2.2. Характеристика облікової політики ТзОВ „Продукти” 30
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ТзОВ „ПРОДУКТИ” 35
3.1. Організація ведення обліку касових операцій та коштів на рахунках в банку на підприємстві ТзОВ “Продукти” 35
3.2. Документальне оформлення касових операцій та безготівкових розрахунків на ТзОВ „Продукти” 39
3.3. Особливості організації ведення синтетичного та аналітичного обліку грошових коштів на ТзОВ “Продукти” 51
ВИСНОВКИ 57
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 59
ДОДАТКИ 61
Додаток А. Фінансова звітність ТзОВ „Продукти” за 2004-2005рр. 62
Додаток Б. Наказ про облікову політику ТзОВ „Продукти” 67
Додаток В. Первинні документи щодо обліку грошових коштів та їх еквівалентів на ТзОВ „Продукти” 70
Додаток Д. Посадова інструкція касира ТзОВ “Продукти” 77
Додаток Е. Посадова інструкція головного бухгалтера 81
Додаток Ж. Ілюстративний матеріал 85
ВСТУП У процесі господарської діяльності підприємства здійснюють грошові операції. Вони вступають у різні відносини з іншими юридичними та фізичними особами: постачальниками матеріалів, покупцями своєї продукції, транспортними організаціями, фінансовими органами тощо. Грошові кошти присутні на початковому і кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг і одержання виторгу та ін. У загальній грошовій масі розрізняють активні гроші, що в кожний момент беруть участь в обороті, і пасивні (кошти на рахунках суб'єктів господарювання, кошти населення, інші фонди накопичення і зберігання), що є лише потенційним платіжним засобом. Маса грошей, яка перебуває в обороті, має дві форми: готівкову і безготівкову. Більша частина грошового обороту припадає на безготівковий оборот, який охоплює всі сфери господарських відносин підприємств і організацій, банківських і фінансових установ, населення. Безготівковий грошовий оборот повністю здійснюється через банківські установи, в яких відкрито рахунки суб'єктів підприємницької діяльності. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Готівкова форма розрахунків застосовується для обслуговування населення – виплата заробітної плати, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Підприємства також можуть проводити розрахунки з бюджетом і державними цільовими фондами готівкою. Але якщо підприємства мають податкову заборгованість, розрахунки між покупцем і постачальником продукції треба здійснювати тільки в безготівковому порядку. Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. Метою бакалаврської кваліфікаційної роботи є розкриття економічної сутності, змісту грошових коштів, обґрунтування значимості чітко налагодженого бухгалтерського обліку цих активів та здійснення контролю за ними на ТзОВ “Продукти”. Предметом дослідження є грошові кошти, питання їх систематичного відображення в бухгалтерському та податковому обліку. Об’єктом дослідження бакалаврської роботи обрано ТзОВ “Продукти”, яке є підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю і прагне до постійного покращення та вдосконалення організації бухгалтерського обліку. Форма власності – колективна. У зв’язку з рядом особливостей торговельної діяльності ТзОВ ”Продукти”, значну питому вагу його обігових коштів складають фонди обігу, зокрема, грошові кошти в касі та на поточному рахунку в банку, а також кошти в розрахунках з покупцями і постачальниками. Інформаційною базою проведеного дослідження є результати діяльності та первинні документи ТзОВ ”Продукти”, законодавство України, нормативні акти міністерств, комітетів та відомств. Основними питаннями, які розглядаються при виконанні роботи є: в першій частині – огляд наукових, навчально-методичних, законодавчих та нормативно-довідкових джерел щодо обліку грошових коштів та їх еквівалентів на підприємствах; в другій частині – коротка характеристика підприємства, формування облікової політики. Проведено аналіз фінансового стану підприємства; в третій частині – документальне оформлення грошових коштів, організація ведення синтетичного та аналітичного обліку грошових коштів на об’єкті дослідження. Вказані вище питання поставлені з метою повного розкриття теми бакалаврської кваліфікаційної роботи та досягнення бажаного результату щодо здобуття та закріплення знань відносно обраної теми. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ Законодавчо-нормативна база, що регулює організацію бухгалтерського обліку грошових коштів та їх еквівалентів Сучасна економічна система будь-якої держави являє собою складну мережу взаємовідносин господарюючих суб’єктів, що входять до неї, основою яких є грошові розрахунки, пов’язані з постачанням матеріальних цінностей і наданням послуг, погашенням вимог і зобов’язань фінансового характеру [24, с.100]. Розрізняють дві форми грошового обігу: готівковий грошовий обіг; безготівковий грошовий обіг. Готівковий грошовий обіг представляє собою рух грошових коштів в готівковій формі. Здійснюється шляхом готівкових грошових розрахунків за допомогою банкнот і монет, казначейських білетів а також деяких кредитно-фінансових інструментів[25, с.34]. Безготівковий грошовий обіг представляє собою рух грошових коштів в безготівковій формі. Здійснюється шляхом безготівкових грошових розрахунків за допомогою спеціальних записів на рахунках в банках або регістрах бухгалтерського обліку (зарахування зустрічних вимог) [26, с.15]. Основою ефективного управління грошовим обігом як на рівні держави, регіону, галузі так і на рівні окремих підприємств та об’єднань є безперебійне функціонування системи його законодавчо-нормативного регулювання. В системі законодавчо-нормативного регулювання грошового обігу можна виділити три рівні: 1 рівень – Конституція України, кодекси, закони України, укази Президента України, які прямо або опосередковано регулюють питання організації готівкового та безготівкового обігу в Україні. 2 рівень – положення, інструкції, порядки, правила, затверджені постановами Правління НБУ. В них зафіксовано основні вимоги держави та базові принципи організації готівкового та безготівкового обігу, виходячи із потреб ринкової економіки і світової практики. 3 рівень – декрети КМУ, положення, методичні вказівки, накази Державної комісії з цінних паперів, ДПАУ, Держкомстату, МФУ та ін. органів виконавчої влади, які регулюють окремі питання грошового обігу в межах їх компетенції. Ведення бухгалтерського обліку та аналізу використання грошових коштів та їх еквівалентів на підприємстві регламентується такими основними законодавчо-нормативними актами: 1. Закон України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.2001 р. №2346-ІІІ Цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: банк-кореспондент – банк, що на підставі договору та в порядку, встановленому Національним банком України, відкриває в іншому банку кореспондентський рахунок; переказ коштів – рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою; платіжна система – платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система; платник – особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом внесення до банку або іншої установи – члена платіжної системи документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів [7]. 2. Закон України „Про Національний банк України” від 20.05.1999 р. №679-XIV. Закон визначає основні положення щодо функціонування Національного банку України: керівні органи Національного банку; організаційні основи та структуру Національного банку; його грошово-кредитну політику тощо. 3. Закон України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.1996 р. №№448/96-ВР Цей Закон визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні. 4. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22. Інструкція встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом [19]. 5. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р № 637. Вимоги цього Положення не поширюються на: а) розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями; б) представництва іноземних організацій і філій, які не здійснюють підприємницької діяльності. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: готівка (готівкові кошти) — грошові знаки національної валюти України – банкноти і монети, у тому числі й обігові пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами; готівкова виручка (виручка) — сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження; готівкові розрахунки — платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; каса — приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касова книга — документ бухгалтерського обліку встановленої форми, що застосовується для здійснення обліку готівки в касі підприємства [14]. 6. Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995 р. № 436/95. Зазначеним указом встановлюється, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами — громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу [8]. 7. Наказ Міністерства статистики України „Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” №51 від 15.02.96 р. Наказом затверджуються типові форми по обліку касових операцій і вводяться в дію з лютого 1995 року: КО-1 "Прибутковий касовий ордер"; КО-2 "Видатковий касовий ордер"; КО-3 "Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів"; КО-3а "Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів"; КО-4 "Касова книга"; КО-5 "Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей" [23]. 8. Правила визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 р. №547 Ці Правила регулюють взаємовідносини між фізичними особами, юридичними особами та банками під час приймання та видачі банкнот і монет, уведених в обіг Національним банком, за всіма видами готівкових платежів, для переказів, зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, здійснення касових операцій, обміну тощо [22]. 9. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосування, затверджене постановою Правління Національного банку України від 27.08.2001 р. №367 Положення встановлює загальні вимоги Національного банку України до порядку здійснення банками емісії платіжних карток, визначає операції, що здійснюються з їх застосуванням, та порядок розрахунків за цими операціями, а також установлює загальні вимоги до внутрішньодержавних платіжних систем, що створюються в Україні. 10. Правила Національної системи масових електронних платежів, затверджені постановою Правління Національного банку України від 10.12.2004 р.№620 Правила визначають загальні принципи побудови Національної системи масових електронних платежів, її організаційну структуру, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, взаємовідносини між її членами та учасниками і т.д. 11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку п(С)БО) 4 „Звіт про рух грошових коштів”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87 Цим П(С)БО) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) П(С)БО) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) [10]. 12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 „Фінансові інвестиції”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 р. №91 П(С)БО) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції" (далі - Положення (стандарт) 12) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності. Норми Положення (стандарту) 12 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). 13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 „Фінансові інструменти”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 р. №559 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти" (далі - Положення (стандарт) 13) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інструменти та її розкриття у фінансовій звітності. Норми Положення (стандарту) П(С)БО) 13 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Кожне підприємство, крім готівки в касі оперує коштами на рахунку в банку. Основними нормативно-правовими документами, що регулюють порядок відкриття та закриття рахунків є: 1. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000р. №2121-IIІ. Цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків. Положення цього Закону застосовуються до представництв іноземних банків, що діють на території України, якщо інше не встановлене міжнародними договорами (угодами), згода на обов’язковість яких надана ВРУ, а також до філій українських банків за кордоном та до пов'язаних з банком осіб, визначених статтею 52 цього Закону. 2. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті” від 12.11.2003 р. №492. Інструкція регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими структурними підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, виборчим блокам політичних партій [20]. Як бачимо, питання організації готівкового та безготівкового обігу в Україні досить строго регламентується з боку держави, шляхом прийняття цілої низки законодавчо-нормативних та підзаконних актів різного рівня. Облік грошових коштів та їх еквівалентів: методичний аспект Грошові кошти є одним з основних феноменів економічного життя суспільства, що сприяє встановленню реальних зв’язків між господарюючими суб’єктами держави. Незважаючи на те, що з давнини грошовим коштам відводилась важлива роль в арсеналі методів господарського контролю, ставлення до них протягом XX ст. неодноразово змінювалося залежно від тієї ролі, яку грошові кошти виконували в той чи інший період [27, с.321]. Під грошовим обігом розуміють рух коштів у готівковій та безготівковій формах, які обслуговують кругообіг товарів, нетоварні платежі та розрахунки в народному господарстві. На підставі сучасних грошових теорій у загальному вигляді кількість грошей в обігу визначається законом грошового обігу і залежить від суми цін товарів, їхньої кількості та швидкості обігу грошових коштів. Безготівковий грошовий обіг – це рух коштів без використання готівкових грошових знаків шляхом перерахування сум за рахунками в банках чи зарахування взаємних вимог. У безготівковому обігу грошові кошти функціонують як засіб платежу, бо є певний проміжок часу між одержанням товарів та оплатою їх. Безготівкові розрахунки – розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто у сфері безготівкового грошового обігу. Вони включають перерахування певної суми грошових коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств коштів внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Безготівкові розрахунки поділяють за об’єктом розрахунків, тобто залежно від призначення платежу, на дві групи: розрахунки за товарні операції – платежі за товарно-матеріальні цінності, надані послуги і виконані роботи; розрахунки за нетоварні операції – сплата податків та перерахування інших платежів до бюджету, одержання і повернення банківських позичок, страхових сум тощо [28, с.309]. Безготівкові розрахунки здійснюються за різними формами, наявність яких пов'язана з використанням різних видів розрахункових документів. Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22, безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів: платіжні доручення; платіжні вимоги; платіжні вимоги-доручення; чеки; акредитиви; векселі; інкасові доручення. Еквіваленти грошових коштів включають короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Багато вітчизняних авторів (Василенко Ю.А., Бутинець Ф.Ф., Грабова Н.М., Лишиленко О.В., Павлюк І.М., Сопко В.В., Ткаченко Н.М., Хом’як Р.Л., Чебанова Н.В. та ін.) у своїх працях розглядають тему організації ведення обліку грошових коштів та їх еквівалентів. Відмітимо основні концептуальні положення цього питання у дослідженнях вітчизняних науковців. Отже, одним із найважливіших показників діяльності підприємства в ринковій економіці, за яким оцінюється стабільність його фінансового стану, є ліквідність - можливість перетворення активів підприємства на готівкові кошти. У П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" дається таке визначення грошових коштів: грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках, депозити до запитання. Грошові кошти відображаються в Балансі підприємства у складі оборотних активів у статті "Грошові кошти та їх еквіваленти". Таким чином грошові кошти включають кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національних та іноземних валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи. Для здійснення розрахунків готівкою кожне підприємство повинно мати касу. Каса підприємства – це приміщення або місце, призначене для приймання, видачі та зберігання грошових коштів, інших цінностей і касових документів, де, як правило, ведеться касова книга [29, с.210]. В касі підприємства може зберігатись готівка, цінні папери, придбані у інших підприємств (акції, облігації, тощо), грошові документи, які є бланками суворого обліку (трудові книжки і вкладні листки до них, квитанції подорожніх листів автотранспорту, бланки довіреностей тощо). Грошовими документами вважаються документи, що знаходяться в касі підприємства: оплачені путівки в санаторії, будинки відпочинку тощо. Керівник підприємства зобов’язаний обладнати касу та забезпечити належне зберігання цінностей в касі та при їх транспортуванні. На цю посаду працівник призначається наказом керівника підприємства, який зобов’язаний під розписку ознайомити новопризначеного касира з Порядком ведення касових операцій і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність за зберігання всіх прийнятих ним цінностей. На підприємствах, де штатним розкладом не передбачена посада касира, обов’язки останнього може виконувати бухгалтер чи інший працівник за письмовим розпорядженням керівника підприємства за умови укладання з ними угоди про повну матеріальну відповідальність [30, с.232]. Касир несе відповідальність за збереженість грошових коштів, цінних паперів та інших цінностей, що знаходяться на зберіганні в касі. Йому забороняється передовіряти доручені йому обов’язки іншим особам. У випадку раптової відсутності касира на роботі (з причини хвороби тощо) цінності, що знаходяться у нього під звітом, негайно перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника і головного бухгалтера підприємства або у присутності комісії, призначеної керівником підприємства, про що складається відповідний акт. Вся готівка на підприємствах має зберігатись у вогнетривких металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опломбовуються сургучною печаткою касира. Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касира. Дублікати ключів в опечатаних касиром пакетах або скриньках зберігаються у керівника підприємства. В разі необхідності суб’єкти підприємницької діяльності одержують готівку з власних рахунків у банку в межах наявних на них коштів на цілі, зазначені у чеках на отримання готівки. Для одержання коштів в касу на виплату заробітної плати підприємства повинні складати касові заявки, в якій вказується календар видачі заробітної плати (дата і сума). Будь-яка форма підприємницької діяльності передбачає активний обмін коштами. Посередниками в цих розрахунках є спеціальні державні та комерційні господарські одиниці – банки. Для зберігання коштів і здійснення всіх видів розрахункових, кредитних і касових операцій юридичним особам - суб’єктам підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, а також фізичним особам банки відкривають рахунки. Банк, у якому відкрито рахунки підприємств, організацій, установ усіх форм власності, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, банків та інших установ, фізичних осіб, та який здійснює для них на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України “Про банки і банківську діяльність” №2121-ІІІ від 07.12.2000р., називають обслуговуючим. При здійсненні безготівкових розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми за розрахунковими чеками, причому клієнти банків самостійно обирають платіжні інструменти (платіжне доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, акредитив) і зазначають їх під час укладання договорів. Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків передбачені законодавством рахунки в національній та іноземній валюті, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо). Види банківських рахунків можуть бути наступними: - поточний - рахунок який, відкривається в уповноважених установах банків підприємствами усіх видів та форм власності, а також їх відокремленими підрозділами для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій як в національній і в іноземній валюті; - акредитив - рахунок, з якого банк за дорученням свого клієнта виконує платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи і надані послуги. Звичайно використовується для підвищення гарантованої оплати покупцем своїх зобов’язань. Існують три форми акредитиву: безвідзивний підтверджений, безвідзивний непідтверджений і відзивний; - валютний - рахунок, який відкривається для зберігання грошових коштів в іноземній валюті; - депозитний - рахунок, на якому здійснюється операції за депозитним договором (крім розрахункових та видачі готівки); - картковий - банківський рахунок, на якому проводяться операції за платіжними картками. Належить до поточних рахунків і відкривається клієнтам установ банків на умовах договору про відкриття картрахунка і здійснення операцій із застосуванням платіжних карток. Картковий рахунок можна відкрити і в іноземній валюті; - кредитний - рахунок на якому проводиться отримання кредитних ресурсів та їх використання; - тимчасовий - Рахунок, який відкривається для зарахування коштів з метою формування статутного капіталу і забезпечення спільної діяльності за участі іноземних інвесторів [31, с.120]. Підприємства, їхні відокремлені підрозділи, фізичні особи (в тому числі фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності) можуть відкривати поточні та інші рахунки в будь-яких банках України та інших держав за власним вибором і за згодою цих банків. Власник рахунка протягом трьох робочих днів від дня відкриття або закриття рахунка повідомляє номер цього рахунка податковому органу за місцем своєї реєстрації і банком, у яких уже мав відкриті рахунки в національній чи іноземній валюті. Поточні рахунки в національній валюті відкриваються для підприємств, що здійснюють науково-дослідницьку, виробничу та іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, мають основні та оборотні засоби і самостійний баланс. З поточного рахунка здійснюють операції, що забезпечують комерційну та іншу діяльність підприємства (розрахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками і покупцями продукції; надання та одержання послуг; одержання заробітної плати й сплата обов’язкових платежів до бюджету і державних фондів; операції пов’язані з забезпеченням власних матеріально-побутових потреб, та інші згідно із статутною діяльністю підприємства). Підприємствам, що мають філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які знаходяться на окремому балансі та є самостійними платниками податку, а також структурним підрозділам, які відокремлюються в процесі приватизації, за клопотанням власника основного рахунка і за згодою установи банку, в якому відкривається поточний рахунок, можуть бути відкриті поточні рахунки для здійснення розрахунків за місцезнаходженням цих підрозділів. При відкритті всіх видів рахунків банк повинен у триденний строк повідомити про це податкову інспекцію за місцем реєстрації власника рахунка. Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати такі документи: - заяву про відкриття поточного рахунку. Заяву підписують керівник і головний бухгалтер юридичної особи; - копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію. У разі відкриття поточних рахунків юридичним особам, які утримуються за рахунок бюджетів, цей документ не вимагається; - копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту/ засновницького договору/ установчого акта/ положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально; - копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку; - копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку; - картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів. При відкритті поточного рахунку новостворене підприємство подає установі банку заявку-розрахунок для встановлення загального ліміту каси, порядку та строків здавання готівкової виручки; діючі підприємства, які мають поточні рахунки в різних установах банків, - копії заявки-розрахунку з встановленим лімітом каси. Заявка-розрахунок також подається у випадку перегляду з ініціативи підприємства або банку раніше встановленого ліміту каси. Детальніше питання обліку грошових коштів та їх еквівалентів на прикладі конкретного підприємства розглядатиметься нами в розділі 2.3 бакалаврської кваліфікаційної роботи. 1.3. Еквіваленти грошових коштів: бухгалтерський облік та оцінка Питання віднесення фінансових інвестицій та інших активів до складу еквівалентів грошових коштів та їх обліку залишається достатньо дискусійним та теоретично і практично невизначеним. Згідно П(С)БО 2 “Баланс”, до еквівалентів грошових коштів відносяться короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості [14]. Можна зробити висновок, що до еквівалентів грошових коштів можуть бути віднесені активи підприємства, котрі відповідають наступним трьом вимогам: 1. Активи повинні бути використані протягом короткого терміну. Поняття „короткий термін” є не визначеним вітчизняним законодавством. В бухгалтерському обліку існує розмежування між поняттями „поточні фінансові інвестиції”, котрі використовуються для отримання інвестиційного доходу (боргові цінні папери) або контролю за діяльністю компанії – об’єкту інвестицій (пайові цінні папери), та „еквіваленти грошових коштів”, котрі частіше використовуються для забезпечення виконання короткострокових зобов’язань. Очевидним є той факт, що основною різницею між цими двома поняттями є термін, на який здійснюються такі інвестиції. Загальноприйнятим терміном, на який здійснюються поточні фінансові інвестиції, є строк, що не перевищує дванадцяти місяців. 2. Активи повинні бути високоліквідними. В даному випадку висока ліквідність означає: по-перше, швидку конвертацію в грошову форму. На реалізацію даного виду активів повинен затрачається мінімальний час; по-друге, вільну конвертацію у грошову форму. Актив у формі еквіваленту грошових коштів, який знаходиться на балансі підприємства не повинен мати жодних об’єктивних обмежень щодо його реалізації; по-третє, відсутність можливості втрати активами своєї поточної вартості. Наведене твердження, до певної міри є умовним, оскільки потенційний фінансовий ризик присутній у будь-якому виді активів, що виступають у формі еквівалентів грошових коштів, а тому в даному випадку йде мова про відносно низький (в порівнянні з іншими видами фінансових інструментів) ризик зміни їх вартості. 3. Активи повинні бути в формі фінансових інвестицій. Згідно підпункту 1.28.2 пункту 1.28 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів [2]. Більш загальне визначення поняття „фінансові інвестиції” подане в П(С)БО 2 „Баланс”: „фінансові інвестиції – активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора”. Як зазначається в ряді досліджень, під визначення, яке наведене в П(С)БО, можуть підпадати майже всі види активів, які використовуються підприємством [33, с.47]. Опишемо основні види фінансових інструментів, які можуть існувати у формі еквівалентів грошових коштів, як ті, що досить поширені в Україні (акції, ощадні (депозитні) сертифікати), так і ті, котрі лише знаходяться на етапі становлення і є достатньо екзотичними для вітчизняних суб’єктів господарювання (деривативи) (рис.1.1.). На нашу думку, поняття „фінансові інвестиції”, в даному випадку є синонімічним поняттю „фінансові інструменти”, визначення якого подано в п.1 Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торговельно- інформаційних систем, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку: „фінансовий інструмент – цінний папір або, оформлений відповідно до вимог законодавства, документ, який підтверджує право власності на цінні папери або їх похідні, валютні цінності, придбання (поставку) в певний строк цінних паперів або валютних цінностей та інші види фінансових активів, вільний обіг яких не заборонений чи не обмежений законодавством” [4]. Це визначення є достатньо вичерпним і може використовуватись бухгалтером підприємства для віднесення активу до складу фінансових інвестицій. Низький рівень розвитку українського фондового ринку, брак інформаційно-аналітичних матеріалів, пов’язаних з тематикою обліку еквівалентів грошових коштів, просте небажання бухгалтерів ускладнювати власну роботу організацією на підприємстві обліку малозрозумілого фінансового активу, загалом призвело до того, що еквіваленти грошових коштів, займаючи хоча й не провідне, однак досить вагоме місце в обліковій практиці за кордоном, у вітчизняному обліку залишаються практично незатребуваними. Отже у першому розділі розкрита законодавча та нормативна база, що регулює організацію бухгалтерського обліку грошових коштів та їх еквівалентів. Безперебійне функціонування законодавчо-нормативної бази є основою ефективного управління грошовим обігом як на рівні держави так і на рівні регіону.
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЗОВ „ПРОДУКТИ” 2.1. Економічна характеристика ТзОВ „Продукти” Товариство з обмеженою відповідальністю "Продукти", засноване у 1997 році, є одним з провідних підприємств м.Володимир-Волинського, генеральним напрямком діяльності якого є роздрібна торгівля продуктами харчування, алкогольними напоями та тютюновими виробами. Завдяки широкому асортименту продукції (більше як 1000 найменувань), відмінній системі логістики, налагодженій системі збуту та розвиненій мережі торговельних точок, нашими постійними покупцями є більшість магазинів, кафе, м. Володимир-Волинського . Підприємство здійснює прямі продажі через власну роздрібну мережу в м. Володимир-Волинському. Принцип роботи ТзОВ „Продукти” – це індивідуальний підхід до обслуговування кожного покупця та гнучка цінова політика. Постійні клієнти користуються позачерговим обслуговуванням, безплатною доставкою продукції, довгостроковою відстрочкою платежів. ТзОВ "Продукти" багато уваги приділяє спонсорській діяльності, спрямовуючи кошти на підтримку соціально-незахищених верств населення, організацій інвалідів, дитячих, ветеранських, чорнобильських організацій, вітчизняної культури та спорту, а також релігійним общинам. ТзОВ „Продукти” здійснює свою діяльність відповідно до статуту затвердженого 21 травня 1997 року. Основні види діяльності у відповідності загального класифікатора галузей народного господарства (ЗКГНГ): - 71130 „Оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації”; - 71250 „Роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчоїкооперації”; Метою діяльності ТзОВ „Продукти”: одержання прибутку та зростання активів Товариства; задоволення соціальне-економічних потреб учасників Товариства. Предметом діяльності Товариства є: роздрібна торгівля продовольчими товарами, продукцією виробничого призначення, товарами народного споживання. На рис.2.1 представлена структура управління підприємством. Вищим органом товариства є Збори Учасників товариства. Очолює підприємство завідувач магазином, у безпосередньому розпорядженні якого знаходиться – старший продавець, головний бухгалтер, комірник. В підпорядкуванні старшого продавця знаходяться продавець продовольчих товарів, продавець промислових товарів, в підпорядкуванні головного бухгалтера знаходяться заступник головного бухгалтера, касир. За кожним працівником закріплюються конкретні функції. Права та обов’язки головного бухгалтера ТзОВ “Продукти” відображені в посадовій інструкції (Додаток Е ) Зосередимо увагу на функціях бухгалтера, при проведені бухгалтерського обліку грошових і розрахункових операцій на ТзОВ „Продукти”.
При цьому функціональними обов’язками бухгалтера, відповідального за дану ланку є : правильна організація, своєчасне і законне проведення безготівкових та готівкових розрахункових операцій; забезпечення збереження грошових коштів і цінних паперів в касі підприємства; своєчасне і правильне документування операцій з руху грошових коштів та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку; здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, в тому числі за витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до цільового призначення; проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку; оформлення касових документів; ведення касової книги; здійснення контролю за своєчасністю повернення невитрачених підзвітних сум; вибір облікових регістрів, в яких відображається дебіторська заборгованість, та доведення цієї інформації до конкретних виконавців; організація передачі інформації з облікових регістрів до центральної бухгалтерії для відображення в звітності; визначення ступеня ризику несплати рахунків покупцями; надання рекомендацій щодо зменшення кількості фактично або потенційно неплатоспроможних покупців. Розглянемо основні фінансово-економічні показники діяльності ТзОВ„Продукти” (табл.2.1). Таблиця 2.1 Основні фінансово-економічні показники діяльності ТзОВ „Продукти” Показник Сума, тис.грн. Відхилення, (+,-),тис.грн.
2004р. 2005р.
Основні засоби (залишкова вартість) 10,3 10,3 -
Дебіторська заборгованість 1,5 3,0 1,5
Грошові кошти 0,1 0,1 -
Кредиторська заборгованість за товари,роботи 0,5 6,2 5,7
Дохід від реалізації продукції 75,7 110,2 34,5
Собівартість реалізованої продукції 31,5 36,1 4,6
Разом витрати 77,1 117,0 28,4
Чистий прибуток (збиток) -0,2 3,0 -3,2
Для розрахунку показників таблиці 2.1 використана інформація, яка наведена в додатку А1, А2, А3, А4. З табл.2.1 видно, що зросли значення показників: дебіторська заборгованість, дохід від реалізації продукції, собівартість реалізованої продукції, сумарна кількість витрат на підприємстві, чистий прибуток підприємства; залишкова вартість основних засобів залишилась на тому ж рівні, кредиторська заборгованість за товари, роботу, послуги зросла. Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2005 році відносно 2004 року зріс на 34,5 тис. грн., а собівартість реалізованої продукції збільшилась на 4,6 тис. грн., причому темп зростання собівартості є меншим за темп зростання доходу. Наведені в табл.2.1 дані показують, що підприємство у двох аналізованих роках працювало задовільно. Для більш детального аналізу показників фінансового стану підприємства, розглянемо інформацію наведену у звітності ТзОВ „Продукти” за останні два роки (Додаток А1-А4) Аналіз фінансового стану необхідний для поліпшення організації фінансів та підвищення ефективності їх використання в процесі господарської діяльності. Зміст аналізу полягає у вивченні розміщення і використання засобів виробництва, платоспроможності підприємства тощо. Під час аналізу необхідно насамперед звернути увагу на зміну валюти (підсумку) балансу. Зростання валюти балансу є позитивним показником, але тоді, коли це зростання відбувається не за рахунок збільшення боргових зобов'язань, а внаслідок збільшення власного капіталу. Зменшення валюти балансу сповіщає про звуження діяльності підприємства. У такому разі необхідно детально розглянути кожну причину такого звуження. Негативним явищем в балансі є зростання дебіторської та кредиторської заборгованості звітного періоду. Загальна оцінка фінансового стану підприємства представлена у табл.2.2. Для оцінки фінансового стану фірми необхідно знати, як формуються її активи: за рахунок власних коштів чи за рахунок зовнішніх зобов'язань. Тому важливою аналітичною характеристикою фірми є її фінансова незалежність від зовнішніх позичкових джерел. Така незалежність характеризується коефіцієнтом фінансової незалежності (автономності) Кфн, який визначається відношенням суми власних коштів підприємства до підсумку балансу. Таблиця 2.2 Загальна оцінка фінансового стану ТзОВ „Продукти” Назва показника Порядок розрахунку Значення Нормативне значення
Вартість майна підприємства Ф.1 (ряд.280) 26,8 31,5 зростання
Дебіторська заборгованість Ф.1 (ряд.160+(з 170 до 210) 1,5 3,0 спадання
Кредиторська заборгованість Ф.1 (ряд. з 530 до 610) 2,9 7,3 спадання
Коефіцієнт зносу основних засобів Ф.1 (ряд.032)/ Ф.1 (ряд.031) 0,730 0,730 стабільність
Коефіцієнт придатності Ф.1 (ряд.030)/ Ф.1 (ряд.031) 0.270 0.270 зростання стабільність
Оскільки коефіцієнт фінансової незалежності характеризує незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, то чим вище його значення, тим кращий фінансовий стан. Вважається, що загальна сума зобов'язань не повинна перевищувати суми власних коштів, тобто значення коефіцієнта фінансової незалежності не повинно бути меншим за 0,5. Як видно з табл.2.2, у 2005 і 2004 роках показник фінансової автономності більший за нормативне значення, що є позитивним явищем. Коефіцієнт фінансової залежності обернений до коефіцієнту автономності і показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. Так, у 2005р. він склав 11,25 у 2004 р. склав -134,0, що відповідає нормативному значенню і має тенденцію до збільшення. Коефіцієнт маневреності власних засобів характеризує ступінь мобільності власних засобів підприємства. На ТзОВ „Продукти” спостерігається спадання. Коефіцієнт маневреності власного капіталу менший за нормативне значення, проте спостерігається тенденція до збільшення. Коефіцієнт фінансової стабільності у 2004 році відповідав нормі, а у 2005 році підвищився – покращилась фінансова стабільність. Коефіцієнт фінансування розраховується як відношення всієї суми зобов'язань по залучених коштах до суми власних коштів. Як бачимо з табл.2.2, значення показника за обидва роки позитивні, проте у 2005 році цей показник був кращим ніж у 2004 році. Загальний коефіцієнт ліквідності характеризує достатність оборотних засобів для покриття своїх боргів – у аналізованих періодах значення кращі за нормативне, причому у 2005р. краще ніж у 2004р. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує яка частина поточних зобов'язань – показник вищий за нормативне значення . Частка оборотних засобів в активах розраховується як відношення оборотних засобів до валюти балансу та показує їх питому вагу в майні підприємства – за аналізований період вона збільшилась. Робочий капітал – різниця між оборотними активами та короткостроковими зобов'язаннями. Він є „фінансовою подушкою”, що теоретично дає можливість підприємству погасити всі, або більшу частину своїх короткострокових зобов'язань та продовжувати працювати. З табл.2.2 видно, що зазначений показник у 2005р. гірший ніж у 2004р. Дебіторська заборгованість характеризує вартість вилучених на певний період з господарської діяльності підприємства засобів – за аналізований період вона збільшилась. Кредиторська заборгованість, яка визначає вартість тимчасово залученого майна інших підприємств та фізичних осіб у господарський оборот підприємства в результаті несплати відповідних платежів на протязі даного періоду зросла. Значення коефіцієнта зносу основних засобів характеризує фізичний стан основних засобів, який у 2005 році залишився стабільним. Коефіцієнт придатності також в 2005р.залишився стабільним. Отож, зробивши фінансово-економічний аналіз діяльності ТзОВ„Продукти”, можна зробити висновок, що підприємство у двох аналізованих роках працювало прибутково, причому спостерігалася тенденція до підвищення значень наведених показників. 2.2. Характеристика облікової політики ТзОВ „Продукти” Головний бухгалтер здійснює облік і звітність на ТзОВ „Продукти”, і є відповідальним за стан бухгалтерського обліку і звітності і усіх виробничих підрозділах (додаток Б). При цьому, головний бухгалтер зобов’язаний: Забезпечувати правильну і раціональну організацію бухгалтерського обліку і звітності на основі оптимальної централізації, що відповідає вимогам оперативного керівництва підприємства і, суворого дотримання встановлених правил ведення обліку. Організовувати правильний документообіг, дотримуватися встановлених правил і норм бухгалтерської документації. Складати та подавати всі види звітності у строки і по формах відповідно до діючого законодавства. Дотримуватися правил зберігання бухгалтерських документів і архіву підприємства. Надавати методичну допомогу працівникам підрозділів підприємства з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності економічного аналізу. Здійснювати загальне керівництво працівниками бухгалтерії, розробляти і пропонувати керівнику підприємства для затвердження розподіл обов’язків облікового апарату. Крім цього, в його обов’язки входить формування облікової політики підприємства. На ТзОВ „Продукти” ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності організовано згідно з Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а також з чинними національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Дану роботу здійснює бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером. Правила організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві викладені в наказі про облікову політику (додаток Б). Наказ складається з двох розділів: організації бухгалтерського обліку, про облікову політику підприємства. Розглянемо основні положення. В першому розділі затверджено: 1. Доручити забезпечення бухгалтерського обліку на підприємстві бухгалтерській службі на чолі з головним бухгалтером. 2. Застосовувати на підприємстві журнальну форму обліку. 3. Застосовувати форми журналів та інших облікових регістрів, розроблені фахівцями підприємства в минулому році й адаптовані бухгалтерією до нової системи обліку. 4. Бухгалтерам проставляти на первинних документах, що відображаються в обліку, відмітку про їх обробку. 5. Складати щомісяця журнали та інші облікові регістри. Роздрукований варіант документа з комп'ютерної програми підписувати оператору-виконавцеві і бухгалтерові, який відповідає за складання облікового документа. 6. Дані журналів, інших облікових регістрів і додаткових довідок головному бухгалтеру відображати в Головній книзі підприємства (оборотному балансі), що є підставою для складання Балансу підприємства. Після обробки журнали, облікові регістри і довідки повинні бути підписані головним (старшим) бухгалтером із вказівкою дати підпису. 7. За порушення вимог бухгалтерів, несвоєчасне складання первинних документів і недостовірність відображення в них даних притягати фахівців до дисциплінарної відповідальності. У випадках якщо документ, підписаний фахівцем, складений з порушенням законодавчих і нормативних вимог, або взагалі не складений, або відсутність такого документа потягла за собою застосування фінансових санкцій до підприємства, то питання про відповідальність фахівця розглядати на засіданні правління товариства за участю представників трудового колективу (профспілки). 8. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності провести інвентаризацію активів і зобов'язань. 9. Установити терміни проведення інвентаризації: - незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва - щомісяця на 1-е число місяця, що настає за звітним; - готової продукції, сировини і матеріалів на складах, товарів у торгівлі - щоквартально на 1-е число місяця, що настає за минулим кварталом; - бланків суворої звітності - щоквартально; - грошових коштів у касі - щомісяця; - основних фондів і нематеріальних активів - щорічно станом на 1 грудня; - розрахунків з постачальниками і покупцями (замовниками) - щорічно станом на 1 січня року, що настає за звітним (з урахуванням щоквартального звіряння розрахунків); - у разі зміни матеріально відповідальних осіб або виявлення розкрадання (недостач) - відповідно в момент зміни або факту виявлення розкрадання (недостачі). 10. Для здійснення інвентаризації і прийняття рішення за її результатами створити постійно діючу інвентаризаційну комісію. В другому розділі говориться про те, що керівник підприємства: 1. Дозволяє змінити облікову політику, якщо: - зміняться вимоги Міністерства фінансів України; - зміняться статутні вимоги підприємства; - нові (запропоновані й обґрунтовані фахівцями підприємства) положення облікової політики забезпечують більш достовірне відображення господарських операцій. 2. При складанні фінансової звітності встановити кордон істотності в розмірі 1000 грн., 3. Установити тривалість операційного циклу для: - виробництва - 3 місяці; - торгівлі купованими товарами - 1 місяць; - робіт і послуг - 1 місяць. 4. Основним засобом визнавати актив, якщо очікуваний термін його корисного використання (експлуатації), установлений засіданням виробничої комісії, більше року (або операційного циклу, якщо він більше року). 5. До малоцінних необоротних матеріальних активів відносити активи, відмінні від основних засобів (на підставі класифікації, поданої в пункті 5 П(С)БО7 „Основні засоби” і пункті 4 цього наказу), вартісна оцінка яких дорівнює 1000 грн. 6. Застосовувати при нарахуванні амортизації основних засобів методи амортизації та ліквідаційну вартість, установлені і затверджені протоколом спільного засідання фахівців інженерно-технічної та фінансово-економічної служби. 7. Установити такі методи нарахування амортизації для: - інших необоротних матеріальних активів - прямолінійний метод (виробничий); - малоцінних необоротних активів і бібліотечних фондів - у розмірі 100%-вої їх вартості в першому місяці використання об'єкта; - предметів прокату - прямолінійний метод. 8. Установити такі методи оцінки вибуття запасів: - при відпусканні запасів у виробництво - метод середньозваженої собівартості; - при відпусканні товарів у реалізацію до фірмових магазинів - метод ціни продажу; - при відпусканні запасів у реалізацію - метод середньозваженої собівартості. 9. З метою недопущення розкрадань (недостач) малоцінних і швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію і вилучених зі складу активів, головному бухгалтерові посилити контроль за видачею таких МШП за місцями експлуатації шляхом забезпечення проставлення в облікових картках підписів працівників в отриманні МШП, відміток про переміщення МШП між структурними підрозділами, а також складання актів на їх списання у разі непридатності до експлуатації. 10. Суму резерву сумнівних боргів установлювати на підставі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги за термінами її непогашення. 11. Створити забезпечення оплати відпусток згідно з розрахунком, складеним бухгалтером, у розмірі 10000 грн.; 12. Доходи і витрати підприємства визнавати і нараховувати згідно з П(С)БО 15 „Дохід” і П(С)БО 16 „Витрати” відповідно: - оцінку ступеня завершеності послуг проводити за питомою вагою затрат, які несе підприємство у зв'язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких затрат; - цільове фінансування з бюджету на компенсацію витрат періоду визнавати доходом у тому періоді, у якому утворилася дебіторська заборгованість, пов'язана із цим фінансуванням (при наявності акта приймання-передачі послуг, затвердженого розпорядником бюджетних коштів); - здійснені затрати класифікувати відповідно до затвердженого переліку, у якому відображений конкретний склад постійних і змінних загальновиробничих витрат, адміністративних, інших операційних і на збут. Як видно, облікова політика ТзОВ „Продукти” не має на меті докладно розкритої інформації щодо обліку грошових коштів та їх еквівалентів, що вимагає подальшого виправлення даної ситуації доповненням до наказу. В другому розділі бакалаврської кваліфікаційної роботи досліджено основні фінансово-економічні показники діяльності ТзОВ „Продукти” та процес формування облікової політики. РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ТЗОВ „ПРОДУКТИ” 3.1. Організація ведення обліку касових операцій та коштів на рахунках в банку на підприємстві ТзОВ “Продукти” Одним з найважливіших аспектів організації обліку на суб’єктах малого підприємництва є ділянка обліку грошових коштів. Грошові кошти підприємства мають зберігатися в касі або на рахунку в банку. Для характеристики стану бухгалтерського обліку грошових коштів на досліджуваному підприємстві, насамперед необхідно визначити основні завдання організації обліку грошових коштів, а саме: правильна організація, своєчасне і законне проведення, безготівкових та готівкових розрахункових операцій; своєчасне і правильне документування операцій по руху грошових коштів і розрахунків; забезпечення збереження грошових коштів і цінних паперів в касі підприємства; здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, в тому числі за витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до призначення; проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку. Грошові кошти ТзОВ “Продукти” зберігаються у банку або у вигляді готівки в касі підприємства. Готівка необхідна будь-якому підприємству для видачі заробітної плати і здійснення деяких видів платежів. Тому підприємство повинно мати касу, в якій зберігається готівка, і відповідні документи до ведення касових операцій. На ТзОВ “Продукти”, як і на інших підприємствах, термін “каса” має два значення – це по-перше, спеціально обладнане та ізольоване приміщення, яке призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки, по-друге – це, вся сукупність готівки та грошових документів, що є на даному підприємстві, вона охоплює всі наявні грошові кошти, які знаходяться на певний період часу на підприємстві, як в монетах, так і в паперових грошових знаках. В касі досліджуваного підприємства зберігається не тільки готівка, а й грошові документи, які є бланками суворої звітності. На ТзОВ “Продукти” надходження і видача грошових документів оформляється прибутковими і видатковими касовими ордерами або накладними, що їх заміняють. У встановлені терміни касир складає і передає до бухгалтерії звіт про рух грошових документів (рис.3.1). Грошовими документами, які зберігаються в касі ТзОВ “Продукти” є трудові книжки і вкладні листи до них, квитанції подорожніх листів автотранспорту, бланки довіреностей тощо. Підставою для прийняття на облік сум грошових коштів в дорозі є: при здачі виручки інкасатору – супровідна відомість; відділенню зв’язку – квитанція про приймання грошової суми; в касу банку – квитанція до прибуткового касового ордеру банка; по сумах, що переказані вищими органами, - отримані від них повідомлення (авізо) із зазначеною датою, номером платіжного доручення, суми і назви установи банку чи поштового відділення. Всі прибуткові та видаткові касові документи повинні бути заповнені відповідальними за це особами чітко і зрозуміло чорнилами, кульковою ручкою або виписані на машині (друкарській, принтері). При цьому приймання та видача коштів по касових ордерах може проводитись тільки в день їх складання, крім випадків видачі коштів за платіжними та розрахунково-платіжними відомостями. Якщо хоча б одна з вимог по заповненню касових документів не виконана, касир зобов’язаний повернути документи до бухгалтерії для належного їх оформлення. При завершенні операцій касир зобов’язаний підписати усі прибуткові та видаткові касові ордери, а ті документи, які до них додаються, - погасити штампом або написом: на прибуткових документах – “отримано”, а на видаткових – “оплачено”, вказавши дату. Взаємовідносини між банком та їх клієнтами здійснюється на платній основі з укладанням договору про розрахунково-касове обслуговування. Керівник підприємства повинен постійно слідкувати за рухом грошових коштів на рахунку в банку, звертати увагу на будь-які зміни і передбачити їх наслідки для фінансового стану підприємства. Одержання готівки в банку на ТзОВ “Продукти” здійснюється касиром (або іншою уповноваженою особою) на підставі грошового чеку. Загальний порядок одержання готівки в банку представлено у вигляді схеми (рис. 3.2). Рис. 3.2. Порядок одержання готівки в банку ТзОВ „Продукти” Пояснення до схеми: (1) – заповнення всіх реквізитів чека та корінця чеку; (2) – проставлення підпису одержувача чека на корінці чеку і передача його банку; (3) – перевірка правильності заповнення чеку та його оплата; (4) – одержання грошей в касі банку; (5) – складання звіту касира. Об?єктом обліку операцій по рахунках в банках є вільні грошові кошти підприємства. Загальна організація обліку грошових коштів ТзОВ ”Продукти” на рахунках в банках представлена у вигляді схеми (рис 3.3). Рис. 3.3. Загальний порядок обліку коштів на поточному рахунку в банку ТзОВ „Продукти” Надлишок готівки в касі підприємства здається до банку інкасаторам комерційного банку для подальшої здачі до відповідної банківської установи. 3.2. Документальне оформлення касових операцій та безготівкових розрахунків на ТзОВ „Продукти” На ТзОВ “Продукти” касові операції оформляються документами, типові міжвідомчі форми яких затверджені Міністерством статистики України за згодою Національного банку України і Міністерства фінансів України, і які повинні застосовуватись без змін на всіх підприємствах, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності: КО-1 “Прибутковий касовий ордер”; КО-2 “Видатковий касовий ордер”; КО-3, 3а “Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів”; КО-4 “Касова книга”; КО- 5 “Книга обліку прийнятих та видаткових касиром грошей”. Як уже зазначалося в розділі 1.3 для ведення касових операцій наказом керівника призначається матеріально-відповідальна особа — касир, з яким укладається договір про його повну матеріальну відповідальність. На малому підприємстві функції касира можуть виконуватися будь-яким працівником (в тому числі і бухгалтером), призначеним наказом керівника. Підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою встановлюється ліміт. Такі підприємства можуть зберігати в своїй касі готівку на кінець дня в межах затвердженого ліміту каси. При відкритті поточного рахунку (у період укладання договору на розрахунково-касове обслуговування) новостворене підприємство подає установі банку заявку-розрахунок для встановлення загального ліміту каси, порядку та строків здавання готівкової виручки. Діючі підприємства, які мають поточний рахунок у різних установах банків, подають зазначену заявку-розрахунок на власний розсуд до будь-якої установи банку, у якій відкрито його поточні рахунки, а іншим установам банків - копії заявки-розрахунку з установленим лімітом каси. Заявка розрахунок подається і в разі перегляду з ініціативи підприємства або банку рішення встановленого ліміту каси. При проведенні розрахунків одержувач платежу (продавець) зобов’язаний представити платнику (покупцю, замовнику) обліковий розрахунковий документ (податкову накладну, рахунок-фактуру, товарний чек, акт виконаних робіт, наданих послуг інші документи), що засвідчує факт покупки товару, виконання роботи, надання послуги. Розрахунки готівки повинні здійснюватись з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека, квитанції, які б підтверджували здійснені платниками (покупцями, замовниками) витрати готівки. Нижче наведемо схему документального оформлення касових операцій (рис. 3.4.). Надходження готівки у касу. Грошові кошти, що надходять у касу підприємства, повинні вчасно й у повній сумі прибуткуватися. Оприбуткування готівки в касу визначається як „здійснення підприємством обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням даної операції у встановленому порядку прибутковим касовим ордером (Додаток В.1.) і відображенням у касовій книзі (Додаток В.3.) в день одержання підприємством готівкових коштів”. Рис. 3.4. Схема документального оформлення касових операцій у ТзОВ „Продукти” Таким чином, щоб на ТзОВ "Продукти" наявні кошти вважалися оприбуткованими, необхідно оформити прибутковий касовий ордер, і зробити про це запис у касовій книзі. Причому прибутковий запис у касовій книзі не обов’язково робити відразу ж після виписки прибуткового касового ордера, вона може бути зроблена протягом робочого дня касира в день надходження коштів. На ТзОВ „Продукти” при прийомі до каси грошових білетів і монет касир підприємств зобов’язаний керуватися Правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України. Типова форма прибуткового касового ордеру затверджена наказом Мінстату України від 15.02.96 №51 і повинна застосовуватися всіма підприємствами. При оформленні первинних документів відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.95 №88, необхідне заповнення всіх реквізитів. При заповненні прибуткового касового ордера в ньому слід вказати наступні реквізити: найменування підприємства, організації, у касу яких надійшли грошові кошти; номер прибуткового ордера; дату його складання; кореспондуючий з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтерського обліку, що використовується при відображенні господарської операції, оформлюваної цим прибутковим ордером; сума, на яку оформляється прибутковий ордер; код цільового призначення (по можливості); від кого і на якій підставі отримані кошти. У прибутковому ордері вказується документ, що служить підставою здійсненої господарської операції по прийому коштів (наприклад, авансовий звіт, чек, договір, накладна і т. д.). Прибутковий ордер виписується в одному екземплярі. Особі, що здає кошти в касу, видається квитанція, завірена підписами головного бухгалтера і касира і печаткою підприємства. Прибутковий касовий ордер, по якому отримана готівка, додається до першого екземпляра звіту касира. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові документи мають бути заповнені бухгалтерією тільки чорнилом темного кольору, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів та іншими способами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну (3 роки) зберігання документів. У прибуткових і видаткових касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічується додані до них документи. Видача готівки з каси. Видача готівки з каси здійснюється на підставі видаткових касових ордерів (додаток В.2), типова форма якого затверджена наказом Мінстату України від 15.02.96 № 51 чи по платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях. При заповненні видаткового касового ордера необхідно вказати наступні реквізити: найменування підприємства, організації; номер видаткового документа; дату його складання; кореспондуючий з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтерського обліку, що використовується при відображенні господарської операції, оформлюваної видатковим ордером; суму, видавану по цьому видатковому документі; код цільового призначення по операції, оформлюваної видатковим ордером; кому і на якій підставі видані кошти. Документи на видачу готівки повинні бути підписані керівником і головним бухгалтером чи особами, ними уповноваженими на підприємстві. До видаткових ордерів можуть додаватися документи (заявки на видачу готівки, рахунки і т.п.) із вказівкою про це в розділі «Додаток». Якщо на документах, прикладених до видаткових касових ордерів, є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов’язковий. У випадку видачі готівки фізичній особі по видатковому документі касир повинен попросити пред’явити паспорт чи документ що його замінює, і записати у видатковому документі його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому документі про одержання готівки із вказівкою отриманої суми (гривень — словами, копійок — цифрами), дати одержання і розписується в одержанні, використовуючи чорнило чи кулькову ручку з темним чорнилом. Видача готівки з каси, не підтверджена розписом одержувача у видатковому документі, для виведення залишку готівки у касі не приймається. Видача готівки особам, яких немає в штатному розкладі підприємства, здійснюється по видаткових касових ордерах, що виписуються окремо на кожну особу по окремій відомості. Видачу готівки касир здійснює тільки особі, зазначеної у видатковому документі. Якщо видача готівки здійснюється за дорученням, оформленим у встановленому порядку відповідно до чинного законодавства, у тому числі й особа, що не має можливості в зв’язку з хворобою чи по інших поважних причинах розписатися власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені і по батькові одержувача грошей бухгалтерія вказує прізвище, ім’я і по батькові особи, якій доручено одержати наявну готівку. При цьому в графі „Видати” указуються прізвище і ініціали довіреної особи, у графі „Підстава” — призначення платежу, у графі „Додаток” — доручення, у графі „Документ” — реквізити документа довіреної особи. Якщо видача готівки здійснюється по відомості, то перед розписом про одержання грошей касир робить у ній напис: „За дорученням”. Доручення залишається в касира і додаються до видаткового касового ордера або відомості. Виплати, пов’язані з оплатою праці, стипендій, здійснюються касиром підприємства по платіжним (розрахунково-платіжним) відомостях (додаток В.4) чи по видаткових касових ордерах. На титульній сторінці платіжної (розрахунково-платіжної) відомості робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб уповноважених керівником, із вказівкою термінів видачі готівки і суми (гривень — словами, копійок — цифрами). Аналогічно може оформлятися й одноразова видача готівки на оплату праці (у випадку відпустки, хвороби і т.п.), а також видача депонованих сум і готівки під звіт на витрати, зв’язані зі службовими відрядженнями, декільком особам. Одноразові видачі готівки на оплату праці окремим особам здійснюються, як правило, по видатковому касовому ордері. Після здійснення виплат, зв’язаних з оплатою праці по платіжних відомостях, касир ТзОВ “Продукти” здійснює наступні операції: у платіжній відомості проти прізвища осіб, яким не здійснена виплата, проставляє штамп або робить напис: «Депонована»; складає реєстр депонованих сум; наприкінці відомості вказує фактично виплачену суму і недоотриману суму виплат, що підлягає депонуванню, звіряє ці суми з загальним підсумком по платіжній відомості і засвідчує напис своїм підписом. Якщо наявні кошти видавалися не касиром, а іншим особам, то на відомості додатково робиться напис: «Гроші по відомості видав (підпис)»; виписує видатковий касовий ордер на фактично видану суму по відомості, реєструє його і здійснити відповідний запис у касовій книзі. Бухгалтер ТзОВ “Продукти” робить перевірку оцінок, зроблених касирами в платіжних відомостях, і здійснює підрахунок виданих і депонованих по них сум. Депоновані суми, що підлягають здачі в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера. Прийом і видача готівки по касових ордерах може здійснюватись тільки в день їхнього складання. Виправлення в прибутковому і видатковому касовому документах забороняється. Під час одержання прибуткових касових ордерів або видаткових документів касир зобов’язаний перевірити: наявність і дійсність на документах підпису головного бухгалтера, а на видатковому документі — дозвільного напису керівника підприємства або осіб, ним уповноваженої; правильність оформлення документів; наявність перелічених у документах додатків. У разі недотримання хоча б одного з перерахованих вимог касир повертає документи в бухгалтерію для належного оформлення. Прибуткові касові ордери або видаткові документи одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на прикладених до них документах ставиться штамп або напис «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік). Документи, що служать підставою для оформлення касових операцій на ТзОВ “Продукти” відображено у табл.3.1. Таблиця 3.1 Документи, що служать підставою для оформлення касових операцій на ТзОВ “Продукти” Касовий документ Господарська операція Підстава
1 2 3
Прибуткові касові ордери
ПКО Надходження коштів від здійснення робіт —
ПКО Одержання коштів з банку на виплату: заробітної плати, для видачі на господарські потреби, витрати на відрядження, і т.п. Корінець чека з чекової книжки
ПКО Повернення невикористаних підзвітних сум Авансовий звіт
ПКО Погашення нестач за результатами інвентаризації Акт інвентаризації і виписка з протоколу зборів комісії
ПКО Оплата покупцем за реалізовану йому продукцію Накладна, акт, рахунок
ПКО Передоплата покупцем за реалізовану йому продукцію Договір, рахунок-фактура
ПКО Повернення позички, отриманої раніше працівником Договір із працівником на надання позички
ПКО Оплата батьків за зміст дітей у дитячих установах, квартплати. Квартплата. Договір
ПКО Оприбуткування надлишку коштів за результатами інвентаризації каси Акт інвентаризації і виписка з протоколу зборів комісії
Продовження табл.3.1 1 2 3
Видаткові касові ордери
ВКО Видача з каси під звіт на господарські витрати Розпорядження керівника підприємства
ВКО Видача із каси під звіт на відрядні витрати Наказ керівника підприємства
ВКО Здача наявного виторгу в банк: - самостійно - шляхом інкасації Оголошення на внесок готівки Супровідна відомість
ВКО Оплата праці Платіжна (розрахунково-платіжна) відомість
ВКО Видача позички працівнику Договір про надання позички
До передачі в касу прибуткові касові ордери або видаткові документи реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей на виплати, зв’язані з оплатою праці, реєструються після їхньої видачі. Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів — форми № КО-3 і № КО-3а затверджені наказом Мінстату України «Про твердження типових форм обліку касових операцій» від 15.02.96 № 51. Журнал за формою № КО-3 заводиться окремо на прибуткові й окремо на видаткові касові документи. Журнал форми №КО-3а заводиться один і на прибуткові і на видаткові ордери. Форма журналу №КО-3а може вестися замість журналів форми № КО-3. На ТзОВ "Продукти" не використовується журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів за формою №КО-3а. На даному підприємстві ведеться журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів за формою №КО-3. Касові документи після складання касиром звіту і його обробки в бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки і зберігаються протягом 36 місяців після закінчення календарного року матеріально відповідальними особами, на який покладений обов’язок збереження документів, в окремому сейфі або спеціальному приміщенні, що передається під охорону. Винос касових документів з приміщення дозволяється тільки в окремих випадках і тільки за письмового дозволу керівника або головного бухгалтера. До кінця робочого дня документи обов’язково повинні бути повернені. Довідки по касових документах (підписані керівником і головним бухгалтером) видаються відповідним органам за їхньою вимогою у випадках, передбачених чинним законодавством України. Касові документи можуть вилучатися у випадках, передбачених чинним законодавством України. Усі надходження і видачі готівки за прибутковими касовими ордерами і видатковими документами у день їх надходження або видачі записуються у касовій книзі підприємства, типова форма якої затверджена наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 р. №51. Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору кульковою або чорнильною ручкою. Перші примірники залишаються в касовій книзі. Другі примірники мають бути відривними, оскільки вони входять до звіту касира. Перші і другі примірники мають однакові номери. Виправлення в касовій книзі не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує. Записи в касовій книзі робляться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом у день їх надходження або видачі. Щодня наприкінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки у касі на початок наступного дня (наявна готівка в період виплати заробітної плати перераховуються з урахуванням готівки, виданої за незакритими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями) і передає в бухгалтерію як звіт касира другий відривний аркуш (копію записів у касовій книзі за день) з прибутковими касовими ордерами і видатковими документами під розпис у касовій книзі. ТзОВ “Продукти” веде на кожен вид валюти окрему касову книгу. Аркуші книг повинні бути пронумеровані, прошнуровані. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства . Записи в касовій книзі здійснюються шляхом введення необхідної інформації з первинних касових документів. Записи в касовій книзі повинні здійснюватись до початку наступного робочого дня (тобто з залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги повинні нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року. У випадку роздруківки «Вкладного листа касової книги» наприкінці місяця повинні автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а у випадку роздруківки наприкінці року — їхня загальна кількість за рік. Після роздруківки «Вкладного листа касової книги» і «Звіту касира» касир зобов’язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати «Звіт касира» разом із прибутковими і видатковими касовими документами в бухгалтерію під розпис у «Вкладному листі касової книги». З метою забезпечення схоронності і зручності використання «Вкладний лист касової книги» протягом року зберігається касиром окремо за кожен місяць. Після закінчення календарного року (чи в залежності від необхідності) «Вкладний лист касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства — юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, що скріплюється печаткою підприємства — юридичної особи. Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях повинна передаватися для збереження протягом 36 місяців в архів підприємства — юридичної особи. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або уповноважену керівником особу. Для відображення в регістрах бухгалтерського обліку видачі готівки на вищевказані цілі варто відкрити субрахунок „Операційна каса” до рахунку 30 „Каса”. У регістрах бухгалтерського обліку видача розмінної монети відбивається по дебету рахунку 30 „Каса” і кредиту рахунку 301 „Каса в національній валюті”. Дана операція повинна бути підтверджена випискою видаткового касового ордера. Щодо одержання з банку коштів на виплати, зв’язані з оплатою праці, необхідно відзначити наступне. З метою регулювання касових ресурсів установ банків підприємства повинні представляти банкам календар видачі заробітної плати, у який підприємство включає основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні і компенсаційні виплати. Видача готівки на виплату заробітної плати в ті терміни, що приходяться на вихідні (святкові) дні, здійснюється установами банків напередодні (за два робітників дня). У четвер може також здійснюватись видача готівки, якщо термін виплати заробітної плати приходиться на п’ятницю. Для того щоб одержати в банку кошти, необхідно попередньо подати заяву про бронювання коштів. Одержання готівкових коштів у банку здійснюється по чеку (додаток В 5). Чекові книжки здобуваються підприємством за плату в установі банку. Отримані в банку наявні підприємства можуть витрачати тільки на визначені в чеку мети. При одержанні готівки у банку клієнт представляє установі банку лист про організацію охорони коштів і забезпеченні їхнього транспортування. Якщо гроші в банку одержує не касир, а особа, що його заміняє, то вони видаються тільки при наявності в особи, що одержує, крім документа, що посвідчує особу, доручення. Кошти понад установлений ліміт залишку готівки у касі підприємство зобов’язано здавати в банк у порядку і терміни, установлені установою банку, для зарахування на рахунки підприємства. Здача готівкових коштів у банк супроводжується заповненням об’яви на внесення готівки, у якому вказується найменування підприємства, за що здаються гроші і номер банківського рахунку. Видача готівки з каси ТзОВ”Продукти” для здачі їх в установу банку оформляється видатковим касовим ордером із відображенням цієї операції в касовій книзі. Документом, що свідчить про здачу виторгу в установу банку, є квитанція до об'яви на внесення готівки за підписами бухгалтера і касира установи банку, засвідчена печаткою (штампом) установи банку. Документом, що свідчить про здачу виторгу інкасаторам банку, є копія супровідної відомості за підписом інкасатора, засвідчена печаткою (штампом) установи банку. На прийняту від підприємства суму банк видає квитанцію, у якій вказується, від кого прийняті гроші, номер рахунку, на який зараховані гроші, сума. Квитанція служить підставою для списання коштів по касі. Облік інших коштів ведеться на рахунку 33 "Інші кошти" (на ТзОВ “Продукти”, яке використовує спрощений План рахунків облік інших коштів відбувається на рахунках 30 “Каса” та 31 “Рахунки в банках”). На цьому рахунку обліковуються кошти в дорозі і грошові документи (розрахункові чеки, платіжні доручення (додаток В.6), перекази), що наприкінці місяця не зараховані на р/р. Грошові документи поділяються на два види: цінні папери; інші грошові документи (путівки у будинки і табори відпочинку, чеки, поштові марки, лотереї, проїзні квитки і т. ін.). На ТзОВ "Продукти" цінних паперів, як елементу інших коштів, немає. Отже, в даному підрозділі було проаналізовано схему первинного документообігу на підприємстві, яка використовується при документальному оформлені грошових коштів а також перелічено документи, які ведуться на ТзОВ "Продукти" по касі підприємства, які документи необхідні для відкриття розрахункового рахунку в банківських установах. Грошові документи поділяються на два види: цінні папери, яких немає на досліджуваному підприємстві; інші грошові документи (путівки у будинки і табори відпочинку, чеки, поштові марки, лотереї, та ін.). 3.3. Особливості організації ведення синтетичного та аналітичного обліку грошових коштів на ТзОВ “Продукти” Усі рахунки коштів – суто активні, і, відповідно, на них не можуть утворюватися кредитові сальдо. З акцентуємо нашу увагу на здійсненні облікових операцій по касі. Касові операції - це операції, які пов'язані з отриманням готівки в касу та видачею готівки з каси. Для узагальнення інформації про наявність та руху грошових коштів у кас, підприємствами, як уже зазначалося, використовується рахунок 30 "Каса". Нижче наведені приклади типових господарських операцій по рахунку 30 "Каса" на ТзОВ "Продукти ": Надходження грошових коштів у касу відображається наступними записами: 1) отримання готівки в касу з банку на заробітну плату, відрядження або інші потреби у гривнях: Дебет 301 "Каса в національній валюті" Кредит 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті"; 2) отримання готівки в касу в іноземній валюті з валютного рахунка на відрядження або інші потреби: Дебет 301 "Каса в національній валюті" Кредит 312 "Поточні рахунки в іноземній валют", 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті"; 3) отримання грошових коштів у касу від реалізації продукції, робіт, послуг: Дебет 301 "Каса в національній валюті" Кредит 70 "Доходи від реалізації"; 4) отримання грошових коштів у касу як доходів від реалізації оборотних і І необоротних активів, відшкодування раніше списаних активів, одержання дивідендів, тощо: Дебет 301 "Каса в національній валюті" Кредит 71 "Інший операційний дохід", 73 "Інші фінансові доходи", 74 "Інші доходи"; 5) отримання грошових коштів у касу як погашення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги: Дебет 301 "Каса в національній валюті" Кредит 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"; 6) отримання грошових коштів у касу як погашення іншої дебіторської заборгованості: повернення виданих авансів: Дебет 301 "Каса в національній валюті" Кредит 371 "Розрахунки за виданими авансами"; повернення невикористаних підзвітних сум: Дебет 301 "Каса в національній валюті" Кредит 302 "Каса в іноземній валюті", 372 "Розрахунки з підзвітними особами"; погашення векселів: Дебет 301 "Каса в національній валюті" Кредит 34 "Короткострокові векселі одержані"; погашення заборгованості учасників по внесках до капіталу: Дебет 301 "Каса в національній валюті" Кредит 46 "Неоплачений капітал"; погашення іншої дебіторської заборгованості: Дебет 301 "Каса в національній валюті" Кредит 377 "Розрахунки з іншими дебіторами". Вибуття грошових коштів з каси на ТзОВ “Продукти” відображається такими записами: 1) внесена з каси на розрахунковий або валютний рахунки готівка (виручка від реалізації, повернення невикористаних сум тощо): у національній валюті: Дебет 311 "Поточні рахунки в національній валюті" Кредит 301 "Каса в національній валюті”; в іноземній валюті: Дебет 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" Кредит 302 "Каса в іноземній валюті"; 2) сплачена з каси робітникам заробітна плата: Дебет 661 "Розрахунки за заробітною платою" Кредит 301 "Каса в національній валюті"; 3) видані з каси грошові кошти підзвітним особам на відрядження, придбання необхідних запасів, інше: Дебет 372 "Розрахунки з підзвітними особами" Кредит 301 "Каса в національній валюті"; 4) сплачена готівка з каси як погашення заборгованості постачальникам: Дебет 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" Кредит 301 "Каса в національній валюті; 5) погашення грошовими коштами з каси іншої кредиторської заборгованості: Дебет 68 "Розрахунки з іншими операціями" Кредит 301 "Каса в національній валюті"; 6) сплачені з каси нараховані дивіденди: Дебет 67 "Розрахунки з учасниками" Кредит 301 "Каса в національній валюті"; 7) сплачені готівкою загальновиробничі адміністративні та інші виграти за елементами: Дебет 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут”, 94 "Інші витрати операційної діяльності", 95 "Фінансові витрати" Кредит 301 'Каса в національній валюті" тощо. Не менше одного разу на квартал здійснюється інвентаризація грошових коштів та грошових документів, які знаходяться в касі з метою забезпечення збереження грошових коштів на ТзОВ “Продукти”. Матеріальну відповідальність за збереження коштів і ведення касових операцій покладена на касира, з яким укладають договір про матеріальну відповідальність. Виявлені надлишки грошових коштів оприбутковуються до каси, що відображається записом: Дебет 30 "Каса" Кредит 703 "Інші доходи від операційної діяльності" Якщо в результаті інвентаризації на ТзОВ “Продукти” грошових коштів виявлено нестачу, то в бухгалтерському обліку робляться наступні записи: 1) відображена сума нестачі: Дебет 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" Кредит 30 "Каса"; 2) погашення нестачі грошовими коштами: Дебет 30 "Каса" Кредит 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"; 3) утримання суми нестачі із заробітної плати: Дебет 66 "Розрахунки з оплати праці" Кредит 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків". Підставою для складання журналу № 1 і відомості №1.1 на ТзОВ “Продукти” є звіт касира з доданими до нього документами. Записи у відповідній графі журналу і відомості робляться підсумком за день після перевірки обгрунтованості всіх даних, відображених у звіті касира, і зазначення шифрів кореспондуючих рахунків на кожному касовому документі. В облікових реєстрах за рахунком 30 "Каса" не роблять бухгалтерських записів, що не відповідають здійсненим касовим операціям (видачі грошових коштів за повернений товар). Облік коштів на рахунках у банках. Будь-яка форма підприємницької діяльності передбачає активний обмін коштами. Посередниками в цих розрахунках є спеціальні державні та комерційні господарські одиниці -банки. У процесі господарської діяльності постійно здійснюються допоміжні грошові розрахунки між підприємствами, між підприємством і бюджетом, органами страхування і громадськими організаціями, фізичними особами, завдяки чому завершується перетворення грошової форми виділених коштів на виробничі запаси, одержання грошової виручки та прибутку, що міститься в ній. Отже грошові розрахунки - найважливіший фактор обороту коштів, а їхнє своєчасне завершення - необхідна умова безперервного процесу виробництва. Для зберігання коштів і здійснення всіх видів розрахункових, кредитних і касових операцій юридичним особам підприємницької діяльності, незалежно від форм власності; фізичним особам банки відкривають рахунки. Виписки банку є реєстрами аналітичного обліку і підставою для бухгалтерських записів На досліджуваному підприємстві ТзОВ “Продукти” одержану виписку з банку у бухгалтерії перевіряють і обробляють: додають первинні документи, вказують коди рахунків, що кореспондують з синтетичним рахунком первинного порядку 31 “Рахунки в банках” (субрахунки 311,314). На дебеті рахунка 31 "Рахунки в банках" відображають надходженії коштів, на кредиті - їх використання. У виписці з кредиту банк відображає збільшення заборгованості перед своїм клієнтом, у відомості № 1.2 за рахунком 31 "Рахунки в банках" бухгалтер проводить ці операції на дебеті рахунка 31 як надходження коштів на поточний рахунок. Синтетичний облік операцій за поточним рахунком на ТзОВ “Продукти” здійснюють по грошовому рахунку 31 "Рахунки в банках". На дебеті рахунка відображають надходження (збільшення) грошей, на кредиті – їх списання. Сальдо рахунка може бути тільки дебетовим показує залишок грошей на певну дату. Оборот по дебету цього рахунка показує надходження готівки з каси, одержання коштів від реалізації, повернення банківських кредитів, надходження заборгованостей від покупців і змовників та інше. На кредиті рахунка 31 "Рахунки в банках" відображають зменшення коштів у зв'язку з видачею готівки в касу, погашенням заборгованостей постачальникам, підрядникам, до бюджету, банку за одержані кредити, тобто списання коштів. На ТзОВ “Продукти” аналітичний облік за рахунком 31 у розрізі кореспондуючих рахунків відображають у листках-розшифровках на основі доданих до виписки банку розрахункових документів, у яких зазначено номер документа, дату, коротке найменування та суму операцій. По закінченні місяця в журналі № 1 і відомості № 1.2 підводять підсумки за кореспондуючими рахунками і звіряють з оборотами за цими рахунками, що відображені в інших облікових реєстрах у кореспонденції з рахунком 31. Обороти за місяць із журналу № 1 переносять у Головну книгу. Залишок грошових коштів на рахунках в банку і у відомості №1.2 відображають тільки на початок і кінець місяця. Залишок грошових коштів, указаний на кінець місяця у відомості №1.2, має відповідати залишку грошових коштів на поточному рахунку, який (залишок) відображено в останній у цьому місяці виписці банку, і даним Головної книги. Отже в третьому розділі бакалаврської кваліфікаційної роботи проаналізовано питання ведення синтетичного та аналітичного обліку грошових коштів на ТзОВ”Продукти”, приділено особливу увагу веденню обліку касових операцій та коштів на рахунках в банку , документальному оформленню касових операцій та безготівкових розрахунків на ТзОВ”Продукти”. ВИСНОВКИ В результаті написання бакалаврської кваліфікаційної роботи на тему: “Бухгалтерський облік грошових коштів та їх еквівалентів на ТзОВ “Продукти” нами було закріплено теоретичні знання та набуто практичних навиків з організації ведення обліку предмету дослідження (грошові кошти). В процесі написання роботи детально опрацьовано діючі законодавчі та нормативно-довідкові акти, що регулюють питання обліку грошових коштів та їх еквівалентів, а також розглянуті інші матеріали (посібники, підручники, монографії і статті в спеціалізованих економічних журналах). Особливу увагу приділено специфіці цього питання на підприємствах торгівлі. У бакалаврській кваліфікаційній роботі детально досліджено практику, методику та порядок ведення бухгалтерського обліку грошових коштів у ТзОВ “Продукти” . Під час виконання роботи розглянуто особливості господарсько-фінансової діяльності ТзОВ “Продукти”, їх вплив на організацію та ведення бухгалтерського обліку грошових коштів. ТзОВ “Продукти” на основі повного господарського розрахунку забезпечує cамоокупність, фінансування витрат на вдосконалення основної діяльності, соціальний розвиток і матеріальне стимулювання працівників за рахунок власних коштів, цілком відповідає за результати своєї виробничо-господарської діяльності та виконання зобов’язань перед постачальниками та споживачами, бюджетом та засновником. ТзОВ “Продукти” здійснює на власний ризик діяльність по виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку. Також було проаналізовано схему первинного документообігу на підприємстві, яка використовується при документальному оформленні грошових коштів у касі даного підприємства. Перелічено і охарактеризовано документи, які ведуться у ТзОВ “Продукти” по касі підприємства, документи, які необхідні для відкриття розрахункового рахунку в банківських установах та документообіг інших коштів. В бакалаврській роботі було розглянуто синтетичний та аналітичний облік грошових коштів та їх еквівалентів згідно з вимогами діючого законодавства на прикладі досліджуваного підприємства. В подальшому можна окреслити два напрямки вдосконалення організації ведення бухгалтерського обліку грошових коштів та їх еквівалентів на ТзОВ „Продуки”: 1.впровадження системи „Клієнт-Банк”, що є програмно-технічним комплексом, який дозволяє підприємству керувати своїм рахунком з комп'ютера, встановленого в офісі підприємства. При цьому "Клієнт-Банк" дає можливість не лише вчасно проводити платежі, а й подеколи заощаджувати; 2.графік роботи касира на ТзОВ „Продукти”, який повинен слугувати для полегшення роботи касира і забезпечення своєчасності виконання ним своїх обов’язків. Графік затверджується керівником. Обидві пропозиції можуть виявитися достатньо актуальними для об’єкта дослідження і знайти активну підтримку у його керівництва. У результаті виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи на тему “Бухгалтерський облік грошових коштів та їх еквівалентів на ТзОВ “Продукти” було поєднано теоретичні знання з практичними вміннями та навичками роботи на ділянці бухгалтерського обліку грошових коштів. На нашу думку, доцільно було б розглянути тему бакалаврської кваліфікаційної роботи: “Бухгалтерський облік грошових коштів та їх еквівалентів на ТзОВ “Продукти” в подальшому для ще більшого поглиблення знань та розвитку тематики грошових коштів у наукових статтях, брак яких спостерігається на даний час у періодичних виданнях спеціалізованого бухгалтерського спрямування. Оскільки кожне підприємство у своїй діяльності використовує грошові кошти з метою отримання в подальшому прибутку та здійснення господарської діяльності можна говорити про грошові кошти як важливий елемент функціонування і діяльності суспільства в цілому. Отже, важливою та невід’ємною складовою діяльності підприємства є грошові кошти як у готівковій, так і безготівковій формах. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Господарський Кодекс від 16.01.2003, № 436-IV. Цивільний кодекс України від 16.01.2003, № 435- ІV. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991, № 1576-ХІІ. Про власність: Закон України від 23.07.1991, №1274-VII. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999, №996-XII (із змінами та доповненнями). Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000, №2121-IIІ (із змінами та доповненнями). Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001, №2346-ІІІ. Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки: Указ Президента України від 12.06.1995, № 436/95. П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”: Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999, № 87. П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”: Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999 , № 87. П(С)БО 2 “Баланс”: Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999, № 87. П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”: Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.1999, № 318. Порядок подання фінансової звітності: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2000, №49. Положення “Про ведення касових операцій у національній валюті України”: Постанова НБУ від 19.02.2001, № 72. Положення “Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку”: Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995, №88. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України від 25.02.2000, № 39. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Постанова Правління Національного банку України від 15.12.2004, № 637. Інструкція Національного банку України “Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України” від 19.02.2001, №69. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова Правління НБУ від 21.01.2004, № 22. Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті: Постанова Правління НБУ від 12.11.2003, №492. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосування: Постанова Правління Національного банку України від 27.08.2001, №367. Правила визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України: Постанова Правління Національного банку України від 17.11.2004, №547. Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій: Наказ Міністерства статистики України від 15.02.96, №51 ; Бухгалтерський облік в Україні: навчальний посібник/За ред. Р.Л. Хом’яка.- Львів: Інтелект-Захід, 2001. - 545с. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник для студентів ВНЗ / Т.А. Бутинець, Л.В. Чижевська, С.Л. Береза / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця.- Житомир: ЖІТІ, 2000.-672 с. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік.- К., Альма-матер,2002. - 420с. Організація бухгалтерського обліку/ Бутинець Ф.Ф., Олійник О.В., Шигун М.М., Шулепова С.М. - Житомир: ПП “Рута” , 2001.- 316с. Облік у банках. Підручник/ Табачук Г.П. та інші – Національний банк України, 1998. – 162 с. Пушкар М.С. Фінансовий облік.- Тернопіль, 2002. - 389с. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник.-3-тє вид., перероб. і доп.- К.:КНЕУ, 2000. - 578с. Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбатюк М.І. Економічний аналіз.-К.: КНЕУ, 2001. - 540с. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств.- Львів: В-во «Сполом», 1998.- 212 с. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. 2-ге вид., перероб. і доп.- Київ: Вид-во „Центр навчальної літератури”,2003.-628 с. Додатки
Додаток А Фінансова звітність ТзОВ „Продукти” за 2004-2005рр Додаток В Первинні документи щодо обліку грошових коштів та їх еквівалентів на ТзОВ”Продукти”
