утримання Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області.
Основними завданнями, згідно затвердженого положення, Управління є:
розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів казначейства;
контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, реєстрації зобов’язань та проведенні платежів за цими зобов’язаннями;
в межах своїх повноважень здійснення контролю за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;
ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного та місцевого бюджетів.
Виконання вищезазначених завдань здійснюється апаратом установи граничною чисельністю 15,5 штатних одиниць.
Управління відповідно до покладених на нього завдань:
Здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів через систему електронних платежів Національного банку і через внутрішню платіжну систему органів Державного казначейства України;
Надає відмови в оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів при недотриманні ними вимог бюджетного законодавства, у тому числі у випадку неподання чи неповного подання ними фінансових звітів у встановлені терміни;
Відкриває, веде та закриває рахунки в Управлінні Державного казначейства в частині формування, ведення особових справ розпорядників, одержувачів бюджетів коштів та інших клієнтів.
Та інші поставлені функції.
Управління здійснює свою діяльність в орендованому приміщенні за адресою вул. Грушевського, 2, смт. Зарічне, Рівненської області. Щодо структурної організації, то для забезпечення безперервної та систематичної роботи, усі функції та завдання розподілені в установі між такими відділами: відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відділ доходів, відділ видатків, відділ комп’ютеризації та автоматизації обробки даних. Відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності є структурним підрозділом управління Державного казначейства і складається з 3-х чоловік, який очолює начальник відділу, в свою чергу підпорядкований безпосередньо начальнику управління (заступнику начальника-головному бухгалтеру управління). Начальник відділу призначається на посаду начальником головного управління на підставі конкурсного відбору. Начальник відділу повинен мати вищу економічну освіту і практичний стаж роботи не менше 3-х років. На період його відпустки його функції виконують провідний казначей та провідний спеціаліст відділу, відповідно до наказу начальника управління. На період відпустки заступника начальника—головного бухгалтера, виконує його функції. В своїй роботі відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності тісно взаємодіє з відділом обслуговування кошторисів розпорядників коштів та інших клієнтів державного та місцевого бюджетів.
Відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності є одним зі структурних підрозділів управління Державного казначейства, у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Бюджетним кодексом України, актами Президента України, Положенням про управління, основними принципами міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Курсова робота складається зі вступу, п’яти основних розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків, відповідних обраній темі.
Розділ 1 «Визначення та класифікації доходів і видатків бюджетної установи», містить дефініції та тлумачення основних понять, що стосуються теми роботи, та їх класифікаційних підвидів, а саме значення термінів «доходи» та «видатки» безпосередньо бюджетної установи, поняття доходів та видатків загального та спеціального фондів.
Розділ 2. «Порядок формування показників кошторису установи» містить загальне поняття кошторису та визначення, затверджене законодавством; види кошторисів та його структуру. Також даний розділ висвітлює порядок складання проектів кошторисів бюджетних установ, а саме, загальні вимоги до складання проектів кошторисів, особливості застосування і виконання розпису бюджету, затвердження кошторису бюджетних установ та основні вимоги щодо виконання кошторису бюджетних установ.
Розділ 3. «Первинний облік доходів і видатків установи» описує первинні документи обліку доходів та видатків бюджетної установи, визначення поняття первинних документів, їх значення та основні вимоги щодо оформлення.
Розділ 4. «Аналітичний і синтетичний облік доходів і видатків установи» складається з двох підрозділів, а саме: 4.1. «Облік доходів і видатків загального фонду» та 4.2. «Облік доходів і видатків спеціального фонду», в яких викладено порядок аналітичного та синтетичного обліку доходів та видатків бюджетних установ та ведення відповідних облікових регістрів.
Розділ 5. «Формування показників фінансової звітності установи про доходи і видатки» містить інформацію про форми місячної, квартальної та річної звітності, що складають бюджетні установи та організації, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, принципи такої звітності та її якісні характеристики, а також інформацію про основні вимоги до складання та подання фінансової звітності бюджетними установами на прикладі звітності складеної та поданої УДК головному розпоряднику та управлінню Державного казначейства за 2006р .
Розділ 1. Визначення та класифікація доходів і видатків установи
Доходи бюджетної установи—суми надходжень до бюджетної установи, одержаних із загального та спеціального фондів для виконання кошторису бюджетної установи.
Залежно від джерел утворення доходів їх поділяють на два види:
доходи загального фонду;
доходи спеціального фонду.
Доходи загального фонду бюджетної установи—доходи у вигляді бюджетних асигнувань, що виділені із загального фонду бюджету на виконання основних функцій бюджетної установи.
Доходи спеціального фонду—кошти, отримані як плата за послуги, інші власні надходження, а також інші доходи, одержані установою внаслідок іншої (господарської) крім основної діяльності, що фактично надійшли на відповідні рахунки установи і зараховуються до спеціального фонду кошторису установи. Перелік доходів спеціального фонду бюджетних установ визначає Кабінет Міністрів України.
У складі доходів бюджетних установ обліковуються асигнування з державного або місцевих бюджетів на видатки бюджетної установи та інші заходи, доходи за спеціальними коштами, іншими власними надходженнями, іншими коштами, доходи спрямовані на покриття дефіциту загального фонду, доходи за витрати майбутніх періодів.
Управління Державного казначейства у Зарічненскому районі утримується лише за рахунок доходів загального фонду державного бюджету.
Одним і головних завдань бухгалтерського обліку в бюджетних установах є постійний облік і контроль за видатками установи. [7;645]
Витрати—суми видатків та витрат, що виникли в результаті фінансово-господарської діяльності з використання активів бюджетної установи для повного та ефективного виконання кошторису протягом поточного бюджетного року та які підтверджені відповідними первинними документами. Видатки—витрати коштів бюджетної установи, що виникли у ході здійснення основної діяльності в межах сум, установлених кошторисом бюджетної установи. Видатки є одним з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є підставою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу для виявлення резервів зниження таких видатків. Виробничі витрати—витрати бюджетної установи, що утворилися під час виробничої діяльності, пов’язаної з основною діяльністю, що повинна забезпечити повне та ефективне виконання кошторису бюджетної установи.
Перелік видатків бюджетної установи, що здійснюються строго відповідно до затверджених кошторисів, згрупованих за кодами економічної класифікації видатків та статтями кошторису відповідного міністерства.

Усі видатки, що здійснюють бюджетні установи поділяють на:
касові;
фактичні.
Оскільки кошторис складається із загального і спеціального фондів, видатки поділяються на:
видатки загального фонду;
видатки спеціального фонду. [7;645-646;679]
Видатки мають досить складну структуру, тому їх подають у вигляді класифікації. Бюджетна класифікація видатків багаторівнева і являє собою розмежування видатків за функціональними, відомчими, економічними та програмними ознаками:
Рис. 1.1.

Функціональна класифікація (КФКВК) характеризує склад витрат бюджету за галузям господарської діяльності—за функціональною ознакою (державне управління, судова влада, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, соціальне забезпечення, культура, мистецтво. Засоби масової інформації, фізична культура, спорт тощо).
Відомча класифікація видатків (КВК) складена у вигляді переліку головних розпорядників бюджетних коштів (міністерства, управління, відомства, комітетів, держадміністрацій тощо). На її підставі Державне казначейство України т місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів. Так, Міністерству фінансів України присвоєно код 350. тим самим визначається галузь, до якої належить установа. Відомча класифікація видатків місцевих бюджетів визначається відповідно до рішення про місцевий бюджет.
Програмну класифікацію видатків (КПК) застосовують для формування бюджету за програмно-цільовим методом, тобто бюджет складають із врахуванням конкретних цільових програм головних розпорядників коштів, яким і надають відповідні коди.
Програмну класифікацію видатків та кредитування державного бюджету, відповідно до вимог частини третьої статті 38 Бюджетного кодексу України, щорічно визначають у законі про Державний бюджет України.
Структура кодування програмної класифікації видатків державного бюджету міститься в наказі Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її запровадження від 27.12.2001р. №604» зі внесеними змінами та коригуваннями. Код програмної класифікації містить сім знаків.
Відділення Держаного казначейства у Зарічненському районі до 2007 року фінансувалося за програмами 3504010 та 3504020. В 2007 році, після проведеної реорганізації та підпорядкування Міністерству фінансів України, Управління Державного казначейства України в тому числі і у Зарічненському районі було профінансовано, відповідно затверджених паспортів бюджетних програм за КПК 3501010, 3504020.(Додаток№5)
Економічна класифікація видатків (КЕКВ) складається із:
поточних видатків;
капітальних видатків;
нерозподілених видатків;
кредитування бюджету.
Економічна класифікація видатків дає змогу забезпечити єдиний підхід до планування і обліку витрат бюджетних установ, виділити захищені статті та забезпечити єдиний підхід до всіх розпорядників коштів виконання бюджету.
Коди економічної класифікації видатків бюджету застосовують для складання видаткової частини кошторисів розпорядників бюджетних коштів, розписів бюджетів, планів асигнувань відповідно до видів видатків.
КЕКВ містить чотири знаки.
Економічна класифікація видатків бюджету багаторівнева. На першому рівні видатки поділяються на такі групи:
поточні (1000);
капітальні (2000);
нерозподілені (3000);
кредитування (4000).
На другому рівні видатки поділяються на підгрупи, зокрема поточні видатки об’єднують (1000):
видатки на товари і послуги (1100);
виплата процентів а зобов’язаннями (1200);
субсидії поточні трансферти (1300);
на третьому рівні видатки поділяються на статті, зокрема до видатків на товари і послуги (1100) зараховують:
оплата праці працівників бюджетних установ (1110);
нарахування на заробітну плату (1120);
придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки (1130);
видатки на відрядження (1140);
матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення (1150);
оплата комунальних послуг та енергоносіїв (1160);
дослідження і розробки державної програми (1170).
На четвертому рівні видатки поділяють на підставі, зокрема до видатків на оплату праці працівників бюджетних установ (1110) належать:
заробітна плата (1111);
грошове утримання військовослужбовців (1112). [7;11-13]
Аналогічно деталізують всі інші види видатків бюджетних установ. За цими кодами виділяють і обліковують видатки бюджетів усіх рівнів та всіх бюджетних установ.
Економічна класифікація видатків має важливе значення для ведення бухгалтерського обліку, оскільки за її кодами організовують аналітичний облік касових та фактичних видатків бюджетних установ.
Враховуючи той факт, що Управління утримується за рахунок коштів лише загального фонду, проведемо аналіз касових та фактичних видатків таким фондом.
Касові видатки—усі суми проведені органом державного казначейства з реєстраційного, поточного рахунку, як готівковою, так і у формі безготівкової оплати рахунків. Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням коштів бюджету згідно із затвердженим кошторисом установи. Однак за цими видатками неможливо визначити фактичне використання коштів, тому що окремі суми можуть бути нараховані але не виплачені. Касові видатки показують суму асигнувань, які одержала і витратила установа за окремими кодами економічної класифікації видатків, що дає змогу мати дані про касове виконання кошторису та про залишки невикористаних асигнувань на певну дату. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків.
Фактичні видатки—дійсні витрати коштів бюджетної установи, оформлені відповідними первинними документами і здійснені за рахунок коштів в Управління загального фонду бюджету, а також нараховані або проведені, але не сплачені. До них належать видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою. Їх облік дає змогу контролювати хід виконання кошторису установою загалом та дотримання встановлених норм видатків за окремими кодами економічної класифікації. Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому під час виконання планового обсягу робіт вони повинні відповідати сумам асигнувань за кошторисом.
Наведемо приклади касових та фактичних видатків за кодами економічної класифікації (КЕКВ) в УДК:
Таблиця 1.1.
Касові та фактичні видатки за КЕКВ
Управління державного казначейства України у Зарічненському районі
КЕКВ
Фактичні видатки
Касові видатки

1
2
3

1111
Нараховано на заробітну плату
Перераховано заробітну плату (перші 5 днів лікарняних) на карткові (вкладні) рахунки


1120
Нараховано внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.
Перераховано внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.

1131
Списано на поточні потреби, канцтовари, господарське приладдя, інші ТМЦ
Перераховано постачальникам за канцтовари, господарське приладдя, інші ТМЦ

1136
Списано витрати за оренду приміщень, обладнання
Здійснено оплату за икористання приміщень, обладнання

1137
Списано видатки на поточний ремонт приміщення, комп’ютерної та орг- техніки згідно з актами виконаних робіт
Перераховано виконавцю кошти на здійснення поточного ремонту

1138
Списано на видатки установи послуги в’язку
Здійснено оплату послуг зв’язку

1140
Списано видатки на відрядження згідно з авансовим звітом
Перераховано на карткові (вкладні) рахунки для видачі коштів під звіт

1162
1
Списано на видатки установи плату за водопостачання та

2
Перераховано згідно з платіжним документом за водопостачання
3


водовідведення
та водовідведення

1163
Списано суму видатків за фактичну кількість спожитої електроенергії на підставі підтвердних документів
Перераховано згідно з платіжним документом за електроенергію


1165
Списано на видатки установи плату за інші комунальні послуги
Перераховано згідно з платіжними документами плату за інші комунальні послуги


Таблиця 1.2.
Роз’яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету в Управлінні державного казначейства у Зарічненському районі
Назва статті
Код
Характеристика статті

1
2
3

І. ПОТОЧНІ ВИДАТКИ (код 1000)

А. Видатки на товари і послуги (код 1100)

Оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110)

1111
заробітна плата за окладами, ставками або розцінками штатних працівників; оплата праці за трудовими угодами; надбавка за вислугу років; доплата за ранг, надбавки та доплати; премії; матеріальна допомога, зокрема у разі нещасного випадку, хвороби оздоровлення та в інших випадках


Нарахування на заробітну плату (код 1120)

1120
нарахування бюджетних установ на фонд оплати праці, зокрема:
збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;
інші види страхування, передбачені законодавством у розмірах, встановлених чинними нормативно-правовими актами

Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки (код 1130)
1

1131
2
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, - канцелярське, креслярське, письмове приладдя та матеріали, пакувальний матеріал, папір, картон; придбання та виготовлення бухгалтерських, статистичних та інших бланків, відомостей, а також власних журналів, бланків дипломів, свідоцтв, медалей, нагрудних знаків, грамот, посвідчень, іншої документації. До цього коду також належить:
придбання або передплата періодичних видань, а також придбання підручників та книг (крім бібліотечних фондів);
видатки на придбання матеріалів та інвентарю для господарських потреб: щіток, мастики, 3



мийних засобів, електричних лампочок тощо;
видатки на прання і санітарно-гігієнічне обслуговування контингентів, які обслуговуються медичними закладами та мають постійний характер;
придбання матеріалів, комплектуючих і дрібних деталей для ремонту виробничого і невиробничого обладнання та для інших господарських робіт власними силами установи(шпалери, руберойд, цемент тощо);
придбання малоцінних предметів (калькулятори);


1

1131
придбання меблів (столів, стільців, шаф, тумбочок тощо), жалюзей, ролетів, металевих грат тощо;
придбання витратних та інших матеріалів до комп’ютерної техніки та оргтехніки, швидкозношуваних предметів;
придбання квіткової продукції для участі в урочистих подіях, державних святах, для ритуальних послуг; сувенірів; новорічних дитячих подарунків:
придбання матеріалів і предметів для науково-дослідних робіт, випробувань навчальних потреб;
придбання хімікатів та біопрепаратів для оброблення лісових насаджень та рибо посадкового матеріалу; придбання добрив;
придбання тварин для вирощування та відгодівлі;
до цього самого коду належать видатки на придбання боєприпасів для установ і організацій, які відповідно до чинного законодавства мають право на їх придбання, але не мають видатків за кодом 1150



1136
оренда—плата за використання приміщень (зокрема гаражів, складів тощо) як для довгострокового, так і для короткострокового користування, оренда обладнання, оренда для прокладення кабелю тощо



2
поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання—здійснюються поточний ремонт:
обладнання, окремих вузлів, меблів, техніки, інвентарю;
будівель, споруд, приміщень та при будинкової
3



1137
території, що орендуються або знаходяться на балансі;
доріг, системи вуличного освітлення;ї
сільськогосподарської техніки.
Сюди також належать видатки, пов’язані з технічним обслуговуванням обладнання, телефонів, телеграфних апаратів, телефаксів, мобільних телефонів, комп’ютерної, медичної та іншої техніки, а також технічне обслуговування систем пожежегасіння, охоронної сигналізації тощо. До цієї категорії належать:


1

оплата відповідно до укладених договорів послуг сторонніх організацій із ремонту приміщень (згідно з окремим кошторисом на ремонт), обладнання, механізмів, включаючи видатки на придбання матеріалів для поточного ремонту (якщо це передбачено угодою);
видатки, пов’язані з придбанням матеріалів для поточного ремонту, що здійснюється власними силами установи (за наявності окремого підрозділу), якщо це передбачено кошторисом на виконання ремонту.



1138
послуги зв’язку—оплата послуг фіксованого телефонного (місцевого, міжміського, міжнародного) зв’язку, оплата за радіоточки; факсимільний зв'язок, електронну пошту; оплата поштових відправлень, включаючи телеграми, листи, бандеролі; оплата поштових послуг під час переказів коштів; придбання поштових марок на відправлення службової кореспонденції, конвертів з марками та без, вітальних листівок з марками тощо. За цим кодом здійснюється оплата встановлення телефонів, абонентних телеграфних апаратів, телефаксів. До цього самого коду належать видатки, пов’язані з наданням послуг зв’язку, спецзв’язку, фельд’єгерської служби, експрес доставки, мобільного зв’язку, супутникового зв’язку тощо



2
Оплата інших послуг та інші видатки—включає оплату робіт та професійних послуг сторонніх фахівців, підприємств та організацій згідно з укладеними договорами та угодами:
з бухгалтерського аудиту, юридичних
3



1139
інформаційно-обчислювальних, консультативних та консалтингових послуг;
оплату робіт та послуг з обробки інформації;
видатки на страхування власних та орендованих приміщень відповідно до чинного законодавства;
медичне страхування;
видатки на охорону (зокрема позавідомчу охорону), видатки з монтажу і установки охоронної та пожежної сигналізації згідно з укладеними договорами;



видатки на палітурні та поліграфічні роботи (видання книг, інформаційних бюлетенів, довідників тощо);
послуги зі створення та розміщення рекламної та інформаційної продукції;
За зазначеним кодом здійснюється:
оплата всіх банківських послуг (зокрема при конвертації валюти, виплаті готівки, соціальних виплатах через установи банків тощо);
оплата за послуги з бронювання квитків;
оплата за участь у короткотермінових семінарах;
плата за інформаційні послуги, що надаються інформагентствами засобами електронного зв’язку


Видатки на відрядження
(код 1140)
1

1140
2
Видатки на відрядження—видатки на оплату проїзду добових, квартирних під час службових відряджень; оплата підйомних, проїзду, добових при переміщенні працівників; сесійних виїздів народних суддів; відряджень на курси і в навчальні заклади на сесії, семінари, наради і конференції, тобто всі наклади на відрядження, що сплачуються за рахунок бюджетних коштів у випадках, передбачених чинним законодавством України. За цим кодом обліковуються видатки на придбання службових проїзних квитків на оплату проїзду за маршрутними листами. Сюди ж належать надбавки до заробітної плати, що виплачуються у передбачених рішеннями Уряду випадках, окремим категоріям працівників замість компенсації видатків на відрядження (добових, квартирних). За зазначеним кодом
3



здійснюється оплата відряджень (проїзду, добових тощо) учнів, студентів тренерів, інших учасників на навчально-тренувальні збори, змагання, олімпіади тощо; оплата проїзду та добових у разі звільнення військовослужбовців строкової служби

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв
(код 1160)
1162
оплата водопостачання та водовідведення


1163
оплата електроенергії


1165
оплата інших комунальних послуг—утримання в чистоті будівель, дворів, вивезення сміття, утримання доріг; прибирання парків, скверів, площ, майданчиків, місць загального користування, кладовищ; ліквідація стихійних звалищ; миття, утеплення, дезінсекція та дератизація приміщень, обслуговування ліфтів, сміттєпроводів, антен тощо


У практиці бюджетного процесу відокремлюють ще видатки розвитку та видатки споживання. [7;48-51]
Видатки розвитку—видатки бюджетів на фінансове забезпечення наукової, інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансове забезпечення капітальних вкладів виробничого і невиробничого призначення; фінансове забезпечення структурної перебудови економіки; інші видатки, пов’язанні з розширеним відтворенням.
Видатки споживання—частина видатків бюджетів які забезпечують поточне, функціонування органів держаної влади та місцевого самоврядування, бюджетних установ, поточні між бюджетні трансферти та видатки на фінансове забезпечення заходів соціального захисту населення та соціально-культурної сфери, а також інші видатки, не віднесені до видатків розвитку та нерозподілених видатків. [7;15]

Розділ 2. Порядок формування показників кошторису установи.
Основним документом, який визначає загальний облік, цільове надходження, використання і щоквартальний розподіл коштів бюджетних установ, є кошторис бюджетної установи.
Процедуру складання, затвердження та виконання кошторису бюджетних установ затверджено Постановою Кабінету Міністрів України 28 лютого 2002 року №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» із внесеними змінами та доповненнями. У цьому порядку передбачено послідовність дій при затвердженні кошторису. Фінансування установ без затвердженого в установленому порядку кошторису забороняється.
Кошторис бюджетної установи—основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.
Бюджетне призначення—це повноваження, надане головному розпоряднику коштів бюджету Бюджетним кодексом України, Законом України про Державний бюджет, постановою Верховної Ради АР Крим, рішеннями місцевої ради про місцевий бюджет, яке дозволяє Мінфіну, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету.
Бюджетне асигнування—повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення та взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою у ході виконання бюджету.
Кошторис має дві складові:
Рис 2.1.

Загальний фонд включає обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків (повна економічна класифікація видатків містить всі коди економічної класифікації видатків згідно із наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 року № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження») на виконання бюджетною установою основних функцій.
У спеціальний фонд входить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою певних функцій.
Разом з кошторисом затверджують план асигнувань.
План асигнувань загального фонду бюджету—помісячний розподіл бюджетних асигнувань, затверджений у загальному фонді кошторису бюджетної установи, за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує впродовж року взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів.
План спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень)—помісячний розподіл бюджетних асигнувань затверджених у спеціальному фонді кошторису за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує протягом року взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів, в розрізі доходів за кодами класифікації доходів бюджету. А план використання бюджетних коштів—розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, за повною економічною класифікацією видатків.
План асигнувань загального фонду бюджету, спеціального фонду, помісячний план використання бюджетних коштів є невід’ємними частинами кошторису і затверджують разом із кошторисом. Форми зазначених документів єдині для всіх бюджетних установ і затверджені наказом Міністерства фінансів України №57 від28.01.2002року.
Кошторис доходів і видатків складають на календарний рік. Він затверджується керівником відповідної вище поставленої організації не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого здійснюється фінансування установи.
Одночасно з кошторисом на затвердження вище поставленої організації подається штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, які формуються за рахунок спеціальних чи інших позабюджетних коштів. [2]
У практиці бюджетного процесу виділяються такі види кошторисів:
- індивідуальні;
- зведені;
Установа, незалежно від того, веде вона облік самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань (загального фонду та спеціального фонду), за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією).
Враховуючи цю вимогу, бюджетні установи індивідуальні кошториси подають своїй вище поставленій організації.
Зведені кошториси і плани асигнувань—зведення показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів бюджету нижчого рівня, що складають головний розпорядник, розпорядник вищого рівня для подання їх Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам та органам Державного казначейства.
Зведені кошториси не затверджують.
Кошторис—це план доходів і видатків бюджетної установи, який складається з двох частин: дохідної і видаткової.
Залежно від джерел утворення доходи бюджетної установи поділяються на два види:
доходи загального фонду бюджету;
доходи спеціального бюджету;
Доходи загального фонду—це державні кошти, що надійшли на рахунок бюджетної установи із загального фонду державного для її утримання. Їх ще називають асигнуваннями (фінансуванням) з державного бюджету.
Доходи спеціального фонду—це надходження від плати за послуги, що надають бюджетні установи згідно із законодавством України, а також кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, благодійні внески, гранти та дарунки. Перелік доходів спеціального фонду визначає Кабінет Міністрів України.
У ході складання і затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом не планують.
Дохідна частина спеціального фонду проекту кошторису формується на підставі індивідуальних розрахунків доходів і платежів та відрахувань до бюджету, які складають за кожним джерелом доходів. За основу цих розрахунків беруть показники обсягів надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень та вартість обладнання, іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувачів музеїв, виставок тощо.) та розмір плати в розрахунку за одиницю показника, який встановлюють відповідно до законодавства. На підставі перелічених показників визначають суму доходів на плановий період за кожним джерелом доходів з помісячним розподілом та урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначають доходи планового періоду, обов’язково повинен враховуватись рівень їхнього фактичного виконання за останній звітний рік, також очікуваного виконання за період, що передує плановому. Показники наводять в обсязі, зазначеному в формі розрахунку, і вони повинні вповні відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди
У видатковій частині кошторису бюджетної установи зазначають загальну суму витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації, а також зі встановленням витрат, фінансування яких планується за рахунок бюджетних асигнувань і за рахунок надходжень зі спеціального фонду.
Якщо під час планування установою спеціального фонду кошторису планові доходи перевищують планові видатки, розраховані на реалізацію заходів спеціального призначення відповідно до законодавства, установа повинна передбачити спрямування зазначених коштів на пріоритетні заходи, які необхідні для виконання основних функцій, або на не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. Оскільки такі видатки передбачені за рахунок надходжень зі спеціального фонду, їх передбачають у кошторисі за спеціальним фондом.
Форми документів (кошторису, планів асигнувань, лімітної довідки, штатного розпису тощо), що застосовують під час виконання бюджету, затверджено наказом Міністерства фінансів України за № 57 від 28.01.2002.
Кошториси бюджетних установ складають перед початком бюджетного року усі установи на наступний бюджетний період, на який планують видатки.
Планування кошторису бюджетної установи здійснюється на підставі результатів економічних розрахунків з використанням показників звітності, яка складається за результатами діяльності розпорядників бюджетних коштів, враховуючи потреби установи та норми видатків на її утримання.
Складання і затвердження кошторису, як зазначалося вище, починається із розроблення проекту кошторису бюджетною установою. Цей документ містить приблизні показники, оскільки остаточні будуть визначені після погодження проекту із розпорядником вищого рівня.
Підставою для складання проектів кошторисів є відомості про граничні обсяги видатків бюджету загального фонду проекту державного бюджету на наступний рік. Ці відомості головним розпорядникам доводять Мінфін.
Для правильного та своєчасного складання проектів кошторисів головні розпорядники:
встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їхнього складання;
розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні дотримуватись відповідно до законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків бюджету у проектах кошторисів;
забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що виконуються безпосередньо головними розпорядниками.
Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків з бюджету, правильності їхнього розподілу відповідно до економічної класифікації розподілу видатків, повноти надходження доходів, дотримання чинних ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів.
На підставі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подають Міністерству фінансів України для включення до проектів відповідних бюджетів. [2]
Бюджетний запит — документ, підготований розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний рік.
На підставі даних про граничні обсяги видатків на наступний рік і отриманих інструктивних матеріалів від розпорядників і нормативних документів бюджетні установи починають складання проектів кошторисів.
Термін розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюють головні розпорядники так, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені як бюджетні запити.
Проекти кошторисів складають усі установи на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який планують видатки з бюджету. У разі коли установи утворені не з початку року, кошториси складають і затверджують для кожної установи з часу її утворення до кінця бюджетного року в загальному порядку.
У проектах кошторисів, у частині надходжень зазначають планові обсяги, які передбачається спрямувати на видатки з бюджету і з загального та спеціального фондів бюджетів, а також плановані обсяги позик, які надійдуть до спеціального фонду кошторису.
Складання кошторисів передбачає використання відповідних фондів бюджетної класифікації. Бюджетна класифікація передбачає присвоєння кодів усім доходам і видаткам бюджетних установ.
Використовуючи коди, передбачені бюджетною класифікацією, головний бухгалтер бюджетної установи контролює правильність надходження та витрачання коштів відповідно до кошторису бюджетної устнови. Кошториси бюджетних установ складають і затверджують із зазначенням коду органу державної влади, що виділяє кошти (КВК), коду програмної класифікації видатків (КПК) за КЕКВ (коди економічної класифікації видатків).
Після затвердження державного бюджету проект зведеного кошторису узгоджують з його показниками.
Показники видатків або надання кредитів з бюджету, що включають до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків.
У тижневий термін після опублікування закону про Державний бюджет України Міністерство фінансів України доводить лімітні довідки про бюджетні асигнування.
Лімітна довідка про бюджетні асигнування—це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їхній помісячний розподіл, та інші показники, які згідно із законодавством повинні бути визначені на підставі нормативів. Форму лімітної довідки затверджує Мінфін.
Лімітна довідка видається Міністерством фінансів України, головним розпорядником.
Показники лімітної довідки доводяться до відома головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів плані асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів, помісячних планів використання бюджетних коштів.
Розпорядники нижчого рівня свої витрати узгоджують з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом повинна відповідати визначеному фонду оплати праці, а інші витрати—іншим встановленим асигнуванням так, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій. Зразок лімітної довідки наведено в додатках №7,10.
Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання лімітних довідок подають в Мінфін уточнені проекти зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду, спеціального фонду для складання і затвердження згідно з бюджетними призначеннями встановленими для головного розпорядника. Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду та плани використанню бюджетних коштів повинні бути затверджені упродовж 30 календарних днів після затвердження розпису державного бюджету.
Розпис державного бюджету, затверджений Міністром фінансів України—розпис видатків загального і спеціального фондів державного бюджету на рік для головних розпорядників за програмною та повною економічною класифікацією видатків бюджету без розподілу за періодами року.
Помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету—розпис видатків загального фонду державного бюджету на рік за місяцями для головних розпорядників із функціональною та скороченою економічно класифікацією видатків бюджету. В додатках № 8,9,11,12 подано копії затверджених кошторисів доходів та видатків та плани асигнувань на 2007р. по УДК у Зарічненському районі по КПК 3501010 ,3504020
Затверджений розпис Державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду Державного бюджету Мінфін надсилає Державному казначейству для реєстрації, обліку та виконання. Державне казначейство протягом трьох робочих днів після затвердження зазначеного розпису доводить до головних розпорядників витяги з його складових частин.
Розпис Державного та місцевих бюджетів є підставою для затвердження:
кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду—усіма розпорядниками коштів;
планів використання бюджетних коштів—одержувачами.
Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вище поставленої установи, підпис якого скріплюється гербовою печаткою зі значенням дати.
Основні вимоги щодо внесення змін до кошторису
Зміни до кошторису та плану асигнувань вносяться у разі:
необхідності перерозподілу асигнувань розпорядника;
прийняття нормативного документа про передавання повноважень і бюджетних асигнувань одного розпорядника іншому;
прийняття рішення щодо розподілу нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками;
прийняття рішення щодо скорочення видатків загального фонду бюджету загалом на рік;
прийняття рішення про зменшення бюджетних призначень головним розпорядникам на суму коштів, витрачених не за цільовим призначанням;
внесення змін до закону про державний бюджет України.
Внесення змін до кошторису, планів асигнувань загального фонду бюджету складаються в обов’язковому порядку відповідні довідки, які затверджують і виконують у тому самому порядку, що й кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету. Форма довідки затверджена наказом Міністерства фінансів України за № 57 від 28.01.2002р.. У додатках№13,14 наведено зразок довідки змін, внесених до кошторису та плану асигнувань по УДК у 2007 році.
Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету не пере- затверджуються.
Вносячи зміни до кошторису важливо дотримуватися першочерговості забезпечення бюджетними коштами витрат на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання бюджетної установи. Витрати на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень та інші капітальні витрати не вважать першочерговими і тому такі витрати можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат і за відсутності будь-якої заборгованості.
Зміни до штатних розписів вносять в порядку, встановленому для їхнього затвердження (додаток№15).
Після розгляду річних звітів про виконання кошторисів бюджетних установ за минулий рік уточнюють показники перехідних контингентів станом на 1 січня поточного року зі врахуванням фактичного виконання плану цих контингентів за минулий рік. За результатами перевірок у разі виявлення завищених асигнувань вносять зміни до кошторисів скорочуючи їхні обсяги.
Право на скорочення асигнувань надається Міністерству фінансів України. [7; 37-38]





Розділ 3. Первинний облік доходів і видатків установи
Будь-яка господарська операція повинна відображатись на місці її здійснення у відповідних бухгалтерських документах. Таку реєстрацію господарських операцій називають первинним обліком, який є основою бухгалтерського обліку. Господарські операції відображають в бухгалтерському обліку методом їхнього суцільного і безперервного документування. Записи в бухгалтерському обліку здійснюють на підставі первинних документів.
Первинні документи—це письмові свідчення, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації установи на їхнє здійснення.
Первинний бухгалтерський документ—бланк встановленої форми, призначений для відображення господарських операцій. Первинні документи складають на бланках типових форм, а також на бланках спеціалізованих форм.
Рис. 3.1.
Первинні документи можуть класифікуватися за такими ознаками:




Продовження рис. 3.1.




Основним документом, який регулює загальні правила застосування первинних документів, є Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказам Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88. положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності установи.
Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складати українською мовою.
Первинні документи повинні бути складені у момент здійснення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення. З оформленням кожної господарської операції первинним документом починається перша стадія обліку
Первинні документи для надання їм сили та доказовості повинні містити такі обов’язкові реквізити:
назва документа (форми);
номер, дата і місце складання;
назва установи від імені якої складено документ;
зміст, обсяг, одиниця вимірювання господарської операції;
посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За відсутності будь-якого реквізиту первинний документ втрачає свою доказову силу і не може бути підставою для записів у системі рахунків бухгалтерського обліку.
Залежно від характеру операції до первинних документів можуть бути внесені додаткові реквізити:
ідентифікаційний код установи;
підстава для здійснення операції;
номери рахунків за дебетом і кредитом;
назва казначейства (отримувача і платника коштів), номер його коду;
призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється платіж (договір, рахунок тощо), із зазначенням його номера і дати;
код економічної класифікації видатків із зазначенням сум під час здійснення видатків з бюджету;
коди бюджетної класифікації доходів та термін платежу;
суму податку на додану вартість, або надпис «без податку на додану вартість». [7;127-129]
Первинні документи складають на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов’язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.
Записи у первинних документах , облікових регістрах повинні здійснюватися тільки чорнилом темного кольору, кульковими ручками, за допомогою принтерів та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів впродовж встановленого терміну зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.
Вільні рядки у первинних документах підлягають обов’язковому прокреслюванню. Керівник установи забезпечує фіксування фактів всіх господарських операцій, що були здійснені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами (відділами), службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей та документів.
Відповідно до законодавства діяльність бюджетних установ здійснюється за рахунок коштів, що надходять х державного бюджету, і додаткових доходів отримання яких дозволено чинним законодавством України. Бюджетне фінансування—безповоротне, без відкладне виділення коштів з державного бюджету.
Здійснення операцій за доходами та видатками державного бюджету через органи державного казначейства обов’язкове для всіх розпорядників його коштів. При казначейській формі виконання державного бюджету розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах державного казначейства. Відкриття реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків визначено в Порядку відкриття рахунків у національній валюті в органах державного казначейства, затвердженому наказом ДКУ від 02.12.2002р. № 221.
Фінансування та оплата витрат проводяться органами державного казначейства за наявності відомостей про територіальне розташування мережі установ на відповідній території та на підставі затверджених кошторисів доходів і видатків.
Кошти, які надходять на рахунки розпорядників коштів вважаються отриманими доходами цього розпорядника і підтверджені випискою органу державного казначейства, в якому обслуговується даний розпорядник. Зразок виписки із реєстраційного рахунку подана в додатку №28..
Видатки розпорядників бюджетних коштів проводять органи ДКУ з реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунків розпорядників бюджетних коштів, здійснюючі платежі з цих рахунків. Підставою для видатків є платіжні доручення розпорядників коштів і зареєстровані в органах державного казначейства України зобов’язання та фінансові зобов’язання, які підтверджують цільове спрямування коштів.
Органи ДКУ приймають від розпорядника бюджетних коштів платіжні доручення і підтвердні документи, якими є первинні документи проведених установою господарських операцій на здійснення видатків:
акти виконаних робіт;
накладні;
товарно-транспортні накладні;
рахунки фактури;
трудові угоди;
заяви на перерахування коштів на карткові (вкладні рахунки) тощо.
Зразки первинних документів наведені в додатках№28,30,31,32
У бюджетній установі всі документи, пов’язані з фінансово-господарською діяльністю (чеки, платіжні доручення, розрахунково-платіжні та платіжні відомості, документи на видання ТМЦ тощо) підписує (візує) керівник бюджетної установи і головний бухгалтер, документи без підпису одного з них є недійсними і не приймаються до виконання.
Помилки в первинних документах виправляють закреслюючи неправильний текст або суму і надписуючи над закресленим правильний текст або суми. Закреслення виконують тонкою рискою так, щоб можна було прочитати раніше написане. Виправлення помилок у первинному документі повинно супроводжуватись надписом «Виправлено» і затверджено підписами осіб, які підписують документ, із зазначенням дати виправлення. У документах, якими оформлені касові та банківські операції виправлення не допускаються.
Особи, які склали і підписали документ, відповідають за достовірність даних, а також за своєчасне і якісне складання первинних документів. [9]
Розділ 4. Аналітичний і синтетичний облік доходів і видатків установи

4.1. Облік доходів і видатків загального фонду
Доходи загального фонду бюджетної установи—доходи у вигляді бюджетних асигнувань, що виділені із загального фонду бюджету на виконання основних функцій бюджетної установи.
Загальний фонд кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету, за рахунок якого утримується ця установа.
Облік доходів, що у кошторисі бюджетної установи належать до загального фонду, у розпорядників коштів ведеться на пасивному рахунку 70 «Доходи загального фонду», який, як зазначалося в розділі 1. поділяється на два субрахунки: 701 «Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи» та 702 «Асигнування місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи».
Для аналітичного обліку одержаних асигнувань використовується картка аналітичного обліку отриманих асигнувань, згідно порядком складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ, затвердженого наказом ДКУ від 06.10.2000р. №100.
Вона ведеться за кодами економічної класифікації видатків окремо для кожного коду програмної класифікації видатків. Картка відкривається на рік і ведеться окремо за загальним фондом.
За рядками (затверджено кошторисом на рік) заповнюються кошторисні призначення. Протягом року вони можуть коригуватися на підставі змін, що вносяться до кошторисів у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Картка ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видатків окремо за кожним кодом програмної класифікації видатків.
Записи щодо отриманих асигнувань, що надійшли від вище поставленої установи, здійснюється на підставі виписок органом державного казначейства з реєстраційних, особових (поточних рахунків) відкритих в органах Держаного казначейства. Суми відізваних асигнувань записуються зі знаком «-» або чорнилом червоного кольору. Щомісячно в картці підраховується підсумок «усього асигнувань за місяць», «усього асигнувань за рік» та «залишок річних бюджетних призначень». Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань підписується виконавцем та особою, що перевірила картку.
Планом рахунків для обліку асигнувань бюджетних організацій передбачено декілька рахунків:
31 «Рахунки в банках»;
32 «Рахунки в казначействі»;
70 «Доходи загального фонду».
Для обліку наявності та руху коштів загального фонду, які розміщують на рахунках в органах Державного казначейства використовують рахунок 321 «Реєстраційні рахунки»- обліковують кошти, виділені розпоряднику із державного бюджету для утримання установи. Відповідно за дебетом субрахунку 321 відображається надходження бюджетних асигнувань на утримання установи, а за кредитом—його витрачання на підставі витягів із (поточного) реєстраційного рахунків.
Протягом місяця облік операцій з надходження бюджетних асигнувань загального фонду бюджету на реєстраційні (особові) рахунки установи ведуться в накопичувальній відомості руху грошових коштів—меморіальному ордері 2.
За кредитом субрахунку 701 відображають: суми бюджетного асигнування, що надійшло згідно із затвердженим кошторисом. У дебет субрахунку 701 записується сума доходів, що списується в кінці року на субрахунок 431 «Результат виконання кошторису за загальним фондом». Наведемо приклад бухгалтерських записів обліку асигнувань (Таблиця 4.1.).
Таблиця 4.1.
Кореспонденція з обліку асигнувань бюджетної установи
№
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків



дебет
кредит


1.
Отримання асигнувань із загального фонду Управлінням (яке утримується а рахунок коштів державного бюджету)

321

701


2.
Списання рахунків залишків коштів, виділених асигнувань, невитрачених у поточному році

701

321

3.
Списання остаточними оборотами отриманих за поточний рік асигнувань загального фонду
701
431

Синтетичний облік доходів загального фонду ведеться в книзі журнал-головна форма №308.
Одним із головних завдань бухгалтерського обліку в бюджетній установі є постійних облік і контроль за видатками установи.
Усі видатки, що здійснюються в установі, що утримується за рахунок коштів державного бюджету поділяються на касові та фактичні. Бухгалтерські записи щодо збільшення чи відновлення касових видатків робляться на підставі виписок з реєстраційних (поточних) рахунків і доданих до них документів у накопичувальних відомостях—меморіальних ордерах.
Протягом місяця облік операцій по здійсненню видатків з цих рахунків ведеться в накопичувальній відомості руху грошових коштів загального фонду в органах державного казначейства форма 381 (бюджет)- меморіальний ордер 2.
Меморіальні ордери складаються за кожним рахунком окремо. [11]
Якщо в установі відкрито декілька реєстраційних рахунків, накопичувальні відомості ведуться за кожним рахунком окремо, з присвоєнням меморіальним ордерам номерів відповідно № 2-1, 2-2 і т.д..
Аналітичний облік касових видатків ведеться в картці аналітичного обліку касових видатків, форма та порядок заповнення якої встановлено наказом ДКУ від 06.10.2000р. №100 «Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядок їх складання». Облік касових видатків ведеться за кодом бюджетної класифікації, з виділенням видатків за фондом, за кожним рахунком, відкритим в органі Державного казначейства на ім’я установи.
У картках підбиваються підсумки за місяць і з початку року. У підсумку видатків суми, що надійшли на відновлення касових видатків, рахуються з мінусом. Картка аналітичного обліку касових видатків ведеться щомісячно та заповнюється щоденно бухгалтером на підставі виписок органу Державного казначейства.
Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням коштів бюджету із затвердженим кошторисом установи. Одна за цими видатками неможливо визначити фактичне використання коштів, тому що окремі суми можуть бути нараховані але не виплачені. Касові видатки показують суму асигнувань, які одержала і витратила установа за окремими кодами економічної класифікації видатків, що дає змогу мати дані про касове виконання кошторису та про залишки невикористаних асигнувань. Проте дійсні витрати коштів бюджетної установи, оформлені відповідними первинними документами і здійснені а рахунок відповідного фонду бюджету, а також нараховані або проведені, але не сплачені відображають фактичні видатки.
Синтетичний та аналітичний облік проведених фактичних видатків ведеться за правилами, встановленими Державним казначейством України. Для обліку видатків бюджетних установ планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено 8 клас рахунків «Витрати». Зокрема видатки загального фонду державного бюджету обліковуються на рахунку 80 «Видатки із загального фонду» на субрахунку 801 «Видатки державного бюджету на утримання установи та інші заходи». На субрахунку 801 обліковуються фактичні видатки за рахунок коштів державного бюджету на утримання установи та на інші заходи. Видатки бюджетних коштів проводяться відповідно до затверджених кошторисів.
Після закінчення року фактичні видатки списуються з кредиту субрахунку 801 в дебет субрахунку 431 «Результат виконання кошторису за загальним фондом».
В бюджетній установі облік фактичних видатків ведеться в картках (книзі) аналітичного обліку фактичних видатків. Вони ведуться щомісячно за кодами економічної класифікації видатків за загальним та спеціальним фондами. За кожним видом коштів як загального так і спеціального фондів облік ведеться окремо.
Записи в картку аналітичного обліку фактичних видатків здійснюються на підставі меморіальних ордерів. Суми відшкодованих фактичних видатків зазначають на зворотному боці картки. Усі видатки в картці накопичуються і підсумовуються з початку року. Після закінчення місяця у картці (книзі) аналітичного обліку фактичних видатків виводяться підсумки за місяць і початку року.
Синтетичний облік видатків загального фонду ведеться в книзі журнал-головна. [11]
Схему аналітичного та синтетичного процесу облікового процесу фактичних видатків бюджетної установи можна зобразити у вигляді схеми.
Рис 4.1.




Таблиця 4.2.
Відображення в бухгалтерському обліку операцій а рахунок коштів загального фонду
Управління державного казначейства України в Зарічненському районі
№
Зміст господарської операції
КЕКВ
Кореспонденція
№ мемо-
ріального
ордеру



Касові
Фактичні
дебет
кредит


1.
Нарахована заробітна плата за лютий 2006

1111
801
661
5

2.
Утримано внески до Пенсійного фонду (0,5%-2%)



661

651

5

3.
Утримано внески до Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності (0,5%-1%)



661

652

5

4.
Утримано внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (0,5%)



661

653

5

5.
Утримано податок з доходів фізичних осіб (15%)



661

641

5

6.
Нараховано внески до пенсійного фонду(33,2%)


1120

801

651

5

7.
1
Нараховано внески до Фонду соціального страхування тимчасової 2

3

1120
4

801
5

652
6

5
7


втрати працездатності (1,5%)






8.
Нараховано внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (1,3%)


1120

801

653

5

9.
Нараховано внески до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (0,2%)


1120

801

654

5

10.
Перераховано на карткові вкладні рахунки заробітну плату працівників

1111


661

321

2

11.
Перераховано внески до пенсійного фонду
1111

651
321
2



1120

651
321
2

12.
Перераховано до ФССТВП
1111

652
321
2



1120

652
321
2

13.
Перераховано до ФССБ
1111

653
321
2



1120

653
321
2

14.
Перераховано внески до ФССНВПЗ
1120

656
321
2

15.
Перераховано податок дох овід фізичних осіб
1111

641
321
2

16.
Перераховано на карткові вкладні рахунки кошти на службове відрядження

1141


362

321

2

17.
Списано витрати з під віту за видатками на службове відрядження


1140

801

362

8

18.
Отримано з магазину канцтовари:
вартість без ПДВ;
ума ПДВ

1131

1131

234
801

364
675

4,2
6,2

19.
Перераховано платежі постачальникам за канцтовари

1131


364

321

2,4

20.
Списано використані канцтовари

1131
801
234
13

1
2
2
4
5
6
7

21.
Нараховано за послуги:
- водопостачання;
- енергопостачання


1162
1163

801
801

675
675

6
6

22.
Перерахована заборгованість за послуги:
- водопостачання;
- енергопостачання

1162
1163


675
675

321
321

2,6
2,6



4.2. Облік доходів і видатків спеціального фонду
Бюджетні установи в результаті фінансово-господарської діяльності можуть отримувати в своє розпорядження кошти не лише з бюджету, а й з інших джерел. Кошти, які бюджетні установи одержують понад асигнування, що виділяються їм з державного бюджету, складають спеціальний фонд бюджетної установи.
Спеціальний фонд кошторису доходів і видатків бюджетної установи—кошти, що надходять на конкретну мету та витрачаються на відповідні видатки за рахунок цих надходжень.
Спеціальний фонд складається з власних надходжень бюджетних установ та інших коштів спеціального фонду. До власних надходжень відносять плату за послуги, що надаються бюджетною установою, та інші джерела власних надходжень. Облік доходів спеціального фонду ведеться за єдиним планом рахунків і на одному й тому ж балансі що й видатки загального фонду. Операції з доходами спеціального фонду оформляють тими ж первинними документами, що й з бюджетними асигнуваннями, відносно них діє та сама класифікація видатків за кодами економічної класифікації.
Для зберігання коштів спеціального фонду і операцій з ними бюджетні установи відкривають спільні реєстраційні рахунки у відповідних органах державного казначейства.
Для обліку операцій на реєстраційному рахунку за коштами спеціального фонду використовують таі субрахунки:
323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги»;
324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних коштів»;
326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду».
Операції з руху коштів на спеціальних реєстраційних рахунках відображають в меморіальному ордері 3.
В бухгалтерському обліку для обліку доходів спеціального фонду призначений рахунок 71 «Доходи спеціального фонду» з розподілом на шість субрахунків (711-716). У кредит субрахунків 71 рахунку записуються суми нарахованих доходів в розрізі видів за надані послуги та суми надходжень від інших видів доходів. У дебет відносять видатки протягом року.
Синтетичний облік доходів спеціального фонду ведеться у книзі журнал-головна форма №308. операції з нарахування доходів по спеціальних коштах обліковуються у накопичувальній відомості форми № 409 (меморіальний ордер 14), яку використовують для обліку операцій нарахування доходів спеціального фонду (субрахунки 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги», 712 «Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ», 713 «Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду»). На кожен вид доходів спеціального фонду відкривають окремі меморіальні ордери, які нумерують відповідно №14-, 14-2, 14-3.
Наприкінці місяця підводять всі підсумки та позицію «Сума оборотів а меморіальним ордером» у вигляді відповідної кореспонденції рахунків та переносять до книги журнал-головна.
Аналітичний облік доходів ведуть за кожним видом спеціальних коштів у книзі форми 297-б. аналітичний облік сум за дорученнями ведуть у книзі поточних рахунків і розрахунків 292.
Аналітичний облік доходів за спеціального фонду ведуть у книзі (картці) аналітичного обліку отриманих асигнувань та в картці (книзі) аналітичного обліку касових видатків за кодами бюджетної класифікації, статтями кошторису та видами спеціального фонду.
Облік фактичних видатків за рахунок коштів спеціального фонду бюджету згідно з кошторисами доходів та видатків ведеться на рахунку 81 «Видатки спеціального фонду», який розподіляється по 3 субрахунках.
За дебетом субрахунку 81 «Видатки спеціального фонду» ведеться облік фактичних видатків бюджетної установи, проведених за рахунок коштів спеціального фонду бюджету, а операції з відшкодування видатків відображаються за кредитом цих субрахунків.
В кінці року фактичні видатки списуються з кредиту субрахунків 811,812,813 до дебету субрахунку 432 «Результат виконання кошторису за спеціальним фондом».
Аналітичний облік касових та фактичних видатків за коштами спеціального фонду як і по видатках загального фонду ведеться в картках аналітичного обліку касових (фактичних) видатків встановлених наказом ДКУ №100 від 06.10.2000р. та окремо за кожним спеціальним реєстраційним рахунком в розрізі кодів бюджетної класифікації з виділенням видатків за джерелами формування спеціального фонду
В УДК В Зарічненському районі кошти спеціального фонду відсутні.
Розділ 5. Формування показників фінансової звітності установи про доходи і видатки
На підставі даних бухгалтерського обліку бюджетні установи зобов’язані скласти бухгалтерську звітність. Складання звітності є завершальним етапом облікового процесу. Бухгалтерська звітність ґрунтується на даних синтетичного ат аналітичного обліків і повинна відображати майнове та фінансове становище бюджетної установи, результати господарської діяльності та виконання кошторису доходів та видатків за звітний період (місяць, квартал, рік). Типові форми бухгалтерської і статистичної звітності та вказівки про порядок їх заповнення і терміни представлення розробляють і затверджують відповідні міністерства і відомства України, а форми фінансової звітності з виконання кошторисів доходів і видатків Державне казначейство України.
Правові засади складання фінансової звітності в Україні загалом і для бюджетних установ зокрема визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. за № 996 XІV який набрав чинності з 01.01.2000 року.
Фінансова звітність бюджетних установ відображає результати розпорядження коштами та майном держави уповноваженими на це суб’єктами відносин у сфері господарювання.
Розпорядники бюджетних коштів подають у повному обсязі фінансові звіти:
установі вищого рівня;
органу Державного казначейства України, в якому обслуговується.
Всі примірники фінансового звіту мають однакову юридичну силу.
Залежно від звітного періоду фінансову звітність поділяють: на річну та проміжну (квартальну, місячну). Склад фінансової звітності бюджетних установ відображено в таблиці.
Таблиця 5.1.
Склад фінансової звітності бюджетних установ
№
Назва форми
місячна
квартальна
річна

1
2
3
4
5

1.
Баланс (№1)
-
+
+

2.
Звіт про виконання загального фонду кошторису установи (№2-д)
-
+
+

3.
Звіт про рух необоротних активів (№5)
-
-
+

4.
Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування (№6)
-
-
+

5.
Звіт про заборгованість бюджетних установ (№7д)
+
+
+

6.
1
Звіт про результати фінансової діяльності (№9)
2
-
3
-
4
+
5

7.
Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах (№15)
-
-
+

8.
Пояснювальна записка (включає текст та додатки)
-
+
+

Розпорядники бюджетних коштів складають та подають місячні фінансові звіти в обсязі, встановленому останніми.
Треба звернути увагу, що склад звітності, ступінь деталізації її показників визначається періодом, за який складається звітність. Місячна звітність більш деталізована ніж квартальна та річна, але її показники теж важливі, вони дають змогу отримувати інформацію для поточного контролю за дебіторською та кредиторською заборгованістю бюджетних установ. Оскільки фінансова звітність бюджетних установ повинна надавати інформацію про виконання кошторису доходів і видатків, то її показники побудовані так, щоб повністю виконати це завдання. Варто відзначити, що основними показниками фінансової звітності бюджетних установ є дані про кошторисні призначення, касові та фактичні видатки бюджетної установи, її дебіторську та кредиторську заборгованість.
Складаючи звіти за формою 2—про отримання та використання коштів загального фонду, за відповідними формами №4—про одержання та використання коштів спеціального фонду, за формою №7—про заборгованість бюджетних установ потрібно обов’язково підкреслити номер форми, а якою складається звіт, указати коди відомчої, програної класифікації видатків. Складаючи звіт за формою 7, крім цього потрібно зазначити назву загального чи спеціального фонду бюджету, за коштами якого складений звіт.
Фінансова звітність бюджетними установами подається до органів Державного казначейства, в якому обслуговується розпорядник та головному розпоряднику у встановлені ними терміни. Наведемо приклад термінів подачі фінансової звітності органу УДК та головному розпоряднику УДК в Зарічненському районі.
Таблиця 5.2.
Організація звітності УДК в Зарічненському районі
Форма звітності
Код

Період
К-сть екз.

Місце
подання

Строки
Джерела створення (реєстри обліку)







аналітик
ного
Синтетичного

1
2
3
4
5
6
7
8

Баланс
1
1
2
Рік
(Квартал)
3
2
4
Головний розпорядник, орган ДК
5
До 15.01
(до 07.04./07.09)
6
Журнали, відомості
7
Головна книга
8

Форма №2
2
Рік
(Квартал)
2
Головний розпорядник, орган ДК
До 15.01
(до 07.04./07.09)
Картка обліку фактичних касових видатків
Головна книга

Форма №5
5
Рік
2
Головний розпорядник, орган ДК
До 15.01
Оборотні відомості
Головна книга

Форма №6
6
Рік
2
Головний розпорядник, орган ДК
До 15.01
Оборотні відомості
Головна книга

Форма №7-д
7
Рік
(Квартал),
(місячна)
2
Головний розпорядник, орган ДК
До 15.01
(до 07.04./07.09),(04, щомісячно)
Оборотні відомості
Меморіальні ордери №4, №6,
Гол.кн.

Форма №9
9
Рік
2
Головний розпорядник, орган ДК
До 15.01
Розрахункова відомість
Головна книга


Проведемо узагальнюючий аналіз показників форм річної звітності, які подаються УДК в Зарічненському районі.
Форма №1—«Баланс» містить узагальнені підсумкові показники, отримані на підставі звірених даних бухгалтерських документів станом на початок та на кінець бюджетного періоду. Звітні дані мають бути достовірними, об’єктивними, реальними. Звітні дані статей «Балансу» на початок року повинні бути тотожними даним графи 4 «на кінець року» «Балансу за попередній рік».
Установа складає єдиний «Баланс», який відображає результат про всі здійснені господарські операції за коштами, у нашому випадку лише загального, а в цілому і спеціального фондів за всіма виконуваними програмами (КПК 3501010,3504020). Показники форми №1 «Баланс» безпосередньо пов’язані з рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетної установи.
Кожна установа заповнює в балансі лише ті рядки, які стосуються її діяльності. До форми №1 «Баланс» додається довідки про доходи за загальним та спеціальними фондами кошторису установи, які заповнюються на підставі даних аналітичного обліку. Довідка до рахунку 70 «Доходи загального фонду» призначена для розшифрування операцій бухгалтерського обліку здійснених на субрахунках рахунку 70. Така довідка, відповідно до внесених останніх змін, заповнюється лише у річній звітності. У розшифруванні позабалансових рахунків наводяться суми залишку на початок року, надходження та вибуття протягом звітного періоду, залишку на кінець кварталу (року): орендованих необоротних активів, активів на відповідальному зберіганні, бланки суворого обліку тощо.
Приклад заповнення балансу Управління за підсумками 2006 року та першого кварталу 2007 року наведено в додатку №16,27до Розділу 5.
Форма №2-д—«Звіт про виконання загального фонду кошторису установи». Звіт складається за кожним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, в розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету. Крім того бюджетна установа складає зведений звіт форми №2-д за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування. Звіт форми №2-д містить таку інформацію:
графа 1. «Показники» зазначає статті витрат бюджетної установи;
графа 2. «Коди економічної класифікації видатків»;
графа 3 «Затверджено кошторисом на рік», містить інформацію про затверджену в кошторисі річну суму планового асигнування загального фонду зі врахуванням змін, внесених до кошторису протягом звітного періоду;
графа 4 «Залишок на початок року». У графі 4 залишку на початок року не повинно бути. Загальна сума в рядку «видатки-усього» повинна відповідати за випискою з реєстраційного (поточного) рахунку на початок року;
графа 5 «надійшло коштів за звітний період» відображається сума коштів загального фонду бюджету за кодами економічної класифікації видатків бюджету, яка фактично надійшла на ім’я установи;
графа 6 «Касові видатки» відображає суми касових видатків загального фонду бюджету за КЕКВ тобто видатки, що здійснені у формі перерахування коштів реєстраційних рахунків установи, відкритих в органах державного казначейства;
графа 7 «Фактичні видатки» наводить суму фактичних видатків, тобто дійсних витрат, що оформлені та підтверджуються відповідними документами, зокрема видатків за несплаченими накладними (рахунками) кредиторів за нарахованою заробітною платою, які здійснені в поточному році;
графа 8 «Залишок на кінець звітного періоду», залишку на кінець звітного періоду бути не повинно.
Приклад заповнення зведеної форми №2-д та форм №2 по КПК наведено у додатку №17 до Розділу 5.
Форма №5—«Звіт про рух необоротних активів» відображає наявність необоротних активів бюджетної установи на початок на кінець року, їх рух протягом звітного періоду. Заповнюються окремі графи форми № 5, графи 3 і 4 «Звіту про рух необоротних активів» наводять інформацію про їх наявність відповідно на початок і на кінець звітного року. Підсумкові дані форми мають відповідати відповідним графам форми № 1 «Баланс». Приклад заповнення річної форми №5 наведено у додатку № 21 до Розділу 5.
Форма №6—«Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування» відображає рух матеріалів і продуктів харчування відображає рух матеріалів, продуктів харчування протягом року та їхні залишки на початок і кінець року. Установою заповнюються окремі графи звіту даної форми, де у графах 3 і4 наводиться інформація про наявність матеріалів і продуктів харчування відповідно на початок і кінець року, а у графі 5—списання матеріалів і продуктів харчування на потреби установи на рік. Приклад заповнення річної форми №6 наведено у додатку №22 до Розділу 5.
Форма № 7-д «Звіт про заборгованість бюджетних установ» складають установи, що отримують кошти державного бюджету на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську та кредиторську заборгованість, яка виникла в установі під час виконання кошторису за поточний та минулі роки. Віт складають за кодами програмної класифікації видатків (по управлінню це 3501010 та 3504020),КЕКВ та містить інформацію про заборгованість бюджетних установ як за видатками, так і за нарахованими доходами (по власних надходженнях бюджетних установ).
Звітність за формою № 7-д складають окремо про заборгованість за коштами, отриманими із загального та спеціального фондів. У формі №7-д видатки відображаються за КЕКВ відповідно до кошторису установи. Суми заборгованості, які утворилися на початок року, повинні бути тотожними даним про заборгованість на кінець попереднього року.
Слід зауважити, що до форми №7-д не включається заборгованість за виплатою допомоги і компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок катастрофи на ЧАЕС, за внутрішньовідомчими розрахунками з централізованого постачання матеріальних цінностей, розрахунки за депозитними операціями з депонентами, заборгованість за недостачами і крадіжками коштів та матеріальних цінностей та заборгованість за іншими сумами, що підлягають утриманню в установленому порядку. Ці дані відображаються у формі «Довідка про суми дебіторської та кредиторської заборгованості установи за операціями які не відображають у ф7-д. (Додаток№20)
Звіт форми №7-д містить таку інформацію:
графа 1. «Показники» зазначає статті витрат бюджетної установи;
графа 2. «Коди економічної класифікації видатків»;
графа 3. «Код рядка»,код встановлений згідно порядку;
графа 4. «Дебіторська заборгованість на початок року», тут наводиться сума дебіторської заборгованості, що склалась в установі на початок року;
графа 5. «Прострочена дебіторська заборгованість на початок року», із загальної суми дебіторської заборгованості наводиться сума дебіторської заборгованості на початок року;
графа 6. «Дебіторська заборгованість на звітну дату—усього», в даній графі відображається сума дебіторської заборгованості установи, що виникла при виконанні кошторису установи а поточний та минулі роки і перебуває на бухгалтерському обліку станом на дату складання звіту;
графа 7. «Дебіторська заборгованість на звітну дату—прострочена» із загальної суми дебіторської заборгованості наводиться сума дебіторської заборгованості на початок року;
графа 8. «Списана дебіторська заборгованість на звітну дату», тут наводиться сума дебіторської заборгованості, яка була списана протягом звітного періоду згідно встановленого порядку;
графа 9. «Кредиторська заборгованість на початок року», в даній графі наводиться сума кредиторської заборгованості станом на початок звітного року, що відповідає даним «Кредиторська заборгованість на звітну дату—усього» форми № 7-д річного фінансового звіту а попередній звітний рік;
графа 10. «Із кредиторської заборгованості на початок року—бюджетна», яка відображає суму кредиторської заборгованості установи, що виникла через недоотримані асигнування у попередніх бюджетних роках і залишилась несплаченою станом на початок року;
графа 11. «Кредиторська заборгованість на початок року—небюджетна»,- суму кредиторської заборгованості із загальної суми, що виникла у в’язку зі взяттям розпорядником бюджетних коштів зобов’язань понад кошторисні призначення;
графа 12. «Прострочена кредиторська заборгованість на початок року», із загальної суми кредиторської заборгованості наводиться сума заборгованості з простроченим терміном;
графа 13. «Кредиторська заборгованість на звітну дату—усього». Відображається сума кредиторської заборгованості, що виникла під час виконання кошторису за поточний та минулі роки і перебуває на бухгалтерському обліку на звітну дату;
графа 14. «Кредиторська заборгованість на звітну дату—бюджетна». І загальної суми кредиторської заборгованості наводять суму, яка утворилась через недоотримання асигнувань у попередніх та поточному роках;
графа 15. «Кредиторська заборгованість на звітну дату—небюджетна», кредиторської заборгованості із загальної суми, що виникла у в’язку зі взяттям розпорядником бюджетних коштів зобов’язань понад кошторисні призначення у попередні та поточному роках;
графа 16. «Кредиторська заборгованість на звітну дату—прострочена», із загальної сум кредиторської заборгованості—заборгованість, що виникає після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами, або, якщо дата платежу не визначена, то через 30 днів після виписування накладної (рахунку);
графа 17. «Кредиторська заборгованість на звітну дату, термін оплати якої не настав». Із загальної суми кредиторської заборгованості виділена заборгованість за поточний та минулі роки, що перебуває на бухгалтерському обліку станом на дату складання звіту, термін оплати якої не настав;
графа 18. «Кредиторська заборгованість на звітну дату—списана». Наводиться сума кредиторської заборгованості яка була списана протягом звітного періоду згідно встановленого порядку;
графа 19. «Зареєстровані фінансові зобов’язання на кінець звітного періоду—разом». В цій графі відображаються суми фінансових зобов’язань, які зареєстровані протягом звітного періоду в органі Державного казначейства України та залишились непроплаченими на кінець звітного періоду;
графа 20. «Кредиторська заборгованість із зареєстрованих фінансових зобов’язання на кінець звітного періоду». Зі всієї суми фінансових зобов’язань, які зареєстровані протягом звітного періоду в органі Державного казначейства України та залишились непроплаченими на кінець звітного періоду, відображається кредиторська заборгованість.
Графа 8 та 12 у місячних звітах не заповнюються.
Форма №7-д за 2006 рік містить графи 21, 22, відповідно дебіторська та кредиторська заборгованість на звітну дату усього в гривнях з копійками. Це пов’язано з тим, що відповідно до встановлених вимог ДКУ установи та організації—розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів з 2007 року фінансову звітність подають в одиницях виміру грн./коп.. Форма №7-д—єдина форма фінансової звітності, періодичність подачі якої—місячна, квартальна, річна.
Приклад заповнення річної та квартальної форми №7-д наведено у додатк№19 до Розділу 5.
Форма №9 «Звіт про результати фінансової діяльності» складають для відображення результату фінансової діяльності за звітний рік. Результат фінансової діяльності установи визначається списанням підсумковими оборотами доходів та видатків за звітний рік.
У звіті відображають операції, здійснені а доходами, видатками установи, операції, наслідками яких є збільшення або зменшення доходів та/або видатків. Так, результат переоцінок може впливати як на збільшення доходів, так і на збільшення видатків.
Дані графи 3 «За попередній рік» повинні відповідати даним графи 4 «За звітний рік» річної форми №9 за попередній рік.
Приклад заповнення річної форми №9 наведено у додатку№23 до Розділу 5.
Форма №15 «Звіт про недостача та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах» - відображає недостачі та крадіжки грошей і матеріальних цінностей за заходами, що були здійснені для їх усунення. (Додаток24)
До фінансової звітності розпорядники подають пояснюючу записку.(Зразок пояснюючої записки подано в додатку№25).
Відшкодовують суми збитків відповідно до Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» зі мінами та доповненнями, та Постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей».
Слід зауважити, що установи та організації, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів державного бюджету та які перебувають на казначейському обслуговуванні кошторисів в обов’язковому порядку подають погоджену з органами Державного казначейства фінансову звітність органам до сфери управління яких вони належать.
Бюджетні установи складають інші види звітності. Так статистичну звітність—звіти про чисельність і склад персоналу, заробітну плату працівників тощо, подають до органів статистики. Крім того, бюджетні установи звітують перед податковими органами, фондами соціального та пенсійного страхування.
Вимоги щодо складання та подання статистичної, податкової звітності, та звітності до фондів пенсійного та соціального страхування встановлюється відповідними нормативно-правовими документами цих органів. [7; 765-812]
Висновки

Виконуючи курсову роботу з фінансового обліку на тему «Облік доходів та видатків бюджетної установи», я:
систематизувала, розширила, закріпила теоретичні знання та практичні навики ведення бухгалтерського обліку, набуті під час вивчення курсу „Фінансовий облік І” та „Фінансовий облік ІІ”;
перевірила вміння застосовувати ці знання для оцінки постановки обліку на конкретному підприємстві і розробки пропозиції щодо її вдосконалення;
розвинула навички самостійної роботи і використання отриманих знань з організації і методики наукових досліджень у вирішенні завдань, поставлених у курсовій роботі.
Курсова робота виконана на основі набутих теоретичних знань, нормативних та практичних матеріалів ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності по Управлінню Державного казначейства у Зарічненському районі.
Курсова робота складається зі вступу, п’яти основних розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків, відповідних обраній темі.
Вступ містить обґрунтування актуальності обраної теми, мету і завдання курсової роботи, інформацію про об’єкт та методику його дослідження, характеристику структури роботи.
В розділі 1. «Визначення та класифікація доходів і видатків бюджетної установи», висвітлено основні дефініції, класифікаційні ознаки та одиниці доходів і видатків бюджетної установи.
Доходи бюджетної установи—суми надходжень до бюджетної установи, одержаних із загального та спеціального фондів для виконання кошторису доходів і видатків бюджетної установи.
Видатки—витрати коштів бюджетної установи, що виникли у ході здійснення основної діяльності в межах сум, установлених кошторисом бюджетної установи. Видатки є одним з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.
Щодо класифікації, то доходи поділяються на доходи і видатки загального та спеціального фондів. А видатки мають індивідуальний поділ: на касові та фактичні.
Розділ 2. «Порядок формування показників кошторису установи» характеризує поняття кошторису та визначає основні вимоги щодо складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів доходів та видатків бюджетної установи.
Кошторис доходів та видатків бюджетної установи—основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.
У розділі 3. «Первинний облік доходів і видатків установи» описані поняття первинних документів, основні вимоги щодо їх оформлення, а також вказані первинні документи обліку доходів та видатків бюджетної установи.
Записи в бухгалтерському обліку здійснюють на підставі первинних документів.
Первинні документи—це письмові свідчення, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації установи на їхнє здійснення.
Первинний бухгалтерський документ—бланк встановленої форми, призначений для відображення господарських операцій. Первинні документи складають на бланках типових форм, а також на бланках спеціалізованих форм.
Розділ 4. «Аналітичний і синтетичний облік доходів і видатків установи» містить інформацію щодо обліку доходів і видатків окремо за загальним та спеціальним фондами—відповідно підрозділ 4.1., 4.2..
Загальний фонд кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету, за рахунок якого утримується ця установа.
Синтетичний облік доходів загального фонду ведеться в книзі журнал-головна форма №308.
Аналітичний облік касових видатків ведеться в картці аналітичного обліку касових видатків. Облік касових видатків ведеться за кодом бюджетної класифікації, з виділенням видатків за фондом, за кожним рахунком, відкритим в органі Державного казначейства на ім’я установи.
Бюджетні установи в результаті фінансово-господарської діяльності можуть отримувати в своє розпорядження кошти не лише з бюджету, а й з інших джерел. Кошти, які бюджетні установи одержують понад асигнування, що виділяються їм з державного бюджету, складають спеціальний фонд бюджетної установи.
Спеціальний фонд кошторису доходів і видатків бюджетної установи—кошти, що надходять на конкретну мету та витрачаються на відповідні видатки за рахунок цих надходжень.
Аналітичний та синтетичний облік доходів та видатків за коштами спеціального фонду аналогічний обліку доходів і видатків за коштами загального фонду.
Розділ 5. «Формування показників фінансової звітності установи про доходи і видатки» містить інформацію про форми місячної, квартальної та річної звітності, що складають бюджетні установи та організації, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, принципи такої звітності та її якісні характеристики, а також інформацію про основні вимоги до складання та подання фінансової звітності бюджетними установами на прикладі звітності складеної та поданої УДК головному розпоряднику та управлінню Державного казначейства за 2006р .
Фінансова звітність бюджетних установ відображає результати розпорядження коштами та майном держави уповноваженими на це суб’єктами відносин у сфері господарювання.
До курсової роботи підкладено 33 додатки. В них містяться: робочий план рахунків Управління, річна фінансова звітність за 2006рік та перший квартал 2007 року, копії лімітних довідок, та кошторисів доходів та видатків на 2007 рік по КПК 3501010, 3504020, зразки первинних документів обліку доходів та видатків бюджетної установи та інші документи.


Список використаної літератури
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.09.1996р.
Постанова Кабінету міністрів України від 28,02,2002р. №228 Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, і змінами та доповненнями.
Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ №61 від 10.07.2000 р. зі змінами та доповненнями.
Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання №68 від 27.07.2000р. зі змінами та доповненнями.
Наказ Державного казначейства України, від 09.01.2007р. №1 «Порядок складання річних фінансових звітів за 2006 установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів».
Наказ Державного казначейства України, від 04.04.2007, №81 «Порядок складання місячної та квартальної звітності у 2007році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів».
В.І.Лемішовський, Навч. Посібник, «Бюджетні установи: бухгалтерський облік та оподаткування».Львів/Національний університет «Львівська політехніка», вид. центр «Інтелект+», «Інтелект-Захід»,2004-1104с..
І.А.Рябчука, Посібник для бухгалтерів бюджетної сфери Т.П.Повіренної, вкк «Баланс-Клуб», Дніпропетровськ-2006,144с.
Л.В.Панкевич, М.А.Зварич, Р.С.Бойко, Л.М.Лучечко, «Бухгалтерський облік», в-во «Аверс», Львів-2002р.
П.К.Герасимчук, П.Г. Петрашко, О.І.Ворона, «Планування, облік, звітність, контроль в бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі», К-2004 в-во «АВТ».
П,Г.Петрашко, О.О.Чечуліна, В.Т.Александров, «Казначейська справа»/том1, в-во «АВТ», К-2004р..
П,Г.Петрашко, О.О.Чечуліна, В.Т.Александров, «Казначейська справа»/том2, в-во «АВТ», К-2004р..
Журнал «Баланс. Бюджет», №2(107), 2-19, січень-червень 2007р..
Міністерство фінансів України, додаток до журналу «Фінанси Укарїни». Нормативні акти з фінансів, податків, страхування та бух.обліку,. №2/195/, січень 2006року.
План рахунків: практика застосування: Посібник для бухгалтерів бюджетної сфери/ За ред. І.А.Рябчук, Т.П.Повіреної.- Дніпропетровськ: ВКК «Балас-Клуб», 2006. – 144с.