ЗМІСТ РЕФЕРАТ 2 ВСТУП 4 РОЗДІЛ 1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА 6 1.1.Місцезнаходження лісгоспу 6 1.2 Характеристика фізико-географічних умов 7 1.3 Економічні умови ведення лісового господарства 10 1.4 Короткий аналіз природних і економічних умов ведення господарства 12 1.5 Основні галузі народного господарства в районі 14 розташування держлісгоспу 14 1.6 Значення лісового господарства в економіці району і охороні навколишнього середовища 15 РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ЛІСІВ ВІД ПОЖЕЖ 17 РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ 25 3.1. Природна пожежна небезпека лісового фонду 25 3.2. Аналіз горимості лісів Клесівського держлісгоспу 25 3.3. Результати обстеження пошкодження пожежею дерев у насадженні різного віку 26 РОЗДІЛ 4.ПРОЕКТ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОТИПОЖЕЖНИХ ЗАХОДІВ 29 4.1. Заходи з протипожежного впорядкування лісової території ДП «Клесівський лісгосп» 29 4.1.1. Попереджувальні протипожежні заходи 29 4.1.2.Обмежувальні протипожежні заходи 32 4.1.3. Пропозиції щодо удосконалення профілактичних попереджувальних протипожежних заходів 37 4.1.4 Пропозиції щодо удосконалення обмежувальних 40 протипожежних заходів 40 РОЗДІЛ 5.ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАПРОЕКТОВАНИХ ДОДАТКОВИХ ПРОТИПОЖЕЖНИХ ЗАХОДІВ 43 РОЗДІЛ 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ДП «КЛЕСІВСЬКИЙ ЛІСГОСП» 47 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 52 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 53 ДОДАТКИ 54 РЕФЕРАТ Магістерська робота на тему «Стан пожежної небезпеки насаджень ДП «Клесівське лісове господарство» та заходи по удосконаленню охорони лісів від пожеж» виконано на сторінках. В проекті висвітлена характеристика ДП «Клесівське лісове господарство», горимість його лісів, протипожежне впорядкування його території, характер пошкодження пожежами насаджень різного віку та удосконалення протипожежних заходів. Проект складається з 6 розділів, вступу, висновків, списку використаної літератури, додатків та оформлений малюнками і таблицею. У розділі 1 висвітлена характеристика природних та економічних умов району розташування лісгоспу. У розділі 2 викладений стан проблеми, проведений аналітичний огляд літератури з питань охорони лісів від пожеж. У розділі 3 наведено аналіз горимості лісів, результати досліджень насаджень різного віку. У розділі 4 подаються пропозиції по удосконаленню протипожежних заходів та поданий аналіз протипожежного впорядкування території ДП «Клесівське лісове господарство». У розділі 5 розраховується економічна ефективність додаткових протипожежних заходів. Здебільшого це фінансові витрати щодо впровадження запроектованих заходів та пояснювальних робіт. У розділі 6 проведено аналіз стану охорони праці в ДП «Клесівське лісове господарство», наведено основні вимоги правил техніки безпеки при гасінні пожеж. В процесі написання проекту було проведено аналіз гори мості лісів лісгоспу за останні 20 років, розраховано середній клас природної пожежної небезпеки насаджень, проведено дослідження ступеня пошкодження деревостанів різного віку. Також було проведено аналіз річної звітності форми № 10- ЛГ.
ВСТУП Лісова пірологія – наука про природу лісових пожеж і викликані ними різноманітні зміни в лісі. Вона розробляє досконалу організацію протипожежної служби в лісах і на найбільш ефективні способи гасіння пожеж, а також технічні прийоми боротьби з ними. Лісові пожежі, в роки з довготривалою посухою завдають великої шкоди народному господарству, розповсюджуючись на великі площі. На території, де пройшли лісові пожежі, можна побачити пошкоджені або зовсім знищені запаси деревини, погіршується стан оточуючого середовища, розмножуються шкідники, гинуть тварини. Стійкі повальні пожежі викликають зміну порід, рослинного покриву, сприяють утворенню водної та вітрової ерозії, погіршують режим стоку у річках, в сирих і вологих типах лісу виникають процеси заболочування, змінюється флора і фауна всього біогеоценозу. Збільшення кількості великих пожеж останнім часом пов`язують із змінами клімату, зростанням населення та загальною деградацією та спрощенням структури та складу лісових екосистем. Деякі фахівці відмічають, що внаслідок дії сукупності негативних чинників, змінюється для нас традиційна уява про природу лісових пожеж. Внаслідок збільшилась кількість лісових пожеж. В Україні, в цілому на сьогоднішній день, ситуація з охороною лісів від пожеж може вважатися задовільною з огляду на національну статистику. Проте тривожним симптомом є те, що середньорічна площа однієї пожежі збільшилась останнім часом майже вдвічі. Перед лісоводами України стоїть ряд задач по підвищенню продуктивності насаджень, вирощуванню насаджень бажаного складу, з більш цінними породами, збільшенню максимальної віддачі продукції з кожного гектара лісової площі, створенню надійної селекційної бази. Це вимагає активного і ефективного здійснення заходів по охороні лісів від пожеж. Предметом магістерської роботи є пожежна небезпека лісів ДП «Клесівське лісове господарство». Об`єктом - лісові насадження ДП «Клесівське лісове господарство». В якості методів дослідження використовуємо методи порівняльного аналізу, та інші, що використовуються в лісовій пірології. В результаті магістерської роботи буде виявлено критичні за пожежною небезпекою лісові насадження та рекомендовані заходи по покращенню їх охорони. На захист виносяться результати аналізу стану пожежної небезпеки насаджень та запропоновані заходи щодо її знищення. Мета завдань – покращити охорону лісів від пожеж в ДП «Клесівське лісове господарство». Зміст – запропонувати план заходів середньострокових, що допоможуть досягти мети. Джерелами інформації, які використовувались, були проект організації і розвитку ДП «Клесівське лісове господарство», книга реєстрації лісових пожеж, публікації місцевих газет, література, присвячена лісовій пірології.
РОЗДІЛ 1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА 1.1.Місцезнаходження лісгоспу ДП «Клесівське лісове господарство» державного лісогосподарського об'єднання "Рівнеліс" розташований в північній частині Рівненської області на території Сарненського та Рокитнівського адміністративних районів. Контора держлісгоспу знаходиться в смт Клесів. В склад держлісгоспу входять 9 лісництв площею від 4974 га до 7788 га (таблиця 1.1). Таблиця 1.1 Адміністративно-організаційна структура та загальна площа держлісгоспу. Найменування лісництв, місцезнаходження контор Загальна площа, га
Єльнівське с.Єльно 6279
Лядівське с.Лядо 6567
Сехівське с.Сехи 5633
Клесівське смт.Клесів 4974
Любонське смт Клесів 5915
Томашгородське смт.Томашгород 6218
Федорівське с.Федорівка 5891
Ясногірка с.Ясногірка 6193
Чабельське с.Чабель 7788
Разом 55458
Згідно прийнятого лісорослинного районування район розміщення лісгоспу знаходиться в зоні Західного Полісся, а згідно лісогосподарського районування він відноситься до Західно поліського лісогосподарського округу. 1.2 Характеристика фізико-географічних умов Клімат регіону розміщення держлісгоспу – помірно-континентальний, характеризується м’якою зимою, теплим літом і значною кількістю опадів (624 мм на рік). Середньорічна температура повітря становить 6,80С (абсолютна максимальна – 37,80С (серпень), абсолютна мінімальна – 31,10С (лютий), відносна вологість повітря – 77%, тривалість вегетаційного періоду становить 186 днів, перші осінні заморозки спостерігаються в третій декаді вересня, середня дата замерзання річок – третя декада грудня, середньою датою початку паводку є третя декада березня. Грунт промерзає до глибини 77 см. Час появи снігового покрову в лісі припадає на другу декаду грудня, час сходу – перша декада березня. Потужність снігового покриву – 5см. Протягом року переважаючими є вітри південно-східного напрямку, середня швидкість яких зимою – 3,1 м/с, весною – 2,4 м/с, літом – 1,6 м/с, восени – 1,8 м/с. До кліматичних факторів, які можуть негативно вплинути на ріст і розвиток деревної рослинності, можна віднести: західні вітри ураганного характеру, які викликають в лісі вітровали і буреломи; сухі вітри південно-східного напрямку, які викликають посуху і негативно впливають на приживлення лісових культур і сіянців у розсаднику; пізні весняні приморозки (остання декада квітня, початок трав ня). В цілому клімат вищевказаного регіону сприятливий для успішного росту таких деревних і чагарникових порід: сосни звичайної (Pinus silvestris L), дуба звичайного (Quercus robur L), берези повислої (Betula pendula), вільхи клейкої (Alnus glutinosa), граба звичайного (Carpinus betulus), осики (Populus tremula) та інших порід. Це підтверджує наявність насаджень відносно високих бонітетів деревостанів вказаних порід. Згідно прийнятого лісорослинного районування ( Геренчук, Косінов, Цись, 1964) район розміщення лісгоспу знаходиться в зоні Західного Полісся, а згідно лісогосподарського районування він відноситься до Західнополіського лісогосподарського округу. Територія району за характером рельєфу рівнинна та розміщена в двох фізико-географічних областях Українського Полісся: Волинському та Житомирському Поліссях. Грунтотворчими породами виступають піски. Найбільш важливою відмінністю Житомирського Полісся є його розміщення в границях північно-західної частини Українського кристалічного щита, куди входить і частина території держлісгоспу. Будова Поліської частини Українського кристалічного щита складна і неоднорідна. В районі селища Клесів розміщені, головним чином, магматичні породи: рожеві, рожево-сірі, сірі осницькі, клесівські граніти, які місцями виходять на поверхню землі. Велика різноманітність материнських порід, складні геоморфологічні умови, різна глибина залягання підземних вод обумовлюють мозаїчність грунтового покриву. Ліси держлісгоспу віднесені до рівнинних. В зоні діяльності держлісгоспу протікає єдина річка Льва, притока р. Ствиги, яка впадає в р. Припять. Територію лісових масивів р. Льва не перетинає. Поблизу лісових масивів розміщенні озера: Тухово – 32 га, Сомине – 67 га, штучне озеро Залів – біля 300 га. Ступінь дренування району гідрографічною сіткою в цілому можна вважати достатньою. Рівень грунтових вод коливається в межах від 0,2 до 2,0 метрів і залежить від пори року: восени і весною – значно підвищується, в літні місяці – понижується. За вологістю більша частина грунтів відноситься до категорії вологих. На частку надмірно зволожених грунтів приходиться 20,4% площі. Процеси заболочення відзначено на площі 11299 га. Болота представлені, в основному, низинними типами – 82%, а також перехідними і в меншій мірі – верховими. На території держлісгоспу основними є дерново-підзолисті грунти. Утворення їх обумовлено широким розвитком піщаних і глинисто-піщаних безкарбонатних відкладів легкого механічного складу в умовах теплого вологого клімату. Значну роль в утворенні цих грунтів відіграє деревна і травяна рослинність, яка обумовлює формування дернового горизонту на підзолистих грунтах. За ступенем опідзолення грунти розділені на три типи: слабоопідзолені, середньоопідзолені, сильно опідзолені. Частину площ займають болотні грунти, які зустрічаються малими ділянками по всій території держлісгоспу. В основному це осоково-трав’янисті болота, частково – торф’яні, потужністю торфяного шару – 1,0-1,5 м. Вони розвиваються в умовах надмірного зволоження, яке обумовлено фізико-географічними умовами Полісся. Ерозійні процеси на всій території держлісгоспу відсутні. Пояснюється це рівнинністю рельєфу і наявністю лісових насаджень, які запобігають руйнуванню грунту стічними водами. Родючість і механічний склад грунтів зумовлюють формування борових і суборових типів умов місцезростання (74,8%). Сугруди і груди займають у держлісгоспі лише 25,2% загальної площі. У зв’язку з цим у ДЛГ переважають такі типи лісу: В3ДС – вологий дубово-сосновий субір ( 36,9%); А3С – вологий сосновий бір ( 7,5%); В4ДС – сирий дубово-сосновий субір ( 7,4%); А2С – свіжий сосновий бір ( 16,2%); В3БС –вологий березово-сосновий субір ( 6,8%). 1.3 Економічні умови ведення лісового господарства Район розміщення ДП «Клесівське лісове господарство» відноситься до числа сільськогосподарських районів області по вирощуванню зернових та технічних культур, розвитку тваринництва м’ясо-молочного напрямку. Значне місце займає легка, машинобудівна, металообробна промисловість і виробництво будматеріалів. Дві третини об’єму валової продукції займає харчова промисловість. Деревообробна промисловість представлена Рівненською меблевою фабрикою, Рівненською сірниковою фабрикою, цехами переробки деревини в лісгоспі. Ліси розташовані на території районів окремими лісовими масивами, різними по площі і нерівномірно розкиданими по території районів. Лісистість адміністративних районів, в межах яких розміщені ліси лісгоспу, складає 27.4%. Лісове господарство в економіці району має велике значення. Задовольняється потреба в деревині місцевих підприємств, в цехах переробки деревини випускають товари народного споживання. Лісові масиви багаті мисливською фауною, культивуються різні види побічних користувань. Особливі функції виконують ліси зелених зон, що виділені навколо міст, вздовж шляхів транспорту і по берегу річки. В районі розміщення ДЛГ народне господарство багатогалузеве з добре розвинутим с/г виробництвом, основу якого складає м'ясо-молочне та зерно овочеве виробництво. Добре розвинута машинобудівна, хімічна, легка і харчова промисловості. Надання технічної допомоги і контроль за веденням лісогосподарських колективних і державних господарств в зоні розташування ДЛГ виконує ДП «Клесівське лісове господарство». Лісгосп частково задовольняє потребу в деревині споживачів адміністративних районів Рівненської області, а також інших споживачів з різних регіонів України. Відпуск її за останні роки з лісів лісового фонду складає щорічно 65.2 тис. м3 . Основні сортименти, що заготовляються : пиловник, будівельний ліс, підтоварник і дрова. Господарська діяльність ДП «Клесівське лісове господарство» спрямована на покращення водозахисних, кліматорегулюючих, оздоровчих, захисних, рекреаційних та інших корисних властивостей лісу в інтересах охорони здоровя людей, покращення навколишнього середовища, безперервне, невиснажливе раціональне використання лісів для задоволення потреб населення в деревині та іншій продукції лісу, покращення породного складу і якості деревини, збільшення продуктивності лісових насаджень, охорони лісів від пожеж, шкідників і хвороб лісу. Наявні в лісовому фонді с/г угіддя використовуються для потреб лісової охорони, ведення підсобного господарства ДЛГ та потреб мисливського господарства. З побічних лісових користувань збір лікарської сировини та грибів проводиться місцевим населенням для власних потреб. Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних лісових користувань, лісові насадження мають важливе природо-охоронне і рекреаційне значення, підвищують врожайність с/г культур та зменшують негативний вплив на навколишнє середовище. Основною галуззю народного господарства в районі розміщення держлісгоспу є промислові підприємства кам’янодробильних заводів і гранітних кар’єрів. Ця галузь промисловості найбільш розвинута в смт. Клесів та смт. Томашгород. Крім того, мають свої заводи Міністерство оборони та Міністерство шляхів сполучень. 1.4 Короткий аналіз природних і економічних умов ведення господарства Проаналізувавши кліматичні умови розташування лісництва видно, що в цілому клімат є сприятливим для успішного зростання деревних і чагарникових порід, а саме : сосни, дуба, вільхи клейкої, ліщини, горобини та інших, а також інтродукції ряду цінних порід. Це підтверджується наявністю високобонітетних насаджень головних лісоутворюючих порід, які відповідають лісівничим вимогам. На території лісництва протікає річка Льва, яка відіграє важливу роль у рості та розвитку лісових насаджень. Рівень ґрунтових вод коливається в межах 0,2-2,0м. Район розташування лісництва відноситься до числа с/г районів області з розвинутим с/г. Має розвинуту мережу транспортних шляхів, які дозволяють реалізувати і заготовляти деревину. Отже, можна зробити висновок, що умови є досить сприятливими і доцільними для ведення лісового господарства. Таблиця 1.2 Розподіл площі лісового фонду за категоріями земель Категорія земель Площа %
Лісові землі Вкриті лісом землі – всього із них лісові культури
51576 36602
93 66
Незімкнуті лісові культури 1109 2
Лісові розсадники і плантації 556 1
Невкриті лісом землі – всього в т. ч. зруби Всього лісових земель
559 530 53794
1 1 97
Нелісові землі Рілля
250
1
Сінокоси 35
Пасовища 3
Води 45
Сади, виноградники і інше 7
Дороги, просіки 565 1
Садиби і інше 34
Болота 150 1
Піски - -
Інші землі Всього нелісових земель 11 1663
3
Серед вкритих лісовою рослинністю земель найбільшу долю мають хвойні і їх площа становить 44788 га, твердолистяних – 5430га, м’яколистяних – 1358га. Площа насаджень сосни звичайної складає 41,3 тис. га, що становить 82% від площі вкритих лісом зе-мель, 10% або 5158 га займає дуб звичайний, граб звичайний – 516 га, (1%), ясень звичайний – 500 га (1%), акація біла – 450 га (1%), вільха чорна – 340 га (1%), липа дрібнолиста – 1032 га (2%).(Див. Мал.1.1)
1.5 Основні галузі народного господарства в районі розташування держлісгоспу Район розміщення ДП «Клесівське лісове господарство» відноситься до числа сільськогосподарських районів області з вирощування зернових та технічних культур, розвитку тваринництва м'ясо-молочного напрямку. Основною галуззю народного господарства в районі розміщення держлісгоспу є промислові підприємства кам'янодробильних заводів і гранітних кар'єрів. Ця галузь промисловості найбільш розвинута в смт. Клесів та смт. Томашгород. Крім того, мають свої заводи Міністерство оборони та Міністерство шляхів сполучень. 1.6 Значення лісового господарства в економіці району і охороні навколишнього середовища Лісове господарство в економіці району займає значне місце. Основні напрямки його розвитку - задоволення народного господарства деревиною і іншими видами користування.Загальна потреба в деревині з місцевих лісів задовольняється на 81%. Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються для потреб господарства, лісової охорони, робітників і службовців. Випас худоби в лісовому фонді проводиться на площі 14.5 тис. га. З побічних лісових користувань мають місце: сільськогосподарські користування, сінокосіння, збір дикорослих ягід, лікарських рослин, бджільництво, заготівля ягід. Мисливська фауна в лісах держлісгоспу представлена диким кабаном, лосем, косулею, зайцем, лисицею, вовком, білкою та ін.Полювання носить любительський характер. Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних користувань, лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення. Лісові насадження поліпшують санітарно-гігієнічні умови життя людини, захищають грунти від ерозії, регулюють поверхневий стік вод, укривають і зберігають представників тваринного світу, сприяють їхньому відтворенню. Екологічний стан лісів держлісгоспу можна визнати задовільним. Усі види господарської діяльнос-ті ведуться переважно з дотриманням наявних нормативних актів, правил і постанов. Вони направлені на підвищення якісного складу і продуктивності лісів, збереження і посилення їх захисних функцій.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ЛІСІВ ВІД ПОЖЕЖ Лісова пожежа – стихійне, не кероване людиною розповсюдження вогню на лісовій території. Лісові пожежі, за Мелеховим І.С. (1947), виникають при наявності горючих матеріалів, умов, сприятливих загоранню цих матеріалів, тобто кисню, та джерела вогню. На основі аналізу горимості лісів Мелехов І.С. (1946) розробив географічну схему лісопожежних поясів для європейської частини СРСР, пожежонебезпечних періодів. Лісові пожежі, як і ліси – явище географічне. На їх географічність вказують такі узагальнені ознаки, за Мелеховим І.С. (1978): - різна ступінь небезпеки виникнення і розвитку пожеж в різних регіонах земної кулі; - сезонність горіння лісів – неоднакові строки настання і закінчення пожежних періодів в різних частинах планети, а також в межах держав з великою територією і різними географічними умовами; - різниця гори мості лісів у зв`язку з неоднаковою щільністю населення і характером його діяльності; - географічна різниця між поясами лісів; - особливості після пожежних змін в лісах регіонів (географічні різниці типів згарищ в процесах заліснення, заболочування і інше). Для отримання об`єктивної оцінки мобільності охорони лісів від пожеж в різних районах застосовують такі показники (Макєєв Г.А. 1965): число пожеж за один пожежонебезпечний період на площі 1 млн. га, середня площа однієї пожежі (га), горимість лісів (площа пожеж за сезон, у відсотках до площі лісопожежної території). Проблема лісових пожеж повинна вирішуватись комплексом профілактичних заходів, серед яких має місце створення насаджень з низькою природною пожежною небезпекою. Вчені пояснили здатність окремих лісових рослин, а саме вогнестійкість плаунів, котячої лапки у вегетаційному стані. Цим самим вони пояснили особливості виникнення та розповсюдження пожеж у зв`язку з типами лісу. На інтенсивність лісових пожеж впливає ряд факторів: запаси та вологість горючих матеріалів, склад надґрунтового покриву, термін вегетаційного періоду. Але визначальна роль цих факторів буде різна і залежить від типу лісу, погодних умов. Всі горючі матеріали поділяються на надземні, наземні і підземні. Курбатський Н.П. (1970) виділив шість груп горючих матеріалів: мохи і лишайники з дрібними опадами; трави і чагарники; підріст і підлісок; лісова підстилка і торф; повалені дерева, гнилі пеньки та дерева; хвоя, гілки з хвоєю і сучки під наметом деревостану. Представники першої групи є первинним горючим матеріалом, всі пожежі починаються з них. Вологостійкість їх пов`язана з вологістю повітря і змінюється протягом доби. Найбільш сприятливими годинами для горіння є 12-16 години. Представники другої групи мають стійку вологість і самостійно горіти не можуть. Розповсюдження вогню залежить від першої групи. Третя група має високу вологість. Особливістю є те, що підріст листяних порід стримує горіння, а хвойних – посилює. Ця група є небезпечною в плані переходу низової пожежі у верхову. Четверта група має діапазон вологості від 6 до 65%. Висихання представників цієї групи проходить дуже повільно, тому і можливість займання зменшується. Представники п`ятої групи самі не горять. Вони горять тільки при повільному русі пожежі. Кількість горючих матеріалів залежить від захаращеності території. Представники шостої групи горять тільки при верховій пожежі. Виникнення і розповсюдження лісових пожеж знаходиться під впливом зміни температури повітря і його відносної вологості, кількості і частоти випадання опадів. Для об’єктивної оцінки ступеня пожежної небезпеки в лісі Нестеров В.Г. (1939, 1945, 1949) запропонував використати комплексний показник , який характеризує клас пожежної небезпеки в лісі за умовами погоди. До них належать опади, температура повітря та дефіцит вологості повітря. Враховуючи комплексний показник, прогнозуємо клас природної пожежної небезпеки на певній території. Лісові пожежі поділяються на низові, верхові і підземні. Низові та верхові пожежі по своїй природі різноманітні і потребують додаткового розподілу. Більш детальну класифікацію склав Мелехов І.С. (1944), він поділив лісові пожежі на: 1) Низові: підстилочно-гумусові; надґрунтові; підлісно-чагарникові і підлісно-деревні; сушнякові; пенькові. 2) Верхові: вершинні; повальні; стовбурні. 3) Підземні: торфяні. Встановлено, що пошкодження спостерігаються на рівні нижніх ярусів до висоти 3-4 м, при верхових – вище цього рівня, підземні – до поверхні ґрунту (Сафронов М.О., 1971). В залежності від тривалості горіння на елементарній ділянці площі пожежі поділяються на: стійку – якщо термін горіння ділянки перевищує 1 хв., якщо менше 1 хв. – пожежа бігла (Сафронов М.О., 1971). Сучасні уявлення про характер різних видів пожеж дещо відрізняється від уявлень минулого. У своїй початковій стадії розвитку майже кожна лісова пожежа має вид низової і, якщо створюються певні умови, трансформується в верхову або підземну. Тобто за генетичною класифікацією (Арцыбашев Е.С. 1974) низову пожежу можна вважати головним видом лісових пожеж, а підземну, верхову – похідними. В процесі свого розвитку лісова пожежа може швидко переходити з одного виду в інший, а часто виявляється в комбінації двох або навіть трьох видів. Особливості окремих форм лісових пожеж описано Анцишкіним С.П., Червоним М.Г., іншими авторами, використовуючи які можна відмітити таке. При рухливій низовій пожежі характерне швидке просування кромки, коли згорає суха трава, лишайники, опад. У вогні згорає тільки те, що здатне в даний момент горіти. Такі пожежі характерні для весни і в трав`яних типах, а влітку – в світло хвойних лісах. Особливо цей вид пожежі небезпечний в культурах хвойних порід і в молодняках, де він швидко може перейти у верхову. При стійкій низовій пожежі відбувається горіння надґрунтового покриву, пеньків, лісового лахміття, після якого вогонь мовби заглиблюється, спалюючи лісову підстилку, рештки деревини з повалених дерев, пеньки. Стійка низова пожежа – це друга фаза рухливої пожежі. Такі пожежі характерні для другої половини літа, вони розвиваються в сосняках – чорничниках та зеленомошниках. Верхові пожежі є наступною стадією розвитку низових, тобто вони похідні від низових пожеж, бо випадків загорання пологів лісу без низового вогню не зафіксовано. Переходу вогню у полог сприяє сильний вітер. У хвойних молодняках і культурах, що зростають на сухих, свіжих ґрунтах, низова пожежа завжди переходить у верхову. При стійкій верховій пожежі вогонь по кронах дерев розповсюджується одночасно з горінням горючих матеріалів, що знаходяться на поверхні ґрунту. Повністю згорає лісова підстилка, надґрунтовий покрив, підріст, підлісок, сильно обпалюються стовбури дерев. Вогонь рухається суцільною стіною, досить повільно. Стійкі верхові пожежі, які спостерігаються у другій половині літа у безвітряну погоду після тривалої посухи, характерні для середньовікових сосняків і молодників. Верхові рухливі пожежі спостерігаються тільки при сильному вітрі. Вогонь по пологу лісу розповсюджується не рівномірно, а стрибкоподібною. При цьому кромка пожежі значно випереджає низовий вогонь. Це явище пояснюється тим, що тепло від крон дерев, що згорають, здіймається доверху під кутом до пологу і не підігріває крони сусідніх дерев. Для підготовки до спалаху потрібен більший підігрів, що і відбувається за рахунок низової пожежі. Тепло від низової пожежі, яка посилюється вітром, підігріває крони дерев знизу, що і призводить до їх спалаху та швидкого переміщення (стрибка) вогню в полозі лісу. Полум`я за 8-12 с проходить по пологу відстань в 100-120 м, потім його рук різко сповільнюється. При горінні пологу вітер розносить іскри, гіллячки і хвою, що горять на значну відстань, а від них утворюються нові осередки низової пожежі за десятки і навіть сотні метрів попереду основного вогню, що збільшує загальну швидкість пожежі. Як вже відзначалося, підземна пожежа є подальшою стадією розвитку низової. Вона виникає на ділянках з торф’яними ґрунтами або з товстим (більш за 20 см) шаром добре просохлої лісової підстилки. Характерним для даного виду пожежі є повне згорання органічної частини ґрунту разом з корінням інших дерев. Дерева, що лишилися опори коріння, падають на землю, як правило, верхівками на вигорілу площу. При підземній пожежі горіння безполум`яне. Горіння в торфі розповсюджується повільно: від кількох дециметрів до кількох метрів на добу. Торф або лісова підстилка вигоряють на всю глибину, до мінералізованого шару ґрунту або до мокрого, в якому горіння неможливе. При цій пожежі вогонь заглиблюється спочатку окремими осередками в найбільш просохлих місцях, найчастіше біля стовбурів дерев, а потім розповсюджується в усі боки. Підземні пожежі, як правило, виникають у другій половині літа. Ліквідувати горіння надто складно, тому боротьба з цими пожежами довготривала і складна. Всі ліси на території України відносяться до державного лісового фонду. Організація охорони лісів від пожеж здійснюється Державним комітетом лісового господарства України через апарат державної лісової охорони. Охорона лісів, що знаходяться в користуванні інших підприємств, організацій, покладається на органи відповідних міністерств та відомств. З боку державної лісової охорони здійснюється контроль, надається технічна допомога іншим відомствам з охорони лісів. Основними задачами лісової охорони є: проведення профілактичних протипожежних заходів, забезпечення швидкого виявлення лісових пожеж, що виникають; організація гасіння пожеж власними силами і засобами та із залученням населення, працівників інших підприємств тощо. В лісництвах до лісової охорони відносять лісників, майстрів лісу, помічників лісничих та лісничих, в держлісгоспах – інженерів з охорони і захисту лісу, головних лісничих, директорів. На допомогу державній лісовій охороні залучають авіаційні засоби, авіадесантні команди, а також тимчасових пожежних сторожів. Лісники повинні добре знати свої обходи, а в них дороги, водойми, небезпечні в пожежному відношенні насадження, правила пожежної безпеки в лісі, забезпечувати їх дотримання, володіти прийомами гасіння лісових пожеж, вміти розмістити гасильників, керувати їх роботою при гасінні пожежі. При виникненні лісової пожежі лісник повинен негайно вжити заходів щодо її гасіння, сповістити про пожежу майстра лісу, помічника лісничого чи лісничого. Існує посадова інструкція, що містить основні обов`язки охорони лісів від пожеж для нижньої ланки державної лісової охорони, помічника лісничого, лісничого. Структуру управління охороною лісів від пожеж в Україні наведено на мал. 2.1
Для попередження, своєчасного виявлення і ліквідації лісових пожеж, потрібно використовувати найновішу техніку, механізми і обладнання. Для виявлення пожеж використовують різні стаціонарні пункти, в тому числі і телевізійну лісопожежну установку з камерою, яка змонтована на високій вежі (Арцибашев І.С., 1964), укомплектовуватися пожежні вишки, що забезпечують дальність виявлення пожеж на відстані біля 10 км. Велике значення має авіаційне патрулювання лісів для своєчасного виявлення пожеж. Воно ефективне, якщо лісова територія займає значну площу і знаходиться у важкодоступних районах. Але цей вид патрулювання є самим найдорожчим. Порівняно новим засобам гасіння пожеж є використання хімічних речовин. Це дає більший ефект у порівнянні з простою водою. На великих малонаселених площах, в умовах бездоріжжя лісові пожежі гасять за допомогою виклику штучних опадів. Досліди по використанню цього способу проводили Арцибашев І.С. та Губин П.А. (1970). Це один з найефективніших способів гасіння лісових пожеж. Велика робота по охороні лісів від пожеж ведеться за кордоном. Для боротьби з лісовими пожежами в США створена ціла мережа протипожежних станцій. Також велику роль мають метеорологічні служби, адже система встановлення пожежної небезпеки в США відрізняється врахуванням значень швидкості вітру і вологості горючих матеріалів. З 1957 року в США розроблена єдина національна система розрахунку пожежної небезпеки, де враховуються 17 різних факторів.
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ 3.1. Природна пожежна небезпека лісового фонду Визначення класу пожежної безпеки здійснювалось згідно Шкали оцінки природної пожежної небезпеки земельних ділянок лісового фонду. Затверджена 2 червня 1997 року Комітетом лісового господарства України, ця шкала, як і попередні має 5 класів пожежної безпеки. Шкала наведена у додатку А. За допомогою вищезгаданої шкали складено відомість пожежних виділів ДП «Клесівське лісове господарство» в розрізі лісництв та пожежна карта ДП «Клесівське лісове господарство». Їх наводити явважаю недоцільним так як вся територія держлісгоспу належить до І-го класу пожежної небезпеки. Такий високий клас пожежної небезпеки зумовлений на різних територіях різними фікторами в комплексі з однорідним породним складом та ТЛУ, це є радіаційне забруднення значних територій, близькість до автомобільних та залізничних шляхів, розміщення на території лісових масивів складів вибухових речовин підприємств гірничо-видобувної галузі, значна площа осушених боліт та т.і. Сприятливі умови для виникнення пожеж на протязі пожежонебезпечного періоду складаються на 51576,7 га або 93% території лісгоспу (1клас пожежної небезпеки). 3.2. Аналіз горимості лісів Клесівського держлісгоспу Фактична горимість лісів лісгоспу вивчалась за останні 10 років (1998-2008 рр.) на основі даних «Книги обліку лісових пожеж», яка ведеться в лісгоспі. Крім того, аналізувались дані, отримані від робітників лісгоспу, які тривалий час працювали в лісгоспі. В результаті були отримані дані, що за останні 10 років зареєстровано 115 пожеж, загальною площею 41,23 га. Характеристика гори мості лісів по роках за останні 10 років наведено в додатку Б. В середньому за рік виникало 12 пожеж. Середня площа однієї пожежі за ревізійний період 0,36 га, що є доволі значною величиною для умов Лебединського лісгоспу. Частіше всього пожежі були в квітні-травні, коли ліс найчастіше відвідує населення. Основна причина виникнення пожеж – необережне поводження з вогнем в лісі. 3.3. Результати обстеження пошкодження пожежею дерев у насадженні різного віку Дотримуючись методики, закладаємо три пробні площі (в молодняку, пристигаючому і середньовіковому насадженні). Дані площі були пошкоджені низовою пожежею тому, що зустрічається тільки опік стовбура. Пожежа була з високою інтенсивністю, тому що на пробних площах пошкоджені всі дерева і більшість з них пошкоджена на висоті 1 м і вище. Характеристика пробної площі № 1. Дана проба була закладена в кв.32 в.13 (Любонського лісництва). Склад насадження 10Сз, лісові культури, середня висота 12 м, вік – 27 років, Ø середній - 16 см, тип лісу В2, повнота 0,6. Дані переліку наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1. Характеристика пошкодження дерев у соснових молодняках сильною низовою пожежею (кв.32 в.13) Ступені товщини Висота нагару, м
< 0,5 0,6 - 1,0 1,1 - 1,5 1,6 - 2,0 > 2,0 Всього
8 - - 5 17 37 59
12 2 9 39 41 25 116
16 2 3 19 - - 24
20 1 1 - - - 2
24 - - - - - -
Разом 5 13 63 58 62 201
Характеристика пробної площі № 2. Дана проба була закладена в кв.22 в.18 (Любонського лісництва). Склад насадження 10Сз, лісові культури, середня висота 24 м, вік 67 років, Ø середній – 28 см, тип умов місцезростання – В2, повнота 0,7. Дана площа була пошкоджена низовою пожежею. Дані переліку наведено в таблиці 3.2. Таблиця 3.2. Характеристика пошкодження дерев у середньовікових соснових насадженнях сильною низовою пожежею (кв.22 в.18) Ступені товщини Висота нагару, м
< 0,5 0,6-1,0 1,1-1,5 1,6-2,0 > 2,0 Всього
16 7 9 1 - - 17
20 10 7 11 19 7 54
24 12 19 25 30 14 100
28 3 5 7 12 15 42
32 2 2 1 - - 5
36 1 3 2 1 - 7
Разом 35 45 47 62 36 225
Характеристика пробної площі № 3 Дана проба була закладена в кв.57 в.3 (Любонського лісництва). Склад насадження 10Сз, насадження природного походження, середня висота 28 м, вік 89 років, Ø середній 36 см, тип умов місцезростання – В2. Дані переліку наведено в таблиці 3.3. Таблиця 3.3. Характеристика пошкодження дерев у пристигаючих соснових насадженнях сильною низовою пожежею (кв.57 в.3) Ступені товщини Порода - сосона звичайна
Висота нагару, м
< 0,5 0,6-1,0 1,1-1,5 1,6-2,0 > 2,0 Всього
20 - 1 7 3 3 14
24 1 5 9 12 3 30
28 10 19 27 15 7 78
32 2 9 35 14 17 77
36 1 9 77 35 19 81
40 - 5 14 19 5 43
Разом 14 48 109 98 54 323
По даним пробних площ (кількості пошкоджених дерев і по висоті пошкодження) можна робити висновок про вид та інтенсивність лісової пожежі. В насадженнях відбулася низова пожежа високої інтенсивності, тому, що на закладених пробних площах пошкоджено всі дерева і висота пошкодження зустрічається на 1 м і вище. На основі проведених досліджень можемо проектувати формування лісових насаджень, стійкіших до лісових пожеж.
РОЗДІЛ 4.ПРОЕКТ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОТИПОЖЕЖНИХ ЗАХОДІВ 4.1. Заходи з протипожежного впорядкування лісової території ДП «Клесівський лісгосп» Відомо, що лісову пожежу легше попередити, чим загасити. Тому для попередження виникнення лісових пожеж та подальшого їх розповсюдження використовується в наш час система профілактичних та обмежувальних протипожежних заходів. Під протипожежною профілактикою розуміють ряд комплексних заходів, спрямованих на запобігання виникнення лісових пожеж та своєчасне виявлення осередків вогню. Протипожежні профілактичні заходи базуються на глибокому знанні природи лісових пожеж, спеціальних планів протипожежного впорядкування території лісового фонду. Профілактичні протипожежні заходи поділяються на дві основні групи: перша – заходи для попередження виявлення лісових пожеж, контролю за дотриманням правил протипожежної безпеки в лісах; і друга – заходи спрямовані на обмеження розповсюдження лісових пожеж. 4.1.1. Попереджувальні протипожежні заходи До профілактичних протипожежних заходів у лісах відносять адміністративні заходи, роз`яснювальну, виховну роботу серед робітників лісництв, населення, школярів, контроль за дотриманням протипожежних правил та інших документів, що посилюють протипожежну охорону лісів. До адміністративних заходів відноситься розробка «Правил пожежної безпеки в лісах» та доповнень до них, підготовку, прийняття місцевими органами влади рішень з охорони лісів від пожеж; контроль за їх виконанням з боку органів управління лісовим господарством. За правилами, протягом пожежонебезпечного періоду заборонено: а) розводити багаття в найбільш пожежонебезпечних місцях у хвойних молодняках, старих горільниках, на ділянках вітровалу, бурелому, торф’яниках і інше; б) залишати в лісі не загашені сірники, недопалки, а також вогнища і інші джерела вогню; в) використовувати під час полювання в лісі пижі з тліючого матеріалу; г) залишати в лісі легкозаймисті матеріали, предмети в непередбачених місцях; д) випалювати суху минулорічну траву на землях державного лісового фонду і на ділянках, які безпосередньо прилягають до лісових площ. Також у випадках тривалої посушливої та жаркої погоди практикується введення повної заборони на відвідування лісових насаджень крім спеціально облаштованих місць. Правила пожежної безпеки в лісі є загальноприйняті для підприємств, організацій і громадян України. При порушенні або недотриманні правил пожежної безпеки в лісі як підприємства, організації, так і громадян України, можуть притягатись до адміністративної або до кримінальної відповідальності. Як відзначалося раніше, лісові пожежі виникають з вини людей через порушення Правил пожежної безпеки в лісі. Тому найважливішим профілактичним попереджувальним заходом є роз`яснювальна робота, яка повинна проводитись протягом року, активізуючись в пожежонебезпечний період. Роз`яснювальна та виховна робота є дуже складною. Складність її полягає в тому, що відповідно до інтересів окремих груп населення вона повинна проводитись диференційовано. На шляхах, що ведуть до лісу потрібно встановлювати аншлаги з малюнками та текстами протипожежного характеру, художньо виконані, які б привертали увагу тих, хто проїжджає. Агітплакати та попереджувальні аншлаги встановлюють обабіч доріг, що проходять через ліс, та на роздоріжжі, таоновлюють через 2-3 роки. Аншлаги також розміщують в місцях відпочинку населення. В найбільш пожежонебезпечних ділянках лісу, біля доріг доцільно робити місця для відпочинку та куріння – лавки з навісом, ямки для недокурків. Майданчики для відпочинку очищають від легкозаймистих матеріалів і оточують мінералізованою смугою. Поруч ставлять аншлаги з написом «Місце для відпочинку та куріння». Також обладнують майданчик для розведення багаття. Також для своєчасного виявлення лісових пожеж потрібно практикувати чергування в канторах лісництв чергових для швидкого реагування на дані що отримуються від пожежних веж та авіарозвідки. Також з метою попередження лісових пожеж на території ДП «Клесівський лісгосп» встановлено: 1) постійні вітрини при в`їзді в лісові масиви лісгоспу в кількості 2 штук. На вітрині зображена схема розміщення місць відпочинку та паління в лісі, написані правила поведінки в лісі, та правила поводження з вогнем; 2) вздовж шляхів з інтенсивним рухом встановлено 15 агітплакатів; 3) в місцях найбільшого скупчення людей встановлюється місце для відпочинку та паління, яке складається з альтанки, ями для недопалків та сірників. Вся ділянка очищена від горючих матеріалів до мінерального шару ґрунту і огороджена навколо мінералізованою смугою. Неподалік від цього місця встановлено аншлаг на протипожежну тематику; 4) для заборони в`їзду в ліс транспортних засобів під час пожежонебезпечного періоду встановлено шлагбауми у кількості 105 штук. Шлагбауми розміщені на дорогах, що ведуть до хвойних молодників; 5) лісова охорона проводить патрулювання під час пожежонебезпечного періоду згідно складеного графіку, найбільша увага приділяється на найбільш пожежонебезпечні місця; 6) для оперативного гасіння лісових пожеж складений мобілізаційний план гасіння лісових пожеж. 7) на території лісгоспу встановлено 4 пожежні вежі, на яких постійно проводиться чергування працівниками лісництв. 8)в лісгоспі працють ПХС (пожежо-хімічна станція). 4.1.2.Обмежувальні протипожежні заходи До обмежувальних протипожежних заходів направлених на попередження розповсюдження лісових пожеж відносять різного роду загороджувальні смуги, розриви, та інші бар`єри, які призначені для попередження розповсюдження вогню від можливих джерел займання; для якнайшвидшої зупинки вогню перед цінними та найбільш небезпечними в пожежному відношенні ділянками лісу; для поділу найбільш небезпечних ділянок лісу на ізольовані блоки, що полегшує локалізацію пожежі; для зменшення швидкості пожеж і зменшення трудовитрат на їх гасіння. Таким чином, обмежувальні протипожежні об`єкти являють собою систему роз`єднувальних ліній в лісі, які перешкоджають швидкому розповсюдженню пожеж, спрощують їх гасіння. Головним принципом їх розміщення на території є концентрація на ділянках, де природна пожежна небезпека насаджень та вірогідність виникнення пожеж найвища. В першу чергу штучні перешкоди вогню роблять в лісах, які віднесені до 1 та 2 класів природної пожежної небезпеки. Протипожежними бар`єрами в лісі є мінералізовані смуги або канави, протипожежні розриви та заслони у вигляді смуг з дерев листяних порід, а також з хвойних порід, стовбура яких в нижніх частинах очищені від гілля. Такі заслони мають в собі систему мінералізованих смуг, які розчленовують їх на ізольовані площі. Є й інші бар`єри, наприклад, лісові дороги та стежки, водойми, тощо. Мінералізованою смугою називають смугу землі, з якої повністю видалена трав`яна рослинність, лісова підстилка, опад та інші органічні рештки, що здатні горіти, до мінералізованого шару ґрунту. Такі смуги влаштовують, як самостійні перешкоди низовим пожежам, а також як доповнення при створенні інших бар`єрів на шляху переходу низової пожежі і верхову та переходу горіння з однієї ділянки на сусідню. Мінералізовані смуги прокладають рано навесні до початку лісокультурних робіт. Діючими правилами встановлена мінімальна ширина мінералізованої смуги 1,4 м, яку можна утворити за один прохід плуга ПКЛ-70. Вважається, що смуга такої ширини здатна зупинити низову пожежу. Мінералізовані смуги потрібно підтримувати в чистому стані, видаляючи з поверхні опалу траву, листя, хвою. Тому за мінералізованими смугами потрібен систематичний догляд. В трав`яних типах лісу це робиться не менше трьох разів за сезон, в ягідних – двох, а в лишайникових – одного. Догляд можна проводити дисковими культиваторами, наприклад КЛБ – 1,7 або іншими дисковими знаряддями. Мінералізовані смуги влаштовуються: - на межі розміщених у лісі або поряд з лісом ділянок з будівлями, будинками, лісовими складами; - на межі ділянок лісових культур хвойних порід, хвойних молодників та цінних лісових насаджень; - по обидва боки залізниць, шосейних та магістральних лісових шляхів. З кожного боку залізниці прокладають дві смуги: першу на відстані 30 м від полотна, а другу – на відстані 50 м від неї. Обидві смуги з`єднають свого роду «перемичками» через кожні 100-150 м. Вздовж шосейних шляхів прокладають одинарні смуги на відстані 5 м від полотна. Смуги вздовж шляхів влаштовують в тому випадку, коли шлях проходить через насадження, що віднесені до 1-2 класів пожежної небезпеки; - навколо місць відпочинку та куріння; - по периферії та всередині протипожежних розривів, заслонів, узлісь; - на межі лісосік та вирубок, на яких на пожежонебезпечний період залишилися порубкові залишки, заготовлена лісопродукція; - по межі лісу та сільськогосподарських угідь при проведенні на них палів. Протипожежні розриви – це широкі просіки, що звільнені від дерев та кущів. На них влаштовують траси шляхів лісогосподарського та протипожежного призначення, або прокладають мінералізовані смуги. Протипожежні розриви є серйозною перешкодою для низових пожеж, але не можуть бути надійною перешкодою для верхових пожеж, особливо при сильних вітрах, які дмуть вздовж розриву або під гострим кутом до нього. Дослідженням Валендика Е.М. встановлено, що широкі розриви часто навіть сприяють посиленню пожежі через значне збільшення швидкості вітру. Листяні узлісся шириною 50-60 м рекомендується влаштовувати вздовж розривів, шляхів, трубопроводів, ліній електропередач і тому подібне. Домішка хвойних порід в таких узліссях не повинна перевищувати 30 %. При неможливості створити бар`єри з листяних порід, в дерев хвойних порід потрібно підрізати нижні гілки до четвертої лутовки, ліквідувати захаращеність, підріст та підлісок. Узлісся з листяних порід доцільно влаштовувати на межах культур з листяних порід, вздовж просік та лісових шляхів. Ширина таких узлісь повинна бути 5-10 м. Якщо лісові насадження з хвойних порід межують з населеними пунктами, то тут повинні формуватися узлісся з листяних порід шириною до 50 м. Протипожежні заслони – смуги лісу, шириною 200-300 м з низьким ступенем займання, які сприяють зупинці низових пожеж і навіть стійких верхових пожеж. В мішаних деревостанах проводять рубки догляду, які збільшують частку листяних порід до половини складу за рахунок більшої вирубки хвойних дерев. Заслон посилюється прокладкою поздовжніх мінералізованих смуг через кожні 50 м, а також через таку ж відстань поперечних. Санітарне очищення лісів полягає у своєчасному видаленні за межі пожежонебпечних ділянок різного мотлоху, який накопичується у лісових насадженнях. Дороги протипожежного призначення – це найпростіші проїзди для транспорту в суху погоду до ділянок з підвищеною пожежною небезпекою та водойм, які влаштовують в доповнення існуючої сітки лісових шляхів. Лісові шляхи будуть таким чином, щоб вони були одночасно перешкодами лісовим пожежам, опорними лініями для гасіння сильних низових і верхових пожеж. Протипожежні водойми створюють шляхом підготовки природних вододжерел (річок, озер) або будівництво штучних водойм з метою забезпечення водою пожежних автомобілів, мотопомп для гасіння лісових пожеж. Водойма повинна мати не менше 100 м³ води в найспекотніший літній період. Для цього необхідно проводити поглиблення водойм, а також влаштовувати під`їзди до водойми та майданчик для розвороту пожежного автомобіля. Своєчасне та якісне проведення цих заходів помітно знижує пожежну небезпеку в лісах. У лісах ДП «Клесівський лісгосп» створена система перешкод, які обмежують розповсюдження лісових пожеж за площею, зменшують час їх гасіння. Із системи обмежувальних протипожежних перешкод створено в лісгоспі мінералізовані смуги і протипожежні розриви. Влаштування мінералізованих смуг проведено вздовж шляхів і навколо хвойних молодняків в розмірі 471 км. Крім того, в хвойних молодняках створені лісокультурні протипожежні розриви загальною шириною 6 м, в розмірі 8 км. Крім вищезгаданих обмежувальних протипожежних заходів проводяться лісівничі заходи, які також зменшують площу розповсюдження і час гасіння лісових пожеж. до них відноситься санітарне очищення лісів, яке проводиться на площі 74 га і при цьому вибирається 989 м³. Зведена відомість попереджувальних та обмежувальних протипожежних заходів по ДП «Клесівський лісгосп» наведена в таблиці 4.1.2.1.
Таблиця 4.1.2.1. Зведена відомість попереджувальних та обмежувальних протипожежних заходів по ДП «Клесівський лісгосп» № п/п Протипожежні заходи Одиниця виміру Обсяги
1 Влаштовано постійних вітрин шт. 2
2 Встановлено агітплакатів шт. 15
3 Встановлено попереджувальних аншлагів шт. 6
4 Встановлено шлагбаумів шт. 105
5 Влаштовано місця для відпочинку шт. 2
6 Побудовано пожежних веж шт. 4
7 Влаштоване місце скупчення пожежного інвентарю шт. 6
8 Очищено ліс від захаращеності га/м³ 162/2165
9 Влаштовано мінералізованих смуг навколо молодників і вздовж доріг км
271
10 Влаштовано протипожежних розривів км 8
11 Проведено догляд за мінералізованими смугами км 1240
4.1.3. Пропозиції щодо удосконалення профілактичних попереджувальних протипожежних заходів Як вже зазначалося раніше лісову пожежу легше попередити, ніж погасити. Тому, проаналізувавши горимість лісів ДП «Клесівський лісгосп» видно, що існуючі попереджуючі профілактичні заходи давали не повний ефект. Отже, з метою підвищення пожежної безпеки плануємо удоскона- лення профілактичних обмежувальних заходів. Серед профілактичних попереджувальних протипожежних заходів найважливішим є роз`яснювальна робота, яка є дуже складною і основне місце тут має місцеве радіомовлення, лекції в загальноосвітніх школах, закладах, тощо. Запроектована роз`яснювальна робота, яка повинна підвищити протипожежну безпеку в лісах ДП «Клесівський лісгосп», наведена в таблиці 4.1.3.1. Таблиця 4.1.3.1. План проведення роз`яснювальних заходів по ДП «Клесівський лісгосп» Назва заходу Час виконання Відповідальний
1. Лекції по протипожежному вихованню у школах, прилеглих до лісових масивів Березень - квітень Головний лісничий
2. Виступи по місцевому радіо, статті в газетах На протязі року Інженер з охорони та захисту лісу
3. Щоденне попередження про протипожежну небезпеку в лісі в передачах районного радіовузла В період високої пожежної небезпеки
Інженер з охорони та захисту лісу
На агіттехпропаганду планується виділити на наступний рік 2000 грн. З метою попередження лісових пожеж проектуємо на території ДП «Клесівський лісгосп» проведення таких попереджувальних профілактичних заходів: 4) для заборони в`їзду в ліс транспортних засобів під час пожежонебезпечного періоду проектуємо створити 20 додаткових шлагбаумів; 5) під час пожежонебезпечного періоду проводимо чергування в конторах лісництв. 3-х чоловік чергує протягом дня з 08.00 до 20.00 години; 6) при гасінні лісових пожеж важливе значення має своєчасне забезпечення робітників, що залучені до гасіння лісових пожеж, пожежним інвентарем. Тому плануємо доукомплектувати пункти накопичення інвентарю в лісництвах і пожежної Лісової станції в лісгоспі; 7) на даному етапі розвитку лісового господарства нашої країни виникла проблема: «куди прибрати порубкові залишки з лісосік головного користування», адже така лісосіка є пожежонебезпечною. Прибирання порубкових залишків є трудомістким і потребує значних економічних витрат, тому зараз лісогосподарські підприємства практикують спалювання їх на лісосіці. А правилами пожежної безпеки заборонено спалювати порубкові залишки з 15 травня по 15 жовтня (пожежонебезпечний період). Тому, щоб запобігти виникненню пожежі проектуємо створення ям-бункерів на кожній лісосіці, яка буде рубатися в 2008 році. Кожна така яма по краю буде прибиратися від горючих матеріалів і буде окаймлена мінералізованою смугою; 8) відомо, що лісова пожежа починається з невеликого осередка вогню, і що загасити її в цей момент не потрібно великих зусиль, але через кілька годин для гасіння потрібно буде десятки, а то й сотні людей з залученням техніки. Саме тому дуже важливим є своєчасне виявлення лісової пожежі, це можна зробити по диму, запаху, випромінюванню та інших ознаках. Ці всі ознаки легко помічаються з пожежної вежі. На території ДП «Клесівський лісгосп» є чотири пожежні вежі, які розташовані в Любонському, Чабельському, Федорівському, Єльнівському лісництвахі. На вежі встановлено азимутальний круг, план території, бінокль, годинник та журнал реєстрації пожеж. На цих вежах під час пожежонебезпечного періоду систематично проводиться чергування. Всі існуючі та додаткові протипожежні профілактичні заходи наведені в таблиці 4.1.3.2. Таблиця 4.1.3.2. Зведена відомість профілактичних заходів по ДП «Лебединський лісгосп» № п/п Профілактичні протипожежні заходи Одиниця виміру Існуючі заходи Запроек- товані заходи
1 Влаштовано постійних вітрин при в`їзді в лісовий масив та біля контори лісництв
шт.
2
-
2 Встановлено агітплакатів вздовж автомобільних шляхів
шт.
15
-
3 Встановлено шлагбаумів при в`їзді до лісу з високою потенційною пожежною небезпекою
шт.
105
20
4 Доукомплектовано пункти накопичення інвентарю при лісництвах та пожежної лісової станції
До початку пожежонебезпечного періоду
6 Встановлено протипожежних веж шт. 4 4
7 Чергування під час пожежо-небезпечного періоду з 08.00 до 20.00 В кожному лісництві в кількості 3-х чоловік
Ці запроектовані профілактичні протипожежні заходи мають значно підвищити протипожежну небезпеку в лісах ДП «Клесівський лісгосп». 4.1.4 Пропозиції щодо удосконалення обмежувальних протипожежних заходів Найбільшу площу лісгоспу займає перший і другий клас природної пожежної небезпеки, що говорить про високу потенційну пожежну небезпеку лісових насаджень. Тому існуючі обмежувальні протипожежні заходи не завжди здатні затримати лісову пожежу та створити умови для швидкого гасіння з понесенням найменших затрат. Для підвищення пожежної безпеки лісів лісгоспу проводимо удосконалення обмежувальних протипожежних заходів, яке в основному полягає у створенні додаткових обмежувальних протипожежних заходів. Отже, враховуючи те, що останні роки були достатньо пожежонебезпечними для лісгоспу, то для покращення пожежного стану лісів потрібно влаштувати додаткові мінералізовані смуги. Влаштування додаткових мінералізованих смуг вимагає і те, що плаща хвойних молодників у лісгоспі зросла за рахунок минулорічних лісокультурних робіт. А хвойні молодняки в першу чергу потребують ізоляції від старших насаджень та від інших пожежонебезпечних об`єктів. Зокрема, крім ізоляції хвойних молодників проводимо їх розділення на рівні за площею блоки, яке теж проводимо за допомогою мінералізованих смуг, таке розділення плануємо під час складання проекту лісових культур. А в існуючих молодняках таке розділення плануємо за рахунок удосконалення лісової або протипожежної дороги, яка проходить через хвойні молодняки. Отже, додаткові мінералізовані смуги створюємо в об`ємі 271 км. Також для підтримки належного протипожежного стану і існуючих смуг потрібно провести їх поновлення. Об`єм поновлення становитиме 1240 км. Крім цього плануємо створення додаткових протипожежних розривів з суцільною мінералізацією. Ширину лісокультурного протипожежного розриву проектуємо рівною 6 м. Така ширина повинна забезпечити надійну зупинку низової пожежі. Створення більш широкого протипожежного розриву є неекономічним, та за дослідженням Валендика Е.М. вони можуть сприяти верховій пожежі при сильному вітру, який дме вздовж протипожежного розриву. Отже, лісокультурний протипожежний розрив плануємо створити в об`ємі 2 км. Щоб оперативно і швидко загасити пожежу потрібно мати шляхи під`їзду, які повинні знаходитись в хорошому стані. До шляхів протипожежного призначення слід відносити і ґрунтові природні проїзди, проїжджі квартальні просіки і різноманітні траси. Загальна протяжність шляхів в держлісгоспі складає 852 км, що відповідає 15,5км на 1 тис. га Держлісфонду, при потребі не менше 6 км на 1 тис. га в насадженнях І і ІІ класу пожежної небезпеки. Відповідно в ДП «Клесівський лісгосп» достатня кількість лісових шляхів, і проектом не передбачено будівництво нових шляхів. По кожному лісництву передбачені витрати на утримання шляхів протипожежного призначення, які складають 3 тис. грн./км, в Проектом передбачено ремонт і утримання 6 км доріг. Успішне гасіння лісових пожеж водою можливо лише при умові, що вона буде доставлятися до об`єктів тушіння без великих перерв. Це здійснено, якщо водойми або джерела води будуть знаходитись в місцях, віддалених від лісових пожеж в насадженнях І класу природної пожежної небезпеки не більше ніж на 2-4 км, ІІ класу – на 5-8 км, ІІІ-ІУ класу на 8-12 км, тобто одна водойма може забезпечити безперебійну доставку води (при достатній її кількості) в насадженнях І класу на площу – 500 га, ІІ класу – 2000-5000 га, ІІІ-ІУ класів – 5000-10000 га. В умовах розміщення лісгоспу є достатня кількість природних водойм (річок, озер, ставків) пожежних гідрантів, скважин, де можливо заправляти пожежні автомобілі. Звідси проектом не передбачається будівництво водойм протипожежного призначення. Обсяг всіх запланованих додаткових обмежувальних протипожежних заходів наведений в таблиці 4.1.4.1. Таблиця 4.1.4.1. Відомість додаткових обмежувальних протипожежних заходів № п/п Вдосконалені протипожежні Заходи Одиниця виміру Об`єм
1 Створення додаткових мінералізованих смуг км 271
2 Догляд за мінералізованими смугами км 1240
3 Створення додаткових лісокультурних протипожежних розривів
км
2
4 Підрізання гілок до 4-ї мутовки у хвойних молодняках, що розміщені вздовж доріг
км -
5 Ремонт і утримання шляхів протипожежного призначення
км
6
6 Створення проїзних шляхів до водойм км -
7 Створення водозабірних площадок шт -
Таким чином, ми запланували вдосконалення обмежувальних протипожежних заходів, які повинні значно підвищити пожежну безпеку лісів в ДП «Клесівський лісгосп».
РОЗДІЛ 5.ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАПРОЕКТОВАНИХ ДОДАТКОВИХ ПРОТИПОЖЕЖНИХ ЗАХОДІВ Економічну ефективність запроектованих протипожежних заходів знаходимо шляхом порівняння витрат на додаткові протипожежні заходи з збитковими, що будуть ліквідовані завдяки запроектованим запобіжним заходам. Для цього нам потрібно визначити, які збитки нанесли лісові пожежі за останні 10 років, та розрахувати витрати на додаткові протипожежні заходи. В даному випадку ми маємо наступні дані для визначення ефективності: - загальна площа ДП «Клесівський лісгосп» 55458 га, в тому числі покрита лісом – 51576 га; - площа лісів I класів пожежної небезпеки 51576 га, в тому числі хвойних – 44788 га; - середній запас хвойних насаджень – 309 м³/га. Загальний запас деревини хвойних порід 13839,5 тис. м³. - середня таксова вартість 1 м³ деревини 35,93 грн. (в цінах з 21.02.2008 р. на середню деревину). Загальна таксова вартість деревини запасів хвойних порід 497253235 грн. - вірогідність пожеж в середньому в рік в перспективі в хвойних насадженнях – 5 шт. Площа однієї пожежі – 0,1 га. Загальна ймовірна вигорівши площа в хвойних насадженнях 0,5 га. Далі проводимо розрахунок витрат на додаткові протипожежні заходи. Вартість запроектованої роз`яснювальної роботи запланована в обсязі 2000 грн. Розрахунок вартості додаткових запроектованих профілактичних заходів наведено в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1. Загальна вартість додаткових запроектованих профілактичних заходів Запроектовані заходи Одиниця виміру Кількість Ціна за одиницю, грн. Загальна вартість, грн.
1. Створити шлагбауми шт. 20 100 2000
2. Доукомплектувати ПНІ та ПЛС шт. 9 1500 13500
Таким чином загальна вартість профілактичних протипожежних заходів становить 15500 грн. Проводимо розрахунок загальної вартості додаткових запроектованих обмежувальних протипожежних заходів. (таблиця 5.2). Таблиця 5.2. Загальна вартість додаткових запроектованих обмежувальних протипожежних заходів Запроектовані заходи Одиниця виміру Обсяг Ціна за одиницю, грн. Загальна вартість, грн.
1. Мінералізовані смуги км 240 8,92 2140,8
2. Догляд за мінералізованими смугами та розривами км 1240 7,45 9238
3. Протипожежні розриви км 2 583,00 1166
4. Ремонт і утримання шляхів протипожежного призначення км 6 1000 6000
Тоді витрати на створення обмежувальних протипожежних заходів становитимуть 18544,80 грн. Загальна собівартість створення протипожежних заходів становить 34044,80 грн. Витрати на агіттехпропаганду нараховувались згідно витрат за минулий рік в подвійному розмірі. Щодо витрат на профілактичні протипожежні заходи (вітрини, агітплакати, аншлаги, шлагбауми), то вони запроектовані на основі цін за якими були влаштовані минулорічні заходи. У витрати на доукомплектування пунктів накопичення інвентарю по лісництвах і пожежної лісової станції в лісгоспі входить вартість 5 ранцевих оприскувачів (250 грн./шт.) та 10 лопат (25 грн./шт.). Витрати на влаштування мінералізованих смуг, протипожежних розривів та догляду за ними сформовані на основі аналізу розділу «Боротьба з лісовими пожежами», форми № 10 ЛГ. Ремонт і утримання шляхів протипожежного призначення полягає в засипанні піском ям на ремонт 1 км шляхів, за досвідом підприємства і потрібно біля 1000 грн. (машина піску по 100 грн./за машину). Проводимо розрахунок розміру шкоди заподіяної хвойним насадженням (в перспективі): 309 * 35,93 * 0,5 = 5551,19 грн. Розмір пожежної шкоди складає : 497253235 – 5551 = 497247684 грн. Величина попередженої шкоди в середньому на 1 га складає: 497247684 : 51576 = 9641 грн. Витрати, заплановані в проекті на охорону лісів від пожеж складають: 34044,80 : 51576 = 0,66 грн./на 1 га Держлісфонду. Економічна ефективність розробленого комплексу протипожежних заходів визначається за формулою: Е = (В/Пм) * 100, де: Е – показник (коефіцієнт) економічної ефективності в процентах; В – розмір витрат на охорону лісів, грн./га; Пм - попереджена шкода від лісових пожеж. грн./га Е = (0,66/9641) * 100 = 0,01% Величина витрат на систему протипожежних заходів складає 0,01% в рік від суми можливої (попередженої шкоди). Ця цифра підтверджує необхідність виконання запроектованих протипожежних заходів в ДП «Клесівський лісгосп». Необхідно відмітити, що при визначенні ефективності враховувалася тільки пряма шкода лісовому господарству, тобто враховувалася тільки деревина. Але ми знаємо, що ніякими коштами неможливо виміряти грунтоохорону, водоохоронну і реакційну роль лісів лісгоспу. Тому, якщо враховувати і це значення лісу, то ми приходимо до висновку про необхідність виконання запроектованих заходів, так як вони економічно ефективні і практично необхідні.
РОЗДІЛ 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ДП «КЛЕСІВСЬКИЙ ЛІСГОСП» Аналізуючи охорону праці в господарстві, слід відмітити, що в цілому охорона праці в Лебединському держлісгоспі здійснюється відповідно до вимог закону України «Про охорону праці». Об`єктом управління охороною є діяльність структурних підрозділів та служб держлісгоспу, спрямованих на створення безпечних умов праці на робочих місцях. По господарству відповідальним за стан охорони праці є директор підприємства. Робота по організації охорони праці покладена на головного інженера та головного лісничого, а по окремим підрозділам (лісництвам, ділянкам, цехам) на керівників даних підрозділів. У Клесівському держлісгоспі передбачена штатна посада інженера з охорони праці, який проводить контроль стану охорони праці у виробничих підрозділах та розробляє профілактичні заходи. На підприємстві в 1998 році була проведена паспортизація умов праці та атестація робочих місць по категоріям важкості робіт. Можна виділити роботи, які за своєю важкістю відносяться до IV – V категорії, а саме це роботи, які проводяться при звалюванні деревини та розкряжування деревини. Дані роботи проводяться в той період, коли на підприємстві іде заготівля деревини, в даному випадку ці роботи проводяться на протязі року. Щороку заключають колективний договір, що передбачає заходи по поліпшенню умов праці. Небезпечними виробничими процесами визнані лісосічні роботи, а шкідливими боротьба із шкідниками та хворобами лісу хімічними методами. Відсоток механізації робіт задовільний, стан техніки та обладнання задовільний, але вона є морально застарілою і потребує оновлення.. Механізовано проводяться більшість робіт, але відсоток ручних робіт потрібно зменшувати. Всі види навчання з охорони праці проводяться на основі вимог ИПАОП 0.00-4.12.-05 – «Положення про навчання з охорони праці на підприємствах та в організаціях України». На підприємстві обладнано кабінет охорони праці, а в підрозділах куточки охорони праці (згідно вимог НАОП 3.0.00 – 6.03.79 (06.06.79)), які забезпечені нормативними документами, засобами наочної агітації, та інструкціями по видам робіт. Робітники держлісгоспу забезпечуються засобами індивідуального захисту та спецодягом у відповідності з ИАОП – 3.0.00 – 4.05. – 85 (10.01.85). «Положення про порядок забезпечення робітників та службовців у лісовому господарстві засобами індивідуального захисту, їх збереження, експлуатацію та догляд за ними». В держлісгоспі ведуться картки по видачі спецодягу та засобів індивідуального захисту. В таблиці 6.1. наводжу забезпечення працівників ДП «Клесівський лісгосп» засобами індивідуального захисту та спецодягом.
Таблиця 6.1. Забезпечення працівників Клесівського лісгоспу засобами індивідуального захисту та спецодягом Вид спецодягу Одиниця виміру Працюючі, яким видається спецодяг Термін заміни
Проаналізувавши дані цієї таблиці видно, що робітники лісгоспу забезпечуються спецодягом достатньо. Працівники та робітники держлісгоспу один раз на рік проходять періодичне медичне обстеження, отримуючи заключення комісії про відповідність стану здоров`я займаній посаді. Санітарно-побутове забезпечення робітників є задовільним. Санітарно-побутовими приміщеннями робітники забезпечені в повному обсязі згідно нормативів. За останні 5 років випадків з виробничим травматизмом не зареєстровано. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що організація виробничого процесу з охорони праці в підрозділах підприємства проводиться на належному рівні. Дані про витрати на заходи з охорони праці наведено в таблиці 6.2. Таблиця 6.2. Витрати на заходи з охорони праці за 2007 рік Проектовані заходи Витрати, грн.
План Фактично
1. Придбання спецодягу та засобів індивідуального захисту
201600
202000
2. Влаштування наглядної агітації та придбання нормативної документації
2500
2200
3. Обладнання санітарно-побутових приміщень 4200 4000
4. Придбання мед аптечок (для автотранспорту) 800 900
5. Придбання пожежного інвентарю 400 450
6. Проведення медичного огляду 2400 2400
7. Навчання посадових осіб 900 900
Всього витрат 47200 48850
Проаналізувавши таблицю видно, що кошти на охорону праці в лісгоспі виділяються в повному обсязі. На підприємстві ступінь вогнестійкості будівель відноситься до 3 класу вогнестійкості. На території держлісгоспу та його підрозділів встановлено 20 протипожежних щитів, кожен з яких обладнаний двома вогнегасниками, відрами, лопатами, граблями, багром, ломом. Біля щита розміщені ящики з піском та бочка з водою. Щити окрашені в червоний колір з білим окаймленням. На території держлісгоспу можуть виникати низові, верхові та підземні пожежі. Тому всі протипожежні заходи, які заплановані генпланом виконані і підтримуються на належному рівні. А саме: влаштовані постійні вітрини, виготовлено та встановлено агітплакати, аншлаги, влаштовані протипожежні розриви, мінералізовані смуги, проводиться догляд за ними, проводиться очищення лісу від захаращеності. При виконанні проектуємих протипожежних заходів необхідно суворо дотримуватись правил техніки безпеки. Особливу увагу необхідно приділити правилам техніки безпеки робітникам служби гасіння пожеж. всі робітники, які зайняті при гасінні пожеж, повинні бути ознайомлені з правилами техніки безпеки при гасінні лісових пожеж. До гасіння пожеж не допускаються підлітки до 18 років, жінки, інваліди, глухі і люди з порушеною психікою. В період проведення роз`яснювальної роботи серед населення необхідно роз`яснити і основні правила техніки безпеки при виконанні робіт по локалізації і гасіння лісових пожеж. Інструктаж і керівництво працею робітників, яких залучають до гасіння пожеж, полягає на робітників лісової охорони. При проведенні всіх видів інструктажів, пов`язаних з лісовими пожежами, необхідно керуватися «Правилами техники безопасности и производственной санитарии в лесной промышленности и в лесном хозяйстве». М. Лесная промышленность. 1979 г. При виконанні робіт з застосуванням механізмів необхідно дотримуватись вимог техніки безпеки, які викладені в слідуючих документах: - Правила техніки безпеки при будівництві, ремонті і утриманні автомобільних шляхів. М.Транспорт. 1979р.; - Типова інструкція для лісорубів 5-6 розряду; - Правила пожежної безпеки в лісах України. Київ. 1995 р. При організації робіт по гасінню лісових пожеж особливу увагу необхідно приділити питанню по наданню першої медичної допомоги потерпілим при пожежегасінні. Необхідно, щоб кожен із робітників, зайнятих на гасінні пожеж, в випадку необхідності, міг надати першу меддопомогу потерпілому. Дуже важливим організаційним питанням є забезпечення робітників зайнятих на гасінні пожеж, справним інвентарем, питною водою, засобами захисту і медичними аптечками. Але необхідно пам`ятати, що основною умовою успішного виконання тих чи інших протипожежних заходів або ж гасіння пожежі без випадків травматизму, є суворе дотримання правил техніки безпеки і виробничої санітарії кожним робітником.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ Територія лісгоспу за лісорослинним районуванням відноситься до фізико – географічного району „Полісся”. За даними гідромецентру України на цій теріторії випадає 500-600 мм опадів на рік. Вірогідність посухи тривалістю 20 і більше днів у цьому районі становить 20 % (тобто раз на 5 років). Тобто район розміщення лісгоспу є відносно вологим. Але через значну кількість меліорованих площ та підвищений рівень радіаційного забруднення за комплексним показником горимості В. Г. Нестерова територія розташування лісгоспу відноситься до району з високою пожежною небезпекою. Провівши аналіз горимості лісів Клесівського держлісгоспу, було встановлено, що за останні 10 років на його території виникали довготривалі пожежі і були знищені десятки гектарів лісу. На основі цього було зроблено висновок про недостатнью наповненість протипожежними заходами території лісгоспу. З цією метою і було проведено удосконалення протипожежних заходів. Удосконалення протипожежних заходів, в основному, полягало у створенні додаткових заходів, які у майбутньому дозволили б більш надійно охороняти ліс від пожеж. Зокрема було запроектовано провести: влаштування додаткових мінералізованих смуг, влаштування протипожежних розривів і проведення догляду за існуючими смугами та розривами, влаштування наглядної агітації, ремонт і будівництво шляхів протипожежного призначення, проведення роз`ясню вальної роботи та інші заходи, які повинні підвищити пожежну безпеку в лісах лісгоспу. Всі ці запроектовані додаткові протипожежні заходи, якщо будуть втілені у виробництво, то значно підвищать пожежну безпеку лісів Клесівського держлісгоспу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Лісовий кодекс України. – К.: Мін лісгосп України, 2006. – 34 с. Пояснювальна записка по веденню лісового господарства у Клесівському держлісгоспі, 2001. – 176 с. Звітна форма № 10-ЛГ по ДП «Клесівський лісгосп» за 2008рік. Кабінет Міністрів України. Постанова від 23 лютого 2006 р. № 174 „Зміни, що вносяться до такс на деревину лісових порід, що відпускаються відпускаються на пні і на живицю ”. – К.: 2006. – 7 с. Нормативно-справочные материалы для токсикации лесов Украины и Молдавии. – К.: „Урожай”, 1987. – 558 с. Правила рубок головного користування в лысах України. – К. Мінгосп України, 1995. – 17 с. Правила рубок, пов`язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок. – К.: Мінгосп України, 1996. – 10 с. Свириденко В. Є., Бабіч О.Г. Лісова пірологія. Методичні вказівки та завдання до лабораторних робіт для студентів лісогосподарського факультету,2 вид., перероб. і доп. – К.: УСГА, 1992. – 30 с.
