Ромі" і
прлыж! га ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ охорони ПРАЦІ
мм охолони праці

Згідно із законодавством встановлено такі нили відпочинку: пеі рерви протягом робочим і дня для відпочинку й прийняття ЇЖІ, ДНІ шоінжкевого відпочинку, святкові дні та щорічні відпустки. Щотн жневий відпочинок — це вихідні дні При п'ятиденному робочомі іижні надасться два ннхіднІ дні. При шестиденному — один. Друї ми вихідний день, як правило, маг надаватися підряд із загальним вихії дннм днем.
1.1.9. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних І нешкідливих умов прані та обов'язки працівника щодо виконання нормативних актів
Обов'язки і повноваження роботодавця й працівників у сфері охорони праці визначаї чинне іаконодаїїсгво. Згідно з КЗпП на вііхі підприємствах повинні створюваїися здорові Й безпечні умови праці, забезпечення яких покладається на роботодавця (р. XI, ст. 153-173)
Роботодавець несе персональну відповідальність за порушенні вимог, визначених законодавством про охорону праці
Виробничі будівлі, споруди, устаткування, технологічні пронеси мають відповідати вимогам, які забезпечують здорові Й безпечні умови праці. Ці вимоги зобов'язують роботодавця раціонально використовувати територію і виробничі приміщення, здійснювати іа-, хист працюючих віл впливу шкідливих чинників, утримувати робочі місця у відповідності до санітарно-пгіснічних норм
Нині введено вимоги щодо проведення аудиту охорони праці. Процедура включаг самостійне проведення роботодавцем внутрішнього аудиту. Якшо за результатами внутрішнього аудиту буде встановлено, що охорона праці та безпека виробництві не відповідають встановленим вимогам, роботодавцю буде за-| пропоновано проведення зовнішньої перевірки. Така законодавча норма дас можливість поліпшити ситуацію з охороною прані на виробництві
¦ІЮроченкя нічної зміни не кеде до зменшення загальної трнва-М нормального робочого часу. Тому особи, які працюють у вічну іу, удень пііни'1-м відпрацювати встановлену законом норму гс-Шл тиждень Цс враховується при складанні графіків імінносп н пси.' ни ;-.-іч.:.-в- таким чином, щоб відпрацьований робочий ¦янь сііііі.'ііиі. і: годину.
шіючс законодавство забороняє залучати до роботи в нічний овноліїніх осіб, яким не внповіпиіося І:-: років, вагітних жі-К, шо мають дітей віком до трьох років, та деякі інші кате-і вник їв (хворих на туберкульоз), окремих випадках за угодою між роботодаиікм і працівником новпнікятися неповний робочий день або неповний робо-~*. Це стосується ваіітних жінок або тих жінок, які мають "м до чотирнадцяти років чи дитнну-інваліда або здійсню-ляд за хворим членом сім'ї, ата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпра-му часу або залежно від виробітку.
понад встановлену законом тривалість робочого дня вва-я понадурочною Понадурочні роботи, як правило, заборон*-¦ можуть виконуватися лише у виняткових випадках з дозво-
інних спілок (КЗпП, ст. 62). я випинання понадурочних робіт адміністрація повинна звер-до професійної спілки із заявою про необхідність виконання обсяіу таких робіт. V заяві слід визначити чисельність пра-в, які залучаються до виконання понадурочних робіт, та кіль-хідното часу. Професійні спілки виносять своє рішення пі-оворення письмового подання адміністрації. ОН аду р очні роботи роботодавець має право застосовувати у внняікових випадках — у разі проведення робіт, необхід-я оборони країни, відвернення стихійного лиха, ліквідації на-аварп чи кзтастрофн, приведення робіт з водопостачання, га-чання, опалення, освітлення та ін.

Ралділ 1
правові та організаційні питання охорони праці
Згідно із законодавством встановлено такі війн відпочинку: тирервн протягом робочого дня для відпочинку й прийняття ЇЖІ "і Ішотижневого відпочинку, святкові дні та щорічні відпустки. ЩііінДжневнй відпочинок — цс вихідні дні. При п'ятиденному робочомянтижні надасться два вихідні дні. При шестиденному — один. Друї ми Івихідний день, як правило, маг надаватися підряд із загальним кн\і-ІІдним днем. І
1.1.9. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов'язки працівника щодо виконання нормативних актів
Обов'язки і повноваження роботодавця й працівникін у сфері охорони праці визначає чинне законодавство. Згідно ) КЗпП на всіх підприємствах повинні створюватися здорові й безпечні умови прац^ забезпечення яких покладаггься на роботодавця (р XI, ст. 153-173).
Роботодавець несе персональну відповідальність за порушення! вимог, визначених законодавством при охорону праці.
Виробничі будівлі, споруди, устаткування, технологічні процеси мають відповідати вимогам, які забезпечують злорові й безпечні умови праці. Ці вимоги зобов'язують роботодавця раціонально використовувати територію і виробничі приміщення, здійснювати за-, хист прашоючих від впливу шкідливих чинників, утримувати робочі місця у відповідності до санітарно-і ііченічних норм.
Нині введено вимоги щодо пронедення аудиту охорони праці Процедура включає самостійне проведення роботодавцем внутрішнього аудиту Якшо за результатами внутрішнього аудиту буде встановлено, що охорона прані та безпека виробництві не відповідають встановленим вимогам, роботодавцю буде запропоновано проведення зовнішньої' перевірки. Така законодавча норма дає можливість поліпшити ситуацію з охороною прані на виробництві.
Вкорочений нічної зміни не веде до зменшення загальної трика-¦ Нормального робочого часу. Тому особи, які працюють у иічну І . ієні. їн иіінпі иі.іпр.шюриїн нетанонлену законом норму горі інжлсиь Це і іхокується при складанні графіків змінності й «суі іься роботою таким чином, щоб відпрацьований робочий |г ні- становив 41 і одину.
жіноче чк.і-.і...і,іт : ікі ілборинжс залучати до роботи в нічний ¦в08ііолпні\ осіб, якнм не виповнилося 18 років, вагітних жі-| жінок, що миють дітей віком до ірьох років, та деякі інші катс-Ьріцівників хитрих на туберкульоз).
И окремих випадках іа угодою між роботодавцем і працівником І ¦становпчжіінся неповний робочий день або неповний робо ¦мждень Цс тну. гься вагітних жінок вботих жінок, які мають І віком до чотирнадцяти років чн днтину-шваліда або здіЙсню-ІОГляд за хворим членом сім'ї
Оллаїа поли ч цих випадках здійснюється пропорційно відпра-иу часу або залежно від виробітку, рдця понал встановлену законом тривалість робочого дня вва-ГЬія іишадуричною Понадурочні роботи, як правило, забороня-Ті можуть виконуватися лише у виняткових випадках з дозво-рофссінннх пічок (КЗпП.ст. 62)
я виконаній понадурочних робіт адміністрація повинна звер-до професійної спілки із заявою про необхідність виконання (Ото обсягу мких робіт. У заяві слід визначити чисельність пра-ін які залучаються до виконання понадурочних робіт, та кіпь-Необхідного часу. Професійні спілки виносять своє рішення пі-
ореннч письмового подання адміністрації. Онадурочні роботи роботодавець мас право застосовувати у виняткових випадках — у разі проведення робіт, необхід-ія оборони країни, відвернення стихійного лиха, ліквідації* на-аварії чи катастрофи, проведення робіт з водопостачання, га-ч. ¦ 11 м ¦ опалення, освітлення та ін.

в. м. *'.>.,;¦>.,¦,.
основи охорони праці

1.1.10. Охорона праці жінок
Охорону здоров'я працюючих жінок гарантує державне зак нодавство, яке передбачає створення сприятливих умов для поєа*! наяня їх материнських функцій і активною трудовою та суспіль! ною діяльністю.
Науково-технічний прогрес імінив характер і зміст праці, іца сприяло перерозподілу зайнятості жінок у різних галузях народного1 господарства. Частка жінок у загальній кількості працюючих перевищує 50 відсотків.
У реальних умовах виробництва не завжди вдасться створити оптимальні умови праці для жіночого організму. Нині на тих підприємствах, де використовується праця жінок, спостсрнагться дія неспрнятлнннх виробничих чинників. Наявність таких умов у деяких випадках може спричинити до виникнення в працівниць суто жіночих хвороб, які впливають на іх репродуктивну функцію.
У деяких галузях промисловості с ще значна кількість професій, які за гігієнічним класифікатором відносяться до категорії важких робіт. В умовах механізації важких категорій робіт праця стає легшою, але збільшується нервова напруженість або виникає монотонність, що також несприятливо впливає на здоров'я жінок
Виробннчо-професінні чинники з меднко-біологічної ТОЧКИ зору впливають на жіночий організм більш згубно, ніж на чолові чий. У ряді сучасних суто жіночих професій, праця в яких здійсню сться в позі стоячи або сидячи, виникають порушення кістково м'язового апарата, кровообігу' органів ірудної і черевної порожнії ни, нижніх кінцівок і малого таза Багато професій пов'язані з дією фізичних чинників середоннша. Ло того ж жінкам важче виконува ти роботу в ночі стоячи, вони більш чутливі до зміни терморегуляції організму, до шкідливої дії пилу з вмістом оксиду кремнію, шуму, вібрації.
Виробнича вібрація при тривалій дії на жіночий організм може стати причиною завчасних родів, а також загибелі плоду внаслідок порушення кровообігу.
f іоііііуючс иппгомініонання нпливас на організм жінки і плода ^¦Мх стадіях розвитку дитини в період вагітності, яка може пс-МрН4іік ( м'і і> інчніися народженням дитини і вадами розвитку.
І Шкір.4. ».інок 'V іьш чутлива до дії деяких х¦очних речовин. За од-^Вмшх умок н шинкових іа вік »м стажем трудових групах професій-^Нрматнти п жінок проявляють*-* раніше і частіше, ніж у чоловіків. " -непові отрути її ряді випадків є причиною загрози перериваній ості, спонтанних абортів, завчасних родів Багато отрутохіміка-які мають ембріотропну або тератогенну дію, надходять у грудне г*о. Тому період вагітності ставить пращоючу жінку н особливо Ірашиііе і і .ні. і.;ні,..- . госонно шкідливих виробничих ЧИННИКІВ.
Враховуючи фізіологічні особливості жіночого оріанізму, їх Вввишенч чутливість до дся» нх шкідливих фізичних хімічних нн Ними виробничого середовища, а також додаткові навантаження, які Випікаючі, як піл час вагітності, так і в період виховання дітей, охорона прані жінок вимагає певних спеціальних заходів
Система чиї : V законодавчих актів охороняє працю й здоров'я Інноь та забезпечує їм всі умови для плідного ннробничого й суспільного життя
З метою поліпшення умов праці жінок та охорони їх здоров'я та-}іВсрджено Список внробннців, на яких забороняється використання Пращ жінок. За цим списком жінкам забороняється робота ЗЯ більше Ніж 900 спеціальностями та професіями Заборонясться застосовувати Праию жінок на важких роботах і роботах зі шкідливими для здоров'я умовами праці, а також на підземних роботах, у гірничодобувній іі|ю иисловості та на будівництві підземних споруд. Жінки не допуска ються до професій іварюкальннка ручної зварки, шо часто працює в [цистернах, котлах, а також на спорудах висотою понад 10 м. землекопа, машиніста екскаваторів, автогрейдерів, електростанцій, бульдозерів, авгопдромоніторів. до верхолазних робіт й т. ж
70
71

основи охорони праці
Законодавство заборонне відмовити жінкам у прийнятті на боту або знижувати їм заробітну плату через вагітність або н ність дітей віком до трьох років. Звільнення таких жінок з роботі допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства.
Крім вказаного вите, охорона праці жінок здійснюсться ш хом розробки різних заходів: санігарно-і іі и нічних, сангтарно-тех чних, лікувагпні'-про^ипахтнчннх та інших, спрямованих на зз^ печення безпеки організму жінки та її материнських функцій. По із цими заходами відповідне значення має доіриманнл робото цеч гігієнічних нормативів щодо стану виробничого середовища вимог шодо організації технологічних процесів, раціональної орі м:м робочих місць, використання спецодягу. ЗП, обладнання кяШ нат відпочинку, гігієни та ін.
Усі гарантії, передбачені чинним законодавством, поширюю ся на батьків, які виховують дітей без матері, а також на опіку (піклувальників)
1.1.11. Неповнолітні та їх права ¦ трудових правовідносинах
Неповнолітніми вважаються особи обох статей, які не досяг вісімнадцяти років У трудових правовідносинах вони прирівнюю! ся до повнолітніх, але, шо стосується охорони праці, робочого час відпусток та інших умов праці, неповнолітні користуються відлові ними пільгами, встановленими чинним законодавством.
Правовою основою охорони праці ненов йол іти їх є відлови статті КЗпП. Закон «Про охорону праці». Список виробництв, пр фесій, спеціальностей і робіт, на яких забороняється використай пращ осіб, шо не досягли 18-річного віку, перелік медичних проти показань до роботи в різних галузях, затверджений МОЗ та ш.
Список мас дві графи «Назви виробництв, професій і робіт» «Назви спеціальностей». Якщо проти назви професії вкаїано найменування спеціальностей, то це свідчить проте, шо праця неповно п
¦борі -n.es тільки -м нкл ііііічн ікнолмн даної префе-
кти імпонування спсінальїкиті не вказується, цс означає, ні» ввмя< ться ннкористовуваїн працю неповнолітніх за всіма спеці-стами даної професії Якщо в Список включено професії робіт-| Під загальним найменуванням, то це означає, шо неповнолітні Вві Працювати помічниками и підручними робочих іа ними . не-¦встямн
час проходження виробничої практики неповнолітні мо-^ допускатися до виконання робіт, вкаїаних у Списку, не більше п.і 1 голини їм день
Особливі правз встановлено для неповнолітніх, які иавчвюіься ІІальностям. шо передбачають виконання робіт на висоті. Учні и до іn років, але не молодіш 17 років, допускав»іься до верх о ИХ робії не більше ніж на 3 юдили н день для проходження ви івчої пр.ікінкн під послиним наглядом працівника, призначено-Ьазом по організації для керівництва практикою. Створення законодавчої і норматнвл-правової бази основ охо-I праці неповнолітніх пов'язане з тією особливісіи). шо в підліт ііком до і ¦ років фі нічний роївнток ще не завершеннй. тому орім ма« иідвишену чутливість до несприятливих виробничих чин В. Цей вік є перехідним періодом до статевої зрілості, періодом кування організму, коли відбувається цілий ряд анатомічних та юфізіпшн ічних імін. які необхідно враховувати при встаиоилен-пснічннх режимів пращ та відпочинку
Особливостями підліткової її віку є швидке зростання всіх життс-функінй, фізичною розвитку тіла, перебудови всієїеішокринн вс-тнвноі системи ти нсрвсво-ікихічної і |»ери. У ньому віці приско-пся ріст кісток скелету та мускулатури (особливо кінцівок), спо-ігасть. . слабкісіь зв'язок, швидка вюмлюванісгь м'язів, деяк; нлення її розвитку органів кровообігу, особливо серця, яке відстає оту р«ч.ті від росту організму У цей період а і остерігається не-ість всістативної нервової системи, відхилення я діяльності ково-кншкового тракту й значні зміни н системі дихання

74
75
В М. Мосхаяъоша основи ОХОРОНИ ПРАЦІ

¦Нігієнічних та лікунально-профшактичннх заходів, спрячова-
¦ на злбетечения безпеки, збереження здоров'я і прайсідатносп Минн в процесі пращ.
¦У методологічному відношенні формування безпеки здійсню-Ві та допомогою двох взаємопов'язаних і послідовно виконува-
¦ етапів роботи — аналізу умов праиі и розробки ігідно з резуль-|вми аналізу засобів захисту людини від можливих небезпек. Ана-| умов пращ пов'язаний з отриманням достовірної і репрезента-ВИоі почаїкорої інформяції.
[ В управлінні охороною праці є керована и керівна системи нлн іагальнішому розумінні керована система — це «людина — довище». Ця система включає в себе всю сукупність елементів, ями людина взаємодіє в процесі праці і які можуть чнниги на неї іовідний вплив.
Об'ємом управління охороною праці є діяльність функиюналь-служб і структурних підрозділів підприємств по забезпеченню іечннх і здорових умов прані на робочих місцях, виробничих ¦ни. чх. цехях і на пб'гктах у цілому
Управлінні охороною праці в цілому на підприємстві здійсню1, івннк, у цехах, на виробничих дільницях та в інших структурах — івиики відповідних підрозділів і служб.
Організаііійно-мстнднчну роботу з управління охороною нраш, готовку управлінських рішень і контроль за їх реалізацією ідійс-Г служба охорони прані, безпосередньо підпорядкована керівнику при» мсти.
Перелік питань з управління охороною праці повинен охоплю-
н гаю основні завдання: навчання працівників беїпечним методам пращ; зибсіпсчеиня безпечності технолої ічних пі«ліссім виробничого устаткування, будівель і споруд; а працівників — засобами захисту, нормалііаіня саніїарно пікнічних умов праці; забезпечення оптимальний режимів праці та відпочинку працівників та ін.

В. M. Москмпьовз ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Вирішуючи управлінські завдання, необхіднії керуватися ном «Про охорону праці». КЗпП (ст. 153, 160. 161, 163 168). а так нормативними актами з перелічених питань, які розроблені, 'ta і норд* жені відповідними органами н зареєстровані в Державному реєстрі.'
До основних організаційних документів у справі у правді нг охороною прані належать Положення про організацію служби з ох рони праці, посадові інструкції керівних і інженерно-технічних Яг цівників; інструкції з охорони прані для робітників за професіям постанови н розпорядження з охорони праці та інші інформація матеріали
Для управління охороною праці керівник підприсмсіва створ' відповідні служби й призначає посадових осіб, які забезпечують нм рішення конкретних питань у сфері охорони- праці, затверджує ів] струкції про їх обов'язки, прана та відповідальність за ви копанні покладених на них функцій.
Належна теоретична підготовка всіх працівників з питань ох рони праці проводиться відповідно до вимог Типовою положен про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4 12-99).
Кожен працюючий — від вищого керівництва і до майстра а рядового робітника повинен чітко знати свої посадові обов'язки справі охорони праці.
Забезпечення безпеки під час експлуатації виробничого обла наиня й технолоіічних процесів досягається приведенням їх у відії відніегь з внмоіами стандарзів ССЬІІ, норм і правил охорони праці
Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці повинна дося тис я шляхом ліквідації причин виникнення небезпечних і шкідлив чинників на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, а також стосуванняч ефективних засобів колективного захисту.
Забезпечення працівників 313 здійснккться відповідно до ді чнх норм і встановленого порядку їх видавання, зберігання та кори тування.
Забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку має пні редбачатися для всіх працівників і урахуванням специфіки їх праці1
першу чергу для тих. що працюють з підвищеним фізичним і нер-моцІйннм навантаженням, за умов монотонності і дії нсбезпеч-І шкідливих виробничих чинників
Вирішення завдань управління охороною праці забсніс^сусться ом злагодженої взаємодії всіх підрозділів і служб підприємства
1.2.3. Функції управління охороною праці
Упраншння охороною праці та визначення основних функцій ованої системи здійснюється шляхом визначення завдань щодо езпечення здорових і безпечних умов праці, запобігання травм.і-у та професійних захворювань.
Управління охороною праці забезпечує виконання тнких оснок-функцій:
планування, оріанізацію і координацію робіт у галузі охорони праці;
контроль за станом охорони праці та функціонуванням системи; облік, аналп, оцінка показників стану охорони праці; стимулювання діяльності в галузі охорони праці. Організація охорони праці передбачає формування оріанів авлшня. обон*язкн й порядок взаємодії осіб, які беруть участь в влшні. а також реалізацію управлінських рішень (наказів, роз-джень та ін.)
Функція планування має ннрішальне значення в управлінні охо-ою праці. Вона внзначаг завдання підрозділам і структурним :бам підприємства. Основою планування є складання поточних ратнпних і перспективних планів
Поточне планування здійснюється в межах календарного року і хуваннлм результатів аналізу санттарно-технічного стану умов аці на виробничих дільницях.
Оперативне планування (місячне, квартальне) робіт з охорони ці здійснюється за підсумками перевірок стану охорони прані в уктурних підрозділах і на підприємстві в цілому.

1-06
107
Про виконання заходів роботодавець у письмовій формі повідом ля»* органи, які брали участь у розслідуванні, в терміни, заіначс ні в акті спеціального розслідування.
Органи прокуратури надають інформацію про прийняте рішення щодо порушення кримінальної справи у зв'язку і нещасним ви ладком або про відмову в цьому.
Лержнаглядохоронпращ ідійсню* олерлгивнии облік групових нещасних випадків і нещасних випадків зі смертельними наслідками
Иідіїриі-мства. оріани. до сфери управління яких належить підприємство, а також Фонд соціальною страхування ведуть облік усіх пов'язаних з виробництвом нещасній випадків.
1.5.3. Розслідуваний й облік
хронічних професійних захворювань та отруєнь
Професійні хронічні захворювання виникають унаслідок довготривалої та багатократної дії шкідливих речовин та небезпечних чинників виробничого середовища. Перелік професійних хронічних захворювань затверджу* Міністерство охорони здоров'я (МОЗ).
Характер професійного захворювання визначає експертна комі сія в складі спеціалістів лікувально-нрофілактнчното закладу, якому
МОЗ надало таке право
Усі нперіне виявлені випадки хронічних професійних захворювань та отруєнь піддягають розслідуванню.
Розслідування хронічних професійних захворювань проводиться після одержання повідомлення з клінік НДІ гіпсни пращ та професійних захворювань про наявність такого захворювання
Факт професійного захворювання встановлюється на підставі клінічних даних і еанітарпо-гігієнічної характеристики умов праці, яку складає заклад санітарно спідемюлої ічиої служби. У разі підори на профзахворювання лікувально-профілапичннй заклад на правляс працівника на консультацію до головного спеціаліста з про-фпатолоііі міста або області. На кожного хворого л і кувально-ггрофі-
¡48
І49

в. N. Носяалыжй основи ОХОРОНИ ПРАЩ
Рошп І
ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЩ

іінктнчмнн заклад складає повідомлення за формою П-3. Протягом трьох діб повідомлення надсилається роботодавцю, на підприємстві якого шкідливі виробничі чинники призвели до виникнення професійного захворювання, органу державної санітарно-спідеміологічної служби та відповідному органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.
Протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення роботодавець організовує розслідування кожною випадку -вн-явлсішя професійною захворювання. Розслідування випадку професійного захворювання проводить комісія в складі представників:
державної саніт арно-епідеміологічної служби (голова комісії);
лікувально-профілактнчного закладу;
підприємства й профспілкової організації, членом якої є хворий;
відповідного органу Фонду соціального страхування. Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов праці
робітника за матеріалами атестації робочих місць, результатів обстежень і досліджень, вивчає приписи державного нагляду за охороною праці, одержує письмові пояснення посадових осіб з питань, шо стосуються розслідування.
Після ознайомлення з відповідними матеріалами комісія з розслідування зобов'язана:
скласти програму розслідування й визначити причини та обставини, що призвели до профзахворювання;
скласти акі розслідування за формою П-4, у якому зазначити заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання Акт розслідування професійного захворювання комісія складає
в шести примірниках протягом трьох діб після його закінчення
Роботодавець надсилає акт розслідування хворому, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підпрнємсіво, Фонду соціального страхування та профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акта наденласться установі санітарно-спідеміологічної служби для аналізу й контролю за виконанням запропонованих заходів.
150
Перший примірник акта розслідування залишається на підприємстві та збсрігаггьея на ньому 45 років Протягом п'ятиденного терміну після закінчення розслідування роботодавець зобов'язаний розглянути матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких було допущено порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення професійного захворювання.
Про виконання заходів щодо запобігання професійних захворювань роботодавець інформує органи державного санітарно-епі-дсмюлопчного нагляду протягом терміну, зазначеного в акті розслідувати.
Реєстрація та облік професійних захворювань ведеться в спеціальному журналі на підприємстві, у Фонді соціального страхування, органах державної санітарно-спідеміологічної служби й лікувально-профілактнчних закладах. До цього журналу вносяться дані про працездатність кожною працівника, у якого виявлено професійне захворювання.
Органи санітарно-спідеміологічної служби на підставі актів розслідування складають карги обліку професійних захворювань за формою П-5 Ці карти зберігаються в органах державної санітарно-епідеміологічної служби та в МОЗ протягом 45 років.
Контроль за своєчасним ТИ об'єкзннннм розслідуванням професійних захворювань та ннконанням заходів щодо їх усунення здійснюють органи санітарно-спідеміологічної служби. Фонд соціального страхування, профспілки та уповноважені трудових колективів з питань охорони праці
1.5.4. Розслідування та облік аварій
Згідно з вимогами чинною законодавства та інших норматив-но-правовнх актів з питань захисту населення І територій від надзвичайних ситуацій підприємства зобов'язані мати розроблені плани попередження надзвичайних ситуацій та плани ліквідації аварії.
151
РОЯЛТІ
правові ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ питання ОХОРОНИ ПРАЦІ
В- М Мосальолл основи ОХОРОНИ ПРАЦІ

1.1.8. Тривалість робочого часу працівників
Нормування тривалості робочого часу здійснює держава за у«я| стто професійних СПІЛОК-
Робочнй час - цс час, встановлений законом, протягом як відповідно до правил внутрішнього розпорядку або іншого, прнйіЛ того на підприємстві порядку, працівник зобов'язаний виконувати доручену йому роботу або службові обов'язки
В Укрвїні відповідно до КЗпП тривалість робочого часу для бітників і службовців не може перевищувати 41 годину на тижде (р. IV, ст. 50-65). Норми робочого часу не можуть змінюватися згодою адміністрації з професійними спілками, якщо цього пе редбачає законодавство про працю.
Для працівників встановлюється п'ятиденний робочий ти ж з двома вихідними днями. На гих підприсметвах, де за характер виробничого процесу та умовами праці введення п'ятиденного рої чого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робоч тиждень з одним вихідним днем.
Скорочену тривалість робочого часу встановлено для неповн літніх прашвників: з І 5 до 16 років — 24 години на тиждень, з 16, 18 років — 36 годин на тиждень Ятя осіб, які працюють у шкш.т вих умовах — не більше 36 юдин Перелік виробництв зі шкідлив ми умовами праці, робота на яких даг право на скорочену тривали: робочого часу, встановлюється в порядку, визначеному законодавс вом. Скорочений робочий день встановлюється лише тоді, коли пр цюючнй виконує роботу в шкідтнвнх умовах протягом не менш я попонинп робочого часу.
Чинне законодавство регламентує також тривалість робочо, часу в нічну зміну Нічним визнається час з 22 години до 6 годин рі нку Тривалість роботи в цей період скорочується на одну годину, умовах безперервного ниробнишва тривалість нічної зміни зріви єтьсг. з денною, а також на змінних роботах при шестиденному ро бочому тижні з одним вихідним днем
вдзчатоь роботи підприємства є офіційним документом, який до-ояє експлуатацію підприємства в робочому режимі. Для одержання дозволу власник подає відповідному орі»ну атлядохоронпраш заяву, а також довідку про реєстрацію нід-Ьяства, ліцензію на вид діяльності, довідку про відповідність фесійної кваліфікації посадових осіб профілю виробництва та ін Якщо роботодавець не одержав зазначеного дозволу, місцевий виконавчої влади вживаї заходів щодо скасування державної ї цього підприємства у встановленому законом порядку за , шо протягом місяця від часу виявлення вказаних недоліків давсиь не вжив належних заходів для їх усунення Забороняіться застосовувати у виробництві шкідлині речовини відсутності їх гігієнічної регламентації та державної регеграна які не розроблені гранично допустимі нормативи і які не
ли токсикологічну експертизу. Токсикологічна експертиза є основним документом, що під-є безпеку продукції для організму людини Вона проводнть-дно з постановою головного державного санітарного лікаря «Токсиколого-гіпєнічну оцінку хімічних речовин» від І9жовт-|І992 року .V і.
Існуюча система ппснічної стандартизації та сертифікації продає змоіу оцінити не більш як 20 % продукції, яка виготовля-на підприємстві або яку воно імпортує. У разі надходжсішя на підприємство нових небезпечних речо-власннк іобов'язанин повідомити про цс органи Державного на за охороною пращ, розробиш та узгодити з ними відповідні щодо захисту здоров'я і життя працівників, пнуатація або кнкорисіания придбаних за кордоном техно-, машини, механізмів, хімічних речовин та їх сполук допуска-лише за умови проведення експертизи на відповідність їх нор-но-правовн*' актам з охорони праці, що є чинними на герито-краінн.