Зміст: Вступ. Теоретичні основи статистичного дослідження ефективності використання основних засобів. Значення, завдання та джерела даних для економіко-статистичного аналізу основних засобів. Система показників ефективності використання основних засобів і методика їх визначення. Характеристика природних і економічних умов господарства. Економіко-статистичний аналіз ефективності використання основних засобів. Статистичний аналіз складу, структури і динаміки основних засобів. Баланс основних засобів, показники їх відтворення та фондозабезпеченності. Застосування методу групувань в статистичному аналізі використання основних засобів. Кореляційний аналіз впливу факторів на рівень фондовіддачі. Визначення тенденції факторів, які впливають на фондовіддачу і їх рівня на перспективу. Економічно-статистичний аналіз економічної ефективності використання основних засобів і резерви їх підвищення. Висновки і пропозиції. Список використаної літератури.
Вступ. Сільське господарство у народному господарстві займає особливе місце: воно призначено задовольняти зростаючі потреби населення країни в продуктах споживання, а промисловість в сировині та виробляє різну продукцію для експорту. Сільське господарство залишається основним джерелом постачання населення продуктами харчування .Біля 3/4 споживчих матеріальних благ населенням-це продукти сільського господарства безпосередньо або їх промислової переробки. Ціллю курсової роботи є аналіз виконання плану забезпеченості господарства основними засобами, виявити комплекс недостатніх агрегатів та обладнання і намітити шляхи їх поповнення, аналіз структури основних засобів , динаміки її зміни та виявити причини відхилень з порівнянням з минулим періодом. В теперішній час велику увагу приділяють заходам в подальшому обсягу усіх галузей сільського господарства, вірному розміщенню їх з урахуванням грунто-кліматичних особливостей районів та окремих сільськогосподарських підприємств. Без урахування грунто-кліматичних умов неймовірно рішення питань районування території, раціонального розміщення культур, вірне розміщення сівозмін і інших заходів, спрямованих на прийом сільського господарства. Теоретичні основи статистичного дослідження ефективності використання основних засобі 1.1 Значення, завдання та джерела даних для економіко-статистичного аналізу основних засобів. Основні фонди – це економічна форма сукупності матеріально-речових цінностей, що діють протягом тривалого періоду, які цілком і в незмінній натуральній формі споживаються у виробничих і невиробничих процесах і постійно втрачають свою вартість по частинам, переносячи її на готову продукцію. Вони характеризують рівень розвитку продуктивних сил, матеріальною основою організаційно-технологічних процесів. Зростання основних фондів, якісне вдосконалення конкретних видів засобів праці, поліпшення виробничої і галузевої структур та ефективне використання їх в усіх галузях виробництва є важливою передумовою створення матеріально-технічної бази, підвищення продуктивності праці і зростання матеріального добробуту населення. Сільськогосподарська статистика, користуючись даними бухгалтерського обліку про наявність, рух і збереження основних засобів, ставить перед собою такі завдання: забезпечити надходження і розробку інформації, що характеризує кількість і склад основних фондів; вивчити динаміку основних фондів; характеризувати використання основних фондів і на основі економіко-статистичного аналізу сприяти підвищенню ефективності їх застосування; вдосконалювати систему показників ефективності використання основних фондів в умовах агропромислового комплексу; вивчати кількість і ефективність капітальних вкладень в сільське господарство. За роллю у процесі виробництва і способом перенесення вартості на створюваний продукт засоби виробництва поділяють на засоби праці і предмети праці. Засоби праці(трактори, комбайни, будівлі) тривалий час беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи при цьому натуральну форму, поступово зношуються і частинами переносять свою вартість на вироблену продукцію. Предмети праці(насіння, корми, пальне) беруть участь в процесі праці протягом одного виробничого циклу і свою вартість повністю переносять на заново створений продукт. За характером участі у виробництві основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі основні засоби та виробничі основні фонди несільськогосподарського призначення. До виробничих належать засоби, які безпосередньо пов’язані з виробництвом, переробкою і реалізацією продукції. Розрізняють виробничі основні фонди сільськогосподарського призначення, які використовують у сільськогосподарському виробництві, і несільськогосподарського призначення, тобто фонди підсобних підприємств, торгівлі, громадського харчування. Невиробничі основні засоби безпосередньої участі у виробництві не беруть. Це об’єкти житлово-комунального господарства, школи, лікарні, дитячі дошкільні заклади. Основні фонди сільськогосподарського призначення поділяються на такі групи(види): 1) будівлі; 2) споруди, з них іригаційні, меліоративні і обводнювальні; 3) передавальні устаткування; 4) машини і обладнання – всього у тому числі: а) силові машини і обладнання, з них трактори; б) робочі машини і обладнання, з них комбайни та інші сільськогосподарські машини і знаряддя, вимірювальні і регулювальні прилади, пристрої і лабораторне обладнання; 5) транспортні засоби, з них автомобілі вантажні; 6) виробничий і господарський інвентар; 7) робоча худоба; 8) продуктивна худоба; 9) багаторічні насадження, з них молоді насадження, полезахисні лісові смуги; 10) капітальні витрати на поліпшення земель(без споруд); 11) інструмент та інші основні засоби. Крім того, основні виробничі фонди поділяють на фонди рослинництва, тваринництва та загального призначення (які беруть участь у виробництві як рослинницької, такі тваринницької продукції). Виробничі основні фонди несільськогосподарського призначення - це основні фонди житлово-комунального господарства, організаційної освіти, культури, мистецтва та охорони здоров'я. У складі усіх фондів підприємства рішуча роль належить виробничим фондам. Основними джерелами даних для економіко-статистичного аналізу ефективності виробництва є річні звіти колгоспів, агрофірм, агроасоціацій та інших сільськогосподарських підприємств, оперативна статистична звітність, данні первинного і бухгалтерського обліку, а також спеціальні статистичні спостереження. Джерелами даних про основні засоби є періодична та разова статистична звітність. Важливим джерелом статистичної інформації є переписи і спеціальні обліки сільськогосподарських машин та знарядь. 1.2 Система показників ефективного використання основних засобів і методика їх визначення. Забезпеченість основними фондами та їх використання характеризують слідуючи показники: розмір та структура основних виробничих фондів, динаміка основних фондів, озброєність праці основними фондами (фондоозброєність), розмір та структура енергетичних засобів, забезпеченість енергоресурсами (енергоозброєність), забезпеченість тракторами, комбайнами, іншими сільськогосподарськими машинами, фондовіддачі, фондомісткості. Для оцінки ефективності сільськогосподарського виробництва застосовують систему взаємопов'язаних економічних показників, які характеризують ефективність використання основних елементів виробництва(землі, праці, засобів виробництва) і відображають інтенсивні умови господарювання, що сприяють підвищенню ефективності виробництва. Фондозабезпеченність вимірюється як відношення середньорічної повної початкової вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь. Фондоозброєність праці знаходиться діленням середньорічної повної початкової вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення на середньорічну чисельність працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві. Фондовіддача в сільському господарстві визначається, як відношення вартості валової сільськогосподарської продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення (виробнича фондовіддача). Розмір цього показника залежить як від виходу, так і від розміру і складу основних засобів. Так, недостача окремих видів основних засобів, наприклад збиральної техніки, складських приміщень, позначається на використанні інших їх видів у виробництві та збереженні продукції. Фондомісткість в сільському господарстві визначається як відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення з розрахунку на 100 грн. до вартості валової сільськогосподарської продукції. В процесі аналізу цей показник можна розкласти по видам фондів, що дає змогу конкретизувати висновки і порівняти фактичну фондомісткість з плановою, нормативною. Показники фондовіддачі та фондомісткості обернено пропорційні. Залежно від того, вартість яких виробничих фондів (основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення або всіх основних фондів) використано в розрахунках, фондовіддача може бути виробничою і повною. Виробничу фондовіддачу розраховують як відношення вартості сільськогосподарської продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення: f = , де f – фондовіддача виробнича, грн. Q – вартість валової продукції в порівнянних цінах певного року, грн. Fb – середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, грн. Показник рентабельності фондів визначається шляхом ділення розміру річної суми прибутку на середньорічну вартість виробничих фондів. Рівень розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства визначається головним чином ступінь насиченості її основними виробничими фондами. Від ступені забезпеченості ними сільського господарства та ефективного їх використання залежить рівень і темп росту виробництва сільськогосподарської продукції та його рентабельності. У процесі нагромадження виробничих фондів необхідно прямувати до здешевлення засобів і предметів праці та до поліпшення їх якісної характеристики. Основні засоби сільського господарства являють собою нагромаджене суспільне багатство. Вони знаходяться у безперервному русі, зміні й удосконаленні. Розширення, підтримання належного функціонального стану і раціональне використання основних засобів великою мірою визначають обсяг виробництва, можливості росту і підвищення його ефективності. Таким чином, розвиток сільського господарства потребує постійного нарощування основних засобів. Спостерігається інтенсивне старіння техніки, а в умовах погіршення забезпеченості запасними частинами і ремонтними матеріалами, паливом і мастилами наростаючими темпами погіршується використання основних засобів. За такими умовами роль аналізу значно зростає. Він покликаний дати оцінку складу і структури основних засобів, виявити потребу і забезпеченість підприємства різними видами засобів праці, можливості підтримання необхідного функціонального стану і належного використання, вплив ступеня забезпеченості основними засобами на результати виробництва, тощо. Аналіз також потрібний для вибору оптимального складу і структури різних груп основних засобів, вивченню раціональних напрямів інвестицій на перспективу, оцінки строку окупності основних виробничих фондів і капітальних вкладень, опрацювання конкретних заходів, підвищення ефективності їх використання. З вищесказаного впливає завдання аналізу основних виробничих фондів-виявити екстенсивні та інтенсивні резерви кращого їх використання, розробити конкретні організаційно-технічні й економічні заходи мобілізації виявлених резервів, спрямованих на підвищення фондовіддачі й окупності капітальних вкладень. Джерела інформації є закони та законодавчі акти, а саме: Закон "Про колективне сільськогосподарське підприємство" зі змінами, 1992 р.; Закон "Про приватизацію майна державних підприємств" зі змінами, 1992 р.; Закон "Про оренду майна державних підприємств і організацій", 1992 р.; Річний звіт, форми: "Наявність та рух основних засобів", "Показники виробництва, собівартості та продуктивності праці", "Чистий дохід (прибуток) та збиток", "Виробництво та собівартість продукції рослинництва", "Численність робітників та фонд оплати праці", "Розрахунок прибутку", "Прибуток та збитки по основної діяльності", "Енергетика", "Землекористування", "Склад та амортизація основних засобів", Баланс, матеріали бухгалтерського обліку, інвентаризаційні відомості, картки, книги складського обліку, відомості дефектів по ремонту техніки, виробничо-фінансовий план, форми: "Економіка, основні економічні показники". Вартість оцінки основних засобів дає можливість розрахувати показники їх руху та відображення зросту надходження, вибуття належності(знос), інтенсивності обновлення та інше. Показники зросту характеризують темпи розширення основних засобів в результаті їх зміни і розраховуються співвідношенням вартості основних засобів на кінець аналізуємого періоду до їх вартості на початок аналізованого періоду. Показники надходження (введення) основних засобів показує інтенсивність їх обновлення та розраховуються співвідношенням вартості основних засобів, що надійшли на протязі аналізованого періоду до їх вартості на кінець даного періоду. Показники вибуття основних засобів показує інтенсивність їх вибуття і розраховується співвідношенням вартості основних засобів, що вибули на протязі аналізуємого періоду до їх вартості на його початок. Співвідношення між показниками обновлення і вибуття основних засобів показує ступінь інтенсивності їх обновлення . Якщо ІІ(І, то умови незмінності вартісній оцінки основних засобів, це свідчить об розширенні їх створення і навпаки. Але при аналізі слід враховувати, що вартість вибувших засобів та тих, що надійшли формуються у різних періодах і частіше ціна подібних засобів, що надходять на заміну, значно вище ціна, чім котрі вибули. Тому показники руху і створення основних засобів розраховують не тільки у вартісній формі, а і у натуральній, при цьому враховують якісні їх параметри. Важливим показником, який характеризує потенційну належність до використання основних засобів, це коефіцієнт належності, який розраховується відношенням залишкової вартості основних засобів до їх балансової вартості. Залишкову вартість розраховують як різницю між балансовою вартістю основних засобів і сумою їх зносу. Додатковим показником є коефіцієнт зносу, який розраховується відношенням суми зносу до балансової вартості основних засобів. На коефіцієнт належності впливає тривалість обертання основних засобів, яка розраховується відношенням середньорічної вартості основних засобів до річної суми нарахованої амортизації. Цей показник можна розрахувати діленням 100 на норму амортизації основних засобів. Показники руху та обновлення основних засобів доповнюють показниками структури інвестицій і джерел фінансування. В ході аналізу наявності та використання основних засобів аналізується їх структура та ефективність їх використання по окремим видам основних засобів: будівлі і споруди, машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, земельні ділянки та інші основні засоби. 2.Харектиристика природних та економічних умов господарства. ПБП "Агросвіт" знаходиться в південно-західній частині Одеської області. Територію господарства перетинає шосе Кілія-Одеса. До складу ПБП "Агросвіт" входять два населених пункти: село Трудове та село Стара Миколаївка. Відстань до обласного центру м. Одеси – 180 км, до районного центру м. Кілії – 24 км, до залізничної станції Дзінілор – 34 км . Територія господарства належить до придунайської рівнини, яка є частиною Причорноморської низини і являє собою слабо хвилясту степову рівнину. Ґрунтові води сильно мінералізовані. Вміст солі досягає 70 г/л . Виробничий напрямок ПБП "Агросвіт" – зернових з розвитком тваринництва. Клімат теплий, сприятливий для вирощування різних видів сільськогосподарських культур: зерно, соняшник, кукурудза, картоплю, овочі відкритого ґрунту, багаторічні насадження. Порівнюючи низька імовірність наступу критичних температур для середніх та відносно морозостійких сортів винограду, що дозволяє культивувати їх без покриття. Досить велика тепло забезпеченість температур дозволяє у господарстві культивувати сорти винограду усіх термінів дозріву та отримувати практично щорічно врожаї. Плюсові середньомісячні температури утримаються на протязі 9-10 місяців. Зимою сніжне покриття нестійке. Під час зимових відлиг майже повністю зникає сніжне покриття і при накопичуванні суми температур вище 15 °С озимі культури поновлюють вегетацію. Утворення льодяної кори під час відлиг погано впливає на озимі культури. Річна кількість опадів 370 мм . Розподіляються опади на протязі року дуже не рівномірно. Ґрунти в основному представленні чорноземами південними. Потужність гумусового горизонту складає від 60 до 68 см,гумуса 2,1- 3,2 % . За ПБП "Агросвіт" закріплено 4875 га землі, сільськогосподарських угідь 4326 га , з них ріллі – 3652 га, пасовища – 425 га, багаторічні насадження – 238 га . Всього працездатних та працюючих у господарстві - 374 чол. Наявність тварин: велика рогата худоба – 504 голів, свині – 692 голів, коні – 25 голів. Для того щоб вивчити структуру товарної продукції, розміри землекористування, зайнятість працівників, необхідно виповнити таблиці. Напрямок спеціалізації характеризується структурою і складом товарної продукції за три роки (таб.2.1) Таблиця 2.1.Структура і склад товарної продукції в ПБП "Агросвіт" за три роки. Галузі і види продукції 1998р. 1999р. 2000р. В середньому за три роки
Разом по господарству 887 100,0 1182 100,0 1188 100,0 1097 100,0
Згідно таблиці 2.1 можна зробити такі висновки, що структура товарної продукції в середньому за три роки продукції рослинництва склала - 79,58%, в тому числі: зерно – 40,65%, соняшник – 17,59%, картопля – 1,54%, овочі відкритого ґрунту – 10,57%, виноград – 5,46%, плоди зерняткові кісточкові – 1,27%, а інша продукція рослинництва склала – 2,46%. Товарна продукція тваринництва в середньому за три роки склала – 20,47%, в тому числі: молоко – 1,64%, велика рогата худоба – 7,38%, свині – 6,74%, мед – 0,82%, риба ставкова – 1,18%, а інша продукція тваринництва – 2,64%.можна зробите таке зауваження, що в порівнянні з 1998 та 1999 роками в 2000 році структура товарної продукції значно, подекуди, зменшилась але це підприємство створилось лише 17 травня 2000 року тому воно знаходиться у стані підйому. Зробивши загальні висновки можна сказати, що господарство як в галузі рослинництва, так і в галузі тваринництва є прибутковим. Але воно більш спеціалізується на продукції рослинництва. В цілому за три роки В ПБП "Агросвіт" вартість продукції рослинництва збільшилась на 154 тис.грн.. А в загалі по господарству – 210 тис.грн.. Щоб прослідити динаміку забезпечення виробничими ресурсами і розміри підприємства необхідно зробити розрахунки, які зроблені в таблиці 2.2. Таблиця 2.2 Динаміка показників забезпеченості виробничими ресурсами і розміри підприємства ПБП "Агросвіт". Показники 1998р. 1999р. 2000р. 2000р. до1998, %
Загальна земельна площа, га в тому числі : 4875 4875 4203 86,2
- рілля 3677 3652 3546 96,4
- багаторічні насадження 238 188 164 68,9
Середньорічна чисельність працівників зайнятих в с/г вир-ві чол. 487 429 374 77
Середньорічна вартість основних вир-х засобів тис, грн: 17764 18890 18854 106,1
в тому числі основні виробничі засоби с/г призначення 17053 18132 18509 108,5
Виробничі витрати, тис.грн. 929 1231 1259 135,5
Фондоозброєність, тис.грн 35,01 42,3 49,5 141,4
Фондозабезпеченність, тис.грн 3,5 3,7 4,4 125,7
Енергозабезпеченність, к.с 1,22 1,09 1,01 82,8
Енергоозброєність, к.с 10,9 11,1 11,3 103,7
Поголів'я худоби , ум.гол 602 618 432 71,8
Згідно таблиці 2.2 можна прослідити, що загальна земельна площа по господарству зменшилась на 672 га, тобто у 1998 році вона склала 4875 га, а у 2000 році – 4203 га, тобто зменшилась на 13% . В наслідок цього відбувається зниження сільськогосподарських угідь. Також можна виявити тенденцію збільшення виробничих витрат, тобто в порівняні з минулими роками збільшились на 330 тис. грн. Але середньорічна чисельність працівників нажаль зменшилась у 2000 році вона склала 374 чол., а в 1998 році – 487 чол., тобто на 113 чол. Середньорічна вартість основних виробничих фондів зросла, в порівняні з 1998 роком на 1090 тис.грн., тобто на 6%, в тому числі основні виробничі засоби сільськогосподарського призначення. Для розрахунків таких показників, як фондоозброєність, фондозабезпеченність, фондовіддача і фондомісткість використовувались такі формули: Середня вартість основних засобів сільськогосподарського призначення Фондоозброєність = ; Середня чисельність працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві Середня вартість основних засобів сільськогосподарського призначення фондозабезпеченність = ; загальна земельна площа сільськогосподарських угідь Наприклад: Фондоозброєність (за 2000р.) = = 49,5 (тис.грн.). Фондозабезпеченність (за 2000р.) = = 4,4 ( тис.грн.). Потрібно звернути увагу на те, що зменшилось поголів'я худоби , тобто в порівняні з 1998роком коли поголів'я складало 602 ум.гол., а у 2000році – 432 ум.гол. . Для визначення динаміки обсягів виробництва в ПБП "Агросвіт" і його фінансових результатів необхідно продивитись таблицю 2.3. Таблиця 2.3 Динаміка обсягів виробництва і фінансових результатів в ПБП "Агросвіт". Показники 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2000р.до 1998р.%
Обсяг виробництва, ц - зерна;
44270
44210
30163
67
- соняшника; 4910 6470 4658 95
- овочів (виноград, плоди) 3830 6673 4658 236
- молока ; 2330 2350 1240 53
- продукції вирощування худоби в живій масі; 640 470 278 43
- риби; 50 73 198 396
- вовни; - - 1 -
Вартість валової сільськогосподарської продукції, тис. грн в тому числі: 1530 1396 1068 69
- рослинництва; 1281 1206 955 74
- тваринництва; 249 190 113 45
Виручка від реалізації продукції, тис.грн.. в тому числі: 887 1182 1188 130
- рослинництва; 719 962 908 120
- тваринництва; 168 220 280 160
Валовий дохід, тис.грн.. 262 451 326 120
Чистий дохід, тис.грн.. - 20 - 178 8 - 40
Балансовий прибуток, тис.грн.. - 20 - 178 8 - 40
Прибуток від реалізації продукції, тис.грн.. в тому числі: - 20 - 178 8 - 40
- рослинництва; 149 70 184 123
- тваринництва; - 169 - 248 - 176 - 104
Аналізуючи таблицю 2.3 ми бачимо, що обсяг виробництва овочів дещо зменшився в порівнянні з 1999 роком на 30,1%, молока в порівнянні з 1998 роком на 46,9%. Але значно виріс обсяг виручки від реалізованої продукції, як тваринництва, так і рослинництва в порівнянні з 1998 роком приблизно на 33,9%. Також потрібно приділити увагу тому, що на протязі трьох років чистий дохід, балансовий прибуток, та прибуток від реалізації продукції залишались без змін. Але якщо порівняти чистий дохід 1998 року та чистий дохід 2000 року, то можна побачити, що він значно змінився десь приблизно на 95,5%. Можна зробити такий висновок, що в цілому стан обсягу виробництва та фінансових результатів в ПБП "Агросвіт" знаходиться на задовільному рівні. Таблиця 2.4 Показники 1998р. 1999р. 2000р. 2000р.до 1998р.,%
Урожайність сільськогосподарських культур з 1 га , ц - зернових; 30,3 30,5 15,07 47,7
- соняшника; 12,3 15,3 33,20 269,9
- овочів; 86,3 200,8 75,15 87,0
Вихід з 1 га площі в плодоносному віці, ц - плодів; 1,7 - - -
- винограду; 24,9 30,0 15,2 61,0
Надій молока на одну корову за рік, кг 1165 1175 1165 100,0
Вихід телят з розрахунку на 100 корів, гол. 83 91 124 149,3
Одержано ділових поросят на одну основну свиноматку, гол 9 9 10 111,1
З розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис.грн., - валової продукції; 31,3 28,63 25,41 81,2
- виручки від реалізації; 18,19 24,24 28,26 155,4
прибутку(+), збитку (-); -410 -3651 0,19
З розрахунку одного середньорічного робітника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, тис.грн.: - валової продукції;
3,14
3,25
2,8
89,2
- виручку від реалізації; 1,82 2,7 3,1 170,3
прибутку (+), збитку (-); -0,04 -0,41 0,02
Фондовіддача, грн.. 9,0 7,0 5,7
Фондомісткість, грн.. 11,1 14,3 17,5
Рівень рентабельності, % - по господарству разом; -5,9 -13,1 0,6
- по сільському господарству; -2,2 -12,9 0,6
- по рослинництву; 26,1 7,5 25,4
- по тваринництву; -50,1 -52,9 -38,6
Норма прибутку, % -0,98 -0,1 0,05
Згідно таблиці 2.4 можна заробити такі висновки, що на протязі трьох років урожайність деяких сільськогосподарських культур зменшилась. Тобто якщо порівняти 1998 рік з 2000 роком то ми побачимо таку різницю: зернові: 1998р. – 30,3 га з ц, а в 2000р. – 15,07 га з ц; але урожайність соняшника в 1998 році склала 12,3 га з ц, 2000р. – 33,2га з ц. Треба приділити увагу тому , що продивляється тенденція до збільшення виходу телят з розрахунку на 100 корів у 1998 році – 83 гол., 2000 рік – 124 голови. Треба зауважити, що виручка від реалізації з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь склала у 1998 році – 18,19 тис.грн., у 2000 році – 28,26 тис.грн.. З розрахунку одного середньорічного робітника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві виручка від реалізації збільшилась майже в два рази, тобто в 1998 році виручка від реалізації склала – 1,82 тис.грн., а в 2000 році – 3,1 тис.грн.. Також треба зауважити, що рівень рентабельності по господарству за три роки значно зріз про це свідчить слідуюче: у 1998 році рівень рентабельності по господарству склав –5,9%, а в 2000 році – 0,6%. Це свідчить про те що на протязі вивчаючих років це сільськогосподарське підприємство працювало на збиток. Для знаходження фондовіддачі та фондомісткості використовувались такі формули: Вартість валової продукції Фондовіддача = Х 100 Середньорічна вартість основних засобів сільськогосподарського призначення 1 Фондомісткість = х 100 Фондовіддача Наприклад, Фондовіддача ( за 2000р.) = х 100 = 5,7 (грн.) Фондомісткість (за 2000р.) = х 100 = 17,5 (грн.) Можна зробити загальний висновок , що господарство ПБП "Агросвіт" добре забезпечено, як природними, так і економічними умовами для свого існування. Також треба відмітити, що сільськогосподарське підприємство знаходиться на стадії підйому. 3.Економіко статистичний аналіз ефективності використання основних засобів. 3.1 Статистичний аналіз складу, структури і динаміки основних засобів. У сільському господарстві на ефективність використання виробничих основних засобів здійснює вплив різноманітні фактори: 1. матеріальна зацікавленість; 2. забезпечення основними засобами; 3. структура основних засобів; 4. пропорційність між основними та матеріальними основними засобами; 5. технологія, організація виробництва та праці. Склад, структура, стан і зміна основних засобів характеризуються натуральними (кількісними), вартісними і якісними показниками. Натуральні показники дають змогу оцінити наявність основних засобів, їх склад, потребу і рівень забезпеченості підприємства засобами виробництва, фізичну і функціональну придатність їх до використання. За допомогою вартісних показників оцінюють динаміку і тенденції зміни загальних показників, якими характеризуються основні засоби. При їх використанні враховують вплив на їх рівень інфляційних процесів, зокрема, їх вартість постійно підвищують. Якісні параметри характеризують споживні властивості окремих видів основних засобів і вони неоднакові для різних їх видів. Потребу у конкретних видах основних засобів визначають, виходячи з передбачуваного (планового) обсягу робіт і нормативної потреби в засобах виконання одиниці роботи. Розмір основних фондів по видам і по господарству у цілому показується у грошовому виразі по балансової вартості. Звичайно динаміка фондів розглядається в абсолютних ( гривнях) і відносних ( відсотках) показниках як відношення вартості основних фондів на кінець року їх вартості на цю ж дату минулого або базисного року. Структура, тобто питома вага виробничих основних фондів за видами в їх загальній сумі, обчислюється в відсотках. Аналіз слід починати з характеристики розміру усіх основних засобів і динаміки його змінення. Темп зросту основних засобів свідчить о наявності у господарстві інтенсивного процесу розвитку машинно - технічної бази виробництва. Слід зіставити зміни питомої ваги виробничих і невиробничих засобів з раніш розрахованих показників динаміки ефективності інтенсифікації. Зниження питомої ваги основних засобів невиробничого призначення треба зіставити з забезпеченістю ПБП "Агросвіт" трудовими ресурсами. Структура основних засобів-це питома вага їх процентного співвідношення за певними ознаками у загальній вартості. При аналізі широко використовується структура основних засобів, яка наводиться у вигляді питомої ваги кожної групи фондів в загальній їх вартості. Для цього треба зробити слідуючи розрахунки: таб. 3.1.1 Таблиця 3.1.1 Склад, структура та динаміка основних засобів. Групи основних засобів 1998р. 1999р. 2000р. Відхилення 2000р. від 1998р. тис.грн., (-;+)
тис. грн..
% тис. грн..
% тис. грн..
%
Основні виробничі фонди сільськогосподарського призначення
17053
96,0
18132
96,0
18509
98,2
+ 1456
Основні виробничі фонди несільськогосподарського призначення
711
4
758
4
345
1,8
- 366
Всього основних засобів, тис.грн.
17764
100,0
18890
100,0
18854
100,0
+ 1090
Дані таблиці 3.1 показують, що основні засоби протягом звітного року збільшились на 1090 тис.грн.( у 1998 році вони складали 17764 тис.грн., а у 2000 році – 18854 тис.грн..), тобто на 61%. В тому числі основні фонди сільськогосподарського призначення за три роки збільшились на 1456 тис.грн. або на 8,5%, а основні виробничі фонди несільськогосподарського призначення зменшились на 366 тис.грн. або 51,5%. Умовні позначення: основні засоби сільськогосподарського призначення основні засоби несільськогосподарського призначення Мал.1 Діаграма структури основних засобів. Як за таблицею, так і за діаграмою структури основних засобів можна зробити висновок, що як за структурою, так і за сумою значних змін не відбулося. Для господарської діяльності усіх видів господарств визначаючи значення має основні виробничі фонди сільськогосподарського призначення. Ця група фондів у загальній їх сумі завжди займає основну питому вагу. В зв'язку з цим треба дослідити їх більш детально. Структура основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення вивчається як співвідношення фондів рослинництва та тваринництва. Структурне зрушення динаміки цього співвідношення свідчить о змінах спеціалізації підприємства, підвищення рівня механізації в галузях виробництва. Характер зміни галузевої структури залежить від виробничої спеціалізації господарства. В характеристиках скотарського направлення разом з ростом розмірів фондів тваринництва в певної пропорції повинні розвиватися фонди рослинництва, де велика питома вага займає кормо виробництво. Ситуація при який різко знижується ефективність виробничих фондів є порушення якісного і кількісного співвідношення між окремими видами фондів. В співвідношеннях окремих груп основних засобів повинні бути визначені пропорції порушення, яких знижає ефективність виробництва в першому випадку до недовикористовування техніки, в другому-до прямих витрат врожаю. Великий вплив на зниження ефективності використання основних виробничих засобів подає співвідношення між тракторами і сільськогосподарськими машинами. Раціональна структура основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення сприяють підвищенню виробництва і якості сільськогосподарської продукції. Рівень забезпеченості підприємства основними засобами показує його потенційні можливості для виконання плану виробництва росту продуктивності праці, зниження трудомісткості виробництва, в заплановані терміни виконування обсягу робіт, забезпечувати працюючих і членів їх сімей культурно – битовими умовами життя. Рівень забезпеченості основними засобами розраховують на одиницю земельних угідь та одного робітника. Фондозабезпеченність визначається вартістю основних фондів у розрахунку на одиницю земельної площі ( на 100 га ріллі або сільськогосподарських угідь). Даний показник використовується для характеристики інтенсивності, а також забезпеченості господарства основними фондами за тривалий період. Цей показник використовується і для оцінці технічної оснащеності сільськогосподарських підприємств на певну дату. Озброєність праці основними фондами (фондоозброєність) визначається розміром основних фондів, який припадає на одного середньорічного робітника. Показники оснащення аналізуємого господарства основними виробничими фондами порівнюють з відповідними показниками другого сільськогосподарського підприємства маючого таку ж спеціалізацію або зі середніми показниками по району. В результаті аналізу слід установити в якій мірі росту рівня фондозабезпеченності, сприяє заміщенню живої праці, підвищенню рівня механізації, впровадження прогресивних технологій у рослинництві та тваринництві. 3.2 Баланс основних засобів, показник їх відхилення та фондозабезпеченність. Для вивчення складу, руху та відтворення основних засобів складають їх баланси за повною первісною вартістю (для характеристики фізичного обсягу, складу та пропозицій), за первісною вартістю без величини зносу (для визначення приросту) і за повною первісною вартістю у порівняльних цінах (для аналізу динаміки фізичного обсягу). Розглянемо баланс основних засобів за повною первісною вартістю в таблиці 3.2.1. Таблиця 3.2.1. Баланс основних засобів в ПБП "Агросвіт", тис.грн.. Показники
Наявність на початок року Надійшло Вибуло
Наявність на кінець року
Всього В тому числі за рахунок номінальних вкладень
Всього В тому числі від зношення
Виробничі основні засоби сільськогосподарського призначення 18132 377 377 - - 18509
Худоба робоча і продуктивна 220 60 60 - - 280
Виробничі основні засоби несільськогосподарського призначення 758 - - 413 413 345
Разом 19110 437 437 413 413 19034
Згідно таблиці 3.2.1 можна зробити такі висновки, що основні засоби підприємства за звітний рік зменшилися на 76 тис.грн., тобто різниця між наявністю основних засобів на початок року та наявністю основних засобів на кінець року ( 19034 – 19110 = -76 тис.грн..). у тому числі виробничі основні засоби сільськогосподарського призначення збільшились на 377 тис.грн.( 18509 – 18132 = 377 тис.грн..), але засоби не сільськогосподарського призначення зменшились на 413 тис.грн. (345 – 758 = -413 тис.грн..). Також збільшилась наявність робочої худоби та продуктивної на 60 тис.грн., тобто 280 – 220 = 60 тис.грн.. За даними балансу визначають такі показники: 1. Динаміки – відношення вартості основних засобів на кінець року до вартості їх на початок року: = 0,996 або 99,6 %; 2. Оновлення – відношення вартості нових засобів, введених в експлуатацію за рахунок капітальних вкладень за звітний рік, до наявності основних фондів на кінець року: = 0,0229 або 2,3 %; 3. Вибуття – відношення вартості засобів, що були за рік в на слідок зносу , до їх вартості на початок року: = 0,022 або 2,2 % ; 4. Зносу – відношення суми зносу основних засобів до їх повної первісної вартості: = 0,038 або 3,8 % ( на початок року ); = 0,029 або 2,9 % ( на кінець року); ( Знос основних засобів на початок року склав 728 тис.грн. на кінець року 545 тис.грн..) 5.Збереження – відношення залікової вартості основних засобів до їх повної первісної вартості: = 0,966 або 96,6 % ( на початок року ); = 0,967 або 96,7 % ( на кінець року ). Оскільки показник збереження основних засобів характеризує частку не зношеної їх частини, то його можна розрахувати і як різницю між 1 ( 100% ) і показником зносу фондів. Наприклад : 1 – 0,038 = 0,962 або 100 – 3,8 = 96,2 % ( на початок року ); 1 – 0,029 = 0,971 або 100 – 2,9 = 97,1 % ( на кінець року ). Обчислені показники свідчать про розширене відтворення основних засобів у господарстві ПБП "Агросвіт". 3.3 Застосування методу групувань в статистичному аналізі використання основних засобів. Статистичне групування – це розподіл усієї сукупності досліджуваних суспільних явищ та типи, групи і підгрупи за будь - якою істотною ознакою. Групування є одним з найважливіших етапів всієї статистичної роботи з цифрами. Всі інші статистичні методи ефективні тільки на підставі групувань і в поєднанні з ними. Так, наукове застосування методу відносних і середніх величин, індексного, кореляційного та інших видів можлива тільки після того, як статистичний матеріал розподілено на групи однотипних об’єктів. Щоб обґрунтовано провести групування даних, потрібно виділити із всієї різноманітності основний процес, яких визначає всі інші зміни, явища і спричинює якісні зміни. Наступним етапом групування даних є визначення форм розвитку певних типів явищ. Форми розвитку окремих явищ значною мірою зумовлені місцевими умовами, які потрібно з'ясувати і врахувати. Відповідно до форм розвитку вибирають групувальні ознаки, які повинні точно і повно відображати внутрішні особливості явищ, що досліджуються. Розглянемо групування на прикладі енергозабезпеченності і фондовіддачі у таблиці 3.3.1. Таблиця 3.3.1. Енергозабезпеченність та фондовіддача у господарстві ПБП "Агросвіт". Господарства Енергозабезпеченність к.с. 1 га сільськогосподарських угідь Вартість валової продукції, тис.грн.. Вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис.грн.. Фондовіддача, ( на 100грн основних засобів) грн..
СВК "Прогрес" 2,911 704 11392 7,5
СВК ім. Кірова 2,519 1084 10499 17,8
СВК "Колос" 2,194 745 8346 19,8
СВК "Сергіївка" 2,179 2110 5436 44,8
КСП "Райлянка" 2,146 1068 8620 19,1
СВК "Дружба" 2,133 5845 23354 25,9
СВК "Введенський" 2,130 413 6639 14,0
СВК "Рассвет" 2,116 2010 7510 30,0
СВК "Успенський" 2,025 2345 12041 23,4
СВК "Ярославський" 1,946 629 11116 13,5
СВК "Родина" 1,893 4843 38021 14,0
СВК "Петропавловський" 1,843 1287 7178 16,8
СВК "Надія" 1,723 1534 9736 23,6
СВК "Україна" 1,713 634 6555 16,0
ПБП "Агросвіт" 1,01 1068 18509 5,7
Разом 30,481 26319 175252 291,9
Середні 2,032 1754,6 11683,47 19,46
В таблиці 3.3.1 наведенні данні, які відображають діяльність підприємств. В наслідок цих даних згрупуємо господарства районів (використовувались данні Саратського району, для здійснення повного аналізу та точніше порівняти ПБП "Агросвіт" з іншими господарствами) за рівнем енергозабезпеченності на 1 га посіву, утворюючи при цьому три групи з рівними інтервалами . Величину інтервалу визначають за такою формулою: і = , де Xmax і Xmin – найбільше і найменше значення групувальної ознаки; n – кількість груп. і = = 0,63 На підставі обчислених даних складемо таблицю 3.3.2. Таблиця 3.3.2. Вплив енергозабезпеченності на рівень фондовіддачі в ПБП "Агросвіт". Групи господарств за рівнем енергозабезпеченності на 1 га Кількість господарств Середній рівень енергозабезпеченності на 1 га к.с. Вартість валової продукції, тис.грн. Вартість основних засобів, тис.грн.. Середній рівень фондовіддачі, тис.грн.
1.1,01-1,64 1 1,01 1068 18509 5,8
2.1,64-2,27 12 2,003 23463 134852 17,4
3.2,27-2,9 2 2,715 1788 21891 8,17
Всього і в середньому 15 5,728 26319 175252 31,37
Дані таблиці 3.3.2 показують, що більшість господарств має рівень енергозабезпеченності від 2,27-2,81 на 1 га к.с. А енергозабезпеченністю від 1,01-1,64 на 1 га к.с. забезпечене лише одне господарство ПБП "Агросвіт". Ці данні свідчать про те, що ПБП "Агросвіт" значно менше енергозабезпечене ніж інші господарства, які дули використанні в порівнянні. В залежності від того, на скільки забезпечені господарства енергією, від цього залежить збільшиться чи зменшиться вартість валової продукції і вартість основних засобів. Для визначення середньої фондовіддачі використовувалась така формула: Вартість валової продукції Середня фондовіддача = х 100 Вартість основних засобів Тобто, середня фондовіддача в нашому випадку дорівнює: х 100 = 31,37 (грн..) Можна зробити загальний висновок, що ПБП "Агросвіт" в порівнянні з іншими господарствами знаходиться досить на низькому рівні. Але це господарство має усі підстави для подальшого успішного розвитку. 3.4 Кореляційний аналіз впливу факторів на рівень фондовіддачі. Серед методів, які статистика використовує для характеристики взаємозв'язків масових явищ, одними із найважливіших є кореляційний аналіз. Кореляційний аналіз – це метод кількісної оцінки взаємозалежності між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси. За допомогою цього методу здійснюється одне з найважливіших завдань статистики – встановлення і пояснення взаємозв'язків і відмінностей у розвитку соціально-економічних явищ. Зв’язок між окремими явищами виявляється у вигляді кореляційної залежності або кореляцій. За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють два види зв’язку: функціональний і кореляційний. При кореляційному зв’язку, який має імовірний характер, немає сурової відповідності між значенням залежних ознак ; кожному повному значенню аргументу (факторної ознаки) відповідає кілька різних значень функції (регулярної ознаки). За напрямком зв’язок між корелюючими величинами може бути прямим, коли коефіцієнт кореляції коливається від 0 до +1, і оберненим , коли він коливається від 0 до –1. За формою зв’язку розрізняють прямолінійні і криволінійні кореляційні зв’язки. Якщо коефіцієнт кореляції r < 0,3, то зв’язку між У і Х немає. При r = 0,3-0,5, то зв’язок слабкий. При r = 0,5-0,7, то зв’язок середній, а якщо r > 0,7, то зв’язок тісний. Розглянемо застосування методики кореляційного аналізу на прикладі таблиці 3.4.1. Для обчислення теоретичного рівня фондовіддачі застосовують таку формулу: УХ = а + вх, де
Ух – теоретичні значення результативної ознаки; а – початок відліку, або значення ух при умові, що х=0; в – коефіцієнт регресії, який показує, як змінюються ух при кожній зміні х на одиницю; х – значення факторної ознаки. Таблиця 3.4.1. Розрахунок кореляційної залежності фондовіддачі від рівня енергозабезпеченності в ПБП "Агросвіт". Господарства Фондовіддача на 100грн, основних засобів, грн.. ( У ) Енергозабезпеченність к.с. на 1 га сільськогосподарських угідь ( Х ) Розрахункові величини Теоритичний рівень фондовіддачі, Ух=а+вх
ХУ
У2
Х2
СВК "Прогрес" 7,5 2,911 21,83 56,25 8,474 22,831
СВК ім. Кірова 17,8 2,519 44,84 316,84 6,345 21,380
Всього 291,9 30,481 601,907 6957,29 64,3411 274,578
В середньому 19,46 2,032 40,13 463,82 4,29 18,305
Обчислимо параметри рівняння прямої лінії а і в : а = = == 12.06 в = Рівнянням кореляційного зв’язку між фондовіддачею і енергозабезпеченістю має такий вигляд: ух = 12,06 + 3,7х Коефіцієнт регресії в показує, що в досліджувальній сукупності господарств із збільшенням енергозабезпеченності на 1 га к.с. сільськогосподарських угідь збільшується фондовіддача на 3,7 грн. Підставивши в регресії значення Х, отримаємо теоретичний рівень фондовіддачі кожного господарства. Для визначення тісноти зв’язку між корелюючи ми величинами обчислимо коефіцієнт парної кореляції: r = Коефіцієнт кореляції показує, що що між рівнем фондовіддачі та енергозабезпеченістю господарств зв’язку немає. (r < 0.3 ) Коефіцієнт детермінації дорівнює d = r2 = (-0.007)2 = 0,000049. Він означає, що рівень фондовіддачі в господарствах на 0,0049 %, залежить від енергозабезпеченність. Застосуємо графічний метод для більшої точності результатів, отриманих при застосуванні кореляційного аналізу на малюнку 2. Умовні позначення: Фактична фондовіддача; Теоретична фондовіддача. Згідно табличними розрахункам побудували графік на якому чітко відображається рівень фактичної та теоретичної фондовіддачі у господарствах в порівнянні з ПБП "Агросвіт". З цих розрахунків випливає, що це підприємство знаходиться на дуже низькому рівні. 3.5 Визначення тенденції факторів, які впливають на фондовіддачу і їх рівня на перспективу. Фондовіддача – виробництво валової продукції сільського господарства з розрахунку на 100 грн. Основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення. Розмір цього показника залежить, як від виходу валової продукції, так і від розміру та складу основних засобів. Валову продукцію сільського господарства обчислюють за методом валового обороту, тобто до їх складу включають вартість продукції власного виробництва поточного року ( насіння, корми ), яка була використана на виробничі потреби у тому самому році. Визначають її в поточних і порівняльних цінах. Показник валової продукції у порівняльних цінах використовують для вивчення динаміки обсягу продукції, рівня продуктивності праці та виробництва на одиницю земельної площі і душу населення. Щоб визначити показник валової продукції, необхідно знати обсяг продукції, яку отримали на протязі року. Визначимо обсяг урожайності в ПБП "Агросвіт" у таблиці 3.5.1. Таблиця 3.5.1 Урожайність зернових в ПБП "Агросвіт". Роки Порядковий номер року (t) Урожайність з 1 га, ц. (у) Розрахункові величини Вирівняна урожайність з 1 га Уt (уt - )2 У2
Середня урожайності за 3 роки Середня ковзна урожайність t2 ty
1992 1 18,4
14,7 - 1 18,4 16,7 25,0 338,56
1993 2 14,9
14,7 4 29,8 17,94 14,14 222,01
1994 3 10,8
9 32,4 19,18 6,35 116,64
1995 4 17,7
26,6
16 70,8 20,42 1,64 313,29
1996 5 22,2
26,6 25 111,0 21,66 0,0016 492,84
1997 6 39,8
36 238,8 22,9 1,44 1584,04
1998 7 30,3
23,8
49 212,1 24,14 5,95 918,09
1999 8 25,9
23,8 64 207,2 25,06 11,29 670,81
2000 9 15,07
81 135,6 26,62 24,21 227,10
Разом 45 195,07 65,1
290 1056,1 194,62 90,02 4883,38
Розрахунок параметрів проводиться за рівнянням прямої: уt=а+вt, де Уt – вирівняна урожайність зернових культур; а – вирівняна урожайність зернових за рік, який передує початок досліджувального року; в – середній щорічний приріст (зниження врожайності зернових культур); t – порядковий номер року. Обчислимо параметри рівняння прямої лінії а і в : а =
в = Рівнянням між урожайністю і приростом має такий вигляд: Уt = 15,46 + 1,24t. Визначення урожайності на перспективу розраховують слідуючим чином:
Щоб більш чітко побачити результат розрахунків, необхідно застосувати графічний метод.
Умовні позначення: фактична урожайність; вирівняна урожайність. Згідно проведених розрахунків в таблиці 3.5.1 та зробленого графіку можна побачити, що в різні роки рівень урожайності змінювався. Особливо це можна побачити на графіку, тобто рівень урожаю, то зменшувався, то збільшувався дуже швидкими темпами. Тим самим знаючи обсяг урожайності за певний рік ми можемо визначити показник валової продукції за цей рік і знайти вплив цього фактору на фондовіддачу. Економічно-статистичний аналіз економічної ефективності використання основних засобів і резерви її підвищення. Економічно – статистичний аналіз основних засобів має на меті вивчення зміни їх об’єму, видового складу і структури, фондовіддачі, фондомісткості, норми прибутку як в цілому по господарству, так і по окремим галузям і видам продукції, регіонам і типам підприємств. Головним резервом потреби підприємства в основних виробничих засобів та зниження витрат на їх експлуатацію, а потому собівартість виробленої продукції, є раціональне їх використання. Використання кожного виду основних засобів характеризується конкретними показниками. Для підвищення економічної ефективності необхідно: реалізувати усі можливості виробництва продукції, поліпшення її якості, збільшення конкурентоспроможність, забезпечити велику окупність засобів та капітальних вкладень; скоротити терміни будівництва та обсягу не завершуваного будівництва; поліпшувати комплектування основних засобів, а головне направлення оптимізації відношення між окремими їх видами, групами, а також між трудовими ресурсами та зворотними засобами; забезпечить своєчасність обновлення основними засобами, що дає можливість збільшити їх експлуатаційні можливості; своєчасно вводити у експлуатацію нові споруди, будинки та інше; поліпшити використання основних засобів. Резерви бувають: резерви, які забезпечують виробництво запасами матеріальних цінностей; резерви, які забезпечують можливість підвищення виробництво продукції, підвищення її якості, зниження її собівартості, найбільш повно та раціонально використовувати усі види ресурсів: трудових, земельних, матеріальних, водних. Резерви розкриття аналізу-можливе підвищення ефективності діяльності підприємства, його галузей, підрозділів на підставі активності трудових колективів, впровадження досліджень науки, передового досвіду. Основними показниками ефективності використання основних засобів – є фондовіддача, яка характеризує відношення вартості валової продукції до вартості основних засобів. Показник фондовіддачі тим більше, чим вища вартість валової продукції та нижче вартість основних засобів. Таким чином, можна сказати, що при незмінній вартості основних засобів, фондовіддача буде зростати прямо пропорційно зростанню вартості валової продукції. Тоді при зміні вартості валової продукції, фондовіддача буде знижатись в співвідношенні з зростанням вартості основних засобів. Згідно таблиці 2.4 можна побачити, що найвищий рівень фондовіддачі був у 1998 році при вартості валової продукції 18,19 тис.грн., а найменший рівень у 2000 році коли вартість валової продукції склала и 25,41 тис.грн.. Використовуючи кореляційний аналіз була розрахована теоретична вартість валової продукції, величина, якої залежить від вартості основних засобів. На графіку простежується зниження вартості валової продукції, за обстежуваний період при зміні вартості основних засобів, хоча в останній рік, коли вартість основних засобів знизилась, в порівнянні з попереднім роком знизилась і фактична і теоретична вартість валової продукції. Висновки та пропозиції. Зараз всі галузі АПК, а в більшій частині сільське господарство знаходиться у занедбаному стані. Але ті господарства які перейшли до нової форми управління починають наближатись до якоїсь постійності. Багато підприємств сільськогосподарського призначення стали приватними підприємствами. На прикладі ПБП "Агросвіт" я намагалась, як можна повністю висвітити усі сфери діяльності цього підприємства, та привести приклад приватного підприємства в умовах не досконалої ринкової економіки. Сільське господарство у народному господарстві займає особливе місце: воно призначено задовольняти зростаючі потреби населення країни в продуктах споживання, а промисловість в сировині та виробляє різну продукцію для експорту. Сільське господарство залишається основним джерелом постачання населення продуктами харчування .Біля 3/4 споживчих матеріальних благ населенням-це продукти сільського господарства безпосередньо або їх промислової переробки. Ціллю курсової роботи є аналіз виконання плану забезпеченості господарства основними засобами, виявити комплекс недостатніх агрегатів та обладнання і намітити шляхи їх поповнення, аналіз структури основних засобів , динаміки її зміни та виявити причини відхилень з порівнянням з минулим періодом. В теперішній час велику увагу приділяють заходам в подальшому обсягу усіх галузей сільського господарства, вірному розміщенню їх з урахуванням грунто-кліматичних особливостей районів та окремих сільськогосподарських підприємств. Без урахування грунто-кліматичних умов неймовірно рішення питань районування території, раціонального розміщення культур, вірне розміщення сівозмін і інших заходів, спрямованих на прийом сільського господарства. населення. Сільськогосподарська статистика, користуючись даними бухгалтерського обліку про наявність, рух і збереження основних засобів, ставить перед собою такі завдання: забезпечити надходження і розробку інформації, що характеризує кількість і склад основних фондів; вивчити динаміку основних фондів; характеризувати використання основних фондів і на основі економіко-статистичного аналізу сприяти підвищенню ефективності їх застосування; вдосконалювати систему показників ефективності використання основних фондів в умовах агропромислового комплексу; вивчати кількість і ефективність капітальних вкладень в сільське господарство. Для раціонального використання основних виробничих фондів необхідно провести заходи по поліпшенню використання основних виробничих фондів: поліпшити використання та підвищити продуктивність землі на основі хімізації, меліорації та захисту від шкідливих впливів; підвищити урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тварин на основі використання елітних сортів та порід; впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва; раціональне використання машинно-тракторного парку за рахунок підвищення якості робіт; добитися режиму економічного використання ресурсного потенціалу. Основними шляхами ефективного використання основних виробничих фондів є удосконалення їх структури. З підвищенням питомої ваги машин, обладнання та транспортних засобів фондовіддача зростає. Необхідно знизити матеріаломісткість продукції, дотримуватися режиму економії та ощадливості. Основними показниками ефективності використання основних засобів – є фондовіддача, яка характеризує відношення вартості валової продукції до вартості основних засобів. Показник фондовіддачі тим більше, чим вища вартість валової продукції та нижче вартість основних засобів. Таким чином, можна сказати, що при незмінній вартості основних засобів, фондовіддача буде зростати прямо пропорційно зростанню вартості валової продукції. Тоді при зміні вартості валової продукції, фондовіддача буде знижатись в співвідношенні з зростанням вартості основних засобів. Необхідно зазначити, що ПБП "Агросвіт" знаходиться на стадії підйому так, як і АПК в цілому. Але після де яких порівняних характеристик з підприємствами інших районів ( пункт 3.3-3.4)ми спостерігаємо тенденцію зниження виробництва сільськогосподарської продукції. Список використаної літератури: Берггольц С.Б. "Экономический анализ хозяйственной деятельности на современном этапе развития", М, "Финансы и статистика", 1994 г. Завгородний В.И. "Анализ хозяйственной деятельности предприятий", М, "Агропромиздат", 1995г. Зінкевич Г.В., Овсієнков С.Г., Бєлкін А.С. "Аналіз сільськогосподарських підприємств", Мінськ, "Врожай", 1995 р. Кобзар Г.А., Брошка Б.М., Савчук В.К. "Анализ хозяйственной деятельности сельского хазяйства", справочник, М, "Колос", 1992 г. Лещенко Г.Т., Козак Г.Я. "Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств", К, "Вища школа", 1994 р. Овсянкин С.Г. "Экономический анализ деятельности сельскохозяйственных предприятий", Минск, "Вища школа", 1993 г. Ораевская Г.А. "Анализ хозяйственной деятельности сельскохозяйственных предприятий", М, "Агропромиздат", 1995 г. Постнікова Н.А., Скалозубова Н.А. "Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств", К, "Вища школа", 1996 г. Смекалов П.В., Ораевская Г.А. "Анализ сельскохозяйственных предприятий", М, "Финансы и статистика", 1997 г.
