Вступ
В сучасному розумінні термін статистика має декілька значень. Перш за все, це дані про масові процеси та явища, які відбуваються в суспільно-економічному житті країни. Також це і діяльність системи статистичних органів, установ, організацій щодо збирання, обробки даних, які характеризують масові соціально-економічні явища і процеси. А також статистика є наукою, яка має свій предмет і метод.
Метою даної дисципліни є оволодіння основою статистичного вимірювання, методами узагальнення та аналізу інформації про соціально-економічні явища і процеси та про закономірності суспільного життя. Статистика вчить, як підпорядковуючись меті дослідження, зібрати, обробити та проаналізувати інформацію, виявити та оцінити закономірності формування, розвитку та взаємодії складних за своєю природою соціально-економічних явиш.
Інтерес до статистичних наук з кожним роком зростає і не лише в Україні, а й у більшості країн світу.
Як фундаментальна економічна наука статистика є основоположною навчальною дисципліною, з вивченням якої починають формуватися необхідні професійні якості економістів вищої кваліфікації, менеджерів, підприємців, комерсантів. Оволодіння статистичною методологією є однією з необхідних умов пізнання кон’юнктури ринку, вивчення тенденцій та прогнозування попиту й пропонування, прийняття оптимальних рішень на всіх рівнях підприємницької діяльності, на ринку товарів та послуг.
Метою моєї курсової є дослідження статистики діяльності банківських установ в Рівненській області , закріплення теоретичних і практичних знань, набутих протягом даного курсу, а також розвиток економічного мислення.
При цьому завданнями даної курсової роботи є:
дати характеристику статистики діяльності банківських установ в Рівненській області оцінити можливості практичного застосування набутих теоретичних знань для розв’язання конкретних економічних задач;
оволодіти методами систематизації даних та обчислення узагальнюючих статистичних показників, а також аналізу варіації;
набуття вміння оцінювати ряди динаміки;
навчитися застосовувати індексний метод до аналізу статистичних даних;
оволодіти методами дослідження кореляційного зв’язку між показниками.
Тема моєї курсової є досить таки актуальною на даний час, адже банківська система на даному етапі дуже інтенсивно розвивається, і від неї залежить майбутнє економічної системи України.
План
1. Статистика охорони здоров’я та фізичної культури в Україні.
1.1 Завдання статистичного вивчення медичного обслуговування, відпочинку і фізичної культури населення.
1.2 Показники статистики охорони здоров'я.
1.3 Статистика закладів відпочинку і фізичної культури.
1.Статистика охорони здоров'я і фізичної культури
1.1Завдання статистичного вивчення
медичного обслуговування, відпочинку
і фізичної культури населення
Охорона здоров'я — система державних і суспільних, заходів по охороні здоров'я, попередженню і лікуванню хвороб і подовженню життя людини. У нашій країні створена матеріально-технічна база, охорони здоров'я, розгорнута мережа медичних закладів, створені система охорони материнства і дитинства, санітарно-епідеміологічна служба, мережа закладів для подання спеціалізованої і швидкої допомоги.
Крім лікувальних, профілактичних і санітарних заходів органи охорони здоров'я здійснюють санітарний нагляд за житлом, комунальними спорудами, промисловими підприємствами, організують аптечну справу, надання медикаментів лікарням і поліклінікам.
Єдина класифікація медичних установ, яка діє в країні, передбачає розподіл усіх медичних установ на чотири групи. До першої відносять лікувально-профілактичні заклади (лікарні, диспансери, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, амбулаторії і поліклініки, заклади швидкої медичної допомоги і переливання крові, охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні). До другої належать санітарно-протиепідемічні заклади (санепідемстанції, будинки санітарної освіти). До третьої — заклади судово-медичної експертизи і до четвертої — аптечні заклади.
Завданням статистики охорони здоров'я є контроль за виконанням планів розвитку охорони здоров'я і удосконалення системи лікувально-профілактичних заходів, одержання, узагальнення і аналіз даних про захворюваність населення, забезпечення його медичною допомогою, лікарями, середнім медичним персоналом, підготовку медичних кадрів, діяльність медичних закладів, ефективність лікувальних і санітарних закладів, стан населення.
Стан здоров'я населення залежить значною мірою і від того, як організується відпочинок трудящих. Якщо відпочинок забезпечується обмеженням робочого тижня сорока однією годиною, скороченим днем для деяких професій і виробництв, а також для підлітків, щотижневими вихідними, щорічними оплачуваними відпустками, мережею закладів і баз для оздоровлення і відпочинку, створенням можливостей для здорового відпочинку при підприємствах і за місцем проживання, спортивними, екскурсійними, туристичними організаціями.
Вивчаючи заклади відпочинку, в статистиці визначають їх кількість і потужність (пропускну спроможність) за видами, їх відомчу належність, міру їх використання. До оздоровчих закладів відпочинку відносять будинки відпочинку, пансіонати, туристичні бази і бази відпочинку, спортивно-оздоровчі табори, готелі, кемпінги, екскурсійні заклади тощо.
У системі оздоровчих і профілактичних заходів важливе значення має фізична культура, регулярні заняття якою (гімнастикою, спортивними іграми, оздоровчим бігом, туризмом) зміцнюють і поліпшують здоров'я людини, сприяють фізичному розвитку і нерідко допомагають подоланню недугів. Фізкультура є кращим засобом проти гіподинамії.
Завданням статистики фізкультури і спорту є визначення чисельності і динаміки фізкультурників і спортсменів у розрізі фізкультурних колективів і спортивних товариств, їх структури за видами спорту і рівнем кваліфікації, кількості фізкультурних занять і спортивних змагань, узагальнення їх результатів і досягнень. Вивчається також мережа фізкультурних об'єктів і спортивних споруд, їх потужність і розміщення по території.
1.2 Показники статистики охорони здоров'я
До основних показників статистики охорони здоров'я належать показники захворюваності населення і показники мережі медичних закладів та їх діяльності. Зараз використовують «Єдиний перелік (класифікація і номенклатура) хвороб», в якому всі захворювання поділять на класи (наприклад, клас інфекційних і паразитарних захворювань з їх переліком, клас нещасних випадків, отруєнь і травм та ін.). Всього класифікація налічує 16 класів захворювань і причин смерті.
Вивчення захворюваності населення ґрунтується на даних обов'язкової реєстрації кожного випадку захворювання з виділенням первинних захворювань і повторних для кожної особи. Повторні звернення до лікаря у випадках хронічних захворювань по кожному хворому враховуються як один випадок захворювання. Реєстрація захворювань за їх видами, що проводиться за єдиною класифікацією захворювань, дає можливість одержати дані про розповсюдження окремих хвороб серед різних верств населення. Статистична звітність передбачає групування тих, що захворіли, за формами і стадіями хвороб і за місцем постійного проживання з поділом на сільські і міські місцевості і окремі райони.
Показники загальної захворюваності населення визначають шляхом віднесення загальної кількості захворювань у районі за певний період до середньої кількості населення цього району за цей період. Коефіцієнт загальної захворюваності, що розраховується на 1000 жителів, показує кількість випадків захворювання, що припадає в середньому за певний період на кожну тисячу середньої чисельності населення. Аналогічно обчислюють і показники розповсюдженості окремих хвороб.
Ретельний облік ведуть також по хворих, які були госпіталізовані, з зазначенням виду хвороби, строку перебування у лікувальному закладі і результатів лікування. Статистичному обліку підлягають також особи, яким зроблені щеплення проти різних хвороб, а також всі проведені профілактичні заходи.
Важливе народногосподарське значення має вивчення впливу захворюваності на працездатність. Джерелом даних для такого вивчення є облік листків непрацездатності, які видаються хворим. Статистична обробка даних про тимчасову непрацездатність передбачає виділення випадків хвороб, що вимагають постійного лікарського нагляду (наприклад, хронічних захворювань), а також випадків травматичних пошкоджень. При аналізі матеріалів про непрацездатність обчислюють показники середнього числа випадків непрацездатності, що припадає на кожні І000 чол. середньоспискового числа працюючих, середньої кількості днів непрацездатності на 100 працюючих за певний період (рік), середньої тривалості одного випадку непрацездатності. Останній показник дістають діленням загальної кількості людино-днів хвороби на кількість випадків.
Окремому вивченню підлягають випадки виробничого травматизму. Для їх характеристики обчислюють абсолютні показники (кількість потерпілих з втратою працездатності, число людино-днів непрацездатності, кількість випадків, що викликали смерть людини) і відносні показники — кількість потерпілих від нещасних випадків і кількість людино-днів непрацездатності і розрахунку на кожну 1000 середньоспискової чисельності працюючих, кількість смертельних випадків в розрахунку на 10000 чол. середньоспискової чисельності працюючих.
Мережа медичних закладів характеризується в статистиці їх кількістю з виділенням лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних. У складі першої групи виділяють лікарні з поліклініками, диспансери, сільські амбулаторії, здоров пункти, заклади по охороні материнства і дитинства і санаторно-курортні. До санітарно-профілактичних належать санітарно-епідеміологічні заклади і заклади санітарної освіти.
Діяльність медичних закладів характеризується показниками госпіталізації по окремих захворюваннях, показниками виконання планів медичних оглядів, використання ліжкового фонду лікарень, летальності (смертності) у лікарнях.
Ступінь використання ліжкового фонду лікарень визначають через віднесення кількості фактично проведених хворим у лікарні ліжко-днів за певний період до кількості ліжко-днів роботи лікарні за цей же період.
Показник летальності в лікарнях визначають діленням числа померлих хворих за певний період до загальної чисельності усіх вибулих з лікарні за цей же період.
Медичне обслуговування населення характеризується загальною кількістю лікарів (разом і по окремих спеціальностях), чисельністю середнього медичного персоналу, числом лікарів, що припадає в середньому на 10 тис. жителів (або числом жителів, що припадає в середньому на одного лікаря), числом ліжок у лікарнях всього і в розрахунку на 10 тис. жителів. Ці показники розраховують як в цілому по країні, так і по її сільських і міських місцевостях, області, району і окремих населених пунктах.
1.3 Статистика закладів відпочинку і фізичної культури
При вивченні мережі санаторіїв і закладів відпочинку статистика обліковує і аналізує їх чисельність (без одно- та дводенних, облік яких здійснюють окремо), кількість місць у них.
Окремо виділяють дитячі санаторії, санаторії-профілакторії, будинки, пансіонати і бази відпочинку, туристичні бази. По кожному виду цих закладів обліку підлягають їх кількість і чисельність місць в них.
Статистичний облік передбачає також визначення кількості тих, що лікувались і відпочивали за кожен рік. Розраховують також чисельність осіб, які одержали різні види обслуговування.
Ступінь використання санаторіїв і закладів відпочинку, а також якості їх роботи характеризуються кількістю осіб, які не використали або недовикористали путівку з виділенням тих, що не прибули на лікування і відпочинок, тих, що запізнились, і тих, що виїхали достроково (з розподілом за причинами). Розраховують і середній строк перебування хворих і відпочиваючих в здравницях, як відношення ліжко-днів перебування в здравницях до числа тих, що лікувались і відпочивали в них.
Важливе значення для становлення гармонійно розвинутої особистості мають фізкультура і спорт. Первинними осередками в організаційній структурі фізкультурного руху є колективи фізкультури. Статистика обліковує їх кількість і чисельність тих, хто фактично займається фізкультурою і спортом, а також частку останніх у загальній кількості населення. Показник цей відбиває ступінь охоплення населення фізкультурним рухом. Враховуються і наводяться у звітності такі форми Організації роботи фізкультурних колективів, як групи здоров'я, секції загальної фізичної підготовки, рибальства, туризму. Окремий облік проводять по спортивно-оздоровчих таборах, будинках мисливця і рибальства, з показниками їх кількості і місць в них.
Статистика враховує число спортивних споруд за їх видами в розрізі спортивних товариств по країні, областях і сільській місцевості, вивчає місткість спортивних споруд, чисельність тих, що користуються ними, кількість проведених заходів тощо.
Для вивчення ступеня масовості спортивних заходів враховують залучення населення до навчально-тренувальних занять.
Статистика також здійснює облік кількості присвоєних розрядів (І, II, III та юнацьких), підготовленість кандидатів у майстри, майстрів спорту, майстрів спорту міжнародного класу, заслужених майстрів спорту, гросмейстерів. Узагальнюючим показником рівня розвитку фізкультури і спорту є частка розрядників і тих, що мають спортивні звання, в загальній чисельності тих, що займаються фізкультурою.
Чисельність тих, що займаються окремими видами спорту, відбиває ступінь його популярності. В статистиці зараз виділяється 46 видів спорту і національні види.
Для обдарованих в спортивному відношенні дітей створені спортивно-юнацькі школи (ДІОСШ) та спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні школи (СДЮСШ), мережа, місткість і контингенти яких, а також їх відомчу приналежність вивчає статистика. В полі її зору перебувають також кадри викладачів фізкультури та тренерів і місця їх підготовки з виділенням різних типів навчальних закладів і визначення числа підготовлених спеціалістів.
Відбиття спортивних досягнень на змаганнях здійснюється статистикою за допомогою спеціальної системи показників, серед яких найбільш поширеними є такі: кількість учасників змагань, чисельність тих, що посіли призові місця (І, II, III), число нагороджених золотими (за І місце), срібними (за II місце) і бронзовими (за III місце) медалями, кількість зайнятих місць у першій шістці, кількість набраних очок і загальнокомандне місце.
Статистичні показники відбивають чисельні досягнення наших спортсменів. Разом з тим статистика свідчить і про наявність важливих проблем в організації фізкультурного і спортивного руху в країні. Так, багато спортивних споруд використовуються неефективно, не повною мірою надаються для оздоровчих занять населенню. Фізична культура ще недостатньо впроваджується в повсякденний побут населення. Точне відображення статистикою цих та інших недоліків буде сприяти їх пом'якшенню і усуненню.
Практична частина
Завдання 1
Таблиця 1.Дані про автотранспортні підприємства.
На основі даних по 25 автотранспортним підприємствам (АТП) виконую:
1) Групування АТП за кількість вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питома вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.
Елементи: 41, 79, 67, 25, 29, 22, 29, 36, 42, 45, 80, 72, 76, 60, 70, 23, 29, 77, 70, 66, 80, 71, 53, 52, 62.
Найменше число 22.
Найбільше число 80.
EMBED Equation.3
Кількість груп n=4.
Кількість значень в групі
EMBED Equation.3

Таблиця №2. Групування АТП за вантажними автомобілями.
Обрахуємо питому вагу кожної групи в загальній чисельності АТП:
[22-36,5)= EMBED Equation.3 %
[36,5-51)= EMBED Equation.3 %
[51-65,5)= EMBED Equation.3 %
[65,5 і більше)= EMBED Equation.3 %
Для обрахунку середньої продуктивності (стовпчик Е) використовуємо дані, які наведені в таблиці №1. колонці "Виробіток на 100 машинотон, т/км".
x1= EMBED Equation.3
x2= EMBED Equation.3
x3= EMBED Equation.3
x4= EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
Для обрахунку середнього проценту використання (стовпчик Є) використовуємо дані, які наведені в таблиці №1 колонці "Коефіцієнт використання вантажівок".
x1= EMBED Equation.3
x2= EMBED Equation.3
x3= EMBED Equation.3
x4= EMBED Equation.3
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3
Висновки: Провівши групування АТП за вантажними автомобілями ми виявили, що найбільшу питому вагу в загальній чисельності АТП має четверта група [65 і більше) – 44% (в даній групі 11 АТП; питома вага першої групи [22-36,5) – 28%, питома вага третьої групи [51-65,5) – 16%, а найменша питома вага у другої групи [36,5-51) – 12%. В середньому на одне АТП першої групи припадає 27 вантажних автомобілів, другої – 42, третьої – 56, четвертої – 73. Середній процент використання вантажівок становить: у першій групі 64,6, у другій – 70, у третій – 64,5, у четвертій 67,2. Середня продуктивність: у першій групі 142,1, у другій групі – 156,7, у третій групі – 138,3, у четвертій групі – 154,7. Середній процент використання: у першій групі – 64,6, у другій групі – 70, у третій групі – 64,5, у четвертій групі – 67,2. Середній процент використання та середня продуктивність у другій та четвертій групах є більшим ніж у першій і третій групах.
2) Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробити висновки.
Елементи: 64, 70, 62, 61, 69, 72, 61, 66, 77, 69, 64, 68, 62, 66, 60, 62, 61, 78, 71, 70, 64, 70, 62, 61, 69.
Найменше число 60.
Найбільше число 78.
Кількість груп n=4.
Кількість значень в групі EMBED Equation.3
Таблиця №3. Групування АТП за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів.
Таблиця №4. Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів.
Охарактеризувавши одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу можна зробити такі висновки:
Здійснивши даний комбінаційний розподіл можна побачити, що більшим попитом користуються вантажні автомобілі підприємств з кількістю автомобілів 65,5 і більше, а найменшим – автомобілі з кількістю 36,5-51. Розглянувши групи АТП за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів стало очевидно, що найбільша кількість авто припадає на групу, де коефіцієнт використання – 60-64,5, а найменша – де коефіцієнт використання 73,5 і більше.
Також видно, що найбільша кількість автомобілів належить до групи з коефіцієнтом використання 60-64,5 та групи, де кількість авто від 22 до 36,5 та групи 65,5 і більше. Також можна бачити, що у групі з коефіцієнтом використання 69-73,5 та групи, де кількість автомобілів від 65,5 і більше є найбільша кількість машин.
Завдання 2
Таблиця №5
Розрахункова таблиця

За результатами типологічного групування розрахувати:
Середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;
Середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності визначаємо за формулою середньої зваженої
EMBED Equation.3
де – x індивідуальне значення варіюючої ознаки (варіанти);
f – частота.
2. Моду і медіану за допомогою формул та графічно.
Визначаємо моду:
EMBED Equation.3 ; де
EMBED Equation.3 - нижня границя модального ряду;
EMBED Equation.3 - розмір (ширина) модального ряду;
EMBED Equation.3 - частота модального інтервалу;
EMBED Equation.3 - частота попереднього інтервалу;
EMBED Equation.3 - частота інтервалу наступного за модальним
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3
Графік № 1. Графічний спосіб визначення моди
Частоти
11
7
4
3


Інтервали
65,5 і
більше
51-65,5
36,5-51
22-36,5
67,3
Визначаємо медіану:
Медіана знаходиться на проміжку [51-65,5).
EMBED Equation.3 , де
EMBED Equation.3 - нижня межа медіанного інтервалу
EMBED Equation.3 - розмір медіанного інтервалу
EMBED Equation.3 - накопичена частота до медіанного інтервалу
EMBED Equation.3 - півсума накопичених частот
EMBED Equation.3 - частота медіанного інтервалу
EMBED Equation.3
Графік №2. Графічний спосіб визначення медіани
53,8
51-65,5
65,5 і більше
36,5-51
22-36,5
Групи АТП за кількістю вантажних автомобілів
f нак


3.Визначити показники варіації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій, між групову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та правилом складання дисперсії перевірити рівність суми середньої з групових і між групової дисперсій загальній; коефіцієнт детермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортних підприємств третьої групи.
Зробити висновки.
Розраховуємо показники варіації:
3.1 Розмір варіації
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3 , де
EMBED Equation.3 - максимальне значення ознаки в статистичній сукупності
EMBED Equation.3 - мінімальне значення ознаки в статистичній сукупності
3.2Середнє лінійне відхилення
EMBED Equation.3
Таким чином, відхилення варіюючої ознаки від середньої величини для ряду розподілу в цілому дорівнює 16,94.
3.3 Визначаємо дисперсію
а) Різниця квадратів
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3

EMBED Equation.3
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
б) Сума дисперсій
EMBED Equation.3
Знаходимо внутрішню групову дисперсію для кожної групи
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3 =18,69
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3
в) Квадрат відхилень кожного значення ознаки від середнього
EMBED Equation.3
EMBED Equation.3 EMBED Equation.3