Зміст Вступ ………………………………………………………………………….. 3 Загальна характеристика Управління Пенсійного фонду в Кременецькому районі ……………………………………….……….. 4 Організаційна модель контролю кошторису ……………….……….. 6 Суб’єкти, завдання, джерела зовнішнього і внутрішнього контролю……………………………………………………..….. 6 Методичні прийоми здійснення контролю та узагальнення його результатів ……………………………………………………... 10 Контроль формування кошторису …………………….………..…… 15 Контроль і ревізія фінансово-господарської діяльності органів Пенсійного фонду України ………………………………………….. 22 Завдання та організація ревізії фінансово-господарської діяльності органів Пенсійного фонду України ……………… 22 Контроль роботи управління (відділу) по складанню і виконанню бюджету ………………………………………………………... 23 Контроль роботи управління (відділу) по забезпеченню надходження збору та інших коштів …………………………. 24 Контроль правильності витрачання коштів Пенсійного фонду …………………………………………………………………… 25 Ревізія виконання кошторису видатків на утримання апарату управління (відділу) пенсійного фонду України ……………. 26 Контроль виконання кошторису Управління Пенсійного фонду у Кременецькому районі за статтями ………………………………….. 32 Ревізія розрахунків з підзвітними особами …………………… 32 Ревізія розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті праці, стипендіатами бюджетних установ, організацій та дотримання штатної дисципліни ……………………………………….……. 34 Ревізія розрахунків з органами соціального страхування ….… 37 Видатки на придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки …………………………………………. 40 Видатки на матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення …………………………………………………………. 43 Видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв ……. 46 Висновки ……………………………………………………………………. 49 Список використаної літератури ……………………………………….….. 51 Додатки ……………………………………………………………………… 52 Вступ Ефективність, раціональне та цільове використання бюджетних коштів на утримання бюджетних установ багато в чому залежить від організації фінансового контролю та якості проведення ревізії їх фінансово-господарської діяльності. Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. В своїй діяльності він керується «Положенням про Пенсійний фонд України», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1994 р. №345. При ревізії фінансового-господарської діяльності необхідно враховувати два напрямки: ревізія виконання кошторису видатків на утримання апарату управління (відділу) Пенсійного фонду; ревізія витрачання коштів Пенсійного фонду України на видатки по державному пенсійному забезпеченню громадян. Метою курсової роботи є систематизація і закріплення, розширення набутих теоретичних знань, практичних навичок організації та проведення контрольно-ревізійних дій, перевірка вміння застосовувати ці знання для оцінки постановки контролю господарської діяльності конкретного підприємства і розробка пропозицій щодо його удосконалення. У першому розділі подається загальна характеристика обраної для перевірки установи – Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі. У другому – розкривання зміст понять: суб’єкт, об’єкт, джерела зовнішнього і внутрішнього контролю, а також описуються методичні прийоми здійснення контролю та узагальнення його результатів. У третьому розділі розглядається процес контролю за формуванням кошторису та плану асигнувань. Так як, Пенсійний фонд є специфічною бюджетною установою, то в четвертому розділі розкриваються питання контролю і ревізії фінансово-господарської діяльності органів Пенсійного фонду України. В останньому розділі описується контроль видатків загального фонду за окремими статтями, з наведеними прикладами на основі документації Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі. За результатами контролю та ревізії фінансово-господарської діяльності установи, організації приймається управлінське рішення щодо ліквідації негативних явищ, які було виявлено в ході перевірки. Крім того, ці управлінські дії спрямовані на здійснення профілактичних заходів щодо забезпечення збереження коштів і матеріальних цінностей та раціонального їх використання. 1. Загальна характеристика установи Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі створено наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №45 від 13.05.2002 року, є органом Пенсійного фонду України, підвідомчим Головному управлінню Пенсійного фонду в Тернопільській області, які разом утворюють систему органів Пенсійного фонду України. Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами президента України, Кабінету міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом президента України, постановами правління та наказами та розпорядженнями регіональних управлінь. Основними завданнями управління є: облік платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, збирання та акумулювання в районі збору та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду; забезпечення призначення і виплати пенсій відповідно до чинного законодавства; ефективне використання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, здійснення у межах своєї компетенції контрольних функцій; забезпечення функціонування в районі автоматизованої системи персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї начальником Головного управління фонду в Тернопільській області за погодженням з Кременецькою районною державною адміністрацією. Начальник управління має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з неї начальником Головного управління. Начальник управління: керує діяльністю управління, персонально відповідає за виконання покладених на управління завдань, визначає ступінь відповідальності працівників управління; подає Головному управлінню фонду для затвердження штатний розпис управління та кошторис видатків на його утримання; забезпечує виконання доведених Головним управлінням фонду показників доходів та видатків; затверджує регламент роботи і правила внутрішнього трудового розпорядку, положення про структурні підрозділи управління, посадові інструкції працівників управління; призначає за погодженням з Головним управлінням начальників структурних підрозділів управління; призначає на посаду і звільняє з посади працівників управління; видає у межах компетенції управління наказ із питань діяльності управління, які є обов’язковими для виконання його працівниками. Організаційна модель контролю видатків загального фонду Суб’єкти, завдання, джерела зовнішнього і внутрішнього контролю Суб’єкти контролю бюджетної установи розділяються на внутрішні і зовнішні. Внутрішні суб’єкти контролю бюджетної установи це внутрішні можливості бюджетної установи по контролю за фінансово-господарською діяльністю бюджетної установи. Цей контроль більш дієвий за рахунок того, що він здійснюється постійно і охоплює всі сфери діяльності бюджетної установи. Але він має недолік того, що він має суб’єктивний характер, тобто відсутність повної об’єктивності контролю. Внутрішній контроль розподіляється на постійний контроль, який здійснюють посадові особи за характером своєї діяльності і воно саме входить в коло їх обов’язків, і періодичний (або плановий контроль) контроль, який здійснюється за рішенням керівника бюджетної установи або за рішенням вищого керівництва (також можливе проведення планового або позапланового контролю за вимогою наказів, вказівок або інструкцій). Внутрішній постійний контроль бюджетної установи здійснює в першу чергу керівник бюджетної установи, а вже за змістом своєї відповідальності контроль здійснюють інші посадові особи. Так головний бухгалтер здійснює контроль за правильністю проведення та обліку фінансово-господарських операцій бюджетної установи, за своєчасністю та достовірністю подання звітності. Керівник установи також має свої обов’язки по виконанню внутрішнього контролю. Внутрішній періодичний (плановий і позаплановий) контроль здійснюється за наказом керівника по бюджетної установі, або наказів вищого керівництва і проводиться звичайно по окремим видам фінансово-господарської діяльності. Так по бюджетним установам раз на рік обов’язково проводиться інвентаризація наявного господарського та спеціального майна і основних засобів. При виявленні будь-якими посадовими особами помилок в бухгалтерському обліку, поданій звітності та з інших подій також можуть проводитися внутрішні перевірки. Можливі також інші за змістом перевірки (наявності паливно-мастильних матеріалів, матеріальних цінностей, правильності ведення документації та ін.). При цьому призначається наказом по бюджетній установі комісія з головою на чолі по контролю (інвентаризації) за визначеним об’єктом, а також строки виконання перевірки. І вже результати перевірки оформляються актом, що подається на ім’я керівника бюджетної установи і підписується членами комісії. Для оцінки системи внутрішнього контролю Управління Пенсійного фонду України в Кременецького району проведемо тест, результати якого представимо у наступній таблиці. Таблиця № 2.1.1. Тест внутрішнього контролю з ревізії видатків загального фонду. № п/п Зміст питання Відповіді Примітки
так ні
1. Чи є в наявності єдиний кошторис доходів і видатків установи правильно і обґрунтовано складений?
+
2. Чи проведена класифікація видатків згідно з бюджетною класифікацією?
3. Чи тільки керівних дає дозвіл на витрачання коштів, які належать установі?
+
4. Чи забезпечується належне зберігання коштів в касі (сейф, решітки)? +
5. Чи ізольоване приміщення каси від доступу сторонніх осіб?
+
6. Чи існують дублікати ключів до сейфів?
+
7. Наявність відповідного плану рахунків? +
8. Наявність належно оформлених підтверджуючих бухгалтерських документів?
+
9. Чи проводиться інвентаризація каси? +
10. Чи лише бухгалтер має доступ до коштів каси? +
11. Наявність договору з бухгалтером про повну матеріальну відповідальність? +
З результатів тесту можна стверджувати, що внутрішній контроль Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі організовано на належному рівні: видатки відображаються в обліку відповідно до кодів бюджетної класифікації, здійснено розподіл обов’язків, забезпечено схоронність активів, укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Зовнішніми суб’єктами контролю бюджетної установи в залежності від мети контролю, а також об’єму контролю, можуть бути вищі органи даної бюджетної установи: Державне казначейство України, Контрольно-ревізійне управління, орган, з бюджету якого здійснюється фінансування даної бюджетної установи (хоча, в нашому випадку, перевірка здійснюється лише Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Пенсійного фонду України), Державна податкова адміністрація, а також інші перевіряючі, діяльність яких не стосуються безпосередньо діяльності бюджетної установи (органи пожежної охорони, санітарно-епідеміологічної служби тощо). Так Державна податкова служба здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податків, зборів платежів. Державне казначейство організовує виконання державного бюджету, фінансує видатки з бюджету, веде облік і контроль касового виконання державного бюджету, здійснює контроль за виконанням кошторисів доходів і видатків. Органи статистики перевіряють достовірність показників статистичної звітності та своєчасність подання статистичних звітів. При цьому перевірки бюджетної установи також можуть здійснюватися як планові (за планами відповідного органу, що здійснює перевірку), так й позапланові. Планова перевірки закладені у відповідних наказах і інструкціях по діяльності тих чи інших установ і організацій, що здійснюють перевірку бюджетної установи. Їхні перевірки виконуються у відповідні строки і по завчасно визначеним питанням з повідомленням про це відповідну бюджетну установу, що підлягає перевірці. При цьому звичайно кожна установа, що займається перевіркою бюджетної установи виконує перевірку тільки кола питань, що визнані в компетенції для даного перевіряю чого органу. Тобто органи Державної податкової адміністрації здійснюють перевірку правильності виконання податкового законодавства і не втручається в питання розподілу бюджетних коштів по статтях видатків. В той же час Державне казначейство здійснює контроль за цільовим використанням бюджетних коштів. Основним завданням ревізії контролю видатків бюджетної установи є: визначення обґрунтованості планового об’єму видатків; виявлення зайвих асигнувань; знаходження резервів мобілізації додаткових грошових ресурсів для покрашення діяльності бюджетної установи; контроль за плануванням видатків на утримання бюджетної установи. Основними питаннями при ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетної установи є перевірка: правильності планування видатків на утримання бюджетних установ; дотримання фінансової дисципліни; законності витрачання коштів згідно з затвердженим кошторисом видатків і доходів у відповідності з кодами структури економічної класифікації видатків бюджету України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.1998 року № 164; дотримання встановлених штатів, ставок і фонду заробітної плати; законності утворення і витрачання позабюджетних коштів; дотримання касової дисципліни та законності операцій по рахунках в банку; забезпечення повноти оприбуткування та законності витрачання товарно-матеріальних цінностей; правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансово-господарської звітності; перевірка забезпечення керівництвом бюджетної установи виконання чинних законодавчих та інших нормативних актів щодо фінансів і фінансової діяльності, зокрема указів Президента України, Постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, які стосуються підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Джерелами інформації для контролю виступають: 1. Нормативно-законодавчі акти. 2. Первинні документи. 3. Облікові регістри. 4. Акти та довідки попереднього контролю. 5. Звітність, яка складається в установі. 2.2. Методичні прийоми здійснення контролю та узагальнення його результатів Методи і техніка контрольно-ревізійної роботи значною мірою залежать від об’єкту контролю та умов його вивчення. Зміст об’єкту контролю та умови його дослідження і визначають вибір та послідовність застосування спеціальних прийомів і методів контролю при проведенні перевірки. Основними методами виконання контрольно-ревізійних дій є методи документального та фактичного контролю. При здійсненні документального контролю застосовуються спеціальні прийоми. Документальна перевірка змісту операцій і процесів є основним прийомом документального контролю. Вона проводиться на основі даних первинних документів, облікових регістрів, звітності і встановлених показників кошторису з метою підтвердження законності, доцільності і достовірності здійснених фінансово-господарських операцій. Перевірка документів проводиться також суцільним або вибірковим способом. При суцільному способі перевіряється зміст здійснених операцій за весь підконтрольний період, оформлених відповідними документами та відображених у бухгалтерських регістрах і звітності. Цей спосіб перевірки змісту операцій надто трудомісткий і застосовується на тих ділянках господарсько-фінансової діяльності, де розкриті зловживання і необхідно виявити повну суму нанесеного матеріального збитку, а також на окремих ділянках діяльності, пов’язаної з рухом грошових коштів в касі і на рахунках в банку та інших активів, вказаних в програмі ревізії. При здійсненні документального контролю виконуються наступні дії: перевірка господарських операцій на основі даних первинних документів і записів в регістрах бухгалтерського обліку; зустрічна перевірка документальних даних та взаємний контроль змісту документів; хронологічна перевірка руху товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів; перевірка достовірності господарської операції на основі даних про виконання інших фінансово-господарських операцій, обумовлених здійсненням операції, що перевіряється; перевірка об’єктивної можливості виконання оплачених робіт або інших фінансово-господарських операцій; службове розслідування за фактами, виявленими ревізією, та отримання пояснень посадових осіб за фактами зловживань і порушень. Перевірка документів по окремих операціях або ділянках фінансово-господарської діяльності об’єкта контролю проводиться суцільним або вибірковим методом. При відсутності сигналів про зловживання, крадіжки, суцільним методом перевіряються касові і банківські операції, розрахунки з підзвітними особами та інші напрямки діяльності ревізованого об’єкта відповідно до затвердженої програми ревізії. При вибірковій перевірці окремих напрямків діяльності об’єкта вивчається частина документів за ревізійний період. Обов’язково необхідно перевірити документи за грудень місяць. При виявленні вибірковою перевіркою грубих порушень фінансово-господарської дисципліни або зловживань суцільній перевірці за весь ревізійний період підлягають документи, які мають відношення безпосередньо до напрямку діяльності, де виявлено такі факти зловживань. Документи вивчаються в хронологічному або систематизованому порядку. Вивчення документів по здійсненню господарських операцій в хронологічному порядку не раціональне, тому що увага працівника контрольно-ревізійного органу відволікається завдяки великий кількості різних об’єктів контролю та операцій. Цей спосіб може застосовуватись в невеликих установах. Найбільш раціональним і економічним є систематизований спосіб перевірки змісту фінансово-господарських операцій, при якому перевірка ведеться по однорідних операціях незалежно від часу їх здійснення. Такий метод дає можливість працівникові контрольно-ревізійного органу вивчити взаємозв’язок окремих операцій за різні періоди часу і підвищує якість та глибину перевірки. Достовірність фінансово-господарських операцій можна виявити при формальній і арифметичній перевірці документів. При формальній перевірці встановлюється повнота і правильність заповнення реквізитів, які характеризують фінансово-господарську операцію. При цьому слід пересвідчитись у відсутності не оговорених виправлень, підчисток, дописок тексту і цифр та достовірності підписів розпорядників кредитів та посадових осіб. Щоб впевнитись в достовірності підписів у документі, співставляють підпис в даному документі з його підписами в особовій справі чи зразках підпису в інших документах. Арифметична перевірка дає можливість виявити правильність підрахунків в документах та виявити зловживання, завуальовані за невірними арифметичними діями. Важливим етапом ревізії фінансово-господарських операцій є перевірка реальності їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку за рахунок перекручень бухгалтерської кореспонденції. Методика перевірки достовірності відображення фінансово-господарських операцій в облікових регістрах залежить від форми бухгалтерського обліку (меморіально-ордерна). Повнота обсягу фінансово-господарських операцій синтетичним обліком перевіряється шляхом співставлення даних меморіальних ордерів, де ведеться аналітичних облік, з обігами Журналу-Головна. Реальність залишків матеріальних цінностей перевіряється шляхом порівняння залишків по даних обліку і фактичній наявності, відображеної в актах інвентаризації, актами звірки розрахунків. При здійсненні фактичного контролю виконуються наступні дій: обстеження на місці об’єкта перевірки або ділянки роботи; інвентаризація майна, товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів; перевірка в натурі фактичного виконання оплачених робіт; перевірка якості сировини, матеріалів шляхом проведення лабораторного аналізу, дегустації та інше; експертна оцінка; службове розслідування та отримання пояснень посадових осіб з питань фактичного стану об’єктів контролю. Отже, методичні прийоми фінансово-господарського контролю пов(язані з використанням документальних методичних прийомів і контрольно ревізійних процедур. У процесі контролю господарських операцій перевіряють законність і їх господарську необхідність на основі документів, у яких вони знайшли відображення. Контроль здійснюють за формою і змістом, зустрічною перевіркою операцій, взаємним контролем операцій і документів, аналітичними і логічними прийомами. Загальна характеристика методичних прийомів документального контролю наведена в таблиці 2.2.1. Таблиця 2.2.1. Методичні прийоми документального контролю Назва Характеристика
Формальна перевірка Встановлення повноти і правильності оформлення документів, заповнення реквізитів, відповідність підписів осіб, які склали документ. Перевірка застосування відповідної форми документа.
Економічна перевірка З(ясовується доцільність здійсненої операції, забезпеченість джерелами фінансування, плановими розрахунками, встановлюються отримані результати від даного факту чи його вплив на кінцевий результат.
Перевірка за змістом Перевіряється законність документально зафіксованих операцій, логічний зв(язок окремих операцій.
Арифметична перевірка Перевірка всіх арифметичних підрахунків, що є в документі.
Зустрічна перевірка Вивчення правильності операцій шляхом співставлення документів та записів у облікових регістрах, що відносять до одних і тих же операцій.
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Після закінчення перевірки наслідки її оформляють відповідним актом, де на основі перевірених фактів, підтверджених відповідними документами, даних про результати зустрічних звірок, проведених інвентаризацій, контрольних замірів проводиться групування та систематизування виявлених порушень і недоліків у відповідних розділах акту. При викладені в акті перевірки необхідно дотримуватися об’єктивності, чіткості та вичерпності опису фактів і даних. В акті ревізії відображається загальна характеристика виконання і формування кошторису доходів і видатків бюджетної установи, виявлені порушення діючого законодавства, постанов правління Національного банку України, Державного казначейства, інструкцій і вказівок міністерств і відомств кому підпорядковується дана бюджетна установа, які регулюють фінансово-господарську дисципліну в бюджетній системі, з чіткою їх назвою та пунктів чи розділів, які порушені. Також відображаються факти безгосподарності, нестач, крадіжок і привласнення грошових коштів та майна, розмір нанесеного збитку, наслідки допущених порушень та зловживань, прізвища та посади осіб, з вини яких це сталося. Факти порушення фінансової дисципліни та зловживань чи крадіжок викладаються на підставі перевірених даних, які підтверджуються оригіналами документів бюджетної установи, яка перевіряється. Не допускається включення до акта ревізії різних висновків, пропозицій та непідтверджених документами даних про фінансово-господарську діяльність бюджетної установи, а також даних із слідчих матеріалів та посилань на свідчення посадових осіб, які вони дали перед слідчими органами. Обов’язково в акті перевірки необхідно відобразити, за який період і яким способом, які фінансові і господарські операції та документи перевірені. Акт перевірки фінансово-господарської діяльності підписується керівником ревізійної групи, керівником та головним бухгалтером бюджетної установи, що перевірялася, а в разі потреби, колишнім керівником та головним бухгалтером бюджетної установи. Один примірник акта ревізії вручається керівнику перевіреної бюджетної установи під розписку на першому примірнику акта. При наявності заперечень або зауважень по фактах порушень чи зловживань, викладених в акті перевірки керівник, головний бухгалтер чи інші особи, які підписують акт, роблять про це записи перед своїми підписами, і не пізніше, ніж через п’ять днів з моменту підписання, подають з цього приводу письмові пояснення або заперечення. Також ревізорові необхідно взяти пояснення від інших посадових осіб, причетних до виявлення ревізією порушень чи зловживань, які додаються до матеріалів перевірки. Правильність обґрунтувань, фактів, викладених у поясненнях посадових осіб, ревізор повинен ретельно перевірити і в 15-денний термін дати по них письмовий висновок, який необхідно затвердити керівником контрольно-ревізійного підрозділу, що призначав перевірку. При відмові посадових осіб від підписання акта перевірки фінансово-господарської діяльності службовими особами державної контрольно-ревізійної служби необхідно засвідчити це відповідним актом та своїми підписами. При виявленні істотних порушень фінансової дисципліни, розкрадання грошей, матеріальних цінностей, інших зловживань матеріали перевірки передаються слідчим органам і одночасно ставиться перед керівництвом бюджетної установи або керівництва відповідного вищого органу питання про звільнення з посад винних у цьому осіб. При вилученні документів у зв’язку з їх підробкою або виявленими зловживаннями працівник державної контрольно-ревізійної служби зобов’язаний негайно повідомити про це правоохоронні органи. Якщо виявлено шкоду, заподіяну працівниками бюджетної установи внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків, то керівник органу державної контрольно-ревізійної служби, який призначив перевірку, ставить перед керівником перевіреної бюджетної установи, а в необхідних випадках – вищого органу, вимоги щодо повного або часткового відшкодування збитків. За наслідками проведених перевірок у межах наданих прав контрольно-ревізійні підрозділи оформляють рішення про застосування фінансових санкцій та накладення адміністративних стягнень у відповідності з “Інструкцією про порядок стягнення коштів та застосування фінансових санкцій органами державної контрольно-ревізійної служби”, затвердженої Наказом Головного Контрольно-ревізійного управління України від 03.07.1998р. №130. Після усунення недоліків, виконання рекомендацій, проведення додаткової чи повторної перевірки робиться остаточний висновок щодо можливості прийняття матеріалів перевірки, про що робиться позначка на останній сторінці акта: “Акт перевірки прийнято”, дата, підпис. Контроль формування видатків загального фонду Кошторис бюджетних установ (надалі – кошторис) – основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі на отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Кошторис має два складники: загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій; спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій. План асигнувань із загального фонду бюджету (надалі – план асигнувань) – це щомісячний розподіл асигнувань, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов’язань упродовж року. План асигнувань є невід’ємною частиною кошторису і затверджується разом із цим кошторисом. Форму кошторису та плану асигнувань затверджує Міністерство фінансів. Державний бюджет України виконують за розписом, затвердженим міністром фінансів України. Розпис державного бюджету на відповідний рік містить такі розділи: Розпис фінансування державного бюджету, зокрема: річний розпис фінансування загального та спеціального фондів державного бюджету; щомісячний розпис фінансування загального фонду державного бюджету. Розпис асигнувань державного бюджету, зокрема: річний розпис асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету; щомісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету; річний розпис витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень. Процедури складання та виконання розпису державного бюджету визначено Інструкцією про складання та виконання розпису Державного бюджету України, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2002 року за № 57 (зі змінами). Розпис асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету на рік складають у розрізі розпорядників коштів за програмною (якщо бюджет складено із застосуванням програмно-цільового методу) та повною економічною класифікацією видатків бюджету без розподілу за періодами року. Щомісячний розпис асигнувань загального фонду – це розпис асигнувань загального фонду державного бюджету на рік з розподілом за місяцями в розрізі головних розпорядників за програмною та скороченою економічною класифікацією видатків бюджету. Формування розпису бюджету починається зі складання розписів доходів і фінансування. Після того як враховано обсяги та терміни погашення основної суми державного боргу, вивчено можливості щодо обсягів і термінів залучення державних запозичень, графіки проведення приватизації державного майна, а також потреби покриття щомісячних касових розривів загального фонду державного бюджету, на підставі складених розписів доходів і фінансування розраховують граничні щомісячні обсяги асигнувань загального фонду державного бюджету. Узагальнену лімітну довідку складають для кожного розпорядника з визначенням щомісячних обсягів асигнувань розпоряднику в цілому. На підставі лімітних довідок розпорядники повідомляють розпорядників нижчих рівнів про встановлені обсяги асигнувань для уточнення кошторисів і складання проектів планів асигнувань. Під час підготовки проектів кошторисів бюджетні установи увідповіднюють свої штатні розписи до визначеного фонду оплати праці, а решту витрат – до інших встановлених асигнувань таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу відповідних функцій. Проекти кошторисів і планів асигнувань, які подають установи розпорядникам і розпорядникам вищого рівня, за необхідності розглядають у присутності керівників відповідних установ. Розпорядники коштів вищого рівня у розгляді кошторисів і планів асигнувань повинні забезпечувати виконання вимог законодавства, не допускати внесення до кошторисів асигнувань, не підтверджених розрахунками та економічно не обґрунтованих. Розпорядники під час розгляду проектів кошторисів і планів асигнувань зобов'язані: а) забезпечити суворе виконання вимог законодавства, а також вказівок щодо складання кошторисів на наступний рік; б) додержуватися режиму економії, не допускати внесення до кошторисів асигнувань, не зумовлених потребою; в) забезпечити в проектах кошторисів і планів асигнувань додержання доведених у лімітних довідках річних обсягів асигнувань і їх щомісячного розподілу з урахуванням термінів проведення окремих заходів і можливості здійснення відповідних видатків упродовж року; г) не допускати затвердження в кошторисах сум, не підтверджених розрахунками та економічно не обґрунтованих. Розпорядники коштів у двотижневий термін після отримання лімітних довідок подають Міністерству фінансів уточнені проекти зведених кошторисів і проекти зведених планів асигнувань, які відповідають лімітним довідкам. Водночас подають показники за мережею розпорядників коштів нижчих рівнів, штатами та контингентами установ за встановленими формами. На підставі отриманої інформації Міністерство фінансів України складає річний розпис Державного бюджету України за розпорядниками коштів у розрізі економічної класифікації видатків і щомісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету, які відповідають консолідованим параметрам усіх кошторисів. Оригінал затвердженого розпису передають на паперових та електронних носіях Державному казначейству України, копію – Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Державне казначейство України впродовж трьох робочих днів після затвердження розпису доводить до розпорядників витяг з розпису, що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів (частина друга статті 51 Бюджетного кодексу України). Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» Проекти кошторисів складають усі установи на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки. Якщо установи утворені не з початку року, кошториси складають і затверджують для кожної установи з часу її утворення до кінця бюджетного року в загальному порядку. У частині надходжень проектів кошторисів зазначають планові обсяги, які передбачається спрямувати на покриття видатків установи із загального та спеціального фондів проектів відповідних бюджетів, зокрема планові обсяги запозичень, що надійдуть до спеціального фонду кошторису. У процесі складання та затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не планують. Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюють на підставі розрахунків доходів, які складають за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік. У процесі складання та затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не планують. За основу цих розрахунків беруть такі показники: обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до законодавства; прогнозне надходження зборів (обов'язкових платежів) до спеціального фонду бюджету. На підставі цих показників визначають суму доходів на наступний рік за кожним джерелом їх надходження з урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначають доходи планового періоду, обов'язково враховують рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує планованому. Показники повинні наводитися в обсягові, зазначеному в розрахунку, і повністю відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди. Під час формування спеціального фонду проекту кошторису планування власних надходжень бюджетних установ здійснюється за групами та підгрупами відповідно до правил, визначених законодавством для цієї категорії доходів бюджету. Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання. Розподіл видатків спеціального фонду проекту кошторису проводиться винятково в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді. Відповідає за виникнення заборгованості, що склалася за видатками спеціального фонду, винятково розпорядник, з вини якого вона утворилася. Під час визначення обсягів видатків розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлено для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської та кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і запланованих заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Обов'язковою є вимога щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. В кошторисі можна планувати тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можна передбачати лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат і відсутності заборгованості. Видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обраховують залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовують установи аналогічного профілю. Міністерству фінансів України надано право визначати на кожний рік порядок врахування у кошторисах обсягів заборгованості, яка виникла внаслідок непогашення бюджетних зобов'язань установ. Асигнування на централізовані заходи, які проводять головні розпорядники, вносять до кошторисів тільки у разі, коли проведення цих заходів за рахунок коштів бюджету не суперечить законодавству. До централізованих заходів належать заходи з організації та здійснення безпосередньо апаратом головного розпорядника чи апаратом уповноваженого ним розпорядника нижчого рівня або уповноваженою ним установою закупівель товарів, робіт і послуг у рамках реалізації затверджених у встановленому порядку національних і державних програм, а також загальнодержавних заходів програмного характеру з метою забезпечення відповідними товарами, роботами, послугами закладів та установ системи головного розпорядника та/або співвиконавців відповідних національних і державних програм. Усі показники видатків, які вносять до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації Видатки бюджетних установ за рахунок власних надходжень (спеціальний фонд бюджету) планують у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним і загальним фондами кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, не забезпечених (або частково забезпечених) видатками загального фонду. Розпорядник бюджетних коштів корегує обсяги взятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань зі спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства. Після затвердження державного та місцевих бюджетів проекти зведених кошторисів увідповіднюють до показників цих бюджетів. Лімітна довідка про бюджетні асигнування – це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх щомісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначені на основі нормативів, і видається відповідно Міністерством фінансів України, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, головним розпорядником. Форму лімітної довідки затверджує Міністерство фінансів. Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань і подають ці документи головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошторисів і складання проектів зведених планів асигнувань. Розпорядники переглядають заплановані витрати та увідповіднюють їх до бюджетних асигнувань та інших показників, доведених лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути увідповіднена до визначеного фонду оплати праці, а інші витрати – до інших встановлених асигнувань таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій. Типову форму штатного розпису установи затверджує Міністерство фінансів. Проте за потреби, виходячи зі специфіки діяльності установи, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з Міністерство фінансів можуть установлювати форму штатного розпису для відповідної галузі. Кошториси і плани асигнувань підписують керівник установи (централізованої бухгалтерії) та керівник її фінансового підрозділу або головний (старший) бухгалтер. Водночас із кошторисом затверджують план асигнувань і штатний розпис установи, у тому числі структурних підрозділів, які утримуються за рахунок власних надходжень. Ці документи подають і затверджують у двох примірниках, один з яких повертається установі, а другий залишається в установі, керівник якої їх затвердив. Кошторис затверджують за загальним і спеціальним фондами на рік без розподілу за періодами в обсягові, який дорівнює сумі цих фондів. Кошторис, плани асигнувань і штатні розписи установ затверджує керівник установи, уповноваженої затверджувати такі документи, підпис якого скріплюється гербовою печаткою, із зазначенням дати. Розпорядники у тижневий термін після затвердження штатних розписів подають Міністерство фінансів, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам зведені показники за мережею, штатними розписами і контингентами установ та одержувачів за формами, встановленими Міністерством фінансів. Установи, які відповідно до законодавства самостійно затверджують кошториси, плани асигнувань і штатні розписи, у тритижневий термін після ухвалення державного бюджету на відповідний рік подають Міністерству фінансів затверджені кошториси, розрахунки до них, календарні плани, плани асигнувань і штатні розписи. Видатки спеціального фонду бюджету провадять винятково в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін. Установи мають право використовувати впродовж поточного року залишки коштів на рахунках спеціального фонду на початок року для здійснення видатків, передбачених у кошторисах на поточний рік (шляхом внесення змін до спеціального фонду кошторису). Зміни до спеціального фонду кошторису вносять у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень до цього фонду разом з обсягом залишків коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на відповідний рік. У спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу доходів і залишків коштів на початок року. Упродовж року розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідки про внесення змін до кошторису, яка затверджується керівником установи, який затвердив кошторис, без внесення відповідних змін до бюджетного розпису за спеціальним фондом бюджету. Розпорядники нижчого рівня обов’язково подають розпорядникам вищого рівня засвідчені відповідним органом Державного казначейства копії затверджених довідок про внесення змін до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями. Розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису в частині збільшення надходжень і видатків у разі, коли обсяги власних надходжень спеціального фонду кошторису фактично перевищили обсяги, враховані під час затвердження відповідного бюджету. Якщо фактичні обсяги власних надходжень бюджетних установ за 10 місяців відповідного бюджетного періоду становили менш як 70 відсотків відповідних обсягів, врахованих у спеціальному фонді кошторису, розпорядники зобов’язані внести зміни до спеціального фонду кошторису у частині зменшення надходжень і видатків з урахуванням очікуваного виконання спеціального фонду кошторису у відповідному бюджетному періоді. Розпорядники упорядковують бюджетні зобов’язання з урахуванням внесених до спеціального фонду кошторису змін. Органи Державного казначейства ведуть облік таких змін, провадять видатки спеціального фонду бюджету за власними надходженнями на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін без внесення змін до бюджетного розпису та відображають у звітності про виконання державного бюджету планові показники за спеціальним фондом бюджету з урахуванням внесених змін до кошторисів. Зміни до спеціального фонду кошторису за іншими надходженнями (крім власних надходжень бюджетних установ) вносять у порядку, за яким після внесення відповідних змін до бюджетного розпису складають довідки про внесення змін до кошторису. Планові показники за спеціальним фондом кошторису розпорядників у формах звітності повинні відповідати даним обліку, який ведуть органи Державного казначейства. Контроль і ревізія фінансово-господарської діяльності органів Пенсійного фонду України 4.1. Завдання та організація ревізії фінансово-господарської діяльності органів Пенсійного фонду України Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. В своїй діяльності він керується «Положенням про Пенсійний фонд України», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1994 р. №345. При ревізії фінансового-господарської діяльності необхідно враховувати два напрямки: ревізія виконання кошторису видатків на утримання апарату управління (відділу) Пенсійного фонду; ревізія витрачання коштів Пенсійного фонду України на видатки по державному пенсійному забезпеченню громадян. При складанні програми проведення комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності органів Пенсійного фонду України рекомендується включати такі питання: контроль за додержанням чинного законодавства при складані та виконанні бюджету; організація та здійснення контролю за своєчасним і повним обліком платників та побічні надходження на обов’язкове державне пенсійне страхування; забезпечення своєчасного фінансування на виплату державних пенсій, цільове використання коштів Пенсійного фонду; додержання вимог законодавства щодо пенсійного забезпечення, правильності призначення пенсій та допомоги органами соціального захисту населення; стан обліку коштів Пенсійного фонду, статистичної та бухгалтерської звітності, здійснення операцій з коштами Фонду; законність та ефективність витрачання коштів Фонду, що виділяються на утримання апарату управління; організація контролю за виконавчою дисципліною рішень законодавчих органів , планів роботи, постанов правління і наказів Пенсійного фонду, а також рішень управління (відділів), що перевіряються; стан роботи з кадрами і правової роботи та діловодства; організація та ефективність роботи внутрівідомчого контролю. Перелік питань може змінюватись з врахуванням особливостей регіону і мети ревізії. Проведенню комплексної ревізії передує ретельна підготовка, а саме: вивчення структури підрозділів центрального апарату Фонду, матеріалів попередньої ревізії та іншої інформації, яка характеризує діяльність органів Пенсійного фонду України та структурних підрозділів, Кримського республіканського, обласних, Київського та Севастопольського міського управління, районних та міських відділах. Виконавчим органом Пенсійного фонду України є Правління, яке керує діяльністю Фонду. Очолює правління Пенсійного фонду України його Голова, який несе повну відповідальність за роботу правління і Фонду в цілому. 4.2. Контроль роботи управління (відділу) по складанню і виконанню бюджету В процесі ревізії фінансово-господарської діяльності органів Пенсійного фонду України рекомендується вивчити питання роботи управлінь (відділів) по складанню і виконанню бюджету. Для цього необхідно перевірити такі питання: організація роботи по складанню бюджету Пенсійного фонду та додержання встановленого порядку його складання та затвердження. А також вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення»; вживання необхідних заходів щодо виконання доходної частини бюджету, правильність розподілу коштів, що надійшли до бюджету Фонду, по кварталах; правильність оформлення бюджетної документації; наявність розрахунків та обґрунтованість призначень по доходах і видатках; обґрунтованість уточнення бюджету в процесі його виконання, облік змін по доходах і видатках бюджету, а також перерозподіл коштів за видами видатків; стан методичної і практичної допомоги підвідомчим районним і міським відділам Фонду в організації фінансово-бюджетної роботи; організаційна робота управління (відділу) за підсумками роботи по відповідних звітних періодах та аналіз показників квартальної і річної звітності про виконання бюджету Пенсійного фонду. При проведенні ревізії рекомендується провести глибоке документальне вивчення суцільним методом банківських операцій по основному рахунку управління (відділу), за період, що минув після попередньої ревізії. Звірити записи бухгалтерії органу Пенсійного фонду про перерахування коштів із записами в установі банку з наявними документами, а також з даними бухгалтерського обліку одержувачів коштів. З’ясувати, чи немає випадків перерахування коштів не за призначенням та чи всі надходження до бюджету зараховуються в доходи. Перевіряючи стан бухгалтерського обліку та звітності по виконанню бюджету, необхідно здійснити контроль: а) правильності відображення проведених фінансових операцій; б) ведення обумовлених інструкціями і вказівками регістрів по бухгалтерському обліку виконання бюджету; в) правильності і своєчасності записів проведених операцій у цих регістрах; г) наявності документів, що підтверджують правильність операцій по виконанню бюджету, своєчасності їх оформлення і відповідності документів установленим нормам та забезпеченості зберігання архіву; д) наявності щомісячних оборотних відомостей по аналітичних рахунках та відповідності оборотних записів, зазначених у них, даним синтетичного обліку в книзі «Журнал-Головна»; е) відповідності звітів про виконання бюджету управління (відділу) даним бухгалтерського обліку та погодженості взаємопов’язаних показників окремих форм звітності з балансом; є) дотримання встановлених строків подання звітності; ж) наявності матеріалів аналізу звітності, одержаної від відділів Пенсійного фонду, органів соціального захисту населення, підприємств зв’язку, а також вказівок щодо виявлених недоліків, підвищення якості обліку та звітності; з) впровадження комп’ютеризації обліку і звітності та програмних форм і методів обліку у підвідомчих органах. 4.3. Контроль роботи управління (відділу) по забезпеченню надходження збору та інших коштів При проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності органів Пенсійного фонду України важливим питанням є контроль за виконанням функцій відповідних управлінь (відділів) по забезпеченню надходження збору та інших коштів. Перевірці підлягають наступні питання: наявність планів, справ з нормативними і законодавчими документами та надання методичної і практичної допомоги на місцях. Правильність складання і своєчасність подання звітів управліннями (відділами) Фонду та організація контрольних перевірок; організація управлінням (відділами) роботи по реєстрації платників страхових внесків. Практика застосування повідомлення про необхідність реєстрації в Пенсійному фонді України; періодичність здійснення звірок з даними органів державної податкової адміністрації щодо обліку та реєстрації платників збору та причини розбіжностей; наявність журналів реєстрації платників збору, в яких містяться необхідні відомості про них та динаміка реєстрації платників за період, що перевіряється; застосування фінансових санкцій за порушення строків реєстрації платників збору та закриття їхніх розрахункових рахунків за відмову від реєстрації; стан звітної дисципліни платників збору і контроль за нею у відділі Фонду, організація приймання звітів про нарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування інших надходжень та витрачання коштів Пенсійного фонду (ф.4 ПФ), правильність їх оформлення (наявність підписів і дати складання звіту), складання зведеного звіту, повнота застосування фінансових санкцій до платників, які не подали звітів у встановлені строки. 4.4. Контроль правильності витрачання коштів Пенсійного фонду Контролюючи правильність витрачання коштів Пенсійного фонду, необхідно перевірити обґрунтованість визначення управлінням (відділом) суми асигнувань, необхідних для фінансування видатків на державне пенсійне забезпечення громадян та своєчасність подання заявок підприємствами поштового зв’язку на витрату коштів Фонду для забезпечення своєчасної виплати державних пенсій, обґрунтованість їх відповідними розрахунками (зі внесенням коригувань). Перевірити здійснення контролю за правильністю складання заявок підприємств поштового зв’язку на кошти для виплати пенсій та грошової допомоги. Чи враховуються при цьому управлінням (відділом) фактичні видатки за попередній місяць, квартал та чисельність пенсіонерів (динаміка зростання або зменшення), чи використовуються дані звітності про зміну чисельності пенсіонерів, одержувачів допомоги та залишки невикористаних коштів на рахунку підприємства зв’язку? Вивчається своєчасність та обґрунтованість подання зведеної заявки (у т.ч. додаткової) для визначення загальних видатків на виплату пенсій та допомоги. Які вживались заходи при виявленні випадків завищення суми асигнувань на виплату пенсій? Правильності використання діючого тарифу при пануванні видатків на доставку пенсій через підприємства зв’язку. Чи не враховані в загальній сумі видатків кошти, що перераховуються Ощадбанком безпосередньо на рахунки вкладників – пенсіонерів? У тих випадках, коли виплата і доставка пенсій здійснюється альтернативними службами, оплату їх послуг треба проводити виходячи з кошторису видатків з обґрунтуванням розрахунку, що погоджується з управлінням Фонду (сума розрахунку не повинна бути вищою від встановлених тарифів). Чи не допускались факти незаконного включення до суми асигнувань, призначених на виплату державних пенсій, видатків на виплату допомоги на дітей, що повинні фінансуватись з місцевого бюджету? Правильності (повноти) і своєчасності фінансування підприємств поштового зв’язку, які здійснюють виплату пенсій і допомоги за рахунок коштів фонду. Відповідність їх заявок на ці видатки контрольним показникам видатків на виплату пенсій. Перевірка здійснюється на основі руху коштів на рахунку 80,бюджетних рахунках і звітних даних про фактичні видатки на виплату пенсій. Відповідність залишків коштів на рахунку 80 і бюджетних рахунках по бухгалтерському обліку на кінець звітного періоду даним банківської виписки. Цільове використання коштів бюджету Фонду підприємствами, які виплачують пенсії та допомоги. Чи не було відволікання цих коштів на витрати, не передбачені цими заявками і розрахунками даних, або часткового перерахування коштів на депозитні рахунки з метою одержання доходів? При цьому слід звернути увагу на своєчасність виплати пенсій. У випадках затримки встановити причину та винних осіб. Здійснення відділом контролю за своєчасним припиненням виплати пенсій і допомоги померлим пенсіонерам. Для цього необхідно перевірити в органах соціального захисту населення регулярність проведення вибірки в органах ЗАГСу відомостей про померлих пенсіонерів (не рідше одного разу на місяць), своєчасність складання списків і доведення їх до підприємств зв’язку для припинення виплати пенсії (із зазначенням дати закриття особових рахунків померлих пенсіонерів в останній місяць виплати їм пенсії). Для перевірки кількості померлих пенсіонерів та недопущення переплат провести зустрічну перевірку в органах ЗАГСу, соцзахисту і на підприємстві зв’язку з цього питання. Повнота і своєчасність взаєморозрахунків з підприємствами зв’язку по виплаті пенсій та допомоги, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду. Ця перевірка проводиться з метою встановлення реальної причини величини видатків на виплату пенсій та допомоги, а також дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства зв’язку. Перевіряються видатки як на виплату, так і на доставку пенсій за даними книги «Журнал-Головна», бухгалтерських звітів, виплатних відомостей, банківських та інших необхідних для цього документів , наявність актів звірок взаєморозрахунків. 4.5. Ревізія виконання кошторису видатків на утримання апарату управління (відділу) Пенсійного фонду України Ревізія виконання кошторису видатків на утримання апарату управління (відділу) Пенсійного фонду України розпочинається з аналізу виконання основних показників діяльності управління Пенсійного фонду, кошторису видатків на його утримання, обґрунтування його розрахунками, причини невиконання; вживання керівництвом заходів щодо ефективного витрачання коштів і матеріальних цінностей. Весь цифровий і статистичний матеріал у вигляді таблиць оформляється перевіряючим як додаток до акта, а в самому акті відображаються тільки підсумки аналізу та причини невиконання. Ревізія касових і банківських операцій При перевірці касових операцій слід керуватись Порядком ведення операцій у національній валюті в Україні, що затверджений постановою правління Національного банку України від 2.02.95р. №21, в редакції Постанови правління НБУ від 13.10.97 р. №334. Перед початком ревізії касових операцій необхідно провести інвентаризацію готівки в касі, яка проводиться в перший день ревізії в присутності головного (старшого) бухгалтера і касиром. Перед початком інвентаризації каси перевіряючий повинен отримати від касира розписку про те, що всі прибуткові і видаткові касові документи, готівку йому пред’явлено. Касир складає звіт по касі на момент ревізії. Результати інвентаризації каси оформляються актом за підписами перевіряючого, головного бухгалтера і касира. У разі виявлення розбіжностей між фактичною наявністю коштів у касі і залишком, виведеним по касовій книзі перевіряючий отримує від касира письмове пояснення із зазначенням причин. Сума нестачі вноситься в касу по прибутковому касовому ордеру, а лишки оприбутковуються по касі. У випадку значної суми нестачі перевіряючий ставить перед начальником управління (відділу) питання про усунення касира із займаної посади і відшкодування ним усієї суми у встановленому законом порядку. Обґрунтованість складання касових звітів, відповідність їх первинним документам; повнота і своєчасність оприбуткування готівки, одержаної з банку, законність списання сум по касі; правильність підрахунків прибутку, видатку та залишку коштів на кінець дня, що відображається касиром у касовому звіті. З’ясувати, чи проводяться бухгалтерією щоквартальні ревізії каси, чи укладено договір з касиром про повну матеріальну відповідальність. Правильність оформлення касової книги і прибутково-видаткових касових документів, ведення журналів реєстрації прибутково-видаткових касових ордерів, своєчасність погашення касових документів штампом, наявність на них дати і підпису касира, відображення в бухгалтерському обліку руху готівки. З’ясувати, чи використовувались кошти Фонду не за призначенням. Своєчасність депонування невиданих сум заробітної плати і здачі ліміту касової готівки, встановленого банком. Наявність виписок банку (їх оригінали; чи немає розриву в датах і залишках коштів на рахунку, відсутність підчисток і необумовлених виправлень); чи відповідають виписці банку платіжні документи. Доцільність і законність проведених витрат для виявлення невиробничих затрат і втрат (сплата штрафів, пені, збитків від псування матеріальних цінностей, закінчення строку позовної давності по дебіторській заборгованості, необґрунтована оплата рахунків, перерахування коштів комерційним структурам тощо). При перевірці стану взаєморозрахунків з різними дебіторами і кредиторами необхідно встановити реальність сум заборгованості (у т.ч. шляхом зустрічної перевірки). Чи проводяться працівниками бухгалтерії звірки взаємних розрахунків з такими установами? Чи не обліковуються в складі дебіторської заборгованості незаконно видані аванси організаціям? Чи не було зарахування кредиторської заборгованості, по якій закінчено строк позовної давності, в рахунок погашення дебіторської заборгованості інших організацій, а також перерахування такої заборгованості на рахунки фізичних осіб з метою приховування зловживань? Своєчасність перерахування в доход Державного бюджету суми не затребуваної в строк кредиторської заборгованості. Повнота і правильність запису суми нестачі грошових коштів і матеріальних цінностей. Проаналізувавши причини і заходи щодо їх відшкодування та створення умов, які виключають можливість втрати і розкрадання цінностей, особливу увагу слід звернути на правильність віднесення дебіторської заборгованості до безнадійного відшкодування. У випадках списання такої заборгованості встановити винних у цьому осіб. Ревізія правильності витрачання коштів на виплату заробітної плати При ревізії видатків на заробітну плату необхідно перевірити своєчасність і правильність виплати заробітної плати працівникам управління (відділу). Перевіряється зіставленням розрахунково-платіжних відомостей на виплату заробітної плати і особових рахунків (карток) із штатним розписом, наказами по управлінню (відділу),трудовими книжками, особовими справами працівників, табелями обліку фактично відпрацьованого часу з метою виявлення випадків необґрунтованого збільшення розмірів посадових окладів, усіх видів надбавок і доплат до заробітної плати, а також осіб, які фактично не працюють в управлінні (відділі) або утримуються понад затверджених штатних розкладів. Чи не проводилась виплата заробітної плати працівникам протягом перебування їх у туристичних поїздках, під час хвороби, відпусток без збереження заробітної плати? Чи не було випадків приписок обсягу виконаних робіт, виплати сум за фіктивними трудовими угодами? Обґрунтованість нарахування і виплати премій та допомоги перевіряється, виходячи з затвердженого Положення про преміювання та надання допомоги працівникам Фонду. Чи виконуються основні умови преміювання? Доцільність видачі матеріальної допомоги. Чи немає фактів одержання цих коштів не тими особами, на яких вони оформлені? Перевірка правильності витрачання коштів, виділених на канцелярські та господарські товари Перевірка проводиться по кожному виду витрат за первинними документами із з’ясуванням доцільності придбання тих чи інших матеріальних цінностей, правильності їх використання (у т.ч. передчасного їх списання). При перевірці видатків на поточний ремонт звернути увагу на додержання договірних цін (якщо змінено ціну, то з’ясувати, на основі яких документів її змінено, чи передбачено в угоді умови зміни розцінок). Правильність списання будівельних та інших матеріалів. Чи відповідають списані матеріали передбаченому переліку робіт за договором? Додержання встановленого ліміту на утримання автотранспорту в управлінні (відділі),обґрунтованість заповнення дорожніх листків водіїв, додержання норм витрати і списання пального, авторезини. Чи не використовувався легковий автотранспорт не за цільовим призначенням або для особистих потреб працівників управління (відділу)? Якщо використовувався, то встановити, чи вносилась в касу управління (відділу) плата за використання службового автотранспорту. Правильність витрачання коштів на відрядження, облік підзвітних осіб При перевірці правильності відшкодування витрат на відрядження слід керуватися «Інструкцією про службове відрядження в межах України та за кодон», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. №59. Чи додержуються граничні розміри видачі під звіт сум особам. Яким може видаватись готівка на канцелярські та господарські витрати? Законність витрат за авансовими звітами, наявність і вірогідність доданих до них документів, повнота оприбуткування придбаних матеріальних цінностей. Своєчасність здачі авансових звітів або повернення підзвітних сум. Ефективність використання коштів, виділених на придбання інвентарю, обладнання та забезпечення їх зберігання Обґрунтованість планування видатків на придбання обладнання, інвентарю та матеріалів. Проаналізувати освоєні кошти. Повнота і своєчасність оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, створення умов для забезпечення їх зберігання. Правильність проведення інвентаризації та оформлення її результатів. Чи додержується встановлений порядок списання обладнання, що стало непридатним? Чи зазначаються в актах на списання дата придбання обладнання, строк його експлуатації, інвентарні номери? Чи є висновки спеціалістів, дефектні акти списання техобладнання? Особливу увагу звернути на списання дорогоцінної та побутової техніки (холодильників, телевізорів, магнітофонів тощо). При довгостроковому списанні матеріальних цінностей встановити причини і винних у цьому осіб. Чи не видавались інвентар та обладнання для особистого користування працівникам управління (відділу) безкоштовно? В обов’язковому порядку проводиться інвентаризація (вибірковим методом) товарно-матеріальних цінностей, що експлуатуються і є на складі. При цьому перевіряється наявність інвентарних номерів на обладнанні. Для виявлення можливих фактів заміни однорідних дорогоцінних предметів дешевшими необхідно порівняти артикули, сорт і ціну виробів. Стан обліку технічних засобів, обладнання та малоцінних і швидкозношуваних предметів, правильність визначення їх зносу. Перевірка операцій по капітальних вкладеннях та капітальному ремонту При ревізії перевіряється: чи є в управлінні (відділі) затверджена проектно-кошторисна документація на будівництво об'єктів? Чи включено їх титульного списку підрядних будівельних організацій (із зазначенням строків початку і закінчення будівництва)? Чи забезпечені будівельно-монтажні роботи джерелами фінансування та будівельними матеріалами? Перевірити додержання строків будівництва та встановити причини їх затримки. Відповідність кошторисної вартості підрядних робіт, вартості фактично виконаних робіт. У разі потреби провести із залученням спеціалістів контрольні виміри обсягу виконаних робіт і при виявлені їх завищення зазначити винних у цьому посадових осіб, суму приписки, а також кількість і вартість лишків списаних будівельних матеріалів. При виконанні робіт сторонніми особами (бригадою) перевірити обґрунтованість укладення трудових угод та правильність прийому виконаних робіт. Чи не проводилась при цьому виплата заробітної плати штатним працівникам управління (відділу) за фіктивними актами приймання робіт? Стан бухгалтерського обліку та звітності При перевірці стану бухгалтерського обліку та звітності про виконання кошторису витрат керуються «Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3.04.93 р. №250. Стан бухгалтерського обліку і достовірність звітності, як правило, перевіряється у процесі ревізії господарських операцій за первинними бухгалтерськими документами та обліковими регістрами (журналами, книгами, відомостями). Правильність розподілу службових обов’язків між працівниками бухгалтерії управління (відділу). Чи розроблено посадові інструкції працівників, що займаються розрахунками, та матеріально відповідальних осіб? Чи додержується графік руху і подання документів до бухгалтерії? Звернути увагу на характер їх оформлення (відсутність підчисток, необумовлених виправлень). Законність документального оформлення господарських операцій, своєчасність і повнота відображення операцій у бухгалтерському обліку, правильність ведення матеріального і складського обліку, оформлення первинних документів, своєчасність записів на рахунках аналітичного і синтетичного обліку. 5. Контроль виконання кошторису Управління Пенсійного фонду у Кременецькому районі за статтями 5.1. Ревізія розрахунків з підзвітними особами Ревізуючи операції розрахунків (рахунок 16, субрахунок 160) з підзвітними особами, необхідно перевірити: список підзвітних осіб; дотримання діючого порядку видачі підзвітних сум на операційні та адміністративно-господарчі видатки, службові відрядження; своєчасність здачі авансових звітів про використання підзвітних сум і виконання завдань по службових відрядженнях; законність і доцільність проведених витрат та правильність оформлених оправдовуючих документів та арифметичних підрахунків в них; правильність бухгалтерської кореспонденції рахунків по отриманню і використанню підзвітних сум; своєчасність повернення невикористаних підзвітних сум.Підставою для перевірки розрахунків з підзвітними особами є накази, розпорядження по ревізованому об'єкті, які мають безпосереднє відношення до цих операцій, авансові звіти та додатки до них, записи в регістрах аналітичного і синтетичного обліку по рахунку 16, субрахунку 160 «Розрахунки з підзвітними особами», звіти касира та інші. Ревізія розрахунків з підзвітними особами проводиться суцільним порядком. Розпочинати її необхідно з перевірки дотримання встановленого порядку видачі готівки в підзвіт. Видача готівки в підзвіт дозволяється при відсутності у підзвітних осіб заборгованості по раніше отриманих авансах, у визначених розмірах та встановлені строки. За даними аналітичного обліку субрахунку 160 «Розрахунки з підзвітними особами» необхідно встановити, чи не було випадків видачі авансів зверх встановленого обсягу, а також видачі їх до повного розрахунку за раніше отримані аванси, передачі авансів однією підзвітною особою іншій, прихованого авансування на особисті потреби і т. ін. Своєчасність здачі авансових звітів перевіряється шляхом співставлення дати закінчення роботи по виконаному завданню з датою здачі звіту. Перевіряючи авансові звіти використання підзвітних сум на операційні і адміністративно-господарські витрати, перш за все необхідно вияснити, чи не можливо було оплатити такі витрати безготівковим способом та визначити законність і доцільність витрат. При цьому необхідно уважно вивчити документи, прикладені до авансових звітів на підтвердження проведених витрат, на оплату готівкою вантажно-розвантажувальних робіт та послуг,придбанню матеріальних цінностей і т.п. Якщо було оплачено готівкою особам, які виконували певні роботи, то поряд з перевіркою підстави для таких виплат необхідно встановити, за якими розцінками проведено розрахунки і чи утримано прибутковий податок. Перевіряючи операції по придбанню матеріальних цінностей, працівник контрольно-ревізійного органу ретельно вивчає всі виправдовувальні документи і при виникненні сумнівів в їх достовірності проводить зустрічну звірку. Значну частину розрахунків з підзвітними особами складають операції по відшкодуванню витрат на службові відрядження. Грошові кошти на службові відрядження видаються в попередньо розрахованих нормах оплати вартості проїзду, норми оплати добових та квартирних. Працівник контрольно-ревізійного органу перевіряє правильність оформлення службового відрядження в частині проставлення дати вибуття та прибуття в пункт призначення, відповідність дозволеної кількості днів службового відрядження з кількістю фактичних днів. Днем виїзду в службове відрядження вважається день відправлення потягу, літака, автобуса чи іншого транспортного засобу з місця постійної роботи. Протягом трьох днів після прибуття зі службового відрядження підзвітній особі необхідно здати затверджений авансовий звіт про використання підзвітної суми. При перевірці використання підзвітних сум на службові відрядження необхідно користуватися «Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордон», яка затверджена наказом Міністерства фінансів України N 59 від 13 березня 1998 р. з наступними змінами і доповненнями, внесеними наказом від 13.08.98 р. № 165. Вивчається кожен авансовий звіт і виправдовувальні документи, співставляються дані авансових звітів з даними, відображеними в особових рахунках позиційним способом. Перевіряється також реальність дебіторської і кредиторської заборгованості, відображеної в балансі, Головній книзі і регістрах аналітичного обліку по субрахунку 160 «Розрахунки з підзвітними особами». Розглянемо приклад розрахунків з підзвітними особами на прикладі Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі. У грудні 2006 року, було здійснено 9 відряджень згідно з даними Меморіального ордеру №8 (додаток 14). Дані меморіального ордера №8 співпадають зданими первинних документів (наказів, посвідчень про відрядження, звітів про використання коштів). Згідно наказу №162 від 1 грудня 2006 року головного спеціаліста – програміста відділу персоніфікованого обліку та інформаційних систем Костюка Павла Петровича відрядили в м. Тернопіль в ГУ ПФУ, на 1 день для передачі бази даних АСОПД. Так як поїздка здійснювалась службовим транспортом, то вартість проїзду Костюка П.П. не оплачується, а нараховуються тільки добові – 25.00*1=25.00 грн. Дані первинних документів відповідають даним проведеним нами розрахунків. При проведені зустрічної перевірки дані меморіального ордеру №8 (469,20 грн.) співставлялись з даними Головної книги – 469,20 грн. (додаток 18). 5.2. Ревізія розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті праці, стипендіатами бюджетних установ, організацій та дотримання штатної дисципліни При проведенні ревізії розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті праці, стипендіатами бюджетних установ та організацій необхідно керуватися «Кодексом законів України», Законом України « Про оплату праці», Законом України «Про державну службу», Законом України «Про освіту» та іншими нормативними і законодавчими документами, які регулюють порядок тарифікації, нарахування та виплати заробітної плати працівникам сфери освіти, науки, охорони здоров'я і культури, органів державного управління та соціального захисту населення. Ревізію розрахунків по оплаті праці бюджетних установ та організацій розпочинають з вивчення організації-бухгалтерського обліку по рахунку 18 «Розрахунки з робітниками і службовцями та стипендіатами» та його субрахунків 180, 181, 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189. Так, при перевірці правильності нарахування і виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ і організацій ревізору необхідно встановити відповідність: ставок заробітної плати, встановлених за тарифікаційними списками; суми заробітної плати, нарахованої по відомостях фонду заробітної плати, затвердженого на відповідний квартал, інших працівників, які отримали заробітну плату по відповідних відомостях. Необхідно також перевірити відомості на виплату заробітної плати шляхом співставлення їх з тарифікаційним списком працівників, а також з даними змін в тарифікаційних списках, проведених в установленому порядку. На основі цих даних працівник контрольно-ревізійного органу перевіряє: дотримання встановленого порядку оформлення відомостей та виплату заробітної плати (наявність печатки, підпису керівника та бухгалтера і ін.); чи немає в відомостях на виплату заробітної плати підчисток і необумовлених виправлень; чи вказані дати виплати і підписи працівників про отримання заробітної плати, а також документи, які підтверджують повернення в банк сум невиплаченої заробітної плати; відповідність прізвищ працівників, включених у відомості, з тарифікаційним списком; правильність підрахунків платіжної відомості; відповідність суми заробітної плати, яка належить до видачі, сумам заробітної плати, отриманої по чеках в установах банку; відповідність сум утриманих і перерахованих податків із заробітної плати вчителів. При перевірці відомостей додатково перевіряється правильність нарахування заробітної плати за відпускний період. При ревізії заробітної плати особливу увагу необхідно зосередити на перевірці тарифікаційних списків. Перевірка дотримання штатної дисципліни проводиться шляхом вивчення штатного розпису бюджетної наукової установи з затвердженими штатами і чисельністю, а також шляхом особистого ознайомлення та виявлення відповідності фактичного виконання функцій чи роботи тим чи іншим працівником. Фактично виконану роботу можна перевірити також шляхом перегляду оперативної документації, журналів обліку виконаних робіт, опитуванням окремих посадових осіб, отриманням письмових пояснень про виконувані функції тим чи іншим працівником і перевіркою цієї ділянки роботи і ін. На виявлені позаштатні посади складаються відомості (додаток до акту ревізії), в якому вказується займана посада, розмір посадової ставки, прізвище, ім'я та по батькові особи, зарахованої на відповідну посаду, номер і дату виданого наказу про зарахування на посаду, період робочого часу на заміщення посади, загальна сума нарахованої заробітної плати та інших виплат і сума відрахувань на соціальне страхування та відповідність фонду по цій сумі заробітної плати. Посадові оклади в штатному розписі встановлюються у відповідності зі схемами, встановленими наказом Міністерства освіти України від-25.07.96 № 252 «Про розміри посадових окладів (ставок) заробітної плати працівникам закладів освіти» та інструкції «Про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 №102, а також інших нормативних документів, що регулюють розмір заробітної плати в інших установах та організаціях бюджетної сфери. При перевірці законності витрачання бюджетних коштів на заробітну плату працівник контрольно-ревізійного органу вивчає такі питання: чи немає перевитрат фонду заробітної плати; чи не відносяться окремі виплати безпосередньо на витрати чи на інші рахунки з наміром зменшення або приховування в звітах фактично витрачених бюджетних коштів на заробітну плату; чи вірно складені довідки про нарахування суми заробітної плати, які здані в установу банку та державне казначейство; отримання коштів на виплату заробітної плати. Керівникам бюджетних закладів, установ і організацій бюджетної сфери дозволяється встановлювати доплати за сумісництво, тому працівникові контрольно-ревізійного органу необхідно вивчити дотримання діючого законодавства на ревізованому об'єкті. Особливу увагу необхідно приділити при перевірці виплат за сумісництво, встановити, чи дійсно розширена зона обслуговування і збільшений обсяг робіт, а також вивільнені посади, передбачені штатами. Працівник контрольно-ревізійного органу також перевіряє обгрунтованість встановлення працівнику персональних, надбавок, винагород за вислугу років, надбавок за роботу у віддаленій місцевості та інших видів надбавок і виплат, встановлених рішенням уряду, міністерств і відомств для освітянських та наукових закладів та установ. Контроль достовірності нарахування заробітної плати здійснюється на основі даних розрахунково-платіжних відомостей, карток, довідок (особових рахунків). Спочатку встановлюється відповідність посадових окладів і ставок, проставлених в розрахунково-платіжних відомостях і карткових довідках, по тарифікаційних списках і окладах за штатним розкладом. Потім перевіряється фактично відпрацьований час, за який нарахована заробітна плата. Перевірка здійснюється за табелями відпрацьованого часу на основі журналів про фактично проведені заняття. Для проведення контролю правильності виплати заробітної плати необхідно перевірити обґрунтованість складених платіжних відомостей та правильність підсумків по кожній сторінці відомостей і наявність підписів працівників про отримання заробітної плати. При виникненні сумнівів в достовірності підпису працівника в відомостях на отримання заробітної плати можна перевірити підпис у відомості, співставивши його з підписом в особовій справі, а в необхідних випадках при можливості особисто запросити працівника для підтвердження факту розходження зі зразком підпису. При контролі обґрунтованості надання, відпусток та нарахування відпускних необхідно враховувати, що згідно з законодавством керівники повинні надавати відпустки щорічно, а виплата, компенсації за невикористану відпустку дозволяється лише при і звільненні працівника. При ревізії необхідно перевірити правильність оформлення працівників по сумісництву, в необхіднихвипадках для перевірки їх достовірності надсилаються письмові запити. Для працівників по сумісництву ведеться окремо облік відпрацьованого часу. Ревізор перевіряє достовірність даних обліку їх робочого часу. Коли час роботи по сумісництву співпадає з робочим часом по основній роботі, то проведена оплата праці по сумісництву є. безпідставною. В обов'язковому порядку перевіряється дотримання встановлених правил ведення аналітичного обліку та відповідність його даним головної книги по рахунку 18 і даним звітності. Аналогічна методика ревізії розрахунків по оплаті праці з робітниками і службовцями в закладах охорони здоров'я і соціального захисту населення та закладах культури. Особливість полягає в ретельному вивченні правильності встановлення схеми: посадових окладів і приведення тарифікації з урахуванням і нормативно-правової бази, яка регулює оплату праці, надбавки, і премії з урахуванням специфіки галузі. При перевірці стану аналітичного обліку розрахунків з оплати праці Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі за грудень 2006 року встановлено відповідність даних аналітичного і синтетичного обліку. Провівши формальну перевірку “Табеля виходу на роботу працівників відділу за грудень 2006 року” можна сказати, що табель складений на бланку, який призначений для обліку робочого часу вільно-найманних працівників. Згідно табелю всі працівники відпрацювали по 21 робочі дні. Проведемо зустрічну перевірку даних меморіального ордеру №5 (додаток 12) і Головної книги (додаток 18). Дані обох реєстрів співпадають – 89448,38 грн. Нарахування на фонд оплати праці здійснено у меморіальному ордері №5. Арифметичні помилки відсутні. Отже, можна сказати про відповідність аналітичного та синтетичного обліку видатків на оплату праці вільно-найманних працівників Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі, а також про обґрунтованість понесених видатків. 5.3. Ревізія розрахунків з органами соціального страхування Ревізія розрахунків з органами соціального страхування бюджетних установ, організацій є важливою ділянкою роботи. Метою ревізії розрахунків із соціального страхуванні є контроль за правильністю, повнотою та своєчасністю здійснених відрахувань на соціальне страхування за всіма видами оплати праці за відповідний звітний період та перевірка своєчасності перерахування внесків і законності використання коштів Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування. Перед проведенням ревізії розрахунків із соціального страхування передусім необхідно перевірити, чи зареєстрована бюджетне установа, організація як платник страхових внесків за місцем свого знаходження уповноваженими особами Пенсійного фонду відділення Фонду соціального страхування або галузевого комітету профспілок. Реєстрація повинна бути проведена в 10-денний строк з дня отримання свідоцтва про держреєстрацію установи або організації. Перевірити, чи передбачаються умовами колективного договору встановлені в установі, організації виплати заробітної плати. Законодавчими актами України передбачено соціальне страхування працівників бюджетних установ та організацій. Внески до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування належать до загальнодержавних обов'язкових платежів. Тарифи обов'язкових внесків на державне страхування в Україні для бюджетних установ та організацій встановлюються Верховною Радою України у відсотках до фонду оплати праці, як штатних працівників, так і тих, що не перебувають в штаті підприємства. Відрахування на соціальне страхування проводяться щомісяця по всіх видах оплати праці та премій, крім тих, що зазначені в Переліку видів заохочень, премій та інших виплат, на які не нараховуються страхові внески. Розподіл між Пенсійним фондом та Фондом соціального страхування України визначається відповідними законодавчими або нормативними актами. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування і обов'язкове пенсійне страхування здійснюється за встановленими законодавством нормами від загального розміру витрат на оплату праці відносяться на собівартість в частині витрату передбачених Переліком витрат на виплату основної та додаткової заробітної плати який наводиться у додатку №10 до Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які затверджено постановою Верховної Ради України від 27.06.96 №247/95-ВР. При цьому необхідно звернути увагу, що внески на державне соціальне страхування, які нараховані на види виплат, що входять до фонду оплати праці згідно з розділом 2 Інструкції з статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 №323, але не відносяться на собівартість, сплачуються за рахунок джерел фінансування таких виплат. З 1 вересня 1996 року обов'язкові внески на державне соціальне страхування нараховуються і сплачуються бюджетнимиустановами, організаціями за тарифами на всі види виплат, які згідно із Законом України «Про оплату праці» Міністерства статистики віднесено на оплату праці незалежно від обкладання зазначених виплат прибутковим податком з громадян (крім виплат, зазначених у Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховуються страхові внески та. які не враховуютьсяпри визначенні середньомісячного заробітку, для обчислення пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.92 №583). Слід відзначити, що збір на державне обов'язкове пенсійне страхування, збір на обов'язкове соціальне страхування і збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття сплачується одночасно з отриманням коштів в установах банків на оплату праці разі недостатньої суми коштів на рахунках у банку, видачі їх на виплату заробітної плати і перерахування зборів здійснюються в пропорційних розмірах. Здійснюючи ревізію розрахунків з органами страхування, важливо перевірити використання страхувальником коштів Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування, зокрема: цільове використання коштів Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування; наявність документів, які підтверджують право на призначення відповідних виплат (листки непрацездатності, довідки та ін.). При цьому слід врахувати, що за рахунок коштів Пенсійного фонду, які обліковуються на субрахунку «Розрахунки з Пенсійним фондом», можуть проводитися витрати: на пенсії згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення»; на санаторно-курортне лікування непрацюючим пенсіонерам; на щомісячну допомогу непрацюючим матерям по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; на щомісячну допомогу на дітей віком від 3 до б років; на допомогу малозабезпеченим сім'ям на дітей віком до 12 років. За рахунок відрахувань на соціальне страхування проводяться витрати: виплати допомоги при тимчасовій непрацездатності; допомоги при вагітності та пологах; одноразову допомогу при народженні дитини; організацію санаторно-курортного лікування та відпочинку працівників, членів їх сімей; на поховання. На виплати з Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування обов'язкові внески не нараховуються, незалежно від обкладання цих виплат прибутковим податком. При проведенні ревізії слід також звернути увагу на правильність визначення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності та відповідність встановленого працівнику безперервного стажу роботи. Також необхідно співставити кількість оплачених днів і сум виплаченої допомоги за поданими листками тимчасової непрацездатності з днями і сумами, що відображені в бухгалтерському обліку бюджетної установи чи організації та «Розрахунковій відомості по коштах соціального страхування» (форма 4). Треба звернути увагу на відповідність: сум допомоги, зазначених у листках тимчасової непрацездатності, записам у розрахункових відомостях по заробітній платі; кількості оплачених за листками тимчасової непрацездатності днів даним табелів обліку робочого часу. Доцільно провести зустрічні перевірки (або зробити запити) у лікувальних установах міста (району) з метою встановлення фактів перебування за лікарняними листками внаслідок тимчасової непрацездатності осіб, які працюють в бюджетній установі чи організації, що ревізується. За наслідками перевірки слід оформити відповідну довідку із зазначенням у ній прізвища, ім'я, по батькові, посади, періоду тимчасової непрацездатності, номера лікарняного листка. Отримані таким чином дані необхідно звірити з даними табелів відпрацьованого часу, з метою визначення наявних відхилень та випадків, коли дні тимчасової непрацездатності у табелях не відмічалися і за ці дні здійснювалася оплата праці. Суми зайвих допомог, виплачених по тимчасовій непрацездатності, можна утримати з одержувача у тому випадку, коли переплата утворилася в результаті арифметичної помилки і не пізніше 3-х місяців з дня її нарахування. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р №832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян» сума одноразової допомоги при народженні дитини становить 35,80 грн., а сума додаткової допомоги матері при народженні дитини — 18 гривень (ці показники можуть змінюватися новими нормативними актами). Перевіркою необхідно встановити своєчасність сплати нарахованих внесків до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування. За несвоєчасну сплату страхових внесків стягується пеня. Пеня нараховується з сум недоїмки за кожен прострочений день у розмірі, встановленому чинним законодавством. Пеня нараховується на повну суму простроченого платежу, починаючи із наступного дня після одержання заробітної плати, включаючи день сплати платежу. При умові, коли заробітна плата не виплачується у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку бюджетної установи, пеня за несвоєчасне перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування не стягується (діє з 19.09.94). Пеня на пеню не нараховується. При стягненні недоїмки по внесках строки давності не враховуються, якщо інше не передбачено законодавчими та нормативними актами. Суми нарахованих страхових внесків і витрат за рахунок коштів соціального страхування є підставою для складання звітів «Про нарахування страхових внесків і використання коштів Пенсійного фонду України», а також «Розрахункової відомості по коштах соціального страхування». Бюджетні установи і організації щоквартально у встановлені терміни подають звіти у двох примірниках. Один примірник передається до уповноваженої установи за місцем реєстрації платника внесків, другий — лишається на підприємстві, в установі, організації. У звітах відображаються проведені нарахування в звітному періоді наростаючим підсумком з початку року окремо по тарифу та обов'язкових внесках із заробітної плати кожного працівника, суми перерахованих внесків, а також використання коштів на підприємстві. З метою контролю за достовірністю складання звітів по страхових внесках до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування необхідно перевірити відповідність сум, зазначених у звіті, даним регістрів бухгалтерського обліку. Звіти повинні бути підписані керівником бюджетної установи та головним бухгалтером. У разі порушення фінансової дисципліни з питань розрахунків по страхових внесках до винних осіб застосовуються санкції, передбачені чинним законодавством. 5.4. Видатки на придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки До видатків на утримання установи відносяться видатки за КЕКВ 1130 “Видатки на придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки”: – 1131 “Предмети, матеріали, обладнання та інвентар” – сюди відносяться предмети, матеріали, обладнання та інвентар, включаючи канцелярське приладдя, письмове приладдя і матеріали, виготовлення і придбання бухгалтерських, статистичних бланків, відомостей та ін.; 1132 “Медикаменти та перев’язувальні матеріали” 1133 “Продукти харчування, компенсація замість продпайка” 1134 “Придбання м’якого інвентаря та обмундирування” – 1135 “Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів”; – 1136 “Оренда та експлуатаційні послуги” – сюди відноситься плата за оренду приміщень; – 1137 “Поточних ремонт обладнання, інвентарю та будівель” – сюди відносяться видатки на поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, споруд, приміщень та інвентарю, що орендується або знаходиться на балансі, а також видатки, пов(язані з технічним обслуговуванням комп(ютерної, розмножувальної та іншої техніки; до цієї категорії відносяться видатки, пов(язані з придбанням будівельних матеріалів для поточного ремонту приміщень або оплати послуг сторонніх організацій по веденню цих робіт; – 1138 “Послуги зв(язку” – сюди відноситься абонентна плата за телефон, міжміські та міжнародні розмови, факсимільний зв(язок, електронну пошту, оплата поштових відправлень; сюди ж відносяться видатки на обслуговування та утримання внутрішньої телефонної станції; – 1139 “Оплата інших послуг та інші видатки” – сюди відноситься оплата професійних послуг (юридичних, консультативних послуг та ін.), видатки на протипожежну охорону, утримання в чистоті будівель, дворів, технічне обслуговування обладнання, заходи по охороні праці та техніці безпеки. Матеріали та продукти харчування обліковуються на рахунку 23, субрахунок 231-239. Предметом контролю і ревізії операцій із матеріалами та продуктами харчування є господарські процеси та операції, пов(язані з наявністю рухом і використанням матеріалів, а також відносини, що виникають при цьому в середині установи і за її межами. Ревізор перевіряє первинні документи, на підставі яких здійснюються записи по відповідних рахунках. Контроль і ревізію операцій із матеріалами та продуктами харчування слід розпочинати з інвентаризації. Це дає можливість виявити недостачі або лишки запасів та правопорушення, якщо такі мають місце в установі. Після перевірки фактичної наявності матеріали та продукти харчування ревізор починає документальну перевірку. 1. Перевірка повноти оприбуткування матеріалів та продуктів харчування та наявності документів, які підтверджують їх придбання. Для цього ревізору слід перевірити: – чи дотримується порядок приймання і оформлення документації з приймання матеріалів та продуктів харчування; – чи повністю оприбутковані матеріали та продукти харчування, зазначені у документах постачальника (за конкретними назвами і за визначений період). При перевірці документів здійснюється взаємна звірка господарських договорів, накладних, рахунків на предмет ідентичності ряду показників: номенклатури, ціни, кількості, дат оприбуткування тощо. Зустрічна перевірка документів, що відображають надходження матеріалів та продуктів харчування, з документами постачальника дає можливість виявити факти не оприбуткування матеріалів та продуктів харчування або оприбуткування їх в меншій кількості. 2. Перевірка організації контролю за зберіганням і використанням довіреностей. Перевірці підлягає правильність нумерації листів книжки довіреностей. При цьому звертається увага на те, щоб довіреності видавалися повністю заповненими. 3. Вивчення організації контролю за погашенням довіреностей. З метою перевірки правильності погашення довіреностей контролер перевіряє дані граф “Відмітка про виконання доручень” в журналі обліку довіреностей і первинних документів, що характеризують надходження матеріалів. При цьому необхідно звернути увагу на те, чи не видаються нові довіреності особам, які не відзвітувались у використанні попередньо одержаних довіреностей. Важливе значення має і своєчасність здачі до бухгалтерії невикористаних довіреностей. Такі довіреності повинні бути повернені на наступний день після закінчення терміну їх дії, про що робиться відмітка в корінці книжки довіреностей або в журналі їх обліку. 4. Перевірка правильності відпуску (списання) матеріалів. В ході такої перевірки ревізору необхідно з(ясувати: – як обліковувались надходження і витрачання матеріалів; – чи не було фактів не оприбуткування (повного або часткового) матеріалів, що надійшли; – чи відповідало фактичне витрачання матеріалів документальним даним. 5. Перевірка відповідності даних аналітичного та синтетичного обліку. При перевірці витрат на поточний ремонт обладнання, інвентарю і будівель необхідно з(ясувати, чи включено витрати з поліпшення об’єкту, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, до збільшення первісної вартості об(єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо). Інші витрати, що здійснюються для підтримання об(єкта у робочому стані, повинні бути віднесені до складу витрат. Розглянемо видатки управління у грудні 2006 року на ремонтні послуги. Воно користується послугами різних підприємців. При цьому відносини носять характер кредиторських. Залишок на початок грудня 2006 року по кредиту рахунка 675 згідно меморіального ордера №6 (додаток 13), Головної книги (додаток 18) відсутній Дані первинних документів (акту виконаних робіт, рахунку) співпадають з даними меморіального ордера №6: надано ремонтних послуг підприємцем Зацним Юрієм Святославовичем за грудень на суму 978,48 грн.; підприємцем Огінським С.В. на суму 80,52 грн. Згідно меморіального ордеру №6 на кінець місяця кредиторська заборгованість відсутня. Спостерігається відповідність даних у первинних документах та меморіальному ордері №6. Арифметичні помилки відсутні. 5.5. Видатки на матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення Одним з етапів контрольно-ревізійних дій при перевірці фінансової діяльності бюджетної установи є перевірка видатків на матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення. Основне завдання перевірки – виявити: Чи не допущено перевитрати кошторисних асигнувань і понад встановлених лімітів; Чи не закуплявся непотрібний і зайвий інвентар і обладнання; Чи не було випадків придбання інвентарю і обладнання у приватних осіб або на ринку по завищених цінах; Чи забезпечено умови зберігання та повноти обліку інвентарю і обладнання. Необхідно перевірити своєчасність і повноту оприбуткування інвентарю, обладнання та витрат на капітальне будівництво в інвентарних книгах і по регістрах бухгалтерського обліку, ефективність його використання. Обов’язковій перевірці підлягають акти на списання інвентарю та обладнання. При перевірці необхідно звернути увагу на правильність оформлення і достовірність актів списання. Впевнитись, чи не було випадків списання під виглядом зношеного інвентарю і обладнання фактично придатних предметів і обладнання, які не використовувалися в даній бюджетній установі. Такі предмети повинні бути реалізовані, перерозподілені або безкоштовно передані в установленому порядку іншим установам. Перевірити, чи не порушувався існуючій порядок оформлення актів на списання основних засобів в частині складу комісій, порядку оприбуткування матеріалів, отриманих при ліквідації непридатних основних засобів. В процесі перевірки вивчаються операції по руху інвентарю та обладнання. Шляхом вибіркової інвентаризації перевіряється збереження інвентарю та обладнання та порядок використання і списання. При перевірці необхідно виявити чи не мали місце збільшення суми списання інвентарю проти минулих років і по яких видах предметів, а також чи не проводилось списання окремих видів інвентарю та обладнання в розмірах, які перевищують залишки, тобто з числа придбаного інвентарю в звітному році. Необхідно встановити причини і ретельно перевірити документи, які покладені в основу для списання інвентарю та обладнання (акт експертизи, висновки комісії, рекламації). Також перевіряється можливість використання цього інвентарю та обладнання після його списання. Перевіряючи стан використання наявного інвентарю в бюджетної установі, своєчасність його введення в експлуатацію, необхідно звернути увагу на дотримання термінів використання і обґрунтованість списання з балансу. Особливу увагу необхідно звернути на своєчасність і повноту оприбуткування обладнання і інвентарю, придбаного бюджетною установою в порядку надання спонсорської допомоги підприємствами і організаціями, а також за рахунок централізованих поставок. Обов’язково перевірити наявність його інвентаризації. При цьому в інвентаризаційні описи вносять: повну назву обладнання, його марку, рік випуску, заводський і інвентарний номер. Дані інвентаризації обов’язково необхідно звірити з даними бухгалтерського обліку. В процесі ревізії необхідно вивчити стан забезпеченості автотранспортом в розрізі марок автомобілів і їх призначення. Також вивчається організація збереження автотранспорту, їх стоянка та охорона на території бюджетної установи. Потрібно уточнити, хто з керівництва бюджетної установи несе відповідальність за використання автотранспорту і його технічний стан. При ревізії стану та використання автотранспорту необхідно встановити: Відповідність наявності автомобільних засобів з обліковими даними; Наявність документів про технічний стан автотранспорту; Наявність гаражів чи критих під навісів для стоянки автомобілів; Дотримання порядку видачі дорожніх листів, реєстрації виїздів; Достовірність, своєчасність і повнота заповнення реквізитів в дорожніх листах; Дотримання встановлених норм витрачання пально-мастильних матеріалів та повноти і своєчасності їх оприбуткування. Перевірці підлягає ефективність використання службового автомобільного транспорту. Для цього необхідно вивчити питання затвердження лімітів на утримання службових легкових автомобілів та перевірити правильність ведення обліку витрат на їх утримання. Перевіряється правильність заповнення дорожніх листів та обліку пального і мастил у відповідності з встановленими нормами. Міністерством транспорту України, наказ № 79 від 03.05.1995 року, затверджено лімітні норми витрат пального та мастильних матеріалів на роботу автомобільного транспорту і спеціального обладнання, встановленого на автомобілях. Співставляючи кількість одержаного водієм пального по записах дорожніх листів з кількістю, вказаною в реєстрах обліку видачі пального і мастил зі складу, контрольну відповідність виданого пального, враховуючи пробіг автомобіля, вказаній в дорожніх листах, та норми на 100 км. пробігу, розраховується нормативна кількість пального, яку необхідно списати з підзвіту водія на видатки бюджетної установи. Обов’язковій перевірці підлягають показання спідометра автомобілів, які необхідно провести перед початком ревізії та оформити відповідним актом з участю членів комісії, обов’язково включивши до складу комісії працівника, відповідального за організацію роботи транспорту в бюджетній установі. В акті необхідно вказати результати зняття показників спідометра на автомобілях, які є власністю ревізованого об’єкта, та вказати факти використання автомобілів з несправними спідометрами. Показання спідометрів необхідно співставити з показаннями, вказаними в останньому дорожньому листі. Необхідно зняти фактичні залишки пального у водіїв і спів ставити з даними обліку на момент перевірки. При перевірці видачі пально-мастильних матеріалів зі складу установи чи талонів на них необхідно звернути увагу на організацію їх обліку по кожному транспортному засобу і водію, а також повноти оприбуткування пального і мастильних матеріалів та встановленого порядку їх списання чи витрати. Ревізору необхідно перевірити, чи дотримується встановлений порядок списання автотранспортних засобів, та вивчити наступні питання: Чи не допускаються випадки дострокового списання автотранспортних засобів з причин аварії та відмови від їх ремонту; чи оприбутковані по обліку вузли і агрегати, прилади і деталі при розбиранні машин; Чи не проводилося встановлення нових вузлів, двигунів, автошин і деталей на автомобілі, які підлягають списанню, та списання їх разом з машинами. В процесі ревізії вивчається питання організації та проведення капітального ремонту автотранспорту, його облік та дотримання термінів проведення. Також необхідно з’ясувати, яким чином проводиться капітальний ремонт автотранспорту – у власній майстерні чи у спеціалізованому авторемонтному підприємстві. При проведенні капітального ремонту у власних майстернях необхідно ретельно вивчити дефектні акти, кошторис на проведення капітального ремонту автомобілів, відповідність фактичних витрат та їх обґрунтованість. При ревізії витрат на капітальний ремонт підрядним способом необхідно перевірити: договір на виконання робіт, кошторисну документацію на капітальний ремонт автомобілів, рахунки-фактури та акт приймання виконаних робіт. Дані перевірки аналізуються та узагальнюються в акті ревізії. Особлива увага при ревізії звертається на вивчення питання проведення капітальних ремонтів з причин, викликаних аваріями. Якщо випадки виявлені, необхідно перевірити, чи встановлені винні особи і за чий рахунок проведено ремонт. Якщо за висновками органів Державтоінспекції, народного суду, Держарбітражу з бюджетної установи, як власника транспортного засобу, стягнено кошти за нанесені збитки іншим установам, підприємствам чи приватним особам у зв’язку з аварією, необхідно вивчити питання відшкодування збитків за рахунок винних осіб, встановити, чи проведено утримання їх в рахунок погашення заборгованості і чи пред’явлено до них регресійні позови. У грудні 2006 року було два випадки придбання обладнання за рахунок централізованих поставок, згідно меморіального ордеру №9 (додаток 15) та накладних. В обох випадках постачання здійснювалось ГУ ПФУ в Тернопільській області. 12 грудня 2006 року, згідно накладної №595 було поставлено принтер за ціною 1413,00 грн., в меморіальному ордері ці дані відповідають даним первинного документу. 15 грудня 2006 року, відповідно до даних накладної №608 в управління пенсійного фонду в Кременецькому районі було поставлено робоча станція типу №1 Book PC за ціною 2445,00 грн. (знос – 1833,50 грн.) та монітор Samsung SyncMaster 753 DFX TCO 99 за ціною 660,00грн. (знос – 330,00 грн.). При зустрічній перевірці цих документів відхилень не виявлено. 5.6. Видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв Основними завданнями контролю та ревізії розрахункових операцій у бюджетних установах є: – перевірка правильності та своєчасності виконання договірних зобов(язань за надані послуги; – перевірка законності та доцільності здійснення розрахункових операцій; – перевірка достовірності та реальності дебіторсько-кредиторської заборгованості; – перевірка правильності організації і ведення бухгалтерського обліку розрахунків тощо. Мета контролю і ревізії операцій із зобов(язаннями полягає у встановленні достовірності первинних даних відносно наявності зобов(язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображення первинних даних у зведених документах та облікових реєстрах, правильності ведення обліку зобов(язань і його відповідності нормативно-законодавчим актам, реальності наявних зобов(язань, законності та доцільності проведених розрахунків, достовірності відображення стану зобов(язань у звітності бюджетної установи. У процесі контролю та ревізії операцій із зобов(язаннями здійснюється: – оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків із кредиторами установи; – встановлення достовірності даних бухгалтерського обліку операцій із зобов(язаннями; – встановлення наявності, правильності оформлення і дотримання умов договорів та інших документів, що визначають права та обов(язки сторін із надання послуг; – встановлення причин утворення заборгованості, давності її виникнення і реальності отримання; – оцінка повноти відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку і перевірка правильності відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості; – встановлення дотримання чинного законодавства, правомірності, доцільності та обгрунтованості управлінських рішень відповідальних посадових осіб при здійсненні розрахункових операцій із кредиторами. Контроль і ревізію операцій із зобов(язаннями доцільно розпочинати з інвентаризації. Метою проведення інвентаризації зобов(язань є встановлення правильності розрахунків з кредиторами, обгрунтованості сум кредиторської заборгованості, виявлення реальності заборгованості. Об(єктами інвентаризації виступають дані щодо стану розрахунків по зобов(язаннях на певну дату. Інвентаризація розрахунків з іншими кредиторами полягає у виявленні по відповідних документах залишків заборгованості і ретельній перевірці обгрунтованості сум, що обліковуються на цих рахунках. Встановлюються терміни виникнення зобов(язань по рахунках кредиторів, їх реальність і особи, що винні у пропущенні строків її погашення. Специфіка процесу інвентаризації полягає у тому, що поряд із суто бухгалтерською інформацією перевіряється відповідність здійснених операцій законодавчо-правовим нормам. При інвентаризації розрахункових взаємовідносин з іншими кредиторами слід перевірити правильність і повноту оприбуткування наданих послуг, випадки переплат і недоплат через неправильне застосування прейскурантів, помилково занесені суми за недоотримані послуги. У ході документальної перевірки ревізор, насамперед, повинен ознайомитися з переліком підприємств, а також із прізвищами осіб, з якими установа, що перевіряється, веде розрахунки, вивчити динаміку кредиторської заборгованості і встановити, чи відповідають дані отримані за розрахунками, даним бухгалтерського обліку. Це дає змогу з(ясувати якість внутрішнього контролю за розрахунками з боку бухгалтерії, виявити випадки викривлень звітних даних за розрахунками. Документальну перевірку розрахунково-кредитних операцій проводять у такій послідовності: 1. За даними аналітичного обліку (кредиторська заборгованість за розрахунками з комунальних послуг та енергоносіїв обліковується на рахунку 675) виявляють суми кредиторської заборгованості. Для цього ревізор повинен запросити у кредиторів підтвердження про належні їм суми. 2. Звіряють залишок заборгованості, яка обліковується на балансі на початок періоду перевірки з кожного виду розрахунків, із залишком в облікових реєстрах і з актами взаємо звірки розрахунків з іншими кредиторами. 3. Перевіряють записи з кожного виду розрахунків у реєстрах, а також документах, які послужили підставою для цих записів. Таку перевірку потрібно проводити за кожним рахунком і місяцем послідовно, тобто кожен запис аналітичного рахунку кожної суми того чи іншого виду розрахунків потрібно звірити з документами, а також із записами у Книзі “Журнал-головна” з відповідними кореспондуючими рахунками. 4. Перевіряють законність проведених операцій щодо кожної суми заборгованості. Перевірка розрахунків з іншими кредиторами передбачає з(ясування обгрунтування, законності виникнення обставин та умов таких розрахунків, наявності та правильності оформлення договорів, обсягу послуг, правильності визначення сум, строків платежів. Ці дані зіставляються з виписками банку, платіжними дорученнями, записами на рахунку 67, субрахунок 675. Кредиторська заборгованість, що обліковується на рахунку 67, повинна розглядатись з точки зору законності її виникнення і правильності погашення. При цьому потрібно встановити, чи не обліковуються на балансі суми кредиторської заборгованості, за якими закінчився термін позовної давності. Якщо в процесі дослідження виявлено прострочену кредиторську заборгованість, необхідно з(ясувати причини її виникнення і які заходи були застосовані для її недопущення. Висновок Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі створено наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №45 від 13.05.2002 року, є органом Пенсійного фонду України, підвідомчим Головному управлінню Пенсійного фонду в Тернопільській області, які разом утворюють систему органів Пенсійного фонду України. Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами президента України, Кабінету міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом президента України, постановами правління та наказами та розпорядженнями регіональних управлінь. Внутрішні суб’єкти контролю бюджетної установи це внутрішні можливості бюджетної установи по контролю за фінансово-господарською діяльністю бюджетної установи. Цей контроль більш дієвий за рахунок того, що він здійснюється постійно і охоплює всі сфери діяльності бюджетної установи. Але він має недолік того, що він має суб’єктивний характер, тобто відсутність повної об’єктивності контролю. Зовнішніми суб’єктами контролю бюджетної установи в залежності від мети контролю, а також об’єму контролю, можуть бути вищі органи даної бюджетної установи: Державне казначейство України, Контрольно-ревізійне управління, орган, з бюджету якого здійснюється фінансування даної бюджетної установи , Державна податкова адміністрація, органи Пенсійного фонду, а також інші перевіряючі, діяльність яких не стосуються безпосередньо діяльності бюджетної установи (органи пожежної охорони, санітарно-епідеміологічної служби тощо). Пенсійний фонд є специфічною установою для якої окремо визначаються завдання контролю та ревізії його органів. При проведенні фінансово-господарського контролю застосовувались такі прийоми контролю: загальнонаукові (аналіз, моделювання, абстрагування, конкретизація, системний аналіз); власні (розрахунково-аналітичні, документальні, узагальнення і реалізація результатів контролю). Результати контролю та ревізії оформляють актом, який підписують контролер (ревізор), а також керівник і головний бухгалтер установи, діяльність якої підлягає контролю. Основним плановим документом, на основі якого визначається сума витрат на утримання бюджетних установ і організацій, їх цільове спрямування, а також помісячний розподіл виступає зведений кошторис доходів та видатків. Контроль виконання кошторису доходів і видатків здійснюється постатейно. По кошторисі перевіряється відповідність відображення видатків загального фонду установи. Глибокій перевірці підлягає витрачання коштів на заробітну плату. Організація обліку і контролю операцій з нарахування і виплати заробітної плати в установі, що перевірялася, ведеться належним чином. Документи оформлено правильно, помилок та відхилень не встановлено. Видатки на господарські потреби відносяться до категорії “Придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних установ”, до якої відноситься придбання всіх предметів і матеріалів, оплата послуг тощо (за виключенням капітальних активів). При здійсненні контролю таких видатків відхилень, помилок, перекручень не виявлено. Предметом контролю і ревізії видатків загального фонду є встановлення відображення у фінансовій звітності в усіх суттєвих аспектах реального фінансового становища, взаємозв(язу та несуперечності показників окремих форм звітності, відповідності фінансової звітності вимогам законодавства. Під час перевірки було Управління Пенсійного фонду в Кременецькому районі встановлено тотожність показників, що містяться у формах фінансової звітності та реєстрах бухгалтерського обліку. При веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності було дотримано чинного законодавства та нормативних документів. Стан установи на дату складання фінансової звітності відображено правдиво, точно і об(єктивно. Таким чином, в ході перевірки видатків загального фонду Управління Пенсійного фонду в Кременецькому районі відхилень, помилок чи перекручень встановлено не було. Були дотримані вимоги чинного законодавства та нормативно-правових актів. Список використаної літератури 1. Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 512с. 2. Бухгалтерський фінансовий облік / за ред. Ф.Ф. Бутинця Житомир: ЖІП, 2000 – 608с. 3. Джога Р.Т. Бух облік у бюджетних установах. Навчальний посібник. – К.: 2001. 4. Жила В.Г. Ревізія і аудит. Навчальний посібник. –К:, МАУП,1998 – 96с. 5. Крисюк В.І, Каписький М.М., Юрченко О.В. Ревізія і контроль в установах і організаціях бюджетної сфери. – К: Видавництво Європа. Університет фінансів, 1999 – 148с. 6. Романів М.В. Державний фінансовий контроль і аудит. Навчально-методичний посібник. – К.: ТОВ “Ніос”, 1998. – 224с. 7. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 260с. 8. Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу” ( із змінами, внесеними згідно із законом від 15.12.2005).
