Основні законодавчі акти про охорону праці.1 Позначаються – ДНАОП. Це правила, норми, положення, якими надається чинність правових норм, обов’язкових до виконання. В Україні діють: міждержавні; міжгалузеві; галузеві; стандарти підприємства; За угодою від 1994 року Україна використовує чинні і сьогодні норми СРСР або відповідає, які приймаються згідно міждержавних умов. Серед міждержавних норм є такі: ССБП – система стандартів безпеки праці. Ці ГОСТи починаються з цифри 12.Х.001-80. Х – що за стандарт; Х: 0 – організаційно-міжнародний стандарт. 1 – стандарт про шкідливі та небезпечні фактори та вимоги до безпеки; 2 – вимоги безпеки до виробничого обладнання; 3 – вимоги безпеки до технологічних процесів; 4 – вимоги безпеки до засобів захисту; 5 – вимоги безпеки до будівель і споруд; 001 – порядковий номер; 80 – рік; ПУС – правила устаткування. СН – санітарні норми. СН245-71 (підприємства) СНиП Міжгалузеві ДНАОП 1 2 3 4
ХХХ-Х ХХ - ХХ
Рік введення Порядковий номер Вид документа
1: 0.00 – комітет державного нагляду за охороною праці; 0.03 – міністерство охорони здоров’я; 0.06 – держ. стандарт;
2: 1 – правила 2 – стандарт 3 – норма 4 – положення 5 – інструкція керівництва 6 – рекомендаційні вимоги 7 – вимоги умови безпеки 8 – перелік
Реєстр міжгалузевих правил і норм галузеві: Х.Х.ХХ-Х.ХХ.-ХХ Вказує на галузь
Існує стандарт підприємств. Охорона праці жінок.2 Забороняється залучати жінок до важких робіт, робіт, робіт з шкідливими умовами праці, на підземельні роботи та до робот у нічний час(національна програма забезпечення роботою жінок у нічний час). Обмежена маса переміщення жінками (не більше 10 кг напротязі 2 годин, довготрив. – 7 год. 350 кг – максимально за рік, 176 – з підлоги ) Жінкам, що мають дітей до 3 років заборонено працювати на надурочних роботах, роботах у нічний час, у вихідні, посилати у відрядження. Дітей з 3 – 14 років або дітей інвалідів заборонено залучати до надурочних робот і посилати їх у відрядження без їх згоди. До 3-ох років дається оплачувана відпустка, 2 і більше дітей до 15 років оплачувана відпустка за заявою до 5-ти днів. Дискор. відпустки 160 днів. Охорона праці неповнолітніх(до 18 років).3 На роботу приймаються як правило з 16 років; за згодою батьків – з 15, на канікулах – з 14 років. Заборонено залучати неповнолітніх до важких робіт, робіт зі шкідливими умовами праці, робіт у позанормований час, робіт у нічний час. Вага, яку дозволено переносити на роботі. короткочасно постійно
Юнаки у 17 років 16 12
Дівчата у 17 років 8 6,3
Робочий час 16-18 років 36 год/тиждень
15 років 24 год/тиждень
Відпустка – кожен місяць у літній період (травень, літо, вересень). При прийомі на роботу до 21 року необхідно щорічно проходити медогляд. Компенсація заподіяної шкоди.4 Якщо працівник зазнає травми, то йому призначена одноразова допомога, що не може бути меншою від місячної заробітної плати на відсоток витрат працездатності. При смерті працівника – не менше 5-тирічньої заробітної плати + сума річної заробітної плати на кожного утриманця. Моральна шкода відшкодовується максимально у розмірі 200 місячних заробітних плат. Відповідальність за порушення вимог ОП.5 за порушення (правил) вимог охорони праці , за порушення чинного законодавства , створення перешкод діяльності осіб , встановлені такі види відповідальності : 1.дисциплінарна відповідальність. догана. Звільнення з роботи 2.Адміністративна відповідальність . накладання штрафу: максимальний розмір штрафу накладається на особу – 10 неоподаткованих мінімумів. на робочого – 5 неоподаткованих мінімумів. на підприємства – не більше 5% місячного фонду зарплатні. 3.Матеріальна відповідальність. 4.Кримінальна відповідальність. штраф виправні роботи позбавлення волі(максимум на 10р.) Держнагляд ОП.6 Його посадові органи мають право: безперешкодне відвідування усіх об’єктів видавання обов’язкових для виконання приписів притягання до адміністративної відповідальності зупинка роботи при загрозі життю і здоров”ю працівника подавання подання щодо невідповідності деяких посадових осіб Види контролю за станом охорони праці.7 Над підприємством здійснюється нагляд: державний контроль регіональний контроль відомчий контроль громадський контроль 1). Державний нагляд Держнагляд ОП Пожежний нагляд Санітарно-епідемічний нагляд Радіаційний контроль 2). Регіональний нагляд Адміністративний нагляд . Ради місцевого самоврядування . 3). Відомчий нагляд . Міністерські відомства. 4). Громадський нагляд. Трудовий колектив Профспілки Служба ОП.8 При чисельності працівників більше 50 осіб , на підприємстві створюється служба ОП , як окремий структурний підрозділ. При чисельності <50 осіб призначається особа , яка здійснює ОП за сумісництвом. Така людина має пройти навчання по ОП. При чисельності <20 осіб залучаються на підприємство люди на договірних умовах. Завдання служби ОП: забезпечення безпеки виробничих процесів , устаткувань , будівель забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту здійснення підготовки та кваліфікацій працівників з ОП проводиться пропаганда по ОП забезпечення організації по відпочинку забезпечення добору виконавців за конкретними видами робіт Функції служби ОП: Розробляти та реалізовувати системи управління ОП Здійснювати методичне навчання керівників по ОП Розробляти заходи ОП в колективному договорі Забезпечення працівників нормативами Проводити паспортизацію цехів та дільниць і робочих місць Контроль за станом охорони праці Проведення розслідування нещасних випадків, захворювань та аварій Розробляти плани з ОП Права працівників служби ОП Отримання необхідних відомостей Безперешкодне відвідування всіх об”єктів Зупинка роботи , якщо створюється загроза життю та здоров”ю працівників Видати обов”язкові для керівного підрозділу спеціальні приписи Вимагати відсторонення від роботи працівників , що не пройшли навчання , медичний огляд, порушення прав ОП. Мають право подавати подання про притягнення до відповідальності. Обов’язки працівників ОП Несуть відповідальність за прийняття рішень За складання звіту Навчання з ОП.9 Навчання посадових осіб : при вступі на посаду та кожні 3 роки проходять навчання по ОП. Працівники , які задіяні на роботі з підвищеною небезпекою , проходять щорічне курсове навчання по відповідній програмі . Всі працівники в процесі роботи проходять інструктаж . Види інструктажу з ОП Вступний Первинний Повторний Позаплановий Цільовий Вступний інструктаж проводять всі працівники , що прийшли на роботу. Він проводиться інженером з ОП. Робиться запис та розпис. Первинний інструктаж проходять всі працівники на робочому місці .Проводять керівники по роботі. Повторний інструктаж проводиться періодично за програмою первинного в повному обсязі(раз на півроку ). Позаплановий проводиться з працівниками коли: змінилися вимоги по безпеці при експлуатації нових установок при порушенні працівниками правил ОП на вимогу державної інспекції з нагляду по ОП на перерві в роботі ( для не безперервних >30 календарних днів для звичайних >60 календарних днів ) Цільовий інструктаж проводиться для робіт , що не входять в основні обов’язки працівника , по ліквідуванню аварій , для робіт , що виконуються за нарядом допуску. Виробничий травматизм.10 Травма – порушення анатомічної цілісності організму або його функцій в результаті дії небезпечного виробничого фактора. Нещасний випадок – випадок з людиною в результаті не передбачуваного збігу обставин , який завдає шкоди здоров”ю або після якого настає смерть. Сукупність травм та нещасних випадків – виробничий травматизм. Професійні захворювання – патологічний стан зумовлений тривалою роботою за шкідливих умов або пов’язаний з надмірним напруженням праці . Класифікація травм ( за дією): механічні (переломи) термічні (опік , обмороження) хімічні (отруєння) електричні (електричний удар) психічні ( переляк, шок) В залежності від строку дії: тимчасові постійні тимчасові постійні Причини виробничих травм: технічні організаційні санітарно-гігієнічні Технічні недоліки устаткування та технології несправне обладнання відсутність огороджувальних , запобіжних пристроїв недоліки та пошкоджені інструменти Організаційні: недоліки в навчанні , інструктажах незадовільна організація праці незадовільна організація робочого місця застосування небезпечних методів праці відсутність попереджень про небезпеку Санітарно-гігієнічні : загазоване, запилене повітря незадовільні метеорологічні умови недостатня освітленість робочого місця антисанітарний стан приміщення порушення правил особистої гігієни Вплив шкідливих речовин на організм людини.11 Шкідлива речовина за певних умов може викликати як погіршення здоров’я так і захворювання (гострі та хронічні) Гострі отруєння – за короткий час порушується функціональність організму при контакті мод. з речовинами. Хронічні отруєння – за тривалий період невелика кількість речовин порушує здоров’я. Небезпека речовин визначається токсичністю речовин (біолог.активн.) Токсикологія вивчає механізм дії шкідливих речовин та засоби усунення отруєння Нормування шкідливих речовин.12 1.Надзвичайно небезпечних речовин (гранично допустима концентрація ГДК<0,1 мг/м3) озон, телур 2.Високо небезпечні речовини 0,1<ГДК<1 мг/м3 Cl (молекули), H2S, H2SO4 3.Помірно небезпечні 1-10 мг/м3 , метанол, толуол. Речови для яких ГДК>10 мг/м3 етиловий спирт (100), ацетон(200), бензин (300 мг/м3) ГДК- максимальна концентрація речовини яка при роботі не виклакає ... Всі речовини можуть проника через органи дихання, через шкіру (що добре розчиняється в воді, жирах), через стравохід. Дія шкідливих речовин порушує функції певної частини організму (фермент) Різні покази: - середня смертельна доза нанесення на шкіру Якщо речовини є однонапрямленої дії, то безпечним вважати середовище, де ?ст/гдкі ?1 (H2S, діоксид сірки) Для двонапрямленої дії Захист від дії шкідливих речовин.13 1)технічні -герметизація устаткування -застосування вентиляції -зміна шкідливих речовин на менш шкідливі(автоматизація роботи зі шкідливими речовинами) 2)санітарно-гігієнічні (контроль за вмістом хімічних речовин);застосування заходів захисту органів дихання, зору 3)встановлення оптимального робочого часу та відпочинку 4)профілактичне лікування (проходження попередньо медоглядів та періодичне профілактичне та санітарно-епідемічне лікування) Мікроклімат виробничих приміщень. Нормування метеорологічних умов.14 1)температура 2)відносна волога 3)швидкість руху повітря 4)теплове навантаження Q, вт/м2 вплив на процес терморегуляції (підтримання сталої температури) при виконанні роботи утворюється тепло, що відводиться, щоб лишити температуру сталою фізична (за рахунок відводу тепла) 1.втрата за рахунок радіаційного тепла до 45% тепла при спокійному стані 2.конвенція (нагрівання повітря с спок.стані 30%) 3.випаровування парів. 25% Нормування метрологічних умов Парам.темп.,відносна волога, швидкість руху повітря вибирається оптимальнийабо допустимий в залежності від періоду року, категорії робіт та теплового навантаження. (здійснюється згідно госту ГОСТ 12.1.005-88) Період року : холодний , теплий м.+10 в.+10 середньо добове категорія робіт легка А,1А,1Б (сидячі і стоячі до 15,0 год/ккал) середня важкість ІІ а, ІІ б 2А, 2Б до 1кг.перенес. 250-150 ккал/г важкі ІІІ >250 нормується метереол.умови Оптимальні параметри Для робіт Іа, хол. 22-24 °С / тепл.23-25°С 0,1/ 0,1 </с Іб 21-23 °С / 22-24°С відносна вологість 60-40 %; швидкість руху повітря 0,1/0,2 м/с Призначення та класифікація систем вентиляції.15 Вентиляція – це система пристроїв та способів забезпечення метеорологічних умов та вилучення з приміщення ззабрудненого повітря, надлишку тепла та вологи.
За напрямком руху повітря: - Припливна - Витяжна - Припливно-витяжна За організацією: - Загальноо*мінна - Місцева - Компонована - Природна ГОСТ 12.4.023-45 - Механічна СНнП 2.04.05-91 - Комбінована
Природня вентиляція відбувається за рахунок теплового та вітрового напору. Якщо у виробничих приміщеннях є надлишок тепла, то існує градієнт температур. Теплообмін відбувається за рахунок різної густини повітря. H=h*(?з*?в) ?з – зовнішня ?в – внутрішня густина h – різниця між нульовими *токами і відбувається повітряобмін. Аерація – природній обмін повітря Високі об’єми повітряобміну. Якщо не регулярний приплив – інфільтрація. Для покращення аерації можуть створюватися витяжні площадки, дефлектори.
Механічні вентиляції: - загальнообмінна: з усього приміщення забирає забруднене повітря, або подається свіже.
Для зменшення витрат тепла може бути часткова рециркуляція. Повітря яке забирається з місць де воно найменш забруднене й з висоти не менше 2м від землі. Викид назовні не вищий від гребня даху. Якщо вилучаються речовини важчі від повітря: 60% з верхніх зон(вентилятор, калорифер), 40% - нижня зона (розміщення у вентиляційних камерах). Витяжка на даху. Розраховано загальнообмінний вентилятор у визн* необхідниого повітряобміну. L=G*1000 Co<=0.3 ГДК G – г/год Со- концентрація речовини у зовнішньому повітрі. Кількість повітря ГДК-Со III-IV клас Якщо треба видалити тепло: L=Qнадл/C*?(tв-tз) С-теплоємність повітря, Q-тепло, ? – густина припливу повітря. Виділення вологи: L=W/C*? (tв-tз) г/год – к-ть вологи що треба вилучити; вологовміст внутрішнього і зовнішнього повітря. Якщо нема значних шкідливих утворень речовин то розпаховується за чисельністю працівника.ї V1<20м^3 L=n*30м^3/г V2>20м^3 L=n*20м^3/г V1-об’єм на 1-го працівника
2) Місцева вентиляція – дозволяє вилучати шкідливі речовини або створювати на робочому місці відповідний мікроклімат. Місцевий витяжний вентилятор буває 1) витяжний зонт 2) витяжна панель 3) витяжна шафа 4) бортові відсмоктувачі.
Розрахунок місця вентилятора полягає у визначенні необхідного повітряобміну. L=F*W*3600 F-площа щілини W-шв. руху повітря. Для газів W=0.5…0.7 м/с Токсичні випари W=1…1.5 м/с Пил W=3 м/с Вимоги до вентиляції 1) забезпечити чистоту повітря 2) не створювати шум, вібрацію 3) не створювати протягів і перегону забрудненого повітря з одного приміщення в інше 4) бути зручною в експлуатації Складається паспорт на кожну вентиляційну установку. Передбачено аварійну вентиляцію яка використовується для вилучення аварійно, залишків викидів, небезпечних та горючих речовин. Як правило витяжна. Виробниче освітлення. Нормування та забезпечення.16 Освітлення впливає на продуктивність праці, впливає на зір або травмування. Воно класифікується: 1) Природне – бокове(вікна)(одностороннє і багатостороннє); верхнє(в перекритті); комбіноване. 2) Штучне – загальне; рівномірне; локальне 3) Суміщене 1) Загальне освітлення 2) Місцеве освітлення 3) Комбіноване: загальне(10%) + місцеве(90%) За функційним призначенням 1) робоче освітлення 2) аварійне освітлення 3) евакуаційне 4) охоронне 5) чергове - Світловий потік: Ф=Q/t - Освітленість Е=Ф/S - Сила світла І=Ф/W Якісні показники: 1.фон-поверхня, що безпосередньо приналежить до об”єму прилягання. Характерний коефіцієнт відбиття: (=ФВідбитий/ФПадіння (>40%-темний фон; 0,2<(<0,4-середній фон; (<0,2-світлий фон. 2.контрастність- сила світла, що спостерігається від поверхні к=(Во-Вф)/ Вф : велика: k>0,5; середня: 0,2<k<0,5; мала: k<0,2 Природнє освітлення. Нормування.17
-найгігіїнічніше, покращує життєві показники. Має бути природнє освітлення. Воно змінюється в широкому діапазоні.Залежить від пори року, розміщення, погоди. Для оцінки природнього освітлення використовують коефіцієнт природнього освітлення: l=(FВнутріш/FЗовніш)*100% Коефіцієнт природнього освіт. Згідно нормативів СНиП 2.4.-79 залежить від розряду зорової роботи, від системи освітлення, від зони в будівлі та орієнтації вікон. Є 8 розрядів зорової роботи: 1р-0,15 мм (розм.об”єкт) 10%;11р-0,15-0,3мм; 111р-0,3-0,5мм…….V111р-загал. 0,5% 3.Світловий пояс(Львів у 1V поясі) li=l111*m*c; m-коефіцієнт врахування поясу; c-коефіцієнт сонячності(розм. Відносно азимуту) l4=l111*0,9*(0,70,9) Природнє освітлення визнач. пощі світлих отворів, вікон, що забезпечують закон: (=f(l). Штучне освітлення нормування та забезпечення.18 Штучне освітлення-Здійснюється за розрядом зорової роботи, за типом джерела світла, нормується освітленість. Fн- нормована освітленість (в межах 100-400 люкс), залежить від контрасту. Використовують різні джерела освітлення: 1.Лампи розжарювання, газорозрядні лампи (люмінісцентніб низького тиску) Теплові джерела світла в побуті: Позитивне.: прості, дешеві, високий діапазон потужності, різні напруги. Недоліки: низьке КПД<0,13, низька світлова віддача (20лм/Вт. У спектрі жовто червоному промені (вони теплові) є пожежно небезпечні, спотворюється колір об”єкта, низький термін горіння ( 2000 год. Газорозрядні лампи: Позитивне: Порівняно вищий КПД(40%, світлова віддача 40-100лм/Вт, широкий діапазон світла, час горіння до 10000 год. Недоліки: дорожчі, пускові пристрої,(???) арматур.(???), важко запалюються при низькій температурі і є явище: стробоскопічний ефект (мигання, обертовий механізм, спотворюється об”єкт). 2 лампи вмикають в різні фази мережі або збільшують частоту струму. Використовують світильники (захищають лампу від пошкоджень, забруднень, пилу, вологи, пожежі). Світильники розподіляють світловий потік у просторі, захищають від сліплення. Світильники характерезуються коефіцієнтом використаного світлового потоку: (=Фпоза світильником/Флампи 2.Розподілення світла світильником: (=Фмр/Фсв- яка частина променя світильника падає на робочу поверхню.(>80%- пряме світло (високі приміщення); 40%<(<80%- відбите світло; (>20%- розсіяне світло. 3. Захисний кут світильника Кут між горизонтальною площиною нитки і світлом світильника має бути не менше 30( Метод коеф. використаного світлового потоку світильником Визначення світлового потоку лампи коли задана кількість світильнитків і їх розміщення або розрах. кількість джерел світла, що забезпечує кількість освітлення
Eн- нормована освітленість S- освітлювана площа k- коефіцієнт відп. сер. до мін. освітлення л.р. 1.1; г.л. 1.2 z- коефіцієнт запасу л.р. 1-1.7; г.л. 1.5-2 Фл- світловий потік лампи (- коефіцієнт використання світильника по рекоменд. 2) Метод питомої потужності (наближений) Рр- Вт/м2 ; nл=(Рр*S)/Рл Вимоги до освітлення: а) створити рівномірну освітленість згідно гігієнічних вимог б) відсутність пульсації світлового потоку в) відсутність тіней сліплячої дії і забезпечення заданої яскравості г) безпечність в експлуатації Раз на рік у всіх приміщеннях перевіряють освітленість за допомогою люксметра (селеновий фоторезистор, фотострум) Класифікація іонізуючих випромінювань. Нормування метеорологічних умов.20 Одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань Фізичні величини, їхні символи і визначення Система Сі Несистемні одиниці
Активність (А) – к-ть розрядів і радіоактивних ядер за одиницю часу БК (Беккрель) КІ (Кюрі)
Експозеційна доза (Х) – доза випромінювання в повітрі, яка характеризує потенціальну небезпеку дії іонізуючих випромінювань при загальному і рівному опромінені тіла людини. Експозеційна доза характеризує активність джерела випромінювання Кл/кг Р (Рентген)
Поглинута доза (Д) – це к-ть енергії іонізуючого випромінювання будь-якого виду поглинутих одиницею маси (1 кг) опром. середов. Гр (Грей) Рад (РАД)
Еквівалентна доза (Д) – це поглинута доза випромінювання помножена на середній коефіцієнт якості (Q). Використовується для оцінки біологічної дії іонізуючого в-ння Зв (Зіверт) БЕР (Біологічний еквівалент рентгена)
Потужність експозеційної дози (Р) (рівень радіації) – доза віднесена до одиниці часу А/кг (Ампер/кг) Р/год (Рентген/год)
Фонове випромінювання людини скл. з космічного випромінювання, природніх радіоактивних речовин, а також радіоактивні джерела, які використовують на виробництві. Ступені хвороб, які проявилися після дії опромінення: Легка 100-200 РАД
Середня 200-400 РАД
Важка 400-600 РАД
Дуже важка >600 РАД
100 мБЕР Фонове опромінення на рік
500 мБЕР Допустиме опромінення населення на рік
3 БЕР Опромінення при рентгенографії зубів
5 БЕР Допуст. опромінення на рік персоналу АЕС в норм. умовах.
25 БЕР при аваріях на АЕС
30 БЕР Рентген шлунку
75 БЕР Короткочасні незначні зміни складу крові
100 БЕР І стадія променевої хвороби
450-500 БЕР Важка хронічна хороба
Основним документом, який регламентує норми дії випромінення є „Норми радіаційної безпеки (НРБ)7687”. Згідно цих норм все населення ділиться на 3 категорії : персонал , що постійно або частково працює з джерелом опромінення; частина населення, яка безпосередньо не працює з джерелом опромінення за умовами проживання або розміщення роб. місця може дістати певну дозу опромінення; решта населення. Зони ураження : М – радіаційної безпеки (Д=5 Рад/рік, Р=0.014 Р/год)
А – помірного радіаційної зараження (Д=50 Рад/рік, Р=0.14 Р/год)
Б – сильного радіаційного зараження (Д=500 Рад/рік, Р=1.4 Р/год)
В – небезпечного радіаційної зараження (Д=1500 Рад/рік, Р=4.2 Р/год)
В – надзвичайного небезпечного радіаційної зараження (Д=5000 Рад/рік, Р=14 Р/год)
Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.21 величина струму а) струм невідпускання 10-15мА в) струм фібриляція серця 50мА 2) ЧАС ДІЇ чим більший час дії тим більше зростання небезпеки. Допустимий час дії час дії , t (c) напруга , U (B) струм , I (мA)
0.01 – 0.08 220 220
0.1 200 200
0.2 100 100
1 25 25
3)Опір тіла максимальний опір має шкіра. суха -3-100.000 Ом при такій же напрузі 1кОм –для розр.(зволожена, забр. , пошкоджена опір спадає , небезпека ураження зростає) 4)захищ від шляху проходження струму ГОЛОВА – НОГИ РУКА – РУКА небезпечне найгірше РУКА – НОГА 5)Місце контакту 6)Від стану віку людини (серцево-судинне захворювання; на похилому віку людей хапає небезпечніше) 7) Залежність від середовища Класифікація приміщень за електричною небезпекою.22 Всі приміщення згідно ПУЕ діляться : Приміщення з підвищенною небезпекою : а) - t >35 0 C; - відповідна вологість 75%; - струмопровідна підлога; - можливий дотик до корпуса або до комунікації , що мають звязок із землею.
Особливо небезпечні: - сирі , 100% волога. Приміщення з активним середовищем; -розчинники ; -2 або більше ознак з підвищеної небезпеки. Двохфазне та однофазне включення в електричну мережу.23 Аналіз небезпеки ураження: двофазне включення однофазне
двофазне – коли людина торкається одночасно двох різних фаз
Однофазне
Небезпека зростання поля замикання другої фази над землею (падіння првідників), попадання під лінійну напругу мережі. 4). Првідна мережа з нульовим првідником
ф
0 R=0 коли Rвз=0 , Rп=0: В такому випадку двофазна небезпека , ізолююч.нейтральне. Небезпечні фактори пожежі. Причини пожеж.27 Пожежна безпека-система організ.та техн засобів , що запобігають виникненню пожеж, дозволяють локалізувати поширення пожежі та забеспечити ефективне гасіння. Стан пожежної безпеки має бути менше ніж нормоване значення (1 обєкт з мільйона). Пожежа- неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що призводить до загибелі\травмування людей та знищення матеріальних цінностей. Причини пожеж: 1. Небезпечне поводження з вогнем(?60%). 2. Порушення правил монтажу та екплуатації електороустаткування та електропристроїв (ППМЕ). 3. ППМЕ пристроїв опалення (використ. Газу в пічному опаленні). 4. Порушення правил пож. безпеки (ППБ). 5. ППБдо технологічних процесів або технології виконання робіт. 6. Пустощі дітей з вогнем. 7. Підпали; удари блискавки. Небезпечні фактори пожежі: 1. Висока температура(до 900?), 55? -небезпечні для людини 2. Полум'я, інфрачервоне випромінювання 3. Отруєння продуктами горіння : Токсичні -СО 0,1%-небеспечна концентрація, людина слабка, безвольна.; активніше від кисню в 300 раз; Н2S;синильна кислота; HCl 4. Зниження концентрації кисню(небезпечно<18%) 5. Вибухи . 6. руйнування будів. конструкцій. 7. Паніка. 8. Ураження елетр. струмом. Теоритичні основи процесу горіння.28 Горіння – це окислення горючих речовин з виділенням великої кількості енергії. За агресивністю горіння : гомогенне- горіння газу; гетерогенне-горіння деревини. За продукт.: -повне(СО2, водянв пара,NO2) -неповне(продукт здатен далі окислюватись) Окисник, горюча речовина,джерело запалювання(має певну енергію)- забравши один компонент можна припинити горіння. Швидкість поширення полум’я До 15 м/с – дефлеграційне гор. 100 м/с –вибухове горіння. Вибух – швидке перетворення горюч. речовин при якій виділяється багато енергії.(ударна хвиля –зі швидк. звуку). 1000м/с-3600м/с- детонація;перед полум’ям рухається стисн газу до 3мПа тиск. При пожежі відбувається гетерогенне горіння , що обмежена дифузією Показники пожежовибухонебезпечності речовин.29 За горючістю поділяються : Горючі(здатні до самозаймання); Важкогорючі(здатні до займання від джерела запалювання); Негорючі (нездатні до горіння). Температура самозаймання –найнижча температура, при якій окислення відбувається, полум’я або димоутворення . Буває теплове(вугілля), хімічне(промаслена тканина), мікробіологічне(в рез діяльності мікроорганізмів вологе сіно утворює метан). Температура спалаху- найнижча температура, при якій речовина здатна спалахнути(стійке горіння). Бувають легкозаймисті(ЛЗР,t?61º),горючі (ГР,встан.експер.) Нижня та верхня концентраційна межа поширення полум’я НКМПП- найменша концентрація речовини, коли горіння та вибух можливі. ВКМПП- коли горіння та вибух ще можливе. Метан: НКМПП-5% об’єму, ВКМПП-15% Мінімально вибухова концентрація кисню- мінім кількість кисню , коли горіння або вибух можливе(менше- вибух не відбудеться) ~14% кисню. Мінімальна енергія запал. -мінімальна потужність джерела запал., коли ще можливо запалити суміш. Класифікація приміщення за вибухонебезпекою.30 ОНТП 24-86 А- горючі гази, легкозаймисті речовини(загорання при надлиш.?P>5кПа); Б- приміщення , де вибухонебеспечні пил та волокна, легкозаймисті рідини з низьк.темературою спалаху; В- пожежонебеспечні тверді горючі матеріали, горючі речовини(взаємодія з киснем повітря). Г- негорючі речовини, що обробляються привисоких температурах при уворенні полум’я з ГР(спалюється як паливо) Д- приміщення , де перебувають негор.мат. у холодному стані. Пожежопопередження – Система заходів, що запобігають виникненню пожежі. Пожежопопередження реалізується 2-ма принципами: 1. Виключення формування горючого середовища. 2. Виключення появи джерела загоряння в горючому середовищі. Заходи , що забеспечують пожежопопередження : 1. Заміна гор.речовин на негорючі , мінімальне використання ГР; 2. Ізоляція горючого середовища; 3. Використання флегментизаторів(здатні вбирати тепло) та інгібіторів(деактивує центри горіння). Максимальна механізація та автоматизація роботи з використанням вентиляторів. Розміщення вибухонебеспечних об'ємів назовні в спец.приміщеннях(ізольованих). Вибір електроустаткування : за категорією приміщення та класу прииіщення за ПУЕ. Використання механізмів та автоматів , що не є джерелом займання.виключення умов самозаймання, блискавкозахист. Захист від статичної електрики. Дотримання правил чинних стандартів. Пожежозахист –міроприємство, що локалізує пожежу та дозволяє ефективніше забеспечити гасіння пожежі, захист. матеріальні цінності, життя людей.Вибір будів.конструкцій та будівель за необхідним ступенем вогнестійкості, для А,Б,В- 1 ступеня.Поділ будівлі на протипожежні віділи, секції та з протипожежними перешкодами. Створення протипожежних розривів між будівлями.Здійснення заходів протидимного захисту (від поширення диму по будівлі). Основні законодавчі акти про охорону праці.1 1 Охорона праці жінок.2 2 Охорона праці неповнолітніх(до 18 років).3 2 Компенсація заподіяної шкоди.4 3 Відповідальність за порушення вимог ОП.5 3 Держнагляд ОП.6 3 Види контролю за станом охорони праці.7 3 Служба ОП.8 4 Навчання з ОП.9 4 Виробничий травматизм.10 5 Вплив шкідливих речовин на організм людини.11 6 Нормування шкідливих речовин.12 6 Захист від дії шкідливих речовин.13 6 Мікроклімат виробничих приміщень. Нормування метеорологічних умов.14 6 Призначення та класифікація систем вентиляції.15 7 Виробниче освітлення. Нормування та забезпечення.16 9 Природнє освітлення. Нормування.17 9 Штучне освітлення нормування та забезпечення.18 10 Класифікація іонізуючих випромінювань. Нормування метеорологічних умов.20 11 Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.21 13 Класифікація приміщень за електричною небезпекою.22 13 Двохфазне та однофазне включення в електричну мережу.23 14 Небезпечні фактори пожежі. Причини пожеж.27 15 Теоритичні основи процесу горіння.28 15 Показники пожежовибухонебезпечності речовин.29 15 Класифікація приміщення за вибухонебезпекою.30 16