РОЗДІЛ ІІ Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства 44 варіант Вихідні дані для виконання курсової роботи наведені у наступній таблиці: № п\п Показники Одиниці виміру 44
1 Обсяг виробленої продукції в оптових цінах підприємства(без ПДВ) млн. грн. 9,40
2 Вартість реалізованої товарної продукції млн. грн. 5,10
3 Первісна вартість ОВФ млн. грн. 7,70
З них активна частина % 66,0
4 Залишкова вартість ОВФ млн. грн. 4,00
5 Наявність ОВФ на початок року
4,30
6 Поступило у звітному році всього млн. грн. 0,40
7 Вибуло у звітному році всього млн. грн. 0,21
8 Чисельність працівників чол. 280
З них робітників чол. 210
9 Кількість одиниць встановленого обладнання штук 4
10 Норматив планових простоїв (% від режимного фонду) % 12,0
11 Випуск виробів на квартал по плану млн. грн. 1600
12 Собівартість продукції млн. грн. 4,00
в т.ч. матеріальні витрати млн. грн. 2,90
13 Середньорічні залишки оборотних коштів у т.ч. нормовані обороти коштів млн. грн. 0,9
0,75
14 Середня величина дебіторської заборгованості млн. грн. 5,00
15 Обсяг продажів в кредит тис. грн. 31,00
16 Збільшення обсягу виробництва продукції у плановому році % 18,00
17 Корисний фонд робочого часу
по плану днів 219
фактично днів 120
18 Фактичний виробіток на одну станко-годину грн. 19,00
ІІ. Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства Розрахунок показників ефективності використання основних фондів, оборотних засобів і трудових ресурсів доцільно проводити в табличній формі.
2.1 Показники стану і руху основних фондів Таблиця 2.1 НАЗВА ПОКАЗНИКА МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА
Показники руху
Коефіцієнт надходження(Кн) Вартість основних фондів, що надійшли
Вартість основних фондів на кінець звітного періоду
%
Коефіцієнт оновлення (Кон) Вартість нових ОФ
Вартість ОФ на кінець звітного періоду
%
Коефіцієнт вибуття основних фондів (Квиб) Вартість всіх вибувши ОФ
Вартість ОФ на початок звітного періоду
%
Коефіцієнт ліквідації (Кл) Вартість ліквідованих ОФ
Вартість ОФ на початок звітного періоду
%
2. Показники стану
Коефіцієнт зносу(Кзн) Сума зносу
Первісна вартість наявних ОФ
%
Коефіцієнт придатності (Кпр) Залишкова вартість ОФ
Первісна вартість ОФ або Кпр = 1-Кзн
% Кпр=1-0,48=0,52=52%
Розраховані показники дали змогу виявити, що на заміну вибувших ОВФ протягом року поступило 8,9 % від усіх наявних фондів на кінець року, з них доля нових складає 8,9 %. Протягом року вибуло 4,9 % ОВФ, про що свідчить показник вибуття основних фондів. Розрахований показник зносу показав, що ступінь зносу основних фондів становить 48 %. Також за обчисленим коефіцієнтом придатності видно, що на вартість продукції необхідно перенести 52% вартості ОВФ. За наведеними даними визначаємо темпи приросту вартості основних фондів: , де ОФнад - вартість ОФ, що надійшли на підприємство, млн.грн., ОФвиб - вартість ОФ, що вибули, млн.грн., ОФп.р. - вартість ОФ на початок року, млн.грн.
Відношення вартості ОФ, що вибули внаслідок зносу, до вартості нових ОФ характеризує інтенсивність заміни засобів праці:
де ОФнад - вартість ОФ, що надійшли на підприємство, млн.грн., ОФвиб - вартість ОФ, що вибули, млн.грн.
Основні фонди замінюються з інтенсивністю 52,5 %. 2.2. Показники оснащеності підприємства і робітників основними фондами Таблиця 2.2 НАЗВА ПОКАЗНИКА МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА
1. Показники забезпеченості підприємства ОФ
Фондозабезпеченість (Фз) Первісна вартість ОФ
Обсяг продукції (робіт)
Механозабезпеченість (Мз) Вартість активної частини ОФ
Обсяг продукції (робіт)
2. Показники озброєності робітників ОФ
Фондоозброєність(Фоз) Первісна вартість ОФ
Чисельність робітників
Механоозброєність(Моз) Вартість активної частини ОФ
Чисельність робітників
Розрахунок показників показав, що для виготовлення одиниці продукції потреба підприємства в ОВФ становить 0,82 грн., а потреба у засобах механізації - 0,54 грн. Обчислена фондоозброєність свідчить про те, що на одного робітника припадає 36,7 тис.грн. вартості основних фондів та 24,2 тис.грн. вартості машин і механізмів. 2.3. Показники ефективності використання основних фондів Таблиця 2.3. НАЗВА ПОКАЗНИКА МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА
1. Вартісні показники
Фондовіддача (Фм) - по валовій продукції - по чистій продукції Обсяг продукції
Первісна вартість ОФ
Вартість чистої продукції
Первісна вартість ОФ
Коефіцієнт віддачі спожитих ОФ Обсяг продукції
Річні амортизаційні відрахування
Рентабельність ОФ Прибуток балансовий
Середньорічна вартість ОФ
2.Натуральні показники
Коефіцієнт використання робочого часу(Кк.ч.) Факт.фонд роботи обладнання
Календарний фонд роботи обладнання
Коефіцієнт використання режимного фонду (Кр.ф.) Факт. фонд роботи обладнання
Режимний фонд роооти обладнання
Коефіцієнт використання планового фонду (Кп.ф. ) Факт. фонд роботи обладнання
Плановий фонд роботи обладнання
Коефіцієнт змінності (Кзм) Загальна трудомісткість виготовленої продукції
Плановий фонд роооти обладнання
Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (Кекс) Час фактичної роботи обладнання
Максимально можливий час роботи обладнання
Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (Кінт) Фактична продуктивність обладнання
Отже, фондовіддача відображає, що на 1 грн. ОВФ припадає 1,22 грн. валової та 0,55 грн. чистої продукції. Рентабельність означає, що на 1 грн. витрат припадає 25,03 коп. прибутку.Розраховані показники використання основних фондів в часі свідчать про наступне : робочий час протягом року був використаний на 10%, плановий фонд часу в середньому використовується на 24%. Коефіцієнт змінності: характеризує кількість змін роботи основних виробничих фондів в добу. На даному підприємстві він складає 5,16 зміни протягом доби. При підвищенні цього показника підвищується використання основних фондів протягом доби. Коефіцієнт інтенсивного використання ОФ становить 1,27 тобто потужності обладнання перевантажено. Інтегральний коефіцієнт дорівнює 0,3. Календарний фонд – це загальний фонд часу, який визначається як добуток числа календарних днів в даному періоді на число годин за добу. У розрахунку на один станок його календарний фонд часу за рік буде складати 8760 годин. Календарний фонд = 8760*4=35040 Режимний фонд часу залежить від числа робочих днів і встановлений на підприємстві залежно від змінності роботи. При п’ятиденному робочому тижні і двохзмінному режимі роботи річний режимний фонд часу у розрахунку на одиницю обладнання складає 4126 год. Режимний фонд = 4126*4=16504 Плановий фонд часу роботи обладнання менше режимного на величину його планових простоїв у ремонті. Якщо, наприклад, норматив планових простоїв на ремонт встановлено у розмірі 10% режимного фонду, то плановий фонд часу у розрахунку на одиницю обладнання складає 3713 станко-годин. Плановий фонд = 4126*(100-12)/100*4=14523,5 Фактичний фонд часу роботи обладнання менше планового на величину понадпланових простоїв і більше його на величину часу понадурочних робіт. Фактичний фонд = = 3523,5 2.4 Показники ефективності використання оборотних засобів Таблиця 2.4 НАЗВА ПОКАЗНИКА МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА
1. Коефіцієнт оборотності (Коб) Обсяг реалізованої продукції
Середньорічний залишок оборотних засобів
2. Тривалість одного обороту (Тоб) Період
Коефіцієнт оборотності
3. Коефіцієнт завантаженості оборотних засобів (К3) Середньорічний залишок оборотних засобів
Обсяг реалізованої продукції
4. Коефіцієнт обороту дебіторської заборгованості(То) Обсяг продажів у кредит
Середня вартість дебіторської заборгованості
5. Тривалість інкасації дебіторської заборгованості(То.д.з.) 360*Середня вартість дебіторської заборгованості
Обсяг продажів у кредит
6. Коефіцієнт використання оборотних засобів (окупності матеріальних витрат)Кв Обсяг реалізованої продукції
Матеріальні витрати
7. Коефіцієнт ефективності використання оборотних засобів Прибуток віл реалізації
Середньорічний залишок оборотних засобів
8. Вивільнення (залучення) оборотних засобів
Тпл, Тф - тривалість одного оброту по плану і фактично
На основі розрахованих показників можна сказати, що за рік оборотні засоби здійснюють 5,67 обертів, при цьому час одного обороту, який необхідний для повернення оборотних засобів в результаті реалізації продукції, становить 63 дні. Також на 1 грн. виготовленої продукції підприємство потребує 0,18 грн. оборотних засобів. Величину прибутку, що припадає на 1 грн. оборотних засобів, відображає коефіцієнт ефективності оборотних засобів. Слід відмітити, що за рахунок зменшення тривалості одного обороту вдалося вивільнити 212,5 тис.грн. 2.5. Показники використання трудових ресурсів Таблиця 2.5. № п/п Показник Одиниця виміру Значення показника
1. Обсяг випуску продукції млн.грн. 9,40
2. Чисельність працівників ЧОЛ. 280
3. Чисельність робітників чол. 210
4. Питома вага робітників у загальній чисельності працівників % 75
5. Середньорічна продуктивність праці одного робітника тис.грн. 44,8
6. Середньорічна продуктивність праці одного працівника тис.грн. 33,6
7. Загальне число відроблених людино-днів тис.люд-днів 28560
8. Середнє число днів, відроблених одним робітником Днів 136
9. Середня тривалість робочого дня год. 8
10. Загальне число відроблених робітніп<ами людино-годин Тис.люд.-год. 228480
11. Середньогодинна продуктивність праці одного робітника грн. 41,14
РОЗДІЛ ІІІ. Заходи по підвищенню ефективності використання виробничих та трудових ресурсів і їх вплив на результати господарської діяльності 3.1 Заходи по поліпшенню використання основних виробничих фондів 1. Визначаємо загальний приріст обсягу виробництва продукції за рахунок поліпшення використання основних фондів (тис.грн.) Отже, за рахунок поліпшення використання основних фондів обсяг виробництва продукції зросте на 1,127 тис.грн. і на плановий рік складе: (млн.грн) 2. Визначаємо фондовіддачу на плановий період: (грн./грн.) 3.2 Заходи по прискоренню оборотності оборотних коштів 1. Загальна величина необхідного поточного запасу визначається за залежністю:
де Мд - середня добова потреба в матеріалі, визначається як добуток норми витрат матеріалу на середньоденний обсяг виробленої продукції: (кг) Кзд - коефіцієнт затримки матеріалів у запасі,приймаэться в розрахунках =0,5. Це означає, що для забезпечення безперервності виробничого процесу між двома черговими поставками матеріалів підприємству необхідно мати поточний запас в розмірі 533,33 кг.
2. Визначимо величину вивільнення оборотних коштів за рахунок скорочення тривалості одного обороту за залежністю: тис.грн. Отже, за рахунок скорочення тривалості одного обороту можна вивільнити оборотних коштів на суму 212,5 тис.грн. 3. Визначаємо обсяг додаткової продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності на плануємий рік.
Величина вивільнення оборотних коштів іде на збільшення обсягу додаткової продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності на плануємий рік. 4. Розраховуємо економічний ефект за рахунок зниження матеріаломісткості продукції. Зниження матеріаломісткості продукції за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, і енергії дозволяє, з одного боку, отримати додатковий прибуток, а з другого - при тих же матеріальних ресурсах збільшити випуск продукції. Економія собівартості продукції і додатковий прибуток за рахунок зменшення матеріальних витрат (матеріалів, палива і енергії) на одиницю продукції можуть бути розраховані за формулою:
де Ем - економія по собівартості за рахунок скорочення норм втрат сировини, матеріалів, палива, енергії; Рм - затрати сировини, матеріалів, палива, енергії (матеріальні витрати) в базисному періоді на одиницю продукції або на 1 грн. товарної продукції, виходячи з діючих норм витрат; Нв - норма матеріальних витрат, що встановлена на плануємий рік в % до норми базисного року; От - обсяг випуску товарної продукції на плануємий період в натуральному виразі, або в оптових цінах підприємства
В базисному періоді матеріальні витрати дорівнювали 31 коп. на 1 грн. випущеної продукції. На плануємий рік підприємство планує знизити матеріальні витрати на 3,3%. При обсязі виробництва на плануємий рік в оптових цінах підприємства 11092 тис.грн., економія по собівартості складає:
3.3 Заходи по підвищенню продуктивності праці 1. Підвищення продуктивності праці за рахунок удосконалення технології виконання робіт. Удосконалення технології виконання робіт дозволяє скоротити „приховані" втрати робочого часу, які виникають внаслідок недотримання термінів запуску у виробництво заготовок, напівфабрикатів, окремих компонентів продукції., несвоєчасної подачі на робочі місця комплектуючих виробів та матеріалів, зменшення планових розмірів партій, неправильної послідовності робіт, переробки раніше виконаних робіт, зайвих транспортних робіт та ін. Розмір „прихованих" втрат робочого часу визначають на основі аналізу фотокартки робочого дня. Ріст продуктивності праці відбувається за рахунок економії трудових затрат в результаті скорочення „прихованих" втрат робочого часу. Економія трудових затрат визначається за формулою:
де - економія трудових затрат, % Тзв і Тпл - „приховані" втрати робочого часу у звітному та плановому році,
Таким чином, за рахунок зменшення „прихованих" втрат робочого часу у плановому році в порівнянні з базовим можна одержати економію затрат праці у розмірі 5,38%. 2. Підвищення продуктивності праці за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання у зв'язку з його технічним та організаційним обслуговуванням, а також у зв'язку з відпочинком та самообслуговуванням робітника визначається таким чином:
де - приріст обсягу продукції у зв'язку із зменшенням виутрізмінних простоїв обладнання до нормативного рівня, %, - відповідно нормативні та фактичні внутрізмінні простої обладнання, %. В розрахунках умовно приймаємо
Можлива відносна економія чисельності робітників за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання розраховується за формулою :
Тобто, за рахунок досягнення нормативного рівня внутрізмінних простоїв обладнання на підприємстві на плануємий рік можлива відносна економія чисельності робітників у кількості 11 чол. 3. Підвищення продуктивності праці за рахунок впровадження прогресивних систем оплати праці робітників. Впровадження прогресивної відрядно-преміальної системи оплати праці робітників підвищує продуктивність праці на 6-8%. Ріст продуктивності праці за рахунок збільшення охоплення робітників відрядно-преміальною системою оплати праці визнається за формулою:
де - охоплення робітників-відрядників відрядно-преміальною системою оплати праці у плановому та базових роках, % Р - показник росту продуктивності праці при впровадженні відрядно-преміальної системи оплати праці, %(15-20%) -питома вага робітників-відрядників у загальній чисельності робітників,%
Тобто, за рахунок збільшення охоплення робітників відрядно-преміальною системи оплати праці відбудеться зростання продуктивності праці на 52,5%. 4. Вплив підвищення продуктивності праці (в темпах, що випереджають зростання заробітної плати) на зниження собівартості продукції можна визначити за такою формулою:
де Е - економія від зниження собівартості продукції за рахунок росту продуктивності праці; З1 - затрати по статті „Заробітна плата з відрахуванням на соціальні заходи" на одиницю продукції (товарної) в базисному періоді; Р3 - середньорічна (середньомісячна) заробітна плата одного в % до середньорічної (середньомісячної) заробітної плати в базисному періоді; РВ - ріст продуктивності праці в аналізуємому періоді у порівнянні з базисним періодом; Отп - випуск товарної продукції в аналізуємому періоді. Наприклад, в базисному році робота підприємства характеризувалась такими показниками (табл. 3.1.), тис. грн. Таблиця 3.1. Випуск товарної продукції 9400
Собівартість продукції 4000
Прибуток балансовий 1100
ОВФ і нормовані оборотні запаси 5145
В т.ч. ОВФ 4395
Рентабельність продукції, % 21,6
Рентабельність виробництва, % 25,03
В аналізуємому періоді за рахунок зменшення «прихованих» витрат робочого часу і скорочення внутрізмінних простоїв обладнання продуктивність праці у порівнянні з базисним періодом зросла на 5,38%, а середньорічна заробітна плата – на 5%. Економія від собівартості за рахунок росту продуктивності праці дорівнює: (тис. грн.) В результаті зниження собівартості прибуток зростає з 1100 до 1109,4 тис. грн., а рентабельність продукції зросте з 21,6 (1100:5100) до 21,75 % (1109,4:5100). Зміна обсягів робіт за рахунок збільшення ОВФ визначається: Ооф=(ОВФпл.-ОВФб)Фб= ( 9,24-7,70)*1,22= 1,13 (млн.грн.) Тобто, на плануємий період за рахунок збільшення ОВФ обсяг виконуваних робіт можна збільшити на 1130 тис. грн. Зміна обсягів робіт за рахунок поліпшення їх використання визначається за залежністю: Офв=(Фпл - Фб)*ОВФпл., де ОВФпл. та ОВФб – вартість ОВФ відповідно на плануємий рік і у базисному році; Фпл, Фб – фондовіддача відповідно на плануємий рік і у базисному році. Офв= (1,22-1,22)*4922,4= 0 (тис. грн.) Тобто, на плануємий період за рахунок поліпшення використання ОВФ обсяг виконуваних робіт не зміниться. Зміна обсягів робіт за рахунок динаміки продуктивності праці визначається за залежністю: Ов=(Впл -Вб)Чпл, , де де Впл, Вб – продуктивність праці (виробіток) одного робітника відповідно на плануємий рік і у базисному році; Чпл – чисельність робітників на плануємий рік. ОВ = (60 – 44,8)*199= 3024,8 Отже, на плануємий період за рахунок зростання продуктивності праці обсяг виконуваних робіт можна збільшити на 3,02млн. грн. Зміна обсягів робіт за рахунок зміни загальної чисельності робітників визначається за залежністю: Оч=(Чпл - Чб)*Вб, де Чб – чисельність робітників у базисному році. ОЧ= (199-210)*44,8= -492,8 Отже, на плануємий період за рахунок зменшення чисельності робітників обсяг виконуваних зменшиться на 0,49 млн. грн. 3.4. Вплив підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів на господарську діяльність підприємства Вплив підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів на рентабельність виробництва показано в таблиці 3.3. Таблиця 3.2 Вплив факторів на зміну рівня рентабельності виробництва № Показники Базисний рік Плануємий рік
1 Балансовий прибуток, тис. грн. 1100 1610
2 Реалізація товарної продукції, тис. грн. 5100 6750
3 Середньорічна вартість ОВФ, тис. грн. 7700 8624
4 Середньорічні залишки нормативних оборотних коштів, тис. грн. 750 750
5 Середньорічна вартість виробничих фондів (р.3+р.4), тис. грн. 8450 9374
6 Коефіцієнт фондомісткості продукції (р.3/р.2), коп. 150,98 127,76
7 Коефіцієнт закріплення оборотних коштів (р.4/р.2), коп. 14,71 11,11
8 Прибуток на 1 грн. реалізованої продукції (р.1/р.2), коп. 22 23,9
9 Рентабельність виробництва (р.1/р.5), % 13 17,2
Як показують розрахунки, рентабельність виробництва на плануємий період складає 17,2 проти 13% у базисному році, тобто рівень рентабельності зріс на 4,2 пункта. Вплив факторів, які здійснили вплив на зміну рівня рентабельності визначається виходячи з таких розрахунків: 1.Збільшення долі прибутку на 1 грн. реалізованої продукції призвело до зменшення рівня рентабельності виробництва на 1,4 пунктів(14,42-13,02), де 2. Зменшення фондомісткості продукції, тобто збільшення фондовіддачі виробничих фондів, призвело до підвищення рентабельності виробництва на 2,77 пункта (17,19-14,42), де . 3. Зниження коефіцієнту закріплення нормованих оборотних засобів, тобто прискорення їх оборотності, призвело до збільшення рентабельності виробництва на 0,03 пункта (17,21-17,18). Таким чином, загальне збільшення рентабельності виробництва по факторам складає (%): 1,4+2,77+0,03=4,2 пункта, що відповідає загальній зміні рентабельності виробництва у порівнянні з даними за базисний рік на 61,64 пунктів . Вплив підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів на господарську діяльність підприємства відображено в таблиці 3.2 Таблиця 3.2. Вплив підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів на господарську діяльність підприємства № п/п Показники Один. виміру Базовий рік Приріст Плано- вий рік
абсол. %
1 Проектна потужність підприємства (обсяг виробленої продукції в оптових цінах підприємства) млн. грн 9,40 1,69 18,0 11,09
2 Обсяг реалізованої продукції млн.грн 5,10 1,65 32,4 6,75
3 Балансова вартість ОВФ млн. грн 7,70 0,53 12 8,624
4 Фондовіддача грн./грн. 1,22 - - 1,22
5 Чисельність робітників чол. 210 -11 -5,2 199
6 Продуктивність праці одного робітника тис. грн. 44,8 10,9 24,3 55,7
7 Собівартість продукції млн.грн 4,00 1,142 28,6 5,142
8 Витрати на 1 грн. реалізованої продукції(р.7/р.2) грн. 0,78 0,02 2,6 0,76
10 Рівень рентабельності (р.9/р.7) % 27,5 3,8 13,8 31,3
Отже, розрахувавши необхідні показники, можна зробити висновок, що підвищення ефективності використання матеріальних активів підприємства позитивно вплинуло на результати його господарської діяльності, а саме внаслідок збільшення річного робочого часу використання ОВФ та оборотності оборотних коштів, обсяг реалізованої продукції зріс з 5100 до 6750 тис. грн., тобто на 32,4%. Одночасно собівартість продукції зростає з 4000 до 5142 тис. грн., тобто на 28,6 %. Фондовіддача не змінилась, продуктивність праці одного робітника – зросла на 24,3%. В результаті цих заходів рентабельність продукції підвищується на 13,8% і становитиме 31,3%. ВИСНОВКИ В умовах ринкової економіки ефективність виробництва на підприємстві пов’язана з проблемою економії всіх видів ресурсів, серед яких важливе місце належить основним виробничим фондам. Коли йдеться про основні фонди, обов'язково виникає питання про ефективність їх використання і застосування. Ефективне використання основних фондів є дуже важливим економічним завданням. Його вирішення означає збільшення виробництва необхідної суспільству продукції, підвищення віддачі створеного виробничого потенціалу і більш повне задоволення потреб населення, зниження собівартості продукції, зростання рентабельності виробництва, нагромаджень підприємства. В результаті розробки даної роботи було досягнуто мету дослідження, а саме оволодіння методикою розрахунку показників ефективності використання виробничих і трудових ресурсів, напрацювання навичок оцінки техніко-економічної інформації з метою виявлення резервів підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємства. В результаті виконання курсової роботи ми дійшли наступних висновків: Ефективність виробництва – це комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва й робочої сили (працівників) за певний проміжок часу . Економіка є ефективною, якщо суспільство не може збільшити виробництво одного товару, без зменшення виробництва іншого. Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва, які в своїй сукупності складають ресурси виробництва. Засоби виробництва за своїм матеріально-речовим складом становлять фонди підприємства. Основні фонди – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання. Оборотні фонди – частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється При оцінці ефективності основних виробничих фондів підприємства розрізняють дві групи показників: 1) узагальнюючі; 2) конкретні. Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, тобто їхня майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Для характеристики сукупності працівників підприємства в сучасній економічній літературі та нормативних актах використовують різні терміни: трудові ресурси, персонал, кадри, трудовий колектив. Узагальнюючим показником ефективності використання робочої сили є продуктивність праці. На рівень продуктивності праці на підприємстві впливають рівень екстенсивного використання праці, інтенсивність праці та техніко-технологічний стан виробництва Продуктивність праці — це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого. Рівень економічної і соціальної ефективності виробництва залежить від чисельних чинників, що її визначають. Класифікація великої різноманітності чинників зростання ефектив-ності (продуктивності) може здійснюватись за трьома ознаками: 1) видами витрат і ресурсів (джерелами підвищення); 2) напрямками розвитку і удосконалення виробництва; 3) місцем реалізації у системі управління виробництвом . Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів того чи того підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Вирішальне значення для підвищення рівня інтенсивного використання основних фондів має своєчасна заміна та модернізація фізично спрацьованого й технічно застарілого устаткування. Значного підвищення інтенсивного навантаження устаткування на підприємствах можна досягти завдяки застосуванню прогресивних форм і методів організації виробництва За умов ринкової економіки процес господарювання в цілому має передбачати достатні економічні стимули для забезпечення ефективного використання основних фондів, усього майна підприємств Оборотні кошти різногалузевих підприємств країни становлять значну частину їхніх матеріально-грошових активів. Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів може застосовуватися показник їхньої рентабельності Унаслідок прискорення оборотності фінансових (грошових) коштів зменшується потреба в них, відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту. З-поміж заходів для підвищення ефективності використання оборотних коштів чільне місце належить оптимізації виробничих запасів. Суть проблеми підвищення ефективності праці, полягає в досягненні певної мети з мінімальними затратами праці. На результативність трудової діяльності людей і, зрештою, на економічне зростання, як відзначалося вище, безпосередньо впливають фактори виробництва і технологія. Оскільки праця є процесом взаємодії робочої сили із засобами виробництва, фактори зростання продуктивності праці за змістом можна поділити на три групи: 1) соціально-економічні, що визначають якість використовуваної робочої сили; 2) матеріально-технічні, що визначають якість засобів виробництва; 3) організаційно-економічні, що визначають якість поєднання робочої сили із засобами виробництва. Фінансово-економічний стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості й динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов’язаннями. Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (діяльності) полягає в тім, щоб на кожну одиницю ресурсів (витрат) — трудових, матеріальних і фінансових — досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва (доходу, прибутку). Розраховані показники дали змогу виявити, що на заміну вибувших ОВФ протягом року поступило 8,9 % від усіх наявних фондів на кінець року, з них доля нових складає 8,9 %. Протягом року вибуло 4,9 % ОВФ, про що свідчить показник вибуття основних фондів. Розрахований показник зносу показав, що ступінь зносу основних фондів становить 48 %. Також за обчисленим коефіцієнтом придатності видно, що на вартість продукції необхідно перенести 52% вартості ОВФ. Розрахунок показників показав, що для виготовлення одиниці продукції потреба підприємства в ОВФ становить 0,82 грн., а потреба у засобах механізації - 0,54 грн. Обчислена фондоозброєність свідчить про те, що на одного робітника припадає 36,7 тис.грн. вартості основних фондів та 24,2 тис.грн. вартості машин і механізмів Фондовіддача відображає, що на 1 грн. ОВФ припадає 1,22 грн. валової та 0,55 грн. чистої продукції. Рентабельність означає, що на 1 грн. витрат припадає 25,03 коп. прибутку.Розраховані показники використання основних фондів в часі свідчать про наступне : робочий час протягом року був використаний на 10%, плановий фонд часу в середньому використовується на 24%. Коефіцієнт змінності: характеризує кількість змін роботи основних виробничих фондів в добу. На даному підприємстві він складає 5,16 зміни протягом доби. При підвищенні цього показника підвищується використання основних фондів протягом доби. На основі розрахованих показників можна сказати, що за рік оборотні засоби здійснюють 5,67 обертів, при цьому час одного обороту, який необхідний для повернення оборотних засобів в результаті реалізації продукції, становить 63 дні. Також на 1 грн. виготовленої продукції підприємство потребує 0,18 грн. оборотних засобів. Величину прибутку, що припадає на 1 грн. оборотних засобів, відображає коефіцієнт ефективності оборотних засобів. Слід відмітити, що за рахунок зменшення тривалості одного обороту вдалося вивільнити 212,5 тис.грн. Розрахувавши необхідні показники, можна зробити висновок, що підвищення ефективності використання матеріальних активів підприємства позитивно вплинуло на результати його господарської діяльності, а саме внаслідок збільшення річного робочого часу використання ОВФ та оборотності оборотних коштів, обсяг реалізованої продукції зріс з 5100 до 6750 тис. грн., тобто на 32,4%. Одночасно собівартість продукції зростає з 4000 до 5142 тис. грн., тобто на 28,6 %. Фондовіддача не змінилась, продуктивність праці одного робітника – зросла на 24,3%. В результаті цих заходів рентабельність продукції підвищується на 13,8% і становитиме 31,3%.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: підручник/вид.2-ге доп. і перер.К.:КНЕУ,2001.-528с. Багрова І.В., Тян Р.Б. Організація виробництва: навчальний посібник/За ред. Багрової І.В.-К.Центр навчальної літератури,2005.-248с. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва:підручник.-Л.: «Магнолія плюс»,2006.-400с. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: навчальний посібник.-К.: «Кондор»,2003.-296с. Данюк В.М., Петюх В.М. Менеджмент персоналу: навч.посібник/Вид.2-ге, без змін.-К.:КНЕУ,2006.-398с. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.-К.: Центр навчальної літератури,2006.-488с. Сідун В. А., Пономарьова Ю. В. Економіка підприємства: Навчальний посібник: Вид. 2-ге,перероб. та доп.- К.: Центр навчальної літератури, 2006.-356с. Мельник Л.Г. Економіка підприємства: підручник.-Суми:ВТД «Університетська книга»,2004.-648с. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: навчальний посібник/3-тє вид..-К.:Знання-прес,2002.-313с.
