Вихідні дані та завдання до теми №5 “Статистика продуктивності праці у сільському господарстві”
Завдання.
Відомі такі дані (табл.1) про чисельність колгоспників, валовий доход та прибуток у колгоспах за рік:
Номер колгоспу
Чисельність колгоспників, чол.
Виробництво продукції, грн.
Валовий доход тис. грн.
Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.

1
351
5428
436
376

2
372
6619
564
486

3
266
10428
631
544

4
289
4980
328
283

5
783
5461
986
850

6
369
6135
514
447

7
304
6920
417
414

8
282
4934
314
273

9
627
6550
937
815

10
362
3414
280
241

11
403
5246
480
418

12
258
4719
275
239

13
233
4475
245
204

14
165
7937
505
254

15
344
8300
735
613

16
292
4100
278
235

17
150
5617
192
163

18
167
8273
316
268

19
270
8733
546
468

20
207
4928
236
199

21
117
6808
180
152

22
142
8000
259
219

23
84
13543
255
214

24
73
6688
108
91

25
114
8753
227
191

26
246
6085
349
293

Разом
7270
173074
10593
8950


Побудуйте ряд розподілу колгоспів за величиною виробленої продукції на 1 колгоспника. Утворити 4 групи з рівними інтервалами. По кожній групі підрахувати:
а)число колгоспників; б)чисельність колгоспників; в)валовий доход (всього і на 1 колгоспника); г)прибуток від реалізації.
Розрахунки представити в табличній формі (табл.2).Зробити короткі висновки. Відобразити ряд розподілу у вигляді графіка.
2. Виконати групування колгоспів за двома ознаками: виробництвом продукції на 1 колгоспника і чисельність колгоспників (табл.3). Розрахувати для кожної групи техніко-економічні показники.
Написати назви таблиць. Зробити висновки.
Групування колгоспів за кількістю виробленої продукції на одного колгоспника
Таблиця 2.
Групи колгоспів за виробництвом валової продукції на одного колгоспника, грн.
Кількість колгоспів
Чисельність колгоспників чол.
Валовий доход
Прибуток від реалізації продукції




Всього, тис. грн
На 1 колгоспника грн.
Всього, тис.грн.
У % до валового доходу

3414-5946,25
10
3207
3570
1,11
3063
85,80

5946,25-8478,5
12
3329
5364
1,61
4470
83,33

8478,5-11010,75
3
650
1404
2,16
1203
85,68

11010,75-13543
1
84
255
3,04
214
83,92

Разом
26
7270
10593
 
8950
 


Висновок: типовими є колгоспи другої групи за виробництвом валової продукції на одного колгоспника. Маючи найбільшу кількість колгоспів і найбільшу чисельність колгоспників вони мають найбільший валовий доход і відповідно прибуток від реалізації.
До третьої і четвертої групи належать тільки 3 та 1 колгоспи. До першої 10.

Групи колгоспів за чисельністю колгоспників, чол.
Підгрупи колгоспів за валовою продукцією на 1 колгоспника, грн.
Кількість колгоспів
Чисельність колгоспників,чол.

Валовий доход
Прибуток від реалізації продукції





Всього, тис. грн.
На 1 колгосп-ника грн.
Всього тис. грн.
На 1 колгосп-ника,грн


73-250,5
 
 
3414-5946,25
3
590
673
1,14
566,00
0,96


5946,25-8478,5
6
1576
1636
1,04
1408,00
0,89


8478,5-11010,75
1
258
275
1,07
239,00
0,93


11010,75-13543
1
783
986
1,26
850,00
1,09

Разом

11
2957
5072
-
3348
-

 
3414-5946,25
5
910
1717
1,89
1277,00
1,40

250,5-428
5946,25-8478,5
5
1792
2710
1,51
2378,00
1,33

 
8478,5-11010,75
2
 
 
 
 
 

 
11010,75-13543
-
627
937
1,49
815,00
1,30

Разом
 
12
3329
5364
 
4470,00
 

428-605,5
3414-5946,25
1
114
227
1,99
191,00
1,68

 
5946,25-8478,5
-
536
1177
2,20
1012,00
1,89

 
8478,5-11010,75
-
-
-
 
 
 

 
11010,75-13543
-
 
-
 
 
 

Разом
 
1
650
1404
 
1203,00
 

605,5-783
3414-5946,25
1
84
255
3,04
214,00
2,55


5946,25-8478,5
1
 
 
 
 
 


8478,5-11010,75
-
-
 
 
 
 


11010,75-13543
-
-
 
 
 
 

Разом
 
2
84
255
 
214,00
 

РАЗОМ
 
26
7270
10593
 
8950,00
 

Висновок: виконуючи комбінаційне групування за чисельністю колгоспників і валовою продукцією на одного колгоспника можна зробити наступні висновки, що типовими є колгоспи 2 групи , які мають 12 колгоспів з чисельністю від 627 до 1792 чоловік, при цьому загальна чисельність колгоспників по 12 колгоспах складає 3392 чоловік з валовим доходом 5364 тис. грн. і прибутком від реалізації продукції 4470 тис. грн.
Завдання 2.
Використовуючи ряд розподілу за величиною виробленої продукції на 1 колгоспника(табл.2) обчислити :
а)середню продуктивність праці;
б) моду даного ряду;
в)медіану;
г) середнє лінійне відхилення.
а)середня продуктивність праці обчислюється за наступною формулою:

(x = ( х f
( х f
x
(x= 10593 = 1337,5
7,92
Середня продуктивність праці склала 1337,5 тис. грн.
б) Модою в статистиці називається величина ознаки, тобто варіанта яка найчастіше зустрічається в даній сукупності. В інтервальному ряду розподілу моду визначаємо за формулою:
Мо = XMo + IMo *____fMo – fMo-1________________
(fMo – fMo-1)+ (fMo – fMo+1)
Для знаходження моди треба знайти модальний інтервал, тобто інтервал з найбільшою частотою. Але, маємо справу з бімодальним інтервальним рядом, тобто маємо дві однакові частоти, тому можемо використовувати будь-який інтервал з найбільшою частотою. Тому мода буде мати вигляд
Mo=5946,25+2532,25* ___12-10____ __ = 6406,66
(12-10)+(12-3)
Це означає, що більшість колгоспів виробляють валової продукції на одного колгоспника в межах 6406,66гривень
в) Медіана обчислюється за формулою:

Ме = XMе + IMе * (f/2 –SMe-1
fMe
Для знаходження медіани в інтервальному ряду розподілу також визначаємо медіанний інтервал , таким буде інтервал кумулятивна частота якого дорівнює або перевищує половину частот
Знайдемо половину суми частот
S = 10+12+3+1 = 13
2
Накопичуємо частоту поки вона не досягне 13, тобто 10+12 =23 , отже 23>13 це означає , що медіанний інтервал знаходиться в межах від 5946,25 до 8478,5. Отже,
Ме =5946,25+2532,25 * 13-10 = 6579,31
12
Це означає, що половина колгоспів виробляють валової продукції на одного колгоспника менше 6579,31грн., а інша половина більше 6579,31грн.
г)Середнє лінійне відхилення це середній модуль відхилень індивідуальних значень ознаки від їх середньої величини обчислюємо за формулою:
(d =(/x-(x/ f
( f
d = 33914 = 1304,38
26

Завдання3.
На основі даних про виробництво продукції на 1 колгоспника (завдання 1) визначте:
а)розмах варіації;
б) дисперсію;
в) середнє квадратичне відхилення;
г) коефіцієнт варіації.
Поясніть економічний зміст розрахованих показників.
а) Розмах варіації це різниця між максимальним і мінімальним значенням ознаки. В інтервальному ряду розподілу розмах варіації визначають як різницю між верхньою межею останнього і нижньою межею першого інтервалів:
R = X max – X min = 13543-3414=10129
б)Дисперсія представляє собою середню арифметичну квадратів відхилень кожного значення ознаки від їх середньої величини
Зважена дисперсія обчислюється за формулою:
(2 = ( (x-(x)2f
( f
Визначимо Х як середина кожного інтервалу:
3714 + 1266,125 = 46801,25 (10)
6246,25 + 1266,125 = 7212,375 (12)
8778,5 + 1266,125 = 9744,625 (3)
11310,75 + 1266,125 = 12276,875 (1)
Х визначається за формулою: (x = ( x f
( f
Х = 6725,4

(2 =102843267,54 = 3955510
26
в) Середнє квадратичне відхилення визначається як корінь квадратний з дисперсії.
( = ((2 = (3955510 = 1988,8
Чим менше середнє квадратичне відхилення тим більш однорідною є сукупність і більш типовою є середня величина
г)Відносною мірою варіації є коефіцієнт варіації. Він дозволяє порівняти ступінь варіації ознаки у варіаційних рядах, які мають різне значення середньої величини. Коефіцієнт варіації обчислюється як відношення середнього квадратичного відхилення до середнього значення ознаки:

V = (__
Х

V = 1988,8 * 100% = 29,54 % 29,54% < 33%, отже
6725,4
сукупність однорідна, а середня є типовою
Завдання4.
1.Використовуючи вихідні дані завдання 1 побудуйте таблицю для дослідження зв’язку між розміром валового доходу та продуктивністю праці.
2.Знайдіть рівняння регресії.
3.Зобразіть емпіричні та теоретичні дані на графіку.
4. Обчисліть лінійний коефіцієнт кореляції і кореляційне співвідношення.
5. Перевірте істотність зв’язку за допомогою - критерію з рівнем істотності = 0,05. Поясніть економічну сутність обчислених показників.
будуємо таблицю для дослідження зв’язку між розміром валового доходу та продуктивністю праці за даними завдання №1
Спочатку переведемо виробництво продукції на одного колгоспника з грн. в тис. грн. для спрощення розрахунків
2)Рівняння регресії будемо обраховувати за прямолінійним зв’язком який описується рівнянням прямої за наступною формулою:
ух = а0 +а1х , де а0 і а1 визначаються за формулами


а1= х* у -х * у а0 = (у - а1*(х
х2 – (х)2
а1 =32069,45 =10,27 а0 = 407,42+ 10,27*6,66=339,09
3124,03

ух = 339,09+10,27 х рівняння регресії
З рівняння можна зробити висновок, що залежність пряма. Якщо виробництво продукції зросте на 1 тис. грн., то валовий доход зросте на 10,27 тис. грн. 339,09 тис. грн. вплив неврахованих факторів.
3) Спочатку наносимо емпіричні дані , за даними таблиці (х і у). Отримаємо точки, згодом на які будемо наносити пряму за даними х і Ух і отримаємо теоретичну залежність.
4) У випадку лінійної залежності тісноту зв’язку вимірюють лінійним коефіцієнтом кореляції, який визначається за формулою:
r = ((x -(x) (y - (y)____ або r = (ху - (х (у
( (( x -(x)2 ((y - (y)2 (х * (у
(х = ( (х2 – ((х)2 =( 48,93 –(6,66)2 = 2,15
(у =( (у2 – ((у)2 =(–(407,42)2 =( 213762 – 368934,8 = 218,56
r = 0,1
Оскільки значення додатне зв’язок можна вважати прямим і помітний (0,1<0,75)
Кореляційне співвідношення визначає тісноту зв’язку і визначається за формулою :
( = ( ((Ух -(У)2 (=(12661,77 = 0,1
((У -(У)2 1241966,35
Номер колгоспу
Виробництво продукції(х), тис. грн.
Валовий доход (у), тис. грн.
Х*У
Х2
Ух
Ух -(У

(Ух -(У)2
У-(У
(У -(У)2
У – Ух
(У – Ух)2
У2

1
436
5,428
2366,61
29,46
394,81
-12,61
159,09
28,58
816,64
41,19
1696,61
-1,23

2
564
6,619
3733,12
43,81
407,04
-0,39
0,15
156,58
24516,33
156,96
24637,65
-0,04

3
631
10,428
6580,07
108,74
446,14
38,71
1498,78
223,58
49986,64
184,86
34174,29
3,77

4
328
4,98
1633,44
24,80
390,21
-17,21
296,25
-79,42
6308,03
-62,21
3870,23
-1,68

5
986
5,461
5384,55
29,82
395,15
-12,27
150,66
578,58
334751,26
590,85
349105,13
-1,20

6
514
6,135
3153,39
37,64
402,07
-5,36
28,68
106,58
11358,64
111,93
12528,84
-0,52

7
417
6,92
2885,64
47,89
410,13
2,70
7,31
9,58
91,72
6,87
47,25
0,26

8
314
4,934
1549,28
24,34
389,74
-17,68
312,73
-93,42
8727,87
-75,74
5736,39
-1,72

9
937
6,55
6137,35
42,90
406,33
-1,10
1,20
529,58
280451,72
530,67
281612,94
-0,11

10
280
3,414
955,92
11,66
374,14
-33,29
1108,06
-127,42
16236,64
-94,14
8861,49
-3,24

11
480
5,246
2518,08
27,52
392,94
-14,48
209,71
72,58
5267,41
87,06
7579,14
-1,41

12
275
4,719
1297,73
22,27
387,53
-19,89
395,66
-132,42
17535,87
-112,53
12663,42
-1,94

13
245
4,475
1096,38
20,03
385,03
-22,40
501,58
-162,42
26381,26
-140,03
19607,59
-2,18

14
505
7,937
4008,19
63,00
420,57
13,14
172,74
97,58
9521,26
84,43
7129,11
1,28

15
735
8,3
6100,50
68,89
424,29
16,87
284,57
327,58
107306,64
310,71
96539,27
1,64

16
278
4,1
1139,80
16,81
381,18
-26,25
688,83
-129,42
16750,33
-103,18
10645,61
-2,56

17
192
5,617
1078,46
31,55
396,75
-10,67
113,91
-215,42
46407,10
-204,75
41922,65
-1,04

18
316
8,273
2614,27
68,44
424,02
16,59
275,30
-91,42
8358,18
-108,02
11667,27
1,62

19
546
8,733
4768,22
76,27
428,74
21,31
454,29
138,58
19203,56
117,26
13750,56
2,08

20
236
4,928
1163,01
24,29
389,68
-17,75
314,91
-171,42
29385,87
-153,68
23616,73
-1,73

21
180
6,808
1225,44
46,35
408,98
1,55
2,41
-227,42
51721,26
-228,98
52430,15
0,15

22
259
8
2072,00
64,00
421,21
13,79
190,15
-148,42
22029,41
-162,21
26312,95
1,34

23
255
13,543
3453,47
183,41
478,11
70,69
4997,18
-152,42
23232,79
-223,11
49779,79
6,89

24
108
6,688
722,30
44,73
407,74
0,32
0,10
-299,42
89654,18
-299,74
89846,74
0,03

25
227
8,753
1986,93
76,62
428,94
21,52
463,09
-180,42
32552,49
-201,94
40780,79
2,10

26
349
6,085
2123,67
37,03
401,55
-5,87
34,44
-58,42
3413,26
-52,55
2761,97
-0,57

Разом
10593,00
173,07
71747,78
1272,26
10593,00
0,00
12661,77
 
1241966,35
 
1229304,58
 

В середньому
407,42
6,66
2759,53
48,93
 
 
 
 
 
 
 
 


5) Перевірка істотності відхилень групових середніх від теоретичних значень здійснюється за допомогою критеріїв математичної статистики. Вона ґрунтується на порівнянні фактично розрахованого коефіцієнта детермінації з критичним.
Критичне значення визначають наступним чином:
Спочатку визначаємо К1= m-1=4-1 =3 , де m – кількість груп в аналітичному групуванні; n – кількість елементів групування
К2= n- m=26-4=22
Рівень істотності “(” = 0,05
Критичне значення ми не можемо обрати зразу, тому що відповідних даних для К2 не має. При К2=20 (= 3,10 , а при К2=30 (= 2,92 тому
(20,05(3,22)= 3,10 – (((3,10-2,92)/10)*2) =3,064
Розраховане критичне значення означає істотність зв’язку якщо при відсутності між ознаками тільки у 5 випадках із 100 коефіцієнт детермінації перевищить 3,064 якщо зв’язок відсутній.
Для перевірки зв’язку використовують критерій Фішера, який обчислюється за залежністю:
F= (2__ * К2 = (0,1)2__ * 22 = 0,07
1-(2 К1 1- (0,1)2 3
Фактичне значення коефійієнта детермінаці менше ніж критичне зв’язок між ознаками не доведений і вважається не істотним.
Емпірична і теоретична залежність між виробництвом продукції і валовим доходом

Завдання5.
Відомо, що продуктивність праці у районі склала(табл.4), тис. грн.
В цінах
1990
1991
1992
1993
1994
1995

старих
36050
38010
41045
39981



нових



399,8
420,2
370,1

Приведіть рівні ряду динаміки до спів ставного вигляду. Визначте вид ряду динаміки і зобразіть динаміку продуктивності праці за допомогою лінійної діаграми. Обчисліть:
а) темпи росту;
б) абсолютні і відносні прирости;
в) абсолютні значення одного проценту приросту;
г) середній абсолютний приріст;
д) середній темп росту та приросту
Для приведення ряду динаміки до спів ставного вигляду для умов 1993 року визначаємо коефіцієнт співставлення двох рядів.
Кпр. = 399,8 = 0,0099=0,01
39981
Множимо на коефіцієнт співставлення і отримуємо зімкнений динамічний ряд
360,5 380,1 410,45 399,8 420,2 370,1
В цінах
1990
1991
1992
1993
1994
1995

нових
36050/39981
*100=
90,17
95,07
102,66
100
105,1
92,57


Роки
Продуктивність праці
Абсолютний приріст
Темпи росту
Темпи приросту
Середній абсолютний приріст
Абсолютне значення 1 % приросту



ланцюговий
базисний
Л.
Б.
Л.
Б.
Л.
Б.


1990
360,5
-
-
-
-
-
-
-
-
-

1991
380,1
19,6
19,6
1,05
1,05
-0,05
0,05
3,92
3,92
3,605

1992
410,45
30,35
49,95
1,07
1,14
-0,07
0,14
6,07
9,99
3,801

1993
399,8
-10,65
39,3
0,97
1,11
-0,03
0,11
-2,13
7,86
4,1045

1994
420,2
20,4
59,7
1,05
1,17
0,05
0,17
4,08
11,9
3,998

1995
370,1
-50,1
9,6
0,88
1,03
-0,12
0,03
-10,02
1,92
4,202


а)темпи росту представляють собою відношення рівнів наступного року до рівня попереднього, або базисного року. Розрізняють ланцюговий і базисний темп росту:
Трл. = __yi__ *100% Трб. = __yi__ *100%
yi-1 y0
б) абсолютний приріст це різниця між двома порівнюваними рівнями. Він обчислюється як ланцюговий так і базисний:
(yл. = yі - yі-1 (yб. = yі – y0
в) абсолютне значення одного проценту приросту визначається як відношення абсолютного приросту до відповідного темпу приросту :
/%/ = (к__ (K – абсолютний приріст
Тпр. Тпр. – темп приросту
г)середній абсолютний приріст обчислюється як відношення накопиченого підсумку абсолютних приростів за певний період до кількості років у цьому періоді. Він знаходиться за формулою:
((к= yn – y0 = 370,1/360,5 = 0,205 тис.грн.
n-1 6-1
д)середній темп росту може бути обчислений по абсолютним значенням ряду динаміки:
m –кількість періодів часу в динамічному ряду
(Тр.= m-1(yn *100%
y0
(Тр.= 6-1(370,1/360,5 *100% =5(102,66= 1,1557 або 115,57
Середній темп приросту отримуємо якщо від середнього темпу росту віднімемо 100:

(Тпр.= (Тр. –100 =115,57-100=15,57 %
Завдання 6.
Виконайте аналітичне вирівнювання ряду по прямій. Побудувати тренд. Розрахунок представити графічно.
Роки
Продуктивність праці ( t )
t
t2
ty
yt

1990
360,5
-3
9
-1081,5
379,69

1991
380,1
-2
4
-760,2
383,19

1992
410,45
-1
1
-410,45
386,69

1993
399,8
1
1
399,8
393,69

1994
420,2
2
4
840,4
397,19

1995
370,1
3
9
1110,3
400,69

Разом
2341,15
0
28
98,35



yt= a0 ( a1t
a0 =(y / n= 2341,15/6=390,19
a1=(ty/ (t2= 98,35/28=3,5
yt =390,19+3,5t – рівняння тренду
Отже, в середньому продуктивність праці склала 390,19 тис.грн., приріст складає3,5тис.грн.ЗЗ
Завдання 7.
Відомі дані (табл.5) про діяльність двох господарств.
Обчисліть:
1)індивідуальні індекси продуктивності праці по кожному колгоспу;
2)узагальнюючі вартісні індекси динаміки продуктивності праці постійного, змінного складу та структурних зрушень;
3) зміни валового доходу за рахунок зміни продуктивності праці та чисельності працівників в кожному колгоспі. Поясніть зміст кожного показника.
Таблиця № 5
№ колгоспу
Валовий доход, тис.грн
Чисельність працівників,чол.
Продуктивність праці


базисний рік(х0)
звітний рік(х1)
базисний рік (f0)
звітний рік
(f1)
базисний рік(х0/ f0)
звітний рік(х1/ f1)

1
3494
3546
346
346
10,089
10,25

2
2443
2832
367
377
6,66
7,51

Разом
5937
6378
713
723




1) Індивідуальні індекси продуктивності праці представляють собою співвідношення між продуктивністю праці у звітному і базисному періоді. Індекс продуктивності праці має вигляд
іw= W1 = х0 : х1 , де W1 – продуктивність праці в звітному періоді
W0 f0 f0 W0 - продуктивність праці в базисному періоді
іw1= 10,25/10,089 = 1,0159 або 101,59 % продуктивність праці збільшилась на 1,59 %
іw2= 7,51/6,66 = 1,1276 або 112,76 % продуктивність праці збільшилась на 12,76 %
2)Узагальнюючий вартісний індекс динаміки продуктивності праці постійного складу має вигляд:
І ФС = ( х1 f1 = 3546*346+2832*377 = 2294580 = 1,077 або 107,7 %
( х0 f1 3494*346+2443*377 2129935
Під впливом зміни індивідуальних продуктивностей праці середня продуктивність праці збільшилася на 7,7
Індекс змінного складу представляє собою співвідношення середніх значень показника у звітному і базисному періоді і має вигляд:
І ЗС = ( х1 f1 : ( х0 f0 = 3546*346+2832*377 : 3494*346+2443*367 =
( f1 ( f0 346+377 346+367
= 3173,69/2953,02 = 1,0747 або 107,47 %
середня продуктивність праці у звітному році в порівнянні з базовим зросла на 7,47 %
І СЗ = І ЗС = 1,0747/1,077 = 0,9978 або 99,78 %
І ФС
Висновок : за рахунок структурних зрушень, тобто збільшення валового доходу в загальному обсязі виробництва середня продуктивність праці зменшилася на 0,22%
3) Зміна валового доходу за рахунок зміни продуктивності праці в першому колгоспі буде мати вигляд:
(x1/f1- x0/f0)* х1 = (10,24-10,09)*3546 =513,9
В першому колгоспі під впливом зміни продуктивності праці валовий доход збільшився на 513,9 тис. грн.
В другому колгоспі зміна валового доходу за рахунок зміни продуктивності праці буде мати вигляд:
(x1/f1- x0/f0)* х1 = (7,51-6,66)*2832 =2407,2
В другому колгоспі під впливом зміни продуктивності праці валовий доход збільшився на 2407,2 тис. грн.
Зміна валового доходу за рахунок зміни чисельності працівників в першому колгоспі буде складати:
(f1- f0) * x0 = (346-346)*3494 =0
В першому колгоспі зам рахунок зміни чисельності працівників валовий доход не змінився.
Зміна валового доходу за рахунок зміни чисельності працівників в другому колгоспі буде складати:
(f1- f0) * x0 = (377-367)*2443 = 24430
В другому колгоспі під впливом зміни чисельності працівників валовий доход збільшився на 24430 тис. грн..
Додаток 1
Таблиця 1: Темпи зниження виробництва продукції та продуктивності праці в суспільному секторі с/г в Україні.
Роки
Валова продукція с/г в цінах
Середньорічна к-ть працівників зайнятих у с/г виробництві
Продуктивність аграрної праці




Тис. грн
%

1992
88,1
123,9
6450,3
71,1

1993
66,3
94
6394
70,5

1994
52,6
87,5
5448,7
60,1

1995
47,9
83,1
5225,2
57,6

1996
38
77,9
4518,4
49,8


Додаток 2
Таблиця 2: Продуктивність праці в с/г і його галузях по Україні вцілому та по її природно-економічних зонах.
Зони
Роки


1985
1996


Виробн. валової продукції с/г у розрахунку на середньорічного працівника
В тому числі
Виробн. валової продукції с/г у розрахунку на середньорічного працівника
В тому числі




рослинництва

тваринництва


рослинництва

тваринництва

Степ
8152
7442
8893
4649
5784
3644

Лісостеп
7037
6354
7891
4978
6093
4026

Полісся
5816
4932
7162
4004
4798
3428

Карпати
4604
3234
7662
2661
2569
2784

Вся Україна
7101
6257
8151
4518
5622
3737


Додаток 3
Таблиця 4: Співвідоношення цін на с/г продукцію і внутрішньому ринках в 1992 р.
Продукція
Ціна ринку
Індекс ціни зовнішнього ринку до ціни внутрішнього ринку



світового

внутрішнього


Цукор
261
45,4
5,76

Олія
453
84,6
5,35

М’ясо ВРХ
1487
412,3
3,61

Зерно
157
49,6
3,16

Тваринницьке масло
2150
69,9
3,07

Насінння соняшника
200
124,3
1,61

Насіння ріпака
160
101,6
1,57


Висновок.
Проаналізувавши статистику продуктивності праці в сільському господарстві можна зробити висновок, що на продуктивність праці впливає багато факторів, які різними шляхами пов’язані між собою. Зокрема такі, як раціональне використання робочого часу, інтенсивність праці, науково-технічний прогрес та інше. Важливий вплив на продуктивність праці в сільському господарстві мають показники сезонності, природних і кліматичних умов. Тому особливістю сільського господарства порівняно з іншими галузями економіки являється те, що продуктивність праці може розраховуватись не лише по показникам продукції, але й на окремих етапах сільськогосподарського виробництва.
Більше уваги необхідно приділити енергійному впровадженню в галузі прогресивних технологій виробництва поліпшення її матеріально-технічного забезпечення, гарантуванню повсюдної та вчасної виплати заробітної плати, активізувавши матеріальне стимулювання аграрної праці.
Проаналізувавши ряд колгоспів можна побачити, що типовими є колгоспи першої і другої групи за виробництвом валової продукції на одного колгоспника. Маючи найбільшу кількість колгоспів і найбільшу чисельність колгоспників вони мають найбільший валовий доход і відповідно прибуток від реалізації. Друга група має в своєму складі 11 колгоспів причому чисельність колгоспників в порівнянні з першою групою менша на 1177 чоловіка, але при цьому воловий доход більший на 834 тис. грн.
До третьої і четвертої групи належать тільки 4 колгоспи.
Середня продуктивність праці по групах колгоспів склала 2160,05 тис. грн.
Визначивши моду даного інтервального ряду дізналися, що більшість колгоспів виробляють валової продукції на одного колгоспника в межах 6246,25 гривень.
Половина колгоспів виробляють валової продукції на одного колгоспника менше 6706,65 грн., а інша половина більше 6706,65 грн.
Визначивши дисперсію, середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації, який склав 9,24 % можна зробити висновки, що сукупність однорідна, а середня є типовою.
Із розрахованого рівняння регресії можна зробити висновок, що залежність пряма. Якщо виробництво продукції зросте на 1 тис. грн., то валовий доход зросте на 8,8 тис. грн., а вплив неврахованих факторів складе 668,6 тис. грн.
Із дослідження зв’язку можна зробити висновок, що зв’язок можна вважати прямим і помітний (0,089<0,75).
Фактичне значення коефійієнта детермінаці менше ніж критичне зв’язок між ознаками не доведений і вважається не істотним.
Розрахувавши індекси видно, що кожен з них має різний економічний зміст і придатний лише для вирвшення конкретного завдання.
Індекс фіксованого складу показує на скільки зросла продуктивність праці без зміни в структурі працівників.
Індекс змінного складу показує на скільки змінилась середня продуктивність праці порівняно із продуктивністю праці по кожному колгоспі.
Індекс структурних зрушень показує вплив змін в структурі вивчаючої сукупності на динаміку явища.
Список використаної літератури:
1.Замосковний О.П. «Система основних показників статистики сільського господарства» М:Статистика 1980 р. 86с.
2.Сєргєєв С.С. «Сільськогосподарська статистика.» М: Фінанси і статистика1989р. 656с.
3.Економіка України. За редакцією Заболотського – Львів ’97.
4.Еріна А.М. Кальян З.О. “Теорія статистики практикум” К:Знання 1997р.