проект 
    Закон України
    Про акціонерні товариства
    _________________________
    Розділ I
    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
    Стаття 1. Сфера застосування Закону
    1. Цей Закон визначає порядок утворення, діяльності, припинення акціонерних товариств (далі - товариства), їх правий статус, права та обов’язки акціонерів.
    2. Особливості правового статусу, утворення, діяльності, припинення товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, а також  державних акціонерних товариств, визначаються відповідними законами.
    3. Особливості утворення товариств у процесі приватизації та корпоратизації, їх правового статусу та діяльності у період до виконання плану приватизації (розміщення акцій) або до розміщення 50 відсотків акцій визначаються законодавством про приватизацію та корпоратизацію.
    4. Утворення, припинення товариства, набуття у власність, одержання в управління (користування) акцій та набуття іншим чином права контролю над товариством проводиться з дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.
    Стаття 2. Визначення термінів
    1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
    1) афілійованими особами одна щодо іншої визнаються:
    юридичні особи, якщо одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи;
    члени сім’ї: чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їх чоловіки (дружини), які здійснюють спільну господарську діяльність;
    фізична особа, члени її сім’ї, які здійснюють спільну господарську діяльність,  та юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім’ї здійснює контроль над юридичною особою.
    2) викуп акцій - придбання товариством за плату розміщених ним акцій;
    3) голосуюча акція - акція, власнику якої надається право голосу на загальних зборах акціонерів (далі - загальні збори) для вирішення питань, передбачених законодавством або статутом;
    4) значний правочин - правочин або кілька взаємопов’язаних правочинів (крім правочинів з розміщення товариством власних акцій), учинених товариством, якщо ринкова вартість майна (послуг,  робіт), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства;
    5) значний пакет акцій - пакет із 50 і більше відсотків простих акцій товариства;
    6) контроль - вирішальний вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання, який здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною частиною, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування та прийняття рішення органами управління суб'єкта господарювання, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання;
    7) корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають в себе право на участь в управлінні товариством, отримання дивідендів, а також інші права, передбачені законом або статутом;
    8) кумулятивне голосування - голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера множиться на кількість членів органу товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами;
    9) ліквідаційна вартість привілейованої акції певного класу - сума коштів, яку отримує власник такої акції під час ліквідації товариства;
    10) обов’язковий викуп акцій - обов’язкове придбання товариством за плату та на вимогу акціонера розміщених ним акцій;
    11) особи, що діють спільно - фізичні та/або юридичні особи, які діють на підставі правочину між ними і погоджують свої дії для досягнення спільної мети;
    12) офіційний друкований орган - одне з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
    13) посадові особи органів товариства – голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії (ревізора) товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства;
    14) пропорційний викуп акцій - придбання товариством розміщених ним акцій пропорційно кількості акцій певного типу та/або класу, запропонованих кожним акціонером до продажу;
    15) проста більшість голосів - понад 50 відсотків голосів акціонерів, що приймали участь у загальних зборах;
    16) розміщені цінні папери - цінні папери товариства, які відчужено ним на користь інших осіб;
    17) статутний капітал  - капітал товариства, який утворюється з суми вартості внесків акціонерів, внесених у результаті придбання ними акцій;
    18) члени виконавчого органу - члени колегіального виконавчого органу або особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства. 
    Стаття 3. Поняття та правий статус акціонерного товариства
    1. Акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.
    2. Акціонерне товариство не відповідає за зобов’язаннями акціонерів. До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій. 
    Акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами.
    Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, встановлених статутом товариства, відповідають за зобов’язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.
    Афілійовані особи товариства несуть відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у випадках і порядку, встановлених законом.
    3. Товариство може бути утворене шляхом заснування або злиття, поділу, виділення чи перетворення існуючої юридичної особи у товариство.
    Товариство утворюється без обмеження строку, якщо інше не встановлено його статутом.
    Товариство вважається утвореним і набуває прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.
    4. Повне найменування товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).
    Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, а також повне та скорочене найменування іноземною мовою. 
    Стаття 4. Акціонери товариства
    1. Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, які є власниками акцій товариства.
    Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа.
    2. Будь-які обов’язки акціонерів, крім передбачених законом, не можуть визначатися статутом або іншими документами товариства. 
    Стаття 5. Визначення ринкової вартості майна
    1. Визначення ринкової вартості майна здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
    У разі коли відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту товариства здійснюється незалежна оцінка ринкової вартості майна, рішення про обрання суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства.
    2. Ринкова вартість цінних паперів товариства  визначається:
    для цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах як вартість цінних паперів визначена відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;
    для цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах як середня ціна, за якою укладались договори купівлі-продажу цінних паперів на фондових біржах за останні шість місяців за умови, що:
кількість договорів з цінними паперами товариства на фондовій біржі становить не менше 100 договорів;
загальний обсяг виконаних договорів з цінними паперами товариства на фондовій біржі становить не менше 10 мільйонів гривень;
кількість учасників виконаних договорів з цінними паперами акціями товариства на фондовій біржі становить не менше 10 осіб;
кількість днів, в які укладалися договори з цінними паперами товариства на фондовій біржі, становить не менше 30 днів.
    3. Наглядова рада (у процесі створення товариства – установчі збори) товариства затверджує ринкову вартість майна (цінних паперів). 
    Стаття 6. Типи акціонерних товариств
    1. Акціонерні товариства за типом поділяються на товариства, що здійснюють публічне розміщення акцій (публічні товариства) та товариства, що здійснюють приватне розміщення акцій (приватні товариства).
    2. Публічне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.
    Приватне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. В разі прийняття загальними зборами приватного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій, товариство має внести зміни до статуту та змінити тип товариства з приватного на публічне.
    Зміна типу товариства із приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. 
    Стаття 7. Порядок відчуження акцій товариства
    1. Акціонери публічного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.
    2. Статутом приватного товариства може бути передбачено переважне право акціонерів цього товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі. Порядок реалізації такого переважного права встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
    Таке переважне право акціонерів приватного товариства не розповсюджується на випадки переходу права власності на цінні папери цього товариства в результаті їх спадкування (переходу в результаті правонаступництва). 
    Розділ ІІ
     ЗАСНУВАННЯ ТОВАРИСТВА 
    Стаття 8. Заснування товариства
    1. Засновниками товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.
    2. Засновниками товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб. Засновниками укладається договір про утворення товариства, в якому визначається порядок провадження спільної діяльності щодо утворення товариства, кількість і тип та клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору.
    Договір про утворення товариства не є установчим документом товариства і діє до моменту повної оплати засновниками вартості акцій. Якщо товариство створюється фізичними особами, договір підлягає нотаріальному посвідченню.
    У разі заснування товариства однією особою установчий договір не укладається.
    3. При заснуванні товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Відкрите розміщення акцій товариства може здійснюватись після отримання свідоцтва про реєстрації першого випуску акцій 
    Стаття 9. Установчі збори товариства
    1. Кількість голосів засновника на установчих зборах визначається кількістю акцій товариства, які підлягають придбанню цим засновником згідно з договором про утворення товариства.
    2. На установчих зборах товариства вирішуються питання про:
    1) заснування товариства;
    2) затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати за акції товариства;
    3) затвердження статуту товариства;
    4) обрання органів товариства;
    5) уповноваження представника (представників) на провадження діяльності щодо утворення товариства.
    3. Рішення з питань, зазначених у пунктах 1 - 3 частини другої цієї статті, є правочинними, якщо вони приймаються засновниками одноголосно. Рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів засновників, якщо інше не передбачено договором про утворення товариства.
    4. У разі заснування товариства однією особою рішення, зазначені у частині другій цієї статті, приймаються цією особою одноосібно. 
    Стаття 10. Оплата вартості акцій засновниками
    1. Оплата вартості акцій, які розміщуються під час заснування товариства, може здійснюватися грошовими коштами або майном, майновими і немайновими правами, що мають оцінку, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів).
    2. Ціна майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати за акції товариства, повинна відповідати ринковій вартості цього майна, яка визначена відповідно до цього Закону.
    3. Кожний засновник повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій.
    До повної оплати вартості акцій засновник має всі права, що засвідчуються акціями, крім права їх відчужувати та обтяжувати зобов’язаннями.
    4. Документ, що засвідчує право власності засновника на акції, видається йому після повної оплати вартості цих акцій. 
    Стаття 11. Відповідальність засновників товариства
    1. Засновники товариства несуть солідарну відповідальність за пов’язаними із заснуванням товариства зобов’язаннями, які виникли до його державної реєстрації.
    2. Товариство відповідає за пов’язаними з його заснуванням зобов’язаннями засновників тільки у разі схвалення їх дій загальними зборами акціонерів. Загальні збори акціонерів, які схвалюють такі зобов’язання засновників товариства, повинні бути проведені протягом шести місяців після державної реєстрації товариства.
    Інформація про такі зобов’язання товариства повинна бути відображена в статуті товариства. 
    Стаття 12. Статут товариства
    1. Установчим документом товариства є його статут.
    2. Статут товариства повинен містити відомості про:
    1) повне та скорочене найменування товариства;
    2) місцезнаходження товариства;
    3) тип товариства;
    4) розмір статутного капіталу;
    5) розмір резервного капіталу;
    6) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість  кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій;
    7) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу;
    8) права та обов’язки акціонерів, в тому числі акціонерів – власників привілейованих акцій кожного  класу;
    9) наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі (в разі наявності такого права) та порядок його реалізації;
    10) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;
    11) порядок скликання та проведення загальних зборів;
    12) компетенцію загальних зборів;
    13) спосіб повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному загальних зборів;
    14) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення цих органів та  прийняття ними рішень.
    Статут товариства може містити інші положення, що не суперечать законодавству. 
    Розділ ІІІ
    СТАТУТНИЙ, ВЛАСНИЙ І РЕЗЕРВНИЙ КАПІТАЛ ТОВАРИСТВА  
    Стаття 13. Статутний і власний капітал товариства
    1. Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1 млн.  гривень.  Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.
    2. Розмір власного капіталу (вартість чистих активів) товариства – різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю її зобов'язань перед третіми особами.
    3.  Якщо   після  закінчення  другого  та  кожного  наступного фінансового року вартість чистих активів  акціонерного  товариства виявиться  меншою від розміру статутного капіталу,  товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає  меншою  від  мінімального  розміру статутного  капіталу,  встановленого законом,  товариство зобов’язане у термін та порядку встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку усунути таку невідповідність або прийняти рішення про ліквідацію.
    4. Порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
    5. Статутом товариства має бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого фонду встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. 
    Стаття 14. Збільшення статутного капіталу
    1. Статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
    2. Товариство має право збільшувати статутний капітал після повної оплати вартості всіх раніше розміщених акцій.
    3. Збільшення статутного капіталу товариства із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково випускаються товариством встановлюється законом.
    4. Збільшення статутного капіталу товариства без залучення додаткових внесків здійснюється шляхом підвищення номінальної вартості акцій або шляхом розміщення серед акціонерів додаткових акцій пропорційно частці належних кожному з них акцій у загальній кількості акцій такого ж типу та/або класу. При цьому на розмір збільшення статутного капіталу товариства зменшується додатково вкладений капітал, нерозподілений прибуток або інший додатковий капітал у межах суми дооцінки необоротних активів. Розмір збільшеного статутного капіталу товариства не може перевищувати загальний обсяг його власного капіталу за даними останньої річної фінансової звітності, зменшений на розмір резервного капіталу.
    5. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства для покриття збитків не допускається. Акціонерним товариствам, дозволяється випуск акцій та облігацій для переведення зобов’язань товариств в цінні папери, в порядку встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. 
    Стаття 15. Зменшення статутного капіталу
    1. Статутний капітал товариства зменшується, в порядку встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом купівлі товариством частини розміщених акцій для їх анулювання з метою зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства.
    2. У разі зменшення статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій на розмір зменшення статутного капіталу збільшується додатково вкладений капітал.
    3. Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства виконавчий орган протягом 30 днів повинен письмово повідомити кожного кредитора про таке рішення.
    4. Кредитор, вимоги якого до товариства не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 30 днів після надання йому зазначеного у частині третій цієї статті повідомлення може звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 45 днів на вибір товариства одного з таких заходів: забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договору застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов’язань перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не передбачено договором між товариством та кредитором. 
    Стаття 16. Анулювання акцій
    1. Товариство, в порядку встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, має право анулювати викуплені ним акції та зменшити статутний капітал або підвищити номінальну вартість решти акцій, залишивши без зміни статутний капітал. 
    Стаття 17. Консолідація та дроблення акцій
    1. Товариство має право здійснити консолідацію всіх розміщених ним акцій, унаслідок чого дві або більше акції конвертуються в одну нову акцію того ж типу та класу.
    Обов’язковою умовою консолідації є обмін акцій старої номінальної вартості на цілу кількість акцій нової номінальної вартості для кожного з акціонерів.
    2. Товариство має право здійснити дроблення всіх розміщених ним акцій, внаслідок чого одна акція конвертується у дві або більше акції того ж типу та класу.
    3. Консолідація та дроблення акцій не повинні призводити до зміни розміру статутного капіталу товариства.
    4. У разі консолідації та дроблення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни в частині номінальної вартості і кількості розміщених акцій.
    5. Порядок проведення консолідації та дроблення акцій товариства встановлюється нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. 
    Стаття 18. Резервний капітал
    1. Товариство повинне створити резервний капітал у розмірі не менше ніж 15 відсотків статутного капіталу. Резервний капітал формується за рахунок щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства. До досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань повинен бути не меншим ніж 5 відсотків суми чистого прибутку товариства за рік.
    2. Резервний капітал є джерелом коштів для покриття збитків товариства, а також для збільшення статутного капіталу, виплати дивідендів за привілейованими акціями; погашення заборгованості при ліквідації товариства.
    Порядок використання резервного капіталу встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. 
    Розділ ІV
    ЦІННІ ПАПЕРИ ТОВАРИСТВА 
    Стаття 19. Акції товариства
    1. Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього товариства.
    2. Усі акції товариства є іменними.
    3. Товариство може здійснювати розміщення акцій двох типів - простих та привілейованих. Статутом товариства може передбачатися розміщення одного чи кількох класів привілейованих акцій, що надають їх власникам різні права.
    Товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному акціонеру.
    4. Прості акції товариства не підлягають конвертації в привілейовані акції або інші цінні папери товариства.
    5. Частина привілейованих акцій у загальному обсязі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків. 
    Стаття 20. Розміщення цінних паперів
    1. Товариство може здійснювати розміщення акцій за рішенням загальних зборів.
    Товариство може здійснювати розміщення інших цінних паперів, крім акцій, за рішенням наглядової ради, якщо це передбачено його статутом. 
    Стаття 21. Ціна акцій
    1. Товариство здійснює розміщення або продаж кожної акції, яку воно викупило, за ціною не нижче її ринкової вартості, що затверджується наглядовою радою, крім випадків:
    розміщення акцій під час заснування товариства за ціною, встановленою договором про утворення;
    розміщення акцій під час злиття, приєднання, поділу, виділення товариства;
    розміщення акцій за участю торговця цінними паперами, з яким укладено договір про андеррайтинг. У такому разі ціна розміщення акцій може бути нижчою їх ринкової вартості не більше ніж на розмір винагороди торговця, встановлений у відсотковому відношенні до ціни розміщення зазначених акцій, який не може перевищувати 10 відсотків їх ринкової вартості;
    інших випадків, передбачених статутом товариства.
    2. Товариство не має права розміщувати кожну акцію за ціною нижче її номінальної вартості.  
    Стаття 22. Оплата цінних паперів
    1. У разі розміщення товариством цінних паперів їх оплата здійснюється грошовими коштами або за згодою між товариством та набувачем - майновими правами, немайновими правами, що мають грошову вартість, цінними паперами (крім облігацій боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є набувач, та векселів), іншим майном або шляхом зарахування вимог до товариства, які виникли до їх розміщення.
    Не може здійснюватися оплата цінних паперів шляхом взяття на себе зобов’язань щодо виконання  для товариства робіт або надання послуг.
    Статутом товариства можуть встановлюватися інші обмеження щодо форм оплати цінних паперів. Товариство не може встановлювати обмеження або заборону на оплату цінних паперів грошовими коштами.
    2. У разі розміщення цінних паперів публічного товариства чи у разі, коли майно, що вноситься як оплата за акції цінні папери, належить державі, грошова оцінка майна, що вноситься як плата за цінні папери, повинна дорівнювати ринковій вартості цього майна. Ринкова вартість майна визначається оцінювачем і підлягає затвердженню наглядовою радою. Затверджена ринкова вартість майна не може перевищувати вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна менша, ніж визначена оцінювачем, рішення наглядової ради обов’язково відповідним чином мотивується.
    Грошова оцінка вимог до товариства, які виникли до розміщення акцій і якими оплачуються акції товариства, здійснюється у порядку, встановленому абзацом першим цієї статті для оцінки майна.
    3. Під час розміщення акцій право власності на них виникає у набувача в порядку та строки, встановлені законодавством про депозитарну систему України.
    4. Товариство не може надавати позики для придбання його акцій або надавати поруку за позиками, наданими третьою особою для придбання його акцій. 
    Стаття 23. Особливості обігу цінних паперів акціонерних товариств
Публічне товариство зобов’язане пройти процедуру лістингу принаймні на одній фондовій біржі.
    2. Акції приватного товариства не можуть купуватись та/або продаватись на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону.  
    Розділ V
    ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ АКЦІОНЕРІВ  
    Стаття 24. Права акціонерів - власників простих акцій
    1. Кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:
    1) участь в управлінні справами товариства;
    2) отримання дивідендів;
    3) отримання у разі ліквідації товариства частини майна товариства або його вартості;
    4) отримання інформації.
    Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.
    Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати інші права, передбачені актами законодавства та статутом товариства. 
    Стаття 25. Права акціонерів - власників привілейованих акцій
    1. Кожною привілейованою акцією одного класу її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав.
    2. У статуті товариства визначається обсяг прав, які надаються акціонеру - власнику кожного класу привілейованих акцій, включаючи:
    1) розмір і черговість виплати дивідендів;
    2) ліквідаційну вартість і черговість виплат у разі ліквідації товариства;
    3) випадки та умови конвертації привілейованих акцій цього класу в привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери.
    3. Товариство виплачує дивіденди за привілейованими акціями, крім випадків, передбачених частиною другою статті 30 цього Закону, в установленому статутом розмірі.
    4. Акціонери - власники привілейованих акцій товариства мають право голосу тільки у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті та статутом товариства.
    Одна привілейована акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Статутом товариства може передбачатися порядок підрахунку голосів - разом чи окремо - від голосів за простими та/або іншими класами привілейованих акцій.
    5. Акціонери - власники привілейованих акцій певного класу мають право голосу під час вирішення загальними зборами таких питань:
    1) припинення товариства, що передбачає конвертацію привілейованих акцій цього класу в привілейовані акції іншого  класу, прості акції або інші цінні папери;
    2) внесення змін до статуту товариства, що передбачають обмеження прав акціонерів - власників цього класу привілейованих акцій;
    3) внесення змін до статуту товариства, що передбачають розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації, або збільшення обсягу прав акціонерів - власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації.
    6. Рішення загальних зборів, що приймається за участю акціонерів - власників привілейованих акцій, які відповідно до частини п’ятої цієї статті мають право голосу, вважається прийнятим у разі, коли за нього віддано три чверті голосів акціонерів - власників привілейованих акцій, що брали участь у голосуванні з цього питання, якщо статутом приватного товариства з кількістю акціонерів 25 і менше не встановлюється вимога стосовно більшої кількості голосів власників привілейованих акцій, необхідної для прийняття рішення.
    Під час голосування акціонерів - власників кількох класів привілейованих акцій відповідно до частини п’ятої цієї статті голоси за такими акціями підраховуються разом, якщо інше не передбачено статутом товариства.
    7. У разі зміни типу товариства із приватного на публічне надання прав, не передбачених цим Законом для власників привілейованих акцій публічного товариства, припиняється. 
    Стаття 26. Переважне право акціонерів
    1. Переважним правом акціонерів визнається:
    право акціонера - власника простих акцій придбавати розміщувані товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій;
    право акціонера - власника привілейованих акцій придбавати розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого  класу, якщо акції такого класу надають їх власникам  перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього  класу.
    2. Переважне право надається акціонеру - власнику простих акцій обов’язково, крім випадків прямо передбачених законом.
    Переважне право надається акціонеру - власнику привілейованих акцій, якщо це передбачено статутом товариства.
    3. Не пізніше ніж за 30 днів до початку розміщення акцій з наданням акціонерам переважного права товариство письмово повідомляє кожного акціонера, який має таке право, про можливість його реалізації.
    Повідомлення повинне містити дані про загальну кількість розміщуваних товариством акцій, ціну розміщення, правила визначення кількості цінних паперів, на придбання яких акціонер має переважне право, строк і порядок реалізації зазначеного права. У разі розміщення привілейованих акцій, повідомлення повинне містити інформацію про права, які надаються власникам зазначених цінних паперів.
    4. Акціонер, який має намір реалізувати своє переважне право, подає товариству в установлений строк письмову заяву про придбання акцій та перераховує на відповідний рахунок  кошти в сумі, яка дорівнює вартості цінних паперів, що ним придбаваються. У заяві акціонера повинно бути зазначено його ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість цінних паперів, що ним придбаваються. Заява та перераховані кошти приймаються товариством не пізніше дня, що передує дню початку розміщення цінних паперів. Товариство надає акціонеру письмове зобов’язання про продаж відповідної кількості цінних паперів.
    5. Загальні збори можуть прийняти рішення про незастосування переважного права більшістю у три чверті голосів акціонерів, які є власниками акцій, що надають таке право. Акціонер, який зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття рішення про незастосування переважного права, має право вимагати обов’язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій відповідно до статей 66, 67 цього Закону.
    6. В разі порушення акціонерним товариством порядку реалізації акціонерами переважного права, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може прийняти рішення про зупинення розміщення акцій цього випуску. 
    Стаття 27. Захист прав акціонерів - працівників товариства
    1. Посадові особи товариства не мають права вимагати від акціонера - працівника товариства надання відомостей про те, як він голосував чи має намір голосувати на загальних зборах, або про відчуження акціонером-працівником своїх акцій чи намір їх відчуження.
    У разі порушення вимог цієї статті посадова особа товариства притягається до адміністративної та майнової відповідальності та звільняється із займаної посади відповідно до вимог законодавства. 
    Стаття 28. Обов'язки акціонерів
    1. Акціонери зобов'язані:
дотримуватися  статуту, інших внутрішніх документів товариства;
виконувати рішення загальних зборів, інших органів товариства;
виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю;
оплачувати акції у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені статутом;
не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
    2. Акціонери можуть також мати інші обов'язки, встановлені  цим та іншими законами, а також внутрішніми документами товариства. 
    Розділ VІ
    ДИВІДЕНДИ ТОВАРИСТВА 
    Стаття 29. Порядок виплати дивідендів
    1. Дивіденд - це частина чистого прибутку товариства, яка виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію  певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.
    Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.
    2. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року в обсязі встановленому рішенням загальних зборів товариства у строк не пізніше шести місяців після його закінчення.
    3. Рішення про виплату річних дивідендів та їх розмір за акціями кожного типу та/або класу приймається загальними зборами.
    4. Для кожної виплати дивідендів наглядова рада встановлює дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.
    Товариство повідомляє осіб, що мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів після прийняття рішення про виплату дивідендів публічне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів фондову біржу, на якому таке товариство пройшло процедуру лістингу.
    У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати дивідендів, право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку.
    5. У разі прийняття рішення про виплату дивідендів товариство зобов’язане виплатити їх у встановлений строк та надати органу державної податкової служби копію платіжного доручення із зазначенням суми перерахованих до державного бюджету дивідендів на державну частку у разі наявності такої частки у статутному фонді товариства.
    6. У разі реєстрації акцій на ім’я номінального утримувача товариство в порядку встановленому законодавством про депозитарну систему України самостійно виплачує дивіденди власникам акцій або перераховує дивіденди номінальному утримувачу, який забезпечує їх виплату власникам акцій, на підставі договору з відповідним номінальним утримувачем. 
    Стаття 30. Обмеження на виплату дивідендів
    1. Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, коли:
    1) розміщені раніше акції не оплачено повністю;
    2) товариство має зобов’язання про викуп акцій відповідно до статті 66 цього Закону;
    3) власний капітал товариства менший розміру його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю;
    4) поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.
    2. Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі, коли:
    1) вартість розміщених раніше акцій не оплачено повністю;
    2) власний капітал товариства менший розміру його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, власники яких мають переваги щодо черговості отримання виплат у разі ліквідації.
    Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів. 
    Розділ VII
     ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ 
    Стаття 31. Загальні збори
    1. Загальні збори є вищим органом товариства.
    2. Товариство зобов’язане щороку  скликати загальні збори (річні загальні збори).
    Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня року наступного за звітним .
    До порядку денного річних загальних зборів обов’язково вноситься питання, передбачені пунктами 10, 11, 22 частини другої статті 32 цього Закону.
    Не рідше ніж раз на три роки до порядку денного загальних зборів обов’язково вноситься питання, передбачене пунктом 20 частини другої статті 32 цього Закону.
    Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.
    3. Загальні збори проводяться за рахунок коштів товариства. У разі коли загальні збори проводяться з ініціативи акціонерів або наглядової ради, документально підтверджені витрати на організацію, підготовку та їх проведення можуть бути відшкодовані за рахунок коштів товариства, якщо загальними зборами, що проводяться у зазначеному випадку, буде прийнято відповідне рішення про відшкодування витрат на організацію, підготовку та проведення загальних зборів. 
    Стаття 32. Компетенція загальних зборів
    1. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
    2. До виняткової компетенції загальних зборів належить:
    1) визначення основних напрямів діяльності товариства;
    2) внесення змін до статуту товариства;
    3) затвердження рішення наглядової ради про внесення змін до статуту товариства в зв'язку анулюванням викуплених акцій;
    4) прийняття рішення про зміну типу товариства;
    5) прийняття рішення про розміщення акцій;
    6) прийняття рішення про збільшення (зменшення) статутного капіталу товариства шляхом збільшення (зменшення) номінальної вартості акцій;
    7) прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства, крім його зменшення у зв’язку з анулюванням акцій;
    8) прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;
    9) затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію товариства, а також інших внутрішніх документів товариства, у випадку якщо це передбачено статутом товариства;
    10) затвердження річної фінансової звітності товариства;
    11) розподіл прибутку і збитків товариства;
    12) прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій;
    13) прийняття рішення про форму існування акцій;
    14) прийняття рішення про вжиття заходів, що перешкоджають придбанню значного пакета акцій товариства;
    15) затвердження розміру річних дивідендів;
    16) затвердження порядку денного загальних зборів та прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів;
    17) утворення та ліквідація виконавчого та інших органів товариства;
    18) затвердження рішення наглядової ради про обрання та відкликання голови та кожного з членів виконавчого органу;
    19) обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради;
    20) прийняття рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради;
    21) обрання членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;
    22) затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора) за підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності товариства за результатами фінансового року;
    23) прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених частиною другою статті 68 цього Закону, та про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися в ході поточної господарської діяльності товариства;
    24) вирішення питання про незастосування передбаченого статтею 26 цього Закону переважного права акціонерів;
    25) прийняття рішень про припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 81 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, та затвердження ліквідаційного балансу;
    26) обрання особи уповноваженої представляти інтереси акціонерів в процесі провадження справи про банкрутство товариства;
    27) вирішення інших питань, що належать до виняткової компетенції загальних зборів згідно із статутом або положенням про загальні збори товариства.
    3. Повноваження з вирішення питань, що належать до виняткової компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства. 
    Стаття 33. Право на участь у загальних зборах
    1. У загальних зборах можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь. На загальних зборах також може бути присутнім представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.
    Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається в порядку встановленому законодавством про депозитарну систему України.
    На вимогу акціонера товариство, або особа, яка веде облік права власності на акції товариства, зобов’язана надати інформацію про включення його до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах.
    2. Зміни до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, після його складення можуть вноситися особою або органом товариства, передбаченими статутом товариства чи положенням про загальні збори.
    Обмеження права акціонера на участь у загальних зборах встановлюється законом. 
    Стаття 34. Повідомлення про проведення загальних зборів
    1. Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилаються кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, встановлену наглядовою радою, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати даті прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.
    Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений статутом товариства.
    Товариство з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 1000 осіб також публікує повідомлення про проведення загальних зборів в офіційному друкованому органі. Публічне товариство, додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій таке товариство пройшло процедуру лістингу.
    Товариство надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення.
    2. У разі реєстрації акцій на ім’я номінального утримувача повідомлення про проведення загальних зборів та порядок денний надсилається номінальному утримувачу, який забезпечує повідомлення акціонерів, яких він обслуговує.
    3. Повідомлення про проведення загальних зборів повинне містити такі дані:
    1) повне найменування та місцезнаходження товариства;
    2) дата, час та місце проведення загальних зборів;
    3) час початку та закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах;
    4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;
    5) перелік питань, що виносяться на голосування;
    6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;
    7) спосіб повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному.
    Загальні збори акціонерів проводяться на території України, за місцезнаходженням товариства, крім випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні  організації. 
    Стаття 35.  Документи, які надаються акціонерам, та документи, з якими акціонери можуть ознайомитися під час підготовки до загальних  зборів
    1. Від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів товариство повинне надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з порядку денного, за місцезнаходженням товариства, а в день проведення загальних зборів - також у місці їх проведення.
    Товариство з кількістю акціонерів менше 100, в термін не пізніше 30 днів до дати проведення загальних зборів, повинне надіслати акціонерам товариства всі документи щодо питань внесених на розгляд загальних зборів.
    2. В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів – власників простих акцій понад 100 осіб загальними зборами має бути затверджене положення про порядок надання акціонерам документи, з якими вони можуть ознайомитись під час підготовки до загальних зборів. Такі документи можуть надаватись в електронній формі способом передбаченим зазначеним положенням.
    Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює вимоги до порядку надання акціонерам документів, з якими вони можуть ознайомитись під час підготовки до загальних зборів.
    3. Після надання акціонерам повідомлення про проведення загальних зборів товариство не має права вносити зміни до документів, які надані акціонерам або з якими вони мали можливість ознайомитися, крім внесення змін  до зазначених документів у зв’язку із змінами в порядку денному або у зв’язку з виправленням помилок. У такому разі зміни до документів не можуть вноситися після повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному загальних зборів.
    4. Документи з питань, що відносяться до сфери інтересів трудового колективу товариства, надаються їхньому представнику. 
    Стаття 36. Порядок денний загальних зборів
    1. Порядок денний загальних зборів затверджується наглядовою радою товариства, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають.
    2. Порядок денний загальних зборів товариства повинен містити перелік питань, що виносяться на голосування, та принаймні один проект рішення з кожного питання.
    3. Після надіслання акціонерам повідомлення про проведення загальних зборів або про зміни у їх порядку денному зміни до порядку денного можуть вноситися тільки на загальних зборах. Рішення про зміну порядку денного приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєстровані для участі у загальних зборах та є власниками акцій, які є голосуючими з питання, що змінюється (додається). 
    Стаття 37. Пропозиції до порядку денного загальних зборів
    1. Будь-який акціонер має право вносити пропозиції щодо питань, включених до порядку денного, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів. Пропозиції вносяться не пізніше ніж за 15 днів до проведення загальних зборів.
    2. Пропозиція до порядку денного подається у письмовій формі із зазначенням прізвища (найменування) акціонера, який її вносить, кількості та типу та/або класу належних йому акцій, змісту пропозицій  до питання та/або проекту рішення, а також кількості та типу та/або класу акцій, що належать кандидату, який пропонується цим акціонером до складу органів товариства.
    3. Наглядова рада товариства, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонери, які цього вимагають, приймають рішення про включення пропозицій до порядку денного не пізніше ніж за 15 днів до дати проведення загальних зборів.
    4. Пропозиції акціонерів (акціонера), які у сукупності є власниками п’яти або більше відсотків простих акцій, включаються до порядку денного обов’язково. В такому випадку рішення наглядової ради про включення питання до порядку денного не вимагається, а пропозиція вважається включеною до порядку денного, в разі якщо вона подана з дотриманням вимог цієї статті.
    Товариство не має права вносити зміни до запропонованих акціонерами питань або проектів рішень. У разі коли акціонерами пропонується проект рішення, який відрізняється від зазначеного в порядку денному, цей проект також підлягає включенню до порядку денного.
    5. Рішення про відмову від включення пропозиції до порядку денного може бути прийняте тільки у разі:
    недотримання акціонерами строку, встановленого частиною першою цієї статті;
    неповноти даних, передбачених частиною другою цієї статті.
    6. Мотивоване рішення про відмову від включення пропозиції до порядку денного загальних зборів надається наглядовою радою акціонерам протягом трьох днів з моменту його прийняття.
    7. Товариство повинне не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів повідомити акціонерів про зміни у порядку денному згідно із статутом.
    Публічне товариство,  також надсилає повідомлення про зміни у порядку денному загальних зборів фондовій біржі, на якій таке товариство пройшло процедуру лістингу. 
    Стаття 38. Представництво акціонерів
    1. Представником акціонера на загальних зборах може бути фізична особа або уповноважена особа юридичної особи, а також уповноважена особа держави.
    2. Акціонер має право призначити свого представника постійно або на певний строк. Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника у вищому органі товариства, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства.
    3. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, а також організацією, в якій акціонер працює або навчається, та житлово-експлуатаційною організацією за місцем проживання акціонера, чи в іншому порядку, передбаченому законодавством. 
    Стаття 39. Порядок проведення загальних зборів
    1. Порядок проведення загальних зборів встановлюється статутом, а з питань, не врегульованих статутом, - положенням про загальні збори товариства.
    Головує на загальних зборах голова наглядової ради або член наглядової ради чи інша особа, уповноважена наглядовою радою, якщо інше не передбачено статутом, положенням про загальні збори товариства або рішенням загальних зборів.
    2. Загальні збори не можуть розпочатися раніше, ніж зазначено в повідомленні про проведення загальних зборів. Місце для проведення загальних зборів акціонерів мають бути належним чином обладнанні та забезпечувати можливість вільного волевиявлення акціонерів (їх представників).
    3. У разі коли загальні збори з незалежних від товариства чи його посадових осіб причин не можуть бути проведені в зазначеному у повідомленні місці, час і місце проведення загальних зборів можуть змінюватися за умови створення товариством всім акціонерам, які прибули для участі у загальних зборах, можливості взяти участь у загальних зборах в іншому місці.
    4. Реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, що мають право на участь у загальних зборах, із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер. Реєстрацію акціонерів проводить реєстраційна комісія, що призначається наглядовою радою, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають.
    Реєстраційна комісія має право відмовити в реєстрації акціонера (його представника) виключно у випадку відсутності у акціонера (представника акціонера) всіх необхідних документів, перелік яких встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
    Перелік акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах, підписується головою реєстраційної комісії, який обирається простою більшістю голосів її  членів до початку проведення реєстрації. Акціонер, який не зареєструвався, не має права брати участь у загальних зборах.
    Повноваження реєстраційної комісії можуть передаватися за договором реєстратору товариства. У такому разі головою реєстраційної комісії повинен бути представник реєстратора.
    Перелік акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах, додається до протоколу загальних зборів.
    Мотивоване рішення реєстраційної комісії про відмову у проведенні реєстрації осіб для участі у загальних зборах або про анулювання такої реєстрації підписується головою реєстраційної комісії та додається до протоколу загальних зборів.
    5. Акціонери (акціонер), які на дату складення переліку акціонерів, що мають право на участь у загальних зборах, у сукупності є власниками 10 і більше відсотків простих акцій,   , а також Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть призначати своїх представників для нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків. Про призначення представників товариство письмово повідомляється до початку реєстрації акціонерів.
    Посадові особи товариства зобов’язані забезпечити вільний доступ представників акціонерів (акціонера) та/або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків. 
    Стаття 40. Кворум загальних зборів
    1. Наявність кворуму загальних зборів визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах.
    2. Загальні збори мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які у сукупності є власниками понад 50 відсотків голосуючих акцій.
    Для вирішення питання, право голосу з якого надається відповідно до частини п’ятої  статті 25 власникам привілейованих акцій, або питання, при розгляді якого голоси власників привілейованих акцій приватного товариства підраховуються окремо відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 25 цього Закону, загальні збори вважаються такими, що мають  кворум з таких питань за умови реєстрації для участі у загальних зборах також акціонерів, які у сукупності є власниками понад 50 відсотків привілейованих акцій (кожного класу привілейованих акцій), які є голосуючими з цього питання. 
    Стаття 41. Порядок прийняття рішень загальними зборами
    1. Одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах, крім проведення кумулятивного голосування.
    2. Право голосу на загальних зборах мають акціонери - власники простих акцій товариства, а у випадках, передбачених статтею 25 цього Закону, також акціонери - власники привілейованих акцій товариства, які володіють акціями на дату складення переліку акціонерів, що мають право на участь у загальних зборах.
    3. Рішення загальних зборів з питання, винесеного на голосування, крім обрання до складу органів товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, коли цим Законом або статутом приватного товариства з кількістю акціонерів 25 і менше встановлюється більша кількість голосів акціонерів, необхідна для прийняття рішення.
    Статутом приватного товариства з кількістю акціонерів 25 і менше не може встановлюватися більша кількість голосів акціонерів, необхідна для прийняття рішень з питань про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства; про звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству; про звернення з позовом у разі  недотримання вимог цього Закону при вчиненні значного правочину.
    У разі коли порядком денним загальних зборів передбачається кілька проектів рішень з одного питання, прийнятим вважається рішення, що набрало найбільшу кількість голосів з числа тих, які набрали необхідну для прийняття цього рішення більшість голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.
    4. Обраними до складу органу товариства вважаються кандидати (кандидат), які набрали найбільшу кількість голосів.
    5. Рішення загальних зборів з питань, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6, 24 та 25 частини другої статті 32 цього Закону, приймається більшістю у три чверті голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім рішення про зміну типу товариства відповідно до вимог частини шостої статті 6 цього Закону, яке приймається простою більшістю голосів. Законом може бути передбачено інші питання, для прийняття рішення з яких необхідна більшість у три чверті голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій. 
    6. Загальні збори не можуть приймати рішення з питань, не включених до порядку денного, крім рішень з питань порядку проведення загальних зборів. Такі рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками акцій, які є голосуючими принаймні з одного питання порядку денного.
    7. З питання, винесеного на голосування, право голосу для вирішення якого мають акціонери - власники простих та привілейованих акцій, голоси підраховуються разом за всіма голосуючими з цього питання акціями, крім випадків, передбачених статутом приватного товариства та частиною п’ятою статті 25 цього Закону.
    8. У ході загальних зборів може бути оголошено перерву до наступного дня. Рішення про оголошення перерви до наступного дня приймається простою більшістю голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками акцій, які є голосуючими принаймні з одного питання, що вирішуватиметься наступного дня.
    9. На загальних зборах голосування проводиться з усіх питань порядку денного, винесених на голосування. 
    Стаття 42. Бюлетень для голосування
    1. Голосування на загальних зборах з питань порядку денного може проводитися з використанням бюлетенів для голосування.
    У товаристві, що здійснює публічне розміщення акцій голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування. 2. Бюлетень для голосування повинен містити:
    1) повне найменування товариства;
    2) дату і час проведення загальних зборів;
    3) питання (перелік питань), винесене на голосування, та проекти рішень з нього;
    4) варіанти (написи «за», «проти») голосування з кожного проекту рішення;
    5) застереження про те, що бюлетень повинен бути підписаний акціонером (представником акціонера) і що у разі відсутності такого підпису бюлетень вважається недійсним.
    У разі проведення голосування з питань обрання членів виконавчого органу, наглядової ради або ревізійної комісії (ревізора) товариства бюлетень для голосування повинен містити прізвище, ім’я, по батькові кандидата (кандидатів).
    3. Форма і текст бюлетеня для голосування затверджуються наглядовою радою, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають.
    4. Бюлетень для голосування визнається недійсним у разі, коли він відрізняється від офіційно виготовленого товариством зразка або не дає змоги однозначно встановити волевиявлення акціонера (представника акціонера) щодо питання, винесеного на голосування.
    У разі коли бюлетень для голосування містить кілька питань, винесених на голосування, визнання його недійсним щодо одного питання не тягне за собою визнання  недійсним щодо інших питань. 
    Стаття 43. Лічильна комісія
    1. Роз’яснення щодо порядку голосування, підрахування голосів та інших питань, пов’язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, надає лічильна комісія, яка обирається загальними зборами акціонерів, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - цими зборами, якщо інше не передбачено статутом або положенням про загальні збори товариства. Повноваження лічильної комісії можуть передаватися за договором реєстратору товариства за відповідним договором.
    2. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 100 осіб кількісний склад лічильної комісії не може бути меншим трьох осіб. До складу лічильної комісії не можуть включатися особи, які входять або є кандидатами до складу органів управління товариства. 
    Стаття 44. Протокол про підсумки голосування
    1. За підсумками голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії, які брали участь у підрахунку голосів.
    Окрема думка члена лічильної комісії стосовно підсумків голосування підлягає внесенню до протоколу про підсумки голосування.
    У разі передачі повноважень лічильної комісії реєстратору товариства, підписання протоколу про підсумки голосування здійснюється представником реєстратора.
    2. У протоколі про підсумки голосування зазначаються:
    1) дата проведення загальних зборів;
    2) перелік питань, прийнятих загальними зборами;
    3) рішення і кількість голосів «за» і «проти» щодо кожного проекту рішення з кожного питання порядку денного, винесеного на голосування.
    3. Рішення загальних зборів вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування.
    Підсумки голосування оголошуються на загальних зборах, під час яких проводилося голосування. Після закриття загальних зборів підсумки голосування доводяться до відома акціонерів у строк та спосіб,  визначені статутом або положенням про загальні збори товариства.
    4. Протокол про підсумки голосування додається до протоколу загальних зборів.
    Після складення протоколу про підсумки голосування бюлетені для голосування опечатуються лічильною комісією (або особою, якій передано повноваження лічильної комісії) та зберігаються у товаристві протягом п’яти років. 
    Стаття 45. Протокол загальних зборів
    1. Протокол загальних зборів складається протягом 10 днів з моменту закриття загальних зборів та підписується головуючим і секретарем загальних зборів.
    2. До протоколу загальних зборів заносяться відомості про:
    1) дату, час та місце проведення загальних зборів;
    2) дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;
    3) загальну кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;
    4) загальну кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, що зареєструвалися для участі у загальних зборах (якщо певні акції є голосуючими не з усіх питань порядку денного, зазначається кількість голосуючих акцій з кожного питання);
    5) кворум загальних зборів (якщо певні акції є голосуючими не з усіх питань порядку денного, зазначається кворум загальних зборів з кожного питання);
    6) головуючого та секретаря загальних зборів;
    7) порядок денний загальних зборів;
    8) основні положення виступів;
    9) порядок голосування на загальних зборах (відкрите, бюлетенями тощо);
    10) підсумки голосування та рішення, прийняті загальними зборами. 
    Стаття 46. Повторні загальні збори
    1. У разі відсутності кворуму річних загальних зборів або позачергових загальних зборів, що скликаються на вимогу акціонерів або за пропозицію виконавчого органу, повинні проводитися повторні загальні збори, крім випадку, коли акціонери або виконавчий орган, письмово відкликали свою вимогу про скликання позачергових загальних зборів. У разі відсутності кворуму позачергових загальних зборів, що скликаються з ініціативи наглядової ради, можуть проводитися повторні загальні збори.
    Повторні загальні збори проводяться не пізніше ніж через 20 днів після дати, встановленої для загальних зборів, що не відбулися.
    2. Кворум повторних загальних зборів визначається відповідно до статті 40 цього Закону. Для кворуму повторних загальних зборів необхідно понад 50 відсотків голосуючих акцій.
    3. Про проведення повторних загальних зборів акціонери повідомляються не пізніше ніж за 10 днів до дати їх проведення в порядку, передбаченому статутом або положенням про загальні збори товариства. Статутом товариства з кількістю акціонерів - власників простих акцій 100 осіб та менше може передбачатися можливість повідомлення про проведення повторних загальних зборів пізніше ніж за 10 днів до дати їх проведення. 
    Стаття 47. Позачергові загальні збори
    1. Позачергові загальні збори скликаються у разі неплатоспроможності товариства, з ініціативи наглядової ради чи на вимогу виконавчого органу товариства або акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги у сукупності є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, якщо менша кількість акцій не передбачена статутом товариства, а також в інших випадках, передбачених законом чи статутом товариства.
    Вимога про скликання позачергових загальних зборів подається наглядовій раді у письмовій формі із зазначенням органу або прізвищ (найменувань) акціонерів, які вимагають скликання позачергових загальних зборів, підстав для скликання та їх порядку денного. У разі скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонерів, вимога повинна також містити інформацію про кількість і тип та/або клас належних акціонерам акцій і бути підписаною всіма акціонерами, що її подають.
    2. Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових загальних зборів або про відмову в їх скликанні протягом 15 днів з моменту подання вимоги про їх скликання.
    3. Рішення про відмову у скликанні позачергових загальних зборів може бути прийняте тільки у разі:
    якщо акціонери на дату подання вимоги не є власниками передбаченої абзацом першим частини першої цієї статті кількості простих акцій товариства;
    неповноти даних, передбачених абзацом другим частини першої цієї статті.
    Рішення наглядової ради про скликання позачергових загальних зборів або мотивоване рішення про відмову в їх скликанні надається виконавчому органу або акціонерам, які вимагають їх скликання, не пізніше ніж протягом трьох днів з моменту його прийняття.
    Наглядова рада не має права вносити зміни до порядку денного загальних зборів, що міститься у вимозі про скликання позачергових загальних зборів, крім включення до порядку денного нових питань або проектів рішень.
    4. Позачергові загальні збори повинні бути проведені протягом 45 днів з моменту подання вимоги про їх скликання.
    5. Якщо цього вимагають інтереси товариства, наглядова рада має право прийняти рішення про скликання позачергових загальних зборів з письмовим повідомленням акціонерів про проведення позачергових загальних зборів, наданням порядку денного відповідно до цього Закону не пізніше ніж за 25 днів до дати їх проведення та з позбавленням акціонерів права вносити пропозиції до порядку денного.
    У такому разі за відсутності кворуму позачергових загальних зборів повторні загальні збори не проводяться.
    Наглядова рада не може прийняти рішення, зазначене в абзаці першому цієї частини, якщо порядок денний позачергових загальних зборів включає питання про обрання членів наглядової ради.
    6. У разі коли протягом строку, встановленого частиною другою цієї статті, наглядова рада не прийняла рішення про скликання позачергових загальних зборів або прийняла рішення про відмову в їх скликанні, позачергові загальні збори можуть бути скликані акціонерами, які цього вимагають. 
    Стаття 48. Оскарження рішення загальних зборів
    1. Акціонер може оскаржити в суді рішення загальних зборів, якщо рішенням або порядком його прийняття порушуються вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори товариства.
    Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не завдали збитків акціонеру, який оскаржує рішення.
    Акціонер може оскаржити рішення загальних зборів, які прийняті ¾ голосів акціонерів з питань передбачених частиною першою статті 66 цього Закону, виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов’язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій, в порядку передбаченому статтями 66 та 67 цього Закону.
    2. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право звертатись до суду з позовом про захист прав та законних інтересів акціонерів, в порядку передбаченому цивільно-процесуальним законодавством. 
    Розділ VIII
    НАГЛЯДОВА РАДА ТОВАРИСТВА 
    Стаття 49. Наглядова рада товариства
    1. Наглядова рада товариства є органом, що здійснює загальне керівництво його діяльністю, контроль за діяльністю виконавчого органу та захист інтересів акціонерів.
    2. В акціонерних  товариствах, з кількістю акціонерів – власників простих акцій товариства 10 та більше, створення наглядової ради є обов’язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб та менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами.
    У такому разі передбачені цим Законом повноваження наглядової ради з підготовки та проведення загальних зборів здійснюються виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом товариства.
    3. Права та обов’язки членів наглядової ради визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом та положенням про наглядову раду товариства, а також цивільно-правовим договором, або трудовим договором, що укладається з кожним членом наглядової ради. Такий договір від імені товариства підписується уповноваженою загальними зборами особою.
    4. Член наглядової ради не може передавати свої повноваження іншій особі. 
    Стаття 50. Компетенція наглядової ради
    1. До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом та положенням про наглядову раду товариства, а також питань, переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами акціонерів.
    2. До виняткової компетенції наглядової ради належить:
    1) затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов’язані з діяльністю товариства;
    2) підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних зборів;
    3) прийняття рішення про проведення чергових та позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів або за пропозицією виконавчого органу;
    4) прийняття рішення про анулювання акцій чи продаж раніше викуплених товариством акцій;
    5) прийняття рішення про внесення змін до статуту товариства в зв’язку анулюванням акцій яке підлягає затвердженню загальними зборами;
    6) прийняття рішення про розміщення товариством інших цінних паперів, крім акцій, якщо це передбачено статутом товариства;
    7) прийняття рішення про викуп розміщених товариством інших, крім акцій, цінних паперів;
    8) затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом;
    9) прийняття рішення про обрання та відкликання членів виконавчого органу, яке підлягає затвердженню загальними зборами;
    10) затвердження умов цивільно-правових, трудових договорів, які укладатимуться з членами виконавчого орану, встановлення розміру їх винагороди;
    11) обрання осіб, які тимчасово здійснюють повноваження членів виконавчого органу;
    12) обрання та відкликання голови та членів інших органів товариства;
    13) обрання реєстраційної та лічильної комісій;
    14) обрання аудитора товариства та умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
    15) встановлення дати складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів;
    16) встановлення дати складення переліку акціонерів, що повинні бути повідомлені про проведення загальних зборів відповідно до частини першої статті 34 цього Закону та мають право на участь у загальних зборах відповідно до статті 33 цього Закону;
    17) вирішення питання про створення і закриття філій та представництв товариства;
    18) вирішення питання про участь товариства у промислово-фінансових групах та інших об’єднаннях;
    19) вирішення питань, передбачених частиною другою статті 81 цього Закону, у разі приєднання товариства;
    20) прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених  частиною першою статті 68 цього Закону;
    21) визначення форм та способів надання товариством інформації (матеріалів) акціонерам;
    22) визначення можливості визнання товариства неплатоспроможним унаслідок прийняття ним на себе зобов’язань або їх виконання, в тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій;
    23) прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
    24) прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора власників іменних цінних паперів товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
    25) в порядку передбаченому статтею 63 цього Закону надсилати пропозиції акціонерам про придбання особою (особами, що діють спільно) значного пакету акцій відповідно до статей 62 та 63 цього Закону;
    26) вирішення інших питань, що належать до виняткової компетенції наглядової ради згідно із статутом або положенням про наглядову раду товариства. 
    3. Питання, що належать до виняткової компетенції наглядової ради, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів.
    4. Посадові органи товариства забезпечуютьє членам наглядової ради доступ до інформації в межах, передбачених положенням про наглядову раду товариства, затвердженим загальними зборами. 
    Стаття 51. Обрання членів наглядової ради
    1. Членом наглядової ради може обиратися акціонер цього товариства, або представник акціонера. Член наглядової ради повинен мати повну дієздатність.
    2. Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту укладення з ним трудового або цивільно-правового договору, але не раніше дня проведення загальних зборах акціонерів на яких його було обрано.
    3. Обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування.
    4. Одна і та сама особа може обиратися до складу наглядової ради неодноразово.
    5. Член виконавчого органу чи ревізійної комісії не може бути одночасно членом наглядової ради.
    6. Кількісний склад наглядової ради встановлюється статутом або положенням про наглядову раду товариства та має становити непарне число.
    До складу наглядової ради в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій від 100 до 1000 осіб повинні входити не менше ніж п’ять осіб, в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 1000 осіб повинні входити не менше ніж сім осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 10 000 осіб - не менше ніж дев’ять осіб.
    7. Якщо кількість членів наглядової ради становить менше половини її кількісного складу, товариство протягом трьох місяців повинне скликати позачергові загальні збори для обрання членів наглядової ради, яких не вистачає, а у разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування - для обрання всього складу наглядової ради. 
    Стаття 52. Голова наглядової ради
    1. Голова наглядової ради обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшістю голосів кількісного складу наглядової ради, якщо інше не передбачено статутом товариства.
    Наглядова рада має право в будь-який час переобрати голову наглядової ради.
    2. Голова наглядової ради організовує її роботу, скликає засідання наглядової ради та головує на них, відкриває загальні збори, організовує обрання секретаря загальних зборів, якщо інше не передбачено статутом товариства.
    3. За відсутності голови наглядової ради його повноваження здійснює один із членів наглядової ради за її рішенням, якщо інше не передбачено статутом або положенням про наглядову раду товариства. 
    Стаття 53. Засідання наглядової ради
    1. Засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради, аудитора, за пропозицією виконавчого органу чи будь-кого з його членів, а також інших осіб, визначених статутом товариства.
    Засідання наглядової ради проводяться не рідше одного разу на квартал. Порядок скликання та проведення засідань наглядової ради встановлюється статутом або положенням про наглядову раду товариства.
    Статут або положення про наглядову раду товариства може передбачати порядок прийняття наглядовою радою рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування).
    У засіданні наглядової ради з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники профспілкового органу або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу.
    2. Засідання наглядової ради правомочне, якщо в ньому бере участь не менше половини її складу. Статутом або положенням про наглядову раду товариства може встановлюватися більша кількість членів наглядової ради, необхідна для визнання її засідань правомочними.
    3. На вимогу наглядової ради в її засіданні беруть участь члени виконавчого органу.
    4. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом або положенням про наглядову раду товариства не встановлюється більша кількість голосів.
    5. На засіданні наглядової ради кожний член наглядової ради має один голос.
    Статутом або положенням про наглядову раду товариства може передбачатися право вирішального голосу голови наглядової ради у разі рівного розподілу голосів членів наглядової ради під час прийняття рішень.
    6. Протокол засідання наглядової ради оформляється не пізніше ніж протягом п’яти днів після проведення засідання.
    У протоколі засідання наглядової ради зазначаються:
    місце, дата і час його проведення;
    особи, які брали участь у засіданні;
    порядок денний засідання;
    питання, винесені на голосування, та підсумки голосування із зазначенням прізвищ членів наглядової ради, які голосували «за» з кожного питання;
    зміст прийнятих рішень.
    Протокол засідання наглядової ради підписується головуючим на засіданні. 
    Стаття 54. Комітети наглядової ради. Корпоративний секретар
    1. Наглядова рада може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її членів для вивчення і підготовки питань, що належать до компетенції наглядової ради.
    Порядок утворення та діяльності комітетів встановлюється статутом або положенням про наглядову раду товариства.
    2. Рішення про утворення комітету та перелік питань, які передаються йому для вивчення і підготовки, приймаються простою більшістю голосів членів наглядової ради.
    3. Рішення комітетів підлягають затвердженню наглядовою радою в порядку, передбаченому цим Законом для прийняття наглядовою радою рішень.
    4. Наглядова рада за пропозицією голови наглядової ради обирає серед членів наглядової ради корпоративного секретаря. Член наглядової ради – корпоративний секретар є відповідальною особою за взаємодію акціонерного товариства з акціонерами та/або інвесторами. 
    Стаття 55. Дострокове припинення повноважень членів наглядової ради
    1. Загальні збори можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та обрання нових членів. Статутом або положенням про наглядову раду товариства має бути передбачено випадки, коли припиняються повноваження членів наглядової ради та обираються нові члени.
    2. У разі коли обрання членів наглядової ради здійснювалося шляхом кумулятивного голосування, рішення загальних зборів про дострокове припинення повноважень може прийматися тільки стосовно всіх членів наглядової ради.
            
    Розділ ІХ
    ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН ТОВАРИСТВА 
    Стаття 56. Виконавчий орган товариства
    1. Виконавчий орган здійснює управління поточною діяльністю товариства.
    До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов’язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виняткової компетенції загальних зборів та наглядової ради.
    2. Виконавчий орган підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.
    3. Наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову та/або члена виконавчого органу, дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення питання про його відповідальність загальними зборами акціонерів.
    До вирішення питання про відповідальність голови та/або члена виконавчого органу загальними зборами акціонерів, наглядова рада має право обрати особу (осіб), які тимчасово здійснюватимуть повноваження голови та/або членів виконавчого органу.
    4. Виконавчий орган може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).
    5. Членом виконавчого органу може бути будь-яка фізична особа, що має повну дієздатність, крім члена наглядової ради чи члена ревізійної комісії.
    6. Права та обов’язки членів виконавчого органу визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом та положенням про виконавчий орган товариства, а також цивільно-правовим договором або трудовим договором, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства трудовий або цивільно-правовий договір підписується головою наглядової ради чи особою, уповноваженою наглядовою радою.
    7. На вимогу члена наглядової ради виконавчий орган зобов’язаний надати йому можливість ознайомитися з інформацією про діяльність товариства. 
    Стаття 57. Колегіальний виконавчий орган
    1. Порядок скликання та проведення засідань колегіального виконавчого органу встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган товариства.
    2. Кожний член колегіального виконавчого органу має право вимагати проведення засідання колегіального виконавчого органу та вносити питання до порядку денного засідання.
    3. Члени наглядової ради, акціонер, що є власником понад одного відсотку акцій товариства, аудитор, представник органу, який представляє права та інтереси трудового колективу мають право бути присутніми на засіданнях колегіального виконавчого органу. Статутом або положенням про виконавчий орган товариства може бути надано право іншим особам бути присутнім на засідання колегіального виконавчого органу.
    4. На засіданні колегіального виконавчого органу ведеться протокол. Протокол засідання колегіального виконавчого органу підписується головуючим та надається для ознайомлення на вимогу члена колегіального виконавчого органу, члена наглядової ради, акціонера, що є власником понад одного відсотку акцій товариства, аудитора або представника органу, який представляє права та інтереси трудового колективу. Статутом або положенням про виконавчий орган товариства може бути надано право іншим особам отримувати протокол засідання колегіального виконавчого органу для ознайомлення.
    5. Голова колегіального виконавчого органу обирається в порядку, передбаченому статутом або положенням про виконавчий орган товариства.
    Голова колегіального виконавчого органу організовує роботу колегіального виконавчого органу, скликає засідання, організовує ведення протоколів засідань.
    Голова колегіального виконавчого органу має право без довіреності діяти від імені товариства відповідно до рішень колегіального виконавчого органу, в тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками товариства.
    Правочин, вчинений від імені товариства головою колегіального виконавчого органу з порушенням вимог статуту, положення про виконавчий орган товариства, рішенням виконавчого органу, наглядової ради або загальних зборів може визнаватися недійсним, якщо особа, яка вчинила з товариством правочин, знала або повинна була знати про невідповідність дій голови колегіального виконавчого органу  вимогам статуту, положення про виконавчий орган або рішенню органу товариства.
    6. У разі відсутності голови колегіального виконавчого органу його повноваження за рішенням цього органу здійснює один із членів колегіального виконавчого органу, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган товариства. 
    Стаття 58. Одноосібний виконавчий орган
    1. Порядок прийняття рішень особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган товариства.
    2. Особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, вправі без довіреності діяти від імені товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками товариства.
    Правочин, вчинений від імені товариства особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу з порушенням вимог статуту, положення про виконавчий орган товариства, рішенням наглядової ради або загальних зборів може визнаватися недійсним, якщо особа, яка вчинила з товариством правочин, знала або повинна була знати про невідповідність дій особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, вимогам статуту, положення про виконавчий орган або рішенню загальних зборів чи наглядової ради.
    3. У разі відсутності особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу,  повноваження, зазначені в абзаці другому частині першої статті 56 цього Закону, здійснюються призначеною нею або обраною наглядовою радою особою, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган товариства. 
    Стаття 59. Припинення повноважень членів виконавчого органу
    1. Наглядова рада може ініціювати питання щодо прийняття рішення загальними зборами про дострокове припинення повноважень члена виконавчого органу.
    2. У разі коли обрання членів виконавчого органу віднесено статутом до компетенції загальних зборів, а повноваження більшості членів колегіального виконавчого органу або особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, припинено, наглядова рада має право обрати осіб, які тимчасово здійснюють повноваження членів виконавчого органу. У такому разі товариство у тримісячний строк повинне скликати позачергові загальні збори для обрання членів колегіального виконавчого органу, яких не вистачає, або особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу. 
    Розділ Х
    ПОСАДОВІ ОСОБИ ОРГАНІВ ТОВАРИСТВА 
    Стаття 60. Вимоги до посадових осіб органів товариства
    1. Посадовими особами органів товариства не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, служби державної безпеки, внутрішніх справ,  державні службовці, крім випадків, коли вони виконують функції з управління корпоративними правами держави, та представляють інтереси держави в наглядовій раді.
    Особи, яким суд заборонив займатися певним видом діяльності, не можуть бути посадовими особами органів товариства, що провадить цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за злочини проти власності, службові чи господарські злочини, не можуть бути посадовими особами органів товариства.
    2. Посадові особи органів товариства не мають права розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства, крім випадків, передбачених законом.
    3. Посадові особи органів товариства на вимогу ревізійної комісії (ревізора) або аудитора зобов’язані надати документи про фінансово-господарську діяльність товариства.
    4. Посадовим особам органів товариства виплачується винагорода тільки на умовах, які встановлюються цивільно-правовими договорами або трудовим договором, укладеним з ними.
    5. Корпоративні права за акціями, що належать акціонерам-працівникам, можуть бути передані посадовим особам органів товариства та їх афілійованим особам тільки на підставі довіреності. 
    Стаття 61. Відповідальність посадових осіб органів товариства
    1. Посадові особи органів товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися положень статуту та інших документів товариства.
    2. Посадові особи органів товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законодавством.
    3. У разі коли відповідальність згідно з цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною. 
     Розділ ХI
     ПРИДБАННЯ ЗНАЧНОГО ПАКЕТА АКЦІЙ ТОВАРИСТВА 
    Стаття 62. Придбання значного пакета акцій товариства
    1. Особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати акції, що з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, становитимуть 50 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - значний пакет акцій), зобов’язана не пізніше ніж за 30 днів до дати придбання значного пакета акцій подати товариству письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його. Оприлюднення повідомлення здійснюється шляхом надання його Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, кожній біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу, та опублікування в офіційному друкованому органі.
    У повідомленні зазначається кількість і тип та/або клас акцій товариства, що належать особі (кожній з осіб, що діють спільно) та кожній з її афілійованих осіб, а також кількість простих акцій товариства, які особа (особи, що діють спільно) має намір придбати.
    Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право тимчасово призупинити або заборонити до виконання встановлених відповідними органами та законами України умов будь-яке придбавання значного пакета акцій у разі надходження до неї протягом 15 днів з дня оприлюднення особою повідомлення про її намір придбати значний пакет акцій від уповноважених органів державної влади або конкурентів (інших осіб, які мають намір придбати такий значний пакет акцій) обґрунтованих заперечень щодо зазначеного придбання, зокрема можливих негативних наслідків від такого придбання для економічної безпеки держави, системи ринкової економіки та міжнародного авторитету України.
    Подані органами державної влади до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку заперечення щодо придбання значного пакету акцій можуть бути оскаржені в судовому порядку.
    Особа, яка бажає придбати значний пакет акцій, має право захищати власні інтереси при розгляді цього питання Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
    2. Товариство, значний пакет акцій якого придбавається, не має права здійснювати заходи, що перешкоджають такому придбанню, крім випадків, коли це здійснюється за рішенням загальних зборів. Акції, власниками яких є особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати значний пакет акцій товариства, та її афілійовані особи, не надають права голосу з цього питання. 
    Стаття 63. Пропозиція акціонерам про придбання акцій товариства
    1. Особа (особи, що діють спільно), яка придбала значний пакет акцій товариства відповідно до вимог статті 62 цього Закону, протягом 60 днів з моменту придбання значного пакета акцій зобов’язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства, крім випадків придбання значного пакета акцій у процесі приватизації.
    Зазначена особа (особи, що діють спільно) надсилає наглядовій раді товариства письмові пропозиції для кожного акціонера - власника простих акцій товариства про придбання акцій та повідомляє про це Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку і кожну фондову біржу, на які товариство пройшло процедуру лістингу. Наглядова рада товариства повинна надіслати зазначені письмові пропозиції кожному акціонеру відповідно до реєстру акціонерів товариства протягом 10 днів з моменту отримання відповідних документів від особи (осіб, що діють спільно).
    2. Пропозиція акціонерам про придбання належних їм акцій повинна містити дані про:
    особу (кожну з осіб, що діють спільно), яка придбала значний пакет акцій товариства, та її афілійованих осіб - прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість і тип та/або клас акцій товариства, належних кожній із зазначених осіб;
    наміри особи (осіб, що діють спільно), яка придбала значний пакет акцій товариства, щодо майбутньої діяльності товариства та його працівників;
    запропоновану ціну придбання акцій та порядок її визначення;
    строк, протягом якого акціонери можуть повідомити про прийняття пропозиції щодо придбання акцій;
    порядок оплати акцій, що придбаваються.
    3. Строк, протягом якого акціонери можуть повідомити особу (осіб, що діють спільно), зазначену в абзаці першому частини першої цієї статті, щодо прийняття пропозиції про придбання акцій, повинен становити від 30 до 60 днів з моменту надходження пропозиції.
    4. Ціна придбання акцій повинна дорівнювати ринковій ціні, визначеній відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону.
    5. Протягом 30 днів після закінчення зазначеного в пропозиції строку особа (особи, що діють спільно), названа в частині першій цієї статті, повинна оплатити акціонерам, які прийняли пропозицію, вартість їх акцій, з урахуванням зазначеної в пропозиції ціни придбання.
    6. У разі коли протягом 120 днів з моменту подання товариству повідомлення про намір придбати значний пакет акцій особа (особи, що діють спільно) не здійснила такого придбання, але має намір його здійснити, вона повинна здійснювати це з дотриманням вимог статті 62 цього Закону. 
    Розділ ХІI
    ВИКУП ТА ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ВИКУП ТОВАРИСТВОМ
           РОЗМІЩЕНИХ НИМ ЦІННИХ ПАПЕРІВ 
    Стаття 64. Викуп товариством розміщених ним цінних паперів
    1. Товариство має право за рішенням загальних зборів викупити в акціонерів акції за згодою власників цих акцій. Рішенням обов’язково встановлюються:
    1) порядок викупу, який включає максимальну кількість і тип та/або клас акцій, що викуповуються;
    2) строк викупу;
    3) ціна викупу;
    4) дії товариства щодо викуплених акцій (їх анулювання або продаж).
    До строку викупу повинен включатися строк приймання письмових пропозицій акціонерів про продаж акцій та строк оплати їх вартості. Строк викупу акцій не може перевищувати одного року.
    Ціна викупу акцій повинна дорівнювати ринковій вартості, визначеній відповідно до частини третьої статті 5 цього Закону. Оплата акцій, що викуповуються, здійснюється у грошовій формі.
    2. У разі коли загальними зборами прийнято рішення про пропорційний викуп акцій, товариство надсилає кожному акціонеру письмове повідомлення про кількість акцій, що викуповуються, їх ціну та строк викупу. Для товариства з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 1000 осіб приймання пропозицій акціонерів про продаж товариству акцій здійснюється протягом не менше ніж 30–денного строку від дати надіслання акціонерам зазначеного повідомлення.
    Товариство може здійснювати викуп акцій непропорційно кількості акцій  певного типу та/або класу, запропонованих кожним акціонером до продажу. У такому разі рішення повинне містити прізвища (найменування) акціонерів, у яких викуповуються акції.
    3. Викуплені товариством акції не враховуються у разі розподілу прибутку, голосування та визначення кворуму загальних зборів. Власний капітал товариства підлягає зменшенню на вартість викуплених акцій.
    Наглядова рада товариства повинне протягом року з моменту викупу продати викуплені ним акції або анулювати їх.
    4. Товариство має право за рішенням наглядової ради викупити розміщені ним інші, крім акцій, цінні папери за згодою власників цих цінних паперів, якщо інше не передбачено статутом товариства та проспектом емісії таких цінних паперів. 
    Стаття 65. Обмеження на викуп товариством акцій
    1. Товариство не має права приймати рішення про викуп акцій у разі, коли:
    1) на дату викупу акцій товариство має зобов’язання про обов’язковий викуп акцій відповідно до статті 66 цього Закону;
    2) товариство є неплатоспроможним або стане таким унаслідок викупу акцій;
    3) власний капітал товариства менший розміру його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю або стане меншим унаслідок такого викупу.
    2. Товариство не має права здійснювати викуп розміщених ним простих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями.
    Товариство не має права здійснювати викуп розміщених ним привілейованих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.
    3. Товариство не має права приймати рішення, яке передбачає викуп акцій товариства без їх анулювання, якщо після викупу частка акцій товариства, що перебувають в обігу, стане меншою ніж 80 відсотків статутного капіталу.
    4. Обмеження на викуп товариством акцій, встановлені цією статтею, поширюються також на прийняття товариством розміщених ним акцій як застави. 
    Стаття 66. Обов’язковий викуп товариством акцій
    1. Кожний акціонер – власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов’язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішень про:
    1) припинення (крім ліквідації) товариства, зміну типу товариства з публічного на приватне;
    2) вчинення товариством значного правочину;
    3) зміну розміру статутного капіталу;
    4) незастосування переважного права акціонерів.
    2. Кожний акціонер - власник привілейованих акцій має право вимоги обов’язкового викупу товариством належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:
    1) внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації;
    2) збільшення обсягу прав акціонерів - власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації.
    3. Перелік акціонерів, які мають право вимоги обов’язкового викупу належних їм акцій  відповідно до рішення загальних зборів, складається на підставі переліку акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах, на яких було прийняте рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій. 
    Стаття 67. Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов’язкового
                       викупу товариством належних їм акцій
    1.
    Ціна викупу акцій повинна дорівнювати їх ринковій вартості, яка визначається на підставі ринкової вартості всіх акцій товариства  певного типу та/або класу, що підлягають обов’язковому викупу, без урахування змін їх ринкової вартості, які можуть статися внаслідок прийняття загальними зборами рішення, що є підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.
    Ціна викупу акцій розраховується станом за один день до опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийняте рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.
    Ринкова вартість акцій визначається в порядку встановленому статтею 5 цього Закону.
    2. Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов’язковий викуп акцій повинні бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість і тип та/або клас акцій, обов’язкового викупу яких він вимагає.
    3. Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов’язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов’язкового викупу акцій, що належать акціонеру, або надає акціонеру письмову мотивовану відмову в задоволенні його вимоги, з підстав передбачених пунктами 2 та 3 частини першої статті 65 цього Закону.
    Оплата акцій здійснюється у грошовій формі.
    Протягом трьох місяців після оплати товариством акцій або надання відмови акціонер має право оскаржити в суді рішення наглядової ради про оцінку належних йому акцій або відмову в обов’язковому викупі. У разі коли товариство у зазначений в абзаці першому цієї статті строк не здійснило оплати вартості акцій або не надало акціонеру письмову мотивовану відмову в задоволенні його вимоги, акціонер протягом трьох місяців після зазначеного строку має право оскаржити бездіяльність товариства в суді. 
    Розділ ХIІІ
     ЗНАЧНІ ПРАВОЧИНИ ТА ПРАВОЧИНИ, ЩОДО ВЧИНЕННЯ
    ЯКИХ Є ЗАІНТЕРЕСОВАНІСТЬ  
    Стаття 68. Вчинення значного правочину
    1. Рішення про вчинення значного правочину у разі, коли ринкова вартість майна або послуг, що є її предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства, приймається наглядовою радою.
    У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину виноситься на розгляд загальних зборів.
    2. У разі коли ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.
    3. Якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини  вчинятимуться товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятися протягом не більш як одного року, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної вартості.
    4. Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цим розділом Закону, застосовуються як додаткові до інших вимог щодо порядку вчинення певних правочинів, передбачених цим Законом або статутом товариства. 
    Стаття 69. Інформація щодо заінтересованості у вчиненні товариством правочину
    1. Для цілей цього Закону особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства, акціонер, який одноосібно або разом з  афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, або  афілійована особа (особи), якщо вона ( або посадова особа):
    1) є стороною такого правочину;
    2) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами);
    3) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину;
    4) унаслідок такого правочину придбає майно чи заінтересована в інших результатах виконання правочину;
    5) є афілійованою особою юридичної особи, яка є стороною правочину, або бере участь у правочині як представник чи посередник, або отримує винагороду від товариства чи від особи, що є стороною правочину, або внаслідок такого правочину придбає майно чи користується іншими  результатами виконання правочину.
    Посадова особа товариства, в разі наявності в неї заінтересованості щодо вчинення правочину зобов’язана в триденний термін поінформувати виконавчий орган про наявність в неї такої заінтересованості.
    2. Виконавчий орган товариства зобов’язаний протягом п’яти днів з моменту отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, повинен надати членам наглядової ради інформацію стосовно правочинів, у вчиненні яких товариство заінтересоване, зокрема про:
    1) предмет правочину;
    2) вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином;
    3) загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг.
    3. Положення цієї статті Закону не застосовуються до:
    1) реалізації акціонерами переважного права відповідно до статті 26 цього Закону;
    2) пропорційного викупу товариством в акціонерів розміщених ним акцій;
    3) приєднання до товариства, що здійснюється відповідно до частини другої статті 81 цього Закону, якщо товариство, до якого здійснюється приєднання, є власником понад 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується;
    4) надання посадовою особою органів товариства або акціонером, що одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, на безоплатній основі гарантії (поруки) особам, які надають товариству позики.
    4. Статутом приватного товариства може передбачатися, що положення цієї статті Закону не застосовуються частково або повністю. 
    Стаття 70. Наслідки недотримання вимог до порядку вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість
    1. У разі недотримання вимог, передбачених статтею 69 цього Закону, особа, заінтересована у вчиненні товариством правочину, несе відповідальність перед товариством у розмірі завданих товариству збитків. Такий правочин може бути визнаний недійсним, якщо особа, яка вчинила правочин, знала або повинна була знати про недотримання зазначених вимог.
    2. У разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вимог, передбачених  статтею 69 цього Закону, та вчинення товариством правочину з юридичною особою, всі акції (частки, паї) якої належать цій особі та/або її афілійованим особам, товариство або будь-хто з його акціонерів має право вимагати визнання цього правочину  недійсним та відшкодування збитків та/або моральної шкоди.
        
      Розділ ХІV
    ПЕРЕВІРКА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА 
    Стаття 71. Ревізійна комісія (ревізор)
    1. Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності товариства загальні збори обирають ревізійну комісію (ревізора).
    В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів – власників простих акцій товариства понад 100 осіб обов’язково утворюється ревізійна комісія.
    Члени ревізійної комісії в таких товариствах обираються виключно шляхом кумулятивного голосування. Голова ревізійної комісії обирається членами ревізійної комісії з їх числа простою більшістю голосів кількісного складу ревізійної комісії, якщо інше не передбачено статутом товариства.
    Додаткові вимоги щодо обрання ревізійної комісії (ревізора), кількісний склад комісії, порядок її діяльності та компетенція з питань, не передбачених цим Законом, визначаються статутом товариства, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів.
    Ревізійна комісія (ревізор) може обиратися для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період. Строк повноважень членів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до дати проведення чергових річних загальних зборів, якщо статутом товариства, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів не передбачено інший строк повноважень, але не більше ніж на 5 років.
    2. Членами ревізійної комісії не можуть бути члени наглядової ради та виконавчого органу акціонерного товариства, а також особи, зазначені в частині першій статті 60 цього Закону.
    Члени ревізійної комісії (ревізор) не можуть входити до складу лічильної комісії товариства.
    3. Права та обов’язки членів ревізійної комісії (ревізора) визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом та положенням про ревізійну комісію, а також цивільно-правовим договором або трудовим договором, що укладається з кожним членом ревізійної комісії (ревізором).
    Ревізійна комісія (ревізор) має право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів товариства та вимагати скликання позачергових загальних зборів. Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право брати участь у загальних зборах.
    Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право брати участь у засіданнях наглядової ради та виконавчого органу, якщо це передбачено статутом товариства, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів. 
    Стаття 72. Перевірка фінансово-господарської діяльності товариства за результатами фінансового року
    1. Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності товариства за результатами фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товариства, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів.
    Товариство забезпечує членам ревізійної комісії (ревізору) доступ до інформації в межах, що передбачається положенням про ревізійну комісію, затвердженим загальними зборами.
    2. За підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності товариства за результатами фінансового року ревізійна комісія (ревізор) готує висновок, в якому міститься інформація про:
    підтвердження достовірності даних фінансової звітності за відповідний період;
    факти порушення законодавства під час провадження фінансово-господарської діяльності, а також встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та подання звітності. 
    Стаття 73. Аудитор товариства
    1. Аудитор (аудиторська організація) товариства проводить перевірку фінансово-господарської діяльності товариства відповідно до законодавства на підставі укладеного з ним договору.
    Аудитором акціонерного товариства не може бути особа, пов’язана з товариством чи його учасниками майновими чи іншими інтересами.
    2. Висновок аудитора, крім даних, передбачених законодавством про аудиторську діяльність, повинен містити інформацію, передбачену частиною другою статті 72 цього Закону.
    3. Акціонер (акціонери), що є власником більш ніж 5% акцій товариства, має право укласти договір з обраним ним незалежним аудитором (аудиторською фірмою) про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності свого товариства. В цьому випадку оплата послуг аудитора (аудиторської фірми) здійснюється за рахунок такого акціонера (акціонерів). 
    Стаття 74. Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності товариства
    1. Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності товариства проводиться за його рахунок ревізійною комісією (ревізором), а у разі її відсутності - аудитором. Така перевірка проводиться за ініціативою ревізійної комісії (ревізора), за рішенням загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу або на вимогу акціонерів (акціонера), які на момент подання вимоги у сукупності є власниками не менше ніж 10 відсотків простих акцій товариства.
    Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності товариства може проводитися аудитором на вимогу та за рахунок акціонерів (акціонера), які на момент подання вимоги у сукупності є власниками не менше ніж 10 відсотків акцій товариства.
              
    Розділ ХV
     ЗБЕРІГАННЯ ДОКУМЕНТІВ ТОВАРИСТВА.
    ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТОВАРИСТВО 
    Стаття 75. Зберігання документів товариства
    1. Товариство зобов’язане зберігати:
    1) статут товариства, зміни до статуту, договір про утворення товариства, свідоцтво про державну реєстрацію товариства;
    2) положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію,  інші внутрішні документи та зміни до них;
    3) положення про кожну філію та представництво товариства;
    4) документи, що підтверджують права товариства на майно;
    5) протоколи загальних зборів та матеріали, з якими акціонери мали можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;
    6) протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу;
    7) протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства;
    8) висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора товариства;
    9) річну фінансову звітність;
    10) документи бухгалтерського обліку;
    11) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
    12) проспект емісії та свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства;
    13) переліки афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості і типу та/або класу належних їм акцій;
    14) особлива інформація про товариство;
    15) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу.
    На вимогу акціонера (акціонерів) або особи (осіб), яка підписалася на акцію (акції), а також на вимогу державних органів, на які покладено функції щодо регулювання та контролю на ринку цінних паперів, товариство (голова і члени його виконавчого органу та головний бухгалтер) надають перелік афілійованих осіб та відомості про належні їм акції.
    2. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, зберігаються у товаристві за його місцезнаходженням або в іншому місці, відомому і доступному акціонерам.
    Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на голову колегіального органу (особу, що здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) та головного бухгалтера - щодо документів бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
    3. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства.  
    Стаття 76. Надання товариством інформації
    1. Товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених частиною першою статті 75 цього Закону, крім документів бухгалтерського обліку, які не стосуються правочинів, у вчиненні яких є заінтересованість, якщо інше не передбачено законами.
    2. Протягом 10 днів з моменту отримання письмової вимоги акціонера член наглядової ради – корпоративний секретар товариства зобов’язане надати йому завірені копії документів, визначених частиною першою статті 75 цього Закону, з урахуванням обмежень, передбачених частиною першою цієї статті. За надання копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не повинен перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов’язаних з пересиланням документів поштою.
    3. На вимогу будь-якої особи, що не є акціонером, корпоративний секретар надає їй можливість ознайомитися із статутом товариства та його внутрішніми положеннями, затвердженими загальними зборами, включаючи зміни до них, у порядку, передбаченому статутом товариства або його внутрішніми положеннями.
    4. Товариство, що здійснює публічне розміщення цінних паперів зобов’язано мати власний веб-сайт в мережі Інтернет на якому розміщується інформація, що підлягає опублікуванню.
            
    Розділ ХVІ
    ПРИПИНЕННЯ ТОВАРИСТВА 
    Стаття 77. Припинення товариства
    1. Акціонерне товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
    2. Добровільне припинення товариства здійснюється за рішенням загальних зборів у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок припинення товариства визначаються законодавством.
    У випадках, передбачених законодавством, поділ товариства або виділення з його складу одного чи кількох товариств здійснюється за рішенням уповноважених державних органів або за рішенням суду.
    3. Акції товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, конвертуються в акції товариства-правонаступника та розміщуються серед його акціонерів.
    Акції товариства, що перетворюється, конвертуються в частки (паї) юридичної особи-правонаступника та розподіляються серед її учасників.
    У разі виділення акції товариства, з якого здійснюється виділення, конвертуються в акції цього товариства і товариства, що виділилося, та розміщуються серед акціонерів товариства, з якого здійснюється виділення.
    Не підлягають конвертації акції товариств, що беруть участь у припиненні, власниками яких є акціонери, які звернулися до товариства з вимогою про обов’язковий викуп належних їм акцій та яким товариство не відмовило в задоволенні вимоги.
    4. Цінний папір товариства, що бере участь у припиненні, крім акції, повинен надавати його власнику сукупність прав не меншу, ніж та, що надавалася ним до припинення, крім випадку, коли власники трьох чвертей певного виду таких цінних паперів погодилися з відмовою від усіх або частини прав, які надаються такими цінними паперами. У разі коли різні випуски певного виду таких цінних паперів надають їх власникам різну сукупність прав, власники трьох чвертей кожного випуску таких цінних паперів повинні погодитися з відмовою від усіх або частини прав.
    5. Умовами конвертації акцій та інших цінних паперів під час припинення товариства можуть передбачатися грошові виплати.
    6. На зборах учасників товариства-правонаступника кожний учасник отримує кількість голосів, що надаватиметься йому акціями (частками, паями) товариства-правонаступника, власником яких він може стати внаслідок припинення товариства.
    7. Злиття, поділ або перетворення товариства вважається завершеним з моменту внесення запису до державного реєстру про припинення діяльності товариства та про реєстрацію товариства – правонаступника (товариств – правонаступників).
    Виділення товариства вважається завершеним з моменту державної реєстрації товариства, що виділилося.
    Припинення товариства шляхом приєднання до іншого товариства вважається завершеним з моменту внесення запису до державного реєстру про припинення діяльності такого товариства. 
    Стаття 78. Договір про злиття (приєднання) товариств та план поділу (виділення, перетворення) товариства
    1. Наглядова рада кожного товариства, що бере участь у припиненні, розробляє умови договору про злиття (приєднання) або план поділу (виділення, перетворення), який повинен містити:
    повне найменування та реквізити кожного товариства, що бере участь у припиненні;
    порядок і коефіцієнти конвертації акцій та інших цінних паперів, а також суми можливих грошових виплат їх власникам;
    відомості про права, які надаватимуться юридичною особою-правонаступником власникам інших, крім простих акцій, цінних паперів товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або з якого здійснюється виділення, та/або перелік заходів, які пропонується вжити стосовно таких цінних паперів.
    2. Наглядова рада кожного товариства, що бере участь у припиненні, повинна підготувати для акціонерів пояснення до умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділення, перетворення).
    3. Наглядова рада товариства з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 100 осіб, що бере участь у злитті (приєднанні), поділі (виділенні, перетворенні), повинна отримати висновок оцінювача щодо умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділення, перетворення) товариства. Цей документ повинен містити висновок щодо обґрунтованості методів визначення коефіцієнтів конвертації акцій та інших цінних паперів і сум можливих грошових виплат їх власникам.
    Товариство, що бере участь у злитті (приєднанні), поділі (виділенні, перетворенні), повинне надати акціонерам можливість ознайомитися з висновком оцінювача під час підготовки до загальних зборів.
    4. За поданням наглядової ради загальні збори кожного товариства, що бере участь у припиненні, вирішують питання про припинення (злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення), а також про затвердження умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділення, перетворення), передавального акта (у разі злиття, приєднання та перетворення) або розподільного балансу (у разі поділу та виділення). Істотні умови договору про злиття (приєднання), затверджені загальними зборами кожного із зазначених товариств, повинні бути ідентичними. 
    Стаття 79. Захист прав кредиторів у разі припинення товариства
    1. Протягом 30 днів з дати прийняття загальними зборами рішення про припинення шляхом поділу, виділення або перетворення, а у випадку припинення шляхом злиття або приєднання – з дати прийняття відповідного рішення загальними зборами останнього із товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні,  товариство зобов’язане письмово повідомити про це кредиторів товариства і опублікувати в офіційному друкованому органі, повідомлення про ухвалене рішення.
    Повідомлення про припинення товариства повинне містити повне найменування товариств, що беруть участь у припиненні, та всіх юридичних осіб-правонаступників, форму припинення та передбачувану дату завершення припинення.
    2. Кредитор, вимоги якого до товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або з якого здійснюється виділення, не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 20 днів після надіслання йому  повідомлення про припинення товариства може звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій: забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договорів застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов’язань перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не передбачено правочином між товариством та кредитором. Злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення не можуть бути завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами.
    Якщо розподільний баланс або передавальний акт не дає можливості визначити правонаступника припиненого товариства, юридичні особи, створені в результаті припинення, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями припиненого товариства перед його кредиторами. 
    Стаття 80. Злиття товариств
    1. Злиттям товариств визнається виникнення нового товариства-правонаступника з передачею йому згідно з передавальними актами всіх прав та обов’язків двох або більше товариств одночасно з припиненням їх діяльності.
    2. Наглядова рада товариства виносить на затвердження загальними зборами акціонерів кожного товариства, що бере участь у злитті, питання про припинення товариства шляхом злиття, про затвердження договору про злиття, статуту товариства, створюваного в результаті злиття, і про затвердження передавального акту.
    3. Утворення органів товариства - правонаступника проводиться на спільних загальних зборах акціонерів товариств, що беруть участь в злитті. Порядок голосування на спільних загальних зборах акціонерів може бути визначений договором про злиття товариств.
    4. Не підлягають конвертації акції товариств, діяльність яких припиняється внаслідок злиття, які викуплено товариством - емітентом або власником яких є товариство, що бере участь у злитті разом з товариством - емітентом.
    5. При злитті товариств всі права і обов'язки кожного з них переходять до товариства - правонаступника відповідно до передавального акту. 
    Стаття 81. Приєднання товариства
    1. Приєднанням  товариства визнається припинення діяльності товариства (кількох товариств) з передачею ним (ними) згідно з передавальним актом усіх його (їх) прав та обов'язків іншому товариству-правонаступнику.
    2. Наглядова рада кожного товариства, що приєднується виносить на затвердження загальними зборами акціонерів товариства, що бере участь у приєднанні, питання про приєднання і про затвердження договору про приєднання. Наглядова рада товариства, що приєднується виносить також на затвердження загальних зборів акціонерів питання про затвердження передавального акту.
    3. Спільні загальні збори акціонерів вказаних товариств ухвалюють рішення про внесення змін і доповнень до статуту та, у разі потреби, з інших питань. Порядок голосування на спільних загальних зборах акціонерів визначається договором про приєднання.
    4. Якщо товариству, до якого здійснюється приєднання, належить понад 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується, і приєднання не тягне за собою змін у статуті товариства, до якого здійснюється приєднання, пов’язаних із змінами прав його акціонерів,  від імені товариства, до якого здійснюється приєднання, рішення про приєднання, затвердження передатного акта та умов договору про приєднання може прийматися його наглядовою радою. У такому разі підготовка пояснень до умов договору про приєднання та отримання висновку оцінювача стосовно договору не вимагається.
    5. Не підлягають конвертації акції товариства, що приєднується, які  викуплено цим товариством або власником яких є товариство, до якого здійснюється приєднання. 
    Стаття  82. Поділ товариства
    1. Поділом товариства визнається припинення діяльності товариства з передачею усіх його прав та обов’язків більше ніж одному новому товариству-правонаступнику згідно з  розподільним балансом.
    2. Наглядова рада товариства, що припиняється шляхом поділу виносить на затвердження загальних зборів акціонерів питання про припинення товариства шляхом поділу, про порядок і умови поділу, про створення товариств - правонаступників і порядок конвертації акцій товариства, що припиняється в акції створюваних товариств, про затвердження розподільного балансу.
    3. Загальні збори акціонерів товариства, що припиняється шляхом поділу, ухвалюють рішення про припинення товариства шляхом поділу, про порядок і про умови поділу, про створення нових товариств, про порядок конвертації акцій товариства, що припиняється в акції створюваних товариств, про затвердження розподільного балансу. Загальні збори кожного створюваного товариства ухвалює рішення про затвердження його статуту і утворення його органів.
    4. У разі коли розміщення акцій товариств-правонаступників здійснюється із збереженням співвідношення  між частками акціонерів у статутному капіталі товариства, діяльність якого припинилася внаслідок поділу, кожний його акціонер отримує акції кожного товариства-правонаступника, а всі права власників усіх інших, крім простих акцій, цінних паперів зберігаються, отримання висновку оцінювача стосовно плану поділу не вимагається.
    Не підлягають конвертації акції товариства, діяльність якого припиняється внаслідок поділу, викуплені цим товариством.
    5. Товариство-правонаступник несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства, діяльність якого припиняється внаслідок поділу, що виникли до поділу та перейшли до іншого товариства-правонаступника. Якщо товариств-правонаступників, які несуть субсидіарну відповідальність, два чи більше, вони несуть солідарну відповідальність. 
    Стаття 83. Виділення товариства
    1. Виділенням товариства визнається створення одного чи кількох товариств із передачею йому (їм) згідно з розподільним балансом частини прав та обов’язків товариства, з якого здійснюється виділення, без припинення діяльності такого товариства.
    2. Наглядова рада товариства з якого здійснюється виділення виносить на затвердження загальних зборів акціонерів товариства питання про виділення, про порядок і про умови виділення, про створення нового товариства (товариств), про конвертацію акцій товариства з якого здійснюється виділення в акції створюваного товариства (про розподіл акцій створюваного товариства серед акціонерів товариства з якого здійснюється виділення, придбання акцій створюваного товариства самим товариством з якого здійснюється виділення) і про порядок такої конвертації (розподілу, придбання), про затвердження розподільного балансу.
    3. Загальні збори акціонерів товариства з якого здійснюється виділення ухвалюють рішення про виділення, про порядок і про умови виділення, про створення нового товариства (товариств), про конвертацію акцій товариства з якого здійснюється виділення в акції створюваного товариства (про розподіл акцій створюваного товариства серед акціонерів товариства з якого здійснюється виділення, придбання акцій створюваного товариства самим товариством з якого здійснюється виділення) і про порядок такої конвертації (розподілу, придбання), про затвердження розподільного балансу.
    Загальні збори акціонерів кожного створюваного товариства ухвалюють рішення про затвердження його статуту і утворення його органів.
    4. У разі коли розміщення акцій товариства, що виділилося, здійснюється із збереженням співвідношення між частками акціонерів у статутному капіталі товариства, з якого здійснено виділення, а обсяг прав власників усіх інших, крім простих акцій, цінних паперів зберігається, отримання висновку оцінювача стосовно плану виділення не вимагається.
    Не підлягають конвертації акції товариства, з якого здійснюється виділення, викуплені цим товариством.
    5. Товариство, з якого здійснюється виділення, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями, які перейшли до товариства, що виділилося, згідно з розподільним балансом. Товариство, що виділилося, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями, які виникли у товариства, з якого здійснюється виділення, перед виділенням, але не перейшли до товариства, що виділилося. Якщо товариств, що виділилися, два чи більше, вони солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями разом з товариством, з якого здійснено виділення. 
    Стаття  84. Перетворення товариства
    1. Перетворенням товариства визнається зміна його організаційно-правової форми з припиненням діяльності та передачею всіх його прав і обов’язків юридичній особі-правонаступнику згідно з  передавальним актом.
    2. Наглядова рада товариства, що перетворюється виносить на затвердження загальних зборів акціонерів питання про перетворення товариства, про порядок і умови здійснення перетворення, про порядок обміну акцій товариства на частки (паї) юридичної особи - правонаступника.
    3. Загальні збори акціонерів товариства, що перетворюється ухвалює рішення про перетворення товариства, про порядок і умови здійснення перетворення, про порядок обміну акцій товариства на частки (паї) юридичної особи - правонаступника.
    Учасники створюваної при перетворенні нової юридичної особи ухвалюють на своєму спільному засіданні рішення про затвердження засновницьких документів такої юридичної особи і обрання (призначенні) органів управління відповідно до вимог законодавства.
    4. Розподіл часток (паїв) юридичної особи-правонаступника відбувається із збереженням співвідношення між частками акціонерів у статутному капіталі товариства, що перетворюється.
    Не підлягають обміну акції товариства, що перетворюється, викуплені цим товариством. 
    Стаття  85. Ліквідація товариства
    1.Добровільна ліквідація товариства здійснюється за рішенням загальних зборів., у тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який товариство утворювалося, або після досягнення мети, з якою воно утворювалося, у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок ліквідації товариства визначаються законодавством.
    2. Ліквідація товариства здійснюється в порядку, передбаченому законами, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
    У випадку, якщо на момент ухвалення рішення про ліквідацію товариство не має зобов'язань перед кредиторами, його майно розподіляється між акціонерами відповідно до статті 86 цього закону
    3. Питання про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку ліквідації, а також порядку розподілу між акціонерами майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, вирішують загальні збори.
    4. З моменту обрання ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження наглядової ради та виконавчого органу товариства.
    5. Ліквідація товариства вважається завершеною, а товариство - що припинило існування з моменту внесення органом державної реєстрації відповідного запису до державний реєстру юридичних осіб. 
    Стаття  86. Розподіл майна товариства, що ліквідується, між акціонерами
    1. Майно товариства, що ліквідується, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється ліквідаційною комісією між акціонерами в такій черговості:
у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання його інтелектуальної, творчої діяльності;
у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);
у четверту чергу здійснюються виплати нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями;
у п’яту чергу - виплати за привілейованими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 66 цього Закону;
у шосту чергу - виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій, у четверту - виплати за простими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 66 цього Закону;
у сьому чергу - розподіл майна між акціонерами - власниками простих акцій товариства пропорційно кількості належних їм акцій;
у восьму чергу задовольняються всі інші вимоги.
    2. Розподіл майна кожної черги здійснюється після повного задоволення вимог кредиторів (акціонерів) попередньої черги.
    У разі розміщення товариством кількох класів привілейованих акцій черговість розподілу майна між акціонерами - власниками кожного класу привілейованих акцій визначається статутом товариства.
    У разі недостатності майна товариства, що ліквідується, для розподілу між усіма кредиторами (акціонерами) відповідної черги майно розподіляється між ними пропорційно сумі вимог (кількості належних їм акцій), що належать кожному кредитору (акціонеру) цієї черги. 
    Розділ ХVII
     ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 
    1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.
    Частина третя статті 51 цього Закону набирає чинності з моменту проведення річних загальних зборів товариства та обрання нового складу наглядової ради.
    Статті 62 і 63 цього Закону стосовно товариств, кількість акціонерів - власників простих акцій яких перевищує 1000 осіб, набирають чинності через рік з дня його опублікування, а стосовно товариств, кількість акціонерів - власників простих акцій яких становить 1000 та менше осіб, - через 3 роки з дня його опублікування.
    Пункт другий частини першої статті 66 цього Закону стосовно товариств, кількість акціонерів - власників простих акцій яких перевищує 1000 осіб, набирає чинності через 3 роки з дня його опублікування, а стосовно товариств, кількість акціонерів - власників простих акцій яких становить 1000 та менше осіб, - через 5 років з дня його опублікування. 
    2. З дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1 - 49 (у частині, що стосується відкритих акціонерних товариств) Закону України «Про господарські товариства» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682; 1992 р., № 48, ст. 662; 1993 р., № 51, ст. 480; 1994 р., № 3, ст. 11; 1995 р., № 14, ст. 90, ст. 93; 1998 р., № 18, ст. 89;   1999 р., № 26, ст. 213; 2000 р., № 32, ст. 256; 2001 р., № 31, ст. 146; 2002 р., № 15, ст. 102,  № 16, ст. 114,  № 29, ст. 194, № 32, ст. 222; 2003 р., № 30, ст. 247). 
    3. Внести до Цивільного Кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст.356) такі зміни:
    1) статтю 152 доповнити частиною такого змісту:
    «6.Акціонерні товариства за типом поділяються на товариства, що здійснюють публічне розміщення акцій (публічні товариства) та товариства, що здійснюють приватне розміщення акцій (приватні товариства). Особливості правового статусу публічних та приватних акціонерних товариств встановлюється законом»;
    2)  частину четверту статті 153 доповнити абзацами такого змісту:
    «Вимоги частини другої цієї статті не застосовуються під час створення акціонерного товариства державою в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, у випадках, передбачених законодавством.
    Акціонерне товариство може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома»;
    3) у статті 155:
    частину другу викласти в такій редакції:
    «2. При заснуванні товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Відкрите розміщення акцій публічного товариства здійснюється після отримання свідоцтва про реєстрації першого випуску акцій»;
    друге речення частини третьої викласти в такій редакції:
    «Якщо вартість чистих активів товариства стає  меншою  від  мінімального  розміру статутного  капіталу,  встановленого законом,  товариство зобов’язане у термін та порядку встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку усунути таке порушення або прийняти рішення про ліквідацію»;
    4) у статті 159:
    пункт другий частини другої викласти в такій редакції:
    “2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради, виконавчого та інших органів товариства”
    у частині четвертій:
    пункт 1 виключити;
    останній абзац доповнити словами "якщо інше не передбачено законом ".  
    4. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18 - 22, ст. 144):
    1) частину другу статті 80 викласти в такій редакції:
    “Акціонерним товариством є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості”;
    2) у статті 81:
    частину четверту, шосту та сьому виключити;
    друге речення частини восьмої виключити;
    частину десяту викласти в такій редакції:
    “10. Зміна типу товариства із приватного на публічне або із публічного на приватне не є його перетворенням”;
    у частині дванадцятій слово “господарські” замінити словом “акціонерні”
    3) в першому реченні частини четвертої статті 87 слова «двадцять п’ять» замінити словом «п’ятнадцять»;
    4) в першому реченні абзацу четвертого частини першої статті 88 слова «про діяльність товариства»  замінити словами «про товариство».  
    5. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
    1) доповнити Кодекс статтями 1635 і 24412 такого змісту:
    “Стаття 1635. Порушення посадовою особою емітента прав власників  цінних паперів та/або інвесторів
    Ненадання або надання недостовірної інформації посадовою особою емітента акціонеру та/або інвестору про діяльність товариства, ненадання для ознайомлення річних звітів, порушення порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерного товариства, –
    тягне за собою накладення штрафу на посадову особу емітента у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Вимагання посадовою особою емітента від акціонера-працівника відомостей про те як він голосував чи має намір голосувати на загальних зборах, або про відчуження акціонером працівником своїх акцій чи намір їх відчужувати, –
    тягне за собою накладення штрафу на посадову особу емітента у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Порушення посадовою особою емітента порядку обрання членів органів управління товариства, невидача акціонерам документів, що підтверджують права власності на цінні папери товариства, порядку виплати в установлений строк дивідендів, при наявності відповідного рішення загальних зборів, порядку проведення додаткової емісії акції, порядку вчинення товариством значного правочину,  —
    тягне за собою накладення штрафу на посадову особу емітента у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Дії, передбачені частиною першою - третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, —
    тягнуть за собою накладення штрафу на посадову особу емітента у розмірі від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    “Стаття 24412. Органи, що здійснюють державне регулювання ринку цінних паперів
    Органи, що здійснюють державне регулювання ринку цінних паперів, розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства на ринку цінних паперів (статті 163, 1635).
    Від імені органів, що здійснюють державне регулювання ринку цінних паперів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, члени Комісії, голови територіальних управлінь Комісії”;
    2) в абзаці сорок другому пункту 1 частини першої статті 255 слово і цифри “(стаття 1669)” замінити словами і цифрами “(статті 163, 1635  і 1669)”. 
    6. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 — 26, ст. 131):
    1) у примітці до статті 218 слова і цифри “У статтях 218 — 223” замінити словами і цифрами “У статтях 218 — 220, 221, 222”;
    2) доповнити Кодекс новою статтею 2201 такого змісту:
    “Стаття 2201. Приховування інформації про діяльність товариства
    1. Неподання або подання завідомо недостовірної інформації акціонерам щодо фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства та/або оприлюднення такої інформації службовою особою такого товариства, якщо ці дії завдали велику матеріальну шкоду   акціонеру,  -
    караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
    2. Ті самі дії, якщо вони вчиненні повторно, -
    караються штрафом від тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від трьох до п’яти років.
    П р и м і т к а. У статтях 2201 та 223 цього кодексу матеріальна шкода вважається заподіяною у великому розмірі, якщо її розмір у тисячу разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян”;
    3) у статті 223:
    частину першу викласти в такій редакції:
    “1. Випуск (емісія) у великих розмірах громадянином або службовою особою суб’єкта господарської діяльності цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрації емісії у встановленому законом порядку —
    карається штрафом від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років”;
    доповнити статтю приміткою такого змісту:
    “П р и м і т к а.  Випуск (емісія) цінних паперів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їх обсяг в тисячу разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян”. 
    7. Статтю 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. №7-93 “Про державне мито” (Відомості Верховної Ради України, 1993р., №13, ст.113; 1993р.,  №26, ст.281; 1993р., №49, ст.459; 1994р., №28, ст.241; 1994р., №29, ст.257; 1994р., №33, ст.300; 1995р., №13, ст.85; 1995р., №14, ст.90; 1996р., №9, ст.43; 1996р., №41, ст.192; 1996р., №52, ст.306; 1997р., №5, ст.46; 1997р., №9, ст.70; 1997р., №18, ст.131; 2000р., №19, ст.143; 2000р., №29, ст.232; 2000р., №46, ст.398; 2000р., №50, ст.436; 2001р., №24, ст.124; 2002р., №6, ст.43; 2002р., №32, ст.223; 2003р., №14, ст.100; 2003р., №26, ст.194; 2003р., №38, ст.314; 2004р., №8, ст.62; 2004р., №33-34, ст.403) доповнити пунктом 47 такого змісту:
    “47) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку – за позовами, з якими вона звертається до суду у справах захисту права акціонерів та/або інвесторів на ринку цінних паперів”. 
    8. Внести до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (Відомості Верховної   Ради України, 2006, № 3480) такі зміни:
    1) У статті 39 слова «(10 відсотків і більше)» замінити словами «(5 відсотків і більше)».
    2) доповнити абзац перший частини шостої статті 40 новим реченням такого змісту: «Акціонерні товариства, що здійснюють публічне розміщення акцій подають звітність на основі міжнародних стандартах бухгалтерського обліку.» 
    9. До приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно - правові  акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону. 
    10. Якщо до товариства застосовуються положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які передбачають припинення повноважень органів управління боржника, припиняються повноваження загальних зборів, наглядової ради та виконавчого органу товариства. 
    11. Статути та інші внутрішні положення відкритих акціонерних товариств, утворених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом. З дня набрання чинності цим Законом статути та інші внутрішні положення зазначених товариств до приведення їх у відповідність з нормами цього Закону застосовуються в частині, що не суперечить зазначеним нормам.
    Акціонер відкритого акціонерного товариства, статут якого не приведено у відповідність з нормами цього Закону, має право після закінчення зазначеного у цьому пункті строку звернутися до суду з позовом про приведення статуту товариства у відповідність із цим Законом. 
    12. Закриті акціонерні товариства, створені до набрання чинності цим Законом, здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про господарські товариства». З дня набрання чинності цим Законом створення акціонерних товариств відповідно до Закону україни «Про господарські товариства» забороняється. 
    13. В разі прийняття загальними зборами акціонерного товариства, створеного до набрання чинності цим Законом, рішення про збільшення статутного капіталу товариства, таке товариство зобов’язано привести свою діяльність у відповідність із цим Законом та внести відповідні зміни до статуту та інших внутрішніх документів товариства.
    Не внесення таких змін до статуту та інших внутрішніх документів товариства є підставою для відмови в державній реєстрації випуску акцій цього товариства. 
    14. Товариства звільняються від сплати реєстраційного збору під час реєстрації змін чи доповнень до статуту товариства або статуту в новій редакції у зв’язку з приведенням його у відповідність із цим Законом. 
    15. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом привести власні нормативно - правові  акти у відповідність із цим Законом.