидкістю руху стрічки. Реле швидкості типу РС – 67 разом з тахогенератор - ними датчиками УПДС використовується для контролю швидкості, пробуксовки чи поперечного прориву стрічки стрічкового конвеєра, а також для контролю руху одно ланкового скребкового конвеєра . При роботі із стрічковим конвеєром тумблер встановлюють у положення Л (рис 9.1). Для отримання витримок часу між пуском конвеєрів, в схему водять контакт контактора КМ. Схема реле при контролі швидкості і пробуксовці конвеєрів працює так: у вихідному положенні, конвеєр не працює, сигнал від датчика на контакти 1 – 2 не поступає, контакт КМ замкнутий і конденсатор С3 заряджений. Транзистор VT 3 розкритий струмом, що протікає по колу: „плюс” джерела живлення, контакт КМ , резистор R9, перехід база – емітер транзистора VT3, „мінус” джерела живлення. Від’ємний потенціал через емітер – колекторний перехід напругою транзистора VT3, подається на базу транзистора VT2, надійно закриваючи його. Закритий стан транзистора VT2 визначає закритий стан транзистора VT1 і відповідно відключений стан реле КР1. При ввімкнення конвеєра і після досягнення нормальної швидкості стрічки від даної швидкості через трансформатор TV2 і діодний міст VD7 – VD10 на базу транзистора VT2подається відкриваюча напруга від випрямляча VD7 – VD10. Але транзистор VT2 залишається у закритому стані, так, як на його базу на емітер – колекторний перехід VT3 подається негативна напруга, яка більша по абсолютній величині, ніж відкриваюча напруга. Одночасно з ввімкненням конвеєра розмикається контакт КМ і конденсатор С3 розряджається по колу: „плюс” конденсатор С3, резистор R9, перехід база –емітер транзистора VT3, „мінус” конденсатора С3, підтримуючи при цьому відкритим стан транзистора VT3 і створюючи витримку часу на включення ним швидкості. Після розряду конденсатора С3 транзистор VT3 закривається і на базі транзистора VT2 залишається тільки додатна відкриваюча напруга від датчика швидкості, що приводить до відкривання транзисторів VT2 і VT1, спрацюванню реле КР1 та КР2 і заряду конденсатора С2 по колу „плюс” джерела живлення, резистор R1, відкритий транзистор VT1, діод VD5, конденсатор С2, „мінус” джерела живлення. При зникненні сигналу від датчика конденсатор С2 розряджається по колу „плюс” конденсатора С2, діод МВ6, база – емітер перехід VT2 та VT1, обмотка реле КР2, міліомметр PmA, „мінус” конденсатора С2 і підтримуючи у відкритому стані транзистор VT1іVT2, створюючи витримку часу на відключення реле швидкості. Розряд конденсатора С2 також проходить по колу, що складається з постійного резистора R5 і змінного резистора R6, за допомогою якого регулюється витримка часу на відключення реле. Якщо в період роботи стрічкового конвеєра через пробуксовки стрічки відбувається зниження вхідного сигналу від датчика швидкості на 25% і більше, то завдяки не лінійності транзисторів VT1та VT2 проходить різне зниження струму в обмотці реле КР2 і воно відключається. При цьому відключається реле КР1, яке відключає контактор (пускач), що керує двигуном даного конвеєра. При натисканні на кнопку „Перевірка” на базу транзистора VT2 через резистор R7 подається сигнал, еквівалентний сигналу від датчика при зниженій швидкості стрічки стрічкового конвеєра на 25%. 9. Розрахунок потужності головного двигуна та його вибір. Визначаємо потужність головного двигуна стрічкового конвеєра за формулою: [10.1] де К=1,25 – коефіцієнт запасу; по (Л1. ст.220) Q=150m/год. – продуктивність конвеєра; =0,82 – К.К.Д. передачі; С=0,5 – розрахунковий коефіцієнт (Л1. ст.220) L=100м – довжина конвеєра; H=5м – висота підйому вантажу.
Частоту обертання вала двигуна визначаємо за формулою: [10.2] де V=0,67 м/с = швидкість руху стрічки; і=40 – передаточне число редуктора; R=0,25м – радіус ведучого барабану; П=3,14 – коефіцієнт, число П. По (Л3. ст.246) приймаємо асинхронний двигун з підвищеним пусковим моментом типу 4А225М4У3, який має слідуючи технічні дані: Потужність Р=55кВт; Частота обертання nnom=1430 об/хв.; n0=1500 об/хв. Напруга живлення Uс=380В; Іном=8,6 А. К.К.Д. двигуна =92,5%; =0,9
10. Розрахунок механічної характеристики прийнятого двигуна. Визначаємо номінальне ковзання двигуна [11.1] де n0=1500 об/хв. – оберти механічного поля статора; nnom=1430об/хв. – оберти ротора при номінальному навантаженні Визначаємо критичне ковзання на природній характеристиці: [11.2] де Визначаємо номінальний та максимальний обертові моменти двигуна. [11.3] [11.4] де Pnom=3,96[кВт] – потужність на вихідному валу двигуна. Розрахунок механічної характеристики виконаємо по спрощеній формулі Колосса. Надаючи різні значення ковзання, визначаємо відповідно обертовий момент. Результати обчислення заносимо у таблицю 11.1 [11.5] де 2 – кратність пускового моменту;
[11.6] де 1,6 – кратність мінімального моменту
[11.7] Таблиця. 11.1 S - 0 0,047 0,215 0,6 1,0
M
0 310,6 684,9 404,1 258,5
nнт об/хв. 1500 1430 1178 600 0
За даними таблиці будуємо механічну характеристику двигуна. Приймаємо масштаб: по (М) – 1см=10[] по (n) – 0,5см=100[об/хв] 1 n, об/хв 1500 1400
100 100 200 300 400 500 600 700 800 м, 11. Визначення часу пуску конвеєра та часу його гальмування. Визначаємо фактичну швидкість руху стрічки після вибору двигуна: [12.1] де: n=1430 [об/хв.] – оберти ротора при номінальному навантаженні. і=40 – передаточне число редуктора. R=0,25 [м] – діаметр ведучого барабана. Визначаємо час руху стрічки по переміщенню вантажу від завaнтажуючого бункеру до пересипу: [12.2] де : L=60[м] – довжина переміщення. Визначаємо вагу вантажу, який знаходиться на стрічці, при роботі конвеєра у номінальному режимі, для цього складаємо пропорцію: Q=150т/год – переміщається за 3600 [с] Gвант=X – переміщається за 106,9 [с] [12.3] Визначаємо тягове зусилля стрічки: [12.4] Визначаємо моменти інерції та махові моменти рухомих частин конвеєра: Момент інерції ротора двигуна Момент інерції вала та муфти Момент інерції барабана Визначаємо махові моменти системи: [12.5] [12.6] [12.7] Визначаємо приведений до валу двигуну маховий момент рухомих частин: [12.8] Визначаємо приведений момент інерції рухомих частин: [12.9] Для розрахунку часу пуску двигуна використаємо графо – аналітичний метод – метод кінцевих приростів. На механічній характеристиці двигуна побудуємо механічну характеристику механізму конвеєра. Це буде пряма лінія паралельна осі Y, так, як момент механізму обумовлений силами тертя. (рис.12.1). n, об/хв. 1500 1400 1300 1200 1100 1000 900 800 700 600 500 400 300 200 100 100 200 300 400 500 600 700 800 м, Рис.12.1 1 – Природна механічна характеристика двигуна. 2 – Механічна характеристика конвеєра. Визначаємо пусковий момент зі сторони механізму: [12.10] Будуємо механічну характеристику механізму лінія 2. Діапазон швидкості розбиваємо на 5 ділянок та графічним способом визначаємо середній динамічний момент на кожній ділянці. n1=300(об/хв) Мдин1=340(н) n1=300(об/хв) Мдин1=260(н) n1=300(об/хв) Мдин1=210(н) n1=300(об/хв) Мдин1=300(н) n1=300(об/хв) Мдин1=390(н) Визначаємо час розгону двигуна на кожній ділянці по формулі. ; [12,11] де:
Визначаємо час розгону першого конвеєра за формулою. [12,12] Визначаємо час зупинки конвеєрної лінії яка складається із двох конвеєрів. [12,13] Визначаємо час зупинки двигуна після відключення його від мережі живлення за формулою. [12,14]12. Розрахунок та вибір провідників живлення. Розрахунок провідників живлення: Згідно з умовою на завдання розподільчий пункт живлення подає напругу на три електродвигуна, асинхронні з коротко замкнутими роторами, які мають слідуючі дані: Тип двигуна 4А225М4 у якого: Потужність Рном=55кВт; nном=1430 об/хв. Uсітки=380 В Іном=60,5 А К.К.Д.=92,5% =0,9; Іпуск/Іном=7 Приймаємо, що живляться двигуни конвеєрів отримують кабелями з мідними жилами. l1=120м
І0=40м
І2=100м
Рис.13.1 Розрахункова схема для січення проводів кабелю живлення двигунів конвеєра. Згідно з вибраним двигуном маємо: Іном=Іном2=60,5 [А] Ісум=2Іном1=2*60,5=121[A] Іпуск1=Іпуск2= [А] Користуючись таблицею допустимих навантажень (Л8. ст.211) визначаємо січення кабелю І1 та І0. Приймаємо кабель чотирьох жильний з мідними жилами, який прокладений відкрито. Січення кабелю для першого двигуна S=10[мм2] Січення кабелю для другого двигуна S=50[мм2] Вибрані січення кабелів перевіряємо по витраті напруги для найбільш віддаленого двигуна М1 від РП. [13.2] де: - потужність, яку споживає двигун із сітки І1=120 м – віддаль від РП до двигуна. =57 [м/Ом мм2] – питома провідність міді при t=150 С. S1=10 [мм2] – січення жили мідного кабелю. Uн=380 [В] – лінійна напруга мережі живлення. Отже попередньо вибране січення кабелю проходить по втраті напруги 1,2%<5%, а тому його можна поки, що лишити. Визначаємо втрату напруги від сумарного навантаження у кабелі l0. % [13.3] де: І0=40[м] – довжина кабелю від підстанції до РП. Інші величини вказуються у попередньому розрахунку. Сумарна втрата напруги складає: [13.5] Отже попередньо вибране січення кабелю проходить по сумарній втраті напруги, так, як Есум<5%. Так як тапер сумарна втрата напруги менша допустимої 5%, то прийняте січення у першому варіанті S1=10[мм2]; S0=50[мм2] приймається остаточно. Приймаємо кабель масового застосування з мідними жилами, типу КРПТ – кабель шланговий переносний, з напругою до 500 [В]. І1сум.від РП до двигунів = 220 [м] Іо від підстанції до РП = 40 [м] (Л9. ст. 345) 13. Розрахунок робочого освітлення конвеєру. Розрахунок освітлення конвеєрної лінії виконаємо методом питомої потужності. Згідно з рекомендаціями (Л10. ст. 495) приймаємо лампи розжарення типу ЗН – 27. У якої напруга живлення, Uжив=220[В]; Pл=300[Вт]; Фл=4100ЛМ; діаметр колби – 133 [мм], повна довжина, І=40[мм]. Для даних ламп розжарення приймаємо світильник типу ПОС – 300, який має наступні дані: світлорозподіл Р – розсіяного світла; для ламп потужністю Рл=300[Вт], ККД світильника, св=70%; маса – 5[кг], діаметр – 388[мм]; висота = 325[мм]; спосіб встановлення – підвісний. [14.1] Для розрахунку приймаємо: Розрахункова площа освітлення по довжині двох конвеєрів І=400м; ширина – 1,5 м; висота підвісу світильників – 3 м. Задана освітленість Е=30[лк], S>300[м2], W=9,6[вт/м2], тоді кількість ламп для освітлення визначиться: [14.2] Приймаємо 27 ламп та 27 світильників. По два світильника розміщуємо на завантажувально – розвантажувальних бункерах та дві лампи на пересипі, інші 19 штук розміщуємо рівномірно по всій довжині двох конвеєрів. 14. Розрахунок та вибір апаратів схеми (автоматів, пускачів, елементів схеми управління). По (Л.7) вибираємо апарат захисту та управління. Магнітні пускачі призначені для вимикання, двигунів у роботі. Приймаємо магнітні пускачі у кількості дві штуки IV величини типу ПАЕ – 500, у якого: Номінальний струм головного кола – 60[А] Виконання по захисту – 1Р52 Номінальна напруга Uном=380[В] Потужність підключаємого споживача Рном=55[кВт] Пускач має у комплекті кнопки керування Нереверсивний. Встановлюємо теплове реле типу РТП – 15 у якого: Число реле у пускачі – 2[шт] Тепловий елемент на нагрівальний струм при регуляторі 0 – 71[А] 1,25 регулювання теплового реле. Автоматичний вимикач призначений для вимикання, відключення та захисту від струму к.з. споживачів. Для вмикання, вимикання двигунів приймаємо автоматичні вимикачі типу А3710Б у кількості дві штуки, у яких. Частота змінного струму f=50 ат 60 Гц Номінальний струм вимикача Іном=80[А] Максимальна комутаційна здатність – 36 [кА] Роз’єднувач максимального струму – електромагнітний. Приймаємо загальний вимикач схеми типу А3730Б у якого: Частота змінного струму 50 та 60 [Гц] Номінальний струм вимикача 400[А] Максимальна комутаційна здатність 100[кА] Роз’єднувач максимального струму – електромагнітний. 15. Опис роботи схеми управління. При розробці схеми управління конвеєрною лінією застосовані релейні та контактні апарати, що на сьогоднішній день являються досить поширеними у схемах до яких не пред’являють більш жорстких умов технологічні процеси що до швидкодії, точності зупинки, регулювання швидкості і т.п. Схема управління задовольняє усім вимогам, що до конвеєрної лінії (див. пункт 5 даної записки). Схема електрична принципова показана нашесті №1, графічної частини, а на листі №2 показана схема електричних з’єднань. Робота схеми управління Замикаємо автомати 1QF, 2QF – на силову схему пускачів подається змінна трифазна напруга 380В. Замикаємо рубильник 1SA, 2SA – на схему управління подається напруга 220В. Зелені лампочки світяться і показують, що на схему управління напруга подана. Встановлюємо трьох позиційні перемикачі 3SA, 4SA, в позицію „Р” – робота конвейєрів. При натисканні кнопки пуск SB2 отримує живлення проміжне реле 1KV, яке подасть живлення на реле часу 1КТ і включить у роботу гудок 1НА. Гудок почне працювати і звуковий сигнал сповістить, що через 5 – 8 с. включиться у роботу конвейєр №1. Одночасно реле KV1 підготує до роботи контакторні котушки 1КМ та 1КМ’ і реле часу 2КТ. З витримкою часу 5 – 8 с. реле 1КТ розімкне свій контакт в колі гудка 1НА звуковий сигнал буде знятий та включиться контакт 1КТ в колі котушок 1КМ та 1КМ’. Замкнуться силові контакти 1КМ, на обмотку статора двигуна М1, буде подана напруга, двигун почне працювати і приведе в роботу конвейєр №1. І стрічка почне переміщати вантаж. Рух стрічки почне обертати коліщатко генераторного двигуна 1SR. При заданій швидкості руху стрічки спрацює реле 1SR генераторного датчика і замкне свій контакт 1SR в колі котушки проміжного реле 1KV. Якщо рух стрічки не досягне заданої швидкості, то не замкнеться контакт 1SR далі з витримкою часу розімкнеться контакт 2КТ в колі котушки 1KV, котушка 1KV втратить живлення, контакторні котушки 1КМ, 1КМ’ втратять живлення, розімкнуться усі контакти цих пускачів, з обмотки статора буде знята напруга, двигун М1зупмниться і схема прийде у вихідне положення. Якщо рух стрічки нормальний, котушка 1KV отримає живлення через контакт 1SR і конвеєр №1 продовжить роботу у нормальному режимі. Коли котушка 1КМ отримає живлення вона замикає свій контакт 1КМ в колі пуску конвейєра №2 тим самим дається дозвіл на вмикання в роботу конвейєра №2 і витримується по черговість вмикань в роботу конвейєрів, спочатку конвейєр №1 потім №2. Для зупинки конвейєрної лінії можна натиснути на кнопку стоп SB1 або SB3біля конвейєра №1. Зупиниться спочатку конвейєр №1 а потім №2 для зупинки конвейєра конвеєра №2 натискаємо кнопку SB5 або SB7. Схема передбачає роботу лінії у режимі налагодження для цього два (трьох позиційні) перемикачі 4SA, 5SA ставлять у положення „Н” (налагодження). Вмикання в роботу того чи іншого конвейєра здійснюється шляхом натискання на кнопку SB4 – робота конвейєра №1. Конвейєри будуть працювати до тих пір, поки будуть натиснуті кнопки пуск SB4, SB8. Захист і блокування. Захист силових двигунів від струму к.з. здійснюється за допомогою автоматів 1QF, 2QF. Захист кіл управління від струмів к.з. здійснюється за допомогою запобіжників 1FU – 4FU. Захист силових двигунів від пере навантаження здійснюється за допомогою теплових реле 1КК, 2КК. Нульовий захист здійснюється за допомогою реле 1KV – 2KV та контурів 1КМ, 2КМ. Контроль руху стрічки виконується за допомогою генераторних датчиків 1SR, 2SR. Вмикання діодів в коло сигнальних ламп дозволяє працювати лампам у пів накала тим самим збільшується строк служби лампи та економія електроенергії. Черговість вмикання в роботу того чи іншого конвейєра досягається за допомогою блок – контактів силових контакторів 1КМ, 2КМ. Датчики 1SR, 2SR контролюють рух стрічки. Вони працюють разом з тахо генератором. Реле розраховано на швидкість руху стрічки від 0,6 до 3 м/с. 16. Характерні неполадки та способи їх усунення. При експлуатації можливі випадки, коли двигун не запускається, при пуску не набирає нормальних обертів, при роботі гуде, нагрівається, чути ненормальний шум і т.д. В тому випадку, коли двигун перегрівається потрібно перевірити навантаження при необхідності зменшити його. Двигун може перегріватися також у випадку збільшення чи зменшення напруги живлячої мережі. Якщо на двигун не можна подати номінальну напругу, то слід також зменшити навантаження на двигун. Шум у двигуні може виникати у наслідок порушення балансіровки ротора, а також при несправностях у підшипниках. Ці несправності можна виявити тільки шляхом розбирання двигуна. При обертанні ротора рукою можна у деяких випадках виявити несправність у підшипниках. Якщо двигун не запускається необхідно спочатку перевірити цілісність запобіжників у колі керування, правильність роботи пускової апаратури, попередньо перевіряють наявність та значення напруги живлення на зажимах електродвигуна. Для цього знімають кришку виводів в на зажимах вольтметром перевіряють напругу між підводячи ми проводами. Для троьхфазних двигунів напруга на всіх фазах повинна бути однакова і мати нормальне значення. Якщо напруга має велику різницю по фазах то потрібно перевірити живлячу мережу. Якщо живляча мережа нормальна то, приступають до перевірки двигуна. В тому випадку якщо вище приведені перевірки не дозволяють встановити несправність, двигун розбирають та здають у відповідності з вимогами капітального ремонту, або відправляють у ремонтно-механічний цех. Необхідно також проводити технічне обслуговування апаратів керування захисту. Апарат відключають від мережі і проводять його огляд, чистять контакти, перевіряють надійність кріплення до панелі, правильне розміщення деталей та їх взаємодія, проводять необхідне регулювання. Пружини, контакти, дугогасильні камери замінюють на нові заводського виготовлення. Котушки можуть перемотуватися. Основною вимогою до комутаційних апаратів з рухомими контактами є достатня величина їх натискання та чистота. Не плотне та забруднення контактів приводить до їх нагріву і може викликати приварювання один одного. Нагар з контактів видаляють салфеткою змоченою в бензині. При обгоранні контакти чистять надфелем із мілкою надсічкою. При товщині контактів менше 0,5 мм їх заміняють чистими контактами.17. Техніка безпеки при обслуговуванні електрообладнання конвеєрної лінії. Безпекою праці називається такий стан праці, при якому відсутність можливість дії шкідливих факторів. Техніка безпеки при обслуговуванні електрообладнання направлена на працю, щоб усунути випадки ураження електричним струмом. Для забезпечення електробезпеки потрібно прийняти окремо, або поєднанні слідуючим способом: захисне заземлення; захисне відключення; ізоляцію струмоведучих частин; огороджуючи пристрої; попереджуючи сигналізацію; блокування, знаки безпеки; засоби захисту та запобігаючи пристрої. До робіт з електрообладнанням допускають працівників, які не мають проти медичних показань, встановлених Міністерством охорони здоровя і які пройшли інструкцію з техніки безпеки, а також інструкції у відповідності з займаємо посадою. У цілях безпеки робіт з діючим електрообладнанням необхідно виконувати слідуючі міроприємства при проведенні робіт із зняттям напруги: відключення установки або її частини від джерела живлення; зняття запобіжників; від’єднання кінців живлячих ліній та інші міри,; наявність знаків безпеки та огороджень струмоведучих частин, які залишилися під напругою. Проводити роботи із струмоведучими частинами, які знаходяться під напругою, і поблизу них повинні бути не менше двох працюючих третьої групи. Для безпечної роботи діючих електроустановок повинні бути виконанні слідуючі міроприємства: 1. Механічні частини електроустановок з напругою 220/380 В і з глухо заземленим нульовим проводом повинні бути заземленні шляхом з’єднання з нульовим проводом мережі (занулені). 2.Стальні заземлюючи провідники круглого січення для заземлення повинні бути діаметром не менше 5 мм, а у зовнішніх установках не менше 6 мм. 3.Усі надземні з’єднання заземлюючи провідників повинні знаходитись на видному місці, бути доступними для огляду і захищеним від можливих механічних пошкоджень і іржі. 18. Міроприємства по економії та збереженні енергетичних ресурсів Україна в 2005 році виробила 185,187 мільярдів кВт год , що на 2,1% більше ніж у 2004 році. На атомних електростанціях виробляється 51% всієї електроенергії. В Україні працює 5 атомних електростанцій на яких задіяні 15 реакторів. В 2005 році Україна експортувала 8,358 мільярдів кВт год електроенергії. У 1994 році Верховною Радою України прийнято Закон “Про енергозбереження”. В 1997 році уряд затверджує комплексну державну програму енергозбереження України, якою передбачається поетапне впровадження передових технологій, а відповідно як у державних, так і приватних джерелах капіталу повинні зосередитися достатні кошти, щоб інвестувати технологічні заходи енергозбереження. Основними проблемами України у цьому питанні є : - недосконала структура національної економіки ; - застарілість та недосконалість технології ; - відсутність економічних стимулів ефективного використання енергоресурсів. Тому енергоємність валового внутрішнього продукту в Україні майже в три рази вища, ніж в промислово розвинених країнах Західної Європи, і вже протягом десяти років це співвідношення майже не міняється. Ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів, власний видобуток яких становить 50% до потреби, в економіці України та соціальній сфері дуже низька. Тому на сьогодні в умовах постійного зростання цін на не відновлювані енергоносії ми змушені відходити від використання тільки традиційних джерел енергії, переходити на використання біопалива та інші види палива. В залежності від кліматичних та екологічних умов кожна країна повинна планувати вирішувати проблему забезпеченості енергоносіями своїми шляхами. Для переведення народногосподарського комплексу на енергозберігаючі технології вимагає значних капітальних вкладень і високої організаційної роботи. Велику роль відіграє цілеспрямоване навчання і виховання. Для збереження енергоресурсів потрібно виховання ощадливого ставлення до використання паливно-енергетичних ресурсів, яке забезпечується шляхом навчання і широкої популяризації та пропаганди економічних, екологічних та соціальних переваг енергозбереження. Знання у сферах енергозбереження та екології є обов’язковим для всіх посадових осіб. Діяльність яких пов’язана з використанням паливно-енергетичних ресурсів. Особливу увагу ми повинні приділити економії газу, адже відомо, що з розрахунку на людину в Україні використовується найбільше газу серед країн Європи. Але слід зауважити, що лише 72% його ми витрачаємо корисно. Треба докласти всіх знань, уміння і енергії кожного з нас, щоб виправити це становище: встановлення газових лічильників, заміна малоефективних котлів і грамотне обслуговування існуючих, утеплення приміщень, теплотрас. 19.Специфікація елементів схеми. Позна чення Тип і назва Кількість Примітка
Д1 – Д2 Асинхронний двигун з коротко - замкнутим ротором і підвищеним пусковим моментом типу 4А225М4УЗ
2
U=380В
n0=1500
QF1 Автоматичний вимикач типу АЗ730Б 1 Ін=400 А Fн=50-60 Гц
QF2 Автоматичний вимикач типу А3710Б 1 Ін=80 А Fн=50-60 Гц
КМ1-КМ2 Магнітний пускач ІV величини типу ПАЕ – 500, не реверсивний
2 Ін=60А Має комплектні кнопки керування
КК1-КК2 Теплове реле типу РТП - 15 2 Число реле у пускачі-2 0 - 71[A]
KV1-KV2 Реле контролю швидкості типу РС - 67 2 Рн=6 Вт
HL1-HL4 Сигнальні лампи 4 Uн=220В
1HA-2HA Звукова сигналізація 2
1VD-4VD Діоди 4
3SA-4SA Трьох позиційні перемикачі 2
1SR-2SR Генераторні датчики 2
20. Література. Б.Ю. Липкин. „Электрооборудование промышленных предприятий и установок” – М. „Высшая школа” 1972г. В.П. Есаков. „Электрооборудование и электропривод промышленных установок” – Киев: „Высшая школа” 1981г. И.П. Копилов, Б.К. Клоков. „Справочник по электрическим машинам” Том 1. – М. : „Энергоиздат” 1988г. Е.Н. Зимин, В.И. Преображенский, И.И. Чувашов. „Электрооборудование промышленных предприятий и установок” – М. : „Энергоиздат” 1981г. Г.И. Бедняк, В.А. Ульшин, В.П. Довженко, Ю.А. Бурлаков, М.И. Ярхо, Б.В. Балабанов „Автоматизация производства угольных шахт” К. : „Техника” 1989г. В.П. Бухгальц „Датчики автоматического контроля в горной промышлености” – М. : „Недра” 1971г. А.П. Львов „Справочник электромонтёра” – К. : „Высшая школа” 1980г. В.А. Гольсьрем, А.С. Іваненко. „Справочник энергетика промышленных предприятий” – К. : „Техника” 1977г. А.Э. Трап „Справочник горного электротехника”. Государственное научно – техническое издательство литературы по горному делу. – М. : 1962г. Н.С. Мовсесов, А.М. Храмушкин „Справочник по проектированию электропривода и осветительных установок” – М. : „Недра” 1973г. Н.С. Мовсесов, А.М. Храмушкин „Електроустановки промышленных предприятий” – М. : „Энергия” 1975г.
