Розділ 1. Теоретична частина. Банківське кредитування як передумова розвитку економіки України
1.1. Розвиток кредитних відносин в Україні 9
1.2. Банківське кредитування як чинник гарантування інвестиційної безпеки регіонів України 14
Розділ 2. Нормативно-аналітична частина. Правові акти, що регулюють діяльність комерційних банків
2.1. Загальна характеристика діяльності АТ “Кредит Банк (Україна)” 19
2.2. Аналіз законів України, що регулюють діяльність комерційних банків 21
2.3. Аналіз Указів Президента України, що регулюють діяльність комерційних банків 21
2.4. Аналіз постанов Кабінету Міністрів України, що регулюють діяльність комерційних банків 22
2.5. Аналіз інструктивних матеріалів НБУ, що регулюють діяльність АТ “Кредит Банк (Україна)” 22
Розділ 3. Розрахунково-аналітична частина. Основні методи визначення ефективності діяльності АТ “Кредит Банк (Україна)”
3.1. Аналіз фінансової звітності АТ “Кредит Банк (Україна)” 26
3.2. Аналіз фінансових показників діяльності АТ “Кредит Банк (Україна)” з використанням статистичних методів 32
Висновки 38
Список використаних джерел 40
Додатки 42
ВСТУП Розвиток банківської системи в сучасних умов нерозривно пов’язаний з механізмом управління банківською діяльністю, який є основою регулювання і контролю банківських операцій. Вирішальну роль в цьому процесі відіграє розробка і впровадження в діяльність банків сучасних методів організації фінансової роботи. Зокрема, важливе місце в роботі банків посідають такі питання як покращення операцій по залученню коштів, кредитуванню, покращення та розширення асортименту банківських послуг. Однак перед розробкою пропозицій по покращенню діяльності будь-якого банку слід провести глибокий аналіз його фінансової діяльності, що здійснюється в даній бакалаврській роботі. Метою даної бакалаврської роботи є поглиблене вивчення діяльності, освоєння методів фінансової роботи комерційного банку, закріплення теоретичних знань. При вивченні діяльності комерційного банку потрібно вивчити історію створення і становлення банку, його завдання, ознайомитись з основними нормативними документами, на яких базується діяльність банку (Статут, Положення про філії, Закони України, Інструкції НБУ тощо), дослідити основні напрямки діяльності даної установи (депозитна, кредитна політика), розглянути організаційну і управлінську структури. Під час освоєння методів фінансової роботи потрібно звернути увагу на методи оцінки кредитоспроможності клієнтів, платоспроможність і ліквідність банку, організацію валютних, розрахункових операцій, обліку та аудиту. Дослідити статті балансу, їх зміну, результати фінансової діяльності. Завданнями бакалаврської кваліфікаційної роботи є: набуття студентом уміння використовувати міждисциплінарні зв’язки при теоретичному обгрунтуванні досліджуваної проблеми; демонстрація рівня оволодіння ним законодавчою та нормативно-методичною базою; засвідчення уміння оформляти у цілісному документі результати теоретичних досліджень, оцінки практичних ситуацій та висновків з власного дослідження. На сучасному етапі економічного розвитку, в умовах трансформації національної економіки, серед проблем, пов’язаних з виходом України з кризового стану, важливе місце посідає завдання формування ефективної банківської системи. Як найважливіший елемент відтворювальної структури економіки банківські установи організовують рух і перерозподіл ресурсів суспільства в їх грошовому виразі. Через банківську систему проходять грошові розрахунки і платежі суб’єктів господарювання та населення в цілому. Саме комерційні банки виконують важливу функцію мобілізації тимчасово вільних грошових ресурсів і перетворенні їх у реальний капітал, здійснюючи різноманітні кредитні, інвестиційні та інші операції і забезпечуючи, таким чином, потреба економіки в додаткових ресурсах. В даній роботі розглядається діяльність АТ “Кредит Банк (Україна)”. При цьому основний наголос робиться на оцінці нормативної бази і методів організації фінансової роботи банку. При цьому розглядаються основні нормативні акти, якими керується банк в своїй роботі, форми його фінансової та статистичної звітності, а також організація фінансової роботи. Також проведено оцінку результатів діяльності філії за три періоди з 2001 по 2003 рік, розраховано основні коефіцієнти, які характеризують ефективність роботи АТ “Кредит Банк (Україна)”. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
1.1. Розвиток кредитних відносин в Україні Історичний розвиток товарних відносин обумовив їх трансформацію у товарно-грошові взаємовідносини. Необхідність перерозподілу грошових коштів у процесі виробництва через кредитування випливає із самої природи цього процесу, необхідності забезпечити безперервність та ефективність суспільного відтворення, основою якого є кругообіг капіталу, що зумовлює як вивільнення коштів, так і залучення їх у процес виробництва [1, с.201]. На певному етапі розвитку суспільства кредит охопив усю систему суспільного відтворення - виробництво, розподіл, обмін і споживання. Створення банків і кредитної системи забезпечило перехід від панування комерційного кредиту (який надається підприємствам у товарному вигляді та обмежений розмірами індивідуального капіталу) до банківського кредиту, який базується на концентрації тимчасово вільних коштів і використанні їх для розвитку економіки. Таким чином, товарно-кредитні взаємовідносини є вищим ступенем розвитку товарно-грошових взаємовідносин. Розвиток кредитних відносин - це не тільки дедалі ширше охоплення нових сфер економічного та соціального життя суспільства. Кількісне зростання супроводжується якісними зрушеннями в усій системі виробничих відносин, коли виробничому процесу передує кредитна операція, що впливає на визначення обсягів виробництва та умов реалізації продукції на ринку, тобто кількість товарів, їхню якість і строки поставок. Таким чином, кредитні відносини, що виникли ще до початку виробництва, існують у його ході у сфері як реалізації, так і споживання [1, с.202]. Глибока економічна криза української економіки та існуюча фінансова розбалансованість потребують розуміння економічної природи кредиту, його всеосяжного характеру, об'єктивної потреби суспільства в ньому. Виведення з економічного обороту України величезних грошових мас породило небачений раніше дефіцит грошей, який паралізував діяльність підприємств і розрахунки у всьому народному господарстві. Різкий дефіцит грошей в обігових коштах підприємств спричинює загальний занепад виробництва. Нестача грошей в розрахунках блокує внутрішній ринок, призводить до зростання витрат і збитків, пригнічує попит, шо посилює кризу. Ця суперечність гальмує, пожвавлення економіки. Завдання полягає в тому, щоб забезпечити грошима відкриту економіку, дати їй змогу працювати. Основним джерелом поповнення обігових коштів підприємств є банківський кредит. До того ж, враховуючи відсутність реальної підтримки державою товаровиробника, кредит стає ще й єдино можливим засобом забезпечення ефективного функціонування підприємств у вітчизняній економіці. Виробник, який має наміри залучити позичкові кошти на потреби, пов’язані з випуском продукції, зацікавлений в ефективному їх використанні, бо без цього неможливо повернути кредит, тим більше сплатити відсотки [1, с.203]. Фінансова криза супроводжується постійним "проїданням" підприємствами України власних обігових коштів. Недостатність обігових коштів підприємств, необхідність подолання "грошового голоду" та відновлення товарно-грошових відносин обумовлюють потребу в кредитних коштах банків, спрямованих на розвиток національної економіки. Завдяки короткостроковим кредитам банків відбувалося поповнення обігових коштів підприємств для забезпечення їхньої виробничої діяльності в умовах фінансової кризи. Розпорошення кредитних ресурсів внаслідок перетягування клієнтури в новостворені малопотужні галузеві та "вотчинні" банки негативно позначилось на довгострокових кредитних вкладеннях, оскільки більшість таких комерційних банків спрямовували кредити у невиробничу сферу та на спекулятивні операції. Через відсутність підтримки держави по стягненню боргів залишаються значними обсяги заборгованості підприємств державного сектору економіки. Банк, надаючи кредити, повинен забезпечити їх повернення та сплату відсотків за користування ними. Одним з обов'язкових принципів кредитування є забезпечення. Законодавчі та інші нормативні акти містять порядок і правила застосування декількох видів забезпечення виконання зобов'язань позичальників щодо кредитних договорів - порука, гарантія, застава майна та майнових прав, страхування. Усі види забезпечення повинні мати вигляд письмового договору, у деяких випадках - нотаріально посвідченого [1, с.204]. Видом забезпечення виконання обов'язків позичальника за кредитним договором, який найчастіше використовується на практиці, є застава майна та майнових прав. Застосування інституту застави, правила укладання та виконання договорів застави регулює Закон України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 р. Правильне застосування цього Закону дає банку змогу забезпечити повернення наданого кредиту за рахунок майна чи майнових прав заставодавця у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором. На жаль, недосконалість окремих положень Закону "Про заставу" ускладнює звернення щодо стягнення на заставлене майно та його подальшу реалізацію [2, с.107]. Указ Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетними та державними цільовими фондами" від 4 березня 1998 р. встановлює основні положення застосування податкової застави, забороняє укладання договорів відступлення права вимоги та переводу боргу, обмежує право клієнта розпоряджатися залишками коштів на його рахунках. Відповідно до Указу податкова застава має пріоритет перед вимогами банку до майна, яке перебуває у податковій заставі, а заборона відступлення права вимоги унеможливлює погашення наданих кредитів третіми особами [3, с.37]. Важливим чинником реформування економіки є приватизація державних підприємств. Однак щойно приватизовані підприємства потребують підтримки, зокрема за рахунок банківських кредитів. Порядок цільового кредитування приватизованих підприємств (затверджений постановою Правління НБУ від 1 вересня 1997р.) встановлює підстави, напрями та порядок кредитування таких підприємств, яке здійснюється з метою налагодження виробництва, збереження робочих місць [2, с.177]. Процес формування ринкових відносин в економіці України об'єктивно зумовлює необхідність підвищення значення банківського кредиту, що є одним з найважливіших чинників, які забезпечують безперервність розширеного відтворення. Це визначається насамперед широкою сферою застосування кредитних операцій банків. Однак за період реформування господарського механізму в Україні, яке супроводжувалося значним спадом виробництва та ділової активності, роль банківського кредиту у забезпеченні виробничого сектору необхідними грошовими ресурсами істотно зменшилась. Надання кредитів на відновлення виробництва потребує значних коштів, що, в свою чергу, потребує збільшення концентрації банківського капіталу. Незначні кошти, розпорошені по великій кількості банків, не здатні вивести економіку з економічного занепаду. Невеликі банки неспроможні кредитувати великі структуроперетворювальні проекти і навіть підтримувати поточну виробничу діяльність. У цих умовах треба йти шляхом підтримки великих банківських структур. Вони мають достатній потенціал для масштабного кредитування інвестицій шляхом вкладення коштів у модернізацію діючих виробництв, створення нових галузей сучасної промисловості. Тільки через великі банки з розгалуженою мережею філіалів можна забезпечити належний рівень керованості банківською справою та грошовими потоками в інтересах здійснення економічних реформ [4, с.101]. Оскільки регулювання діяльності банківської системи – функція держави, розвиток кредитування в Україні неможливий без належної державної підтримки банківських структур, вдосконалення існуючої нормативної бази. Треба встановити відповідальність за будь-яку прострочену кредиторську заборгованість. Для цього необхідно вдосконалити законодавчу базу з метою недопущення ухилення позичальників від повернення кредитів, передбачивши посилення цивільної, кримінальної та адміністративної відповідальності юридичних осіб та їх керівників за ухилення від сплати боргів банкам-кредиторам, а також заборонити відкриття суб'єктами господарювання більше ніж по одному рахунку у національній та іноземній валютах [1, с.205]. Це дасть змогу сконцентрувати всі рахунки підприємств в одному банку та забезпечити контроль за розпорошенням коштів і недопущенням спроб ухилення від сплати боргів, у тому числі бюджету та за банківськими кредитами. Крім того, це забезпечить гарантоване виконання контрактів загальнодержавного значення. Стосовно мікроекономічного рівня головним напрямом кредитування повинно стати комплексне бачення позичальника у сфері його економічної діяльності, а саме аналіз грошових потоків підприємства. Він повинен базуватись на зіставленні банком обсягів притоку і відтоку коштів позичальника за певний період та вивченні динаміки цих показників. Необхідно досягати прозорості рахунків, вивчати напрямки спрямування кредитних коштів підприємств на рахунки інших господарських структур, зіставляти надані кредитні кошти з ресурсами, що утворюються підприємством впродовж певного відрізку часу [3, с.105]. Різновиди погашення заборгованості позичальниками та класифікація кредитного портфеля банку представляється в табл. 1.1. Відповідно до різних класів позичальників кредитний портфель банків класифікується за такими групами: Таблиця 1.1 Класифікація кредитного портфеля банків Клас позичальника Погашення заборгованості
Добре Слабке Недостатнє
А Стандартний Під контролем Субстандартні
Б Під контролем Субстандартний Сумнівний
В Субстандартний Сумнівний Безнадійний
Г Сумнівний Безнадійний Безнадійний
Д Безнадійний Безнадійний Безнадійний
Методику віднесення того чи іншого підприємства до кожного класу банк розробляє самостійно і керується нею в процесі кредитування [5, с.77]. Резерв має бути сформовано щодо кожної групи кредитів у повному обсязі відповідно до сум фактичної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют. Таблиця 1.2 Ступінь ризику за групами кредитів Групи кредитів Рівень резерву (ступінь ризику), %
Стандартні 2
Під контролем 5
Субстандартні 20
Сумнівні 50
Безнадійні 100
Виходячи з цього, перспективою кредитування в Україні стане практика індивідуального підходу банківської установи до кожної конкретної позички з урахуванням економічної кон'юнктури та параметрів розвитку даного позичальника. Вибір оптимального методу кредитування, застосування сучасних схем забезпечення та погашення кредиту повинен грунтуватись на особливостях діяльності клієнта. Тільки тоді буде досягнута мета реального спрямування грошей на відродження національного виробництва, що дасть змогу зробити практичні кроки по виходу України з фінансової кризи.[5, с.37]. 1.2. Банківське кредитування як чинник гарантування інвестиційної безпеки регіонів України Однією з найважливіших ланок у гарантуванні інвестиційної безпеки є банківський сектор. Банки, як відомо. відіграють особливу роль у перерозподілі грошових активів, оскільки (з точки зору суб'єктів господарювання) є і кредиторськими, й інвестиційними установами за природою своєї діяльності. У науковій економічній літературі, присвяченій питанням функціонування банківського сектору, приділяється певна увага механізмам гарантування інвестиційної безпеки регіонів [10, с.37]. Розглянемо можливості банківського кредитування, проаналізуємо регіональні й галузеві особливості розподілу довго- та короткострокових кредитів; виокремимо пріоритетні завдання щодо оптимізації ролі грошово-кредитної політики в інвестиційному секторі. Якшо проаналізувати структуру кредитів за видами, виявимо однозначне домінування короткострокових позичок, які до того ж витрачаються здебільшого на покриття дефіциту обігових коштів. Така тенденція характерна для всіх регіонів держави [11, с.51]. За обсягами наданих кредитів регіони України суттєво відрізняються. У цьому плані лідирують м. Київ і Київська область. За даними Ради з вивчення продуктивних сил України Національної академії наук України, їх частка у загальному кредитному потопі держави починаючи з 1995 року становить від 38 до майже 48%. Значна частка кредитів припадає на області Придніпровського регіону (14,5—18,6%). Питома вага позичок, наданих банківськими установами областей Донецького га Східного регіонів, за даними Ради з вивчення продуктивних сил України, становила 17,5% (відповідно 8,2 і 9.3%). У Південному регіоні значення даного показника коливалося в межах від 11% (1995р.) до 8,2% (2000р.). Зростання (на 0.8%) спостерігалося лише в Одеській області. Кредитні ресурси областей Подільського (1,7%) та Карпатського регіонів (5,0%) теж знижуються. Діапазон коливань — від 0,1% (Івано-Франківська область) до 0,8% (Вінницька область). Більш-менш сталу ситуацію маємо у Львівській області. Східному регіону (як і Центральному та Придніпровському) притаманна тенденція до збільшення обсягу кредитів. Потенціал зростання є результатом успішної кредитної політики регіональних органів влади. На Поліссі спостерігається протилежна ситуація: за даними Ради з вивчення продуктивних сил України, до 2001 року у Волинській та Житомирській областях показник, про який ідеться, мав нульове значення, у Рівненській і Чернігівській — від'ємне (відповідно — 0,9 та 0,4%) [12, с.21]. Більшість областей України донедавна мала так звану фол-тенденцію у сфері надання кредитів, лише в окремих із них обсяги позичок стабільно збільшувалися. Зауважимо, що зростання, як правило, спостерігалося в індустріальних областях, у великих бізнесових (фінансових, інвестиційних, інноваційних) центрах. Що стосується довгострокових позичок (на термін понад 5 років), як правило, спрямовуються на оновлення та розширення основного капіталу, тобто фактично і є інвестиціями. На жаль, саме їх в Україні гостро не вистачає. Серед основних причин — наявність різких ринкових коливань, відсушість гарантій повернення капіталу, незахищеність кредиторів тощо. Серед восьми регіонів України найнижчі показники надання довгострокових кредитів мали Центральний регіон (9,4% від загального обсягу), Придніпровський (3,2), Південний (1.8) і Східний (1,3). Найменші значення зафіксовано в Поліському (0,4) та Подільському (0.1%) регіонах. Максимальні значення (в межах регіонів) мали Київська (9,4), Дніпропетровська (2,5} і Харківська (1,0%) області. Довгострокові кредити становили близько 0,1% у Закарпатській, Херсонській, Житомирській і Чернігівській областях. У Луганській, Чернівецькій, Рівненській, Черкаській областях та областях Подільського регіону надання зазначених кредитів протягом дослідженого Радою з вивчення продуктивних сил України періоду не зафіксовано [13, с.27]. Стосовно загального обсягу кредитів за період із 1995 по 2003 роки спостерігалася тенденція до їх суттєвого збільшення. Так упродовж 1999 року приріст загального обсягу позичок порівняно з попереднім роком становив 2 914 млн. грн. (32,84%), протягом 2000 р. - 7 787 (66,05%), 2001 р. - 8 799 (44,95%), 2002 р. - 13 662 (48,15%), а за станом на 1 вересня 2003 р. - 13 455 млн. грн. (32,00%) відносно відповідного періоду попереднього року. Це свідчить про суттєве зростання ролі банківської системи у процесах кредитування та в інвестиційному забезпеченні суб'єктів господарювання грошовими коштами, яке простежується останнім часом. Незважаючи на відносно невисокий рівень ліквідності національної валюти, вона в Україні стала основним платіжним засобом кредитування. За 8 місяців 2003 р. частка позичок наданих у національній валюті, сягнула 58,79%. У розрізі регіонів процентні ставки характеризувалися значною диференціацією. Якшо у Хмельницькій області їх значення досягали 20,4%, то в Києві та Львівській області вони часом знижувалися до 12-13%. Тобто розмах варіації досягав 8%. Розглянемо регіональні особливості розподілу кредитів коротко- і довго- строкового характеру. Як свідчать проаналізовані дані за вісім місяяів 2003 року, в Україні поки що домінують короткострокові позички. Серед них переважають кредити в національній валюті. А серед довгострокових – в іноземній. Це очевидно пояснюється тим, що короткостроковим позичкам притаманний нижчий рівень ризику. Довгострокові кредити, розраховані на тривалий період функціонування, потребують максимально надійного грошового забезпечення, тому під час проведення операцій із ними клієнти надають перевагу іноземній валюті.[10, с.11]. В табл. 1.3 подано кредитні ставки деяких українських банків. Таблиця 1.3 Кредитні ставки деяких українських банків, % Банк Термін розміщення коштів
6 місяців, дол..США 6 місяців, грн
1. АБ “Перший iнвестиційний банк” 20-24 40-45
2. Альфа-Банк 16-18 30-40
3. ПУМБ (Київський філіал) 18-20 35-40
4. КБ “Хрещатик” 17 32-35
5. Легбанк 18 40
6. Український кредитний банк 24 39
7. Укрпромбанк 18-19 35
8. УкрСиббанк 17 32
9. Експобанк 22 50-55
10. Форум 17-19 30-33
11. ВАБанк - 35-38
Проведений аналіз дає підстави для таких висновків. 1. Основна маса кредитних ресурсів, що останнім часом надаються вітчизняними комерційними банками, припадає на сферу промисловості, торгівлю та громадське харчування (68,9% від загального обсягу кредитів). 2. Довгострокові позички обслуговують в основному сферу послуг. Найбільш кредитомісткими нині є сфери зв'язку (45,8) і транспорту (35,4%). Гостра нестача цього виду кредитів відчувається у промисловому секторі. В даному випадку простежується логічний зв'язок між спрямуванням довгострокових кредитів за видами економічної діяльності та особливостями їх регіональної локалізації, який полягає в тому, що підприємства сфери послуг, розміщуючись у великих містах, "притягують" до себе довгострокові інвестиції. 3. Стосовно спрямування короткострокових кредитів за видами економічної діяльності, то вони домінують у промисловому секторі. 4. Основна маса кредитних ресурсів, наданих комерційними банками суб'єктам господарювання, локалізується в Центральному, Придніпровському та Східному регіонах. Сумарний показник їх частки сягає 74%. Частка всіх інших регіонів дорівнює приблизно 26%. 5. Впадає в око "тяжіння" вітчизняних інвестицій до регіонів із розвинутою промисловою інфраструктурою та центрів фінансової діяльності. На іншому полюсі залишаються регіони, спеціалізацією яких є сільське господарство, переробна промисловість. Вони мають найнижчі показники щодо кредитування, передусім —довгострокового. 6. Основна маса довгострокових кредитів зосереджується у Центральному, Придніпровському, Південному і Східному регіонах, їх частка становить близько 66% від загальноукраїнського обсягу позичок цього виду.[12, с.24]. Короткотермінове кредитування зафіксовано в усіх без винятку регіонах України. РОЗДІЛ 2
НОРМАТИВНО-АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА ПРАВОВІ АКТИ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ АТ “КРЕДИТ БАНК (УКРАЇНА)” 2.1. Загальна характеристика діяльності АТ “Кредит Банк (Україна)” АТ "ЗУКБ" створено у Львовi, як ТзОВ, зареєстровано у Державному банку колишнього СРСР 14 травня 1990 р., перереєстровано у Нацiональному банку України 14 жовтня 1991 року. АТ „ЗУКБ” – акціонерне товариство відкритого типу, яке створене за рахунок власних коштів резидентів України й іноземного капіталу, вже в січні 1999р. в результаті ХІІ емісії Кредит Банк С.А. , Банківський торговий дім придбали акції АТ “ЗУКБ”, а згодом до числа акціонерів ввійшов і ЄБРР. 17 серпня 2001р. - позачерговi збори акцiонерiв прийняли рiшення про змiну назви на "Акцiонерне товариство "Кредит Банк (Україна)". АТ "Кредит Банк (Україна)" - член Асоціації українських банків, Першої Фондової Торгiвельної Системи, Київської мiжбанкiвської валютної бiржi та мiжнародної платiжної системи Europay International S.A. АТ "Кредит Банк (Україна)" - це банк з найбiльшою iноземною iнвестицiєю в банкiвську установу України. На сьогоднi у структурi акцiонерного капiталу банку захiднi iнвестицiї складають 94,1%, український капiтал - 5,1%. Слід відзначити, що АТ "Кредит Банк (Україна)" на відміну від багатьох суто фінансова структура, яка заробляє гроші винятково на банківських операціях, тобто 100% доходів приносять клієнти банку. Органiзацiйну структуру АТ "Кредит Банк (Україна)" складають : Головний Банк , 19 фiлiй i 22 територiально вiдокремлених безбалансових вiддiленя. У Захiдному регiонi функцiонує 8 фiлiй та 13 безбалансових вiддiлень, у Центральному - 3 фiлiї, у Пiвденному - 3 фiлiї та 3 безбалансовi вiддiлення, у Схiдному - 2 фiлiї та 1 безбалансове вiддiлення. Заплановано вiдкриття структурних пiдроздiлiв у найбiльших економiчних центрах. В АТ діє дворівнева система управління, яка складається з Головного банку; філій. Організаційна структура Головного банку представлена 7 департаментами, 7 управліннями, 12 відділами, 11 секторами, серед яких: Бюро правлiння; Управлiння кадрiв; Управлiння аудитом; Департамент кредитiв та гарантiй; Департамент адмiнiстрацiї та iнвестицiй; Департамент розробки та продажу банкiвських продуктiв; Мiжнародний департамент; Департамент органiзацiї та управлiння мережею; Департамент безпеки; Департамент iнформатики та телекомунiкацiй; Департамент управлiння ризикiв; Департамент бухгалтерського облiку i звiтностi; Операцiйне управлiння; Управлiння цiнних паперiв; Вiддiл мiжнародних розрахункiв; Управлiння маркетингу; Управлiння платiжних карток; Юридичне управлiння. Аналіз законів України, що регулюють діяльність АТ “Кредит Банк (Україна)” Закон України “Про банки і банківську діяльність” (від 07.12.2000 р., № 2121 - ІІІ) визначає структуру банківської системи; економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника. Цей закон дає визначання таким поняттям, як банк; банківська діяльність; банківські рахунки тощо, типи банківських об'єднань, зокрема: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група [16, с.18]. Закон України “Про господарські товариства” (від 19.09.1991р., №1576-ХІІ) визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників. Отже, господарськими товариствами цим законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства [18, с.26]. Аналіз Указів Президента України, що регулюють діяльність АТ “Кредит Банк (Україна)” Згідно Указу Президента України “Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків України” (від 10.09.98, №996/98), з метою забезпечення захисту інтересів фізичних осіб - вкладників комерційних банків, створення фінансових можливостей для відшкодування їм коштів у разі неможливості виконання банками вимог вкладників щодо повернення коштів було створено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб [17, с.11]. 2.4. Аналіз Постанов Кабінету Міністрів України, що регулюють діяльність АТ “Кредит Банк (Україна)” Постанова КМУ “Про режим валютних рахунків громадян в уповноважених банках України” (від 02.12.92 р., № 2-92) Відповідно до цієї постанови видача громадянам коштів у іноземній валюті з поточних (депозитних) валютних рахунків здійснюється без обмежень за сумами і напрямами використання; доходи громадян, одержані від розміщення коштів у іноземній валюті на поточних (депозитних) рахунках в уповноважених банках України, не оподатковуються [19, с.17]. 2.5. Аналіз інструктивних матеріалів Національного Банку України, що регулюють діяльністьАТ “Кредит Банк (Україна)” Згідно з постановою НБУ від 28.08.2001 р., № 368/01 “Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні”, установлюється порядок визначення регулятивного капіталу банку та такі економічні нормативи: нормативи капіталу (мінімального розміру регулятивного капіталу, адекватність регулятивного капіталу, адекватність основного капіталу); нормативи ліквідності (миттєва ліквідність, поточна ліквідність, короткострокова ліквідність); нормативи кредитного ризику ( максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента, великих кредитних ризиків, максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам); нормативи інвестування (інвестування в цінні папери окремо за кожною установою, загальної суми інвестування); норматив ризику загальної відкритої валютної позиції банку [20, с.22]. Постанова НБУ (від 18.12.98р. N 527) “Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті”. Ця Інструкція регулює правовідносини, що виникають при відкритті клієнтам банків поточних, депозитних (вкладних) рахунків у національній та іноземній валюті, а також поточних бюджетних рахунків у національній валюті України [21, с.9]. Постанова НБУ N 250 від 30.06.98р. “Про затвердження нової редакції Правил здійснення депозитних операцій для банківських депозитів”. Цими Правилами регулюється загальний порядок залучення банками коштів юридичних і фізичних осіб на депозитні рахунки і випуску ощадних (депозитних) сертифікатів [22, с.16]. Положення НБУ “Про кредитування” N 246 від 28.09.95 Це положення визначає правові основи надання, використання і повернення кредитів та регулювання взаємовідносин між суб'єктами, що виникають у процесі кредитування. Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний [23, с.14]. Постанова НБУ № 135 від 29.03.2001р. “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб у грошовій одиниці на території України, що здійснюються за участю банків [24, с.10]. Постанова НБУ № 127 від 18.03.99р. “Про затвердження Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України” визначає структуру міжбанківського валютного ринку України, суб'єктів цього ринку. Суб'єкти ринку купують іноземну валюту для власних потреб і за дорученням клі-єнтів з метою перерахування іноземної валюти за межі України у випадках,що не супе-речать чинному законодавству України та нормативно-правовим актам НБУ [25, с.22]. Узагальнений огляд нормативних актів, що регулюють банківську діяльність наведений в табл. 2.1. Таблиця 2.1 Основні правові акти, що регулюють діяльність комерційних банків № Правовий акт №, дата прийняття Посилання на конкретний розділ та статтю закону короткий зміст статті
1 Закон України “Про банки і банківську діяльність” 07.12.2000 р. № 2121 - ІІІ Розділ 1 визначає структуру банківської системи; економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
2 Закон України “Про господарські товариства” 19.09.1991р. №1576-ХІІ Розділ II цього закону визначає види товариств, зокрема: Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.
3 Указ Президента України “Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб – вкладників комерційних банків України” 10.09.1998 р. №996/98 Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів визначає порядок утворення і функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб а також регулює правові відносини із забезпечення відшкодування коштів вкладникам між вкладниками, комерційними банками, що сплачують збори до Фонду, та Фондом.
4 Постанова КМУ “Про режим валютних рахунків громадян в уповноважених банках України” 02.12.1992 р. № 2-92 Стаття 6 видача громадянам коштів у іноземній валюті з поточних (депозитних) валютних рахунків здійснюється без обмежень за сумами і напрямами використання; Стаття 11 доходи громадян, одержані від розміщення коштів у іноземній валюті на поточних (депозитних) рахунках в уповноважених банках України, не оподатковуються
5 Постанова НБУ “Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні” 28.08.2001р.№ 368/01 Інструкція установлює порядок визначення регулятивного капіталу банку та такі економічні нормативи, що є обов'язковими до виконання всіма банками з метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов'язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності
6 Постанова НБУ “Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” 18.12.1998 р. N 527 Пункт 2 дає характеристику рахунків (поточні, депозитні, рахунку з метою акумуляції коштів для виїзду на лікування за кордон), а також перелік документів, потрібних для відкриття рахунків підприємствам та їх відокремленим підрозділам. Пункт 3.1.1 перераховує види фізичних осіб яким в установах банків відкриваються поточні рахунки
7 Постанова НБУ “Про затвердження нової редакції Правил здійснення депозитних операцій для банківських депозитів” 30.06.1998 р. N 250 Пункт 3: Об'єктом депозитних операцій є кошти, що передані комерційному банку на умовах, визначених двосторонньою угодою Ці Правила визначають порядок укладення договору за строковим депозитом, порядок випуску і оформлення, видачі і погашення, обліку та зберігання сертифікатів.
8 Положення НБУ “Про кредитування” 28.09.1995 р. N 246 Визначає правові основи надання, використання і повернення кредитів та регулювання взаємовідносин між суб'єктами, що виникають у процесі кредитування.
9 Постанова НБУ за “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” 29.03.2001 р. N 135 Розділ І встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб у грошовій одиниці на території України, що здійснюються за участю банків Розділ II даної інструкції регулює загальні правила документообігу в банках.
10 Постанова НБУ “Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні” 27.12.1999 р. №621 Визначає шляхи, умови та порядок проведення міжбанківських розрахунків у національній та в іноземній валюті за кореспондентськими рахунками банків-резидентів, відкритими в банківських установах України.
РОЗДІЛ 3 ОСНОВНІ МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ АТ “КРЕДИТ БАНК (УКРАЇНА)” 3.1. Аналіз балансу АТ “Кредит Банк (Україна)” Основою для аналізу діяльності банку слугує балансовий звіт, у якому активи відображаються ліворуч, а зобов'язання та капітал - праворуч, причому Активи - Зобов'язання = Капітал. Активні операції банків - це фінансові операції з розміщення коштів з метою отримання доходів. Актив — це той чи інший об'єкт, який контролюється банком та відповідає принаймні одній із названих нижче вимог: дає дохід; може бути обміняний на інший об'єкт, який дає дохід. Структура активів АТ “Кредит Банк (Україна)” за 2001 -2003 роки зображена у табл. 3.1. Таблиця 3.1 Структура та динаміка активів АТ “Кредит Банк (Україна)” за 2001 -2003 роки N Найменування статті 2001 рік, тис.грн Питома вага, % 2002 рік, тис. грн. Питома вага, % 2003 рік, тис. грн. Питома вага, %
1 Готівкові кошти та заликши на рахунку в НБУ 49 741 15,33 94 729 14,74 48 492 5,64
2 Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ, та цінні папери емітовані НБУ. 0 0,00 0 0,00 10 875 1,26
3 Кошти в інших банках 44 170 13,61 84 266 13,11 91 469 10,63
Отже, активи банку на протязі 2003 року зросли на 133,8 % (217265 тис. грн.), що у порівнянні з 2001 роком склало 265,08 % (535620 тис. грн.). Робочі активи у 2003 р. становили 764399 тис. грн., що становить 88,9 % від загальної величини активів банку. Високоліквідні активи скоротились на 28159 тис. грн. у порівнянні з 2001 р., проте зросли на 56925 тис. грн., у порівнянні з 2001 р. Значно зріс обсяг інвестиційних цінних паперів - до 24407 тис. грн., та кредити та заборгованість клієнтів. Загалом спостерігалось значне збільшення активів банку за рахунок всіх складових, крім готівкових коштів та залишків на рахунках в НБУ, величина яких зменшилась на 46 237 тис. грн., що було зумовлено перерозподілом активів банку на користь більш дохідних активних операцій [Додаток А]. У пасивах відображаються капітал та зобов'язання банку. Сума претензій до банку має бути еквівалентною повній сумі його активів. Якщо претензії фіксовані, то вони називаються зобов'язаннями. Всі інші претензії мають назву "капітал" Вони не є фіксованими, оскільки власники капіталу зможуть реалізувати своє право власності на активи тільки після задоволення претензій — зобов'язань. Структура та динаміка пасивів АТ “Кредит Банк (Україна)” за 2000 - 2002 роки зображена у табл. 3.2. Таблиця 3.2 Структура та динаміка пасивів АТ “Кредит Банк (Україна)” за 2001 - 2003 рр. N Найменування статті 2001 рік, тис. грн. Питома вага, % 2002 рік, тис. грн. Питома вага, % 2003 рік, тис. грн. Питома вага, %
Капітал банку — це залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов'язань. Він визначається як різниця між загальними сумами активів та зобов'язань банку. Капітал банку складається з: статутного капіталу та інших фондів банку; результатів переоцінки основних засобів; результатів поточного року. Капітал поділяється на: основний (капітал 1-го рівня) (ОК), та додатковий (капітал 2-го рівня) (ДК). Достатність капіталу аналізуємо, використовуючи коефіцієнти: К1 = Капітал / Пасиви (3.1) Коефіцієнт достатності капіталу К1 визначає рівень капіталу в структурі загальних пасивів. К1О3 = 124038/860086 = 0,14; К1О2 = 0,09; К1О1 =0,18. Коефіцієнт достатності капіталу К2: К2 = Статутний капітал / Брутто-капітал (3.2) К603 = 143549/ 124038 = 1,16; К602 = 1,3; К601 = 1,31. Рівень капіталу в структурі загальних пасивів є достатнім і складає 0,14 у 2003 р., цей же показник у 2002 - 2001 рр. дорівнював 0,09 і 0,18 відповідно, що не відповідало рекомендованим значенням (2001). Коефіцієнт достатності капіталу К2 показує, що статутний капітал банку перевищує брутто-капітал, тобто банку цілковито залежить від його засновників. Переважну частину пасиву становлять зобов'язання банку. Зобов'язання — це вимоги до активів банку на фіксовану суму коштів, яку він повинен сплатити у визначений час у майбутньому. Структуру та динаміку зобов'язань банку можна побачити у табл. 3.2. Отже, найбільшу питому вагу у структурі пасивів складають зобов'язання – 85,58 % (у 2003 р.), причому найбільшою складовою зобов'язань є кошти клієнтів – 71,7 %. Найбільш вагомим в структурі власного капіталу є статутний капітал, який становить 16,69 % усіх пасивів. Фінансовим результатом діяльності комерційного банку є прибуток, який в основному залежить від співвідношення його доходів і витрат. Аналіз кінцевого фінансового результату діяльності банку складається із кількох складових: аналізу джерел прибутків; аналізу доходів комерційного банку (структурний аналіз, оцінка рівня доходів); аналізу витрат банку (структурний аналіз, оцінка рівня витрат); аналізу фінансових коефіцієнтів прибутковості (вивчення динаміки коефіцієнтів, оцінка коефіцієнтів із точки зору їх нормативного рівня, факторний аналіз динаміки коефіцієнтів). Основним інформаційним джерелом для аналізу фінансових результатів є звіт про прибутки і збитки АТ “Кредит Банк (Україна)”, динаміку яких показано у додатку Б. До банківських доходів належать доходи, безпосередньо пов'язані з діяльністю банку, а саме: процентні; комісійні — за всіма послугами, наданими контрагентам; торговельні прибутки (збитки); інші банківські операційні доходи. Структуру доходів банку наведено у таблиці 3.3: Таблиця 3.3 Структура доходів АТ “Кредит Банк (Україна)” за 2001 – 2003 роки Показники 2001 рік, тис. грн. Питома вага, % 2002 рік, тис. грн. Питома вага, % 2003 рік, тис. грн. Питома вага, %
Інший операційний дохід 297 0.5 333 0,4 1 698 1,16
Непередбачені доходи 0 0 0 0 17 0,01
Усього доходів 26952 100 93091 100 146 979 100
Витрати — це зменшення економічної вигоди у звітному періоді, викликане відпливом чи використанням активів або появою заборгованості, що спричиняється до зменшення власного капіталу і не є наслідком розподілу між акціонерами. Витрати — це або збільшення суми зобов'язань без відповідного зростання суми активів, або зменшення суми активів без відповідного зниження суми зобов'язань. Структура витрат АТ “Кредит Банк (Україна)” подано у табл. 3.4. Таблиця 3.4 Структура витрат АТ “Кредит Банк (Україна)” за 2001 – 2003 роки Показники 2001 рік, тис. грн. Питома вага, % 2002 рік, тис. грн. Питома вага, % 2003 рік, тис. грн. Питома вага, %
Процентні витрати 24740 49,2 42936 54,5 62456 50,9
Комісійні витрати 2260 4,5 2770 3,5 3879 3,2
Загально-адміністративні витрати 16144 32 21180 26.8 33689 27,5
Витрати на персонал 7187 14,3 12018 15,2 22564 18,4
Всього витрат 50331 100 78904 100 122588 100,0
Повніше проаналізувати доходи і витрати діє змогу коефіцієнт дієздатності, який є прогнозним інструментом для оцінки стабільності діяльності банку. Для життєздатності банку необхідно, що операційні та інвестиційні витрати покривалися за рахунок доходів від усіх операцій. КД = Витрати банку / Доходи банку (3.3) КД03= 122588/146979 = 0,83; КД02 = 0,85; КД01= 0,92; Оптимальне значення показника не повинно перевищувати 0,95. Аналіз основних коефіцієнтів ефективності діяльності банку Прибуток на активи = (Чистий прибуток / Середні загальні активи) *100% (4.4) ПА03 = (1152/860 086) *100% = 1,8 %; ПА02 = 0,05 %; ПА01 = 5,6 %; Прибуток на капітал = (Чистий прибуток / / Сплачений статутний капітал) *100% (3.5) ПК03 = (1152/143549) * 100 % = 0,8 %; ПК02 = 0,14 %; ПК01 = 4,2%. Чистий спред, % = (Проценти отримані / Позики) *100% - (Проценти сплачені / Підпроцентні депозити) * 100% (3.6) ЧС03 = (106533/ 588317)* 100% - (62456/( 103320 + 616 640))* 100% = 9,43 %; ЧС02 = 9,69 %; ЧС01 = 11,98 %. Чиста процентна маржа, % = ((Доходи від процентів - Витрати на проценти)/ / Середні загальні активи)* 100%. (3.7) ЧПМ03 = (106533-62456) / 642821* 100% = 6,85 %; ЧПМ02 = 2,2 %; ЧПМ01 = 1,3%. Результати розрахунків по коефіцієнтах ефективності діяльності банку подані у табл. 3.5. Таблиця 3.5 Показники ефективності діяльності АТ “Кредит Банк (Україна)” за 2001-2003 роки Назва показника Формула для розрахунку Значення
2001 р. 2002 р. 2003р.
Коефіцієнт дієздатності Витрати банку / Доходи 0,92 0,85 0,83
Отже, в результаті проведеного анлізу показників діяльності АТ “Кредит Банк (Україна)” можна зробити висновок, що результати цієї діяльності є досить позитивними. За 2001-2003 роки відбулися позитивні зрушення в структурі пасивів та активів балансу. Зокрема, дані свідчать про зростання частки доходних активів в валюті балансу, що говорить про покращення використання активів, а також про зростання частки зобов’язань в структурі активів, що вказує на активізацію роботи банку по залученню коштів. Зростає частка низькодоходних активів в доходних активах банку, що означає зниження кредитного ризику за рахунок зменшення доходності активів. Слід також відзначити, що в структурі доходів банку зросла частка процентних доходів, що свідчить про підвищення ризику втрат від несплати процентів по кредитах. За підсумками 2003 року прибуток банку становив 1127,6 тис.грн., що на 130,2 тис.грн більше ніж в 2001 році. Чистий прибуток за 2001-2003 роки зріс на 91,1 тис.грн. і у 2003 році становив 789,3 тис.грн. 3.2. Аналіз фінансових показників діяльності АТ “Кредит Банк (Україна)” з використанням статистичних методів Абсолютний приріст (?) обчислюється за формулою: Базисний ?yi = yi – y0 (3.8) Ланцюговий ?yi = yi– yi-1 (3.9) де yi – проміжні рівні ряду; y0 – початкові (базові) рівні ряду; yi-1 – попередні рівні ряду. Темп зростання (Кі): Базисний ; (3.10) Ланцюговий . (3.11) Темп приросту (Ті): Базисний ; (3.12) Ланцюговий . (3.13) Середній темп зростання: Базисний ; (3.14) Ланцюговий , (3.15) де - кінцевий базисний темп зростання, n – кількість темпів зростання, К1, К2,...., Кn – ланцюгові темпи зростання. Середній темп приросту: (3.16) Абсолютний приріст показника показує на скільки він зменшився або збільшився у відповідному місяці порівняно з першим (базисні прирости) чи попереднім (ланцюгові прирости) періодом. Темп зростання показує інтенсивність зміни показника. Темп приросту є вимірником відностної швидкості зростання показника. Для прикладу проведемо розрахунки для показника власного капіталу за третій квартал: ?y3б = 138050 – 139205 = -1155 тис.грн; ?y3л = 138050 – 138750 = -700 тис.грн; К3 б = 138050 / 139205 = 0,98; К3 л = 138050 / 138750 = 0,99; Т3 б = -1155 / 139205 *100% = -0,83 % ; Т3 л = -700 / 138750*100% = - 0,50 % . Результати розрахунків по показнику власного капіталу наведені в табл. 3.6., а по показнику загальні зобов’язання в табл. 3.7. Таблиця 3.6 Динаміка власного капіталу АТ “Кредит Банк (Україна)” за 2001-2003 роки Період Власний капітал, тис. грн. Абсолютний приріст, тис.грн. Темп зростання Темп приросту, % Середній темп зростан-ня Середній темп приросту,%
Отже, величина власного капіталу змінюється незначними темпами (за вийнятком 5-го періоду), середній темп зростання цього показника становить 0,9269 за 10 кварталів, а середній темп приросту –7,311%. Таблиця 3.7 Динаміка загальних зобов’язань АТ “Кредит Банк (Україна)” за 2001-2003 роки Період Загальні зобов’я- зання тис. грн Абсолютний приріст, тис.грн. Темп зростання Темп приросту,% Середній темп зростання Середній темп приро-сту, %
Середній темп зростання показника загальних зобов’язань становить 1,1062 за 10 кварталів, а середній темп приросту 10,6%. Найбільший базисний абсолютний приріст спостерігається у 8-му періоді і становить 122143 тис.грн., а ланцюговий абсолютний приріст у 6-му періоді (140462 тис.грн.). Проведемо факторний аналіз зміни показника власного капіталу АТ “Кредит Банк (Україна)”. ?ВК = ВК10 – ВК1 , (3.17) де ?ВК – зміна величинивласного капіталу; ВК10 , ВК1 - показники власного капіталу за 10-й та 1-й квартали. ?ВК = 70292 – 139205 = - 68913 тис. грн. Зміна величини власного капіталу залежить від зміни трьох показників – нерозподіленого прибутку, статутного капіталу та резервів: ?ВК = (НП10 + Р10 + СК10 ) – (НП1 + Р1 + СК1) , (3.18) де НП10 , НП1 – нерозподілений прибуток за 10-й та 1-й квартали; Р10, Р1 – резерви за 10-й та 1-й квартали; СК10 ,СК1 - статутний капітал за 10-й та 1-й квартали. Порахуємо зміну величини власного капіталу в залежності від зміни величини нерозподіленого прибутку: ?ВК (нп) = (НП10 + Р1 + СК1) – (НП1 + Р1 + СК1) = (-5100 + 246 + 143549) – (-4590 + 246 + 143549) = 138695 – 139205 = -510 тис.грн. Порахуємо зміну величини власного капіталу в залежності від зміни величини резервів: ?ВК (р) = (НП1 + Р10 + СК1) – (НП1 + Р1 + СК1) = (-4590 + 305 + 143549) – (-4590 + 246 + 143549) = 139264 – 139205 = 59 тис.грн. Порахуємо зміну величини власного капіталу в залежності від зміни величини статутного капіталу: ?ВК (ск) = (НП1 + Р1 + СК10) – (НП1 + Р1 + СК1) = (-4590 + 246 + 75087) – (-4590 + 246 + 143549) = 70743 – 139205 = -68462 тис.грн. ?ВК = ?ВК (нп) + ?ВК (р) + ?ВК (ск) = -510 + 59 - 68462 = -68913 тис.грн. Отже загальна зміна величини власного капіталу становить 68913 тис. грн., з них власний капітал змінюється на 59 тис.грн. за рахунок зміни резервів, на 510 тис.грн. за рахунок зміни нерозподіленого прибутку і на 68462 за рахунок зміни статутного капіталу. Проведемо факторний аналіз зміни показника загальних зобов’язань АТ “Кредит Банк (Україна)”. ?З = З10 – З1 , (3.19) де ?З – зміна величини загальних зобов’язань; З12 , З1 - показники загальних зобов’язань за 10-й та 1-й квартали. ?З = 132488,6 – 53434,8 = 79053,8 тис. грн. Зміна величини загальних зобов’язань залежить від зміни чотирьох показників – коштів банків, коштів клієнтів, нарахованих доходів до сплати та інших зобов’язань: ?З = (КБ10 + КК10 + ДС10 + ІЗ10) – (КБ1 + КК1 + ДС1 + ІЗ1) , (3.20) де КБ10 , КБ1 – кошти банків за 10-й та 1-й квартали; КК10 , КК1 – кошти клієнтів за 10-й та 1-й квартали; ДС10 , ДС1 – доходи до сплати за 10-й та 1-й квартали; ІЗ10 , ІЗ1 – інші зобов’язання за 10-й та 1-й квартали. Порахуємо зміну величини зобов’язань в залежності від зміни величини коштів банків: ?З (кб) = (КБ10 + КК1 + ДС1 + ІЗ1) – (КБ1 + КК1 + ДС1 + ІЗ1) = (20044,6 + 48842 + + 590 + 310,8) – (3692 + 48842 + 590 + 310,8) = 69787,4 – 53434,8 = 16352,6 тис.грн. Порахуємо зміну величини зобов’язань в залежності від зміни величини коштів клієнтів: ?З (кк) = (КБ1 + КК10 + ДС1 + ІЗ1) – (КБ1 + КК1 + ДС1 + ІЗ1) = (3692 + 109554 + +590+310,8) – (3692 + 48842 + 590 + 310,8) = 114146,8 – 53434,8 = 60712 тис.грн. Порахуємо зміну величини зобов’язань в залежності від зміни величини доходів до сплати: ?З (дс) = (КБ1 + КК1 + ДС10 + ІЗ1) – (КБ1 + КК1 + ДС1 + ІЗ1) = (3692 + 48842 + 2100+ + 310,8) – (3692 + 48842 + 590 + 310,8) = 54944,8 – 53434,8 = 510 тис.грн. Порахуємо зміну величини зобов’язань в залежності від зміни величини інших зобов’язань: ?З (із) = (КБ1 + КК1 + ДС1 + ІЗ10) – (КБ1 + КК1 + ДС1 + ІЗ1) = (3692 + 48842 + 590 + +790) – (3692 + 48842 + 590 + 310,8) = 53914 – 53434,8 = 479,2 тис.грн. ?З = ?З (кб) + ?З (кк) + ?З (дс) + ?З (із) = 16352,6 + 60712 + 510 + 479,2 = 79053,8 тис.грн. Отже, зміна величини загальних зобов’язань становить 79053,8 тис. грн., з них загальні зобов’язання змінюються на 16352,6 тис.грн. за рахунок зміни коштів банків, на 60712 тис.грн. за рахунок зміни коштів клієнтів, на 510 тис.грн. за рахунок зміни доходів до сплати і на 479,2 тис.грн. за рахунок зміни інших зобов’язань. Ці дані свідчать про те, що найбільший вплив на зміну показника загальних зобов’язань має зміна величини коштів клієнтів.
ВИСНОВКИ В даній бакалаврській кваліфікаційній роботі було досліджено принципи та методи роботи АТ “Кредит Банк (Україна)”, було розглянуто основні нормативно-правові документи, які регулюють діяльність даного банку, а також проаналізовано методи організації фінансової роботи. Аналізуючи фінансово-економічний стан банку можна прослідкувати динаміку балансу, розрахувати рівень основних показників доходності та ефективності. Зокрема при дослідженні динаміки балансу, спостерігалась тенденція до значного зростання обсягів активів та пасивів банку. На основі проведеного в даній роботі аналізу можна стверджувати, що АТ “Кредит Банк (Україна)” займає міцні позиції у банківській системі України і наступні роки мають стати роками активного розвитку і закріплення чільних позицій. Планується значно розширити спектр послуг для клієнтів, враховуючи тенденцію та напрямки розвитку фінансового ринку України із застосуванням європейських принципів універсального обслуговування клієнтів. АТ "Кредит Банк (Україна)" повністю дотримується виконання обов’язкових економічних нормативів НБУ та проводить власну діяльність з дотриманням усіх вимог чинного законодавства. Банк здійснює кредитування суб’єктів господарської діяльності і фізичних осіб, намагаючись усіма способами сприяти економічному розвитку малого і середнього бізнесу шляхом надання банківських послуг такої якості і в таких об’ємах, які б відповідали найвищим стандартам банківської діяльності. Щодо покращення діяльності банку можна подати такі рекомендації. Для збільшення доходності банку необхідно збільшувати чистий прибуток. Відносно витрат банку, то потрібно скорочувати величину витрат на безнадійні та сумнівні борги та загальноадміністративних витрат, які мають досить велику питому вагу у структурі витрат банку. Активізація кредитної політики. Пошук можливостей для високодоходного розміщення залучених коштів. Це дасть змогу одержувати більший дохід з кожної гривні розміщених коштів, і відповідно призведе до приросту прибутку банку. Однак слід зазначити, що одночасно буде зростати й ризик неповернення кредитів. Тому варто детальніше проаналізувати цей аспект діяльності і домогтися збалансованості між ризиком і доходом. Розширення асортименту банківських послуг, що дасть змогу збільшити частку комісійних доходів в доходах банку і зменшить ризик втрат від несплати відсотків. Перегляд складу і структури небанківських операційних витрат з метою пошуку шляхів їх зниження. Активне застосування комплексного обслуговування клієнтури як засобу підвищення конкурентоспроможності банку, що веде до зберігання коштів на рахунках, залучення коштів на депозити; впровадження у банківську практику різних видів дебетових і кредитових карток, які можуть використовуватися для оплати різноманітних товарів та послуг, отримання готівки тощо, що стимулює їхніх власників до розміщення коштів у банку. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Матвієнко В.П., Матвієнко П.В. Промінвестбанк. Стратегія відтворення.: Монографія – К.: Наукова думка, 2002. – 477 с. Лютий І.О. Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки: Монографія. — К.:Атіка, 2000. — 240 с. Кочетков В.Н. Анализ банковской деятельности : теоретико-прикладной аспект: Монография. – К.: МАУП, 1999. – 192 с. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: 2001. Савлук М.С. Вступ до банківської справи.: Монографія – К.: Наукова думка, 1998. – 477 с. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. — К.: Знання-Пресс, 2002. - 311 с. Дорогунцов С.І.. Чернюк Л.Г., Борщевський П.П., Данилишин Б.М., Фа-щевський М.І. Соціально-економінні системи продуктивних сил регіонів України. — К.: Нічлава, 2002. - 690с. Луців В.Л. Банківська діяльність у сфері інвестицій. — Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 320 с. Бюлетень Національного банку України. - 2003. - № 8. Колодізєв О. Становлення банківської системи України – минуле, світовий досвід, проблеми реформування // Банківська справа - №2 – 2000, с37-40. Дзюблюк О. До питання про суть комерційного банку і специфіку банківських продуктів // Вісник НБУ - №04 – 2002, с.51-56 Туник Г.М. Регулювання кредитної діяльності банку // Фінанси України - №04 – 2002, с.21-24 Алєксєєв І.В., Ільчук П.Г. Роль банків в інвестиційному процесі// Вісник НУ “ЛП” - №417 – Львів 2001. . Васюренко О.В. Банківський менеджмент. – К.:”Академія” – 2001. Закон України “Про банки і банківську діяльність” № 2121 – ІІІ від 07.12.2000 р. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991р., №1576-ХІІ Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від05.04.2001р., № 2346-ІІІ Указ Президента України “Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків України” від 10.09.98, №996/98 Декрету КМУ “Про режим валютних рахунків громадян в уповноважених банках України” від 02.12.92 р., № 2-92 Постанова НБУ за N 527 від 18.12.98р. “Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” Постанова НБУ N 250 від 30.06.98р. “Про затвердження нової редакції Правил здійснення депозитних операцій для банківських депозитів” Положення НБУ “Про кредитування” N 246 від 28.09.95 Постанова НБУ за N 135 від 29.03.2001р. “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” Постанова НБУ № 127 від 18.03.99р. “Про затвердження Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України” Постанови НБУ від 28.08.2001 р., № 368/01 “Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні”
