7. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА В економічній частині проводиться розрахунок сіткового графіку і обгрунтування доцільності виконання дипломної роботи на основі розрахунку поточних витрат. 7.1 Планування дипломної роботи 7.1.1 Зміст етапів планування дипломної роботи Весь комплекс робіт розподіляється на такі етапи: формулювання теми дипломної роботи; теоретичне опрацювання теми; проведення досліджень; систематизація і аналіз результатів дослідженнь; розрахунок економічної доцільності проведення розробки; виконання частини з охорони праці; оформлення дипломної роботи. 7.1.2 Виявлення і опис подій та робіт Основною умовою раціонального планування НДР є скорочення термінів виконання розробок при мінімальних затратах трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Забезпечити можливість чіткішого планування НДР може система сіткового планування і управління. Суть системи полягає у керуванні графічними моделями процесів забезпечення, ймовірності оцінки стану і прогнозу подальшого ходу розробки. Точний розв’язок ланцюга усіх робіт від початку до кінця розробки, зосередження уваги керівників на цих роботах, оптимізація розробок як у часі, так і за вартістю - це далеко не повний перелік переваг системи сіткового планування і управління. Необхідність оцінки НДР на всіх етапах її виконання зумовлена тим, що впровадження нових розробок повинно забезпечувати отримання низки техніко-економічних переваг. Техніко-економічна оцінка НДР дається з метою: вибрати найефективніший напрямок науково-дослідних розробок і найефективніше міроприємство при складанні річних планів розвитку техніки і технології; визначити техніко-економічний рівень, якого треба досягти, щоб запропоноване міроприємство було ефективним; спланувати діяльність окремих підрозділів і організації в цілому; нагородити виконавців НДР за розробку і впровадження результатів. Багатогранність можливих сфер застосування розрахунків і дослідно-пошуковий характер роботи ускладнюють оцінку економічної ефективності НДР. Тому оцінка рівня науково-технічної ефективності носить, в основному, характер економічного прогнозу. Перелік подій та робіт Таблиця 7.1. Номер події Найменування події Код ро боти Зміст роботи
1 2 3 4
0 Початок роботи над дипломною роботою (ДР). 0-1 Отримання завдання від керівника ДР.
1 Завдання отримано. 1-2 Огляд наукової літератури.
1-3 Огляд періодичної літератури.
1-4 Консультація з керівником по економічній частині.
2 Огляд наукової літератури зроблено. 2-3 Огляд науково-технічної та патентної літератури.
3 Огляд науково-технічної, патентної та періодичної літератури здійснено. 3-4 Планування розробки ДР.
4 Консультація з керівником по економічній частині проведена. Планування ДР зроблено. 4-5 Консультація з керівником по охороні праці.
4-6 Оформлення економічної частини ДР.
5 Консультація з керівником по охороні праці проведена. 5-7 Консультація з керівником ДР.
6 Економічну частину ДР оформлено. 6-7 Вибір інструментальних засобів для розробки програм.
7 Консультацію з керівником ДР проведено. Інструментальні засоби для розробки програм вибрані. 7-8 Розробка головної програми для розрахунку енергетичного спектру н/п
7-9 Побудова блок-схеми (б/с) головної програми для розрахунку енергетичного спектру н/п.
8 Головну програму для розрахунку енергетичного спектру н/п розроблено. 8-10 Розробка підпрограми наближення густини внутрішніх електронів атомів функціями гаусового типу.
9 Побудовано б/с головної програми для розрахунку енергетичного спектру н/п. 9-10 Побудова б/с підпрограми наближення густини внутрішніх електронів атомів функціями гаусового типу.
10 Побудовано б/с і розроблено підпрограму наближення густини внутрішніх електронів атомів функціями гаусового типу. 10-11 Розробка підпрограми наближення густини валентних електронів сплайнами.
13 Підпрограма і б/с розрахунку матриці перекривання розроблені. 13-14 Розробка підпрограми розрахунку матриць кінетичної та потенціальної енергій.
13-15 Побудова б/с підпрограми розрахунку матриць кінетичної та потенціальної енергій.
14 Розробка підпрограми розрахунку матриць кінетичної та потенціальної енергіїй завершена. 14-16 Розробка підпрограми розрахунку законів дисперсії електронів у кристалах.
15 Побудова б/с підпрограми розрахунку матриць кінетичної та потенціальної енергій завершено. 15-16 Побудова б/с підпрограми розрахунку законів дисперсії електронів у кристалах.
16 Підпрограма і б/с розрахунку законів дисперсії електронів у кристалах розроблені. 16-17 Тестування, відладка і документування головної програми і підпрограм.
17 Тестування, відладка і документування головної програми і підпрограм проведено. 17-18 Комп’ютерний набір основної частини ДР.
18 Оснона частина ДР набрана. 18-19 Оформлення розділу ДР "Охорона праці".
19 Оформлено розділ ДР "Охорона праці". 19-20 Виконання графічної частини ДР.
20 Виконано графічну частину ДР. 20-21 Підготовка до попереднього захисту ДР.
21 Підготовка до попереднього захисту ДР проведена . 21-22 Попередній захист ДР.
21-23 Узгодження та рецензування ДР.
22 ДР оформлена. Попередній захист пройдено. 22-23 Зшивання звіту ДР, консультація з керівником і підготовка до основного захисту ДР.
23 ДР узгоджена та рецензована. Консультація проведена, звіт зшитий. 23-24 Основний захист ДР.
24 ДР захищена.
7.1.3 Визначення часу виконання робіт У більшості випадків при плануванні комплексу робіт творчого характеру, а також при плануванні нових досліджень, що не мають аналогів в минулому, не існує ні нормативів, ні досвіду роботи. У таких випадках використовують дві ймовірні оцінки часу, що даються відповідальними виконавцями кожній роботі: мінімальний час (tmin), максимальний час (tmax) . Ці оцінки переважно визначаються в днях. Вони є вихідними для розрахунку очікуваного часу виконання роботи, який визначається: . (7.1)
Мірою розкиду відхилень очікуваного часу виконання роботи є дисперсія (2tо, яка визначається за формулою: . (7.2)
Розв’язання двох рівнянь (7.1) і (7.2) для кожної роботи дає необхідні значення очікуваного часу і його дисперсію, потрібну для оцінки ймовірності виконання події в заданих термінах. Результати розрахунку трудомісткості робіт представлені у вигляді табл. 7.2 Трудомісткість виконання робіт та виконавці Таблиця 7.2 Код роботи
Дисперсія Кількість виконавців Категорія виконавців
1 2 3 4 5 6 7
0-1 1,0 2,0 1,0 0,04 1 С
1-2 4,0 8,0 6,0 0,6 1 С
1-3 2,0 4,0 3,0 0,2 1 С
1-4 1,0 1,0 1,0 0,0 2 С,Б
2-3 1,0 2,0 1,0 0,04 1 С
3-4 2,0 4,0 3,0 0,2 2 С,А
4-5 1,0 1,0 1,0 0,0 2 С,В
4-6 5,0 10,0 7,0 1,0 1 С
5-7 1,0 1,0 1,0 0,0 2 С,А
6-7 1,0 1,0 1,0 0,0 1 С
7-8 4,0 6,0 5,0 0,2 2 С,А
7-9 1,0 1,0 1,0 0,0 1 С
8-10 4,0 6,0 5,0 0,2 2 С,А
9-10 1,0 1,0 1,0 0,0 1 С
10-11 4,0 6,0 5,0 0,2 2 С,А
10-12 1,0 1,0 1,0 0,0 1 С
11-13 4,0 6,0 5,0 0,2 2 С,А
12-13 1,0 1,0 1,0 0,0 1 С
13-14 5,0 7,0 6,0 0,1 2 С,А
13-15 1,0 1,0 1,0 0,0 1 С
14-16 4,0 6,0 5,0 0,2 2 С,А
15-16 1,0 1,0 1,0 0,0 1 С
16-17 1,0 2,0 1,0 0,04 1 С
17-18 7,0 12,0 9,0 1,0 1 С
18-19 5,0 10,0 7,0 1,0 1 С
19-20 1,0 2,0 1,0 0,04 1 С
19-22 8,0 12,0 10,0 0,2 1 С
20-21 1,0 1,0 1,0 0,0 1 С
21-22 1,0 1,0 1,0 0,0 1 С
21-23 1,0 1,0 1,0 0,0 2 С,А
22-24 1,0 1,0 1,0 0,0 2 С,А
23-24 1,0 1,0 1,0 0,0 1 С
Примітка: А - керівник ДР; Б - консультант по економічній частині; В - консультант по охороні праці; С - студент. 7.1.4 Побудова сіткового графіка Згідно з визначенням, сітковий графік являє собою орієнтований графік з напрямком зв’язків від початкової події до кінцевої. При побудові сіткового графіка недопустимим є наступне: замкнуті контури, коли стрілки повертаються до тієї ж події, з якої вийшли; події, з яких не виходить ні одна подія; події, які не сприяють ні одній події; однакові коди паралельних робіт між двома подіями; повторні номери подій. Сітковий графік даної НДР зображений на рис. 7.1.
7.1.5 Розрахунок параметрів сіткового графіка Тривалість шляху Т(L) - це сума тривалостей робіт, що складають даний шлях. Тривалість критичного шляху Ткр - це сума тривалостей робіт, що лежать на максимальному шляху між початковою і кінцевою подією.В даному випадку тривалість критичного шляху (0-1-2-3-4-6-7-10-11-13-14-16-17-18-19-22-23-24) становить =79 днів. Резерв часу шляху R(L) - це різниця між тривалістю критичного шляху і тривалістю будь-якого іншого шляху. Для критичного шляху R(L)=0. R(25) = ТКР-Т(25) = 50-35 = 15 днів. Резерв часу події Ri - це резерв часу максимального із шляхів, що проходять через цю подію: Ri = Тпі +Трj (7.3) R12 = Tп12-Tp12 = 11-10 = 1; Ранній термін початку роботи Трпij - це сума тривалостей робіт, що лежать на максимальному із шляхів, які ведуть до даної роботи від початкової події: Трпij= Трi. (7.4) Трп8-13 = Тр8 = 9; Ранній термін закінчення роботи Трзij визначається як сума раннього терміну початку і тривалості роботи: Трзij= Трпij + tij. (7.5) Трз8-13 = Трп8-13+t8-13 = 9+3 = 12; Пізній термін початку роботи Тппij - це різниця пізнього терміну закінчення роботи і тривалості роботи: Тппij= Тпзij - tij. (7.6) Тпп8-13 = Тпз8-13- t8-13 = 12-3 = 9; Пізній термін закінчення роботи Тпзij - це різниця між тривалістю критичного шляху і сумарною тривалістю роботи, що лежить на максимальному із шляхів, які ведуть від даної події до кінцевої: Тпзіj= Тпj. (7.7) Для робіт, що лежать на критичному шляху: Тпзіj= Тпі. (7.8) Тпз8-13 = Тп13 = 12; Повний резерв часу роботи Rnij - це величина резерва часу максимального із шляхів, що проходять через дану роботу. Розраховується за формулою: Rnij = Tпзij - Tpзij, (7.9) Rп8-13 = Тпз8-13- Трз8-13 = 12-12 = 0; Вільний резерв роботи Rвij - це частина повного резерву часу роботи, що зберігається за умови, що початкова і кінцева події роботи закінчуються у самий ранній термін. Він визначається за формулою: Rвij = Rпij - Rj, (7.10) Rв8-13 = Rп8-13- R13 = 0-0 = 0; Вільний резерв часу - це час, на який можна перенести початок роботи або збільшити її тривалість без змін раннього початку попередніх робіт. Коефіцієнт напруженості роботи kнij визначається з відношення тривалості неспівпадаючих з критичним шляхом відрізків максимального шляху, що проходять через дану роботу, до відрізку критичного шляху, який не співпадає з даним шляхом: kнij = , (7.11) де t(Lmax) - тривалість максимального шляху, що проходить через дану роботу; t’(Lkp) - величина максимального шляху, який співпадає з критичним шляхом Кн2-6 = ( 34 ( 22)/ ( 50 ( 22) = 0,429 Параметри сіткового графіка Таблиця 7.3 i j tij Tpj Tnj Rj Tpnij Tpзij Tnnij Tnзij Rpij RBij Kнij
0 1 1 1 1 0 0 1 0 1 0 0 1
1 2 6 7 7 0 1 7 1 7 0 0 1
1 3 3 8 8 0 1 4 5 8 4 4 0.43
1 4 1 11 11 0 1 2 10 11 8 8 0.10
2 3 1 8 8 0 7 8 7 8 0 0 1
3 4 3 11 11 0 8 11 8 11 0 0 1
4 5 1 12 18 6 11 12 17 18 6 0 0.25
4 6 7 18 18 0 11 18 11 18 0 0 1
5 7 1 19 19 0 12 13 18 19 6 6 0.25
6 7 1 19 19 0 18 19 18 19 0 0 1
7 8 5 24 24 0 19 24 19 24 0 0 1
7 9 1 20 28 8 19 20 27 28 8 0 0.25
8 10 5 29 29 0 24 29 24 29 0 0 1
9 10 1 29 29 0 20 21 28 29 8 8 0.25
10 11 5 34 34 0 29 34 29 34 0 0 1
10 12 1 30 38 8 29 30 37 38 8 0 0.25
11 13 5 39 39 0 34 39 34 39 0 0 1
12 13 1 39 39 0 30 31 38 39 8 8 0.25
13 14 6 45 45 0 39 45 39 45 0 0 1
13 15 1 40 49 9 39 40 48 49 9 0 0.18
14 16 5 50 50 0 45 50 45 50 0 0 1
15 16 1 50 50 0 40 41 49 50 9 9 0.18
16 17 1 51 51 0 50 51 50 51 0 0 1
17 18 9 60 60 0 51 60 51 60 0 0 1
18 19 7 67 67 0 60 67 60 67 0 0 1
19 20 1 68 75 7 67 68 74 75 7 0 0.30
19 22 10 77 77 0 67 77 67 77 0 0 1
20 21 1 69 76 7 68 69 75 76 7 0 0.30
21 22 1 77 77 0 69 70 76 77 7 7 0
22 23 1 78 78 0 77 78 77 78 0 0 0.30
23 24 1 79 79 0 78 79 78 79 0 0 1
7.1.6 Аналіз сіткового графіка і його оптимізація Одним з перших кроків аналізу побудованого графіка є перегляд топології сітки. При цьому перевіряється нумерація подій, встановлюється доцільність вибору робіт і структури сітки. Поряд із встановленням зайвих робіт і перевіркою доцільності встановленого рівня їх деталізації повинно розглядатись питання про можливість паралельного виконання робіт, виходячи з особливостей запланованого процесу і кількості робітників.
Рис.7.2 Лінійно-календарний графік і діаграма завантаженості працівників до і після оптимізації. Наступним кроком аналізу сіткового графіка проводиться його оптимізація. При цьому розв’язуються задачі щодо виявлення можливостей скорочення тривалості критичного шляху і кращого розподілу різноманітних видів ресурсів (трудових, матеріально-технічних, фінансових). Час виконання робіт, що лежать на критичному і підкритичному шляхах, можна скоротити: заміною послідовного порядку виконання робіт паралельним там, де це допускається технологією; перерозподіл ресурсів між роботами сіткового графіка; поділом робіт і їх суміщенням в часі; зміною часових оцінок по роботах, що мають найбільшу величину дисперсії; зміною топології сіткового графіка шляхом перегляду технології виконання робіт. Після досягнення необхідного терміну розробки проводять оптимізацію розподілу ресурсів. Черговість оптимізації за окремими видами ресурсів встановлюється в залежності від значення кожного з них в даних конкретних умовах. Аналіз календарного графіка та діаграми завантаження показав на недоцільність подальшої оптимізації сіткового графіку, коефіцієнт рівномірності завантаження виконавців, порахований програмою, рівний 0,42 7.2 Розрахунок витрат на виконання НДР Витрати на виконання НДР плануються шляхом складання калькуляції кошторисної вартості НДР. Розрахунок витрат за статтями калькуляції ведеться, як правило, прямим способом. ( витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; витрати на матеріали для досліджень і придбані вироби; електроенергія для технічних цілей; амортизація обладнання; накладні витрати. 7.2.1 Розрахунок витрат на оплату праці До цієї статі належать витрати на основну та додаткову заробітну плату науковим керівникам, лаборантам, студентам, безпосередньо зайнятим виконанням даної НДР, обчислені за посадовими окладами та тарифними ставками, включаючи преміальні виплати. Вихідні дані наводяться в табл. 7.4. Вихідні дані для розрахунку заробітної плати Таблиця 7.4 № Посада Виконавців Місячний оклад, грн. Додаткова зарплата, грн. Премія, грн. Середньо-місячна ЗП, грн. Середньоденна ставка, грн./дні
1 Керівник наукової роботи 2050 205 410 2665 111,04
2 Консультант з економіки 1750 175 350 2275 94,79
3 Консультант з охорони праці 1750 175 350 2275 94,79
4 Студент 540 53 106 689 28,71
Середньоденна ставка зарплати (Сді) для кожного з виконавців (і) дорівнює: Сді=ЗПі/Fр, де FР - місячний фонд робочого часу (24 дні). Для розрахунку витрат на оплату праці виконавців даної НДР (табл. 6.5) визначається трудомісткість роботи кожного з працівників (Ті) (в людиноднях), виходячи з діаграми завантаження виконавців, лінійного графіка. Розрахунок витрат на оплату праці виконавців НДР. Таблиця 7.5 № н/п Посади виконавців Сді грн./дні Ті люд./дні Витрати на оплату праці (В), грн. Прибутковий податок 14% Пенсійний податок 4,2%
1 Керівник наукової роботи 111,04 17 1887,68 264,28 79,28
2 Консультант з економіки 94,79 0,5 47,40 6,64 1,99
3 Консультант з охорони праці 94,79 0,5 47,40 6,64 1,99
4 Студент 28,71 62 1780,02 249,20 74,76
Всього:
3762,50 526,75 158,03
7.2.2 Відрахування на соціальні заходи До цієї статті витрат належать: відрахування на державне обов’язкове соціальне страхування (Всс) - 4%; відрахування на державне обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття (Вб) – 0,75% ; відрахування на державне обов’язкове пенсійне страхування (Вп) – 33,2 % ; Усі відрахування вказані у відсотках до витрат на оплату праці (Воп). Розрахунок цих відрахувань здійснюється за наступними формулами: Всс = 0.04(Воп; Вб = 0.075(Воп; Вп = 0.332(Воп; Результати розрахунку заносимо в таблицю Відрахування на соціальні заходи. ВСЗ=ВСС+ВБ+ВП Таблиця 7.6 ВОП, ГРН. ВСС, ГРН. ВБ, ГРН. ВП, ГРН. ВСЗ, ГРН.
1780,02 71,20 13,35 590,97 675,52
7.2.3 Амортизаційні витрати До цієї статті належать витрати, що можуть бути безпосередньо віднесені на собівартість даної НДР (Ві), зокрема, на амортизаційні відрахування (АВ) від вартості устаткування: АВі=(ОВФ(На(F’ді)/360(100), де: ОВФ - вартість основних видів фонду, грн.; На - норма амортизації, % (15%); F’ді - час роботи устаткування (Fд), переведений в календарні дні; і - вид устаткування. Результат розрахунку приведений в табл. 7.7. Визначення суми амортизаційних відрахувань. Таблиця 7.7 № п/п Вид основних фондів Вартість ОВФ грн. На, % F’ді, дні Авi(j), грн.
1. Комп’ютер 3700 15 62 94,27
2. Принтер 700 15 5 1,44
3. Лампа освітлення 90 15 62 94,27
Всього: 4490 - - 189,98
№ п/п Назва устаткування Цм,
N, Маш/год Вен, грн
1 Комп’ютер 0,65 230 149,5
2 Принтер 0,65 5 3,25
3 Лампа освітлення 0,65 300 195
При застосуванні ЕОМ для проведення розрахунків в ході виконання НДР витрати на машинний час (Тм) визначаються як: Тм=N(Цм, де: N - кількість машиногодин; Цм - вартість однієї машиногодини, грн. Загальна кількість днів роботи на ЕОМ рівна 62 днів. Середній щоденний час роботи на ЕОМ - 4 год., тому N = 62 * 4 = 248 год. За даними обчислювального центру НУ “Львівська Політехніка” для ЕОМ типу IBM PC/ATX SМ-Г = 5 грн. Отже: Тм = 5 * 248 = 1240 грн. Розрахунок вартості машинного часу. Таблиця 7.8 Тип ЕОМ(ПК) N, маш./год Цм, грн Тм, грн
ІВМ РС/AТX-Atlon 850 248 5 1240
Витрати на покупні вироби Таблиця 7.9 № п/п Найменування покупних виробів Одиниця виміру Ціна за одиницю виміру, грн Кількість купованих виробів Сума, грн
1 Папір (формат А4) 500 листів 30,00 1 30,00
2 Зошит шт. 1,90 3 5,70
3 Флеш пам'ять шт. 80 1 80,00
4 Картридж принтера шт. 190,00 1 190,00
Всього: 305,70
7.2.4 Накладні витрати До складу накладних витрат (Вн) відносяться: 1) витрати, пов’язані з управлінням організацією, де проводиться НДР; 2) витрати на науково-технічну інформацію; 3) витрати на забезпечення нормальних умов праці і техніки безпеки; 4) витрати на інші загальногосподарські потреби тощо. Накладні витрати розраховуються у відсотках до витрат на оплату праці (Воп): Вн=(/100(Воп, де ( - середньостатистичний відсоток накладних витрат в організації (150-200%). Вн=1,5 * 3762,50 = 5643,75 (грн). 7.2.5 Розрахунок калькуляції кошторисної вартості НДР Результати розрахунку по всіх статтях наводяться в табл.6.10 і складають кошторисну вартість виконання НДР: К=Воп+Всз+М+Вен+Всу+Всо+Ві+Вн. Калькуляція кошторисної вартості НДР. Таблиця 7.10 № п/п Статті витрат Сума, грн
1. Витрати на оплату праці 3762,50
2. Відрахування на соціальні заходи, в т. ч. на: 675,52
2.1 Обов’язкове соціальне страхування 71,20
2.2 Обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття 13,35
7.3 Оцінка науково-технічної ефективності НДР В загальному випадку результатом НДР є досягнення наукового, науково-технічного, економічного або соціального ефекту. Науковий ефект характеризує отримання нових наукових знань і відображає приріст інформації, яка призначена для потреб науки. Науково-технічний ефект характеризує можливість використання результатів виконаних досліджень в інших НДР та забезпечує одержання інформації, яка необхідна для створення нової техніки. Очікуваний економічний ефект носить прогнозний характер і відображає так званий економічний потенціал НДР, який досягається за умов реалізації у виробництві результатів досліджень. Соціальний ефект проявляється в покращенні умов праці, підвищенні екологічних характеристик, розвитку охорони здоров’я людей, культури, науки, освіти, тощо. Науковий та науково-технічний ефект оцінюється коефіцієнтом науково-технічної ефективності:
де: (jн - нормована величина коефіцієнта вагомості j-го фактора науково-технічної ефективності; - середнє значення бала, який виставляється експертами k-ій якості j-го фактора; Бjkmax - максимально можлива величина бала; l - кількість якостей, які характеризують j-ий фактор; n - кількість факторів. Чим більше значення розрахованого Кнте, тим вищий рівень науково-технічної ефективності НДР. Оцінка Кнте здійснюється експертним шляхом не менш як трьома експертами за десятибальною шкалою. Бjk визначається як середнє арифметичне. Результати визначення Кнте приведені в таблиці 6.11. Результати оцінки науково-технічної ефективності НДР. Таблиця 7.11 Фактори н-техн. Ефективності Якість фактора Характеристика фактора Експертні оцінки Бjk Бjk max
1 2 3
Новизна одержаних або передбачуваних результатів Недостатня Позитивне вирішення поставлених задач на підставі простих узагальнень, аналіз зв’язків між факторами 2 3 2 2,33 3
Глибина наукової проробки Середня Складність теоретичних розрахунків невисока, результати, результати перевірені обмеженою кількістю експериментальних даних 5 6 7 6 7
Ступінь Ймовірності успіху Значна Успіх вельми можливий, висока ймовірність позитивного вирішення поставленої задачі 5 7 8 7 8
Перспектив-ність використання результатів Важлива Результати можуть бути використані в конкретному науковому напрямку 6 8 8 7.33 8
Масштаб реалізації результатів Галузевий Строк впровадження до 2 років 8 8 9 8.33 10
Завершеність одержаних результатів Середня Технічне завдання на прикладну НДДКР 5 8 6 33 8
Kнте =0,9
7.4 Висновок В даному розділі було проведено планування НДР та обчислені затрати на її виконання (11215,80грн.). Побудовано сітковий графік, розраховані його параметри, що дозволяє вірно спланувати всю роботу і протягом 62 днів, при рівномірному завантаженні виконавців виконати всі поставлені задачі. Коефіцієнт Kнте рівний 0,9 свідчить про високий рівень науково-технічної ефективності планування НДР.
